|
Pucciniaceae
<#"727869.files/image009.gif"> Рис. 3.1 Erysiphe
cichoracearum: а - клейстотецій, б - сумка, в - конідієносець з конідіями
Рис. 3.2 Спороношення фузаріума
(Fusarium):
-формування конідій; 2 -
макроконідія; 3 - хламидо спори;
- мікроконідії
Рис.3. 3 Ophiobolus graminis
Частина стебла з перетеціями; 2-
грибниця у піхві листка;
- сускасз сумко спорами;
4-сумкоспори
Рис.3.4 Typhula trifolii
- розріз ураженого стебла; 2-
склероції; 3 - пророслий склероцій
Рис. 3.5 Uromyces fabae
уражений листок із урединіями; 2-
частина листка з урединіями; 3- урединіоспори; 4 - уражений листок із
теліопустулами; 5 -п’ятно зі теліопустулою; 6 - теліоспори
Таблиця 7
Біологічні особливості грибних хвороб рослин -
представників різних класів грибів
|
Назва
хвороби
|
Збудник
|
Назва
класу грибів
|
Вегетативне
тіло гриба
|
Основні
типи спороношень
|
Цикл
розвитку патогену
|
|
|
|
|
|
зимівля
патогену
|
чим
і коли здійснюється первинне ураження
|
чим
і коли здійснюється вторинне ураження
|
|
|
|
|
|
де
зимує
|
що
зимує
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
Борошниста
роса кабачків
|
Erysiphe
cichoracearum
|
Ascomycetes
|
грибниця
|
статеве
і безстатеве
|
рослинні
рештки
|
Міцелій,конідії,
клейстотеції
|
клейстотеції,
навесні
|
|
Суха
гниль бульб картоплі
|
Fusarium
solani
|
Deuteromycetec
|
Багатоклітинний
міцелій
|
нестатеве
|
Грунт,
рослинні рештки, у бульбах
|
Конідії,
грибниця
|
Грибницею
|
конідії,
протягом вегетації рослини
|
|
Несправжня
борошниста роса цибулі
|
Peronospora
schleidenii
|
Oomycetes
|
Несептована
грибниця
|
Нестатеве
, статеве
|
Уражена
цибулина
|
Грибниця
|
Грибницею
навесні
|
Конідіями
протягом вегетації
|
|
Офіобольозна
коренева гниль ячменю
|
Ophiobolus
graminis
|
Ascomycetes
|
грибниця
|
статеве,
вегетативне
|
рослинні
рештки
|
грибниця,
хламідоспори, псевдоперетеції
|
сумкоспори
навесні
|
гибниця
протягом вегетації
|
|
Тифульоз
конюшини
|
Typhula
trifolii
|
Basidiomycetes
|
Багатоклітинний
міцелій
|
Статеве
|
Рослинні
рештки, насіння,у рослині
|
Склероції
|
Склероції
навесні
|
Базидіоспорами
восени
|
|
Іржа вики
|
Uromyces
fabae
|
Basidiomycetes
|
Багатоклітинний
міцелій
|
Статеве
|
На
рослинних рештках
|
Теліоспори
|
Базидіоспорами
навесні
|
Спорами
протягом вегетації
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.6. Життєвий цикл Ophiobolus graminis
Рис. 3.7 Цикл розвитку гриба
Erysiphe
Рис. 3.8 життєвий цикл Oomycetes
Рис. 3. 9 Схема розвитку іржастих
грибів
Розділ 4. Умови розвитку хвороби
Борошниста роса кабачків
Сприяють поширенню несправжньої борошнистої роси
вечірні поливи, ранкова роса, температурні перепади, розміщення в затіненні,
погане прогрівання і провітрювання, підвищена вологість, брак фосфору і калію
при надлишку азоту.
Суха гниль бульб картоплі
Захворювання поширюється за допомогою конідій і
грибниць. Оптимальними умовами для їх розвитку є температура 17-25°С, відносна
вологість 70% і вільний доступ повітря. Проникаючи у м'якоть бульб, гриби
викликають руйнування міжклітинників, клітинних стінок і протоплазми. Не уражуються
лише крохмальні зерна. Значно менше розвивається суха гниль на картоплі, що
вирощують на полях, де вносять гній і мінеральні добрива
Офіобольозна гниль пшениці
Ураженню сприяє волога та прохолодна весна,
теплий і сухий початок літа. Збудник офібольозу інтенсивно розвивається при
підвищеній вологості й температурі від 4 до 330 С (оптимум 19-240 С).
Несправжня борошниста роса цибулі
Конідії гриба зберігають життєздатність у
вологому повітрі протягом кількох днів, в посуху під дією сонячних променів
гинуть чере 1,5-2,0 год. Поширюються конідії повітряними течіями і крапельками
дощу, а проростають гафельним ростком, чкий проникає у рослину чере продих.
Oптимaльнi yмoви для їx пpopocтaння тaкi: вoлoгicть пoвiтpя 99-100% i
тeмпepaтypa +13°C.(мінімум 4, максимум 25 0С).
Тифульоз конюшини
Зараження відбувається восени в рік сівби і в
наступні роки зростання конюшини. Сприяють зараженню підвищена вологість і
температура повітря 10-16 °С. На 2-му році життя рослини відстають у рості,
листки засихають. До весни 3-го року життя рослини відмирають.
Іржа вики
Зараження рослин відбувається при температурі
вище 4оС і вологості вище 90%. Сильний розвиток хвороби спостерігається при
випаданні рясних опадів при 20-25оС. Інкубаційний період залежно від
температури і може варіювати від 2 до 4 днів. При чергуванні вологою і сухої
погоди розвиток хвороби стримується, а при температурі вище 35оС припиняється
повністю.
Розділ 5. Комплекс заходів щодо захисту культури
від хвороб
Заходи захисту проти борошнистої роси кабачків
Дотримання правильної сівозміни. При появі ознак
захворювання застосовувати фунгіциди. Проти борошнистої роси доцільно обпилення
рослин меленою сіркою (15 кг на 1 га) або обприскування 1%-ю суспензією
колоїдної сірки (400-500 л на 1 га). Першу обробку проводять при появі
характерних ознак хвороби, наступну - через 7-8 днів у відкритому грунті і
через 5 днів у теплицях. Добрий ефект дає обприскування у теплицях суспензією
біологічного препарату трихотецину (2 кг/га).
Заходи захисту проти сухої гнилі бульб картоплі
Можливе протруювання бульб перед посадкою одним
з бактеріальних препаратів: інтеграл ( 2 л / т , витрата води 30 л / т) ,
Фітоспорін - м ( 0,4-0,5 кг / т) , Бактофіт (3-5 кг / т). Також потрібно
протруювання бульб препаратом МАКСИМ, КС перед закладанням на зберігання
(витрата 0,2 л / т) або перед висадкою в поле (витрата 0,4 л / т).
Заходи захисту проти офіобольозної гнилі пшениці
Зменшенню шкідливості хвороби сприяє обробіток
ґрунту, правильна сівозміна. На сьогодні єдиним хімічним протруйником, який
може певною мірою контролювати розвиток офіобольозної кореневої гнилі може бути
лише Максим Форте 050 FS, т.к.с., за рахунок наявності в ньому діючої речовини
- азоксістробіну.
Заходи захисту проти несправжньої борошнистої
роси цибулі
Одним із заходів є дотримання сівозміни та
комплексне збалансоване підживлення. Також потрібно цибулю - сіянку і цибулю -
ріпку прогрівати при температурі 40-45 0С протягом 8-16 год . При виявленні
неспраюкньої борошнистої роси, та інших
хвороб
ефективне обприскування рослин 0,4%-ю суспензією 60%-
го
з.п. арцериду (2,5 кг/га), або 80%-го з.п. полікарбацину (2,4
кг/га)
чи іншими замінниками. Повторні обприскування проводять
через
10-14 днів після попередніх. Норма витрати рідини -300-350 л/га на цибулі
першого року вирощування, насінниках -600-
900 л/га.
Потрібно знищувати післязбиральні рештки, і
зберігати цибулю у відповідних умовах.
Заходи захисту проти тифульозу конюшини
Виведення і впровадження сортів конюшини,
стійких до хвороб. Дотримання сівозміни, просторова ізоляція. Заходи боротьби:
очищення насіння конюшини від склероцієв гриба, передпосівне протруювання
насіння, вапнування кислих грунтів, осушення заболочених полів, очищення від
рослинних залишків, на яких зимує гриб, та ін.
Заходи захисту проти іржі вики
Посів в оптимальні терміни. Дотримання сівозміни
(повернення на колишнє місце через 3-4 роки). Своєчасне збірання сім'яників.
Глибока заорювання рослинних залишків з осені. Вирощування стійких сортів.
Протруювання насіння.
Висновки
Хвороби рослин, що розглядалися у даній курсовій
роботі вивчені на достатньому рівні. Проти них розроблені дієві заходи захисту,
які дають змогу отримати високі врожаї при найменших затратах.
Існують методи, які допомагають дослідити
біологічні і морфологічні особливості збудників хвороб, їх екологію розвитку,
що в майбутньому допомагає розробляти та вдосконалювати існуючі засоби захисту
рослин . проте більшої уваги потрібно приділяти розробці біологічного захисту
рослин від хвороб і рослин, тому що саме біологічний метод є безпечним для
навколишнього середовища і здоров’я людини. Також оптимальним способом є
виведення стійких сортів рослин до певного збудника хвороб.
Таким чином ми зможемо досягнути ще кращого
успіху у галузі сільського господарства.
фітопатологія хвороба культура гниль
Список використаної літератури
Довідник
із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; за ред.
М.П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.
Зінченко
О.І. Рослинництво / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; За ред.
О. І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.
Марютін
Ф.М. Фітопатологія / за редакцією проф. Ф.М. Марютіна. - Х.: Еспада, 2008. -
552с.
Пересыпкин
В.Ф. Атлас болезней полевих культур. 2-е узд. / В.Ф. Пересыпкин - К.: Урожай,
1987. - 142 с.
Пересипкін
В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія / В.Ф.Пересипкін - К.: Аграрна освіта,
2000. - 415 с.
Похожие работы на - Сільськогосподарська фітопатологія
|