являються нові потреби: точно виконувати вимоги вчителя, успішно оволодіти новими знаннями, навичками, вміннями, у школу приходити з виконаними завданнями; потреба в хорошій оцінці, у схваленні його вчинків вчителем та батьками, потреба виконувати громадське доручення.
2. Практична частина
2.1 Особистісна й інтелектуальна характеристики випробуваних дітей молодшого шкільного віку
шкільний психологічний пізнавальний дитина
Матеріал дослідження
Катя І. 6 років 11 міс., Таня Р. 6 років 2 міс., Йосип Г. 6 років 9 міс., Катя С. 6 років 5 міс.
Мета дослідження
Проведення порівняльного аналізу особистісних і інтелектуальних характеристик дітей, які піддалися тестуванню. Виявлення розходження й подібності особистісних і інтелектуальних характеристик, а також оцінка деяких параметрів рівня інтелектуального й особистісного розвитку.
Дослідження особистісних якостей.
Рівень емоційного розвитку дітей.
Завдання 1. Вивчення проявів допомоги (співчуття) іншій людині.
Підготовка дослідження. Приготувати для кожного випробуваного по чистому аркушу паперу й по 2 аркуші з незавершеними малюнками, олівці.
Проведення дослідження. Експеримент проводиться індивідуально в 2 серії.
Перша серія. Реальний вибір. Дитині пропонують зафарбувати картинку, зробивши вибір:ситуація - самостійно зафарбувати картинку;ситуація - допомогти дитині, у якої не виходить малюнок;ситуація - зафарбувати незафарбований малюнок дитини, у якого все добре виходить.
Діти, що потребують допомоги, і той, хто справляється з малюнком, у кімнаті відсутні. Дорослий пояснює, що вони "вийшли за олівцями". Якщо випробуваний вирішує допомогти, то потім він може розфарбувати й свою картинку.
Друга серія. Вербальний вибір. Випробуваного ставлять в умови вибору (як у першій серії) за допомогою розповіді, в якій фігурують 2 дитини. В однієї з них робота (будівля конструктора...) іде успішно, а в іншої - ні. Дитина робить вибір однієї із трьох ситуацій.
Обробка даних. Результати оформляються в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
Ім'я дитиниI серіяII серіяСитуаціяIIIIIIIIIIIIКатя І. Таня Р. Йосип Г. Катя С.х х х х х хх х
Завдання 2. Вивчення дієвості суспільного й особистого мотиву.
Підготовка дослідження. Підготувати шкарлупу волоського горіха, кольоровий папір.
Проведення дослідження.
Перша серія. Експериментатор учить дітей робити човника з вітрилом зі шкарлупи волоського горіха, потім пропонує взяти їх додому й пограти з ними у воді. Після цього проводить повторне заняття з тим же матеріалом: "Давайте зробимо човника для малят. Вони люблять пускати човника, а майструвати їх не вміють. Але, якщо хочете, можете зробити човника й залишити їх собі". Наприкінці заняття, тим хто вирішив подарувати іграшку, індивідуально задається питання: "Чому ти хочеш подарувати човник малятам?"
Друга серія. Експериментатор учить дітей робити вертушку. Він говорить:"Зроблені іграшки ви можете подарувати малятам, їм це зробить велику приємність. А можете залишити собі". Якщо дитина намагається піти на компроміс ("можна, я дві зроблю"), потрібно сказати, що більше немає матеріалу й він повинен сам вирішити, кому дістанеться іграшка.
Обробка даних. По серіях підраховують кількість дітей, що вирішили подарувати іграшку малятам (діють по суспільному мотиву) і тих, хто залишив іграшку собі (діють по особистому мотиву). Результати оформляють у Таблицю 2.. Порівнюють, наскільки діючі особисті й суспільні мотиви в дітей.
Таблиця 2.2. Порівняльна частота мотивів
Ім'я дитиниСуспільний мотивОсобистий мотивСерія усьогоСерія усьогоIIIIIIКатя І. Таня Р. Йосип Г. Катя С. х х хх хх х х
Спілкування з однолітками.
Завдання 3. Вивчення комунікативних умінь.
Підготовка дослідження. Приготувати силуетні зображення рукавичок, 2 набори по 6 кольорових олівців.
Проведення дослідження.
Перша серія. Двом дітям дають по одному зображенню рукавички й просять прикрасити їх, але так, щоб вони склали пару, були однакові. Пояснюють, що спочатку треба домовитися, який візерунок малювати, а потім приступати до малювання. Діти одержують по однаковому набору олівців.
Друга серія. Аналогічна першій, але дітям дають один набір олівців, попереджаючи, що олівцями потрібно ділитися.
Обробка даних. Аналізують, як протікала взаємодія дітей у кожній серії. По наступних ознаках:
- Чи вміють діти домовлятися, приходити до загального рішення, як вони це роблять, які засоби використовують: умовляють, переконують, змушують і т.д.
- Як здійснюють взаємний контроль по ходу виконання діяльності: чи помічають один в одного відступ від первісного задуму, як на них.
- Як відносяться до результату діяльності, свого й партнера
- Чи здійснюють взаємодопомогу по ходу малювання. У чому це виражається.
- Чи вміють раціонально використовувати засоби діяльності (ділитися олівцями в другій серії.
- Роблять висновки про сформованість комунікативних умінь у дітей.
- Самосвідомість і самооцінка
- Завдання 4. Вивчення рівня самосвідомості.
- Підготовка дослідження. Підібрати питання для двох варіантів бесіди з дітьми: 1) про бажання й переваги; 2) про минулі й майбутні дії. Число й характер питань жорстко не фіксуються, вони залежать від активності дитини, від її відношення до бесіди. За основу можна взяти наступні питання. Що ти любиш найбільше на світі? Чим би ти став займатися, якби тобі дозволили робити все? Розкажи про своє улюблене заняття: як ти граєш, гуляєш та ін. Розкажи, що ти найбільше не любиш (просто терпіти не можеш). Я чарівниця й можу виконати будь-яке твоє бажання. Що ти хочеш попросити?
- Проведення дослідження. Експеримент проводиться індивідуально. Дорослий задає питання, конкретизує або змінює їх, щоб дитині було легше відповісти.
- Обробка даних. Результати бесіди про бажання й переваги дітей оформляють у таблицю 2.3.
- Таблиця 2.3. Усвідомлення бажань і переваг
Типи відповідейКатя І.Таня Р.Йосип Г.Катя С.Види діяльності або улюблені ігри Спілкування й спільна діяльність (діти називають, що вони хотіли б робити із близькими людьми)Дуже любить грати із двоюрідною сестроюДуже любить ходити в гостіДуже любить грати у футболЛюбить плавати
- Виявляють співвідношення варіантів відповідей у дітей і виділяють найбільш значимий, розповсюджений.
- З'ясовують причини переваги певного типу відповідей.
- Результати бесіди про минулі й майбутні дії оформляють у таблицю 2.4.
- Роблять висновки про те, як школярі виділяють і фіксують свої дії у свідомості.
- Таблиця 2.4. Усвідомлення минулих і майбутніх дій
Типи відповідейКатя І.Таня Р.Йосип Г.Катя С.Розгорнуте оповідання про минулі й майбутні подіїРозгорнуте оповідання про життя на дачі минулим улітку й мрії про життя на дачі цим летом Оповідання про походи на байдарках і очікування похідного життя цим летомОповідання про футбольні змагання минулого року, переможцях і про майбутні змагання Оповідання про поїздку в Єгипет минулим улітку. Мріяння про шкільне життя.
2.2 Дослідження інтелектуальних якостей
- Рівень розвитку сприйняття.
- Завдання 5. Вивчення співвідношення зорового й дотикального сприйняття форми.
- Підготовка дослідження. Підібрати набір з 12 площинних фігур 4 геометричних форм: квадратної, трикутної, прямокутної і трапецієподібної, кожна з яких модифікується в 3 варіантах (шляхом зміни величини, порушення чіткості обрису кутів і контуру й т.д.).
- Проведення дослідження. Проводиться 4 серії експерименту індивідуально з тими самими дітьми 6-7 років.
- Перша серія. Зорове ознайомлення з формою. Дитині на протязі 10 с показують фігуру певної форми, потім демонструють весь набір, у якому вона повинна знайти пред'явлений раніше зразок. Точно так само дитину знайомлять і з іншими фігурами. Торкати зразки не дозволяють.
- Друга серія. Дотикальне ознайомлення з формою. Дитина знайомиться із фігурами спочатку без участі зору, тільки шляхом дотикального сприйняття. А потім і зорового. У наборі вона впізнає фігури так само, як і в попередній серії. Фіксують рух очей і руки дитини (на що вона дивиться, як обмацує предмет) і час розглядання зразка в процесі зорового й дотикального сприйняття.
- Третя серія. Зорове впізнавання форми й дотикальний вибір. Мета цієї й наступної серії складається у виявленні того, як здійснюється перенесення образу й зорової модальності на дотикальну й навпаки. Фігуру дитині пред'являють зорово, а знайти її вона повинна у наборі шляхом дотикального сприйняття.
- Четверта серія. Дотикальне дізнавання й зоровий вибір. Вихідний зразок дитина сприймає дотикально, а відшукує його шляхом зорового сприйняття.
- Обробка даних. Обчислюють процентні показники успішності й неуспішності впізнавання фігур у групі, а також час ознайомлення з фігурами. Результати оформляють у таблицю 2.5.
Таблиця 2.5. Співвідношення зорового й дотикального сприйняття форми
Ім'я дитиниВиконання завданняПравильне неправильне відмоваСеріяI II III IV I II III IV I II III IV Катя І.х х х хТаня Р.х х х хЙосип Г.х х х хКатя С.х х х х
Перша серія. Опис картин. Дитині по черзі показують репродукції й просять описати їх: "Подивися гарненько на цю картинку й скажи про те, що тут намальовано". У випадку утруднень задають навідні запитання. Дитина може водити по картинці пальцем, указуючи на предмети, які він розглядає.
Друга серія. Естетична оцінка картини. Перед дитиною розкладають репродукції картин всіх жанрів і просять вибрати ту, котра їй більше подобається. Дитина вибирає картину й пояснює свій вибір.
Третя серія. Естетична оцінка картини. Дитині показують кілька репродукцій картин одного жанру, виконаних у різній манері, і просять вибрати ту, котра їй подобається. Послідовно показують картини всіх трьох жанрів. З'ясовують, як стильові особливості картини впливають на її естетичну оцінку дитиною, для цього її просять пояснити причину вибору.
Обробка даних. Дані першої серії оформляють у таблицю 2.6.
Таблиця 2.6. Особливості сприйняття картини дошкільниками
Особливості сприйняттяІм'я дитиниЖанр картиниЦілісність описуВичленовування деталейРозуміння настрою картиниЕмоційна реакція на образотворчі засобиКатя І.Сюжет Пейзаж Натюрморт х х х хТаня Р.Сюжет Пейзаж НатюрмортххххЙосип Г.Сюжет Пейзаж Натюрморт х х х хКатя С.Сюжет Пейзаж Натюрморт х х х х
Рівень розвитку пам'яті.
Завдання 8 Вивчення впливу сюжетно-рольової гри на запам'ятовування й відтворення.
Підготовка дослідження. Експеримент проводиться у дві серії індивідуально.
Перша серія - дитині пропонують запам'ятати 5 слів (машина, корабель, дзвіночок, сир, персик).
Друга серія - експеримент проводиться в грі, що створює мотив, що спонукує запам'ятати й пригадати. Наприклад, дитина, взявши на себе роль покупця, повинна піти в "магазин" (в іншу кімнату) і "купити " у нього предмети (називається 5 слів - молоко, сир, ковбаса, хліб, цукерки). Всі особливості поведінки при запам'ятовуванні й відтворенні ретельно фіксують у протоколі: як звикає до ролі, як відтворює те, що запам'ятала.
Обробка даних. Підраховують число правильно відтворених слів в 2 серіях. Результати оформляють у таблицю 2.7.
Таблиця 2.7
ДітиСереднє число правильновідтворених слівI серіяII серія Катя І. Таня Р. Йосип Г. Катя С.5 5 5 55 5 5 5
2.3 Аналіз особистісних і інтелектуальних характеристик
Емоційне благополуччя сприяє нормальному розвитку особистості дитини, виробленню в неї позитивних якостей, доброзичливого ставлення до інших людей.
Оскільки надання допомоги іншій людині в ситуації завдання 1 (прояв допомоги іншій людині) не зачіпає ніяких інтересів дитини, її можна трактувати як показник наявності співчуття. Так, Катя І. при вербальному виборі продемонструвала бажання допомогти дитині, у якої не виходив малюнок, таким чином, виявивши турботу. Таня Р. зробила так само, але при реальному виборі. Катя С. в обох випадках співчутливо поставилася до малят. Йосип Г. теж допомагав, але дитині, що вміє малювати. Таким чином, всі випробувані діти продемонстрували бажання допомогти, співчуття.
У старших дошкільників з'являється певна лінія поведінки, ведучими стають суспільні моральні мотиви. У наших експериментах дві дитини (Таня Р. і Катя С.) продемонстрували допомогу іншим під впливом співчуття (суспільний мотив). Катя І. і Йосип Г. воліють спільній діяльності індивідуальну.
Комунікативні навички й уміння є одним з компонентів готовності до навчання в школі. На розвиток контактів з іншими дітьми впливає характер діяльності й наявність у дитини вмінь для її виконання. Випробувані діти вміють домовлятися, приходити до загального рішення, іноді використовуючи угоду, переконання (Катя І. - Таня Р: Катя запропонувала намалювати квітку, Таня погодилася; Йосип Г.- Катя С: довго не могли дійти згоди, нарешті Йосип умовив Катю намалювати метелика). По ходу виконання діяльності діти помічають один в одного відступи від первісного задуму й намагаються виправити малюнок (У першій парі Катя періодично давала поради Тані. У другій парі то Йосип, то Катя намагалися олівцем допомогти товаришеві, а він не погоджувався або погоджувався). У першій парі обидві дівчинки залишилися задоволені своєю роботою. У другій парі Йосипові не сподобався малюнок Каті. Діти продемонстрували вміння раціонально використовувати засоби діяльності - ділитися олівцями в другій серії. Так, у першій парі малювали різними кольоровими олівцями. У другій - Йосип іноді вимагав необхідний йому колір, Катя переривала розфарбовування й віддавала йому олівець. Таким чином, випробувані діти володіють рядом комунікативних навичок.
При усвідомленні бажань і переваг діти продемонстрували перевагу відповідей, пов'язаних з видами діяльності, улюбленими іграми, а так само зі спілкуванням і спільною діяльністю із близькими людьми. Щодо усвідомлення минулих і майбутніх дій від всіх дітей ми почули розгорнуте оповідання про минулі й майбутні події.
Сенсорний розвиток становить одну з головних ліній розумового розвитку у дітей молодшого шкільного віку. При вивченні співвідношення зорового й дотикального сприйняття форми двоє дітей (Йосип і Катя С.) продемонстрували безпомилкове впізнавання звичайних геометричних фігур і модифікованих у всіх серіях досвіду. При зоровому ознайомленні з формою діти очами водили по сторонах і кутах фігури. При дотикальному контакті часу на ознайомлення пішло більше, ніж при зоровому контакті (48±11 сек і 24±7 сек, відповідно). Діти ретельно обмацували предмети, деякі намагалися визначити якість матеріалу (товщина картону, шорсткість). Катя І. і Таня Р. у третій і четвертій серіях експерименту (зорове дізнавання форми й дотикальний вибір, дотикальне дізнавання й зоровий вибір) допустили помилки. Або перенос образу із зорової модальності в дотикальну й навпаки утруднений у цих дівчинок, або виявилася невдалою запропонована фігура (в обох випадках це був модифікований прямокутник). Однак, у переважній більшості випадків (100%-75%) діти впоралися з поставленим завданням успішно, що говорить про засвоєння ними суспільно вироблених уявлень про форму.
Найбільш важким для засвоєння молодшими школярами є орієнтування в часі, оскільки час не має наочної форми. У наших експериментах всі діти продемонстрували відхилення від заданого тимчасового інтервалу в одну мінуту. Відхилення були як убік збільшення тимчасового інтервалу (три дитини), так і убік зменшення (одна дитина). Характерне збільшення відхилення тимчасового інтервалу при ускладненні завдання. Правда у випадку з Йосипом ця закономірність не підтвердилася.
Діти молодшого шкільного віку починають більш-менш правильно оцінювати перспективне зображення. Віддалений предмет, зображений на картинці, здається дитині маленьким, але дитина догадується, що насправді він великий. Всі випробувані діти дали назву обраної ними картині, коротко передали зміст. В оповіданнях відзначається збіг значеннєвих і структурних центрів, перераховані головні й другорядні предмети. Відзначено причинні зв'язки між предметами (Хазяїн грає із собакою. Собака стрибає через паличку; собака гавкає на коня, кінь тікає;). Не вийшло складного оповідання по натюрморту, відзначене просте перерахування предметів, зате дитина виявила фантазію, сказавши, що в склянці сік. Всі діти використали в оповіданнях прикметники, звертали увагу на колірну гаму, реагували жестами. Інтерпретація сюжетних малюнків, розуміння зображених на них ситуацій, подій залежать як від правильності сприйняття, так і від характеру зображеного сюжету - його складності, популярності дитині, доступності його розумінню.
Пам'ять як один з рівнів відображення навколишньої дійсності являє собою сукупність процесів, що сприяють організації й збереженню минулого досвіду. У наших експериментах по вивченню впливу сюжетно-рольової гри на запам'ятовування й відтворення відзначається 100% здатність випробуваних дітей запам'ятати й повторити 5 слів як в ігровому варіанті, так і без гри. Через те, що розходжень між серіями експерименту не відзначено, ми нічого не можемо сказати щодо впливу сюжетно-рольової гри на запам'ятовування. Але всі діти виявили розвиток знаково-символічної функції свідомості.
Висновки
Учень молодшого шкільного віку вже являє собою у відомому змісті особистість. Він добре усвідомлює свою статеву приналежність. Він знає, у якій країні живе, у якому населеному пункті перебуває його будинок; має деяке уявлення про материки й інші країни. Він усвідомлює те, яке місце серед людей займає і яке місце йому належить зайняти в найближчому майбутньому. Одним словом, він знаходить собі місце в просторі й часі. Він уже орієнтується в сімейно-родинних відносинах і вміє зайняти відповідному своєму соціальному статусу місце серед рідних і близьких. Він уміє будувати відносини з дорослими й однолітками: має навички самовладання, уміє підкорити себе обставинам, бути непохитним у своїх бажаннях. Він уже розуміє, що оцінка його вчинків і мотивів визначається не стільки його власним відношенням до самого себе ("Я гарний"), але насамперед тим, як його вчинки виглядають в очах оточуючих людей. У дитини дошкільного віку вже розвинена рефлексія. Як найважливіше досягнення в розвитку особистості дитини виступає перевага почуття "Я повинен" над мотивом "Я хочу".
Ми вже знаємо, що образне мислення старшого дошкільника дає досить багаті можливості для засвоєння узагальнених знань і що при добре організованому навчанні діти опановують поданнями, що відображають істотні закономірності явищ, які відносяться до різних галузей дійсності. Такі подання і є найбільш важливим придбанням, що допоможе дитині перейти в школі до засвоєння наукових знань. Цілком достатньо, якщо в підсумку дошкільного навчання дитина познайомиться з тими галузями й сторонами явищ, які служать предметом вивчення різних наук, почне їх виділяти, відрізняти живе від неживого, рослини від тварин, природне від створеного руками людини, шкідливе від корисного. Систематичне ознайомлення з кожною галуззю знань, засвоєння систем наукових понять - справа майбутнього.
Початкова школа розрахована на дітей, що не отримали ніякої спеціальної підготовки, і починає навчати їх грамоті й математиці із самого початку. Тому не можна вважати відповідні знання й навички обов'язковою складовою частиною готовності дитини до шкільного навчання. Разом з тим значна частина дітей, що йдуть у перший клас, уміє читати, а рахунком тією чи іншою мірою володіють майже всі діти. Оволодіння грамотою й елементами математики в дошкільному віці може впливати на успішність шкільного навчання. Позитивне значення має утворення в дітей загальних подань про звукову сторону мови і її відмінності від змістовної сторони, про кількісні відносини речей і їхній відмінності від предметного значення цих речей. Допоможе дитині вчитися в школі й засвоєння поняття числа й деяких інших початкових математичних понять.
Що стосується навичок читання, рахунку, рішення завдань, то їхня корисність залежить від того, на якій основі вони побудовані, наскільки правильно сформовані. Так, навичка читання підвищує рівень готовності дитини до школи тільки за умови, що вона будується на базі розвитку фонематичного слуху й усвідомлення звукового складу слова, а саме читання є злитим або поскладовим.
Про готовність до засвоєння шкільної програми свідчать не самі по собі знання й навички, а рівень розвитку пізнавальних інтересів і пізнавальної діяльності дитини. Загального позитивного відношення до школи й до навчання недостатньо для того, щоб забезпечити стійке успішне навчання, якщо дитину не приваблює сам зміст одержуваних у школі знань, не цікавить те нове, із чим вона знайомиться на уроках, якщо її не приваблює сам процес пізнання.
Дослідження показують, що найбільші труднощі в початковій школі зазнають не ті діти, які мають до кінця дошкільного віку недостатній обсяг знань і навичок, а ті, які проявляють інтелектуальну пасивність, у яких відсутнє бажання й звичка думати, вирішувати завдання, прямо не пов'язані з якоюсь ігровою або життєвою ситуацією, що цікавлять дитину. Так, один першокласник ніяк не міг відповістити на запитання, скільки буде, якщо до одного додати ще один. Він відповідав то "три", то "п'ять", то "десять". Але коли перед ним поставили практичне завдання: "Скільки буде в тебе грошей, якщо тато дав тобі одну гривню і мама - одну гривню? " - хлопчик, майже не замислюючись, відповів: "Звичайно, дві гривні!"
Дитина, що йде у школу, повинна уміти планомірно обстежити предмети, явища, виділяти їхні різноманітні властивості. Їй необхідно володіти досить повним, точним і розчленованим сприйняттям, тому що навчання в початковій школі значною мірою засноване на виконуваній під керівництвом учителя власній роботі дітей з різним матеріалом. У процесі такої роботи відбувається виділення істотних властивостей речей. Важливе значення має гарне орієнтування дитини в просторі й часі. Буквально з перших днів перебування в школі дитина одержує вказівки, які неможливо виконати без урахування просторових ознак речей, знання напрямків простору. Так, наприклад, учитель вимагає провести лінію "навскіс від лівого верхнього до правого нижнього кута" або "прямо вниз по правій стороні клітини" і т.п. Уявлення про час і почуття часу, уміння визначити, скільки його пройшло, - важлива умова організованої роботи учня в класі, виконання завдань у зазначений строк.
Особливо високі вимоги пред'являє навчання в школі, систематичне засвоєння знань до мислення дитини. Дитина повинна уміти виділяти істотне в явищах навколишньої дійсності, уміти порівнювати їх, бачити подібне й відмінне; вона повинна навчитися міркувати, знаходити причини явищ, робити висновки.
Список використаної літератури
- Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К., 1976.
- Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко., Л.В.Волинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
- Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М., 1979.
- Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М. В. Гамезо, М.В.Матюхиной и др. - М., 1984.
- Задесенець М. П. Вікові особливості розвитку дітей і формування їх особистості. - К., 1978.
- Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения.-М.: Педагогика, 1987.-176 с.
- Кон И.С. Психология юношеского возраста.-М.:Просвещение, 1979 - 175 с.
- Коссаковский А. Психическое развитие личности в онтогенезе. - В кн.: Психология личности в социалистическом обществе. Активность и развитие личности. - М.: Наука, 1989 - 183 с. - С. 37-67
- Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников. -М., 1976.
- Кулагина И. Ю. Возрастная психология. - М., 1996.
- Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.-М.:Изд. МГУ, 1981.-584c.
- Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология.-Л.: Изд. ЛГУ, 1990 - 256 с.
- Эриксон Э. Детство и общество. - СПб.: ЛЕНАТО, АСТ, Фонд "Университетская книга", 1996.-592 с.