Управління фінансовою стійкістю підприємства
Приватний вищий навчальний заклад
"МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІНАНСІВ"
Міждисциплінарна курсова робота
на тема: "Управління фінансовою
стійкістю підприємства"
Виконала студентка 5-го курсу
групи ЗПФП-91м Тищенко А.
Перевірила: Докієнко Л.М.
КИЇВ-2013
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти фінансової стійкості підприємства
1.1 Сутність фінансової стійкості та її значення для діяльності
суб’єктів господарювання
1.2 Типи фінансової стійкості та основні фактори, які впливають на
неї
Розділ 2. Аналіз фінансової стійкості ТОВ "Освіта
України""
2.1 Аналіз динаміки обсягу, складу та структури капіталу ТОВ
"Освіта України""
2.2 Оцінка рівня та типу фінансової стійкості ТОВ "Освіта
України"
2.3 Аналіз факторів, що визначали фінансову стійкість "Освіта
України"
Розділ 3. Удосконалення управління фінансовою стійкістю ТОВ
"Освіта України"
3.1 Основні напрями удосконалення управління фінансовою стійкістю
ТОВ "Освіта України"
Висновки
Списки використаної літератури
Додатки
Вступ
Ефективність господарської і фінансової
діяльності підприємства в умовах трансформації економіки країни визначається, в
першу чергу, його фінансовим станом. Фінансовий стан підприємства найповнішою
мірою характеризує його успіх як у виробничій сфері, так і у відносинах із партнерами,
банками, інвесторами. Стійкий фінансовий стан формується в процесі економічної
діяльності підприємства. Визначення його на певну дату допомагає відповісти на
питання, наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами
протягом періоду, що передував цій даті, як воно використовувало майно, яка
структура майна, наскільки раціонально воно поєднувало власні й позикові
джерела фінансування, яка віддача виробничого потенціалу. Фінансова стійкість
передбачає спроможність своєчасного і повного виконання зобов`язань
підприємства за розрахунками з бюджетом, споживачами, постачальниками,
підрядниками, кредиторами, тобто можливість підприємства здійснювати всі
потрібні грошові виплати і розрахунки. Фінансова стійкість підприємства
характеризується достатньою фінансовою забезпеченістю безперервності основних
видів діяльності; фінансовою незалежністю від зовнішніх джерел фінансування;
здатністю маневрувати власними коштами; достатнім забезпеченням матеріальних
оборотних засобів власними джерелами покриття. Основою фінансової стійкості є
раціональна організація і використання оборотних коштів.
Значну увагу дослідженню фінансової стійкості
підприємства приділили як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, а саме: Бланка
І.А., Поддєрьогін А.М., Філімоненков О.С., Кірейцев Г.Г., Тарасенко Н.В.,
Павловська О.В., Ізмайлова К.В. Також над науковими статтями з даного питання
працювали провідні вчені, такі як: Плиса В.Й., Котляр М.Л., Кондрат`єв О.В.,
Крейніна М.Н., Терещенко, О.О., Білик М.Д., Свєшнікова М.С., Чупров С.В.
фінансова стійкість управління господарювання
Предметом дослідження є процеси управління
фінансовою стійкістю підприємства і методи її управління.
Об’єктом дослідження виступає ТОВ "Освіта
України" - одне з найбільших підприємств в м. Києва, яке займається
виготовленням друкарської продукції.
Мета написання дипломної роботи - дослідження
теоретичних та практичних аспектів управління фінансовою стійкістю підприємства
та розробка основних методів його удосконалення.
Виходячи з поставленої мети, задачами написання
дипломної роботі є: дослідження сутності, ролі і значення фінансової стійкості,
та основних факторів, що на неї впливають; характеристика показників фінансової
стійкості підприємства;
розгляд політики управління фінансовою стійкістю
та вплив на неї структури капіталу;
проведення загальної фінансово-господарської
характеристики та аналізу фінансового стану ТОВ "Освіта
України"";
аналіз фінансового стану підприємства;
найбільш повний аналіз абсолютних та відносних
показників фінансової стійкості ТОВ "Освіта України"";
запровадження основних шляхів удосконалення
управління фінансовою стійкістю підприємства.
При написанні роботи були використані такі
методи: аналіз відносних показників (коефіцієнтів), нормативний, монографічний,
статистичний, аналітичний, табличний, порівняльний.
В ході написання дипломної роботи нами були
використані підручники, монографії, періодичні публікації, фінансова звітність
підприємства за період з 208 по 2012 рік.
Постановка проблеми. У сучасних умовах
економіки суб’єкти господарювання самостійно планують та здійснюють
фінансово-економічну діяльність. При цьому найбільше уваги приділяють
забезпеченню стабільності та прогнозуванню можливостей економічного зростання,
що є неможливим без визначення таких базових характеристик, як
платоспроможність та фінансова стійкість.
Фінансова стійкість підприємства є однією з
головних умов успішної і стабільної роботи підприємства в ринкових умовах. Якщо
підприємство фінансово стійке, платоспроможне, то воно має ряд переваг перед
іншими підприємствами такого ж профілю при отриманні кредитів, залученні
інвестицій, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Чим вища
стійкість підприємства, тим більш воно незалежне від несподіваної зміни
ринкової кон'юнктури і, отже, тим менше ризик банкрутства.
Управління фінансовою стійкістю є одним з
основних елементів фінансового менеджменту на підприємстві, необхідною
передумовою стабільного розвитку підприємства.
У сучасних умовах господарювання на підприємство
впливає багато чинників, які знижують фінансову стійкість. До основних
деструктивних чинників можна віднести істотну зміну структури та скорочення
попиту, кризу неплатежів, недосконалу роботу таких економічних інститутів як
банківська, кредитно-грошова, податкова системи.
Проаналізувавши ряд наведених факторів та
враховуючи відсутність єдності поглядів науковців щодо розуміння поняття
фінансової стійкості, запропоновано управління фінансовою стійкістю шляхом
розробки послідовності планування фінансової стійкості.
Аналіз останніх досліджень. Значний вклад в
оцінювання фінансової стійкості підприємства внесли відомі вітчизняні та
закордонні вчені: Білик М.Д., Білуха Н.Г., Бланк І.О., Брігхем Є.Ф., Ковальов
В.В., Кондратьєв О.В., Савицька Г.В., Шеремет А.Д. та ін. Вирішення цієї
проблеми також знайшло відображення в роботах Азаренкової Г.М., Гриньової В.М.,
Гудзь О. Є., Єрмошенка М.М., Заруби О.Д., Крамаренка Г.О., Поддерьогіна В.В.,
Пономаренка В.С., Сопко, А.М., Тарасенко Н.В. та ін.
Метою є вивчення і аналіз методів
управління фінансовою стійкістю підприємства з метою розробки послідовності
планування фінансової стійкості.
Розділ
1. Теоретичні аспекти фінансової стійкості підприємства
1.1
Сутність фінансової стійкості та її значення для діяльності суб’єктів
господарювання
В сучасних економічних умовах більшість
підприємств мають дуже складне фінансове становище, значна частина прибутку
носить інфляційний характер, не поліпшується положення і з платоспроможністю.
Такий стан економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва,
конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень
науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління
виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва,
ініціативи і т.д. Для стабільного розвитку необхідне досягнення стійкості
високого порядку - динамічної стійкості або стійкого розвитку.
Однією з характеристик стабільного стану
підприємства є його фінансова стійкість. Вона обумовлена як стабільністю
економічного середовища, в рамках якого підприємство здійснює свою діяльність,
так залежить і від результатів його функціонування, його активного і
ефективного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів.
У науковій літературі поняття
"стійкість" ототожнюється з такими поняттями, як сталість
(незмінність, постійність) та стабільність (забезпечення сталості).
Кібернетичний підхід трактує стійкість як збереження незмінності деяких
інваріант системи у процесі змін її стану. Економіко математичний підхід до
визначення стійкості характеризується твердженням про умови, які забезпечують
системі стан рівноваги або утримання її характерних ознак на відповідному
рівні.
Тобто основними концептуальними складовими
визначення поняття "стійкість" є процесуальна та результативна. Як
результат стійкість означає здатність вистояти, протистояти і адаптуватися до
дії екзогенних та ендогенних факторів. Як процес стійкість є наслідком
взаємозв’язку взаємодіючих операцій системи, метою яких є генерація факторів
рівноваги і створення фундаменту для подальшого розвитку.
Багато вчених розглядали поняття фінансової
стійкості як невід’ємної складової фінансового стану успішно діючого
підприємства. Так, наприклад, Федотова М.А. та Бєлих Л.П. визначають це поняття
наступним чином: "Фінансова стійкість - це певний стан рахунків
підприємства, який гарантує його постійну платоспроможність". З ними
погоджуються М.С. Абрютіна й А.В. Грачов - фінансова стійкість підприємства є
не що інше, як надійно гарантована платоспроможність, незалежність від
випадковостей ринкової кон'юнктури й поведінки партнерів. Вони ж виділяють і
головну ознаку стійкості - це наявність чистих ліквідних активів, визначених як
різниця між усіма ліквідними активами і всіма короткостроковими
зобов'язаннями на той або інший момент часу.
В.В. Ковальов і О.Н. Волкова стверджують, що одна
з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність
його діяльності у довгостроковій перспективі. Вона пов'язана із загальною
фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і
інвесторів. Отже, фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних
і позикових коштів. Хоча, розглядаючи аналіз майнового положення, В.В. Ковальов
вважає, що стійкість фінансового становища підприємства в значній мірі залежить
від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. З
погляду М.В. Мельник - фінансовий стан вважається стійким, якщо організація має
у своєму розпорядженні достатній обсяг капіталу для того, щоб забезпечувати
безперервність своєї діяльності, пов'язану з виробництвом і реалізацією
продукції в заданому обсязі, а також повністю й вчасно погашати свої
зобов'язання перед персоналом по виплаті заробітної плати, бюджетом по сплаті
податків і постачальниками за отримані від них поставки й послуги, формувати
засобу для відновлення й росту необоротних засобів.
А.Д. Шеремет і Е.В. Негашев не дають визначення
фінансової стійкості підприємства, а вважають, що різниця реального власного
капіталу й статутного капіталу є основним вихідним показником стійкості фінансового
стану підприємства.
Найбільш повно, на наш погляд, розкриває проблему
фінансової стійкості підприємства Г.В. Савицька: "Фінансова стійкість
підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і
розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в мінливому
внутрішньому й зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну
платоспроможність і інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня
ризику".
Дослідження різних точок зору стосовно змісту
поняття "фінансова стійкість" показує, що по досліджуваній проблемі
немає єдиного погляду різних авторів. Не всі автори викладають своє
формулювання поняття "фінансова стійкість". Більшість із них
представляють фінансову стійкість більш вузько, ніж варто було б, виражаючи
фінансову стійкість одним або двома показниками. Однак очевидно, що фінансова
стійкість - багатомірне економічне явище, отже, виражається системою
показників.
Як висновок до проведеного аналізу поглядів
різних вчених та основних характеристик фінансової стійкості організації, можна
запропонувати наступне визначення фінансової стійкості підприємства як
здатність здійснювати основні та інші види діяльності в умовах підприємницького
ризику та змін середовища бізнесу з метою максимізації економічної вигоди
власників, зміцнення конкурентних переваг організації з урахуванням інтересів
суспільства та держави.
У системі складових елементів фінансової
стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць.
Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості
підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування
підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової
стійкості та здійснювати її кількісну оцінку. Велике значення мають визначення
”певного ступеня" фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють
межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в
умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї
фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства може
призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова - сприятиме створенню
”зайвих" запасів та резервів, у зв’язку з чим зростуть витрати на їх
утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів
економічного розвитку підприємства.
Визначення стандартизованої межі фінансової
стійкості є складним процесом. Загальна стійкість підприємства може бути
забезпечена лише за умови стабільної реалізації (своєчасної оплати за
поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки від
реалізації продукції, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання
перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками
тощо. Отже, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух
його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над
витратами.
Саме ця рівновага є змістом фінансової стійкості,
яка є головним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства. Фінансова
стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь
їхнього використання, при якому підприємство має можливість вільно маневрувати
грошовими коштами, здатне забезпечити безперервний процес виробництва та
реалізації продукції, а також покриття витрат на його розширення та оновлення.
Економічною практикою ряду підприємств доведено,
що мати тільки передову виробничу технологію, найдешевшу робочу силу або
успішно діючу службу реалізації продукції на сучасному етапі для компанії вже
недостатньо. Зовнішнє середовище організації часто змінюється. Сьогодні
підприємства для функціонування на ринку та збереження конкурентоспроможності
повинні постійно планувати свою господарську діяльність. При цьому кожна зміна
несе не тільки загрози, але і нові додаткові можливості для досягнення
майбутньої економічної вигоди. Підприємство повинно своєчасно виявляти зовнішні
та внутрішні фактори нестійкості фінансового стану, проводити стратегічні та
оперативні зміни для збереження фінансової стійкості. Отже, необхідно вивчати
способи управління фінансами підприємств та використовувати нові підходи, які
дозволять у повній мірі реалізувати переваги планування фінансової стійкості.
1.2
Типи фінансової стійкості та основні фактори, які впливають на неї
Стійкість підприємства як економічна категорія,
охоплює сукупність факторів, що забезпечують підприємству стан контрольованої
рівноваги та здатність до сталого економічного зростання шляхом ефективного
управління діяльністю [24].
Виділяють такі види економічної стійкості:
внутрішня, зовнішня, спадкова, загальна і фінансова (Додаток А). Головною
компонентною економічної стійкості підприємства є його фінансова стійкість
(рис.1.1), за рахунок якої підприємство спроможне забезпечувати маркетингову та
кадрову стійкість, сприяти розвитку виробничої та техніко-технологічної
стійкості, підтримувати інвестиційну стійкість, підвищувати ефективність
процесу управління. Отже, фінансова стійкість підприємства стає запорукою
стабільного функціонування і розвитку підприємства.
Аналіз економічної літератури показав, що,
залежно від контексту дослідження, під фінансовою стійкістю підприємства
розуміють характеристику стану фінансових ресурсів підприємства та
результативність їх розміщення, фінансовий стан підприємства, ступінь
залежності підприємств від залучених джерел фінансування, результат діяльності,
стан рахунків підприємства, які гарантують його платоспроможність, ліквідність,
прибутковість та кредитоспроможність.
Фінансова стійкість підприємства - це головний
компонент загальної стійкості підприємства, що є об'єктом фінансового
управління, його господарською діяльністю та характеризує стан фінансових
ресурсів як забезпеченість пропорційного, збалансованого розвитку при
збереженні платоспроможності, кредитоспроможності в умовах припустимого рівня
ризику.
Рисунок 1.1 - Вплив фінансової стійкості на інші
складові стійкості підприємства
Якщо підприємство фінансово стійке,
платоспроможне, то воно має ряд переваг перед іншими підприємствами того ж
профілю щодо отримання кредитів, залучення інвестицій, у виборі постачальників
і в підборі кваліфікованих кадрів. Чим вище стійкість підприємства, тим більше
воно незалежно від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури і, отже, тим менше
ризик опинитися на межі банкрутства.
Отже, існуючі трактування поняття "фінансова
стійкість підприємства" деталізують її окремі фактори формування, ознаки,
форми прояву і основні функції. Проте слід зазначити, що фінансова стійкість
підприємства є комплексною, багатофакторною, статично-динамічною економічною категорією.
Тому в процесі її аналізу необхідно поєднати усі елементи системи фінансових
відносин підприємства.
На такій підставі можна стверджувати, що
фінансова стійкість підприємства - це властивість підприємства, яка відображає
в процесі взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів впливу досягнення стану
фінансової рівноваги і здатність не лише утримувати на відповідному рівні
протягом деякого часу основні характеристики діяльності підприємства, але й
функціонувати та розвиватися.
В процесі функціонування кожне підприємство має
зберегти не лише стійкість свого становища, але й збалансувати внутрішні
можливості із впливом зовнішнього середовища для досягнення стану нової якості,
що дасть змогу розвиватися.
Аналіз фінансової стійкості підприємства дає
змогу оцінити здатність підприємства адаптуватися до умов зовнішнього
середовища та визначити ступінь його незалежності від зовнішніх джерел
фінансування. Зміст і завдання аналізу фінансової стійкості підприємств
випливають насамперед із функцій, які він виконує. З урахуванням підходів до
аналізу господарської діяльності можна запропонувати і визначити декілька
функцій фінансової стійкості (Додаток Б).
Існують певні принципи (вимоги), які повинні
обов'язково виконуватися у процесі організації, проведення і практичного
використання результатів при проведенні аналізу фінансової стійкості
підприємств.
Принципи проведення аналізу фінансової стійкості
підприємств наведені в додатку В.
Проведення аналізу фінансової стійкості
підприємств на основі вказаних принципів може істотно збільшити ефективність і
позитивні результати їх діяльності. Виходячи з періодичності проведення, аналіз
фінансової стійкості підприємств може класифікуватися як щоденний, щотижневий,
місячний, квартальний, річний.
Залежно від спектра досліджуваних питань аналіз
фінансової стійкості підприємств можна підрозділити на два види:
. повний, коли вивчаються всі аспекти
діяльності підприємства, тобто зовнішні і внутрішні його зв'язки;
2. тематичний, коли розглядається тільки
вузьке коло питань, що дає змогу виявити можливості поліпшення окремих напрямів
діяльності підприємства.
За суб'єктами (користувачами) аналіз фінансової
стійкості підприємств розрізняють на внутрішній, тобто для внутрішнього
користування (результати аналізу являють собою комерційну таємницю), і
зовнішній, що проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності
органами державного нагляду, акціонерами, інвесторами, аудиторами.
Розрізняють окремі види аналізу фінансової
стійкості, класифікація яких наведена в додатку Г.
Фактори, які впливають на фінансову стійкість
підприємства, класифікуються за такими ознаками: за місцем виникнення
(зовнішні, внутрішні) (рис.1.2); за важливістю результату (основні,
другорядні); за структурою (прості, складні); за часом дії (постійні,
тимчасові).
В процесі аналізу фінансової стійкості
підприємства особливу увагу слід приділяти внутрішнім факторам, які залежать
від діяльності підприємства і на які воно має можливість впливати та якими
управляти.
Рисунок 1.2 - Фактори впливу на фінансову
стійкість підприємства за місцем виникнення
Залежно від впливу означених вище факторів можна
виділити такі види фінансової стійкості підприємства: поточна (на момент
проведення аналізу) і потенційна (перспектива нарощувати обсяги діяльності
протягом певного часу і вихід на новий рівень фінансової рівноваги). Тобто
фінансова стійкість підприємства у короткостроковому періоді означає досягнення
стану рівноваги, у довгостроковому періоді - трансформування чинників
стабілізації у фактори розвитку підприємства.
На фінансову стійкість підприємства впливає ціла
низка чинників. З метою управління окремими з них, посилення чи послаблення їх
впливу на фінансову стійкість підприємства їх можна об'єднати в групи залежно
від рівня виникнення та ступеня значущості.
За рівнем виникнення виділяють внутрішні та
зовнішні чинники. Залежно від ступеня їх значущості виділяють чинники І рівня
(базові), II рівня (похідні) та III рівня (деталізуючи).
Оскільки з різних причин виникають чинники, що
впливають на фінансову стійкість, то при виборі методів управління ними
необхідно це врахувати. Якщо зовнішні чинники, що впливають на фінансову
стійкість, викликані дією об'єктивних економічних законів і майже не залежать
від діяльності підприємства, то внутрішнім чинникам властивий високий ступінь
керованості, а характер їх зміни безпосередньо залежить від організації роботи
самого підприємства. Отже, вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на фінансову
стійкість підприємства може бути різним, яким потрібно і можливо управляти в
певних межах. За складом та ступенем значущості чинники, що впливають на
фінансову стійкість, можна охарактеризувати так.
Чинники І рівня - це узагальнюючі (базові)
чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають
генератором взаємодії більш дрібних чинників.
До чинників І рівня відносять:
. фазу економічного розвитку системи;
2. стадію життєвого циклу підприємства.
Фаза економічного циклу розвитку економічної
системи є базовим зовнішнім чинником, що впливає на фінансову стійкість
підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними
темпи реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій
підприємства у товарні запаси, доходів підприємства та населення. Так, у період
економічної кризи темпи реалізації продукції відстають від темпів її
виробництва, зменшуються інвестиції в товарні запаси, що, у свою чергу,
призводить до ще більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів
підприємств і рівня доходів населення. Отже, знижується ліквідність підприємств
та їх платоспроможність, що неодмінно негативно відбивається на ступені
фінансової стійкості підприємства.
Другим базовим чинником І рівня виступає стадія
життєвого циклу підприємства. Вона є основоположним чинником при визначенні
загальноекономічної мети діяльності підприємства, для досягнення якої будуть
спрямовані всі інші його стратегії (стратегія управління обсягами діяльності,
стратегія управління власним та позиковим капіталом, фінансова стратегія). На
рівні підприємства необхідно велику увагу приділяти з'ясуванню специфіки кожної
окремої стадії його розвитку, оскільки специфіка кожної окремої стадії розвитку
підприємства буде визначати також потенційні його можливості щодо забезпечення
обсягів діяльності, а отже, величини прибутку, формування приросту активів та
їх фінансування за рахунок окремих видів джерел, зокрема власними фінансовими
ресурсами в необхідному обсязі з метою самофінансування, і разом із цим
опосередковано формуватиме певний ступінь фінансової стійкості та стабільності
фінансової діяльності підприємства.
Чинники II рівня - похідні. Вони є результатом
дії основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та
стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних)
належать:
. середній рівень доходів населення;
2. демографічна ситуація;
. соціальна політика держави;
. податкова політика держави;
. грошово-кредитна політика;
. амортизаційна політика;
. загальний рівень стабільності;
. стратегія управління обсягами
діяльності;
. стратегія управління активами;.
. стратегія управління капіталом;
. стратегія управління грошовими потоками.
Чинники II рівня бувають як зовнішніми, так і
внутрішніми.
Зовнішні чинники - це такі, вплив яких пов'язаний
з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна,
амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо). Від ступеня
відповідності видів, напрямів, методів цього регулювання і фази економічного
циклу залежатиме характер та глибина впливу деталізуючих чинників, або чинників
III рівня.
До внутрішніх похідній чинників II рівня, що
забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами
діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим
капіталом.
Розроблена стратегія передбачає загальну потребу
в активах, їх оптимальну структуру при одночасному визначенні джерел
фінансування цієї потреби та оптимізації структури капіталу, що, у свою чергу,
є гарантом досягнення ефективної пропорційності між коефіцієнтом фінансової
прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства. Досягнення
необхідної пропорційності між коефіцієнтом прибутковості та коефіцієнтом
фінансової стійкості має бути основною метою підприємства, оскільки це один із
чинників, який сприяє максимізації його ринкової вартості.
Чинники III рівня - є деталізуючими. За допомогою
їх з'ясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства
похідних чинників. До чинників III рівня (деталізуючих) відносять:
. рівень конкуренції;
2. рівень інфляції;
. склад та структуру активів;
. стратегію управління власними
фінансовими ресурсами та позиковим капіталом;
. стратегію управління ризиком.
Вплив чинників III рівня на фінансову стійкість є
різним. Тому за їх значимістю одним із найважливіших внутрішніх чинників
фінансової стійкості є оптимізація складу та структури активів підприємства.
Аналогічним за своїм впливом є також правильний вибір стратегії управління
активами. Значною мірою фінансова стійкість підприємства залежить від якості
політики управління поточними активами, від того, який загальний обсяг
оборотних коштів має підприємство, який розмір запасів та активів у грошовій
формі. При зменшенні виробничих запасів та зростанні ліквідних активів
підприємство може отримувати більший обсяг прибутку за рахунок залучення в
оборот додаткових коштів, однак разом із цим виникає ризик неплатоспроможності
підприємства. Оптимізація управління поточними активами полягає в тому, щоб
забезпечити достатньо високий рівень прибутковості активів при одночасній мінімізації
ризику втрати платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості.
Другим за своєю значущістю внутрішнім чинником
III рівня є стратегія управління капіталом - оптимізація складу та структури
джерел фінансування активів, власних фінансових ресурсів, а також правильний
вибір політики управління ними. Зі збільшенням обсягу власних фінансових
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел збільшуються також потенційні можливості
підприємства. Важливим є як загальний розмір прибутку, так і структура його
розподілу, а саме та частка, яка спрямовується на реінвестиційні цілі.
Таким чином, політика розподілу та використання
прибутку є одним із основних внутрішніх деталізуючих чинників, що впливають на
фінансову стійкість підприємства.
На фінансову стійкість підприємства значний вплив
мають кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкового капіталу.
Збільшення позикового капіталу, з одного боку, приводить до зростання
прибутковості власного капіталу, а з другого - надмірне зростання частки
позикового капіталу призводить до зниження фінансової стійкості підприємства,
зростання ризику втрати платоспроможності та фінансової незалежності. Отже, у
цьому зв'язку особливо важливим є чинник умілого використання ефекту
фінансового левериджу і забезпечення оптимізації структури капіталу
підприємства. Вплив зовнішніх чинників III рівня на фінансову стійкість
особливо зростає на стадії економіки кризового періоду. З фінансовою стійкістю
підприємства тісно пов'язаний обсяг платоспроможного попиту населення, оскільки
зростання обсягу попиту є стимулом до розширення обсягу його діяльності.
Останнє потребує зростання активів підприємства, що, у свою чергу, обумовлює
необхідність пошуку додаткових джерел фінансування цього приросту. Залучення
додаткових джерел фінансування призводить до структурних змін у складі джерел
фінансування активів, а отже, відповідно впливає на ступінь фінансової
стійкості підприємства.
Падіння платоспроможного попиту, яке характерне
для кризового періоду функціонування економіки, призводить до загострення конкурентної
боротьби та підвищення рівня конкуренції на ринках різних типів. Гострота
конкурентної боротьби - не менш важливий зовнішній чинник фінансової стійкості,
оскільки така боротьба призводить до кон'юнктурних змін на товарних, ресурсних
та фінансових ринках, що, у свою чергу, є причиною змін цін на продукцію
підприємства (що впливає на можливі обсяги реалізації), на матеріальні ресурси
(що змінює витрати на виробництво та реалізацію), на фінансові ресурси (що
відбивається на можливості залучення підприємством позикових коштів). Усі ці
зрушення відразу відбиваються позитивно чи негативно - залежно від характеру
змін зовнішніх чинників на ступені фінансової стійкості підприємства.
Зовнішнім фактором III рівня, що впливає на
фінансову стійкість, є рівень інфляції. Порівняно зі стабільним етапом розвитку
в умовах економічної кризи зростає вплив інфляції, що негативно відбивається на
ступені. фінансової стійкості підприємства, оскільки зменшується обсяг його
чистого прибутку. Це призводить до зниження обсягу власних фінансових ресурсів,
які формуються за рахунок внутрішніх джерел. Зменшення власних фінансових
ресурсів підприємств при стабільній чи зростаючій потребі в ресурсах обумовлює
необхідність їх запозичення у значно більших обсягах, а це означає, що ціна на
позикові ресурси зростатиме, ускладнюватиметься можливість їх використання для
збільшення прибутковості власного капіталу, внаслідок чого зросте вартість
капіталу підприємства. Усе це в сукупності сприяє зниженню ринкової вартості
підприємства [4].
Макроекономічні чинники, що впливають на
досягнення стабілізації економічної системи та опосередковано на стабільність
фінансового стану підприємств, класифікують за певними ознаками, які наведені в
додатку Д. Таким чином, фінансова стійкість є найважливішою характеристикою
фінансово-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо
підприємство фінансово стійке, то воно має перевагу перед іншими підприємствами
того ж профілю та залучень інвестицій, в отриманні кредитів, у виборі постачальників
і в підборі кваліфікованих кадрів.
1.3
Методичні підходи щодо оцінки фінансової стійкості
Фінансова стійкість є однією з найважливіших
характеристик фінансового стану суб’єкта господарювання. В Україні
використовують різні методики оцінки фінансового стану підприємств. Різні
системи показників оцінки фінансового стану і стали причиною існування кількох
підходів до визначення та оцінки фінансової стійкості.
Для характеристики фінансової стійкості
підприємства використовується система абсолютних і відносних показників.
Найбільш узагальнюючими абсолютними показниками фінансової стійкості є
відповідність або невідповідність джерел коштів для формування запасів і
затрат, тобто різниця між сумою джерел коштів і сумою запасів і витрат.
а) наявність власних оборотних коштів (ВОК) -
визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротними активами. Цей
показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з
попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У
формалізованому вигляді наявність оборотних коштів можна записати:
ВОК =КіР - ПА=П1-А1 (1.1)
де КіР - сума капіталу і резервів;
ПА - позаобігові активи;
П1 - перший розділ пасиву балансу;
А1 - перший розділ активу балансу.
б) наявність власних і довгострокових позикових
джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення
значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:
ВД=ВОК+ДП=П1 +П3 - А1 (1.2)
де ДП - довгострокові зобов’язання;
П3 - третій розділ пасиву балансу.
в) загальний розмір основних джерел формування
запасів і витрат (ЗВ) визначається шляхом збільшення попереднього показника на
суму короткострокових позичкових коштів:
ЗВ=ВД+КПК (1.3)
де КПК - короткострокові позикові кошти.
Цим трьом показникам наявності джерел формування
запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього
формування:
а) надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних
коштів (ВОК):
ВОК= ВОК-З (1.4)
де З - запаси.
б) надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових
джерел
формування запасів (ВД):
ВД =ВД - 3 (1.5)
в) надлишок (+) або нестача (-) загальної
величини основних джерел
формування запасів (ЗВ):
ЗВ =ЗВ-3 (1.6)
Виокремлення трьох показників забезпеченості
запасів і витрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові
ситуації на підприємствах за ступенем їх стійкості.
Відповідно до показника забезпечення запасів і
витрат власними та позиковими коштами можна назвати такі типи фінансової
стійкості підприємства:) абсолютна стійкість фінансового стану S = (1; 1;
) - для забезпечення запасів достатньо оборотних
коштів, платоспроможність підприємства гарантована. Більше того, її навряд чи
можна розглядати як ідеальну, оскільки це означає, що керівництво компанії не
вміє, не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела коштів
для операційної діяльності. В нинішніх умовах розвитку економіки України
зустрічається доволі рідко, задається умовою:
З < ВОК + К (1.7)
де К - кредити банківських установ, а також
кредиторська заборгованість за товари.
б) нормальна стійкість фінансового стану
підприємства S = (0; 1;
) - для забезпечення запасів крім власних
оборотних коштів залучаються довгострокові кредити та позики. Гарантія
платоспроможності підприємства, відповідає наступній умові:
З = ВОК + К (1.8)
в) нестійкий фінансовий стан S = (0; 0;
) - для забезпечення запасів крім власних
оборотних коштів та довгострокових кредитів та позик залучаються
короткострокові кредити та позики. Характеризується порушеною
платоспроможності, при якій зберігається можливість відновлення рівноваги за
рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:
З = ВОК + К + ДПФН (1.9)
де ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову
напруженість.
Відсутність фінансової стійкості вважається
припустимою, якщо виконуються такі умови:
виробничі запаси (ВЗ) і готова продукція (ГП)
дорівнюють сумі короткострокових кредитів і позикових коштів (ККПК), що беруть
участь у формуванні запасів, або перевищують її:
ВЗ + ГП > ККПК (1.10)
незавершене виробництво (НВ) і витрати майбутніх
періодів (ВМП) дорівнюють величині власного оборотного капіталу або менші від
неї:
НВ + ВМП < ВОК (1.11)
У цій ситуації існує можливість відновлення
рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської
заборгованості, прискорення оборотності запасів.
г) кризовий фінансовий стан S = (0; 0; 0) - для
забезпечення запасів не вистачає "нормальних" джерел їх формування.
Підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти,
короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть
його кредиторської заборгованості і прострочених позик:
З > ВОК + К (1.12)
Ці показниками фінансової стійкості
характеризують ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього
формування. Таким чином знаходяться три показники забезпеченості запасів
джерелами їхнього формування (Фі), за допомогою яких визначається
трикомпонентний показник типу фінансового становища:
= 1, при Фi > 0, тобто Фвок > 0, Фвд >
0, Фзв > 0, => S = (1; 1;1);= 0, при Фi < 0, тобто Фвок < 0, Фвд
< 0, Фзв < 0, => S= (0; 0; 0).
Крім абсолютних показників оцінки фінансової
стійкості підприємства застосування відносних дозволяє більш детально її
оцінити. Суть коефіцієнтного підходу оцінки фінансової стійкості підприємства
полягає в обчисленні та аналізі низки фінансових коефіцієнтів. Методичний
підхід до визначення фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів
є найбільш поширеним.
Єдиного загальновизнаного підходу використання
інформації для кількісного визначення фінансової стійкості та її оцінки немає.
Виділяють два основних підходи до визначення фінансової стійкості, відповідно
до яких диференційованою є інформаційна база аналізу.
За першого підходу при оцінці фінансового стану і
фінансової стійкості підприємства орієнтуються винятково на дані Балансу про
джерела фінансування, тобто на капітал. У цьому разі оцінку фінансової
стійкості підприємства здійснюють тільки на основі даних пасиву балансу.
За другого підходу для оцінки фінансової
стійкості підприємства аналізують взаємозв'язок між активом і пасивом Балансу,
тобто простежують напрями використання коштів.
За першого підходу коефіцієнти, розраховані за
даними пасиву балансу, є основними. Однак характеристика фінансової стійкості
за допомогою таких показників буде не повною. Важливо не тільки знати, звідки
залучено кошти, а й куди їх вкладено, яка структура вкладень.
Більш повним і з економічного погляду більш
виправданим є другий підхід. Тому повну оцінку фінансової стійкості
підприємства слід здійснювати з використанням як коефіцієнтів, розрахованих за
даними пасиву балансу, так і коефіцієнтів, що відображують взаємозв'язок між
джерелами формування коштів підприємства і структурою вкладень.
Усі відносні показники, що характеризують
фінансову стійкість підприємства можна умовно об’єднати в декілька груп
(Додаток Е).) показники структури капіталу, які характеризують фінансову
незалежність від зовнішніх позикових коштів, а саме:
) коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт
автономії) - одна з найважливіших характеристик стійкості фінансового стану
підприємства, його незалежності від позикових джерел. Показує питому вагу
власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність
Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії - більше 0,5. Ця величина
показника дозволяє припустити, що всі зобов'язання підприємства можуть бути
покриті власними коштами. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про
зростання фінансової незалежності, підвищення гарантій погашення підприємством
своїх зобов'язань.
Отже, чим вище значення коефіцієнта, тим кращий
фінансовий стан підприємства;
) коефіцієнт фінансової стійкості (Кф. с.)
показує питому вагу в загальній вартості майна всіх джерел коштів, які
підприємство може використати без втрат для кредиторів;
) коефіцієнт фінансової залежності (Кф. з.) -
характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу і
розраховується як відношення позикового капіталу до загального;
) коефіцієнт фінансового ризику (фінансування) -
це відношення позикового капіталу до власного. Цей показник свідчить про
фінансову незалежність підприємства від залучення позикових коштів, показує
скільки позикових коштів залучає підприємство на 1 грн.
Оптимальне значення цього коефіцієнту знаходиться
в межах від 0,3 до 0,5, критичне значення - 1, хоча деякі економісти вважають,
що при високих показниках оборотності оборотних коштів воно може перевищувати
одиницю без істотних наслідків для ринкової стійкості.
б) показники, що характеризують стан оборотних
коштів:
) коефіцієнт маневрування власного оборотного
капіталу (Км. в. к.), що розраховується як відношення власного оборотного
капіталу до загальної суми власного капіталу. Рекомендоване значення
коефіцієнта становить 0,5, проте його розмір в значній мірі залежить від
специфіки галузі та виробництва. Так у фондомістких виробництвах він буде
нижчим, аніж у матеріаломістких, оскільки в таких виробництвах знана частка
інвестується в основні фонди;
) коефіцієнт забезпечення власними оборотними
коштами (Кз. в. к.). Рівень цього коефіцієнта оцінюється залежно від того, в
якому стані матеріальні запаси. Якщо підприємство має запаси сировини,
матеріалів, напівфабрикатів, які значною мірою перевищують нормальні потреби
виробництва, то власний оборотний капітал не може покрити їх повністю. У цьому
разі коефіцієнт буде менший від одиниці. Якщо ж підприємство відчуває нестачу
виробничих запасів для здійснення нормального виробничого процесу, коефіцієнт
буде вищий за одиницю.
в) показники, які характеризують стан основних
засобів:
Окрему групу показників, які також характеризують
фінансову стійкість підприємства, становлять:
) коефіцієнт ефективності використання фінансових
ресурсів (Кеф. ф. р.) - це відношення валового прибутку підприємства до валюти
балансу. Він дає можливість визначити, за який період часу прибуток, отриманий
підприємством, може компенсувати вартість майна.
) коефіцієнт ефективності власного капіталу (Кеф.
в. к.), становить інтерес для власників підприємств, оскільки дає узагальнюючу
оцінку ефективності вкладень коштів у дане підприємство. Наведені вище
показники дозволяють з певним ступенем об’єктивності оцінити фінансовий стан
підприємства. При цьому фінансовий стан вважається незадовільним, якщо значення
коефіцієнтів нижче або вище нормативних (рекомендованих) значень (в залежності
від показника) [44].
Одним із способів оцінки фінансової стійкості є
інтегральний підхід, який дає змогу дати інтегровану оцінку ступеню фінансової
стійкості. Його можна застосовувати на практиці, особливо в умовах кризового
стану економічної системи, коли господарські зв'язки підприємства, що існували
раніше, порушені і відбувається процес налагодження ним нових зв'язків з
партнерами, зацікавленими у достатній фінансовій стійкості.
Показники фінансової стійкості за цього підходу
характеризують стан і структуру активів підприємства та забезпеченість їх
джерелами покриття. Склад, суть та алгоритм розрахунку кожного показника
фінансової стійкості при використанні інтегрального підходу наведені в додатку
Ж.
Цей підхід цікавий тим, що на відміну від усіх
охарактеризованих вище, у процесі його здійснення кожний з показників
розглядається у взаємозв'язку з іншими показниками.
Отже, велика кількість підходів до визначення
фінансової стійкості підприємства свідчить про багатогранність цього поняття.
Фінансова стійкість - це спроможність підприємства забезпечувати пропорційний
розвиток при збереженні достатнього рівня плато-та кредитоспроможності.
У зв'язку з цим вважаємо цікавим дослідження, яке
ґрунтується на інтегрованому поєднанні двох підходів:
. з використанням узагальнюючого показника
зміни фінансової стійкості підприємства (Фс), що дає змогу оцінити загальну
динаміку фінансового стану та зміни фінансової стійкості підприємства потягом
певного періоду часу;
2. підходу, в основні якого покладено
виділення чотирьох типів поточної фінансової стійкості (абсолютна та нормальна
фінансова стійкість, нестійкий і кризовий фінансовий стан підприємства).
За допомогою такого підходу можна визначити, до
якого саме типу належать певні підприємства, а також зробити прогностичні
розрахунки щодо перспектив розвитку підприємств у разі зміни фінансової
стійкості [4].
Таким чином варто зазначити, що оцінка фінансової
стійкості не повинна вестись тільки по запропонованим методикам. Багато
залежить від галузі, ринкової ситуації та репутації підприємства (не платежів,
порушення фінансової дисципліни). Загальною вимогою з боку кредиторів є
обережність стосовно збільшення частки позикового капіталу підприємств; вони
віддають перевагу тим, у кого велика частка власного капіталу. Власники підприємства,
навпаки, схильні підвищувати частку позикових коштів, але в межах припустимого
ризику, щоб не втратити фінансової стійкості. Для цього доцільно також
проводити аналіз впливу фінансового важеля на рентабельність власного капіталу
підприємства.
Розділ
2. Аналіз фінансової стійкості ТОВ "Освіта України""
2.1
Аналіз динаміки обсягу, складу та структури капіталу ТОВ "Освіта
України""
ТОВ "Освіта України" - це компанія, що
динамічно розвивається, діяльністю якої є сприяння підприємствам всіх форм
власності в підвищенні ефективності діяльності в досягненні максимальних
економічних результатів.
У роботі компанії, перш за все, керується такими
принципами:
Орієнтація на завдання і побажання клієнта
Комплексний підхід до вирішення поставлених
завдань
Професіоналізм і компетентність.
Юридична адреса компанії в Україні Київ,
вул.Г. Маршала 13, офіс 808. Компанія має представництва в Одесі, а також за
кордоном (Білорусь м. Гомель вул. Гео Милев 47, бл.2)
Одним з напрямків роботи компанії є видавництво.
Видавництво випускає літературу найрізноманітнішої тематики - як для масового
читача, так і наукові видання. Найбільш поширеним є видання науково-методичної
літератури в найрізноманітніших вузах країни. Воно також здійснює випуск книг
за замовленням та коштом авторів, надає редакційно-видавничі послуги (передрук
та складання текстів, редагування, художнє оформлення, виготовлення
оригінал-макетів видань тощо), здійснює гуртову торгівлю книгами - як власного
виробництва, так інших видавництв.
Перелік виконуваних робіт:
Видавництво книг;
Дизайн та верстка монографій, книг, періодичних
видань, буклетів тощо;
Реалізація видань
Участь у книжкових виставках;
Організація поїздок авторів з їхніми творами на
книжкові виставки, як на території України (Київ, Львів, Одеса) так і за
кордоном (Москва, Гомель, Мінськ);
Книжки видавництва займають перші позиції
українських книжкових рейтингів і мають численні призи й нагороди. Підручники
для загальноосвітніх навчальних закладів з 2005 р. впевнено стають переможцями
Всеукраїнського конкурсу підручників.
Достовірність інформації, висока якість змісту й
гармонійне художнє оформлення, актуальність видань і чудові автори - кожен
професіонал в обраній сфері.
В організаційній та управлінській роботі
підприємств фінансова діяльність підприємства представлена планово-економічним
відділом до складу якого входить економіст, головний бухгалтер та помічник
бухгалтера, діяльність яких спрямовано на вирішення таких основних завдань:
фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності; пошук
резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та
платоспроможності; виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами
господарювання, бюджетом, банками; мобілізація фінансових ресурсів в обсязі
необхідному для фінансування виробничого і фінансового розвитку, збільшення
власного капіталу; контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням
фінансових ресурсів.
Основні фінансово-економічні показники діяльності
підприємства за період з 2008 по 2012 роки представлені в таблиці 2.1, і
розраховані на основі даних фінансової звітності за 2008 - 2012 роки (Додатки Н
- Т).
Проаналізувавши дані, наведені в таблиці 2.1
можна зробити наступні висновки про діяльність ТОВ "Освіта України"
за період з 2008 по 2012 роки. Протягом аналізованого періоду простежується
тенденція до скорочення реалізації продукції на підприємстві, про що свідчить
динаміка виручки від реалізації, яка зменшилась за період на 79668,9 тис. грн.
і становила у 2012 році 93522 тис. грн., що на 54 % менше ніж дохід від реалізації
в 2008 році. Про аналогічну тенденцію свідчить і зменшення даної статті у 2012
році в порівнянні з 2011 роком на 1281 тис. грн. Дана тенденція пов’язана,
головним чином, зі скороченням фізичного обсягу реалізації продукції та
собівартості продукції підприємства.
Таблиця 2.1 - Основні фінансово-економічні
показники діяльності підприємства за період з 2008 по 2012 рр.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Виручка
від реалізації продукції, тис. грн.
|
173190,90
|
115891,50
|
122387,80
|
94803,00
|
93522,00
|
-79668,90
|
-1281,00
|
|
Чистий
доход від реалізації продукції, тис. грн
|
117367,90
|
70385,80
|
78293,30
|
65377,00
|
67751,00
|
-49616,90
|
2374,00
|
|
Собівартість,
тис. грн.
|
99759,4
|
59288,80
|
65055,70
|
55384,00
|
58831,00
|
-40928,40
|
3447,00
|
|
Валовий
прибуток, тис. грн.
|
17608,50
|
11097,00
|
13237,60
|
9993,00
|
8920,00
|
-8688,50
|
-1073,00
|
|
Чистий
прибуток, тис. грн.
|
1985,
20
|
1206,
20
|
31,90
|
365,00
|
323,00
|
-1662,
20
|
-42,00
|
|
Середньо
облікова чисельність працюючих
|
262
|
260
|
261
|
252
|
247
|
-15
|
-5
|
Протягом періоду відбувається зменшення обсягу
чистого доходу від реалізації у 2012 році на 49616,9 тис. грн. в порівнянні з
2008 роком. Проте спостерігається незначне зростання чистого доходу від
реалізації у 2012 році на 2374 тис. грн., що пов’язане зі зменшенням сум
акцизного збору і ПДВ, в порівнянні з 2011 роком.
Собівартість протягом 2008 - 2012 років
зменшилась на 49028,9 тис. грн., це зумовлено в основному зменшенням обсягу
виробництва продукції. Проте у 2012 році в порівнянні з 2011 можна простежити
зростання розміру на 3447 тис. грн.
Положення підприємства є достатньо нестійким,
враховуючи зниження валового прибутку за аналізований період на 8688,5 тис.
грн. (49,34 %) та чистого прибуток - на 56768,6 тис. грн. (83,72 %), а у 2011
році порівняно з 2010 роком він збільшився на 333,1 тис. грн., проте вже в 2012
знову зменшився на 42 тис. грн., це є негативною тенденцією, адже втрачаючи
прибуток, у підприємства знижується рентабельність і відповідно погіршується
його репутація на ринку, що в свою чергу може призвести до негативних
наслідків.
Якщо говорити про середньооблікову чисельність
працюючих, то вона зменшилася на 15 чоловік. Це зменшення відбулося за рахунок
робочих, склад адміністративного персонал у залишився незмінним. Дана ситуація
пояснюються тим, що у 2012 році, порівняно з 2008, з’явилися нові обладнання,
які замінили людські ресурси.
Отже, ТОВ "Освіта України" має стійкі
тенденції погіршення фінансово-економічних показників, окрім чистого доходу від
реалізації, який хоч і зменшувався протягом періоду, проте у 2012 році на
відміну від 2011 мало місце зростання показника на 2374 тис. грн., що
безсумнівно є позитивним для товариства, проте на фоні спадаючих тенденцій
інших показників, суттєво не покращує ситуацію.
Для того, щоб більш розширено оцінити діяльність
підприємства, проведемо оцінку фінансового стану ТОВ "Освіта
України", яка передбачає основні етапи: аналіз динаміки та структури
валюти балансу; аналіз майнового стану; аналіз ділової активності; аналіз
рентабельності.
Для аналізу динаміки та структури валюти балансу
скористаємося агрегованим балансом за період 2008-2012 роки, що включає статті
активу (Додаток У) та пасиву (Додаток Ф).
За аналізований період в цілому валюта балансу
збільшилася на 7614,9 тис. грн., проте тенденція до зростання спостерігалася
лише до 2012 року, в якому порівняно з 2011 відбулося зменшення на 14299 тис.
грн., що свідчить про скорочення діяльності підприємства. Таке зменшення, в
першу чергу, зумовлене значним скороченням необоротних активів (2569,3 тис.
грн.). В свою чергу необоротні активи зменшились за рахунок скорочення основних
засобів.
Як бачимо, в структурі активів переважають
оборотні активи, це говорить про те, що у товариства легкий баланс. Оборотні
активи за аналізований період збільшились на 7631,1 тис. грн., проте у
порівнянні з 2011 роком у 2012 спостерігається значне їх зменшення на 15703
тис. грн., що говорить про скорочення коштів авансованих у виробництво.
Серед статей оборотних активів найбільше
збільшилися такі як виробничі запаси та дебіторська заборгованість за товари,
роботи, послуги. Аналізуючи склад та структуру оборотних активів за відповідний
період, було встановлено, що найбільшу частку в даному розділі агрегованого
балансу займають виробничі запаси, готова продукція, дебіторська заборгованість
за товари, роботи, послуги. Значення таких статей як незавершене виробництво,
товари, витрати майбутніх періодів, грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній
валюті зменшились, що є негативною тенденцією для товариства, адже таким чином
воно зменшує свою абсолютну платоспроможність. Зменшення товарів свідчить про
розпродаж продукції, яка накопичується на складах, що безперечно є позитивним
явищем.
У структурі пасивів найбільшу частку (75,65 %) у
2008 році займали поточні зобов’язання, які протягом періоду не мали стабільної
тенденцію, проте в 2012 в порівнянні з 2008 збільшились на 6698,90 тис. грн.
Так само у 2012 році поточні зобов’язання зменшились в порівнянні з 2011 на
14855 тис. грн. Це позитивно впливає на діяльність підприємства, адже воно
покращує таким чином фінансову стійкість.
Значну частку в структурі пасивів займає власний
капітал, протягом періоду він має стійку тенденцію до збільшення, так у 2008
році вона становить 22,79 %, а вже у 2012 - 41,51 %, тобто на 13740,7 тис. грн.
більше ніж у 2008 році, і на 588 тис. грн. - ніж у 2011. Дана динаміка є
позитивним фактором для підприємства, адже таким чином збільшується
незалежність підприємства, покращуються показники стійкості, що сприяє
стабілізації товариства на ринку.
Також необхідно відмітити наявність і хоч і не
значне, але збільшення довгострокових зобов’язань, на 57,60 тис. грн. у 2012 в
порівнянні з 2008. Проте у 2012 році показник зменшується на 32 тис. грн. у
порівнянні з 2011 роком. В цілому зростання даного розділу пасиву це позитивна
ситуація для підприємства, адже беручи довгострокові кредити, підприємство
отримати значно більшу вигоду. Отримання довгострокових кредитів для
підприємства є свідченням довіри кредитора [24].
Показники, які характеризують майновий стан ТОВ
"Освіта України" представлені в таблиці 2.2.
Аналізуючи майновий стан ТОВ "Освіта
України" можна сказати, що коефіцієнт зносу збільшився, що є ознакою
погіршення стану його матеріально-технічної бази. Так протягом 2008 - 2012
років показник збільшився з 38 % у 2008 до 63 % у 2012 році, тобто на 25 %.
Таблиця 2.2 - Показники майнового стану ТОВ
"Освіта України" за 2008 - 2012 роки
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Коефіцієнт
зносу
|
0,38
|
0,44
|
0,45
|
0,55
|
0,63
|
0,25
|
0,08
|
|
Коефіцієнт
придатності
|
0,62
|
0,56
|
0,55
|
0,45
|
0,37
|
-0,25
|
-0,08
|
|
Коефіцієнт
оновлення
|
0,07
|
0,03
|
0,1
|
0,06
|
0,02
|
-0,05
|
-0,04
|
|
Коефіцієнт
вибуття
|
0,01
|
0,01
|
0,003
|
0,06
|
0,02
|
0,01
|
-0,04
|
|
Коефіцієнт
прискореної вартості основних засобів
|
0,07
|
0,03
|
0,12
|
-0,03
|
0,01
|
-0,06
|
0,04
|
|
Коефіцієнт
компенсації вибуття основних засобів
|
0,11
|
0,21
|
2,38
|
0,56
|
0,45
|
-1,82
|
|
Фондомісткість
|
0,05
|
0,09
|
0,08
|
0,09
|
0,08
|
0,03
|
-0,01
|
|
Фондовіддача
|
18,69
|
11,63
|
12,21
|
10,4
|
18,06
|
-0,62
|
7,66
|
Відповідно обернено пропорційна збільшенню
коефіцієнту зносу зменшується коефіцієнт придатності, так у 2012 він становить
37 % це свідчить, про те, що на сьогодні, лише 37 % основних засобів придатні
для експлуатації, тобто ми бачимо, що вони повністю морально та фізично
застаріли, на підприємстві взагалі не проводиться оновлення основних фондів.
Коефіцієнт оновлення свідчить, що лише 7 %, 3%, 10 %, 6 % та 2 % у 2008, 2009,
2010, 2011 та 2012 роках відповідно складають нові основні засоби, в частині
тих, що знаходились на кінці звітного періоду. Це є негативною ситуацією, адже
за останні 3 роки спостерігалась тенденція до зменшення.
Що стосується коефіцієнта вибуття основних
засобів, то він показує рівень вибуття основних засобів, і протягом періоду має
дуже низькі значення і майже не змінюється.
Коефіцієнт прискореної вартості основних засобів
протягом періоду має стійку тенденцію до зменшення, і становить 0,07 у 2008
році, що на 0,06 менше ніж у 2012 році. Проте найгірший від’ємний показник
спостерігається у 2011 році, він дорівнює ( - 0,03), але вже в 2012
збільшується на 0,04 і становить 0,01.
Щодо коефіцієнта компенсації вибуття основних
засобів, то він за аналізований період збільшився на 0,45, це свідчить про те,
що збільшується кількість оновлених фондів, за допомогою яких можна
компенсувати основні фонди, що вибули. Але у 2011 році показник становив 2,38,
що на 1,82 більше ніж у 2012, це свідчить про те, що у 2011 році оновлених
основних фондів буле не достатньо для покриття тих, що вибулих.
Фондомісткість у попередньому році дорівнює 0,09
грн., тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає 9 коп. основних
виробничих фондів, а у звітному році порівняно з попереднім вона зменшилася на
0,01 і становила 0,08 грн., тобто на 1 грн. виробленої продукції припадає 0,08
грн. основних фондів. Зменшення фондомісткості можна оцінювати як позитивне
явище, що сприяє зменшенню капіталомісткості виробленої продукції.
Фондовіддача у попередньому році становила 10,40,
тобто на кожну гривню основних виробничих фондів припадає 10 грн.42 коп.
виробленої продукції, а у звітному році порівняно з попереднім вона збільшилася
на 7,66 грн. і становила 18,06 грн, тобто на 1 грн. основних виробничих фондів
припадає 18,06 грн. виробленої продукції. Збільшення фондовіддачі можна
оцінювати як позитивне явище, що сприяє збільшенню віддачі задіяних основних
фондів.
Ліквідність - це індикатор фінансового стану,
який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи,
одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. За
допомогою ліквідності оцінюється результат поточного та фінансового розвитку
підприємства. За рівнем ліквідності та платоспроможності можна оцінити
початкову стійкість фінансового стану.
Аналіз ліквідності та платоспроможності
необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової
діяльності, але й для зовнішніх інвесторів (кредиторів, акціонерів).
Для аналізу показники балансу групуються у
відповідності з двома правилами: активи - по мірі зменшення ліквідності та
пасиви - по мірі збільшення терміновості їх погашення (табл.2.3).
Таблиця 2.3 - Групування активів по мірі
зменшення ліквідності та пасивів по мірі збільшення терміновості їх погашення
ТОВ "Освіта України" за період з 2008 по 2012 рр., тис. грн.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Активи
|
|
Найбільш
ліквідні активи (А1)
|
231,5
|
273,3
|
14,6
|
182
|
5
|
231,5
|
273,30
|
|
Активи,
що швидко реалізуються (А2)
|
26561,3
|
20128,9
|
20911
|
34559
|
21665
|
26561,30
|
20128,90
|
|
Активи,
що повільно реалізуються (А3)
|
18322
|
27955,1
|
31394
|
33708
|
31076
|
18322,00
|
27955,10
|
|
Активи,
що важко реалізуються (А4)
|
11326,3
|
10288,5
|
11327
|
9925
|
8757
|
11326,30
|
10288,50
|
|
Пасиви
|
|
Найбільш
термінові пасиви (П1)
|
2684,4
|
1626,8
|
11148
|
12792
|
10833
|
2684,40
|
1626,80
|
|
Короткострокові
пасиви (П2)
|
40055,5
|
42035,5
|
39591
|
38098
|
25208
|
40055,50
|
42035,50
|
|
Довгострокові
пасиви (П3)
|
884,5
|
881,4
|
1421
|
1490
|
1458
|
884,50
|
881,40
|
|
Стійкі
пасиви (П4)
|
12873,7
|
14161,2
|
25527
|
26026
|
26614
|
12873,70
|
14161,20
|
Дані таблиці 2.3 свідчать про те, що на
підприємстві в 2012 році, порівняно з 2008 роком, всі групи активів зменшилися,
окрім активів, що швидко реалізуються, який за період збільшився на 18322 тис.
грн., тобто на 69,61 %. Якщо брати до уваги 2008 рік, то найбільш ліквідні
активи зменшились, а інші 3 групи збільшились.
Щодо пасивів по мірі терміновості їх погашення,
то за аналізований період всі групи весь час збільшувалися.
Наявність ліквідних активів забезпечує
ліквідність балансу підприємства. Абсолютно ліквідним балансом вважається
баланс на якому витримуються чотири рівняння:
А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4.
Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів
дозволить встановити тенденції в структурі балансу і його ліквідність.
р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 <
П4.
р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 <
П4.
р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 <
П4.
р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 <
П4.
р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 <
П4.
Невиконання двох перших нерівносте свідчить про
те, що ліквідність балансу в значній мірі відрізняється від абсолютної і
підприємство може погасити свої зобов’язання, якщо мобілізує всі фонди обігу.
Оцінка ліквідності і платоспроможності діяльності
підприємства надана в таблиці 2.4.
За період з 2008 по 2012 р. спостерігається
зниження ліквідності на підприємстві. Коефіцієнт абсолютної ліквідності за
аналізований період зменшився на 0,0099 % і перебуває нижче нормативного
значення, що є негативною тенденцією, яка свідчить про зменшення можливостей
підприємства щодо сплати своїх зобов’язань негайно. Що стосується коефіцієнта
швидкої ліквідності, то він відповідає нормативу і навіть перевищує його і становить
0,92 та 1,14 у 2008, 2012 роках відповідно, тобто має стійку тенденцію до
збільшення.
Коефіцієнт покриття відповідає нормативному
значенню, що є позитивним явищем і свідчить про те, що в разі непередбачених
ситуацій, товариство матиме змогу погасити свої зобов’язання. Наявність
власного оборотного капіталу вже є позитивним для підприємства, при чому можна
зазначити, що значення показника протягом 2008 - 2011 років збільшується на
14330 тис. грн. Дана динаміка є сприятливою у діяльності підприємства, оскільки
свідчить про збільшення вартості оборотного капіталу та спроможність
підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати поточну
діяльність у значній мірі. Проте у 2012 році в порівнянні з 2011, показник
зменшився на 848 тис. грн., що є негативною ситуацією для підприємства. Далі
визначимо ефективність використання фінансових ресурсів на підприємстві,
використовуючи показники ділової активності (табл.2.5).
Таблиця 2.4 - Показники ліквідності і
платоспроможності ТОВ "Освіта України" за період з 2008 по 2012 рр.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
|
0,01
|
0,01
|
0,004
|
0,004
|
0,0001
|
-0,0099
|
-0,0039
|
|
Коефіцієнт
швидкої ліквідності
|
0,92
|
0,90
|
1,12
|
0,96
|
1,14
|
0,22
|
0,18
|
|
Коефіцієнт
покриття
|
1,06
|
1,11
|
1,42
|
1,34
|
1,46
|
0,40
|
0,12
|
|
Власний
оборотний капітал
|
2375
|
4695
|
15577
|
17553
|
16705
|
14330
|
-848
|
Аналіз ділової активності, що проводиться за
допомогою коефіцієнтів оборотності та строків обертання не дозволяє
охарактеризувати підприємство з позитивної сторони. Коефіцієнти оборотності
активів, запасів та власного капіталу за період дуже низькі, тобто вони
обертаються дуже повільно, відповідно строки обертання - високі. Так строки
обертання активів становлять. 156 днів у 2008 р., 299 - у 2009 р., 281 - у 2010
р., 376 - у 2011 р. та 384 днів у 2012 р.
Темпи обертання дебіторської та кредиторської
заборгованості також значні. На ТОВ "Освіта України" терміни
погашення дуже великі, так у 2012 році в порівнянні з 2008 показники зросли на
145 та 215 днів відповідно. Дана ситуація свідчить про те, що на підприємстві
відбувається неефективне використання капіталу.
Таблиця 2.5 - Показники ділової активності ТОВ
"Освіта України" за 2008 - 2012 роки
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Коефіцієнт
оборотності активів
|
2,34
|
1,22
|
1,30
|
0,97
|
0,95
|
-1,39
|
-0,02
|
|
Строк
обертання активів, днів
|
156
|
299
|
281
|
376
|
384
|
228
|
8
|
|
Коефіцієнт
оборотності основних засобів
|
18,68
|
11,63
|
12,21
|
10,39
|
13,08
|
-5,6
|
2,69
|
|
Коефіцієнт
оборотності дебіторської заборгованості
|
3,75
|
1,80
|
1,95
|
1,46
|
1,51
|
-2,24
|
0,05
|
|
Строк
обертання дебіторської заборгованості, днів
|
97
|
203
|
187
|
250
|
242
|
145
|
-8
|
|
Коефіцієнт
оборотності кредиторської заборгованості
|
2,93
|
1,48
|
1,98
|
1,77
|
1,89
|
-1,04
|
0,12
|
|
Строк
обертання кредиторської заборгованості, днів
|
125
|
248
|
244
|
351
|
340
|
215
|
-11
|
|
Коефіцієнт
оборотності матеріальних запасів
|
14,3
|
8,1
|
6,44
|
3,60
|
3,74
|
-10,56
|
0,14
|
|
Строк
обертання матеріальних запасів, днів
|
26
|
45
|
57
|
101
|
98
|
72
|
-3
|
|
Коефіцієнт
оборотності власного капіталу
|
9,9
|
5,21
|
3,85
|
2,54
|
2,57
|
-7,33
|
0,03
|
|
Строк
обертання власного капіталу, днів
|
37
|
70
|
95
|
144
|
142
|
105
|
-2
|
Якщо вважати, що аналіз ділової активності
дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, то можна
сказати, що ТОВ "Освіта України" недостатньо ефективно працює на
ринку своєї галузі, що потребує застосування заходів щодо поліпшення ситуації,
яка склалася. Для аналізу показників ефективності діяльності підприємства
розрахуємо показники, які характеризують рентабельність ТОВ "Освіта України"
(табл.2.6).
Проаналізувавши коефіцієнти рентабельності ТОВ
"Освіта України", можна зробити висновок, що всі напрямки діяльності
підприємства, є не достатньо прибутковими і знаходяться на дуже низькому рівні,
причому рівень прибутковості за аналізований період зменшується, окрім
рентабельності виробництва продукції, яка протягом 2008 - 2012 років залишилася
незмінною, лише у 2012 відносно 2011 збільшилась на 0,02. Причиною зменшення
показників є постійні коливання чистого доходу та чистого прибутку. Проте всі
коефіцієнти рентабельності є додатними. Таким чином, можна зробити висновок, що
на ТОВ "Освіта України" присутні джерела поповнення його власних
коштів для здійснення звичайної господарської діяльності.
Таблиця 2.6 - Показники рентабельності ТОВ
"Освіта України" за період 2008
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Рентабельність
активів
|
0,04
|
0,02
|
0,001
|
0,01
|
0,01
|
-0,03
|
0
|
|
Рентабельність
власного капіталу
|
0,17
|
0,09
|
0,002
|
0,01
|
0,01
|
-0,16
|
0
|
|
Рентабельність
виробництва продукції
|
0,03
|
0,02
|
0,01
|
0,01
|
0,03
|
0
|
0,02
|
|
Рентабельність
діяльності
|
0,02
|
0,02
|
0,0004
|
0,01
|
0,01
|
-0,01
|
0
|
|
Валова
рентабельність продажу
|
0,10
|
0,10
|
0,11
|
0,11
|
0,10
|
0
|
-0,01
|
|
Чиста
рентабельність продажу
|
0,02
|
0,02
|
0,0004
|
0,01
|
0,01
|
-0,01
|
0
|
Отже, можна сказати, що фінансовий стан на
підприємстві ТОВ "Освіта України" задовільним. Виходячи з даних
балансу, очевидно, що підприємство поступово зменшує обсяги виробництва і
втрачає позитивні тенденції, про це свідчить зменшення оборотних та необоротних
активів, виручки від реалізації, валового прибутку, собівартості та валюти
балансу. Показники майнового стану свідчать про те, що основні засоби
знаходяться в незадовільному стані, вони є морально і фізично застарілими, і
потребують негайного оновлення. Аналіз ліквідності показав, що при наявній
структурі джерел фінансових ресурсів баланс не є абсолютно ліквідним. Це
говорить про те, що дане підприємство не забезпечене найбільш ліквідними
активами для погашення термінових зобов’язань. Аналіз ділової активності і
рентабельності, не характеризує підприємство з хорошої сторони, невідповідність
нормам показників свідчить про незадовільний стан діяльності підприємства.
2.2
Оцінка рівня та типу фінансової стійкості ТОВ "Освіта України"
Фінансову стійкість підприємства оцінюють за допомогою
абсолютних і відносних показників за абсолютний показник фінансової стійкості
приймають наявність власних оборотних коштів. Загальноприйнятою формулою
визначення власних оборотних коштів є різниця між оборотними активами
підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Формування власних
оборотних коштів наведені в таблиці 2.7
Виходячи з даних таблиці 2.7, можна зробити
висновок, що оборотні активи та їх складові мали чітку тенденцію до збільшення
протягом 2008-2011 років, проте у 2012 році на відміну від 2011 спостерігається
зменшення майже всіх показників, окрім інших оборотних активів, які навпаки
збільшились на 456 тис. грн., проте це не суттєво змінює ситуацію. Зменшення
оборотних активів та її складових може свідчити про скорочення обсягу випуску
продукції.
Поточні зобов’язання зменшились за аналізований
період, що свідчить про посилення незалежності підприємства, здатність його
розраховуватися із зобов’язаннями.
З 2008 по 2012 рік включно спостерігається
наявність власних оборотних коштів, проте їх розмір зменшився за останні 2 роки
на 848 тис. грн.
Співвідношення власних оборотних коштів і
оборотних активів має нечітку тенденцію за аналізований період, і свідчить про
те що власні оборотні кошти займають у структурі оборотних активів 5 %, 10 %,
30 %, 26 %, 32 % у 2008, 2009, 2010, 2011 та 2012 роках відповідно.
Таблиця 2.7 - Аналіз формування власних оборотних
коштів ТОВ "Освіта України" за 2008-2012 роки
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Оборотні
активи підприємства, у т. ч
|
45114,90
|
48357,30
|
52319,50
|
68449,00
|
52746,00
|
7631,10
|
-15703
|
5811,5
|
8966,3
|
11353,8
|
19802
|
14336
|
8524,50
|
-5466
|
|
-дебіторська
заборгованість
|
39128,8
|
38976,8
|
40598,7
|
48106
|
40162
|
1033,
20
|
-7944
|
|
-грошові
кошти та їх еквіваленти
|
231,5
|
273,3
|
14,6
|
182
|
5
|
-226,50
|
-177,00
|
|
-інші
оборотні активи
|
0
|
200
|
397
|
397
|
853
|
853
|
456
|
|
Поточні
зобов’язання
|
42739,9
|
43662,3
|
36742,5
|
50896
|
36041
|
-6698,90
|
-14855
|
|
Власні
обігові кошти
|
2375,00
|
4695,00
|
15577,00
|
17553,00
|
16705,00
|
14330,00
|
-848,00
|
|
Співвідношення
власних оборотних коштів і оборотних активів
|
0,05
|
0,10
|
0,30
|
0,26
|
0,32
|
1,88
|
0,05
|
Для визначення типу фінансової стійкості
підприємства спочатку проведемо характеристику джерел формування запасів
(табл.2.8).
З даних таблиці видно, що розмір власних
оборотних коштів за період з 2008 по 2012 рік має нечітку тенденцію, при чому у
2012 в порівнянні з 2008 показник збільшився на 16709 тис. грн., з 2011 роком -
зменшився на 848 тис. грн. Дана динаміка не сприятливою у діяльності
підприємства, оскільки свідчить про нестабільність діяльності підприємства.
Власні і довгострокові позикові кошти у 2008-2012
роках мають нечітку тенденцію становлять у 2012 році 17644 тис. грн., що на
14377,5 тис. грн. більше ніж у 2008, і на 880 тис. грн. менше ніж у 2011 році.
Дане коливання не сприяє розвитку підприємства і свідчить про те, що
підприємство не здатне утримати зростання показника.
Аналогічна ситуація стосується і загальної
величини основних джерел формування запасів і витрат. У 2008 - 2011 роках її
розмір поступово збільшувався і становив 69420 тис. грн. у 2011, що на 7678,6
тис. грн. більше ніж в 2008, проте у 2012 в порівнянні з попереднім роком
показник скоротився до 53685 тис. грн., тобто на 15745 тис. грн., дане
зменшення відбулося за рахунок короткострокових позикових коштів, що однозначно
є позитивним для підприємства, адже воно розраховується з постачальниками і
кредиторами таким чином, забезпечує автономність підприємства та підтверджує
платоспроможність.
Таблиця 2.8 - Показники наявності джерел формування
запасів ТОВ "Освіта України" за період з 2008 по 2012 рр.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Власні
оборотні кошти (ВОК), тис. грн.
|
2375,00
|
4695,00
|
15577,00
|
17553,00
|
16705,00
|
14330,00
|
-848,00
|
|
Наявність
власних і довгострокових позикових джерел (ВД), тис. грн
|
3266,50
|
5576,40
|
16478,80
|
18524,00
|
17644,00
|
14377,50
|
-880,00
|
|
Загальна
величина основних джерел формування запасів і витрат (ЗВ), тис. грн.
|
46006,40
|
49238,70
|
53221,30
|
69420,00
|
53685,00
|
7678,60
|
-15735
|
Для того щоб визначити тип фінансової стійкості
необхідно визначити розмір запасів і витрат на підприємстві.
Проаналізувавши таблицю 2.9, ми можемо зробити
висновок, що до 2011 року на підприємстві зберігалася чітка тенденція до
збільшення запасів, проте у 2012 році в порівнянні з попереднім запаси
зменшились на 8041 тис. грн. На зменшення запасів у 2012 році вплинуло
скорочення статей таких як: "Незавершене виробництво" (на 580 тис.
грн.) та "Товари" (на 7728 тис. грн.), це могло бути зумовлено
зменшенням обсягу виробництва товарів, а також спрямування частини товарів на
реалізацію, таким чином зменшуючи кількість продукції на складах. Взагалі
складові запасів протягом 2008 - 2012 років не мали чіткої тенденції, це
безперечно має негативний вплив на підприємство і свідчить про не злагоджену
політику управління запасами, не здатність утримувати показники на визначеному
рівні.
Таблиця 2.9 - Склад запасів і витрат ТОВ
"Освіта України" за 2008 - 2012 роки
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Запаси
у т. ч.:
|
5754,60
|
8907,
20
|
11309,
20
|
19767,00
|
11726,00
|
5971,40
|
-8041,00
|
|
-виробничі
запаси
|
2597,70
|
3448,
20
|
2964,70
|
2162,00
|
2388,00
|
-209,70
|
226,00
|
|
незавершене
виробництво
|
51,40
|
192,60
|
235,50
|
197,00
|
238,00
|
186,60
|
41,00
|
|
-готова
продукція
|
990,30
|
1555,80
|
737, 20
|
1639,00
|
1059,00
|
68,70
|
-580,00
|
|
-товари
|
2115,
20
|
3710,60
|
7371,80
|
15769,00
|
8041,00
|
5925,80
|
-7728,00
|
|
Витрати
|
56,90
|
59,10
|
44,60
|
38,00
|
2610,00
|
2553,10
|
2572,00
|
|
Всього
запасів і витрат
|
5811,50
|
8966,30
|
11353,80
|
19805,00
|
14336,00
|
8524,50
|
-5469,00
|
Сума витрат протягом періоду також коливалася,
проте у 2012 році спостерігалося стрімке їх збільшення на 2572 тис. грн., у
порівнянні з 2008 роком, коли витрати становили 56,90 тис. грн. і протягом 2008
- 2011 років майже не змінювалися.
Що стосується загальної суми запасів і витрат, то
вона, аналогічно попереднім показникам, не мала чіткої тенденції, проте у 2012
році в порівнянні з 2008 збільшилась на 8524,5 тис. грн., а з 2011 - зменшилась
на 5469 тис. грн., що свідчить про незлагодженість процесів управління запасами
і витратами товариства. З метою остаточного визначення типу фінансової
стійкості на даному підприємстві необхідно розрахувати показники забезпеченості
запасів джерелами їхнього фінансування (табл.2.10).
Для визначення типу фінансового становища
потрібно розрахувати трикомпонентний показник типу фінансового становища (S):
р: Фвок < 0; Фвд < 0; Фзв > 0; => S =
(0,0,1);
р: Фвок < 0; Фвд < 0; Фзв > 0; => S =
(0,0,1);
р: Фвок > 0; Фвд > 0; Фзв > 0; => S =
(1,1,1);
р: Фвок < 0; Фвд < 0; Фзв > 0; => S =
(0,0,1);
р: Фвок > 0; Фвд > 0; Фзв > 0; => S =
(1,1,1).
Таблиця 2.10 - Показники забезпеченості запасів
джерелами їхнього формування ТОВ "Освіта України" за період з 2008 по
2012 рр.
|
Показники
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Надлишок
або нестача власних оборотних коштів (Фвок), тис. грн.
|
-4274,
20
|
-5093,60
|
2846,90
|
-3704,00
|
3521
|
7795,2
|
7225
|
|
Надлишок
або нестача власних та довгострокових джерел формування запасів (Фвд), тис.
грн
|
-3382,70
|
-4212,
20
|
3748,70
|
-2733,00
|
4460
|
7842,7
|
7193
|
|
Надлишок
або нестача загальної величини основних джерел формування запасів (ФЗВ), тис.
грн.
|
39357,
20
|
39450,10
|
40491,
20
|
48163,00
|
40501
|
1143,8
|
-7662
|
Отже, як бачимо, у підприємства достатньо
нестабільна ситуація, так у 2008, 2009, 2011 роках Фвок < 0, Фвд < 0, ФЗВ
>0, це свідчить про нестійкий фінансовий стан на підприємстві, і означає, що
запаси й витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних коштів,
довгострокових позикових джерел, короткострокових кредитів. Це призводить до
порушення платоспроможності підприємства, але існує можливість відновити
рівновагу, за рахунок поповнення джерел власних засобів, скорочення
дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів. У 2010 та 2012
роках спостерігається абсолютна фінансова стійкість, що свідчить про здатність
підприємства за рахунок власних оборотних коштів покривати запаси і витрати, а
також покращення його платоспроможності.
Але, оскільки намітилась тенденція до покращення
показників Фвок, Фвд, то потрібно якнайшвидше вжити можливі заходи для
подальшого їх зростання, щоб утримати підприємство на даному рівні.
2.3
Аналіз факторів, що визначали фінансову стійкість "Освіта України"
Аналіз фінансової стійкості на певну дату
дозволяє встановити, на скільки раціонально підприємство управляє власними та
запозиченими коштами на протязі періоду, який передував цій даті. Фінансова
стійкість підприємства характеризується станом власних і залучених засобів і
оцінюється за допомогою системи фінансових коефіцієнтів.
У вітчизняних нормативно-правових документах, які
розкривають методику оцінки фінансового стану підприємства, немає однозначного
переліку показників фінансової стійкості. Проте на наш погляд, доцільно
використовувати лише 9 коефіцієнтів, які найбільш об’єктивно оцінюють фінансову
стійкість підприємства. Для більш детальної характеристики фінансової стійкості
ТОВ "Освіта України" необхідно також провести аналіз відносних
показників, що характеризують фінансову стійкість (табл.2.11).
На підставі розрахунків, наведених у таблиці
2.11, можна зробити наступні висновки щодо фінансової стійкості ТОВ
"Освіта України".
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) на
протязі аналізованого періоду не має чіткої тенденції. Загалом, у 2012 році
відносно 2008 року він збільшився на 19 %, а відносно 2011 - на 9 %. Проте
знаходився весь час нижче нормативного значення - 0,5. Це означає, що частка
власного капіталу в усьому майні підприємства хоч і збільшилась, проте
становить менше половини, що свідчить про залежність підприємства від позикових
джерел. Щодо коефіцієнта фінансової стійкості підприємства, то він за
аналізований період збільшився з 0,30 до 0,71 або на 136 %. Проте не відповідав
нормативному значенню і становив менше 1. Це означає, що підприємство поки що
не може покрити свої зобов’язання за рахунок власних коштів. Проте у 2011 році
показник зменшився на 17 % в порівнянні з попереднім роком і становив 0,5, і
хоч збільшився до 0,71 у 2012 році, але необхідно вживати заходи щодо його
збільшення і утримання позитивних тенденцій до зростання.
Таблиця 2.11 - Відносні показники фінансової
стійкості ТОВ "Освіта України" за період з 2008 по 2012 рр.
|
Назва
показника
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Коефіцієнт
фінансової незалежності (автономії)
|
0,23
|
0,24
|
0,4
|
0,33
|
0,42
|
0, 19
|
0,09
|
|
Коефіцієнт
фінансової стійкості
|
0,3
|
0,32
|
0,67
|
0,5
|
0,71
|
0,41
|
0,21
|
|
Коефіцієнт
фінансової залежності
|
4,39
|
4,14
|
2,49
|
3,01
|
2,41
|
-1,98
|
-0,6
|
|
Коефіцієнт
фінансового ризику (фінансування)
|
3,39
|
3,15
|
1,50
|
2,01
|
1,41
|
-1,98
|
-0,6
|
|
Коефіцієнт
маневрування власного капіталу
|
0,18
|
0,33
|
0,61
|
0,67
|
0,63
|
0,45
|
-0,04
|
|
Коефіцієнт
забезпечення власними оборотними коштами
|
0,03
|
0,08
|
0,27
|
0,24
|
0,34
|
0,31
|
0,1
|
|
Коефіцієнт
рентабельності власного капіталу
|
1,17
|
0,1
|
0,001
|
0,01
|
0,01
|
-1,16
|
0
|
|
Коефіцієнт
ефективності використання фінансових ресурсів
|
0,04
|
0,02
|
0,001
|
0,01
|
0,01
|
-0,03
|
0,005
|
|
Коефіцієнт
ефективності власного капіталу
|
0,15
|
0,01
|
0,001
|
0,01
|
0,01
|
-0,12
|
0
|
Що стосується коефіцієнта залежності, то він
значно перевищує нормативний показник, що є негативним явищем для підприємства,
адже зростає залежність підприємства від позикових коштів. Показник становить
4,39 у 2008 році, що на 1,98 більше ніж у 2012. І хоч протягом періоду
спостерігається постійне зменшення показника, все ж нормативного значення він
не досягає. Про коефіцієнт фінансового ризику (фінансування) можна сказати, що
його значення в 2012 році, порівняно з 2008 роком, поліпшилося, і у 2012 році
цей показник складає 1,41, що значно більше нормативного показника, все ж у 2008
році показник становив 3,39, що на 1,98 менше. Про аналогічну тенденцію до
зменшення свідчить і зменшення показника у 2012 році на 0,6 в порівнянні з
2011, коли він становив 2,01. Проте показник протягом періоду так і не досягнув
нормативного значення.
З метою виявлення ефективності використання
оборотних коштів проаналізуємо наступні показники. Так, для оцінки ступеню
мобільності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт
маневреності власного оборотного капіталу, який показує, яка частка власного
оборотного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності,
тобто вкладена в оборотні засоби, а яка капіталізована. Його нормативне
значення становить більше 0,5. На ТОВ "Освіта України" цей показник у
2008, 2009 роках знаходився на рівні нижче нормативного значення і становив
0,18 та 0,33 відповідно. Проте у 2010, 2011 та 2012 роках збільшився до 0,61,
0,67 та 0,63 відповідно. Як бачимо значення цього показника коливалося, проте
він має позитивну тенденцію. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними
коштами показує, наскільки запаси і витрати фінансуються за рахунок власного
оборотного капіталу. Даний показник на горілчаній фабриці за аналізований
період зріс на 0,31 %. Ця динаміка вказує на зменшення залежності підприємства
від позикових джерел формування запасів і витрат, що позитивно впливає на
фінансовий стан підприємства.
Для того, щоб охарактеризувати ефективність
використання підприємством фінансових ресурсів, треба розрахувати коефіцієнти
рентабельності власного капіталу, ефективності використання фінансових ресурсів
та ефективності використання власного капіталу.
Коефіцієнт ефективності використання фінансових
ресурсів на ТОВ "Освіта України" за аналізований період зменшився з
0,04 до 0,01, що на 0,03 менше. Проте у 2012 році в порівнянні з 2011 показник
збільшився на 0,005, адже у 2011 році взагалі становив 0,005. Це свідчить про
зменшення прибутковості і ефективності виробництва в цілому. Проаналізувавши
скорочення даного коефіцієнту можна також сказати, що це вплине в найближчому
майбутньому на фінансову стійкість підприємства, так як воно в більшій мірі не
зможе покрити свої витрати.
Коефіцієнт ефективності власного капіталу також
зменшився значною мірою: з 0,15 до 0,01, тобто на 93,33 %, що теж є
несприятливим моментом в діяльності підприємства і повинно негативно
відобразитися на платоспроможності і фінансовій стійкості.
Таким чином, проаналізувавши відносні показники
фінансової стійкості підприємства, можна зробити висновок, що за аналізований
період всі показники не відповідали нормативним значення, окрім коефіцієнта
забезпечення власними оборотними коштами та коефіцієнта маневреності власного
капіталу, які у 2010, 2011 та 2012 навіть значно їх перевищували. Проте,
важливо відмітити, що у 2011 році підприємство було в більшій мірі нестійким,
на що вказує суттєве відхилення ряду основних показників від загальної
тенденції. Загалом всі відносні показники свідчать про низьку стійкість
фінансового стану ТОВ "Освіта України". Але якщо порівнювати ситуацію
2012 року з 2008, то вона дещо поліпшилась, тобто спостерігається поступове
зростання відносних показників фінансової стійкості.
Наступним етапом аналізу ТОВ "Освіта
України" є обчислення інтегральних показників фінансової стійкості
(табл.2.12)
Таблиця 2.12 - Характеристика показників
фінансової стійкості визначених за інтегральним підходом ТОВ "Освіта
України" за 2008 - 2012 роки
|
Назва
показника
|
Роки
|
Відхилення
|
|
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
2012
|
2008
|
2012
|
|
Коефіцієнт
покриття матеріальних запасів власними оборотними коштами (Звок)
|
0,004
|
0,27
|
0,43
|
0,34
|
0,82
|
1,52
|
1,25
|
0,71
|
|
Коефіцієнт
маневреності власних коштів (Кман)
|
0,003
|
0,12
|
0,27
|
0,56
|
0,62
|
0,67
|
0,55
|
0,05
|
|
Індекс
постійного активу (Кпа)
|
0,58
|
0,49
|
0,41
|
0,27
|
0,22
|
0,18
|
-0,31
|
-0,04
|
|
Коефіцієнт
довгострокового залучення позикових коштів (Кдп)
|
0,08
|
0,07
|
0,06
|
0,04
|
0,04
|
0,04
|
-0,03
|
0
|
0,48
|
0,6
|
0,79
|
0,81
|
1,12
|
1,69
|
0,09
|
0,48
|
|
Коефіцієнт
реальної вартості майна (Кра)
|
1,34
|
0,21
|
0,25
|
0,38
|
0,32
|
0,25
|
0,04
|
-0,07
|
|
Коефіцієнт
співвідношення позикових та власних коштів
|
3,06
|
3,39
|
3,15
|
1,47
|
1,99
|
1,39
|
-2
|
-0,4
|
|
Узагальнюючий
показник зміни фінансової стійкості
|
---
|
--0,27
|
-0,08
|
-0,05
|
-0,01
|
0,11
|
0,38
|
0,12
|
Виходячи з даних таблиці 2.12, можна зробити
висновок, що інтегральний показник зміни фінансової стійкості за 2008 - 2011
роки мав від’ємне значення, що свідчить про зниження фінансової стійкості,
проте в динаміці показник має чітку тенденцію до збільшення, і вже в 2012 році
показник становить 0,11, що є про покращення фінансової стійкості ТОВ
"Освіта України" Отже, можна сказати, що незважаючи на абсолютну
фінансову стійкість, яка була присутня на ТОВ "Освіта України" у 2012
році, підприємство знаходиться у важкому становищі, адже показники майна не
відповідають нормативним показним, на підприємстві відсутня абсолютна
ліквідність, негативні тенденції мають показники ділової активності та
рентабельності. Аналіз відносних показників на відміну абсолютним свідчить про
нестійкий фінансовий стан ТОВ "Освіта України", показники не
відповідають нормативним значенням, проте мали позитивну динаміку до
збільшення. Лише коефіцієнт маневрування власного капіталу і коефіцієнт
забезпеченості власним оборотним капіталом відповідали нормативам. Абсолютні
показники фінансової стійкості не мали чіткої тенденції, так у 2008, 2009, 2011
роках вони свідчили про нестійкий фінансовий стан, а у 2010 - 2012 роках -
абсолютний. Тож необхідно вжити заходів щодо покращення фінансового стану
підприємства, оптимізацію показників і відповідності їх дійсному стану
підприємства.
Розділ
3. Удосконалення управління фінансовою стійкістю ТОВ "Освіта України"
3.1
Основні напрями удосконалення управління фінансовою стійкістю ТОВ "Освіта
України"
Одним з істотних компонентів фінансової стійкості
підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку
конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть
бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи
підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в
ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування
поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення.
Використовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити свої зобов'язання
перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й організаціями, а й
інвестувати засоби в нове будівництво, реконструкцію чи модернізацію наявного
устаткування або заміну його прогресивнішим. При цьому для досягнення і
підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку,
а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат, тобто
рентабельність.
На ТОВ "Освіта України" протягом
2008-2012 років спостерігалося зменшення прибутку, що безперечно мало
негативний вплив на діяльність підприємства в цілому і на фінансову стійкість
зокрема. Саме тому необхідно визначити що стало причиною негативної динаміки
прибутку на досліджуваному підприємстві, для цього потрібно застосувати
факторний аналіз прибутку. Факторний аналіз - це методика комплексного
системного вивчення і вимірювання впливу чинників на величину результативних
показників.
Аналіз загального прибутку свідчить, що найбільшу
частку в його складі займає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг).
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)
- різниця між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах (без ПДВ й
акцизного збору) і витратами на виробництво й реалізацію продукції:
Аналіз прибутку від реалізації продукції включає
не тільки загальну оцінку динаміки виконання плану, але й оцінку різних факторів,
що впливають на величину й динаміку прибутку від реалізації.
На прибуток від реалізації продукції впливає
зміна таких факторів:
продажних цін на товари й тарифи на послуги й
роботи;
собівартості реалізованої продукції;
обсягу реалізації;
структури й асортименту реалізованої продукції.
Здійснимо факторний аналіз прибутку ТОВ
"Освіта України" (табл.3.1)
Таблиця 3.1 - Вихідні дані для проведення
факторного аналізу прибутку від реалізації ТОВ "Освіта України"
|
Показник
|
2011 р
|
По
базису на фактично реалізовану продукцію
|
2012 р
|
|
Реалізація
продукції в оптових цінах підприємств (без ПДВ)
|
65377
|
66396
|
67751
|
|
Собівартість
продукції
|
55384
|
57654
|
58831
|
|
Прибуток
від реалізації продукції
|
9993
|
8742
|
8920
|
Слід зазначити, що за аналізований період
відбулося збільшення обсягу реалізованої продукції на 3,63 %, при цьому
собівартість продукції також збільшилася на 6,22 %.
Проте за даний період, як свідчать дані таблиці,
зменшилась сума прибутку від реалізації продукції на 1073 тис. грн. або на
10,73 %. Це негативна тенденція для підприємства, отже необхідно розрахувати та
оцінити вплив окремих факторів на прибуток: відпускних цін, обсягу реалізованої
продукції, змін у структурі й асортименті та собівартості.
Вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану
продукцію (wР1) обчислимо за формулою:
Р1 = N1 - N1,0 (3.1)
де N1 - реалізація у звітному році в цінах
звітного року;,0 - реалізація у звітному році в цінах минулого року.
Визначимо вплив цього фактора на ТОВ "Освіта
України":
Р1 = 67751 тис. грн. - 66396 тис. грн. = 1355
тис. грн.
Вплив на прибуток змін в обсязі реалізованої
продукції (wР2) визначимо за формулою:
Р2 = Р0* (k1 - 1) (3.2)
де k1 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації
продукції у відпускних цінах;
Р0 - прибуток, одержаний у минулому році, у цінах
і за собівартістю минулого року.
Коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції
у відпускних цінах обчислюється за формулою:
= N1,0/N0 (3.3)
де N1,0 - реалізація у звітному році в цінах
минулого року;- реалізація у звітному році в цінах звітного року.
Визначимо вплив цього фактора на ТОВ "Освіта
України":
= 66396 тис. грн. / 65337 тис. грн. = 1,0156Р2 =
9993 тис. грн. * (1,0156 - 1) = 156 тис. грн.
Вплив на прибуток змін у структурі та асортименті
реалізованої продукції
(wР3) визначається за формулою:
Р3 = Р1,0 - Р0 * k1 (3.4)
де Р1,0 - прибуток, одержаний від фактично
реалізованої продукції у звітному році у цінах і за собівартістю минулого року;
Р0 - прибуток, одержаний у минулому році, у цінах
і за собівартістю минулого року.
Визначимо вплив цього фактора на ТОВ "Освіта
України":
Р3 = 8742 тис. грн. - 9993 тис. грн. * 1,0156 = -
1407 тис. грн.
Вплив на прибуток собівартості продукції (wР4)
обчислюється за формулою:
Р4 = S1,0 - S1 (3.5)
де ,0 - фактична собівартість реалізованої
продукції;- фактична собівартість реалізованої продукції за звітний рік у цінах
і тарифах минулого року.
Визначимо вплив цього фактора на ТОВ "Освіта
України":
Р4 = 58831 тис. грн. - 57654 тис. грн. = 1177
тис. грн.
Узагальнений вигляд впливу окремих
показників-факторів на зміну прибутку за аналізований період представлено в
табл. 3.2.
Таблиця 3.2 - Результати факторного аналізу
прибутку ТОВ "Освіта України"
|
Показники-фактори,
що впливають на прибуток
|
Зміна
прибутку, тис. грн
|
|
Відпускні
ціни
|
1355
|
|
Обсяг
реалізації продукції
|
156
|
|
Структура
та асортимент продукції
|
-1407
|
|
Собівартість
продукції
|
-1177
|
|
Разом
|
-1073
|
Як свідчать дані табл.3.2, загальна зміна
прибутку від реалізації становить ( - 1073) тис. грн. Наведені в табл.3.10
розрахунки дають змогу зробити висновок, що на зменшення прибутку значний вплив
мали зміни в структурі та асортименті продукції на 1407 тис. грн. і зменшення
собівартості на 1177 тис. грн. За аналізом абсолютних показників фінансової
стійкості на ТОВ "Освіта України" у 2008, 2009 та 2011 роках спостерігається
нестійкий фінансовий стан, проте у 2010 та 2012 роках - абсолютна фінансова
стійкість, така ситуація на підприємстві спричинена наявністю значної частки в
структурі оборотних активів запасів. Проте в цілому на підприємстві протягом
аналізованого періоду відносні показники фінансової стійкості, ліквідності,
ділової активності, рентабельності не відповідали нормативним показникам, при
чому за 2008 - 2012 роки на товаристві відбувається зменшення виручки від
реалізації та прибутку [4].
Отже підприємство відчуває брак власних коштів
для фінансування поточної діяльності і розширення обсягу виробничих
потужностей. Отримання банківських кредитів не є доцільним, адже ставки за
кредитами достатньо високі, це свідчить про те, що підприємствам кредити брати
невигідно, так як виплати за кредитами знижують прибуток. Це дозволяє зробити
висновок, що підприємство потребує збільшення власних ресурсів і прискорення
оборотності. Наявність значного обсягу запасів, які забезпечують абсолютну
фінансову стійкість на ТОВ "Освіта України", обтяжують баланс
підприємства, проте зменшення їх обсягу не є доречним, адже підприємство таким
чином може втратити абсолютно стійкий фінансовий стан. Це означає, що
підприємству необхідно оптимізувати товарний асортимент таким чином, щоб оборотність
була достатньо високою. Це дозволить вивільняти кошти з обороту і направляти їх
на подальше фінансування оборотних активів.
Прискорення оборотності - це додаткові виробничі
та фінансові цикли, що призводять до збільшення виручки. Тобто при прискоренні
збільшується виручка і собівартість, постійні витрати зростають повільніше або
взагалі не змінюються (так як обсяг запасів можна і не збільшувати, відповідно
більша частина постійних витрат не зміниться), що призводить до збільшення
прибутку та рентабельності.
У зв'язку з вищесказаним підприємству при виборі
оптимального товарного асортименту при нестабільному фінансовому стані варто
виконувати наступні дії: аналіз фінансового стану підприємства; розрахунок
показників оборотності окремих товарних груп підприємства; вибір оптимального
товарного асортименту - ґрунтується на товарних групах, на які є додатковий
порівняно з обсягом продажів у минулому році попит.
Розглянемо формування оптимального асортименту за
допомогою методу врахування оберненості. Алгоритм даного методу представлений
на рис.3.11.
Рисунок 3.1 - Алгоритм методу формування
оптимального товарного асортименту за допомогою оборотності товарних запасів.
Проведемо оптимізацію товарного асортименту ТОВ
"Освіта України". На першому етапі необхідно здійснити аналіз
фінансового стану підприємства. Аналіз ліквідності, платоспроможності,
фінансової стійкості та ділової активності, досліджений у другому розділі даної
роботи.
Другий етап - аналіз оборотності товарних
запасів. Асортимент продукції ТОВ "Освіта України" поділяється на 4
товарні групи:
книги (1), яка складає 35 % в загальному обсязі
продаж; монографії (2), питома вага якої 35 %; листівки (3) в структурі займає
11 %; журнали (4), частка якого становить 22 %.
Проаналізуємо оборотність товарних груп ТОВ
"Освіта України" (табл.3.3) Підприємство прагне, щоб жодна товарна
група не домінувала в загальному товарообігу, що можна визначити виходячи з
показників виручки кожної товарної групи. Але якщо звернути увагу на середню
вартість товарних запасів, то очевидно що вони значно відрізняються. Це
виражається в коефіцієнті оборотності, який значно вище по 1-ій групі, ніж по
3-ій.
Таблиця 3.3 - Оборотність товарних груп ТОВ
"Освіта України"
|
Товарна
група
|
Середня
вартість запасів
|
Виручка
|
Коефіцієнт
оборотності
|
|
1
|
5510,75
|
42084,90
|
7,64
|
|
2
|
5038,40
|
28056,60
|
5,57
|
|
3
|
1731,95
|
7481,76
|
4,32
|
|
4
|
3463,90
|
15898,74
|
4,59
|
|
Всього
|
15745,00
|
93522,00
|
5,94
|
Третій етап - зміна товарного асортименту.
Виходячи з мотивації формування оптимальної
структури капіталу за критерієм забезпечення фінансової стійкості, доцільним є
не тільки розрахунок значень фінансових важелів за фінансовим та майновим
аспектами структуризації капіталу, а й порівняння отриманих значень. Щоб
зробити висновок щодо правильності формування як майнової, так і фінансової
структури капіталу, необхідним є визначення групи показників платоспроможності
підприємства. На наш погляд, при оцінці оптимальної цільової структури капіталу
підприємства за визначенням рівня грошового забезпечення його зобов’язань
домінантним у групі показників платоспроможності є коефіцієнт абсолютної
платоспроможності підприємства.
Коефіцієнт абсолютної платоспроможності показує,
якою мірою всі поточні зобов’язання підприємства, забезпечені готовими засобами
платежів, що є в нього на певну дату. Розрахунок коефіцієнта абсолютної
платоспроможності (КАП) здійснюється за формулою:
КАП = (ГК + ФІ) /ПЗ=АФ/ПЗ (3.6)
де ГК - грошові кошти та їх еквіваленти в
національній та іноземній валюті;
ФІ - фінансові інвестиції;
ПЗ - поточні зобов’язання.
Саме на основі розрахунку цього показника
уможливлюється здійснення оцінки відповідності розміру частки майна
підприємства в грошовій формі певним нормативним значенням. Мінімальне значення
показника становить приблизно 0,2, а максимальне - 0,5. Отже рекомендоване
значення коефіцієнта абсолютної платоспроможності є таким:
,2. КАП.0,5 (3.7)
Виходячи з виокремлених граничних значень
коефіцієнта платоспроможності, можна виділити границі величини майна
підприємства в грошовій формі, яка є максимально сприятливою для ефективності
ведення господарської діяльності. Таким чином, здійснивши ряд математичних
перетворень, отримуємо наступну нерівність:
,2. АФ/ПЗ.0,5 (3.8) тобто: ПЗ* 0,2. АФ. ПЗ* 0,5
(3.9)
Отримана нерівність дає можливість оцінити
оптимальність забезпечення підприємства наявними грошовими коштами [17].
На ТОВ "Освіта України" дана нерівність
буде мати наступний вигляд:
тис. грн. * 0,2.93,5 тис. грн.36041 *0,5
тис. грн.93,5 тис. грн.18021 тис. грн.
Очевидно, що нерівність не виконується. Отже,
необхідно збільшити розмір майна підприємства в грошовій формі як мінімум на
7115,5 тис. грн., для того щоб ТОВ "Освіта України" змогла негайно
розрахуватися з поточним зобов’язаннями, в разі звернення кредиторів. Отже,
потрібно змінити товарний асортимент товариства таким чином, щоб виконувалася
нерівність, при чому загальна сума запасів не змінювалася, адже зменшення її
розміру може призвести до втрати платоспроможності підприємства і відсутності у
нього коштів для розширення виробництва, а надлишкова - буде перешкоджати
розвитку, обтяжуючи витрати підприємства. Щоб коефіцієнт абсолютної
платоспроможності прийняв необхідне значення, розмір грошових коштів має
становити приблизно 7115,5 тис. грн. Тобто виручка має збільшитися на 14231
тис. грн. (так як середнє значення розраховується діленням на 2), при цьому вся
додана виручка направляється в грошовий фонд.
Таблиця 3.4 - Змінений товарний асортимент і
виручка ТОВ "Освіта України"
|
Товарна
група
|
Середня
вартість запасів
|
Виручка
|
Коефіцієнт
оборотності
|
|
1
|
1
5926,0
|
45256,0
|
7,64
|
|
2
|
2
5418,0
|
30171,0
|
5,57
|
|
3
|
3
1103,0
|
4763,0
|
4,32
|
|
4
|
4
3298,0
|
15139,0
|
4,59
|
|
Всього
|
15745,0
|
107753,0
|
5,94
|
Таким чином, можна оптимізувати товарний
асортимент, збільшуючи загальний об’єм продажу, та відповідно виручку від
реалізації, не змінюючи при цьому товарних запасів, а відповідно і витрат на їх
утримання [7].
Отже, здійснивши факторний аналіз прибутку, нами
було виявлено, що на зменшення чистого прибутку в динаміці найбільший вплив має
неефективна структура та асортимент продукції. Запропонована оптимізація
товарного асортименту відбувалася без зміни обсягу запасів та їх оборотності,
збільшення запасів може обтяжити баланс, а зменшення запасів може спричинити
втрату абсолютної фінансової стійкості, яка спостерігалася на ТОВ "Освіта
України" у 2012 році.
Таким чином, оптимізувавши товарний асортимент,
виручка від реалізації збільшилась на 14231 тис. грн., що в свою чергу вплине
на збільшення прибутку підприємства, який є основним джерелом формування
власних фінансових ресурсів.
Отже, отриманий прибуток можна спрямувати на
формування власного капіталу підприємства, що збільшить фінансову незалежність
і стійкість ТОВ "Освіта України".
Висновки
Фінансова стійкість підприємства - це такий стан
його рахунків, який гарантує його платоспроможність. Це комплексне поняття, яке
перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних факторів, які треба
враховувати при прийнятті фінансового вибору.
Стабільність фінансів на підприємстві може бути
забезпечена за умови постійної реалізації та одержання виручки, достатньої за
обсягом, щоб виконувати свої зобов`язання. Водночас для розвитку підприємства
необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов`язань у нього
залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й
виводити його на конкурентоздатний рівень. Тобто загальна стійкість
підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який
забезпечив би постійне перевищення доходів над витратами.
Фактори, які впливають на фінансову стійкість
підприємства, класифікуються за такими ознаками: за місцем виникнення
(зовнішні, внутрішні); за важливістю результату (основні, другорядні); за
структурою (прості, складні); за часом дії (постійні, тимчасові).
Для характеристики фінансової стійкості
підприємства використовується система абсолютних і відносних показників.
Найбільш узагальнюючими абсолютними показниками фінансової стійкості є
відповідність або невідповідність джерел коштів для формування запасів і
затрат, тобто різниця між сумою джерел коштів і сумою запасів і витрат.
Відносні показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства можна
умовно об’єднати в декілька груп: показники структури капіталу, які
характеризують фінансову незалежність від зовнішніх позикових коштів;
показники, що характеризують стан оборотних коштів; показники, які
характеризують стан основних засобів. Систематичний аналіз фінансової стійкості
необхідний, тому що дохідність товариства, розмір його прибутку багато в чому
залежить від його платоспроможності. Показники фінансового стійкості повинні
бути такими, щоб всі, хто пов’язаний із підприємством економічними
взаємовідносинами, могли отримати відповідь на питання, наскільки надійне
підприємство як партнер, а отже, ухвалити рішення про економічну доцільність
продовження цих відносин.
Управління фінансовою стійкістю підприємства є
системою принципів та методів розроблення і реалізації управлінських рішень,
пов'язаних із забезпеченням постійного зростання прибутку, збереженням
платоспроможності і кредитоспроможності, підтриманням фінансової рівноваги.
Управління фінансовою стійкістю підприємства орієнтоване сьогодні переважно на
розв'язання короткострокових проблем. У цих умовах поширеними є зміни завдань,
пріоритетів діяльності, рішень, наслідком чого є недосконалість структури
показників фінансової стійкості, зниження її рівня. До основних цілей
управління фінансовою стійкістю можна віднести: збалансування активів і пасивів
(забезпечення достатності власного капіталу, гнучкої структури капіталу,
організації руху капіталу); збалансованість доходів і витрат (забезпечення
достатнього рівня рентабельності, зміна структури витратомісткості
господарського процесу, збільшення обсягу товарообороту); збалансованість
грошових потоків (забезпечення платоспроможності та самофінансування, зниження
дебіторської заборгованості, забезпеченість кредитоспроможності.
Об’єктом дослідження роботи є ТОВ "Освіта
України", що займається виробництвом друкованої продукції. Основні
фінансово-економічні показники діяльності підприємства свідчать, що протягом
аналізованого періоду простежується тенденція до скорочення реалізації
продукції на підприємстві, що пов’язано зі скороченням фізичного обсягу
реалізації продукції та собівартості продукції підприємства. Розмір чистого
прибутку також має тенденцію до зменшення. Здійснивши аналіз фінансового стану
ТОВ "Освіта України", очевидно, що підприємство знаходиться в
достатньо скрутному становищі, про це свідчить аналіз майнового стану,
ліквідності, ділової активності та рентабельності. Більшість показників не
відповідають нормативним значенням. На товаристві відсутня абсолютна
ліквідність, показники рентабельності мають чіткі тенденції до погіршення.
Провівши аналіз фінансової стійкості на ТОВ
"Освіта України" за абсолютними показниками можна зазначити, що за
період з 2008 по 2012 роки тип фінансової стійкості підприємства змінюється по
роках. Так у 2008, 2009 та 2011 роках на товаристві спостерігалася нестійкий
фінансовий стан, проте у 2010, 2012 роках воно було абсолютно стійким. Дане
зростання зумовлене збільшенням власних оборотних коштів за період.
Проаналізувавши відносні показники фінансової
стійкості підприємства, ми зробили висновок, що ТОВ "Освіта України"
знаходиться в нестійкому становищі, так як більшість показників не відповідають
нормативним значенням, окрім коефіцієнта маневрування власного оборотного
капіталу, значення якого у 2012 році склало 0,63, що є більше нормативного
(0,5), та коефіцієнта забезпечення власними оборотними коштами, який починаючи
з 2010 року значно перевищує нормативне значення 0,1 і вже в 2012 році
становить 0,34. Але якщо порівнювати ситуацію у 2012 році з попередніми
періодами, то вона дещо покращилась, що підтверджується збільшенням значень
коефіцієнтів автономії, фінансової стійкості, маневрування власного капіталу та
забезпечення власними оборотними коштами.
Аналіз фінансових показників за інтегральним
підходом у 2008 - 2011 роках свідчить про негативну ситуацію щодо фінансової
стійкості в діяльності підприємства, так як за даний період на підприємстві
спостерігався від’ємний узагальнюючий показник, що вказує на зменшення рівня
фінансової стійкості підприємства. Проте покращення показників за інтегральним
підходом відбулося у 2012 році, в якому був зафіксований додатній узагальнюючий
коефіцієнт, який становив 0,11, що на 0,12 більше ніж в попередньому році і аж
на 0,38 - ніж на початок періоду. Зростання даного показника свідчить про
покращення фінансової стійкості підприємства.
З метою підвищення ефективності управління
фінансовою стійкістю необхідно щоб на підприємстві спостерігалася оптимальна
структура в активах і пасивах. Проведені дослідження в даній роботі дали змогу
виявити негативний вплив структури капіталу на фінансову стійкість
підприємства, адже фінансовий леверидж в структурі капіталу значно переважає
фінансовий леверидж в структурі активів, що однозначно свідчить про низьку
платоспроможність товариства.
Що стосується темпів зміни активів, залученого
капіталу, активів в негрошовій і грошовій формі, то дані показники засвідчили
нестійке положення ТОВ "Освіта України", адже жодна умова зростання
власного капіталу не виконувалася, при чому темпи зростання досліджуваних
показників не відповідали нормативним рангам, що свідчить про неоптимальну
структуру капіталу підприємства, погіршення його фінансової стійкості, і
послаблення потенціалу товариства в майбутньому.
Для розвитку ТОВ "Освіта України"
необхідне підвищення його фінансової стійкості та платоспроможності, а також
економічного потенціалу, щоб власний капітал завжди знаходився в зоні стійкого
зростання, усуваючи тим самим негативний вплив фінансового важеля.
Співставлення абсолютних і відносних показників
фінансової стійкості ТОВ "Освіта України" не дає можливості надати
об’єктивну її оцінку. Отже нами запропоновано застосування нових методик, що
дадуть можливість здійснити обґрунтовані висновки щодо фінансової стійкості
підприємства. Бальна оцінка відносних показників фінансової стійкості ТОВ
"Освіта України" дала нам змогу виявити нестійкий фінансовий стан на
підприємстві протягом 2008 - 2012 років.
Інтегральний показник, розрахований на основі
комплексної оцінки фінансової стійкості, свідчив про нестійкий вид фінансової
стійкості за останні 3 роки функціонування підприємства. Оцінка стабільності
фінансової стійкості товариства дала можливість зафіксувати збереження
фінансової стійкості ТОВ "Освіта України" на перспективу в нестійкому
стані. Отже, застосувавши нові методичні підходи щодо оцінки фінансової
стійкості, можна стверджувати, що ТОВ "Освіта України" протягом 2008
- 2012 років знаходилися в нестійкому фінансовому стані.
Одним з істотних компонентів фінансової стійкості
підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку
конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть
бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи
підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку. Аналіз прибутку
підприємства дав нам можливість виявити, що на його зменшення суттєво вплинула
неоптимальна структура та асортимент продукції підприємства. В даній роботі
було запропоновано оптимізувати товарні групи ТОВ "Освіта України"
так, щоб у структурі запасів переважали запаси по тим групам, які користується
найбільшим попитом серед споживачів, і тим самим зменшити їх розмір по менш
споживаним товарним групам. Дані перетворення забезпечать платоспроможність
підприємству, збільшать прибуток, частина якого буде направлена на поповнення
власного капіталу. Отже, за допомогою запропонованого методу ТОВ "Освіта
України" покращить структуру пасивів та активів, при цьому на підприємстві
збережеться абсолютна фінансова стійкість, а відносні показники наблизяться до
нормативних значень.
Списки
використаної літератури
1. Абрютина, М.С. Анализ финансово-экономической деятельности
предприятия [Текст]: учебно-практическое пособие / М.С. Абрютина, А.В.
Грачев.2-е изд., испр. М.: Дело и Сервис, 2000. - 256 с.
. Анисимова, Г.С. Вплив структури капіталу на
фінансово-економічний стан промислового підприємства [Текст] / Г.С. Анисимова
// Економічний стан підприємства - 2010. - № 1. - С.96 - 102
. Бень, Т.Г. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства
[Текст] / Т.Г. Бень, С.Б. Довбня // Фінанси України. - 2002. - N 6. - C.53 - 61
. Білик, М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств
[Текст] / М.Д. Білик // Фінанси України. - 2008. - N 3. - C.117 - 129
. Бланк, И.А. Финансовый менеджмент [Текст]: учебный курс / И.А.
Бланк. - Изд.2-е перераб. и доп. - К.: Ника-Центр: Эльга, 2009. - 656 с.
. Брігхем, Е.Ф. Основи фінансового менеджменту [Текст]: пер. з
англ. / Е.Ф. Брігхем; ДНУ ім. Т.Г. Шевченка. - К.: ВАЗАКО: Молодь, 1997. - 1000
с.
. Веселов, А.И. Оценка и формирование товарной политики на основе
оборачиваемости запасов в целях повышения финансовой устойчивости и
платежеспопобности предприятий [Текст] / А.И. Веселов // Финансовый менеджмент
- 2012. - № 2. - С.35 - 42
. Гриньова, В.М. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник
/ В.М. Гриньова, В.О. Коюда. - 3-тє вид., стереот. - К.: Знання-Прес, 2009. -
423 с.9. Грідчіна, М.В. Управління фінансами акціонерних товариств [Текст]:
навчальний посібник / М.В. Грідчіна. - К.: А.С.К., 2008. - 384 с.
. Ефимова, О.В. Финансовый анализ [Текст] / О.В. Ефимова. - М.:
Бухгалтерский учет, 1996. - 208 с.
. Ефимова, О.В. Финансовый анализ [Текст]: научно-производственное
издание / О.В. Ефимова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Бухгалтерский учет,
2002. - 528 с.
. Забродский, В.А. Диагностика финансовой устойчивости
функционирования производственно-экономических систем [Текст]: научное издание
/ В.А. Забродский, Н.А. Кизим. - Х.: Бизнес Информ, 2000. - 108 с.
. Захарченко, В.И. Экономическая устойчивость предприятия в
переходной экономике [Текст] / В.И. Захарченко, О.И. Продиус // Фондовый рынок.
- 2001. - N 15. - C.10 - 14
. Земляков, Ю.Д. Общая постановка задачи прогнозирования
финансовой устойчивости предприятий [Текст] / Ю.Д. Земляков // Финансы и
кредит. - 2007. - N 27. - C.69 - 76
. Игнатов, А.В. Анализ финансового состояния предприятия [Текст] /
А. В. Игнатов // Финансовый менеджмент. - 2007. - N 4. - C.3 - 21
. Ізмайлова, К.В. Фінансовий аналіз [Текст]: навчальний посібник /
К.В. Ізмайлова; МАУП. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.
. Квасницька, Р. Інструментарій та методи оптимізації цільової
структури підприємства [Текст] / Р. Квасницька // Економіст. - 2008. - №5. -
С.73 - 75
. Кислиця, О.Я. Економічний аналіз [Текст]: курс лекцій / О.Я.
Кислиця, І.М. Мягких; Європейський ун-т. - К.: Вид-во Європейського ун-ту,
2003. - 171 с.
. Ковалев, В.В. Введение в финансовый менеджмент [Текст] / В.В.
Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 768 с. - ISBN 5-279-01907-0
. Копчак, Ю.С. Проблеми діагностики фінансового стану і стійкості
функціонування підприємства [Текст] / Ю.С. Копчак // Вісник Сумського
державного університету. - 2007. - N 9. - C.23 - 34
. Королюк, Т. Оцінка фінансової стійкості та визначення
платоспроможності акціонерних товариств пивоварної промисловості [Текст] / Т.
Королюк // Галицький економічний вісник. - 2012. - №1. - С.130 - 135
. Котляр, М. Аналіз ліквідності як важливий етап оцінки фінансової
стійкості підприємства [Текст] / М. Котляр // Вісник ТНЕУ. - 2011. - № 4. -
С.120 - 124
. Котляр, М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства [Текст] /
М.Л. Котляр // Фінанси України. - 2007. - N 5. - C.99-105
. Котляр, М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі
аналітичних коефіцієнтів [Текст] / М.Л. Котляр // Фінанси України. - 2008. -
N1. - C.113 - 118
. Крамаренко, Г.О. Фінансовий аналіз і планування [Текст]:
навчальний посібник / Г.О. Крамаренко; Дніпропетровський ун-т економіки та
права. - К.: ЦНЛ, 2003. - 224 с.
. Крейнина, М.Н. Финансовая устойчивость предприятия: оценка и
принятие решений [Текст] / М.Н. Крейнина // Финансовый менеджмент. - 2001. - N
2. - C.3 - 13
. Кручок, С.І. Оцінка фінансового стану підприємств [Текст] / С.І.
Кручок // Фінанси України. - 2002. - N 8. - C.40 - 48
. Кунцевич, В.О. Поняття фінансового потенціалу розвитку
підприємства та його оцінки [Текст] / В.О. Кунцевич // Актуальні проблеми
економіки. - 2007. - N 7. - C.123 - 131
. Лахтіонова, Л.А. Фінансовий аналіз суб`єктів господарювання
[Текст]: монографія / Л.А. Лахтіонова; КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.
. Мамонтова, Н.А. Умови забезпечення фінансової стійкості
підприємств [Текст] / Н.А. Мамонтова // Фінанси України. - 2000. - N 8. - C.103
- 107
. Марцин, В.С. Надійність, платоспроможність та фінансова
стійкість - основні складові оцінки фінансового стану підприємства [Текст] /
В.С. Марцин // Економіка. Фінанси. Право. - 2011. - N 7. - C.26 - 30
. Методика финансового анализа [Текст] / А.Д. Шеремет, Р.С.
Сайфулин. - М.: Инфра-М, 1995. - 176 с. - ISBN 5-86225-131-6
. Мицак, О.В. Ліквідність як елемент фінансового управління
діяльністю підприємства [Текст] / О.В. Мицак // Фінанси України. - 2003. - N
10. - C.62 - 66
. Мних, Є.В. Економічний аналіз [Текст]: підручник / Є.В. Мних;
Мін-во освіти і науки України. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: ЦНЛ, 2008. -
472 с.
. Модель комплексної оцінки фінансової стійкості підприємств
харчової промисловості [Електронний ресурс] Т.М. Бойчак - Режим доступа:
#"706640.files/image004.gif">
Рисунок Б.1 - Функції аналізу фінансової
стійкості підприємства
Додаток
В
Таблиця В.1 - Принципи аналізу фінансової
стійкості підприємства
|
Принцип
|
Характеристика
|
|
Національність
|
Урахування
специфіки тієї країни, де функціонує підприємство
|
|
Науковий
характер
|
Аналіз
має базуватися на науковому підході (використання передового досвіду,
новітніх методів досліджень)
|
|
Комплексність
|
Аналіз
повинен охоплювати всі сторони діяльності підприємства, щоб установити його
фінансовий стан і виробити необхідні заходи для поліпшення його
функціонування
|
|
Забезпечення
системного
|
Кожний
досліджуваний об'єкт підходу до аналізу розглядається як складна динамічна
система елементів, пов'язаних між собою і зовнішнім середовищем
|
|
Об'єктивність,
конкретність
|
Аналіз
має базуватися на достовірній точність інформації, а висновки і рекомендації
- обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками
|
|
Дієвість
|
Аналіз
повинен ефективно впливати на діяльність підприємства, дозволяючи його
керівництву вчасно виявляти недоліки, а також сприяти попередженню виникнення
їх у майбутньому
|
|
Плановість
і систематично
|
Для
цього необхідно організувати підприємству окремий підрозділ, що буде
здійснювати аналіз його діяльності
|
|
Оперативність
|
Швидке
і своєчасне проведення аналізу дасть змогу приймати правильні управлінські
рішення, що відповідають поточній кон'юнктурі ринку і пріоритетам розвитку
підприємства
|
|
Демократизм
|
Участь
в аналізі широкого кола співробітників підприємства забезпечує істотне
підвищення його ефективності, що позитивно впливає на фінансові показники і
згуртовує коллектив
|
Додаток
Г
Таблиця Г.1 - Класифікація видів аналізу
фінансової стійкості
|
Види
аналізу фінансової стійкості
|
Характеристика
|
|
Залежно
від мети і характеру аналізу
|
|
Попередній
|
Проводиться
до здійснення діяльності для обґрунтування управлінських рішень і планових
завдань, прогнозування й оцінки очікуваного виконання плану, попередження
небажаних результатів
|
|
Оперативний
|
Проводиться
відразу після якої-небудь діяльності або у випадку зміни ситуації за короткий
проміжок часу (добу, декаду тощо) здійснюється в процесі поточної роботи
підприємства для оцінки дотримання запланованих показників
|
|
Підсумковий
|
Проводиться
за певний звітний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Його цінність
полягає в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно
за звітними даними за відповідний період, цей вид аналізу застосовується для
визначення ефективності діяльності за звітний період, оцінки фінансового
стану, а також виявлення резервів
|
|
Перспективний
|
Застосовується
для прогнозування основних фінансових показників (капіталу, валюти балансу) і
результатів діяльності
|
|
Залежно
від об'єкта дослідження
|
|
Функціональний
|
Дозволяє
виявити спеціалізацію діяльності підприємства, його місце на ринку, форми і
перспективи взаємодії з іншими контрагентами ринку, а також оцінити
ефективність і доцільність функцій, ним виконуваних. У результаті такого
аналізу виявляються можливості підвищення прибутковості і ліквідності
підприємства шляхом виключення неефективних.
|
|
Структурний
|
Проводиться
за видами діяльності підприємства і дає змогу визначити склад і питому вагу
контрагентів, а також його структуру доходів, витрат і прибутку
|
|
Операційно-вартісний
|
Завдяки
цьому аналізу розширюється уявлення про прибутковість підприємства, вартість
і рентабельність (або збитковість) конкретних видів діяльності. Дозволяє
оцінити значення кожного виду діяльності у формуванні прибутку і розробити
основні напрями політики за кожним контрагентом
|
Додаток
Д
Таблиця Д.1 - Класифікація макроекономічних
показників фінансової стійкості
|
Класифікаційна
ознака
|
Чинник
|
|
За
економічним значенням
|
1.
Основоположні чинники, які визначають основні макроекономічні пропорції
розвитку економіки держави (обсяг виробництва валового національного
продукту, обсяг інвестицій, обсяг і структура капіталовкладень, обсяг
грошової маси в обігу). 2. Похідні чинники, що є результатом впливу
основоположних (темп інфляції, структура розміщення грошової маси, обсяг
платоспроможного попиту населення, рівень доходів споживачів, стан грошового,
фінансового та фондового ринків, ринку кредитних ресурсів, ринку засобів
виробництва, ринку робочої сили)
|
|
За
походженням
|
1.
Чинники, що виникають унаслідок дії об'єктивних економічних законів (закону
грошового обігу, який зумовлює розмір грошової маси в обігу,її структуру,
закон кругообороту капіталу, який визначає обсяг інвестицій та їх структуру).
2. Чинники, що виникають у зв'язку з державним регулюванням економіки
(наявність та характер податкової політики, політики регулювання
інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, ринку кредитних ресурсів,
грошового ринку,ринку цінних паперів)
|
|
За
характером впливу на економіку
|
1.
Чинники, що стимулюють розвиток економічної системи (зростання обсягів валового
національного продукту, обсягів виробництва промислової продукції, збільшення
обсягів інвестицій в економіку та перевищення їх обсягу над амортизацією). 2.
Чинники, які негативно впливають на розвиток економіки, тобто є основною
передумовою стагнації економіки (скорочення обсягів інвестицій при
одночасному перевищенні амортизаційних відрахувань над розмірами валових
інвестицій, зростання собівартості продукції при одночасному скороченні
обсягів виробництва, збільшення податкового тиску, негативні зрушення в
структурі витрат на виробництво (реалізацію продукції, робіт, послуг)
|
|
За
характером впливу на результати фінансово-фінансовому стані підприємств
|
1.
Прямі чинники, зміни яких відразу відбиваються на (зміни податкової політики
економічної діяльності - ставок, умов сплати податків, пільг тощо,
амортизаційна підприємства політика, грошово-кредитна політика та ін.). 2.
Опосередковані чинники (до них належать основоположні)
|
Додаток
Е
Принципи стратегічного управління фінансовою
стійкістю
Рисунок И.1 - Принципи стратегічного управління
фінансовою стійкістю підприємства
Додаток
К
Таблиця К.1 - Головне завдання управління
фінансовою стійкістю за думками науковців
|
Автори
|
Головна
мета
|
|
Л.Т.
Гіляровська, А.О. Вєхорєва
|
Метою
управління фінансовою стійкістю підприємства є підтримка його фінансової
рівноваги, уникнення ризиків для інвесторів і кредиторів та оцінка його
заборгованості.
|
|
Г.В.
Козаченко, А.Е. Воронкова, В.Ю. Медяник.
|
Головною
метою механізму управління фінансовою стійкістю підприємства вважають
забезпечення створення ефективної системи взаємодії, яка, з одного боку, не
має збиткових зв'язків, що уповільнюють роботу підприємства, а з іншого -
включають всі ті зв'язки, відсутність яких призвела б до порушення заданих
параметрів
|
|
О.В.
Єфімова, О.С. Стоянова, Д.В. Шиян, Н.І. Строченко.
|
Головним
завданням управління фінансовою стійкістю підприємства вважають забезпечення
оптимальної структури його активів, що дасть змогу забезпечити
платоспроможність підприємства та, як результат, його фінансову стійкість.
|