Будівництво підземного газопроводу

Будівництво підземного газопроводу

Варіант № 19

Місце прокладання газопроводу - зелена зона

Діаметр труби газопроводу - 90х8,2;

Профіль вулиці - Б;

Вага 1 пог.м - 2,12 кг;

Трасу перетинає газопровід 0,8 м;

Довжина однієї труби - 10 м;

Категорія ґрунту - III;

Довжина траси газопроводу - 20 м;

Тиск газу - 0,104 МПа;

Діаметр труби газопроводу - 63х5,8;

Рівень ґрунтових вод - нижче 3 м;

Вага 1 пог.м - 1,050 кг;

Відстань відвезення грунту - 15 км

Довжина однієї труби - --- м;

Довжина траси газопроводу - 140 м;

Технологічну карту скласти на технологічний процес - Захист комуникацій

Вступ

При будівництві систем газопостачання науково-технічний прогрес тісно пов'язаний з використанням труб з пластмаси.

Впровадження поліетиленових газопроводів - одне з актуальних напрямів підвищення ефективності капітального будівництва за рахунок зниження його матеріалу та трудомісткості. З 1 т металевих труб діаметром 100 мм можна прокласти трубопровід довжиною 80 м, а з 1 т поліетиленових труб зовнішнім діаметром 110 мм можна змонтувати трубопровід довжиною більше 1 км. Заміна металевих труб у системах газорозподільних мереж дозволяє зекономити 5-7 т металевих на 1 т пластмасових.

Поліетиленові газопроводи мають ряд переваг: корозійну стійкість майже до всіх кислот (окрім органічних) і лугів, що робить їх майже незамінними в умовах будівництва; відсутність необхідної ізоляції і електрохімічного захисту; стійкість проти біокорозії; підвищену пропускну здатність на 10-15% завдяки гладкій внутрішній поверхні; зниження трудовитрат при зварювально-монтажних роботах.

Потрібно врахувати й особливості поліетиленових газопроводів, пов'язані з специфікою матеріалу. Міцність пластмасових конструкцій при статичних і динамічних навантаженнях нижче, ніж міцність конструкцій з сталі. Поліетиленові труби з часом старіють.

Цей процес прискорюється під дією сонячного проміння, підвищеної температури, напруг і поверхнево-активних середовищ. Пластмасові газопроводи можуть працювати у відносно невеликому інтервалі температур від - 40° до + 60° С.

Слід відмітити, що впровадження поліетиленових труб у будівництво систем газопостачання не є даниною моді, а необхідним заходом, що впливає на вартість та довговічність споруд.

Метою виконання курсового проекту є набуття практичних навичок по складанню проекту виконання робіт по будівництву поліетиленових газопроводів на сільських вулицях.

Вимоги щодо будівництва поліетиленових газопроводів викладено в ДБН В.2.5-41:2009 «Газопроводи з поліетиленових труб.»

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Характеристика об’єкту, що будується

Проект виконання робіт розробляю по спорудженню підземного поліетиленового газопроводу по селищній вулиці при багатоповерховій забудові; вулиця має рівнинний характер; геодезична відмітка початку будівництва 167,2; довжина газопроводу, на який виконується проект 160 м; геодезична відмітка останнього пікету газопроводу 165,3; місце прокладання газопроводу завданням визначено по зеленій зоні; переважна більшість ґрунтів по трасі віднесена до третьої категорії. Виконання робіт ведеться поліетиленовою трубою по ДСТУ Б.В.2-7-73-98; Ø 63х5,8, намотана на котушку та Ø90х8,2, довжина окремої труби - 10 м ; вивезення надлишкового ґрунту буде здійснюватися на відстань 15 км; рівень залягання ґрунтових вод нижче 3 м, трасу будівництва перетинає трубопровід на глибині 0,8 м.

2       
РОЗРАХУНКОВО- ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір методу виконання робіт

Головним фактором при виборі методу виконання робіт по будівництву підземного газопроводу по вулицям сіл є фактор часу виконання робіт, так як сам процес виконання робіт створює тимчасові незручності для жителів даної вулиці, руху громадського транспорту. Найбільш ефективним з цієї точки зору є потоково-захватний метод виконання робіт. Суть його зводиться до того, що весь фронт будівництва розподіляємо на приблизно однакові по довжині ділянки - “захвати”, на яких одночасно виконуються взаємозв’язані комплекси робіт з однаковою швидкістю. Це дає змогу закінчити роботу по окремим “захватам” на протязі п’яти робочих днів. Кожний з захватів отримав свою назву і передбачає виконання робіт, котрі забезпечують подальше будівництво.

Захват “підготовчі роботи” включає такі види робіт:

1)      геодезична розбивка траси газопроводу на місцевості, з обов’язковою прив’язкою місць перетину газопроводу з іншими інженерними комунікаціями;

2)      рекультивація ґрунту;

)        відкриття шурфів в місцях перетину газопроводу;

)        захист оголених комунікацій на період проведення робіт;

)        огородження будівельного майданчика.

Захват “земляні роботи” передбачає:

1)      відриття траншеї газопроводу екскаватором;

2)      зачистка дна траншеї вручну;

3)      поширення приямків для зварювання стиків;

)        устрій постелі під газопровід;

)        встановлення перехідних містків.

Захват “монтажно-вкладальних і випробувальних робіт” включає:

1)      завезення труб на трасу ;

2)      розкладання їх по довжині;

)        зварювання труб в пліті;

)        вкладання окремих плітей в траншею;

)        зварювання поліетиленових стиків;

)        присипку газопроводу вручну.

) перевірка стиків фізичними методами;

) випробування на міцність.

Захват “заключні роботи” включає:

1)      ущільнення присипки;

2)      зняття перехідних містків і захисних пристосувань комунікацій;

3)      розбір тимчасового огородження траси;

4)      бульдозерна засипка траншеї газопроводу та приямків;

)        вивезення надлишкового ґрунту;

)        ущільнення ґрунту траншеї пневматичними трамбівками.

2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

Земляні роботи по риттю траншеї і котлованів повинні виконуватися після розбивки траси газопроводу, визначення меж розбивки і встановлення попереджуючих знаків про наявність на даній ділянці траси підземних комунікацій.

Згідно ”Правил безпеки систем газопостачання України” та [1] газопроводи, які транспортують осушений газ, дозволяється прокладати в зоні промерзання ґрунту. У відповідності до вимог [1] відстань від поверхні ґрунту до верху труби складає 1 м. Трасу газопроводу на глибині 0,8 м перетинає трубопровід. Згідно вимог [1] відстань у просвіті між двома трубопроводами повинна складати 0,25 м.

Визначаємо середній діаметр газопроводу

Dсер .=                                                                   (1)

де D1, D2 - зовнішній діаметр труби першої та другої ділянки, мм;, L2 - відповідні їх довжини, м.сер. =

Визначаємо глибину траншеї за формулою

Нтр. = Нзакл.+Dсер.                                                                      (2)

де Нзакл. - глибина закладання (згідно вимог ДБН Нзакл.= 1 м), м;сер. - середній зовнішній діаметр труб, м.

Нтр=1+0,068=1,068 м

Уточнюємо глибину траншеї з урахуванням перетину траси трубопроводом на глибині 0,8 м .

∆Н = Нзакл - Нком.                                                                        (3)

∆Н = 1 - 0,8 = 0,2 м

Згідно вимог ДБН зазор у просвіті по горизонталі між трубопроводоми повинен бути 0,25 м. Зазор не витримано, тому траншею необхідно поглибити і остаточна глибина траншеї становитиме :

Нтр ост= 1,05+ D

Нтр ост= 1,05+ 0,068= 1,118 м

Згідно вимог СНиП ІІІ-4-89 траншею з прямими стінками для ІІІ категорії грунту дозволено копати на глибину не більше 1,5 м. Тобто траншея буде виконана з прямими стінками.

Ширина дна траншеї для прокладання газопроводів залежить від способу вкладання та діаметра труби і може бути визначена за формулою

В=D+0,2,                                                                                       (4)

де Dсер. - середній зовнішній діаметр труб, м.

В=0,068 + 0,2 =0,268 м

Але остаточно ширину низу траншеї приймаємо по ширині ріжучої кромки ковша екскаватора, попередньо прийнявши згідно довідника [10] багато ковшовий екскаватор марки ЭТ-124 з ємкістю ковша 0,25 м3 та шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,4 м. В процесі виконання роботи стінки траншеї обрушуються і величина цього обрушення визначається категорією ґрунту. Таким чином, остаточна ширина низу траншеї може бути визначена за формулою

В ост = ШРК+δ,                                                                                    (5)

де ШРК - ширина ріжучої кромки (ШРК=0,4 м) ;

δ - величина обрушення (для третьої категорії ґрунту δ=0,1 м),

Вост=0,4 + 0,1 = 0,5 м

В грунтах 3-ї категорії траншеї з прямими стінками і без кріплення дозволено копати на глибину 1,2 м. Оскільки розрахункова глибина траншеї становить Нтр = 1,12 м ,то траншея має такий профіль

Рисунок 1 - Профіль траншеї з прямими стінками

2.3 Підрахунок об’ємів робіт і вибір ведучого механізму

При будівництві підземних газопроводів розробка ґрунту полягає у копанні шурфів в місці врізання газопроводу та з метою виявлення місць перетину з іншими інженерними комунікаціями, риття траншеї, поширення приямків для зварювання неповоротних стиків. В процесі копання траншеї екскаватор не створює рівного дна, тому завжди необхідно робити ручну зачистку, величина якої по глибині для вибраного типу екскаватора становить 0,1 м. Для спрощення, підрахунки веду на один метр траншеї.

Визначаю об’єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, за формулою

νшур= В*Н* l                                                                                 (6)

де В - ширина траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

l - довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

νшур= 0,5*1,118*1=0,559 м3

Об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором визначаю згідно формули

νекс= В*(Н - с)* l                                                                           (7)

де В - ручная зачистка траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

с - величина недобору (для екскаватора ЭО2621 с=0,1 м), м;

l- довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

νекс=0,5*(1,118 - 0,1)*1= 0,509 м3

Об’єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї визначаю за формулою

νруч зач= В*с*l                                                                             (8)

де В - ширина траншеї, м;

l- довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

νруч зач=0,5*0,1*1=0,05 м3

Визначаю об’єм земляних робіт по поширенню приямків для зварювання неповоротних стиків. Згідно вимог [1] приямок копається на 0,2 м нижче дна траншеї, а отже глибину приямка визначаю за формулою

Нпр=Нтр ост+0,2                                                                                     (9)

де Нтр ост - остаточна глибина траншеї, м.

Нпр=1,118+0,2=1,318 м

Згідно вимог [1] ширину низу приямку визначаю за формулою

Впр=D+2*0,25                                                                                (10)

де D - діаметр труби, м.

Впр=0,068+2*0,25=0,568 м

Ширину верху приямку визначаю за формулою

В′пр.= Впр+2*m*Нпр                                                                     (12)

де Впр - ширина низу приямку, м;- величина крутизни відкосу (для третьої категорії ґрунту m=0,25);

Нпр - глибина приямка, м.

В′пр=0,568 +2*0,25*1,318 =1,227 м

Об’єм розробленого ґрунту при поширенні приямків визначаю за формулою

Vпр. = *0,6                                                 (13)

де Впр - ширина низу приямку, м;

В′пр - ширина верху приямку, м;

Нпр - глибина приямку, м;

l - довжина приямка (прийнято 1 м), м;екс.-об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором,м3.

Vпр. = *1,318 *1- 0,509*0,6 = 0,878 м3

Форма і габарити приямку диктуються вимогами техніки безпеки [4], а також умовами зручності проведення зварювальних робіт.

                                   В′пр=1,227 м

                                 0,25 Dсер 0,25

                                      В= 0,5 м

Малюнок 2- Профіль приямку

З метою визначення робочої ширини будівельного майданчика розраховую ширину відвалу. Для її визначення необхідно врахувати збільшення об’єму після рихлення. Розрізняють два показники рихлення ґрунту: коефіцієнт початкового рихлення - К1, який показує ступінь рихлення щойно розробленого ґрунту; коефіцієнт кінцевого рихлення - К2, який показує ступінь рихлення злежаного або втрамбованого ґрунту після його засипання. Для даної категорії ґрунту К1=1,28, К2=1,08.

Таким чином загальний об’єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї визначаю за формулою

ν΄заг=νшур* К1                                                                              (12)

де νшур- об’єм ґрунту, розробленого при копанні шурфу, м3;

К1 - коефіцієнт початкового рихлення (К1=1,28).

ν΄заг= 0,559*1,28= 0.715 м3

Знаючи загальний об’єм землі по копанню шурфу, розраховую габаритні розміри відвалу згідно слідуючих формул

hвід=                                                                                     (13)

де νзаг - об’єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї, м3від= м

Ширину відвалу визначаю згідно формули

ШВ=2*hвід                                                                                     (14)

де hвід - висота відвалу, м.

ШВ=2*0,84=1,68 м

Визначивши всі об’єми по розробці ґрунту визначаю загальний об’єм робіт по копанню

νзаг=νшур*lшур * nшур+νекс*(L-lшур*nшур)+νруч зач*(L-lшур*nшур)+νпр*n                                                                              (14)

νпр - об’єм розробленого ґрунту при поширенні приямків, м3;- кількість приямків, шт.

νзаг=0,559*4*2+0,509*(160-4*2)+0,05*(160-4*2)+0,878*3=92,374 м3

Об’єм ґрунту у відвалі визначаю згідно формули

V1=νзаг*К1                                                                                    (15)

де νзаг - загальний об’єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,28).= 92,374 *1,28=118,24 м3

Зворотна засипка траншеї

При вкладанні газопроводу в траншею згідно вимог [1] є устрій постелі з піску або мілкого щебеню; об’єм матеріалів для цього визначаю за формулою

νпос= В*                                                   (16)

де В - ширина траншеї, м;

Dсер. - середній зовнішній діаметр труб, м.

νпос= 0,5

Після вкладання газопроводу на постіль він спочатку засипається м’яким ґрунтом з відвалу на 0,4 м вище верхньої відмітки труби, з пошаровим ущільненням ручною трамбівкою та підбивкою “пазух”.

Об’єм ґрунту для присипки газопроводу визначається за формулою

νруч пр= В*                                 (17)

де Dсер. - середній зовнішній діаметр труб, м.

В - ширина постелі, м.

νруч пр= 0,5

Об’єм бульдозерної засипки визначаю за формулою

νбул= В*(Н - D - 0,4)* l                                                                  (18)

де Dсер. - середній зовнішній діаметр труб, м.

В - ширина траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м.

νбул= 0,5*(1,118 - 0,068 - 0,4)*1=0,325 м3

Визначаю об’єм робіт по зворотній засипці за формулою

V2=(νруч пр*L+νбул*L+νпр*n)*К2                                                        (19)

де νруч пр - об’єм ґрунту по ручній присипці газопроводу, м3;

νбул - об’єм ґрунту по бульдозерній засипці, м3;

νпр - об’єм ґрунту по засипці приямку;- довжина траси газопроводу, м;

lпр - довжина приямку, м;- кількість приямків, шт.;

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,07).

V2=(0,21*160+0,325*160+0,87*3)*1,07= 95,23 м3

Визначаю об’єм робіт по вивезенню ґрунту

=νзаг*(К1-К2)+νтруб*L+νпос*L                                                   (20)

де νзаг - загальний об’єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,28);

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,08);

νтруб - об’єм труби, м3;

νпос - об’єм матеріалів для устрою постелі, м3;- довжина траси газопроводу, м.

V3= 92,374*(1,28-1,07)+0,5807+0,0152*160= 22,41 м3

Складаю баланс земляних робіт. Нев’язка в підведенні балансу повинна становити не більше ±5%.

Б =                                                  (21)

де V1 - об’єм ґрунту у відвалі, м3;- об’єм робіт по зворотній засипці, м3;- об’єм робіт по вивезенню ґрунту, м3.

Б=

Баланс показує, що об’єм земляних робіт розраховано вірно.

Основним фактором, який забезпечує своєчасне виконання робіт при потоково-захватному методі є правильно визначена потокова швидкість будівництва. При спорудженні підземних газопроводів найбільш трудомістким є виконання земляних робіт, тому інтенсивність потоку визначається по погонній (умовній) швидкості руху екскаватора, яка може бути визначена по формулі

V = П / V*Tзм                                                                                (22)

де П - продуктивність екскаватору, м3/зміну;- середній об’єм ґрунту на даній ділянці, який приходиться на 1 м траншеї, м3;

Тзм - час зміни, год (Тзм=8 год).= 68,39 /0,509*8 = 16,79 м/год.

Для риття траншеї під газопровід мною попередньо прийнятий екскаватор ЭО-2621 з об’ємом ковша 0,25 м3 та оберненою лопатою, змінна продуктивність якого визначається за формулою

                                                                                    (23)

де Тзм - час зміни, год (Тзм=8 год);

Нчас - норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані ; Нчас=0,116 маш-год.

П=8/0,116= 68,96 м3/зм

Згідно з завданням монтаж газопроводу буде виконуватись трубами довжиною 10 м та довгомірною пліттю. Таким чином загальна кількість труб, що підлягає монтажу визначається за формулою

                                                                                  (24)

де L - довжина траси газопроводу, м;

lтр - довжина окремої труби, м.

nтр.1 = = 2 шт

Аналогічно можна визначити кількість стиків, які підлягають зварюванню

                                                                                   (25)

де L - довжина траси газопроводу, м;

lтр - довжина окремої труби, м;

- стик, що додається на врізання в діючий газопровід.

n ст.1 = +1= 3 шт

Для виконання монтажу подальшої ділянки газопроводу (зварювання переходу 90х6,3 ,заварювання заглушки) необхідно виконати 3 зварних стика.

Об’єм робіт по рекультивації ґрунту визначаю згідно формули

рек.= (В+S)*L *h,                                                                          (26)

де В - ширина траншеї, м;- поширення, м;- довжина траси газопроводу, м;- глибина розроблюваного шару, м.

Vрек.=(0,5 +0,25)*160*0,25=30м3

Таким чином, мінімальну ширину робочої зони визначаю згідно формули

ШРЗ=К+ШВ+2*Б+В+Зт+Т,                                                          (27)

де ШВ - ширина відвалу, м;

Б - ширина берми, м;

В - ширина траншеї, м;

Зт - зона розташування труби, м;

Т - зона руху технологічного транспорту, м;

К - зона виконання робіт по огородженню, м.

ШРЗ=0,3+1,68+2*0,5+0,5+0,368+3,5=7,348 м

Довжину огорожі будівельного майданчику визначаю за формулою:

Lогор=2*L                                                                                      (28)

де L - довжина траси газопроводу, м.=2*160= 320 м

Кількість стиків, що підлягають контролю фізичними методами слідуючим чином. Згідно вимог [1] для тиску 0,104 МПа повинно контролюватися 50% всіх стиків.

ст ф к=nст*0,5                                                                                (29)

де nст - кількість стиків, шт.ст ф к=6*0,5=3 шт.

Визначаю фактичну довжину “захвату” за формулою

                                                                                          (30)

де L - довжина траси газопроводу, м.= 160/4 = 40 м .

.4 Розрахунок затрат праці

Визначивши в попередньому розділі основні об’єми робіт по спорудженню підземного газопроводу, приступаю до визначення затрат праці на виконання всіх робіт, враховуючи, що види робіт на “захваті” повинні бути закінчені за одну зміну. Знаючи загальний об’єм робіт даного виду згідно [2], [3], [4], [5], знаходжу норму часу на виконання одиниці, виконую розрахунки (перемножуючи їх) та отриманий результат заношу в таблицю 1.

Таблиця 1- Відомість розрахунків затрат праці по всьому фронту робіт

Оскільки згідно [2] для виконання кожного виду робіт передбачено використання робітників відповідного фаху, то для ,зменшення кількості працівників роботи повинні виконуватися комплексною бригадою з максимально можливим суміщенням професій.

Визначаємо строки будівництва газопроводу

Nд= , днів                                                                         (31)

де Тзаг-сумарні затрати праці по всьому фронту робіт ,б - кількість чоловіків у бригаді ,

Нзм- час зміни .

Nд= днів.

Розрахунки показують що будівництво підземного газопроводу буде проведено за 4 днів. Графік виконання робіт і графік руху робіт кадрів по обэкту наведені в додатку(1; 2)

2.5 Підбір та обґрунтування будівельних машин і механізмів

Вибір машин розпочинаю з вибору ведучого механізму, яким буде багатоковшовий екскаватор ЭО-124. Вибраний екскаватор буде здійснювати копання траншеї. Для виконання робіт по навантаженню надлишкового ґрунту і зворотній засипці пропоную використовувати екскаватор з оберненою лопатою ЭО-2621, з об’ємом ковша 0,25 м3 та шириною ріжучої кромки 0,77 м. Для виконання зварювальних робіт вибираю зварювальний апарат УСПТ-09.

Попередньо для вивезення надлишкового ґрунту приймаю автосамоскид ММЗ-555 з об’ємом кузова 4,5 м3.

Визначаю кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту за формулою

                                                                                  (32)

де V3 - загальний об’єм ґрунту, що підлягає вивезенню, м3;

νкуз - об’єм кузова, м3;

К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).р=27,62/4,5*0,9= 7 рейсів

Визначаю час транспортної операції згідно формули

тр оп=tх п+tзав+tр п+tрозв                                                            (33)

де tх п - час холостого переїзду, год;зав - час завантаження, год;р п - час переїзду з вантажем, год;розв - час розвантаження, год.

Час холостого ходу визначаю за формулою

                                                                            (34)

де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;

ν - середня швидкість руху, км/год;

К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).

tх п=15/45*0,5=0,66 год

Визначаю час завантаження кузова автомобіля за формулою

зав=νкуз*К1*Нчас                                                                         (35)

де Нчас - норма часу в маш-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані ; Нчас=0,118 маш-год;

νкуз - об’єм кузова, м3;

К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).зав=4,5*0,9*0,118=0,48 год.

Визначаю час переїзду автомобіля з вантажем згідно формули

                                                                                  (36)

де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;

νр - середня швидкість руху з вантажем, км/год;

К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).

tрп=15/40*0,5=0,75 год.

Час розвантаження для автомобіля самоскида tрозв=0,1 год. А тому, час транспортної операції визначитьсятр оп=0,66+0,48+0,75+0,1= 1,99 год.

Визначаю загальні затрати часу по вивезенню надлишкового ґрунту за формулою

Тзаг= nр*tтр оп                                                                              (37)

де tтр оп - час транспортної операції, год;р - кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту, шт.

Тзаг=7*1,99=13,93 год.

Прийнятий самоскид разом з екскаватором забезпечують виконання робіт в ритмі потоку з заданою потоковою швидкістю. Для більш ефективного використання він повинен доставляти на буд майданчик пісок для постелі.

Вибір вантажозахватних пристроїв та машин для вкладання починаю з визначення ваги монтажної одиниці. Вагу пліті газопроводу, котрий підлягає вкладанню визначаю згідно формули

Рпл=ртр*lпл                                                                                  (38)

де ртр - вага одного погонного метра труби, кг/м;

lпл - довжина пліті, м.

Рпл = 1,05*140 =147 кг

Пропоную роботу по вкладанні газопроводу у траншею виконувати за допомогою вкладальних жердин, цю роботу будуть виконувати чотири робітники. Навантаження на кожного робітника не перевищує допустимих 50 кг.

2.6 Вибір матеріалів для будівництва

Згідно [1] для спорудження підземних газопроводів використовують поліетиленові труби ПЕ 100 ГАЗ SДR-11-90*8,2 ДСТУ Б.В.2.7-73-98 та ПЕ 100 ГАЗ SДR-11-63*5,8 ДСТУ Б.В.2.7-73-98.

Кількість поліетиленових труб, необхідних для виконання даного об’єму будівництва визначаємо слідуючим чином. На основі [3] визначаємо кількість поліетиленових труб на спорудження 1 км газопроводу; норма витрати складає 1010 м. Таким чином, для даної траси буде потрібно

тр=Lнор* Ктр                                                                                (39)

де Lнор - нормативна довжина для спорудження 1 км прямого газопроводу, км;

Ктр - кількість кілометрів.

Lтр.1=1010*0,14=141,4 мтр.2=1010*0,02=20,2 м

Матеріали для проведення зварювальних робіт визначаю аналогічно

мат=nнор*K                                                                                   (40)

де nнор - нормативна кількість толі з крупнозернистою посипкою гідроізоляційна, марка ТГ-350 або води на 1 км газопроводу;толь 1 = 0,22*0,14= 0,308 м2толь 2 = 0,44 *0,02= 0,009 м2

nв = 8 *0,14 =1,12 м3в = 18*0,02 = 0,36 м3

2.7 Опис будівельного генерального плану

Будівництво газопроводу буде вестися по селищній вулиці при багатоповерховій забудові. Пропоную тимчасову огорожу будівельного майданчика здійснити вздовж тротуару біля зеленої зони, залишивши незначний прохід для робітника. Відвал ґрунту розташовую на газоні, що створює можливість для використання екскаватора при зворотній засипці.

Вкладання довгомірних плітей в траншею буде здійснюватись за допомогою чотирьох робітників.

На час будівництва є можливість зберегти односторонній рух громадського та індивідуального транспорту .

Графік руху основних будівельних машин по об’єкту і графік постачання матеріалів наведені в додатку (3;4)

2.8     Поопераційний контроль якості

При вхідному контролі матеріалів проводиться їх зовнішній огляд на відповідність вимогам стандартів, а також наявність сертифікатів на матеріали.

При траншейному прокладанні складаються акти на приховані роботи, які включають: огляд розбивки, підготовку основи, глибина закладання, устрій постелі, якості пошарового ущільнення.

В процесі підготовчих робіт для поліетиленових газопроводів перевіряють зняття фаски, овальність та еліпсність труб, паралельність осей, перпендикулярність торців труб ( знімають окислений шар ) .

В процесі зварювання : температуру нагрівального інструменту, час виконання кожної з технологічних операцій та тиск з яким здійснюють оплавлення, стискання та осадку стика.

Під час вкладання газопроводу в траншею контролюють, щоб газопровід був вкладений “змійкою“ та присипаний . Середній внутрішній діаметр визначаю згідно формули:

Dсер.вн. .=                                                        (41)

де Dвн.1, Dвн.2 - внутрішній діаметр труби першої та другої ділянки, мм;, L2 - відповідні їх довжини, м.сер.вн. .= =55 мм

Визначаю допустиме падіння тиску при проведенні випробувань на щільність даного газопроводу на основі вимог [1] за формулою:

Δ                                                                                (42)

де T - тривалість випробувань, год;- середній внутрішній діаметр газопроводу, мм.

ΔРadm=20*24/55 = 8,72 кПа

Здійснюється перевірка стиків в траншеї зовнішнім оглядом на відсутність тріщин та пошкоджень.

траншея підземний поліетиленовий газопровід

3       
ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

3.1 Загальні вимоги при виконанні земляних робіт

Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є обвалення ґрунту в котлованах і траншеях в процесі їх розробки і при подальших роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин: перевищення допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень), нестійких укосів, порушення правил розробки траншей і котлованів, недостатньої стійкості і міцності кріплень, порушення технології в провадження земляних робіт, неправильного обліку геологічних умов будівельного майданчика.

Випадки виробничого травматизму при проведенні земляних робіт можливі також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату машинами стійкості і недостатню кваліфікацію робітників, керуючих машинами.

Земляні роботи в зоні розташування інженерних мереж (водопровід, газопровід, електричні кабелі, теплові мережі) потрібно провести відповідно до узгодженого проекту тільки після дозволу від організації, що відповідає за експлуатацію даної мережі. До дозволу додається план (схема) земляних робіт з вказівкою розташування глибини закладення комунікацій.

До початку земляних робіт потрібно встановити знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних комунікацій земляні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом виконроба або майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, під наглядом працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається тільки лопатами без різких ударів. Користуватися ударними інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.

Якщо земляні роботи проводяться в населених пунктах, де можливий рух людей і транспорту, то місця робіт повинні бути огороджені суцільнми захисними огорожами.

На огорожах повинні бути встановлені попереджувальні написи, знаки і сигнальне освітлення на висоті не менше за 2 м.

До початку розробки ґрунту необхідно виконати всі заходи щодо відведення поверхневих і ґрунтових вод. Проведення робіт у виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т.д.

Під час проведення робіт в котловані або траншеї потрібно постійно спостерігати за бермами. У разі появи подовжніх тріщин необхідно негайно повідомити про це виконробу (майстру) і відізвати робітників з небезпечних місць.

Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у вузькі траншеї - приставні сходи з врізними сходинками. Спуск робітників в котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.

У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м необхідно влаштовувати перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м.

Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні відлиги майстру необхідно перевірити стійкість укосів, кріплення і вжити заходів по забезпеченню безпеки робіт.

При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, необхідно розміщувати з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлене на укосах виїмки, повинне бути видалене.

У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти обвалення укосів.

3.2 Охорона праці при роботі з машинами і механізмами

Експлуатацію будівельних машин слід виконувати у відповідності з ГОСТ 12.3.033-84 і інструкцій заводів-виробників, Правил влаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин.

Керівник організації, що виконує будівельно-монтажні роботи, зобов’язаний призначити інженерно-технічного працівника, відповідального за безпечне виконання робіт, що пройшли перевірку знань.

До початку робіт керівник повинен визначити схему руху і місце встановлення машин з електроприводом, вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста з робочим сигнальником.

В зоні роботи машин повинні бути встановлені знаки безпеки і попереджувальні написи. Залишати без нагляду машини з працюючим двигуном заборонено. При експлуатації машин повинні бути прийняті міри, які попереджують їх перекидання чи самовільне переміщення під дією вітру чи нахилу місцевості.

При виконанні робіт в охоронній зоні, ліній електропередач необхідно виконувати вимоги ДБН.

Не дозволяється користуватися відкритим вогнем для розігріву вузлів машин, експлуатувати машини при наявності витоку в паливних і мастильних системах. Монтаж машин повинен виконуватися у відповідності з інструкцією заводу-виробника і під керівництвом особи, яка відповідає за технічний стан машин. Зона монтажу повинна бути огороджена або позначена знаками безпеки. Не допускається виконувати монтажні роботи в ожеледь, туман, снігопад, грозу, при температурі повітря вище границь передбачених в паспорті машин.

3.3 Охорона навколишнього середовища

При організації будівельного виробництва необхідно здійснювати заходи і роботи по охороні навколишнього середовища, які повинні включати рекультивацію земель, попередження втрат природних ресурсів, попередження або очистку шкідливих викидів в ґрунт, водойми і атмосферу. Вказані заходи і роботи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній документації. На території будуємих об’єктів не допускається непередбачене проектною документацією знищення дерево-кущової рослинності і засипка ґрунтом та кореневих шийок і стволів ростучих дерев і кущів.

·   При виконанні робіт у населених територіях повинні бути виконані вимоги по запобіганню запиленості і загазованості повітря. Роботи по ліквідації ярів балок, боліт слід виконувати при наявності проектної документації. Правильний (раціональний) вибір траси газопроводу, що виключає шкоду навколишньому середовищу.

·   Дотримання екологічних і технологічних правил зварювання труб і стиків в польових умовах.

·   Проведення рекультиваційних земляних робіт після прокладання
підземних газопроводів - своєчасно і згідно проекту та правил
рекультивації.

·   Під час рекультиваційних робіт потрібно враховувати потужність
(товщину) родючого шару:

а)  Якщо родючий шар дорівнює 10-15 см, то його знімають
автогрейдером на ширину траншеї газопроводу плюс по 0,5 м по

обидві боки і складують його уздовж траншеї.

б)  Якщо родючий шар 20 см, то його знімають і відвалюють
бульдозерами уздовж траси газопроводу, а якщо більше 20 см - то
упоперек траси. Закладання ґрунту в траншею потрібно проводити: першим закладається грунт, який вийнятий з траншеї останнім, а родючий шар, рівномірно розрівняний, зверху.

·   Утилізація залишків поліетиленових та сталевих труб.

·   Установка покажчиків траси газопроводу - це перешкодить
випадковому руйнуванню її землерийними машинами.

· Обладнання спеціальних ящиків для зберігання відходів, які потім
вивозяться на організовані звалища.

· Благоустрій території пункту: насадження дерев, квітів, дотримання
належного санітарного стану.

· Слідкувати, щоб забруднені стоки з території пункту збиралися в
спеціальну гідроізольовану яму.

· Дотримання в справному стані резервуарів для збереження розчинників.

4. ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ

4.1 Область використання

Технологічна карта розроблена на відкриття і забезпечення збереження всіх видів підземних комунікацій (кабелів, трубопроводів різного призначення), розміщених в зоні перетину їх з газопроводом. Робота виконується вручну, без застосування ударних інструментів.

4.2 Організація і технологія виконання робіт

Розроблення ґрунту в місцях перетину підземних комунікацій допускається лише при наявності письмового дозволу організації, яка експлуатує ці комунікації, чи відповідних відділів виконавчих комітетів України і в присутності відповідальних представників організації, яка виконує земляні роботи, і організації, яка експлуатує ці комунікації.

З боку організації, яка експлуатує підземні комунікації, повинна бути забезпечена розмітка на місцевості меж і осей цих комунікацій добре помітними знаками.

Місця перетину необхідно визначати за допомогою трасошукачів типу ТПК-1. ВТР-4 і обладнанням АНПИ.

Місця перетину повинні бути відриті шурфами (шириною рівною ширині траншеї, довжиною по 2 м в кожну сторону від місця перетину) до проектних відміток дна траншеї і при необхідності розкріплені. Одночасно необхідно застосувати міри по захисту підземних комунікацій від пошкоджень.

Відриті електричні кабелі і кабелі зв'язку необхідно захистити від механічних пошкоджень і провисання за допомогою футлярів із поліетиленових чи металевих труб, підвішених до дерев'яного брусу. Кінці брусу повинні перекривати траншею не менше ніж на 0,5 м в кожну сторону.

Відриття в місцях перетину комунікацій із азбоцементних і керамічних труб повинні бути поміщені в дерев'яні короби з дощок, товщиною 3-5 см і підвішені.

При ширині розробленої траншеї більше 1 м. в місцях перетину її з водопроводом, газопроводом, теплопроводом (при безканальному прокладанні) необхідно, з метою захисту цих трубопроводів від пошкоджень і провисання, підвисити їх до дерев'яного чи металічного брусу за допомогою закруток із проволоки чи стальних підвісок.

Малюнок 4.3-Захист кабелю Малюнок 4.4 - Захист трубопроводів, що перетинається. що перетинаються. 1 - дерев'яний брус;2 - будуємий газопровід; 3 - футляр; 4 - кабель; 1-дерев'яний або металевий брус; 5 - підвіска. 2 трубопровід; 3 - газопровід що прокладається ; 4 - сталеві підвіски.;

При цьому необхідно забезпечити збереження ізоляції трубопроводів, а також застосовувати міри проти її розмерзання.

На місцях відритих підземних комунікацій повинні встановлюватись тимчасові огородження.

При виконанні робіт повинні виконуватися вимоги будівельних норм і правил по техніці безпеки в будівництві ДБН А. 3.1-5-96

4.3 Контроль якості робіт

Згідно вимог найбільша допустима крутизна укосів при розробці траншей і котлованів без кріплень по Сніп III-8-76 [II] при різній глибині виїмки повинна відповідати значенням приведеним в таблиці 4.1 (дивись таблицю 4.1)

Таблиця 4.1 - Найбільша допустима крутизна укосів при розробці траншей і котлованів без кріплень по Сніп III-8-76 [II] при різній глибині виїмки

Примітки. 1. При нашаруванні різних видів грунтів крутизну укосу для всіх пластів належить призначати по слабкішому. 2., Ширина полиць і крутизна укосів траншей для суміщеної прокладки трубопроводів повинні призначатися проектом. 3. До насипних відносяться грунти, що пролежали у відвалах менше 6 мес і що не піддавалися штучному ущільненню (проїздом, укочуванням і т. п.).

4.4 Охорона праці при шурфуванні

Перед початком основних робіт з шурфування необхідно:

- позначити на місцевості положення будуємого газопроводу і всі місця перетинів його з іншими підземними комунікаціями, для чого рекомендується використовувати АНПИ, прилади типу ВТР і ТПК;

відключити станції катодного і дренажного захисту;

видати підрядчикові письмовий дозвіл на виробництво робіт

Розробка ґрунту в місцях перетину підземних комунікацій допускається тільки за наявності письмового дозволу організації, що експлуатує ці комунікації, і у присутності відповідальних представників організації, що проводить земляні роботи, і організації, що експлуатує ці комунікації. Організації, що експлуатують підземні комунікації, повинні забезпечити розмітку на місцевості меж і осей цих комунікацій добре помітними знаками. Як вказано вище, місця перетинів слід визначати за допомогою трасошукачів типу BTP-1, ТПК-1 і апаратура АНПИ.

Місця перетинів розкривають шурфами, що відриваються у ручну (застосування механізмів забороняється). Шурф відривають на ширину траншеї завдовжки 4 м (по 2 м в кожну сторону від місця перетину) і при необхідності розкріплюють. Одночасно приймають заходи по захисту розкритих комунікацій.

Розкриті електричні кабелі і кабелі зв'язку захищають від механічних пошкоджень і провисання за допомогою футлярів з поліетиленових або металевих труб, що підвішуються до дерев'яного бруса. Кінці бруса повинні перекривати траншею не менше чим на 0,5 м в кожну сторону (малюнок 4.2). Розкриті в місцях перетину комунікації з асбоцементних і керамічних труб захищають дерев'яними коробами з дощок завтовшки 3-5 см і підвішують. При ширині розкривної траншеї більше 1 м в місцях перетину її з водопроводом, газопроводом, теплопроводом (при безканальній прокладці) необхідно в цілях захисту трубопроводів від пошкоджень і провисання підвісити їх до дерев'яного або металевого бруса за допомогою скручувань з дроту або сталевих підвісок (малюнок 4.3). При цьому слід забезпечити збереження ізоляції трубопроводів.

При розкритті комунікацій в зимовий час необхідно прийняти заходи проти розморожування розкритих трубопроводів. Всі місця розкриття до початку земляних робіт повинні бути захищені від стоку поверхневих вод.

При розкритті траншей для ремонту газопроводів. Розробка ґрунту механізованим способом дозволяється на відстані не менше 2 м від бічної стінки і не менше 1 м над верхом труби кабелю і ін. Грунт, що залишився після механізованої розробки, повинен бути допрацьований вручну, без застосування ударних інструментів, при цьому повинні бути прийняті заходи, що виключають можливість пошкодження комунікацій. Відповідно до вимог «Правил безпеки в газовому господарстві» розкриття траншей газопроводів, що діють, механізованим способом дозволяється тільки до відмітки, розташованої над верхньою твірною труби на відстані не менше 200-300 мм. Грунт, що залишається при цьому, також повинен віддалятися вручну з застосуванням, всіх запобіжних засобів.

Розкриття траншей слід починати з низової сторони, що забезпечить можливість видалення ґрунтових і атмосферних вод в місця із зниженими відмітками рельєфу на місцевості. Місце відвала ґрунту необхідно розташовувати з того боку, з яким можлива притока дощових вод.

У ґрунтах, що залягають вище за рівень ґрунтових вод і за відсутності поблизу підземних споруд, розкриття траншей з вертикальними стінками без кріплень може здійснюватися на глибину, м, не більш: у піщаних ґрунтах 1; у супісках 1,25; у суглинках і глинах, окрім дуже щільних, 1,5; у дуже міцних суглинках і глинах 2,0. Кріплення застосовують, як правило, інвентарного типу. Конструкція кріплень, порядок їх установки, розбирання і спосіб розробки ґрунту повинні бути взаємозв'язані і забезпечувати багатократне використання кріплень. Необхідність тимчасового кріплення вертикальних стінок газопроводу, що відкривається, обгрунтовується проектом і визначається рядом чинників: глибиною закладання газопроводу, виглядом і станом ґрунту, тимчасовими навантаженнями на бермі траншеї, притоком ґрунтових вод, шириною проїздів для транспорту і ін. Найчастіше для кріплення траншей застосовують горизонтально-рамні кріплення.

Їх виготовляють з дощок завтовшки не менше 4 см і довжиною до 5 м, укладених впритул до стінки траншеї і укріплених розпірками (малюнок 4.5). Розпірки встановлюють на відстані не більше 1,5 м один від одного і зазвичай виготовляють з підтоварника діаметром не менше 12 см. Підтоварник нарізують довжиною, більшою за ширину траншеї. При установці розпірки один кінець її притискують до кріпильної дошки, а інший ударами кувалди щільно заганяють всередину з притиском до другої дошки, поки розпірка не прийме горизонтального положення. Удари кувалди слід проводити обережно, щоб розпірка не зісковзувала з кріпильної дошки. Під розпірками набивають накладки, щоб запобігти їх випаданням.

Залежно від ґрунтових і інших умов застосовують і інші види кріплень.

Малюнок 4.5- Схема горизонтально-рамного кріплення траншеї

1 - дошка для кріплення; 2- розпірка; 3 - накладка.

4.5 Матеріали, обладнання, механізми

Основні матеріали, напівфабрикати, будівельні деталі і конструкції приведені в таблиці 4.2 (дивись таблицю 4.2)

Таблиця 4.2 - Основні матеріали, напівфабрикати, будівельні деталі і конструкції

Машини, обладнання, механізований інструмент, інвентар, пристосування необхідних для виконання робіт по захисту підземних комунікацій приведено в таблиці 4.3 (дивись таблицю 4.3).

Таблиця 4.3 - Машини, обладнання, механізований інструмент, інвентар, пристосування

4.6 Техніко-економічні показники

Техніко-економічні показники по роботам з захисту комунікацій приведені в таблиці 4.4 (дивись таблицю 4.4)

Таблиця 4.4 Техніко-економічні показники

Будівельний паспорт підземного газопроводу  побудованого Охтирським УЕГГ за адресою в. Грушевського ПК-0+167,2 ; ПК-1+60 +165,3

П. 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЗОПРОВОДУ

Вказується довжина (для вводу та ввідного газопроводу - підземних та надземних ділянок), діаметр, робочий тиск газопроводу, тип ізоляційного покриття лінійної частини та зварних стиків (для підземних газопроводів та газопровідних вводів), кількість встановлених запірних пристроїв та інших споруд L = 140м, D - 63х5,8 ; L = 20м, D - 90х8,2 Р - 0,104 МПа

П. 2 ПЕРЕЛІК ПОДАНИХ СЕРТИФІКАТІВ, ТЕХНІЧНИХ ПАСПОРТІВ (АБО ЇХНІХ КОПІЙ) ТА ІНШИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ПРИКЛАДАЮТЬСЯ ТА ЗАСВІДЧУЮТЬ ЯКІСТЬ МАТЕРІАЛІВ ТА ОБЛАДНАННЯ

Сертифікат на труби, копія сертифікату зварювальної установки

Примітка. Допускається прокладати (або розміщувати в даному розділі) витяги із зазначених документів, завірені особою, відповідальною за будівництво об'єкту, та які містять необхідні дані (номер сертифікату, марка (тип), нормативних або технічних документів, розміри, номер партії, завод-виготовлювач, дата випуску, результати випробувань).

П. З ДАНІ ПРО ЗВАРЮВАННЯ СТИКІВ ГАЗОПРОВОДІВ

П. 4 ПЕРЕВІРКА ГЛИБИНИ ЗАКЛАДАННЯ ГАЗОПРОВОДУ, УКЛОНІВ, ПОСТЕЛІ, УЛАШТУВАННЯ ФУТЛЯРІВ, КОЛОДЯЗІВ , КОВЕРІВ

Встановлено, що глибина закладання газопроводу від поверхні землі до верху труби на всьому протязі, уклони газопроводу, постелі під трубами, а також улаштування футлярів, колодязів, коверів відповідають проекту

Виконавець робіт майстер_____ Мазуренко Д.С._

(посада, підпис, ініціали, прізвище ) МП

Представник експлуатаційної організації ________Лебєдев Р.І____

(посада, підпис, ініціали, прізвище )МП

Представник замовника____________ Трофімов О.С.

(посада, підпис, ініціали, прізвище )МП

П. 5 ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ ЗАХИСНОГО ПОКРИТТЯ ПІДЗЕМНОГО ГАЗОПРОВОДУ (ГАЗОВОГО ВВОДУ)

П. 5.1 Перед укладанням в траншею перевірено захисне покриття труб та стиків:

на відсутність механічних пошкоджень і тріщин зовнішнім оглядом; товщина -заміром за ГОСТ 9.602 _9_ мм; адгезія до сталі - за ГОСТ 9.602 ; суцільність -дефектоскопом.

П. 5.2 Стики, ізольовані в траншеї, перевірені зовнішнім оглядом на відсутність механічних пошкоджень і тріщин.

П. 5.3 Перевірка на відсутність електричного контакту між металом труби та ґрунтом проведена після повної засипки траншеї „ " 200 р.

Примітка. Якщо траншея була засипана при глибині промерзання ґрунту більше за 10 см, то будівельно-монтажна організація повинна виконувати перевірку після відтавання ґрунту, про що повинен бути зроблений запис в акті про приймання закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання. При перевірці якості захисного покриття дефекти не виявлені.

Начальник лабораторії ___________________________

(посада, підпис, ініціали, прізвище) МП

Представник експлуатаційної організації ________________

(посада, підпис, ініціали, прізвище ) МП

Представник замовника __________________________МП

( посада, підпис, ініціали, прізвише)

П. 6 ПРОДУВКА ГАЗОПРОВОДУ, ВИПРОБУВАННЯ ЙОГО НА МІЦНІСТЬ ТА ГЕРМЕТИЧНІСТЬ

П.6.1 “1” липня 2011 р. перед випробуванням на міцність зроблена продувка газопроводу повітрям.

П.6.2 “8” липня 2011 р. проведене пневматичне (гідравлічне) випробування газопроводу на міцність тиском 0,3 МПа з витримкою протягом 1 год.

П.6.3 “31” червня 2011 р. засипаний до проектних відміток газопровід із встановленою на ньому арматурою та відгалуженнями до відключаючих запірних пристроїв об'єктів випробуваний на герметичність протягом 24 год.

До початку випродування підземний газопровід знаходився під тиском повітря протягом 6 год. для вирівнювання температури повітря в газопроводі з температурою ґрунту.

Заміри тиску проводилися манометром (дифманометром) за ГОСТ 2405 клас 1.

Дані замірів тиску при випробуванні підземного газопроводу

Таблиця П. 2

Згідно з даними вищенаведених замірів тиску підземний газопровід випробування на герметичність витримав, витоки і дефекти в доступних для перевірки місцях не виявлені.

Виконавець робіт майстер_____ Мазуренко Д.С.__________

(посада, підпис, ініціали, прізвище ) МП

Представник експлуатаційної організації ______Лебєдев Р.І._

(посада, підпис, ініціали, прізвище ) МП

Представник замовника _____________________Трофімов О.С.____

(посада, підпис, ініціали, прізвище ) МП

П. 7 ВИСНОВОК

Газопровід (газовий ввід) збудований Охтирським УЕГГ

(найменування проектної організації і дані випуску проекту)

з урахуванням узгоджених змін, внесених в робочі креслення №

Будівництво розпочато 26.6.2011.

Будівництво закінчено 30.6.2011.

Головний інженер будівельно-монтажної організації         __Коновалов С.І.__

(посада, підпис, ініціали, прізвище ) МП

Представник експлуатаційної організації______________Лебєдев Р.

(посада, підпис, ініціали, прізвище) МП

Представник

Замовника Трофімов О.С.

(посада, підпис, ініціали, прізвище)

МП

Висновок

При виконанні курсового проекту по технології і організації будівництва підземного поліетиленового газопроводу я навчився визначати форми і габарити траншеї, вести підрахунок об’ємів робіт і вибирати ведучий механізм, розраховувати затрати праці, підбирати і обґрунтовувати вибір будівельних машин і механізмів, вибирати матеріали для будівництва. Закріпив знання з охорони праці, техніки безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт .

Я вважаю, що отримані мною знання і навички будуть корисними мені у майбутній професії.

Література

1. ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання. Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, К 2001.

. ДБН Д. 2.2-1-99 РЕКН на будівельні роботи . Збірник 1 . Земляні роботи . Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. Держбуд України, К 2000.

. ДБН Д. 2.2-22-99 РЕКН . Збірник 22 . Водопровід - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики. Держбуд України, К 2000.

. ДБН Д. 2.2-24-99 РЕКН . Збірник 24 . Теплогазопостачання та газопроводи зовнішні мережі . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, К 2000.

. ДБН Д. 2.2-25-99 РЕКН . Збірник 25 . Магістральні та промислові трубопроводи . Комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, К 2001.

. ДБН А. 3.1-5-96 Організація будівельного виробництва. Управління, організація і технологія, К 1996.

. Альбом технологических карт на основные виды строительно-монтажных работ при сооружении наружных и внутренних газопроводов. Саратов, ГИПРОНИИГАЗ, 1982.

. Мельников О.Н. Справочник монтажника сетей теплогазоснабжения. - М.: Стройиздат, 1980.

9. Шальнов А.П. Строительство газовых сетей и сооружений. - М.: Стройиздат, 1980.

10. ДБН ІІІ-4-89 Земляні роботи .

. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи Частина І-ІІ . Інпроект , К 2000.