який містить 770 сторінок оригінального тексту.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
.1 Сутність поняття фентезі
Фентезі - жанр фантастичної літератури, заснований на використанні міфологічних і казкових мотивів. Слід звернути увагу на назву жанру «fantasy». Слова «fantasy» і «imagination» є синонімами і позначають «уява», «фантазія», «здатність створювати в розумі образи реальних речей або нові уявлення» [ 24,222 ], однак вони мають різні відтінки значення, розрізняються за ознакою ступеня фантастичності, неправдоподібності уявних уявлень. Fantasy великою мірою підкреслює елемент невідповідності образу дійсності, химерність,неприродність далеких від реальності образів,створюваних неприборканою фантазією [ 24, 223 ]. Imagination позначає продукт уяви настільки чіткий і закінчений, що він представляється реально існуючим або можливим у дійсності [ 24, 224 ]. Отже, назва жанру фентезі (fantasy) говорить про найбільшу ступень невідповідності образів дійсності.
Твори фентезі найчастіше нагадують історико-пригодницький роман, дія якого відбувається у вигаданому світі, близькому до реального Середньовіччя, герої якого стикаються з надприродними явищами і істотами. [25, 1162] Найчастіше фентезі побудовано на основі архетипових сюжетів. Термін фентезі, як і фантастика, походить від слова «фантазія» (у грецькій міфології фантазії - божество, що викликало ілюзії, що створювало образи, брат бога сновидінь Морфея). Фантазія є необхідна умова всякого мистецтва, незалежно від його характеру і навіть взагалі всякої творчості - наукової, технічної, філософської. Фантазія в літературі та інших мистецтвах - зображення неправдоподібних явищ, введення вигаданих образів які не збігаються з дійсністю, ясно відчувається порушення художником природних форм, причинних зв'язків, закономірностей природи. Визначення жанру фентезі розпливчасті або обмежуються перекладом з англійської " fantasy " - фантазія, включаючи в жанр фентезі все, що може бути створене фантазією автора. Фентезі - жанр, що поєднує риси фантастики і сказань, епосів, міфології. Має глибокі й міцні корені в літературних традиціях різних часів і народів, аж до найдавніших, але як певний жанр склався в 20 столітті.
Поширена також думка, що фентезі - це "казка для дорослих" або "те ж саме, що і фантастика, тільки замість космічних кораблів і бластерів в ній дракони і мечі". Поняття " провідні позиції" для фентезі може розумітися двояко.
По-перше, необхідно визнати, що за обсягом видань і популярності у пересічного читача фентезі залишило далеко позаду багато літературних жанрів. Воно поступається за кількістю назв і обсягами продаж лише дамському роману і детективу. Інше значення слів "провідні позиції" говорить про те, що серед усіх літеpатуpних жанрів саме фентезі найбільш швидко розвивається, освоюючи нові території і залучаючи все більше читачів.
Не можна сказати, щоб «фентезі» стало новим літературним явищем. Адже «фентезі», як зрозуміло з назви, - література фантазії, вільного вимислу, не застереженого (на відміну від наукової фантастики) необхідністю раціональних, наукових пояснень того, що відбувається. Однак настільки розширене визначення фентезі не здається дуже вдалим - дуже багато самостійних і визнаних літературних напрямів минулого і сьогоденного вона поглинає.
До фентезі в такому випадку можна віднести і первісний міф, і давньогрецьку трагедію, і класичну літературну казку, і сучасну літературу жахів.
Будь-який твір, в якому неможливе сусідить з можливим,і є фентезі. Найголовніший, основоположний елемент фентезійної літератури - поєднання абсолютного вимислу і дійсності. Причому, основна частка дістається саме вигадці, тоді як реалізм і достовірність відіграють допоміжні ролі другого плану.
Таким чином, відштовхуючись від нашого нехитрого визначення, можна отримати приблизну дату зародження жанру. Це - середина другого тисячоліття до нашої ери. Першою фентазійной історією став Шумерський епос про героя Гільгамеша. Саме Шумерський Гільгамеш, на відміну від своїх міфічних побратимів, першим пускається в дійсну повноцінну пригоду. Він бажає здобути безсмертя. Саме воно - об'єкт його пошуку. [27, 16]. Література фентезі веде свою історію також від міфів Давньої Греції і середньовічних епосів («Беовульф»).
Перше тисячоліття нашої ери. Саме цей період стає розквітом героїчної літератури. Сильний вплив на майбутній жанр зробили середньовічні лицарські романи. Артуріанська легенда з її магією, мечами і романтикою, на думку Андрея Сапковського, лежить в основі більшості творів фентезі. Хитромудрі персонажі поступово починають витіснятися лицарями, які спритно орудують дворучними мечами, які билися проти драконів та інших нечистих сил. Пісні бардів та менестрелів про військової доблесті, про славу, про бойові нагороди ґрунтуються на фентезійних сюжетах. Так і з'явилися легенди про короля Артура і Лицарів Круглого столу, що здатні розбити поодинці полки ворогів. Кожен менестрель примудрявся удосконалити діяння, оспівані в «ранніх версіях» героїчних пісень : повалені вороги, здобуті скарби, завойовані королівства.
Також саме в період розквіту народного епосу, фентезі стало набувати звичні нашому оку риси. Героями європейської фентезі трохи пізніше стають ельфи і гноми, маги і чаклуни, циклопи і сирени - всі вони давно стали звичним для будь-якого шанувальника жанру. Виникли навіть стереотипи зовнішності і поведінки. Великі зуби, чорний окрас - злий. Добродушна посмішка, пухнаста мордочка - хороший. Донині подібні характеристики залишаються актуальними.
Інтерес до фентезі-літератури зростає багаторазово. Величезна кількість письменників з головою занурюється в новий жанр. Фентезі набирає шанувальників щодня, стаючи одним з найпопулярніших і комерційно вигідних літературних жанрів.
Фентезі - це зустріч світів. Насамперед, зустріч казкового світу з зовнішньою реальністю. Читач, слухач, свідок завжди бере активну участь у цій зустрічі: адже він приносить із собою на цю зустріч світ звичної йому дійсності. Він неминуче зіставляє цей світ з віртуальним світом фентезі. І це зіставлення, свідоме чи підсвідоме, робить свою важливу роботу.
Це зустріч фантазійного світу з внутрішньою реальністю, з внутрішнім світом людини. І це ще більш важлива, ще більш захоплююча зустріч. Адже наш внутрішній світ дозволяє нам побачити у фентезі те, що повинно було б бути в реальному житті, яке далеко не завжди нас задовольняє.
.2 Лінгвістичні та стилістичні особливості жанру фентезі
Твори, що належать до фантастичних жанрів,характеризуються цілим рядом специфічних мовних особливостей,обумовлених тим, що описуваний в них світ цілком або частково змодельований автором. Внаслідок цього об'єкти і закономірності реального світу доповнені або заміщені в ньому вигаданими, однак, вони підносяться автором як можливі : цей світ логічний і внутрішньо несуперечливий, а також особливим чином співвіднесений з реальністю (метафора, гіпербола або алегорія реального світу). Описуючи створений авторською уявою світ, де реальні об'єкти і явища співіснують з вигаданими, письменник - фантаст практично не може обійтися існуючим словниковим фондом. Для позначення оказіональних лексичних одиниць, що використовуються в творах літературної фантастики та фентезі, поки не запропоновано єдиного загальноприйнятого терміну: вони позначаються як «квазілексеми» (С.Н. Соскіна), «квазітерміни» (Е.М. Меднікова), «лжетерміни», «Вигадані терміни», чим підкреслюється їх певна спорідненість з термінологічними одиницями наукового стилю.
Квазілексеми (від лат. Quasi «майже», «зразок», «начебто») в певних рисах подібні з художніми окказионализмами, але багато в чому і відмінні від них. Це лексичні одиниці семантичного рівня, їх основна функція - передача деякого об'єму логіко - предметної інформації, хоча предметом позначення є неіснуючий денотат. Для ідентифікації квазілексем використовуються два критерії: 1) екстралінгвальний (відсутність реалії, позначеної даними словом,в оточуючій нас дійсності), 2) лінгвістичний (відсутність даного слова або значення слова в словнику). Семантика квазілексем фантастики вельми своєрідна. Визначальним для семантики мовних одиниць є обов'язкова наявність в їх мовному значенні денотата або / і сигніфікату, характер їх взаємин в рамках одного і того ж означає, домінуюче положення денотата над сигніфікатом в одних типах імен, сигніфікат над денотатом - в інших [ 9,197 ].
Переважна більшість предметних імен в будь-якій мові являє словесні знаки, в семантиці яких, денотат і сигніфікат знаходяться один до одного у відношенні змісту поняття до його обсягу. Такі слова є назвою цілого класу, сукупності предметів і володіють денотативно-сігніфікатівним типом значення. У основі знакового значення слів даного типу лежить денотат, типізоване уявлення предмета, і сигніфікат, поняття, зміст якого становить істотні ознаки предметів даного класу. референтом в даному випадку виступає конкретний предмет, який є представником даного класу. До цього типу слів належать імена реальних предметів матеріального світу, видимих, відчутних. У випадках спеціалізованої, термінологічної лексики денотат домінує над понятійним компонентом, внаслідок чого словесний знак служить спеціалізованою назвою. Знакове значення подібних імен носить чисто денотативний характер. Третій семіологічний тип слів-назв складають слова з сігніфікатівним значенням - назви абстрактних понять та імена ірреальних, неіснуючих об'єктів. Це слова, що не мають референта, типу direwolve, sentinel-tree, dargon etc.
Внутрішню форму слова, навіть коли вона абсолютно ясна і прозора,слід відрізняти від концептуального значення. Нерідкі випадки, коли структурно - семантичне значення квазілексеми зрозуміло, але її фактичне значення не охоплюється повністю взаємодією частин, а являє собою семантичну надбавку. Сам факт її виникнення передбачений системою мови, хоча надбавка не визначена. А в фантастичному тексті ця надбавка може виявитися найнесподіванішою. У подібних випадках значення квазілексеми може бути сприйняте лише на підставі знання ситуації. У творі фентезі часто виступає персонаж - посередник (або декілька персонажів) між читачем і зображуваним гіпотетичним світом. Їм, а через них і читачеві пояснюють все незрозуміле, нове. У пояснення природно включаються і квазілексеми,настільки ж незвичайні для персонажа посередника, як і для читача, але звичні для тих, хто пояснює. Аналіз квазілексем в парадигматичному аспекті дозволяє відзначити в їх структурі діалектичну єдність двох тенденцій - прагнення до новизні і прагнення до традиційності, що обумовлено комунікативною і прагматичною установкою фантастичного тексту: з одного боку,необхідно підтримати враження незвичайності, з іншого - не можна допускати затемнення сенсу, читач повинен його сприймати хоча б у загальних рисах. Звідси дві протилежні тенденції в словотворенні,простежуються на квазілексемах.
З одного боку, письменники-фантасти широко використовують існуючі словотвірні моделі,враховують правила сполучуваності, з іншого - прагнуть використовувати всі потенційні можливості, надані їм структурою, і при цьому можуть навмисно допускати порушення словотворчих норм,оскільки жанр фентезі володіє високою толерантністю до всякого роду відхилень від мовного стандарту. Існуючі словотворчі моделі в англійській мові, з точки зору Г.Б. Антрушина, О.В. Афанасьєвої, Н.Н. Морозовой припускають: афіксацію (деривацію), конверсію, словоскладання, скорочення [1, 78-79]
Синтаксичний спосіб утворення складних слів являє собою зафіксовані відрізки мовлення, які зберігають у своїй структурі синтагматичні зв'язки, властиві мови: артиклі, прийменники, прислівники.
Говорячи про способи термінотворення, Р.А. Будагов виділяє 2 способи:
.Надання вже існуючих в літературній мові словам особливого термінологічного значення;
. Використання іншомовних елементів [4, 23].
І.В. Арнольд вважає основними способами утворення термінів :
1. Використання грецьких і латинських форм;
. Запозичення з інших терміносистем ;
. Запозичення з інших мов;
. Словотвір, в якому основними є словоскладання,семантичне зміна і деривація [2,56].
.2.1 Лексико-стилістичні особливості жанру фентезі
Художній текст, створюваний за допомогою уяви автора, у своєму втіленні є можливий світ. Таким чином,твори наукової фантастики, і фентезі як різновиду художнього тексту можна віднести до можливих світів. Жанр фентезі приваблює письменників насамперед тим, що дозволяє величезну свободу авторської фантазії і дозволяє вводити на розповідь часом самі немислимі елементи. Але тут є свої межі і правила.
Слід зазначити, що дуже багато теоретиків намагалися дати універсальну класифікацію жанрових ознак. Але ці спроби не мали успіху, оскільки різні літератури та літературні напрями припускають різні жанрові принципи. За класифікацією М.З. Кагана, до жанрових принципів ставляться: 1)пізнавальний аспект (власний, тематичний), 2) обсяг (новела, розповідь, роман), 3) оцінна сторона творчості (ода, елегія, комедія, трагедія), 4) ступінь участі фантазії, 5) прямий чи опосередкований сенс образності.
По М.Я. Полякову жанрові принципи - це 1) естетична "система" (трагічне, комічне тощо., 2) композиційна система, 3) тематична система (охоплення дійсності), 4) стилістична система.
По Р.М. Поспелову, всі жанри створюються поєднанням тій чи іншій проблематики, ознак обсягу й стихотворності або прозаїчності [3,92].
В жанрі фентезі проявляється багатомовна свідомість сучасного роману (у термінах М.М. Бахтіна) : вторинний світ будується з елементів культури самих різних народів, і характерною його особливістю є підкреслена багатонаціональність і багаторасовість, яка вимагає і мовного багатства.
.2.2 Лексико-семантичні особливості жанру фентезі
У сучасному мовознавстві проблемами перекладу творів у жанрі фентезі інтенсивно займаються багато зарубіжних дослідників (R. Nagel, LP Fernandes, A. Yamazaki, Z. Shavit, A. Pym, I. Hegedus). У порівнянні із західними країнами <#"justify">Висновки до першого розділу
Отже, підбиваючи деякі підсумки в першому розділі нами були розглянуті теоретичні передумови дослідження. Ми детально розглянули жанр фентезі у художній літературі, його походження та історію, лінгвістичні та стилістичні особливості цього жанру, ми розглянули квазеліксеми у научній фантастиці та фентезі, а також звернули увагу до концепту створення ірреального світу в англомовних творах як важливу складову образу фентезі.
Проведений аналіз теоретичних джерел дозволяє зробити наступні висновки:
·Література фентезі веде свою історію від міфів Давньої Греції і середньовічних епосів. Дослідами щодо походження фентезі, як жанру літератури детально займалися А. Сапковський, В.Н.Беренкова, Д. Лопухов, М.Токарева та інші вчені.
·Квазеліксеми, як лексичні одиниці, що використовуються в творах літературної фантастики та фентезі є важливою складовою написання творів та романів ціх жанрів. Детально розглядають цю тему І.В. Арнольд, С.Н. Соскіна, Е.М. Медникова, та багато інших вчених.
·Концепт, як лексична одиниця мало де знаходить своє пояснення, але ж все ж таки ми знайшли ії тлумачення. Концепт - смислове значення імені (знаку), тобто зміст поняття, обсяг якого є предмет (денотат) цього імені. Багато вчених звертають увагу до цієї лексеми, але ж важливий внесок завдяки своїм дослідженням зробили такі вчені,як І.В.Арнольд, Р.А. Будагов.
·У сучасному мовознавстві проблемами перекладу творів у жанрі фентезі інтенсивно займаються багато зарубіжних дослідників, такі, як R.Nagel, Z.Shavit та інші вчені. Але ж разом з тим багато аспектів перекладу текстів даної категорії продовжують залишатися до кінця не вивченими.
лінгвістичний фентезі ірреальний роман
РОЗДІЛ 2. ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ІРРЕАЛЬНОГО СВІТУ У РОМАНІ ДЖОРДЖА Р.Р.МАРТІНА A GAME OF THRONES
.1 Лексичні засоби створення ірреального світу у романі Дж. Р.Р. Мартіна A game of thrones
Роман «Гра Престолів» поєднав в собі елементи чарівної казки такі як: блукання по чарівній країні, світ іншої реальності, помічник (провідник), бої з неймовірними чудовиськами, мудрі люди похилого віку, фантастичні істоти, різні чарівні предмети, нагорода за подвиги, ряд випробувань, всілякі перетворення. Але насамперед Мартін намагався створити свою епопею більш у історичному жанрі, ніж у казковому.
Картина фантастичного світу, в якому героям доводиться зустрічатися з самими загадковими істотами, обрамляється в «A Game of Thrones», як і у чарівній казці, картиною реального світу: вона, як правило, і починається і закінчується на реальній Землі. У цій «кільцевої картині» все реально : і обстановка, і герої і т. д. А потім починається нереальне, фантастичне.
Ми будемо розглядати лексичні засоби створення ірреального світу Джорджем Мартіном в романі A Game of Thrones на прикладі порівняння декількох діалектів різних вигаданих народів, та інших прикладів.
Невід'ємною частиною будь-якого фентезі-роману є вигадані істоти. Хоч Мартін і віддає перевагу реальному світу, в його романі все-таки присутня достатня кількість вигаданих персонажів та істот.
Наприклад гранкіни, білі ходоки (інші), лютоволкі, упирі, діти
лісу, віверни, монтікори, віхти, гарпії, ну і звичайно ж дракони. Розглянемо декілька істот докладніше.Walkers or The Others (Інші, або «Білі Ходоки») - напівлегендарні жахливі створіння, що живуть на півночі далеко за Стіною. Це зловісні істоти, пов'язані з холодом, ночію і довгою зимою; подібно людям, вони носять обладунки і майстерно б'ються крижаними мечами, але після смерті тануть і перетворюються на пар. Цілі Інших не ясні, але вони вбивають все живе і звертають убитих людей і тварин у упирів. Інші з'являються в «білий холод» - дуже холодну і дуже вологу погоду, з густим снігом або крижаним дощем, туманом, часто з сильним північним вітром. Можливо, білий холод має магічну природу і напускається Іншими, а може, вони просто чекають найбільш вигідної погоди для появи. Мелісандра іменувала бога темряви, противника Рглора, «Великим Іншим» і оголошувала Інших і упирів його військом - можливо, Іншими і правда командує якийсь зловісний лідер. Завдяки старушці Нен, Мартін описує Білих Ходоків так :
In that darkness the White Walkers came for the first time. They swept through cities and kingdoms, riding their dead horses, hunting with their packs of pale spiders big as hounds. - Old Nann. [29, 26]
У казках і літописах згадуються також Giant ice spiders (крижані павуки), теж службовці Білих Ходоків. Інші можуть використовувати крижаних павуків для полювання на свою здобич. Вони можуть бути родом з Land of Always Winter (землі,які знаходяться далеко за стіною) або створені Іншими. Дуже мало відомо про крижаних павуків.
Some accounts speak of giant ice spiders too. I don't know what those are. But I know that they are White Walkers servants. - Samwell Tarly <#"justify">Висновки до другого розділу
Отже, підбиваючи деякі підсумки в другому розділі нами були розглянуті практичні передумови дослідження. Ми детально розглянули роман жанру фентезі A Game of Thrones, його походження та історію, лінгвістичні та стилістичні особливості цього роману, ми розглянули основні стилістичні засоби створення ірреального світу у цьому романі, а також звернули увагу до діалектів окремих вигаданих народів, провели лексичний аналіз щодо назв, імен, та мов цих народів.
Проведений практичний аналіз роману Дж. Мартіна Гра Престолів дозволяє зробити наступні висновки:
·Роман «Гра Престолів» поєднав в собі елементи чарівної казки. Але насамперед Мартін намагався створити свою епопею більш у історичному жанрі, ніж у казковому. Загальною темою в жанрі фентезі, як ми розглядали у першому розділі, є битва між добром і злом, яку Мартін відкидає за невідображення реального світу.
·Між ірреальним світом роману Гра Престолів та реальним життям можна провести аналогію на прикладі історичних подій Англії.
·Ми дізналися, що великий вклад у творчість Дж.Мартіна внесли такі письменники, як : Г.Ф. Лавкрафта, Роберта Говарда, Дж.Р.Р. Толкієна, Роберта Хайнлайна, Еріка Френка Рассела, Андре Нортона, Айзека Азімова,Фріца Лейбера, і Мервіна Піка.
·Ми виявили, що основними стилістичними засобами створення ірреального світу у книзі Дж.Мартіна Гра Престолів, є метафора, порівняння та епітет.
Таким чином, логічним і необхідним стає перехід до загальних висновків, де ми відповідно до мети дослідження підведемо підсумки проведеного дослідження щодо особливості створення ірреального світу у романі Дж.Мартіна A Game of Thrones за допомогою лінгво-стилістичних засобів.
ВИСНОВКИ
·Доведено, що Дж. Р.Р. Мартін при створенні роману A Game of Thrones, черпав натхнення з історичних подій минулих часів. З цими подіями проведено аналогію зі змістом роману A Game of Thrones, та виявлені закономірності та схожі прикмети.
·Виявлено, що твори, фентезі жанрів,характеризуються цілим рядом специфічних мовних особливостей,обумовлених тим, що описуваний в них світ цілком або частково змодельований автором.
·Досліджено, що незважаючи на те, що Мартін черпав натхнення з робіт інших авторів цього жанру, його роман-епопея сильно відрізняється від стандартного "казкового" фентезі. В його роботі зроблено наголос на реалізм і брутальність, а використання магії і містики, як для жанру фентезі, зведено до мінімуму.
·Показано, що квазеліксеми, як лексичні одиниці, що використовуються в творах літературної фантастики та фентезі є важливою складовою написання творів та романів цих жанрів.
·Виявлено лексичні засоби створення ірреального світу Джорджем Мартіном в романі A Game of Thrones на прикладі порівняння декількох діалектів різних вигаданих народів, використання квазелексем для створення назв певних істот у романі Мартіна A Game of Thrones.
·Доведено, що одним з основних та найголовніших стилістичних засобів створення ірреального світу в романі Дж. Р.Р. Мартіна A Game of Thrones, є метафора, порівняння та епітет.
·Виявлено, що основними квазелексемами у романі Мартіна A Game of Thrones були назви ірреальних створінь, які часто зустрічалися нам у романі.
·Виявлено, що Мартін користується певним вокабуляром, тобто створює свою мову для певних народів, які існують у ірреальному світі роману A Game of Thrones.
·Виявлено, що роман «A Game of Thrones» поєднав в собі елементи чарівної казки. Але насамперед Мартін намагався створити свою епопею більш у історичному жанрі, ніж у казковому. Загальною темою в жанрі фентезі, як ми розглядали у першому розділі, є битва між добром і злом, яку Мартін відкидає за невідображення реального світу.
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка : учеб. Пособие для студентов / Г.Б. Антрушина. - М.: Дрофа, 2000.
. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. (Стилістика декодирования.) : учеб. пособие для студентов фак. и ин-тов иностр. яз / И.В. Арнольд. - Л.: Просвещение, 1973
3. Беренкова В.М. Жанр фентезі як об'єкт лінгвістичного дослідження // Вісник Адигейского державного університету. Серія 2: Філологія і мистецтвознавство. - 2009.
. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили / Р.А. Будагов. - М.: Высшая школа, 1967.
. Бунтман Е.М. // Черный ужин 1440, 04 октября.
. Карасик В.И. Концепты-регулятивы // Язык. Сознание. Коммуникация: Сб. статей / Отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. - М.: МАКС Пресс, 2005. - Вып. 30. - С.95-108.
. Лопухов Д. М. / Что такое фэнтези? / Кировоград, Порог,2003
. Мартин Дж.Р.Р. Игра Престолов // перевод с англ. Ю.Р. Соколова // М.:АСТА:Астрель,2012 - 770 c.
. Соскина, С.Н. Квазилексемы научной фантастики как особый вид художественных окказионализмов // Структура текста и семантика языковых единиц / С.Н. Соскина. - Калининград, 2001. - С. 196-203.
. Устинов В. Г. Войны роз. Йорки против Ланкастеров. - М.: Вече, 2012. // 448 c
11. Guxens, Adrià (October 7, 2012). "George R.R. Martin: "Trying to please everyone is a horrible mistake"". Archived from the original on January 23, 2013. Retrieved October 9, 2012.
. Flood, Alison (April 13, 2011). "George RR Martin: Barbarians at the gate".Archived from the original on April 4, 2012. Retrieved January 21, 2012.
. Bridgette Redman, (May 2006). "George R.R. Martin Talks Ice and Fire". Archived from the original on April 4, 2012. Retrieved January 21, 2012.
14. Damien G. Walter, (July 26, 2011). "George RR Martin's fantasy is not far from reality" <http://www.guardian.co.uk/books/2011/jul/26/george-r-r-martin-fantasy-reality>. Archived <http://www.webcitation.org/66h2lmGdr> from the original on April 5, 2012. Retrieved January 21, 2012.
15. David Orr, <http://en.wikipedia.org/wiki/David_Orr_(journalist)> (August 12, 2011). "Dragons Ascendant: George R. R. Martin and the Rise of Fantasy" <http://www.nytimes.com/2011/08/14/books/review/george-r-r-martin-and-the-rise-of-fantasy.html?pagewanted=all&_r=0>. Archived <http://www.webcitation.org/6FSBH1FPF> from the original on April 5, 2012. Retrieved January 21, 2012.
. Interview: George R.R. Martin Deep Magic 41 [19-21 pp] // 2005
17. Interview: Martin, George R. R. (March 12, 2012). In Conversation With George R.R. Martin on Game of Thrones Part 1 - TIFF Bell Lightbox. Retrieved April 1, 2012.
. Poniewozik, James (April 18, 2011). "GRRM Interview Part 2: Fantasy and History". Archived from the original on April 4, 2012. Retrieved January 21, 2012.
. Laura Miller, (April 11, 2011). "Just Write It! A fantasy author and his impatient fans.". Archived from the original on April 4, 2012. Retrieved April 23, 2010.
20. Nick Gevers, (December 2000). "Sunsets of High Renown - An Interview with George R.R. Martin".Archived from the original on April 4, 2012. Retrieved January 21, 2012. (Interview approved by GRRM.)
. Rachael Brown, (July 11, 2011). "George R.R. Martin on Sex, Fantasy, and A Dance With Dragons".Archived from the original on April 4, 2012. Retrieved February 2, 2012.
. Tasha Robinson, (December 11, 2000). "Interview: George R.R. Martin continues to sing a magical tale of ice and fire".Science Fiction Weekly 6, No.50 (190). Archived from the original on June 27, 2001. Retrieved February 2, 2012.
23. MacLaurin, Wayne (November 2000). "A Conversation With George R.R. Martin". Archived from the original on April 4, 2012. Retrieved January 21, 2012. (Interview approved by GRRM.)
СЛОВНИКИ:
24. Апресин Ю.Д., Ботякова В.В., Латышева Т.Э. и др.; Англо-русский синонимический словарь /под рук. А.И. Розенмана, Ю.Д. Апресяна. - М.: Рус.яз., 1979. - 544с. (АРСС).
. Гопман В.Л. Под ред. А.М. Николюкина // Краткая литературная
энциклопедия терминов и понятий. - М.: Н.П.К. Интелфак. - 2001.
. Советский Энциклопедический Словарь. М., 1985. - 1600 с.
. Токарева С. А., Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т. / под ред. - М., 1994.-т. 2.-719 с.
. Философский энциклопедический словарь. - М., 1998. 575 с.
Ілюстративний матеріал :
29. George R.R. Martin A Game of Thrones // US hardcover (first edition), 1996 // 1028 p.