Реорганізація оперативно-технологічного зв’язку на першому районі з використанням сучасної мережі цифрового зв’язку

Реорганізація оперативно-технологічного зв’язку на першому районі з використанням сучасної мережі цифрового зв’язку

Реорганізація оперативно-технологічного зв’язку на першому районі з використанням сучасної мережі цифрового зв’язку

1. Аналіз існуючої схеми і ліній зв’язку

1.1    Характеристика проектуємої ділянки

Проектна ділянка ДЦУ-1 належить до Ясн дирекції залізничних перевезень і є однією з ділянок Донецької залізниці. На рисунку 1 зображена схема проектної ділянки.

Ділянка ДЦУ-1 є електрифікованою за постійним струмом. Тягові підстанції розташовані на наступних станціях: Днц, Ртч, Елн, ЮДн, Влн, Крн, Клч, Мрп, Авд, Жлн, Крс, Обл, ЗПр. Ділянка Влн-Рзв не електрифікована.

Крупними станціями є: Днц, Крс, Влн, Мрп. Зі станції Днц є напрямки на Авд, Ясн, Ртч, ДЦУ. Відстань від станції Днц до ДЦУ складає десять км. Основними підприємствами є: Точмаш, ОАО Донецьккокс, ОАО ДМЗ.

Відстань від ДЦУ до Крс складає 95 км. Крс має напрямок на: Дбв через Рдн, Мрц, Обл, Лгн, ЗПр; Чпл через Удч, Мжв, Дмр, Прс та на Крг крізь Чнш, Слд, Цкр, Ркт, Ост. Станція Очр знаходить на відстані 26 км від Жлн, має напрямок на Скт.

У напрямку Крс основними підприємствами, котрі користуються залізничним транспортом, є: ОАО ЖБК, Авдіївський Коксохімзавод (Авд), ш. Градовська-3 (Грд), ш. Красноармійськ-Захід, ОАО Точмаш (Крс), ш. Краснолиманська (Мрц), ш. Добропольська, ш. Білозірка, ш. Алмазна, ш. гідрошахта Піонер (Дбр), ш. Ста-ханова, ш. Центральна, ш. Димитрівська, Димитрівпогрузтранс (Дмр), Селідов-ський машзавод (Слд).

Довжина ділянки між ДЦУ та Влн складає 74 км. Зі станції Ртч є напрямок на Крг, а зі станції Длн - напрямок на Мшк. На цій ділянці є підприємства, котрі користуються залізничним транспортом: ш. Абакумова, ш. Скочинського, ш. Лідієвка (Ртч), ш. Челюскінцев, ш. Трудівська (Мнд), ОАО «ДФДК» (Елн), ш. Південнодонбасівська, ООО «Втормет» (ЮДн), ООО «Лафарж», ООО «Оріон-Агро» (ВАн).

Станція Влн є вузловою станцією. Від Влн є два напрямки на К-Зр крізь Хлб, Зчт, Рзв та на Мрп через Крн, Клч, Асл, Мр-с, Срт, Мр-п. Основними підприємствами, котрі користуються послугами залізничного транспорту на станції Влн є: ООО «Донбаснерудпром», ООО «Донспецресурс».

Послугами залізничного транспорту у напрямку К-Зр користуються підприємства: ЧПкП «Електропром» (Хлб), ХК ООО «Парацельс-Хо» (Зчт), ООО «Укрзернотранс» (Рзв).

Відстань між ДЦУ та Мрп складає 150 км, а між Влн та Мрп - 76 км. Основними підприємствами, котрі користуються послугами залізничного транспорту у цьому напрямку, є: ГОАО «ЖБТ та К» (Крн), ООО «Лоджистік-Техн.» (Клч), ОАО «ММК Ілліча», ОАО «Азов» (Мр-с), ОАО МК «Азовсталь», ЗАО «МКФ» (Срт), ЧМП «Фаза», КПФ «Будівельні матеріали» (Мрп), Азовський СРЗ, ООО «Донбас-Транссев.» (Мр-п).

1.2    Існуюча схема організації каналів тональної частоти

Канали тональної частоти (ТЧ) організуються фізичними двопровідними ланцюгами. На кресленні 1 приведена схема організації каналів ТЧ в напрямках Днц-Крс та Днц-Мрп.

Ділянка від ДЦУ до станції Днц має довжину 10 км. Організовано 90 каналів ТЧ за допомогою апаратури тимчасового ущільнення ИКМ-30.

Апаратура ИКМ-30 призначена для роботи на місцевих телефонних мережах, для організації з’єднувальних ліній між АТС, а також використовується в якості каналоутворюючої апаратури для АЦП у системах передачі більш високих ступенів ієрархії. Система передачі ИКМ-30 дозволяє організувати 30 каналів ТЧ.

Зв’язок ДЦУ зі станцією Крс, довжина між якими складає 95 км, організовано 72 канали ТЧ за допомогою апаратури ущільнення В-12-3, К-60П. На станціях Авд, Очр, Жлн встановлені необслуговуючі підсилювальні пункти (НПП). Також зв'язок між ДЦУ та Крс здійснюється за допомогою апаратури SMA-4/16, SMA-1/4 та PCMX.

Апаратура B-12-3 призначена для організації 12 каналів ТЧ за ланцюгами з кольорових металів повітряної лінії зв’язку. Система може працювати за одним ланцюгом з триканальною системою передачі, а також на паралельних ланцюгах з дванадцяти канальними системами. Система передачі двосмугова двопровідна.

Апаратура К-60 односмугова двокабельна призначена для організації за двома не пупінізованими кабельними лініями шести десяти провідних каналів у діапазоні частот 12-252 кГц.

На ділянці ДЦУ-Днп 3 канали ТЧ організовано за допомогою апаратури ущільнення В-3-3. Для організації цього каналу на станціях Авд, Очр, Мжв, Чпл встановлені НПП та на станції Крс обслуговуючий підсилювальний пункт (ОПП).

Апаратура В-3-3 дозволяє організувати три канала ТЧ за кольоровими або сталевими ланцюгами. Вона допускає організацію канала низької частоти, при цьому використовується апаратура двосмугового зв’язку або індивідуальні канальні підсилювачі.

Довжина дільниці між Днц та Авд складає одинадцять км. 30 каналів ТЧ організовано за допомогою апаратури ущільнення ИКМ-30.

Ділянка Авд-Очр має довжину 14 км, на ній організовано 5 каналів ТЧ апаратурою ущільнення П-303. Апаратура П-303 однокабельна чотири провідна система ущільнення.

На ділянці Очр-Ясн, довжина якої 28 км, 3 канали ТЧ організовані апаратурою ущільнення В-3-3.

На ділянці Крс-Днп 12 каналів ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення В-12-3. Для організації цього каналу на станціях Удч, Мжв, Прс, Чпл встановлені НПП.

Зв'язок між Крс та Чпл, відстань між якими складає 75 км, здійснюється за допомогою апаратури ущільнення TN-12, організуючи 12 каналів ТЧ. На станціях Удч, Мжв, Прс встановлені НПП.

Апаратура TN-12 - однокабельна двосмугова з різними смугами частот для двох напрямків передачі.

Ділянка Крс-Мжв має довжину 34 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою ущільнення В-3-3.

На ділянці Крс-Прс, довжина якої 65 км, 3 канали ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення В-3-3. Для організації цього каналу на станції Мжв встановлен НПП.

Ділянка від ДЦУ до Влн має довжину 74 км. 15 каналів ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення B-12-3 та В-3-3, на станціях Днц та Ртч встановлюємо НПП на станції Елн - ОПП.

На ділянці від ДЦУ до Мрп, яка має довжину 150 км, 15 каналів ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення B-12-3 та В-3-3. На станціях Днц, Ртч, Елн, Крн, Асл, встановлені НПП та на станції Влн ОПП. Також зв'язок між ДЦУ та Влн й Мрп здійснюється за допомогою апаратури SMA-4/16, SMA-4/16 та PCMX.

На ділянці Днц-Ртч, довжина якої складає 14 км, 3 канали ТЧ організовано за допомогою В-3-3.

На ділянці між Елн та станцією Влн, відстань між якими дорівнює 34 км, організується 15 каналів ТЧ за допомогою апаратури ущільнення В-3-3 та В-12-3.

Ділянка від Влн до ЮДн має довжину 19 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

Ділянка між ЮДн та ВАн має довжину вісім км. 12 каналів ТЧ організовані апаратурою В-2.

Апаратура В-2 призначена для організації з’єднувальних ліній між сільськими автоматичними та ручними телефонними станціями по повітряним стальним лініям. Система зв’язку - двополосна, двохпровідна.

Між ВАн та Влн довжина складає 11 км. 15 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3 та В-12-3.

Ділянка від Влн до Крн має довжину 21 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

На ділянці Влн-Рзв, довжина якої 54 км, 12 каналів ТЧ організовані апаратурою TN-12.

Ділянка від Мрп до Мр-п має довжину чотири км. 32 канали ТЧ організуються за допомогою апаратури ИКМ-30 та В-12-3.

Ділянка від Мрп до Асл має довжину 26 км. Для організації 12 каналів ТЧ використовується апаратура П-305. Апаратура П-305 однокабельна, чотири провідна система ущільнення. Призначена для ущільнення ланового кабелю П-296 дванадцятьма каналами ТЧ.

Ділянка від Мрп до Срт має довжину 16 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

На ділянці Мрп-Мр-с, довжина якої 21 км, 42 канали ТЧ організовані за допомогою апаратури ущільнення ИКМ-30 та П-305.

Ділянка від Мрп до Крн має довжину 55 км. 3 канали ТЧ організовані апаратурою В-3-3.

Між Срт та Мр-с довжина складає 5 км. 30 каналів ТЧ організовані апаратурою ИКМ-30.

Організован магістральний зв'язок між ДЦУ та Квк. В ДЦУ встановлен SMA 16/64, зв'язок від якого йде до Квк за двома лініями: 1) через SMA 16/64, яке розташовано в Крс (магістральний кабель проходить через Ртч); 2) через SMA 4/16, які розташовані у ДЦУ, Влн та Зчт.

Докладне розміщення систем передачі і організація каналів між станціями приведено у таблиці 1.

Таблиця 1 - Розміщення систем передачі і організація каналів між станціями

З таблиці видно, що для організації каналів ТЧ на деяких перегонах реорганізуємої ділянки застосовується знята з виробництва, малоканальна, морально застаріла апаратура ущільнення, термін експлуатації якої значно перевищено. Крім того, на кабельних лініях працюють системи передачі, які призначаються для ущільнення повітряних ліній зв’язку, що в сучасних умовах вже неприпустимо.

1.3    Аналіз ліній зв’язку

На дільниці від Днц управління до ст. Днц, що має довжину 10 км прокладені кабелі дальнього зв’язку наступних марок:

2 кабелі МАUМК-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7 є фінським кабелем - аналог нашого - МКПАБ-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7. Він є симетричним, має мідні жили діаметром 1,05 і 0,7 мм, алюмінієву оболонку і броню з стальних стрічок;

МКПАБ-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7 (рисунок 2) високочастотний з мідними струмопровідними жилами, поелітеленовою ізоляцією, у алюмінієвій оболонці. Призначений для кабельних магістралей, прокладається уздовж залізниці, електрифікованій за системою змінного струму. Кабель допускає використання систем передачі, які працюють у діапазоні частот до 150 кГц, при напрузі дистанційного живлення до 450 В постійного струму. Струмопровідні жили у четвірках мають діаметр 1,05 мм.

кабель ТЗБ-12×4×1,2 (рисунок 3) - низькочастотний, з мідними струмопровідними жилами, кордельно-паперовою ізоляцією у свинцевій оболонці. Призначений для каблирування телефонних та телеграфних вузлів. Однорідні кабелі виготовляються з різною кількістю кроків кручення, не менше чотирьох для збільшення кількості ланцюгів, допускає ущільнення у спектрі частот до 150 кГц.

ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е - оптичний лінійний кабель, бронірований. Цей кабель призначен для використання на магістральних мережах зв’язку.

На дільницях Днц-Ртч-Крс та Днц-Влн-Мрп, довжина яких 94 км та 144 км відповідно, прокладен оптичний кабель ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е.

На дільниці Днц-Авд-Крс, довжина якої 65 км, прокладені:

2 кабелі МАUМК-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7;

кабель ТЗБ-12×4×1,2.

Від Крс до Крг (відстань 80 км) прокладен кабель МКСАП-4×4×1,2 - магістральний кабель з кордельно-стерофлекс-ною ізоляцією жил, у алюмінієвій оболонці захисний покров складається з броні плоских проволок. Має чотири четвірки із мідних жил діаметром 1,2 мм.

На відрізку від Крс до Чпл довжиною 75 км знаходяться наступні кабелі:

2 кабелі МАUМК-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7;

ТЗБ-12×4×1,2;

кабель МКПАБ-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7.

На дільниці Днц-Влн довжиною 64 км прокладені:

кабель ТЗБ-12×4×1,2;

кабель МКПАБ-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7;

кабель МКПАШп-7×4×1,05 - високочастотний з мідними струмопровідними жилами, має поліетиленову ізоляцію, оболонка - алюмінієва, захисна оболонка - поліетиленова. Діаметр жил - 1,05 мм.

Між Влн та Крн знаходяться кабелі:

МКПАБ-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7;

МКСАШ-7×4×1,2 - високочастотний магістральний кабель з кордельно-стерофлексною ізоляцією у алюмінієвій оболонці, захисний покров складається з броньованого поліетиленового шлангу.

На дільниці Крн-Мр-п, довжина якої 59 км, прокладен кабель МКПАБ-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7.

1.4   
Аналіз існуючої схеми каналів ОТЗ

На Донецькій залізниці створена автоматизована система централізованого диспетчерського управління перевезеннями на базі центру управління (ЦУ). Управління експлуатаційною роботою з ЦУ утворюють умови для організації роботи поїзних диспетчерів на збільшених диспетчерських ділянках, з майбутнім переходом до автоматизованого управління рухом у напрямках руху поїздопотоків. Робота диспетчерського апарату на збільшених напрямках надає можливість ліквідувати втрати на міжвідділкових стиках й значно поліпшити використання технічних засобів. На проектуємій ділянці ЦУ організовано при ДЦУ: вагонний диспетчер, поїзний диспетчер та локомотивний диспетчер.

На кресленні 2 показано окремі види оперативно-технологічного зв’язку (ОТЗ) для диспетчерських кіл ДЦУ-1 з вказанням марок кабелю, номерів каналів, апаратури станцій, а також відстаней між ними. Зображені такі види зв’язку, як: ПДЗ, ВДЗ, ПРЗ, ЛДЗ, ПЗ, ЗДНЦО. Проаналізуємо кожний з представлених видів зв’язку з охарактеризуванням призначення, принципів побудови і використаних пристроїв на конкретних відрізках.

На території ділянки організовано: п’ять кіл ПДЗ, три кола ВДЗ, п’ять кіл ПРЗ, шість кіл ПЗ, одне коло ЛДЗ та одне коло ЗДНЦО.

Усі види зв’язку починаються в ДЦУ.

Поїзний диспетчерський зв’язок (ПДЗ) - потрібен для оперативного керування рухом потягів на ділянці і призначений головним чином для службових розмов між поїздним диспетчером (ДНЦ) і черговим по станції (ДСП). ДНЦ відповідає за виконання графіку руху поїздів і завдань змінного плану на ділянці керування. Згідно з технологічним процесом управління рухом поїздів на ділянці, в канал поїзного диспетчерського зв'язку вмикається апаратура проміжних пунктів чергових по станціях, маневрових диспетчерів, операторів, чергових по локомотивним депо, чергового по сортувальній гірці, енергодиспетчерів та ін.

ДНЦ-1 керує рухом поїздів на ділянці Чпл-Крс-Авд протяжністю 139 км. Розпоряджувальна станція марки РСДТ-4М розташована в ДЦУ. Зв'язок забезпечується завдяки використанню обхідного каналу ТЧ та каналу підтягування на основі систем передачі SMA-4/16 й PCMX, що знаходяться в ДЦУ, та SMA-1/4 й PCMX, які розміщені в Крс. В Крс розташован перехідний пристрій ПУ-4Д (для переходу з чотирьохпровідної лінії на двохпровідну). Для організації зв’язку на ділянці ДЦУ-Крс використовується кабель ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е, на ділянці Крс-Авд - МАUМК-7×4×1,05+…, а на ділянці Крс-Чпл - ТЗБ-12×4×1,2. На всіх станціях встановлені виконавчі пристрої КАСС-ДСП. Дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв’язку каналами НЧ розташован у Жлн.

Коло ПДЗ-2 розташовано на ділянці ЗПр-Крс-Крг довжиною 138 км. Зв’язок на цьому колі організован так само, як й на ділянці Чпл-Крс-Авд, тільки на ділянці від Крс до ЗПр використовуються повітряні лінії зв’язку(ПЛЗ) (сталь, d=5 мм), на відрізку Крс-Крг прокладений кабель МКСАП-4×4×1,2. На станціях розміщена апаратура КАСС-ДСП, КАСС-22, УКСС-8. Дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв’язку каналами НЧ розташован у Ркт.

Зв’язок ПДЗ-3 на ділянці Днц-Длн протяжністю 34 км організован так само, як й ПДЗ-1. На ділянці Днц-Длн застосовується кабель марки МКПАБ 7×4×1,05+… та на ділянці ДЦУ-Днц - ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е. З перехідного пристрою на станції Днц виходить ще одне двухпроводне закінчення у напрямку Ясн. На станціях розташовані виконавчі пристрої комутатори КАСС-53.

ДНЦ-4 керує рухом потягів на ділянці Влн-Длн довжиною 40 км. Його зв’язок організован таким самим чином, як й попередні. На ділянці Влн-Длн використовується кабель МКПАБ-7×4×1,05+… та ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е на ділянці ДЦУ-Влн. На проміжних станціях виконавчого типу розміщена апаратура КАСС-ДСП, ППТ-66Д.

ПДЗ-5 огранізован на ділянці Мр-п-Мрп-Крн довжиною 80 км так само, як ПДЗ-4, з використанням на ділянці Мр-п-Мрп-Крн кабелю МКПАБ-7×4×1,05+… та ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е на ділянці ДЦУ-Влн-Мрп. На проміжних станціях виконавчого типу розміщена апаратура УКСС-8. Дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв’язку каналами НЧ розташован на станції Крн.

Вагонний диспетчерський зв’язок (ВДЗ) - призначений для забезпечення справного стану парку вагонів, що передбачає службові розмови вагонного диспетчера (ДНЦВ) з ДСП, маневровим диспетчером (ДСЦ) і операторами товарних контор. ДНЦВ здійснюють контроль за просуванням рухомого складу і станом вантажно-розвантажувальних робіт. Диспетчер-вагонорозподілювач оперативно керує роботою вагонних парків; здійснює розподіл порожніх вагонів згідно технологічного плану; планує подачу вагонів на станції з урахуванням їх наявності і вивантажування, відставлення вагонів у резерв та вийняття з резерву.

Коло ВДЗ-1, що розташовано на тій же дільниці й так само організовано, що ПДЗ-1 та ПДЗ-2. На станціях Жлн та Ркт ввімкнуті в канал ОТЗ дуплексні підсилювачі марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв’язку каналами НЧ. На станціях розташована виконавча апаратура КАСС-ДСП, КАСС-22, УКСС-8.

Коло ВДЗ-2 організацією та розташування відповідає ПДЗ-3. На всіх станціях встановлені комутатори типу КАСС-53.

Розташуванням та організацією колу ВДЗ-3 відповідають кола ПДЗ-4 та ПДЗ-5. На станції Крн ввімкнен в канал ОТЗ дуплексний підсилювач марки ПТДУ-М для забезпечення потрібної дальності зв’язку каналами НЧ. На станціях розташована виконавча апаратура - ППТ-66Д, УКСС-8.

Поїзний радіозв’язок (ПРЗ) - для службових переговорів з організації руху поїздів та забезпечення безпеки між поїзним диспетчером та ДНЦ, ДСП або черговими переїзду та машиністами локомотивів і останніх між собою.

Усі чотири кола ПРЗ організовані за різними системами передачі, але з використанням однакових функціональних блоків: пристрою тонального керування стаціонарними радіостанціями ТУ-РС для організації передачі сигналів керування разом з мовними сигналами; блоку керування постійним струмом (БУП), який призначений для перетворення постійної напруги первинного джерела живлення 24В з заземленим «плюсом» у постійну ізольовану від землі напругу 40В і 60В для керування стаціонарними радіостанціями поїзного радіозв'язку за провідними телефонними лініями, але присутні Крім того зв’язок ПРЗ організований з використанням радіопростору як середи розповсюдження інформаційних та керуючих радіосигналів. Розпоряджувальні станції РСПР усіх кіл ПРЗ розташовані в ДЦУ.

Коло ПРЗ-1, що розташовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-1, організовано за допомогою кабелю ТЗБ-12×4×1,2 з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі К-60П. В Крс розміщені перехідний пристрій ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки. На всіх стаціях розташовані виконавча апаратура 43-РТС.

Коло ПРЗ-2 розташовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-2, та організовано так само, як ПРЗ-1. Для забезпечення потрібної дальності зв’язку каналами НЧ на станції Ркт розташовані підсилювач марки ПТДУ-М та обхідний пристрій ОУ-ДУ для безперервності протікання постійного струму керування крізь підсилювачі.

На тій же дільниці, що й ПДЗ-3, розташовано коло ПРЗ-3, яке організовано тими ж кабелями з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі ИКМ-30. На станції Днц розташовані ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки. З перехідного пристрою виходить ще одне двухпроводне закінчення у напрямку ДПв.

Коло ПРЗ-4, що розташовано на дільниці Влн-Длн довжиною 40 км, організовано за допомогою кабелю МКПАБ-7×4×1,05… з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі В-12-3. ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки розташовані в Влн.

Коло ПРЗ-5, що розташовано на дільниці Мр-п-Мрп-Влн-Рзв довжиною 134 км, організовано на дільниці Мр-п-Мрп-Влн кабелем МКПАБ-7×4×1,05… та на дільниці Влн-Рзв ПЛЗ (сталь, d=5 мм) з використанням як обхідних каналів ТЧ, так і каналів підтягування на основі систем передачі В-12-3. ПУ-4Д та додаткові функціональні блоки розташовані в Влн. Для забезпечення потрібної дальності зв’язку каналами НЧ на станціях Крн та Асл розташовані ПТДУ-М та ОУ-ДУ.

Постанційний зв’язок (ПЗ) - призначений для службових розмов робітників проміжних станцій між собою і з робітниками дільничних та відділкових станцій.

Коло ПЗ-1 організовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-1, за допомогою кабеля ТЗБ-12×4×1,2. Розпоряджувальна станція ПСТ-2 та МК-60 встановлені в Крс. Всі абоненти на станціях підключені за допомогою апаратури ППТ-66П.

Коло ПЗ-2, що розташовано на тій же дільниці, що й ПДЗ-2, організовано тими ж кабелями. Апаратно коло організовано так само, як і ПЗ-1.

Коло ПЗ-3 Днц-Длн довжиною 34 км передбачає в Ясн розпоряджувальну станцію марки ПСТ-2 і М-60, а в проміжних пунктах комплекти ППТ-66П.

Коло ПЗ-4, що розташовано на дільниці Клч-Влн-Елн, організовано за допомогою кабеля МКПАБ-7×4×1,05…. Розпоряджувальну станцію марки ПСТ-2 і М-60 встановлено у Влн. Всі абоненти підключені до кола за допомогою ППТ-66П. На станції Крн розташован підсилювач марки ПТДУ-М.

Коло ПЗ-5, що розташовано на дільниці Рзв-Влн, організовано за допомогою ПЛЗ (сталь, d=5 мм) так само, як й коло ПЗ-4.

Коло ПЗ-6, що розташовано на дільниці Мр-п-Мрп-Асл, організовано за допомогою кабелю МКПАБ-7×4×1,05…. Розпоряджувальні станції марок ПСТ-2 і М-60 розташовані в Мрп. Всі абоненти підключені за допомогою ППТ-66П.

Локомотивно-диспетчерський зв’язок (ЛДЗ) - передбачає розмови локомотивного диспетчера (ДНЦТ) з черговими і операторами локомотивних депо. Він контролює підготовку і ремонт локомотивного парку у межах ділянки, відповідає за забезпечення складів потягів локомотивами у пунктах зміни та обороту.

ЛДЗ заводиться на станції, де є локомотивні депо, так ДНЦТ має зв’язок з ТЧ Ясн, Крс, Днц, Влн та Мрп. ЛДЗ організовано так само, як й ПДЗ. На станціях встановлено ПУ-4Д, через який підключається ТЧ станцій.

Черговий по відділенню (ДНЦО) організовує оперативне управління перевізним процесом по залізничним вузлам і сортувальним станціям, для чого в канал зв'язку ввімкнені телефонні апарати маневрових диспетчерів. Зв’язок ЗДНЦО передбачає розмови чергового відділення з керівниками великих станцій щодо виконання графіку руху поїздів.

Зв’язок ДНЦО заводиться до ДСП крупних вузлових станцій. Так, ДНЦО має зв’язок з ДСП Ясн, Днц, Крс, Влн, Мрп. Зв'язок ДНЦО організовується так само, як й ПДЗ. На станціях встановлено ПУ-4Д, через який організований зв’язок зі станціями.

До складу вузла Крс входять: західне відправлення, парний парк, західний парк, ЕЧД, ТЧ, східне відправлення. В усіх цих місцях у чергових встановлені КАСС-ДСП, які ввімкнені у ПДЗ-1.

На станції Влн працюють: ДСЦ, ЕЧД, ДСП північ, ДСП південь, черговий по парку відправлення. В помешкання усіх цих робітників заведен ПДЗ та встановлені КАСС-ДСП.

2. Техніко-економічне обґрунтування реорганізації зв’язку

2.1 Технічне обґрунтування

Оперативно-технологічний зв’язок є одним з найважливіших засобів зв’язку, призначених для оперативного керування експлуатаційною роботою залізничного транспорту і забезпечення безпеки руху.

Укрзалізниця проводить удосконалення структури керування роботою залізничного транспорту, створення сучасної мережі цифрового зв’язку, яка базується на використанні волоконно-оптичних ліній зв’язку (ВОЛЗ) та нових досягнень у галузі техніки зв’язку. Викликане це потребою заміни морально і технічно застарілих апаратних засобів ОТЗ, які не задовольняють сучасним техніко-експлуатаційним потребам. Виходячи з цього, треба переглянути і проаналізувати принципи організації і технічної реалізації системи оперативно-технологічного зв’язку.

В основі процесу проектування систем передачі полягає якість передачі сигналів електрозв’язку, оптимізація параметрів пристроїв і обладнання каналів передачі і групових трактів, забезпечення законних показників надійності.

Необхідність реорганізації кіл ОТЗ на ділянці ДЦУ-1, перед усім, зумовлена наступними факторами: неоднорідність ліній (різні марками кабелів) та їх застарілість, що в межах кола спричиняє погіршення якості зв’язку і труднощів щодо ремонту лінійних споруд; великі довжини підсилювальних ділянок призводить до зменшення завадостійкості інформаційного сигналу і, як наслідок, поганої розбірливості мови; мережі ОТЗ побудовані, в основному, на релейному комутаційному обладнанні з низькою надійністю, потребують більших витрат праці на їх утримання, значних витрат кабельної продукції при будівництві й з усіма функціональними можливостями не задовольняють вимогам, які виникають у результаті реорганізації структури управління залізницею; обладнання є морально застарілим, громіздким і не ергономічним, а також має велику інтенсивність відмов і важко ремонтується; хибні спрацювання приймачів, призводить до зниження безпеки руху поїздів; велика різноманітність систем передачі, що робить її дорого стійкою в обслуговуванні та ремонті; немає можливості розширювати зв'язок.

З-за недостатньої кількості каналів і їх низької якості, вторинні мережі телефонного та телеграфного зв’язку, передачі даних і факсимільних повідомлень, оперативно-технологічного зв’язку і спеціального призначення не дозволяють ефективно вирішувати ряд задач управління вантажними й пасажирськими перевезеннями, обробки статистичної інформації, бухгалтерського обліку, інженерних розрахунків, пов’язаних з господарською діяльністю галузі.

Порівняємо аналогову та цифрову системи передачі.

На обидві системи впливають завади, однак характер і ступень впливу цих завад різні. В аналоговій системі передачі завади у вигляді електричного шуму й різних фонових сигналів складаються з сигналом і поступають у телефон знижуючи розбірливість мови. Також в аналоговій системі рівень прийнятого сигналу визначається втратами, які вносяться лініями передачі. У кабельних лініях передачі ці втрати визначаються довжиною та січенням жил кабелю. Для компенсації завад, що вносяться, на лінії передачі встановлюють підсилювачі. Цифрова система передачі має потенційно більш високу завадостійкість, ніж аналогова система. Це пов’язано з тим що цифрова система має тільки два символи для передачі повідомлень, які легко розрізнювати на прийомній стороні. При багаторазовій ретрансляції цифрового сигналу з відновленням його форми шуми та завади не накопичуються, як при багаторазовій ретрансляції аналогового сигналу. Цифрові системи передачі дозволяють будувати дуже гнучкі мережі зв’язку з високою достовірністю передачі сигналів.

Технічною базою утворення цифрових мереж зв’язку є волоконно-оптичні лінії у сполученні з цифровим комутаційним обладнанням, яке забезпечує широке надання інтегрованих послуг зв’язку споживачам мереж. Перерозподіл кількості каналів між споживачами й зменшення конфігурації мережі можуть здійснюватися автоматично з одного центру управління мережею практично без участі експлуатаційного персоналу на місцях. Цифрові мережі здатні надати безліч послуг, значно прискорити обмін інформацією між підприємствами, а також між підприємством та клієнтом.

Головною перевагою оптоволоконних кабелів перед мідними є суттєво більш широкі смуги пропускання й непридатність електричним та магнітним завадам, також висока надійність і дальність передачі без регенерації.

Перевагою цифрової передачі є те, що вона має можливість фіксувати несправність при зникненні цифрового сигналу, при цьому сама апаратура формує відповідний аварійний сигнал у бік отримувача інформації одночасно з індикацією аварійного стану системи передачі. Окрім цього існує можливість дистанційного контролю якості роботи проміжних і кінцевих пристроїв. Цифрові мережі здатні надати безліч послуг, значно прискорити обмін інформацією між підприємствами, а також між підприємством і клієнтом. Надійність пристроїв зв’язку повинні забезпечувати без перервну та якісну роботоздатність. Необхідна пропускна здатність дільниць дороги та безпечний рух поїздів потребує безвідмовного дії пристроїв зв’язку та автоматики. Ще одною з переваг цифрової системи передачі є й те, що вона може працювати як в аналоговому, так і в цифровому оточенні.

На цей час ОТЗ на проектуємій ділянці організовано за допомогою каналів тональної частоти (ТЧ), аналогових та цифрових систем передачі на магістральному та дорожньому рівнях й за каналами низької частоти (НЧ) і ТЧ на рівні відділення. При цьому ОТЗ передбачається за окремими каналами для кожного виду зв’язку з використанням групового принципу, при якому апаратура проміжних пунктів підключається паралельно. На цей час на заданій ділянці використовуєма апаратура ущільнення не відповідає сучасним потребам. Вона не має достатньої кількості каналів, та щоб організувати необхідну кількість каналів треба не одну апаратуру ущільнення.

Таким чином використання застарілого обладнання та його поточне утримання вимагають багато часу та коштів. Тому побудова цифрової мережі - це раціональний вибір технічної бази, яка б забезпечувала належні потреби у передачі та розподіленні усіх видів інформації на будь-якому її рівні.

Про економічно вірно вибраний варіант використання обладнання у даному проекті говорить розрахунок приведених економічних витрат.

2.2 Економічне обґрунтування переоснащення

Приведемо визначення ефективності впровадження нової техніки. Показником порівняної економічної ефективності капітальних втрат є мінімум приведених затрат, що визначаються як сума текучих витрат і частини капітальних вкладень, умовно відповідні річним поточні витрати.

При визначені економічної ефективності використовують систему натуральних і грошових показників: поліпшення якості перевозок; підвищення продуктивність праці; зниження собівартості перевозок, економію палива, матеріалів, електроенергії. Вихідні дані наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки

. Зменшення поточних витрат у розрахунку на один вагон добового перероблення С₁ - С₂:

на ремонт і амортизацію вагонів

(6,94 · 0,1 · 365)/100=2,53 грн.,

де 6,94 - витратна норма на одну годину, коп.;

зв’язаних із визволенням 0,5 локомотивів

(6,7 · 0,5 · 23,5 · 365)/100=287,35 грн.,

де 6,7 - витратна норма на одну годину без витрат на паливо, амортизацію станційних колій, коп.,

,5 - кількість годин роботи локомотива за добу;

на утримання штату помічників машиністів і помічників укладачів поїздів

(1450+1300) · 4,2·12·1,2/880=189 грн.,

де 4,2 - середня кількість змін;

- кількість місяців за рік;

,2 - коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату та відрахування на соціальне страхування.

. Додаткові витрати у розрахунку на один вагон добового перероблення:

на утримання штату електромеханіків

·4·12·1,25·1,1/880=90 грн.,

де 1,25 та 1,1 - коефіцієнти, що враховують премії, доплати і відрахування на соціальне страхування;

амортизаційні відрахування від вартості пристроїв «DХ-500ЗТ»

000·15/(100 · 880)=83,52 грн.

. Загальне зниження експлуатаційних витрат, яке припадає на один вагон добового перероблення:

,53+287,35+189 - 90 - 83,52=305,36 грн.,

скорочення експлуатаційних витрат за рік

,36 ·880=268 716,8 грн.

. Зміна одночасних витрат на один вагон добового перероблення К₁-К₂:

зменшення капітальних вкладень у парк вагонів

,1 · 600 000/24=2500 грн.,

де 600 - середня вартість вагона, тис. грн.,

зменшення вартості вантажів, які знаходяться в дорозі

· 0,1· 44· 0,7/24=78,28 грн.,

де 610 - середня вартість однієї тонни вантажу, грн.;

- динамічне навантаження завантаженого вагону, т.;

,7 - доля завантажених вагонів у загальному вагонообігу;

додаткові капітальні вкладення на обладнання станції

000/880=556,82 грн.

Загальна заміна питомих одночасних витрат

К₁-К₂=2500+78,28-556,82=2021,46 грн.,

скорочення одночасних витрат на весь обсяг перероблення вагонів

,46 ·880=1 778 884,8 грн.

. Річний економічний ефект

Е= 268 716,8 +0,15∙1 778 884,8 =535,549 тис. грн.

Не дивлячись на те, що витрати на впровадження нової цифрової техніки дуже великі, за рахунок надання додаткових послуг, таких як: підключення мереж передачі даних, економічних мереж, мережі Інтернет, а також здача в оренду іншим не залізничним підприємствам, вкладення можна окупити менш ніж за один рік.

3. Вибір цифрової системи зв’язку та її характеристика

3.1 Обґрунтування вибору цифрової апаратури, її показники

3.1.1 Вибір цифрової апаратури «DX-500ЗТ»

На мережі залізниць розроблені й впроваджуються наступні види цифрової апаратури ОТЗ: інтегральна цифрова система диспетчерського зв'язку «ДСС»; третинна цифрова система передачі для ВОЛЗ «ЦСП-32 ВОЛС-Т»; система ОТЗ для мережі залізниць ССПС-128 із застосуванням цифрової станції NEAX 7400 M100; апаратура «Мініком DХ-500ЗТ».

Апаратура ОТЗ включає до себе спеціалізовані системи передачі, комунікаційні станції спеціалізованого й багатофункціонального призначення, термінали й устаткування гарантованого електроживлення. Вона може працювати в якості розпорядницької станції ОТЗ чи виконавчої станції відділкового технологічного зв'язку, що виконує одночасно функції комутатора станційного оперативного технологічного зв'язку й двостороннього паркового зв'язку. При роботі по цифровому каналу апаратура ОТЗ забезпечує канали передачі даних лінійних підприємств, зв'язку нарад, поїзного радіозв'язку. Вона сумісна з існуючою системою ОТЗ і може використовуватись замість апаратури КАСС, РСДТ при організації різних видів ОТЗ.

Так як перевага надається технології цифрових мереж SDH, то треба обрати й мультиплексор, який підходить до відповідних потоків. Таким пристроєм є засіб синхронної ієрархії типу SMS-150C, що формує STM-1 тракт зі швидкістю 155,52 МБіт в секунду і за допомогою якого можливо виділення до 21 потоку Е1 на середній та малій станції, на вузлових станціях встановлюються мультиплексори SMS-150V, дозволяючи виділяти до 63 потоки Е1.

При виборі системи ОТЗ треба відзначити, що серед існуючого обладнання цифрового типу найбільш перевіреною в умовах експлуатації на вітчизняному просторі і тому більш передбаченою в праці є апаратура «МініКом DX-500ЗТ», що має наступні переваги перед такими засобами, як СДС-4450, КS-2000, DСС: елементна база хоч і є не вітчизняного виробництва, але з-за великого масштабу виробництва трохи дешевша і більш зносостійка; має менші габаритні розміри та ширші функціональні можливості в питанні послуг; більша адаптованість до взаємодії зі SDH.

«Мініком DХ-500ЗТ» є повністю цифровою станцією з розподіленим керуванням. Система містить цілий ряд останніх розробок, що забезпечують багато переваг як обслуговуючому персоналу, так і користувачам. Станція всебічно застосовує цифрову технологію й максимально використовує можливості обробки сигналів у цифровому виді. Застосовані в аналогових трактах спеціалізовані мікросхеми SIKOFІ, які містять АЦП-ЦАП і цифрові програмовані фільтри мають високий ступінь інтеграції, забезпечуючи малі масогабаритні характеристики й високу відмовостійкість абонентських плат. Це дозволяє уникнути проблем обсягу устаткування, пов'язаних з аналоговою технікою. Необхідні сигнали звукової частоти (наприклад тональний виборчий виклик) генеруються в цифровому виді й розподіляються до відповідного устаткування. Для прийому й передачі багаточастотних сигналів застосовуються процесори цифрових сигналів.

Розробляючи «МініКом DX-500ЗТ», особливу увагу приділили питанням надійності та відмовостійкості, бо в виробничому процесі залізничної галузі присутній високий ступінь відповідальності телекомунікаційної техніки. Це знайшло своє відбиття при розробці концепції побудови станції, конструюванні модулів і плат, виборі технології виробництва, написі програмного забезпечення, підборі компонентів.

Треба відзначити, що при розподіленому керуванні використання власних мікропроцесорів із власною пам’яттю в кожному модулі дозволяє розподілити керування всією системою. При децентралізованому управлінні несправність одного модуля має обмежений вплив на усю систему. Кожний кластер «МініКом DX-500ЗТ» має власний мікропроцесор і цифрове комутаційне поле, що забезпечує комутацію розмовних трактів в межах одного кластера. Централізовано використовуємі ресурси станції, що впливають на узгоджену працю окремих модулів станції, центральний комутуючий пристрій та система міжмодульної синхронізації виконані з використанням принципу стопроцентного резервування.

Велике значення для забезпечення високої надійності має підбір компонентів і технологія виробництва. В цьому відношенні система «МініКом DX-500ЗТ» побудована на елементній базі ведучих виробників. «МініКом DX-500ЗТ» має найбільш удосконалену елементну базу. Так як «DХ-500» випускається на Україні, вже використовується на Дніпропетровській дорозі, то вона має значні переваги щодо ціни за її комплектуючі частини. Створення сервісних центрів виконання ремонтів значно підвищує такий показник як коефіцієнт готовності, а лінійні підрозділи будуть лише замінювати несправні блоки.

Але ця система має ряд недоліків: відносно велика частота однотипних відмов, порівняно високе споживання електроенергії, лімітована кількість виконавчих станцій, відсутність моніторингу. Крім того присутні невирішені питання: не зарезервовані розпоряджувальні станції; не організовано виклик абонентами ПГЗ ДСП, машиністи не мають можливості зв’язуватися з ДНЦ з боку ДСП на тих ділянках, на яких відключений визів ДНЦ з боку машиніста.

Оскільки переваги більш вагомі, то вибір зроблено на користь «МініКом DX-500ЗТ».

3.1.2 Технічні характеристики станції «МініКом DX-500ЗТ»

Апаратура «МініКом DХ-500ЗТ» застосовується в якості розпоряджувально-виконавчої станції єдиного диспетчерського центру управління ДЦУ дорожньої та відділкової системи ОТЗ, а також в якості виконавчої або виконавчо-розпорядної станції на залізничних станціях, депо, промислових підприємств. Ця апаратура призначена для організації у цифрових, цифро-аналогових мережах слідуючи видів зв’язку: усіх видів диспетчерського зв’язку, по станційного зв’язку та каналів поїзного радіозв’язку; перегінного та між станційного та стрілочного зв’язку; станційної розпоряджувальної та стрілочного зв’язку; каналів тональної частоти та передачі даних. «МініКом DX-500ЗТ» є повністю цифровою станцією з розпоряджувальним керуванням.

Станція складається з ряду апаратних модулів, у які завантажені програмні моделі, що забезпечують конкретні задачі станції. Важливою особливістю «DХ-500 ЗТ» є можливість простого й економічного розширення додавання апаратних модулів від малої станції (128 портів) до максимальної конфігурації (4036 портів).

У цифро-аналогової мережі розпоряджувальна і виконавча станція з’єднані між собою цифровими потоками Е1, утвореної будь-якою системою передачі.

Станції з’єднаються між собою за кільцевою схемою. Кількість станцій в одному кільці не більш 30. При великій кількості станцій кільця з’єднуються каналами ТЧ. Для кожної лінії виборчого зв'язку необхідний один канал ТЧ для розмов каналу (В-канал) і не менш одного каналу ТЧ на двох ліній виборчого зв'язку для каналу сигналізації (D-канал) - 2В+D. На станції можливо підключення до 2-х відгалужень, організованих у цифрових потоках Е1. Аналогові відгалужень від групового кільця вибіркового зв’язку підключається до апаратури «МініКом DX-500ЗТ» через спеціальні субмодулі, які перетворюють цифрову інформацію (мову, сигналізацію) у аналогову та навпаки.

У склад апаратури входять наступні модулі:

) модуль DX-500Tr-ADK - управляючий модуль розпоряджувальної або виконавчо-розпоряжувальної станції.

Цей кластер забезпечує: зберігання в енергонезалежній пам’яті версії програмного забезпечення і конфігураційних даних; процесорне керування модулями аналогових та цифрових інтерфейсів, до 128 портів і ІКМ потоків (64 порти дорівнює 2ІКМ потоки) в нормальному режимі і додатково 128 портів кластера партнера в аварійному режимі, у відповідності з програмою; комутацію розмовних трактів абонентських ліній, каналів в межах одного кластера і міжкластерну комутацію; збір і зберігання в оперативній пам’яті даних тарифікації, моніторингу, повідомлень системи і статистичних лічильників; формування в цифровому вигляді сигналів телефонного зв’язку сигнальним процесором; забезпечення режиму зовнішньої та міжкластерної синхронізації із стабільністю генератора що задає не гірше 2×10^-6; контроль стану елементів станції підключених до загальної шини; зв’язок з оператором через стик RS-232 за допомогою ПЕОМ з термінальною програмою.

В апаратурі встановлено 2 модуля, один з яких є головним (master) у відношенні до іншого. В кожному модулі зберігається версія програмного забезпечення (ПЗ) і конфігураційні дані, але в першому знаходиться єдино вірна версія ПЗ і дані. Інший модуль, що не є головним (slave), постійно порівнює свої дані з даними майстра і в випадку розбіжності виправляє свої дані. Кожний модуль в нормальному режимі роботи керує своїми чотирма модулями, серед яких можуть бути модулі лінійних комплектів або цифрових інтерфейсів. В аварійному режимі при виході зі строю одного модулю ADK, керування переходить до іншого справного модулю;

) DX-500Tі-ADK - модуль керування виконавчої станції. Усе вище сказане про модуль DX-500Tr.-ADK відноситься і до модулю DX-500Tі-ADK. Відрізняються вони програмним забезпеченням. DX-500Те-ADK - керуючий модуль ЕДЦУ, що має специфічне ПЗ;

) DX-500T-РСМ - субмодуль на 2 цифрових потоки Е1. Розміщується на модулі DX-500T-ADK. Він забезпечує підключення і мультиплексування двох ІКМ трактів 2,048 МБіт в секунду стиком G.703;

) DX-500T-16 UpN - модуль цифрових інтерфейсів на 16 портів. Він забезпечує: підключення до 16 цифрових (BRI) телефонних апаратів (ЦТА) за Up0 стиком; мультиплексування і демультиплексування цифрових сигналів 16-ти ліній від ЦТА і передачу інформації для обробки в модуль ADK; захист кіл підключення двопровідних ліній ЦТА від сторонніх напруг; видачу живлення в лінію ЦТА.

Один модуль DХ-500Тr (е) (i) - АДК - обслуговує до 2-х модулів DX-500T-16 U_pN. При цьому робота пульта гарантовано забезпечується при дальності виносу від апаратури на відстань до 1,0 км (при використанні кабелю 5-й категорії скрутки або магістрального кабелю). Можливий винос пульта на відстань до 2-х км, але тільки після проведення відповідних вимірів абонентської лінії. Як абонентський термінал використаються цифрові телефони (пульти), що дозволяють підключити до 4-х приставок (консолей) на 16 іменних клавіш кожна;

) DX-500М-32М - модуль лінійних комплектів. На кластері встановлюється від 1 до 16 субмодулей лінійних комплектів, що мають в своєму складі 1 або 2 порти (залежить від типу субмодулю; цифра 1 або 2 в назві субмодулю означає кількість портів). Таким чином на модулі можуть бути розміщені від 1 до 32 портів.

На модуль DX-500М-32М можуть бути встановлені наступні субмодулі:

DX-500А02S - субмодуль абонента ЦБ. Двопровідне закінчення призначено для підключення до комунікаційної станції ліній міжстанційного зв'язку. На субмодулі розташовані два порти, що дозволяють підключити двох абонентів ЦБ (абонентів станційного розпорядницького зв'язку), педалі диспетчера (чергового);

DX-500Т-А01PGS - субмодуль лінії перегінного зв’язку, можливе встановлення DX-500Т до 16 одиниць на будь яке місце довільного модулю DX-500М-32М. Двопровідне закінчення (DХ-500-А01PGS) призначено для підключення до комунікаційної станції ліній перегінного зв'язку. Як абонентські термінали можуть використовуватися трубки перегінного зв'язку опором 6 кОм при підключенні до лінії і 600 Ом при натиснутої тангенті, як без номеронабірника так і з ним. На субмодулі розташовано два порти до одному з яких підключається лінія перегінного зв'язку, а на іншому порту реалізований пристрій керування тангентою;

DХ-500-А01-KSP - субмодуль двопровідної лінії вибіркового зв’язку з узгодженим підключенням (600 Ом). Двопровідне закінчення ТЧ призначене для ввімкнення двопровідної лінії виборчого зв'язку на аналогових відгалуженнях. Виконує функцію пристрою, що погодить, і перетворення кодів С_2/11, що передаються в цифровому виді по цифровому груповому каналі, у частотні посилки. На субмодулі розкладено два порти, до одному з яких підключається лінія виборчого зв'язку, а на іншому реалізований пристрій керування голосом (УГГ);

DX-500Т-А01КVР - субмодуль двопровідної лінії вибіркового зв’язку з високоомним підключенням (20000 Ом). Двопровідне закінчення ТЧ дозволяє підключати двопроводну аналогову лінію вибіркового зв`язку в виконавчому режимі;

DX-500Т-А01PRS - субмодуль двопровідної лінії поїзного радіозв’язку. Двопровідне закінчення DХ-500-А01PRS призначено для підключення до каналу поїзного радіозв'язку симплексних радіостанцій ЖРУ, РС-6, РС-46, РС-46М. Виконує функцію пристрою, що погодить, і перетворення кодів С_2/6, що передаються в цифровому виді по цифровому груповому каналі, у частотні посилки, відпрацьовує напруга постійного струму 60В для підключення радіостанції на передачу;

DX-500Т-А02F - субмодуль каналу ТЧ. Чотирьохпровідне закінчення ТЧ дозволяє включити в станцію канал тональної частоти, якому можна використовувати для підключення: аналогового відгалуження до каналу диспетчерського чи зв'язку станційної радіостанції 43-РТС до каналу ПРС на виконавчій станції через апаратуру ПУ-4Д; пристрій для реєстрації переговорів; чотирьохпровідних сполучних ліній до АТС із різними типом сигналізації. Лінійний комплект розрахований на передачу сигналів виборчого виклику С_2/11, а також на передачу і прийом сигналів взаємодії з радіостанціями типу ЖРУ, РС-46М и ін.;

DX-500Т-А02Т - субмодуль двопровідної лінії з живленням зовні (наприклад від лінії ЦБ);

DX-500Т-DT64 - субмодуль на два канали ПД стиком RS-232, в асинхронному режимі забезпечує роботу зі швидкістю до 19200 Біт/с при відстані до апаратури ПД не більш 15 м, у синхронному режимі забезпечує роботу зі швидкістю 64 кБіт/с при відстані до апаратури ПД не більш 10 м;

DX-ALB-02 - субмодуль зовнішнього підключення (виконання) для сполучення з телефонними апаратами МБ. Встановлюється зовні апаратури «МініКом DX-500ЗТ» поблизу кросу і вмикається між модулем DX-500А02S і лінією МБ.

Пристроєм сполучення для каналів E1 (2048 кбит/с) в апаратурі «МініКом DХ-500ЗТ» є субмодуль DХ-500Т-РСМ-2, що розрахований на включення двох потоків Е1, або модуль DХ-500Т-РСМ-4, розрахований на включення чотирьох потоків Е1.

Первинне електроживлення апаратури здійснюється від мережі змінного струму номінальною напругою 220 В. Вторинне електроживлення апаратури здійснюється від системи електроживлення номінальною напругою постійного струму 48В (44-54В). Кожна плата забезпечується живленням незалежними шинами. Плата автоматично обирає шину електроживлення, перемикаючись на іншу при відмові одного з джерел і автономно виробляє усі необхідні для праці схеми напруги. Таким чином, станція не має внутрішніх централізованих блоків живлення.

3.2 Системи передачі SMА 1-4 та PCMX-1

3.2.1 Мультиплексор вводу-виводу - SMА 1-4

В основі сучасної системи електрозв’язку лежить використовування цифрової первинної мережі, що застосована при використанні цифрових систем передачі. Первина мережа - сукупність типових фізичних кіл, типових каналів передачі і мережевих трактів системи електрозв’язку, утворена на базі мережевих вузлів, мережевих станцій, кінцевих пристроїв первинної мережі і з’єднувальних їх ліній передачі системи електрозв’язку. Сучасна первина мережа будується на основі технології цифрової передачі та використовується в якості середи передачі електричних та оптичних кабелів і радіоефіру. Канали первинної мережі приходять на вузли зв’язку і закінчуються у лінійно-апаратному залі (ЛАЗ), де кросируються для використання у вторинних мережах SDH, що дає можливість прямого доступу до каналу 2048 кБіт/с за рахунок введення / виведення потоку Е1 із трактів усіх рівнів ієрархії SDH. Канал Е1 (2048 кБіт/с) є основним каналом, який використовується у мережах цифрової телефонії й інших вторинних мережах.

Мультиплексор вводу-виводу SMА 1-4 є компактним синхронним мультиплексором рівнів STM-1 і STM-4, застосовується для організації сучасних мереж зв’язку. Цифри у назві мультиплексора означають: перша - на яку швидкість передачі розрахован мультиплексор, друга - на яку швидкість передачі може перейти. Завдяки можливості переходу від STM-1 до STM-4 в процесі експлуатації устаткування SMA1-4 забезпечує можливість реалізації недорогого початкового рішення з подальшим розширенням для задоволення майбутніх потреб мережі.

Основними перевагами мультиплексора SMA 1-4 є: компактна платформа забезпечує оптимальні рішення в міських і магістральних мережах і мережах доступу; економія місця і споживаної енергії завдяки використовуванню плат з високою шільністю портів; мінімальні витрати на придбання запасних частин завдяки використовуванню уніфікованих плат; просте планування мережі і швидке надання послуг завдяки повністю неблокуючій крос-комутації 20 Гбіт/с і 60 Гбіт/с; можливість переходу з швидкості STM-1 на STM-4 в процесі експлуатації без переривання трафіку; резервування відповідно до вимог замовника щодо доступності; доступність і надійність операторського класу. SMA 1-4 пропонує гнучке надання послуг за рахунок широкої різноманітності інтерфейсів і можливості ефективної передачі змішаного трафіку в інфраструктурі SDH. Мультиплексор надає можливості резервування устаткування і мережі, з'єднання за типом подвійного кільця. Крім того, дублювання комутаційної матриці і електроживлення забезпечує максимальний рівень доступності. Конфігурування, маршрутизація і резервування трактів передачі, а також моніторинг якості зв'язку, збоїв і аварійних повідомлень SMA 1-4 може виконуватися з центральної системи управління мережею або локально за допомогою терміналу оператора. Управління доступом і безпекою дозволяє запрограмувати різні рівні доступу операторів для запобігання несанкціонованого використовування.

Вбудоване програмне забезпечення може завантажуватися для розширення функціональних можливостей в процесі експлуатації. Крім того, SMA 1-4 може передавати локально або дистанційно докладну інвентаризаційну інформацію про свій стан з постійної пам'яті.

Технічними характеристиками мультиплексора є: швидкість передачі - STM-1, STM-4; імовірність помилки менш ніж 1×10^-10; тип інтерфейсу складових сигналу-2048 Мбіт/с; оптичний інтерфейс STM-1 зі швидкістю передачі 155,52 Мбіт/с; хвильовий опір 120 Ом; живлення у настінному варіанті 100В-253В змінного струму, у варіанті стояка - мінус 60В постійного струму; температура навколишнього середовища від мінус 5С до плюс 45С; відносна вологість до 95% при 35^◦С.

3.2.2 Мультиплексор PCMX-1

Блок PCMX-1 - універсальне, гнучке мультіплексорне обладнання, яке працює за принципом ІКМ. За своєю швидкістю передачі відноситься до групи 30-канальних цифрових систем першого порядку. Від окремих розмовних каналів на передаючу сторону надходять аналогові сигнали в смузі частот від 300 до 3400 Гц, перетворюються в цифрові сигнали зі швидкістю передачі 64 кБіт/с. Далі вони разом з основними цифровими каналами об`єднуються в кінцевий сигнал зі швидкістю передачі 2048 кБіт/с. Цифровий сигнал, який приходить на приймальну сторону, перетворюється в початкові аналогові сигнали.

Критерії сигналізації розмовних каналів також об`єднаються в цифровий канал та передаються у 16-му канальному часовому інтервалі (сигналізація CAS). Конструктивне виконання дозволяє розташувати в одному каркасі одну або дві комплектні 30-канальні системи, або створити проміжну установку, яка забезпечує ретрансляцію або закінчення обраної кількості канальних інтервалів. Таким чином обладнання може працювати в кінцевому або проміжному режимі, або у сполученні з цифровими системами передачі більш високого порядку.

Мульдекс складається з центральної частини та набору взаємозамінних аналогових та цифрових змінних канальних модулів. Підбираючи модулі можна обрати будь-яку споживальну конфігурацію.

Система має наступні можливості: підключення телефонних апаратів від МБ та ЦБ; підключення до основної лінії мережі загального використання; створення так званих «гарячих ліній» у системі МБ-МБ, МБ-ЦБ, ЦБ-ЦБ, ЦБ-АТС; підключення дво - або чотирьохпровідних узгоджуючих пристроїв із станційною сигналізацією; сполучення з обладнанням телефонування на несучої частоті SNT12 при взаємодії з радіорелейною станцією RDM12; з`єднання односторонніх кіл даних 64 кБіт/с; створення широкого асортименту асинхронних або синхронних каналів даних зі швидкістю передачі від 50 Біт/с до 19,2 Біт/с (а також до 64 кБіт/с); відгалуження будь-якої кількості ОЦК на рівні інтерфейсу 2048 кБіт/с.

Основні модулі мульдекса PCMX-1:

. Центральний модуль типу CMJ мульдекса утримує дві схеми інтерфейсу RM1 1-го порядку з перетворювачами коду HDB3, схеми циклової та сверхциклової синхронізації та буферною пам`яттю, захисні схеми, які контролюють роботу мульдекса, та головний генератор, який синхронізується від зовнішнього джерела такту або від приходящих кодів. Модуль також оснащений цифровою комутаційною матрицею, яка дозволяє часову та просторову комутацію ІКМ-каналів аналогічно цифровому комутаційному полю.

. Контролер системи RDJ забезпечує керування блоком PCMX-1. Передає команди процесорам змінних модулів та збирає повідомлення про стан цих модулів.

. NB1 - модуль живлення, який забезпечує всю необхідну робочу напругу з вхідної напруги 21-30 В. Вихід має захист по струму, напрузі та від короткого замикання. На вході та виході маються фільтри для подавлення напруги перешкод.

Обираємі модулі мульдекса PCMX-1:

UNI - універсальний модуль для 2-провідного підключення телефонних апаратів МБ, ЦБ або АТС. Модуль обробляє 5 канальних часових інтервалів. Кожний канал можна індивідуально програмно налаштувати як з точки зору типу, так і модифікації робочих параметрів;

TEM - модуль для двопровідного або чотирьохпровідного підключення аналогових станцій, працюючих з сигналізацією. Модуль обробляє 6 канальних часових інтервалів з двома каналами сигналізації для кожного резервного каналу;

SNT - модуль для двопровідного та чотирьохпровідного підключення спеціальних пристроїв, які працюють з сигналізацією 2100Гц. Модуль обробляє 6 канальних часових інтервалів;

N64 (N64S, N64N) - модуль відгалуження обираємої кількості цифрових каналів 64 кБіт/с на рівні інтерфейсу 2048 кБіт/с. Модуль має два інтерфейси, «відвести» можна не більш ніж 32 канали від обох інтерфейсів, інші канали ретранслюються. Модуль поставляється у виконанні симетричного (N64S) та коаксіального (N64N) закінчення;

D64 - модуль односторонніх цифрових каналів зі швидкістю передачі 64 кБіт/с та параметрами інтерфейсу. Модуль обробляє 6 канальних інтерфейсів.

3.3 Вибір оптичного кабелю

3.3.1 Обґрунтування вибору оптичного кабелю

Перехід на волоконно-оптичні лінії зв’язку зумовлений трьома чинниками. По-перше, це переваги ВОЛЗ перед металевими лініями зв’язку: доступність вихідного матеріалу, так як основною сировиною для виробництва волоконних світловодів є кварц, запаси якого на землі майже безграничні; мале значення коефіцієнтів згасання в широкій смузі частот, що забезпечує велику пропускну спроможність волокна й довші довжини ділянок між двома генераторами; захищеність від зовнішніх електромагнітних завад; відсутність взаємного впливу (випромінювання в зовнішнє середовище) між світловодами, що майже виключає несанкційний доступ до передаваємої інформації; мала металоємність ліній передачі, а іноді й взагалі відсутності металічних елементів в оптичному кабелі; невелика вага і габарити (1 км оптичного волокна важить 40 г.); електрична небезпека (відсутність короткого замикання, іскріння).

По-друге, перехід на ВОЛЗ позбавить від придбання додаткових модулів і модемів для забезпечення транспортування інформаційного сигналу з потрібною швидкістю і якістю.

По-третє, інтеграція усіх служб зв’язку в єдину цифрову мережу SDH, що потребує високошвидкісних та високоякісних каналів передачі та потенціально низької собівартості лінійних кіл за рахунок вихідного матеріалу.

Варіанти побудови лінії зв’язку з використанням волоконно-оптичних кабелів і способи їх прокладки залежить від різних чинників.

Пропускна спроможність волоконно-оптичних кабельних магістралей з ВОК з одномодовими волокнами дуже велика. Вона досягається використанням високошвидкісних ВОСП та багато волоконних кабелів. В світовій практиці мереж зв’язку застосовуються обидва шляхи. В цих випадках ємність ліній зв’язку може досягти десятки тисяч каналів.

Прокладка ВОК уздовж залізниць для організації ліній зв’язку з великою пропускною спроможністю практикується залізничними компаніями за кордоном. Надлишковість, яка закладається в ці лінії зв’язку, практично збільшує витрати, але дозволяє, рішаючи проблеми залізничної мережі, більшу частину волокон кабелю або організуючих каналів використовувати для комерційної експлуатації в інтересах районів, що примикають до залізниць.

На даний момент вітчизняна кабельна промисловість засвоїла виробництво оптичних кабелів будь-яких типів, призначень та конструкцій. Ці кабелі відповідають вимогам міжнародних стандартів. Для виготовлення оптичного кабелю застосовують як вітчизняні, так і імпортні матеріали високої якості. Але будівництво трактів з ВОСП вітчизняна промисловість в її сьогоденні забезпечити не може.

За кордоном оптичні кабелі виробляються найширшої номенклатури практично для будь якого застосування і при чому дев’яносто процентів з них - це саме на основі одномодових оптичних волокон.

3.3.2 Характеристика обраного кабелю

Організовуючи дорожній зв’язок та зв’язок ОТЗ вздовж ділянки Крс-Чпл обрано волоконно-оптичний кабель (ВОК) марки ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е, такий самий як й на ділянках ДЦУ-Ртч-Крс та Ртч-Мрп.

В маркировці наведені такі дані: ОКЛ - для організації магістрального зв'язку; Б - броньований двома стальними стрічками; г - гофрирований; 01 - номер розробки, який говорить про те, що ВОК має центровой силовой елемент зі скло-пластикового стержня, біля якого скручені оптичні модулі (ОМ); на третій позицій вказується у чисельнику коефіцієнт згасання дБ/км, а у знаменнику - дисперсія нс/нм×км; остання позиція вказує на кількість оптичних волокон; Е - волокнами передається потоки.

Цей оптичний лінійний кабель складається з дванадцяти одномодових оптичних волокон. Волокна розбиті на три, навколо яких робиться поліетиленова оболонка. Модулі розташовані навколо центрального силового елементу зі скло-пластикового стержня, який теж має оболонку. Простір між модулями та в середині модулів заповнен гідрофобом. Модулі скручуються в сердечник повивно та зверху обмотуються скрепляючою обмоткою (обмоточна стрічка). Далі накладується проміжна оболонка з поліетилену, поверх якої кладеться дві броньовані стальні стрічки. Після броні йде подушка з крепірованої бумаги, на яку накладується зовнішня захисна оболонка з поліетилену. Поверх цієї оболонки наноситься гофра.

Цей кабель прокладається як ручним так і механізованим засобом безпосередньо у ґрунт усіх категорій, у тому числі в районах з низькою, середньою та високою корозійною агресивністю, крім територій, які наражені на мерзлотну та інші деформації, а також через болота, озера, не судоходні ріки глибиною до 10 м. Може прокладатися у кабельній каналізації, трубах, блоках. При необхідності кабель може бути також прокладен по зовнішнім стінам будівель для експлуатації в умовах відкритого зовнішнього середовища.

Наведемо деякі технічні характеристики кабеля ОКЛБ: кількість волокон складає 12 штук; температурний діапазон - від мінус 40 до плюс 60 ⁰С (робочий) та при прокладці - від 10 до 50 ⁰С; електричний опір оболонки - не менш 2000 МОм×км; довжина хвилі складає 1,3 та 1,55 мкм; смуга пропускання - 5000 МГц/км.

3.4 Пульт керівника ПОЗ-Р(В)

Пульт керівника (диспетчера, ДСП і т.п.) ПОЗ-Р(В) являє собою цифровий телефонний апарат, що підключають до апаратури двопровідним U - інтерфейсом за протоколом 2B+D DSS1. Пульт має можливість ведення розмов, як з мікротелефоної трубки, так і вмонтованої системи ГГЗ. При необхідності до складу комплекту може бути ввімкнута зовнішня система ГГЗ (гучномовець і мікрофон), які підключаються через акустичний адаптер до пульту. Через цей же адаптер можливо підключення мікротелефоної гарнітури для пульта телефоністки. При наявності педалі вона підключається через порт субмодуля DX-500Т-А02S, який програмно сполучається з пультом.

На пульті є функціональні клавіші: консолі номеронабирача та чотири адресних клавіші. При присутності більш ніж чотирьох прямих зв’язків до пульту можливо підключення до чотирьох приставок (консолей) DX-500M-PS-S з 15-ма адресними клавішами на першій консолі і 16-ма адресними клавішами на інших консолях. Таким чином, на пульті з 4-ма консолями є 67 адресних клавіш.

Кількість пультів, які підключаються до апаратури, визначається присутністю і кількістю модулів DX-500T-16 UpN.

Для постійного контролю переговорів в каналі вибіркового зв’язку для диспетчера передбачено додатковий активний гучномовець, який підключається через субмодуль DX-500Т-А02F паралельно до лінії до регістратора розмов.

Електроживлення пульта виконується за лінією зв’язку. При збільшеній кількості консолей додаткові пари для їх підключення не потрібні.

Максимальна дальність виносу пульта від апаратури визначається фізичними можливостями, U_k - інтерфейсом і не перевищує 1 км кабелем з діаметром жил 1,2 мм. Для підключення пульту необхідно використовувати екрановані кабелі з вітою парою п’ятої категорії.

У випадку відмови в праці пульта робочі місця диспетчерів, ДСП і т.д. комплектуються резервним телефонним апаратом (диспетчерським терміналом) або безпровідною трубкою. Підключення вказаних ТА виконується через субмодулі DX-500Т-А01SLT для можливості виходу в канал вибіркового зв’язку.

3.5 Проміжний пункт виконавчого зв’язку ПП-ВЗ

Відповідно до «Концепції побудови мережі зв'язку з інтеграцією послуг» діючі аналогові мережі ОТЗ розвиваються в двох напрямках - побудови нових цифрових пристроїв і модернізації існуючих аналогових. В зв'язку з цим були розроблені промпункти, які розраховані для сумісної роботи з розпорядними станціями: диспетчерського зв'язку РСДТ (аналогові), РСДТ-Ц (цифрові), постанційного зв'язку ПСТ-2, комутаційними станціями цифровими «DХ-500ЗТ», ДСС та інші. ПП-ВЗ може працювати за двома провідними каналами низької частоти і за груповими каналами ТЧ в дуплексному режимі. Вибір типу лінії, номіналів визивних частот, коефіцієнтів підсилення, значень частотної корекції трактів передачі і прийому проводиться за допомогою малогабаритних перемикачів. Підвищена завадозахищенність прийому вибіркового виклику досягнена завдяки оптимальній побудові вхідних каскадів тракту прийому, ослабленню промислових наводок на частоті 50 Гц, а також введенню затримки прийому частотної посилки.

Промпункт ПП-ВЗ виконує наступні функції:

ведення телефонних переговорів в симплексному режимі при роботі за двопровідними каналами НЧ з керуванням передачі за допомогою тангенти мікротелефонної трубки;

прийом двочастотних послідовних кодів індивідуального вибіркового виклику, а також групового і циркулярного викликів з номінальними значеннями частот. Тривалість першої частоти від 350 до 1000 мс, а другої - не менше 350 мс, передаються в коді без перерви і взаємного накладення;

включення світового індикатору «Виклик» при прийомі індивідуального і циркулярного викликів;

відтворення сигналу акустичного виклику з можливістю ручного регулювання його гучності;

передачі в канал зв'язку сигналу контролю прийому виклику з затримкою після закінчення прийому виклику.

В колі постанційного зв'язку ПП-ВЗ додатково обладнаний генератором тонального виклику телефоністки за допомогою кнопки на переговорно-визивному пристрої.

Для прийому виклику служать фільтри Ф1 - Ф3, які виконані генераторними. Постійний рівень розмовного сигналу на вході телефону підтримується за допомогою підсилювача з АРУ. До порога спрацьовування автоматичного регулювання каскад, обхвачений АРУ, працює в режимі підсилення. Поріг спрацьовування АРУ встановлено на 10 дБ вище номінальної чутливості промпункта.

Генератор сигналів акустичного виклику виконано двотональним. Він розміщений в основному блоці продпункту, тому забезпечується можливість використання в якості зовнішнього п’єзовипромінювача звукового сигналу виклику.

В якості переговорного пристрою використовується переговорний апарат АТ-П-02. Він виконаний в вигляді мікротелефонної трубки, на якій розміщено наступні органи керування і індикації: тангента, кнопка «Виклик», регулятор гучності, індикатор включення живлення і виклику.

ПП-ВЗ має живлення від мережі змінного струму напругою 220В частотою 50Гц або від джерела постійного струму з номінальною напругою 24В, або від автономного джерела постійного стуму напругою 6…9В.

3.6 Радіостанція РС-46М системи «Транспорт»

Радіостанція РС-46М системи «Транспорт» забезпечує: роботу в мережах поїзної радіозв’язку та ремонтно-оперативної радіостанції (РОРЗ); спільну роботу з апаратурою радіозв’язку, яка експлуатується в мережі залізниць; роботу в мережах ОТС-Ц за каналом Е₁; зв’язок з абонентами лінійних радіомереж при керуванні з двох пультів ПУС радіостанцій за лініями з згасанням не більш 10 дБ; автоматичне встановлення зв’язку та передачу аналогової і дискретної інформації на рухому радіостанцію чи навпаки при наявності апаратури ТУ ОТС; ідентифікація несправних функційних вузлів при контролі радіостанцій з сторони розпоряджувальної станції СР-234 і апаратурою ОТС-Ц; можливість автоматичної роботи з вимірювальним комплексом вагона-лабораторії; оперативне вимірювання конфігурацій радіостанції, великі сервісні можливості при технічному обслуговувані (можливість перевірки і контролю функційних пристроїв радіостанції і аналіз несправностей, а також використання в якості імітатора возимої та розпоряджувальної станції).

Електроживлення здійснюється: мережею змінного струму частотою 50 Гц напругою 220 (187…280) В у наявності резервного джерела електроживлення 24 (плюс 3,6; мінус 2,4) В заземленого з додатним плюсом; джерелом безперечного живлення напругою 48 або 60 В (мінус 10%; плюс 15%).

Радіостанція працює за фізичними колами для утворення лінійного каналу: двопровідні кабельні пупінізовані та непупінізовані лінії (КЛЗ); двопровідні повітряні лінії (ПЛЗ); чотирьохпровідні канали ТЧ.

Значення електричних параметрів прийомопередаючих трактів радіостанції, які впливають на якість зв’язку: коефіцієнт нелінійних викривлень передаючого і прийомного трактів, не більше 5%; рівень прийомного тракту, не більш мінус 37 дБ; рівень паразитної частотної модуляції передаючого тракту, мінус 37 дБ.

При взаємодії з абонентською лінією ЗАТС радіостанція забезпечує: встановлення з’єднання за ініціативою абонента з возимою радіостанцією та їх абонентами ЗАТС; прослуховування диспетчером на розпоряджувальній станції переговорів між абонентами ЗАТС і возимими станції шляхом підключення зайнятої розмовами радіостанції до лінійного каналу.

3.7 Організація ОТЗ при дирекції дороги

Цифрова мережа оперативно-технологічного зв’язку побудована за наступними принципами: мережа формується з окремих ділянок, в кожній з яких знаходиться не більше 50 комутаційних станцій оперативно-технологічного зв’язку, з’єднаних між собою одним або двома цифровими каналами ПЦК, що утворюють кільця нижнього рівня, а за допомогою мостових станцій вони з’єднуються між собою і з розпоряджувальною станцією відповідного напрямку, кільцем верхнього рівня, що вміщує в основному каналі декілька каналів ПЦК. Дворівнева кільцева структура мережі, яка організується таким чином, дозволяє «підтягувати» диспетчерські кола до ДЦУ і організовувати кола, абоненти яких розміщені в декількох кільцях нижнього рівня. Напівпостійні з’єднання між каналами ОЦК (64 кбіт/с) кілець нижнього і верхнього рівнів здійснюється в мостових станціях за допомогою цифрових суматорів.

ОТЗ цифрових і цифроаналогових мереж організовується за допомогою апаратури «МініКом DX-500ЗТ», що в основі містить цифровий комутатор і первинний мультиплексор, який формує і виділяє групові канали технологічного зв’язку, передбачає встановлення станцій виконавчого, розпоряджувального та виконавчо-розпоряджувального типу. На станціях, де встановлено апаратуру «DX-500ЗТ», для організації розгалудженої синхронної первинної цифрової мережі, встановлюється субмодуль цифрових потоків Е1 DX -500Т-РСМ 2. На кожній станції виділяємо по одному первинному цифровому каналу Е1. Крім цифрового тракту вторинного кола ОТЗ, що базується на волоконній лінії, застосовані і аналогові лінії для підключення каналів ПДЗ, ПРЗ, ВДЗ, ПЗ,ЛДЗ та ЗДНЦО.

Зведемо до таблиці 3 відомості щодо організації виділення первинних потоків на усіх станціях, вказуючи види зв’язку задіяних на відповідному пункті з наданням різним колам ОТЗ одного ОЦК в складі ПЦК та присвоєнням номеру задіяного потоку ПЦК.

Таблиця 3 - Розділ ПЦК по станціях

В організованій схемі обрана топологія одиночного сплощеного кільця (одним оптичним кабелем). Цей вибір пояснюється його дешевизною, тобто меншими порівняно з іншими топологіями витратами, як експлуатаційними так і капітальними, а також простота виконання під час будівництва. Хоч ця топологія і не забезпечить потрібної надійності і живучості мережі ОТЗ, але в даному випадку є резервні аналогові лінії якими може бути організована схема зв’язку в випадку пошкодження оптичного кабелю.

Кількість каналів, що виділяє апаратура складає 30 каналів. Чисельність каналів розглядаємих видів оперативно-технологічного зв’язку не перевищує цієї кількості. Перелік кількості каналів зведемо у таблицю 4.

Таблиця 4 - Перелік кількості каналів

Проаналізуємо організацію усіх видів ОТЗ в цифровій мережі зв'язку на основі використання системи «МініКом DX-500ЗТ».

На кресленні 3 зображено ОТЗ на першому районі ДЦУ з використанням апаратури «МініКом DX-500ЗТ» та оптичного кабелю марки ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е, що пролягає через станції ДЦУ, Днц, Ртч, Крс, Чпл, Влн, Зчт та Мрп, і мультиплексорів вводу-виводу SMА-1/4, SMА-4/16, які дозволяють виділяти потоки Е1. Розпоряджувальна станція розташована в ДЦУ, розпоряджувально-виконавчі станції розміщені в Крс, Влн та Мрп, а виконавчі - в Днц, Ртч, Чпл, Зчт.

В ДЦУ знаходяться пульти ПОЗ-Р, які вмикаються у комплекти U_p0 комутаційної станції «DX-500ЗТ». Кожний пульт дозволяє організувати керування ПДЗ, ПРЗ, ВДЗ, ЛДЗ, ЗДНЦО. На вузлових станціях у комплекти U_pN комутаційної станції «DX-500ЗТ» вмикаються виконавчі пульти ПОЗ-В, які знаходяться у ДСП, ДСЦ, ДС, ТЧ. Та на станціях Крс, Влн та Мрп встановлені пульти ПОЗ-Р, які дозволяють організувати керування ПЗ. У лінійні комплекти «DX-500ЗТ» (С_2/11, С_2/6) вмикаються аналогові лінії диспетчерського та радіозв’язку.

У зв’язку з реорганізацією диспетчерського та радіозв’язку на першому районі пропонується заміна застарілого обладнання: радіостанцій 43-РТС на РС-46М; КАСС-53, КАСС-22, УКСС-8 на КАСС-ДСП; ППТ-66П та ППТ-66Д на ПП-ВЗ. На ділянках, де знаходиться ВЛЗ (Влн - Рзв та Крс - Зпр), пропонується прокладка кабелю МКПАБ 7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7. На ділянках, де довжина перевищує 30 км, пропонується встановити ПТДУ-М. Підсилювачі встановлюються на наступних станціях: Дбр, Лгн. Довжини регенераційної ділянки для обраного оптичного кабелю складає L^з_p = 70 км, тому необслуговуємі регенераційні підсилювачі (НРП) встановлюємо на станціях Мжв (відстань між Крс та Чпл складає 75 км) та Клч, так як відстань від Влн до Мрп дорівнює 76 км.

3.8 Структурна схема комутаційної станції «Мініком DХ-500ЗТ»

У ДЦУ встановлюється «Мініком DХ-500ЗТ» для організації диспетчерських зв’язків робітників першого та другого районів.

Для організації цього зв'язку в в ЛАЗі Управління встановлена система SMА-4/16, а на першому районі прокладений кабель ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е. Для організації диспетчерських видів зв’язку відокремлений поток Е1 підключається до субмодулю DХ-500-РСМ-2, який розташований на основному керуючому модулі DX-500Tr(i) - АДК-СО. З розрахунком резерву встановлені додаткові модуль DX-500Tr(i) - АДК-СО та субмодуль ПЦК DХ-500-РСМ-2. До основного керуючого модулю підімкнені модуль лінійних комплектів DХ-500Т-32М та модуль цифрових інтерфейсів DХ-500Т-16U_pN через основну сигнальну шину ТО. До резервного керуючого модулю здійснене таке саме підключення резервних модулів через резервну шину.

До модуля DХ-500Т-16U_pN підімкненно вісім U_p0 стиків, кожний з яких розрахован на 8 портів. До двух стиків підімкнені пульти дисперчерів та оператів першого району (13 абонентів), до двух інших - пульти диспетчерів та операторів другого райну (14 абонентів). Останні два стикі встановлені як резерв.

В цілому розміщено робочі місця чотирнадцяти ДНЦ, п’яти ДНЦВ, двох ДНЦО та двох ДНЦТ, у яких установлені пульти ПОЗ-Р. Усі диспетчерські пульти ввімкнені за стиком 2В+D (2В - два розмовних канали прийому і передачі; D - службовий канал сигналізації, який служить для передачі частотних сигналів С_2/11, С_2/6 і керуючих сигналів на АТС) у лінійні комплекти U_p0. ПОЗ-Р у ДНЦ розраховані на включення ПДЗ і ПРЗ, а також абонентських ліній міської АТС. На кожний пульт заведено по дві лінії від АТС: одна - абонентська, друга - з’єднувальна.

Оператори районів мають на своїх робочих місцях системний телефонний апарат і ПК, що включений у ту ж саму лінію, що і телефонний апарат, за стиком RS232. На робочому місці у ДНЦ також установлюється ПК, що включений у локальну мережу дорожнього центру.

До модуля DХ-500Т-32М підімкнено п’ять субмодулів DХ-500Т-А02Т, два субмодуля DХ-500Т-A02F, по одному субмодулю DХ-500Т-А01PRS, DХ-500Т-02RS, DЕСТ. Чотири субмодулі DХ-500Т-А02Т, кожний з яких рознахован на 16 портів, призначені для організації з цифровою АТС SI2000 тридцяти зєднувальних ліній та такої ж кількості абонентських ліній. Така кількість ліній вибрана з розрахунком кількості абонентів та резерву. Один субмодуль DХ-500Т-А02Т встановлен як резервний.

Ручна міжміська телефонна станція (РМТС) на базі електронних комутаторів SI2000 містить у собі модуль MLB станції SI2000, сервер на персональному комп'ютері та шість електронних комутаторів на базі персональних комп'ютерів з встановленою програмою робочого місця телефоністки. Цифровий модуль МLB використовується для підключення аналогових абонентів, ISDN-терміналів, а також мережевих сполучних ліній. Модуль MLB виконує комутацію й такі загальні функції, як синхронізація системи й сигнальна обробка розмовних каналів. Крім того він здійснює зв'язок із вузлом керування MNT. Крім того ЗАТС SI2000 має зв'язок з ВАК та підімкнена до субмодулю ПЦК DХ-500-РСМ-2 двома потоками Е1.

Один субмодуля DХ-500Т-A02F встановлен для організації диспетчерського зв'язку ДЦУ з другим районом. Так як на другому районі прокладен магістральний кабель, тому зв'язок здійснюється за допомогою апаратури ущільнення К-60П, дві з яких розташовані в Лазі ДЦУ, одна - в Ілв, та четверта - в КЛм. Для зв'язку з Ілв та КЛм використовується 14 каналів у кожному напрямку. З другого субмодуля виведено 6 каналів до системи передачі ИКМ-30, яка призначена для організації зв'язку з АТС, що знаходиться в Ясн. Обидва субмодуля DХ-500Т-A02F розраховані на 16 портів.

З субмодуля DХ-500Т-А01PRS, який розрахован на 16 портів, виведено по сім каналів ПРЗ до апаратури ущільнення К-60П у напрямки Ілв та КЛм.

Оскільки ДНЦ та інші робітники за своєю виробничою необхідністю переміщуються в межах будинку зв’язку, у них знаходяться переносні телефонні апарати системи «МініКомDЕСТ», яка сама визначає в якій із зон перебуває абонент, що викликається, і направляє йому вхідний або внутрішній виклик. Якщо під час розмови є необхідність переміщатися з одного кінця підприємства в інший, це можна робити не перериваючи розмови й не зауважуючи переходу із зони дії однієї базової радіостанції (БС) в іншу. Система сама відслідковує необхідні з'єднання.

Системи «МініКомDЕСТ» підключаються до субмодулю DЕСТ через БС і контролер «DЕСТ». Контролер базових станцій призначений для керування всією системою мікростільникового зв'язку. БС призначені для створення радіозон і обміну інформацією між контролером БС і мобільними трубками. Кожна БС дозволяє вести до 12-ти одночасних розмов, чим забезпечує високу щільність абонентів у зоні дії однієї БС. Спрямовані антени оптимізують кількість БС, необхідних для впевненого зв'язку на всій території ДЦУ. В нашому випадку достатньо двох базових радіостанцій.

Структурна схема комутаційної станції «Мініком DХ-500ЗТ» представлена на кресленні 4.

Зробимо розрахунок ємності комутаційної станції (таблиця 5). Для цього необхідно знати кількість ввімкнених абонентів і каналів зв'язку, види зв'язку й варіанти їхнього ввімкнення.

Таблиця 5 - Розрахунок обладнання комутаційної станції

Виходячи з даної таблиці визначаємо наступне: необхідно підключити 23 цифрових пультів диспетчера, два цифрових телефонних апарата операторів районів і два пульти, які знаходяться в апаратних зв’язку, які підключаються до модуля DХ -500Т-UN_р. На панелі «0» встановлюємо шість стиків U_p0 (на 8 портів кожний), два з яких беремо як резервні.

На модуль лінійних комплектів DХ-500М-32М панелі «0» встановлюються наступні плати: п’ять субмодулів DХ-500-А02Т, один з яких є резервним; для підключення АРМТО субмодуль DХ-500-02RS; один субмодуль DХ-500Т-А01PRS; два субмодулі DХ-500-А02F та для підключення контролера «DЕСТ» один субмодуль DЕСТ.

4. Розрахунок якості передачі каналів ОТЗ

4.1 Розрахунок згасання підсилювальних ділянок

У даному проекті передбачається резервування каналів ОТЗ за фізичними двохпровідними лініями. Схема першого кола ПДЗ на ділянці Крс - Ясн довжиною 83 км приведена на креслені 5. Ділянка вилучена від Управління дороги, в якому знаходиться розпорядницька станція, на відстань 88 км. Обхідний канал ТЧ організований за допомогою систем передачі SMA-4/16 й PCMX, що знаходяться в ДЦУ, та SMA-1/4 й PCMX, які розміщені в Крс з використанням оптичного кабелю ОКЛБг-01-0,3/3,5-12Е. Проміжні пункти обладнані комутаторами КАСС-ДСП, введення в об'єкти здійснюється кабелем типу ТЗБ 4×4×1,2, довжина вводних кабелів не перевищує 200 м. На станції Крс існує відгалуження довжиною 3 км, виконане кабелем ТЗБ. Канал ПДЗ організований за фізичною парою кабелем МКПАБ-7×4×1,05+5×2×0,7+1×0,7. Дальність зв'язку забезпечується застосуванням двосторонніх підсилювачів типу ПТДУ-М, який перед аналогічними пристроями має наступні переваги: менші габаритні розміри і масу, зменшені власні нелінійні спотворення, велику стійкість та менші спотворення від зворотного зв’язку, об’єднання лінійного та диференційного трансформатора робить його дешевшим. При посиленні кожного підсилювача S = 8,7 дБ на частоті 0,8 кГц можна в груповий канал НЧ включати до чотирьох підсилювачів ПТДУ. Посилення 8,7 дБ є найсприятливішим для забезпечення якнайменших спотворень від зворотного зв'язку і найбільшої стійкості каналу з двосторонніми підсилювачами.

Проміжні підсилювачі розміщуємо на станціях через 20-25 км, з урахуванням максимальної довжини ділянки, яка не повинна бути більше30 км і не менше 15 км.

Розрахунок ведеться на частоті 800 Гц.

Як видно з креслення 5, підсилювачі розміщені на станціях Грд, Жлн та Очр. Згідно з таким розміщенням видно, що довжини ділянок складатимуть:_пд1= 15 км; l_пд2=22 км; l_пд3= 26 км; l_пд4= 20 км.

Для узгодженості лінії з навантаженням паралельно апаратурі, що розміщена на станції Ясн підвішують узгоджуюче навантаження Z_к, що забезпечує майже повну відсутність відбитої хвилі від кінця кола.

Згасання підсилювальних ділянок визначаємо з формули

, (1)

де α - кілометричний коефіцієнт згасання лінії, на розрахунковій частоті f = 0,8 кГц для кабелю марки МКПАБ - 7×4×1,05+… α =0,41дБ/км;_пд - довжина підсилювальної ділянки;

∑α_вн - згасання, внесене проміжними пунктами, відгалуженнями, навантажувальними опорами.

Отож, згасання першої підсилювальної ділянки

,

де  - власне згасання першої підсилювальної ділянки;

а_{вн касс1} - внесене згасання першим проміжним пунктом КАСС;

а_відг - внесене згасання відгалуженням, виконаним кабелем ТЗБ;

а_{касс-дсп} - згасання, внесене проміжним пунктом КАСС-ДСП.

Згасання другої підсилювальної ділянки обчислюємо за формулою

де власне згасання другої підсилювальної ділянки.

Згасання третьої підсилювальної ділянки знаходимо за формулою

,

де  - власне згасання третьої підсилювальної ділянки;

 - згасання, внесене узгоджуючим опором z_к = 600 Ом.

Згасання четвертої підсилювальної ділянки знаходиться з формули

,

девласне згасання четвертої підсилювальної ділянки.

Знайдемо згасання, вносиме першим КАСС-ДСП.

де - хвильовий опір блоку С_2/7;

 - хвильовий опір кабелю МКПАБ на частоті 0,8 кГц;

 - вхідний опір КАСС-ДСП.

Знайдемо згасання, внесене відгалуженням, навантаженим на проміжний пункт ППТ-66Д. Відгалуження виконане кабелем ТЗБ 4×4×1,2. Вхідний опір відгалуження визначимо за формулою

де  - хвильовий опір відгалуження, Ом на частоті 0,8 кГц;

- вхідний опір ППТ-66Д на частоті 0,8 кГц, Ом;

 - кілометричний коефіцієнт поширення, ;

 - довжина відгалуження, ;

 - кілометричне згасання, ;

 - кіло метрична фазова стала на частоті 0,8 кГц, рад/км.

Згасання, внесене цим відгалуженням визначається за формулою

Згасання, внесене комутатором КАСС-ДСП, знайдемо з формули

Також треба визначити згасання, внесене узгоджуючим опором z_к = 600 Ом, за формулою

Отримані таким чином дані підставляємо у формули для розрахунку згасання підсилювальних ділянок і знаходимо згасання на кожній підсилювальній ділянці:

4.2 Визначення посилення підсилювачів

Розрахуємо посилення підсилювачів для схеми, яка приведена на кресленні 5.

У прямому напрямку посилення всіх підсилювачів, крім останнього, дорівнюють згасанню попередніх підсилювальних ділянок:

тоді

Посилення останнього, другого підсилювача в прямому напрямку передачі визначимо з формули:

де  - залишкове згасання в прямому напрямку передачі, що дорівнює 20 дБ.

ПТДУ-М не дозволяє встановлювати посилення менше 6 дБ, тому розрахунок зробимо за формулою

У зворотньому напрямку посилення підсилювачів будуть дорівнювати:

Посилення першого підсилювача в зворотньому напрямку розраховуємо за формулою

де  - залишкове згасання в зворотному напрямку передачі, що дорівнює 15 дБ, через те, що комутатор КАСС-ДСП не забезпечує рівень передачі плюс 5 дБ.

Маємо

За результатами розрахунків згасань підсилювальних ділянок і посилення підсилювачів на кресленні 5 побудована діаграма рівнів для обох напрямків передачі (суцільні лінії в прямому напрямку, штрихові - в зворотному) з метою перевірки правильності розміщення підсилювачів на кабельній трасі. Рівні на виході підсилювачів не перевищують максимально припустимий Р_max = плюс 5 дБ в жодній точці каналу і не опускаються нижче мінімально припустимого Р_min = мінус 15 дБ. Отож розміщення проміжних підсилювачів можна вважати придатним - потрібна завадозахищенність каналу буде забезпечена.

4.3 Побудова частотної залежності залишкового згасання

Залишкове згасання - різниця між сумою згасання підсилювальних ділянок та сумою підсилення підсилювачів на відповідній частоті діапазону 0,3 - 3,4 кГц.

Згасання всіх підсилювальних ділянок на різних частотах (відмінних від 800 Гц) обчислюється з використанням ЕОМ аналогічно розрахункам, зробленим на частоті 0,8 кГц. При цьому для розрахунку необхідно знати значення вхідних опорів промпунктів, відгалужень, значення хвильових параметрів ліній (таблиці 6,7).

Таблиця 6 - Первинні та вторинні параметри лінії

Таблиця 7 - Вхідні опори апаратури КАСС-ДСП та ППТ-66Д

За допомогою регулювальних кривих (рисунок 4) обираємо величини підсилення підсилювачів ПТДУ-М, в прямому та зворотному напрямках передачі, в межах заданого частотного діапазону. Для цього необхідно спочатку вибрати пучок регулювальних кривих (він відповідає значенню підсилення підсилювача на частоті 800 Гц). Далі знаходимо ∆а, яке дорівнює різниці згасання ділянки на частоті 3400 Гц та згасання ділянки на частоті 800 Гц. Отримане значення відкладаємо на правій шкалі та знаходимо криву, найближчу від значення ∆а на частоті 3400 Гц. На знайденій кривій відкладаємо значення необхідних частот і знаходимо підсилення підсилювачів на цих частотах по правій шкалі. Отримані значення записуємо до таблиці 8.

Залишкове згасання, на кожній з частот діапазону 0,3 - 3,4 кГц, в прямому та зворотному напрямках, знаходиться за співвідношенням:

,

де  - сума згасання підсилювальних ділянок;

 - сума підсилень підсилювачів у відповідних напрямках.

На підставі даних таблиці 8 будуємо криві залежності залишкового згасання від частоти (креслення 5) для напрямку передачі від розпорядницької станції до останнього цромпункту (крива 1) і від останнього проміжного пункту до розпорядницької станції (крива 2) з метою перевірки, чи витримане припустиме відхилення залишкового згасання для різних частот переданого діапазону в порівнянні з  на частоті f=0,8 кГц. З креслення видно, що амплітудно-частотні викривлення в каналі ПДЗ будуть перевищувати припустимі значення в інтервалі частот від 0,3 до 0,75 кГц, оскільки криві 1 та 2 виходять за межі шаблона. Це пояснюється підвищеним посиленням підсилювача ПТДУ-М на цих частотах у порівнянні з необхідним.

4.4 Розрахунок стійкості

Розрахунок стійкості ведеться на частоті 3,4 кГц, при холостому ході на кінцях кола. При холостому ході, на кінцях кола з'являються додаткові відхилені струми, це призводить до зниження стійкості кола. В найгірших умовах знаходиться середній підсилювач, оскільки до нього вертається найбільша кількість відхилених струмів.

Шляхи відхилених струмів в каналі ПДЗ показані на рисунку 5.

Для другого підсилювача пасивне балансне згасання буде:

а^/_е1 = а^//_е1= а_е =28 дБ;

а^/_е2 = а₃ - S₃ + а_е - S^/₃ + а₃ = 18,483 - 13,5 + 28 - 17,0 + 18,483 = 34,466 дБ;

а^//_е2 = а₂ - S₁ + а_е - S^/₁ + а₂ = 15,683 - 15,0 + 28 - 13,5 + 15,683 = 30,866 дБ;

а^/_е3 = а₃ - S₃ + 2а₄ - S^/₃ + а₃ = 18,483 - 13,5 + 2∙17,277 - 17,0 + 18,483 =41,02 дБ;

а^//_е3 = а₂ - S₁ + 2а₁ - S^/₁ + а₂ = 15,683 - 15,0 + 2∙15,381 - 13,5 + 15,683 = 33,628 дБ.

Приведене згасання правої дифсистеми другого підсилювача знаходиться як геометрична сума всіх відбитих струмів крім останнього

Для правої дифсистеми першого підсилювача активне балансне згасання буде дорівнювати

Приведене згасання лівої дифсистеми другого підсилювача знаходиться за формулою

Активне балансне згасання для лівої дифсистеми першого підсилювача дорівнюватиме

Стійкість кола дорівнює різниці критичного та середнього підсилення:

,

дБ.

Отримання значення ε перевищує нормоване значення 1,74 дБ, отже коло ПДЗ на залізничній ділянці станція Крс - станція Ясн буде працювати нормально.

4.5 Визначення робочого згасання

Робоче згасання - основна оцінка якості передачі каналів оперативно-технологічного зв'язку. Даний параметр нормується і для каналу ПДЗ, на частоті 800 Гц не повинен бути більше 30 дБ і в прямому, і в зворотному напрямках передачі.

Робоче згасання знаходиться із співвідношення:

,

де а_вх - вхідне згасання;

а_зал - залишкове згасання

Вхідне згасання при передачі в напрямку від розпорядницької станції до останнього промпункту можна розрахувати за формулою:

де  - вхідний опір С_2/7 на частоті 800 Гц;

 - вхідний опір лінії:

Знайдемо вхідний опір лінії:

Визначимо величину вхідного згасання в прямому напрямку:

Вхідне згасання для зворотного напрямку передачі знаходимо за формулою

де  - хвильовий опір кабелю МКПАБ на частоті 800 Гц;

 - опір передавача:

Знайдемо вхідний опір лінії:

Визначимо величину вхідного згасання в зворотньому напрямку:

Знайдемо величину робочого згасання каналу ПДЗ в прямому () та зворотньому () напрямках передачі:

= - 0,384 + 20= 19,616 дБ <30 дБ;

= - 0,59 + 15= 14,41 дБ <30 дБ.

Величини робочого згасання обох напрямків обчислюємого каналу ПДЗ не перевищують допустимої межі 30 дБ, тобто знаходяться в нормі.

Список джерел

частота цифровий апаратура зв’язок

1 Брейдо А.И., Анисимов Н.К. Организация, планирование и управление в хозяйстве сигнализации и связи: Учебник для вузов ж.-д. трансп. - М.: Транспорт, 1989. - 247 с.

Волков В.М., Зорько А.П., Прокофьев В.А. Технологическая телефонная связь на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 1993. - 144 с.

Голиков Е.Е. Проектирование многоканальной связи на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 1981. - 327 с.

Гроднев И.И., Верник С.М. Линии связи. - М.: Радио и связь, 1988. - 544 с.

Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.

Кирилов В.И. Многоканальные системы передачи М.: Новое издание, 2002. - 751 с.

Комплекс аппаратуры оперативно-технологической связи ДСС: Временное руководство по проектированию. - ООО «ИНТЕЛСЕТ», 2009.

Косова В.В. Оперативно-технологическая связь отделения железной дороги: методы расчётов качества передачи. - М.: Транспорт, 1993. - 144 с.

Косова В.В. Волоконно-оптические линии связи.: Конспект лекций. - Харьков: ХарГАЖТ, 1997. - 110 с.

Кудряшов В.А. Моченов А.Д. Транспортная связь: Учебное пособие для вузов ж.-д. транспорта / Под ред. В.А. Кудряшова. - М.: Маршрут, 2005. - 294 с.

Модернизация систем связи на Северной дороге./ Автоматика, информатика, связь. - 2007. №4. - с. 5-8.

Направление развития системы оперативно-технологической связи российских железных дорог./ Автоматика, информатика, связь. - 2000. №4 - с. 27-29.

Охрана труда на железнодорожном транспорте. / Сибаров Ю.Г, Дегтярев В.О, Ефремова Т.К. и др. - М.: Транспорт, 1981. - 287 с.

Проектирование цифровых сетей связи./ автоматика, информатика, связь. - 2001.- №10. - с. 44-46.

Резервирование цифровых систем передачи рпетавно-технологической связи./ Автоматика, информатика, связь. - 2007.- №4-с. 8-11.

Слепов Н.Н. Снхронные цифровые сети SDH. - М.:Эко-Трендз, 1999. - 148 с.

Тюрин В.Л., Листов В.Н., Дьяков Д.В. Многоканальная связь на железнодорожном транспорте. - М.:Транспорт, 1980. - 552 с.

Хейн Д.Ш.-М. Аппаратура оперативно технологической проводной связи: Справочник. - М.: Транспорт, 1992. - 271 с.

ХудовВ.Н., Фельдман А.Б. Избирательная телефонная связь на железнодорожном транспорте: Учебник для техникумов ж.-д. трансп. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1988. - 255 с.

Шмытинский В.В., Котов В.К., Здоровцов И.А. Цифровые системы передачи информации на железнодорожном транспорте. - М.: Транспорт, 2005. - 238 с.