Аудит фінансових результатів на підприємстві ПАТ 'Київобленерго'

Аудит фінансових результатів на підприємстві ПАТ 'Київобленерго'

ВСТУП

Актуальність теми. У ринкових умовах господарювання залишається актуальним забезпечення комплексного виконання всіх робіт та подальшого вдосконалення методики проведення аудиторських перевірок у процесі аудиту фінансових результатів, що вимагає їх підпорядкування принципам взаємозв'язку і взаємозумовленості та, у свою чергу, сприятиме надійності формування професійної думки аудитора. Ухвалення міжнародних стандартів аудиту в якості національних вимагає від вітчизняної економічної науки якісно нових теоретичних розробок, що забезпечують ефективну організацію і результативність проведення аудиту.

В останні роки у зв'язку з виходом України на міжнародний ринок, розвитком ринкових відносин зроблено величезну роботу як з формування законодавчої бази проведення аудиту фінансових результатів, так і з удосконалення його основних принципів. Проте на сьогодні організація фінансового обліку не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Не завжди забезпечується належна комплексність рішення завдань. Зокрема, інформація, яка дозволяє приймати відповідні управлінські рішення, формується недостатньо оперативно, нерідко аналітичні роботи виконуються поверхово без необхідних висновків і пропозицій.

Про актуальність проблем обліку фінансових результатів свідчить рівень її розгляду в наукових працях. Серед вітчизняних науковців, можна виділити праці С.Ю. Борисенко, О.Т. Бровко, С.М. Головатюк, Л.В. Івкової, О.В. Лишиленко та інші.

Із застосуванням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні відбулися суттєві зміни в методиці визначення фінансових результатів. Прийняті положення наближені за своїм змістом до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Для забезпечення належного контролю за формуванням фінансових результатів та відображенням їх у звітності доцільно виділили, як найбільш дієві два види контролю: внутрішньогосподарський контроль і зовнішній аудит.

На сучасному етапі самостійність функціонування приватних підприємств надають можливість розроблення і практичної реалізації оптимальних методів проведення аудиторських перевірок для забезпечення якісного управління, що обумовлює необхідність наукових досліджень такого характеру.

Дослідження фінансового стану проводиться на основі аналізу фінансових результатів підприємства. Аудит фінансових результатів передбачає оцінку облікової та іншої економічної інформації через вивчення реально існуючих зв’язків та взаємозв’язків між показниками.

Об’єктом написання даної роботи є дослідження господарської діяльності ПАТ "Київобленерго"місце знаходження якого: м. Вишневе, Києво-Святошинський район , Київська обл., вул. Київська буд 2б, 08132.

Для аналізу фінансових результатів буде розглянуто фінансову звітність підприємства за 2012-2013 роки.

Метою написання даної роботи є вивчення методики проведення аудиту фінансових результатів підприємства та застосування даних навиків на практиці.

Для виконання даної мети необхідно виконати наступні завдання, що відповідають вивченню наступних питань:

. Визначити зміст фінансових результатів, навести план дослідження фінансових результатів, показати теоретичну характеристику майна підприємства.

. Проаналізувати нормативні акти, що регулюють досліджуване питання, визначити основні законодавчі акти, що регулюють дане питання, ознайомитися із основними періодичними виданнями та підручниками, в яких описується аналіз та аудит фінансових результатів підприємства.

. Дати організаційно-економічну характеристику підприємству, показати його організаційну структуру, навести основні показники фінансового стану.

. Визначити основні джерела аудиту фінансових результатів, проаналізувати застосування фінансової звітності підприємства в аудиті фінансових результатів.

. Провести аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства, а саме: зробити динаміку росту показників балансу підприємства, визначити основні показники фінансового стану підприємства

. Визначити методику аудиту фінансових результатів, показати порядок проведення аудиту фінансового стану підприємства.

. Визначити методику проведення аудиту фінансових результатів при застосуванні новітніх інформаційних технологій.

РОЗДІЛ I. ЗМІСТ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Місце і роль аудиту в системі управління

Забезпечення ефективної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки ґрунтується на побудові сучасної інформаційної системи управління, складовими якої є облік, аналіз і контроль фінансово-господарських операцій, процесів і явищ.

Здійснюючи стратегічне і оперативне управління підприємством, управлінські підрозділи аналізують зовнішню і внутрішню інформацію і визначають і оцінюють технічний рівень та ресурсний потенціал підприємства. За результатами аналізу робляться стратегія і формується низка тактичних завдань, які мають бути доведені до керованих підрозділів.

Визначаючи місце аналізу фінансових результатів в системі управління підприємством, треба зауважити, що первинна інформація, яка характеризує стан і динаміку об'єкта дослідження, формується переважно у бухгалтерському та статистичному обліку і надходить у підсистему аналізу у вигляді абсолютних обсягових натуральних і вартісних показників. Для надання первинній обліковій інформації аналітичних якостей її необхідно обробити за допомогою методів економічного аналізу таким чином, щоб утворилася система відносних показників, на основі яких можна оцінити динаміку основних результатів діяльності підприємства, ступінь його забезпеченості ресурсами, рівень ефективності використання ресурсів тощо, тобто оцінити економічний потенціал підприємства. Тільки після цього економічна інформація підлягає аналітичній оцінці, на основі якої реалізуються основні функції управління (контроль, планування, організація, координація, регулювання, мотивація) і визначаються стратегічні напрями подальшого розвитку підприємства.

Загальне визначення економічного аналізу дозволяє характеризувати його як систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням економічних процесів, які формуються під впливом об'єктивних економічних законів та факторів суб'єктивного порядку.

Місце і роль фінансового аналізу в системі управління характеризують його як необхідну умову ефективної фінансово-господарської діяльності підприємства в умовах ринку.

Аналіз фінансових результатів є необхідною умовою ефективного управління формуванням, розміщенням і використанням ресурсів підприємства. Фінансовий стан характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов'язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість, платоспроможність і ефективність використання економічного потенціалу підприємства.

.2 Оцінка джерел утворення фінансових ресурсів підприємства

В умовах ринкової економіки стратегічною метою управління підприємством є підвищення його ринкової вартості, яка визначається вартістю майна підприємства. Отже, дослідження джерел фінансування як основи формування активів підприємства, оцінка розміщення та ефективності використання його фінансових ресурсів є важливим завданням фінансового аналізу, вирішення яких забезпечує органи управління необхідною інформацією щодо наявних резервів розвитку підприємства, сприяє підвищенню конкурентоспроможності його продукції.

Аналіз фінансових результатів слід починати з аналізу активів підприємства.

Аналіз активів як складу майна, згрупованого за об'єктами розміщення коштів, дозволяє оцінити рівень ліквідності підприємства. Витратний підхід до аналізу майнового потенціалу спрямовано на визначення доходності активів. Оскільки поняття ліквідності та доходності активів є взаємопов'язаними, у дослідженні майнового потенціалу підприємства доцільно поєднувати обидва напрями аналізу. Загальна вартість майна визначається як підсумок активу балансу.

В пасиві балансу підприємства відображаються джерела утворення його фінансових ресурсів. Загальна вартість пасивів підприємства визначається на основі балансу як сума його капіталу і зобов'язань.

Майно (активи) підприємства і джерела його формування (пасиви) відображаються в балансі у вигляді залишків на відповідну дату.

Фінансові результати підприємства є складним об'єктом дослідження, отже, їх аналіз передбачає класифікацію активів і пасивів за попередньо обраними і обґрунтованими класифікаційними ознаками.

Перший рівень класифікації активів у балансі здійснюється за ознакою їх участі в обороті. За цією ознакою активи розподілено на оборотні (мобільні) і необоротні (іммобілізовані) з виділенням в окрему групу витрат майбутніх періодів.

Поглиблене дослідження активів підприємства вимагає їх деталізації за ознаками цільового використання та ліквідності.

За цільовим використання майно підприємства, відображене в активі його балансу, поділяється на наступні групи:

нематеріальні активи;

основні засоби

інші довгострокові активи (незавершене будівництво; довгострокові фінансові інвестиції;

довгострокова дебіторська заборгованість;

відстрочені податкові активи;

інші необоротні активи);

запаси (виробничі запаси; незавершене виробництво; готова продукція; товари; інші);

дебіторська заборгованість (дебіторська заборгованість за, товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; короткострокові векселі одержані; інша поточна дебіторська заборгованість);

поточні фінансові інвестиції;

гроші та їх еквіваленти;

інші оборотні активи;

витрати майбутніх періодів.

Класифікацію майна підприємства за ознаками участі в обороті та цільового використання наведено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Класифікація майна підприємства за участю в обороті та цільовим використанням

За ступенем ліквідності розрізняють наступні групи активів:

група: абсолютно ліквідні активи (грошові кошти та їх еквіваленти);

група: активи, термін ліквідності яких визначається термінами дебіторської заборгованості (дебіторська заборгованість, короткострокові векселі одержані, поточні фінансові інвестиції);

група: активи, термін ліквідності яких залежить від тривалості, виробничого циклу (запаси);

група: необоротні активи, термін ліквідності яких визначається умовами їх амортизації (нематеріальні активи; основні засоби), термінами дебіторської заборгованості (довгострокова дебіторська заборгованість), термінами погашення основного боргу (довгострокові фінансові інвестиції").

Найвищим рівнем ліквідності характеризуються активи, що належать до першої групи. Поступово знижуючись при переході до наступних груп, ліквідність досягає найнижчого рівня у четвертій групі активів.

Важливою характеристикою економічного потенціалу підприємства є оцінка джерел утворення його фінансових ресурсів.

Перший рівень класифікації пасивів у балансі здійснюється за ознакою належності коштів. За цією ознакою пасиви розподілено на джерела власних коштів підприємства (власний капітал) і джерела позикових коштів (зобов'язання) з виділенням в окремі групи забезпечень наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів. Слід зазначити, що за належністю забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів також тяжіють до зобов'язань на тій підставі, що їх утворення підприємством, як статей пасиву балансу, означає зобов'язання щодо наступного витрачання коштів на зазначені цілі.

Подальша деталізація пасивів підприємства здійснюється за джерелами утворення фінансових ресурсів та за термінами їх залучення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

За джерелами утворення фінансових ресурсів пасиви підприємства поділяється на наступні групи:

власний капітал (статутний капітал; пайовий капітал; додатково вкладений капітал; резервний капітал; нерозподілений прибуток; неоплачений капітал; вилучений капітал);

забезпечення наступних витрат і платежів (забезпечення виплат персоналу; інші забезпечення; цільове фінансування);

довгострокові кредити банків;

інші довгострокові фінансові зобов'язання;

Класифікацію пасивів підприємства за належністю коштів та джерелами утворення фінансових ресурсів наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Класифікація пасивів підприємства за належністю коштів та джерелами утворення фінансових ресурсів

За термінами залучення фінансових ресурсів до фінансово-господарської діяльності підприємства розрізняють наступні групи пасивів:

група: термін залучення необмежений (власний капітал);

група: термін залучення більше одного року (довгострокові зобов'язання та частки забезпечень наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів, які мають довгостроковий характер);

група: термін залучення до одного року включно (поточні зобов'язання та частки забезпечень наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів, які мають короткостроковий характер).

Фінансові результати підприємства характеризуються прибутковістю чи збитковістю підприємства.

Прибуток звітного року (основна частина прибутку) - це, як правило, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Прибуток утворюється з доходів від реалізації за вирахуванням повної собівартості продукції. Друга частина прибутку -прибуток від іншої реалізації (вибуття основних засобів тощо). Складовою частиною прибутку є прибуток від часткової участі в діяльності інших підприємств: дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству; одержані штрафи, відшкодування збитків тощо. Вони називаються прибутками від позареалізаційних операцій і зменшуються на суму витрат по сплаті штрафів, пені, неустойок. Після цього утворюється позареалізаційний результат, який або додається до прибутку від реалізації, або вираховується з нього.

Нерозподілений прибуток минулих років використовується на поповнення Резервного капіталу, на збільшення Статутного капіталу, на виплату дивідендів засновникам підприємства та ін.

Впровадження стандартів бухгалтерського обліку дає можливість не лише уніфікувати звітність вітчизняних і зарубіжних підприємств, а й привести у відповідність до міжнародних вимог фінансовий аналіз. Стандартизація форм фінансової звітності є необхідною передумовою стандартизації фінансового аналізу.

У результаті аналізу фінансових результатів підприємства отримують певні показники, необхідні для його оцінки, планування та підготовки оперативних управлінських рішень за всіма аспектами фінансової діяльності підприємства.

.3 Аналіз законодавчо-нормативного забезпечення аудиту фінансової діяльності ПАТ «Київобленерго»

У даному розділі розглядаються основні законодавчі та нормативні акти, що регулюють порядок проведення аудиту фінансових результатів підприємства (див. табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Законодавчо-нормативна документація, що регулює питання аудиту економічного потенціалу підприємства.

РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПАТ "КИЇВОБЛЕНЕРГО"

.1 Організаційно-інформаційна модель аудиту фінансових результатів підприємства

Публічне акціонерне товариство « АЕС Київобленерго» (ПАТ «АЕС Київобленерго») код за ЄДРПОУ 23243188 є невід'ємною частиною об'єднаної енергетичної системи України і забезпечує безперебійне та надійне постачання електроенергії споживачам Київської області за регульованим тарифом.

Галузі за КВЕД-2010:

.12 Передача електроенергії;

.13 Розподілення електроенергії;

.14 Торгівля електроенергією;

.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

ПАТ «АЕС Київобленерго» було засновано у 1995 році як Державне підприємство «Київобленерго», яке згодом відповідно до Указу Президента України «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» від 4 квітня 1995 року та наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 2 серпня 1995 року було перетворено на Державну акціонерну енергопостачальну компанію ВАТ «Київобленерго» (ДАЕК «Київобленерго»).

У 2001 році у результаті тендеру, проведеного Фондом державного майна України, значну частку акцій «Київобленерго» придбала відома світова енергетична корпорація AES. Цього ж року за рішенням загальних зборів акціонерів ДАЕК «Київобленерго» змінила назву на ВАТ «АЕС Київобленерго», а на початку 2004 року компанію за рішенням акціонерів перетворено на закрите акціонерне товариство. У зв’язку із приведенням діяльності Товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» 11 квітня 2011 року загальні збори акціонерів ЗАТ

Київобленерго» прийняли рішення про зміну найменування Товариства на Публічне Акціонерне Товариство «АЕС Київобленерго». 27 квітня 2011 року внесені зміни в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України стосовно найменування Товариства та отримано нове свідоцтво про державну реєстрацію.

Для дослідження теми аудиту короткострокових зобов’язань мною було обрано господарську діяльність ПАТ "Київобленерго"оскільки:

ПАТ "Київобленерго", надалі «ПАТ», створене з метою найбільш повного задоволення громадських потреб, комерційної діяльності, одержання прибутку шляхом поєднання матеріальної зацікавленості учасників та членів трудового колективу. Діяльність підприємства регламентується господарським Кодексом України та іншим чинним законодавством України, а також установчими документами - цим статутом та установчим договором. А також здійснює такі види діяльності в порядку і межах, встановлених діючим законодавством:

торгівельна діяльність;

виробнича діяльність;

Підприємство є юридичною особою по законодавству України, володіє відособленим майном, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в банках, круглу печатку, кутовий штамп, фірмові бланки із своїм найменуванням, а також інші реквізити передбачені законодавством. Діє на принципах господарського розрахунку, самоврядування, самоокупності, може від свого імені укладати договори, мати майнові, особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем, третьою особою в судових органах. ПАТ "Київобленерго"може створювати дочірні та інші підприємства з правами юридичної особи, відкривати філії, представництва, відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків в тому числі і за кордоном. Може об'єднуватись на договірній основі з юридичними особами і громадянами в тому числі іноземними для сумісної діяльності, створювати спільні підприємства з іноземними юридичними особами та громадянами на території України і за кордоном, вступати в асоціації, господарські об'єднання.

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображається в самостійному балансі.

Джерелами формування майна підприємства є :

майно передане від засновників

доходи, одержані в результаті господарської діяльності;

кредити банків та інших кредиторів;

майно, придбане підприємством в відповідності з цим статутом в порядку, встановленому законодавством;

безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;

інші джерела не заборонені законодавством.

На підприємстві розроблена схема управління та підпорядкованості персоналу.

На ПАТ "Київобленерго" умовно сформовані 2 відділи. Перший - фінансово-економічний, головою якого є фінансовий директор, що займається управлінням фінансами підприємства. Він відповідає за діяльність бухгалтерії, що складається з головного бухгалтера та його заступника.

Другий відділ - відділ продаж. Його очолює менеджер по продажу, який займається реалізацією та виробництвом продукції і наданням послуг та пошуком клієнтів.

Даний відділ складається з відділу продажу, через який здійснюється реалізація продукції.

Проаналізуємо динаміку та структуру фінансових результатів діяльності підприємства у табл..3.1.

Таблиця 3.1.

Динаміка та структура фінансових результатів ПАТ "Київобленерго"

Ріст доходів та витрат проходить практично рівномірно, але все ж таки, разом з тим, що доходи підприємства збільшилися за рік на 109,1%, збільшилися і витрати на 155,1%.

Разом з тим і збільшилися витрати на оплату праці, це відбулося за рахунок підвищення заробітної плати працівникам.

Чистий дохід збільшився на 82,88%. Це дозволить підприємству розширити виробничі можливості, та вкладати отримані кошти в розробку нових технологій опалювання.

Розрізняють аудит добровільний і обов'язковий. Добровільний (ініціативний) аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в установленому порядку.

Обов'язковий аудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. За Законом України "Про аудиторську діяльність" і доповненнями до нього встановлено обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначено перелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Обов'язковий аудит спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.

Аудит поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аудит - незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів, тобто контрольний орган підприємства. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Можливість використати результати внутрішнього аудиту сприяє зменшенню обсягу роботи зовнішнього аудитора з таких питань:

перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та контролю;

перевірка відповідності даних підприємства-замовника і незалежного контролю.

Якщо внутрішньому аудиту виявлено довіру, то слід визначити, якою мірою можна на нього покластися, беручи до уваги:

рівень внутрішнього ризику аудиту щодо тестованих позицій;

необхідний рівень висновку;

кваліфікацію аудиторського персоналу фірми, яку перевіряють.

Зовнішній аудитор повинен переконатися, що робочі документи внутрішнього аудиту, дані якого він використовує, ведуться за прийнятною формою.

Міжнародний норматив аудиту констатує, що функція внутрішнього аудиту є частиною системи управління підприємством і не може відповідати критерію незалежності, який є основним.

Для проведення аудиту між власником-замовником і аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) - виконавцем укладається договір. Результати аудиту оформляються аудиторським звітом або аудиторським висновком.

Результати фінансово-господарської діяльності підприємств визначаються на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності. Впровадження ринкових відносин, приватизація і комерціалізація підприємств галузей виробничої сфери і торгівлі, розвиток зовнішньоекономічних відносин, перехід до вільної оптової торгівлі замість лімітованого розподілу, право вибору торгового партнера та інші суттєві заходи сприяють підвищенню заінтересованості товаровиробників у боротьбі за споживача і збільшенні кінцевих результатів виробничо-збутової діяльності. Верховною Радою України прийнято ряд законів, які забезпечили правову захищеність підприємств, що працюють у ринкових умовах. Одночасно у підприємств виникла потреба вивчати закони ринку, оволодівати бізнесом.

Основним критерієм діяльності підприємства є прибуток, його розподіл на загальнодержавні потреби і потреби підприємства для самофінансування і розвитку науково-технічного прогресу в умовах маркетингу.

На підприємстві для проведення аудиту сформовано комісію, головою якої є головний бухгалтер підприємства. Об’єктом ревізії було визначення вірності на відповідності нормативним актам обліку товарних операцій та операцій за зобов’язаннями а також визначення вірності обчислення фінансового стану та нарахування податків.

Об'єктами аудиту результатів фінансово-господарської діяльності є насамперед маркетингова діяльність, її стан та напрями розвитку, що дає змогу встановити першопричини прорахунків у бізнесі, бізнес-план підприємства (баланс доходів і видатків); загальний фінансовий стан підприємства, його стабільність і фінансова мобільність; ліквідність і банкрутство.

Дослідження зазначених об'єктів аудиту зумовлює виявлення резервів ділової активності підприємства, а також достовірність обліку і звітності про результати діяльності його.

Джерелами інформації є законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність, її планування, облік і контроль, а також звітні дані про роботу підприємства за досліджуваний період, які дають змогу зробити висновки аудиту про достовірність обліку і звітності фінансово-господарської діяльності підприємства, правильність розподілення прибутку між власниками і державою, акціонерами, замовниками тощо.

Методичні прийоми, які використовуються при аудиті результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, мають ту особливість, що при цьому застосовують найбільш поширені дедуктивні методи дослідження. За даними звітності з допомогою економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів аудит виявляє фактори, які впливають на фінансові результати діяльності підприємства. Потім з використанням документальних методичних прийомів встановлюють конкретні факти безгосподарності, недосконалість маркетингу, що призвело до виробництва продукції, яка не користується попитом покупців, низької якості та ін., які знижують рентабельність роботи підприємства в умовах ринкової економіки.

Фінансовий стан підприємства - це його активи і пасиви, що відображають наявність і розміщення ресурсів на певну дату.

Основні джерела інформації відображені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Інформаційна база аналізу фінансової звітності та її аналітичні можливості

Основними джерелами інформації для аудиту фінансового стану підприємства є бухгалтерський Баланс підприємства (ф. № 1 річної і квартальної звітності). Його значення у цьому настільки велике, що аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу. Разом із балансом джерелом даних для аудиту є така річна звітність: Звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2 річної і квартальної звітності).

Аудит фінансового стану підприємства включає:

загальну оцінку фінансового стану та його зміну за звітний період;

аналіз фінансової стабільності підприємства, ліквідності підприємства (балансу), коефіцієнтів фінансової мобільності.

Оцінка фінансового стану підприємства та його зміни за звітний період провадиться за даними санованого балансу підприємства, тобто без коригуючих статей (знос основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів та ін.). За даними санованого балансу провадиться аналіз абсолютних показників фінансової стабільності, які є основою аудиту фінансового стану підприємства. Аналіз ліквідності балансу, виходячи з аналізу стабільності, має дати інформацію для оцінки поточної платоспроможності і висновків про можливість збереження фінансової рівноваги і платоспроможності в прогнозі на майбутнє. Аналіз коефіцієнтів фінансової стабільності, тобто відносних показників фінансового стану, дає змогу зіставити фінансовий стан підприємства з фінансовим станом конкурентів із середньо галузевими пропорціями між фінансовими показниками підприємств, а також дослідити динаміку фінансового стану за попередні періоди.

Санований баланс і абсолютні показники фінансової стабільності відображають сутність фінансового стану. Ліквідність балансу і відносні показники (фінансові коефіцієнти) характеризують зовнішнє виявлення фінансового стану, зумовленого його сутністю. Поглиблення аналізу на основі даних обліку сприяє вирішенню завдань внутрішнього аудиту. Так, дослідження факторів фінансової стабільності зумовлює потребу внутрішнього аудиту запасів і витрат, а уточнення оцінки ліквідності балансу провадиться внутрішнім аудитом за допомогою аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості.

Крім Балансу (ф. № 1) аудитором при дослідженні результатів діяльності підприємства та його фінансового стану використовуються як джерела інформації Звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2), які адекватні даним первинної документації, регістрам аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку і Головної книги за досліджуваний період.

.2 Аналітична оцінка фінансових результатів

Аналіз фінансових результатів за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу.

Прискорений темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання засобів підприємства. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршення використання засобів підприємства.

Коефіцієнт приросту майна розраховується з формули:

 (ф1)

де, Б1, Б0 - середня величина майна за звітній і попередній періоди.

Коефіцієнт приросту майна на 2013 рік становить = (935602-917625): 917625*100 = 1,9

Коефіцієнт приросту виручки від реалізації продукції розраховується:

 (ф2)

де V0, V1 = виручка від реалізації за попередній і звітний періоди.

Коефіцієнт приросту виручки від реалізації продукції підприємства за 2013 р. розраховується = (1687996-1547515)/ 1547515*100= 9,08;

На підприємствах при початковому ознайомленні з балансом для загальної оцінки фінансового стану активно використовуються показники горизортального (динамічного) і вертикального (структурного) ( табл..5.1..)

У ході горизонтального аналізу вивчають абсолютні зміни розміру валюти балансу та різних його статей за звітний період, а також темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства.

Для цього підсумок балансу на кінець року, який аналізують, порівнюють з підсумком на початок цього періоду. Це дає змогу вивчити масштабність підприємства, загальний напрям руху балансу. В звичайних виробничих умовах збільшення валюти балансу оцінюється позитивно, але необхідно визначити, за рахунок чого вона зросла. Якщо це сталося за рахунок власного капіталу або за рахунок власного капіталу разом із збільшенням позикових коштів, то це добре. Однак керівництву підприємства варто замислитися, якщо зростання валюти балансу обумовлене зростанням лише боргових зобов’язань. Зменшення валюти балансу говорить про звуження діяльності підприємства. Причини такого згортання необхідно вивчити.

Після вивчення динаміки зміни валюти балансу потрібно встановити її відповідність динаміці обсягів виробництва та реалізації продукції, прибутку. Більш швидкі темпи зростання обсягів виробництва, реалізації продукції і прибутку порівняно з темпами зростання валюти балансу свідчать про поліпшення використання коштів на даному підприємстві і, навпаки, відставання темпів зростання виробництва, реалізації і прибутку від темпів зростання валюти балансу вказує на погіршення використання коштів.

Читання бухгалтерського балансу передбачає також визначення характеру змін окремих статей і розділів балансу. Позитивно оцінюється збільшення в активі балансу залишків грошових котів, поточних фінансових інвестицій, як правило, основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів; у пасиві балансу - підсумку першого розділу й особливо сум прибутку, доходів майбутніх періодів. Негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської заборгованості в активі і кредиторської заборгованості в пасиві балансу.

Потрібно зазначити, що в у мовах ринкової економіки переглядається оцінка характеру змін деяких статей балансу. Наприклад, якщо раніше в усіх випадках позитивно оцінювались збільшення залишків грошових коштів на розрахунковому та валютному рахунках, то тепер підприємство повинно намагатися більш раціонально використовувати вільні грошові кошти. Підприємства, які орієнтуються на ринкову економіку, як правило, здійснюють короткострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купують патенти, ліцензії та іншу інтелектуально власність, які відображається в статті “Нематеріальні активи”.

Метою вертикального аналізу є вивчення:

Питомої ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець звітного періоду;

Змін у питомій вазі;

Змін у % до розміру статей балансу на початок періоду (темп приросту статті балансу);

Змін у % до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін);

Ціна одного відсотка зростання валюти балансу і кожної статті - відношення розміру абсолютної зміни до відсотка абсолютної зміни на початок періоду.

Таблиця 5.1.

Горизонтальний та вертикальний аналіз балансів за 2012-2013рр.

Провівши горизонтальний та вертикальний аналіз балансу можна сказати, що на його стан за рік вплинули як позитивні, так і негативні фактори.

До позитивних належить:

статутний капітал фірми залишився незмінним, оскільки підприємство може збільшувати свої виробничі потужності за рахунок отриманих доходів;

за 1 рік капітал підприємства збільшився на 111 тис.грн, що становить близько 119%. Цей показник є досить великим і він пояснюється тільки тим, що підприємство за 1 рік отримала надприбутки від своєї господарської діяльності.

вартість основних засобів збільшилася на 68 тис грн. за рахунок отриманого прибутку. Це пояснюється тим, що підприємство придбало нове приміщення.

вартість оборотних коштів також зросла на 88% в основному за рахунок збільшення виробничих запасів а також за рахунок дебіторської заборгованості по розрахунку з бюджетом. При чому варто зазначити, що частка власного капіталу становить 100%, тобто підприємство досягло такого успіху тільки за допомогою власних сил.

збільшення грошових коштів на 46,6 за рахунок отриманих прибутків; Сума вільних грошових коштів склала на кінець 2013 року 25,0 %, це означає, що всі кошти, які надійшли від операційної діяльності підприємство ефективно розподіляє на розширення виробництва: оборотних та необоротних фондів.

До негативних факторів можна віднести:

також негативним фактором є різке збільшення кредиторської заборгованості по розрахунках з бюджетом. Підприємство, отримуючи надприбутки, повинно слідкувати за даним показником хоча б для підтримки репутації в фірм-постачальників;

відмічено незначний ріст заборгованості по заробітній платі, проте це також є тимчасовим явищем.

Розрахунок фінансового стану підприємства станом на 1.01.2013 року

Система розрахунку показників при оцінці результативності діяльності підприємства з метою виявлення динаміки розвитку підприємства за ряд років, порівнювальних якісних та кількісних характеристик темпів росту на основі фінансової звітності по П(С)БУ 2, 3 представлена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Розрахунок показників при оцінці результативності

діяльності підприємства

З таблиці видно, що представлені показники оцінки та аналізу результативності фінансово-господарської діяльності дозволяють отримати адекватну характеристику доходності підприємства, яка може використовуватись при рішенні питань про спільний бізнес, а також необхідна засновникам підприємства.

Система розрахунку показників при оцінці результативності діяльності підприємства з метою виявлення динаміки розвитку підприємства за ряд років, порівнювальних якісних та кількісних характеристик темпів росту на основі фінансової звітності по П(С)БУ 2, 3 представлена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3..

Розрахунок показників при оцінці результативності діяльності станом на 01.06.2013 року

Зробивши аналіз фінансових показників, ми можемо перейти до аудиту підприємства, що дасть нам змогу розробити правильно управлінську політику підприємства, визначити всі помилки діяльності, спланувати господарську діяльність на наступні роки.

2.3 Методика аудиту фінансових результатів підприємства

З введенням у дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з'явився такий термін, як "податковий облік". Основною метою ведення податкового обліку є визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Як відомо, з 1 січня 1997 р прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню, визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. У зв’язку з цим одним із основних об'єктів перевірок державними контролюючими органами стали валові витрати та валовий доход, що, перш за все, пов'язано з оподаткуванням підприємницької діяльності.

Основними завданнями аудиту валових витрат і валового доходу є:

перевірка обґрунтованості валових витрат;

повнота відображення валового доходу підприємства;

точність визначення чисел збільшення валових витрат і валового доходу;

правильність обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню у звітному періоді.

Валовий доход підприємства визначається як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

До складу валового доходу підприємства включаються:

. Загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), у т. ч. допоміжних та обслуговуючих виробництв, які не мають статусу юридичної особи, а також доходу від реалізації цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску та операцій з їх кінцевого погашення).

. Доходи від здійснення страхових та інших операцій щодо надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

. Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

. Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у т. ч.:

.         сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої підприємством у звітному періоді, та вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку;

.         сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

.         вартості матеріальних цінностей, переданих підприємству згідно з договорами схову та використаних ним у власному господарському обороті;

.         сум штрафів та неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, господарського чи третейського суду.

Скоригований валовий доход визначається шляхом виключення з валового доходу:

.         Суми акцизного збору та податку на додану вартість, отриманих у складі ціни продажу продукції, за винятком випадків, коли підприємство-одержувач не є платником податку на додану вартість.

.         Суми коштів або вартості майна, отриманих підприємством як компенсації (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна у випадках, передбачених чинним законодавством.

.         Суми коштів або вартості майна, отриманих підприємством за рішенням суду як компенсації прямих витрат або збитків, понесених ним у результаті порушення його прав та інтересів.

.         Суми коштів, що надходять підприємству у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права.

.         Суми одержаного підприємством емісійного доходу.

.         Номінальної вартості взятих на облік, але неоплачених цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих боржником на користь перевірюваного підприємства, як забезпечення заборгованості (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків та інших подібних документів).

.         Доходів від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивідендів, отриманих підприємством від інших підприємств, платників податку на прибуток.

.         Коштів або майна, які надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод.

На ПАТ «Київобленерго» згідно проведеної перевірки було виявлено що джерелами надходжень коштів і формування валових доходів відбувається за рахунок реалізованої продукції (розподілення електроенергії».

Але всі валові доходи та валові витрати підприємства мають бути підтверджені первинними документами, які використовуються і в бухгалтерському обліку. Під час аудиту необхідно перевірити обґрунтованість усіх доходів підприємства відповідними документами, повноту їх відображення у податковому обліку і проконтролювати своєчасність їх включення до складу валового доходу.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на звітний період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

•        або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок підприємства на оплату товарів (робіт, послуг). У разі продажу товарів за готівку - дата її оприбуткування в касі підприємства, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує підприємство;

•        або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) підприємством.

Датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше, наприклад:

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) підприємством;

або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) підприємством.

До валових витрат виробництва та обігу (далі - валові витрати) відносять суму будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються:

.         1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, робіт, послуг) і охороною праці.

.         Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, але не більше, ніж 4 % оподаткованого прибутку звітного періоду.

.         Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування", за винятком податку па прибуток, податку на нерухомість, податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються для виробничого або невиробничого використання, а також податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів.

.         Суми витрат, не віднесених до складу валових витрат минулих звітних періодів у зв'язку з втратою або знищенням документів, установлених правилами податкового обліку, та підтвердженням такими документами у звітному періоді.

.         Суми витрат, не врахованих у минулих періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

.         Суми безнадійної заборгованості у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

.         Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, але не більше 5 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу.

Особливої уваги під час аудиту потребує перевірка віднесення до валових витрат підприємства так званих витрат подвійного призначення. Згідно з чинним законодавством, до валових витрат включаються такі витрати подвійного призначення:

.         Витрати підприємства на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, встановленим КМУ.

.         Витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем підприємства фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з цим підприємством, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким підприємством.

Витрати на придбання науково-технічної літератури і передплату спеціалізованих періодичних видань та оплату участі у наукових семінарах за основною діяльністю підприємства, що визначена у його статутних документах.

.         Будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих підприємством, але не вище 10% від сукупної вартості таких товарів.

.         Витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) підприємством.

Витрати на організацію прийомів, презентацій та свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів з рекламними цілями, але не більше 2 % від прибутку, що підлягає оподаткуванню за звітний період.

.         Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, враховуючи плату за реєстрацію підприємства.

.         Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з підприємством, або є членами його керівних органів, у межах граничних норм, встановлених КМУ за кожний повний день відрядження, включаючи день приїзду та від'їзду.

.         Витрати підприємства на утримання та експлуатацію визначених чинним законодавством деяких об'єктів соціальної інфраструктури.

Разом з тим аудитору слід пам'ятати, що чинним законодавством встановлено і перелік статей витрат, які не включаються до складу валових, зокрема:

. Витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності). Однак ці обмеження не стосуються підприємств, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб.

. Витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інше поліпшення основних фондів, та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин.

. Сплата вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань підприємства. - або дата оприбуткування підприємством придбаних товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Для товарообмінних (бартерних) операцій датою збільшення валових витрат вважається дата здійснення заключної (балансуючої) операції.

При проведенні перевірки було перевірено достовірність даних про валові витрати та валовий доход, які містяться в декларації про прибуток підприємства, в додатках до цієї декларації, та їх відповідність даним податкового обліку.

Як уже підкреслювалося вище, з метою визначення прибутку, який підлягає оподаткуванню, скоригований валовий прибуток звітного періоду підлягає зменшенню не тільки на суму валових витрат, а також і на суму амортизаційних відрахувань.

Заключним етапом контролю валового доходу, валових витрат у податковому обліку є перевірка правильності їх відображення у Декларації про прибуток підприємства, у складі якої сім основних розділів та близько двадцяти додатків.

Аудиторська перевірка показала що декларація про прибуток підприємства складена вірно.

Узагальнюючим показником роботи підприємства є прибуток, який характеризує ефективність його діяльності. Тому аудит прибутку та аналіз фінансового стану підприємства є найбільш складною ділянкою контрольної роботи. аудит фінансовий витрата

Слід зауважити, що нормативно-правові акти України з фінансових питань виділяють два види прибутку: чистий (балансовий) та прибуток, який є об'єктом оподаткування. Оскільки основним джерелом для аналізу фінансового стану підприємства є форми фінансової звітності, першою з яких як за номером, так і за значенням є баланс підприємства, то в цьому розділі будуть розглянуті саме питання перевірки балансового (чистого) прибутку. Формування прибутку як об'єкта оподаткування та питання податкового обліку будуть проаналізовані у шостому розділі підручника.

Взагалі ж існування двох паралельних видів обліку - бухгалтерського та податкового - для визначення різних показників прибутку є негативною рисою сучасного стану економічної роботи в нашій державі.

Основними джерелами чистого (балансового) прибутку (збитку) є фінансові результати від операційної діяльності, яку розглядають як основну діяльність підприємства, а також від інших видів діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Визначається фінансовий результат від операційної діяльності як сума чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зменшена на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), витрат на збут, адміністративних та інших операційних витрат.

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається із загального доходу від реалізації (тобто доходу без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу) податку на додану вартість та акцизного збору, які враховані у складі виручки від реалізації продукції та інших зборів і податків з обороту. Залежно від цього на першому етапі аудиту чистого (балансового) прибутку слід перевірити повноту відображення в бухгалтерському обліку підприємства доходів (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У складі собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку відображається тільки виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованих товарів. На цьому етапі контролю фінансових результатів аудитор має перевірити правильність розрахунків виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Аудит виробничої собівартості включає перевірку організації виробництва та технологічних процесів, якості продукції, а також питань нормування праці та витрат матеріальних ресурсів. До інших операційних доходів підприємства включають такі види доходів:

доход від операційної оренди активів;

доход від операційних курсових різниць;

відшкодування раніше списаних боргів;

доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

До адміністративних витрат відносять загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Витрати на збут продукції включають витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам. У складі інших операційних витрат відображають собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування з метою забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, які виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат,

що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг). Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Доход від участі в капіталі включає доход, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. Метод участі в капіталі є методом обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.

Втрати від участі в капіталі відображають збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства. Фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу. Інші витрати підприємства включають собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю.

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

На заключному етапі аудитору слід перевірити формування чистого прибутку (збитку) підприємства, який розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку.

До надзвичайних доходів і надзвичайних витрат відносяться відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій. До надзвичайних подій відносяться такі операції, яких не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді. Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Аудитор має перевірити також, щоб зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвичайної операції були окремо розкриті в примітках до фінансових звітів підприємства.

Складовою частиною ревізії фінансових результатів є аналіз фінансового стану підприємства, у процесі якого слід дати оцінку фінансової стійкості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності. Отримані коефіцієнти необхідно порівняти із встановленими оптимальними критеріями, з даними за попередній період і аналогічними показниками на споріднених підприємствах або із середньогалузевими даними. Таким чином, ревізія фінансових результатів має виявити внутрішні резерви поліпшення фінансового стану підприємства, сприяти попередженню банкрутства та визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах ринкових відносин.

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ МЕТОДИЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ АУДИТУ

Наукова новизна одержаних результатів визначається реальною оцінкою фінансового стану приватного підприємства та управління ним в конкурентних умовах трансформаційного суспільства, а також опрацювання новітніх технологій впровадження організаційно-економічного механізму вдосконалення управління на даному підприємстві.

На сьогоднішній день найбільшу увагу, підприємства приділяють зростанню обсягів реалізації продукції та забезпеченню конкурентної переваги на ринку товарів та послуг, тому істотно зростає роль аудиту фінансових результатів в діяльності, як для самого підприємства, так і для його чисельних партнерів, власників, персоналу, фінансових органів.

ВИСНОВОК

На ПАТ "Київобленерго" всі перераховані принципи введення автоматизованої системи обробки даних були дотримані, що сприяло без проблемному введенню її в дію. Обліковий і управлінський персонал у встановленому порядку пройшли курс по вивченню програмних засобів.

На підприємстві дотримуються всі принципи забезпечення обліку, контролю, аналізу та аудиту.

З викладеного вище можна зробити висновки, що показники фінансового стану підприємства, що були розраховані під час аудиту свідчать про загальне погіршення фінансового стану підприємства.

Керівництву підприємства слід розробляти заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства за рахунок підвищення прибутковості виробництва та більш раціонального використання власних активів, вжити заходів щодо зменшення собівартості товарів (робіт, послуг), вести послідовну політику, яка відповідає меті підвищення його інвестиційної привабливості (збільшувати обсяги виробництва і реалізації продукції, яка користується попитом на більш або менш тривалу перспективу, тобто збільшувати виробництво тієї продукції, потреба в якій зумовлена поліпшенням ринкової кон'юнктури).

Питання, розглянуті в процесі здійснення аналізу фінансового стану породжують значні сумніви щодо здатності підприємства функціонувати безперервно. Фінансові звіти та додана інформація до них не містять будь-яких коригувань, які можуть бути наслідками такої невизначеності. Тому керівництву підприємства слід розробляти заходів щодо забезпечення безперервного функціонування підприємства в майбутньому.

Таким чином проведена оцінка і аудит фінансового стану підприємства дав змогу розробити висновки та пропозиції по поліпшенню фінансового стану підприємства, але ці висновки і розрахунки показників не завжди можуть бути співставлені з подібним аналізом по іншим підприємствам. Через це у мене виникла така рекомендація:

по-перше - розробити єдину методику аналізу і оцінки фінансового стану підприємства;

по-друге - скласте спеціальне програмне забезпечення для проведення комп'ютерізованого аналізу фінансового стану. Подібну програму слід розробити для проведення внутрішнього аудиту.

Запровадження в життя цих рекомендацій дасть змогу підприємствам проводити фінансовий аналіз та аудит в стислі строки та використовувати їх результати для обгрунтовання ефективних управлінських рішеннь.

При відсутності внутрішнього контролю на підприємстві можна запропонувати придбати додаток до діючої на підприємстві програми 1С: „Підприємство 7.7” з метою проведення аналізу і аудиту діяльності підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України “Про аудиторську діяльність”. №3125 від 22 квітня 1993 року.

Інструкція про порядок перерахування статей бухгалтерських балансів підприємств, установ і організацій, затверджена Наказом Мінфіну від 23.08.96р. № 175

Інструкція про склад коштів, що направлені на споживання, затверджена Наказом Мінстату від 22.02.93 № 31

Методичні роз'яснення стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються, затверджені наказом Фонду державного майна України від 3 серпня 1996 року №988 із змінами, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 18 березня 1996 року № 315.

Наказ Мінфіну “Про внесення змін і доповнень до нормативних документів з бухгалтерського обліку” від 10.05.95р.

Наказ Мінфіну “Про граничну вартість предметів, що не відносяться до основних засобів” від 18.11.94. № 12

Наказ Мінфіну “Про квартальну бухгалтерьку звітність підприємств” від 08.02.95 №19.

Положення “Про порядок зовнішнього аудиту юридичних осіб - акціонерів (учасників) комерційних банків у процесі перевірки правильності формування статутних фондів комерційних банків” затверджено Постановою Правління НБУ №301 від 21.11.96р.

Положення Про організацію булгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року №250.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 „Баланс” затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 „Звіт про фінансові результати” затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87.

Постанова КМУ “Про внесення змін до положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 05.07.93 №509.

Постанова КМУ “Про внесення змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 14.08.96р.

Постанова КМУ “Про внесення змін і доповнень до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” від 24.09.93 № 804.

Порядок забеспечення підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів підприємницької діяльності України бланками форм облікової і звітної документації та Інструкціями щодо їх заповнення, затверджений Наказом Мінстату, Мінфіну, НБУ від 31.08.93 №01-3-5/80.

Рекомендації щодо оцінки банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника. Видані Національним Банком України №23011/79 від 02.06.96р.

Аудит: теорія і практика:Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів / А.Г.Загородній, М.В.Корягін, А.В.Єлісєєв, Л.М.Полякова.- 2-ге вид.,перероб. та доп.- Л.:Національний університет "Львівська політехніка", 2004

Вдовенко Н.М.Облік та аналіз фінансових результатів діяльності підприємства: Автореферат дис. канд. екон. наук.- 20.05.2004.- К.:НАУ, 2004

Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2001

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств:Навч.посібник для економ.вузів.- 3-тє вид., перероб. і доп.- К.:Знання, 2002

Мних Е.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів: Світ, 2002

Ніпіаліді О.Ю. Аналіз фінансового стану підприємства та шляхи його поліпшення в умовах ринкових відносин: Автореферат дис. канд. екон. наук - 14.06.2002.- Тернопіль:ТАНГ, 2002

Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (27-28 травня 2004р.). - Л.:Компакт-ЛВ, 2004

Фінансовий аналіз: Навч.посібник / За ред. Г.В. Митрофанова/ Г.В.Митрофанов, Г.О.Кравченко, Н.С.Барабаш, О.Ю.Большакова.- К.:КНТЕУ, 2002

Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій: Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів / І.В.Алєксєєв, А.С.Мороз, Є.М.Романів, І.Б.Хома.- Л.:Бескид Біт, 2003

Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: ЦУЛ, 2002

Шара Є.Ю. Фінансовий облік та аналіз результатів діяльності промислових підприємств: Автореферат дис. канд. екон. наук. - К.:КНТЕУ, 2001

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87.

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2

Додаток 5

Висновок проведеної перевірки

Під час проведеної перевірки було отримало всю інформацію і пояснення для проведення аудиту.

Об’єктом аудиту є : фінансовий стан підприємства в цілому, а також перевірка правильності ведення обліку та стан товарів та товарних запасів підприємства, розрахунки з постачальниками та підрядчиками, та правильність обчислення фінансових результатів та відрахувань до бюджету.

Під час проведеної перевірки було проведено інвентаризацію товарних запасів на складах та в магазинах підприємства. Було виявлено невідповідність кількості товарних запасів обліковим реєстрам. Суму нестачі списано за рахунок МВО, всі надлишки товарів були оприбутковані належним чином.

Облік товарних операцій та операцій за розрахунками з постачальниками ведеться належним чином.

Не було виявлено розбіжностей в первинних документах та облікових реєстрах.

Фінансовий результат підприємства та суми відрахувань до бюджету визначені вірно.

Надана інформація дає дійсне й повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, яка використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно та повно подано фінансову інформацію про Підприємство станом на 01.06.2013 р, згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

В цілому висновок є позитивним.

Гол.Бух ___________