Фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

Фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

ПЛАН

Вступ.

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

1.1 Теоретична суть, особливості і основні напрями інтенсифікації садівництва

1.2 Теоретико-методологічні засади фінансування і кредитування витрат по закладенню та вирощуванню багаторічних насаджень

1.3 Органіація планомірного відтворення плодоягідних насаджень: теоретична суть, методичні засади садооборотів і визначення їх параметрів

РОЗДІЛ 2. Фінансово-економічна характеристика підприємства

.1 Загальна характеристика підприємства

.2 Ресурсний потенціал підприємств

.3 Оцінка фінансових результатів господарювання

.4 Сучасний фінансовий стан підприємства

2.5 Система оподаткування підприємств

РОЗДІЛ 3. Оперативна робота в господарстві з контролю за фінансуванням витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень

3.1 Проблема фінансового забезпечення промислового садівництва та основні чинники її вирішення

.2 Фінансова підтримка. Пошук фінансових джерел для засадження і вирощування баготорічних насаджень

.3 Основні напрями активізації державного протекціонізму відродження та подальшого поступу промислового садівництва в Україні

.4 Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджань

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Плодівництво-це велика галузь с/г виробництва плодів, ягід і горіхів. Воно включає в себе власне плодівництво, ягідництво і розсадництво. Плоди - це цінні продукти харчування, що містять цукру, різні органічні кислоти, жири, вітаміни. Плоди служать сировиною для харчової промисловості, що виробляє варення, соки, компоти, сиропи, джеми, вино, спирт. Можна використовувати також олії з кісточок-абрикосове, сливове, персикове, а з вичавків яблук і груш робити різні солодощі, масло і кормову борошно. Плодові насадження грають велику роль в парковому господарстві, мають естетичне значення.

В Україні можна успішно вирощувати всі, без винятку, плодові і ягідні культури помірного клімату. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються загальні стандарти, в тому числі структура продовольчого кошика. Дослідження соціологів і дієтологів доводять, що за цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру й, натомість, збільшується частка плодів, ягід і овочів. Це, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва конкретних видів плодів і ягід, є орієнтиром розвитку промислового садівництва на перспективу.

Актуальність проблеми. Згідно проведеного аналізу, експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я [1] встановлено, що здоров’я людини в основному залежить від харчування. Раціональне споживання харчових продуктів сприяє нормальному розвитку дітей, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності тощо. Значна кількість захворювань зростає саме через недоотримання людиною біологічно корисних речовин, таких як мікро- та макроелементи, вітаміни, пектинові речовини та ін. Провідним у даному напрямі є забезпечення населення свіжою продукцією впродовж року та виробництво високоякісної продукції дитячого харчування, такої як соки, пюре тощо. Особливого значення за сучасних умов набуває не лише отримання високоякісних плодів та ягід, а й їх зберігання та переробка із максимально можливим збереженням біологічно цінних речовин. Важливим напрямом також є відновлення експортного потенціалу України та зменшення імпортної низькоякісної сировини як для прямого споживання населенням, так і для таких галузей харчової промисловості, як кондитерська, харчоконцентратна тощо.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є всебічне дослідження сучасного стану виробництва плодів та ягід і виявлення резервів фінансування багаторічних насаджень.

Реалізація поставленої мети обумовлене вирішенням наступних завдань:

·        Розкрити теоретичні основи фінансування та кредитування витрат по закладанню та вирощуванню багаторічних насаджень.

·        Дослідити і визначити методологічні підходи.

·        Охарактеризувати фінансово-економічну діяльність підприємства ДПДГ “ Мелітопольське ”.

·        Розробити заходи оптимізації фінансування та кредитування багаторічних насаджень.

Теоретична та методологічна база дослідження. Теоретичну та методологічну основу курсової роботи склали фундаментальні концепції та ідеї, обґрунтовані і представлені в класичній і неокласичної економічної літератури, досягнення природничих наук, дослідження вчених, що відносяться до досліджуваного предмета.

Об'єктом дослідження виступають сукупність економічних відносин пов’язаних з ДПДГ “Мелітопольське ”.

Методи дослідження : метод порівняння, метод логічних співставлень, статистичних методів, метод аналізу відхилень, горизонтальний і вертикальний аналіз.

Основою даної роботи стало бухгалтерська і фінансова звітність підприємства за досліджуваний період, закони України, нормативні та підзаконні акти, методичні рекомендації.

Курсова робота розміщена на 47 сторінках друкованого тексту, та містить 16 таблиць та додатки. Список використаних джерел включає 36 найменувань.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСУВАННЯ І КРЕДИТУВАННЯ ВИТРАТ ПО ЗАКЛАДАННЮ ТА ВИРОЩУВАННЮ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖАНЬ

1.1     Теоретична суть, особливості і основні напрями інтенсифікації садівництва

З переведенням усіх сфер економіки на переважно інтенсивний шлях розвитку неминуче посилюється увага до теоретичних та практичних аспектів інтенсифікації. Інтенсифікація садівництва, як і інших галузей сільського господарства, стає основним напрямом розширеного відтворення в галузі, за якого збільшення виробництва продукції відбувається переважно через поширення інтенсивних чинників. Садівництво за своєю природною суттю відноситься до високоінтенсивних галузей, тому головна ідея цієї роботи це підвищення ефективності використання усього виробничого потенціалу на основі посилення засад інтенсифікації.

Для того, щоб забезпечити високу окупність додаткових вкладень у сільському господарстві, а сааме у садівництві, потрібно постійно удосконалювати технологію і організацію виробництва, використовувати більш дієві системи ведення галузі, що повністю основані на досягненнях науково-технічного процесу. Ще К.Маркс писав, що ”… в економічному значені під інтенсивною культурою ми розуміємо не що інше, як концентрацію капіталу на одній і тій самій земельній площі, замість розподілу його між земельними ділянками, які лежать одна біля другої ” [ 36].

В. І. Ленін відзначав суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, як: “ Щоб збільшити в значних розмірах кількість капіталу, який вкладається в землю, треба винайти нові машини, нові системи, нові способи утримання худоби, переведення продукту і т. ін. ”.

Важлива особливість інтенсифікації садівництва - між витратами виробництва і кінцевим його результатом, окрім землі, використовуються живі організми - основний капітал. Процес відтворення цього капіталу може здійснюватися інтенсивно, або ж екстенсивно.

Отже, процес інтенсифікації садівництва не може характеризуватися однозначно, він має розглядатися комплексно, водночас враховуючи як рівень виробничих витрат і обсяг основних засобів виробництва, так і ефективність використання землі.

Важливим напрямом інтенсифікації садівництва є удобрення плодових і ягідних культур, захист їх від шкідників та хвороб. Вирішальну роль у збереженні якості продукції належить оптимізації співвідношення доз внесення поживних речовин і видів мінеральних добрив та строків їх внесення. Дотримання цих та інших важливих складових науково-технологічного процесу призведе до підвищення ефективності продукції садівництва.

.2 Теоретико-методологічні засади фінансування і кредитування витрат по закладенню та вирощуванню багаторічних насаджень.

Витрати на закладання і вирощування багаторічних насаджень становлять окрему групу капітальних інвестицій на сільськогосподарських підприємствах. Об'єктами обліку витрат на багаторічні насадження є види насаджень: сади плодові; ягідні; плодові чагарникові насадження; виноградники; хмільники; полезахисні лісові смуги; заліснення та закріплення пісків; лісові смуги на схилах балок, ярів і байраків. За цими ж об'єктами ведуть і аналітичний облік із зазначенням дати закладання насаджень та їх місцезнаходження.

Агротехніка і організація окремих робіт майже такі ж, як і при вирощуванні польових культур. Тому аналітичний облік витрат на закладання і вирощування насаджень ведуть у Виробничому звіті за тими ж статтями, що і для культур рослинництва згідно з П(С) БО 16 "Витрати": матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати. Для списання витрат на закладання і вирощування багаторічних насаджень використовують ті ж документи, що й на польові культури.

По закінченню робіт, пов'язаних з закладанням і вирощуванням багаторічних насаджень, комісія складає Акт на приймання довгострокових біологічних активів рослинництва (багаторічних насаджень) і передачі їх в експлуатацію (форма ДБАСГ-1) який є підставою для оприбуткування насаджень до складу незрілих довгострокових біологічних активів. При цьому дебетуються субрахунки 165 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю" або 166 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю" і кредитується субрахунок 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів". Проблемою садівництва займаються Інститут садівництва НААН разом з дослідними станціями мережі, Інститутом помології ім. Л.П.Симиренка НААН, іншими науковими установами Національної академії аграрних наук. Створюється безліч програм, наприклад науково-технічна програма «Садівництво» на 2011-2015 рр.

Ведення плодівництва пов'язане з певними труднощами. Плоди є мало транспортабельною і продукцією, яка швидко псується. У зв'язку з цим потрібна швидка їх реалізація, надійні партнери, наявність холодильників, хороших сховищ, переробних цехів та підприємств, спеціалізованих транспортних засобів - рефрижераторів. Для плодівництва характерна велика потреба в трудових ресурсах порівняно короткий період (збирання врожаю), який під час збігається з прибиранням овочів, винограду, картоплі. Для ведення плодівництва потрібні хороші ґрунту, в ньому застосовують великі дози органічних добрив.

Плодівництво - трудомістка галузь. Витрати праці в ньому на гектар досягають 700 чол. - час, і більше, не включаючи реалізацію і переробку нестандартної продукції.

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

за рахунок державного та місцевих бюджетів;

запровадження нових механізмів кредитування;

стимулювання залучення інвестицій;

податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” [2] та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв’язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов’язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства. Розглянемо таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльний аналіз обсягів виробництва яблук у Польщі та Україні, тис. т.

Як ми бачимо з даних таблиці 1.1 Україна виробляє меншу кількість яблук, а ніж Польша. Але починаючи з 2004 року обсяг виробництва в Україні поступово збільшується. Порівняємо ці показники зі світовими за 2011 рік.

Як ми можемо бачити з таблиці 1.2 Україна знаходиться лише на 70 місці, це не одне з передових місць, але й і не одне з останніх. Україні в значній мірі є до чого прагнути. Маючи найродючіші землі і трудові ресурси, якщо правильно підібрати програму, то наша країна може з легкістю посісти одне з передових місць, серед країн світу. Ринковий механізм господарювання повинен функціонувати у взаємоузгодженні з державним регулюванням аграрної сфери економіки, зокрема промислового садівництва.

Як зазначає В.Г. Андрійчук, держава в економіці має відігравати головну роль і постійно виконувати п’ять найголовніших її завдань, без яких неможливий сталий розвиток, який скорочує бідність [3]: утвердження основ законності; підтримання збалансованого політичного становища, забезпечення макроекономічної стабільності; фінансування базових соціальних послуг та інфраструктури; підтримка незахищених груп населення; захист навколишнього середовища.

Впровадження ефективних механізмів державного регулювання є складним завданням, яке потребує нагального вирішення. Нині не викликає сумнівів теза про необхідність державного регулювання аграрної сфери економіки. Частина науковців навіть обстоює думку про максимальну роль держави в регулюванні аграрної сфери.

Таблиця 1.2

Відновлення керованості соціально-економічних процесів, становлення державної системи дієвого регулювання продовольчого ринку, підтримка вітчизняного товаровиробника, виробництва екологічно чистої та якісної продукції, вирішення соціальних пріоритетів, аграрного виробництва, вимог продовольчої безпеки держави належить до першочергових завдань функціонування господарського механізму продовольчої сфери. До основних проблем розвитку промислового садівництва, вирішення яких повинне спиратися у т.ч. в на державну підтримку, належать наступні:

розширення площ під сучасними сортами плодово-ягідних насаджень, плоди яких характеризуються високою урожайністю та високими споживчими якостями;

вдосконалення спеціалізації садівництва у відповідності з розміщенням у тих або інших агрокліматичних зонах, у т.ч. з метою створення «маркетингових конвеєрів» виробництва продукції. Їх сутність передбачає виробництво ранньої продукції на півдні країни та пізньостиглої - на півночі з метою рівномірного забезпечення свіжими плодами та ягодами споживчого ринку протягом року;

впровадження сучасних, інноваційних технологій виробництва, зберігання та переробки продукції;

розвиток крапельного зрошення та його державна підтримка у південних регіонах країни;

державна стандартизація якості продукції промислового садівництва;

державна підтримка вітчизняної селекції у садівництві;

протекціоністська політика щодо збільшення присутності вітчизняних товаровиробників на вітчизняному споживчому ринку та активізації зовнішньоекономічної їх діяльності.

У ринкових умовах аграрною політикою держави повинні визначатися, в першу чергу, стратегічні завдання розвитку регіональних агропромислових комплексів і доцільно створювати адекватну природно-економічним умовам і вимогам ринку економічну основу розвитку сільського господарства й агропромислового комплексу. Така база повинна включати формування галузевої та виробничої структури, систему спеціалізації, форми власності і господарювання, механізм міжгалузевих і внутрішньогалузевих відносин та управління. Застосування та ефективність організаційних моделей регіональних виробничих структур забезпечать стабільність виробництва, більш повне використання біокліматичного і генетичного потенціалу, зменшать ресурсну енергоміскість продукції, підвищать продуктивність праці, створять раціональні умови розширеного відтворення тощо [4]. Разом з тим слід зазначити, що останніми роками прийнято ряд ухвал, направлених на відродження і розвиток галузі промислового садівництва. Ця, зокрема, ухвала Кабінету Міністрів України “ Про державну підтримку розвитку садівництва, виноградарства, вирощування саджанців і виноробницької промисловості на період до 2009 р.», а також «Про заходи щодо розвитку садівництва, виноградарства і виноробницької промисловості в 1998-2012 рр. ”, Указ президента України “ Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки ”. У цих і інших законодавчих актах затверджені важливі для розвитку промислового садівництва заходи, що охоплюють питання виділення капітальних вкладень і бюджетних коштів на закладку і ремонт багаторічних насаджень і догляд за ними до початку плодоношення, будівництво об’єктів виробничого і соціально-побутового призначення, виготовлення і придбання спеціалізованої техніки, будівництво зрошувальних систем для садів і виноградників.

Державна підтримка повинна надаватися при наявності обґрунтованого бізнес-плану розвитку галузі в сільськогосподарському підприємстві, проектно-кошторисної документації, професійних кадрів і матеріально-технічної бази. Фінансову допомогу слід надавати насамперед тим підприємствам, які в змозі забезпечити найбільш раціональне та ефективне використання коштів. Але, на жаль, майже щорічно у Верховну Раду вносяться пропозиції щодо змін існуючого порядку використання коштів 1 % збору. Так, у зв’язку з прийняттям Закону України “ Про державний бюджет України на 2011 рік ”, внесені пропозиції щодо змін деяких законів України відносно порядку використання коштів 1 % збору і принципів їх розподілу. Пропонується до 30 відсотків коштів спрямувати на компенсацію відсоткової ставки за довгострокові банківські кредити. На наш погляд, це робити недоцільно, оскільки абсолютній більшості садівницьких підприємств і фермерських господарств при їх сучасному фінансовому стані кредити фактично недоступні. В результаті більшість господарств буде виключена з фінансування за рахунок 70 % коштів, які пропонується направити лише на придбання залізобетонних стовпчиків, дроту та садивного матеріалу. Неприйнятний також передбачений проектом закону принцип розподілу коштів між підприємствами пропорційно середнім обсягам товарної продукції за останні три роки, оскільки він виключає з фінансування розсадницькі та новостворені перспективні господарства. Таким чином, норми у запропонованому проекті закону спрямовані на підтримку й збагачення комерційних банків, а не на розвиток садівництва і виноградарства, а вкладені державою в останні роки понад 400 млн. грн. бюджетних коштів не дадуть віддачі і загальмують розвиток галузі. В числі пріоритетних завдань, які необхідно вирішувати на державному рівні, є цінова і кредитна політика. Поряд з вільним ціноутворенням має бути її державне регулювання. Ціни на плоди та ягоди повинні гарантувати еквівалентність обміну промислової і сільськогосподарської продукції, забезпечення садівницьким господарствам розширеного відтворення багаторічних насаджень, сприяти впровадженню науково-технічного прогресу в галузь і задовольняти зростаючі потреби споживачів на ринку продовольства. Цінова державна підтримка виробників плодів і ягід необхідна в зв’язку з низькою платоспроможністю населення, зокрема вона має бути направлена проти встановлення монополізму промислових переробних і торговельних підприємств у визначенні цін на сировину та вирощену продукцію, відсоткових ставок банками та високих цін на енергоносії, отрутохімікати та мінеральні добрива. Вважаємо за доцільне встановлювати на державному рівні граничні регульовані ціни на матеріально-технічні ресурси, і таким чином, зменшувати їх вплив на рівень собівартості плодів і ягід. Крім того, на наш погляд, система регулювання повинна передбачити надання виробникам пільгових безвідсоткових кредитів на закладання та догляд за плодовими і ягідними насадженнями до вступу їх у період товарного плодоношення, знизити існуючі кредитні ставки до 3-5 %, як це робиться у розвинених садівницьких країнах. Зараз високі кредитні ставки не сприяють відродженню галузі, а навпаки - ведуть до її руйнації. Інший шлях державної підтримки - часткове відшкодування державою відсоткових ставок на банківські кредити. Вважаємо, що необхідно відпрацювати методику встановлення на переробних підприємствах граничного рівня договірних цін на плодоягідну сировину, які повинні ґрунтуватися на сезон них і регіональних витратах, пов’язаних з набуттям продукцією споживчих властивостей і якості, з урахуванням прогнозного подорожчання матеріальних ресурсів, росту оплати праці, а також затрат на транспортування, зберігання, переробку й реалізацію продукції. Доцільно змінювати ціни на плоди і ягоди, залежно від попиту і пропозиції, протягом доби [5]. Промислове садівництво є надто ризикованою галуззю, особливо в східній і північній частинах України, де виробництво плодів і ягід значною мірою залежить від погодних умов. Зі зміною клімату, особливо переходом заморозків у пізньовесняний період, ця проблема набуває дуже важливого значення. Захист товаровиробників з боку держави від несприятливих погодно-кліматичних умов, інших негативних факторів здійснюється на основі страхових платежів або бюджетних виплат. Так, субсидування внесків при страхуванні врожаю від дії стихійних сил у середньому по країнах ЄС становить від 30 до 100 %. Водночас необхідно переглянути і політику формування страхових тарифів, привести їх у відповідність з реальними потребами. Страхування повинно сприяти ініціативній фінансовій діяльності у галузі промислового садівництва. В розвинених країнах добровільними страхуванням охоплені майже всі підприємства (більше 90 %), а в Україні - лише 5-7 % [6]. Важлива роль повинна належати державному регулюванню ринку плодів і ягід через законодавчу базу та економічний механізм планування, що необхідно для визначення стратегії розвитку галузі. Планове регулювання включає передусім формування системи ринкових нормативів з урахуванням межі об’єктивних пропорцій обміну.

.3 Організація планомірного відтворення плодоягідних насаджень: теоретична суть, методичні засади садооборотів і визначення їх параметрів

Однією з основних функцій садівництва є процес створення (відтворення) і продуктивного використання багаторічних насаджень. Особливістю цього процесу є те, що вони створюються безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах і поки що не мають товарної спрямованості. Серед основних чинників підвищення ефективності вітчизняного садівництва на перший план висувається проблема організації перманентного планомірного відтворення плодових і ягідних насаджень. Нині у багатьох господарствах у загальній структурі дуже мала частка молодих насаджень, або ж їх зовсім не має. Саме це є причиною того, що щоразу звужуються масштаби виробництва продукції. Єдиний вихід з такого стану - активізація процесів відтворення багаторічних насаджень.

Для того, щоб у садівницькому господарстві постійно мати стабільну площу плодоносного саду, на приклад 100 га, обов’язково потрібно планомірно закладати нові насадження і заздалегідь визначати рік їх закладання. Як приклад нижче наведено модель відтворення плодоносних плодових і ягідних насаджень, таблиця 1.3.

Таблиця 1.3

Модель відтворення плодоносних плодових і ягідних насаджень

Для повного оновлення плодоносного саду зерняткових культур різного віку на площі 100 га за чинними нормами амортизації щорічно протягом 20 років потрібно закладати 5 га. У такому разі раціональніше закладати нові насадження не щорічно, а раз у 2 - 3 роки (15- 20 га). Такого ж принципу поетапного закладання садів, особливо зерняткових культур, доцільно дотримуватися і при створені нових садівницьких господарств чи селянських ферм.

РОЗДІЛ 2

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

.1 Загальна характеристика підприємства

ДПДГ- це державне підприємство дослідного господарства.

Господарства досліджують для того, щоб підвищити його рівень ефективності, розширити спеціалізацію, та вийти на новий, ширший рівень виробництва. Впровадити нові сорти плодів, а також удосконалити вирощування старих.

ДПДГ «Мелітопольське» є основною базою для проведення науково-дослідних робіт і подальшого їх експериментального освоєння. Впровадження сортів плодових культур селекції дослідної станції і технологій вирощування інтенсивних насаджень сприяє отриманню високих виробничих та економічних результатів.

Ми зробимо аналіз діяльності ДПДГ «Мелітопольське» Мелітопольського району Запорізької області за 2010 - 2012 роки.

Таблиця 2.1

Динаміка складу та структури земельного фонду на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське" за 2010-2012 роки.

Розглянувши таблицю 2.1 можна побачити вирощуванням якої сільськогосподарської продукції займається підприємство.

В основному, як ми бачимо, це плоди. Вони займають більш як 30 відсотків всієї площі господарства.

В порівнянні з попереднім 2011 роком, площа яку займають плоди скоротилася з 497 га до 484 га. Це може пояснюватися багатьма зовнішніми або внутрішніми факторами. Перейдемо до розгляду таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники забезпеченості Товариства основними фондами

і ефективності їх використання за 2010-2012рр.на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське"

Як нам відомо чим вищий коефіцієнт придатності і менший коефіцієнт зношення, тим кращі умови має підприємство для більш раціонального використання основних засобів. З цього ми можемо зробити висновок, що підприємство має дуже гарні умови для раціонального використання основних засобів адже коефіцієнт придатності по даним трьох роках значно вищій ніж коефіцієнт зношення. Але проглядається негативна тенденція до зменшення коефіцієнта придатності, в 2010 році він дорівнював понад 0.83, а вже в 2012 році цей показник знизився до 0.74. В той час, як коефіцієнт зношеності поступово збільшує свій показник, якщо в 2010 році він дорівнював лише 0.18 то у 2012 році він підвищився до 0.26. Це і є негативною тенденцією погіршення умов підприємства для раціонального використання основних засобів. А зараз розглянемо таблицю 2.3 в якій чітко показано наявність та потребу підприємства в оборотних коштах.

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання оборотних засобів на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське" за 2010-2012 роки.

Розглянувши таблицю 2.3 можна зробити висновок, що підприємство має 10482 тис. грн. оборотних коштів. А потреба в них за 2012 рік складає 33033 тис. грн., також порівняно з 2010 роком ця потреба в оборотних коштах скоротилася на 2862 тис. грн. Розглянувши таблицю 2.3, перейдемо до таблиці 2.4.

2.2.Ресурсний потенціал підприємств.

Таблиця 2.4

Показники забезпеченості підприємства ДПДГ "Мелітопольське" фінансовими ресурсами за 2010-2012рр.

Проаналізувавши таблицю 2.4 можемо зробити висновок, що найбільший власний капітал на підприємстві був у 2011 році, а найменший у 2010 році. Позиковий капітал мав місце лише у 2010 році і складав 500 тис.грн.. Щодо залученого капіталу, то він з роками збільшувався, а саме на 1352 тис.грн. в 2012 році в порівнянні з 2010 роком. Щодо загального показника забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами можна сказати, що найбільша забезпеченість була у 2011 році. Найменша у 2010 році, але нажаль у 2012 році цей показник хоч і перевищував показник 2010 року, але був менший за 2011 рік. А саме на 33 тисячі гривень.

.3 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

За даними таблиці 2.5 ми можемо зробить висновок, що собівартість є досить високою, що значно зменшує наш прибуток. Адже прибуток це - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. А наші витрати по деяким видам продукції перевищують наші доходи, як наприклад з пшеницею озимою за даними в нас виходить збиток в 1 тисячу гривень. Що є досить негативно для підприємства. В деяких випадках наш прибуток = 0, наприклад це стосується ячменю, ярових зернових та баштанових. Це теж досить негативно для підприємства, ми не отримуємо прибутку. Найбільше прибутку підприємство отримує з плодів. Плоди є провідною ланкою господарювання нашого підприємства ДПДГ «Мелітопольське».

Таблиця 2.5

Формування прибутку від операційної діяльності за 2012 рік на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське".

З огляду на дані таблиці 2.6. ми можемо зробити висновок,що лише в 2012 році підприємство має чистий прибуток, а за попередні роки мало збиток.

Адміністративні витрати у 2012 році значно скоротилися порівняно з попереднім роком, а саме на 974 тисячі гривень.

Дохід від реалізації за останній рік теж значно вищій, ніж за попередні.

Таблиця 2.6

Аналіз фінансових результатів діяльності ДПДГ «Мелітопольське» за 2010 - 2012рр, тис. грн.

2.4.Аналіз фінансового стану товариства

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Зробивши аналіз таблиці 2.7., щодо ліквідності балансу можемо зробити висновок, що баланс підприємства ДПДГ «Мелітопольське» є ліквідним, адже виконуються майже всі головні умови: А1 >= П1,А2 >= П2, А3 >= П3, А4 <= П4 окрім першої.

Можна зробити висновок, що швидкість перетворення на грошові кошти активи підприємства є досить низькою. Розглянувши табличку 2.8 ми можемо зробити висновок, що коефіцієнт абсолютної ліквідності досить низький. А це означає що швидкість перетворення на грошові кошти активи підприємства є доволі низькою. В 2010 році він дорівнював 0.28, а в 2012 він зменшився і дорівнював близько 0.12.Коефіцієнт фінансової стійкості за всі три роки наближений до одиниці в 2012 році він дорівнює 0.95, а в попередніх роках він був вищій, наприклад в 2010 році він дорівнював 0.97. Але коефіцієнт фінансування є дуже низьким, особливо у 2011 році, він дорівнював усього 0.02. Лише у 2012 році він став трохи вищій і дорівнював 0.04. Отже в 2012 році фінансування є більшим ніж в попередні.

Таблиця 2.8

Показники фінансового стану підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

А зараз перейдемо до таблиці 2.9 в якій ми детальніше проаналізуємо фінансовий стан підприємства ДПДГ "Мелітопольське".

Розрахувавши дані представлені в таблиці 2.9 можемо зробити висновок, що наше підприємство ліквідне.

Це підтверджує порахований коефіцієнт швидкої ліквідності, який становить в 2010 році 0.79, а у 2012 році 0.36.

Також порахований чистий оборотний капітал показує, що активи нашого підприємства є ліквідними.

Таблиця 2.9

Аналіз фінансового стану підприємства ДПДГ "Мелітопольське" за 2010 - 2012рр.

Розглянемо детальніше Аналіз динаміки показників основних платежів до бюджету ДПДГ "Мелітопольське".

2.5 Система оподаткування підприємств

Таблиця 2.10

Аналіз динаміки показників основних платежів до бюджету ДПДГ "Мелітопольське"за 2010-2012рр., тис.грн

Регулююча функція податків проявляється через вплив державного податкового механізму на процеси виробництва й обігу, стимулювання чи уповільнення їхніх темпів, збільшення чи зменшення накопичення капіталу, впливає на зростання чи зниження платоспроможного попиту населення.

Система оподаткування - це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, встановленому відповідними законами держави.

До поняття податкової системи включається також сукупність принципів, форм, методів встановлення податків, порядку їх зміни; методів податкового контролю та системи відповідальності за порушення податкового законодавства.

Так як наше підприємство є платником ФСП, то воно звільняється від плати за землю та від податку на прибуток підприємства. Річна сума ФСП в 2010 році склала понад 1781, а у 2012 році це число зменшилось до 1705.5 тис.грн.

Підприємство ДПДГ “ Мелітопольське ” є платником ПДВ. Сума податку на додану вартість в 2012 році збільшилась на 167% порівняно з 2010 роком.

Сума Єдиного соціального внеску також збільшилась у 2012 році порівняно з в 2010 роком на 179 тис.грн., тобто на 134%.

ДПДГ «Мелітопольське» має усі можливості для успішного подальшого розвитку. Для цього потрібно підвищувати рівень виробництва плодів, зменшувати їх собівартість, що можливо завдяки: зростанню урожайності плодів на заміну розширення посівних площ, скорочувати витрати насіння плодів на стадіях збирання, заготівлі та переробки, а також перевезення у пункти продаж.

РОЗДІЛ 3

ОПЕРАТИВНА РОБОТА В ГОСПОДАРСТВІ З КОНТРОЛЮ ЗА ФІНАНСУВАННЯМ ВИТРАТ ПО ЗАКЛАДАННЮ ТА ВИРОЩУВАННЮ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖАНЬ

.1 Проблема фінансового забезпечення промислового садівництва та основні чинники її вирішення

Однією з основних проблем занепаду вітчизняного садівництва є недостатнє фінансове забезпечення як обігових засобів так і основного капіталу.

Проблемою фінансового забезпечення аграрного сектору займалися такі наукові вчені-економісти як: І. Білорус, М. Дем’яненко, М. Малик, В. Месель - Веселяк, Ю.Лузан, Т. Остапко, І. Ямпольська та ін.

Слід звернути увагу на наказ №792 Міністерства аграрної політики від 9.11.2007 року “ Про затвердження порядку використання бюджетних коштів, передбачених на розвиток виноградництва, садівництва і хмелярства, що спрямовуються на фінансування витрат з проведення науково-технічних досліджень та здійснення розробок у зазначених галузях, а також на фінансування витрат, пов’язаних із зміцненням матеріальної бази, галузевих закладів та їх дослідних господарств ”.

Фінансування науково-технічних досліджень та розробок, а також фінансування витрат, пов’язаних із зміцненням матеріально-технічної бази галузевих наукових закладів та їх дослідних господарств, здійснюється на основі процедури державних закупівель товарів, робіт та послуг і проведення тендерного відбору установ відповідно до Закону України “ Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти ”. Кошти збору для фінансування витрат на науково-технічні дослідження та здійснення розробок надаються згідно з договорами між Міністерством аграрної політики України та науково-дослідними установами.

При визначені обсягів фінансової підтримки кожного господарства відповідно до нормативів відповідною Комісією Мінагрополітики встановлюють понижуючий коефіцієнт, величина якого щоразу затверджується відповідним протоколом. При цьому ніякими галузевими документами Мінагрополітики не затверджено методику, яка б визначила порядок та принципи обчислення такого коефіцієнту.

Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України” визначається основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення. На жаль, у цьому законі взагалі не згадуються про галузь садівництва, але споживання фруктів має стати національною програмою з зазначенням механізму закупівлі на державному рівні плодів та їх використання для харчування дітей у дошкільних і шкільних закладах, санаторних та лікувальних закладах. Більшість положень цього Закону може бути використано в діяльності галузі.

Найефективнішою формою фінансової підтримки садівничих підприємств є механізмом здешевлення кредитів комерційних банків.

Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України” визначено режим кредитної субсидії який полягає у субсидовані частини плати (процентів) за використання короткострокових та середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті.

Розмір кредитної субсидії надається до 50 відсотків від розміру відсотка, нарахованого на основну суму кредиту, але не вище 50 відсотків від розміру середньозваженого відсотка за кредитами банків у національній валюті, повністю забезпечених заставою, який фактично склався в Україні станом на 1 лютого поточного бюджетного року, та наданих: а) для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців; б) для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців.

Кредитна субсидія надається позичальнику щоквартально, виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.

Враховуючи те, що садівництва в сільськогосподарських підприємствах є низькорентабельним, а передбачається значне розширення площ під садами, то найгострішою у промисловому садівництві є проблема залучення інвестицій, її вирішення полягає у формуванні надійних джерел інвестицій та ефективному їх використанні.

3.2 Фінансова підтримка. Пошук фінансових джерел для закладанню і вирощування багаторічних насаджень

Стосовно проблеми розвитку системи фінансування галузі садівництва значний вклад в вирішення цієї проблеми зробили такі видатні вчені як: П. Дуброва, О. Єрмаков, О. Шестопопаль, В.Майдебура, В. Рульєв, Д. Чухно, А. Шумейко та ін.

У Державному бюджеті передбачається використання бюджетних коштів на компенсацію по закладанню і нагляду за молодими садами, виноградниками і ягідниками суб’єктам господарювання у садівництві (табл. 3.1)

Кошти, що надходять до спеціально фонду державного бюджету від збору, спрямовуються:

)        За бюджетною програмою 2801350 “Закладання і нагляд за молодими садами,виноградниками та ягідниками” - 90%, з них на розвиток виноградарства - 70 і садівництва - 30%;

)        За бюджетною програмою 2801510 “Державна підтримка розвитку хмелярства” - 10%.

Бюджетні кошти надаються суб’єктам господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які займаються садівництвом, для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) з проведення проектних робіт, підготовки ґрунту та посадки, догляду за молодими насадженнями, із урахуванням вартості засобів захисту рослин, спорудження шпалери і краплинного зрощення, придбання садивного матеріалу у виробників, внесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, або у інших суб’єктів господарювання за наявності сертифіката походження на такий садивний матеріал, відповідно до затверджених Міністерством аграрної політики України нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладання насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт (наказ №117 від 04.03.2008р. “ Про затвердження нормативів витрат на проведення відповідних робіт, в межах яких проводиться компенсація суб’єктам господарювання у виноградарстві, садівництві і хмелярстві ”) [25].

Таблиця 3.1

Обсяги бюджетних коштів на компенсацію по закладанню і нагляду за молодими садами, виноградниками і ягідниками суб’єктам господарювання у садівництві, передбачені Державним бюджетом у 2006-2013рр.,тис.грн

Політика фінансової підтримки нарощування обсягів плодів та ягід здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України за наступними основними напрямами:

за рахунок державного та місцевих бюджетів;

запровадження нових механізмів кредитування;

стимулювання залучення інвестицій;

податкове стимулювання через спеціальні режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

розвиток ринку агрострахування.

Збільшення обсягів фінансування з державного бюджету передбачено Законом України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” та постановою Верховної Ради України від 11 травня 2004 р. №1698-IV, де 2015 рік [26] визначено періодом пріоритетної державної підтримки агропромислового комплексу та соціальної сфери села. У зв’язку із вступом до СОТ Україна повинна дотримуватися взятих зобов’язань щодо обмежень внутрішньої підтримки розвитку сільського господарства.

В межах даної підтримки за бюджетними програмами будуть фінансуватися за рахунок видатків, передбачених Міністерством аграрної політики і продовольства України, з державного бюджету наступні заходи:

боротьба з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин;

контроль безпеки та якості продукції;

часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва;

докорінне поліпшення земель підприємств агропромислового комплексу, сорто-дослідних станцій та опорних пунктів;

селекція в рослинництві, селекція в галузі сортовипробування;

стимулювання просування продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, зокрема через створення мережі оптових ринків;

часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;

часткова компенсація вартості кредитів, залучених для будівництва виробничих приміщень, а також сховищ для зберігання фруктів;

часткова компенсація вартості кредитів, залучених для придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, обладнання для виробництва та переробки продукції садівництва.

Використання такого виду державної фінансової підтримки не порушує правил СОТ, потенційно стимулює дотримання технології виробництва сільськогосподарської продукції та слугує ефективним інструментом стабілізації доходів сільськогосподарських товаровиробників.

Розглянувши детальніше баланс підприємства ДПДГ “ Мелітопольське ” ми можемо зробити висновок, що підприємство зовсім не використовую довгострокові зобов’язання. А це негативно впливає на розвиток підприємства.

Доречно запропонувати взяття кредиту це допоможе підприємству підвищити його економічну ефективність, а це в свою чергу відобразиться в отриманому прибутку.

Для початку підприємству буде вигідний кредит для закупівля нової техніки, або впровадження нових, більш ефективних, сортів плодових дерев, також використання пестицидів та гербіцидів.

Даний кредит буде найвигіднішим якщо його взяти в "Приватбанку" під 24% річних на 6 років на суму 254 тисячі гривень при піврічній схемі повернення боргу.

Для того щоб зрозуміти скільки загальних витрат повинне буде понести підприємство, буде побудований графік обслуговування боргу "амортизаційним" методом.

Де S- розмір кредиту

РМТ- невідома сума річних платежів

r- Відсоткова ставка кредиту

k- Рік платежу

n- Кількість років платежу погашення кредиту

Відповідно до фінансовій таблиці сучасне значення ануїтету 1 грн. протягом 6 періодів з 24% виплатою дорівнює 3.0205тобто: 254000=3.0205РМТ

Таблиця 3.3

Обслуговування боргу буде мати наступний вигляд на підприємстві ДПДГ "Мелітопольське"

Отже, кредит для підприємство ДПДГ "Мелітопольське" взятий у "Приватбанку" під 24% річних на 6 років на суму 254 тисячі гривень при піврічній схемі повернення боргу обійдеться в 504552 грн.

Зі взяттям цього кредиту зміниться показники забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами.

Таблиця 3.4

Показники забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами ДПДГ "Мелітопольське"

Розглянувши наведені розрахунки в таблиці 3.4, можемо побачити, що за рахунок кредиту наш позиковий капітал збільшився, а також зросла загальна сума капіталів на 254 тис.грн.. Що позитивно вплине на подальшу діяльність підприємства ДПДГ "Мелітопольське".

Зважаючи на те, що садівництво є капіталомісткою галуззю і миттєво реагує на брак фінансів, оскільки передусім пов’язане з недовиконанням технологічних процесів у садах. Навіть незначне її порушення призводить до зниження якості продукції та ефективності її виробництва, що вимагає надання особливої уваги ефективному управлінню функціонування фінансового-організаційної структури галузі.

3.3 Основні напрями активізації державного протекціонізму відродження та подальшого поступу промислового садівництва в Україні

Особливістю ведення садівництва є потреба системного і планомірного відтворення плодових і ягідних насаджень. Сам цей процес є дуже актуальною позицією в високоефективному веденні садівництва. Як не прикро, але останніми роками великим недоліком у веденні громадського садівництва стали контрастні порушення у планомірному відтворені садів і ягідників. Саме тому у багатьох садівницьких господарств утворилася безплановість у відтворенні садів і ягідників.

Загалом прибуткове і рентабельне ведення промислового садівництва за планової системи дає можливість урядові виділяти значні дотації садівницьким господарством.

До найголовніших недоліків вітчизняного садівництва не можна не віднести те, що воно продовж багатьох років через ряд об’єктивних і суб’єктивних причин не мало експортної спрямованості, маючи для цього великий потенціал. Склалось так, що в останні роки Україна імпортує в 3 - 4 раза більше плодів і ягід, ніж експортує.

Отже без радикальних змін у стратегії розвитку промислового садівництва наш внутрішній ринок плодів і ягід опиниться у повній залежності від їх імпорту. Це може трактуватися лише як економічний парадокс.

Щоб вивести садівництво на новий рівень необхідно:

·        У складі Міністерства аграрної політики створити департамент садівництва та виноградництва, в якому окрім технічних відділів були б підрозділи з планування, експорту та імпорту плодів і ягід, а також формування виробничої та ринкової інфраструктур.

·        Радикальне розміщення джерел інвестицій, передусім це стосується формування в кожному садівницькому господарстві амортизаційного фонду через відповідні відрахування з балансової вартості плодових і ягідних насаджень

·        Системно перейти на складання п’ятирічних планів розвитку садівництва у господарствах і областях.

·        Створити асоціацію науки і виробництва для щорічних планів використання досягнень науки і техніки у виробництві.

3.4 Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджень

Основною проблемою розвитку галузі садівництва залишається нееквівалентність міжгалузевого обміну та диспропорція цін на плодоягідну продукцію. На уникнення дисбалансу у цінах між сільським господарством та галузями промисловості спрямований Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 3 січня 1990 р. № 507-XII. Так, у статті 4 «Політика ціноутворення» вказується на необхідність об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну. Тому для забезпечення цінового паритету на вітчизняному ринку плодів та ягід та розвитку промислового сектора передбачається взяти до уваги розраховані еквівалентні ціни на продукцію садівництва, які формуються на основі галузевих нормативних витрат і середньої норми прибутку на авансований у виробництво капітал з можливістю модернізації і розширення виробництва.

Одним із поширених та надійних інструментів управління ризиками при виробництві сільськогосподарської продукції є страхування врожаю на випадок настання несприятливих подій. Важливими стимулами для розвитку страхування сільськогосподарських ризиків є залучення додаткових ресурсів через різні фінансові механізми, зокрема, здешевлення комерційних кредитів для сільськогосподарських підприємств, що укладають договори страхування; без заставні кредити для промислових виробників під державні гарантії або гарантії органів місцевого самоврядування; компенсація страхових премій за рахунок державного бюджету. Такі преференції передбачені у розділі 3 Закону України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” від 11.05.2004 р. №1698-IV. Аграріям відшкодовується 50% витрат на страхування врожаю сільськогосподарських культур, а також 50% франшизи у разі виплати страхових відшкодувань.

Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України” [ 26 ]. Визначено основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення. На жаль, у цьому законі взагалі не згадується про галузь садівництво, але споживання фруктів має стати національною програмою з зазначенням механізму закупівлі на державному рівні плодів та їх використання для харчування дітей у дошкільних і шкільних закладах, санаторних та лікувальних закладах. Більшість положень цього Закону може бути використано в діяльності галузі.

Зокрема це стосується:

)        Державного регулювання цін окремих видів сільськогосподарської продукції.

У плодоягідному підкомплексі цінову політику доцільно здійснювати на основі вільного ціноутворення у поєднані з державним регулюванням - гарантовані ціни визначені на основі нормативної собівартості, як мінімально-допустимого рівня цін, субсидії, пільгове кредитування та страхування, податкові пільги, стимулювання експорту й обмеження імпорту тощо. Основна мета цієї політики - забезпечення розширеного відтворення галузі на основі підвищення продуктивності праці і поліпшення якості продукції за рахунок раціонального використання біологічного потенціалу культур та виробничого потенціалу господарств.

Поряд з вільним ціноутворенням має бути державне регулювання, яке гарантуватиме еквівалентність обміну промислової і сільськогосподарської продукції. Державне регулювання спрямовується проти монополізму промислових, переробних і торгівельних підприємств щодо визначення цін на сировину та вирощену продукцію, енергоносії, отрутохімікати та мінеральні добрива.

)        Державного регулювання ринку страхування сільськогосподарської продукції ( капітальних активів) та фонд аграрних страхових субсидій.

Актуальним є налагодження страхового механізму багаторічних насаджень через залежність їх продуктивності та якості одержаного врожаю від погодних умов. Як свідчить міжнародна практика, ефективну систему агрострахування неможливо побудувати без активної участі держави. Державна підтримка страхування в сільському господарстві запроваджена і в Україні. Сільгоспвиробники, які виробляють певні види найбільш важливої для України сільгосппродукції, мають можливість за певних умов компенсувати до 50% вартості сплачених ними страхових премій (внесків).

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини агрострахування в Україні є:

)        Закон України “Про страхування”№2745-ІІІ від 04.10.2001р.;

)        Постанова Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності ” від 11.07.2002р. №1000.

)        Кредитна підтримка виробників сільськогосподарської продукції.

Найефективнішою формою фінансової підтримки садівничих підприємств є механізм здешевлення кредитів комерційних банків.

Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України” визначено режим кредитної субсидії який полягає у субсидуванні частини плати ( процентів ) за використання короткострокових та середньострокових кредитів, наданих банками в національній валюті.

Відсутність у багатьох садівницьких підприємствах власних коштів та необоротних активів для застави є перешкодою отримання кредитних відносин.

Зважаючи на те, що садівництво в сільськогосподарських підприємствах є низькорентабельним, а передбачається значне розширення площ під садами, то найгострішою у промисловому садівництві є проблема залучення інвестицій, її вирішення полягає у формуванні надійних джерел інвестицій та ефективному їх використанні.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В даній курсовій роботі було розглянуто таке актуальне питання як фінансування і кредитування витрат по закладанню і вирощуванню багаторічних насаджень.

В першому розділі курсової роботи було розкрито теоретичні основи, завдання та організації фінансування та кредитування садівництва. На основі зазначеної вище інформації, ми можемо побачити які саме проблеми виникають у галузі садівництва.

В курсовій роботі була дана характеристика фінансово-господарської діяльності та фінансового стану ДПДГ " Мелітопольське ".

З аналізу фінансового стану ДПДГ " Мелітопольське " в 2012 році виручка від реалізації має незначне зменшення порівняно з 2011, що в свою чергу збільшило собівартість продукції, і стало результатом зменшення загального прибутку підприємств. Також слід зазначити, що площа земельної ділянки, яку використовувало підприємство в 2012 році значно зменшилась в порівнянні з попередніми роками.

В третьому розділі біль детальніше розглянуто основні проблеми фінансування і кредитування галузі садівництва, на прикладі ДПДГ " Мелітопольське "

Отже, розглянувши головні проблеми, ми можемо запропонувати певні рішення.

В Україні садівництво посідало завжди одне з провідних місць в сільськогосподарській діяльності, але в останні роки вітчизняне садівництво занепало. Головною причиною даного негативного явища є відсутність державної підтримки.

Але згідно Закону України “ Про державну підтримку сільського господарства України ” сільськогосподарське підприємство може отримувати підтримку від держави у вигляді субсидій.

Відомо, що виробничий потенціал, товарного садівництва визначається динамікою кількісного і якісного складу плодоносних плодових і ягідних насаджень.

Тож обов’язковою умовою стабільного виробництва плодів і ягід протягом усіх років продуктивного використання насадження в будь-якому підприємстві є постійне дотримання оптимальної вікової структури насаджень, що досягається організацією планомірного їх відтворення.

Так як, садівництво за своєю природною суттю належить до високо інтенсивних галузей, то процес інтенсифікації садівництва варто розглядати виключно в причинно-результативному ( теоретичному ) взаємозв’язку: витрати, насадження ( земля ), продукція ( ефект ). Між рівнем інтенсивності виробництва, найбільш поширеним виразом якого є виробничі витрати і обсяг функціонуючих засобів фондів, площею насаджень і результатами виробництва існує нерозривний зв'язок. Останнє й знаходиться у суті інтенсифікації садівництва.

А критерієм рівня інтенсивності садівництва поряд з рівнем капіталізації та виробничих витрат ( без амортизаційних відрахувань ) виступає збільшення високоякісної продукції з одиниці площі насаджень та зниження трудомісткості і собівартості продукції.

По даній курсовій роботі добре видно, що садівництво, за сучасних умов, є досить збитковою галуззю сільського господарства. Але не зважаючи на загальну низьку рентабельність і збитковість садівництва у сільськогосподарських підприємствах у кожній природній зоні є господарства, де садівництво ведеться високоефективно.

Основною засадою такої ефективності є наявність власних обігових коштів для виконання належного комплексу технологічних робіт у садах.

фінансування страхування багаторічний насадження

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва / В.Г. Андрійчук // Економіка АПК. - 2005. - №5.- С.52-63.

2.       Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період: матер. Десятих річних зборів Всеукраїнського конгр. вчен. економістів-аграрників [«Державна підтримка бурякоцукрового виробництва як чинник забезпечення дохідності»], (Київ, 10-11 квіт. 2008 р) / О.М. Варченко, [редкол.: П.Т. Саблука та ін.]. -К.: ННЦ “ІАЕ”, 2008. -С. 249-261.

3.       Саблук П.Т. Экономические основы продовольственной безопасности стран мира / П.Т. Саблук // Економіка АПК. - 2008. - № 8 (166). - С. 21 - 25.

4.       Ситник В.П. Впровадження наукових розробок у виробництво: стан і перспективи / В.П. Ситник // Економіка АПК. - 2005. - № 2 (124). - С. 3 - 7.

5.   Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1995.

6.       Павлова Л. Н. Финансы предприятия. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

.        Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. - К.: Либідь, 1994.

.        Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К.: Либідь, 1993.

.        Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.

.        Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. - К: МАУП, 2003.

.        Финансы /Под ред. А. М. Ковалевой. - М.: Финансы и статистика, 1996.

.        Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. - К.:Либідь, 2002.

.        Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К: Вид-во КНЕУ, 2002.Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».

14. Галузева програма розвитку садівництва України на період до 2025 року.

15.     "Про проведення перевірки ефективності використання коштів 1-відсоткового збору" Розпорядження Мінагрополітики від 8 липня 2005 року No47.

.        «Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за No587 від 15 липня 2005 року та внесених змін Постановою No613 від 4 квітня 2007 р.

.        «Про затвердження нормативів витрат на проведення відповідних робіт, в межах яких проводиться компенсація суб’єктам господарювання у виноградарстві, садівництві і хмелярстві». Наказ No117 від 04.03.2008 р.

.        .Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку, - К.: ІАЕ УААН, 2009.- 481 с.

.        Мошенский С. З., Олейник О. В. Экономический анализ: Учебник для студентов экономических специальностей высших учебных заведений./ Под ред.проф., Заслуженного деятеля науки и техники Украины Ф. Ф. Бутинца. - 2-е изд., доп. и перераб. - Житомир: ЧП «Рута», 2007. - 704 с.;

.        Экономический анализ: Учебник / Под ред. проф. А. Г. Загороднего. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Знание, 2008. - 487 с.;

.        Экономика промышленного предприятия: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 336 с.;

.        Савицкая Г. В. Экономический анализ деятельности предприятия: Научное пособие - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Знание, 2005. - 662 с.;

.        Череп А.В. «Економічний аналіз»: Навчальній посібник. - Л.: Кондор, 2005р. - 160с.;

.        Научный журнал «Экономика Украины», № 8 (565),2009г. «Определение приоритетных видов продукции промышленного предприятия в условиях рынка» Пошивалов В., Рыжов В.,с.25;

.        Яцух О.О. Форми агропромислової інтеграції в садівництві і підвищення економічної ефективності їх формування (на матеріалах садівницьких і переробних підприємств АР Криму) / Автореф. дис. канд. екон. наук - К., 2001. - 20 с.

.        Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвиту. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 4) / За ред. П.Т.Саблука та ін. - К.: ІАЕ, 2010. - 601 с.

.        Економіка підприємства. Підручник. За ред. акад.. С.Ф.Покропивного.- Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2010. - 528 с.

.        Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін.; За ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - К.: Каравела, 1994. - 264 с.

.        Проблеми формування ринкової економіки. Спеціальний випуск «Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи». - К.: КНЕУ, 2009. - 420 с.

.        Легеза Д.Г. Ефективність спеціалізації сільськогосподарських підприємств на виробництві плодово-ягідної продукції в зоні Степу //Науковий вісник Національного аграрного університету. Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К. - Вип. 62. - 2003. - с. 129-133.

.        Легеза Д.Г. Основні особливості врегулювання земельних та майнових питань зони Степу на землях під багаторічними насадженнями // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Т. 3 /За ред. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: Вид-во „Елтон-2", 2002. - №14(26) - с. 278-282.

.        Легеза Д.Г. Проблеми ефективності виробництва плодової продукції в сільськогосподарських підприємствах // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. За ред. П.Т. Саблука, Част 2. - с. 192-196.

.        Журнал «Бизнес» №13 (532), №13 (532), 31.03.2003г

.        Журнал «Коммерческий директор» № 11, Ноябрь 2006«Рассчитывает рентабельность правильно», Васильев Д.