Особливості управління авіаційними альянсами на міжнародному ринку авіаперевезень

Особливості управління авіаційними альянсами на міжнародному ринку авіаперевезень

ВСТУП

В останні роки у світовій економіці визначився та продовжує розвиватися ряд нових процесів та тенденцій, які у перспективі будуть формувати стан економічного життя у сучасному світі. Головний зміст цих процесів та тенденцій втілюється у понятті «глобалізація». Пошук ефективних організаційних форм об’єднання підприємств здійснюється майже протягом сторіччя. У світовій практиці склалися різні типи інтеграційних форм об’єднань підприємств, які різняться у залежності від цілей співробітництва, характеру господарських відносин між їх учасниками, ступеня самостійності підприємств. Прагнення знайти баланс між перевагами централізації та децентралізації управління, відповідальності при об’єднанні підприємств доводять необхідність розробки нових наукових підходів до організаційно-економічного оформлення об’єднань суб’єктів господарювання.

Мета і задачі курсової роботи. Основною метою курсової роботи є виявлення значення створення глобальних альянсів авіакомпаній та їх діяльності на ринку авіаційних послуг, а також з’ясування можливостей розвитку та процесів глобалізації у світовій авіації.

Основними завданнями для досягнення сформованої мети курсової роботи є:

·    аналіз сучасних теоретичних праць в області створення міжнародних авіаційних альянсів та визначення особливостей ведення господарської діяльності об’єднаннями суб’єктів господарювання;

·    визначення методики та інформаційної бази дослідження за темою курсової роботи

·   аналіз міжнародного досвіду створення авіаційних альянсів, визначення основних складових сучасного процесу створення та управління міжнародними авіаційними альянсами;

·    дослідити сукупність факторів, що впливають на ефективність процесу формування авіаційних альянсів;

·    дослідження проблем діяльності авіатранспортних підприємств при реалізації спільних інтересів та проблеми управління ними.

·    прогноз перспектив розвитку міжнародних авіаційних альянсів, урахувавши інтереси всіх учасників альянсу.

Актуальність і вагомість наведених задач, що залишилися недостатньо дослідженими, а в окремих випадках і дискусійними, зумовили вибір теми курсової роботи.

Об’єкт і предмет дослідження.

Предмет: Розвиток механізмів управління міжнародними авіаційними альянсами.

Об’єкт: Особливості управління авіаційними альянсами на міжнародному ринку авіаперевезень.

Методи дослідження. В процесі дослідження були використані методи економічного аналізу, статистичної обробки інформації, техніко-економічних розрахунків, принципи систематизації й узагальнення, а також методи спостереження, вимірювання та формалізації.

Інформаційною базою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених у авіаційній галузі, статистичні данні та нормативні документи міжнародних організацій цивільної авіації (ICAO, IATA тощо), законодавчі та нормативні акти України, матеріали Міністерства транспорту і зв’язку України та Державного комітету статистики України, монографічні та періодичні видання, матеріали конференцій, фінансові та інформаційні звіти міжнародних авіапідприємств та їх об’єднань.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРСУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ АВІАЦІЙНИХ АЛЬЯНСІВ

1.1 Принципи та механізми управління формуванням та розвитком міжнародних авіаційних альянсів

Транспорт - виключно важлива галузь світового господарства. Приблизно 500 млрд. дол. США або 23,6% у міжнародній торгівлі послугами припадає на транспортні послуги. Так, середньорічні темпи приросту обсягу перевезень вантажів на світовому ринку транспортних послуг за останні десять років становили 2,5% тобто збільшилися приблизно в 9 разів, в той час як обсяг валового світового продукту зростав в середньому усього на 1-2%. Процеси економічної інтеграції, що відбуваються у сучасному світі, збільшення обсягів міжнародної торгівлі та бурхливий розвиток туризму сприяють подальшому прогресу транспортної галузі.

Світовий повітряний транспорт являє собою складну глобальну систему, що розвивається надто динамічно в рамках світової транспортної системи. Його розвиток тісно пов'язаний із загальним станом світової економіки, міжнародної торгівлі, її галузей, зростанням прибутків населення і ін.

Авіакомпанії або авіалінії - підприємства, що пропонують послуги пов'язані з перевезеннями пасажирів або вантажів. Літаки які використовуються авіалініями можуть бути їх власністю або орендованими.

В умовах глобалізації об’єктивної необхідності набуває диверсифікація авіакомпаній, яка є інструментом міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів, методом оптимізації структурних перетворень в економіці. Це призводить до утворення нових видів авіакомпаній, які займаються діяльністю та пропонують послуги, які раніше не входили до їх повноважень (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Класифікація авіакомпаній

Перевагами диверсифікації авіакомпанії є те, що диверсифікація - це засіб підвищення адаптивних якостей авіапідприємства. Вона є внутрішнім стимулятором, що прискорює чергування етапів освоєння ринків, сприяє розвитку попиту та пропозиції, перетворенню стратегічних відповідностей у конкретні переваги, розподіляє фінансові ризики по багатьох напрямах.

Основним видом авіатранспортних послуг є перевезення. Міжнародне повітряне перевезення - перевезення, яке здійснюється на повітряному судні, при якому місце відправлення та призначення незалежно від того чи мало бути перенавантаження або перерва в перевезенні, розташовані: на території обох держав, на території одної держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави. Виділяють кілька типів перевезень в залежності від форми та основи виконання (рис. 1.1).

Рис 1.1 Типи авіаперевезень в залежності від виду авіатранспортних послуг

Регулярне повітряне перевезення - повітряне перевезення, коли всі призначені авіаційним перевізником для перевезення пасажирів, багажу і пошти місця доступні для загального платного користування, а перевезення здійснюються між одними і тими самими пунктами відповідно до опублікованого розкладу чи у встановлені проміжки часу, або з частотою, яка свідчить про регулярність польотів.

Чартерне повітряне перевезення - нерегулярне повітряне перевезення, що здійснюється на підставі договору чартеру (фрахтування), за яким авіаперевізник надає фрахтівнику або фрахтівникам за плату визначену кількість місць або всю місткість повітряного судна на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти, вказаних фрахтівником.

Нерегулярні авіаперевезення виконуються на підставі дозволу на разові польоти і поділяються на додаткові, спеціальні і чартерні. Додаткові - рейси, що виконуються по тих авіалініях, що й регулярні, але за особливим розкладом. Спеціальні - рейси, що виконуються за спеціальним завданням як за маршрутом регулярних рейсів, так і за особливим маршрутом. Чартерні - рейси, що виконуються згідно із спеціальним контрактом між перевізником і замовником.

Процеси глобалізації світової економіки є актуальними в сфері авіації. Адже створення глобальних авіаційних альянсів забезпечує підвищення організаційно-економічної ефективності функціонування авіакомпаній за рахунок вибору стратегічних партнерів, налагодження тісних зв’язків.

Визначень поняття «авіаційний альянс» , подані у табл.1.2. нижче.

Таблиця 1.2 Визначення поняття «авіаційний альянс»

Виходячи з вище перелічених трактувань можна зробити наступне визначення поняття : авіаційний альянси - являють собою партнерські об'єднання перевізників з метою більш тісної співпраці у сфері маркетингу , комерції та обслуговування пасажирів. Авіакомпанії - члени альянсу зберігають юридичну самостійність , однак дотримуються загальні правила , що стосуються маршрутної мережі , розкладу рейсів , програми лояльності , системи бронювання і продажів, що дає їм змогу значно знизити витрати.

Причиною появи авіаційних альянсів вважається регулювання повітряного транспорту <#"701982.files/image002.gif">

Рис. 2.1 Послідовність формування та розвитку альянсу

Основою ефективного функціонування авіаційного альянсу є розробка організаційно-економічного механізму. Процес розробки механізму формування інтеграції авіаційних підприємств у формі альянсу припускає використання методологічного, методичного та організаційного інструментарію, складові елементи якого наведені на Рис. 2.2.

Рис.2.1 Етапи формування та розвитку міжнародних авіаційних альянсів

Залежно від можливості або неможливості сумісних дій між партнерами (що полягають в узгодженому або неузгодженому виборі ситуації) альянсу підрозділяються на безкоаліційні і коаліційні. У безкоаліаційному варіанті (у «теорії ігор» названому «безкоаліаційною грою») кожен партнер діє (вибирає свою стратегію) самостійно з метою досягти найбільшого для себе виграшу. Коаліційний варіант («коаліційна гра») - всі партнери розподілені на попарно непересічні групи (коаліції), а між коаліціями - безкоаліційний. Основними завданнями створення партнерами авіаційного альянсу є: розробка принципів оптимальності; встановлення існування оптимальних в цьому сенсі ситуацій; знаходження їх реалізацій.

Важливим елементом функціонування авіатранспортного підприємства є визначення ступеня впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на систему, оскільки саме через метаболізацію процесів можна визначити оптимальні умови його функціонування. Якщо авіатранспортне підприємство розглядати в якості самоуправляємої системи, то воно повинно складатися з двох підсистем: управляючої (суб’єкт, орган управління) та управляємої (об’єкт управління). Тобто суб’єктом управління виступають матеріальні, трудові, інформаційні ресурси, а об’єктом - економічний, технічний та соціальний розвиток підприємства (рис. 2.3).

авіаційний альянс глобалізація прогноз

Рис 2.3 Механізм функціонування авіатранспортного підприємства як системи

Авіатранспортне підприємство не може функціонувати самостійно без зовнішніх фінансово-матеріальних та інформаційних ресурсів, саме тому зовнішнє середовище здійснює значний вплив на авіатранспортне підприємство.

На сьогоднішній день виділяють три найбільші авіаційні альянси

Star Alliance <#"701982.files/image005.gif">

Рис.1 Схема факторів, що впливають нюа авіакомпанію

додаток 3

додаток 4