Дослідження фінансового стану підприємства на прикладі ПП 'Керамік'

Дослідження фінансового стану підприємства на прикладі ПП 'Керамік'

ВСТУП

У ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маніпулюючи коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також мінімізувати витрати на його розширення, оновлення.

Визначення меж фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності у підприємств коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і, в кінцевому рахунку, до банкрутства, а надлишкова стійкість буде перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Мета аналізу полягає в тому, щоб оцінити фінансовий стан підприємства, а також у тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам треба вести цю роботу. Відповідно до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб дати зведену систему показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, необхідних для прийняття ділових виробничо - господарських та управлінських рішень щодо покращення або стабілізації становища.

Разом з тим, фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Тому система наведених показників має на меті показати його стан для зовнішніх споживачів, так як при розвитку ринкових відносин кількість користувачів фінансової інформації значно зростає. Застосування багатобічного комплексного аналізу фінансового стану підприємства створює реальні передумови для керування окремими показниками і, відповідно, для посилення їх впливу на поліпшення фінансового клімату.

Головна мета даної випускної кваліфікаційної роботи - дослідити фінансовий стан підприємства на основі застосування методик аналізу - на прикладі ПП « КЕРАМІК », виявити основні проблеми виробничо - господарської діяльності та знайти шляхи поліпшення фінансового стану аналізованого підприємства. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

Вивчити методичні основи проведення аналізу фінансово -господарської діяльності;

Дати коротку характеристику ПП «КЕРАМІК»;

Провести аналіз ліквідності і рентабельності підприємства;

На основі такого аналізу розробити пропозиції щодо вдосконалення фінансово - господарської діяльності підприємства.

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПЦІЇ ТЕОРІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

.1 Класифікація видів прибутку та його функції

Прибуток - це різниця між ціною товару і витратами на виготовлення товару - його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Натомість, відповідно до оподаткування прибутку підприємств, прибутком вважається сума валових доходів, тобто доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних і нематеріальних активів.

Також, визначення категорії «прибуток» висвітлено в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», де прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрат. Дане визначення сутності прибутку є досить лаконічним, проте не повністю висвітлює зміст даного терміну, характеризуючи поняття прибутку, насамперед з кількісного боку, що є очевидним, проте при цьому не розкривається його економічна природа.

Вчений економіст Поддєрьогін А. М. пов'язує виникнення прибутку з появою категорії «витрати». Він зазначаю що «прибуток - це частина додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу».

Таким чином, наголошується на важливості процесу реалізації виробленого продукту за кошти.

Отже, підходи щодо визначення економічного змісту прибутку є досить не однозначними і єдиного розуміння, щодо природи прибутку серед економістів немає.

Дослідження різних точок зору вітчизняних та зарубіжних вчених- економістів щодо походження, сутності прибутку, дозволяє уточнити його визначення.

Ми пропонуємо розуміти прибуток, як форму комплексного доходу, що утворюється в результаті господарської діяльності підприємства, з вирахуванням усіх витрат і платежів, які підприємство понесло і сплатило в ході створення і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, роздивляючись сутність прибутку, у світлі сучасної економічної парадигми, слід підкреслити такі його характеристики:

а)      прибуток являє собою форму доходу підприємця, здійснюючого певний вид діяльності. Ця зовнішня, найбільш проста форма вираження прибутку є разом з тим недостатньою для його повної характеристики, тому що як у ряді випадків активна діяльність в будь-якій галузі може бути і не пов'язана з отриманням прибутку (наприклад, діяльність політична, благодійна і т. д.);

б)      прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху;

в)      прибуток не є гарантованим доходом підприємця, що вклав свій капітал в той чи інший вид бізнесу. Він є результатом тільки вправного та успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій чи об'єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки залишитися без очікуваного прибутку, але й повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є в певному розумінні і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності;

г)       прибуток характеризує не весь дохід, отриманий в процесі підприємницької діяльності, а тільки ту частину доходу, яка є «очищеною» від затрат, понесених на здійснення цієї діяльності. Іншими словами, у кількісному виразі прибуток є показником, що являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними затратами у процесі здійснення підприємницької діяльності;

д)      прибуток є вартісним показником, вираженим у грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов'язана з практикою узагальненого вартісного обліку усіх пов'язаних з ним основних показників - вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених затрат і т.п., а також з діючим порядком його податкового регулювання.

Виходячи із зазначених характеристик прибутку, значення його полягає в тім, що він є:

а)      основним джерелом фінансування розвитку підприємства, вдосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування;

б)      об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків.

Як провідна категорія ринкових відносин, ми дійшли висновків, що прибуток виконує такі важливі функції:

а)      слугує мірилом, що дає змогу оцінити результати господарської діяльності підприємства;

б)      є джерелом винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначається частка доходів засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств);

в)      в умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально- технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування;

г)       прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов'язані з витрачанням ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримає у результаті їхньої реалізації;

д) прибуток є основним фінансовим важелем при формуванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи розмір прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства, держава стимулює ділове активність суб'єктів господарювання.

В управлінні прибутком велике значення має його класифікація, яка в економічній літературі представлена різними критеріями, тому з метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють такі види прибутку підприємства:

маргінальний прибуток - це різниця між чистим доходом підприємства та змінним витратами, пов'язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

валовий прибуток, що обчислюється різниця між чистим доходом підприємства та виробничою собівартістю реалізованої ним продукції, яка, крім змінних витрат, включає ще й накладні виробничі витрати;

операційний прибуток, або прибуток від операційної діяльності підприємства являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов'язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді;

прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів і втрат від іншої діяльності:

прибуток від звичайної діяльності підприємства визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку;

чистий прибуток підприємства визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, доходу, витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності.

Проте, це не єдина класифікація видів прибутку в економічній літературі, їх існує досить велика кількість, єдиного підходу щодо видів прибутку немає. В таблиці 1.1 наведено найбільш поширену класифікацію видів прибутку.

Таблиця 1.1 - Класифікація прибутку

№	Ознака класифікації прибутку  підприємства	Види прибутку за відповідними ознаками
1.	За потребами	загальний прибуток, валовий,  торговельний;
2.	За характером відбиття в обліку	бухгалтерський і економічний  прибуток підприємства;
3.	За характером діяльності підприємства	прибуток від звичайної діяльності й прибуток від надзвичайних подій;
4.	По основних видах господарських операцій підприємства	прибуток від реалізації продукції й прибуток  від позареалізаційних  операцій;
5.	По основних видах діяльності підприємства	прибуток, отриманий від операційної,  інвестиційної й фінансової діяльності;
6.	За складом елементів, що формують прибуток	маржинальний, валовий (балансовий) і чистий прибуток підприємства;
7.	За характером оподаткування прибутку	оподатковувану і не оподатковувану податком його частини;
8.	По достатності рівня формування	низький, нормальний і високий прибуток підприємства;
9.	За характером використання  в складі чистого прибутку	споживану частину, та ту, що капіталізується;
10.	За ступенем використання	нерозподілений і  розподілений прибуток.

Проаналізувавши економічну сутність прибутку, можна дійти висновку, що він дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб'єкта, робітників і власника підприємства. Оскільки поряд із фінансуванням виробничого розвитку підприємства, прибуток спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб.

Покриваючи виробничі, матеріальні і соціальні потреби за рахунок прибутку, підприємство має забезпечувати оптимальне співвідношення між накопиченням і споживанням із тим, щоб ураховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати працівників підприємства до підвищення продуктивності праці.

.2 Формування прибутку на підприємстві

На формування прибутку, як фінансового показника роботи підприємства, що відображається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Прибуток є показником результативності діяльності підприємства і тому на нього впливає велика кількість внутрішніх і зовнішніх факторів

До зовнішніх факторів належать:

а)      інфляційні процеси;

б)      законодавство, зокрема податкове;

в)      науково-технічний прогрес в конкретній сфері діяльності;

г)       соціальний розвиток регіону.

До внутрішніх факторів належать:

а)      безпосередні внутрішні фактори:

обсяг виробництва і продажу;

собівартість продукції;

ціна продукції.

б)      опосередковані внутрішні фактори:

після продажний сервіс;

маркетингова, зокрема рекламна діяльність;

стан зношення основних фондів;

співвідношення між власним і запозиченим капіталом.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Щодо формування прибутку підприємства, то існує два підходи: бухгалтерський і економічний.

Прибуток, відповідно до П(С)БО в Україні підприємства поділяється на:

а)      прибуток (збиток) від звичайної діяльності:

прибуток (збиток) від операційної діяльності (від основної діяльності і іншої операційної діяльності);

прибуток (збиток) від фінансових операцій (дохід (утрати) від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства; дохід (утрати) від спільної діяльності; дивіденди одержані; відсотки, одержані за облігаціями та іншими цінними паперами; інші доходи від фінансових операцій);

прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності (реалізація фінансових інвестицій; реалізація основних засобів; реалізація нематеріальних активів; реалізація інших необоротних активів; ліквідація необоротних активів; дохід від неопераційних курсових різниць; дохід від безоплатно отриманих оборотних активів; інші доходи (утрати) від звичайної діяльності);

б)      прибуток (збиток) від надзвичайних подій (утрати від стихійного лиха; утрати від технічних катастроф і аварій; відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи і витрати).

Як уже зазначалося раніше загальний прибуток підприємства складається з прибутку, отриманого підприємством від звичайної діяльності та від надзвичайних подій.

Прибуток від звичайної діяльності становить близько 95 % загальної суми отриманого підприємством прибутку. Більша частка прибутку від звичайної діяльності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення основної діяльності підприємства (реалізації продукції, робіт, послуг).

Загальна схема формування прибутку підприємства зображена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 - Загальна схема формування прибутку підприємства

Прибуток від іншої операційної діяльності складається з прибутку від реалізації оборотних активів (запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, залишків незавершеного виробництва тощо), реалізації іноземної валюти, якою підприємство володіє з метою забезпечення операційної діяльності (наприклад, імпортування сировини, комплектуючих), прибуток від операційної оренди та інших операцій підприємства, що не належать до фінансової або інвестиційної діяльності.

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак, незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє брак належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.

На рисунку 1.2 наведено структурно-логічну схему формування прибутку від реалізації продукції.

Рисунок 1.2 - Структурно-логічна схема формування прибутку від реалізації продукції

Отже, можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвими.

Розглянемо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.

Узагальнено можна дати таке визначення собівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).

Витрати виробництва, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, інші витрати.

По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір деяких із них також регулюється державою встановленням нормативів відрахувань. Це передусім стосується таких елементів витрат:

відрахування на соціальні заходи (державне пенсійне страхування, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття);

амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

витрати на фінансування ремонту й поліпшення основних фондів;

інші витрати (податки на землю і на транспортні засоби, відрахування в Державний інноваційний фонд, комунальний податок).

Вплив підприємств на названі елементи витрат є обмеженим. Однак і він можливий через належне управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці, структура і джерела її виплати; вартість основних виробничих фондів, що належать підприємству, їх структура і джерела формування.

Слід зазначити, що нині підприємства всіх форм власності отримали більше самостійності в прийнятті рішень щодо формування собівартості.

Однак, вони не можуть порушувати чинних законодавчих і нормативних документів, що регламентують ці питання.

Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що набули чинності з 2000 року (зокрема за положенням бухгалтерського обліку 9 «Запаси»), собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

Отже, формування прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного суб'єкта господарської діяльності і для суспільства в цілому, оскільки прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

.3 Розподіл прибутку підприємства

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різних потреб.

По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет.

По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи.

Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після сплати податків залишається в розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрямки його використання.

Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Завдання фінансового менеджменту є пошук оптимальних шляхів розподілу прибутку. Як правило, одна частина прибутку використовується на виплату дивідендів, а друга - на розширення та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, придбання нерухомості, створення та поповнення резервних фондів підприємства, соціальні програми.

Зокрема сума прибутку спрямовується:

на виплату дивідендів;

поповнення статутного капіталу;

створення резервного капіталу.

Нерозподілений прибуток - це частина чистого прибутку, яка залишилася в розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби.

Структурно-логічна схема розподілу і використання прибутку відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку представлена на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3 - Структурно-логічна схема розподілу і використання прибутку відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

В окремих випадках підприємства в результаті своєї діяльності зазнають збитків. Сума непокритого збитку зменшує власний капітал.

Нерозподілений прибуток поділяється на асигновану й неасигновану частини:

асигнована частина має певне цільове призначення;

неасигнована частина не має конкретного призначення.

У зарубіжних корпораціях часто встановлюються обмеження, які накладаються на суму нерозподіленого прибутку. Такі обмеження тимчасово виділяють певну суму нерозподіленого прибутку, яка б могла бути виплачена у вигляді дивідендів. Коли обмеження знімаються, ця сума може бути сплачена в вигляді дивідендів та використана на інші потреби.

Обмеження нерозподіленого прибутку можуть бути добровільними або вимушеними. Одним з найбільш поширених добровільних обмежень є обмеження на нерозподілений прибуток з метою розширення матеріально- технічної бази підприємства.

Це обмеження може бути зняте товариствами в будь-який момент.

Значимість розподілу і використання чистого прибутку, зумовлена тим, що від результатів цього розподілу залежить не лише темпу розвитку підприємств на основі самофінансування, а й забезпечення інтересів власників, задоволення матеріальних і соціальних потреб персоналу.

Одним з основних етапів розподілу і використання чистого прибутку підприємства є формування системи фондів, резервів та спрямування його на інші потреби.

У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:

фонд коштів, які спрямовуються на розвиток і вдосконалення виробництва;

фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби;

фонд коштів для матеріального заохочення;

резервний фонд;

фонд коштів, які спрямовуються на виплату дивідендів;

відрахування на інші цілі.

При прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення трудівників (акціонерів, пайовиків) і на інші цілі.

Фонд коштів на розвиток і вдосконалення виробництва (фонд накопичення) витрачається на задоволення потреб, які пов'язані зі зростанням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємство.

Конкретно ці витрати являють собою капітальні вкладення в будівництво нових виробничих площ, реконструкцію підприємств, придбання і монтаж нового устаткування, інші витрати капітального характеру, включаючи природоохоронні і такі, що спрямовані на поліпшення умов праці і техніки безпеки. Це також витрати на проведення науково- дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції.

За рахунок цієї частини чистого прибутку підприємства сплачують заборгованість по довготермінових банківських кредитах на інвестиційні цілі, а також по процентах за ці кредити.

Фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби, використовуються в основному на такі витрати, що сприяють соціальному розвитку колективу підприємства:

будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинків і об'єктів соціально-культурної сфери;

утримання об'єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних закладів, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців культури тощо);

проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;

інші подібні витрати (на здешевлення харчування робітників і службовців в заводських їдальнях, оснащення клубів, кімнат відпочинку, гуртожитків теле- і радіоапаратурою, іншим обладнанням тощо).

Фонд коштів для матеріального заохочення використовується з метою стимулювання зацікавленості трудящих підприємства в досягненні високих кінцевих результатів роботи.

В даному напрямку прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі, а також надання одноразової матеріальної допомоги робітникам і службовцям.

Частина прибутку після сплати податків, формування резервного фонду і виплати дивідендів (для акціонерного товариства) перебуває у вигляді нерозподіленого прибутку.

Резервний капітал створюється з метою усунення можливих тимчасових фінансових ускладнень і забезпечення нормальної роботи підприємства.

Величина резервного капіталу визначається засновницькими документами, як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу. Так, в акціонерних підприємствах резервний капітал повинен складати не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку в передбачених засновницькими документами відсотків (в акціонерних товариствах - не менше 5 % чистого прибутку).

Кошти резервного капіталу використовуються на додаткові витрати виробничого і соціального розвитку підприємства, на поповнення його оборотних коштів, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів за привілейованими акціями та інші заходи, передбачені засновницькими документами.

Дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства.

Відповідно до Закону України від 23.22.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери і фондову біржу» (зі змінами та доповненнями) основними джерелами сплати дивідендів за акціями є чистий прибуток товариства.

Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за підсумками звітного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету.

У тому разі, чистий прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів може провадитися за рахунок резервного капіталу. Отже, для нарахування дивідендів, крім чистого прибутку поточного року, можуть бути використані нерозподілений прибуток та резервний капітал.

Здебільшого дивіденди виплачуються у грошовій формі. Однак дивіденди можуть виплачуватися й у вигляді акцій. Такі дивіденди мають назву акції-дивіденди.

Таким чином, для нарахування дивідендів за привілейованими акціями існує два потенційні джерела: нерозподілений прибуток та резервний капітал, а для простих акцій - лише одне джерело - нерозподілений прибуток.

Відповідно до чинного законодавства статут акціонерного товариства повинен містити відомості про термін та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками звітного року. Це не є загальноприйнятою у світі нормою. Звичайною нормою є виплата дивідендів один раз на півроку або на квартал, рідше - один раз на місяць. Як правило, акціонерні товариства намагаються виплачувати дивіденди, навіть якщо їх розмір невеликий. Це пов'язано з тим, що чекання майбутніх дивідендів є одним із найбільш значимих чинників, які впливають на рішення інвестора про придбання акцій. Дивіденди визначаються у певній грошовій сумі на акцію або як процент від її номінальної вартості. Повідомлення про розмір дивідендів і порядок їх виплати товариство має довести до відома акціонерів.

Товариство зобов'язане продати або анулювати власні акції не пізніше одного року з моменту їх придбання. Протягом цього часу розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадяться без урахування и кісних акцій, придбаних товариством.

У світовій практиці нерозподіленому прибуткові, що залишається в розпорядженні підприємств, приділяють велику увагу, бо його можна використовувати для поповнення капіталу шляхом формування запасного і додаткового капіталу, резерву стабілізації дивідендів. Таке самофінансування є важливим для національного бізнесу і тому, що відповідно до нових національних стандартів обліку і звітності нерозподілений прибуток теж став складовою капіталу підприємства (товариства).

Як уже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення певних потреб.

Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів.

Механізм розподілу чистого прибутку повинен бути таким, аби всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання та водночас збільшувати доходи держави. В умовах переходу до ринкових відносин для забезпечення потреб підприємств і державних потреб важливою проблемою розподілу прибутку, яка акумулюється в доходах бюджету країни, і частки, що залишається в розпорядженні суб'єктів господарської діяльності та використовується для розширення виробництва і задоволення інтересів працівників.

Використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожним суб'єктом господарювання згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, основним об'єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначають результативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток. Він є реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначає реальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічний та соціальний розвиток, більше того, тільки прибуток є джерелом спроможності підприємства сплатити до бюджету податок на прибуток.

В даному розділі дипломної роботи, нами було запропоновано таке визначення прибутку підприємства - це форма комплексного доходу, що утворюється в результаті господарської діяльності підприємства, з вирахуванням усіх витрат і платежів, які підприємство понесло і сплатило в ході створення і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і виступає одночасно об'єктом і інструментом управління фінансами. Дане визначення більш детально пояснює сутність прибутку, як з кількісної так із якісної сторони.

Наступним етапом в ході дипломної роботи, це дослідження процесу формування прибутку підприємства. Оскільки формування прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного суб'єкта господарської діяльності і для суспільства в цілому, тому що, прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити 2 етапи. Перший етап - це розподіл балансового прибутку. Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів в бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди.

У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення: фонд коштів, які спрямовуються на розвиток і вдосконалення виробництва; фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби; фонд коштів для матеріального заохочення; резервний фонд; фонд коштів, які спрямовуються на виплату дивідендів; відрахування на інші цілі.

Отже, розподіл та використання прибутку підприємства це не просто витрачання коштів, а це досить відповідальний процес і діяльності підприємства, оскільки від його результату залежить не тільки розвиток підприємства, а і матеріальне забезпечення працівників. Тому при прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку, фінансовими менеджерами підприємства повинно бути знайдено оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі.

1.4 Вихідні дані для розрахунку показників фінансового стану підприємства в програмі Project Expert

ПП " Керамік" була утворена в квітні 2012 року. Найменування: ПП «Керамік».

Місцезнаходження: м. Горлівка, вул. О.Вишні, д.48А

Електронна пошта: monolit_kram@mail.ru

Основними видами господарської діяльності аналізованого підприємства є реалізація та виготовлення різних видів шлакоблоку. ПП « Керамік» надає і виробляє наступні види продукції:

Виготовлення Шлакоблок з 3-ма круглими порожнинами, що покращує теплосбереження в приміщенні, скорочується час на кладку; кількість необхідного розчину мінімально.

Виготовлення керамзитобетонні блоки, дозволяє зменшити товщину одношарових стінових панелей до 50 - 55 см, що робить їх конкурентоспроможними із стінами з цегли, що відрізняються великою матеріаломісткістю, трудомісткістю і високою вартістю.

З урахуванням сформульованої ПП « КЕРАМІК » місії можна виділити наступні проблеми, що стоять перед організацією:

розширення кола пропонованих послуг і продукції;

встановлення прийнятних цін на всі види продукції;

пошук і впровадження новітніх технологій і техніки;

Підвищення кваліфікації співробітників.

Таблиця 1.1 аналіз ПП «Керамик»

№ п/п	Найменування стратегічної позиції	Якісна оцінка позиції
		S сильна	N нейтральна	W слабка
1	Маркетингова стратегія компанії - стратегія управління продажами - Асортиментна стратегія - Стратегія управління просуванням - Стратегія розподілу - цінова стратегія - стратегія управління кліентами	*  *  *	*  * *	*
2	Конкурентоспроможність продукта	*
3	Структура витрат		*
4	Дистрибуція як система продажів товару - як матеріальна система - як вміння торгувати	*	*
5	Рівень менеджменту		*
5	Рівень маркетингу	*
6	Якість торгівельної марки			*
7	Репутація на ринку			*
8	Доля товарного ринку		*
9	Потенціал торгівельного персоналу	*
10	Рентабельність продажу	*

Таблиця 1.2

Оцінка факторів зовнішнього та внутрішнього середовища

Фактор середовища	Сила	Слабкість	Можливості	Загрози
IВнутрішнє середовище
1.1Компетентність персоналу 1.2Наявність фінансових ресурсів 1.3 Погіршується конкурентна позиція	Х  Х	Х
II.Зовнішнє середовище
2.1 Уряд запроваджує більш високі мита 2.2 пільгове оподаткування 2.3Одержання державного заказу			Х  Х	Х

Таблиця 1.3

Перелік продуктів та послуг

Найменування продукціі	Ціна за одиницю, грн.
Шлакоблок с 3-мя круглими порожнинами	8,60
керамзитобетонний блок	9,10

Таблиця 1.4

Кадровий склад підприємства

Найменування  посади	Кількість працюючих	Посадовий оклад, грн.
Ген. директор	1	5000
Гол. бух	1	3000
Працівник	5	2300
Маркетолог	1	2000

Таблиця 1.5

Необхідне обладнання

Найменування обладнанняКілиькість одиниць обладнанняВартість одиниці обладнання, грн.
бетономішалка Forte EW5125	1	1629
Стаціонарний верстат СПРУТ	2	21000
Лопата "гробарка"	9	252
піддон дерев'яний б/в	45	1350
візок вантажопідйомний	1	2700
відро оцинковане	12	300

Таблиця 1.6

Необхідне фінансування

фінансові ресурси	необхідна кількість	джерело фінансування	Терміни залучення коштів
Кредит	110000 грн.	позики	01.04.2012г.

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПП « КЕРАМІК »

.1 Методика оцінки фінансового стану

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням та використанням засобів (активів) і джерелами їх формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Майнове становище характеризується величиною, складом і станом активів, насамперед довгострокових, якими володіє і розпоряджається організація для досягнення цілей. Воно змінюється з плином часу за рахунок різних факторів, головними з яких є досягнуті за минулий період фінансові результати.

На даному етапі аналізу оцінюються розміри, динаміка і структура вкладень капіталу підприємства в основні засоби, виявляються основні функціональні особливості руху основних засобів підприємства. З цією метою проводиться зіставлення даних за досліджуваний період по всіх елементах основних засобів. Досить докладна характеристика майнового стану в динаміці проводиться в активі балансу.

Мета аналізу структури майна та коштів, вкладених у нього, визначається суб'єктами його здійснюють. Мета зовнішніх користувачів - оцінити фінансовий ризик при інвестуванні в підприємство. Мета внутрішніх користувачів - визначення ефективності використання фінансових коштів і пошук альтернативних варіантів фінансування своєї діяльності.

Для оцінки майнового стану підприємства використовується ряд показників, які розраховуються за даними бухгалтерської звітності. Найбільш інформативними з них є:

. Сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (NBV). Цей показник дає узагальнену вартісну оцінку активів, що значаться на балансі підприємства, тобто оцінку величини підприємства як єдиного цілого. Це облікова оцінка, необов'язково збігається з їх сумарної ринкової оцінкою. Зазвичай, фактична облікова оцінка засобів, що знаходяться під контролем підприємства, перевищує значення NBV, оскільки частина активів, право власності на які, не належить підприємству, але які вона використовує у своїй діяльності, враховується на позабалансових рахунках. У зв'язку з цим, значення показника визначається шляхом видалення з балансу статей, що завищують його валюту:

= TА - TS - OD, (1.1)

де: NBV - сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства;А - всього активів по балансу;- власні акції в портфелі;- заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу.

. Частка активної частини основних засобів (). Цей коефіцієнт, що показує, яку частину основних засобів (машини, обладнання, транспортні засоби) складають активи, безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, розраховується за даними « Додатки до бухгалтерського балансу» за формулою:

, (1.2)

де ОС - основні засоби.

. Коефіцієнт зносу (), що характеризує частку вартості основних засобів, що залишилася до списання в наступних періодах.

 (1.3)

. Коефіцієнт оновлення () показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби, і розраховується за формулою:

,(1.4)

. Коефіцієнт вибуття (), що показує яка частина основних засобів, за якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула через старість і з інших причин, розраховується за формулою:

 =  (1.5)

. Показники ліквідності.

Вони характеризують здатність підприємства розраховуватися за своїми короткостроковими зобов'язаннями, тобто розраховуватися за своєю кредиторської заборгованості в найближчому періоді.

У цьому зв'язку аналізується здатність активів перетворюватися в гроші.

Активи.

А1 - першокласні ліквідні кошти або кошти знаходяться в негайній готовності - це грошові кошти;

А2 - швидко реалізовані активи (зараз грошима не є, але можуть бути перетворені в гроші) - це ЦП, депозити, дебіторська заборгованість (товар відвантажений, рахунки виставлені);

А3 - повільно реалізовані активи (запаси сировини, незавершене виробництво, готова продукція).

А4 - важко реалізовані активи (ОС, незавершене будівництво, інші необоротні активи).

Активна частина балансу побудована по росту або зменшенням ліквідності активів.

Пасиви.

П1 - найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість підприємства - те, що потрібно гасити в найближчі дні, наприклад, виставлені рахунки, бюджету, по заробітній платі).

П2 - короткострокові кредити і позики.

П3 - довгострокові кредити і позики.

П4 - постійна заборгованість (власний капітал).

Прийнято вважати, що підприємство має відмінну ліквідність, якщо витримані наступні співвідношення:

А1> П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4

У цьому випадку витримано тимчасове співвідношення між активами і зобов'язаннями.

Співвідношення А4 < П4 говорить про те, що не весь власний капітал витрачений на важко реалізовані активи - ОС та ін Частина витрачена і на формування оборотних коштів. Тобто якщо, що трапиться і треба погашати всі свої зобов'язання або більше не дадуть кредиту, то підприємство не зупиниться, хоча і значно скоротить виробництво. Це говорить про самостійність підприємства.

. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Говорить про здатність підприємства розраховуватися грошима за своїми першочергових платежах; але так як гроші не повинні лежати без діла, а з'являтися, коли в них є потреба, то розроблено значення цього коефіцієнта рівне 0,2.

. Коефіцієнт проміжної (поточної) ліквідності:

Цей коефіцієнт рекомендується рівним 1.

. Коефіцієнт покритті (можливу назву « поточної ліквідності»):

Показує наскільки в цілому активи покривають зобов'язання. Зразкове значення цього показника дорівнює 2, тому що при закритті підприємства активи приблизно продаються в половину від балансової вартості. Він також характеризує самостійність підприємства. Комісія з банкрутства звертає увагу на цей показник.

На ці показники звертають увагу кредитори підприємства. Для зручності розподіляють підприємства по кредитоспроможності.

Можливо замість дискретних значень використання інтервальних, які кожен вибирає для себе. Можливо так само використання і більшої кількості класів, але логіка залишається колишньою. Іноді для додання різної значимості показниками використовують «ваги» і з їх допомогою розраховують рейтинг підприємства.. Показники фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в змінюється внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику.

Стійкий фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати діяльності підприємства.

Визначають рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів.

Іс = П4 -А4,

де П4 - власний капітал, А4 - необоротні активи.

. Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами оборотних коштів:

Показує наскільки всі оборотні активи сформовані з власних джерел.

. Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами запасів товарно -матеріальних цінностей:

Якщо коефіцієнт (1) може не мати особливого значення, то цей (2) коефіцієнт базу стійкості розвитку підприємства. Встановлено критерій рівний 0,1. Комісія з банкрутства орієнтується на цей коефіцієнт.

Фінансова стійкість підприємства багато в чому залежить від оптимальності структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і від оптимальності структури активів і в першу чергу від співвідношення основного і оборотного капіталу. Фінансове становище підприємства багато в чому залежить від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу. Вироблення правильної фінансової стратегії в цьому питанні допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

Показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є також:

коефіцієнти капіталізації, що оцінюють стійкість з позиції структури джерел коштів:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу () (коефіцієнт фінансової автономії (незалежності)), що характеризує частку власності власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке підприємство, стабільно і менш залежним від зовнішніх кредиторів.

 (2.1)

Орієнтовний критерій даного показника встановлено рівним 0,5.

Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залучених коштів

().  +  = 1 (або 100 %).

Коефіцієнт фінансової залежності () (частка позикового капіталу в загальній валюті балансу). Даний коефіцієнт є прямо пропорційним коефіцієнту фінансової автономії. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу () показує яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яка частина вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника варіюється залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства:

. (2.2.)

де: Власні оборотні кошти = Власний капітал - Необоротні активи

• коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень ():

. (2.3.)

Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована за рахунок довгострокових позикових джерел.

коефіцієнт структури залучених коштів (), призначений для характеристики частки короткострокової кредиторської заборгованості нефінансового характеру в загальній сумі коштів, залучених підприємством зі сторони.

.(2.4.)

Цей показник може значно коливатися залежно від стану кредиторської заборгованості, порядку кредитування поточної виробничої діяльності, фінансової політики підприємства.

Коефіцієнт структури позикових коштів () дозволяє встановити частку довгострокових пасивів у загальній сумі позикових засобів, який розраховується за формулою:

.(2.5.)

плече фінансового важеля або коефіцієнт фінансового ризику, (співвідношення позикового і власного капіталу), що показує величину позикових коштів, що припадають на кожен рубль власних коштів, вкладених в активи підприємства.

. (2.6.)

Крім того, існують і інші показники, такі як коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування - два взаємодоповнюючих показника: коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів () і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел (), +  = 1 фінансового характеру, або довгострокові пасиви.. Коефіцієнт ділової активності.

Ділова активність комерційної організації проявляється в динамічності її розвитку, досягнення поставлених нею цілей, які відображають натуральні і вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту своєї продукції. Вона характеризується показниками оборотності та ефективності використання активів.

Фінансове становище підприємства, його платоспроможність, безпосередньо залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші.

Тривалість перебування коштів в обороті визначається сукупним впливом різноспрямованих внутрішніх і зовнішніх факторів. До їх числа відноситься сфера діяльності підприємства (виробнича, постачальницько -збутова, посередницька та ін), галузева приналежність, масштаби підприємства. Не менше вплив на оборотність активів надає економічна ситуація в країні та пов'язані з нею умови господарювання підприємства.

Однак, період перебування коштів в обороті в значній мірі визначається внутрішніми умовами діяльності підприємства, і в першу чергу рівнем ефективності управління його активами. Залежно від застосовуваної цінової політики, структури активів, методики оцінки товарно -матеріальних запасів підприємство має більшу чи меншу свободу впливу на тривалість обороту своїх коштів.

Аналіз оборотності активів оцінюється наступними основними показниками:

Швидкістю обороту - кількість оборотів, яке роблять за аналізований період активи підприємства або його складові;

Періодом обороту - середній строк, за який повертаються вкладені у виробничо комерційні операції грошові кошти.

Прискорення оборотності активів зменшує потребу в них, дозволяє підприємствам вивільняти частину оборотних коштів або для невиробничих або довгострокових виробничих потреб підприємства (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення). Збільшення числа обертів досягається за рахунок скорочення часу виробництва і часу обігу. Для цього треба вдосконалювати технологію, механізувати й автоматизувати працю, а також розвивати спеціалізацію і кооперування, покращувати прямі міжорганізаційні зв'язку, прискорювати перевезення, документообіг і розрахунки.

До коефіцієнтам, які визначають ефективність використання підприємством своїх активів, відносяться наступні:

. Коефіцієнт оборотності активів:

Цей коефіцієнт показує скільки разів за аналізований період пройшов повний цикл виробництва і продажу продукції приносить прибуток.

.Час обороту активів:

Показує час, за який відбувається один оборот в заданому періоді Днів.

Приклад: у рік, тоді днів.

Однак даний показник занадто узагальнений.

. Коефіцієнт фондовіддачі:

Показує як використовуються ОС (однак, пам'ятаємо, що буває дорогі основні засоби, що використовуються при допомогою лізингу; показник залежить від специфіки виробництва).

При уповільненні загальної оборотності, можна деталізувати і зрозуміти, що стало крутитися повільніше, за допомогою інших показників.

. Коефіцієнт оборотності товарно -матеріальних цінностей:

і час обороту розраховується:

Для зіставлення показників їх треба вважати за один період і краще щодо виручки.

. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Показує, як довго висить дебіторська заборгованість.

. DSO - показує на скільки днів відстоїть оплата по дебіторської заборгованості:

Цей коефіцієнт порівнюється з коефіцієнтом оборотності короткострокової заборгованості. Їх треба зводити до одного періоду, щоб не вишукувати кошти для оплати короткострокової заборгованості.. Показники прибутковості (рентабельності).

Різні показники характеризують діяльність підприємства з різних сторін, тому щоб не впасти в оману, треба використовувати весь комплекс показників.

. Рентабельність окремих виробів:

Розрахунок цієї рентабельності дозволяє приймати управлінські рішення щодо виробництва і уникати накопичення збитків. Розрахунок цього показника вимагає налагодженої системи калькуляції, для визначення собівартості.

. Рентабельність продукції:

 

фінансовий стан прибуток рентабельність

3. Загальна рентабельність:

 

де Прибуток валовий - балансова, ОПФ - основні виробничі фонди, МОК матеріальні оборотні кошти (ТМЦ). Значення (роль) цього показника на сьогодні знизилося. У зв'язку з переходом до ринку на перше місце вийшли інші показники, а ці три відійшли на задній план.

Основними показниками, що характеризують рівень ефективності діяльності підприємств в даний час, є наступні:

. Коефіцієнти, засновані на використанні показника доходів до сплати податків, який визначає здатність підприємства заробляти доходи для покриття зовнішніх зобов'язань.

а) Коефіцієнт генерування доходів (коефіцієнт економічної рентабельності):

 

Показує здатність заробляти доходи усіма своїми активами. EBIT - доходи до сплати відсотків і податків.

б) Коефіцієнт покриття відсотків до сплати:

- time interest earning. Показує здатність підприємства заробляти доходи по сплаті відсотків за залученими кредитами. I - відсоток до сплати. Критичне значення цього показника дорівнює 2. Цей коефіцієнт розглядається банками в сукупності з іншими показниками, що характеризують здатність підприємства обслуговувати отриманий кредит.

в) Коефіцієнт покриття довгострокових фінансових зобов'язань підприємства:

- financial constant cost. Показує здатність підприємства погашати довгострокові зобов'язання. Орендна плата включається у витрати підприємства, але на неї треба заробляти гроші, тому в числители прагнемо зібрати все, на що треба заробляти гроші. I - відсотки. Фонд_погашенія - фонд, формується для погашення облігаційної позики, у вигляді банківського вкладу (депозиту), який потім буде витрачений на погашення позики.

. Показники, що грунтуються на показниках чистого прибутку.

Чистий прибуток - та частина прибутку, яка залишилася після сплати податків, і яка буде використовуватися для сплати дивідендів і для самофінансування.

а) Рентабельність продажу:

Показує частку чистого прибутку в рублі проданої продукції і характеризує ефективність поточних витрат.

Крім поточних витрат є авансований капітал, від сюди:

б) Рентабельність активі

Тут розглядається ефективність усіх активів, а власників цікавить наскільки ефективно використовуються вкладені ними кошти:

в) Рентабельність власного капіталу:

Показує прибутковість поточних коштів, що вклали власники. Показує здатність підприємства виплачувати дивіденди.

Приклад: Підтвердження величини очікуваного чистого прибутку піднімає вартість акції і навпаки.

.2 Розрахунок показників фінансового стану ПП «Керамік» в програмі Project Expert

2.3 Стратегічна карта поліпшення фінансового стану підприємства ПП «Керамік»

Зовнішні фактори

2.4 Інноваційні та екологічні фактори реалізації стратегії розвитку підприємства

Таблиця 2.1

Впровадження інновацій на підприємстві

Впроваджено нових технологічних процесів	в т.ч. маловідходних, ресурсо -  заощаджуючих	Зосвоєно виробництво інноваційних видів продукції, найменувань	З них нові види техніки	Частка реалізований-ної інноваційної-ної продукції в загальному обсязі, %
Новий вид цегли	-маловідходне	-цегла	-	10

Таблиця 2.2

Основні показники поводження з відходами, (т)

Роки	створено	Утилізовано, оброблено (перероблено)	спалено	Вилучено у спеціально відведені місця та об'єкти	Наявність на кінець року у спеціально відведених місцях і на території підприємства
2013	150	перероблено	-	-	-
2014	200	перероблено	-	-	-
2015	210	перероблено	-	-	-

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ТОВ «Керамік»

.1 Резерви збільшення прибутку підприємства

Глибокі перетворення, що відбуваються в економіці, сприяють максимальній мобілізації внутрішніх резервів. Для ефективного функціонування суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення об'єму продукції, зниження собівартості, росту прибутку.

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури виробленої продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використання виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об'єму реалізації продукції. Між прибутком та об'ємом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток.

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу випуску і реалізації продукції.

Сума резерву зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції розраховується за формулою (3.1):

де:

 - резерв зростання прибутку за рахунок збільшення об'єму продукції, грн.;

Пі - сума прибутку на одиницю i-й продукції, грн.;

РПki - кількість додатково реалізованої продукції в натуральних одиницях виміру.

Якщо прибуток розрахований на гривню товарної продукції, сума резерву її зростання за рахунок збільшення об'єму реалізації визначається за формулою (3.2):

 

де:- потенційно можливе збільшення об'єму реалізованої продукції, грн.; П - фактичний прибуток від реалізації продукції, грн.; - фактичний об'єм реалізованої продукції, грн.

Розглянемо резерви збільшення суми прибутку підприємства ТОВ «Керамік».

Розрахунок можливого об'єму продажів, встановленого за результатами маркетингових досліджень відповідними органами підприємства з урахуванням існуючого темпу приросту та можливостей підприємства дозволив спрогнозувати збільшення доходу від реалізації продукції ТОВ « Керамік » на 20 % в наступному році.

Розрахуємо резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції ТОВ «Керамік» за формулою (3.2):= 251428 х 0,20 = 50285,6 грн.

П=27419 грн,= 251428 грн.

=50285,6*27419/251428=5483,8грн.

Таким чином, збільшивши об'єм реалізації продукції на 20% підприємство збільшить прибуток на 5483,8 грн.

Важливий напрям пошуку резервів зростання прибутку - зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів та інших витрат.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції - необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

Для виявлення і підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості може бути використаний метод порівняння. В цьому випадку для кількісної оцінки резервів дуже важливо правильно вибрати базу порівняння. Як такаю базою можуть виступати рівні використовування окремих видів виробничих ресурсів: плановий і нормативний; досягнутий на передових підприємствах; базовий фактично досягнутий середній рівень в цілому по галузі; фактично досягнутий на передових підприємствах зарубіжних країн та ін.

Методичною базою економічної оцінки резервів зниження витрат упредметненої праці є система прогресивних техніко-економічних норм і нормативів по видах витрат сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, нормативів використовування виробничих потужностей, питомих капітальних вкладень, норм і нормативів в устаткуванні і ін.

При порівняльному методі кількісного вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною (формула 3.3):

де

 - резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

- фактичний рівень використовування i-го виду виробничих ресурсів;

- потенційний рівень використання i-го виду виробничих ресурсів.

Узагальнююча кількісна оцінка загальної суми резерву зниження собівартості продукції проводиться шляхом підсумовування (формула 3.4):

де:

Рc - загальна величина резерву зниження собівартості продукції, грн.;

 - резерв зниження собівартості по i-му виду виробничих ресурсів, грн.

Якщо аналізу прибутку передує аналіз собівартості продукції і визначена загальна сума резерву її зниження, то розрахунок резерву зростання прибутку проводиться за формулою (3.5):

 =Вм*(V+PV)

де:

 - резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, грн.;

Вм - потенційно можливе зниження витрат на гривню реалізованої продукції; - фактичний об'єм реалізованої продукції за період, що вивчається, грн.; PV - можливе збільшення об'єму реалізації продукції, грн.

Витрати підприємства на здійснення своєї діяльності в цілому і по статтям за період, що аналізується і за попередній представлені в таблиці 3.1.

Як видно з таблиці 3.1 найбільша частина витрат - це матеріальні витрати, вони склали 74680 грн., проте вони значно зменшились у 2014 році порівняно з 2012. Це є позитивний факт, оскільки збільшення доходів від реалізації товарів, робіт, послуг при одночасному зменшенні матеріальних витрат є позитивною динамікою в діяльності підприємства.

Таблиця 3.1 - Структура витрат підприємства ТОВ « Керамік », за 2012-2014 рр., тис. грн.

Найменування показника	Рік			Відх. 2014р до 2012р
	2012	2013	2014
Матеріальні затрати	130587	128715	74680	-55907
Витрати на оплату праці	35422	39692	16175	-19247
Відрахування на соціальні заходи	13309	15083	7087	-6222
Амортизація	3957	5712	7533	3576
Інші операційні витрати	9686	13254	24542	14856
Разом	192961	202456	130017	-62944

Як показують дані таблиці 3.2, існують резерви зниження собівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних затрат, витрат на оплату праці і відрахувань на соціальні заходи. Всі перелічені показники затрат на 1 грн. продукції збільшились порівняно з попереднім періодом, і являють собою негативні відхилення від досягнутих у попередньому періоді, які можна розглядати як потенційно можливі.

Амортизація і інші операційні витрати навпаки призводять до збільшення собівартості продукції, а тому їх не можна розглядати як резерви зменшення собівартості продукції.

Таблиця 3.2 - Витрати на 1 гривню товарної продукції

Найменування показника	Рік			Відх. 2014р до 2012р
	2012	2013	2014
Матеріальні затрати	0,52	0,51	0,30	-0,22
Витрати на оплату праці	0,14	0,16	0,03	-0,11
Відрахування на соціальні заходи	0,05	0,06	0,03	-0,02
Амортизація	0,02	0,02	0,03	0,01
Інші операційні витрати	0,04	0,05	0,10	0,06
Разом	0,77	0,81	0,52	-0,25

Отже, як показано в таблиці 3.2, найбільшу частку витрат на 1 грн. товарної продукції становлять матеріальні затрати, так у 2014 році їх частка становила 0,30. Найменшу частку займають відрахування на соціальні заходи і амортизація.

Зниження витрат на гривню товарної продукції визначається наступним чином:

(0,52 - 0,30) + (0,14 - 0,03) + (0,05 - 0,03) = 0,35 грн.

Витрати на гривню товарної продукції в 2014 році склали 0,52 грн., зниження цієї суми на 0,35 грн. дозволить збільшити суму прибутку.

Розрахуємо резерв збільшення суми прибутку:

 = 0,35 * (51428 + 50285,6)= 0,35 * 301713,6 = 105599,76 грн.

Що в свою чергу підвищить рентабельність продажів.

Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії.

Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожного карбованця проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції.

Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах.

Коефіцієнт рентабельності продажів зв'язує оперативну і стратегічну діяльність компанії.

Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого загального з фінансовою діяльністю.

Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує єдиного стандарту на даний показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

Фактична рентабельність продажів у 2014 році склала:=27419/290282* 100=9,4%

Можлива рентабельність продажів при зниженні на 0,35 грн. витрат на 1 гривню реалізованої продукції складатиме:=*100=45,82%

Істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якісного складу товарної продукції.

Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання матеріальних ресурсів та виробітку продукції не всюди достатньо технічно обґрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обґрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а з іншої - на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників.

Одним, з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі матеріальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.

Резервом збільшення прибутку суб'єктів господарювання є ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі, по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрізмінного простою, доплат за працю в додатковий час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на обслуговування підрозділів виробництва і управління.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об'єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчання одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затрачених коштів на проектування будівельних об'єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є також підвищення якості виробляємої продукції і ліквідація втрат від браку.

Узагальнимо всі виявлені резерви зростання прибутку в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Загальні резерви збільшення суми прибутку

Джерело резервів	Резерв збільшення прибутку, грн.
Збільшення об'єму продажів	54285,5
Зниження собівартості продукції	105599,8
Разом	159885,3

Як видно з таблиці 3.3, збільшення прибутку залежить від двох факторів: об'єму продажів та собівартості продукції.

При збільшенні об'єму продажів підприємство одержить додатковий прибуток у розмірі 54285,5 грн., але дивлячись на те, яка ситуація на підприємстві ми радимо знизити собівартість продукції, підтвердженням є значення прибутку, яке ми одержали під час розрахунків - 105599,8 грн.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів збільшення рентабельності продажів може бути використана наступна формула:

де:

Р - резерв зростання рентабельності; м - рентабельність можлива; ф - рентабельність фактична;

Пф - фактична сума прибутку;

РП - резерв зростання прибутку від реалізації продукції;

См - можлива собівартість продукції з урахуванням виявлених резервів;

Вф - фактична сума витрат по реалізованій продукції.

Можлива сума витрат на 1 гривню товарної продукції складатиме:

Вм= 0,52-0,35 = 0,17 грн.

Помножимо цю суму витрат на можливий об'єм товарної продукції виражений в цінах реалізації (251428 грн.), отримаємо значення суми можливої собівартості:

См = 0,17 * 251428 = 42742 грн.

Підставивши всі відомі дані, обчислимо резерв збільшення рентабельності продажів фірми ТОВ «» за рахунок названих вище чинників:

PR =

Таким чином, при збільшенні об'єму виробництва і реалізації продукції на 20 %, зниженні на 0,35 грн. витрат на 1 гривню товарної продукції підприємство ТОВ «Керамік» одержить додатковий прибуток в сумі 159885,3 грн. і збільшить рентабельність продажів на 4,26 %.

На основі аналізу прибутку і рентабельності підприємства, нами встановлено, що на даному підприємстві існують наступні резерви поліпшення фінансових результатів діяльності:

б)      резерв збільшення прибутку за рахунок зменшення витрат підприємства.

Аналіз витрат підприємства продемонстрував збільшення собівартості продукції, тобто закупочних цін на товари, збільшення амортизації та інших операційних витрат в 2014 році порівняно з 2012 роком, згідно аналізу витрати на 1 гривню реалізованої продукції по цих статтях збільшились. Розмір цих перевитрат являє собою резерв збільшення прибутку, оскільки підприємство відхилилось від вже досягнутого рівня витрат і потенційно може до нього повернутись. Реалізація цього резерву можлива головним чином за рахунок зменшення закупочних цін на товари, оскільки ця стаття затрат має найбільшу питому вагу. Зменшити закупочні ціни можна шляхом збільшення закупочних партій і отримання відповідних знижок, що стає можливим при реалізації резерву збільшення прибутку зазначеного вище.

Реалізація цього резерву дозволить додатково отримати 105599,8 грн. прибутку.

Отже, нами запропоновано таку модель підвищення прибутку підприємства, яка складається з наступних елементів:

а) планування. Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку діяльності, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці;

б)      якість продукції (товарів, робіт, послуг). Величина прибутку в основному залежить від попиту;

в)      резерви зростання. Постійний пошук невикористаних можливостей збільшення прибутку, що забезпечуватиме його зростання;

г)       ділова репутація. Одержувати додатковий прибуток і підвищити рентабельність підприємству дозволяє висока ділова репутація. Вчасний розрахунок з постачальниками, якість та швидкість наданих товарів і послуг, прийнятна ціна - основні її показники.

Рисунок 3.2 - Модель підвищення прибутку підприємства

Отже, дотримуючись відповідної моделі підприємство може досягти досить непоганих результатів в майбутньому.

Щоб, поліпшити фінансові результати ТОВ «Керамік», та сприяти реалізації виявлених резервів також можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді наступні заходи:

розглянути і усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на матеріальні та інші операційні витрати;

впровадити на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності та витрат по окремим групам товарної продукції;

здійснити ефективну цінову політику;

удосконалити рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

надавати достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

розробити і здійснити заходи, направлені на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відобразиться на підвищенні продуктивності праці;

здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування товарної продукції.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість функціонування підприємства.

Правильний розрахунок резервів росту прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників.

Досвід роботи промислових підприємств в сучасних умовах господарювання підтверджує велике значення повного виявлення в ході фінансового планування внутрігосподарських резервів росту грошових накопичень. Виявлення резервів росту впливає на вдосконалення комерційного розрахунку, розвиток ринкових відносин, сприяє ліквідації кризових явищ в економіці.

.2 Вдосконалення політики розподілу прибутку на ТОВ «Керамік»

Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосується використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власники повинні всебічно зважити напрямки першочергових вкладень, фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері тощо.

Слід відзначити, що використання прибутку має узгоджуватися із корпоративною стратегією підприємства та забезпечувати стійке і стабільне зростання вартості підприємства та достаток власників.

Основним завданням управління використання прибутку товариства має розглядатися через балансування інтересів підприємства щодо тезаврації прибутку та потреб політики грошових виплат учасникам. При цьому важливим завданням цільового планування та прогнозування прибутку суб'єкта господарювання на даному етапі є базове узгодження абсолютних величин фінансових ресурсів, необхідних для фінансування зазначених напрямків розподілу прибутку підприємства.

Прибуток розподіляється між державою, власниками підприємства і підприємством. Взаємини між державою і підприємством із приводу прибутку будуються на основі оподаткування прибутку. На підприємстві розподілу підлягає прибуток після сплати податків і виплати дивідендів. З нього також можуть виплачуватися податки в місцеві бюджети. Деякі аспекти розподільного процесу фіксуються в статуті підприємства. Відповідно до статуту чи рішення розпорядницького органа на підприємстві створюються фонди:

нагромадження - використовується на науково-дослідні роботи, проектні, конструкторські, розробку й освоєння нових видів продукції, технічне переозброєння і реконструкція діючого виробництва, на погашення довгострокових позичок і сплати відсотків і податків по них, фінансування приросту оборотних коштів;

споживання - використовується на соціальний розвиток і соціальні потреби, за рахунок його фінансуються витрати по експлуатації об'єктів соціально-побутового призначення, що знаходяться на балансі господарюючого суб'єкта, будівництво об'єктів невиробничого призначення; проведення оздоровчих і культурно-масових заходів;

резервних фондів - він забезпечує резервний капітал.

У ринковій економіці відрахування в резервний капітал носять першочерговий характер. Його величина характеризує готовність підприємства до страхування ризику, пов'язаного з підприємницькою діяльністю. При розподілі перетинаються інтереси як суспільства в цілому в особі держави, так і підприємницькі інтереси господарюючих суб'єктів і їхніх контрагентів.

Відповідно до чинного законодавства України формування резервного капіталу є обов'язковими для всіх видів господарських товариств. При цьому, джерелом його створення визначено чистий прибуток суб'єктів господарювання, у результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Порядок створення та використання резервного капіталу належить до безпосередньої компетенції суб'єкта господарювання, хоча певні обмеження визначаються положеннями законодавчих актів, зокрема Законом України «Про господарські товариства». Так розмір резервного капіталу господарського товариства повинен складати не менше 25 % статутного капіталу і має формуватися за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку підприємства у розмірі не менше 5 % його абсолютної величини. Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві ілюструє рисунок 3.3.

Рисунок 3.3 - Порядок розподілу чистого прибутку на підприємстві

Резервний фонд на даному підприємстві сформований, але відрахування до резервного фонду за аналізований період не відбувалося, оскільки частка його в статутному капіталі становить майже 30 %, більше норми.

Для того, щоб давати будь-які рекомендації аналізованому підприємству, щодо покращення політики розподілу прибутку підприємства перш за все необхідно згадати аналіз розподілу прибутку на підприємстві, який був наведений у розділі 2. Таким чином, аналіз розподілу прибутку на ТОВ « Керамік » наведений в таблиці 3.4.

Аналізуючи розподіл чистого прибутку у фонди спеціального призначення, необхідно знати фактори формування цих фондів. Основним фактором є:

а)      чистий прибуток;

б)      коефіцієнт відрахувань прибутку.

Таблиця 3.4 - Аналіз розподілу прибутку ТОВ « Керамік»

Показник	Рік		Відх. 2014р до 2012р
	2012	2014
Чистий прибуток	3282	145	-3137
Прибуток до розподілу:
в фонд нагромадження	1018	49	-969
в фонд споживання	1575	64	-1511
в фонд соціальної сфери	689	32	-657
Частка в чистому прибутку, %
Фонд нагромадження	31,0	34,0	3,0
Фонд споживання	48,0	44,0	-4,0
Фонд соціальної сфери	21,0	22,0	1,0

Коефіцієнти відрахувань прибутку були встановлені менеджерами підприємства і погоджені з власником підприємства - керівництвом ТОВ

« Керамік ».

Співвідношення використання прибутку на цілі нагромадження і споживання завдає вплив на фінансове положення підприємства. Недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує ріст обороту, приводить до збільшення потреби в позикових засобах. Аналіз використання прибутку виявляє, наскільки ефективно розподілялися засоби на нагромадження і споживання.

Верхню границю потенційного розвитку підприємства визначає рентабельність власних засобів, що показує ефективність використання власного капіталу. Рентабельність власних засобів можна представити як відношення суми засобів, спрямованих на нагромадження і споживання, до величини власних засобів:

Рк =

Рентабельність власного капіталу показує ефективність використання власного капіталу підприємством, вказує на величину прибутку отримуваного з кожної гривні, вкладеної в підприємство власниками.

Для досягнення високих темпів росту обороту потрібно підвищувати можливості збільшення рентабельності власних засобів.

Рентабельність - у загальному значенні, це відношення результатів до витрат. Рентабельність характеризує прибуток, одержуваний з кожної гривні, вкладених у підприємство чи інші фінансові операції.

Відношення фонду нагромадження до величини власного капіталу визначає внутрішні темпи росту, тобто темпи збільшення активів (формула 3.8).

р = Фн / Вк (3.8)

де:

Фн - фонд нагромадження;

Вк - Власний капітал.

Відношення фонду споживання до розміру власного капіталу складає рівень споживання (формула 3.9):

р = Фс / Вк (3.9)

де:

Фс - фонд споживання;

Вк - Власний капітал.

На основі вище представленого методологічного апарату, проведемо розрахунок з метою виявлення ефективного розподілу прибутку на підприємстві. Результати представлені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Розрахунок показників з метою виявлення ефективного розподілу прибутку на ТОВ « Керамік »

Показник	Рік		Відх. 2014р до 2012р
	2012	2014
Рентабельність власного капіталу, %	3,06	0,14	-2,92
Темп збільшення активів, %	0,95	0,05	-0,90
Рівень споживання, %	1,47	0,06	-1,41

Отже, здійснивши відповідні розрахунки за вище вказаними формулами можна зробити наступний висновок, що за аналізований період рентабельність власного капіталу підприємства зменшилася на 2,92 %, що є поганою тенденцією в діяльності товариства.

Рентабельність власного капіталу показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника - головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менша 20%.

Внутрішні темпи росту активів в 2014 році зменшилися по відношенню до 2015 року на 0,90 %, що є негативною стороною в діяльності підприємства.

Внутрішні темпи росту рівня споживання зменшилися на 1,41 %, що дозволяє зробити висновок про недосконалу систему розподілу прибутку.

На ТОВ « Керамік » значна частина прибутку була спрямована у фонд споживання і використовувалася на виплати соціального характеру. Однак недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує зростання обороту, що призводить до збільшення потреби в позикових засобах.

Направлення засобів у фонд нагромадження збільшить економічний потенціал, підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт і реалізації продукції, без збільшення розміру позикових коштів. Отже, ТОВ « Керамік » потрібно переглянути порядок розподілу прибутку, та збільшити його питому вагу на користь фонду нагромадження.

Отже, важливим завданням будь якого підприємства є визначення резервів його збільшення та розробка заходів щодо їх мобілізації. Резерви збільшення прибутку можуть бути виявлені, як на стадії планування так і в процесі виконання планів з прибутків. Тому, з метою покращення конкурентної позиції підприємства, в умовах економічної нестабільності, особливу увагу в питанні вдосконалення формування і використання прибутку ТОВ « Керамік » слід звернути на резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу продажу з одночасним зниженням собівартості продукції.

Також можна розширювати межі ринків сбуту продукції та покращити якість праці відділу маркетингового дослідження.

Дослідження політики розподілу прибутку дозволило прийти до висновку, щодо необхідності збільшення обсягу коштів направлено на фонд споживання, тому що це, збільшить економічний потенціал, підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт і реалізації без збільшення розміру позикових засобів.

Для ТОВ «Керамік» відкриваються ряд перспектив, якими потрібно скористатися сьогодні, щоб вийти на належний рівень свого фінансового розвитку.

ВИСНОВКИ

В діяльності будь-якого суб'єкта господарювання у умовах ринкової економіки прибуток відіграє значну роль. Прибуток - це одне з основних джерел фінансування приросту оборотного капіталу, інвестиційного та інноваційного розвитку підприємства, стимулювання його працівників, формування доходної бази державного та місцевих бюджетів.

Підходи щодо визначення економічного змісту прибутку є не однозначними і єдиного розуміння, щодо трактування прибутку серед економістів немає.

Про те, прибуток у класичному розумінні - це різниця між ціною товару і витратами на виготовлення товару - його собівартості.

Тому, дослідження різних точок зору вітчизняних та зарубіжних вчених економістів, щодо походження, сутності прибутку, дозволяє уточнити його визначення.

В свою чергу пропонується розуміти прибуток, як форму комплексного доходу, що утворюється в результаті господарської діяльності підприємства, з вирахування усіх витрат і платежів, які підприємство понесло і сплатило в ході створення і реалізації продукції.

На нашу думку, дане визначення більш детально пояснює сутність прибутку, як з кількісної так із якісної сторони.

Прибуток, як найважливіша категорія ринкових відносин виконує такі функції: оцінювальну, стимулюючу та госпрозрахункову. Разом із тим не виключена можливість наділення прибутку й іншими функціями.

Для узагальнення поняття «прибуток» була наведена його класифікація за такими ознаками, як:

за потребами;

за характером відбиття в обліку;

за характером діяльності підприємства;

за характером оподаткування прибутку;

по достатності рівня формування;

за складом елементів, що формують прибуток, тощо.

Досліджуючи особливості формування прибутку, ми визначили, що на

прибуток впливає досить велика кількість факторів, серед яких: ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Загальний прибуток формується переважно за рахунок прибутку від звичайної діяльності Більша частка прибутку від звичайної діяльності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення основної діяльності підприємства (реалізації продукції, робіт, послуг).

Що стосується основних напрямків розподілу і використання прибутку, то чистий прибуток, одержаний після сплати податків залишається в розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрямки його використання.

Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Основною інформаційною базою для дослідження процесу формування розподілу та використання прибутку є «Баланс», «Звіт про фінансовий результат», «Звіт про власний капітал» та «Примітки до річної фінансової звітності».

В даній роботі було досліджено фінансовий стан ТОВ «Керамік».

Дослідивши і проаналізувавши економічно-господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, можна зробити загальний висновок, що до незадовільного рівня розвитку суб'єкта господарювання та нестійкий фінансовий стан.

Свідченням цього є ряд показників, які було попередньо розраховано.

Так, економічно-господарська діяльність підприємства характеризується такими позитивними результатами, як:

збільшення суми доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), таке збільшення можливо пов'язане з зростанням обсягу виробництва;

збільшення середньооблікової чисельності працюючих, що говорить про розширення діяльності;

покращення ефективності використання основних фондів, тобто сума виробленої продукції 1 грн. основних засобів має тенденцію до зростання, про це свідчать показники фондовіддачі.

Про те, поряд з позитивними результатами діяльності товариства, слід відмітити і негативні аспекти:

зменшення суми валового прибутку. Дане зменшення відбулося за рахунок збільшення собівартості виробництва і як результат це призвело до зменшення кінцевого результату, тобто чистого прибутку підприємства. За період аналізу прибуток скоротився на 3137 тис. грн.;

підприємство має нестачу власних оборотних коштів, про це говорить від'ємне значення, яке було отримане за аналізований період що, означає погіршення платоспроможності підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідною умовою ефективного функціонування товариства. Тому в ході даної роботи було здійснено відповідний аналіз ТОВ «Керамік».

В ході дослідження було виявлено наступні позитивні та негативні тенденції в діяльності підприємства. Серед основних переваг, які було виявлено в діяльності підприємства є покращення матеріально-технічної бази; достатність ресурсів для погашення поточних зобов'язань підприємства. Але водночас є і недоліки, серед яких нестача готівкових коштів і поточних фінансових інвестицій в структурі ТОВ « Керамік »; погіршення фінансової стійкості підприємства; зростання залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Враховуючи тему дослідження, провівши аналіз формування і використання прибутку товариства, було з'ясовано, що чистий прибуток підприємства формується переважно за рахунок прибутку від звичайної діяльності. Де більша частина прибутку від звичайної діяльності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення основної діяльності підприємства (реалізація товарів, робіт, послуг).

Оскільки на прибуток від реалізації (товарів, робіт, послуг) безпосередньо впливає два основні показники: обсягу реалізації продукції та її собівартості, тому нами також було здійснено розрахунок кінцевих результатів діяльності підприємства за допомогою методу «Витрати - Обсяг - Прибуток».

Для покращення діяльності підприємства, ми здійснили аналіз чутливості прибутку, за допомогою даного аналізу було здійснено вибір поєднання змінних витрат, постійних витрат та обсягу реалізації, що забезпечило одержання максимального прибутку. Нами, було обрано здійснити аналіз чутливості прибутку на рівні 10 %.

Ми, обрали такий рівень чутливості прибутку виходячи з того що, максимальний темп приросту чистого доходу від реалізації продукції за аналізований період становить 28 %, а мінімальний 5 %. Розмах варіації коливається в межах 23 %. У зв'язку з фінансовою кризою в світі, нестабільністю економічної ситуації в країні не можливо в 2014 році спрогнозувати приріст чистого доходу в такому розмірі. Тому, доцільно було б провести аналіз чутливості прибутку лише до 10 % змін основних елементів операційного важеля.

На основі отриманих даних було виявлено найефективніші способи максимізації прибутку підприємства, за допомогою збільшення прибутку на 10 % і зменшення змінних витрат на 10 %

Прибуток, який підприємство отримало в результаті своєї господарської діяльності направляється на розширення виробництва та оновлення технологій, на соціальні потреби, на матеріальне заохочення.

Але в той же час підприємству слід звернути увагу на зменшення витрат на виробництво, на ефективне використання власних коштів, на покращення ділової активності.

Прибуток, який підприємство отримало в результаті своєї господарської діяльності направляється на розширення виробництва та оновлення технологій, на соціальні потреби, на матеріальне заохочення.

Отже, проаналізувавши фінансово-економічний стан підприємства, дослідивши основні негативні і позитивні сторони товариства, ми дійшли висновку, що керівництву ТОВ « Керамік » слід звернути увагу на резерви збільшення прибутку за рахунок зростання обсягу продаж з одночасним зниженням собівартості виробництва.

Досліджуючи резерви збільшення прибутку нами було запропоновано збільшити об'єм виробництва і реалізації продукції на 20%, при цьому знизити на 0,35 грн. витрат на 1 грн. товарної продукції, в результаті чого підприємство одержить додатковий прибуток у розмірі 159885,3 грн. і збільшить рентабельність продажів на 4,26 %.

В результаті дослідження резервів збільшення прибутку нами впроваджено таку модель підвищення прибутку підприємства, яка складається з наступних елементів:

а)      планування. Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку діяльності, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці;

б)      якість продукції (товарів, робіт, послуг). Величина прибутку в основному залежить від попиту;

в)      резерви зростання. Постійний пошук невикористаних можливостей збільшення прибутку, що забезпечуватиме його зростання;

г)       ділова репутація. Одержувати додатковий прибуток і підвищити рентабельність підприємству дозволяє висока ділова репутація. Вчасний розрахунок з постачальниками, якість та швидкість наданих товарів і послуг, прийнятна ціна - основні її показники.

Ще одне важливе питання, яке було досліджено в даній роботі це вдосконалення політики розподілу прибутку підприємства. На даному підприємстві не ефективно використовується прибуток, про це свідчать показники рентабельності, а також те що, значна частина прибутку була спрямована у фонд споживання і використовувалася на виплати соціального характеру. Однак недостатність засобів, що направляються на нагромадження, стримує зростання обороту, що призводить до збільшення потреби в позикових засобах.

Здійснивши відповідні розрахунки і проаналізувавши ситуацію на підприємстві, можна дійти висновку, що направлення засобів у фонд нагромадження збільшить економічний потенціал, підвищить платоспроможність підприємства і фінансову незалежність, буде сприяти росту обсягу виконання робіт і реалізації продукції, без збільшення розміру позикових коштів. Отже, ТОВ « Керамік » потрібно переглянути порядок розподілу прибутку, та збільшити його питому вагу на користь фонду нагромадження.

Що в свою чергу надасть можливість покращити фінансовий стан та досягти якісно нового рівня розвитку підприємства.

РЕЗЮМЕ

Тема дипломної роботи «Дослідження аналіз та шляхи підвищення ефективності використання прибутку на прикладі ТОВ «Керамік».

Робота викладена на 130 сторінках машинописного друку, містить 11 рисунків та 20 таблиць, список літератури має 41 джерел0.

Перший розділ роботи містить визначення сутності, видів та функцій прибутку, як економічної категорії, а також особливості формування прибутку на підприємстві. В другому розділі надана загальна характеристика економічно-господарської діяльності підприємства ТОВ «Керамік». Проведені аналіз фінансово стану, оцінка формування і використання прибутку товариства/ Третій розділ містить розробку заходів вдосконалення політики розподілу прибутку на ТОВ «Керамік» за допомогою комп’ютерної програми Project Expert.

of diplom work " Research and analysis of ways to improve the use of profit by the example of LLC" ENERHOKOMPLEKT. "work described in 130 pages of typewritten print, contains 11 figures and 20 tables, 41 references have dzherel0.first section contains a definition of the nature, types and functions of profit as an economic category, and especially the formation of profit in the enterprise.the second section provided a general description of economic and business company "ENERHOKOMPLEKT." Conducted financial analysis, evaluation and formation of the partnership profitthird section includes the development of policy measures to improve the distribution of profits to LLC "ENERHOKOMPLEKT" by a computer program Project Expert.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Андрєєва, Г.І. Економічний аналіз [Текст]: навчальний методичний посібник / Г. І. Андрєєва. - К.: Знання, 2009. - 263 с. - ISBN: 978-966346.

.        Білик, М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств [Текст] / М. Д. Білик // Фінанси України. - 2005. - № 3. - С. 117-128.

.        Білик, Т. О. Економічна сутність прибутку в умовах трансформації економіки [Текст] / Т. О. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 11.

.        Білик, Т. О. Оцінка та вибір фінансово-економічних моделей прогнозування прибутку підприємства [Текст] / Т. О. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2009. - № 5.

.        Білик, Т. О. Теоретичні аспекти прибутку [Текст] / Т. О. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 8.

.        Бланк, И. А. Управление прибылью [Текст]: підручник / И. А. Бланк. - К.: Ника - Центр, Эльга, 2002. - 752 с.

.        Василик, О. Д. Теорія фінансів [Текст]: підручник / О. Д. Василик. - К.: НІОС, 2003. - 416 с. - ISBN 966-95321-5-9.

.        Верхоглядова, Н. І. Зміст та значення прибутку як головної рушійної сили ринкової економіки [Текст] / Н. І. Верхоглядова // Економічний простір. - 2009. - № 18. - С. 237-245.

.        Возняк, П. І. Методичні особливості оцінки ефективності фінансування інноваційних проектів прибутком від основної діяльності [Текст] / П. І. Возняк // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 4. - С. 45 - 47.

.        Волошин, І. В. Особливості формування фінансового результату від операційної діяльності [Текст] / І. В. Волошин // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2005. - № 4, Ч. 2, Т.2.С. 118-120.

.        Івакинко, В.М. Економічний аналіз господарської діяльності [Текст]: підручник / В. М. Івакинко. - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 1999. - 204 с.

.        Ізмайлова, К. В. Сучасні технології фінансового аналізу [Текст]: навчальний посібник / К. В. Ізмайлова. - К.: МАУП, 2003. - 148 с.

.        Кірейцева,Г. Г. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник: Курс лекцій / Г. Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

.        Клименко, В. И. Маржинальний прибуток і проблеми оцінки інноваційних проектів [Текст] / В. И. Клименко // Економіка.Фінанси. Право. - 2008. - № 11.

.        Ковальчук,         С. В. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / С. В. Ковальчук, І. В. Фокун. - Л.: Новий Світ 2000, 2007. - 568 с. - ISBN 966-7827-77-1.

.        Кодацкий,В. П. Прибыль [Текст] / В. П. Кодацкий. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 128 с.

.        Кривицька,О. Р. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку [Текст] / О. Р. Кривицька // Фінанси України. - 2005. -№ 3.

.        Кругла, Н. М.Особливості визначення та обґрунтування оцінки економічних результатів діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки - 2009. - № 5 - С 104-100.

.        Кудряшов,В. П. Фінанси [Текст]: навчальний посібник /П. Кудряшов. - Херсон: Олді-плюс, 2007. - 352 с. - ISBN 966-791444-7.

.        Кучеренко,І. Формування показника чистого прибутку у Звіті про фінансові результати [Текст] / І. Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 4.

.        Лобанів,О.А. Формування концептуальних засад щодо стратегічного управління прибутком підприємства [Текст] / О. А. Лобанів // Економіка підприємства та управління виробництвом. - 2009. - № 5. -89-93.

.        Марюта,Т. М. Адаптивне управління прибутком підприємства [Текст] / Т. М. Марюта, О. К. Єлисєєва // Фінанси України. - 2004. - № 3.

.        Мельник,Л. Г. Економіка підприємства [Текст]: підручник / Л. Г. Мельник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 644 с. - ISBN: 966-680-156-6.

.        Мец,В. О. Економічний аналіз фінансовий результатів та фінансового стану підприємства [Текст]: навчальний посібник / В. О. Мец. - К.: Вища школа, 2003. - 278 с.

.        Онищенко, В. Розподіл внутрішньо групового прибутку при консолідації фінансових звітів [Текст] / В. Онищенко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 5.

.        Опарін, В. М. Фінанси (Загальна теорія) [Текст]: навчальний посібник / В. М. Опарін. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: Мін-во освіти і науки України, КНЕУ, 2002. - 240 с. - ISBN 966-574-285-Х.

.        Оспінцева, В. І. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / В. І. Оспінцева. - К.: Знання, 2007. - 415 с. - ISBN 966-346-574-510-7.

.        Павловські,О. В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємства [Текст] / О. В. Павловські // Фінанси України. - 2009 р. - № 11. - С. 55-61.

.        Поддєрьогін,      А. М. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник / А. М. Поддєрьогін; 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 460 с.

.        Покропивний,     С. Ф. Економіка підприємства [Текст]: підручник / С. Ф. Покропивний. - Видання друге, перероблено та доповнено. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с. - ISBN: 966-574-148-9.

.        Романенко,О. Р. Фінанси [Текст]: підручник / О. Р. Романенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с. - ISBN 966-45-789-44.

.        Слав'юк,Р. А. Фінанси Підприємств [ Текст]: навчальний посібник / Р. А. Слав'юк. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 460 с.

.        Тарасенко,Н. В. Економічний аналіз діяльності підприємств [Текст]: підручник / Н. В. Тарасенко. - Львів: ЛБУ НБУ, 2000. - 485 с. - ISBN: 966-7330-23-0.

.        Ткаченко,Є. Ю.Система управління прибутком підприємства [Текст] / Є. Ю. Ткаченко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - № 3.

.        Уткіна,       Н. В. Економічний зміст фінансового результату діяльності підприємства: історичний аспект [Текст] / Н. В. Уткін // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №11. - С. 133-137.

.        Філімоненков,О. С. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник / О. С. Філімоненко: 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 328 с.

.        Ципилін,І. І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства [Текст]: підручник / І. І. Ципилін. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 123 с.

.        Шарманська,      С. О. Стимулююча функція прибутку: теоретичні і практичні проблеми її реалізації [Текст] / С. О. Шаманська // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 2. - С. 19 - 23.

.        Шарманська,      С. О. Теоретичні та практичні аспекти до визначення прибутку [Текст] / С. О. Шаманська // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 7. - С. 6 - 11.

.        Шарманська,      С. О. Трансформація інституційного забезпечення формування прибутку [Текст] / С. О. Шаманська // Актуальні проблеми економіки - 2010. - № 4. - С. 15 - 24.

.        Шеремет, А. Д. Методика фінансового аналізу [Текст]: підручник / А. Д. Шеремет - М.: ІНФРА-М,1996. - 176 с.

ДОДАТКИ

Підходи щодо формування прибутку підприємства

Баланс ТОВ «Керамік» за 2012 р.

Актив	Код рядка			На початок звітного періоду			На кінець звітного періоду
1	2			3			4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	010			182,9			264,4
- первісна вартість	011			592,5			758,9
- накопичена амортизація	012			(409,6)			(494,5)
Незавершене будівництво	020			1765,7			13882,5
Основні засоби:
- залишкова вартість	030			33867,6			45700,6
- первісна вартість	031			89205,2			103553,9
- знос	032			-55337,6			(57853,3)
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035			0			0
- первісна вартість	036			0			0
- накопичена амортизація	037			0			0
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040			2			358,6
- інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050			0			0
Справедлива(залишкова вартість інвестиційної нерухомості)	055			0			0
Первісна вартість інвестиційної нерухомості	056			0			0
Знос інвестиційної нерухомості	057			0			0
Відстрочені податкові активи	060			0			0
Гудвіл	065			0			0
Інші необоротні активи	070			0			0
Гудвіл при консолідації	075			0			0
Усього за розділом I	080			35818,2			60206,1
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100			17410,7			26243,1
Поточні біологічні активи	110			0			0
Незавершене виробництво	120			17613,9			23453,8
Готова продукція	130			23621,4			31682,8
Товари	140			544,6			479,5
Векселі одержані	150			24,6			24,6
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість		160			33185,7			17431,1		161			33185,7			17431,1
- резерв сумнівних боргів		162
Дебіторська заборгованість за рахунками:
- за бюджетом		170			68,2			1979,4
- за виданими авансами		180			4753,2			3845,4
- з нарахованих доходів		190			0			0
- із внутрішніх розрахунків		200			0			0
Інша поточна дебіторська заборгованість		210			0			0
Поточні фінансові інвестиції		220			0			0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті		230			39			65,4
У т ч. в касі		231
- в іноземній валюті		240			0			530,3
Інші оборотні активи		250			3726,4			8993,6
Усього за розділом II		260			100987,7			114729
III. Витрати майбутніх періодів		270			136,6			144,9
Баланс		280			136942,5			175080
Пасив		Код рядка			На початок звітного періоду			На кінець звітного періоду
1		2			3			4
I. Власний капітал
Статутний капітал		300			1470,4			1470,4
Пайовий капітал		310			0			0
Додатковий вкладений капітал		320			0			0
Інший додатковий капітал		330			54794,2			54771,5
Резервний капітал		340			427			427
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		350			50410			53691,9
Неоплачений капітал		360			0			0
Вилучений капітал		370			0
Усього за розділом I		380			107101,6			110360,8
II. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу		400			0			0
Інші забезпечення		410			0			0
Сума страхових резервів		415			0			0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах		416			0			0
Цільове фінансування		420			0			0
Усього за розділом II		430			0			0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків		440			14501			26763,4
Інші довгострокові фінансові зобов'язання		450			0			0
Відстрочені податкові зобов'язання		460			0			0
Інші довгострокові зобов'язання			470			0			0
Усього за розділом III			480			14501			36763,4
ІУ. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків			500			444			0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями			510			0			0
Векселі видані			520			1727			2028,6
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги			530			5994,6			16499,2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів			540			2114,4			4306,7
- з бюджетом			550			467,4			558,6
- з позабюджетних платежів			560			0			0
- зі страхування			570			722,6			886
- з оплати праці			580			1803,8			1911,8
- з учасниками			590			417,6			471,6
- із внутрішніх розрахунків			600			0			0
Інші поточні зобов'язання			610			1594,5			11293,3
Усього за розділом IV			620			15339,9			37955,8
V. Доходи майбутніх періодів			630			0			0
Баланс			640			136942,5			175080

Баланс ТОВ «Керамік» за 2013 р.

Актив	Код рядка					На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду
1	2					3		4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	010					264		156
- первісна вартість	011					759		818
- накопичена амортизація	012					(495)		(662)
Незавершене будівництво	020					13883		132135
Основні засоби:
- залишкова вартість	030					45701		53672
- первісна вартість	031					103554		115205
- знос	032					(57853)		(61533)
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035					0		0
- первісна вартість	036					0		0
- накопичена амортизація	037					(0)		(0)
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040					359		359
- інші фінансові інвестиції	045					0		0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050					0		0
Відстрочені податкові активи	060					0		0
Інші необоротні активи	070					0		0
Усього за розділом I	080					60207		186322
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100					26243		27018
Поточні біологічні активи	110					0		0
Незавершене виробництво	120					23454		22484
Готова продукція	130					31683		33676
Товари	140					480		1458
Векселі одержані	150					25		25
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160					17431		70186
- первісна вартість	161					17431		70186
- резерв сумнівних боргів	162					(0)		(0)
Дебіторська заборгованість за рахунками:
- за бюджетом	170					1979		6175
- за виданими авансами	180					3845		9536
- з нарахованих доходів		190					0		0
- із внутрішніх розрахунків		200					0		0
Інша поточна дебіторська заборгованість		210					0		0
Поточні фінансові інвестиції		220					0		0
- в національній валюті		230					65		236
- в іноземній валюті		240					530		298
Інші оборотні активи		250					8994		27360
Усього за розділом II		260					114729		198452
III. Витрати майбутніх періодів		270					145		194
Баланс		280					175081		384968
Пасив		Код					На початок		На кінець
		рядка		звітного періоду					звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал		300		1470					1470
Пайовий капітал		310		0					0
Додатковий вкладений капітал		320		0					0
Інший додатковий капітал		330		54772					54734
Резервний капітал		340		427					427
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		350		53692					49610
Неоплачений капітал		360		0					0
Вилучений капітал		370		0					0
Усього за розділом I		380		110361					106241
II. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу		400		0					0
Інші забезпечення		410		0					0
Сума страхових резервів		415		0					0
Сума часток перестраховиків у страхових		416		0					0
резервах
Цільове фінансування		420		0					0
Усього за розділом II		430		0					0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків		440		26763					36852
Інші довгострокові фінансові зобов'язання		450		0					0
Відстрочені податкові зобов'язання		460		0					0
Інші довгострокові зобов'язання		470		0					0
Усього за розділом III		480		26763					36852
ГУ. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків		500		0					5000
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями		510		0					0
Векселі видані		520		2029					0
КЗ за товари, роботи, послуги		530		16499					97395
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів			540		4307				135491
- з бюджетом			550		559				403
- з позабюджетних платежів			560		0				0
- зі страхування			570		886				734
- з оплати праці			580		1912				1332
- з учасниками			590		472				472
- із внутрішніх розрахунків			600		0				0
Інші поточні зобов'язання			610		11293				1048
Усього за розділом IV			620		37957				241875
V. Доходи майбутніх періодів			630		0				0
Баланс			640		175081				384968

Баланс ТОВ «Керамік» за 2014 р.

Актив	Код рядка			На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2			3	4
I, Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	010			156	267
- первісна вартість	011			818	1093
- накопичена амортизація	012			(662)	(826)
Незавершене будівництво	020			132135	9292
Основні засоби:
- залишкова вартість	030			53672	68259
- первісна вартість	031			115205	136083
- знос	032			(61533)	(67824)
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	035			0	0
- первісна вартість	036			0	0
- накопичена амортизація	037			(0)	(0)
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040			З59	2
- інші фінансові інвестиції	045			0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	050			0	0
Відстрочені податкові активи	060			0	0
Інші необоротні активи	070			0	0
Усього за розділом I	080			186322	77820
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100			27018	15913
Поточні біологічні активи	110			0	0
Незавершене виробництво	120			22484	21145
Готова продукція	130			33676	27003
Товари	140			1458	1204
Векселі одержані	150			25	29
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	160			70186	83789
- первісна вартість	161			70186	83789
- резерв сумнівних боргів	162			(0)	(0)
Дебіторська заборгованість за рахунками:
- за бюджетом	170			6175	983
- за виданими авансами		180		9536		6270
- з нарахованих доходів		190		0		0
- із внутрішніх розрахунків		200		0		0
Інша поточна дебіторська заборгованість		210		0		0
Поточні фінансові інвестиції		220		0		0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті		230		236		533
- в іноземній валюті		240		298		1473
Інші оборотні активи		250		27360		5825
Усього за розділом II		260		198452		164167
III. Витрати майбутніх періодів		270		194		295
Баланс		280		384968		242282
Пасив		Код рядка		На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал		300		1470
Пайовий капітал		310		0		0
Додатковий вкладений капітал		320		0		0
Інший додатковий капітал		330		54734		54641
Резервний капітал		340		427		427
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)		350		49610		49775
Неоплачений капітал		360		(0)		(0)
Вилучений капітал		370		(0)		(0)
Усього за розділом I		380		106241		106293
II. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу		400		0		104
Інші забезпечення		410		0		0
Сума страхових резервів		415		0		0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах		416		0		0
Цільове фінансування		420		0		0
Усього за розділом II		430		0		104
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків		440		36852		13546
Інші довгострокові фінансові зобов'язання		450		0		0
Відстрочені податкові зобов'язання		460		0		0
Інші довгострокові зобов'язання		470		0		0
Усього за розділом III		480		36852		13546
ГУ. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків		500		5000		26795
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями		510		0		0
Векселі видані			520	0			0
КЗ за товари, роботи, послуги			530	97395			82611
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів			540	135491			8100
- з бюджетом			550	403			572
- з позабюджетних платежів			560	0			0
- зі страхування			570	734			649
- з оплати праці			580	1332			1386
- з учасниками			590	472			472
- із внутрішніх розрахунків			600	0			0
Інші поточні зобов'язання			610	1048			1754
Усього за розділом IV			620	241875			122339
V. Доходи майбутніх періодів			630	0			0
Баланс			640	384968			242282

Звіт про фінансові результати ТОВ « Керамік » за 2013 р.

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	209468,9	186733,7
Податок на додану вартість	015	22324,4	18799,4
Акцизний збір	020	0	0
Інші вирахування з доходу	030	0	0
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	187144,5	167934,3
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(150004,5)	(129802,6)
Валовий прибуток:
- прибуток	050	37140	38131,7
- збиток	055	0	0
Інші операційні доходи	060	47999	44243,7
Адміністративні витрати	070	(23001,4)	(21979,2)
Витрати на збут	080	(3622,2)	(2671,2)
Інші операційні витрати	090	(50633)	(47938,9)
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	7882,4	97886,1
- збиток	105	0	0
Доход від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	0,5	0,2
Інші доходи	130	725,9	126,9
Фінансові витрати	140	(3136,9)	0
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	5199,6	9530,5
- збиток	175	0	0
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	(1917,7)	(1236,9)
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	3281,9	8293,6
- збиток	195	0	0
Надзвичайні:
- доходи	200	0	0
- витрати	205	0	0
Податки з надзвичайного прибутку	210	0	0
Чистий:
- прибуток	220	3281,9	8293,6
- збиток	225	0	0

. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	130587,3	81590,7
Витрати на оплату праці	240	35422,1	27713,2
Відрахування на соціальні заходи	250	13309,4	10523,2
Амортизація	260	3956,7	4578,5
Інші операційни витрати	270	9686,1	12159,6
Разом	280	19261,6	136565,2

. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статтіКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	147037010	147037010
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	147037010	147037010
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	320	0,028	0,022
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	330	0,028	0,022
Дивіденди на одну просту акцію	340	147037010	147037010

Звіт про фінансові результати ТОВ « Керамік » за 2013 рік, тис. грн.

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	218782	209469
Податок на додану вартість	015	22324
Акцизний збір	020	(0)	(0)
Інші вирахування з доходу	030	(0)	(0)
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	196030	187145
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(161976)	(150005)
Валовий прибуток:
- прибуток	050	34054	37140
- збиток	055	(0)	(0)
Інші операційні доходи	060	92622	47999
Адміністративні витрати	070	(27046)	(23002)
Витрати на збут	080	(4032)	(3622)
Інші операційні витрати	090	(95038)	(50633)
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	560	7882
- збиток	105	(0)	(0)
Доход від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	32	1
Інші доходи	130	1075	726
Фінансові витрати	140	(4703)	(3137)
Втрати від участі в капіталі	150	(0)	(0)
Інші витрати	160	(971)	(272)
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	0	5200
- збиток	175	(4007)	(0)
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	(75)	(1918)
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	0	3282
- збиток	195	(4082)	(0)
Надзвичайні:
- доходи	200	0	0
- витрати	205	0	0
Податки з надзвичайного прибутку	210	0	0
Чистий:
- прибуток	220	0	3282
- збиток	225	(4082)	(0)

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	128715	130587
Витрати на оплату праці	240	39692	35422
Відрахування на соціальні заходи	250	15083	13309
Амортизація	260	5712	3957
Інші операційни витрати	270	13254	9686
Разом	280	202456	192961

. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статтіКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300	147037010	147037010
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	147037010	147037010
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	320	0,028	0,022
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію	330	0,028	0,022
Дивіденди на одну просту акцію	340	0	0

Звіт про фінансові результати ТОВ « Керамік » за 2014 рік, тис. грн.

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	290282	218782
Податок на додану вартість	015	38854	22752
Акцизний збір	020	(0)	(0)
	025	(0)	(0)
Інші вирахування з доходу	030	(0)	(0)
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	251428	196030
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	040	(224009)	(161976)
Валовий прибуток:
- прибуток	050	27419	34054
- збиток	055	0	0
Інші операційні доходи	060	58276	92622
Адміністративні витрати	070	(21599)	(27046)
Витрати на збут	080	(1640)	(4032)
Інші операційні витрати	090	(54831)	(95038)
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	7625	560
- збиток	105	(0)	(0)
Доход від участі в капіталі	110	0	0
Інші фінансові доходи	120	48	32
Інші доходи	130	556	1075
Фінансові витрати	140	(6883)	(4703)
Втрати від участі в капіталі	150	(0)	(0)
Інші витрати	160	(512)	(971)
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	834	0
- збиток	175	(0)	(4007)
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	(689)	(75)
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності	185	0	0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	145	0
- збиток	195	(0)	(4082)