Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства на прикладі ТзОВ 'Склад-магазин'

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства на прикладі ТзОВ 'Склад-магазин'

Вступ

В останні роки в Україні відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені кризовим станом економіки. Поява значної кількості підприємств, заснованих на недержавних формах власності, недосконала система оподаткування, кредитування і розрахунків, певний розвиток ринкової інфраструктури у сфері фінансово-кредитних відносин, - все це вимагає від суб’єктів господарювання вміння грамотно оцінювати фінансово-господарську діяльність свого підприємства. Інакше вони не зможуть приймати правильні управлінські рішення і їхні шанси на успіх у конкурентній боротьбі залишатимуться мінімальними. Фінансове становище підприємств залежить від великої кількості взаємопов’язаних чинників, зміна умов діяльності відбуваються все частіше, тому для підтримки стабільного стану і подальшого розвитку підприємствам необхідно постійно удосконалювати свою діяльність. Важливу роль у реалізації цього завдання має аналізування господарської діяльності, за допомогою якого виробляється стратегія і тактика розвитку, на основі яких формується виробнича програма, обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль над їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності діяльності, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників. Отже, аналізування фінансово-господарської діяльності є не лише постачальником надійних даних для управлінського апарату, від рішень якого великою мірою залежить майбутнє підприємства, а й визначає способи впливу на фінансові параметри його роботи. Актуальність даної теми полягає в особливій важливості управлінського аналізу для всієї фінансово-господарської діяльності організації в цілому. Актуальність проблеми і послужила причиною вибору теми роботи.

Мета аналізування не тільки у оцінці ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, а й у тому, щоб постійно проводити діяльність, спрямовану на поліпшення показників роботи. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства показує, за якими напрямками потрібно поводити роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти і найслабші позиції фінансового стану підприємства Головною метою аналізу є своєчасно виявляти і усувати вади фінансової складової діяльності і визначити резерви поліпшення становища підприємства. Суть проблеми полягає в тому, що більшість підприємців, які зіткнулися з перешкодами, не задумуються над необхідністю аналізу своєї діяльності, а тому взагалі його не здійснюють. Метою дипломної роботи є проведення загального аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства ТзОВ «Склад-магазин» і виявлення шляхів її підвищення.

Предмет дослідження в даній роботі - процес аналізування фінансово-господарської діяльності підприємства. Об'єкт дослідження - ТзОВ «Склад-магазин».

Виходячи з поставленої мети, були сформульовані завдання роботи:

. Вивчити теоретичні аспекти процесу економічного аналізу та управління виробничо-фінансовою діяльністю підприємства.

. Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

. Розробити пропозиції щодо оптимізації фінансово-господарського стану.

Методами дослідження в курсовій роботі є: аналіз економічних, правових, статистичних джерел літератури; емпіричний, економіко-математичний метод, а також вертикальний, горизонтальний аналіз, порівняльний аналіз.

На сьогоднішній день на всіх підприємствах на перше місце ставиться саме результат роботи - прибуток або збиток. Виявити причини сформованих за розглянутий період результатів роботи, науково підійти до аналізу сформованих показників, виявити і реалізувати резерви поліпшення показників - ось ті питання, які в даний час хвилюють керівництво будь-якого підприємства. Практична значимість роботи полягає в можливості використання результатів дослідження для вдосконалення фінансово-господарської діяльності аналізованого підприємства.

1. Теоретичні основи аналізування фінансово-господарської діяльності підприємства

.1 Фінансово-господарська діяльність підприємства та сутність її аналізування

фінансовий господарський малий ринок

Складні ринкові умови висувають особливі вимоги до технології стійкого розвитку економіки підприємств, яка повинна будуватися на гнучких принципах коректування цілей господарської діяльності залежно від умов, у яких функціонує підприємство. Забезпечення стійкого розвитку підприємства є важким завданням через те, що підприємство не має змоги впливати на певні чинники, які визначають напрями його діяльності. Переважна більшість відхилень від нормального функціонування виникає через прорахунки в минулі періоди, які з часом накопичуються та впливають на поточне функціонування. Досягнення стійкого фінансово-економічного стану і конкурентноздатності підприємства вимагає глибокого, науково-обґрунтованого аналізу фінансових і господарських відносин. Дослідженню основних економічних категорій оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств свої праці присвятили багато закордонних і вітчизняних економістів: І. Бланк, Р. Брейлі, О. Заруба, В. Ковальов, О. Пилипченко, Н. Шандова, Д. Кучерак, І. Цигилик, А. Перетятько, Є. Мних, Савицька Г.В. та інші. [1, с. 378]

Чіткого визначення поняття «фінансово-господарська діяльність» немає, воно трактується як чинним законодавством, так і вченими-економістами по-різному.

У листі Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності №06-10/565 від 01.10.2001 року вказано, що терміни фінансова та господарська діяльність за економічною суттю є тотожними. На мою думку, це правильне твердження. Термін «господарська діяльність» застосовується для всіх суб'єктів господарювання: як для підприємств, так і для банківських або інших фінансових установ, вказуючи на те, що підприємство здійснює будь-яку господарську діяльність, з метою отримання кінцевого фінансового результату. Тому в деяких випадках і застосовується поняття «фінансово-господарська діяльність». [2, с. 1]

В свою чергу, у працях інші науковці визначають, що в умовах ринку фінансово-господарська діяльність найчастіше поєднує в собі такі складові: виробничо-господарську, інвестиційну і фінансову діяльність. [3, с. 340] Виробничо-господарська діяльність - це процес виготовлення продукції, виконання робіт, послуг, включаючи капітальне будівництво. Виробничо-господарська діяльність визначає спеціалізацію підприємства, його основний рід занять. Тут основною є операційна діяльність, яка забезпечує отримання основної частини доходів. Недоліком даного підходу є те, що до складу основної (виробничо-господарської) діяльності включають капітальне будівництво, яке по суті, є одним з напрямів інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність - це процес реалізації інвестицій, тобто вкладення капіталу з метою збільшення економічного потенціалу підприємства, його вартості. Результати цієї діяльності частково відображені в доходах від нереалізаційних операцій (участі в спільних підприємствах, вкладення цінних паперів та ін.) Фінансова діяльність підприємства - це процес фінансового забезпечення ефективного функціонування підприємства і його розвитку. [4, с. 312]

На мою думку, основна діяльність підприємства не повинна обмежуватися лише створенням і реалізацією нового продукту (товару, послуги), а й має забезпечувати передумови для диверсифікації виробничого процесу з використанням новітніх технологій. В даному випадку можна говорити про інтеграцію двох видів діяльності - виробничо-господарської та інноваційної, в ході створення підґрунтя для ведення ефективного господарювання, з метою отримання максимального економічного і соціального ефекту від вкладення фінансових ресурсів в розвиток підприємства. У роботі я детально розглянула 2 складові фінансово-господарської діяльності, оскільки інвестиційної діяльності аналізоване підприємство не здійснює.

Поняття господарської діяльності наводиться в статті 3 Господарського Кодексу України. Під господарською діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Варто звернути увагу на погляд на класичні ознаки господарської діяльності, наголошуючи на її суспільно корисному характері, що їх наводить авторитетний український учений В.С. Щербина: «Суспільно корисна господарська діяльність: по-перше, полягає у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб; по-друге, виконується на професійних засадах; по-третє, результати такої діяльності мають реалізовуватися за плату, тобто функціонувати як товар; по-четверте, поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси (держави, суспільства, значних верств населення тощо)». [5] Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом (пункт 2 статті 2 Господарського кодексу), а суб’єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Виходячи з положень розділу VІ, VІІ Господарського кодексу можна виокремити такі види господарської діяльності:

. Господарсько-торговельна діяльність - діяльність, що її здійснюють суб’єкти господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію через надання відповідних послуг.

. Агентська діяльність - комерційне посередництво, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання під час здійснення ними господарської діяльності способом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Комерційне посередництво є підприємницькою діяльністю.

. Перевезення вантажів - господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

. Капітальне будівництво - будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення та здійснюються на умовах підряду.

. Інноваційна діяльність - діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Фінансова діяльність включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування.

. Фінансове посередництво - діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюють установи банків та інші фінансово-кредитні організації.

Страхування у сфері господарювання - це діяльність, скерована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб’єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання.

Допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування є недержавне управління фінансовими ринками, біржові операції з фондовими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяльність, пов’язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків, інші види допоміжної діяльності).

. Комерційна концесія - за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов’язується додержувати умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в повному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

. Зовнішньоекономічна діяльність - господарська діяльність, під час здійснення якої майно та/або робоча сила перетинають митний кордон України. [5,20-23 с.]

Повне визначення господарської діяльності та її характеристика наведені на схемі 1.

Господарська діяльність підприємства нерозривно пов’язана з його фінансовою діяльністю. Підприємство самостійно фінансує всі напрямки своїх витрат відповідно до виробничих планів, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами, інвестуючи їх у виробництво продукції чи надання послуг з метою одержання прибутку.

Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів. [6,224 с]

Основними нормативними документами, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств в Україні, є Господарський кодекс; Податковий та Цивільний кодекс; закони «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та інші.

Рис. 1. Ознаки господарської діяльності

Фінансова діяльність підприємств включає сукупність операцій з надходження і витрачання засобів виробництва, у вартісній оцінці, їх використання в процесі виготовлення і реалізації продукції. Аналіз фінансового стану підприємств здійснюється з метою поліпшення організації фінансів і підвищення ефективності їх використання. Зміст такого аналізу полягає у вивченні розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власними оборотними коштами, стану виробничих запасів, власних і позикових джерел їх формування. Важливе значення мають також вивчення дисципліни розрахунків з іншими підприємствами, організаціями і державою, використання господарських засобів за призначенням, виявлення шляхів підвищення ефективності витрачання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою ділової активності й надійності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників господарської діяльності, як самого підприємства, так і його партнерів. [7, c. 92-98].Фінансовий стан підприємства залежить від виробничих або комерційних результатів діяльності, ефективності організації і використання фінансових ресурсів. Чим вищі показники виробництва і реалізації продукції, нижча собівартість, тим вищою є рентабельність і прибуток, тим кращий фінансовий стан підприємства. Разом з тим надійний фінансовий стан, своєчасне правильне регулювання фінансів в процесі господарської діяльності дозволяє своєчасно і повно виконувати всі господарські операції, зобов’язання з оплати праці, здійснювати капітальні вкладення та ін.

Ефективна фінансово-господарська діяльність підприємства повинна базуватися на системі найважливіших фінансово-економічних показників. Від їх правильного вибору залежить прийняття управлінських рішень, що стосуються складу, структури та вартості активів, капіталу підприємства, обсягу виручки і прибутку від реалізації і способів їх досягнення. Отже, фінансовий стан являє собою найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів щодо фінансових та інших відносин.

Питання аналізу фінансово-господарської діяльності відіграє важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності підприємства та пошуку шляхів її підвищення. Будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю за своїм розвитком, аналізу процесів під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання. Це, передусім, пов'язано із зміною економічних умов, в яких працює підприємство, кон`юнктури ринку, податкового законодавства тощо. Суть проблеми полягає в тому, що більшість підприємців, які зіткнулися з перешкодами, не задумуються над необхідністю аналізу своєї діяльності, а тому взагалі його не здійснюють. [8, с. 250].

Аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від задумів і формування підприємства до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів етапності самого аналізу. Саме на основі даних результатів аналізу розробляються і приймаються управлінські рішення, які в сучасних умовах жорсткої конкуренції не можуть прийматись інтуїтивно та приблизно, адже ефективність функціонування підприємства значною мірою залежить від умілого керівництва, правильної організації виробництва та праці.

Чіткого визначення терміна «аналіз фінансово-господарської діяльності» немає і в різних джерелах його тлумачать по-різному. Проте в будь-якому разі під аналізом буде розумітися спосіб пізнання (вивчення) того чи іншого об'єкта на основі його складових і вивчення зв'язків і залежності цих складових між собою. На мою думку, аналіз став необхідним для орієнтації науково-технічної, виробничої та збутової діяльності підприємства на облік ринкового попиту і вимог споживачів, адже діяльність підприємства та організація виробництва, зокрема, повинні бути планомірними, основані на точних даних та розрахунках. Виробникові необхідно заздалегідь визначити можливості ринку, при цьому він не може обмежитися дослідженнями та розробками сьогоднішнього дня, виробник мусить зорієнтувати дослідження в найперспективніших напрямках розвитку науки і техніки і пропонувати споживачам найбільш перспективніші види продукції. Тому аналіз - це діяльність, зорієнтована, перш за все, на перспективу. [9, с. 5]

Залежно від цілей аналізу використовуються різні джерела інформації. Наприклад, якщо потрібно провести міжгосподарський аналіз показників, то, крім власних джерел інформації, потрібно застосувати зовнішні джерела з даними, які нас цікавлять. При внутрішньогосподарському аналізі, який проведений у даній роботі, на рівні підприємства використовуються такі основні джерела зведеної бухгалтерської інформації: план (бізнес-план), Баланс (форма 1), Звіт про фінансові результати (форма 2), Звіт про рух грошових коштів (форма 3), Звіт про власний капітал (форма 4).

Слід зауважити, що за доступністю інформація поділяється на відкриту й закриту (остання є комерційною таємницею), а тому аналіз фінансово-господарської діяльності може бути двох видів: внутрішній та зовнішній. Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві, і виконується способом порівняння цих нормативів з фактичними параметрами фінансової діяльності підприємства. Зовнішній аналіз здійснюється заінтересованими організаціями - податковою інспекцією, банком, акціонерами, іншими структурами - за даними бухгалтерської звітності. [10, c. 3-5]

Якість аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінські рішення. Результати аналізу групуються у відповідні таблиці, графіки, діаграми, які дозволяють побачити наочно зміну показників у часі.

Аналіз фінансово-господарської діяльності - системне, комплексне вивчення, вимір і узагальнення впливу чинників на результати діяльності підприємства шляхом обробки певних джерел інформації. Складовими аналізу фінансово-господарської діяльність є фінансовий і управлінський аналізи.

З наукового погляду аналіз є поділом процесу чи явища і наступного вивчення усіх його складових частин, виявлення основи, яка зв'язує усі частини у єдине ціле, й модульна побудова цій основі закономірностей його розвитку. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства є основою прийняття рішень лише на рівні господарюючих суб'єктів. З допомогою аналітичних процедур виявляються найважливіші характеристики і сторони діяльності підприємства і даються прогнози у майбутнє на основі цих прогнозів будуються плани.

Характерними особливостями методів економічного аналізу є: використання системи показників; вивчення причин зміни цих показників, виявлення і вимірювання взаємозв'язку між показниками.

Існують різні класифікації методів фінансового аналізу. Практика фінансового аналізу виробила основні правила читання фінансових звітів. Серед них можна виділити основні:

. Горизонтальний аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

. Вертикальний аналіз (структурний) - визначення структури підсумкових фінансових показників, з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

. Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника. За допомогою тренду ведеться перспективний прогнозний аналіз.

. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності за окремими показниками фірми, визначення взаємозв'язку показників.

. Порівняльний аналіз - це внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, підрозділів, цехів, а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів, із середньогалузевими даними.

В якості інструментарію для фінансового аналізу широко використовуються фінансові коефіцієнти. Це відносні показники фінансового стану підприємства, які виражають відношення одних абсолютних фінансових показників до інших. [11, с 560-562]

Фінансовий аналіз за методикою Савицької Г.В. є частиною комплексного аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з таких напрямків:

. Аналіз формування і розміщення капіталу (власного і позикового) і ефективності його використання. Проводиться шляхом аналізу наявності, структури і динаміки майна підприємства та джерел його формування (вертикальний і горизонтальний аналіз балансу), а також розрахунку коефіцієнтів рентабельності й обіговості капіталу;

. Аналіз основних фондів, матеріальних і трудових ресурсів, який проводиться на підставі розрахунку показників фондовіддачі, матеріаломісткості і трудомісткості та їх факторного аналізу;

. Аналіз маркетингової діяльності, котрий полягає у вивченні платоспроможного попиту на продукцію, ринків збуту, обґрунтуванні планів виробництва і реалізації, оцінці конкурентноздатності продукції і вишукуванні резервів підвищення її рівня;

. Аналіз виробництва продукції, її собівартості і реалізації проводиться шляхом аналізу динаміки обсягів виробництва і реалізації продукції, аналізу асортименту, структури і якості продукції; факторного аналізу витрат на виробництво і реалізацію;

. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства проводиться на підставі факторного аналізу складу і динаміки балансового прибутку, рівня відпускних цін, рентабельності підприємства і резервів збільшення прибутку і рентабельності;

. Аналіз фінансового стану підприємства проводиться на основі аналізу фінансової структури балансу (співвідношення власного і позикового капіталу, необоротних і оборотних активів), аналізу забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, визначення типу фінансової ситуації, розрахунку показників платоспроможності підприємства. [12, с. 208]

А.І. Ковальов і В.П. Привалов мету аналізу фінансово-господарської діяльності трактують не стільки як визначення й оцінка фінансового стану підприємства, скільки збір інформації для проведення роботи, спрямованої на його поліпшення. Методика аналізу складається з 3-х етапів.

. Попередня оцінка чи експрес-аналіз фінансового стану, метою якого є наочна і проста оцінка фінансового стану і динамки розвитку підприємства. Ця оцінка проводиться шляхом читання фінансової звітності підприємства, що дозволяє зробити висновки про наявне у підприємства майно, джерелах його формування, результатах діяльності підприємства. Потім проводиться вивчення спеціальних коефіцієнтів, розрахунок яких ґрунтується на існуванні певних співвідношень між статтями звітності. Виробляється відбір невеликої кількості найбільш суттєвих і порівняно нескладних у обрахуванні показників і поступове відстеження їх динаміки (наприклад, величина основних засобів і їх частка у загальній сумі активу, коефіцієнт зносу основних засобів, величина власних засобів і їх частка в загальній сумі джерел підприємства, прибуток, рентабельність і т.д.).

. Деталізований аналіз фінансового стану: побудова аналітичного балансу, оцінка й аналіз економічного потенціалу, оцінка майнового положення і структури капіталу, аналіз фінансового положення: оцінка ліквідності і фінансової стійкості, аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності, аналіз оборотності, аналіз рентабельності.

. Аналіз фінансового стану підприємства: загальна оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період, аналіз фінансової стійкості підприємства, аналіз ліквідності балансу, аналіз фінансових коефіцієнтів.

. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства: аналіз рівня, структури і динаміки абсолютних показників фінансових результатів, аналіз рентабельності і ділової активності.

. Оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період за аналітичним балансом, а також аналіз абсолютних показників фінансової звітності складають той основний вихідний пункт, з якого мають логічно розвиватися інші блоки аналізу.

. Аналіз ліквідності балансу, виходячи з аналізу стійкості, повинен оцінювати поточну платоспроможність і давати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги і платоспроможності у майбутньому.

. Аналіз фінансових коефіцієнтів (тобто відносних показників фінансового стану) дозволяє зіставити фінансовий стан даного підприємства з фінансовим станом конкурентів, а також проводити дослідження динаміки фінансового стану за ряд звітних періодів. [13, с. 86-88]

Методику фінансового аналізу на основі систематизованого аналізу фінансової звітності, де в ролі бази (критерію) порівняння пропонується використовувати комплексну нормативну модель фінансової стійкості підприємства, яка забезпечує взаємозв’язку різних аналітичних коефіцієнтів, пропонує Мних Є.В.

Дана методика містить у собі: складання аналітичної моделі балансу, аналіз співвідношень, які задаються фінансово-оперативними коефіцієнтами, оцінку ліквідності і платоспроможності, майнового стану, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності, стану на ринку цінних паперів.

Фінансові коефіцієнти використовуються для оцінки діяльності фінансових менеджерів і враховуються ними при прийнятті управлінських рішень. Такі коефіцієнти доступні й акціонерам, які на їх основі можуть самостійно проаналізувати ефективність діяльності фірми і її поточне фінансове становище. [14, с. 1].

Фінансові коефіцієнти, як показники діяльності фірми, публікуються в річних звітах фірм, причому кожна фірма, зазвичай, має свій набір таких коефіцієнтів і їх власну систематизацію. Американські фірми найчастіше приводять у річному звіті набір з 10-15 показників. Фінансові коефіцієнти по окремих фірмах і галузях США публікуються також у таких виданнях, як довідник по фірмах «Дан енд Беэдстріт» довідник по фірмах компанії «Мудіс», видання фірми «Роберт Морріс ассошіейтс», довідник «Сендерт енд Пур», видання Податкового бюро Міністерства торгівлі США, видання Комісії з цінних паперів і бірж і інші.

У Японії фінансові коефіцієнти публікуються, наприклад, у щорічнику «Кайся ненкан» (12 показників), у довіднику Міністерства торгівлі і промисловості «Вата купі кіге-но кейей бунеекі» (до 80 показників).

Основною метою проведення аналізу фінансово-господарську діяльність підприємства є отримання об'єктивної оцінки їхньої платоспроможності, фінансової стійкості, ділової гри і інвестиційної активності, ефективності діяльності. Оптимальний перелік показників, найбільш об'єктивно що відбивають тенденції фінансового становища, формується кожним підприємством самостійно.

Звіт щодо поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємства повинен мати такі основні розділи:

. загальна характеристика діяльності підприємства (назва, статус та інші інформаційні дані, структура власників, основні узагальнюючі показники діяльності підприємства за останні роки тощо). Цей розділ доцільно включати у разі зовнішнього характеру використання результатів;

. оцінка фінансово-господарського стану (фінансова, виробнича та інвестиційна діяльність);

. оцінка резервів підвищення ефективності функціонування підприємства та відновлення його платоспроможності;

. загальні висновки та рекомендації, в тому числі про наявність ознак банкрутства.

Методика аналізу діяльності підприємства охоплює аналіз фінансових результатів та фінансового положення підприємства, основних факторів, що забезпечують ці підсумки, обсяг й собівартість виробництва та реалізації продукції, ефективність використання основних засобів, матеріальних та трудових ресурсів. [15 с. 22-25]

На мою думку, у даній роботі доцільно розподілити перелік різноманіття показників на чотири групи:

показники фінансової стійкості та платоспроможності;

показники ліквідності;

показники ділової активності;

основні показники виробничо-господарської діяльності;

.2 Особливості господарювання суб’єктів різних сфер діяльності

Упродовж тривалого часу в Україні діяв Загальний Класифікатор «Галузі Народного Господарства України», що поділяв усі галузі економіки країни на виробничу і невиробничу сфери. Вважалося, що у виробничій сфері створювався національний продукт і прибуток. У нематеріальній «невиробничій сфері» ані продукт, ані первинний прибуток не створювалися, а тому ці галузі національної економіки мали переважно перерозподільчий характер. Я вважаю, що це суттєва науково-теоретична помилка. Адже невиробнича сфера, як і сфера послуг в цілому, є одним з найдинамічніших і стрімко зростаючих видів економічної діяльності. У провідних країнах світу (Сполучені Штати, європейські країни, Японія тощо) кількість зайнятих у сфері послуг набагато перевищує кількість зайнятих у виробничій сфері. Сектор суспільних і приватних послуг в цих країнах зосереджує більше половини загального обсягу національного виробництва. Пізніше запропоновано поділ на сфери господарювання: матеріальне та нематеріальне виробництво (сферу послуг). [16, с. 378]

Матеріальне виробництво є сферою суспільного виробництва, в якій виробляються:

1. матеріальні блага: вугілля, цемент, метал, папір, будівлі, одяг, взуття, машини, обладнання, сільськогосподарська продукція, хімічні вироби, електроенергія, тепло, холод тощо;

. матеріальні послуги: вантажний транспорт, обслуговування і ремонт техніки, обладнання виробничого призначення тощо.

Функціонування виробничого підприємництва пов’язане з необхідністю придбання чи використання факторів виробництва. Це основні та виробничі засоби, робоча сила, фінансові ресурси, інформація, природні ресурси.

Основними етапами виробничого підприємництва є: обґрунтування ідеї виробництва конкретного товару; маркетингове дослідження та проведення попередніх підприємницьких розрахунків; придбання або оренда устаткування; пошук постачальників та покупців, укладання з ними договорів; організація товаропостачання; реалізація виробленої продукції; визначення результативності виробничої діяльності. Для того, щоб виробити продукцію, підприємцю потрібні оборотні активи у вигляді сировини та матеріалів. За придбання для виробничого процесу оборотних активів підприємець сплачує їх власникам грошові суми. Далі для виробничої діяльності потрібні основні активи у вигляді робочих приміщень, машин, устаткування. Якщо у підприємця їх немає, то потрібно їх придбати або взяти в оренду. За придбання основних активів підприємець змушений сплатити грошову суму їх власникам. Виробництво вимагає залучення робочої сили; витрати на оплату праці позначаються. [17, с. 51-53] Виробниче підприємство випускає товар, який продається підприємцем покупцю. В результаті він одержує суму від продажу товару. Завдання підприємця полягає в тому, щоб виробництво було рентабельним.

Нематеріальне виробництво - це сфера суспільного виробництва, в якій виробляються:

1) нематеріальні послуги: торгівля, громадське харчування, пасажирський транспорт та зв'язок (що обслуговує населення), побутове обслуговування, охорона здоров'я тощо;

) духовні цінності: освіта, культура, мистецтво тощо.

Сфера послуг - традиційно одна з найбільш дискусійних областей економічної науки в теоретико-методологічному плані. Ця так звана невиробнича сфера (так звана тому, що вона давно вже стала виробничою з економічної точки зору) в розвинених країнах світу перетворилися на провідний сектор національної економіки. З середини 90-х років ХХ ст. в Україні яскраво виявилася тенденція переважання невиробничого сектору економіки щодо виробничого.

Діяльність підприємств сфери послуг має ряд специфічних особливостей, які відрізняють її від інших сфер і галузей народного господарства:

. Повна залежність від попиту на пропоновані послуги та їх сезонний характер;

2. Поєднання в своїй діяльності виробничих і торгових операцій;

. Використання товарних цінностей населення;

. Необхідність створення та раціонального поєднання самих різних за величиною і функціями організацій обслуговування (підприємств, ательє, салонів, будинків побуту, приймальних пунктів тощо);

. Сильна орієнтація на психолого-соціологічну кваліфікацію обслуговуючого персоналу (поряд з вузькою спеціалізацією в області професії);

Ринок послуг має наступні специфічні риси:

. Висока динамічність;

. Територіальна сегментація;

. Локальний характер виробництва і споживання послуг;

. Висока швидкість обороту капіталу (висока частка оборотного капіталу);

. Висока чутливість до змін ринкової кон'юнктури;

. Специфіка організації виробництва послуг (велика кількість малих підприємств);

7. Специфіка надання послуг (особисті контакти виробників і споживачів послуг);

8. Високий ступінь диференціації послуг (персоніфікація споживання);

9. Невизначеність результату діяльності по наданню послуг. [18, с. 278]

Однією із найбільших складових сфери нематеріального виробництва є торгівля. Торгівля - це галузь економіки та вид економічної діяльності, об'єктом діяльності якого є товарообмін, купівля-продаж товарів, і обслуговування покупців у процесі продажу товарів. Торговельна діяльність є вид підприємницької діяльності, направлений замінити задоволення купівельного попиту шляхом реалізації товарів споживчого призначення, надання послуг громадського (масового) харчування. [19, с. 344]

Торгівля - це з'єднувальна ланка між виробником і споживачем - покупцем, що забезпечує виробничий ланцюжок перетворення «гроші-товар-гроші». У торгових підприємствах виробничий процес, зазвичай, відсутній, їхня діяльність пов'язана з перепродажем раніше придбаних чи отриманих товарів. Комерційна діяльність торгових організацій складається із окремих етапів, серед яких варто виокремити такі: визначення потреби у товарах, вибір постачальників і налагодження з ними господарських зв'язків, укладання договорів про поставку (купівлю-продаж) товарів, організація комплексу технологічних операцій (розвантаження товарів, приймання товарів за кількістю, якістю, їх збереження і переміщення); продаж товарів і надання послуг покупцям, рекламно-інформаційна робота. [20, с. 394]

Серед характерних рис торгівлі слід зазначити такі:

. Завершує цикл товарного виробництва, реалізація товарів кінцевому споживачу (роздрібна торгівля);

. Аккумулювання готівкових коштів, необхідність організації суворого контролю дотримання діючих правил організації готівково-грошового обороту;

. Надання додаткових супутніх реалізації товарів послуг;

. Висока адаптивна здатність господарювання;

. Високий рівень оборотності капіталу;

. Відсутність виробничого процесу зумовлює відсутність обліку незавершеного виробництва;

. Ціна і асортимент реалізованих товарів перебуває у значній залежність від характеру попиту, особливостей соціально-економічного складу обслуговуваного населення;

. Доходи від торгівлі піддаються сезонним коливання залежно від пори року, днів тижня, годин доби, наприклад, активізація попиту перед новорічними святами;

Торговельна діяльність в Україні регламентується Законами України «Про захист прав споживачів», «Про споживчу кооперацію», «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» та іншими. [21, с. 218]

.3 Особливості фінансово-господарської діяльності малого підприємства

Важливим елементом формування підприємницької культури виступає створення збалансованого поєднання підприємств великого, середнього і малого бізнесу в єдину систему підприємництва в країні. Однак ці підприємства відрізняються організаційно-правовою формою, мають відмінності в організації і функціонуванні та вимагають різних підходів до напрямів та видів державної підтримки.

Якщо порівняти різні за розмірами підприємства, що функціонують в економіці (великі, середні і малі), то найбільш вразливою до ринкових коливань та найбільш перспективною, інноваційною і демократичною формою ведення бізнесу та значущою для соціальної сфери країни виступають підприємства малого бізнесу. [22, с. 417]

У діяльності підприємств малого бізнесу є багато особливостей: обмеженість ресурсів, високий рівень пристосування до умов діяльності, орієнтування на місцеві ринки товарів і послуг та ін. Тому потреби підприємств малого бізнесу постійно змінюються залежно від рівня їх розвитку, виду діяльності, кон’юнктури ринку, нормативно-правової бази та економічної ситуації в країні. Для забезпечення стійкого та гармонізованого розвитку малого підприємництва в таких умовах держава повинна проводити державну політику його підтримки і розвитку, зростання кількості малих підприємств та створення умов для забезпечення зайнятості населення з метою перетворення малого бізнесу на діючий механізм розв’язання економічних і соціальних проблем, позитивного впливу на вирішення проблем безробіття та наповнення вітчизняного ринку товарів і послуг. Мале підприємництво є обов’язковим елементом ринкової економіки, двигуном економічного та науково-технологічного процесу в суспільстві, важливим стабілізаційним механізмом і засобом реалізації особливого підприємницького потенціалу населення країни. [23, с. 4]

Функціонування малого бізнесу значно відрізняється від інших за розмірами підприємницьких структур. Ці відмінності проявляються у кількісних ознаках (невелика кількість працівників та сума виручки від реалізації) та якісних (відрізняються різним поглядом на організацію виробничого процесу, систему управління, впливу на зміни зовнішніх економічних, соціальних та політичних факторів).

Мале підприємництво є самостійної формою організації діяльності економічного життя суспільства зі своїми закономірностями та особливостями розвитку, які проявляються у:

1) характері виробничого процесу;

) специфіці системи управління, кадрової та фінансової сфери;

) зовнішніх зв’язках зі споживачами, державою та іншими підприємствами.

У діяльності підприємств малого бізнесу використовується відносно невелика сума капіталу, що стримує розширення та розвиток виробництва і змушує підприємця спеціалізуватися на конкретному виді діяльності та обмежувати номенклатуру товарів і послуг. [24 с. 6] З однієї сторони, це сприяє удосконаленню процесу виробництва, підприємець вивчає всі особливості виробництва своєї продукції та постійно впроваджує досягнення розвитку науки і техніки у власне виробництво. З іншої сторони, в разі зниження попиту на дану продукцію та зростанні цін на сировину або енергоносії підприємець дуже гостро відчуває негативний вплив погіршення економічної ситуації, при цьому зростає ризик його банкрутства. Найбільш часті причини банкрутства малих підприємств - це невдачі у сфері збуту продукції, а також недостатня компетентність і відсутність досвіду. [25, с. 356]

В умовах жорсткої конкурентної боротьби підприємці намагаються встановлювати середні ринкові ціни, що діють у даному регіоні на аналогічні товари великих підприємств-конкурентів. Однак у більшості випадків витрати на виробництво і транспортування продукції у підприємців перевищують відповідні витрати на великих і середніх підприємствах. Це пов’язано з особливостями діяльності малих підприємств, а саме: підприємці реалізують власну продукцію невеликим партіями, надають додаткові послуги з безкоштовної доставки товарів, здійснюють витрати на рекламу підприємства і продукції, враховують додаткові вимоги клієнтів і покупців щодо якості і технічних характеристик продукції, проводять гнучку політику реалізації й оплати. Ціни на власну продукцію підприємці встановлюють на основі витрат на виробництво та збут продукції. За рахунок незначного управлінського персоналу адміністративні витрати на малих підприємствах невеликі, а витрати на доставку сировини та готової продукції в умовах постійного зростання транспортних витрат та цін на паливо досить відчутні. В таких умовах для отримання позитивного фінансового результату діяльності підприємства малого бізнесу повинні, з одного боку, встановлювати ціни на продукцію, що не перевищують ціни великих підприємств-конкурентів, а з іншого боку, чітко розраховувати й аналізувати понесені в процесі господарської діяльності індивідуальні витрати. [26, c. 412]

Підприємства малого бізнесу мають постійних покупців і клієнтів, з якими керівництво спілкується, вивчаючи їх бажання і потреби в удосконаленні продукції. Наявність постійних клієнтів і покупців - це запорука стабільної діяльності суб’єктів малого бізнесу. З огляду на це, керівництво підприємства намагається проводити більш гнучку політику реалізації власної продукції, надавати торгові знижки постійним та новим клієнтам. У стабільних умовах господарювання надання знижки або відстрочки платежу на короткий термін не відчувається на фінансовому стані підприємства. В умовах зростаючої нестабільності бізнес-середовища та рівня інфляції політика підприємства щодо надання відстрочки платежу може призвести до зниження суми оборотного капіталу, погіршення рівня платоспроможності та ліквідності, а також до невиконання боргових зобов’язань, що призводить до зниження рівня фінансової стабільності підприємства. В таких умовах малі підприємства повинні враховувати всі переваги і недоліки гнучкої політики реалізації й оплати продукції, з одного боку, надання відстрочки платежу призводить до зростання кількості постійних клієнтів та обсягів реалізації продукції, а з іншого - до зменшення суми оборотного капіталу, рівня ліквідності і платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. [27, с. 74 - 79]

Обмежені масштаби підприємства й обсягів виробництва передбачають наявність незначної кількості працюючих на підприємствах малого бізнесу, що зумовлює спрощення системи управління та зменшення кількості управлінських структур. У таких умовах власник підприємства безпосередньо бере участь у керівництві підприємством, займається вирішенням виробничих, фінансових та кадрових питань, приймає оперативні та стратегічні рішення. Однак, крім керівництва підприємства, велику роль для успішної діяльності підприємств малого бізнесу відіграють менеджери середнього рівня, які з пасивного виконавця поставлених керівництвом завдань і планів перетворюються на активного учасника в діяльності і розвитку підприємства.

Значною мірою на ефективність діяльності підприємства на всіх етапах його розвитку впливає згуртованість управлінської команди, досвід, освіта та вміння спілкування керівництва підприємства з підлеглими та партнерами. Якщо управлінська команда малого підприємства складається з декількох осіб (2-5 осіб), то знижується ризик банкрутства та зростають шанси на виживання підприємства, за рахунок прийняття правильних колективних управлінських рішень. Менш формальний стиль управління керівництва з підлеглими та постійне щоденне спілкування сприяє збільшенню гнучкості діяльності, запровадженні нововведень, що також дозволяє малим підприємствам удосконалювати виробничий процес не тільки з урахуванням досягнень науки і техніки, але й власних новаторських ідей і розробок. [28, с. 318]

Невеликі підприємства використовують у господарській діяльності обмежену суму оборотного капіталу. Для розширення масштабів діяльності підприємцям необхідно залучати додаткові матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Значною проблемою в діяльності малого підприємства є збільшення суми оборотного капіталу як за рахунок власних коштів, так і залучених. Власники малих підприємств - це середній клас підприємців, які не мають значних грошових заощаджень для вкладання їх у розвиток підприємства. Банківські установи не зацікавлені у наданні кредитів підприємствам, які мають обмежений капітал та не мають належної суми активів для забезпечення кредиту, а інвестори вкладають свої кошти у більш великі за розмірами та більш інвестиційно привабливі та рентабельні підприємства. Однак необхідно враховувати, що саме малі підприємства мають більш високу ефективність капіталовкладень і швидкість обороту капіталу.

Особливістю діяльності підприємств малого бізнесу є зв'язок постачальників, виробників і споживачів продукції. Малі підприємства співпрацюють з постачальниками сировини та покупцями власної продукції, в основному, на місцевих та регіональних ринках, вивчають попит на товари і послуги, оцінюють платоспроможність місцевого населення, особисто спілкуються із споживачами та швидко реагують на зміни в кон’юнктурі ринку. [29, с. 301]

В умовах жорсткої конкурентної боротьби великі підприємства мають більше фінансових і виробничих можливостей для зайняття найбільш рентабельних та привабливих сфер діяльності. Для виживання на ринку невеликі фірми частіше йдуть ризикованим шляхом розвитку, працюють у неперспективних галузях, заповнюють незайняті ринкові та територіальні ніші з надією підвищити прибутковість своєї діяльності.

Однак підприємствам малого бізнесу властиві недоліки, які заважають їм ефективно розвиватися і без втручання держави та ефективної державної підтримки розвиток малого бізнесу неможливий:

. Малі підприємства дуже чутливі до змін економічної і політичної ситуації в країні, коливань економічної кон’юнктури, законодавства, діяльності фінансово-кредитної системи, велика залежність від рівня державної підтримки, мають великий ризик банкрутства, залежать від діяльності великих компаній-конкурентів, фінансового стану підприємств-постачальників і підприємств-споживачів продукції, рівня платоспроможності населення.

. Обмежений оборотний капітал малого підприємства;

. Недостатній кваліфікаційний рівень обліково-аналітичних працівників підприємства. На невеликих підприємствах фінансовими питаннями та прийняттям управлінських фінансових рішень займається особисто керівник підприємства (в деяких випадках разом із бухгалтером). Однак для стабільної фінансової діяльності підприємства важливу роль відіграє вирішення таких важливих фінансових питань, як визначення політики цін, планування доходів і витрат, організації фінансового менеджменту, визначення короткострокової і довгострокової кредитної політики підприємства. Роль бухгалтерії, в більшості випадків, зводиться лише до збору інформації без належної її систематизації та аналізу. Обмежена чисельність керівників підрозділів та менеджерів підприємства також не дозволяє їм професійно вирішувати важливі для підприємства фінансові питання, а кваліфікація та досвід керівників підприємства не завжди дозволяють приймати оперативні управлінські та фінансові рішення.

. Особливість малого бізнесу полягає у низькому рівні ліквідності у порівнянні з великим бізнесом, а платоспроможність прямо залежить від своєчасності розрахунків покупців і клієнтів, що відчутно впливає на мобілізацію «живих» грошей для поповнення оборотного капіталу та своєчасне виконання своїх боргових зобов’язань перед постачальниками, працівниками, бюджетом та фондами. Низький рівень ліквідності пов’язаний з тим, що підприємства малого бізнесу мають більш високі показники оборотності запасів і дебіторської заборгованості та високі поточні зобов’язання у порівнянні з великим бізнесом. Невеликі підприємства, маючи обмежений оборотний капітал, вкладають менше коштів у запаси, намагаються ефективно їх використовувати в господарській діяльності та здійснювати їх постачання за системою «точно в строк», не створюючи надлишки запасів на складах, що призводить до більш високих показників оборотності запасів

Незначні за розмірами підприємства малого бізнесу потребують менших капіталовкладень і меншої кількості устаткування для виробничого процесу. Техніка і технології виробництва на малих підприємствах принципово відрізняються від технологічних процесів виробництва великих підприємств-гігантів, фондоозброєність праці на малих підприємствах значно нижча, тому для працевлаштування більшої кількості працівників потрібно значно менше капіталовкладень. Переваги та недоліки розвитку фінансово-господарської діяльності малого бізнесу наведено у табл. 1.1. [30, с. 448]

Таблиця 1.1. Переваги та недоліки розвитку підприємств малого бізнесу

Переваги		Недоліки
- впроваджуються досягнення НТП; - висока гнучкість виробництва; - зменшення кількості управлінських структур; - оперативне прийняття рішень; - високий досвід і кваліфікація персоналу; - мають високу швидкість обороту капіталу; - швидкість реагування на зміни кон’юнктури ринку; - гармонічно співпрацюють з великим і середнім бізнесом;	- обмеженість номенклатури товарів і послуг; - зростає ризик банкрутства; - чутливі до впливу фінансової кризи; - постійне пристосування до умов ринку; - обмеженість власних фінансових ресурсів; - незначні можливості для розширення підприємства; - обмеженість отримання кредитних ресурсів; - велика залежність від рівня державної підтримки;

2. Аналізування фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-магазин»

.1 Загальна характеристика ТзОВ «Склад-магазин»

Базовим підприємством для написання даної роботи було обрано ТзОВ «Склад-магазин». Товариство з обмеженою відповідальністю «Склад-магазин» - це господарське товариство, що є юридичною особою, має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасниками товариства є фізичні особи, між якими у березні 1995 року укладений договір у письмовій формі, в якому визначено умови здійснення спільної діяльності та інші умови. Юридично організація була зареєстрована 27.03.1995 р. ТзОВ «Склад-магазин» створене в процесi приватизації майна Жовківської райспоживспілки 27.03.1995 р. на приватній власності його власників з правом найму працівників.

Засновиками товариства є його власники - в створенні статутного капіталу беруть участь: Петкогло Микола Петрович - 361,00 гривень, що складає 95% статутного капіталу, Бабич Леся Іванівна - 19,00 гривень, що складає 5% статутного капіталу.

Пiдприємство розташоване в 28 км вiд Львова, діє в умовах жорсткої конкуренції, недосконалої політики держави в області оподаткування. Основним видом діяльності є торгівля будматеріалами. Було взято в оренду торгові приміщення в смт. Куликів у 2006 році (торгова площа 500 мІ) та в м. Рава Руська у 1996 році (торгова площа 400 мІ); ці дії були закріплені протоколом Зборів Учасників Товариства. Протягом 2005-2008 рр. підприємство займалось виробництвом продукції для будівництва, а саме шлакоблоків, залізобетонних виробів. У зв’язку із економічною кризою 2008 р. підприємство було змушене згорнути виробничу діяльність.

Організаційно-правова форма господарювання - товариство з обмеженою відповідальністю. Основний вид діяльності і галузева приналежність - торгівля будматеріалами, форма власності - приватна. По відношенню до прибутку організація є комерційною, тобто предметом і метою діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Склад-магазин» є отримання прибутку, задоволення матеріальних та інших потреб працівників товариства, сприяння задоволенню потреб господарства в товарах.

Згідно статуту основну діяльність товариство проводить за адресою м. Жовква, вул. Вокзальна, 9. Трудовий колектив підприємства складається з 13 осіб, які здійснюють свою трудову діяльність на основі трудового договору.

На підприємстві діяльність здійснюється по наступних напрямах:

В залежності від кінцевих споживачів:

. продаж товарів населенню;

. продаж організаціям, підприємствам і установам у порядку дрібного опту.

По термінах розрахунку за реалізований товар:

. продаж з негайною оплатою;

. продаж в кредит.

За формою розрахунків:

. готівковий (оплата здійснюється в касу підприємства через реєстратор розрахункових операцій);

. безготівковий (кошти надходять на розрахунковий рахунок у банку)

Види діяльності за КВЕД:

. Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах

. Інші види роздрібної торгівлі;

. Неспеціалізована оптова торгівля

. Діяльність автомобільного вантажного транспорту;

Місія підприємства - це задоволення потреб населення якісними будівельними матеріалами, які дають людям відчуття надійності, а процес будівництва чи ремонтних робіт перетворюють на творчість.

Основною цінністю підприємства є покупці. Девіз підприємства - «Клієнт - центр філософії бізнесу». Для зручності покупців на підприємстві створені: склад в центрі міста, логістична служба; парк вантажних автомобілів (для доставки товару покупцям); послуги зі зберігання вже купленого клієнтом та оплаченого товару. Основними партнерами ТзОВ «Склад-магазин» є ВАТ «Миколаївцемент», ТзОВ «Тритон», Камянець-Подільський цементний завод, ТзОВ «Будпостач», ВАТ «Івано-Франківськцемент». Із ВАТ «Миколаївцемент» організація співпрацює на умовах товарного кредиту, тобто відтермінуванні сплати за товар на певну суму та на певний проміжок часу, що обумовлено у договорі на поставку. У зв’язку з забезпеченням транспортними засобами підприємство у разі потреби здійснює доставку товару покупцям. Основними покупцями є підприємства оптової і роздрібної торгівлі, державні підприємства, які займаються будівництвом, а саме ВАТ «ПМК-186», ПП «Либідь», будівельна фірма «Жовква», ТзОВ «Будсервіс», ТзОВ «Агрокап», ТзОВ «Техно-сервіс», філії Райавтодор дочірні підприємства Львівського облавтодору. Договорами купівлі-продажу передбачається оплата товару через певний час після його передачі покупцю (продаж товарів в кредит).

Підприємство володіє значним інтелектуальним потенціалом, має дружні, тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобами діяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються за допомогою комп'ютерної мережі. Для забезпечення успішної реалізації товарів кінцевим споживачам, на торгових підприємствах проводиться повсякденна робота по вивченню і прогнозуванню купівельного попиту населення. Для цього організований внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством, облік надходження, реалізації та залишків товарних запасів, а також реєстрація незадоволеного попиту і вимог покупців. Для стимулювання збуту широко використовуються різні види і засоби реклами - через районну та обласну пресу.

У своїй діяльності товариство керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України та іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами, найважливіші з яких наведено нижче. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до: Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р., №1576-12ВР; Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., №996-18; Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р., №108/95ВР; Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р., №2694-12; Податкового кодексу України №2755-VI від 2 грудня 2010 року; Господарського кодексу України від 16.01.2003 р., №436-4; Кодексу законів про працю від 10.12.1971 р., №322-8; положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Основними цінностями в ТзОВ «Склад-магазин» є:

. Повага до працівників - обов’язок прислухатися до думки інших і залучення всіх зацікавлених сторін до процесу прийняття рішення.

. Відповідальність - за рішення і дії, їх обґрунтованість.

. Прагматизм - прийняття рішень і будівництво стратегії, ґрунтуючись на фактах. Приймаючи рішення, потрібно тверезо співвідносити витрачені зусилля і отриманий результат.

. Проактивність - заохочення людей, які активно шукають відповіді на існуючі питання і несуть відповідальність за реалізацію запропонованих рішень.

. Чесність - правдивість і сумлінність по відношенню до працівників, споживачів та держави.

. Прагнення досконалості - постійне удосконалення, докладення всіх зусиль для поліпшення того, що робиться, і на пошук інноваційних рішень.

Організаційна структура спрямована насамперед на встановлення чітких взаємозв'язків між окремими підрозділами організації, розподілу між ними прав і відповідальності. На рис. 2.1 представлено організаційну структуру ТзОВ «Склад-магазин». Загальна кількість працівників підприємства складає 13 осіб, тому ТзОВ «Склад-магазин» можна віднести до категорії структур малого бізнесу. За типом департаменталізації є лінійною, тому що заснована на зосередженні усіх виробничих і управлінських функцій у керівника. Тут усі повноваження прямі (лінійні), вони виходять від вищої ланки керування до нижчої. Головна її риса - єдність підпорядкування.

Рис. 2.1 Організаційна структура ТзОВ «Склад-магазин»

У числі переваг лінійної організації: відповідальність, чіткий розподіл обов'язків і повноважень, оперативний процес прийняття рішень, простота розуміння і використання, можливість підтримувати необхідну дисципліну. Цей тип управлінської структури сприяє формуванню стабільної і міцної організації. Організаційна структура ТзОВ «Склад-магазин» за рівнем формалізації є приватним підприємством. Масштаб керованості характеризує кількість людей, об'єднаних під єдиним керівництвом. Як видно із схеми, масштаб керованості директора ТзОВ «Склад-магазин» широкий: мінімальне число рівнів ієрархії при максимальному числі підлеглих у керівника. На практиці це призводить до перенавантаження директора інформацією, послаблюються вертикальні зв'язки, що виявляється в перенавантаженні керівника при вирішенні проблем підприємства, концентрація влади в його руках. Директор ТзОВ «Склад-магазин» використовує авторитарний метод правління і не являється неформальним лідером, що потребує застосування покращання лідерських якостей. Керівник адміністративно-господарського відділу сповідує демократичний стиль керівництва і покращання лідерських якостей не потребує. Керівник відділу збуту практично наслідує стиль директора. Загалом в організації є сприятливий психологічний клімат, рівень конфліктності низький. Правила внутрішнього трудового розпорядку ТзОВ «Склад-магазин» у додатку 1.

Основним недоліком у організаційній структурі ТзОВ «Склад-магазин» є відсутність відділу стратегії, результатом роботи якого була б корпоративна стратегія компанії. У зв'язку з відсутністю відділу стратегії не виконуються функції: розробки корпоративної стратегії, контролю реалізації стратегічних положень, коригування стратегії, участі у розробці планів, створюваних у розвиток стратегії (включаючи бюджет).

Цей відділ повинен підпорядковуватися безпосередньо директору, а не перебувати під іншими структурними підрозділами, а поруч, щоб забезпечувати зваженість і нейтральність.

В механістичної структурі підприємства існує перевантаження управлінців верхнього рівня, до того ж час є і підвищена залежність результатів роботи організації від кваліфікації, особистих та ділових рис управлінців. Отже, з одного боку, результати роботи підприємства з такою структурою залежать переважно від рівня професіоналізму управляючих працівників, з другого боку, самі управляючі працівники є перевантаженими роботою, що знижує якість прийнятих ними рішень, отже, знижує ефективність діяльності підприємства.

.2 Аналізування виробничо-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин»

Торговельно-технічні процеси на складі ТзОВ «Склад-магазин» складаються з комплексу операцій пов'язаних з роботою транспорту, підготовкою до приймання та сам процес одержання товарів, їх розміщенням на зберігання і зберіганням, підготовкою до реалізації і реалізація. Всі операції торговельно-технологічних процесів, що виконуються на підприємстві, умовно поділяються на основні і допоміжні. До основних операцій відносять операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, сортуванням і відпуском товарів; до допоміжних - розвантаження транспортних засобів, фасування. На торговельно-технічні процеси ТзОВ «Склад-магазин» впливає ряд чинників:

1.      розмір товарів що поступають на склад та відвантажуються з нього;

2.       фізико-хімічні властивості товарів;

.        умови і порядок їх зберігання.

Організація торговельно-технічних процесів на складі вимагає виконання окремих операцій в суворо встановленому порядку для забезпечення рівномірної і безперервної роботи складу. На ТзОВ «Склад-магазин» торговельно-технічні процеси відбуваються за такою послідовністю:

. Механізований спосіб розвантаження транспорту, що здійснюється за допомогою підйомного обладнання і різних механізмів за участю окремих членів бригади вантажників.

. Приймання товарів на складі.

. Розміщення товарів відповідно до фізико-хімічних властивостей. Основу асортименту займають будівельні матеріали, тому і розміщуються в не утепленому складі. При розміщенні товарів на зберігання слід дотримуються правил товарного сусідства.

. Відбір товару і його підготовка до відвантаження.

. Відпуск товарів завершує торговельно-технічні процеси.

На ТзОВ «Склад-магазин» торговий асортимент товарів відповідає попиту населення; він постійно змінюється, розширяється, оновлюється і гнучко змінюється залежно від попиту населення. Торговий асортимент тісно пов'язаний з товарними запасами і управлінням ними.

Управління асортиментом товарів на ТзОВ «Склад-магазин» передбачає розробку раціональних переліків товарів, розмірів і структури товарних запасів для кожної підгрупи товарів і визначення системи оперативного контролю за їх станом. Для безперебійної торгівлі необхідні товарні запаси в широкому асортименті та нормованому розмірі.

На ТзОВ «Склад-магазин» представлено широкий вибір будівельних матеріалів, матеріалів для ремонту і для декору. Великий асортимент: з понад 100 найменувань будівельних та оздоблювальних матеріалів, які підійдуть як для ремонту вдома чи на дачі, так і для підприємств, які реалізують масштабні ремонтні та будівельні проекти. Всі матеріали - від великих будівельних матеріалів до дрібниць - можна придбати під одним дахом. В асортименті магазину представлено множину будівельних матеріалів, що складаються із таких груп: будівельні матеріали; оздоблювальні матеріали; сухі будівельні суміші. Перелік товарів, що представлено у «Склад-магазині»:

Цегла: - будівельна; вогнетривка; силікатна;

Цемент білий Туреч 25 кг; Цемент 400; цемент 500

Швелер 10; Швелер 12; Швелер 14; Швелер 16; Швелер 6,5; Швелер 8;

Шифер; Шифер плоский;

Шпатлівка;

Щебень;

Труба а/ц 200; Труба а/ц 300; 102; 15; 20; 25; 30; 32; 40; 50; 60; 76; 80; 89;

Арматура 10; 12; 14; 16; 8

Завіси D 22, D 30, D 36

Бікрост ХКП гр. сірий;

Бітум;

Блок фундаментний;

Вагонка ПВХ;

Вапно;

Гіпсокартон;

Дріт;

Дюбеля;

Катанка 6.5 мм;

Квадрат 10; 12; 14;

Клей;

Круг 10; 12; 14; 5.5;

Кутник 25; 32; 35; 40; 45; 50; 63; 75;

Лист стальний 1.0; 1.2 ст.; 1.5; 2.0 ст.; 3.0 мм. ст.

Мінеральна вата

Пінопласт ПСБ С-15; ПСБ С-25; ПСБ С-35;

Пісок;

Полоса 20; 25; 30; 40*5; 50

Руберойд 10 м; 15 м;

Скло 3 мм; 4 мм; 5 мм; 6 мм; візерункове; декоративне

Метали основні чорні: залізо; чавун; сталь; феросплави;

Вироби листові холоднокатані зі сталі (крім швидкоріжучої і нержавіючої)

Вироби з азбестоцементу, цементу з волокнами целюлози

На основі розмежування актів купівлі-продажу по їх ролі в процесі руху товарів товарооборот поділяється на оптовий і роздрібний. Оптовим товарооборотом називається сума продажу торговим організаціям для подальшого продажу. Основне завдання оптової торгівлі - забезпечити оснащення роздрібної торгівлі товарами в потрібній кількості і асортименті з відповідністю до попиту населення. Роздрібний товарооборот - це сума продажу товарів безпосереднім його споживачам (в основному - населенню). Оскільки ТзОВ «Склад-магазин» - підприємство, що здійснює оптово-роздрібну торгівлю, то структуру товарообороту за 2010-2012 рр. зображено на рис. 2.2.

Докладної оцінки потребує за даними бухгалтерської звітності така важлива структурна складова виробничого потенціалу, як основні виробничі фонди. ТзОВ «Склад-магазин» оснащений всім необхідним для безперервної роботи обладнанням. На підприємстві використовується таке виробниче обладнання:

. ваговимірювальне обладнання - ваги напівавтоматичні стаціонарні. Використовуються при прийманні товарів для перевірки фактичної наявності сумішей і її порівняння з вказаною у супровідних документах.

Рис. 2.2. Структура товарообороту ТзОВ «Склад-магазин» у 2010-2012 рр.

2. вантажно-розвантажувальне обладнання, а саме засоби малої механізації - вантажні візки та домкрати, автонавантажувачі. Застосовуються для збільшення продуктивності праці вантажників під час здійснення вантажно-розвантажувальних операцій.

Основні виробничі фонди є основою діяльності підприємства, визначають виробничу потужність, характеризують його технічну оснащеність, безпосередньо пов'язані з продуктивністю праці, механізацією і автоматизацією виробництва, собівартістю продукції, прибутком.

За своїм складом залежно від цільового призначення і виконуваних функцій основні виробничі фонди поділяються ми такі групи: будинки (виробничі, невиробничі) та споруди (гідротехнічні споруди, під'їзні шляхи, майданчики, і інші); передавальні пристрої (лінії електропередач, зв'язку й кабельні лінії); машини та обладнання (силові машини та устаткування, робочі машини та устаткування, вимірювальне обладнання, та інші); транспортні засоби (автомобільний транспорт, виробничий транспорт, вантажно-розвантажувальні машини); інструмент (механічний, пневматичний, електрифікований); господарський інвентар (меблі, сейфи, електроарматура, електроприлади); інші основні виробничі фонди. Використовуючи наявні дані, розглянемо структуру основних виробничих фондів ТзОВ «Склад-магазин» та динаміку їх складу і структури за 2010-2012 роки у табл. 2.1, а також ефективність їх використання у табл. 2.2.

Таблиця 2.1. Склад і структура основних виробничих фондів ТзОВ «Склад-магазин» за 2010-2012 рр.

Групи основних виробничих фондів	2010		2011		2012		Відхилення 2010-2012
	Вартість, тис. грн.	%	Варт. тис. грн.	%	Варт. тис. грн.	%	Абс., тис. грн	Відн., %
Будівлі і споруди	437,2	45,91	242,1	37,34	223,6	42,71	-213,6	-48,86
Інструменти, прилади	15,0	1,57	7,2	1,11	5,3	1,02	-9,7	-64,67
Машини й устаткування	37,2	3,9	32,2	4,96	12,9	2,46	-24,3	-65,32
Транспортні засоби	462,8	48,62	366,8	56,59	281,7	53,81	-181,1	-39,13
Разом основних виробничих фондів	952,2	100	648,3	100	523,5	100	-428,7	-45,02

Таблиця 2.2. Аналіз ефективності використання основних фондів ТзОВ «Склад-магазин» за 2010-2012 рр.

№	Показники	Роки				Абсолютне відхилення				Відносне відхилення, %
		2010		2011	2012	2010-2011		2011-2012	2010-2012	2010-2011	2011-2012	2010-2012
10.	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	2038,30		2014,70	1831,25	-23,6		-183,45	-207,05	-1,16	-9,11	-10,16
11.	Фондовіддача основних фондів, тис. грн.	2,76	2,02		0,74		-0,73	-1,27	-2,01	-26,45	-62,83	-72,83
12.	Фондомісткість, тис. грн.	0,36	0,49		0,13	0,84	0,98	36,11	169,79	272,22
13.	Амортизація, тис. грн.	144,1	132,5		121,2		-11,6	-11,3	-22,9	-8,05	-8,53	-15,89

Рис. 2.3. Вартість основних виробничих фондів ТзОВ «Склад-магазин» у 2010-2012 рр.

З табл. 2.1 і 2.2 видно, що в структурі ОВФ найбільшу частку за 2010, 2011 та 2012 рр. займають транспортні засоби (48,62% 56,59% та 53,81% відповідно), будівлі і споруди (45,91%, 37,34% та 42,71%). Залишкова вартість основних виробничих фондів ТзОВ «Склад-магазин» з 2010 року до 2012 року зменшилась на 428,7 тис. грн. або на 45,02%. Морально застаріле обладнання було реалізовано як металобрухт. Зняті з обліку, списані з балансу та деякі продані транспортні засоби. В цілому вартість основних виробничих фондів зменшилась внаслідок згортання діяльності підприємства. Середньорічна вартість основних фондів протягом 2010-2011 рр. зросла, але вже у 2012 р. знизилась на 183,45 тис. грн, або 9,11%. Зменшення вартості основних фондів свідчить про те, що вони продаються, що зменшує виробничі потужності та максимально можливий обсяг діяльності підприємства. Фондовіддача основних фондів знизилась протягом аналізованого періоду 2010-2012 рр. на 72%. Цей показник показує обсяги виробництва, що здійснює суб’єкт господарювання протягом року у розрахунку на кожну гривню коштів, авансованих(використаних) на формування основних засобів. Зниження фондовіддачі свідчить про менш ефективне використання основних засобів порівняно з 2010 роком. Фондомісткість, відповідно, збільшилась протягом 2010-2012 рр., це говорить про уповільнення темпів виробництва, збільшення витрат на відтворення нових фондів, а значить, збільшення витрат виробництва.

На даний час все обладнання на ТзОВ «Склад-магазин» знаходиться у належному стані та в достатній кількості для здійснення безперебійного функціонування підприємства, відповідаючи всім вимогам охорони праці і безпеки. Такий стан є результатом чіткого контролю за технічним станом обладнання, його своєчасного ремонту і заміни при моральному та фізичному зносі.

Важливою характеристикою діяльності підприємства є аналіз трудових ресурсів, адже достатня забезпеченість підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції та підвищення ефективності виробництва. Аналіз використання трудових ресурсів та фонду оплати праці наведено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Аналіз використання трудових ресурсів та фонду оплати праці ТзОВ «Склад-магазин»

№	Показники	Роки			Абсолютне відхилення			Відносне відхилення, %
		2010	2011	2012	2010-2011	2011-2012	2010-2012	2010-2011	2011-2012	2010-2012
6.	Чисельність персоналу, чол.	32	20	13	-12	-7	-19	-37,50	-35,00	-59,38
7.	Фонд заробітної плати, тис. грн.	471,8	280,6	163,1	-191,2	-117,5	-308,7	-40,53	-41,87	-65,43
8.	Середня зарплата працівника, грн.	1,22	1,16	1,04	-0,06	-0,12	-0,18	-4,92	-10,34	-14,75
9.	Продуктивність праці одного працівника, тис. грн./чол.	176,09	203,62	104,87	27,53	-98,75	-71,22	15,63	-48,50	-40,45

З табл. 2.3 видно, що чисельність персоналу з 2010 до 2012 року значно знизилась майже на 60% що, звісно ж є негативним фактором для ТзОВ «Склад-магазин», як і висока плинність кадрів. Оскільки кількість робітників скорочується, працівники стають безробітними, і обсяги діяльності підприємства зменшуються, що призводить до зменшення прибутку. Оплата праці є низькою, середня зарплата працівника за досліджуваний період знизилась майже на 15%. Фонд заробітної плати щорічно зменшувався приблизно на 40% порівняно з попереднім періодом, і взагальному за 2010-2012 рр. зменшився на 308,7 тис. грн. Цей показник говорить про те, що кількість грошей, яка виділяється на оплату праці працівників зменшилась, відбулося це в результаті скорочення працівників, а також погіршення фінансового стану підприємства. Скорочення заробітної плати на ТзОВ «Склад-магазин» негативно впливає на мотивацію людей.

Для того, щоб зробити аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, потрібно розрахувати основні техніко-економічні показники, які наведені у табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Основні економічні показники виробничо-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин»

№	Показники	Роки			Абсолютне відхилення			Відносне відхилення, %
		2010	2011	2012	2010-2011	2011-2012	2010-2012	2010-2011	2011-2012	2010-2012
1.	Обсяги реалізації продукції, тис. грн.	5635,1	4072,4	1363,4	-1562,7	-2709	-4271,7	-27,73	-66,52	-75,81
2.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	5084,4	3665,0	1244,9	-1419,4	-2420,1	-3839,5	-27,92	-66,03	-75,52
3.	Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн	0,90	0,90	0,91	0	0,01	0,01	0,00	1,11	1,11
4.	Матеріаловіддача	57,32	51,94	19,28	-5,38	-32,66	-38,04	-9,39	-62,88	-66,36
5.	Матеріаломісткість	0,01	0,01	0,05	0	0,04	0,04	0,00	400,00	400,00
14.	Балансовий збиток, тис. грн.	-371,9	-214,5	-325,7	157,4	-111,2	46,2	-42,32	51,84	-12,42
15.	Чистий збиток, тис. грн.	-380,1	-218,4	-341,1	161,7	-122,7	39	-42,54	56,18	-10,26
16.	Рентабельність продаж%	-5,62	-4,46	-20,85	4,62	-6,11	-1,49	-38,60	83,13	12,45

З табл..2.4 видно, що обсяги реалізації продукції впродовж досліджуваного періоду значно знизились (за 2010-2012 рр. на 75,81%). Особливо різко обсяг реалізації знизився у 2012 році. Це призвело до значного збільшення залишків нереалізованої продукції на складах, погіршання фінансового стану підприємства та збільшення збитку.

Рис. 2.4. Зміна обсягів реалізації продукції за 2010-2012 рр.

Собівартість реалізованої продукції за досліджуваний період зменшилась на 3839,5 тис. грн, або 75%. Проте витрати на 1 грн. реалізованої продукції склали 0,9 грн. у трьох роках (лише у 2012 - 0,91 грн.). Це пов’язано із пропорційністю обсягів реалізації продукції та собівартості і говорить про те, що витрати по відношенню на 1 грн продукції не змінились. Матеріаловіддача характеризує рівень випуску продукту господарюючим суб’єктом на 1 грн вартості використаних матеріальних цінностей для потреб операційної діяльності. Оберненим показником до матеріаловіддачі є матеріаломісткість, яка характеризує обсяг матеріальних витрат на 1 грн. випуску продукту. Зростання матеріаловіддачі сприяє зменшенню матеріаломісткості. Зменшення матеріаловіддачі і збільшення матеріаломісткості за досліджувані роки свідчить про погіршення ефективності діяльності підприємства.

Підприємство протягом 2010-2012 рр. функціонувало збитково, чистий збиток склав відповідно 380,1, 218,4 і 341,1 тис. грн. За наявності балансових збитків суб'єктам господарювання дуже важко розраховувати на залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел, оскільки як для кредиторів, так і для потенційних інвесторів збиткове підприємство є непривабливим об'єктом фінансування. Крім того, у таких підприємств можуть виникнути складнощі з постачальниками факторів виробництва та зі споживачами продукції. Наявність в балансі ТзОВ «Склад-магазин» непокритих збитків означає, що всі наявні в підприємства джерела покриття їх уже вичерпані, тобто відсутні резервні фонди.

Аналізуючи фінансову звітність ТзОВ «Склад-магазин» можна зробити висновки, що підприємство є збитковим, основні фонди розпродуються і показники у фінансовій звітності є негативними для успішності існування підприємства. Кількість реалізованої продукції щороку зменшується, швидкість зростання кількості збитків є великою, і за 3 роки склала 10,26%. Провівши аналіз основних показників ефективності ТзОВ «Склад-магазин» можна сказати, що підприємство доживає свої останні роки, якщо не буде вжито заходів по підвищенню ефективності діяльності підприємства.

.3 Аналізування фінансової діяльності ТзОВ «Склад-магазин»

Забезпечення проведення аналізу фінансового діяльності є можливим за наявності оптимального переліку показників. При оцінці фінансового стану слід орієнтуватися на сукупність показників, що комплексно характеризують майновий та фінансовий потенціал (ліквідність і платоспроможність, фінансову стійкість), розвиток і результативність діяльності підприємства (ділову активність, фінансові результати) та оцінку ймовірності банкрутства.

Під ліквідністю підприємства слід розуміти його здатність покривати зобов’язання активами, строк перетворення яких у грошову форму відповідає строку погашення зобов’язань. Ліквідність балансу передбачає можливість суб’єкта господарювання перетворити свої активи у готівку та погасити зобов’язання, або ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов’язань.

Підприємство ліквідне, якщо його поточні активи більші, ніж короткострокові зобов’язання. Тому варто розрахувати наступні коефіцієнти ліквідності:

. Коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття);

. Коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності);

. Коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства величиною поточні зобов’язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується діленням суми оборотних активів і витрат майбутніх періодів на суму поточних зобов’язань та доходів майбутніх періодів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується відношенням різниці оборотних активів і запасів до суми поточних зобов’язань і доходів майбутніх періодів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується відношенням грошових коштів та їх еквівалентів до суми поточних зобов’язань і доходів майбутніх періодів.

Загальний аналіз ліквідності ТзОВ «Склад-магазин» проведено за допомогою розрахунку показників ліквідності за період з 2010 до 2012 рр. представлених в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Показники ліквідності ТзОВ «Склад-магазин» за період з 2010 до 2012 рр.

Показники	2010	2011	2012	Норматив	Зміна за 2010-2012 роки
1. Коефіцієнт загальної ліквідності	1,8	2,1	1,9	>1	+0,1
2. Коефіцієнт поточної ліквідності	0,17	1,31	0,70	>0,6	+0,53
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,002	0.005	0.010	>0,2	+0.008

Аналізуючи показники, наведені у табл. 2.5, можна зробити висновок, що:

. Коефіцієнт загальної ліквідності (потенційна платоспроможність) вищий 1 - це свідчить про те, що поточні пасиви підприємства повністю покриті його поточними активами, тобто у випадку необхідності ТзОВ «Склад-магазин» може розрахуватися за своїми зобов’язаннями після реалізації своїх оборотних активів.

. Коефіцієнт поточної ліквідності ТзОВ «Склад-магазин» на рівні 1,31 та 0,7 за 2011 та 2012 роки відповідно вважається позитивним, оскільки нормативне значення цього показника 0,6. Таке перевищення норми свідчить про здатність підприємства виконувати поточні зобов’язання за рахунок коштів та дебіторської заборгованості. У 2010 році значення показника було 0,17, тобто позитивною тенденцією стало зростання коефіцієнта поточної ліквідності у наступних роках.

. Коефіцієнти абсолютної ліквідності на рівні 0,002 за 2010 р., 0,005 за 2011 р. та 0,01 за 2012 р. - це зовнішня ознака неплатоспроможності ТзОВ «Склад-магазин», оскільки нормативне значення цього показника 0,2-0,35. Це означає, що підприємство негайно може сплатити лише 0,2% короткострокових зобов’язань на початок періоду, і 1% - на кінець, але позитивним моментом є зростання рівня показника.

Відповідно рекомендації щодо покращення рівня ліквідності та платоспроможності передбачають, насамперед, досягнення прибутковості, що передбачає збільшення обсягів продажу та зменшення витрат, залучення довгострокових позик на фінансування капітальних витрат, або відмова від інвестиційних проектів. Також важливим є раціональне управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, управління дебіторською заборгованістю, координація планів виробництва та продажу, забезпечення безперебійної роботи підприємства тощо. Тобто вихід зі скрутного становища і підвищення ефективності діяльності вимагає розробки та впровадження комплексу заходів. Недостатня зусилля у тій чи іншій сфері можуть звести нанівець роботу усього колективу підприємства.

Отже, ситуація на ТзОВ «Склад-магазин» не є катастрофічною, але потребує втручання. Забезпечення достатнього рівня ліквідності є запорукою ефективної діяльності підприємства та стабільного розвитку.

Для поглиблення аналізу платоспроможності підприємства проаналізовано показники фінансової стійкості ТзОВ «Склад-магазин» за період з 2010 до 2012 рр. подані в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Показники	Роки			Номатив	Зміна за 2010-2012	Призначення
	2010	2011	2012
1. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів	1,68	0,31	0,28	<1	-1,4	Розраховується як відношення всієї суми зобов’язань по залучених коштах та суми власних коштів; Ф. 1 (ряд. 420 + + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ ф. 1 (ряд. 380)
2. Коефіцієнт автономії	0,69	0,76	0,77	>0,5	0,08	Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу; Ф. 1 (ряд. 380/ ряд. 640)
3. Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,28	0,28	0,20	>0,2	-0,08	Характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства; Ф. 1 (ряд. 380 - ряд. 080) / ф. 1 ряд 380
4. Коефіцієнт фінансової залежності	1,43	1,31	1,28	-	-0,15	Показник обернений до коефіцієнта автономії; Ф. 1 (ряд. 640/ ряд. 380)
5. Коефіцієнт фінансової стабільності	2,49	3,44	3,91	>1	1,42	Визначається як відношення власного капіталу та залученого; Ф. 1 (ряд. 380)/ ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 + + ряд. 620 + ряд. 630)

Аналіз показників, наведених в таблиці 2.7, дозволяє зробити наступні висновки:

) коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів. Зниження даного показника в динаміці за 2010-2012 рр. свідчить про зменшення залежності підприємства від кредиторів, тобто про підвищення його фінансової стійкості. 2) коефіцієнт автономії протягом досліджуваного періоду постійно збільшується. За 2010 р. він знаходився лише на рівні 0,69 при нормованому значенні 0,5. Але за 2012 р. досяг рівня 0,77. Таке значення даного показника говорить про достатньо високу здатність власників повністю фінансувати своє підприємство.

) коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи. Значення даного показника на позначці 0,28, 0,28 та 0,2 за 2010 р, 2011 р. та 2012 р. відповідно говорить про здатність підприємства забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

) коефіцієнт фінансової залежності показує, що у 2010 р. на 1,43 грн. загальної вартості майна підприємства припадає 1 грн. власних коштів. Надалі, цей показник зменшувався, і у 2012 р. станов 1,28 грн, що на 0,15 грн менше, ніж у 2010 р.

) коефіцієнт фінансової стабільності. За даними 2010-2012 рр., можна сказати, що фінансова стабільність підприємства знаходиться в нормальному стані. І показник 2012 р., що знаходиться на рівні 3,91 - цьому якісне підтвердження.

) коефіцієнт концентрації власного капіталу. За розрахованими показниками, можна сказати, що підприємство спроможне виконувати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, оскільки вони постійно збільшуються, і становлять 0,69; 0,76 та 0,77 у 2010 р, 2011 р. та 2012 р. відповідно.

) коефіцієнт концентрації позикового капіталу. З проведених розрахунків зрозуміло, що частка позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства менше половини. Тобто, це говорить про те, що підприємство має змогу функціонувати незалежно від позикових коштів.

Проаналізувавши фінансовий стан за табл. 2.7 ТзОВ «Склад-магазин», можна сказати, що, в цілому, підприємство має відмінний фінансовий стан. Підприємств варто вживати певних заходів для збільшення своєї платоспроможності. Це може бути:

) стимулювання попиту на продукцію підприємства;

) розширення збутової мережі;

) вихід на нові ринки;

) випуск нових конкурентноспроможних видів продукції;

) пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

) зменшення постійних та змінних витрат за рахунок економії.

Важливою характеристикою фінансової діяльності підприємства є його ділова активність. Вона характеризує динамічність його розвитку та швидкість обороту використовуваних засобів. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів виробництва, стійкість економічного зростання, ступінь виконання завдання за основними показниками господарської діяльності. Оцінка ділової активності підприємства може здійснюватися як за якісними критеріями, так і за допомогою кількісних показників. До якісних показників ділової активності відносяться: розмір ринку збуту продукції, наявність продукції, що експортується, репутація підприємства.

Кількісна оцінка та аналіз ділової активності можуть здійснюватися з допомогою абсолютних та відносних показників. Кількісними абсолютними показниками ділової активності є обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), прибуток, розмір активів, що тісно пов’язані між собою. У табл. 2.7 здійснено аналіз ділової активності системою показників (коефіцієнтів), які характеризують найважливіші сторони діяльності підприємства.

Таблиця 2.7. Вихідні дані оцінки показників ділової активності ТзОВ «Склад-магазин»

№ з/п	Назва показника	Значення			Відхилення 2010-2012
		2010	2011	2012	Абсолютне	Відносне, %
1	Сума продажу продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	5635,1	4072,4	1363,4	-4271,7	-76
2	Коефіцієнт стійкості економічного зростання	0,22	0,16	0,31	0,09	41
3	Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	5,28	4,51	2,32	-2,96	-56
4	Тривалість обороту оборотних засобів, днів	68,18	79,82	155,17	86,99	128
5	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	5,92	5,09	3,00	-2,92	-49
6	Тривалість обороту виробничих запасів, днів	60,81	70,72	119,60	58,79	97
7	Коефіцієнт оборотності засобів в розрахунках	73,61	13,90	-59,71	-81
8	Тривалість обороту засобів в розрахунках, днів	4,89	6,05	25,89	21	429
9	Тривалість погашення дебіторської заборгованості, днів	4,01	6,05	24,57	20,56	513
10	Тривалість операційного циклу, днів	65,70	76,77	145,49	79,79	121
11	Коефіцієнт оборотності майна	1,71	2,16	0,98	-0,73	-43
12	Тривалість обороту майна, днів	210,52	166,66	367,34	156,82	74
13	Коефіцієнт завантаженості майна	0,38	0,46	1,01	0,63	166

За період 2010-2012 рр. спостерігається погіршення показників ділової активності ТзОВ «Склад-магазин». Про це свідчать значне зменшення суми продажу продукції(послуг) на 76% та зменшення коефіцієнтів оборотності.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів зменшився на 56%, що свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів, що є негативним показником діяльності підприємства. Уповільнення швидкості обороту оборотних засобів стало наслідком різкого збільшення дебіторської заборгованості і неефективного управління обіговими коштами загалом. Про неефективне використання оборотних засобів також свідчить збільшення тривалості обороту оборотних засобів на 87 днів.

Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Що вищий цей коефіцієнт, то швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого у 2012 р. проти коефіцієнта, розрахованого у 2010 р., свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто про зниження ефективності їх використання. Негативною тенденцією є збільшення терміну обороту запасів у днях на 59 днів, що свідчить про збільшення терміну надходження запасів у безпосереднє виробництво. Істотне місце у оцінці ефективності використання оборотних засобів займає оборотність дебіторської заборгованості: термін обороту дебіторську заборгованість в днях збільшився на 21 день. Це свідчить про збільшення продажу з відстрочкою платежу і зростання тривалості погашення боргу покупців. Зростання тривалості періоду погашення і різке зниження оборотності збільшує ризик непогашення дебіторської заборгованості. Керівництву підприємства слід переглянути політику управління дебіторською заборгованістю. Скорочення тривалості операційного циклу приводить до зростання оборотності грошових коштів, підвищення інтенсивності додатніх і від'ємних грошових потоків підприємства. Впливає на формування додатніх і від'ємних грошових потоків у часі, визначаючи їх ліквідність за окремими часовими інтервалами.

Коефіцієнт оборотності майна за 2012 р. проти 2010 р. знизився на 43%, це пов’язано із зниженням прибутку від продажу продукції. Натомість це спричинило збільшення тривалості одного обороту майна на 157 днів. Зниження коефіцієнта оборотності майна свідчить уповільнення оборотності майна, тому підприємство має шукати шляхи їх прискорення. Можна запропонувати деякі можливі шляхи підвищення ефективності діяльності для підприємства ТзОВ «Склад-магазин»:

. Падіння доходу від основного виду діяльності, викликане високою собівартістю продукції, зростанням дебіторської заборгованості, дефіцит коштів, невиправдане збільшення запасів - найважливіші проблеми для підприємства. Уникнути такі проблеми компанія може, запровадивши систему нормування оборотних активів.

. Ефективність використання оборотних засобів залежить передусім від вміння управляти, покращувати організацію збуту, підвищувати рівень комерційної і фінансової роботи.

. При аналізі діяльності підприємства ТзОВ «Склад-магазин» виявлено, що найбільше шкоди ефективності використання оборотних засобів було нанесено зростанням дебіторську заборгованість підприємства. Для успішного управління дебіторської заборгованістю необхідно сформувати систему кредитних умов. У ці умови входять такі елементи: термін подання кредиту; розмір наданого кредиту; вартість надання кредиту; система штрафних санкцій за прострочення використання обставин покупцями. З метою максимізації припливу коштів, підприємству варто використовувати різноманітні моделі договорів із гнучкими умовами форми оплати й ціноутворення. Можуть бути різні варіанти: від передоплати чи часткової передоплати до передачі у та надійної банківської гарантії.

. Необхідний постійний контроль над оборотними активами і ґрунтовний аналіз їх оборотності визначення виробничо-комерційного циклу. Забезпеченість підприємства обіговими коштами, ефективність їх використання надають помітне впливом геть процес відтворення, сприяючи його безперебійності, ритмічності. У остаточному підсумку ефективність використання оборотних засобів негативно впливає на фінансові результати діяльності підприємства. Тому працівники фінансових служб повинні постійно ознайомитися з станом оборотних засобів, структурою оборотних активів, результативністю їх використання.

3. Шляхи покращення фінансово-господарської діяльності підприємства

.1 Дослідження ймовірності банкрутства ТзОВ «Склад-магазин»

фінансовий господарський малий ринок

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства ТзОВ «Склад-магазин». Ризик, пов'язаний з можливістю банкрутства для нашого підприємства є високий, адже за 3 останні роки ТзОВ «Склад-магазин» понесло збитки як результат своєї господарської діяльності. Попередження банкрутства, рання його діагностика свого часу зможе врятувати підприємство від кризи чи, навіть, ліквідації.

В Україні, де протягом багатьох десятиріч панувала позаринкова система господарювання, що виключала офіційне визнання банкрутства як економічного явища, немає загальновизнаної вітчизняної методики визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання. Жоден з методів не дає надійного результату і тому не може бути застосований як універсальний Найпростішою є двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства. Двофакторна модель Альтмана - це одна з наочних методик прогнозування ймовірності банкрутства, при використанні якої необхідно розрахувати вплив тільки двох показників це: коефіцієнт загальної ліквідності та питома вага власних коштів в пасивах. Формула моделі Альтмана приймає вигляд:

= - 0,3877 - 1,0736 К_П + 0,0579 К_АВТ (3.1)

де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

К_П - коефіцієнт покриття (загальної ліквідності);

К_АВТ - коефіцієнт автономії (фінансової незалежності).

При Z<0 імовірність банкрутства низька, при Z>0 ймовірність настання банкрутства висока. Для ТзОВ «Склад-магазин» прогноз банкрутства за цією моделлю такий:

р:Z=-0,3877-1,0736*1,8+0,0579*0,69=-2,28;

р:Z=-0,3877-1,0736*2,1+0,0579*0,76=-2,59;

р: Z=-0,3877-1,0736*1,9 +0,0579*0,77=-2,38.

За двохфакторною моделлю Е. Альтмана ймовірність банкрутства ТзОВ «Склад-магазин» при коефіцієнті Z<0 невисока.

Більш обґрунтованою та більш поширеною є п’ятифакторна модель Альтмана. У формулі (3.2) наведено розрахунок п'ятифакторної моделі Е. Альтмана.

= 1,2 * Х1 + 1,4 * Х2 + 3,3 * Х3 + 0,6 * Х4 + Х5 (3.2)

де X1-відношення власного оборотного капіталу до суми активів підприємства. Показник оцінює суму чистих ліквідних активів компанії стосовно до сукупних активів;- відношення чистого прибутку до суми всіх активів;

X3 - відношення прибутку до оподаткування до загальної вартості активів. Показник відображає ефективність операційної діяльності компанії, Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування / Загальна вартість активів;- відношення ринкової вартості власного капіталу до поточних зобов’язань;

Х5 - відношення обсягу продажів(виручки) до загальної величини активів підприємства, характеризує рентабельність активів підприємства.

У табл. 3.1 представлені результати розрахунку індексу кредитоспроможності підприємства ТзОВ «Склад-магазин» за п'ятифакторною моделлю Альтмана за 2010-2012 роки.

В результаті підрахунку Z - показника робиться висновок:

. якщо Z <1,81 - імовірність банкрутства становить від 80 до 100%;

2. якщо 2,77≥Z>1,81 - середня ймовірність краху компанії від 35 до50%

3. якщо 2,99 ≥Z >2,77 - імовірність банкрутства невелика від 15 до 20%;

4. якщо Z>3 - ситуація на підприємстві стабільна, ризик неплатоспроможності протягом найближчих двох років малий.

Таблиця 3.1. Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства за п'ятифакторною моделлю Альтмана (станом на кінець року)

Показник	2010рік	2011рік	2012рік
X1	0,22	0,23	0,18
X2	-0,17	-0,13	-0,30
X3	-0,17	-0,13	-0,28
X4	2,49	3,44	3,91
X5	3,20	2,97	1,44

Показники, що будуть відповідати стану банкрутства за 5-ти факторною моделлю Е. Альтмана наведені нижче.=1,2*0,22+1,4*(-0,17)+3,3*(-0,17)+0,6*2,49+3,20 = 4,15;=1,2*0,23+1,4*(-0,13)+3,3*(-0,13)+0,6*3,44+2,49 = 4,21;

Z2012=1,2*0,18+1,4*(-0,30)+3,3*(-0,28)+0,6*3,91+1,44= 2,65.показники дво- і п'ятифакторної моделей зведені у табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Z-показники двох- і п'ятифакторної моделей

	Двохфакторна модель		П'ятифакторна модель
Z10	-2,28	Z10	4,15
Z11	-2,59	Z11	4,21
Z12	-2,38	Z12	2,65

При дослідженні ТзОВ «Склад-магазин» на банкрутство за двохфакторною моделлю Альтмана, ймовірність настання банкрутства на підприємстві за 3 роки низька. Результати проведених розрахунків за п'ятифакторною моделлю Альтмана свідчать, що ймовірність банкрутства ТзОВ «Склад-магазин» у 2010-2011 рр. була дуже низькою, так як Z>3, але у 2012 році спостерігається тенденція до зменшення Z - показника, а, отже, до збільшення ймовірності банкрутства. У 2010 році Z - показник приймає значення на кінець 2012 року -2,65 - середня ймовірність краху компанії від 35 до50%. Дане зменшення Z - показника пов'язане зі збільшенням поточних зобов'язань у підприємства; із значним зменшенням фінансового результату від звичайної діяльності, підприємство мало збитки; зі зменшенням власного капіталу.

Хоча збитковість фінансово-господарської діяльності підприємства свідчить про загрозу банкрутства, однак це не означає, що будь-яке збиткове підприємство обов’язково має збанкрутувати. Збитковість може бути тимчасовою і за наявності ефективних дій керівництва підприємство може досить швидко відновити прибутковість. З іншого боку, висока рентабельність не виключає банкрутства. Якщо за високої рентабельності у даний момент на підприємстві незадовільні показники ліквідності та фінансової стійкості, це також може свідчити про небезпеку банкрутства.

3.2 Причини проблем та рекомендації щодо удосконалення фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин»

Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин» показує, що основною проблемою є збиткова діяльність підприємства, а усі інші - похідними та пов’язаними. Хоча загрози банкрутства немає, підприємство наприкінці досліджуваного періоду перебуває у кризовому стані, який вимагає впровадження активних антикризових заходів. Це вимагає від менеджменту підприємства конкретних скоординованих дій з виходу з нього.

Як і у всій галузі торгівлі циклічність коливань залежить від загальних економічних умов, доходів покупців, рівня попиту на товар. Відкриття нових магазинів будівельних матеріалів у місті посилює конкуренцію та вимагає ще краще налагоджувати торговельний процес. Існуючі проблеми були викликані наступними причинами:

. Скорочення фінансової результативності на фоні економічної кризи в Україні та загального погіршення ринкової кон’юнктури в галузі будівництва;

, Фінансово-економічні фактори, тобто, зміна облікової політики та податкового законодавства;

. Зниження платоспроможності покупців, постіно зростаюча заборгованість будівельних мереж;

. Застарілі методи роботи з дебіторською заборгованістю та договірними умовами з клієнтами;

. Низький рівень фінансового планування на підприємстві;

. Недостатня кількість кваліфікованого персоналу;

. Низький рівень заробітної плати, високий темп роботи, слабо розвинений мотиваційний механізм.

Проведений у попередньому розділі аналіз являє собою комплексну оцінку фінансового-господарської діяльності підприємства. Аналіз ліквідності показав, що коефіцієнт абсолютної ліквідності набагато нижчий за рекомендоване значення. Високим лишається показник загальної ліквідності, що може свідчити про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства. Підприємству необхідно здійснити заходи для збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що призведе до збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності, поліпшить його платоспроможність. Це дозволить підприємству брати довго- і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, що є на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається відділ маркетингу, це можна здійснити продажем важко реалізовуваної продукції зі знижкою; встановленням платіжного терміналу.

Виявлено, що частка оборотних коштів у складі майна досить висока (50,3%). Не зважаючи на це, підприємство відчуває потребу в оборотних коштах. Це відбувається через невикористання значної частини оборотних коштів у виді дебіторської заборгованості і матеріальних запасів. Для рішення сформованої ситуації необхідно провести заходи щодо оптимізації рівня товарних запасів та переглянути, у разі необхідності, взаємовідносини з контрагентами підприємства, здійснювати оперативне управління дебіторською заборгованістю. Що стосується факторів внутрішнього середовища, то для зниження витрат необхідно провести інвентаризацію стану майна з метою виявлення активів «низької» якості (залежалих запасів, дебіторської заборгованості нереальної до стягнення), і уточнити реальну величину вартості майна. Керівництву підприємства в майбутньому звітному періоді не слід нарощувати запаси, а вільні кошти направити на погашення кредиторської заборгованості, інакше існує імовірність зменшення рівня платоспроможності.

Аналіз дозволив виявити той факт, що в даний час поточна платоспроможність підприємства у великому ступеню залежить від надійності дебіторів. Тому працівникам підприємства варто чітко відслідковувати терміни погашення дебіторської заборгованості, а за результатами оцінки на виявлену прострочену чи таку, що має високу імовірність не погашення заборгованості, створювати резерви по сумнівних боргах. Базуючись на проведений раніше аналіз ТзОВ «Склад-магазин» основними шляхами підвищення ефективності господарювання є запропоновані у табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Рекомендації щодо удосконалення фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин»

№		Рекомендований захід	Напрями реалізації	Опис ефекту від запропонованих заходів
1		Зменшення дебіторської заборгованості	1. Введення сучасних методів роботи з простроченою дебіторською заборгованістю (факторинг, форфейтинг) 2. Встановлення певних умов кредитування дебіторів (використання знижок, штрафів); 3. Постійний контроль стану розрахунків; 4. Створення резерву сумнівних боргів.	Поповнення оборотних коштів Тривалість обороту дебіторської заборгованості - зменшується; Коефіцієнт абсолютної ліквідності - збільшується.
2	Оптимізація структури оборотних активів		1. Постійне проведення розрахунків потреби у запасах; 2. Для зручності оплати товарів встановити платіжні термінали; 3. Реалізація продукції на складах; 4. Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення.	Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку ТзОВ «Склад-магазин»; Тривалість обороту оборотних активів - зменшується;
3	Вдосконалення управління необоротними активами		Здача на умовах лізингу складу для зберігання будівельних матеріалів; Постійний перегляд необоротних активів та реалізація невикористовуваного майна.	Поповнення оборотних коштів; Підвищення фондовіддачі основних засобів.

3.3 Розрахунок ефекту запропонованих заходів

Після проведеного аналізу фінансового становища у другому розділі було встановлено, що дебіторська заборгованість потребує оптимізації. Частка цього показника в оборотних активах підприємства дуже велика. Дані для аналізу зміни дебіторської заборгованості за 2010-2012 рр. представлені у табл. 3.4. Виявлена тенденція зростання дебіторської заборгованості ставить підприємство у залежність від фінансового становища своїх партнерів.

Таблиця 3.4. Динаміка дебіторської заборгованості за 2010-2012 рр.

Роки	2010	2011	2012	Зміна (+,-)
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	62,8	74,1	122,0	59,2
Частка дебіторської заборгованості у загальному обсязі оборотних активів	4,96	9,96	28,26	23,3

Для ефективного управління дебіторською заборгованістю керівництву ТзОВ «Склад-магазин» необхідно:

. Постійно контролювати стан розрахунків із покупцями;

. Встановити певні умови кредитування дебіторів, наприклад:

покупець оплачує повну вартість, якщо оплата відбувається період із 11-го по 30-й день кредитного періоду;

. Визначення знижок чи надбавок щодо різноманітних груп покупців з погляду дотримання ними платіжної дисципліни, наприклад:

- покупець отримує знижку 2% у разі оплати товару протягом п’яти днів із моменту покупки;

покупець отримує знижку 5% при достроковій оплаті;

формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань контрагентами;

. Вибір умов продажу, які забезпечують гарантоване надходження коштів;

Заходами щодо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю є:

. виключення з числа партнерів підприємств із високим рівнем ризику;

. виявлення фінансових можливостей надання підприємством товарного (комерційного кредиту);

. формування умов забезпечення стягнення заборгованості;

. використання сучасних форм рефінансування заборгованості. Рефінансування дебіторської заборгованості - це форма реструктуризації активів, що полягає у перетворенні дебіторської заборгованості в інші ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення. Погашення дебіторської заборгованості є важливим резервом відновлення платоспроможності підприємства, що опинилось у фінансовій кризі.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:

. Факторинг - операція з перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи іншому кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові. Наприклад, банк може придбати у підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та послуги, строк сплати за які минув [4].

. Форфейтинг - операція щодо рефінансування дебіторської заборгованості за комерційним кредитом, яка оформлюється шляхом індосаменту перехідного векселя на користь банку. У результаті цієї операції комерційний кредит перетворюється в банківський. За своєю сутністю форфейтинг поєднує у собі елементи факторингу та обліку векселів. До заходів рефінансування дебіторської заборгованості, окрім перелічених вище, відноситься також комплекс процедур примусового стягнення заборгованості, зокрема й за позовом до господарського суду.

Під час інфляції відтермінування платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише деяку частину вартості проданої продукції. Падіння купівельної спроможності грошей у цей період характеризується коефіцієнтом Кi, зворотним до індексу цін. Якщо встановлена договором сума для отримання становить X, а динаміка цін характеризується індексом цін Iц, то реальна отримана підприємством сума з урахуванням їхньої купівельної спроможності в момент оплати становитиме X: Iц. У межах цієї величини знижка, надана за умови дострокової оплати, дозволила б знизити втрати підприємства від знецінення грошей. Якщо темп інфляції дорівнює 104,6%, тоді індекс цін Iц =1,05. Отже, внаслідок місячної відстрочки платежу підприємство отримає реально лише 95,24% (1: 1,05*100) договірної вартості продукції. З річної виручки за продукцію, що продається за умов відтермінування оплати, підприємство одержало реально лише 1554,3 тис. грн. (1636,1*0,95). Отже, 81,8 тис. грн. становлять приховані втрати від інфляції. Варіанти альтернативних способів розрахунків із покупцями і замовниками наведені у табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Аналіз альтернативних способів розрахунків із покупцями і замовниками

Показники	Варіант I (термін оплати 3 дня за умови 3% знижки)	Варіант II (термін оплати 25 днів)	Відхилення (+,-)
1. Індекс цін	1	1,05	+ 0,05
2. Коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей	1	1: 1,05 = 0,95	- 0,05
3. Втрати від інфляції із виторгу, тис. грн.	0	81,8	+ 81,8
4. Втрати від відсотків за кредитами за ставки 11,8% річних (кредитна лінія) тис. грн.	(1636,1 * 3 * 11,8) / (365 * 100) = 1,59	(1636,1 * 25 * 11,8) / (365 * 100) = 13,22	+ 11,63
5. Втрати від надання 3%-знижки із тисячі рублів договірної ціни, тис. грн.	1636,1 *0,03 = 49,08	0	- 32,72
6. Результат політики надання знижки за скорочення терміну оплати (стр. 3 +стр. 4 + стор. 5) тис. грн.	50,67	95,02	+ 44,35

Отже, надання 3% знижки з ціни за умови зменшення терміну оплати дозволяє підприємству скоротити втрати від інфляції та відсотків банку у сумі 44,35 тис. грн.

Іншим засобом впливу в напрямі прискорення розрахунків із покупцями лежить введення штрафних санкцій за затримку платежу. Механізм санкцій здебільшого менш вигідний як продавцю, так і покупцю. Відповідно до ПКУ штрафи, одержані від контрагентів, входять до складу позареалізаційних доходів організації та збільшують оподатковувану базу з податку на прибуток.

З метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості на підприємстві необхідно створити резерв сумнівних боргів, який коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Таким чином, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості. Величина сумнівних боргів визначається:

. виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

. виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати;

. на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Для обчислення резерву сумнівних боргів необхідно враховувати підходи, визначені в П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С) БО 2 «Баланс», П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати», та інших нормативних документах, які регламентують бухгалтерський облік дебіторської заборгованості. На ТзОВ «Склад-магазин» класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи:

. Перша група - термін погашення до 30 календарних днів;

. Друга група - термін погашення до 60 календарних днів;

. Третя група - термін погашення більше 60 календарних днів;

Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту). Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості ТзОВ «Склад-магазин» для спостереження обрано період за попередні три роки, ці дані наведені у табл. 3.6.

Дебіторська заборгованість на 31 березня 2013 року становить 116,0 тис. грн., з наступним розподілом за строками її непогашення: 1 група - 98,7 тис. грн.; 2 група - 10,3 тис. грн.; 3 група - 7,0 тис. грн.

Таблиця 3.6. Класифікація дебіторської заборгованості ТзОВ «Склад-магазин» за 2010-2012 рр.

Дата балансу	Сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи* (тис. грн.)			Заборгованість, що визнана безнадійною в наступному році, у складі сальдо дебіторської заборгованості відповідної групи на кінець попереднього року
	Група 1	Група 2	Група 3	Група 1	Група 2	Група 3
31.12.2010	47	5,3	1,5	0,31	0,12	0,21
31.12.2011	54	7	1,6	0,19	0,25	0,38
31.12.2012	93	13	4,3	0,30	0,13	0,61
Разом	194	25,3	7,4	0,8	0,5	1,2

 

Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості визначається за такою формулою:

Кс = (Бзн: Дзн),

де Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості;

Дзн - дебіторська заборгованість.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:

групи 1 - 0,8: 194 = 0,004;

групи 2 - 0,5: 25,3 = 0,018;

групи 3 - 1,2: 7,4 = 0,16.

Величина резерву сумнівних боргів має становити:

,7 х 0,004 + 10,3 х 0,018+ 7,0 х 0,16= 1,7 тис. грн.

Отже, підприємству слід нарахувати резерв сумнівних боргів у сумі 1,7 тис. грн.

. На підприємстві є додаткові резерви збільшення ефективності використання основних засобів за рахунок продажу невикористаної будівлі площею 215 мІ. Варіантом є лізинг, тобто довготермінова оренда основних фондів з можливим подальшим викупом майна орендатором. Склад для зберігання будівельних матеріалів можна надати у користування фірмі, що знаходиться поруч та займається виробництвом піноблоків. Склад обліковується на рахунку 15 «Незавершені капітальні інвестиції». У зв’язку із невикористанням цей об’єкт не був уведений у дію через згортання підприємством діяльності та зменшення виручки від реалізації. Балансова вартість складу зберігання будівельних матеріалів становить 88,5 тис. грн.

Постійні платежі передбачають виплату однакової суми лізингового платежу через рівні проміжки часу. Такий механізм припливу грошей називається ануїтет. Лізинговий платіж розраховується за формулою 3.1.

L=(P-S/(1+i)ⁿ) *(i/1 - (1+i)ⁿ) (3.1)

де Р - первісна вартість предмета лізингу;- кількість періодів; і - процентна ставка для вказаного періоду;- залишкова (викупна) вартість предмета лізингу;- лізинговий платіж.

Отже, вартість предмета лізингу становить 88,5 тис. грн., ставка - 15% річних, або 1,25% на місяць, строк лізингу приймемо за рік, викупна вартість 50 000 грн. Тоді регулярні лізингові платежі розраховані за формулою ():

L = (88500 - 50000/(1+0,0125)¹²)* (0,0125/1 - (1+0,0125)¹²) = 3879,92 грн.

За рік надання об’єкту під лізинг ТзОВ «Склад-магазин» отримає 3879,92*12= 46560 грн. У кінці року ТзОВ «Склад-магазин» має можливість продати склад за вартістю 50 тис. грн. Лізинг об’єкта незавершеного будівництва приводить до зменшення необоротних активів на 88,5 тис. грн. та збільшення оборотних активів на 96,5 тис. грн. Цей захід необхідний для підвищення ліквідності і платоспроможності підприємства.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиковими коштами виділяють чотири типи фінансової стійкості підприємства, які наведені у табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Показники за типами фінансової стійкості

Показники	Тип фінансової стійкості
	Абс. стійкість	Норм.стійкість	Нестійкий стан	Кризовий стан
Надлишок або нестача власних оборотних коштів для формування запасів та витрат, що характеризує ступінь покриття оборотних активів власним оборотним капіталом	∆Фок≥0	∆Фок<0	∆Фок<0	∆Фок<0
Надлишок або нестача довгострокового капіталу для покриття запасів та витрат, що характеризує ступінь покриття вартості оборотних активів довгостроковим капіталом	∆Фдк≥0	∆Фдк≥0	∆Фдк<0	∆Фдк<0
Надлишок або нестача загальної суми основних джерел формування запасів та витрат, що характеризує ступінь покриття вартості оборотних активів за рахунок довгострокового капіталу та короткострокових кредитів	∆Фзаг≥0	∆Фзаг≥0	∆Фзаг≥0	∆Фзаг<0

Проведення запропонованих заходів надасть можливість скоротити втрати від інфляції та відсотків банку у сумі 44,35 тис. грн.; надання будівлі у користування іншому підприємству на лізингових умовах призвела до збільшення власного капіталу на 8 тис. грн.; створення резерву сумнівних боргів у розмірі 1,7 тис. грн. дозволить покрити у майбутньому безнадійну дебіторську заборгованість. У результаті проведених заходів ТзОВ «Склад-магазин» може поліпшити фінансове становище підприємства, відновити у найближчим часом платоспроможність, підвіщити фінансову стійкість з нестійкого становища до абсолютно стійкого.

Аналіз фінансової стійкості ТзОВ «Склад-магазин» до і після проведених заходів наведено у табл. 3.8.

Таблиця 3.8. Аналіз показників фінансової стійкості ТзОВ «Склад-магазин»

№	Показники	Значення, тис. грн.
		2012	Зміни	Після заходів
1	Вартість власного капіталу підприємства	882,8	-1,7 +8,0 +44,35	933,45
2	Вартість необоротних активів підприємства	701,6	-88,5	613,1
3	Наявність власних оборотних коштів (р. 1 - р. 2)	181,2	0	320,35
4	Сума довгострокових зобов’язань підприємства	0	0	0
5	Наявність власного капіталу та довгострокових зобов’язань (р. 1 + р. 4 - р. 2)	181,2	0	320,35
6	Короткострокові кредити банків	179,1	0	179,1
7	Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (р. 1 + р. 4 + р. 6 - р. 2)		499,45
8	Сума запасів та витрат майбутніх періодів	273,7	0	273,7
9	Надлишок або нестача власних оборотних коштів для формування запасів та витрат (р. 3 - р. 8)	-92,5	0	46,55
10	Надлишок або нестача довгострокового капіталу для покриття запасів та витрат (р. 5 - р. 8)	-92,5		46,65
11	Надлишок або нестача загальної суми основних джерел формування запасів та витрат (р. 7 - р. 8)	86,6		225,75
Тип фінансової стійкості		Нестійкий стан		Абсолютна стійкість

Висновок

Найважливішим показником ефективного функціонування підприємства є стан його фінансово-господарської діяльності. Для сучасних українських підприємств однією з основних проблем успішного функціонування є пошук шляхів покращення фінансово-господарської діяльності, що прямо вливає на прибутковість та конкурентоспроможність підприємства. З метою пошуку шляхів покращення фінансово-господарської діяльності було проведено аналізування на базі ТзОВ «Склад-магазин».

На основі опрацьованих теоретичних засад аналізування фінансово-господарської діяльності підприємства проаналізовано основні показники системи виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства та оцінено причини існуючих проблем та їх стан у сфері менеджменту.

Дослідження фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Склад-магазин» показало, що результати фінансово-господарської діяльності підприємства в 2012 році мали таку характеристику:

. Наявність збитковості у сумі 341,1 тис. грн. за 2012 рік;

. Загальна сума зросту дебіторської заборгованості підприємства за 2010-2012 рр. складає 109,2 тис. грн.;

. Підвищення коефіцієнтів ліквідності;

. Виручка від реалізації продукції підприємства скоротилася протягом періоду 2010-2012 рр. на 5126 тис. грн.;

. Низький рівень оборотності коштів;

. Висока плинність кадрів;

. Недостатня кількість оборотних коштів.

З метою вирішення існуючих проблем було запропоновано наступні заходи їх вирішення:

. Введення сучасних методів роботи з простроченою дебіторською заборгованістю (факторинг, форфейтинг);

. Встановлення певних умов кредитування дебіторів (використання знижок, штрафів);

. Постійний контроль стану розрахунків;

. Створення резерву сумнівних боргів;

. Постійне проведення розрахунків потреби у запасах;

. Для зручності оплати товарів встановити платіжні термінали;

. Реалізація продукції на складах;

. Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення.

. Здача на умовах лізингу складу для зберігання будівельних матеріалів;

. Постійний перегляд необоротних активів та реалізація не використовуваного майна.

В роботі розраховано на 2013 рік покращення фінансової стійкості внаслідок запропонованих заходів. Отже, вони є економічно доцільними для впровадження у ТзОВ «Склад-магазин».

Список використаних джерел

фінансовий господарський малий ринок

1. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: [Навч. посіб.] /М.Я. Коробов. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 378 с.;

2. Щодо застосування терміну «фінансово-господарська» діяльність Комітети Верховної Ради Лист №06-10/565 від 01.10.2001;

. Гетьман О.О. Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч.посібник-2-е видання - К.:Центр учбової літератури. 2010, с. 340;

. Мацибора В.І..Збарський В.К. Мацибора Т.В. Економіка підприємства: Навч.посібник-К. Каравела.2008-с. 312;

5. Господарський кодекс України. Чинне законодавство станом на 15.05.2013 року/ Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2006. - 20-23 с.;

6. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування /Г.О. Крамаренко. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.;

7. Давиденко Н.М. Методологічне забезпечення проведення аналізу фінансового стану підприємств /Н.М. Давиденко // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2003. - №4 (26). - С. 92-98;

8. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 450 с.;

. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник дл студентів вищих навчальних закладів.2-е вид.-К.:Каравелла 2005.-5с;

. Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством / О. Конторщикова // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - №6. - С. 3-5.;

11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 560 с.;

. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Є.П. Кожанова, І.П. Отенко. - Х.: ВД

«ІНЖЕК», 2003. - 208 с;

. Гавришко Н. Проблеми розрахунку коефіцієнтів ліквідності / Н. Гавришко // Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку: Збірник тез IV міжнародної науково-практичної конференції (10-12 жовтня 2006 року). - Тернопіль, Економічна думка, 2006. - С. 86-88;

14. Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій. Лист Державної податкової адміністрації України №759/10/20-2117 від 27.01.1998 р.;

. Беспалова А.Г., Іонін Є.Є. Стандарти обліку та звітності як інформаційні передумови аналізу /А.Г. Беспалова, Є.Є. Іонін // Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємства»: Тези доповідей міжнар. наук.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за вип. Л.М. Кіндрацька. - К.: КНЕУ, 2002. - 596 с. - С. 22-25.;

. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: [Монографія] / Л.А. Лахтіонова. - К.:КНЕУ, 2001. - 387 с.;

. Купчина Л.А. Анализ финансовой деятельности/ Л.А. Купчина // Бухгалтерский учет. - 1997. - №2. - С. 51-66.;

. Мец В.О. Економічний аналіз фінансового стану і фінансових результатів підприємства: [Навч. посіб.] /В.О. Мец. - К.: Вища шк., 2003. - 278 с.

19. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: [Навчальний посібник]. - 3-тєвидання, перероб. і доп. / Н.В. Тарасенко. - Львів: «Новий світ - 2000», - 2004. - 344 с.

20. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Фінансово-экономический аналіз. - Х.: Изд-во Харьк.ун-та внутр дел, 2009. - 394 с.

21. Пилипенко О.І. Економічний аналіз фінансової стійкості підприємства / О.І. Пилипенко. // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2003. - №4 (26). - с. 218.

. Воротіна Л.І. Малий бізнес та підприємництво як засіб адаптації до ринкових форм господарювання. - К: Т-во «Знання України». 1996. с. 417;

23. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики К: Т-во «Знання України» 2005, с. 4;

24. Щербина В.С. Господарське право. - К., 2003. - с. 6;

. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст. 356);

26. Мних Є.В. Економічний аналіз: [Підручник] / Є.В. Мних. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 c.

27. Барановський О. Державна підтримка малого бізнесу: Світовий досвід і Україна. О. Барановський // Економіка України. - 1993. No6. С. 74 - 79.

8. Теория анализа хозяйственной деятельности: [Учеб.] / Осмоловский В.В.,

Кравченко Л.И., Русак Н.А. и др.; Под общ. ред. В.В. Осмоловского. - Мн.: Новое знание, 2001. - 318 с.

. Фінансовий аналіз: [Навч. посіб.] / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. - К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т, 2002. -301 с.

30. Чечевицына Л.Н. Экономический анализ: [Учебное пособие] / Л.Н. Чечевицына. - Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2001. - 448 с.