№ з/п

Параметр, який характеризується

Зміст та особливості

1

Форма підприємства

Приватне підприємство - юридична особа <#"723682.files/image001.gif">, осіб (3.1)

Середньозважений коефіцієнт використання основного обладнання, машин та механізмів К_і можна знайти в залежності від обраного напряму діяльності підприємства у табл. 3.1

Таблиця 3.1

Середньозважений коефіцієнт використання обладнання, машин і механізмів

Трудомісткість n - го виду продукції визначаємо таким чином:

 люд. - год (3.2)

де t_п - трудомісткість одиниці продукції n - го виду, люд-год.

О_{р. р. (}^{п) -} річний обсяг реалізації продукції певного виду, одиниць продукції, тис. грн.

Фонд використання робочого часу працівниками зайнятими обслуговуванням обладнання (Ф_{р. ч.)} визначається у формі таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Плановий бюджет робочого часу працівника

Чисельність працівників розраховується окремо для виробництва основної та допоміжної продукції.

Загальна чисельність ПВП (∑Ч_ПВП) на підприємстві включає працівників, необхідних для виробництва продукції основних (Ч^О_ПВП) і супутніх товарів (Ч^С_ПВП) та чисельність допоміжного персоналу (Ч_ДП):

∑Ч_ПВП= Ч^О_ПВП+ Ч^С_ПВП+Ч_ДП (3.3)

Залежно від загальної чисельності виробничого персоналу для подальших розрахунків встановлюється чисельність адміністративно-управлінського персоналу.

В основі таблиці 3.2, ми визначили, що ефективний фонд робочого часу 1 працівника становить 190 днів на рік або 1520 годин.

Визначимо трудомісткість основного виду діяльності:

Т_о = 0,077*942000 = 72534 люд. - год.

Визначимо трудомісткість супутнього виду діяльності:

Т_с = 0,085*665000 = 56525 люд. - год.

Після цього ми можемо визначити спискову чисельність персоналу, необхідного для виконання основного виду діяльності:

Ч ^ос_пвп = (Т_n /Ф_{р. ч.)} *К_і = (72534/1520) *0,90 = 43 особи.

Розрахуємо спискову чисельність персоналу, необхідного для виконання супутнього виду діяльності:

Ч ^с_пвп= (Т_n/Ф_{р. ч.)} *К_і = (56525/1520) *0,90 = 33 особи.

Розрахуємо чисельність допоміжного персоналу:

Ч_дп= (Ч^ос_пвп+Ч^с_пвп) *0,1 = (43+33) *0,08 = 6,08 = 6 осіб.

На основі отриманих даних ми можемо розрахувати загальну чисельність виробничого персоналу:

Ч^з_пвп=43+33+6= 82 особи.

Після цього визначаємо чисельність адміністративно-управлінського персоналу:

Ч_iтп=82*0,263 = 21,56= 22 особи.

Організаційно-управлінська та організаційна структура організації

Організаційна структура - це сукупність виробничих ланок і впорядкованих потоків ресурсів у виробничій системі, а також органів управління та їх певний взаємозв’язок, які забезпечують досягнення стратегічних цілей. Організаційну структуру наведено у Додатку А на рисунках 3.3 та 3.4

На ПП "Дизайн+" діє лінійна структура управління. Я обрала саме цю структуру управління оскільки в ній встановлюються чіткі і прості зв'язки між підрозділами, забезпечується узгодженість дій виконавців, оперативність рішень, а також підвищується відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу.

Вона являє собою систему управління, в якій кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних із його управлінням.

Переваги структури:

·              чіткість і простота взаємодії;

·              надійний контроль та дисципліна;

·              оперативність прийняття та виконання управлінських рішень;

·              економічність за умов невеликих розмірів організації.

Недоліки:

·              потреба у керівниках універсальної кваліфікації;

·              обмеження ініціативи працівників нижчих рівнів;

·              перевантаження вищого керівництва;

·              можливість необґрунтованого збільшення управлінського апарату.

Лінійна структура управління є централізованою.

Централізація - це коли відповідальність зберігається за підрозділами, які відносяться до центрального апарату управління організації або до дирекції.

·        централізація покращує контроль та координацію спеціалізованих функцій, зменшує кількість та масштаби помилкових рішень, прийнятих менш досвідченими менеджерами.

·        сильне централізоване управління дозволяє уникнути ситуацій, при яких одні відділи фірми ростуть та розвиваються за рахунок інших.

·        централізоване управління дозволяє більш економне та легко використовувати досвід та знання персоналу центрального адміністративного органу.

Принцип поєднання централізації та децентралізації вимагає умілого використання єдиноначальності і колегіальності.

Децентралізація - це передача або делегування відповідальності за ключові рішення, а відповідно і передача прав на нижні рівні управління підприємства. Вона має такі властивості:

·        управляти великими організаціями неможливо через значну кількість інформації, і відповідно складність процесу прийняття рішення;

·        децентралізація дозволяє приймати рішення тому керівникові, який найближче стоїть до проблеми що виникла і краще всіх її знає;

·        децентралізація стимулює ініціативу та дозволяє особистості поєднувати себе з організацією;

·        децентралізація допомагає підготовці молодого спеціаліста - керівника до вищої посади, дозволяючи йому приймати рішення на початку кар‘єри, і отриманню певного досвіду роботи.

3.3 Матеріальне і моральне стимулювання працівників

Мотивація у широкому розумінні - це процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації. Вона необхідна для позитивного й ефективного результату діяльності працівників, підвищення продуктивності праці та зменшення рівня плинності кадрів.

Мотив - це внутрішня спонукальна сила, яка примушує людину до здійснення певних дій або вести себе певним чином.

Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох чинників. Старанність, наполегливість у досягненні цілей формуються сильними мотиваційними чинниками, а наслідком слабкої мотивації є лише таке виконання роботи, яке не спричинить покарання.

Мотивація базується на двох категоріях: потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагородах (те, що людина вважає цінним для себе).

Найкращим мотиваційним чинником є винагорода за результати праці, які досяглися зусиллями працівників. Внутрішню винагороду дає сама робота і можливість досягнення результату. Зовнішня винагорода передбачає заробітну плату, кар'єрне зростання, додаткові пільги.

Стимулювання праці - це спосіб винагороди працівника за у виробництві, заснований на зіставленні ефективності праці та вимог технології. Стимулювання праці передбачає створення умов, у яких активна трудова діяльність, дає певні, заздалегідь, зафіксовані результати, стає необхідним і достатня умова задоволення значимих та соціально обумовлених потреб працівника, формування в нього мотивів праці.

Визначаємо місце кожного мотиваційного фактора у таблицях 3.3 та 3.4.

Таблиця 3.3.

Аналіз мотиваційних факторів

Проаналізувавши таблицю 3.3 ми можемо зробити висновок, що фактором, який найбільше впливає на продуктивність праці є добрі шанси просування по службі та високий заробіток.

Таблиця 3.4.

Оцінка привабливості робочого місця

На привабливість робочого місця найбільший вплив має можливість роботи з людьми, які подобаються, робоче місце захищене від шуму та забруднення оточуючого середовища та гнучкий графік роботи.

Виходячи із висновків даних таблиць підприємству необхідно надавати працівникам можливість кар’єрного зросту створювати сприятливі умови серед колективу та обрати керівника більш схильного до демократичного стилю керівництва.

Таблиця 3.5

Розрахунок заробітної плати працівникам адміністративно - управлінського персоналу

На підприємстві "Дизайн+" використовуються наступні заходи моральної та матеріальної мотивації:

Моральні фактори - оголошення подяк за сумлінну роботу, створення рейтингу найкращих працівників і відзнака їх на дошці пошани, надання додаткових вихідних днів.

Матеріальні фактори - премія за перевиконання завдання та виконання особливо важливих завдань, стягнення за запізнення та порушення трудової дисципліни та знижки на отримання послуг даного підприємства.

3.4 Система контролювання виробничих процесів

Контролювання - вид управлінської діяльності щодо оцінювання рівня виконання завдань і досягнення цілей, виявлення відхилень, збоїв, недоліків і причин їх виникнення з метою уникнення нагромадження й повторення помилок, мінімізації втрат, подолання складних організаційних проблем.

Види контролю відрізняються часом його здійснення в процесі управління підприємством (організацією) і поділяються на: попередній; поточний; заключний.

До основних принципів контролювання слід віднести: своєчасність, безперервність, гласність, всесторонність, ефективність. Керівництво і контролювання дають добрі результати, якщо вони мінімально обмежують індивідуальні дії та ініціативу працівників.

Види контролювання з точки зору часу їх проведення по відношенню до роботи, що виконується є наступні:

попередній - реалізується на основі аналізу дієвих і професійних навичок претендентів на вакантні посади, кваліфікації, рис характеру, які задовольняють організацію та необхідні для виконання певних робіт; зовнішню і внутрішню інформацію, що надходить з усіх інформаційних каналів, перевіряють на достовірність і об’єктивність; перевіряють усі грошові надходження і видатки підприємства, їх відповідність фінансовій документації, терміни надходження, виплати; даний етап контролю зосереджений на перевірці якості та кількості отриманих від постачальників необхідних матеріальних ресурсів відповідно до укладених договорів і зафіксованих у них критеріїв.

поточний - реалізується в процесі виробничо-господарської діяльності і здійснюється у формі регулярних перевірок роботи працівників, обговорення проблем, періодичної атестації працівників; охоплює перевірку роботи системи обговорення, групування інформації, виділення першочергової і другорядної, термінової і нетермінової інформації, а також її розподілу в межах організації; передбачає перевірку поточної роботи фінансових структур, використання фінансових надходжень організації, формування видатків; виявляється в перевірці ефективності використання наявних матеріальних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності.

підсумковий - охоплює перевірку відповідності кваліфікації працівників посаді, продуктивності їх праці, здатності до постійного удосконалення професійних навичок; зосереджений на перевірці повноти, достовірності та об’єктивності інформації, необхідної для розв’язання поставлених задач; передбачає перевірку фактичних фінансових результатів і порівняння їх із запланованими; зорієнтований на перевірку кількості та якості виготовленої продукції.

На підприємстві "Дизайн+" за місцем та часом проведення та етапами виробничо-господарської діяльності здійснюються такі види контролю - попередній, поточний і підсумковий.

Попередній контроль здійснюється генеральним директором при прийомі на роботу працівників, при отриманні сировини та матеріалів та перевірці їх якості. Поточний контроль діяльності працівників служби обслуговування здійснює заступниками директора з відділів дизайну інтер’єру та ландшафтного дизайну. Підсумковий контроль виконання планів здійснює головний бухгалтер та генеральний директор підприємства, що дає їм інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачаються для виконання в майбутньому.

Контроль реалізується через такі етапи:

. Розробка стандартів потребує:

·   обмеження в часі;

·   конкретизацію критеріїв;

·   забезпечення реальності показників;

·   забезпечення можливості прогнозування показників і результатів.

2. Порівняння реальних результатів з прийнятими стандартами та критеріями здійснюється шляхом:

·   встановлення масштабу допустимих відхилень і принципів вимірювання конкретних результатів;

·   вимірювання результатів;

·   передавання й розповсюдження інформації про конкретні результати;

·   оцінки інформації про отримані результати;

·   обґрунтування висновків на засадах порівняння результатів і стандартів.

3. Коригуючі дії базуються на виборі таких рішень:

·   вжиття заходів;

·   усунення відхилень;

·   перегляд стандартів;

поєднання кількох попередніх етапів.

Рис. 3.5 Контрольна функція управління

Рис.3.6 Структура служби контролю ПП "Дизайн+" (1)

Рис.3.7 Структура відділу служби контролю ПП "Дизайн+" (2)

При розробці системи контролю на ПП "Дизайн+" необхідно врахувати, що вона створюється з метою здійснення єдиних, об’єктивних і дієвих методів підвищення ефективності надання дизайнерських послуг.

Всі відділи підприємства формують подальший розвиток підприємства, враховуючи низку внутрішніх та зовнішніх факторів, а також оцінюючи реальний стан фінансового ринку, прораховує стратегічні установки і зводить мінімум ризиків до максимуму ефективності впровадження стратегічних показників. Підприємство добре забезпечене висококваліфікованим персоналом, без якого діяльність неможлива.

Розділ 4. Організація та проектуваня функціональної служби

4.1 Проектування функціональних служб

Бухгалтерія - це система збору, документації та реєстрації інформації про стан майна організації (у грошовому еквіваленті) та постійній фіксації даного стану відносно часу, про рух в ній грошових коштів та їх зобов'язань.

Основними функціями бухгалтерії є:

·              безперервне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

·              організація бухгалтерського обліку відповідно до законодавства та установчих документів, забезпечення дотримання встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку;

·              дотримання правил документообігу і технології обробки облікової інформації;

·              контроль над дотриманням порядку оформлення первинних документів <#"723682.files/image005.gif">

Рис. 4.1 Виробничо-управлінська структура бухгалтерії

         функціональні зв'язки;

                   лінійні зв'язки.

Генеральному директору підпорядковується головний бухгалтер, а йому, в свою чергу, бухгалтер та маркетолог.

Бухгалтер, в свою чергу, має в розпорядження фахівця з фінансового обліку, фахівці фінансової звітності та фахівці із управлінського обліку, який також підпорядковується маркетологу.

Фахівець фінансового обліку виконує обрахунки фінансів, а фахівець із фінансової звітності на основі цієї інформації звітує головному бухгалтеру. На рахунок фахівця і управлінського обліку, то він робить розрахунки, які мають безпосереднє відношення до працівників даного підприємства.

Всі входи і виходи бухгалтерії можна зобразити на схемі:

Рис. 4.2 Входи та виходи бухгалтерії

Відділ бухгалтерії робить вагомий внесок у ефективність роботи підприємства в цілому, оскільки, на ньому фактично весь фінансовий оборот та фінансова звітність підприємства з урахуванням особливостей діяльності та технологій обробки облікових даних, надання користувачам повної та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та грошових коштів підприємства.

Етика поведінки - сукупність вчинків та дій людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склалися у суспільстві або до яких воно прямує.

У підприємницькій діяльності зустрічаються випадки більшого чи меншого відхилення від суспільних норм, що, власне, і є неетичною поведінкою. Причинами неетичної поведінки можуть бути:

·        співвідношення цілей і засобів їх досягнення;

·        співвідношення особистих і громадських організацій інтересів;

·        конкурентна боротьба;

·        бажання мати великі прибутки;

·        неетична поведінка партнерів;

·        виникнення конфліктних, стресових явищ в організації.

Для того щоб підвищити ефективність роботи відділу бухгалтерії потрібно вдосконалити систему менеджменту за допомогою наступних заходів:

·        потрібно ефективно використовувати ресурси - тобто всі види ресурсів підприємства повинні використовуватися лише в тих цілях, які вони принесуть найбільшу користь для досягнення організацією своєї мети;

·        доплата працівникам підприємства за поза нормований час роботи;

·        проведення виховної роботи щодо техніки безпеки та охорони праці, а також проведення інструктажів для уникнення травматизму працівників;

4.2 Розробка посадових інструкцій посадовців

Посадова інструкція - документ, що видається з метою регламентації організаційно-правового статусу працівника, його конкретних завдань та обов'язків, прав, відповідальності, забезпечує умови для його ефективної роботи.

У розробці її використовують такі документи:

·        положення про структурний підрозділ;

·        кваліфікаційні характеристики;

·        технологічні схеми виконання управлінських робіт;

·        інформація, отримана під час аналізу змісту робіт.

Посадова інструкція детально і всебічно характеризує й регламентує основні моменти, пов’язані з роботою особи на даній посаді.

Складання посадових інструкцій - важливий спосіб підвищення культури управління підприємством, що зумовлює ефективну участь роботодавця в цьому процесі, як головного (відповідального) керівника.

Підготовка та періодичне уточнення посадових інструкцій мають забезпечувати раціональний розподіл та необхідну кооперацію праці державних службовців при виконанні завдань та функцій відповідного підрозділу.

Посадові інструкції готуються у двох примірниках, один з яких зберігається у секторі кадрової роботи (оригінал), а другий - у начальників відповідних структурних підрозділів (територіальних органів). Державному службовцю видається під розписку копія посадової інструкції.

Кваліфікаційні характеристики працівників містять тільки основні або типові завдання та обов'язки, роботодавець може доповнювати посадові (робочі) інструкції роботами, які входять до складу статутів, регламентів, технологічних карт, інструкцій та інших нормативних документів.

Посадову інструкцію бухгалтера та головного бухгалтера можна розглянути у додатку Б.

Розділ 5. Організація комунікаційного процесу в організації

Комунікація - це обмін інформацією між людьми, за допомогою слів, букв, символів, жестів, через які висловлюється відношення одного працівника до знань і розумінь іншого, досягається довіра і взаємоcприйняття поглядів. Комунікації є необхідним елементом в діяльності менеджера, який спілкуючись з підлеглими, одержує інформацію для прийняття рішень, підтримує ділові контакти з партнерами.

Інформаційне забезпечення - це сукупність форм документів, нормативної бази і реалізованих рішень щодо обсягу, розміщення і форм організації інформації, яка циркулює в системі автоматизованого оброблення економічної інформації чи в інформаційній системі.

Мета комунікаційного процесу - забезпечити розуміння інформації, яка є предметом обміну, тобто, повідомлень.

1. Між організацією і зовнішнім середовищем. Організація користується різноманітними засобами для комунікацій із зовнішнім оточенням. Наприклад, обмін інформацією із споживачами йде через рекламу. Під дією зовнішнього середовища проводяться наради, обговорення, телефонні переговори, готуються службові записки, звіти, що є реакцією на можливості та проблеми, які створюються зовнішніми чинниками;

. Міжрівневі комунікації в організації - коли інформація переміщується всередині організації з рівня на рівень у межах вертикальної комунікації (звіти, пояснювальні записки, пропозиції). Комунікації можуть здійснюватися:

·        від вищих рівнів управління до нижчих, тобто, зверху до низу. Наприклад, начальник сповіщає підлеглим про поточні завдання, нові пріоритети та інше;

·        від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше так надходить інформація про недоліки, порушення, тобто спрацьовує принцип "знизу до верху".

3. Між різними підрозділами - горизонтальні комунікації, тобто розподіл інформації по горизонталі, для того, щоб спеціалізовані елементи працювали спільно, наприклад коли замовник хоче схожий дизайн подвір’я та будинку.

. Між окремими працівниками - може бути бесіда між двома працівниками, тобто узгодження чи вирішення тих чи інших питань;

. Неформальні комунікації - це обмін інформацією поза каналами, передбаченими організаційною структурою. Вони можуть здійснюватися спонтанно, при зустрічі добре знайомих людей, що мають доступ до різних джерел інформації, а можуть провокуватися навмисне для того, щоб пересвідчитися у достовірності офіційної інформації (доповнити її) чи визначити реакцію підлеглих на деякі зміни, що здійснюються, чи плануються в організації.

Інформація, що використовується на нашому підприємстві є різних видів. Наведемо приклади використання деякої з них:

ü  аудіовізуальна - використовується на різноманітних нарадах, зборах для наочного зображення наприклад темпів зростання продажу, стратегії роботи на певний період;

ü  електронна - це передання різноманітної інформації з допомогою ЕОМ;

ü  інформація по якості надання послуг - квартальні, річні звіти;

ü  інформація по кадрах - табель обліку робочого часу та інші.

В процесі планування, контролінгу та обміну інформацією використовуються різні види графіків (органіграми, топограми, хронограми, діаграми тощо). На даному підприємстві при обробці інформації використовуються лише органіграми, діаграми та топограми.

Органіграми - графіки, які характеризують структуру і взаємовідносини явища. Діаграми - графіки, що відображають кількісні співвідношення. Топограми будуть використовуватися для того щоб наприклад показати розміщення території замовника.

У комунікаційних процесах постійно виникають шуми. Шум - це те, що деформує зміст (відхилення, помилки тощо). Отже, слід враховувати можливі неточності при передачі інформації.

Документообіг на підприємстві - це процес потоку документів, які обмінюються між керівником та працівниками та головним правилом цього процесу є оперативний рух документів з мінімальними затратами часу і праці. Використання відповідного правила, можливе завдяки затвердження цілеспрямованого проходження документів.

Основними етапами документообігу є:

·        складання і оформлення документа;

·        прийняття документа офіс - менеджером;

·        рух документа по відділах і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;

·        передача документа в електронному вигляді і повернення назад;

·        передача документа в архів.

Маршрутизацію вхідних та внутрішніх документів можна представити у вигляді послідовності:

·        Кабінет офіс - менеджера;

·        керівники підрозділів, в які документ реєструється на виконання;

·        надходження до виконавців у відповідальних відділах;

·        узгодження з керівником;

·        архів.

Розглянемо маршрут такого документа як заява про прийняття на роботу. Заяву пише особа, яка бажає зайняти певну вакантну посаду на даному підприємстві. Потім вона передається до керівника який її підписує, заява реєструється в канцелярії і після цього передається в архів. При цьому керівником видається наказ про прийняття на роботу даної особи. Зразок заяви про прийняття на роботу представлений у додатку В.

Основні напрямки удосконалення документообігу на підприємствах:

. Уніфікація тексту документів. Використовують такі форми уніфікації тексту документа:

а) анкета - спосіб уніфікації тексту, при якому одну його частину (питання анкети) заносять у документ раніше, а другу (відповіді) заповнює автор під час створення документа.

б) трафарет - спосіб уніфікації, при якому заздалегідь виготовляють докладний текст з пропусками, які заповнюють у процесі створення документу.

в) таблиця дає змогу в найбільш місткій і наочній формі розмістити інформацію. Цей спосіб найбільш ефективний при комп'ютерній обробці і зберіганні інформації;

. Використання сучасних технічних засобів створення, копіювання, обробки і зберігання документів, комп'ютерної техніки. Це дасть змогу забезпечити найшвидше проходження документів в апараті управління, раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства.

. Стандартизація - встановлення єдиних норм і вимог до документів, незалежно від форми власності і розмірів підприємств, їх галузевого підпорядкування.

Комунікаційний процес - це обмін інформацією між двома або більше людьми. Основна мета комунікаційного процесу - забезпечення розуміння інформації, яка є предметом обміну, тобто повідомлень.

Рис. 5.1 Модель процесу обміну інформацією у відділі бухгалтерії

В організаційних комунікаціях причинами виникнення перешкод можуть бути:

деформація повідомлень на різних станах процесу комунікацій;

інформаційні перенавантаження в системі комунікацій;

сприйняття повідомлення адресатом;

незадовільна структура управління організації;

мова, логіка, абстракція;

громіздка структура комунікаційного процесу.

Удосконалення комунікацій і ліквідація перешкод в організаціях здійснюється за допомогою:

. раціоналізації структури комунікаційного процесу;

. регулювання інформаційних потоків;

. удосконалення документообігу;

. ефективного застосування графічних засобів;

. поліпшення виконання функцій менеджменту;

. поліпшення зворотного зв'язку;

. уведення системи збору пропозицій працівників;

. застосування сучасних інформаційних технологій.

Комунікації відіграють важливу роль в ПП "Дизайн+". Інформація, що передається в процесі комунікацій є важливим ресурсом на підприємстві. Комунікації зв'язують окремі елементи організації у єдине ціле, даючи можливість координувати їх дії, виправляти допущені помилки, доручати нові завдання; з'єднують її із зовнішнім середовищем - дозволяють отримувати інформацію про стан ринку та конкурентів організації повідомляти партнерів по бізнесу і споживачів про свої наміри та впливати на їх поведінку.

Розділ 6. Організація управлінської праці

Управлінська праця - це планомірна діяльність працівників адміністративно-управлінського персоналу, спрямована на організацію, регулювання, мотивацію і контроль за роботою співробітників організації. Зміст управлінської праці залежить від його об'єкта і визначається структурою виробничих процесів, прийомами праці, її технічним оснащенням, а також взаєминами, що виникають у процесі виконання управлінських функцій.

Менеджер - головна фігура в організації управлінською працею. Це насамперед людина, яка організує конкретну діяльність підлеглих йому працівників і одночасно сама виконує певний обсяг функцій.

6.1 Організація робочого місця менеджера

Робоче місце - це частина виробничої площі, яка оснащена всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями і призначена для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу.

Від того, яким чином організоване робоче місце, багато в чому залежить ефективність праці менеджерів, незалежно від посади, яку вони займають. Завдання раціональної організації робочих місць керівників включає в себе устаткування його усім необхідним відповідно до змісту та характеру роботи, яка виконується та раціональне його розміщення, створення комфортних умов праці.

Найкращий варіант організації робочого місця, може бути визначений лише за умови детального аналізу тієї роботи, яка виконується менеджером.

Робоче місце керівника - кабінет або частина загального приміщення, в якому відбувається трудова діяльність і яке обладнане:

         раціонально, з найменшими витратами праці виконувати свої функції;

-        ефективно спілкуватися з підлеглими та іншими працівниками;

         підтримувати високу працездатність і робочий настрій.

Робоче місце менеджера має відповідати певним вимогам:

-        площа робочого місця повинна відповідати санітарним нормам;

-        меблі в кабінеті або іншому службовому приміщенні слід розміщувати з урахуванням взаємозв’язків менеджера з підлеглими та послідовності робіт, що виконуються;

         меблі, обладнання робочого місця, кількість і номенклатура знарядь праці повинні відповідати змісту і особливостям виконуваної роботи (наприклад, прийом відвідувачів, проведення нарад, аналіз і обговорення графічних матеріалів, індивідуальна творча робота).

При плануванні робочої зони менеджера можна використати такі рекомендації:

·        письмовий стіл слід розташовувати перпендикулярно до вікна;

·        вхідні двері повинні бути в полі зору менеджера;

·        бажано, щоб вікно було зліва;

·        письмовий стіл і крісла повинні бути віддалені від джерела тепла;

·        меблі, як правило, за спиною керівника не розмішують, але винятком можуть бути екран, демонстраційна дошка та ін.;

·        якщо в одному кабінеті два робочих місця, то прохід між ними повинен бути не менше 100-120 см;

·        якщо відчинені одна шафа, тумба, бокс чи ящик стола, вони не повинні перешкоджати доступу до інших шаф;

·        робоче крісло, письмовий стіл і стіл приставку слід розмістити так, щоб не встаючи можна було дістати якомога більше предметів.

Продуктивність праці людини значною мірою залежить від елементів зовнішнього оформлення середовища, в якому вона працює. Для фарбування стін кабінету використовують кольори, які сприятливо впливають на нервову систему і поліпшують освітлення - слонової кістки, світло-жовтий, світло-голубий, світло-зелений, світло-бежевий.

Найважливішим елементом устаткування робочого місця менеджера є засоби адміністративного зв'язку і сигналізації. До них відносяться телефонна апаратура, візуальні й акустичні засоби пошуку і виклику. Сучасне телефонне устаткування, крім традиційного телефонного апарату, може містити ряд спеціальних пристосувань - автовідповідач, телефонний підсилювач, концентратори, автонабирач номера та ін.

Основними задачами наукової організації праці є:

підвищення продуктивності праці, зростання освітнього і культурного рівня робітників, використання в організації праці наукових досягнень і передового досвіду;

поліпшення умов праці;

всебічний облік і контроль за мірою праці, матеріальне стимулювання працівників;

правильний підбір кадрів, виховання відповідальності, дисципліна праці;

6.2 Забезпечення умов техніки безпеки та умов праці на робочому місці

Для забезпечення оптимальних умов праці у ПП "Дизайн+" застосовують ергономічні вимоги. Все, що оточує людину, створюючи її робоче середовище, - меблі, приміщення, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці, - повинно відповідати вимогам ергономіки та бути максимально пристосованими до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.

Гігієнічні вимоги - це вимоги до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму. Умови праці апарату управління характеризується також режимом його праці. Основні вимоги до режиму роботи фіксуються у правилах внутрішнього розпорядку.

На ПП "Дизайн+" існують наступні ергономічні вимоги: меблі, приміщення, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці - повинно відповідати вимогам ергономіки та бути максимально пристосованими до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.

Естетичні вимоги (продуктивність праці значною мірою залежить від елементів зовнішнього оформлення середовища, в якому робітник працює).

Економічні вимоги передбачають таку організацію робочого місця в органів управління при якій витрати на утримання робочого місця мінімальні.

На рахунок технічних вимог, то для будь-якої праці, в тому числі для праці менеджера, насамперед необхідний певний простір, це площа, на якій встановлюють необхідні меблі та устаткування, яку займає сам працівник, а також площа проходів до столу.

Несприятливий вплив на роботу менеджерів роблять шумові перешкоди. Вони стомлюють центральну нервову систему, знижують увагу і працездатність.

Робітники можуть бути допущені до роботи тільки після проходження інструктажу з техніки безпеки. Інструктаж проводиться по наступним видах: вступний інструктаж при прийнятті на роботу, інструктаж на робочому місці, повторний інструктаж.

Відповідальність за забезпечення техніки безпеки і охорони праці в організації несе начальник відділення, а також кожен працівник відділення зокрема на своєму робочому місці.

6.3 Механізація та автоматизація управлінської праці

Механізація - це процес, який полягає у впроваджені використання техніки на підприємстві. Поняття механізації є більш ширшим ніж поняття автоматизації, оскільки автоматизація - це процес, що полягає у впроваджені використання лише автоматизованої техніки, тобто техніки, яка потребує найменших втручань працівників.

Робочі місця менеджерів ПП "Дизайн+" характеризуються задовільним рівнем автоматизації та механізації. За робочим місцем кожного з працівників адміністративно-управлінського персоналу розміщений персональний комп’ютер, стаціонарний телефонний апарат, наявне різноманітне канцелярське обладнання, а стіл головного бухгалтера, офіс - менеджера та начальників виробничих відділів підприємства додатково оснащені принтерами.

Рівень механізації та автоматизації процесів управління суттєво впливає на продуктивність управлінської праці. Управлінський апарат можна вважати цілком забезпеченим необхідними сучасною комп’ютерними засобами передачі зв'язку. Рівень механізації та автоматизації надання послуг: можна сказати, що кожне робоче місці є цілком автоматизований, оскільки більшість працівників працюють за комп’ютерами. в загальному можна сказати, що підприємство механізоване та автоматизоване на 72%. Для того, щоб підвищити рівень механізації та автоматизації управлінської праці, просто необхідно "іти в ногу з часом" та періодично намагатися замінювати старе обладнання на більш нове.

6.4 Витрати на управління організацією та ефективність управлінської праці

Безпосередньою метою управлінської праці є координація спільних зусиль колективу і забезпечення погоджених дій його членів, спрямованих на досягнення конкретних запланованих результатів. Знаряддям управлінської праці є засоби оргтехніки. Специфіка предмета управлінської праці, її безпосередня мета, засоби цієї праці зумовлюють її специфічний характер і зміст.

Під поділом управлінської праці розуміється розмежування видів діяльності апарата керування. Під кооперацією розуміється спільна участь людей в одному або декількох, зв'язаних між собою процесах управлінської праці. Поділ і кооперація праці - взаємозалежні процеси, що взаємно доповнюють один одного.

Найважливішим напрямом організації праці є нормування праці на основі дослідження трудових процесів і витрат часу на виконання операцій та обслуговування їх. Нормування праці - це процес визначення часу на операції технологічного процесу, визначення розрядності і кваліфікації виконавця.

До найбільш поширених методів нормування праці належать: фотографія робочого часу (фотографія процесу здійснюється на одній або кількох аналогічних операціях) та хронометраж (на відміну від фотографії робочого часу при хронометражі вивчається елемент процесу, який циклічно повторюється).

Підвищення кваліфікації працівників адміністративно управлінського персоналу включає:

розробку планів підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до потреб;

організацію професійної орієнтації та професійного підбору кадрів;

впровадження дійових форм і методів підвищення кваліфікації кадрів;

створення умов для забезпечення стабільності кадрів на підприємстві;

дотримання типових програм та термінів навчання щодо професій і рівнів кваліфікації;

Вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці включає:

впровадження прогресивних методів організації праці в межах зміни;

навчання працівників ефективним прийомам і методам роботи з метою економії робочого часу і зростання продуктивності праці.

Впровадження передових прийомів і методів праці включає:

·        навчання працівників ефективним прийомам і методам роботи з метою економії робочого часу і зростання продуктивності праці;

·        впровадження прогресивних методів організації праці в межах зміни;

·        раціоналізацію трудових прийомів, дій та рухів.

Витрати на управління - включають витрати на утримання й обслуговування апарату управління виробничими та невиробничими підрозділами, а також витрати на утримання й обслуговування апарату управління підприємства (адміністративні витрати). Адміністративно - управлінські витрати включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати адміністративно-управлінського призначення (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, інші фонди згідно з чинним законодавством, утримання легкового автотранспорту, вартість службових відряджень, канцелярські, друкарські, поштові, телефонно-телеграфні витрати та на утримання й поточний ремонт будівель тощо).

Рекомендації щодо організації управлінської праці наведені в додатку Г

Поділом та кооперуванням управлінської праці займаються менеджери вищого та середнього рівнів, організацією та обслуговуванням робочих місць менеджерів - менеджери низової ланки, нормуванням управлінської праці - менеджери вищого рівня, підвищенням кваліфікації працівників та впровадженням передових методів і прийомів праці - менеджери всіх рівнів.

Висновки та пропозиції

ПП "Дизайн+" - суб’єкт господарювання приватної форми власності. Підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Метою діяльності підприємства є надання якісних дизайнерських послуг та отримання максимального прибутку за рахунок збільшення асортименту наданих послуг та застосування нових технологій, ефективного використання ресурсів та високого рівня організації роботи персоналу та продуктивності праці.

Кожне підприємство для свого функціонування повинно мати чітко сформовану стратегію і місію. Місією діяльності досліджуваного підприємства є задовольняти потреби споживачів, та отримання максимального прибутку.

Для нормального функціонування та розквіту підприємству було розроблено стратегічні цілі яких воно буде притримуватись в майбутньому.

Для ПП "Дизайн+" було розраховано необхідну чисельність персоналу, яка становить 82 людини. Було розроблено організаційну структуру, що належить до лінійної через ряд її переваг, а саме чіткість і простота взаємодії; надійний контроль та дисципліна; оперативність прийняття та виконання управлінських рішень.

В ПП "Дизайн+" панує централізований процес прийняття рішень, який закликає до того, щоб якомога більше число рішень приймалося одноосібно. Керівник ПП "Дизайн+" належить до демократичного типу керівників, відповідно і стиль керівництва на підприємстві є демократичним. Керівник демократичного типу вважає своїм обов'язком постійно і ґрунтовно з повною відвертістю інформувати підлеглих про стан справ і перспективу розвитку колективу. Демократичний керівник стимулює творчу активність підлеглих; сприяє створенню творчої атмосфери взаємної довіри і співробітництва, в якій люди усвідомлюють свою значущість і відповідальність перед колективом.

ПП "" використовує для своїх працівників певні винагороди, премії, як матеріальне заохочення та різні види моральних заохочень: подяки або похвала перед колективом наприклад.

На шляху комунікаційного процесу виникає багато перешкод, які спричинюють викривлення інформації чи зменшення швидкості її надходження. Для усунення перешкод можна застосувати наступні заходи як правильний вибір засобів комунікацій, вдосконалення між особових стосунків у колективі, використання доступної та зрозумілої мови, а при потребі частих повторів та ін.

На ПП "Дизайн+" існує ряд вимог стосовно робочого місця керівника яких на підприємстві дотримуються: вимоги щодо освітлення робочого місця, меблі, приміщення, устаткування, механізми та інші знаряддя праці - відповідають вимогам ергономіки та є максимально пристосованими до фізичної, фізіологічної природи працівників.

Таким чином були закріплені і використані теоретичні знання в галузі менеджменту, а також набуті практичні навички у запровадженні системи менеджменту на ПП "Дизайн+".

У курсовій роботі було визначено сильні та слабкі сторони підприємства, а також загрози та можливості, які наведені у другому розділі.

Процес контролювання на підприємстві теж проводиться у всій його різноманітності, що дозволяє вчасно уникнути негативних наслідків, контролювати надходження грошових коштів та видатки підприємства, перевіряти ефективність використання матеріальних ресурсів та інше. В цілому процес контролювання здійснюється на основі 5 принципів: своєчасність, безперервність, гласність, всесторонність та ефективність.

Тому, можна зробити висновок, що підприємство має усі перспективи успішного розвитку та може становити конкуренцію іншим.

Список використаної літератури

1.       Господарський кодекс України.

2.      Кодекс законів про працю України.

.        Алєкбєров М.Б., Мартиненко З.А. "Основи менеджменту", - К.: 2003.

.        Андрушків Б.М., Кузьмін О. Є. Основи менеджменту. - Львів, "Світ"

.        Балабанова Л.В., Сардак О.В. Організація праці менеджера. Підручник. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: ВД "Професіонал", 2007. - 416 с.

.        Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова ОМ. Організація праці менеджера: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2002. - 518 с

.        Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва: Навч. посіб. / В.М. Гриньова, М.М. Салун; Харк. нац. екон. ун-т. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005.

.        Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - Київ: Лібра, 2004. - 712 с.

.        Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2003. - 293 с.

.        Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджмента, - М: "Дело", 1993р.

.        Основи менеджменту: практикум /за ред. Окорського В.П. /. Навч. посібник. - Рівне: Нувгп, 2011.

.        Скібіцька Л.І., Жаворонкова Г.В., Сівашенко Т.В. Організація праці менеджера. Практикум. Навчальний посібник для студ. екон. вузів. - К.: Освіта України, 2010

.        Хміль Ф.І. "Основи менеджменту: Підручник". - К.: Академвидав, 2005.

14.    http://uk. wikipedia.org <http://uk.wikipedia.org>

© 2003 - 2022 «Библиофонд»

Обратная связь

Пользовательское соглашение

Политика конфиденциальности

Полная версия

Помощь по учебным работам

Консультация по курсовой работе

Консультация по дипломной работе ВКР

Консультация по реферату

Консультация по отчетам о практике