Образ капітана Ахава за романом Германа Меллвіла 'Мобі Дік'
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Факультет іноземних мов
Кафедра світової літератури
меллвіл мобі дік проза
Есе на тему:
«Образ капітана Ахава за романом Германа Меллвіла «Мобі Дік»
Виконала:
студентка групи ІНМ-21
Вачко Марія
Перевірила:
асистент
Кушнір Ірина Богданівна
Львів, 2013
Роман «Мобі Дік, або Білий кит»(1851) - написаний на основі реальних подій, що трапились з китобійним кораблем «Ессекс»- вершина творчості Мелвілла, це шедевр, який синтезує у собі ідейно-художній досвід американської романтичної прози. Роман важко класифікувати, адже тут зустрічаються як і драматичні сцени, так і філософські розділи, а також науковий матеріал про будову китів. Якщо говорити про жанрову приналежність, то «Мобі Дік» містить у собі ознаки і роману-епопеї, і роману з історії суспільних звичаїв, і філософського роману, і соціального, і морського, і фантастичного.
Цей роман - роман для наступних поколінь, адже одразу ж після появи, він викликав збентеження критиків і розгубленість читачів. Майбутнє серед героїв твору символізує капітан Ахав. Образ - неоднозначний, складний і суперечливий. У ньому стикаються романтична таємничість, біль людства, фанатична ненависть до зла й необмежена здатність чинити його. Ахав, самарійський цар, згадуваний у Біблії, є символом неправедності. Про це згадує оповідач, Ізмаїл, який є матросом на «Пекводі». Однак така думка про нього була спростована Пелегом, який сказав, що «.. він добряга, …відколи той проклятий кит відкусив йому ногу, він став якийсь понурий - страшенно понурий, а часом і шалений.» Ахав сам розуміє, що після першої зустрічі із Білим китом, він став наче божевільним. Його безумство не було цілком явним, воно «сховалось углиб нього...Ахавове часткове божевілля штурмувало його загальний здоровий глузд» і було спрямоване на помсту. Його не покидала думка, що він мусить націлити свій спис у найстрахітніше з усіх страховищ. Цим чудовищем для нього був Мобі Дік, кит, який його скалічив. Капітан Ахав проектує на кита все зло, що живе в його мозку. Він думає, що знищивши цього кита, подолає все зло, яке може бути у світі. Але це не так, думаючи так, він знаходить свою смерть. Істину розуміє лиш Ізмаїл, який є оповідачем: у Всесвіті не існує таких вищих сил, які б керували нашим життям. В ній тільки безсмертя, пустота і невизначеність. А наші долі в наших руках.
Мобі Дік - прекрасний і страшний водночас. Прекрасний, бо білосніжний, величезний, наділений фантастичною силою. Жахливий він із тих же причин. Страх перед білим кольором кита пов'язаний із асоціаціями, які виникають із цим кольором - смерть, холод, але, головне те, що білизна - безколірна. В ній немає ні добра, ні зла, лиш жахлива байдужість. Це колір, який привертає увагу, а потім засліплює своєю блискучістю. Не випадковим є й вибір імені Білого кита (Мобі Дік), що схоже до легендарного героя американських матроських легенд - Моха Дік.
Ахаву властива цілеспрямованість, здатність переступити через будь-які перешкоди, його вміння не бентежитись, відсутність страху, жалю співчуття; його відвага і заповзятливість. Проте у ньому немає пихи можновладців, він лише вимагає шаноби до себе та послуху, негайного і без жодних заперечень. Ахав «звичаями та традиціями морського життя користався як маскою, при нагоді вдаючись до них задля іншої, більш особистої мети,… Завдяки їм.. деспотизм його розуму,…, утілювався в справжнісіньке диктаторство». З усього цього можна з певність сказати, що капітан «Пеквода» професіонал, одержимий помстою(це може свідчити й про впертість). Він настільки прагне побачити свого ворога мертвим, що забуває про будь-яку обережність. Розпитуючись у всіх суден, які зустрічаються йому на шляху, про білого кита, чує сумні розповіді про страшні наслідки після фатальної зустрічі, герой
все-таки не полишає думки вбити кита, а, навпаки, ще більше хоче здійснити свій задум. Ахав, навіть, намагається вирахувати правильний курс судна, на якому міг би зустрітись його «суперник». Через отаку божевільну манію вбивства, капітан не може спати, а лише думає і згадує цю безжальну істоту. Це все приводить до розуміння, що Ахав - фанатичний месник, що засуджується автором, адже він чинить негуманно, бажаючи добра, чинить зло, несе кров і смерть. Це одна з найважливішх ідей роману. Сам час висував на чільне місце думку, чи не приведе загострення політичної, соціальної, расової боротьби в Сполучених Штатах, релігійна нетолерантність, суперечки між окремими відгалуженнями християнської церкви до кривавих вирішень конфліктів. Громадянська війна між Північчю і Півднем спалахнула через десять років після виходу Мелвіллового твору у світ, доводячи мудрість його похмурих пророцтв, слушність його заперечення будь-якого фанатизму. У своєму одержимому запалі Ахав поневолює всю команду «Пекводу», перетворює всіх матросів на власних рабів. Ніхто не може, навіть не наважується протистояти йому. Отже, здається, що капітан Ахав репрезентує панівну сутність білої раси, раси господарів.
З іншого боку, цей капітан - мудрий керівник, хоча й подекуди нерозважливий. Він відкриває команді свою «романтичну мету», але весь час повинен стерегтись, щоб не з'явилась думка, що він надуживає владою і використовує екіпаж у власних цілях. Тому Ахав мав «хоч би й силувано, але демонструвати своє відоме всім завзяття в китобійному ремеслі». Тому він наполегливо виконує свої обов'язки, коли разом з своїми підлеглими пливе на вельботі на зустріч киту, якого треба було б загарпунити, хоча міг би поберегти себе і віддавати накази здалеку. Він каже Старбаку, що справжній власник судна - той, хто ним командує. Оце все його завзяття, з яким він брався вбивати китів, свідчить про його безжальність. Як до китів, так і до своєї сім'ї.