Оцінка економічної ефективності системи електропостачання промислового підприємства
КУРСОВА
РОБОТА
з
дисципліни «Економіка та організація електроенергетичної галузі»
на
тему: «Оцінка економічної ефективності системи електропостачання промислового
підприємства»
ЗМІСТ
Вступ
1.
Опис підприємства і галузі
2.
Суть пропонованого проекту, опис продукції, робіт, послуг
3.
Маркетинг-план (стратегія маркетингу)
4.
Виробничий план
5.
Інвестиційний план
6.
Організаційний план
7.
Фінансовий план
8.
Оцінка ефективності проекту
Висновки
Перелік
посилань
Додатки
ВСТУП
Електроенергетика є базовою галуззю
економіки України, від надійного і сталого функціонування якої значною мірою
залежать темпи виходу України із скрутного економічного становища та
енергетична безпека держави.
Електроенергетична галузь функціонує
в особливих умовах. Процес постійного і безперервного в часі збалансування
виробництва і споживання електроенергії забезпечується єдиним диспетчерським
управлінням об'єднаною енергетичною системою України.
У 1994 році з метою запровадження
конкурентних засад в електроенергетиці розпочато структурну перебудову та
реформування енергетичної галузі. Реформування здійснювалося за такими
напрямами:
реструктуризація галузі;
запровадження конкурентних відносин
між виробниками та постачальниками електроенергії;
державне регулювання діяльності
суб’єктів природних монополій в електроенергетиці;
створення оптового ринку.
Протягом 1994-1996 років проведено
демонополізацію та реорганізацію виробничих енергетичних об’єднань, асоціації
ГЕС та підприємств енергетичних мереж, які забезпечували на відповідних
територіях виробництво, транспортування, розподіл та реалізацію електроенергії,
і створено нову структуру галузі, яка сприяє формуванню конкурентних відносин
на оптовому ринку електроенергії. [1]
Кожне виробництво існує завдяки
тому, що його обладнання забезпечує роботу технологічних машин, що випускають
промислову продукцію. В даний час все обладнання приводиться в рух
електродвигунами. Для їх нормальної роботи застосовується електроенергія, як
найбільш гнучка і зручна форма енергії, яка забезпечує роботу виробничих
механізмів.
Необхідність наукового підходу до
керування системи електропостачання великих підприємств, застосування
автоматизованих систем керування з використанням комп’ютерних технологій та
обчислювальної техніки диктується, з однієї сторони, складністю сучасних систем
електропостачання, наявністю різноманітних внутрішніх взаємозв’язків, а також
недостатньо високими характеристиками надійності пристроїв автоматики, що
знаходяться в експлуатації; з іншої - можливістю негативного впливу великих
споживачів електроенергії на роботу енергосистеми.
Мета курсової роботи: оволодіння
методикою використання апарату та інструментарію економіки та організації
діяльності підприємств електроенергетичної галузі щодо оцінки економічної
ефективності систем електропостачання промислових підприємств для поліпшення їх
функціонування.
Завдання курсової роботи: визначення
теоретичних аспектів аналізу техніко-економічної ефективності систем
електропостачання промислових підприємств.
Предмет: функціонування систем
електропостачання промислового підприємства.
Об'єктом дослідження при виконанні
роботи є промислове підприємство та технічні характеристики його системи
електропостачання.
1.
ОПИС ПІДПРИЄМСТВА І ГАЛУЗІ
Державне підприємство «Виробниче
об’єднання Південний машинобудівельний завод ім. Макарова» (далі ПівденМАШ) -
один з світових комплексів, що здійснює серійне виробництво зразків сучасної
ракетно-космічної техніки. Багато з них є втіленням науково-конструкторських
розробок, аналогів яким за ідеєю та виконанням немає у світі.
Дане підприємства знаходиться у м.
Дніпропетровську, вул. Криворожська, 1, досі функціонує та процвітає. За 65
років підприємство створило чотири покоління ракет-носіїв (РН) і декілька типів
космічних апаратів (КА, супутників). На даний момент створюється п’яте
покоління РН та нове покоління КА.
У здійсненні всесвітньо відомого
міжнародного проекту «Морський старт» ПівденМАШ виготовив двоступеневу
екологічно чисту РН під назвою «Зеніт». За програмою цього проекту вироблено
понад двох десятків пусків РН з Тихого Океану до спеціально розробленої
плавучої платформи, що вивели на навколоземну орбіту кілька десятків супутників
різних країн (Росія, США та ін.) З метою запуску таких РН з космодрому
«Байконур» створено спільне підприємство «Наземний старт».
В даний час створюється РН нової
модифікації, розроблена в результаті спільного українсько-бразильського проекту
запуску супутників з космодрому «Алькантара», Бразилія.
Завдяки успіхам, досягнутим
ПівденМАШем в галузі освоєння космосу, України заслужено закріпила статус
світової космічної держави. За результатами проведених пусків, що становлять
11% до загальносвітових, ПівденМАШ може претендувати на одне з місць у п'ятірці
провідних ракетно-космічних підприємств.
Виробнича база ПівденМАШу, що
створювалася десятиліттями, в поєднанні з високими технологіями дозволяє йому
виробляти широкий спектр інших видів промислової продукції: тролейбуси,
трактори, шасі для літаків, вітроенергетичні установки і ін. Проводячи політику
вдосконалення та інновацій, підприємство продовжує створювати нові технології і
розширювати номенклатуру продукції, що випускається.
ПівденМАШ зацікавлений в розширенні
співпраці з учасниками міжнародних космічних та інших програм, здійснює
зовнішньоекономічну діяльність у 23 країнах, веде постійний пошук партнерів і
готовий розглянути ділові пропозиції щодо співпраці і партнерства.
Парк обладнання ПівденМАШу налічує
10518 одиниць. Основу його складають верстати провідних світових виробників:
. OKUMA (Японія)
. WEILER, MaxMuller (Німеччина)
. DOOSAN (Корея)
. EBOSA, AGIE (Швейцарія)
. OLIVETTI, TACCHI (Італія)
. HARTFORD (Тайвань) та ін
За останній час на підприємстві
введені і успішно експлуатуються:
прецизійні токарні верстати з ЧПУ
фірми Weiler (Німеччина) і TOS as (Чехія);
високопродуктивні токарні верстати з
ЧПУ серії Puma фірми Doosan (Корея);
сучасні високошвидкісні
вертикально-фрезерні центри з ЧПУ фірми Okuma (Японія) і Hartford (Тайвань) для
обробки високоточних деталей (в т.ч. штампів та пресформ) габаритом до 2000х800х600
мм;
оброблювальні центру, призначені для
обробки деталей будь-якої конфігурації;
Сучасна багато осьова обробка
дозволяє різко скоротити кількість необхідного оснащення і трудомісткість
виготовлення деталей:
універсальний круглошліфувальний
верстат з ЧПУ фірми TOS as (Чехія), що дозволяє шліфувати деталі діаметром до
1100 мм, довжиною до 3000 мм, а також проводити внутрішню шліфування;
електроерозійні верстати Agiecut і
Agietron фірми AGIE (Швейцарія), які можуть обробляти деталі складної форми
розмірами до 880х680х350 мм;
прецизійні координатно-вимірювальні
машини фірми WENZEL;
Також підприємство має великий
потенціал для виконання холодноштампувальних і горячековочних робіт на пресах
зусиллям до 2500т.
Сучасний парк обладнання ПівденМАШу
дозволяє постійно знаходитися на передовому рубежі розвитку техніки, віддаючи
пріоритет довговічності, надійності функціонування виробів і зниження
собівартості.
«Виробниче об’єднання Південний
машинобудівельний завод ім. Макарова»виготовлює:
Ракетно-космічну техніку: ракетні
носії, балони високого тиску, ракетні двигуни, агрегати шасі, космічні апарати;
Міський електротранспорт: тролейбус
Е-186, ЮМЗ Т1, ЮМЗ Т2, ЮМЗ Т2-09;
Вітроенергетичне устаткування;
Трактора: ЮМЗ-6АКМ40.2, ЮМЗ-8240,
ЮМЗ 10240, ЮМЗ 8040.2, ЮМЗ 8044.2;
Продукція виробничо-технічного
призначення: захисні вироби та матеріали, сильфони, інструменти, ливарне
виробництво, прес-форми, трубопроводи, вузли автоматики, шпангоути і обичайки,
продукція не металевого переділу та інш. [2]
Галузі загального машинобудування
України станом на 01.01.2010 р. нараховують більш 1000 підприємств різних форм
власності та призначення.
Галузева структура машинобудування
дуже різноманітна. Важливі та найбільш розвинуті такі його ланки, як важке
машинобудування, транспортне, сільськогосподарське машинобудування,
верстатобудування, приладобудування, радіотехнічне та електротехнічне
виробництво, обладнання для інших галузей промисловості, особливо хімічної та
харчової.
Вартість основних засобів
машинобудування України за 2005-2010 рр. збільшилась на 39 088 млн грн та у
2010 р. становила 89 678 млн грн, це майже 14% вартості основних засобів
промислового комплексу. Хоча вартість введених у дію основних засобів у 2010 р.
була в 6 разів більша від вартості ліквідованих основних засобів, але ступінь
зносу основних засобів все одно був найбільшим за 6 останніх років і становив
68,9%.
Інноваційна активність у галузі
недостатня. Лише близько 14% підприємств здійснюють інноваційну діяльність,
хоча працює значна кількість наукових і конструкторських організацій. У 2008 р.
впроваджено лише 1273 нових технологічних процеси, в 2009 р. та 2010 р. цей
показник скоротився майже вдвічі і становив відповідно 798 та 755 нових
технологічних процесів.
Однією з основних причин низької
інноваційної активності є незначні обсяги фінансування. Обсяг фінансування
інноваційної діяльності промисловості з кожним роком зростає, якщо у 2005 р.
цей показник дорівнював 3059,8 млн грн, то у 2010 р. він дорівнював 10821 млн
грн. В машинобудуванні обсяг фінансування інноваційної діяльності в 2010р.
становив 2573,507 млн грн, в тому числі лише за рахунок державного бюджету
78,137 млн грн (3%).
Розподіл машинобудівних підприємств
України за формами власності станом на 01.01.2010 р.: 59 % - суб’єкти
колективної власності; 24 % - суб’єкти загальнодержавної власності; 12 % -
суб’єкти комунальної власності; 5 % - суб’єкти приватної власності. [3]
Близько 70% усієї вироблюваної в
нашій країні електроенергії споживається промисловими підприємствами. Приймачі
електроенергії промислових підприємств ділять на: приймачі трифазного струму
напругою до 1 кВ, частотою 50 Гц; приймачі трифазного струму напругою вище 1
кВ, частотою 50 Гц; приймачі однофазного струму напругою до 1 кВ, частотою 50
Гц; приймачі, що працюють з частотою, відмінною від 50 Гц, що живляться від
перетворювальних підстанцій і установок; приймачі постійного струму, що
живляться від перетворювальних підстанцій і установок.
Згідно ПУЕ електротехнічні
установки, що виробляють, перетворюють, розподіляють і споживають електроенергію,
поділяють на електроустановки напругою до 1 кВ і електроустановки напругою вище
1 кВ. Електроустановки щодо заходів електробезпеки поділяють на:
електроустановки напругою вище 1 кВ в мережах з ефективно заземленою нейтраллю
(з великими струмами замикання на землю); електроустановки напругою вище 1 кВ в
мережах з ізольованою нейтраллю (з малими струмами замикання на землю);
електроустановки напругою до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю; електроустановки
напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю.
За частотою струму приймачі
електроенергії ділять на приймачі промислової частоти (50 Гц) і приймачі з
високою (10 кГц), підвищеної (до 10 кГц) і зниженою (нижче 50 Гц) частотами.
Більшість приймачів використовує електроенергію нормальної промислової частоти.
Механічний цех машинобудівного
заводу призначений для серійного виробництва виробів. Для цієї мети встановлено
основне обладнання: обдирні, шліфувальні, анодно-механічні верстати та ін
На стороні 10 кВ трансформатора
встановлена осередок КСВ-366, з вимикачем навантаження,
трансформатором струму і трансформатором напруги. Так само встановлені шини і
ізолятори.
Захист від струмів короткого
замикання на стороні 0,4 кВ виконана автоматичними вимикачами серії ВА51Г-25.
Розподільна мережа виконана шинопроводом
марки ШМА 73У3, двома розподільними шинопроводами марки ШРА-4 і ШРА2, так само
розподільчим шафою серії ПР85. З'єднання з електроприймачами здійснюється
проводами марки АПРТО. З'єднання шинопроводів і розподільної шафи здійснюється
кабелями марки АПВГ. [4]
. СУТЬ ПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ
У виробництві ПівденМАШу освоєні
унікальні технічні рішення і технології, які об'єднують галузі виробництва
металургійну, металообробну, інструментальну та інші. Багато технологій є
унікальними, створеними спеціально для космосу, містять "Ноу-хау" і
не мають аналогів. [5]
ДП «ВО« Південний машинобудівний
завод ім. А.М. Макарова» виробляє
серійне та одиничне лиття з чавуну. сталі і кольорових сплавів для підприємств
різних галузей народного господарства.
Відлиття виготовляється методом
лиття:
в піщано-глинисті форми;
в кокіль;
в оболонкові форми;
під тиском;
по виплавлюваних моделях. [6]
Енергетичне господарство ПівденМАШу
включає:
енергетичні цехи (електросиловий,
теплосиловий, газовий, електромеханічний, слабкострумовий);
перетворювальні установки і
установки, що генерують (компресорна, котельна, генераторна станція та ін.);
цехові і загальнозаводські
енергопередавальні мережі;
споживачі енергії (устаткування,
верстати, печі та ін.).
До загально промислових установок
відносяться вентилятори, насоси, компресори, і т.п. В них застосовуються
асинхронні і синхронні двигуни трифазного змінного струму частотою 50 Гц, на
напругах від 127В до 10 кВ, а там, де потрібне регулювання продуктивності, -
двигуни постійного струму. Діапазон їх потужностей різний - від декількох
кіловат (електродвигуни засувок, затворів, насосів подачі мастила і т. п.) до
десятків мегават (повітродувки доменних печей, кисневі турбокомпресори).
Основним агрегатам (насоси, вентилятори і т. п.) властивий тривалий режим.
Електродвигуни засувок, затворів і т. п. працюють в короткочасному режимі. Їх
коефіцієнт потужності знаходиться в межах 0,8-0,85. Синхронні двигуни працюють
в режимі перезбуджування.
На промислових підприємствах
переважає електропривод виробничих механізмів. Залежно від технологічних
особливостей механізму або агрегату використовуються всі види двигунів змінного
і постійного струму потужністю від декількох кіловат до декількох мегават, на
номінальні напруги до 10 кВ.
Регульований електропривод
технологічних механізмів і двигуни верстатів з підвищеною швидкістю обертання
одержують живлення від перетворювальних установок. Режими їх роботи різні і
визначаються режимом механізму.
Перетворювальні установки на
промислових підприємствах служать для живлення електроприймачів механізмів і
установок, які через особливості технологічних режимів повинні працювати або на
постійному, або на змінному струмі з частотою, відмінною від 50Гц. Споживачами
постійного струму є: електропривод механізмів з широким регулюванням швидкості
і реверсуванням, електрофільтри, електролізні установки, внутрішньозаводський
електротранспорт.
Перетворювачами струму служать
двигуни-генератори, ртутні і напівпровідникові випрямлячі, що живляться від
трифазних мереж змінного струму промислової частоти на напругах до 110 кВ.
Показники і характер роботи перетворювальних установок залежать від
підключеного до них технологічного устаткування. Коефіцієнт потужності залежить
від типу перетворювача і його призначення, він змінюється в межах 0,7-0,9.
До електротехнологічних установок
відносяться електронагрівальні і електролізні установки, установки
електрохімічної, електроіскрової і ультразвукової обробки металів,
електромагнітні установки (сепаратори, муфти), устаткування електрозварювання.
Електронагрівальні установки
об'єднують електричні печі і електротермічні установки, які за способом
перетворення електроенергії в теплову розділяються на печі опору, індукційні
печі і установки, дугові електричні печі, печі конденсаторного нагріву.
Печі опору одержують живлення від
трифазних мереж змінного струму частотою 50 Гц, в основному на напрузі 380/220В
або на більш високій напрузі через знижуючі трансформатори. Випускаються печі в
одно- і трифазному виконанні, потужністю до декількох тисяч кіловат. Коефіцієнт
потужності для печей прямої дії 0,7-0,9, для печей непрямої дії - 1,0.
Індукційні плавильні печі
випускаються зі сталевим осердям і без нього, потужністю до 4500 кВА. Живлення
індукційних печей і установок гартування і нагріву здійснюється від трифазних
мереж змінного струму частотою 50 Гц, на напрузі 380/220В і вище залежно від
потужності. Індукційні плавильні печі без осердя і установки гартування і
нагріву струмами високої частоти одержують живлення, змінним струмом частотою
до 40 Мгц від перетворювальних установок, які, у свою чергу, живляться від
мереж змінного струму промислової частоти.
Печі зі сталевими осердями
випускаються в одно-, двох- і трифазному виконанні. Коефіцієнт потужності їх
коливається в межах 0,2-0,8 (у індукційних установок підвищеної частоти - від
0,06 до 0,25).
Всі перераховані печі і установки
індукційного нагріву відносяться до приймачів другої категорії надійності.
Дугові електричні печі за способом
нагріву розділяються на печі прямого, непрямого і змішаного нагріву. Потужність
нинішніх дугових електропечей майже 100-125 МВ•А. Коефіцієнт потужності
0,85-0,95. Відносно надійності електропостачання дугові печі відносяться до
приймачів першої категорії.
Вакуумні електричні печі для
виплавки високоякісних сталей і спеціальних сплавів відносяться до приймачів
особливої групи першої категорії, оскільки перерва в живленні вакуумних насосів
приводить до дорогого браку. Електролізні установки відносяться до приймачів
першої категорії надійності. Коефіцієнт потужності складає 0,8-0,9.
Електрозварювальне обладнання
живиться напругою 380 або 220 В змінного струму промислової частоти.
Електрозварювальне обладнання працює в повторно-короткочасному режимі.
Коефіцієнт їх потужності коливається в межах 0,3-0,7. Зварювальні установки по
ступеню надійності відносяться до другої категорії.
Потужність електроприводів
підйомно-транспортних пристроїв визначається умовами виробництва і коливається
від декількох до сотень кіловат. Для їх живлення використовується змінний струм
380 і 660 В і постійний струм 220 і 440 В. Режим роботи повторно-короткочасний.
Навантаження на стороні змінного трифазного струму - симетричне. Коефіцієнт
потужності змінюється відповідно до навантаження в межах від 0,3 до 0,8. По
надійності электропостачання підйомно-транспортне устаткування відноситься до
першої або другої категорії (залежно від призначення і місця роботи).
Електричні освітлювальні установки є
в основному однофазними приймачами. Лампи світильників мають потужності від
десятків ватів до декількох кіловатів і живляться на напругах до 380 В.
Світильники загального освітлення (з лампами розжарювання або газорозрядними)
живляться переважно від мереж 220 або 380 В. Світильники місцевого освітлення з
лампами розжарювання на 12 і 36 В живляться через знижуючи однофазні
трансформатори. Характер навантаження - тривалий. Коефіцієнт потужності для
світильників з лампами розжарювання - 1,0, з газорозрядними лампами - 0,96. [7]
3.
МАРКЕТИНГ ПЛАН
Аналіз положення справ в даній сфері
економіки, опис структури ринку.
Машинобудівний комплекс України
охоплює понад 20 спеціалізованих галузей, тобто практично всі галузі
машинобудування (крім годинникової). Він є основою важкої індустрії й відіграє
вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. В сучасних
умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні
науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей
господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та
автоматизацію виробництва.
На машинобудівний комплекс припадає
близько 40% усього промислово-виробничого потенціалу індустріального
виробництва України. До комплексу входять 11448 підприємств частка продукції
комплексу в загальному обсязі продукції промисловості в 2005 р. становила 12,7%
[8] Це трудомістка галузь, яка водночас є і металомісткою.
Особливо великий вплив на розміщення
окремих галузей і підгалузей машинобудування мають технологічні процеси, форми
організації виробництва. Проте машинобудування належить насамперед до галузей
“вільного розміщення", оскільки на нього менше, ніж на інші галузі,
впливають природні умови й ресурси. Розміщення підприємств машинобудування
визначається передусім економічними чинниками, найголовнішими серед яких є
трудові ресурси та споживач, оскільки низка галузей машинобудування є
високотрудомісткими, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих. До таких
галузей належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробництво
енергетичного устаткування тощо.
Частка імпортних компонентів у
продукції машинобудування становить 41%, таким чином, одне з головних завдань
комплексу - зменшення залежності від інших країн через розвиток власного
виробництва багатьох необхідних компонентів для всіх видів продукції. Для
підтвердження цього прослідкуємо динаміку виробництва деякої продукції
машинобудування за 2009-2011 роки.
Таблиця 3.1 - Динаміка виробництва
деякої продукції машинобудування за 2009-2011 роки.
|
Найменування продукції
|
Од. виміру
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
Автобуси.
|
шт
|
2558
|
2598
|
4655
|
|
Автокрани
|
шт.
|
126
|
235
|
382
|
|
Автомобілі вантажні
|
тис. шт.
|
4,7
|
10,9
|
14
|
|
Автомобілі легкові
|
тис. шт.
|
98,3
|
174
|
192
|
|
Бетонозмішувачі
|
шт.
|
1567
|
2530
|
2861
|
|
Велосипеди
|
тис. шт.
|
281
|
250
|
312
|
|
Вентилятори побутові.
|
тис. шт.
|
666
|
952
|
1467
|
|
Верстати для оброблення дерева
|
шт.
|
3743
|
4165
|
3482
|
|
Верстати токарні, розточувальні,
свердлувальні, фрезерувальні
|
шт.
|
378
|
496
|
409
|
|
Екскаватори
|
шт.
|
378
|
599
|
584
|
|
Електродвигуни та генератори змінного струму
|
тис. шт.
|
873
|
1155
|
913
|
|
Електродвигуни та генератори постійного струму
|
тис. шт.
|
140
|
119
|
148
|
|
Електроплитки, котли варочні та полиці камінні
для підігрівання їжі побутові
|
тис. шт.
|
299
|
404
|
493
|
|
Електропраски побутові
|
тис. шт.
|
138
|
95,1
|
49,8
|
|
Комбайни зернозбиральні
|
шт.
|
101
|
305
|
308
|
|
Косарки
|
тис. шт.
|
1,5
|
3,1
|
3,8
|
|
Крани мостові на опорах
|
шт.
|
95
|
141
|
102
|
Обсяг виробництва у галузі
машинобудування в Україні за перший квартал 2011 р. збільшився майже на 60% у
порівнянні з січнем-березнем 2010 р. Загалом за 3 місяці поточного року було
випущено продукції на суму понад 13 млрд грн, а обсяг її реалізації становить
майже 98%. Про це повідомляє прес-служба Мінпромполітики України.
Найвищі показники приросту у першому
кварталі цього року спостерігаються в автомобілебудуванні - 87% (відповідно до
першого кварталу 2010 р.) та важкому і транспортному машинобудуванні - 68%.
Машинобудівні підприємства в березні
випустили продукції на суму майже 5,1 млрд грн, а це більше на 50%, ніж у
березні 2010 р. і на 13%, ніж у лютому цього року.[9]
Оцінка власних можливостей
підприємства.
Ринкове положення заводу, велика
частка виробництва в загальному обсязі дозволяє підприємству утримувати вигідну
конкурентоспроможну позицію. Підприємства працює не лише у межах країни, велика
кількість продукції йде на експорт, що сприяє кращому збуту продукції.
Підприємство має велику кількість винагород, сертифікатів та дипломів за високу
якість продукції. Крім того ПівденМаш брав участь у великому міжнародному
проекті «Морський старт», виготовив двоступеневу екологічно чисто ракету-носій
«Зеніт», що надало заводу всесвітню відомість.
На даний момент підприємство
процвітає, його продукція користується великим попитом, технології
вдосконалюються з кожним роком, якість продукції з часом тільки підвищується.
Питання маркетингу, пов'язані з
розробкою його стратегії і тактики.
Стратегія підприємства повинна бути
орієнтована на підтримання існуючих позицій на ринку, завоювання нових
сегментів ринку, випуск нових видів продукції, покращення якості продукції,
утримання конкурентних позицій, оновлення устаткування, залучення до
виробництва досягнень НТП.
Розробка і аналіз балансу
електричної енергії і структури електроспоживання.
Річна витрата активної
електроенергії по I-тому підрозділу
, де (1)
- витрата активної енергії на
технологічні та інші цілі, кВт·год/рік;
- коефіцієнт різночасності
максимуму (0,9);
- розрахункове активне
низьковольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;
- розрахункове активне
високовольтне електричне навантаження підрозділу, кВт;
- число годин використання
максимуму активного навантаження підприємства, год/рік.
, де (2)
- витрата активної енергії
на освітлювальні цілі, кВт·год/рік;
- розрахункове активне
освітлювальне навантаження підрозділу, кВт;
- число годин використання
максимуму освітлювального навантаження (для внутрішнього робочого освітлення
підприємства - ; для зовнішнього освітлення території підприємства - ),
год/рік.
Вихідні дані беремо з Додатку
А.
Результати всіх подальших
розрахунків представимо у вигляді таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Баланс активної
електроенергії підприємства
|
Споживачі
|
Прихід, тис.кВт*год
|
%
|
Витрати, тис.кВт*год.
|
Витрати загальні, %
|
|
|
|
Змінна частина
|
Постійна частина
|
Всього
|
|
|
Отримано з боку
|
|
100
|
|
|
|
|
|
Споживачі:
|
|
|
|
|
|
|
|
Цех №1
|
|
|
11962,3
|
574,6
|
12536,9
|
22,88
|
|
Цех №2
|
|
|
7407,9
|
766,1
|
8174,0
|
14,92
|
|
Цех №3
|
|
|
2939,6
|
43,7
|
2983,3
|
5,44
|
|
Цех №4
|
|
|
1912,7
|
26,6
|
1939,3
|
3,54
|
|
Цех №5
|
|
|
5761,7
|
65,7
|
5827,4
|
10,63
|
|
Цех №6
|
|
|
1552,9
|
28,5
|
1581,4
|
2,89
|
|
Цех №7
|
|
|
8505,3
|
22,1
|
8527,4
|
15,56
|
|
Ремонтно-механічний цех
|
|
|
1277,8
|
76,8
|
1354,6
|
2,47
|
|
Склад №1
|
|
|
1332,6
|
57,0
|
1389,6
|
2,54
|
|
Склад №
|
|
|
2939,6
|
34,2
|
2973,8
|
5,43
|
|
Адміністративний корпус
|
|
|
548,7
|
14,1
|
562,8
|
1,03
|
|
Центральна прохідна
|
|
|
450,7
|
15,2
|
465,9
|
0,85
|
|
Котельна
|
|
|
2383,1
|
29,2
|
2412,3
|
4,40
|
|
Зовнішнє освітлення
|
|
|
0
|
4068,8
|
4068,8
|
7,43
|
|
Разом
|
|
48974,9
|
5822,6
|
54797,5
|
|
|
Витрати в мережі і на трансформаторах
|
|
|
0
|
1421
|
1421
|
2,59
|
|
Баланс
|
|
100
|
|
7243,6
|
56218,5
|
100
|
Обґрунтування способу розрахунку
підприємства за споживану електроенергію, виду тарифу (роздрібний, зонний або
погодинний) і розрахунок плати за електроенергію
.Розмір плати за спожиту в даному
періоді активну електроенергію при одинтарифному обліку:
, де
(3)
- плата за спожиту активну
електроенергію при одинтарифному обліку, грн../период;
- одноставочный тариф за 1 кВт∙год
відпущеної споживачу активної електричної енергії, грн../кВт∙год;
- обсяг споживання активної
електричної енергії в даному періоді, кВт∙год /рік).
Таблиця 3.3 - Роздрібні
тарифи, встановлені для ВАТ "Донецкобленерго" на вересень 2011 р.
|
Енергопоставляюча компанія
|
Тариф, коп./кВт∙год (без ПДВ)
|
|
1 клас
|
2 клас
|
|
ВАТ "Донецкобленерго"
|
63,31
|
83,56
|
1. Розмір плати за спожиту в
даному періоді активну електроенергію при багатотарифному обліку:
, (4)
де 
- плата за
спожиту активну електроенергію при багатотарифному обліку, грн../рік;
- тарифний коефіцієнт для i-той зони
(табл.3.4.);
- обсяг спожитої активної
електроенергії в i-той зоні.
Таблиця 3.4 - Тарифні
коефіцієнти для розрахунку вартості активної електроенергії по зонах доби (для
промислових підприємств)
|
Для промислових підприємств (з 1 січня 2004г.)
|
|
Зона
|
січень, лютий, листопад, грудень
|
березень, квітень, вересень, жовтень
|
травень - серпень
|
Коефіцієнт до роздрібного тарифу
|
|
Пік
|
з 8-00 до 10-00 з 17-00 до 21-00
|
з 8-00 до 10-00 з 18-00 до 22-00
|
з 8-00 до 11-00 з 20-00 до 23-00
|
1,8
|
|
Напівпік
|
з 6-00 до 8-00 з 10-00 до 17-00 з 21-00 до
23-00
|
з 6-00 до 8-00 з 10-00 до 18-00 з 22-00 до
23-00
|
з 7-00 до 8-00 з 11-00 до 20-00 з 23-00 до
24-00
|
1,02
|
|
Ніч
|
з 23-00 до 6-00
|
з 23-00 до 6-00
|
з 24-00 до 7-00
|
0,3
|
Пік - 25% 56218,5*0,25=14054,62
(тис. кВт*год)
Напівпік - 45% 56218,5*0,45=25298,33
(тис. кВт*год)
Ніч - 30% 56218,5*0,3=16865,55
(тис. кВт*год)
.Економія по оплаті за
активну електроенергію, обумовлена переходом на багатотарифний облік складе:
(5)
Сплата за активну
електроенергію при однотарифному обліку є меншою, тому будемо сплачувати
електроенергію за цим тарифом.
.Середня закупівельна ціна на
активну електроенергію:
, (6)
де 
- плата за
споживану активну електроенергію, грн./рік.
, якщо 
;
, якщо 
.
В нашому випадку 
=>Пел.а=
При оплаті за одноставочному
тарифом і незмінністю тарифу середня закупівельна ціна на активну
електроенергію відповідає по величині цьому тарифу.
Результати розрахунку плати
підприємства за електроенергію представимо в табличній формі (табл. 3.5).
Таблиця 3.5 - Результати
розрахунку плати за електроенергію
|
Показник
|
Одиниця виміру
|
Значення показника
|
|
Споживання активної електроенергії
|
тис. кВт•год/рік
|
56218,5
|
|
Тарифи на активну електроенергію:
|
|
|
|
- без ПДВ
|
коп./кВт•год
|
63,31
|
|
- з ПДВ
|
коп./кВт•год
|
75,97
|
|
Плата за активну електроенергію:
|
|
|
|
- без ПДВ
|
тис.грн./рік
|
35590,6
|
|
- з ПДВ
|
тис.грн./рік
|
42708,7
|
|
Середня закупівельна ціна на активну
електроенергію:
|
|
|
|
- без ПДВ
|
коп./кВт•год
|
0,63
|
|
- з ПДВ
|
коп./кВт•год
|
0,756
|
4.
ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН
Виробничий цикл складається з ряду
послідовних (відповідно до прийнятої технології) операцій. На виконання кожної
операції потрібні устаткування, оснащення і інструменти, матеріали і
енергоресурси, робоча сила і час.
Виробничий цикл електропостачання
складається з експлуатаційного і ремонтного обслуговування електроустаткування.
Складання графіка планово-попереджувальних
ремонтів електроенергетичного устаткування.
Система планово-попереджувальних
ремонтів електроенергетичного устаткування передбачає виконання трьох видів
робіт: капітальний ремонт, поточний ремонт і технічне обслуговування
устаткування. На основі тривалості ремонтного циклу, міжремонтного і
міжоглядового періодів, а також норм трудомісткості ремонтних заходів для
потрібного при реалізації проекту устаткування складемо середньорічний графік
планово-попереджувальних ремонтів устаткування мережі.
Графік ППР.
.Силові трансформатори (СТ):
К1 36 міс. П1 36 міс. П2 36 міс. П3
36 міс. К2
.Двигуни (Д):
К1 8 міс. П1 8 міс. П2 8 міс. П3 8
міс. П4 8 міс. П5 8 міс. П6 8 міс. П7 8 міс. П8 8 міс. К2
.Трансформатори струму і напруги
(ТСіН):
К1 36 міс. К2
.Вакуумні вимикачі та їхні приводи
(ВВіП):
К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. К2
.Вимикачі навантаження та їхні
приводи (ВНіП):
К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. К2
.Роз'єднувачі, віддільники,
короткозамикачі і заземляючи ножі (РВКіЗН):
К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. П3
12 міс. К2
.Розрядники трубчасті і вентильні
(РТіВ):
К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. П3
12 міс. П4 12 міс. П5 12 міс. К2
.Кабельні лінії електропередач
(КЛЕП):
К1 12 міс. П1 12 міс. П2 12 міс. П3
12 міс. П4 12 міс. П5 12 міс. П6 12 міс. П7 12 міс. П8 12 міс. П9 12 міс. П10
12 міс. П11 12 міс. П12 12 міс. П13 12 міс. П14 К2 12 міс.
Таблиця 4.1 - Графік ППР
|
Устаткування
|
Кількість
|
Вид ремонту
|
Трудомістскість за місяцями роки, люд.-год.
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
СТ
|
26
|
К1:04.6
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П1:06.7
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П2:09.6
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П3:11.7
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Д
|
2
|
К1:04.1
|
-
|
-
|
-
|
П1:1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П1:09.1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
П2: 1
|
-
|
-
|
-
|
|
ТСіН
|
13
|
К1:07.6
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
К2:06.7
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
ВВіП(вн)
|
2
|
К1:02.1
|
-
|
П1: 1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П1:10.1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
П2: 1
|
-
|
-
|
|
ВВіП(нн)
|
29
|
К1:01.9
|
П1: 9
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П1:06.10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
П2: 10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П2:11.10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
К2:10
|
-
|
|
РВКіЗН
|
42
|
К1:03.10
|
-
|
-
|
П1: 10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П1:07.10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
П2: 10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П2:06.11
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
П3: 11
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П3:12.11
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
К1: 11
|
|
РТіВ
|
15
|
К1:04.5
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П1:08.5
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П2:02.5
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
КЛЕП
|
2,5
|
К1:03.1,2
|
-
|
-
|
-
|
П1: 5
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П1:07.0,8
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
П2: 5
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
П2:12.0,5
|
-
|
П3: 5
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Таблиця 4.2 - Трудомісткість
виконання заходів системи ППР.
|
Устаткування
|
Кількість
|
Вид ремонту
|
Труд. на од.
|
Трудомісткість за місяцами року, люд.-год.
|
Разом за рік
|
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
|
|
СТ (10000кВА)
|
2
|
КР
|
945
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
202,5
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ТО
|
16,2
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
32,4
|
388,8
|
|
СТ (6300кВА)
|
24
|
КР
|
600
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
130
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ТО
|
9
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
216
|
2592
|
|
Д
|
2
|
КР
|
135
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
52
|
-
|
-
|
-
|
52
|
-
|
-
|
-
|
-
|
52
|
-
|
-
|
-
|
104
|
|
|
ТО
|
6
|
12
|
12
|
12
|
6
|
12
|
12
|
12
|
12
|
6
|
12
|
12
|
12
|
132
|
|
ТС
|
11
|
КР
|
18
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
6
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ТО
|
0,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
5,5
|
66
|
|
ТН
|
2
|
КР
|
25
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
8
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ТО
|
0,5
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
12
|
|
ВВ (вн)
|
2
|
КР
|
40
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
18
|
-
|
18
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
18
|
-
|
-
|
36
|
|
|
ТО
|
1
|
2
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
2
|
2
|
22
|
|
ВВ (нн)
|
29
|
КР
|
30
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
300
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
300
|
|
|
ПР
|
12
|
108
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
120
|
-
|
228
|
|
|
ТО
|
1
|
20
|
29
|
29
|
29
|
29
|
19
|
29
|
29
|
29
|
29
|
19
|
29
|
319
|
|
ВНіП
|
24
|
КР
|
12
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
96
|
-
|
96
|
|
|
ПР
|
4
|
32
|
-
|
-
|
-
|
32
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
64
|
|
|
ТО
|
0,5
|
8
|
12
|
12
|
12
|
8
|
12
|
12
|
12
|
12
|
12
|
8
|
12
|
132
|
|
РТіВ
|
15
|
КР
|
4
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
2
|
-
|
10
|
-
|
10
|
-
|
-
|
-
|
10
|
-
|
-
|
-
|
-
|
30
|
|
|
ТО
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
КЛЕП (50мм2)
|
1,2
|
КР
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
36
|
-
|
-
|
43,2
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
43,2
|
|
|
ТО
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
КЛЕП (70мм2)
|
0,8
|
КР
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
36
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
28,8
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
28,8
|
|
|
ТО
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
КЛЕП (120 мм2)
|
0,5
|
КР
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
|
ПР
|
45
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
22,5
|
22,5
|
|
|
ТО
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
Разом трудомісткість
|
4616,3
|
. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПЛАН
Інвестиційний план - це один з
ресурсних розділів, в якому визначається розмір необхідних інвестицій
(капітальних вкладень), їх розподіл по етапах здійснення проекту і напрямах
використання.
Технологічна структура капітальних
вкладень характеризує співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи
(БМР), придбання устаткування, інші роботи і витрати (витрати на проектно-дослідницькі
роботи, підготовку експлуатаційних кадрів і ін.). Складемо кошторис капітальних
вкладень. Відобразимо його у таблиці 5.1.
електропостачання кошторис
капітальний
Таблиця 5.1 - Кошторис капітальних
вкладень в систему електропостачання
|
Найменування об'єкту і тип устаткування
|
Одиниця виміру
|
Розрахункова вартість одиниці, тис. грн.
|
Загальна вартість, тис. грн
|
Джерело інформації про вартість
|
|
Підстанція:
|
|
|
|
|
|
|
силові трансформатори
|
шт.
|
26
|
4380
|
113880
|
Інтернет
|
|
трансформатори струму
|
шт.
|
11
|
225,9
|
2484,9
|
Інтернет
|
|
трансформатори напруги
|
шт.
|
2
|
173
|
346
|
Інтернет
|
|
вакуумні вимикачі
|
шт.
|
31
|
23
|
713
|
Інтернет
|
|
вимикачі навантаження
|
шт.
|
24
|
0,89
|
21,36
|
Інтернет
|
|
роз'єднувачі
|
шт.
|
14
|
3
|
42
|
Інтернет
|
|
віддільники
|
шт.
|
14
|
15
|
210
|
Інтернет
|
|
заземляючі ножі
|
шт.
|
14
|
3
|
42
|
Інтернет
|
|
Двигуни
|
шт.
|
2
|
4339
|
8678
|
Інтернет
|
|
Розрядники
|
шт.
|
15
|
0,175
|
2,63
|
Інтернет
|
|
ЛЕП:
|
|
|
|
|
|
|
повітряні
|
м
|
2500
|
0,03
|
75
|
Інтернет
|
|
кабельні
|
м
|
2500
|
0,04
|
100
|
Інтернет
|
|
Разом
|
-
|
-
|
-
|
126594,9
|
|
6.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН
На цьому етапі розрахуємо чисельність
персоналу електроенергетичної служби. Розрахункова явочна чисельність
ремонтного персоналу, необхідного на весь комплекс заходів системи ППР
електроенергетичного устаткування і мереж на планований рік, визначається за
формулою:
, де
(7)
- річна планова трудомісткість
ремонтних заходів, люд.-год./рік (визначається при складанні графіка ППР);
- нормативний номінальний
фонд робочого часу, годин/(рік·люд.) (визначається при складанні річного
балансу робочого часу);
- коефіцієнт виконання норм, = 1,05 -
1,1.
Розрахункова явочна
чисельність (розрахункова добова потреба) оперативного персоналу визначається
за нормативами чисельності.
Розрахункова облікова
чисельність оперативного і ремонтного персоналу розраховується по формулі:
, де (8)
- розрахункова облікова
чисельність, люд.;
- прийнята явочна
чисельність відповідного персоналу, люд.;
- відповідний
коефіцієнт облікового складу (визначається при складанні річного балансу
робочого часу).
Забезпечення безперебійного
живлення великого підприємства необхідними енергоресурсами покладається на
чергових інженерів, які керують експлуатацією всього енергогосподарства
протягом зміни.
Оперативний персонал:
Ремонтний персонал:
Таблиця 6.1 - Чисельність
персоналу, зайнятого електропостачанням підприємства
|
Категорія персоналу
|
Режим праці і відпочинку
|
Розрахункова явочна чисельність, люд.
|
Прийнята
чисельність персоналу, люд.
|
|
|
|
|
|
І зміна
|
ІІ зміна
|
явоч-на
|
облі-кова
|
|
Оперативний персонал
|
Безперервний, чотирьох бригадний,  12
годин411144
|
|
|
|
|
|
|
|
Ремонтний персонал
|
Перервний, п’ятиденний робочий тиждень, 8
годин3,621,14-44
|
|
|
|
|
|
|
|
ІТП
|
Перервний, п’ятиденний робочий тиждень, 8
годин2-2-22
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом
|
-
|
-
|
-
|
7
|
1
|
10
|
10
|
Розрахунок річного фонду оплати
праці персоналу електроенергетичної служби.
.Річний фонд оплати праці
оперативного (чергового) персоналу, яки працює безперервно цілодобово (оплата
праці - почасова), містить у собі наступні елементи:
прямий (тарифний) фонд оплати праці;
премії;
доплата за роботу в нічний час;
доплата за роботу в святкові дні;
оплата понаднормових годин;
оплата основної та додаткової
відпустки;
інші доплати.
1.1.Прямий (тарифний) фонд
оплати праці оперативного персоналу 
розраховується виходячи з
середнього окладу та явочної чисельності оперативного персоналу.
.2.Премії 
,
виплачувані з фонду оплати праці, можна прийняти в розмірі 30-40% від прямого
фонду оплати праці.
.3.Доплата за роботу в нічний
час розраховується виходячи з того, що розмір доплати складає 30-40 % від
годинної тарифної ставки:
, де
(9)
- додаткова оплата за кожну годину
роботи в нічний час, грн./год. В розрахунках можна прийняти, що за кожну годину
роботи в нічний час доплата складає 30-40% середньогодинної тарифної ставки,
тобто
, де
(10)
- середньомісячний оклад
оперативного персоналу, грн./міс.;
- норма робочого часу
(нормативний номінальний час), час/рік;
- фонд роботи в нічний час,
год./(рік∙люд.). При безперервному обслуговуванні устаткування з
тривалістю зміни 
:
1.4.Доплата за роботу в
святкові дні.
Робота в святкові дні
оплачується у подвійному розмірі. При тривалості зміни доплата за
роботу в святкові дні складе:
, де (11)
- доля явочної чисельності
робітників, які виходять щодоби на роботу;
- кількість святкових днів у році,
днів/рік. =10 днів;
- розрахунковий номінальний час в
днях, днів/рік.
1.5.Оплата понаднормових
годин.
Понаднормові години
оплачуються у полуторному розмірі за кожну годину роботи понад норми робочого
часу:
, де (12)
- фонд часу, переробленого поверх
встановленої норми, год./(рік∙люд.);
- коефіцієнт доплат. Оскільки передбачається,
що під оклад оперативний персонал відпрацьовує норму, прийняти 
.
1.6.Оплата відпусток.
Оплата відпусток здійснюється
виходячи з середньоденного заробітку, розрахованого з урахуванням усіх
попередніх виплат і доплат:
,де (13)
- середня тривалість відпустки
(усіх видів), скоригована на фактичний режим роботи, днів/(рік∙люд.).
1.7.Інші доплати (1 % від
суми попередніх виплат і доплат).
(144000+43200+10594,13+3956,05+21484,05+24685,71)*0,1=2479,2
(грн/рік)
2. Річний фонд оплати праці
ремонтного персоналу та інженерно-технічного персоналу (ІТП), які працюють 5 днів
на тиждень в одну зміну (Тзм=8 годин), містить у собі наступні елементи:
прямий фонд оплати праці;
премії;
оплата основної та додаткової
відпустки;
інщі доплати;
.1 Прямий фонд оплати праці (
- для
ремонтного персоналу; 
- для ІТП)
розраховується виходячи з середнього окладу і явочної чисельності відповідно
ремонтного персоналу та ІТП.
.2.Премії ,
виплачувані з фонду оплати праці, прийняти в розмірі 30% для ремонтного
персоналу і 0% для ІТП від відповідного прямого фонду оплати праці.
.3.Оплата відпусток.
Оплата відпусток здійснюється
виходячи з середньоденного заробітку:
, де
(14)
- середня тривалість відпустки
(усіх видів), скоригована на фактичний режим роботи, днів/(рік∙люд.);
- номінальний фонд часу при
п’ятиденному робочому тижні, днів/(рік∙люд.)
2.4.Інші доплати (1% від суми
попередніх виплат).
Ремонтний персонал:
(120000+24000+18989,01)*0,1=1629,9(грн/рік)
ІТП:
(168000+11076,92)*0,1=1790,8(грн/рік)
Результати розрахунків фонду
оплати праці персоналу електроенергетичної служби зведемо до табл.6.2.
Таблиця 6.2 - Річний фонд оплати
праці персоналу електроенергетичної служби
|
Категорія персоналу
|
Облікова чисельність, люд
|
Середній оклад, грн/міс
|
Прямий ФОП грн/рік
|
Доплати та виплати, грн/рік
|
Разом за рік, грн
|
|
|
|
|
премії
|
нічні
|
святкові
|
понаднормовані
|
відпустка
|
інші
|
|
|
Оперативний
|
4
|
3000
|
144000
|
43200
|
10592,3
|
3956,05
|
21484,05
|
29437,48
|
10866,988
|
119536,87
|
|
Ремонтний
|
4
|
2500
|
120000
|
24000
|
-
|
-
|
-
|
18989,01
|
4298,901
|
47287,91
|
|
ІТП
|
2
|
3500
|
84000
|
-
|
-
|
-
|
-
|
11076,92
|
1107,692
|
12184,61
|
|
Разом
|
10
|
-
|
348000
|
67200
|
10592,3
|
3956,05
|
21484,05
|
59503,41
|
16273,581
|
179009,39
|
7.
ФІНАНСОВИЙ ПЛАН
Визначення річних експлуатаційних
витрат на розподіл електроенергії по електричній мережі.
Витрати виробництва від застосування
засобів електрифікації формуються з двох видів витрат:
виробничих витрат, обумовлених
підтримкою електроенергетичного господарства на належному технічному рівні,
тобто витрат на виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту власними
силами господарства і на оплату послуг підрядних організацій;
невиробничих витрат - матеріальний
збиток виробництву від аварійного виходу з ладу електроустаткування і від
перерв в електропостачанні, а також пов'язаний з неякісним електропостачанням і
нераціональним застосуванням електроенергії.
До річних експлуатаційних витрат на
розподіл електроенергії по електромережі відносять всі витрати на підтримку
електромережі в робочому стані, а також річну вартість втрат електричної
енергії в елементах електромережі.
Кошторис експлуатаційних витрат на
розподіл електроенергії складається по наступних економічних елементах витрат:
витрати на оплату праці персоналу
мережі;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація основних фондів і
нематеріальних активів;
інші витрати;
вартість втрат активної і реактивної
електроенергії.
Витрати на оплату праці - це всі
виплати по заробітній платі персоналу електроенергетичної служби (річний фонд
оплати праці персоналу електроенергетичної служби).
Відрахування на соціальні заходи
визначаються у розмірі нормативного процента від витрат на оплату праці.
Амортизаційні відрахування
розраховуються поквартально на основі визначеної раніше розрахункової вартості
об'єктів мережі і існуючих квартальних норм прискореної амортизації 
. Для
розрахунку амортизаційних відрахувань об'єкти мережі поділяються на такі групи:
ЛЕП, устаткування підстанцій, постійна частина витрат на спорудження
підстанцій.
Інші витрати прийняти у
розмірі 10-15% від амортизаційних відрахувань першого року.
Таблиця 7.1 - Амортизаційні
відрахування за 3 роки
рік
|
Группа ОФ
|
Залишкова вартість на початок кварталу, тис.
грн
|
Норма амортизації, %
|
Амортизаційні відрахування, тис. грн
|
|
|
|
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
рік
|
|
ЛЕП (I)
|
175
|
171,5
|
168,07
|
164,71
|
2
|
3,5
|
3,43
|
3,36
|
3,29
|
13,59
|
|
Інше устаткування(III)
|
126419,9
|
118834,71
|
111704,62
|
105002,35
|
6
|
7585,19
|
7130,08
|
6702,28
|
6300,14
|
27717,69
|
|
Разом
|
126594,9
|
119006,21
|
111872,69
|
105167,05
|
|
7588,69
|
7133,51
|
6705,64
|
6303,43
|
27731,28
|
рік
|
Группа ОФ
|
Залишкова вартість на початок кварталу, тис.
грн
|
Норма амортизації, %
|
Амортизаційні відрахування, тис. грн
|
|
|
|
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
рік
|
|
ЛЕП (I)
|
164,71
|
161,42
|
158,19
|
155,02
|
2
|
3,29
|
3,23
|
3,16
|
3,10
|
12,79
|
|
Інше устаткування(III)
|
105002,3
|
98702,16
|
92780,03
|
87213,23
|
6
|
6300,14
|
5922,13
|
5566,80
|
5232,79
|
23021,86
|
|
Разом
|
105167,0
|
98863,6
|
92938,2
|
|
6303,4
|
5925,4
|
5570,0
|
5235,9
|
23034,7
|
рік
|
Группа ОФ
|
Залишкова вартість на початок кварталу, тис.
грн
|
Норма амортизації, %
|
Амортизаційні відрахування, тис. грн
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
рік
|
|
ЛЕП (I)
|
155,02
|
151,92
|
148,88
|
145,90
|
2
|
3,10
|
3,04
|
2,98
|
2,92
|
12,03
|
|
Інше устаткування(III)
|
87213,2
|
81980,44
|
77061,61
|
72437,91
|
6
|
5232,79
|
4918,83
|
4623,70
|
4346,27
|
19121,59
|
|
Разом
|
87368,3
|
82132,4
|
77210,5
|
72583,8
|
|
5235,9
|
4921,9
|
4626,7
|
4349,2
|
19133,6
|
Вартість втрат активної
електроенергії визначається по формулі:
, де (15)
- вартість 1 кВт·г активної
електроенергії, що втрачається (приймається на рівні середньої ціни без ПДВ 1
кВт·г споживаної активної електроенергії);
- втрати активної електроенергії в
проектованій мережі, кВт·г/рік.
Таблиця 7.2 - Кошторис
експлуатаційних витрат на розподіл електроенергії
|
Економічні елементи витрат
|
Величина витрат, тис.грн./рік
|
Питома вага,%
|
|
1 рік
|
2 рік
|
3 рік
|
1 рік
|
2 рік
|
3 рік
|
|
Витрати на оплату праці
|
595,9
|
595,9
|
595,9
|
1,77
|
2,11
|
2,51
|
|
Відрахування на соціальні заходи
|
219,29
|
219,29
|
219,29
|
0,65
|
0,78
|
0,92
|
|
Амортизаційні відрахування
|
27731,28
|
23034,70
|
19133,60
|
82,53
|
81,68
|
80,68
|
|
Інші витрати
|
4159,69
|
3455,21
|
2870,04
|
12,38
|
12,25
|
12,10
|
|
Вартість втрат активної електроенергії
|
895,23
|
895,23
|
895,23
|
2,66
|
3,17
|
3,78
|
|
Разом
|
33601,39
|
28200,33
|
23714,06
|
100
|
100
|
100
|
|
Зокрема без вартості втрат активної
електроенергіі
|
32706,16
|
27305,1
|
22818,83
|
|
|
|
. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ
Визначення показників економічної
ефективності інвестицій є найважливішим підсумковим пунктом обґрунтування
проектованих заходів.
З урахуванням специфіки проекту
системи електропостачання в цьому розділі:
розраховуються показники, що
характеризують стан електрогосподарства підприємства;
складається зведена таблиця
показників, що характеризують ефективності проекту в цілому.
Для оцінки стану електрогосподарства
підприємства розраховуються наступні показники.
Собівартість розподілу
електроенергії по проектованій електричній мережі:
, де
(16)
- річні експлуатаційні витрати на
розподіл електроенергії по мережі, грн./рік;
- річне споживання електроенергії
(річний обсяг корисно відпущеної електроенергії споживачам), кВт·г/рік.
Собівартість використання 1
кВт·г електроенергії на підприємстві:
, де (17)
- загальна плата
підприємства за електроенергію (з ПДВ), одержану від енергосистеми, грн./рік.;
- сумарні витрати по
електрогосподарству (експлуатаційні витрати на розподіл електроенергії по
електромережі без вартості втрат електроенергії, грн./рік.
Таблиця 8.1 - Показники ефективності
проекту електропостачання
|
№ п/п
|
Показник
|
Одиниця виміри
|
Значення показника
|
|
|
|
|
|
1.
|
Споживання електроенергії
|
тис.кВт год/рік
|
56218,5
|
|
2.
|
Облікова чисельність персоналу
|
люд.
|
|
|
|
оперативного
|
|
4
|
|
|
ремонтного
|
|
4
|
|
|
ІТП
|
|
2
|
|
3.
|
Фонд заробітної плати
|
тис.грн/рік
|
432000
|
|
4.
|
Плата за електроенергію
|
тис.грн/рік
|
|
|
|
без ПДВ
|
|
35590,6
|
|
|
з ПДВ
|
|
42708,7
|
|
5.
|
Собівартість розподілу електроенергії по
проектованій електричній мережі
|
|
|
|
|
1 рік
|
коп/кВт год
|
59
|
|
|
2 рік
|
|
50
|
|
|
3 рік
|
|
42
|
|
6.
|
Собівартість застосування 1 кВт•години
електроенергії на підприємстві
|
|
|
|
|
1 рік
|
коп/кВт год
|
134
|
|
|
2 рік
|
|
110
|
|
|
3 рік
|
|
94
|
ВИСНОВКИ
Системою електропостачання називають
сукупність пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електроенергії.
Системи електропостачання промислових підприємств створюються для забезпечення
живлення електроенергією промислових приймачів, до яких відносяться
електродвигуни різних машин і механізмів, електричні печі, апарати і машини для
електричного зварювання, освітлювальні установки й ін.
Одним із завдань підвищення
надійності функціонування системи електропостачання є виявлення можливостей
управління споживання електроенергії виробничими об'єктами, для чого необхідне
вивчення характеристик підприємств і розробка ефективних способів управління їх
потужністю. Оцінка можливостей виробничих об'єктів в забезпеченні завдань
режимної керованості енергосистем може проводитися лише на основі об'єктивних
даних про реальні економічні збитки унаслідок реалізації різного роду дій, що
управляють, як з боку енергосистеми, так і усередині схеми електропостачання
виробничого підприємства.
Управління процесом використання
електроенергії промисловим підприємством полягає в дотриманні погоджених з
енергосистемою умов: споживання енергії в години проходження добових
максимумів, при планових обмеженнях, при виникненні аварійних ситуацій. Суть
завдання управління полягає в тому, щоб досягти мінімального руйнування
виробничого процесу підприємства унаслідок зниження потужності - обмеження або
відключення окремих виробництв, цехів, ділянок, агрегатів. Основною вимогою при
цьому є здатність виробництва зберігати, по можливості, випуск продукції
незалежно від дії різного роду негараздів.
Електропостачання промислового
підприємства біло розглянуто на прикладі «Виробничого об’єднання Південний
машинобудівельний завод ім. Макарова». У ході роботи були розраховані показники
діяльності підприємства, кількість персоналу, фонд заробітної плати робітників,
плата за спожиту електроенергію, та собівартість розподілу електроенергії.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
<#"705989.files/image095.gif">, кВт
, кВт
|
|
1
|
Цех №1
|
2170
|
151,2
|
|
2
|
Цех №2
|
1890
|
201,6
|
|
3
|
Цех №3
|
750
|
11,5
|
|
4
|
Цех №4
|
488
|
7,0
|
|
5
|
Цех №5
|
1470
|
17,3
|
|
6
|
Цех №6
|
1960
|
7,5
|
|
7
|
Цех №7
|
1050
|
5,8
|
|
8
|
Ремонтно-механічний цех
|
326
|
20,2
|
|
9
|
Склад № 1
|
340
|
15,0
|
|
10
|
Склад № 2
|
750
|
9,0
|
|
11
|
Адміністративний корпус
|
140
|
3,7
|
|
12
|
Центральна прохідна
|
115
|
4,0
|
|
13
|
Котельна
|
609
|
7,7
|
|
Зовнішнє освітлення
|
-
|
23,2
|
|
Всього
|
12058
|
484,6
|
Таблиця А.2 - Високовольтне
електричне навантаження підприємства
|
№
|
Найменування цеху
|
Тип високовольтного електродвигуна
|
Кількість
|
 , кВт , кВт
|
|
|
1
|
Цех №1
|
СДН14-59-8У3
|
2
|
1260
|
882
|
|
6
|
Цех №6
|
СДН14-59-8У3
|
2
|
1260
|
882
|
|
|
СДН15-59-8У3
|
2
|
1600
|
1120
|
|
7
|
Цех №7
|
СДН15-59-8У3
|
2
|
1600
|
1120
|
|
Всього
|
|
8
|
5720
|
4004
|
Таблиця А.3 - Річні втрати активної
електроенергії, тис.кВт·год/рік
|
Місце виникнення втрат
|
Дані по варіантах завдання
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
Система зовнішнього електропостачання
|
трансформатори
|
446
|
450
|
420
|
400
|
500
|
510
|
390
|
|
лінії
|
151
|
160
|
170
|
140
|
146
|
130
|
135
|
|
Система внутрішнього електропостачання
|
трансформатори
|
735
|
800
|
850
|
900
|
635
|
700
|
745
|
|
лінії
|
89
|
70
|
65
|
90
|
96
|
100
|
85
|
Таблиця А.4 - Число годин
використання максимуму навантаження, год/рік
|
Вигляд навантаження
|
Показник
|
Дані по варіантах завдання
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
6
|
7
|
|
Активне
|
 4355428035604370308053304860
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Робоче освітлювальне внутрішнє
|
 3800390040004100420043003850
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Освітлювальне зовнішнє
|
 3000200020003600200030002000
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток Б
Таблиця Б.1 - Характеристика
устаткування
|
Устаткування
|
Варіанти завдань
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
Силові трансформатори ВН Р = 10000 кВА, шт.
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Силові трансформатори 6 кВ, од. Р = 6300 кВА
|
24
|
24
|
26
|
28
|
22
|
24
|
20
|
|
Трансформатори, од.: Струму (ТС) напруги (ТН
)
|
11 2
|
12 2
|
10 2
|
9 2
|
12 2
|
10 2
|
8 2
|
|
Масляні вимикачі ВН, од.
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Масляні вимикачі НН, од.
|
29
|
31
|
35
|
33
|
29
|
33
|
25
|
|
Вимикачі навантаження , од.
|
24
|
24
|
26
|
28
|
22
|
24
|
20
|
|
Роз'єднувачі, віддільники, короткозамикачі,од.
|
42
|
36
|
38
|
40
|
42
|
36
|
40
|
|
Розрядники трубчасті і вентильні, од.
|
15
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
|
Кабельні ЛЕП, км:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50 мм2
|
1,2
|
1,3
|
1,1
|
1,0
|
0,9
|
0,95
|
1,1
|
|
70 мм2
|
0,8
|
0,58
|
0,9
|
0,6
|
0,8
|
0,7
|
0,75
|
|
120 мм2
|
0,5
|
0,9
|
0,8
|
0,7
|
0,6
|
0,4
|
0,9
|
|
Двигуни , шт.
|
2
|
4
|
6
|
2
|
4
|
6
|
2
|
Таблиця Б.2 - Тривалість ремонтного
циклу и межремонтного періоду
|
Устаткування
|
Тривалість
|
|
ремонтного циклу, років
|
міжремонтного періоду, міс.
|
міжосмотрового періоду, міс.
|
|
Силові трансформатори
|
12
|
36
|
2
|
|
Двигуни
|
|
|
|
|
Трансформатори струму і напруги
|
3
|
36
|
2
|
|
Масляні вимикачі і їхні приводи
|
3
|
12
|
1
|
|
Вимикачі навантаження і їхні приводи
|
3
|
12
|
1
|
|
Роз'єднувачі, віддільники, короткозамикачі і
заземляючи ножі
|
4
|
12
|
1
|
|
Розрядники трубчасті і вентильні
|
6
|
12
|
-
|
|
Кабельні ЛЕП
|
|
|
|
Таблиця Б.3 - Норми трудомісткості
ремонту
|
Устаткування
|
Норми трудомісткості, люд.-год.
|
|
Капітальний ремонт
|
Поточний ремонт
|
Технічне обслуго-вування
|
|
Силові трансформатори трифазні, двухобмоткові
масляні до 10 кВ потужністю , кВА: 4000 6300
|
520 600
|
110 130
|
8,0 9,0
|
|
Реактори струмообмежувальні напругою до 10 кВ
на номінальний струм, А: до 1000 2000
|
20 25
|
4 5
|
0,5 0,5
|
|
Вимикачі навантаження на номінальний струм 400
А
|
12
|
4
|
0,5
|
|
Розрядники трубчасті і вентильні до 35 кВ
|
4
|
2
|
-
|
|
Трансформатори струму внутрішньої установки до
5000 А
|
18
|
6
|
0,5
|
|
Трансформатори напруги внутрішньої установки
до 10 кВ
|
25
|
8
|
0,5
|
|
Масляні вимикачі внутрішньої установки на
номінальний струм, А: до 1000 2000
|
30 40
|
12 18
|
1,0 1,0
|
|
Роз'єднувачі внутрішньої установки з
номінальним струмом, А: до 1000 2000
|
20 25
|
6 7
|
0,5 0,5
|