Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

Курсова робота

на тему

Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

ВСТУП

логічний мислення молодший школяр

Актуальність теми. Одним з найважливіших періодів у розвитку і формуванні людини є навчання її в початковій школі. В цей час закладаються основи розумового розвитку дітей, створюються передумови для підготовки самостійно мислячої, критично оцінюючої свої дії людини, здатної зіставляти, порівнювати, висувати безліч способів вирішення проблем, оцінювати їх і вибирати найбільш раціональний, виділяти головне і робити узагальнені висновки, застосовувати отримані знання на практиці. Необхідною умовою досягнення таких результатів виступає розвиток у дитини логічного мислення як найважливішого чинника, що забезпечує ефективність її подальшого навчання в школі, успішність у професійній підготовці та житті.

Психологічні основи, сутність, чинники і способи розвитку логічного мислення досліджені в роботах П.П. Блонського, Д.М. Богоявленського, А.В. Брушлінського, Л.І. Божович, Л.М. Веккер, Л.С. Виготського, К.Ф. Лебединської, Н.А. Менчинської, С.Л. Рубінштейна та інших.

Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів знайшли відображення в працях Ю.К. Бабанського, І.А. Барташнікової, В.П. Бєспалько, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Є.М. Кабанова-Меллер, В.Ф. Паламарчук та багатьох інших. У педагогічних дослідженнях цих та інших авторів розглянуті проблеми взаємозв’язку логічного мислення і творчого саморозвитку школярів, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій школярами, їх зв’язок з розумовим розвитком дитини. У даних роботах даються не тільки методичні рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість логічних завдань, які можуть бути використані при навчанні молодших школярів.

Разом з тим, незважаючи на велику кількість досліджень з різних аспектів розвитку логічного мислення, в тому числі і у молодших школярів, дану проблему не можна вважати вирішеною. Заслуговують на дослідження особливості розвитку логічного мислення учнів молодшого шкільного віку на різноманітних уроках. Це і зумовило вибір теми дослідження «Розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання».

Об’єкт дослідження: розвиток логічного мислення молодших школярів в ході освітнього процесу.

Предмет дослідження: особливості розвитку логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання.

Мета дослідження: вивчення оптимальних умов і конкретних методів розвитку логічного мислення молодших школярів на уроках читання.

Завдання дослідження:

. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми розвитку логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання.

. Виявити особливості логічного мислення молодших школярів.

. Емпірично дослідити рівень розвитку логічного мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку.

. Розробити та апробувати систему вправ, направлену розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання.

. Перевірити ефективності розробленої системи вправ.

Джерельна база представлена різноманітними авторськими теоріями, монографіями, статтями. Зокрема,були використані такі джерела як “Основы общей психологии” С.Л. Рубінштейна [18], звідки була взята теорія операцій уявного моделювання; “Мышление и речь” Л.С.Виготського [6], де представлена структурна модель та види понять.

Не можна оминати таке важливе джерело як “Психология” Р.С.Нємова [13], яке розкриває всю термінологічну базу дослідження. При дослідженні особливостей розвитку логічного мислення та визначення психолого-педагогічних аспектів розвитку логічного мислення учнів початкової школи використовувалися статті [16], [17], та монографія “Педагогические условия развития логического мышления младших школьников”[15] Є.Г. Рєвіної. Деякі відомості з досліджуваної теми взяті з джерел: “Личность и ее формирование в детском возрасте” Д.І. Божович [2] та монографій Д.Б. Ельконіна [21; 22; 23].

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в аналізі основних понять пов’язаних з проблематикою розвитку логічного мисленя учнів початкових класів на уроках читання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що її результати можуть бути використані у процесі діяльності вчителя на уроках читання, а також при розвитку логічного мислення учнів початкових класів.

Обсяг і структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів (кожен з яких ділиться на три підрозділи), висновків до розділів та загального висновку, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

1.1     Феномен мислення та мисленнєвої діяльності в психолого-педагогічній літературі

До найважчих і найменш досліджених проблем психології належить вивчення мислення.

Що таке мислення і яка його роль в пізнанні, праці, житті цікавило людство з давна. Вже в період античності у філософії виникло розмежування органів почуття (відчуття) і діяльності мислення. З тієї пори проблема мислення перебуває в полі зору вчених.

Активно психологічні дослідження мислення ведуться вже починаючи з XVII століття. В цей час і протягом наступного досить тривалого періоду історії психології мислення фактично ототожнювалося з логікою, а як єдиний його вид, що підлягає вивченню, розглядалося понятійне теоретичне мислення. Сама здатність до мислення вважалася природженою, а мислення, як правило, розглядалося поза розвитком.

Мислення в асоціативній емпіричній психології у всіх його проявах зводилося до асоціацій, зв’язків, слідів минулого і вражень, отриманих від теперішнього досвіду. Один з основоположників асоціативної психології А. Бен відводив асоціаціям за схожістю основну роль у мисленні.

Р. Еббінгауз, Р. Мюллер, Т. Циген, визначні представники експериментальної психології того часу, вважали, що універсальними законами є закони асоціації. Так, поняття, думки, висновки характеризуються як асоціації уявлень. Саме мислення стало називатися репродуктивним. Мислення розглядалося нерідко як похідна функція від інших психічних функцій: пам’яті, уваги [4, с.47].

Згідно думки А.Н. Соколова, мислення - це узагальнене відображення об’єктивної дійсності в її закономірних, найбільш істотних зв’язках і відношеннях. Воно характеризується спільністю і єдністю з мовленням. Іншими словами, мислення є психічний процес пізнаня, пов’язаний з відкриттям суб’єктивно нового знання, з вирішенням завдань, з творчим перетворенням дійсності [19, с.14].

Основними елементами якими оперує мислення, є поняття (відображення загальних і істотних ознак будь-яких предметів і явищ), судження (встановлення зв’язку між предметами і явищами; воно може бути істинним і хибним), умозаключення (висновок з одного або кількох суджень нового судження), а також образи та уявлення [13, с.144].

До основних операцій мислення відносять: аналіз (уявне розділення цілого на частини з подальшим порівнянням), синтез (об’єднання окремих частин в ціле, побудова цілого з аналітично заданих частин), конкретизацію (застосування загальних законів до конкретного випадку), абстрагування (виділення якої-небудь сторони або аспекту явища, яке в дійсності як самостійне не існує), узагальнення (уявне об’єднання подібних за певними ознаками предметів і явищ), а також порівняння і класифікацію.

Важливо відзначити, що основні розумові операції можна представити як оборотні пари: аналіз - синтез, виявлення схожості - виявлення відмінностей, абстрагування - конкретизація. Основними видами мислення є теоретичне (до якого, в свою чергу, відносять понятійне і образне), а також практичне (до нього відносяться наочно-образне і наочно-дійове).

При визначенні мислення як найважливішого самостійного елемента в структурі психіки прийнято вказувати на такі його особливості, як розвиток на сенсорно-образній основі; зворотність мисленнєвих дій; опосередкованість - абстрактність - узагальненість або «концептуальність»; оперування класами, категоріями та системами об’єктів; мовну форму існування, вираження і передачі[10, с.58].

Мислення є найважливішою складовою в загальній динаміці психіки, розгортається у вигляді активності, процесу, послідовності операцій і дій, діяльності.

На шляху здійснення розумового потенціалу і здібностей формуються якості «особистості мислячої», що вказують на стійкі індивідуальні особливості прояву її «розуму», наприклад, швидкість і гнучкість мислення, креативність, проблемність, рефлексивність, продуктивність і ін. [8, с.168].

У вітчизняній психології основна увага приділена дослідженням закономірностей розумової діяльності. Особливо це стосується теорій мислення Л.С. Виготського [6], А.Р. Лурії [3], С.Л. Рубінштейна[18], Б.Г. Ананьєва [20] .

Вітчизняні традиції дозволяють підійти до обґрунтування мислення з позиції синтезу багатьох аспектів: соціально-культурного, діяльнісного, когнітивно-структурного, процесуально-динамічного, знаково-символічного, ментального, свідомого, особистісного і ін. У 80-90-і роки дослідження такого роду були здійснені O.K. Тихомировим [20], К.А. Абульхановою-Славською [3], М.А.Холодною [3] , Л.М. Веккером [5].

Операції уявного моделювання С.Л. Рубінштейна[18]

Мислення, взяте з точки зору його дифференційованої операціональноїпобудови, виступає явищем внутрішнім і швидкоплинним. Підсвідомість і злиття операцій роблять його слабо доступним для рефлексії і зовнішнього спостереження. Однак дослідження граматично організованих висловлювань як мовних виразів мислення або предметних дій як аналогів деяких розумових актів дозволяють реконструювати таємний динамічний підтекст мислення.

Одну з найбільш, переконливих реконструкцій такого роду здійснив С.Л. Рубінштейн [18].

.        Розрізнення - операція виділення елементів з мислимого цілого і їх відділення один від одного. Процес розрізнення добре проявляється у висловах, що перераховують складові частини і ознаки (якості, властивості, функції, зв’язки) цілісного об’єкта.

.        Порівняння - операція уявного зіставлення розділених об’єктів або їх ознак для подальшого встановлення подібності та відмінності між ними. Виявляється у висловлюваннях про специфічні особливості співвідношень явищ.

.        Знаходження подібності (спорідненості) - операція, що дозволяє ототожнювати різні об’єкти за однією або декількома ознаками. Виявляється у висловлюваннях про різні явища зі схожими рисами, властивостями.

.        Знаходження відмінностей -операція, завдяки якій однорідні предмети відкриваються як такі, що володіють індивідуальними або типологічними відмінностями один від одного. Виражається у висловлюваннях про відмінні ознаки об’єктів і явищ.

.        Об’єднання в ціле - операція возз’єднання різних предметів, що пройшли порівняння і виявили тісні взаємодії і подібні ознаки в нову структуру. Виражається в судженнях, що підкреслюють співвідношення (причинна залежність, вплив і ін.) елементів в об’єднуючому цілому.

.        Абстрагування і узагальнення - єдині операції виділення істотних, тобто вільних від випадкових привнесень, властивостей і зв’язків об’єкта і об’єднання об’єктів з даними характеристиками в загальну категорію. Яскраво виражаються у висловлюваннях, які підкреслюють узагальнюючі, категоріальні ознаки явищ.

.        Виділення протилежностей - операція поділу ознак об’єктів, що знаходяться в більшому або меншому протиріччі одне з одним. Проявляється через висловлювання, що зіставляють протилежності.

.        Синтез протилежностей - операція поєднання протилежних об’єктів, властивостей, зв’язків в нове ціле, де раніше суперечливе співставляється, гармонізується за рахунок єдності один з одним. Виявляється у висловлюваннях про явища, речі або події, які містять у собі протилежності та виявляють нові можливості їх взаємодії.

.        Конкретизація - зворотна операція по відношенню до абстрагування, визначає узагальнені (видові, родові, універсальні) відмінності, протилежності і тотожності вихідного об’єкта з іншими об’єктами. Як окремий випадок виявляється у висловлюваннях про конкретні явища, які виявляютьяскраву індивідуальність за рахунок критично повного володіння ключовими ознаками або максимальної відповідності законам тих категорій, до яких вони належать.

.        Символізація - операція, близька конкретизації, але передбачає не пряме, а опосередковане співвіднесення вихідного одиничного об’єкта з абстрактними параметрами загальних і універсальних об’єктних категорій. Засобом конкретизації виступає інший реальний об’єкт, який не може бути порівняний з першим, але який критично повно демонструє узагальнену ознаку, яка абстрактно поєднує обидва об’єкти. Виявляється в метафоричних висловлюваннях, а також у висловлюваннях з переносним змістом.

За характером операцій видно, що їх можна розділити на розрізнюючі, об’єднуючі і синтезуючі. Емпіричні та теоретичні операції розрізнення виступають «аналітичними»; об’єднання емпіричних ознак і теоретичний синтез належать до розряду «синтезуючих». Подібні міркування стали підставою для визначення С.Л. Рубінштейном єдиного і безперервного розумового процесу як аналітико-синтетичного [18, с.148].

Структурна модель та види понять Л. С. Виготського[6]

Одна з кращих типологій, що враховує внутрішню подібність індивідуальної і соціально-історичної еволюції понять, належить Л.С. Виготському [6]. Виділені їм різновиди понять вдало переводяться в план типізації концептів зрілого суб’єкта мислення. Генетично найбільш ранніми в дорослому понятійному мисленні є синкретичні поняття. Вони формуються способом випадкового, ситуативного, асоціативногопоєднання логічно не поєднуємихречей і подій. У синкретичну «в’язку» можуть потрапити будь-які елементи реальності, немов суб’єкт несвідомо переконаний, що «все в світі пов’язано з усім» незліченною кількістю безпосередніх відносин. Синкретичними елементами понятійного ладу дорослого виступають, наприклад, думки та образні картини екзотичних снів, ідеї ритуальних, обрядових і деяких ігрових дій, поетичні аглютинації, жартівливі «нісенітниці». Дитинство сучасної людини відзначено також розвитком понять-в-комплексах або понять-колекцій. Такими концептами об’єднуються предмети, явища, події, які або разом об’єктивно беруть участь впевній практичній дії, або являють собою різні ситуативні форми одного і того ж факту. Або пов’язані безпосереднім процесом реалізації якогось конкретного предметного бажання, або ж в сукупності слугують матеріалом для словесного виокремлення загальних властивостей, отриманих при первинному емпіричному абстрагуванні. Концепт «одяг» об’єднуєдля дитини тільки те, що реально носиться в будинку або на прогулянці; «гра» передбачає усамітнення з улюбленими іграшками[6, с.91-93]. «Колекційне мислення» відгукується в нашому дорослому інтелектуальному відношенні до світу, коли ми мимоволі користуємося прийомами буденного визначення речей, добре знайомих з дитинства, непорушних в своїй очевидності з часів, коли казки, легенди, перекази і проста життєйська мудрість оточуючих були для нас основним джерелом знання про життя. Особливою магією володіє для нас логіка древніх узагальнень, що стосуються людських якостей, яку ми іноді стихійно відтворюємо, не підозрюючи, що її зразки з’явилися тисячоліттятому. До процесів утворення концептів-комплексів безпосередньо приєднуються процеси формування псевдопонять, які структурно схожі з істинними поняттями, але відрізняються від них відносною нестійкістю перед впливом сенсорно-перцептивних вражень, прямою участю в практичних діях у вигляді конкретних «рецептів», вказівок і регламентів. Крім того, вони відрізняються «законодавчим» характером в сенсі керівництва повсякденним життям і негнучкістю в умовах, що вимагають когнітивних перетворень[6, с.156] Розвиток істинних понять, а з ними утвердження в індивідуальній або колективній понятійній системі законів вербалізації, категоризації, ієрархічності і раціоналізації знання є, за Виготським завершальним етапом думкогенеза.

1.2    
Особливості логічного мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку

На думку І.С. Якиманської педагогічний аспект вивчення логічного мислення, як правило, полягає в розробці та експериментальній перевірці необхідних методів, засобів, умов, факторів організації процесу навчання, розвиваючих та формуючих логічне мислення в учнів. Багатьма дослідниками наголошується, що одним з найважливіших завдань навчання в школі є формування в учнів навичок здійснення логічних операцій, навчання їх різним прийомам логічного мислення, озброєння знаннями логіки і вироблення у школярів умінь і навичок використання цих знань у навчальній та практичній діяльності. [24, с.41].

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми молодшого шкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С.Аблова, Є.Л. Агаєва, Х.М. Веклірової, А.А. Любінського, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої, Т.М. Тепленької та інших. У роботах даних авторів доводиться, що в результаті правильно організованого навчання молодші школярі швидко набувають навички логічного мислення, зокрема, уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки.Разом з тим, єдиного підходу до вирішення питання, як організувати таке навчання, у педагогічній теорії немає. Деякі педагоги вважають, що логічні прийоми є невід’ємною частиною наук, основи яких включені в зміст освіти, тому в учнів при вивченні шкільних предметів автоматично розвивається логічне мислення на основі заданих образів (В.Г. Бейлінсон, М.М. Поспєлов, М.Н. Скаткін).Інший підхід виражається в думці частини дослідників про те, що розвиток логічного мислення тільки через вивчення навчальних предметів є малоефективним, такий підхід не забезпечує повноцінного засвоєння прийомів логічного мислення і тому необхідні спеціальні навчальні курси з логіки (Ю.І. Верінг, Н.І. Ліфінцева, В.С. Нургалієв, В.Ф. Паламарчук).Ще одна група педагогів (Д.Д. Зуєв, В.В. Краєвський) вважають, що розвиток логічного мислення учнів потрібно здійснювати на конкретному предметному змісті навчальних дисциплін через акцентуацію, виявлення та роз’яснення логічних операцій.Але яким би не був підхід до вирішення цього питання, більшість дослідників сходяться в тому, що розвивати логічне мислення в процесі навчання це означає:

) розвивати в учнів уміння порівнювати спостережувані предмети, знаходити в них спільні властивості і відмінності;

) виробляти вміння виділяти суттєві властивості предметів і відволікати (абстрагувати) їх від другорядних, несуттєвих; вчити дітей розчленовувати (аналізувати) предмет на складові частини з метою пізнання кожної складової частини і з’єднувати (синтезувати) розчленовані подумки предмети в одне ціле, пізнаючи при цьому взаємодію частини і предмету як єдине ціле; вчити школярів робити правильні висновки зі спостережень або фактів, уміти перевіряти ці висновки; прищеплювати вміння узагальнювати факти; розвивати в учнів уміння переконливо доводити істинність своїх суджень і спростовувати помилкові умовиводи; стежити за тим, щоб думки учнів викладалися виразно, послідовно, несуперечливо, обґрунтовано.Таким чином, розвиток логічного мислення безпосередньо пов’язаний з процесом навчання. Формування первинних логічних умінь при певних умовах може успішно здійснюватися у дітей молодшого шкільного віку [17, с.142-143].

Для ефективного розвитку мислення молодших школярів необхідно, перш за все, спиратися на вікові особливості психічних процесів дітей. Молодший шкільний вік характеризується наявністю суттєвих зрушень у розвитку мислення під впливом цілеспрямованого навчання, яке в початковій школі будується на основі характеристики предметів і явищ навколишнього світу. Особливість дітей молодшого шкільного віку - пізнавальна активність. До моменту вступу до школи молодшому школяреві, крім пізнавальної активності, вже доступне розуміння загальних зв’язків, принципів і закономірностей, що лежать в основі наукового знання. Тому одним з основних завдань, які покликана вирішувати початкова школа для освіти учнів, є формування якомога повнішої картини світу, що досягається, зокрема, за допомогою логічного мислення, інструментом якого є розумові операції [12, с.131] .

У початковій школі на основі допитливості, з якою дитина приходить до школи, розвиваються навчальна мотивація і інтерес до експериментування. Самостійність, яку дитина дошкільного віку виявляв в ігровій діяльності, вибираючи ту чи іншу гру і способи її здійснення, перетворюється в учбову ініціативність і самостійність суджень, способів і засобів діяльності. В результаті сформованого в дошкільному закладі уміння слідувати зразкам, правилам, інструкціям у молодших школярів розвивається довільність психічних процесів, поведінки, виникає ініціативність у пізнавальній діяльності.На основі сформованого в ігровій діяльності вміння використовувати предметні замінники, а також уміння розуміти зображення і описувати образотворчими засобами побачене і своє ставлення до нього розвивається знаково-символічна діяльність молодших школярів - уміння читати графічну мову, працювати зі схемами, таблицями, графіками, моделями.

Активне включення в навчання моделей різного типу сприяє розвитку у молодших школярів наочно-дієвого і наочно-образного мислення. Молодші школярі відрізняються від дітей старшого віку реактивністю психіки, схильністю відразу ж реагувати на вплив. У них яскраво виражене прагнення до наслідування дорослим. Їх розумова активність, таким чином, спрямована на те, щоб повторити, застосувати. Вони висловлюють міркування, що виявляють лише видимість розуміння складних явищ.

Молодші школярі не виявляють самостійного інтересу до виявлення причин, змісту правил, питання ж вони задають тільки з приводу того, що і як потрібно робити, тобто для мислення молодшого школяра є характерним деяке переважання конкретного, наочно-образного компонента, невміння диференціювати ознаки предметів на суттєві і несуттєві, відокремлювати головне від другорядного, встановлювати ієрархію ознак і причинно-наслідкові зв’язки [11, с.119].

Отже, основними особливостями логічного мислення молодших школярів є: переважання чуттєвого, діяльнісного аналізу над абстрактним; здійснення синтезу переважно в наочній ситуації без відриву від дій з предметами; несформованість базових умінь для проведення узагальнення; невміння виділяти істотні ознаки, найчастіше, замінюючи їх зовнішніми яскравими ознаками предметів. У той же час це не означає, що у них відсутня логічне мислення. Дослідження Л.Ф. Обухової [14, c.213]. показали, що можливості молодших школярів значно ширше тієї логічної діяльності, яка переважно здійснюється в початковій школі. Вони можуть освоювати більш складний теоретичний і логічний матеріал.

1.3     Психолого-педагогічні аспекти розвитку логічного мислення учнів початкової школи

Шкільна навчальна практика показує, що багато вчителів початкових класів не завжди приділяють достатньо уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до того, що в початкових класах сповільнюється зростання розвитку логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому. Тому існує об’єктивна необхідність пошуку таких психолого-педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, значному підвищенню рівня освоєння дітьми навчального матеріалу, вдосконаленню сучасного початкової освіти, не збільшуючи при цьому навчальне навантаження на дітей.

При обґрунтуванні педагогічних умов розвитку логічного мислення молодших школярів Ревіна Є.Г. [15,с.31] виходила з таких основних концептуальних положень:

.        навчання і розвиток являють собою єдиний взаємопов’язаний процес, стрибок у розвитку стає умовою глибокого і міцного засвоєння знань (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, Л.В. Занков, Є.Н. Кабанова-Меллер та ін);

.        найважливішою умовою успішного навчання є цілеспрямоване і систематичне формування в учнів навичок здійснення логічних прийомів (С.Д. Забрамна, І.А. Подгорецька та ін);

.        розвиток логічного мислення не може здійснюватися ізольовано від навчального процесу, він повинен бути органічно пов’язаний з розвитком предметних умінь, враховувати особливості вікового розвитку школярів (Л.С. Виготський, І.І. Кулібаба, Н.В. Шевченко та ін.)

Виходячи з цього, нею були виокремлені і сформовані такі педагогічні умови формування логічного мислення молодших школярів [16, с.141]: наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення; забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій; реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення; забезпечення варіативності змісту занять.

Базовою умовою в даному комплексі умов виступає наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення молодших школярів. У процесі шкільного навчання учню необхідно не просто повідомляти «суму знань», але і формувати у нього систему взаємопов’язаних знань, що утворюють внутрішню упорядковану структуру. Формування впорядкованої системи знань, в процесі якого різні відомості постійно зіставляються один з одним в самих різних відносинах й аспектах, по різному узагальнюються і диференціюються, входять в різні ланцюжки взаємозв’язків, веде до найбільш ефективного засвоєння знань і до розвитку логічного мислення. Все це вимагає від педагога перебудови традиційно сформованої структури уроку, виділення розумових операцій в навчальному матеріалі, спрямованості його діяльності на навчання учнів логічним операціям. І якщо у педагога цього немає, якщо у нього відсутнє бажання змінювати щось у звичному для нього навчальному процесі, то ні про який розвиток логічного мислення молодших школярів говорити не доводиться, і які б умови цього процесу не обґрунтовувалися, вони залишаться теоретичними положеннями.

Наступною важливою умовою є забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні. З боку педагога важливо не тільки переконувати учнів у необхідності умінь здійснювати ті чи інші логічні операції, але всіляко стимулювати їх спроби провести узагальнення, аналіз, синтез і ін. Спроба молодшого школяра, нехай і невдала, здійснити логічну операцію повинна оцінюватися вище, ніж конкретний результат отримання знань.

Наступною умовою є реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення. Активна, свідома діяльність молодших школярів є основою високого рівня розвитку логічного мислення.Структура навчального матеріалу повинна бути орієнтована на самостійне і обґрунтоване отримання знань учнями на основі використання і узагальнення їх досвіду, оскільки об’єктивна істина набуває суб’єктивну значущість і корисність, якщо вона засвоєна на «підставі власного досвіду». В іншому випадку - знання формальні. Важлива орієнтація на процес навчання, а не тільки на результат. Реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу дозволяє вивести кожного учня на високий рівень розвитку логічного мислення, що забезпечить успіх при засвоєнні навчального матеріалу в освітньому закладі на наступних етапах навчання [16, с.141].

Складання системи варіативних завдань, адекватної віковим та індивідуальним особливостям особистості учня, рівню розвитку його логічного мислення, також є педагогічною умовою розвитку логічного мислення молодших школярів. Використання комплексу логічних завдань в процесі навчання дозволить підвищити продуктивність і динаміку розвитку логічного мислення молодших школярів.

Висновки до першого розділу

. Мислення - це узагальнене відображення об’єктивної дійсності в її закономірних, найбільш істотних зв’язках і відносинах. Воно характеризується спільністю і єдністю з мовленням. Іншими словами, мислення є психічний процес пізнання, пов’язаний з відкриттям суб’єктивно нового знання, з вирішенням завдань, з творчим перетворенням дійсності. Мислення - вища форма відображення навколишньої дійсності. Завдяки мисленню стає можливим передбачити результати тих чи інших дій, здійснювати творчу, цілеспрямовану діяльність. У вітчизняній психології основна увага була приділена дослідженням закономірностей розумової діяльності. Особливо це стосується теорій мислення Л.С. Виготського, А.Р. Лурії, С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва.

. Молодший шкільний вік має глибокі потенційні можливості фізичного та духовного розвитку дитини. Під впливом навчання у дітей формуються два основних психологічних новоутворення - довільність психічних процесів і внутрішній план дій. В процесі навчання діти опановують також прийомами довільного запам’ятовування і відтворення, завдяки яким вони можуть викладати матеріал вибіркового, встановлювати смислові зв’язки.

. Довільність психічних функцій і внутрішній план дій, прояв здатності дитини до самоорганізації своєї діяльності виникають в результаті складного процесу інтеріоризації зовнішньої організованості поведінки дитини, створюваної спочатку дорослими людьми, і особливо вчителями, в ході навчальної роботи.

. У результаті цілеспрямованого навчання, продуманої системи роботи можна домогтися в початкових класах такого розумового розвитку дітей, який робить дитину здатною до оволодіння прийомами логічного мислення загальними для різних видів робіт і засвоєння різних навчальних предметів, для використання засвоєних прийомів при вирішенні нових завдань, для передбачення певних закономірних подій чи явищ.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

.1 Діагностика рівня розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку

Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м.Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика).

Діагностична програма, метою якої було діагностика рівня розвитку логічного мислення включала в себе такі методики:

.        Методика "Виключення понять"(Додаток А).

.        Методика "Послідовність подій"(Додаток Б).

Опис проведення діагностики:

1.       Методика "Виключення понять". Мета: методика призначена для дослідження здібностей до класифікації та аналізу.

Інструкція: обстежуваному пропонують бланк з 17 рядами слів. У кожному ряду чотири слова об’єднані загальним родовим поняттям, п’яте донього не відноситься. За 5 хвилин обстежувані повинні знайти ці слова і викреслити їх.

Обробка результатів: підраховується кількість правильних відповідей і залежно від нього визначається рівень сформованості процесів аналізу і синтезу.

2.       Методика "Послідовність подій" (запропонована Н.А. Бернштейном). Мета дослідження: визначити здатність до логічного мислення, узагальнення, вміння розуміти зв’язок подій і будувати послідовні умовиводи.

Матеріал і устаткування: складені картинки (від 3 до 6) на яких зображені етапи якоїсь події.

"Подивися, перед тобою лежать картинки, на яких зображено якусь подію. Порядок картинок переплутаний, і тобі треба здогадатися, як їх поміняти місцями, що б стало ясно, що намалював художник. Подумай і переклади картинки, як вважаєш за потрібне, а потім склади по них розповідь про ту подію, яке тут зображено".

Якщо дитина правильно встановила послідовність картинок, але не змогла скласти гарної розповіді, необхідно поставити їйдекілька запитань, щоб уточнити причину утруднення. Але якщо дитина, навіть за допомогою навідних запитань не змогла впоратися із завданням, то таке виконання завдання розглядається як незадовільне.

Констатуюча діагностика була проведена комплексно, з усією групою дітей. Результати діагностичного дослідження узагальнені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1Узагальнені результати констатувального етапудіагностики

Як видно з узагальнених результатів діагностики, у дівчаток загальний рівень виконання завдань вище, ніж у хлопчиків. Ці показники відображені на рис. 2.1. Кращі результати були показані при виконанні методики "Послідовність подій", так, високий рівень виконання завдань даної методики показали 44% хлопчиків і 17% дівчаток, середній рівень - 56% хлопчиків і 50% дівчаток і низький рівень - 33% хлопчиків, у дівчаток даного показника не було.

«Виключення понять» «Послідовність подій»

Рис. 2.1. Діаграма узагальнених результатів констатувального етапу дослідження

Виконання завдань методики "Виключення понять" викликало утруднення в основному у хлопчиків, так, високий рівень показали 17% хлопчиків і 33% дівчаток, середній рівень - 17% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень - 66% хлопчиків і тільки 11% дівчаток. Це пов’язано, на нашу думку, з кращим рівнем розвитку мовлення у дівчаток, так як хлопчики часто інтуїтивно правильно виконували завдання, але пояснити свій вибір, довести свою думку не могли.

2.2     Впровадження системи вправ на розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

Формувальний експеримент здійснювався на базі 2-В класу Гімназії №31 м. Черкас протягом 3 тижнів на уроках читання у вигляді спеціально-підібраних завдань на розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.

Оскільки констатувальний етап експерименту показав, що найбільші труднощі діти зазнають в завданнях, що вимагають високого рівня розвитку аналізу і синтезу, які є найважливішими розумовими операціями, нами було приділено увагу на розвиток саме цих процесів. Аналіз пов’язаний з виділенням елементів об’єкта, його ознак або властивостей. Синтез - це поєднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле.У розумовій діяльності людини аналіз і синтез доповнюють один одного, так як аналіз здійснюється через синтез, синтез - через аналіз. Здатність до аналітико-синтетичної діяльності знаходить своє вираження не тільки в умінні виділяти елементи того чи іншого об’єкта, його різні ознаки чи поєднувати елементи в єдине ціле, але і в умінні включати їх в нові зв’язки, побачити їх нові функції.Формуванню цих умінь може сприяти: а) розгляд об’єкта з точки зору різних понять; б) постановка різних завдань до цього об’єкту.

Добираючи пізнавальні завдання до уроків читання у 2 класі, ми дотримувались таких дидактичних вимог:

.        завдання повинні відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку;

2.       завдання повинні бути посильними для учнів;

3.       завдання повинні бути різноманітними;

4.       складність завдань повинна поступово зростати.

Нами були відібрані завдання різних типів, які можуть бути використані на етапі вивчення нового матеріалу, закріплення знань. Деякі завдання були розроблені М.К. Акімовою [1, с.203-206], Н.І. Гребцовою [9, с. 134-137], А. В. Бруклинский [3,с.36], Д. И. Божович [2, с.284-286], а деякі розроблені самостійно.

На етапі ознайомлення з новим матеріалом учням спочатку пропонували ті завдання, які сприяють поповненню, усвідомленню, уточненню та осмисленому відтворенню знань. Потім учні виконували завдання, які вимагають від них самостійного пошуку. На етапі закріплення знань використовували ті завдання, які спонукають учнів до знаходження істотних ознак предметів, явищ, виділення головної думки в прочитаному, доведення правильності висловленого судження тощо.Пізнавальні завдання пропонувались дітям у різній формі: усно, на таблицях або картках, запис на дошці тощо.

У ході роботи над текстом з метою розвитку логічного мисленняучнямпропонувалися такі завдання:

. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.

. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.

. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.

. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.

.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.

. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів’я.

.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.

Ось деякі з подібних видів роботи:

1.       Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.

Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського « Дуб під вікном»:

а ) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.

б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.

в ) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.

. а ) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.

б ) Дуб розрісся так, що заступив вікно.

в ) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.

. а ) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.

б ) Зрубайте дуба , дідусю, тому, що темно в кімнаті.

в ) Зрубайте дуба , дідусю, адже темно в кімнаті.

. а ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце

б )Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.

в ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.

2. «Скласти речення». Кілька речень поділено навпіл і подано в довільномупорядку.

Мовчки прочитайте і з’єднайте ці частини.Наприклад:

Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.

Але нічого не боїться; можна всього навчитися.

3.« Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент текстуучням пропонуються такі вправи:

Літня ніч була…(темною, довгою, місячною, короткою)

Сашко дуже поспішав, він біг так …(швидко, легко, красиво, задушевно)

Всі ці вправи направлені на вдосконалення вміння , яке є важливою складовою частиною загального розуміння цілого тексту.

Працюючи над текстом, завдання добирались передусім використовуючи:

а) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;

б) вибір правильного формулювання, правильної відповіді серед кількох запропонованих учителем;

в) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.

Для досягнення цієї мети використовувалися такі види роботи:

1.       « Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядокфрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.

На луках ростуть ромашки лікарські.

Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.

2.       «Дай назву» Вибери влучний заголовок:

Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.

3.       «Знайди вказану частину». Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.

У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.

Пастух був вдячний вірному другові.

4. «Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст,який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

5. «Здогадайся що далі ?».Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.

Ласунка

Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.

Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…

(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).

Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик.І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.

Учні початкових класів здатні аналізувати і комбінувати. Тому на наших уроках ми використовували вправи на реконструювання. Після кількох разів прочитання й аналізу оповідання дітям пропонувалося його реконструювати. Можна було замінити головного героя оповідання. Скажімо, в оповіданні йшлося про учня першого класу, як він не хотів учити уроки й отримав двійку. Ми замінимо героя (скажімо, буде дівчинка Галинка, яка дуже любила ходити до школи та була відмінницею).

Можна реконструювати слова, які «загубили» букви, загублені букви повинні бути на якесь правило. Під реконструкцією розуміють ще і зміну слів, сюжетів тощо. До всіх прикметників можна додати префікс «най-» і прочитати відомий текст у новому вигляді.

Також, нами використовувалися різноманітні дидактичні ігри, які з одного боку, сприяють формуванню уваги, спостережливості, розвитку пам’яті, мислення, самостійності та ініціативності. З іншого, розв’язують чітке дидактичне завдання: сприяють засвоєнню нового матеріалу чи повторенню та закріпленню вивченого, формуванню навчальних умінь і навичок.

Використання на уроках такого типу завдань допоможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно розв’язувати проблеми, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення.

Читання в парах:

«луна» (сильнiший учень читає речення, а слабший те саме речення пiсля прослуховування прочитує);

гра «Вовк i заєць» (першим читає речення «заєць» (середнiй чи слабший учень), другим «вовк» вступає, коли «заєць» уже прочитав одне чи пiвтора речення). Гра припиняється, коли обидва читають одне й те саме.)

Індивiдуальне читання:

гра «Засiчка - кидок» (по командi «кидок» дiти всi читають напiвголосно, пiсля команди «засiчка» зупиняються i помiчають останнє слово. Рахують, скiльки слiв за хвилину було прочитано);

гра «Дочитай кiнцiвку» (учитель чи учень читає початок речення чи строфи вiрша, решта класу шукає продовження i вишуканий дочитує);

гра «Прочитай початок» (учитель читає кiнцiвку речення - учень його початок);

«ланцюжок» (використовую ще ланцюжок дiвчаток, ланцюжок хлопчикiв, ланцюжок кожного ряду);

ланцюжок «Снiжок» (читає той, кому впаде снiжинка на пiдручник);

читання зi скороченням (прочитати речення, називаючи слова, що передають основний змiст. Попередньо вчитель визначае абзац тексту, дiти з олiвцями готуються до читання);

читання акторське (за завданням вчителя прочитати: здивовано, байдуже, захоплено, роздратовано, злякано);

читання дикторське (намагатись читати не вiдриваючись вiд тексту, перiодично поглядаючи на «глядачiв» (на клас);

Конкурсне читання (вiрша, оповiдання).

гра «Вчителi - учнi» (особливо з 3 i 4 класу), (сильнiшим дiтям доручаю перше читання тексту та добiр запитань за змiстом, вибiр додаткового цiкавого завдання). Допомагаю тiльки «вчителю» пiд час пiдготовки.

«Ялинка» (будуємо ялинку з слiв на задану тему (хвороба - лiки, огляд, лiжко, таблетки, мiкстура, лiкар, хворий, лiкарня тощо).

«Словесний аукцiон» (iз лiтер поданого слова побудувати всi можливi. Переможець - у кого найдовше слово).

«Суддi й адвокати».

«Суддi» - учнi, що повиннi звинуватити героятвору, знайти його негативнi риси, «адвокати» - виправдати, знайти позитивне у вчинках.

«Склади прислiв'я».

1)Медок, на, льодок, а, на, думцi, язицi.

2)Стеле, твердо, м’яко, спати.

3)Нiж, речам, бiльше, своъм, вiр, очам, чужим.

Лисицею, дивиться, вовком, а, думає.

2.3     Порівняльний аналіз констатувального та контрольного етапів дослідження

Після проведення формувальної частини експерименту нами було проведено контрольне дослідження за тими ж методиками, що і при проведенні констатувальної частини експерименту. Узагальнені результати контрольного дослідження представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2Узагальнені результати контрольного етапу діагностики

Порівняння отриманих результатів з методик до та після проведення формувальної частини експерименту візуально зображено на рис. 2.2 та 2.3.

Рис. 2.2 Діаграма узагальнених результатів, отриманих за методикою «Виключення понять»

Рис. 2.3 Діаграма узагальнених результатів, отриманих за методикою «Послідовність подій»

Як видно з наведених результатів, можна зробити висновок про значне поліпшення логічних процесів у дітей, в тому числі процесів аналізу, синтезу, класифікації. Збільшилося число дітей, що показують високий рівень виконання завдань, у хлопчиків ці показники значно покращилися. Це може свідчити про ефективність запропонованої нами системи вправ на розвиток логічного мислення. Проте, необхідно і надалі розробляти і вдосконалювати прийоми та методи розвитку логічного мислення на уроках читання, в залежності від індивідуальних властивостей і особливостей кожного окремо взятого учня. Багато чого також буде залежати від педагога, від того, чи буде він враховувати особливості пізнавальних процесів школярів і застосовувати прийоми розвитку логічного мислення в ході пояснення і закріплення матеріалу, чи буде він будувати свої уроки на яскравому, емоційно забарвленому оповіданні або читанні тексту підручника, і від багатьох інших фактів.

Висновки до другого розділу

. З метою дослідження рівня розвитку логічного мислення нами була проведена комплексна діагностика. Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м. Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика). Діагностична програма включила в себе такі методики: методика "Виключення понять", методика "Послідовність подій".

. Отримані результати діагностик показали, що кращі результати були показані при виконанні методики "Послідовність подій", так, високий рівень виконання завдань даної діагностики показали 44% хлопчиків і 17% дівчаток, середній рівень - 50% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень - 33 % хлопчиків, у дівчаток даного показника не було. Виконання завдань методики "Виключення понять" викликало утруднення в основному у хлопчиків, так, високий рівень показали 17% хлопчиків і 33% дівчаток, середній рівень - 17% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень - 66% хлопчиків і тільки 11% дівчаток.

. Формувальний експеримент здійснювався протягом 3 тижнів на уроках читання у вигляді спеціально-підібраних завдань на розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.

. Аналіз результатів контрольної діагностики дозволив зробити висновок про значне поліпшення логічних процесів у дітей, в тому числі і процесів аналізу, синтезу, класифікації. Збільшилося число дітей, що показують високий рівень виконання завдань, у тому числі у хлопчиків ці показники значно покращилися. Отже, можна вважати мету нашої роботи досягнутою, а завдання - виконаними.

ВИСНОВКИ

У відповідності із завданнями дослідження, в першому розділі курсової роботи був здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку логічного мислення молодших школярів, виявлено особливості логічного мислення молодших школярів. Було встановлено, що молодший шкільний вік володіє глибокими потенційними можливостями для розвитку логічного мислення дітей. Даний період розвитку особистості є активним пропедевтичним етапом розвитку логічного мислення, в ході якого закладаються основи здійснення логічних операцій аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, порівняння, абстрагування та інших, які є базою успішного оволодіння навчальною програмою загальноосвітньої школи. До основних вікових особливостей розвитку логічного мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку відносяться: переважання чуттєвого, діяльнісного аналізу над абстрактним, здійснення синтезу переважно в наочній ситуації без відриву від дій з предметами, прагнення до підміни операції порівняння об’єктів, зв’язків і відносин між предметами і їх властивостями, заміна сутнісних ознак предметів їх яскравими зовнішніми ознаками.

Ефективність розвитку логічного мислення молодших школярів обумовлена низкою педагогічних умов (наявність у вчителів початкової школи стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення учнів, забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій, реалізація діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення в учнів, забезпечення варіативності змісту навчальних занять).

При аналізі психолого-педагогічної літератури було виявлено, що розвиток логічного мислення дітей в рамках освітнього процесу початкової школи може бути здійснений з використанням таких прийомів: введенням у структуру уроку етапів, що дозволяють акцентувати увагу і зосереджувати зусилля викладача на розвитку логічного мислення учнів, широким використанням на уроках спеціально підібраних навчальних завдань з урахуванням вікових особливостей мислення дітей, активним використанням при виконанні логічних завдань наочно-дієвих і ігрових методів навчання.

Була проведена комплексна діагностика рівня розвитку логічного мислення у 2-В класі Гімназії № 31 м. Черкас, яка показала великий потенціал для розвитку логічного мислення дітей. Діагностична програма включила в себе такі методики: "Виключення понять" для дослідження здатності до класифікації та аналізу, визначення понять, з’ясування причин, виявлення подібності і відмінностей в об’єктах для визначення ступеня розвиненості у дитини інтелектуальних процесів; "Послідовність подій" для визначення здатності до логічного мисленню, узагальнення.

Проведене дослідно-експериментальне дослідження показало наявність позитивної динаміки у розвитку логічного мислення молодших школярів, підвищення інтересу до занять читання і результатів у навчанні. Дана обставина дозволяє визнати проведення дослідно-експериментального дослідження успішним, а доцільність та ефективність запропонованої системи вправ, направлених на розвитку логічного мислення молодших школярів підтвердженими.

Дане дослідження не вичерпує всієї повноти розглянутої проблеми, а пропонує один із шляхів її вирішення. Більш глибокого вивчення, на наш погляд, потребують питання розвитку окремих логічних операцій (аналізу, синтезу, порівняння, визначення понять і ін.) у молодших школярів, підготовки майбутніх викладачів початкової школи до розвитку логічного мислення учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акимова М.К. Упражнения по развитию мыслительных навыков младших школьников/ М.К. Акимова, В.Т. Козлова. - Обнинск, 2003. - .236с.

2. Божович Д.И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Д.И. Божович. - М., 2008. - 464 с.

3. Бруклинский А.В. Мышление и прогнозирование. Логико-психологический анализ / А.В. Брушлинский. - М.: Наука, 2009. - 479 с.

4. Валлон А. Психическое развитие ребенка. Пер. с франц. / А. Валлон. - М.: Просвещение, 1967. - 196с.

5. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов/ Л.М. Веккер. - М.: Смысл, 2001. - 685 с.

6. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собр. соч. Т. 2/ Л. С. Выготский. - М.: Педагогика, 2009 - 482с.

7. Гальперин П. Я. К исследованию интеллектуального развития ребенка / П. Я.Гальперин //Вопросы психологии. - 1969 - 162с.

8. Герасимов С. В. Когда учение становится привлекательным/ С. В. Герасимов. - М., 2003. - 168с.

9. Гребцова Н.И. Развитие мышления учащихся / Н. И. Гребцова // Начальная школа. - 1994. - 127с.

10. Дильтей В. Описательная психология / В. Дильтей. - М.: Алетейя, 2006. - 146с.

11. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Развитие ребёнка от рождения до 17 лет: Учебное пособие третье издание/ И. Ю. Кулагина. - М.: УРАО, 1997. - 176 с.

12. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника/ А.А. Люблинская. - М.: Педагогика, 2000. - 216 с.

13. Немов Р.С. Психология: Учебник: В 3 кн. / Р.С. Немов. - М.: Владос, 2010. - 640 с.

14. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы / Л. Ф. Обухова. - М.: Тривола, 1998. - 352 с.

15. Ревина Е.Г. Педагогические условия развития логического мышления младших школьников / Е.Г. Ревина // Монография. - Саратов: Изд-во «Научная книга», 2006. - 140 с.

16.  Ревина Е.Г.О возможностях развития логического мышления младших школьников в условиях целенаправленного обучения / Е.Г. Ревина // Межвузовский сборник научно-технических статей. - Вольск: ВВВУТ (ВИ), 2007. - 134с.

17. Ревина Е.Г. Развитие логического мышления младших школьников как педагогическая проблема / Е.Г. Ревина, А.З. Гусейнов // Гуманитарные и социально-экономические науки (научно-образовательный журнал) - Вып. 2. - № 4. - Ростов - н /Д: Северокавказский центр Высшей школы, 2006. - 118с.

18. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии в 2 т. T.I / С. Л. Рубинштейн. - М.: Педагогика, 1989. - 488 с.

19. Соколов А. Н. Внутренняя речь и мышление / А.Н. Соколов. - М.: Просвещение, 2008. - 239с.

20. Тихомиров O.K. Психология мышления / O.K. Тихомиров. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 272 с.

21. Эльконин Д. Б. Психология обучения младшего школьника/ Д. Б. Эльконин. - М., 2001. - 290 с.

22. Эльконин Д.Б. Детская психология./ Д.Б. Эльконин. - М., Педагогика, 2007. - 384 с.

23.  Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды/ Под ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко.-М., 2009. - 555с.

24. Якиманская И.С. Развивающее обучение/ И.С. Якиманская. - М., 2000. - 241с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Методика "Виключення понять"

Мета: методика призначена для дослідження здібностей до класифікації та аналізу.

Інструкція: обстежуваному пропонують бланк з 17 рядами слів. У кожному ряду чотири слова об’єднані загальним родовим поняттям, п’яте донього не відноситься. За 5 хвилин обстежувані повинні знайти ці слова і викреслити їх.

1. Василь, Федір, Семен, Іванов, Петро.

2. Старезний, маленький, старий, зношений, ветхий.

3. Скоро, швидко, поспішно, поступово, квапливо.

4. Лист, ґрунт, кора, луска, сук.

5. Ненавидіти, зглянутися над, обурюватися,буркотіти, розуміти.

6. Темний, світлий, блакитний, яскравий, тьмяний.

7. Гніздо, нора, курник, сторожка, барліг.

8. Невдача, хвилювання, поразка, провал, крах.

9. Успіх, удача, виграш, спокій, невдача.

10 Грабіж, крадіжка, землетрус, підпал, напад.

11. Молоко, сир, сметана, сало, кисляк.

12. Глибокий, низький, світлий, високий, довгий.

13. Хата, курінь, дим, хлів, будка.

14. Береза, сосна, дуб, ялина, бузок.

15. Секунда, година, рік, вечір, тиждень.

16. Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

. Олівець, ручка, рейсфедер, фломастер, чорнило.

Обробка результатів: підраховується кількість правильних відповідей і залежно від нього визначається рівень сформованості процесів аналізу і синтезу

-17 правильних відповідей - високий,

-12 - середній рівень,

-8      - низький,

менше 8 - дуже низький.

Додаток Б

Методика "Послідовність подій" (запропонована Н.А. Бернштейном)

Мета дослідження: визначити здатність до логічного мислення, узагальнення, вміння розуміти зв’язок подій і будувати послідовні умовиводи.

Матеріал і устаткування: складені картинки (від 3 до 6) на яких зображені етапи якоїсь події.

"Подивися, перед тобою лежать картинки, на яких зображено якусь подію. Порядок картинок переплутаний, і тобі треба здогадатися, як їх поміняти місцями, що б стало ясно, що намалював художник. Подумай і переклади картинки, як вважаєш за потрібне, а потім склади по них розповідь про ту подію, яке тут зображено".

Якщо дитина правильно встановила послідовність картинок, але не змогла скласти гарної розповіді, необхідно поставити їй декілька запитань, щоб уточнити причину утруднення. Але якщо дитина, навіть за допомогою навідних запитань не змогла впоратися із завданням, то таке виконання завдання розглядається як незадовільне.

Обробка результатів:

. Змогла знайти послідовність подій і склала логічну розповідь - високий рівень.

. Змогла знайти послідовність подій, але не змогла скласти гарної розповіді, або змогла але за допомогою навідних питань - середній рівень.

. Не змогла знайти послідовність подій і скласти розповідь - низький рівень.

Додаток В

Розробка уроків з читання у 2 класі за темою « Рідна домівка, рідна сім’я - тут виростає доля моя»

Урок 1. І. Гнатюк «Наша хата». Українські народні пісні

Мета: ознайомити дітей із новою темою у підручнику; навчити аналізувати прочитані верші; розвивати креативне мислення учнів; виховувати інтерес до традицій української сім’ї.

Хід уроку

. Мовна розминка

Скоромовка «дощиком»

Ішла баба дубнячком,

Зачепилась гапличком,

сюди смик,туди смик -

Одчепися мій гаплик.

Мовна розминка.

як гуде джміль?

полетів комарик

дмухнем на кульбабу

зробимо тишу

Розчитування. Складова таблиця.

. Повідомлення теми і мети уроку

Який розділ ми вивчаємо? («Нема без кореня рослини,а нас, людей, без батьківщини»)

Розпочинаємо вивчення нового розділу, прочитайте його назву.

Як ви гадаєте, про що йтиметься у творах цього розділу?

. Робота над віршем Ф Гнатюка «Наша хата»

читання вірша вчителем.

словникова робота.

Ряденце - покривало із домотканого полотна.

         читання учнями самостійно.

Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

Знайдіть і прочитайте опис хати.

Як автор ставиться до своєї хати?

Які слова- назви ознак вживає автор?

Читання «ланцюжком» по стовпчику

Фізкультхвилинка

-Слухання пісні.

Словникова робота.

Красний - гарний,добрий, великий.

Не цураймося - не забуваймо, не відмовляймося.

Сім’я -тата, мама, я.

Рід - одне або ряд поколінь, які йшли від одного предка.

Родина - група людей (родичі), яка складається з батьків,дітей, бабусь і дідусів,які живуть разом.

читання пісні мовчки.

бесіда

Які розділові знаки зустрічаються у пісні?

Які ролі вони виконують?

Хорове читання відповідно до розділових знаків.

. Опрацювання вірша «В цьому двірку, як у вінку…»

З яким віршем перегукується цей вірш? (Наша хата)

прочитайте порівняння

гра «Актори», прочитати вірш з захопленням.

. Робота над українською народною піснею «Дорогі гості»

слухання пісні

бесіда

Які гості найдорожчі?

Чому у вірші згадуються жито, овес? (Хліб - це життя, достаток.)

         гра «Дощик».

Діти читають хором: накрапає дощ (тихо); дощ пускається сильніше (голосніше); злива (голосно);

дощ слабішає (тихіше); дощ перестав ( читання припиняється).

. Підсумок уроку

Чи сподобалося вам на уроці?

Як повинні жити між собою всі члени родини?

. Домашнє завдання

Виразно читати вірші.

Намалювати малюнок до вірша який найбільше сподобався.

Урок 2. В.Гринько « Сім. Лічилка». А. Костецький «Все починається з мами».

В. Лучук «Тільки мама», «Кріп в окріп».

Мета: удосконалювати навички виразного, правильного, свідомого читання; працювати над образними висловами; розвивати творче мислення дітей;виховувати почуття любові та пошани до матері.

Хід уроку

1. Мовна розминка

розчитування за складовою таблицею

чистомовка

Ба-ба-ба,ба-ба-ба! Он на березі верба!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Доглядаємо вербу!

Бі-бі-бі, бі-бі-бі! Сидить голуб на вербі.

Би-би-би,би-би-би! Голуб полетів з верби!

Бу-бу-бу,бу-бу-бу! Я люблю свою вербу.

.Перевірка домашнього завдання.

презентація малюнка до вірша.

Чим сподобався вірш?

Що хотів відобразити в малюнку?

конкурс кращого малюнка.

.Повідомлення теми і мети уроку

Розгадайте ребус.

(Сім’я)

Cьогодні ми продовжимо опрацьовувати художні твори про сім’ю.

4. Опрацювання лічилки В. Гринько «Сім»

розгляд малюнка у підручнику

Хто зображений на малюнку?

Як гадаєте про кого буде йти мова у лічилці?

-       Читання лічилки самостійно

З яким настроєм читається лічилка? (Весело, бадьоро)

Фузкультхвилинка

.Робота над віршем А. Костецького «Все починається з мами»

бесіда

Хто для дитини сама мила, добра,дорога і рідна?

Якими ще словами можна назвати маму?

Мама -порадниця і рятівница, її сердечність, ніжність,душевна теплота - особливі. Таких немає ні в кого.Материнська любов не знає зради. Вона довічна, непідкупна, істинна. Скільки років нам би не було - 10,20,30 чи 40, ми для неї залишаємось дітьми.

-   Читання вірша вчителем

Як ви розумієте назву вірша?

-    Читання вірша учнями, знайти невідомі слова.

-          Словникова робота :

Здолати - підкорити, приборкати.

Хащі -густі зарості кущів, дерев.

. Опрацювання вірша В. Лучука «Тільки мама»

читання вірша вчителем

Назвіть дійових осіб у вірші?

-          читання учнями напівголосно

Які близькі за значенням слова до слова лагідно?

-          читання вірша за особами

А що ти скажеш про інтонацію своїх розмов з мамою?

7. Опрацювання скоромовки «Крім в окріп»

- гра «Відшукай риму»

.Підсумок уроку

Що спільного у творах, які ми сьогодні прочитали?

Чого вони нас вчать

9.Домашнє завдання.

Підготуватись до виразного читання віршів.

Знайти прислів’я та приказки про маму.

Урок 3. Д. Павличко « Мамина рука». «Приховала» (з народного).

О. Орач «Вчуся я у мами…»

Мета: удосконалювати навички читання поетичних творів; вчити аналізувати віршовані твори; розвивати творче мислення школярів; виховувати почуття поваги і любові до всіх членів сім’ї.

Хід уроку

. Мовна розминка

-Вправи для розвитку артикуляції дихання.

«Цокання» язиком в ротовій порожнині.

Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово «ні» з поступовим видихом (тричі)

«Маятник» - ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (10 разів).

-          Скоромовка

Слова спокійно жили в книжці,  В яку вдалось пробратись мишці.  Вона початки відкусила,  У себе в нірці схоронила.

(Р)…омашка, (б)…абуся, (н)…енька, (ж)…інка, (м)…ісяць.

. Перевірка домашнього завдання

зачитування прислів’я про маму.

Гра «Мікрофон» учні пояснюють,як вони розуміють прислів’я - виразне читання віршів

. Опрацювання вірша Д. Павличка «Мамина рука»

Гра «Бджілки».

Напівголосне читання учнями тексту, кожен у своєму темпі. - Із чим порівнюють дотик маминої руки? Як ви розумієте виділені слова?

-          Гра «Актори».

Прочитати заголовок: здивовано, ніяково, радісно, лагідно.

Гра «Відшукайте риму».

. Опрацювання усмішки «Приховала»

читання усмішки «луною» за вчителем

- Між ким відбулася розмова?

- Як слід читати слова мами?

- А донечки?

гра «Сніжинка»

Читає той учень, на парту якого впала сніжинка

-          гра «Незнайко»

Вчитель читає вірш, замінюючи деякі слова.Учні повинні почути і виправити помилково прочитане слово.

Фізкультхвилинка

. Опрацювання вірша «Вчуся у мами»

Читання вірша вчителем.

З якою інтонацією слід читати вірш? (Із ніжністю, любов’ю, захопленням)

-          Словникова робота.

Агроном - спеціаліст у галузі сільськогосподарського виробництва.

Туситься працює

Турботливий рідненької

Зелененький української

До слова турботливість дібрати слова-родичі ( Турбота,потурбуватися, турботливий)

-          Самостійне читання вірша учнями

-          Виконання тесту

1. До хати тулиться:

а)поле; б)річка; в)ліс.

. Мама знає коли:

а)готувати обід ; б)співати; в) сіяти і жати

. Мама працює :

а) агрономом; б)дояркою; в) вчителькою

.Дівчинка разом з мамою :

а)вишиває рушники; б)готує вечерю; в)миє посуд

.Мама з донькою разом співають:

а)колядки; б) щедрівки; в)українські пісні.

. У доньки і у мами схожі

а)очі; б)голоси; в) обличчя

.Підсумок уроку

Який висновок можна зробити з сьогоднішнього уроку?

Який твір вам найбільше сподобався?Чому?

. Домашнє завдання

Виразно читати вірші.

Відповідати на запитання.

Урок 4. П. Осадчук «Я навчаюсь у тата», «Наш Андрійко вищий Гната»(скоромовка). В. Багірова «Бабця спить». Т. Коломієць «На роботу». О. Буцень «Помічниці»

Мета: удосконалювати навички читання прозових творів; збагачувати словниковий запас; формувати образне мислення; навчати бути правдивими, працелюбними.

Хід уроку

. Мовна розминка

- чистомовка

Усь - усь - усь - розповів казку

На - на - на - казочка смішна.

Ще - ще - ще - хочем казку ще.

Ся - ся - ся - любимо ми дідуся.

Ар - ар - ар - він найкращий казкар.

-          Читайте , запам’ятовуйте!

Чому я весела?

Бо мама хвалила -

Я в хаті прибрала

І посуд помила.

. Перевірка домашнього завдання

Гра « Хто краще?»

Конкурсне читання вірша напам’ять .

. Повідомлення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми продовжимо працювати над темою « Рідна домівка, рідна сім’я - тут виростає доля моя».

Розгадування кросворда.

1. Дочка моєї мами…

. Син мого дідуся - мій…

.Своїх онуків розуму навчає старенький …

.Найбільше пестить і голубить свою дитину…

.Батькам на втіху росте здоровий, розумний їхній…

. Твоя матусю донечкою кличе твоя…

4. Робота над віршем П. Осадчука «Я навчаюся у тата»

читання вірша вчителем

Від чийого імені ведеться мова? Як хлопчик ставиться до свого тата?

-          самостійне читання вірша учнями

-          Гра «Хто краще?» Конкурс найкращого декламатора

5.Опрацювання скоромовки « Наш Андрійко вищий Гната»

заучування скоромовки  - читання скоромовки на одному диханні

Фізкультхвилинка

. Робота над віршем В.Багірової « Бабця спить»

читання вірша вчителем  Чи сподобався вам вірш? Про кого йдеться мова у вірші?

читання вірша учнями. Гра « Хвилі»

.Опрацювання вірша Т. Коломієць « На роботу»

Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями. Про кого розповідається у вірші?

словникова робота над віршем

читання вірша в голос  Як поетеса описує ранок? В який словах висловлена головна думка вірша? Яку роботу робите ви? Як допомагаєте батькам?

.Робота над оповіданням О.Буценя « Помічниці»

читання оповідання вчителем  Де гуляла дівчинка? Що побачила Оля? Як Оля допомагала мамі? А як - Ліда? Кого з дівчаток можна назвати справжньою помічницею?

гра « Бджілки». Напівголосне читання учнями тексту, кожен у своєму темпі.

читання оповідання за особами

. Підсумок уроку

Із кого з героїв з сьогоднішнього уроку слід брати приклад, щоб не засмучувати своїх рідних?

- Що вас найбільше вразило?

. Домашня робота

Читати , відповідати на запитання.

Урок 5. Б.Вовк « З кого песик приклад бере». В. Осєєва «Сини»

Мета: вчити учнів свідомого, правильного, виразного читання в голос і мовчки; формувати мовленнєві уміння; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати працелюбність, бажання по справжньому допомагати мамі

Хід уроку

.Мовна розминка  -чистомовка.

Енька-енька-енька - донечка маленька.  Ає-ає-ає - маму все чекає.  Ила-ила-ила - посуд перемила.  Ла-ла-ла - квіти помила.  Иця - иця- иця - росте в мами помічниця

-          Прочитай вислів. Як ви його розумієте?

будь                                                      не                                                        щасливим

 бути                                                    лінивим                                               Хочеш

(Хочеш бути щасливим - не будь лінивим)

розчитування за складовою таблицею

. Перевірка домашнього завдання

Гра «Дуель»

Учні об’єднуються у групи і ставлять запитання. Виграє та група, яка точніше і докладніше відповідатиме на запитання.

. Повідомлення теми і мети уроку.

продовжуємо вивчення нашої теми «Рідна домівка, рідна сім’я - тут виростає доля моя»

прочитаємо твори і подивимося, як вони розкривають тему яку ми вивчаємо.

.Опрацювання оповідання Б.Вовка «З кого песик приклад бере» - гра «Бджілки»  Напівголосне читання оповідання учнями.

назвіть дійових осіб оповідання

аналіз змісту оповідання

Що намагався приховати Олесь? З яких слів зрозуміло, що він усвідомлював що чинить погано? Чи повірила Олесеві бабуся? Чому ви так думаєте? Що запитує автор у заголовку? Як би ви відповіли на це запитання? Чи усвідомив Олесь свою помилку?

читання оповідання за особами.

Фізкультхвилинка

.Опрацювання оповідання В.Осєєвої «Сини»

читання оповідання сильним учнем

назвіть дійових осіб оповідання

словникова робота

Жінки старенький  дідусь розпліскується  камінчик перевертається  соловейком заслухались  заливається камінчик

Знайдіть «зайве» слово в кожному із стовпчиків.  Як ви розумієте слово спритний?  Доберіть синоніми. ( Проворний, прудкий, меткий, жвавий)

Читання тексту вголос

Гра «Сніжинка». Читає той учень, на парту якого впаде сніжинка

Робота над аналізом змісту оповідання ( вибіркове читання)

Хто був біля криниці?  Про кого говорили жінки? Що сказала про свого сина перша жінка? Друга? Третя?

Як жінки несли воду? Що зрозуміло в цього опису? Що всі побачили, коли з’явився перший син? Другий? Що зробив третій син? Що запитали жінки у дідуся?  Чого дідусь побачив тільки одного сина? Якого? Яким ви уявляєте кожного з хлопчиків?

Гра « Згадання речення»

З’єднати частини речення.

І старенький дідусь… …три хлопці вибігли.

Набрали жінки… …сів відпочивати на камінь.

Аж раптом… …повні відра води й пішли.

Закінчіть речення.

Хто щиро любить матір, той…

.Підсумок уроку

Чи сподобались вам оповідання які ми сьогодні читали?

.Домашнє завдання

Читати оповідання.Відповідати на запитання.

Урок 6. В.Сухомлинський « Сьома дочка». А. Григорук «Той ще не музика, хто в дудку дме»

Мета: вчити учнів розуміти текст, виділяти головне, аналізувати; спонукати дітей до словесної творчості; розвивати зв’язне мовлення; переказувати прочитане, оцінювати вчинки героїв; виховувати любов до праці.

Хід уроку

. Мовна розминка

Скоромовка

Охт рпо юлзем аєбд, онав муот єатрпоев

(Хто про землю дбає, вона тому повертає)

Прочитати прислів’я на одному мовному видиху.Після короткого видиху, паузи і вдиху прочитати прислів’я повністю.Повторити 2-3 рази.

. Перевірка домашнього завдання

Тести 1 Варіант

Борис Вовк « З кого песик приклад бере»

. Бабуся запитала:

а) котра година; б)хто їй допоможе; в)хто наляпав на скатертину.

. Олесь сказав, що це зробив

а)він; б)песик; в) тато.

. Що зробила бабуся?

а) Насварилась на Пушка; б)вибачила Олеся; в) позвала маму.

. Що сталось за кілька днів ?

а) У Олеся пропали капці; б)хтось пошматував капці; в) пропав Пушок.

. На кого вказав песик?

а) На Олеся; б) на бабусю; в)на сестричку Віру.

. З кого ж песик брав приклад?

а) З Олеся; б) з бабусі; в) З Віри.

Тести 2 Варіант

Валентина Осєєва « Сини»

. Що робили жінки?

а)Розмовляли на вулиці; б)працювали на городі; в) брали воду з криниці.

. Перша жінка хвалилась, що її син:

а) красивий; б) сильний; в) розумний.

. Друга жінка хвалилися, що її син:

а)гарно співає; б)гарно танцює; в) швидко бігає.

. Що сказала третя жінка?

а) Що її син найкращий; б) що її син завжди допомагає їй; в) нічого не сказала.

. Що зробив третій син?

а) Колесом крутився; б) співав соловейком; в) допоміг матері.

. Дідусь помітив:

а) всіх синів; б)тільки одного; в) двох синів.

. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимось ще з двома творами з розділу «Рідна домівка рідна сім’я - тут виростає доля моя» А тепер прочитайте прислів’я і подивимось, яке з прислів’їв розкриває зміст цих оповідань.

(Без роботи день роком стає)

. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Сьома дочка»

Робота над назвою твору  Чи можна із заголовка дізнатися, про кого це оповідання? Гра « Мікрофон» учні висловлюють свої припущення.

Читання оповідання учителем  Чи сподобалося вам оповідання? Назвіть головних героїв оповідання.

Гра « Диктор телебачення»  Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

Робота над аналізом змісту оповідання (вибіркове читання). Куди поїхала мати?  Як довго не було її вдома? Що говорила кожна з дочок, коли мати повернулася? Що зробила сьома дочка? Прочитайте порівняння, які є тексті. Хто із доньок по-справжньому любить матір? Чому ви так вважаєте?

читання оповідання за особами

Фізкультхвилинка

. Опрацювання оповідання А. Григорука « Той ще не музика, хто в дудку дме»

читання оповідання вчителем

Чому від дудочки нікому не було спокою?

Що в цьому оповіданні смішного, а що - повчального?

-          Словникова робота

Розбігаються, невдовзі, розкотисті, знервовані, церемонно.( читання слів «буксиром» за вчителем) Обійстя - садиба, двір.

Церемонно - підкреслено ввічливо.

-          читання тексту учнями «ланцюжком»

-          Знайдіть в тексті прислів’я і поясніть один одному як ви їх розумієте?

-          Роз’єднай слова і прочитай прислів’я.

Птицюпізнаютьпопір’ю,алюдинупословах.

-          Підготовка до читання в особах

Скільки треба читців? Знайди в тексті слова, що підказують, з якою інтонацією слід читати слова дідуся, мами, тата, Дениска, Мар’янки.

-          Читання оповідання за особами.

Доведіть, що в цій сім’ї добре знають і люблять рідну мову.

. Підсумок уроку.

Який розділ закінчили читати?

Чого нас навчили оповідання, над якими ми сьогодні працювали?

.Домашнє завдання

підготувати відповіді на запитання ( с.91)

повторити весь розділ

по бажанню знайти вірш на дану тему за розділом, і вивчити його.

Урок 7. Підсумок з теми «Рідна домівка рідна земля - тут виростає доля моя»

Мета: систематизувати знання дітей з даної теми; перевірити знання, вміння навички учнів; виховувати доброту, гостинність, працелюбність, чесність.

Хід уроку

.Організація класу

Встали , діти, підтягнулись,

Одне одному всміхнулись.

На урок старання не забудьте взяти,

Сіли всі рівненько, будем працювати.

. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми з вами , згадаємо все що ми читали по темі « Рідна домівка рідна земля - тут виростає доля моя», та підведемо підсумки. Згадаємо всіх героїв, проаналізуємо їх вчинки, і звичайно, вчитимемося бути хорошими людьми.

.Робота над матеріалом уроку

Пригадай, у яких творах ти читав, що українці цінують працю і навчають цьому своїх дітей.

Ми вічно прагнемо вирости.

А вона - за нас радіти.

Ми - без неї сироти.

А для неї завжди діти.

Мама, матінка…

-          Продовжте, як ще ми називаємо маму.

Згадайте твори в яких розповідається про маму.

-          З яких віршів ці слова: в світі усе починається з мами; тільки мама збудить так лагідно дитину; наче те весняне сонце, мамина рука? Хто автори цих віршів?

-          Розшифрує прислів’я.

Нота - та + к - ок + а (На)

Сніг - ніг + онк - к + ці( сонці)

Темрява - ява - мр + плд (тепло)

Білка - ка + я(біля)

Маска -ска + те + рі(матері)

Доба - а + ре(добре)

( На сонці тепло, біля матері добре.)

Як ви розумієте це прислів’я?

-          Гра «Сонечко»

Впишіть слова у промінці.

В якому творі згадується бабуся?

У яких оповіданнях ідеться про справжніх помічників? А в якому оповіданні розповідається про родину, де цінують не лише працю, а й влучне, дотепне слово? Хто автор цього твору?

-          До поетичних рядків у лівому стовпчику добери назви віршів з правого стовпчика.

Тихо й затишно.Квіти коло хати цвітуть. «Вчуся у мами»

Не спиняйте, бо зіб’ються : мама,тато, дід, « Я навчаюсь у тата»

бабуся…голос і в мене такий, як у мами. «Сім»

Мої руки незупинні , то у фарбі, то у глині. «Наша хата»

-          Конкурс віршів, що підготували діти.

 Мій рід

Погляньте: це моя сім’я:  Матуся, батько, брат і я.

Також я знаю, весь наш рід:

Є дві бабусі,є і дід,

І другий дід, і дядько Клим -

Ми по гриби ходили з ним.

Є тітка Віра з Воркути,

Є два двоюрідних брати

І п’ять двоюрідних сестер.

Ще дядько Віктор є, шофер.

Він за баранкою щодня.

Усі ми - родичі, рідня.

Єдині пращури у нас.

Ми - рід, і кров єдина у нас!

В.Буртім

Мої обереги

Я на них із ніжністю дивлюся.

Це - скарби, коштовності мої.

Рушничок цей вишила бабуся,

Бачу в нім красу душі її.

Цю серветку мама вишивала,

Цю поличку вирізав татусь.

Цих скарбіву мене є чимало,

І, коли до них я доторкнусь,

Рідних рук тепло в них відчуваю,

Сила в них якась магічна є,

Сила, що мене оберігає

Від невзгод, енергію дає. В.Буртім

Своїми руками

Хоч не вигадуй,

хоч не крути -

Самі не приходять

Поштові листи.

Саме неспроможне

Змолоти зерно,

Із пряжі саме

Не зітчеться сукно.

Самі не позводяться Новобудови,

Самі не напишуться

Вірші чудові.

Ми все це так само,

Як тата і мами,

Повинні робити

Своїми руками

В Лунін

Що роботи?

В країні нашій стільки справ

І все таке цікаве ,

А я ще досі не добрав,

Яка ж найкраща справа.

Літак між хмарами водить,

У шахті працювати,

Хліба ростить, сади садить,

Будинки будувати.

Просторі стеляться путі,

Навкруг широкий обрій.

Нам все відрито в житті,

Аби учились добре.

І я учитимусь , як слід.

Я буду вірним сином

Найкращої на цілий світ

Моєї Батьківщини.

Н. Забіла

. Так який розділ ми закінчила з вами вивчати? Що вам найбільше сподобалось з цього розділу? Що ви навчилися ? З яких героїв можна брати приклад? Чи сподобався підсумковий урок?Що найбільше сподобалось? Чому?