Ескізний проект організації території лікарні

Ескізний проект організації території лікарні

Пояснювальна записка

до курсового проекту з ландшафтної архітектури

на тему:

«Ескізний проект організації території лікарні»

Зміст

Вступ

. Визначення площі і кількості відвідувачів території садово-паркового об’єкту

.1.      Визначення площі території

.2.      Визначення кількості відвідувачів

. Баланс території

. Аналіз території згідно з містобудівними нормами

.1 Природно-географічні , кліматичні та інженерно - будівельні норми території

.2 Рослинність території

. Аналіз планувально-просторової ситуації ділянки

. Функціональне зонування території

. Ескізний план території

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Озеленення територій лікарень - важливий аспект комунальної сфери. Ландшафт озелененої території, використовуваної для оздоровчих цілей, може виявляти значний позитивний вплив на організм людини, тому лікарняний парк - Своєрідна лікарня, доповнення до того комплексу оздоровчих заходів, які здійснюються в лікувальній установі . До завдань ландшафтної організації території лікарень входять: поліпшення санітарно-гігієнічних умов стосовно чистоти повітря й ділянки, гарної інсоляції й аерації,захисту від вітру, шуму й пилу; створення сприятливих умов для лікувального процесу; збагачення архітектурного вигляду будинків.

Будівництво лікарень, ландшафтна організація і благоустрій їх територій здійснюються згідно існуючим правилам і нормам. Розміри земельних ділянок нервових, туберкульозних і інфекційних дитячих лікарень на 15 % більше в порівнянні із звичайними нормами, що пояснюється тривалістю лікування (до декількох місяців) і проведенням працетерапії. На територіях лікарень даного профілю плануються плодові сади, городи, квітники, паркові павільйони, навіси для занять по народній творчості (вишивка, в'язання, макраме).

В задачі ландшафтної організації території входять поліпшення санітарно-гігієнічних умов відносно чистоти повітря і ділянки, доброї інсоляції і провітрювання, захисту від вітру, шуму і пилу, створення сприятливих умов для лікувальної дії на хворих і видужуваннях, збагачення архітектурного вигляду будівель.

Паркові пристрої (майданчики, дорогі) і споруди розраховуються на одноразове перебування (ходячих, гуляючих) хворих, які складають 10-15 (50) % всього складу від тих, що знаходяться на лікуванні. Норма площі на одного хворого 6-10 м². Кожний майданчик передбачається на 10-15 хворих.

Лікарняні території не слід розміщувати по сусідству з промисловим майданчиком, на галасливих магістралях, поблизу зупинок транспорту. Для проїжджих частин вулиць, безпосередньо примикаючих до території лікарні, використовуються безшумні покриття[5].

1. Визначення площі, кількості відвідувачів і балансу території садово-паркового об’єкту

.1 Визначення площі території

Площу неправильної геометричної фігури можна визначити двома способами : графічним і за допомогою палетки.

Для визначення площі об’єкту (ділянка Центральної міської лікарні №1, за адресою м. Суми, вул. 20 років Перемоги ,Рис.1.1),ми користуємось графічним способом.

Рис.1.1. Ситуаційний план території.

Територію розбиваємо на трапеції і прямокутник.

Сума площ трапецій - 99907,86 м²; площа прямокутника - 257,71 м².

Таким чином загальна площа території 100165,57м² або 10,02 га, враховуючи похибку у підрахунках.

1.2 Визначення кількості відвідувачів

Загальна одночасна відвідуваність (П_заг) розраховується згідно формули:

П_заг = К × П,

де, К - коефіцієнт одночасного відвідування, що дорівнює 0,1 - 0,15;
П - перспективна чисельність хворих та персоналу.

За перспективну чисельність хворих та персоналу візьмемо 300 чоловік.

П_заг. = 0,1×300=30 відвідувачів.

Відвідуваність території перевіряється на допустиме одночасне рекреаційне навантаження на 1 га території згідно формули: Н = П_заг / S ≤ 100 відвід./га, де S - площа території парку.

Н = 30/7,6= 4 відвід./га.

2. Баланс території

Розміри територій різного функційного призначення приймають відповідно даним наведеним в ДБН Б.2.2.-5:2011 та ДБН 360-92.

Паркова зона лікарень для дорослих поділяється: газон з деревами і чагарниками - 58,5%; квітники - 1,5%; доріжки і майданчики відпочинку - 25%; культурні і спортивні майданчики - 15%.

Великий вплив на розподіл території має рельєф, від його особливостей залежить розміщення зон. Так, зона тихого відпочинку потребує рівної місцевості, для активного відпочинку використовують ділянки з хвилястим рельєфом. Ширина алей та прогулянкових доріг в зоні тихого відпочинку 1,5 -5 м.

Головний вхід розташовується з урахуванням архітектурно-планувальної організації району[4].

При розробці генплану між будівлею лікарні і прилеглою вулицею передбачають санітарний розрив шириною не менше 30 м. Навкруги території лікарні створюють захисну зелену смугу шириною не менше 10 м. Дерева розміщують на відстані не менше 10 м від вікон палат.

Баланс території лікарняного парку приведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Баланс робочої території

3. Аналіз території згідно з містобудівними нормами

.1 Природно-географічні , кліматичні та інженерно - будівельні норми території

Сумська область розташована в північно-східній частині України. Площа - 23,8 тис. км².

У східну і північно-східну частину області заходять відроги Середньоруської височини, решта територій лежить у межах Придніпровської низовини. Поверхня має загальний нахил на південний захід.

Поверхня території розмежована сіткою ярів, балок, долин річок Псел, Сумка, Стрілка. Рельєф міста - тераси висотою 150-120 м над рівнем моря. Максимальні ухили поверхні до 15 % зафіксовані на крутих схилах річкової долини.

Згідно даних ґрунтової зйомки в межах міста Суми та прилеглої території нарахову3ється близько 100 видів грунтів. У центральній частині міста зустрічаються слабо опідзолені сірі та темно-сірі лісові. У межиріччі р. Псел, Стрілка, Сумка сформувалися опідзолені грунти. Глибина залягання ґрунтових воду межах міста залежить від рельєфу і коливається в межах від 0,5 до 2,0-5,5 м.

Гідрографічна сітка включає в себе близько 85 озер різних за площею та 4 водосховища. Найбільшими озерами є Чеха та Олдиш. Головною водною артерією є річка Псел, в яку впадають дві притоки - Сумка та Стрілка.

Клімат міста Суми є помірно континентальним, помірно вологим. Зима холодна, середня температура найхолоднішого місяця - січня 7,7⁰ С морозу, абсолютний мінімум температури повітря 36⁰ С морозу. Літо тепле, середня температура найтеплішого місяця - липня 19,2⁰ С тепла, абсолютний максимум температури повітря припадає на серпень - 40⁰ С тепла. Середня річна температура повітря становить 6,6⁰ С тепла з коливаннями по роках у широких межах від 4,1⁰ С до 8,5⁰ С . Тривалість беззаморозкового періоду 169 днів. Тривалість опалювального періоду 192 діб.

Середня кількість опадів за рік 600 мм із значним коливанням по роках від 230 до 885 мм. На теплий період припадає 64% річної суми опадів. Середня глибина промерзання ґрунту 80 см, у найбільш холодні малосніжні роки ґрунт може промерзати до глибини 140 см.

Переважаючий напрямок вітру: взимку та весною - південно-східний, влітку - північно-західний, восени - західний, у цілому за рік - південно-східний. Середня швидкість вітру 3-5 м/с.

Відповідно до схеми інженерно-геологічного районування територія відноситься до середнього ризику інженерно-геологічних умов освоєння. Природні рівні залягання ґрунтових вод у межах міста на глибині 10-15 м.

Отже, ми можемо зробити висновок, що дана територія придатна для створення парку, але потрібно враховувати кліматичні та геологічні умови місцевості(залягання ґрунтових вод, рельєф, напрям вітру та ін.).

Характеристика мікроклімату та рельєфу території представлені в графічній частині (лист ).

3.2 Рослинність території

Природна рослинність досліджуваної території представлена трав’янистими та деревними видами рослин.

Трав’янистий покрив представлений злаковими рослинами (тонконіг лучний, костриця лучна та ін.).

Видовий склад дерев наступний : липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.), туя західна (Thuja occidentalis),береза повисла (Bétula péndula), клен гостролистий (Ácer platanoídes), ялина звичайна (Рісеа abies) [3]. Чагарники на території не зустрічаються. Розміщення деревних рослин відображено на карті рослинності території. Дерева, які існують на території відносяться до фітонцидних рослин і сприяють очищенню повітрю, що добре впливає на здоров’я хворих.

Перераховані види формують рядові, солітерні та групові насадження, які виконують різноманітні функції від створення зони затінення, до декоративного оздоблення фасаду будівель.

Більшість з існуючих насаджень знаходиться в доброму стані, тобто дерева здорові, нормально розвинуті, листя густе, рівномірно розміщене на гілках, листя чи хвоя нормального розміру і забарвлення, немає ознак хвороб і шкідників, ран, пошкоджень стовбура і скелетних гілок. Також є окремі екземпляри з незадовільним станом, хоча більшість з них видалена, але залишися місця зрізів.

На рис. 3.1-3.3 представлений матеріал фотофіксації який характеризує існуючий стан насаджень:

Рис. 3.1. Насадження туї західної

Рис. 3.2. Сквер розміщений за травмпунктом .

Рис. 3.3. Рядова посадка туї та змішане листяне насадження розміщені за головним корпусом (паркова зона ).

Рис.3.4. Групова посадка ялини колючої.

Розміщення рослин на території показано на карті рослинності(лист )

Видове різноманіття території лікарні достатньо різноманітне, але на нашу думку та за рекомендацій лікарів - кліматологів, слід збагатити його додатково видами , представленими в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Деревні та чагарникові рослини рекомендовані для парку лікарні

Запропоновані рослини сприяють очищенню повітря від забруднюючих патогенних організмів та іонізації повітря[5].

Рослини і різні їх поєднання можуть робити самий різний вплив на емоційний і психічний стан людей (форма крон, стовбур, забарвлення листя і ін.). Рекомендується використовувати дерева і чагарники зі «спокійними яйцевидними, овальними і плакучими формами» крон. Рослини, забарвлення яких наближається до середньохвильових частин спектру з світлом близько 50-70 % і насиченістю близько 40 %, надають несприятливу «збудливу дію»[6].

4. Аналіз планувально-просторової ситуації ділянки

Велика кількість різноманітних за походженням чинників навколишнього середовища негативно впливають на живі організми, викликаючи захворювання, і організм людини не є виключенням.

Щоб поліпшити стан свого здоров’я люди звертаються до медичних закладів, де можна отримати як медичну допомогу, так і пройти реабілітацію, покращити свій психологічний та фізичний стан.

Лікувальні заходи на території лікарень найтіснішим чином пов’язані із ландшафтно-архітектурною організацією ділянки лікувального закладу.

Під ландшафтно-архітектурною організацією території лікарні варто розуміти комплекс заходів, які направлені на покращення санітарно-гігієнічних умов території, на створення комфортного середовища для ландшафтної терапії, проведення озеленення, яке відповідає лікувальному закладу, організацію архітектурного обліку будівель.

Враховуючи розташування корпусів лікарні, йде і озеленення території.

Це можна показати за допомогою знімків з видових точок.

З видової точки А відкривається вид на головний вхід і прийомне відділення(рис 4.1).

Рис.4.1. Видова точка А.

З точки В, ми можемо бачити територію навпроти головного корпусу, на ній розміщений квітник і деревні насадження(рис.4.2).

Рис.4.2. Видова точка В.

Рис.4.3. Видова точка С.

З точки D , ми маємо можливість проглядати вже існуючий сквер, на території лікарні. Він представлений рядовими посадками туї (з обох боків) і змішаним насадженням берези і клену(рис.4.4)

Рис.4.4. Видова точка D

З точки Е , відкривається рядова посадка туї(з іншого боку головного корпусу), другорядний вхід, і змішане насадження липи, клену і туї (рис.4.5).

Рис.4.5. Видова точка Е

Навколо даного об’єкту знаходиться спортивна школа, приватні житлові будинки і територія Ботанічного саду педуніверситету ім. Макаренка. Біля прийомного відділення знаходиться автомобільна стоянка і зупинка автотранспорту. Рух автотранспорту проходить по вул. 20 років Перемоги.

Згідно державних будівельних норм територія майданчиків та доріг займає 10-15 % від усієї території. На території об’єкту використовуються 3 класи доріг:

клас - автомобільні дороги шириною 4,5 - 7 м. Слугують для проїзду внутрішньо-лікарняного транспорту (машини швидкої допомоги). Покриття асфальтове чи бетонне.

клас - додаткові пішохідні дороги та стежки шириною 0,75-3 м. Пішохідний рух малої інтенсивності. Проїзд транспорту не дозволяється. Призначені для прогулянок хворих. Покриття грунтове поліпшене або природне[4].

Ситуаційний та опорний плани, виділеної для роботи території, включають всі споруди і насадження представлені на знімках(лист ) .

ескізний проект будівельний план

5. Функціональне зонування території

Будь-який об’єкт на якому проводяться озеленення повинен обслуговувати різновікові групи і відповідати довготривалому чи короткочасному відпочинку.

В залежності від його форми його поділяють на активний та пасивний.

На території даного об’єкту я виділила такі зони:

. Зона головного входу, розташована біля головної дороги, на рівному майданчику. Розміщення для зручного під’їзду до прийомного відділення машин швидкої допомоги.

. Зона тихого прогулянкового відпочинку. Займає найбільшу територію. Призначена для прогулянок хворих. Дана територія відноситься до пасивного відпочинку, як довготривалого, так і короткочасного. Вона характеризується насадженнями дерев і чагарників, місцями для сидіння, мережею доріжок для прогулянок, також можливе розміщення альтанки. Дана зона спроектована так, щоб дати змогу хворим рухатися і відпочивати на відкритому повітрі.

. Зона активного відпочинку. Майданчик, розрахований на незначну кількість людей, призначений для проведення сеансів лікувальної фізкультури. Представлений галявиною з газонним покриттям ( бажано, стійким до витоптування).

. Господарчі споруди - розташовані в різних частинах об’єкту, з можливістю під’їзду автотранспорту. Відгороджені зеленими насадженнями.

Розміщення стоянок на території не передбачено[4].

Функціональне зонування представлено на листі

6. Ескізний план території

Ескізний план характеризує повністю всю територію і показує розміщення всіх споруд і об’єктів.

Територія поділена на зони відповідно до функціонального призначення. Головний вхід залишається на своєму місці, тому що є зручним для під’їзду швидких. Навпроти головного корпусу, створений квітник. Також, на даній території висаджений барбарис звичайний .

В зоні тихого відпочинку, створена мережа доріжок для прогулянок, вздовж них існують місця для сидіння. Освітлення проводиться за допомогою ліхтарів. Доріжки сходяться у певних місцях. Вони також, проводять хворих до спортивних майданчиків. Їх рекомендують розміщувати на території лікарні, для проведення спортивних занять. Представляють собою вкриті газоном ділянки на відкритому просторі.

Територію скверу (існує на території лікарні) доповнили новими видами, вздовж доріжок посаджені чагарники (бузок звичайний(Syringa vulgaris)).

В насадженнях за головним корпусом розміщена бесідка, біля якої висаджений ялівець звичайний (Juniperus communis L.) змішаний з горобиною звичайною ( Sorbus aucuparia). На територію розміщену поряд з дорогою висаджена сосна звичайна (Pínus sylvéstris).

Ескізний план виконаний у масштабі 1: 500 (лист ).

Наведені ситуаційний і опорний плани (лист ), що характеризують місцезнаходження території відносно населеного пункту та загальне розташування об 'єктів на території. Крім того позначені видові точки та поданий фотоматеріал, який їх характеризує.

Висновок

Зона тихого відпочинку найважливіший елемент лікарняного парку. Тому що , хворим потрібен простір для спокійних прогулянок на відкритому повітрі, можливість відпочити у затінку, місце де можна забути про хворобу[1].

Враховуючи специфіку території, було вирішено створити «зелений кабінет». Він представлений у вигляді бесідки, яка оточена насадженнями Juniperus communis L. та Sorbus aucuparia . На вході, до неї розташовані кущі Syringa vulgaris. Всі рослини є фітонцидними, також поряд розміщена рядова посадка Pínus sylvéstris яка як і вище названі рослини сприяє іонізації повітря. Рослини, що були використані показані на рис.7.1; 7.2.

Рис. 7.1. Сосна звичайна (Pínus sylvéstris) та бузок звичайний (Syringa vulgaris)

Рис.7.2. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia) та ялівець звичайний (Juniperus communis L.)

Композиційне рішення об’єкту приведено на ватмані формату А2 (лист), у масштабі 1:100.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. В.П. Кучерявий Озеленення населених місць / В.П. Кучерявий - Львів: Світ 2011. - 456 с.: іл.

2. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура: справочное издание /под ред. И.Д. Родичкин. - К. : Изд-во "Будивельнык", 1990. - 336 с.

3. Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України - ГКН 03.08.007, 2002. - К. : Вид-во Мін. агр. політ., 2010. - 24 с.