Удосконалення технологічного процесу обробки письмової кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ 'Укрпошта'
Міністерство транспорту та
зв’язку України
Державна адміністрація
зв’язку
Одеська національна академія
зв'язку ім. О.С. Попова
Кафедра мереж та систем поштового
зв’язку
Інститут ННІ КТА
Спеціальність 7.092402
Інформаційні мережі зв’язку
Спеціалізація 7.092402.07
Мережі поштового зв’язку
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
На тему
Удосконалення технологічного
процесу обробки письмової кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ «Укрпошта»
Студентки 5 курсу, групи ПЗ
5.2.09
Лук’янчук Олени Сергіївни
Керівник викладач Луценко А.В.
Одеса 2010
Завдання
на дипломний проект
Студенту 5 курсу, інституту (факультету) ННІ КТА та Л групи
ПЗ-5.2.09
Лук’янчук Олени Сергіївни
на тему: Удосконалення технологічного процесу обробки
письмової кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
мета роботи: Удосконалення технологічного процесу обробки
письмової кореспонденції та розробка рекомендації, щодо розташування робочих
місць в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
Вихідні дані:
1. Технологічний процес обробки письмової кореспонденції в
ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
. Обсяги письмової кореспонденції за 2008-2009 рр ЦОП ОД
УДППЗ “Укрпошта”
. Існуюча схема перевезень пошти ОД УДППЗ “Укрпошта”
. Штат ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
. Середня заробітна плата працівників ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
. Основні економічні показники ОД УДППЗ “Укрпошта”
|
Зміст текстової
частини та терміни виконання за розділами
|
Термін виконання
|
|
1. Аналіз
діяльності ОД УДППЗ “Укрпошта”
|
5.11.09
|
|
2. Особливості
сортування письмової кореспонденції 2.1 Організація технологічного процесу
обробки письмової кореспонденції 2.2 Проблеми сортування письмової
кореспонденції 2.3 Ручне сортування письмової кореспонденції 2.4
Автоматизоване сортування письмової кореспонденції
|
5.02.10 - 24.02.10
|
|
3. Існуючий
технологічний процес обробки письмової кореспонденції на прикладі Одеського
ЦОП 3.1 Загальні властивості обробки простої кореспонденції 3.2 Технологічний
процес обробки рекомендованої письмової кореспонденції
|
15.03.10 - 07.04.10
|
|
4. Розташування
робочих місць обробки письмової кореспонденції ЦОП ОД УДППЗ „УКРПОШТА”
|
08.04.10 - 1.05.10
|
|
5. Удосконалення
технологічного процесу обробки письмової кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ
“УКРПОШТА” 5.1 Існуючий технологічний процес обробки письмової кореспонденції
на прикладі Одеського ЦОП. 5.2 Технологічний процес обробки письмової
кореспонденції в ЦОП з урахуванням нового розташування робочих місць
|
2.05.10 - 14.05.10
|
|
6. Економічні
розрахунки
|
15.05.10 - 31.05.10
|
|
7. Охорона праці
|
|
|
Додатки:
|
|
|
Додаток А:
Направлення письмової кореспонденції, рекомендованих та простих бандеролей із
ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
|
|
|
Додаток Б: Розклад
руху транспорту з поштою по внутрішньо обласному маршруту
|
|
|
Додаток В: Розклад
руху транспорту з поштою по магістральному Маршруту
|
|
|
Додаток Г:
Презентація
|
|
перелік демонстраційних креслень:
Аркуш 1. Презентація
РЕФЕРАТ
Текстова частина дипломного проекту: 76 с., 6 рис., 4 табл.,
4 додатка, 13 джерел.
Об’єкт дослідження - цех оброблення пошти Одеської дирекції
(ЦОП ОД) УДППЗ “Укрпошта”
Мета роботи - удосконалення технологічного процесу обробки
письмової кореспонденції та розробка рекомендації, щодо розташування робочих
місць в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
У даному дипломному проекті розглянуто технологічний процес
сортування письмової кореспонденції до відділень зв’язку в ЦОП ОД УДППЗ
“Укрпошта”. Проаналізовано діяльність Одеської дирекції Укрпошта, обсяги
поштових відправлень та здійснено аналіз ринку конкурентів Укрпошти. Розглянуто
існуючий технологічний процес обробки простої та рекомендованої письмової
кореспонденції. Досліджено проблеми ручного та автоматизованого сортування.
Запропоновано нову удосконалену схему цеху ПК. Наведено рекомендації щодо
розташування робочих місць. Очікується, що впровадження машини для формування
постпакетів призведе до економії часу на виробничий процес та покращення самого
технологічного процесу.
Аналіз, письмова кореспонденція, технологічний, процес,
сортування, удосконалення, машина для формування постпакетів, сортувальна шафа,
робоче місце, число працівників, капітальні вкладення, економічний ефект.
Умови одержання дипломного проекту: за дозволом проректора із
навчальної роботи ОНАЗ ім. О.С. Попова.
ЗМІСТ
ВСТУП
1.
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ “УКРПОШТА”
2.
ОСОБЛИВОСТІ СОРТУВАННЯ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ
2.1
Організація технологічного процесу обробки письмової кореспонденції
2.2
Проблеми сортування письмової кореспонденції
2.3
Ручне сортування письмової кореспонденції
2.4
Автоматизоване сортування письмової кореспонденції
3.
ІСНУЮЧИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ НА ПРИКЛАДІ
ОДЕСЬКОГО ЦОП
3.1
Загальні властивості обробки простої кореспонденції
3.2
Технологічний процес обробки рекомендованої письмової кореспонденції
.
РОЗТАШУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ ЦОП ОДЕСЬКОЇ
ДИРЕКЦІЇ УДППЗ „УКРПОШТА”
.
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ В ЦОП
ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ“УКРПОШТА”
.1
Існуючий технологічний процес обробки письмової кореспонденції на прикладі
Одеського ЦОП
.2
Технологічний процес обробки письмової кореспонденції в ЦОП з урахуванням нового
розташування робочих місць
6.
ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
.
ОХОРОНА ПРАЦІ
ВИСНОВКИ
ТА ПРОПОЗИЦІЇ
ПЕРЕЛІК
ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Сучасний поштовий зв'язок є однією з найважливіших галузей
України. Завдяки поширенню інформаційних технологій поштовий зв'язок є
повноправним суб’єктом глобального телекомунікаційного ринку й одним з основних
засобів зв’язку, що стимулює технологічний, культурний, економічний і
соціальний розвиток інформаційного суспільства.
На Укрпошту, як національного оператора поштового зв’язку,
покладена висока місія - забезпечувати по всій території країни універсальні
послуги певного рівня якості по соціально доступним тарифам, які регулюються
державою.
Укрпошта розробляє програму розвитку поштового зв’язку,
реалізація якої дасть можливість оптимізувати мережу об’єктів поштового
зв’язку, удосконалювати транспортні перевозки пошти, забезпечувати
синхронізацію обробки і перевозки поштових відправлень і відповідно зменшити
витрати на них. Крім цього планується реалізувати таку тарифну політику, яка
дасть можливість поступово, із року в рік, зменшувати пряму фінансову підтримку
універсальної поштової служби національного оператора.
Укрпошта робить ставку на удосконалення існуючих і
впровадження нових послуг, в тому числі, розширення спектра фінансових послуг.
А загалом зміцнення позицій підприємства на внутрішньому і міжнародному ринках
буде надання послуг на основі сучасних інформаційних технологій. Навіть
стрімкий розвиток електронної комерції в Україні не загрожує поштовикам, адже
заказані через Інтернет товари хтось повинен доставляти клієнту.
В дипломному проекті показано основні показники роботи ОД
УДППЗ Укрпошта такі як: доходи, чистий прибуток, рентабельність, витрати,
середньомісячна заробітна плата штатного працівника, податки.
Головною умовою розвитку ринку послуг поштового зв'язку є
підвищення швидкості і надійності, а також збільшення частоти доставки поштових
відправлень. При збереженні існуючого рівня якості інфраструктури поштового
зв'язку зростання об'ємів даних послуг не перевищуватиме зростання валового
внутрішнього продукту. Радикальне поліпшення якості послуг з пересилки
письмовій кореспонденції, приведе до додаткового збільшення темпу зростання
об'ємів до 15 відсотків в рік.
В даному дипломному проекті розглянуто діяльність Одеської
дирекції УДППЗ “Укрпошта”. Проаналізовано обсяги поштових відправлень та
здійснено аналіз ринку конкурентів Укрпошти. Розглянуто існуючий технологічний
процес обробки простої та рекомендованої письмової кореспонденції. Досліджено
проблеми ручного та автоматизованого сортування. Наведено рекомендації щодо
розташування робочих місць, які покращать виробничий процес, та дадуть
можливість робітникам не перетинатись шляхами. Очікується, що впровадження
детального сортування до відділень зв’язку призведе до економії часу на
виробничий процес та удосконалення самого технологічного процесу.
. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ “УКРПОШТА”
За роки незалежності українська пошта дуже змінилась. На
підприємстві відбулися значні структурні і технологічні перетворення. На
Укрпошту, як національного оператора поштового зв’язку, покладена висока місія
- забезпечувати по всій території країни універсальні послуги певного рівня
якості по соціально доступним тарифам, які регулюються державою. Сьогодні
послуги підприємства доступні для,багатьох жителів населених пунктів України.
За ці роки підприємство зробило надзвичайно важливі кроки на
шляху реформ. Сталися радикальні зміни, як в управлінській, так і в виробничій
сфері, перехід до сучасних ринкових механізмів ведення господарства і
удосконалення поштової діяльності.
Технічна оснащеність виробництва піднялася на якісно вищий
рівень. На протязі цього часу сталося інтенсивне будівництво і реконструкція
поштамтів, центрів і відділень зв’язку.
Активно розвивається технологічна база. Для подальшого
покращення якості послуг і успішної роботи в конкурентному середовищі
упроваджуються програмні комплекси і підсистеми для автоматизації управління
виробничої діяльності підприємства, бухгалтерського обліку.
Ці інновації сприяють вдосконаленню технологічних процесів,
підвищенню якості традиційних і розвитку нових видів послуг на основі сучасних
технологій. Стрімкий прогрес став можливим завдяки прибутковій діяльності
підприємства в непростих конкурентних умовах. На сьогоднішній день стратегія
Укрпошти - це стратегія розвитку і наступу.
Була прийнята Концепція державної цільової економічної
програми розвитку поштового зв’язку на 2009-2013 р. На основі цього документа
Укрпошта розробляє програму розвитку поштового зв’язку, реалізація якої дасть
можливість оптимізувати мережу об’єктів поштового зв’язку, удосконалювати
транспортні перевозки пошти, забезпечувати синхронізацію обробки і перевозки
поштових відправлень і відповідно зменшити витрати на них. Крім цього необхідно
реалізувати таку тарифну політику, яка дасть можливість поступово, із року в
рік, зменшувати пряму фінансову підтримку універсальної поштової служби
національного оператора.
Успішна реалізація такої стратегії зміцнить позиції Укрпошти
на вітчизняному ринку поштового зв’язку, буде сприяти формуванню гнучкого і в
чергах, розподілити потоки відвідувачів, скоротити час чекання, виділити
пріоритетних клієнтів, створити дружню, невимушену ефективного механізму
діяльності національного оператора в сучасних конкурентних умовах і
впровадженню нових видів послуг.
Укрпошта робить ставку на удосконалення існуючих і
впровадження нових послуг, в тому числі, розширення спектра фінансових послуг.
А загалом зміцнення позицій підприємства на внутрішньому і міжнародному ринках
буде надання послуг на основі сучасних інформаційних технологій. Навіть
стрімкий розвиток електронної комерції в Україні не загрожує поштовикам, адже
заказані через Інтернет товари хтось повинен доставляти клієнту. Саме пошті
люди довіряють більше всього, тому необхідно постійно удосконалювати мережу
логістики підприємства.
Одна з головних задач Укрпошти - підвищити авторитет, як в
державі, так і на міжнародній арені. Підприємство приймає активну участь в
міжнародних проектах Усесвітнього поштового союзу і регіональних організацій
поштових операторів. Лише за останні роки в Україні реалізовані такі міжнародні
проекти, як “Створення системи реєстрації і контроль проходження реєстрованої
пошти” або “CAPERS” по обміну електронними повідомленнями між пунктами міжнародного
обміну в Києві (ДОПП) і більш ніж в 30 країнах світу. Ще один важний момент:
для ефективного розвитку пошти необхідна збалансована тарифна політика, яка
зміцнить позиції підприємства в конкурентній сфері.
Безумовний пріоритет діяльності Укрпошти - підвищення якості
послуг, забезпечення схоронності поштових відправлень і дотримання контрольних
строків їх доставки.
Намагаючись задовольнити поточні і майбутні потреби клієнтів,
підприємство почало роботу з розробки і впровадження систем управління якості, відповідних
потребам міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000. Нині ця система діє в
Київській міській дирекції, в Головному учбовому центрі підприємства “Зелена
Буча”. А ще розробку такої системи здійснює дирекція “Автотранспошта”.
Для забезпечення покращення якості і культури обслуговування
споживачів необхідно реалізувати програму впровадження комплексних робочих
місць. Але сьогодні вони ще не забезпечені електронною системою управління
чергами.
Цю систему в даний час наші фахівці опробовують. Основним її
призначенням являється оптимізація всіх складових процесів обслуговування і
підвищення лояльності клієнтів за рахунок ефективного розподілу потоків
відвідувачів. Система дозволяє виключити утомливе стояння обстановку,
перетворити чекання в приємний і корисний захід. Принцип її роботи ґрунтується
на координації черг шляхом надання клієнту чека з номером його місця в черзі і
запрошення до відповідного віконця, що буде висвічуватись на спеціальному
електронному табло. Таким чином є надія зняти напругу і покращити атмосферу в
операційному залі в період великого напливу людей.
Поштовий зв'язок, як і телекомунікаційний, зазнає
інноваційних змін. При цьому фізична пошта залишається необхідною для того
численного прошарку населення в усьому світі й в Україні, що має доступ до
поштових служб, але з різних причин не має змоги скористатися
телекомунікаційними послугами. Для таких споживачів потік фізичної пошти
забезпечує широкий діапазон інформаційних послуг, що позитивно впливає на
культурний і соціальний розвиток багатьох країн. У результаті роль поштового
зв’язку вийшла за рамки простої фізичної доставки пошти. Завдяки поширенню
інформаційних технологій поштовий зв'язок є повноправним суб’єктом глобального
телекомунікаційного ринку й одним з основних засобів зв’язку, що стимулює
технологічний, культурний, економічний і соціальний розвиток інформаційного
суспільства.
Відбувається адаптація поштового зв’язку до умов роботи в
інформаційному суспільстві при постійно зростаючій конкуренції з боку
телекомунікаційних послуг. Адаптація здійснюється за допомогою інноваційного
розвитку світового поштового ринку і виражається в активному використанні
поштовими підприємствами нових інформаційних технологій для обробки та доставки
пошти, упровадження інформаційних систем безпеки і контролю за проходженням
пошти тощо.
Основними впровадженнями найбільшого підприємства поштового
зв’язку України - Українським державним підприємством поштового зв’язку
“Укрпошта” - є такі технологічні інновації:
забезпечення обміну даними з автоматизованими системами
контролю за проходженням реєстрованої пошти, обліку товарів, моніторингу
наданих послуг;
підключення всіх автоматизованих робочих місць до
корпоративної комунікаційної мережі підприємства для забезпечення надання
фінансових послуг у реальному режимі часу, а також для оперативного обміну
даними з обліковими і технологічними системами верхніх рівнів управління;
розвиток автоматизованої системи переказу коштів - АС
“Електронний переказ”, інтегрованої в міжнародну фінансову систему переказу грошей
Всесвітнього поштового союзу (МФС ВПС);
розвиток на веб-порталі УДППЗ “Укрпошта”, у віртуальному
відділенні поштового зв’язку, нової послуги “Прийом поштових Інтернет-переказів
з оплатою картками Національної системи масових електронних платежів” для приватних
осіб, а також прийом згрупованих поштових Інтернет-переказів для корпоративних
клієнтів;
розвиток оснащення операційних вікон підприємства
комп’ютерно-касовими системами та спеціалізованими контрольно-касовими
апаратами, що дозволяють здійснювати продаж електронних ваучерів і поповнення
рахунків за послуги операторів мобільного зв’язку в реальному режимі часу;
введення в експлуатацію програмно-технічного комплексу
Центральної диспетчерської служби з функціями спостереження за рухом
магістрального автотранспорту і можливістю миттєвого передавання інформації в
підрозділи ДАІ з метою оперативного реагування на аварійні ситуації, що
сталися.
Низька якість послуг поштового зв'язку обумовлена недостатнім
рівнем автоматизації обробки кореспонденції, оскільки велика кількість ручних
операцій при сортуванні письмової кореспонденції не лише уповільнює цей процес,
але і значно збільшує кількість погрішностей при сортуванні і, відповідно,
відсоток неправильно відправленої пошти.
В даний час доля недержавних операторів в секторі письмової
кореспонденції складає близько 2 відсотків. Така ситуація відповідає світовій
практиці, що обумовлене економічними особливостями цього сектора. Доля
державних операторів в країнах Західної Європи і Північної Америки складає 98 відсотків,
а в Східній Європі - 95 відсотків.
За даними досліджень Всесвітнього поштового союзу, темпи
розвитку сектора письмової кореспонденції ринку послуг поштового зв'язку
визначають наступні основні чинники:
економічні (зростання валового внутрішнього продукту,
розвиток секторів ринку, що є основними споживачами послуг поштового зв'язку,
інфляційні процеси);
соціально-демографічні (зміна числа домогосподарств, рівня
утвореної населення);
технологічні (розвиток інфокомунікацій і заміщення послуг
поштового зв'язку іншими інфокомунікаційними послугами);
внутрігалузеві (діяльність організацій поштового зв’язку,
органів державного управління).
З розвитком інфокомунікаційних технологій послуги поштового
зв'язку не відходять в минуле - зарубіжний досвід свідчить про можливості їх
конвергенції і спільного розвитку. Згідно прогнозам Всесвітнього поштового
союзу і Міжнародного союзу електрозв'язку до 2010 року письмова кореспонденція
складе близько 15 відсотків світового ринку комунікацій по кількості
повідомлень, факсимільний зв'язок і телефон - 75 відсотків, а електронна і
гібридна пошта - 10 відсотків.
Головною умовою розвитку ринку послуг поштового зв'язку є
підвищення швидкості і надійності, а також збільшення частоти доставки поштових
відправлень. При збереженні існуючого рівня якості інфраструктури поштового
зв'язку зростання об'ємів даних послуг не перевищуватиме зростання валового
внутрішнього продукту. Радикальне поліпшення якості послуг з пересилки
письмовій кореспонденції (ПК), передбачуване справжньою Концепцією, приведе до
додаткового збільшення темпу зростання об'ємів до 15 відсотків в рік.
Дохід Укрпошти в першому півріччі 2009 року складе біль ніж 2
млрд грн. Основні джерела доходів підприємства: виплата і доставка пенсій та
грошової допомоги - 31.9%, письмової кореспонденції - 20.2%, фінансові послуги
- 12.0%, періодичні та друкові видання - 7.6%, посилки - 5.0%, торгівля - 5%,
доходи від іншої діяльності - 15.2%, інші комерційні послуги - 3.1%. На рисунку
1.1 зобразимо структуру доходів по видах послуг за 2009 рік.
Середньорічне зростання об’ємів письмової кореспонденції в
Україні складає 3,4 відсотка, що відповідає загальносвітовій тенденції.
Отримані від нових тарифів кошти будуть направлені в першу чергу на збільшення
заробітної плати працівників поштового зв’язку, адже в загальних витратах
підприємства вона, з нарахуваннями, складає 75 відсотків. В Укрпошті тільки
листонош - більше 46 тисяч. Вони працюють в складних,
частково небезпечних умовах.
У першому кварталі цього року середня заробітна плата листонош
складала 678,2 гривни. А в цілому середня зарплата штатного працівника
підприємства за цей період - 932,2 гривни.
Рисунок 1.1- Структура доходів по видах послуг за 2009 рік
Текучість кадрів складає більше 20 відсотків, що негативно
впливає на конкурентоспроможність Укрпошти. Впровадження нових тарифів
сприятиме стабільній роботі підприємства, дозволить поліпшити якість послуг,
зберегти їх доступними на всій території країни, адже мережу підприємства
налічує понад 15 тисяч об’єктів поштового зв’язку, з них понад третину в
сільській місцевості.
Середньостатистичний українець споживає за рік 2,25 гривні
універсальних послуг поштового зв’язку, або 0,04 відсотка прожиткового
мінімуму, тому підвищення тарифів суттєво не вплине на гаманці пересічних
громадян. А в загальних обсягах пересилання письмової кореспонденції в межах
України майже 80 відсотків становить ділове та комерційне листування.
В інших країнах ціни на такі послуги становлять: за
пересилання простого внутрішнього листа до 20 грамів становить у гривневому
еквіваленті в Литві - 3,37, Грузії - 2,40, Росії - 1,39, Німеччині - 4,41,
Польщі - 4,81, Угорщині - 2,89.
До того ж діючі тарифи Укрпошти є меншими від тарифів
конкурентів - як офіційних, так і прихованих, що діють на внутрішньому ринку
послуг поштового зв’язку. Нині споживач у містах може сам обирати, чиїми
послугами скористатися. А в селах Укрпошта, як правило, - це один з головних
засобів зв’язку зі світом. Тому держава має бути зацікавлена в подальшій безперебійній
роботі національного оператора поштового зв’язку. У березні поточного року
найвищими темпами зростали доходи УДППЗ “Укрпошта” (136,3%) та ДП “Преса”
(135,3%).
Доходи Укрпошти у І кварталі зросли майже на третину. У І
кварталі 2009 р. Укрпоштою отримано 590,9 млн. грн. доходів від послуг зв’язку
- на 31% (або 140 млн. грн.) більше, ніж торік. Найвищими темпами зростали
доходи з пересилання: дрібних пакетів (більш ніж у 2,3 рази), посилок (в 1,6
рази), пересилання письмової кореспонденції (в 1,5 рази).
Основними витратами підприємства УДППЗ “Укрпошта” за 2009 рік
є: витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи - 74.7%,
амортизація - 3.3%, перевезення пошти - 4.8%, собівартість реалізації ЗПО -
0.4%, послуги зв’язку - 0.5%, оплата банку - 2.3%, перерахунок ПДВ - 1.3%,
експлуатаційні матеріали - 0.9%, електроенергія - 1.0%, утримання приміщень -
3.5%, інші витрати - 7.3%. На рисунку 1.2 зобразимо структуру витрат УДППЗ
“Укрпошта” за 2009 рік.
Отже з рисунка 1.2 видно, що основними витратами Укрпошти є
витрати, які направлені на: амортизацію; оплату праці та відрахування на
соціальні заходи; послуги зв’язку; перевезення пошти; собівартість реалізації
ЗПО; оплата банку; перерахунок ПДВ; експлуатаційні матеріали; електроенергію;
утримання приміщень та інші витрати.
З діаграми видно, що Укрпошта найбільше коштів витрачає на
оплату праці та відрахування на соціальні заходи, а найменше витрачає на
послуги зв’язку.
Рисунок 1.2 - Структура витрат УДППЗ “Укрпошта” за 2009 рік
Одним із філіалів УДППЗ “Укрпошта” є Одеське державне
підприємство поштового зв’язку “Укрпошта” (ОДППЗ). В його підпорядкуванні
находиться 26 районних центрів та саме місто Одеса. В Одеській області є 7
центрів поштового зв’язку (ЦПЗ): Котовськ, Любашівка, Ширяєво, Сарата, Ізмаїл,
Білгород-Дністровський, Одеса.
Загальна сума доходів ОД УДППЗ “Укрпошта” на 2009 рік
становить 163024,5 тис. грн. Збільшення тарифів та збільшення обсягів послуг
обумовлено зростанням доходів. Загальні витрати складають 161545,5 тис. грн.
Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника становить 1265,4
грн.
Основними показниками роботи ОД УДППЗ “Укрпошта” являються:
доходи, чистий прибуток, рентабельність, середньомісячна заробітна плата
штатного працівника, витрати податки, які зображені в таблиці 1.1.
На даний момент в Укрпошти є багато конкурентів з доставки
кореспонденції. Основними конкурентами Укрпошти є компанії “Даймекс” та
“Автолюкс”. “Автолюкс” - одна з лідируючих компаній в Україні, яка здійснює
пасажирські перевозки надає послуги по перевезення вантажів. Автобуси компанії
“авто люкс” можуть бути надані в аренду. Перевезення здійснюються в найкоротші
строки з додержанням всіх вимог безпеки.
Таблиця
1.1
Основні показники роботи ОД УДППЗ “Укрпошта”
|
Факт 2008 р.
|
2009 р
|
|
|
План
|
Факт
|
|
Доходи, тис. грн.
|
131471,2
|
145551,6
|
163024,5
|
|
Чистий прибуток,
тис. грн.
|
1145,4
|
692,8
|
764,0
|
|
Рентабельність, %
|
09
|
0,5
|
0,5
|
|
Витрати, тис. грн.
|
129651,9
|
144427,9
|
161545,5
|
|
Середньомісячна
заробітна плата штатного працівника, грн.
|
966,1
|
1192,3
|
1265,4
|
|
Податки, тис. грн.
|
35275
|
44904,5
|
53209,0
|
Щодня “Автолюкс” здійснює перевезення багажу по території
України вантажними машинами Mitsubishi Canter. Головною перевагою для клієнта є
те, що він має можливість в будь-який час прийти в офіс, щоб відправити або
отримати багаж. На сьогоднішній день відчинено 70 офісів у 49 містах
України. У великих містах відчинено декілька офісів у різних
районах для оптимізації логістики клієнта. Прийом багажу здійснюється у всіх
офісах міста, а видається лише у центральному офісі.
Ще одним конкурентом Укрпошти є компанія “Даймекс” Терміни
доставки, зазначені в Тарифах, є гарантованими й дійсні для доставки
відправлення за одною адресою. Терміни доставки зазначені в робочих днях, з
розрахунку п'ятиденного робочого тижня, не вважаючи дня передачі відправлення
від Замовника співробітникові “Даймекс”.
Доставка здійснюється “до дверей”, якщо вага одного місця
відправлення не перевищує 31,5 кг. У випадку відсутності Одержувача
співробітник “Даймекс” зобов'язаний зробити відповідну позначку в доставочному
аркуші “Даймекс” і залишити адресатові повідомлення встановленої форми, з
наступним інформуванням про це Відправника. Повторна доставка такого
відправлення здійснюється безкоштовно в економічному режимі протягом наступного
дня після першої доставки.
Для максимальної зручності клієнтів компанія пропонує ряд
додаткових можливостей:
робота 6 днів в неділю (понеділок - субота);
надання фірмової упаковки відправлень(пакети, конверти,
коробки); - - пропонується широкий спектр додаткових послуг;
компанія несе відповідальність за вантажі з оголошено
вартістю;
дбайливе віднесення до відправлень;
І додаткових послуг:
доставка особисто в руки;
доставка в Київ до 12:00 на наступний день;
пріоритетна доставка;
доставка в суботу, в невизначений час;
можливість оплати одержувачем;
можливість самостійно визначити доставку Вашого відправлення
на сайті;
Основні переваги “Авто люкс”:
низькі тарифи;
швидкість;
До недоліків “Автолюкс” відносяться:
невелика гарантія схоронності;
оплата за зберігання;
доставка не здійснюється безпосередньо в руки адресату
2. ОСОБЛИВОСТІ СОРТУВАННЯ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ
.1 Організація технологічного процесу обробки письмової
кореспонденції
Технологічний процес є частиною виробничого процесу.
Технологічний процес повинен основуватись на принципі комунікативності, тобто
має бути адекватний умовам системи вищого порядку, вимогам суміжних
технологічних процесів, змінам параметрів зовнішньої транспортної системи.
Здійснення цього принципу можливе при забезпеченні основних
властивостей технологічного процесу: прямоточності, ритмічності, стійкості.
Прямоточність представляє собою переміщення по найкоротшому
шляху на всіх фазах і операціях оброблюваних поштових відправлень, без
зустрічних і зворотних рухів.
Ритмічність забезпечує обробку однакової партії поштових
відправлень за однаковий інтервал часу.
Стійкість показує здатність системи перебувати в стані
рівноваги під впливом таких факторів як, коливання навантаження і зміни
технічного стану поштообробного обладнання.
Основною метою виробничого процесу в системі поштового
зв’язку є забезпечення у заданий термін і з мінімальними витратами приймання,
обробки і доставки поштових відправлень. Він представляє собою шлях проходження
поштових відправлень від відправника до одержувача.
Розрізняють два варіанти організації оброблення поштових
відправлень: послідовний і послідовно-паралельний.
Технологія оброблення поштових відправлень при послідовному
обробленні виконується на одному універсальному місці, при чому не виникає
зайвих витрат часу пов’язаних з переходом від виконання однієї операції до
виконання іншої, хоча при такому обробленні спостерігається низька ефективність
використання обладнання робочого місця. У вузлах з малим поштовим навантаженням
доцільно застосовувати послідовне виконання операцій оброблення поштових
відправлень.
При послідовно-паралельному обробленні операції технології
оброблення поштових відправлень виконуються з деяким зміщенням у часі кожної
наступної операції відносно попередньої, це проходить як правило на різних
спеціалізованих робочих місцях, завдяки чому підвищується ефективність їхнього
використання.
Сама величина часового зміщення визначається значенням
величини так званої передавальної партії поштових відправлень. При зменшенні
величини передавальної партії зменшується і величина часового зміщення, але
збільшується кількість передач поштових відправлень між робочими місцями, а за
одне й збільшуються витрати на їхнє оброблення.
Для того щоб зменшити додаткові витрати часу й праці повинні
бути розташовані близько одне від одного сусідні робочі місця.
Послідовно-паралельне виконання операції оброблення поштових
відправлень як правило застосовують у вузлах з середнім поштовим навантаженням.
Основними цілями розробки технології оброблення письмової
кореспонденції є:
збереження нормативних строків пересилання письмової
кореспонденції між населеними пунктами України, що забезпечить суттєве
скорочення витрат на її оброблення;
скорочення кількості оброблянь одного листа при пересиланні
його між населеними пунктами;
створення у регіональних вузлах максимальної концентрації
потоків;
оброблення письмової кореспонденції в усіх об’єктах поштового
зв’язку по спрощеній технології;
перехід в об’єктах поштового зв’язку одного рівня ієрархії до
єдиних технологій оброблення письмової кореспонденції;
створення в регіональних вузлах передумов впровадження
засобів автоматизованого оброблення письмової кореспонденції.
.2 Проблеми сортування письмової кореспонденції
Сортування являється найбільш складною
і відповідальною технологічною операцією, виконання якої пов’язане з обробкою
великої кількості адресної і технологічної операції, яка враховує зміни в ході
технологічного процесу. Це найбільш поширена і найбільш важлива операція
технології оброблення поштової кореспонденції у вузлах мережі поштового
зв'язку. Сортування поштових відправлень полягає в упорядкуванні вхідного
потоку поштових вантажів визначеного виду по напрямкам подальшого руху
відповідно до інформації, що визначається з
поштової адреси. Сортування це
найбільш складна і відповідальна технологічна операція. ЇЇ виконання пов'язане
з обробкою великої кількості адресної і технологічної інформації.
Основними задачами сортування ПК
являються:
визначення оптимальної кількості
напрямків та етапів сортування;
визначення залежності ефективності
сортування від обсягів поштових
потоків і часу;
оптимізація багатопрограмного
сортування ПК.
При проведені сортування в об'єкті
поштового зв'язку головною ознакою, за якою організується робоче місце сортувальника
є кілька напрямків сортування. Це визначається в залежності від кількості
об'єктів, на яких буде проведено наступне оброблення.
Оптимальну кількість напрямків
сортування в об'єктах поштового зв'язку можна визначити за формулою
N =
, (2.1)
де N - кількість напрямків сортування; k - кількість етапів
сортування;- кількість об’єктів поштового зв’язку до яких сортуються поштові
відправлення.
На сортування одного поштового відправлення загальні витрати
часу визначається за формулою
= k*F(N), (2.2)
де F(N) - функція залежності витрат часу від кількості
напрямків сортування.
Є два основні методи організації сортування: метод виділення
напрямків і метод групування напрямків.
Розглянемо метод виділення напрямків. В цьому методі на
кожному з етапів сортування в кожний з n-1 накопичувачів спрямовуються поштові
відправлення чергових n-1 напрямків, тобто виділяються n-1 зазначених
напрямків, з якого на наступному етапі сортування знову виділяються в n-й
(збірний) накопичувач, з якого на наступному етапі сортування знову виділяється
n-1 напрямків аж доки всі поштові відправлення не будуть відсортовані за своїми
напрямками.
Поштові відправлення за напрямками Ві будуть
сортуватися
i = [s/(n-1)] разів, (2.3)
де [Х] - значення Х, округлене до найближчого більшого цілого
числа.
Відповідно до того що поштові відправлення останнього
напрямку сортування автоматично залишаються в n- му накопичувачі, загальна
кількість етапів сортування складе
S = 
i[i/(n-1)]+Pm[(m-1)с(n-1)]<Pi[i/(n-1)].
(2.4)
Згідно з методом групування напрямків на кожному з етапів сортування
поштові відправлення поділяються за напрямами сортування на n груп аж доки в
кожному накопичувачі не опиняться поштові відправлення лише одного напрямку.
Подаючи кількість напрямків сортування у виді
k-1 <
m < nk,
одержимо середню кількість сортувань одного поштового відправлення
< S < k,
поштові відправлення за напрямами B1, B2, …,Br
пройдуть k-1 етапів сортування, а поштові відправлення за напрямками Br+1,
Br+2, …,Bm-k етапів сортування, внаслідок чого середнє
число сортувань одного поштового відправлення складе
= (k-1) ii
+ k ii =
k- Pi. (2.5)
Значення r може бути одержано з виразу
= [( nk-m) /(n-1)], (2.6)
де [Х] - ціла частина Х.
На практиці звичайно використовують комбінований метод сортування, в
якому на першому або на першому і наступних етапах сортування напрямків
виділяється, а решта групується.
У крупних вузлах поштового зв’язку сортування поштових відправлень
потребує використання різноманітних програм сортування для забезпечення
графіків відправки пошти за відповідними напрямками.
Перехід від однієї програми сортування до іншої в існуючих системах
автоматизованого оброблення пошти потребує зупинки сортування і розвантаження
накопичувачів сортувальної машини, що призводить до значних втрат часу.
Проаналізувавши існуючі програми сортування можна сказати, що при всій
різноманітності зазначених програм в них, як правило, передбачається загальне
сортування, детальне сортування та виділення окремих напрямків сортування.
Кількість програм сортування збігається з кількістю напрямків
загального сортування. За напрямком загального сортування, за якими провадиться
детальне сортування визначається номер або назва програми сортування.
Під загальним сортуванням розуміється розподіл вхідного потоку поштових
відправлень на крупні напрями.
Детальне сортування - розподіл первинного або вторинного потоку, який
створений поштовими відправленнями одного з загальних напрямків, на
конкретні напрямки, за якими провадиться обмін пошти(обласні, міські,
районні вузли зв’язку, відділення перевезення пошти).
Спрямування поштових відправлень, адресованих у крупні міста, у
виділені для них накопичувачі для всіх програм сортування передбачає виділення
окремих напрямків сортування.
Суттєве зменшення або повне виключення часу на зміну програм сортування
можливо за рахунок суміщення в часі зазначених видів сортування з
розвантаженням відповідних накопичувачів сортувальної машини.
Накопичувачі сортувальної машини за для забезпечення безупинного
сортування поштових відправлень розділяються на три групи: накопичувачі
загального сортування, накопичувачі виділених напрямків сортування і
накопичувачі детального сортування.
Зміна детального сортування виконується за три етапи, протягом яких
групи накопичувачів завантажуються, а інші - розвантажуються.
На першому (підготовчому) етапі здійснюється перехід до сортування
первинного потоку на всі напрямки загального сортування і виділені напрями
сортування. Накопичувачі детального сортування, завантажені за попередньою
програмою сортування, розвантажуються. На цьому етапі напрямки сортування
збігаються в усіх програмах сортування.
На другому (основному) етапі виконується перехід до сортування
первинного потоку за новою програмою на всі напрями загального сортування, крім
того, що передбачає детальне сортування. Розвантажується відповідний
накопичувач загального напрямку сортування.
На третьому (завершальному) етапі здійснюється перехід до сортування
вторинного потоку від накопичувача загального напряму сортування,
розвантаженого на другому етапі, на напрями детального сортування.
Розвантажуються накопичувачі загального сортування і виділених за мірою
необхідності.
Після виконання третього етапу є можливість повернувшись до другого
етапу продовживши сортування за поточною програмою, або здійснити перехід до
наступної програми сортування, повернувшись до першого етапу.
Тобто таким чином, здійснюється суміщення в часі сортування поштових
відправлень з розвантаженням накопичувачів сортувальної машини.
Є ряд факторів які не тільки суттєво ускладнюють сортування поштових
відправлень, а й визначають його вплив практично на всі техніко-економічні
показники поштового зв’язку, в тому числі і на основний показник якості
поштового зв’язку - контрольні терміни проходження письмової кореспонденції між
об’єктами мережі поштового зв’язку; залежнiсть алгоритмiв сортування вiд
структури мережi поштового зв’язку; наявнiсть численних варiантiв розподiлу
операцiй сортування мiж вузлами мережi поштового зв’язку; специфiка рiзних
видiв сортування (вхiдного, вихiдного, транзитного, загального, детального,
мiсцевого, маршрутного, рекомендованого, мiжнародного тощо); значна кiлькiсть
напрямкiв сортування (кiлькiсть сотень); залежнiсть ефективностi сортування вiд
обсягiв поштових потокiв i часу, що видiляється на його проведення;
нерiвномiрнiсть поштового навантаження за годинами, днями, тижнями, мiсяцями,
перiодами; наявнiсть так званих святкових i сезонних потокiв.
.3 Ручне сортування письмової кореспонденції
У вузлах мережі поштового зв’язку
сортування являється найбільш поширеною і найбільш важливою операцією
технології оброблення поштової кореспонденції. Сортування поштових відправлень
полягає в упорядкуванні вхідного потоку поштових вантажів визначеного виду по
напрямкам подальшого руху відповідно до інформації, що визначається з поштової
адреси. Це найбільш складна і відповідальна технологічна операція.
При проведені сортування в об'єкті
поштового зв'язку головною ознакою, за якою організується робоче місце
сортувальника є кілька напрямків сортування. Це визначається в залежності від
кількості об'єктів, на яких буде проведено наступне оброблення.
Сортування буває ручне i автоматизоване (за допомогою
сортувальних машин). Сортування ручним способом виглядає наступним чином: пачка
листів тримається на розкритих пальцях лівої руки, безіменний палець і мізинець
служать опором для пачки. Великий палець придержує лист з адресної сторони. На
нього надягнутий резиновий наперсток за допомогою якого двигається верхній лист
вниз.
Зсунутий верхній лист вниз, дає сортувальниці змогу прочитати
адресу на ньому і правою рукою вкласти його у відповідну клітинку сортувальної
шафи. Після сортування, працівниця витягує правою рукою листи із клітинки
сортувальної шафи, проглядає правильність направлення і вкладає їх рівною
стопкою на стіл. Верхній лист перевертається адресом вниз, на пачку листів
кладеться ярлик ф.9.
Поклавши пачку листів на край столу, працівниця бере лівою
рукою шпагат, залишивши вільний кінець 25 - 30 см., а правою рукою перехвачує
шпагат на відстань ширини паки. Потім великим пальцем лівої руки затягує шпагат
до пачки, а правою рукою робить круговий оборот. Після цього робить
хрестообразний обхват пачки, перевертає її ярликом вниз і затягую шпагат по
центру, пропустивши вільний кінець її вказівним пальцем правої руки під
перев’язь і зав’язує вузол. Зав’язав вузол, відтягує трохи лівою рукою шпагат
від клубка, а правою рукою обрізає його біля вузла.
До важливих проблем ручного сортування належать:
прийом i вивантаження поштових вiдправлень;
транспортування i розподiл поштових вiдправлень;
процеси обробки адресної i технологiчної iнформацiї.
.4 Автоматизоване сортування письмової кореспонденції
Найбільш трудомісткою операцією виробничого процесу обробки
письмової кореспонденції і до теперішнього часу залишається сортування, тому
особливої уваги потребують запитання оптимізації організації сортування
письмової кореспонденції при використанні в вузлах зв’язку АЛСМ.
Автоматизовані машини в залежності від їх кількості в
почтовому вузлі і об’єму навантаження можуть бути використані для загального
сортування вихідної письмової кореспонденції, детального сортування вихідної та
транзитної кореспонденції, сортування вхідної письмової кореспонденції.
Сортування вказаних потоків почти має здійснюватись з врахуванням часу
поступлення та відправки почти. Для кожного потоку, оброблюваного на
автоматичній машині, має вкладатись програма сортування та вивантаження кореспонденції
для подачі пачок листівок на зав’язку. Система керування АЛСМ, виконана на базі
ЕОМ, дозволяє мати необхідну кількість програм сортування, забезпечує будь-який
порядок групування індексів по напрямкам сортування в цих програмах, надає
широкі можливості для тих, хто розробляє системи управління АЛСМ та персоналу
почтового підприємства для складання нових та коректування вже використаних
програм сортування та вивантаження накопичувачів.
Основним завданням автоматизованих листосортувальних машин
(АЛСМ) являється сортування листiв і поштових карток стандартизованих форматiв
по накопичувачам в вiдповiдностi з адресною iнформацiєю, нанесенною на почтове
вiдправлення. Важливими характеристиками АЛСМ являються: технiчна
продуктивнiсть, вид зчитуючого пристрою, число напрямкiв сортування, спосiб
вивантаження листiв iз накопичувачiв, вiдсоток помилок сортування.
Для забезпечення процесу сортування в
АЛСМ завантажується упорядкований масив лицьованої і штемпельованої
кореспонденції з якого поштові відправлення сепаруються та транспортуються до
пристрою зчитування адресних ознак. За виявленими (внаслідок зчитування) у
пристрої розпізнавання адресними ознаками, в керуючому пристрої формуються
сигнали, що забезпечують вилучення листів пристроями комутації із загального
потоку та їх надходження до відповідних накопичувачів розподілу кореспонденції
за напрямами сортування.
За рівнем автоматизації ЛСМ
поділяються на автоматичні та напівавтоматичні. В автоматичних ЛСМ адресні
ознаки уводяться в керуючий пристрій автоматично, за допомогою пристроїв
зчитування та розпізнавання. Продуктивність сучасних автоматичних ЛСМ складає
20000... 40000 лист/год. В напівавтоматичних ЛСМ адресні ознаки зчитуються та
уводяться оператором за допомогою спеціального пульта з клавіатурою. Такі ЛСМ
розраховані на уведення адресних ознак одним або декількома операторами
водночас. Ритм та швидкість роботи оператора складає 2000... 3000 лист/год і
визначається способом дії напівавтоматичної ЛСМ та її конструкцією.
В ЛСМ послідовність операцій оброблення
поштових відправлень (ПВ) включає основні операції, аналогічні ручному
сортуванню: уведення поштових відправлень; відокремлення одного ПВ від їх
загальної маси; зчитування та розпізнавання адресних ознак; транспортування ПВ
до накопичувачів: розвантаження носія та укладення ПВ в накопичувач.
Незважаючи на рiзноманiтнiсть принципiв побудови подiбних
машин, можна видiлити окремi групи пристроїв i механiзмiв, що є невiд’ємними
функцiональними частинами будь-якої машини для сортування поштових вiправлень:
пристрій подавання поштових вiдправлень на сортування; формувач регулярного
потоку поштових вiдправлень; пристрiй введення адресноi iнформацiї;
транспортно-розподiльна система (ТРС); накопичувачi i пристрої вивантаження
поштових вiдправлень; система керування.
Важливим параметром, визначаючим цінність АЛСМ являється
число та тип накопичувачів, по яким здійснюється автоматичне сортування
кореспонденції. Сортування листів в вузлах виконується на значне число
напрямків. Це визиває необхідність на стадії утворення машин визначення числа
накопичувачів в АЛСМ, забезпечуючого як найменше затрат на сортування.
Зростання числа накопичувачів АЛСМ підвищує вартість машини, але при цьому
зменшується об’єм кореспонденції, передаваємої на повторне сортування, а послідовно,
і сумарну кількість машин.
До проблем автоматизованого сортування відносяться:
ціна АЛСМ;
можливе недовикористання продуктивності АЛСМ (простої);
стандартизація розмірів ПК;
стандартизація нанесення адресної інформації;
визначення оптимальної кількості напрямків сортування;
визначення кількості накопичувачів і їх розміщення.
Приведемо таблицю основних проблем та переваг ручного і
автоматизованого сортування.
Таблиця
2.1
Основні проблеми та переваги ручного і автоматизованого
сортування.
|
Проблеми
|
Переваги
|
|
Ручне сортування
|
Автоматизоване
сортування
|
Ручне сортування
|
Автоматизоване
сортування
|
|
Прийом і
вивантаження поштових вiдправлень
|
Ціна АЛСМ
|
Ціна - дешева
робоча сила
|
Швидкість
оброблення поштових відправлень
|
|
Транспортування i
розподiл поштових вiдправлень
|
Можливе
недовикористання продуктивності АЛСМ (простої)
|
Невеликі капітальні
вкладення в обладнання
|
Скорочення штату
робітників
|
|
Процеси обробки
адресної i технологiчної iнформацiї
|
Стандартизація
розмірів ПК
|
Сортування різної
ПК
|
|
|
Визначення оптимальної
кількості напрямків сортування
|
Розпізнавання
адресної інформації яка написана нормалізованими цифрами
|
|
|
Визначення
кількості накопичувачів і їх розміщення
|
|
|
По результатам даної таблиці виділено наступні переваги
ручного та автоматизованого сортування.
До переваг ручного сортування відносяться:
ціна - дешева робоча сила;
невеликі капітальні вкладення в обладнання;
сортування різної ПК;
розпізнавання адресної інформації яка написана
нормалізованими цифрами.
Перевагами автоматизованого сортування є:
швидкість оброблення поштових відправлень;
скорочення штату робітників.
3. ІСНУЮЧИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ
КОРЕСПОНДЕНЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ОДЕСЬКОГО ЦОП
.1 Загальні властивості обробки простої кореспонденції
На підприємстві зв’язку технологічний процес є важливою
частиною виробничого процесу, пов’язаною з обробкою поштових відправлень.
Будь-який конкретний технологічний процес можна розглянути як частину більш
складного процесу і сукупність менш складних технологічних процесів. Виходячи з
цього технологічна операція може служити елементарним технологічним процесом.
Алгоритм обробки письмової кореспонденції наведено на рисунку 3.1.
За розкладом машини прибувають до вузла зв’язку де
розпочинається розгрузка мішків з письмовою кореспонденцією із зовнішнього
транспорта. Далі проводиться звірка документації, а після чого здійснюється
транспортування до місць обробки за допомогою Т-400. Потім відбувається
розпакування контейнерів та проходить звірка ярлика. Мішки транспортуються до
місць обробки.
Після розкриття мішків з вхідною письмовою кореспонденцією
постпакети та поштові відправлення, що знаходяться в них звіряються поіменно із
записами у зведеному реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Факт
перевірки підтверджується підписом працівника зв’язку та відбитком календарного
штемпеля. Поштові перекази передаються на контроль за реєстром ф.11, під
розписку. Мішки з письмовою кореспонденцією переміщаються конвеєрами або
внутрішньовиробничим транспортом до робочих місць відкриття. Тут письмова
кореспонденція розділяється на декілька потоків в залежності від ступеня
обробки на попередніх етапах прийому, тобто виділяється нестандартна
кореспонденція: крупно габаритна кореспонденція, стандартні пакети і дрібні
бандеролі, які складаються в ящики і по конвеєру передаються до місць ручної
обробки.
Стандартна кореспонденція може поступати насипом або
розібрана в пачки. Насип піддається попередній обробці на машинах розборки
листів або вручну. В результаті пачки листів направляються на лицювання і штемпелювання.
Лицьовка і штемпелювання листів як правило здійснюється за допомогою
лицювально-штемпелювальної машини. Поштові марки під час штемпелювання гасяться
таким чином, щоб було неможливе їх повторне використання.
Рисунок 3.1- Алгоритм технологічного процесу обробки
письмової кореспонденції
Рисунок 3.2- Продовження алгоритму технологічного процесу
обробки письмової кореспонденції
При погашенні марок, де є зображення портретів, відбиток
календарного штемпеля не проставляється на зображенні обличчя, а при
штемпелюванні художніх карток і конвертів - не наноситься на малюнок. Листи на
яких відсутні лицювальні реквізити (кодовий штамп або марка), направляються на
ручну обробку. На етапі лицювання доцільно виділяти листи без поштового
індекса, що значно підвищує ефективність машинного сортування. Підібрані під
адрес пачки листів направляються на сортування.
Далі письмова кореспонденція сортується. Розсортована
письмова кореспонденція формується в постпакети. Постпакет представляє собою
пачку листів обв’язану шпагатом або іншим пакувальним матеріалом. Листи та
бандеролі добираються в такому порядку, щоб виключити можливість їх пошкодження
при запакуванні постпакетів. Поштові відправлення великих розмірів, а також
письмова кореспонденція з відбитком штемпеля спецпогашення виділяються до
окремих постпакетів. Під перев’яз рекомендованого постпакету підкладається
адресний ярлик - ф. 11. На ярлику указується пункт призначення та запакування постпакетів,
прізвище сортувальника (особистий номер) і ставиться відбиток календарного
штемпеля із зазначенням дати запакування.
Якщо сортування автоматизоване, адресні ярлики сортуються із
зазначенням дати пакування постпакетів друкується автоматично. На ярлику ф. 11
проставляється, крім того, номер постпакета, який повинен відповідати номеру
реєстру ф. 11, що вкладається до постпакета. На ярлику ф. 11, який наклеюється
на закритий постпакет, крім того, зазначається кількість відправлень в
постпакеті. Далі здійснюється сортування мішків та закладення їх в контейнери.
Відсортовані поштові відправлення передаються на засоби зовнішнього транспорту
для пересилання їх відповідно до планів напрямків, складених з урахуванням
графіків руху магістрального і місцевого транспорту. Одночасно ведеться
оформлення супровідної документації з метою контролю за проходженням поштових
відправлень до місць призначення.
.2 Технологічний процес обробки рекомендованої письмової
кореспонденції
Проста і рекомендована письмова кореспонденція прибувають до
вузла зв’язку в одному мішку. Як і в простій кореспонденції проходить звірка
ярлика, а також звіряються поіменно постпакети із записами у зведеному реєстрі
ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані [2].
Мішки з рекомендованими поштовими відправленнями
переміщаються конвеєрами або внутрішньовиробничим транспортом до робочих місць
відкриття де буде здійснюватись створення інформації щодо них в АСРК. До АСРК
працівник вводить наступні дані: цифрове значення ШКІ, вид, категорія, розряд,
маса, зона пересилання та спосіб пересилання, П.І.Б. одержувача, адреса
одержувача, найменування об’єкта поштового зв’язку місця призначення. Після
введення необхідної інформації щодо рекомендованих поштових відправлень
здійснюється їх сортування за категоріями та напрямками. Уже розсортовані
рекомендовані поштові відправлення скануються та формуються у постпакети із
зазначенням індексу об’єкта поштового зв’язку місця призначення. Реєстри ф.11
створюються в АСРК в автоматичному режимі і друкуються в двох примірниках.
Номер даного реєстру відповідає цифровому значенню ШКІ, що наклеюється на
перший примірник реєстру ф.11 та вводиться шляхом сканування. Дана система
автоматично заповнює поля календарного штемпеля і проставляє прізвище
оператора. Далі уже сформовані постпакети скануються і після чого вводиться
індекс об’єкта поштового зв’язку місця призначення. У двох примірниках
роздруковується зведений реєстр ф.11.
Між об’єктами поштового зв’язку рекомендовані постпакети
пересилаються в мішках. До кожного мішка з рекомендованими постпакетами
вкладається зведений реєстр ф.11. Якщо в мішку пересилається один
рекомендований постпакет, реєстр цього пост пакету оформлюється як зведений.
Крім того рекомендовані постпакети приписуються із зазначенням номерів, транзитні
із зазначенням назви об’єктами поштового зв’язку, де формується постпакети.
Зведений реєстр не нумерується. У ньому зазначається номер мішка до якого
вкладаються рекомендовані відправлення. Зведений реєстр складається в 2
примірниках і підписується працівником, який складав його, із зазначенням
посади або особистого номера. На обох примірниках реєстру ставиться відбиток
штемпеля.
Перший примірник зведеного реєстру підкріпляється під
перев’яз одного з рекомендованих постпакетів, другий долучається до документів
об’єкта поштового зв’язку місця відправлення. Далі здійснюється сортування
мішків та закладення їх в контейнери. Відсортовані поштові відправлення
передаються на засоби зовнішнього транспорту для пересилання їх відповідно до
планів напрямків. Одночасно ведеться оформлення супровідної документації з
метою контролю за проходженням поштових відправлень до місць призначення.
4. РОЗТАШУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ
КОРЕСПОНДЕНЦІЇ В ЦОП ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ „УКРПОШТА”
Вихідним елементом будь-якого підприємства є робоче місце, в
межах якого відбувається цілеспрямована діяльність конкретного працівника.
Робочі місця надзвичайно різноманітні, тому їх можна класифікувати за різними
ознаками:
за кількістю зайнятих, робочі місця можуть бути індивідуальними
або колективними;
за ступенем спеціалізації розрізняють універсальні робочі
місця, на яких виконуються різноманітні операції, та спеціалізовані,
дездійснюється лише одна операція;
за ознакою фіксованості робочі місця можна поділити на
стаціонарні, рухомі та невизначені;
за рівнем механізації робочі місця поділяють на ручні, де
результат праці визначається лише витратами фізичних та духовних сил самого
працівника; механізовані, де роль людини полягає в управлінні обладнанням, що
здійснює відповідні операції; автоматизовані, на яких роль працівника зводиться
до контролю за функціонуючим обладнанням;
залежно від кількості змін робочі місця можуть бути
однозмінними та багатозмінними.
Якщо на робочих місцях безпосередньо здійснюється діяльність,
спрямована на досягнення мети діяльності підприємства, вони належать до
основних, у протилежному разі - до допоміжних. Незважаючи на різноманіття всі
робочі місця мають бути відповідним чином організовані.
Робоче місце - це така структура, в якій поєднуються в єдине
ціле формальні елементи організації та особисті, людські риси працівника,
утворюючи систему "людина - робота".
Загалом роботу характеризують конкретні завдання, обов'язки
працівника і відповідна сфера його відповідальності. Для здійснення всіх
визначених при цьому операцій працівнику необхідні відповідні знання, навички,
здібності.
Кожне робоче місце має бути відповідним чином обладнане,
тобто забезпечене необхідним обладнанням, інструментами тощо. Система заходів
щодо обладнання робочого місця всім необхідним називається його організацією. З
погляду менеджменту організація робочого місця - це процес створення певного
комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної та безпечної
роботи.
Добра організація робочого місця означає, що кожний предмет
перебуває на своєму місці. Основу організації робочого місця становить його
планування, тобто оптимальне розміщення в межах робочого місця засобів і
предметів праці, необхідних для виконання роботи.
Непродумане планування збільшує витрати, тому що час виконання
конкретної роботи стає тривалішим.
Робоче місце і його оснащення - важливий елемент умов праці.
Умови праці - це сукупність елементів виробничого середовища, котрі впливають
на здоров'я та працездатність людини, задоволеність працею, а відтак і на її
результати.
До будь-якого робочого місця на практиці висуваються
відповідні вимоги, які можуть бути частково виражені кількісними показниками -
нормами і нормативами, а деякі піддаються лише якісному опису.
Ряд вимог, перш за все в галузі санітарії, техніки безпеки,
правил експлуатації обладнання тощо, є обов'язковими, і за порушення їх
керівник може понести відповідальність. Інші відносять, поки що, до бажаних,
але нехтування ними безпосередньо впливає на продуктивність праці, а тому для
підприємства вони мають важливе значення.
Вимоги до організації робочих місць можна згрупувати так:
інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні,
організаційні.
Економічні вимоги передбачають організацію робочого місця в
апараті управління з мінімальними витратами на його утримання, але достатніми
для його нормального функціонування. Доцільне також оцінювання робочого місця
за критерієм оптимальності, тобто ефект від діяльності працівника на робочому
місці має перевищувати витрати на утримання цього робочого місця.
Ергономічні вимоги пов'язані зі створенням для людини
оптимальних умов праці, що роблять її високопродуктивною та надійною і водночас
забезпечують людині необхідні зручності, зберігаючи сили, здоров'я та
працездатність. Таким чином, усе, що оточує людину, котра працює, створюючи їй
відповідне робоче середовище, - меблі, помешкання, устаткування, машини,
механізми та інші знаряддя праці - має відповідати вимогам ергономіки (наука
про функціональні можливості людини в трудових процесах) і бути максимально
пристосованим до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.
Гігієнічні вимоги передбачають забезпечення таких норм:
освітлення робочих місць; повітрообміну, температурного режиму; вологості; шуму
й інших чинників робочого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність
людини.
Естетичні вимоги до зовнішнього оформлення робочого середовища:
вигляд приміщення і засобів праці, їхня кольорова гама, наявність квітів у
інтер'єрі тощо.
Технічні вимоги передбачають дотримання норм необхідного
простору для виконання визначеної роботи. Це площа, на якій установлюють
необхідні меблі й обладнання, місце самого працівника, а також площа проходів
до столу, устаткування, іншого робочого місця тощо.
Організація робочих місць - це підпорядкована цілям
виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці,
плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації.
Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого
місця, його видом і значенням у виробничому процесі.
Розміщення робочих місць, яке існує на сьогоднішній день в
цеху обробки ПК ЦОП ОД УДППЗ „Укрпошта” зображене на рисунку 4.1
На рисунку - 4.1 зображений план розміщення робочих місць в цеху
обробки ПК ОД УДППЗ “Укрпошта”. Загальна площа цеха оброби письмової
кореспонденції складає 30х12 м
.
В ньому розташовані кабінет начальника, столова а також ще 8 частин в яких
проводяться наступні операції:
обробка простої вхідної та місцевої кореспонденції по місту Одесі;
обробка рекомендованої вхідної та місцевої кореспонденції по місту
Одесі;
обробка простої вхідної та транзитної кореспонденції по Україні;
обробка рекомендованої вхідної та транзитної кореспонденції по Україні;
АСРК;
обробка мішків на а/м міста Київ, Дніпропетровськ, одеська обл.;
обробка мішків на а/м міста Одеса;
виїмка.
Для перевозки мішків по цеху використовуються візки Т- 400. На даному
рисунку дотримано масштаб 1х200. Відстань від робочого місця оператора до стіни
складає 1,6 м., прохід має розмір 0,8 м., відстань між двома робочими місцями
складає 2,4 м.
З маршрутів пошта прибуває в контейнерах в кишені яких
знаходиться накладна ф.16 та ярлик ф.10. В одному контейнері можуть
пересилатися як рекомендована кореспонденція так і проста. При розкритті
контейнера працівник зобов’язаний перенести постпакети у відповідний для нього
відділ для подальшої його обробки і розподілення по трактам та накопичувачам. В
постпакетах з рекомендованою письмовою кореспонденцією знаходиться під
перев’язом зведений реєстр ф.11 а для простої реєстр ф.9.
У випадках коли бандеролі приходять у відкритому вигляді то
начальник робить відмітку, що поступило у відкритому виді, потім заклеює
скотчем і проставляє відбиток календарного штемпеля. Спочатку в ЦОП за
розкладом прибувають машини з контейнерами які доставляються в цех обробки
письмової кореспонденції в відділ виїмки ПК. Далі проводиться перевірка
накладної ф.16 та ярлика ф.10 після чого розпочинається розпакування
контейнерів. Мішки транспортуються до місць обробки в відділи обробки простої
вхідної та місцевої кореспонденції по місту Одесі та обробки простої вхідної та
транзитної кореспонденції по Україні. Після чого в цих відділах проводиться
подальше сортування письмової кореспонденції. На даний момент в ЦОП
здійснюється детальне сортування до відділень зв’язку трьох районів:
Березовського, Ширяєвського та Фрунзовського.
У відділі з обробки мішків на а/м міста Київ,
Дніпропетровськ, Одеська область в контейнерах можуть приходити мішки як з
простою так і з рекомендованою кореспонденцією по Україні.
Після того як у відділ з обробки рекомендованої вхідної та
транзитної кореспонденції по Україні прибув контейнер проводиться звірка
документації, а також звіряються поіменно постпакети із записами у зведеному
реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Далі здійснюється
сортування кореспонденції, після чого відсортовану кореспонденцію обробляють на
АСРК.
Таким же чином проходить обробка кореспонденції в відділі
обробки рекомендованої вхідної та місцевої кореспонденції по місту Одесі.
Головними недоліками організації технологічного процесу
являються мала кількість працівників та некоректне розташування робочих місць.
Маршрут з Києва з письмовою кореспонденцією прибуває о 9:00
годин. Спочатку контейнери які прибули до місця виїмки провіряють на наявність
відповідних супровідних документів, а саме ярлик ф.10 та накладна ф.16. Після
чого здійснюється виїмка з контейнера постпакетів та ящиків, які працівник
відносить до місця подальшої обробки.
Далі уже у відділі з обробки простої вхідної та місцевої
кореспонденції по місту Одесі працівник відкриває постпакети та звіряє з
накладною ф.9. Потім працівники цю кореспонденцію розсортовують на напрямки по
відповідним трактам. Уже готова розсортована кореспонденція формується в
постпакети в які вкладається ф.9 та запаковуються в мішки і відправляються в
цех обміну на візках, звідки їх направляють до відділень зв’язку.
Кореспонденцію яку вийняли з контейнерів і доставили у відділ
з обробки простої вхідної кореспонденції по Україні обробляють по такому ж
принципу як і по місту Одесі.
У відділ виїмки прибуває кореспонденція з сіл та міських
відділень зв’язку де відбувається сортування на місто, область, Україну,
Київ-місто та міжнародну. Спочатку вона штемпелюється і віддається на детальне
сортування.
В контейнері з рекомендованою кореспонденцією по Україні може
пересилатися кореспонденція і по Одесі. При виїмці її просто переміщають до
іншого відділу. Першим етапом іде звірка супровідних документів. Рекомендована
письмова кореспонденція яка приходить з Києва пересилається в синіх
запломбованих ящиках. Звіряється накладна ф.16 по якій перевіряється кількість
мішків та ящиків в контейнері. В кожному ящику та мішку працівник шукає
зведений реєстр ф.11 і перевіряє наявність вкладення по Україні, а далі уже розкриває
рекомендовані постпакети. Після перевірки на кожному зведеному реєстрі
працівник повинен розписатися та поставити календарний штемпель. В кінці
робочого дня усі зведені реєстри та списки скріплюються разом в одну папку.
Після перевірки документації відбувається сортування кореспонденції по трактам
та накопичувачам.
Відсортована кореспонденція переноситься до відділу для
подальшої її обробки на АРМ ВЗ, де оператор набирає відповідні дані по яким
формується зведений реєстр. Після чого формується постпакет та мішок, який
грузиться на візок і відправляється в цех обміну.
У відділі з обробки рекомендованої кореспонденції по місту
Одеса для контейнерів які пришли з Києва роблять звірку супровідних документів.
Подальша обробка кореспонденції відбувається таким чином як і по Україні,
тільки сортування по трактам відбувається уже по місту.
Для нестандартної кореспонденції виділено місце у відділі з
обробки мішків на а/м міста Київ, Дніпропетровськ, Одеська область, а звичайна
кореспонденція уже передається у відділи для сортування по трактам. Всі поштові
відправлення які надходять та відправляються із ЦОП чітко фіксуються у журналі.
В таблиці 4.1 показано направлення письмової кореспонденції,
рекомендованих та простих бандеролей із ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”, які на даний
момент є в ЦОП Одеської дирекції
Таблиця
4.1
Направлення письмової кореспонденції, рекомендованих та
простих бандеролей із ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
|
№ автомаршрутів
|
Пункти обміну
|
Шлях прямування
автомаршрутів (області, міста, райони) що направляються для здачі в пунктах
обміну
|
Найменування
пунктів обміну і вузлів, куди здається кореспонденція, рекомендовані та
прості бандеролі
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
АМ №3 Одеса ЦПЗ №1-
Ізмаїл
|
Сарата Ізмаїл
|
Арцизський,
Саратський, Татарбунарський і Тарутинський райони
|
Сарата
|
|
|
Ізмаїл-місто,
Ізмаїльський, Болградський, Кілійський і Ренійський райони
|
Ізмаїл
|
|
АМ №1 Одеса ЦПЗ №1
- Любашівка
|
Ширяєве Любашівка
|
Березівський,
Великомихайлівський, Фрунзівський і Ширяївський райони
|
Ширяєве
|
|
|
Ананьївський,
Любашівський, Миколаївський і Савранський райони
|
Любашівка
|
|
МА №28, Одеса -
Київ ДОПП
|
Жашків, Київ
|
Жашків, перехід.,
сюди райони: Городищенський, Драбівський, Золотонішкий, Кам’янський, Канів,
місто, Канівський, Корсунь- Шевченківський, Сміла, місто, Смілянський,
Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський і Полянський
|
Жашків
|
|
|
Черкаси, місто,
сюди: Оршанець
|
|
|
|
ДОПП цех №6: Київ,
місто, Вінницька, Волинська, Житомирська, Київ,перехід., сюди всі райони та
міста Київської області, крім Славутич, місто Київської (окремий постпакет),
Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська
ДОПП цех №3 транзитний сектор: прямі мішки на адресу: Вінниця, місто, Луцьк,
місто; Житомир, Івано-Франківськ, місто; Івано- місто; Житомир, місто;
Мукачеве ЦОП (Закарпатська,крім Ужгород,місто, Великоберезнянського,
Перечинського та Ужгородського р-нів); Франківськ, перехід.; Львів, місто;
Львів, перехід.; Полтава, місто; Рівне, місто; Суми, місто; Тернопіль, місто;
Ужгород, місто, а також сюди прямі постпакети:
|
Київ
|
|
|
Великоберезнянський,
Перечинський та Ужгородський р-ни; Хмельницький, місто; Чернігів, місто;
Чернівці, місто; Чернівці, перехід.
|
|
|
АМ №4 Одеса ЦПЗ №1
- Котовськ
|
Котовськ
|
Балтський,
Кодимський, Котовський і Красноокнянський райони
|
Котовськ
|
|
АМ №2 Одеса ЦПЗ №1-
Б. Дністровський
|
Білгород-Дністровський
|
Білгород-Дністровський
Район
|
Б. Дністровський
|
|
МА №42, Одеса -
Дніпропетровськ
|
Миколаїв,
Кіровоград, Дніпро-петровськ
|
Миколаїв, місто,
сюди: Матвіївка, Тернівка, Миколаїв, перехід. Прямі мішки на адресу: Херсон,
місто, Херсон, перехід.; Сімферополь перехід., Севастополь, місто Кіровоград,
місто; Кіровоград, перехід.
|
Миколаїв,
Кіровоград
|
|
|
Дніпропетровськ,
місто; Дніпропетровськ, перехід. ЗВОП, транзитний сектор: направляти прямі
мішки на адресу: Донецьк, місто; Донецьк, перехід; Запоріжжя, місто;
Запоріжжя, перехід.; Луганськ, місто; Луганськ, перехід.;
|
Дніпропетровськ
|
укрпошта технологічний письмовий кореспонденція
5. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ОБРОБКИ ПИСЬМОВОЇ
КОРЕСПОНДЕНЦІЇ В ЦОП ОДЕСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ “УКРПОШТА”
.1 Розробка схеми розміщення робочих місць обробки письмової
кореспонденції ЦОП Одеської дирекції УДППЗ “Укрпошта”
Для удосконалення виробничого процесу обробки письмової
кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта” запропоновано нове розміщення робочих
місць, яке зображене на рисунку 5.1, що покращить якість та швидкість
виробничого процесу. При експериментальному дослідженні було встановлено, що
при новому розташуванні робочих місць буде економитись 1:40 годин виробничого
процесу в день. Організовано компактне розміщення відділів: поруч розміщенні
відділи з обробки рекомендованої та простої вхідної і транзитної кореспонденції
по Україні, і майже таке саме розміщення у відділі з обробки рекомендованої та
простої вхідної і місцевої кореспонденції по місту Одесі [13]. Так як
планується сортування письмової кореспонденції до відділень зв’язку то помітно
збільшиться кількість сортувальних шаф та робочих місць.
Однією з важливих умов забезпечення ритмічної та ефективної
роботи в ОД УДППЗ “Укрпошта” є правильний розрахунок чисельності робітників.
При розрахунках чисельності робітників основною умовою є утворення необхідної
пропускної здатності підприємства в цілому і окремих його дільниць.
На підприємстві поштового зв’язку чисельність виробничого
персоналу планується за штатними нормативами, обсягами продукції та
організаційно - технічними заходами зі зростання продуктивності праці [8].
Потрібна чисельність працівників з приймання, обробки і
відправлення поштових відправлень визначається по формулі:
Рзаг = 
Qі*F/166,7 (5.7)
де Рзаг - загальна чисельність працівників, чол.;і - витрати на кожній
операції, чол./год;- коефіцієнт, який враховує резерв на підміну на час
відпусток (F=1,07 - для робітників, які користуються відпусткою у 24 календарні
дні);
,7 - місячний фонд робочого часу робітника
Розрахуємо кількість працівників в ЦОП Одеської дирекції “Укрпошта” для
приймання, обробки і відправлення таких вхідних та вихідних поштових
відправлень як проста та рекомендована письмова кореспонденція.
Розглянемо розрахунок чисельності працівників для технологічного
процесу приймання, обробки і відправлення вхідної письмової кореспонденції.
Для визначення витрат на кожній окремій операції скористаємося
наступною формулою:
і = Qм/H (5.8)
де Qі - витрати на кожній операції, чол./год;м - середньомісячне
навантаження, од;
Н - норма виробітку, од/год
В таблиці 5.1 наведемо операції і відповідні норми виробітку з
приймання, обробки та відправлення письмової кореспонденції.
Середньомісячний обсяг письмової кореспонденції визначаємо,
виходячи з наступних розрахунків. Річний об’єм вхідних поштових відправлень які
обробляються в ЦОП складає 43922841 одиниць, ділимо на 12 місяців і маємо
середньомісячний обсяг вхідної письмової кореспонденції, що обробляється в цеху
ПК - 3660237 листів. Виразимо цю величину через постпакети та мішки. Один
постпакет включає близько 60 листів, а один мішок з письмовою кореспонденцією
важить в середньому 6кг, де на 1кг припадає 110 листів, тобто один мішок вміщає
660 листів. З цього випливає, що середньомісячний обсяг вхідної письмової
кореспонденції 3660237 листів в постпакетах становить 61004 одиниці, а в мішках
-5546 одиниць.
Таблиця
5.1
Операції і відповідні норми виробітку для технологічного
процесу з приймання, обробки та відправлення вхідної простої письмової
кореспонденції
|
Операція
|
Одиниця виміру
|
Норма виробітку
|
|
1. Розкриття мішка
з розподіленням вкладень по робочим місцям обробки вручну
|
Мішок
|
40
|
|
2. Розкриття
постпакетів та складання в ящики
|
Постпакет
|
200
|
|
3. Сортування
простої вхідної кореспонденції
|
Лист
|
2050
|
|
4. Обв’язування
постпакетів вручну
|
Постпакет
|
230
|
|
5. Сортування
простих бандеролей і постпакетів по шафам або мішкотримачам вручну
|
постпакет,
бандероль
|
530
|
|
6. Заготовлення
адресних ярликів ф.10 вручну
|
Ярлик
|
400
|
|
7. Обв’язування
мішків, Закріплених на мішко тримачах
|
Мішок
|
120
|
|
8. Складання
накладних ф.16 на мішки
|
Мішок
|
170
|
Тепер розрахуємо витрати для кожної операції. Для цього
скористаємось формулою 5.8.
Витрати на розкриття мішків з розподіленням вкладень по
робочим місцям обробки вручну становлять:
= 5546 /40 = 138,65 чол*год
Решту розрахунків зведемо в таблицю 5.2.
Таблиця
5.2
Результати розрахунків витрат по операціях обробки вхідної
простої письмової кореспонденції
|
Операція
|
Витрати Qі,
чол.*год
|
|
1. Розкриття мішка
з розподіленням вкладень по робочим місцям обробки вручну
|
138,65
|
|
2. Розкриття
постпакетів та складання в ящики
|
27,73
|
|
3. Сортування
простої вхідної кореспонденції
|
2,70
|
|
4. Обв’язування
постпакетів вручну
|
24,11
|
|
5. Сортування
простих бандеролей і постпакетів по шафам або мішкотримачам вручну
|
10,46
|
|
6. Заготовлення
адресних ярликів ф.10 вручну
|
13,86
|
|
7. Обв’язування
мішків, закріплених на мішко тримачах
|
46,2
|
|
8. Складання
накладних ф.16 на мішки
|
32,62
|
Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати для
всього процесу обробки вхідної простої письмової кореспонденції:
Qі
= 296,33 чол.*год
Скориставшись формулою 5.7 розрахуємо необхідну кількість працівників
для обробки вхідної простої письмової кореспонденції:
Рзаг = 296,33*1,07/166,7 = 2 робітника
Таким чином, розраховано необхідну кількість працівників для здійснення
технологічного процесу з прийняття, обробки і відправлення вхідної письмової
кореспонденції в цеху ПК.
Розглянемо технологічний процес прийому, обробки і відправлення
вихідної простої письмової кореспонденції.
В таблиці 5.3 показано перелік операцій, норм виробітку і витрат по
обробці вихідної простої письмової кореспонденції. Річний обсяг навантаження
вихідної простої письмової кореспонденції складає 8220157 поштових відправлень.
Ділимо на 12 місяців і маємо, що середньомісячне навантаження становить 685013
листа, це 11417 пакет або 1038 мішок.
Таблиця
5.3
Операції, норми виробітку по обробці вихідної простої
письмової кореспонденції
|
Операція
|
Одиниця виміру
|
Норма виробітку
|
|
1. Розкриття мішка
з розділенням вкладень по робочим місцям обробки вручну
|
Мішок
|
40
|
|
2. Розбирання
листів по видам і групам вручну
|
Лист
|
3500
|
|
3. Штемпелювання
вручну
|
Лист
|
2500
|
|
4. Сортування
простої вихідної кореспонденції вручну
|
Лист
|
2900
|
|
5. Обв’язування
постпакетів вручну
|
Постпакет
|
230
|
|
6. Сортування
простих бандеролей та постпакетів по шафам вручну
|
Постпакет,
бандероль
|
530
|
|
7. Заготовлення
адресних ярликів ф.10 вручну
|
Ярлик
|
400
|
|
8. Обв’язування
мішків
|
Мішок
|
120
|
|
9. Складання
накладних ф.16 на мішки
|
Мішок
|
170
|
Аналогічно по формулі 5.8 розраховуємо витрати для кожної
операції і зводимо їх в таблицю 5.4
Таблиця
5.4
Результати розрахунків витрат по операціях обробки вихідної
простої письмової кореспонденції
|
Операція
|
Витрати Qі,
чол.*год
|
|
1. Розкриття мішка
з розділенням вкладень по робочим місцям обробки вручну
|
25,95
|
|
2. Розбирання
листів по видам і групам вручну
|
0,29
|
|
3. Штемпелювання
вручну
|
0,41
|
|
4. Сортування
простої вихідної кореспонденції вручну
|
0,35
|
|
5. Обв’язування
постпакетів вручну
|
4,51
|
|
6. Сортування
простих бандеролей та постпакетів по шафам вручну
|
1,95
|
|
7. Заготовлення
адресних ярликів ф.10 вручну
|
2,59
|
|
8. Обв’язування
мішків
|
8,65
|
|
9. Складання
накладних ф.16 на мішки
|
6,10
|
Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати на
обробку вихідної простої письмової кореспонденції, які становлять:
Q
і= 50,8 чол*год
Розрахуємо необхідну чисельність працівників для обробки вихідної
простої письмової кореспонденції за формулою 1.1:
Рзаг =50,8*1,07/166,7 = 1 працівник
Виконаємо аналогічні розрахунки для рекомендованої письмової
кореспонденції. До рекомендованої письмової кореспонденції відносяться
рекомендовані листи, картки, бандеролі та бланки поштових відправлень.
Спочатку розглянемо вхідну рекомендовану письмову
кореспонденцію. Річний обсяг рекомендованих поштових відправлень становить
2021495 одиниць рекомендованої письмової кореспонденції. Щоб отримати
середньомісячне навантаження Qм, ділимо на 12 місяців. В результаті маємо
168458 рекомендованих поштових відправлень або 2807 постпакетів, або 255 мішки.
Розрахунки для вхідної рекомендованої письмової
кореспонденції зведемо в таблицю 5.5
Таблиця
5.5
Операції, норми виробітку і витрати по обробці вхідної
рекомендованої письмової кореспонденції
|
Операція
|
Одиниця виміру
|
Норма виробітку
|
Витрати, Qі,
чол.*год
|
|
1. Розкриття
рекомендованих постпакетів
|
Лист
|
800
|
0,31
|
|
2. Перевірка
постпакетів з рекомендованою кореспонденцією
|
Постпакет
|
520
|
0,49
|
|
3. Сортування
рекомендованих поштових відправлень
|
Лист, бандероль
|
470
|
0,54
|
|
4. Приписування
рекомендованих бандеролей до реєстрів поіменно
|
Бандероль
|
300
|
0,85
|
|
5. Обв’язування
постпакетів вручну
|
Постпакет
|
230
|
1,10
|
Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати на
обробку вхідної рекомендованої письмової кореспонденції, які становлять:
Q
і= 3,29 чол*год
Розрахуємо необхідну чисельність працівників для обробки вхідної
рекомендованої письмової кореспонденції за формулою 1.1:
Рзаг = 3,29*1,07/166,7 = 1 працівник
Розрахунок з обробки вхідної рекомендованої письмової
кореспонденції виконано, тепер переходимо до вихідної рекомендованої письмової
кореспонденції.
За рік припадає 1675336 рекомендованих відправлень, а
середньомісячне навантаження вихідної рекомендованої кореспонденції становить
139612 відправлення або 2326 постпакетів, або 212 мішків.
Розрахунки для вихідної рекомендованої кореспонденції зведемо
в таблицю 5.6.
Таблиця
5.6
Операції, норми виробітку і витрати по обробці вихідної
рекомендованої письмової кореспонденції
|
Операція
|
Одиниця виміру
|
Норма виробітку
|
Витрати, Qі,
чол..*год
|
|
1. Розкриття
рекомендованих постпакетів
|
Лист
|
800
|
0,26
|
|
2. Перевірка
постпакетів з рекомендованою кореспонденцією
|
Постпакет
|
520
|
0,40
|
|
3. Сортування
рекомендованих поштових відправлень
|
Лист, бандероль
|
470
|
0,45
|
|
4. Приписування
рекомендованих бандеролей до реєстрів поіменно
|
Бандероль
|
300
|
0,70
|
|
5. Обв’язування
постпакетів вручну
|
Постпакет
|
230
|
0,92
|
Додаємо всі значення Qі і отримуємо сумарні витрати на
обробку вихідної рекомендованої письмової кореспонденції, які становлять:
Qі= 2,73 чол*год
Розрахуємо необхідну чисельність працівників для обробки вхідної
рекомендованої письмової кореспонденції за формулою 1.1:
Рзаг = 2,73*1,07/166,7 = 1 працівник
Таким чином, виконано розрахунки чисельності працівників для
обробки рекомендованої кореспонденції.
Уже розраховану кількість працівників, необхідних для обробки
вхідних і вихідних поштових відправлень простої та рекомендованої письмової
кореспонденції зведемо в таблицю 1.7.
Таблиця
1.7
Кількість працівників для обробки вхідних та вихідних
поштових відправлень
|
Вхідні поштові
відправлення
|
Вихідні поштові
відправлення
|
|
Проста письмова
кореспонденція
|
Рекомендована
письмова кореспонденція
|
Проста письмова
кореспонденція
|
Рекомендована
письмова кореспонденція
|
|
2
|
1
|
1
|
1
|
Також розрахуємо необхідну кількість робочих місць для
кожного виробничого процесу. Для цього необхідно враховувати проміжок часу, за
який повинні оброблятися поштові відправлення.
Нам відомо,що за магістральними маршрутами автомашина з 1
маршруту прибуває о 9:20 й відправляється о 23:00, а з 2 маршруту прибуває о
8:30 і відправляється о 01:20. Машини з внутрішньо обласного маршруту
відправляються в 00:00 і прибувають назад в 19:00.
Отже, на обробку вихідної пошти маємо 7 годин а на обробку
вхідної 9 годин.
Відповідно до вказаних часових інтервалів розрахуємо
кількість робочих місць. Для прикладу, візьмемо вхідну просту кореспонденцію.
По зробленим раніше розрахункам для оброблення вхідної простої кореспонденції з
урахуванням восьмигодинного робочого дня, необхідно 2 робітника. Слідує, що для
оброблення цього ж обсягу поштових відправлень за 9 годин нам потрібна наступна
кількість працівників і для цього скористаємося приведеною формулою:
Рt = Рзаг*8/t (5.9)
де Рt - кількість робочих місць, необхідна для оброблення
певного обсягу поштових відправлень за час t, роб. м.;
Рзаг - кількість робітників (загальна), чол..;
- кількість годин в звичайному робочому дні, години;-
кількість годин, за які потрібно обробити пошту, години.
Отже, для обробки вхідної простої кореспонденції необхідно:
= 2*8/9= 2 робочого місця
Аналогічні розрахунки робимо і для решти виробничих процесів.
Результати зведемо в таблицю 5.8.
Таблиця
5.8
Кількість робочих місць для обробки вхідних та вихідних
поштових відправлень
|
Вхідні поштові
відправлення
|
Вихідні поштові
відправлення
|
|
Проста письмова
кореспонденція
|
Рекомендована
письмова кореспонденція
|
Проста письмова
кореспонденція
|
Рекомендована
письмова кореспонденція
|
|
2
|
1
|
1
|
1
|
За рахунок детального сортування письмової кореспонденції до
відділень зв’язку скоротиться чисельність штату у відділенні зв’язку, але при
цьому збільшиться в ЦОП число сортувальниць. У кожному відділенні зв’язку
зменшиться штат на одного працівника, а це вже економія на заробітній платі.
Наприклад якщо в середньому робітник отримував заробітну плату в розмірі 500
грн., то те так як в Одеській області 26 районних центрів (із них 3 уже до
цього часу сортувались) і отримаємо 11500 грн. А заробітна плата для одного
працівника в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта” становить 923 грн. Таким чином добавляючи
ще 3 працівників в цеху обробки письмової кореспонденції ми витрачаємо на
заробітну плату 2769 грн. Таким чином за перший місяць роботи ми отримаємо
економію на заробітній платі в 8731 грн., а в подальшому будемо вигравати на
економії часу, що є немало важним.
При вході в цех у відділі виїмки куди прибуває кореспонденція
відбувається попереднє сортування на місто, область, Україну і віддається на
детальне сортування до різних відділів.
Далі у відділах сортування до районів письмова кореспонденція
підлягає детальному сортуванню. Стандартна кореспонденція може поступати в
контейнерах насипом або в пачках. Усі поштові відправлення великих розмірів, а
також письмова кореспонденція з відбитком штемпеля спецпогашення виділяються до
окремих постпакетів. Під перев’язом рекомендованого постпакету підкладений
адресний ярлик - ф.11. На ярлику вказується пункт призначення та запакування
постпакетів, прізвище сортувальника і ставиться відбиток календарного штемпеля
із зазначенням дати запакування.
Як для простої так і рекомендованої кореспонденції проходить
звірка ярлика, а також звіряються поіменно постпакети із записами у зведеному
реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Уже після детального
сортування кореспонденція переміщається до робочих місць де буде здійснюватись
створення інформації щодо них в АСРК. До АСРК працівник вводить наступні дані:
цифрове значення ШКІ, вид, категорія, розряд, маса, зона пересилання та спосіб
пересилання, П.І.Б. одержувача, адреса одержувача, найменування об’єкта
поштового зв’язку місця призначення. Після введення необхідної інформації щодо
рекомендованих поштових відправлень здійснюється їх сортування за категоріями
та напрямками. Уже розсортовані рекомендовані поштові відправлення скануються
та формуються у постпакети із зазначенням індексу об’єкта поштового зв’язку
місця призначення. Реєстри ф.11 створюються в АСРК в автоматичному режимі і
друкуються в двох примірниках. Номер даного реєстру відповідає цифровому
значенню ШКІ, що наклеюється на перший примірник реєстру ф.11 та вводиться
шляхом сканування. Дана система автоматично заповнює поля календарного штемпеля
і проставляє прізвище оператора. Далі уже сформовані постпакети скануються і
після чого вводиться індекс об’єкта поштового зв’язку місця призначення. У двох
примірниках роздруковується зведений реєстр ф.11.
У відділі з обробки рекомендованої та простої вхідної і
місцевої кореспонденції по місту Одесі усі операції з обробки письмової
кореспонденції проходять так само.
Рекомендована та проста вхідна і транзитна кореспонденція по
Україні яка прибула до даного відділу спочатку звіряється накладна ф.16,
зведений реєстр ф.11 та реєстр ф.11. Рекомендовані постпакети пересилаються в
мішках або ящиках. До кожного мішка з рекомендованими постпакетами вкладається
зведений реєстр ф.11. Якщо в мішку пересилається один рекомендований постпакет,
реєстр цього постпакету оформляється як зведений. Крім того рекомендовані
постпакети приписуються із зазначенням номерів, транзитні із зазначенням назви
об’єктами поштового зв’язку, де формується постпакети. Зведений реєстр не
нумерується. У ньому зазначається номер мішка до якого вкладаються
рекомендовані відправлення. Зведений реєстр складається в 2 примірниках і
підписується працівником, який складав його, із зазначенням посади або
особистого номера. На обох примірниках реєстру ставиться відбиток штемпеля.
Перший примірник зведеного реєстру підкріпляється під перев’яз одного з
рекомендованих постпакетів (зверху адресного ярлика), другий долучається до
документів об’єкта поштового зв’язку місця відправлення. Якщо в мішку
пересилається один рекомендований постпакет, реєстр цього постпакету
оформляється як зведений. Далі здійснюється сортування кореспонденції і уже
після цього відсортована кореспонденція передається до робочих місць для
занесення інформації в АСРК.
Головними перевагами даної схеми є правильне розміщення
робочих місць, удосконалення технологічного процесу, економія часу робітників
за рахунок оптимального розміщення відділів, прямоточність.
.2 Технологічний процес обробки письмової кореспонденції в
ЦОП з урахуванням нового розташування робочих місць
Машини з Києва прибувають до вузла зв’язку за розкладом о
9:30 годині де і розпочинається розгрузка мішків з письмовою кореспонденцією із
зовнішнього транспорта [3]. Далі проводиться звірка документації, а після чого
здійснюється транспортування до місць обробки за допомогою Т-400. Потім у
відділі виїмки відбувається розпакування контейнерів та проходить звірка
ярлика. Мішки транспортуються до місць обробки у відповідні відділи
Після розкриття мішків з вхідною письмовою кореспонденцією
постпакети та поштові відправлення, що знаходяться в них звіряються поіменно із
записами у зведеному реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані. Факт
перевірки підтверджується підписом працівника зв’язку та відбитком календарного
штемпеля. Мішки з письмовою кореспонденцією переміщаються внутрішньовиробничим
транспортом до робочих місць відкриття. Далі письмова кореспонденція
розділяється на декілька потоків, тобто виділяється нестандартна
кореспонденція: крупно габаритна кореспонденція, стандартні пакети і дрібні
бандеролі, які передаються до місць ручної обробки.
Стандартна кореспонденція може поступати насипом або
розібрана в пачки. Насип піддається попередній обробці в ручну. В результаті
пачки листів направляються на лицювання. Підібрані під адрес пачки листів
направляються на сортування.
Далі письмова кореспонденція сортується до відділень зв’язку.
Розсортована письмова кореспонденція формується в постпакети. Постпакет
представляє собою пачку листів обв’язану шпагатом або іншим пакувальним
матеріалом. Листи та бандеролі добираються в такому порядку, щоб виключити
можливість їх пошкодження при запакуванні постпакетів. Поштові відправлення
великих розмірів виділяються до окремих постпакетів. Під перев’яз
рекомендованого постпакету підкладається адресний ярлик - ф.11. На ярлику
указується пункт призначення та запакування постпакетів, прізвище сортувальника
і ставиться відбиток календарного штемпеля із зазначенням дати запакування.
Далі здійснюється сортування мішків та закладення їх в
контейнери. Відсортовані поштові відправлення передаються на засоби зовнішнього
транспорту для пересилання їх відповідно до планів напрямків, складених з
урахуванням графіків руху магістрального і місцевого транспорту [3,4]. На даний
момент з ЦОП відправляються 34 маршрути. Також ведеться оформлення супровідної
документації з метою контролю за проходженням поштових відправлень до місць призначення.
Окремим мішком надходить пріоритетна кореспонденція, яка
обробляється в першу чергу від іншої кореспонденції. Проста і рекомендована
письмова кореспонденція прибувають до ЦОП в одному мішку. Як і в простій
кореспонденції проходить звірка ярлика, а також звіряються поіменно постпакети
із записами у зведеному реєстрі ф.11 і реєстрі ф.11 до яких вони приписані.
Мішки з рекомендованими поштовими відправленнями переміщаються
внутрішньовиробничим транспортом до робочих місць відкриття. Після цього здійснюється
їх сортування за категоріями та напрямками. Працівники здійснюють сортування до
всіх відділень зв’язку по Одеській області по накопичувачам і трактам. Уже
розсортовані рекомендовані поштові відправлення переносяться до робочого місця
оператора, і уже там формуються у постпакети із зазначенням індексу об’єкта
поштового зв’язку місця призначення та скануються. Реєстри ф.11 створюються в
АСРК в автоматичному режимі і друкуються в двох примірниках. Номер даного
реєстру відповідає цифровому значенню ШКІ, що наклеюється на перший примірник
ф.11 та вводиться шляхом сканування. Дана система автоматично заповнює поля
календарного штемпеля і проставляє прізвище оператора. Далі уже сформовані
постпакети скануються і після чого вводиться індекс об’єкта поштового зв’язку
місця призначення. У двох примірниках роздруковується зведений реєстр ф.11.
До кожного мішка з рекомендованими постпакетами вкладається
зведений реєстр ф.11. Якщо в мішку пересилається один рекомендований постпакет,
реєстр цього постпакету оформлюється як зведений. Крім того рекомендовані
постпакети приписуються із зазначенням номерів, транзитні із зазначенням назви
об’єктами поштового зв’язку, де формується постпакети.
Зведений реєстр не нумерується. У ньому зазначається номер
мішка до якого вкладаються рекомендовані відправлення. Зведений реєстр
складається в 2 примірниках і підписується працівником, який складав його, із
зазначенням посади або особистого номера. На обох примірниках реєстру ставиться
відбиток штемпеля.
Перший примірник зведеного реєстру підкріпляється під
перев’яз одного з рекомендованих постпакетів (зверху адресного ярлика), другий
долучається до документів об’єкта поштового зв’язку місця відправлення. Якщо в
мішку пересилається один рекомендований постпакет, реєстр цього постпакету
оформляється як зведений.
Далі здійснюється сортування мішків та закладення їх в
контейнери. Відсортовані поштові відправлення передаються на засоби зовнішнього
транспорту для пересилання їх відповідно до планів напрямків, складених з
урахуванням графіків руху магістрального і місцевого транспорту. Також
одночасно ведеться оформлення супровідної документації з метою контролю за
проходженням поштових відправлень до місць призначення.
6. ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ
Капітальні вкладення - складова частина капіталоутворюючих
інвестицій. Вони є витратами, що направляються на створення і відтворення
основних фондів. Капітальні вкладення є необхідною умовою існування
підприємства. Нехтуючи ними підприємство може збільшити свої прибутки в
короткостроковому періоді, але в довгостроковому періоді це приведе до втрати
прибутку, нездатності підприємства конкурувати на ринку.
До складу капітальних вкладень входять: витрати на ремонтні
роботи; витрати на придбання основних фондів (сортувальні шафи, машини для
формування постпакетів, комп’ютери, сканери, столи, стільці, принтери) та інші
витрати.
Найважливішими напрямами використання капітальних вкладень є:
розширення вже функціонуючих основних і допоміжних цехів; реконструкція, тобто
здійснюване в процесі діяльності підприємства часткове або повне
перевлаштування виробництва без будівництва нових або розширення основних
цехів, що діють. В той же час до реконструкції відноситься розширення існуючих
об'єктів, технічне переозброєння підприємства, що діє, тобто підвищення технічного
рівня окремих ділянок виробництва шляхом впровадження нової техніки і
технології.
Вибір підприємством того або іншого напряму капітальних
вкладень залежить від цілей, які вона переслідує при здійсненні інвестицій.
Проте частіше ефективніше здійснювати капітальні вкладення на реконструкцію і
технічне переозброєння виробництва що діє, що дозволяє значно скоротити терміни
введення в дію виробничих потужностей з відносно меншими капітальними
вкладеннями, чим при будівництві нових. Окупаються такі витрати в середньому в
три рази швидше.
Структура інвестиційних засобів підприємства є важливим
показником його фінансової активності. Класичною формою самофінансування є
власні засоби підприємства у вигляді нерозподіленого прибутку і амортизації.
Амортизаційні відрахування як джерело інвестування мають велике значення. У
сучасних умовах виникає необхідність постійного оновлення основних фондів, що
заставляє підприємство виробляти прискорене списання устаткування з метою
утворення накопичень для подальшого вкладення їх в інновації.
Підвищення ефективності капітальних вкладень, нової техніки
та виробництва забезпечують зростання кінцевих результатів виробничої
діяльності галузі: обсягу послуг зв’язку, доходів від основної діяльності,
прибутку; сприянню комплексного покращення економічних показників; зростанню
продуктивності праці, рентабельності, фондовіддачі; зниженню собівартості
продукції і питомих капітальних вкладень. Тим самим створює умови для найбільш
повного задоволення потреб населення в послугах зв’язку і покращення якості
роботи. Показником галузевого економічного ефекту діяльності зв’язку є доходи
від операційної діяльності, чисті доходи підприємств зв’язку і прибуток.
Показником порівняльної економічної ефективності є приведені
витрати, які визначаються як сума річних експлуатаційних витрат і капітальних
вкладень:
Спр = С+ Ен*К (6.10)
де С - річні експлуатаційні, грн./рік;
Ен - нормативний показник порівняльної економічної
ефективності, економія річних експлуатаційних витрат на 1 гривню додаткових
капітальних вкладень (грн./рік) /грн..;
К - капітальні вкладення, грн.;
Для капітальних вкладень Ен = 0,25, а самі капітальні
вкладення включають в себе суму вкладень на капітальний ремонт - 1600 грн,
закупку сортувальних шаф - 59208 грн, стільців - 200 грн, столів - 600 грн,
комп’ютерів - 6000 грн, принтерів - 1600 грн, сканерів - 1600 грн та додаткові
витрати - 7458 грн.
К = 1600+59208+200+600+6000+1600+1600+7458= 78266 грн
Заробітна плата одного сортувальника на сьогоднішній день
становить 923 грн. А так як в цеху обробки письмової кореспонденції працює 15
сортувальників то загальна сума заробітної плати становить:
ЗП = 15*923 = 13845 грн
Річні експлуатаційні витрати включають в себе заробітну плату
сортувальників, амортизаційні відрахування та інші витрати.
Під амортизаційними відрахуваннями розуміють частину вартості
основних фондів, що переноситься на собівартість створюваної продукції
(послуги) за відповідний період.
Амортизаційні відрахування визначаються за формулою:
А = На*АВ/100 (6.11)
де На - норма амортизації, %;
АВ - амортизаційна вартість;
А - амортизаційні відрахування.
Норма амортизації становить 2% і встановлюється у відсотках
до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного
періоду.
Амортизаційна вартість - це інші витрати які становлять
7458грн. Підставимо числові значення і визначимо амортизаційні відрахування по
формулі:
А = 2*7458/100 = 149,16 грн
Отже річні експлуатаційні витрати складають:
С = 13845+7458+149,16+12,8+1231,53+4,16+12,48+300+80+80
С = 23173,13 грн
Приведені витрати становлять:
Спр = 23173,13+0,25*78266 = 42739,63 грн
З приведених вище розрахунків видно,що затрати при
вдосконаленні технологічного процесу та розміщення робочих місць в грошовому
еквіваленті становлять 42739,63 грн.
Термін окупності є одним з важливих показників ефективності.
Термін окупності капітальних вкладень 
розраховують
за формулою:
(6.12)
деK - сума капітальних вкладень, грн.;
П - прибуток підприємства, грн.
Сума капітальних вкладень включає в себе:
капітальні вкладення на капітальний ремонт;
капітальні вкладення на закупку сортувальних шаф, стільців, столів,
комп’ютерів, принтерів, сканерів;
капітальні вкладення на додаткові витрати.
Таким чином розрахуємо термін окупності капітальних вкладень без
урахування машини для сортування постпакетів:
роки
Розрахувавши термін окупності видно, що капітальні вкладення які
затрачуються на ремонт цеху письмової кореспонденції, на придбання основних
фондів (сортувальні шафи, комп’ютери, сканери, столи, стільці, принтери) та
інші витрати окупляться за 3,4 роки.
Розглянемо ще один варіант економічних розрахунків при впровадженні
машини для сортування постпакетів, ціна однієї становить - 8000 грн.
В цьому випадку загальна сума капітальних вкладень становить:
К = 1600+59208+200+600+6000+1600+1600+7458+ 1600= 86266 роки
Заробітна плата сортувальників залишається тією ж самою і становить
13845 грн.
Підставимо числові значення і визначимо амортизаційні відрахування для
машини з формування постпакетів по формулі:
А = 5*1600/100 = 400 грн.
Отже річні експлуатаційні витрати складають:
С = 13845+7458+149,16+6,4+1231,53+4,16+12,48+300+80+80+80
С = 23246,73 грн.
Приведені витрати з урахуванням машини для сортування постпакетів
становлять:
Спр = 23246,73+0,25*86266 = 44813,23 грн.
Таким чином можемо розрахувати термін окупності капітальних вкладень з
урахування машини для сортування постпакетів:
роки
Розрахувавши термін окупності видно, що капітальні вкладення які
затрачуються на ремонт цеху письмової кореспонденції, на придбання основних
фондів (сортувальні шафи, машини для формування постпакетів, комп’ютери,
сканери, столи, стільці, принтери) та інші витрат окупляться за 3,5 роки.
Результати приведених вище економічних розрахунків приведемо в таблиці
6.1.
Таблиця
6.1
Результати економічних розрахунків
|
Економічний
показник
|
Без урахування
машини для формування постпакетів
|
З урахуванням
машини для формування постпакетів
|
|
Капітальні
вкладення, грн.
|
78266
|
86266
|
|
Експлуатаційні
витрати, грн.
|
23173,13
|
23246,73
|
|
Приведені витрати,
грн.
|
42739,63
|
44813,23
|
|
Термін окупності, р
|
3,4
|
3,5
|
7. ОХРАНА ПРАЦІ
Проведення виробничих і технологічних процесів в УДППЗ
“Укрпошта” все ще супроводжується виникненням нещасних випадків з працівниками.
Серед причин нещасних випадків об’єктивного характеру на першому місці стоїть
складність самого об’єкта дослідження й удосконалення - систем “людина-машина”.
Обмеження фінансування заходів з охорони праці призводить до:
- зменшення продуктивності праці через зниження працездатності за
рахунок погіршення умов праці. В Укрпошті одним з основних шкідливих виробничих
чинників (ШВЧ) є низька температура повітря виробничих приміщень узимку. Цей
чинник істотно впливає на працездатність і продуктивність праці. За температури
повітря на робочих місцях 10..14˚Спрацездатність
людини становить усього 20…50% її рівня за температури 18˚ С. Для деяких
об’єктів поштового зв’язку характерний низький рівень освітлення робочих місць
через одностороннє бічне природне освітлення, недостатнє профілактичне
обслуговування освітлювальних приладів і економію витрат на освітленні. За
незадовільного освітлення продуктивність праці знижується на 4…8%;
зменшення фонду робочого часу відбувається за рахунок збільшення днів непрацездатності
через неявку на роботу в результаті виробничої травми чи профзахворювання.
Умови праці істотно впливають не тільки на професійну захворюваність, а й на
виникнення і тривалість загальних захворювань. 25…30% загальних захворювань на
виробництві пов’язано з несприятливими умовами праці. Результати досліджень
свідчать про те, що перевищення допустимої температури повітря в робочій зоні
виробничих приміщень на 1˚С супроводжується збільшення втрат робочого часу
через серцево-судинні захворювання в середньому на 4,1 дні в розрахунку на 100
робітників, а перевищення допустимого рівня шуму на робочому місці на 10…20 дБ
збільшує тривалість тимчасової непрацездатності з тієї ж причини в середньому
на 2,7 дні на 100 працівників.
Не викликає сумніву те, що обмеження щодо робочого часу, визначене в
статтях 50-65 КЗпП України, є позитивним, оскільки дає змогу працівнику
відновити своє здоров’я. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може
перевищувати 40 годин на тиждень, проте підприємства при укладенні колективного
договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж це
передбачено. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників
віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років
- 24 години на тиждень;
зростання витрат через плинність кадрів за умовами праці. Із загального
числа працівників, які звільнилися за власним бажанням, близько 21% становлять
особи, не задоволені умовами праці. В Укрпошті найбільш висока плинність кадрів
серед листонош. Плинність робочої сили завдає істотної шкоди підприємствам,
оскільки працівники, що звільняються, деякий період часу працюють зі зниженою
продуктивністю, прийняті замість них нові робітники потребують виробничого
навчання. Процес звільнення і наймання також супроводжується певними витратами
коштів.
Важливим чинником підвищення ефективності як виробничої системи, так і
охорони праці Укрпошти є створення культури довіри та поваги до працівників,
нового внутрішнього клімату в колективах, аби відчували гордість за те, що вони
працюють у стабільній компанії.
Характерним для структури служби охорони праці Укрпошти є метод
обмеження мобільності соціальної структури. Підпорядкування фахівців з охорони
праці керівникам відособлених виробничих підрозділів призвело до того, що вони
виконували від трьох до десяти додаткових направлень діяльності, а тому
ефективність їхньої роботи за всіма направленнями, і передусім з охорони праці
- надзвичайно низька. Кажучи просто, - у них не було ні часу, ні фізичних можливостей
займатися власне охороною праці.
Отже, можна зазначити, що вирішити проблеми, пов’язані з обмеженням у
сфері охорони праці, можна тільки завдяки комплексному, системному підходу.
Керівники зобов’язані працювати з людьми, сприймати їх як свій головний ресурс,
а не як статтю витрат, що має бути мінімізована.
Забезпечення безпечної роботи на підприємстві зв’язку впливає
на збільшення продуктивності праці робітника.
Робоче місце розміщується так, щоб природне світло падало
збоку (бажано зліва). Для зниження яскравості в полі зору при природному
освітленні застосовуються регульовані жалюзі, щільні штори.
Природне і штучне освітлення на об'єктах поштовому зв'язку
повинно відповідати вимогам.
Освітленість від системи загального освітлення повинна
складати не менше 200 лк при розрядних лампах і 100 лк при лампах розжарювання.
Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна
складати 300-500 лк.
Забезпечення здорових і безпечних умов праці працівників при
роботі з
персональними комп’ютерами (ПК) здійснюється відповідно до
санітарних правил і норм. До роботи з ПК допускаються працівники, що не мають
медичних протипоказань, пройшовши інструктаж по питаннях охорона праці, з
групою по електробезпеці не нижче I.
З врахуванням характеру виконуваної роботи стіл для роботи
повинен мати достатній розмір для раціонального розміщення монітора (дисплея),
клавіатури, іншого використовуваного устаткування і документів, поверхню, що
володіє низькою здатністю, що відображає.
Клавіатура розташовується на поверхні столу таким чином, аби
простір перед клавіатурою був достатнім для опори рук працівника (на відстані
не менше чим 300 мм від краю, зверненого до працівника).
Для того щоб забезпечувалася зручність зорового
спостереження, швидке і точне читання інформації, площина екрану монітора має
бути нижчим за рівень очей працівника переважно перпендикулярно до нормальної
лінії погляду працівника (нормальна лінія погляду - 15° вниз від горизонталі).
Для виключення дії підвищених рівнів електромагнітних випромінювань
відстань між екраном монітора і працівником повинно складати не менше 500 мм
(оптимальне 600-700 мм).
Підставки для документів розміщуються в одній площині і на
одній висоті з екраном.
Робочий стілець (крісло) має бути стійким, місце сидіння повинно
регулюватися по висоті, а спинка сидіння - по висоті, кутам нахилу, а також
відстані спинки від переднього краю сидіння.
Електроустановки повинні знаходитися в технічно справному
стані, що забезпечує безпечні умови праці, і відповідати вимогам Правил
устаткування електроустановок (ПУЕ).
Експлуатація електроустановок в організаціях здійснюється
відповідно до Правил технічної експлуатації (ПТЕ) і Правил технічної безпеки
(ПТБ). Електроустановки мають бути укомплектовані, випробуваними, готовими до
використання захисними засобами, а також засобами надання першій медичній
допомозі відповідно до тих, що діють правилами і нормами.
Захисне заземлення і занулення електроустановок постійного і
змінного струму частотою до 400 Гц виконуються в відповідності з вимогами,
встановленими законодавством країни.
До роботи по сортуванню допускаються особи не молодше 18
років, які пройшли в установленому порядку:
ввідний інструктаж і первинний інструктаж на робочому місці
по охороні праці та стажування;
первинну перевірку знань по питаннях охорони праці і що має
про це відмітку в посвідченні по охороні праці;
перевірку знань по питаннях електробезпеки з привласненням
групи 1.
В процесі подальшої роботи сортувальник зобов'язаний
періодично у встановлені терміни проходить інструктажі по охороні праці і
перевірку знань.
Працівник, не проходивший своєчасно повторний інструктаж по
охороні праці не повинен приступати до роботи.
Сортувальник повинен пройти інструктаж, перевірку знань і
навчання безпечним прийомам праці, як по основній професії, так і по всіх видах
виконуваних робіт.
Кожен робітник зобов'язаний дотримувати Правила внутрішнього
трудового розпорядку, встановлені на підприємстві, не допускати порушення
трудової і виробничої дисципліни.
Не допускається виконувати роботу, знаходячись в стані
алкогольного сп'яніння, або в змозі, викликаному вживанням наркотичних і
токсичних засобів, а також розпивати спиртні напої, вживати наркотичні і
токсичні засоби на робочому місці або в робочий час.
Палити дозволяється лише в спеціально відведених для цього
місцях.
Для пиття користуватися водою із спеціально призначених для
цієї мети пристроїв (сатуратори, питні бачки, фонтанчики і тому подібні
пристрої).
Сортувальник повинен виконувати вимоги безпеки при
пересуванні по території і виробничим приміщенням підприємства.
Працівник повинен уміти надавати долікарську допомогу
потерпілому при нещасних випадках на виробництві [5].
Сортувальник повинен співробітничати з наймачем по питаннях
охорони праці, повідомляти про всі відмічені порушення охорону праці,
технологічного процесу своєму безпосередньому керівникові.
Робітник не повинен приступати до виконання разових робіт, не
пов'язаних з його прямими обов'язками за фахом без здобуття цільового
інструктажу.
При виконанні роботи на сортувальника можуть впливати
наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники [10]:
рухомі машини і механізми; рухливі частини виробничого
устаткування; матеріали, що пересуваються;
підвищена запилена повітря робочої зони;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищена або знижена вологість повітря;
небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання
якого може статися через тіло людини;
відсутність або недолік природного світла;
недостатня освітленість робочої зони.
Сортувальник зобов'язаний:
виконувати лише ту роботу, яку йому доручили, за умови, що
безпечні способи її виконання відомі;
правильно використовувати засоби індивідуального захисту, а в
разі їх відсутності або несправності негайно повідомляти про це безпосереднього
керівника;
негайно повідомити свого безпосереднього керівника про
відмічені порушення вимог безпеки праці на своєму робочому місці, несправності
устаткування, пристосувань, інструментів, порушенні технологічного процесу, про
нещасний випадок, що стався на виробництві, а також про ситуацію, яка створює
загрозу життю і здоров'ю людей;
виконувати вимоги пожаро- і вибухобезпечності, знати порядок
дій при пожежі, уміти застосовувати первинні засоби пожежогасінні;
приймати заходи по запобіганню дії травмуючих чинників на
потерпілого і на інших осіб;
знати і дотримувати правила особистої гігієни.
Робітники, що не виконують вимог справжньої інструкції по
охороні праці, притягуються до відповідальності відповідно до законодавства
України.
Перед початком роботи сортувальник зобов'язаний:
перевірити справність засобів індивідуального захисту,
необхідних для виконання роботи, надіти спеціальний одяг, і інші засоби
індивідуального захисту;
перевірити, чи міцно закріплені стелажі для укладання періодичного
друку;
візуальним оглядом перевірити справність ручних візків,
дотримання термінів їх випробування;
оглянути робоче місце, звернувши увагу на достатність
освітлення, прибрати сторонні предмети, звільнити проходи, перевірити наявність
і комплектність необхідного інструменту і пристосувань;
При виявленні яких-небудь несправностей або порушень правил
по охороні праці повідомити безпосереднього керівника для вживання заходів до
їх усунення.
В процесі роботи сортувальник повинен керуватися правилами експлуатації
устаткування, використовуваного на даному вигляді робіт, застосовувати способи
і прийоми безпечного виконання робіт.
Сортувальник не повинен приступати до роботи, безпечні
прийоми якої не відомі; звернутися за роз'ясненням до безпосереднього керівника.
При укладанні сортувальником кореспонденції на столи, підйомі
її на візок для транспортування гранично допустима маса не повинна перевищувати
10 кг.
При складуванні кореспонденції в накопичувачі стежити, аби
вона розташовувалися за всією площею, і унеможливлювалося її падіння.
При розтині і обв'язуванні постпакетів розрізати шпагат слід
спеціальним ножем або ножицями, при цьому рух ножа (ножиць) має бути від себе.
Не допускається рвати шпагат руками.
Не допускати на своє робоче місце сторонніх осіб.
Після закінчення роботи сортувальник зобов'язаний привести в
порядок робоче місце.
Вимоги безпеки при обробці і перевезенні пошти з
використанням контейнерів:
для перевезення пошти повинні застосовуватися лише справні
контейнери;
корпус контейнера не повинен мати гострих кромок і задирок, а
також пробоїн;
у виробничих приміщеннях мають бути передбачені і позначені
місця стоянок контейнерів;
у виробничих приміщеннях дверні отвори повинні забезпечувати
вільний проїзд контейнерів;
у дверних отворах не повинно бути порогів;
перед кожним завантаженням контейнер повинен піддаватися
огляду;
маса пошти, що завантажується в контейнер, не повинна
перевищувати його вантажопідйомності. Після завантаження контейнери мають бути
щільно закриті;
при обміні пошти з використанням контейнерів вантаження
(вивантаження) їх на транспортні засоби (з транспортних засобів) повинна
вироблятися на контейнерних майданчиках, обладнаних навісами, що оберігають від
попадання в робочу зону атмосферних опадів.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
В даному дипломному проекті проаналізовано діяльність УДППЗ
“Укрпошта”. Розглянуто програму розвитку поштового зв’язку, реалізація якої
дасть можливість удосконалювати транспортні перевозки пошти, забезпечувати
синхронізацію обробки і перевозки поштових відправлень і відповідно зменшити
витрати на них. Досліджена діяльність Одеської дирекції УДППЗ Укрпошта, яка
сприяє економічному та соціальному розвитку регіону, дає можливість розширити
спектр перспективних послуг логістики, збільшити доходи від надання послуг
поштового зв’язку, перспективних послуг логістики, експрес - послуг, зменшити
витрати на оброблення та перевезення пошти, підвищити якість надання
універсальних послуг поштового зв’язку.
Досліджено організацію технологічного процесу обробки
письмової кореспонденції. Основною метою якого в системі поштового зв’язку є
забезпечення у заданий термін і з мінімальними витратами приймання, обробки і
доставки поштових відправлень. Розглянуто проблеми сортування письмової
кореспонденції та основні задачі.
Основними задачами сортування ПК
являються:
визначення оптимальної кількості
напрямків та етапів сортування;
визначення залежності ефективності
сортування від обсягів поштових потоків і часу;
оптимізація багатопрограмного
сортування ПК.
Також розглянули проблеми сортування ПК. До важливих проблем
ручного сортування можна віднести:
прийом i вивантаження поштових вiдправлень;
транспортування i розподiл поштових вiдправлень;
процеси обробки адресної i технологiчної iнформацiї.
До проблем автоматизованого сортування відносяться:
ціна АЛСМ;
можливе недовикористання продуктивності АЛСМ (простої);
стандартизація розмірів ПК;
стандартизація нанесення адресної інформації;
визначення оптимальної кількості напрямків сортування;
визначення кількості накопичувачів і їх розміщення.
Також проаналізовано існуючий технологічний процес обробки
письмової кореспонденції та розглянули окремо обробку простої та рекомендованої
кореспонденції.
Для удосконалення виробничого процесу обробки письмової
кореспонденції в ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта” запропоновано новий технологічний
процес сортування письмової кореспонденції, а саме до відділень зв’язку та нове
розміщення робочих місць зображене на рисунку 5.1, що покращить якість та
швидкість виробничого процесу.
Головними перевагами даної схеми є правильне розміщення
робочих місць, удосконалення технологічного процесу, економія часу робітників
за рахунок кращого розміщення відділів.
Очікується, що впровадження машини для формування постпакетів
призведе до економії часу на виробничий процес та покращення самого
технологічного процесу.
Розраховано термін окупності капітальних вкладень та
економічну ефективність. Розрахувавши термін окупності без урахування машини
для формування постпакетів видно, що капітальні вкладення які затрачуються на
ремонт цеху письмової кореспонденції, на придбання основних фондів (сортувальні
шафи, комп’ютери, сканери, столи, стільці, принтери) та інші витрати окупляться
за 3,4 роки. А капітальні вкладення з урахуванням машини для формування
постпакетів окупляться за 3,5 роки.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.
Поштовий звязок /С.М. Скляренко, В.К. Стеклов, Л.Н. Беркман и др. - К.:
Техніка, 2003. - 901 с., іл.
.
Технологические процессы в почтовой связи. /Б.П. Бутенко, В.В. Корнушов, И.А.
Мамзелев, В.А. Мицкевич - М.: Радио и связь, 1998, - 176 с. ил.
.
Розклад руху транспорту з поштою по магістральних маршрутах 2009 рік.
.
Розклад руху транспорту з поштою по внутрішньо обласних маршрутах за 2009 рік.
.
Аналіз і профілактика виробничого травматизму в поштовому зв’язку. /Г.А.
Варення - К.: Основа, 2001.- 464 с., іл.
.
Звіт роботи УДППЗ “Укрпошта” за 2009 р.
.
Звіт роботи ОД УДППЗ “Укрпошта” за 2009 р.
.
Тимчасові нормативи чисельності загальновиробничого персоналу дирекції
оброблення та перевезення пошти, зональних вузлів, центрів оброблення та
перевезення пошти та їх виробничих підрозділів.
.
Ящук Л.Е. Проблемы автоматизации сортировки письменной корреспонденции //
Почтовая связь. Техника и технология.- 2009.- № 9.
.
Основи поведінки працівників поштового зв’язку в екстремальних умовах. / Варення
Г.А., К.: 1999. - 225 с. іл.
.
Концепція розвитку поштового зв’язку на 2009 - 2013 рр.
.
Мережі та системи поштового зв’язку./С.С Кріль, Л.О. Ящук -М.: 2008, - 223 с.,
іл.
.
Атестація та норми розташування робочих місць. / Д.П. Іванчук, Г.Є. Дегтяренко,
В.I. Левченко, О.Г. Нестріляй, С.В. Муравицький: - Київ: 1998. - 256 с. іл.
ДОДАТОК А
Таблиця
А.1
Направлення письмової кореспонденції, рекомендованих та
простих бандеролей із ЦОП ОД УДППЗ “Укрпошта”
|
№ авто маршрутів,
час їх відправлення
|
Пункти обміну
|
Шлях прямування
автомаршрутів (області, міста, райони) що направляються для здачі в пунктах
обміну, індекси робочих місць в системі АСРК-РП в графі 4
|
Найменування
пунктів обміну і вузлів, куди здається кореспонденція, рекомендовані та
прості бандеролі
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
АМ №3 Одеса ЦПЗ №1-
Ізмаїл щоденно, крім неділі відпр. 00:00
|
Сарата Ізмаїл
|
індекс АСРК - 68297
Арцизський, Саратський, Татарбунарський і Тарутинський райони
|
Сарата 68298
|
|
|
індекс АСРК - 68697
Ізмаїл-місто, Ізмаїльський, Болградський, Кілійський і Ренійський райони
|
Ізмаїл 68698
|
|
АМ №1 Одеса ЦПЗ №1-
Любашівка щоденно, крім неділі відпр. 00:30
|
Ширяєве Любашівка
|
індекс АСРК - 66897
Березівський, Великомихайлівський, Фрунзівський і Ширяївський райони
|
Ширяєве 66898
|
|
|
індекс АСРК - 66597
Ананьївський, Любашівський, Миколаївський і Савранський райони
|
Любашівка 66598
|
|
МА №28 Одеса - Київ
ДОПП щоденно, крім неділі відпр. 01:20 у неділю відпр. 20:00
|
Жашків Київ
|
індекс АСРК - 19299
направляти прямі мішки: Жашків, перехід., сюди райони: Жашківський,
Звенигородський, Катиринопільський, Лисянський, Маньківський,
Монастирищенський, Тальнівський, Умань-місто, Уманський, Христинівський
індекс АСРК - 18971, Черкаси, перехід., сюди райони: Городищенський,
Драбівський, Золотонішкий, Кам’янський, Канів, місто, Канівський,
Корсунь-Шевченківський, Сміла, місто, Смілянський, Черкаський, Чигиринський,
Чорнобаївський і Полянський 18960 Черкаси, місто, сюди: Оршанець Примітка: в
мішках направляти прямі постпакети простої та рекомендованої кореспонденції -
розсортовані до райцентрів області
|
Жашків 19299
|
|
|
ДОПП цех №6: індекс
АСРК - 03962, місто; на індекс АСРК - 03965; направляти сюди області:
|
|
|
|
21960 Вінницька,
43917Волинська, 10960 Житомирська, 03963 Київ,перехід., сюди всі райони та
міста Київської області, крім Славутич, місто Київської (окремий постпакет),
36998 Полтавська, 33910 Рівненська, 40962 Сумська, 46961 Тернопільська, 29916
Хмельницька, 14961 Чернігівська ДОПП цех №3 транзитний сектор: направляти на
індекс АСРК - 03931 прямі мішки на адресу: 21961 Вінниця, місто, 43930 Луцьк,
місто; 10961 Житомир,місто; 88960 Мукачеве ЦОП (Закарпатська, крім Ужгород,
місто, Великоберезнянського, Перечинського та Ужгородського р-нів);
Івано-Франківськ, місто; Івано- місто; Житомир, місто; Мукачеве ЦОП
(Закарпатська,крім Ужгород,місто, Великоберезнянського, Перечинського та
Ужгородського р-нів); 76962 Франківськ, перехід.;
|
|
|
.
|
79951 Львів, місто;
79950 Львів, перехід.; 36000 Полтава, місто; 33960 Рівне, місто; 40960 Суми,
місто; 46960 Тернопіль, місто; 88000 Ужгород, місто, а також сюди прямі
постпакети: Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський р-ни; 29912
Хмельницький, місто; 14960 Чернігів, місто; 58961 Чернівці, місто; 58960
Чернівці, перехід.
|
Київ 03930
|
|
АМ №4 Одеса ЦПЗ №1
- Котовськ щоденно, крім неділі відпр. 01:30
|
Котовськ
|
індекс АСРК - 66300
Балтський, Кодимський, Котовський і Красноокнянський райони
|
Котовськ 66300
|
|
АМ №2 Одеса ЦПЗ №1-
Б.Дністровський щоденно, крім неділі відпр. 05:00
|
Білгород-
Дністровський
|
індекс АСРК - 67719
Білгород-Дністровський район
|
Б.-Дністровський
67718
|
|
МА №42 Одеса -
Дніпропетровськ ЗВОП щоденно відпр. 23:00
|
Миколаїв Кіровоград
Дніпро-петровськ
|
індекс АСРК -
54962, Миколаїв, місто, сюди: Матвіївка, Тернівка, індекс АСРК - 54960
Миколаїв, перехід. прямі мішки на адресу:
|
|
|
|
73977 Херсон, місто,
73976 Херсон, перехід.; 95961 Сімферополь, місто, 95960 Сімферополь перехід.,
99962 Севастополь, місто індекс АСРК - 25971 Кіровоград, місто; індекс АСРК -
49934 Кіровоград, перехід
|
Кіровоград 25967
|
|
|
індекс АСРК - 49973
Дніпропетровськ, місто; індекс АСРК - 49932 направляти прямі мішки на адресу:
83487 Донецьк, місто; 83960 Донецьк, перехід; 69960 Запоріжжя, місто; 69961
Запоріжжя, перехід.; 91931 Луганськ, місто; 91930 Луганськ, перехід.; 61925
Харків, місто; 61923 Харків перехід.
|
Дніпропетровськ
49932
|
ДОДАТОК Б
Розклад руху транспорту з поштою по внутрішньо обласному
маршруту №1 ЦОП ДОП (м. Одеса) - ЦПЗ №4 (смт. Ширяєве) - ЦПЗ №2 (смт.
Любашівка)
Таблиця
Б.1
Розклад руху транспорту з поштою
|
В прямому напрямку
|
Відстань між
пунктами (км)
|
Назва всіх пунктів
обміну пошти по шляху проходження від початкового до кінцевого пунктів
|
Відстань між
пунктами (км)
|
У зворотному
напрямку
|
|
Час
|
|
|
|
Час
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
23:30
|
01:00
|
00:30
|
|
ЦОП ДОП (м. Одеса)
|
125
|
02:20
|
19:00
|
00:20
|
19:20
|
|
|
|
|
|
Середньофонтанська,26
|
|
|
|
|
|
|
02:10
|
02:40
|
00:10
|
02:50
|
125
|
ЦПЗ №4 (смт
Ширяєве)
|
80
|
01:30
|
16:30
|
00:10
|
16:40
|
|
01:30
|
04:20
|
00:40
|
05:00
|
80
|
ЦПЗ №2 (смт Любашівка)
|
|
|
14:50
|
00:10
|
15:00
|
|
|
|
|
205
|
|
205
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом: 410 км.
|
|
|
|
|
|
Розклад руху транспорту з поштою по внутрішньо обласному
маршруту №2 ЦОП ДОП (м.Одеса) - ЦПЗ №6 (м. Білгород- Дністровський)
Таблиця
Б.2
Розклад руху транспорту з поштою
|
В прямому напрямку
|
Відстань між
пунктами (км)
|
Назва всіх пунктів
обміну пошти по шляху проходження від початкового до кінцевого пунктів
|
Відстань між
пунктами (км)
|
У зворотному
напрямку
|
|
Час
|
|
|
|
Час
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
|
|
04:00
|
|
ЦПЗ, Пестеля, 2
(гараж)
|
7
|
00:20
|
20:00
|
|
19:20
|
|
|
|
|
|
ЦОП ДОП (м.Одеса)
|
|
|
|
|
|
|
00:20
|
04:20
|
00:40
|
05:00
|
7
|
Середньофонтанська,26
|
95
|
02:00
|
19:30
|
00:10
|
19:40
|
|
02:00
|
07:00
|
00:30
|
07:30
|
95
|
ЦПЗ №6 (м.
Б.-Дністровський)
|
|
|
17:20
|
00:10
|
17:30
|
|
|
|
|
102
|
|
102
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом: 204км.
|
|
|
|
|
|
Розклад руху транспорту з поштою по внутрішньо обласному
маршруту №3 ЦОП ДОП (м.Одеса) - ЦПЗ №4 (смт. Сарата) - ЦПЗ №5 (м. Ізмаїл)
Таблиця
Б.3
Розклад руху транспорту з поштою
|
В прямому напрямку
|
Відстань між
пунктами (км)
|
Назва всіх пунктів
обміну пошти по шляху проходження від початкового до кінцевого пунктів
|
У зворотному
напрямку
|
|
Час
|
|
|
|
Час
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
|
|
|
|
ЦОП ДОП (м. Одеса)
|
|
|
|
|
|
|
23:00
|
01:00
|
00:00
|
|
Середньофонтанська,26
|
120
|
02620
|
22:00
|
00:20
|
22:20
|
|
02:10
|
02:10
|
00:10
|
02:20
|
120
|
ЦПЗ №3 (смт Сарата)
|
150
|
02:50
|
19:30
|
00:10
|
19:40
|
|
02:40
|
05:00
|
00:30
|
05:30
|
150
|
ЦПЗ №5 (м.Ізмаїл)
|
|
|
16:25
|
00:15
|
16:40
|
|
|
|
|
270
|
|
270
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом: 540 км.
|
|
|
|
|
|
Розклад руху транспорту з поштою по внутрішньо обласному
маршруту №4 ЦОП ДОП (м. Одеса) - ЦПЗ №7 (м. Котовськ)
Таблиця
Б.4
Розклад руху транспорту з поштою
|
В прямому напрямку
|
Відстань між
пунктами (км)
|
Назва всіх пунктів
обміну пошти по шляху проходження від початкового до кінцевого пунктів
|
Відстань між
пунктами (км)
|
У зворотному
напрямку
|
|
Час
|
|
|
|
Час
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправ.
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
|
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
год. хв.
|
|
|
|
04:00
|
|
ЦПЗ, Пестеля, 2
(гараж)
|
7
|
00:20
|
20:00
|
|
|
|
|
|
|
|
ЦОП ДОП (м. Одеса)
|
|
|
|
|
|
|
00:20
|
00:30
|
01:00
|
01:30
|
7
|
Середньофонтанська,26
|
211
|
04:50
|
19:20
|
00:20
|
19:40
|
|
04:30
|
06:00
|
00:40
|
06:40
|
211
|
ЦПЗ №6 (м.
Котовськ)
|
|
|
14:10
|
00:20
|
14:30
|
|
|
|
|
218
|
|
218
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом: 436 км.
|
|
|
|
|
|
ДОДАТОК В
Розклад руху транспорту з поштою по магістральному маршруту
№71/72 Дніпропетровськ - Миколаїв - Одеса
Таблиця
В.1
Розклад руху транспорту з поштою
|
У прямому напрямку
|
У зворотному
напрямку
|
|
Час (год. хв.)
|
Відстань між
пунктами (км)
|
Назва всіх пунктів
обміну пошти по шляху проходження від початкового до кінцевого пунктів
|
Відстань між
пунктами (км)
|
Час (год. хв.)
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправлення
|
|
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправлення
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
|
|
|
21-50
|
|
Автобаза
|
10
|
0-30
|
10-30
|
|
|
|
0-30
|
22-20
|
0-40
|
23-00
|
10
|
Дніпропетровськ
|
324
|
7-10
|
9-30
|
0-30
|
10-10
|
|
7-00
|
6-00
|
0-20
|
6-20
|
324
|
Миколаїв
|
153
|
3-00
|
2-00
|
0-20
|
2-20
|
|
3-00
|
9-20
|
0-20
|
9-40
|
153
|
Одеса
|
|
|
22-0
|
0-20
|
23-20
|
|
11-50
|
|
|
|
487
|
Всього
|
478
|
11-50
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця
В.2
Розклад руху транспорту з поштою
|
У прямому напрямку
|
У зворотному
напрямку
|
|
Час (год. хв.)
|
відстань між
пунктами (км)
|
Назва всіх пунктів
обміну пошти по шляху проходження від початкового до кінцевого пунктів
|
відстань між
пунктами (км)
|
Час (год. хв.)
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправлення
|
|
|
|
в дорозі
|
прибуття
|
стоянки
|
відправлення
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
|
|
|
22-20
|
|
Гараж
“Автотранспош-та”
|
5
|
0-15
|
10-55
|
|
|
|
0-30
|
22-50
|
1-00
|
23-50
|
8
|
Київська ДОПП цех
обміну
|
160
|
2-40
|
10-00
|
0-40
|
10-40
|
|
2-40
|
2-30
|
0-20
|
2-50
|
160
|
Жашків
|
327
|
5-40
|
7-00
|
0-20
|
7-20
|
|
5-40
|
8-30
|
1-00
|
9-30
|
327
|
ЗВ Одеса
|
|
|
004-0
|
0-40
|
1-20
|
|
11-10
|
|
|
|
495
|
Всього
|
492
|
10-15
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|