Таблиця 3.3 - Експлуатаційні характеристики кабелю

Рисунок.3.2 - Конструкція кабелю ОКЛК

Структура кабелю ОКЛК:

) Центральний силовий елемент - стекло пластиковий стержень.

) Оптичні волокна.

) Оптичний модуль.

) Кордель (мідні ізольовані жили дистанційного живлення).

) Тиксотропний гідрофобний заповнювач.

) Закріплююча обмотка з нитей та стрічок.

) Оболонка з поліетилену.

) Броня з круглих стальних оцинкованих проволок.

) Захисний шланг з поліетилену.

3.5 Спосіб прокладання кабелю

Рисунок. 3.3 - Схема розбивки траси по способу прокладення кабелю

- прокладання у кабельну каналізацію;

- прокладання безтраншейним способом;

- прокладання через шосейні дороги.

3.5.1 Прокладання в кабельну каналізацію

Прокладання оптичного кабелю в кабельній каналізації застосовую, в основному, в населених пунктах. В моєму випадку кабельна каналізація застосовується в Слов’янську та Краматорську, так як це найбільші населені пункти. Для того, щоб канали кабельної каналізації викоРисуноктовувалися максимально ефективно, в канали діаметром 100 мм закладають пластикові труби (приміром, дві труби діаметром 40 мм і дві труби діаметром 32 мм). Перед початком прокладення ОК необхідно оглянути, відремонтувати і дооснащити кабельні колодязі, при цьому перевіряючи канали кабельної каналізації на прохідність.

При прокладці оптичного кабелю в телефонній каналізації а саме в Полтаві необхідно виключити кручення і строго контролювати зусилля протягання. Саму протяжку кабелю здійснюємо у вільному каналі каналізації, при будівництві якої зазвичай встановлюється дріт для протяжки. Если эта вспомогательная проволока отсутствует, то вначале проталкивают по каналу специальный стеклопластиковый пруток. Якщо цей допоміжний дріт відсутній, то спочатку необхідно проштовхнути по каналу спеціальний склопластиковий пруток. В смежном колодце на вышедший из канала пруток закрепляют конец оптического кабеля при помощи специального наконечника и вытягивают пруток плавно и без рывков уже вместе с кабелем обратно. У місцях різких поворотів траси в колодязі встановлюємо поворотний ролик. Когда ролика нет, дальнейшая прокладка кабеля, вытянутого петлей из колодца, после поворота ведется как с начальной точки кабельной трассы.

Прокладка волоконно-оптического кабеля в лотковой канализации выполняется с барабана, который может быть установлен на транспортере или на козлах в кузове автомобиля.Прокладка волоконно-оптичного кабелю в лотковою каналізації, що наявна у населеному пункті Краматорськ виконуємо з барабана, який буде встановлений на транспортері або в кузові автомобіля. До начала работ плиты перекрытия лотков снимают, укладывая их по одну сторону канализационной трассы. До початку робіт плити перекриття лотків знімаємо, укладаючи їх за одну сторону каналізаційної траси. Вдоль другой линии лотков выполняют разматывание барабана с укладкой кабеля на дно лотков с последующей укладкой всей строительной длины кабеля на консоли. Вздовж іншої лінії лотків виконуємо розмотування барабана з укладанням кабелю на дно лотків В случае, когда нет возможности проехать вдоль канализации, барабан установленный стационарно на земле на козлах разматывают и рабочие разносят кабель на руках с обязательным выполнением требований, исключающих кручение, натяжение и перегибы кабеля.

3.5.2 Прокладання безтраншейним способом

Завдяки високій швидкості механізованого процесу і досить високій швидкості укладання прокладка в грунт за допомогою спеціальних кабелеукладачів є найбільш економічним і поширеним способом укладання. Тому для прокладання кабелю між населеними пунктами мережі Слов'янськ-Артемівськ-Краматорськ-Слов'янськ будемо викоРисуноктовувати саме безтраншейний метод. Этим способом обеспечивается оптимальная глубина залегания трассы (около 1.2 метра). Цим способом я зможу забезпечити оптимальну глибину залягання траси (близько 1.2 метра) у населених пунктах Костянтинівка та Дружківка. Технология выполнения работ предусматривает прорезание кабелеукладчиком в грунте узкой щели и укладка на ее дно кабеля.

Технологія виконання робіт передбачає прорізання кабелеукладачем в грунті вузької щілини і укладання на її дно кабелю. Прокладка в грунт ведется по специально разработанной схеме для оптоволоконного кабеля, когда кабельный барабан монтируют спереди трактора кабелеукладчика. При прокладці в грунт кабельний барабан необхідно монтувати спереду трактора кабелеукладача. Чтобы уменьшить высокие механические нагрузки (продольное растяжение, поперечное сжатие, изгиб, вибрация) на кабель, возникающие на пути его движения от барабана к выходу из кабеленаправляющей кассеты, создается принудительное вращение барабана и не допускается засорение кассеты кабелеукладачного ножа при осуществлении укладки кабеля в грунт. Щоб зменшити високі механічні навантаження (поздовжнє розтягання, поперечне стиснення, вигин, вібрація) на кабель, що виникають на шляху його руху від барабана до виходу з кабеленаправляючої касети, створюється примусове обертання барабана. За процессом укладки ведется непрерывный контроль, предполагающий соблюдение следующих технологических параметров: За процесом укладання необхідно вести безперервний контроль, щоб передбачити дотримання технологічних параметрів, таких як: неизменная скорость укладки;незмінна швидкість укладання; постоянный наклон кабелеукладчика;постійний нахил кабелеукладача; исключение резких изгибов кабеля;виключення різких вигинів кабелю; недопущение превышения допустимого растяжения оптоволоконного кабеля.недопущення перевищення допустимого розтягування оптоволоконного кабелю.

3.5.3 Обладнання переходів через шосейні дороги

Згідно з моїм проміжком нам необхідно виконати переходи через 2 залізничні та 4 шосейні дороги.

Для того щоб не зупиняти рух транспорту під час будівництва кабельних лінії зв’язку на перетині траси з шосейними та залізничними дорогами кабелі прокладаються в труби, які заздалегідь вкладають під дорогою. Вкладання труб проводиться методом горизонтального буріння. Труби, які прокладаються під залізничними дорогами, для підвищення ізоляції та міцності заздалегідь покривають гарячим бітумом. Кінці труб повинні виходити не менше ніж на 1 метр від краю і лежати на глибині не менше 0,8 метра від покриття дороги. Буріння ґрунту та затягнення труб виконують гідравлічним буром або певно пробійником. Процес буріння полягає в тому, що з допомогою гідравлічного блока циліндрів і високого рівня тиску в грунт заштовхується сталевий шланг, який складається з відрізків довжиною 1 метр, які нагвинчені один на одній по мірі продавлення.

А також останні замінюють розширювачем, який протягують у зворотному напрямку. Слідом за розширювачем в каналізацію заштовхують труби. Кінці труб після прокладання на переходах негайно закривають для запобігання проникненню вологи.

         4. Міжстанційні зєднання на базі волоконно-оптичної лінії зв'язку транспортного кільця Слов'янськ-Артемівськ-Краматорськ-Слов'янськ

4.1 Функціональні задачі з’єднувальних ліній

Найважливішою якістю транспортних оптичних мереж є захищеність апаратури, секцій і трактів від несправностей і пошкоджень. Це досягається завдяки надмірності апаратних засобів (лінії, інтерфейсні модулі, кросові комутатори і т.д.) і використання систем керування з програмними засобами управління фізичними і логічними ресурсами.

З'єднання користувачів у транспортній мережі розрізняються на захищені і незахищені. Захищеність з’єднань може визначатися фізичною побудовою мережі (структурою фізичних зв'язків мережевих елементів, маршрутами передачі цифрових циклічних блоків) і логічною організацією з’єднань (віртуальних каналів і віртуальних трактів, утворених потоками випадкових кадрів).

З'єднання користувачів транспортної мережі може проходити через ряд ділянок: секцію мультиплексування; тракт транспортної мережі.

Рисунок. 4.1 - Місця з’єднання користувачів транспортної мережі

Маршрут передачі називається трактом, якщо на його кінцях знаходяться дві точки закінчення тракту. Точка закінчення тракту в мережі SDH виконує функції закінчення тракту для формування віртуального контейнера (VC-n/m) з заголовком тракту (РОН).

З'єднання підмережі SNC (Sub-Network Connection) є частиною тракту, закінчується двома точками закінчення з'єднання, розрахованими на функцію контролю з'єднання. У точці закінчення з'єднання здійснюється лише моніторинг сигналів.

З'єднання в транспортній мережі поділяють на односторонні і двосторонні. Крім того, двосторонні з'єднання, в свою чергу, підрозділяють на з'єднання в одному маршруті і в різних маршрутах. Всі види з'єднань представлені на рис. 4.2. а, б.

Принцип односпрямованого і двоспрямованого з'єднання широко застосовується в лінійних і кільцевих мережах.

Рисунок 4.2а - Одностороннє з’єднання

Рисунок 4.2б - Двостороннє з’єднання

Як видно з малюнків в кільцевій мережі при будь-якому з видів передачі (односпрямованої або двоспрямованої) існує потенційний резерв з'єднання, який може бути викоРисуноктаний для захисту з'єднання з передачею трафіка.

4.2 Захист секції мультиплексування 1 +1 (1:1)

Захист секції мультиплексування виду 1+1 (1:1) відноситься до захисту лінійного тракту за рахунок резервного кабелю і обладнання.

(1+1) - це коли одна робоча секція мультиплексування безперервно дублюється однією резервною секцією мультиплексування (рис. 4.3). При аварії робочої секції селектор на приймальній стороні підключить резервну секцію;

Рисунок. 4.3 - Принцип резервування секції 1+1

(1:1) - це коли одна робоча секція мультиплексування може бути продубльована в аварійному стані резервною секцією, яка в нормальному режимі переносить додатковий (резервний) трафік. Цей трафік автоматично скидається мостом і селектором при аварії робочої секції (Рисунок. 4.4).

Рисунок. 4.4 - Резервування секції мультиплексування 1:1

Враховуючи, що передача лінійних сигналів може відбуватися по одній або двох паралельним системам, можливі різні варіанти перемикань:

         синхронізований;

         несинхронізований.

При двонаправленій передачі в робочій секції перемикання на резерв проводиться в двосторонньому режимі, тобто передавач і приймач синхронно перемикаються на резерв.

При односпрямованої передачі в робочій і резервної секціях перемикання на резерв проводиться в односторонньому режимі, тобто приймач вибирає кращий за якістю сигнал. Це може привести до ситуації, коли по робочій секції відбувається передача лише в одному напрямку, наприклад, зліва направо (по Рисунок. 4.4), а передача в іншому напрямку ведеться в резервній секції.

Захист секції мультиплексування може реалізовуватися в оборотному (повернення) і необоротному (без повернення) режимах. Оборотний режим передбачений з поверненням з резервної секції на робочу, як тільки на цій секції відновлюється відповідна якість передачі, і цей стан зберігається протягом певного періоду часу, так званого "очікування перед відновленням"

4.3 Захист секції мультиплексування в кільцевої мережі

Кільцева транспортна мережа може мати ряд варіантів з організації захисту трафіку коРисуноктувачів в однонапрямленому і двонаправленому кільцях. При цьому розрізняють захист секцій мультиплексування і захист з'єднань підмережі (захист окремих трактів).

Приклад побудови схеми однонапрямленого кільця на 2-х волокнах і функціонування захисту представлений на Рисунок. 4.5а, б, де знаходяться п'ять мережевих елементів (А, Б, В, Г, Д) SDH (мультиплексори виділення / вводу), через які організовано з'єднання, наприклад, тракт низького порядку VC-12.

Рисунок. 4.5 а - Однонаправлене кільце з захистом секції MS

Рисунок 4.5 б - Однонаправлене кільце з захисною секцією MS при пошкодженні лінії

Для кільцевих мереж середньої ємності (наприклад, STM-16) може бути застосований захист в двонаправленому кільці при роботі кожної секції в 2 - волоконному режимі (рис.4.5, б).

Кожна секція MS має два волокна, в кожному з яких ведеться передача STM-N.

При такій організації передачі необхідно мати половину ємності STM-N вільної від з’єднань користувачів. Ця вільна ємність буде використовуватися в якості захисної (рис. 4.5б).

Після усунення пошкодження в кільці відбувається відновлення робочого стану. Норматив часу на захист становить 50 мс. Однак при великому числі мережевих елементів виконання цього нормативу може бути ускладнено тривалим процесом обміну інформацією між взаємодіючими мультиплексорами за допомогою байт К1, К2 в заголовках MSOH.

Рисунок 4.6 а - Двонаправлене кільце з захисною секцією MS

Рисунок 4.6 б - Двонаправлене кільце з захисною секцією MS при пошкодженні (#"697299.files/image083.gif">

Рисунок. 4.7 а - Однонаправлене кільце з захищеним трактом

Рисунок.4.7 б - Однонаправлене кільце з захищеним трактом при пошкодженні секції мультиплексування (#"697299.files/image085.gif">

Рисунок. 4.8 - Схема побудови мережі зв’язку у Слов'янську

При радіальному способі побудови мережі зв’язку зв'язок між всіма станціями здійснюється через один центральний вузол. Радіальна побудова мережі різко зніжує загальне число пучків каналів і дає можливість створити потужні пучки каналів, за рахунок чого збільшиться пропускна спроможність

кожного каналу в пучці.

Найбільш суттєвим недоліком цього способу є відсутність можливості створити обхідні шляхи. В зв’язку з цим пошкодження на окремих ділянках мережі або в центральному пункті можуть викликати пошкодження зв’язку в окремих напрямках або всієї мережі в цілому. Цей спосіб доцільніше використати у Артемівську. Через те, що площа території невелика, усунення пошкодження буде більш легшим та менш затратним ніж на великій території.

Рисунок. 4.9 - Схема побудови мережі зв’язку у Артемівську

На великій території мережа зв’язку будується по радіально - вузловому способу. В цьому випадку зв'язок організовується через вузли двох класів. Збільшення числа каналів дозволяє зменшити проміжок між вузлами і збільшити використання каналів. Однак збільшення числа каналів може призвести до погіршення електричних характеристик розмовного тракту та уповільненню встановлення з’єднання.

При комбінованому способі побудови мережі вузли першого класу з’єднуються між собою по принципу "кожен з кожним" та являються центрами радіально - вузлової побудови мережі.

        
5. Експлуатація мережі

5.1 Обладнання вводів до ОРП та НРП

Ввід міжміських кабелів в будівлю кінцевих і прикінцевих обслуговуючих регенераційних пунктів відбувається в спеціально призначеному для цього кабельному цеху, або в приміщенні для розміщення апаратури (АРЦ). Кабельна шахта захищає всі кабелі від природних впливів, а також призначена для розробки лінійних кабелів та підключення їх до станційних блоків, вона повинна відповідати наступним вимогам:

         наявність умов для розміщення та закріплення кабелів;

         міри пожежної безпеки;

         можливість регулювання вологості в приміщенні регенераційного пункту.

Кабельна шахта розміщується в підвалі або на першому поверсі станції. Над шахтою розміщуються приміщення цеху, в я кому встановлено розподільчі лінії. На яких монтується кінцеве обладнання у вигляді захисних смуг. Крок облаштовується у вимірювальному цеху, який забезпечує перевірку параметрів.

Для підведення кабелю до НРТ використовують пристрій вводу кабелю - оптичний ПВКО, який монтується на заводі одночасно з НРП. Відрізки кабелю з’єднуються муфтою.

Встановлена в НРП підсилювальна апаратура отримує дистанційне живлення від джерела струму, яке розташовується в ОРП. Живлення передається по тим каналам, що і інформація. Контроль за роботою апаратури здійснюється автоматично за допомогою спеціальної системи.

Конструкція НРП визначається типом магістрального кабелю і системою передачі. НРП складається з металевої частини (контейнера) в якому розміщене ввідно - комутаційне і підсилювальне обладнання, яке захищає від атмосферних впливів, опадів і т.д.

Технічна експлуатація ВОЛЗ здійснюється відповідно до основними діючими положеннями по організації технічної експлуатації лінійно-кабельних споруджень (ЛКС) міжміського зв'язку з урахуванням особливостей тонічного обслуговування і ремонту ЛКС ВОЛЗ.

Основними експлуатаційними підрозділами, що здійснюють технічну експлуатацію ЛКС ВОЛЗ міжміського зв'язку є підрозділи, передбачені відповідними нормативними актами Державного комітету зв'язку й інформатизації України.

На магістральних мережах ці підрозділи адміністративно об'єднані з ОРП (ОП), організуються в експлуатаційні підрозділи лінійно-технічного цеху (ЛТЦ).

У функції виробничих лабораторій зв'язку, зв'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом ВОЛЗ, входять виміру характеРисуноктик оптичного кабелю і виконання відповідних монтажних робіт.

З метою систематичного аналізу стану ЛКС, ефективності методів експлуатації, причин, характеру і тривалості аварій і ушкоджень в експлуатаційних підрозділах ведеться виробнича документація. Виробнича документація по експлуатації лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ поділяється на:

         нормативно-довідкову;

         оперативно-технічну;

         технічну;

         приймальноздатну;

         організаційну.

Конкретні форми документації, порядок її виконання і збереження визначають відповідні розпорядження Державного комітету зв'язку й інформатизації України.

Технічне обслуговування ЛКС комплекс технічних і організаційних заходів, спрямованих на підтримки працездатності лінійних споруджень і забезпечення їхнього надійного функціонування в процесі технічної експлуатації. До робіт по технічному обслуговуванню лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ, відносяться оперативний контроль технічного стану споруджень і виконання планово-профілактичних і поточних робіт.

Оперативний контроль передбачає постійний контроль параметрів оптичного кабелю і стану лінійних споруджень по сигналах телемеханіки, при необхідності терміновий виїзд на трасу для вживання необхідних заходів по попередженню чи ушкоджень аварійних ситуацій; контрольні огляди і перевірки технічного стану лінійно-кабельних споруджень на трасі.

До планово-профілактичних робіт відносяться:

-   вимір параметрів передачі оптичних кабелів;

-        1 проведення робіт із захисту лінійно-кабельних споруджень (ЛКС) на трасі від механічних ушкоджень;

-   виготовлення й установка на трасі кабельної лінії попереджувальних знаків, замірних стовпчиків, шлагбаумів і т.д.;

-        обслуговування кабельної каналізації;

         контроль глибини залягання кабелів і уточнення картограм;

         обслуговування річкових кабельних переходів, підготовка ЛСК до роботи до зимових умов і в період повеней;

         проведення з відповідними організаціями заходів щодо забезпечення схоронності ЛКС;

         ремонт устаткування, інструментів і засобів механізації.

При проведенні поточних робіт на ЛКС зв'язку виконується нагляд за трасами кабельних ліній і проведення робіт чи поблизу в охоронних зонах кабелю, а також усунення виявлених дефектів. Періодичність і маршрути оглядів трас кабельних ліній у залежності від призначення, конкретних умов проходження, сезону року, наявності грабарств визначаються виробничими підприємствами зв'язку. У випадку проведення грабарств в охоронній зоні кабелю виїзд на трасу здійснюється в залежності від умов і характеру вироблених робіт. З метою зменшення пробігу автотранспорту, підвищення продуктивності праці і зменшення витрат, огляд трас повинний бути:

         максимально об'єднаний із планово-профілактичними роботами;

         роз'яснювальна робота на підприємствах, організаціях, відомствах, що проводять земляні роботи, а також серед землекоРисуноктувачів і місцевого населення;

         виправлення що нахилилися, заміна несправних чи установка нових знаків позначення траси;

         установка попереджувальних знаків у місцях проведення робіт на трасах кабельних ліній;

         забезпечення захисту ЛКС від механічних ушкоджень у місцях проведення розкопок;

         усунення наслідків ушкоджень і аварій ЛКС;

         підтримка в працездатному стані аварійного запасу кабелі приладів, інструментів, засобів механізації;

         внесення змін у паспорти трас після ремонтних робіт.

Охоронно-попереджувальна робота проводиться з метою інформування керівників підприємств, організацій, установ і населення про:

         наявності в районах їхнього проживання і виробничої діяльності підземних кабельних ліній зв'язку;

         вимоги "Правил охорони ліній зв'язку" і "Умов проведення робіт у межах охоронних зон і просік на трасах ліній зв'язку";

         порядок узгодження проведення робіт в охоронній золі кабельної лінії;

-        відповідальність за порушення вимог "Правил охорони ліній зв'язку" згідно діючого законодавства.

Ремонт лінійно-кабельних споруджень проводити з метою підтримки і поновлення їхніх первинних експлуатаційних характеРисуноктик. Відповідно до призначення, характером і обсягами робіт ремонт розділяється на поточний і капітальний.

Поточний ремонт лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ проводиться технічним персоналом експлуатуючого підрозділу щорічно. До складу робіт поточного ремонту лінійно-кабельних споруджень ВОЛЗ входять:

- вирівнювання і підсипання ґрунту в місцях підняття кабелю на трасі;

-        зміцнення верхнього покриву ґрунту;

         обстеження кабельних переходів, частковий винос і заглиблення

підводних кабелів без використання водолазів спеціальної землерийної техніки;

-    ремонт і устаткування переїздів через кабельну трасу;

-        зміцнення і заміна опор інформаційних знаків, сигнальних ліхтарів і інші роботи на переходах через водяні перешкоди;

         розчищення траси від кущів і поростили;

         монтажні роботи зі зменшення кількості муфт на лінії, як наслідків аварійно-відбудовних робіт і приведення до норми оптичних характеристик кабелю;

-        заміна будівельної довжини кабелю, не відповідним установленим нормам;

         ремонт устаткування захисту кабелів від електромагнітного впливу і корозії.

Капітальний ремонт проводиться періодично, у залежності від технічного стану лінійно-кабельних споруджень і планується в кожнім конкретному випадку на основі контрольних технічних оглядів періодичних перевірок і дефектних відомостей на лінійно-кабельні спорудження. До складу робіт капітального ремонту входять:

-    заміна будівельних довжин кабелю (більш 25% довжини лінії), що не відповідають технічним вимогам і нормам;

-        значні обсяги робіт підсипання ґрунту в місцях підняття кабелю, вимагають використання землерийної техніки і механізації;

         підводні берегозакріплюючі і земляні роботи на річкових переходах;

         підводно-технічні роботи але обслуговуванню і ремонту кабельних річкових переходів:

         під час проведення капітального ремонту одночасно виконуються всі роботи поточного ремонту.

Аварійно-відбудовний ремонт здійснюється при повному припиненні роботи лінійного тракту однієї і більш системи зв'язку. Аварійно-відновлювальні ремонти здійснюються в терміни й в обсягах, згідно основних положень по організації аварійно-відбудовних робіт і інструкцій Комітету зв'язку й інформатизації України.

         6. Охорона праці та техніка безпеки

Під час будівництва виконується роботи по з’єднуванні будівельних ділянок та підключенні до станційного обладнання. Цей процес називається монтажем. Всі роботи повинні виконуватися одразу після закінчення прокладання кабелю на більшій частині регенераційної ділянки, або в каналах кабельної каналізації, після проведення контрольних вимірювань. Монтаж кабелю полягає у з’єднанні струмопровідних жил або оптичних волокон, з’єднанні екрану та герметизації місця з’єднання, а також відновлення захисного покриття при якому зберігаються всі електричні та механічні характеристики. Монтажні підрозділи повинні бути оснащенні необхідним механізмом, транспортними засобами, а також вимірювальною технікою. При будівництві монтажного підрозділу повинні передаватися наступні документи:

         укладальні документи за встановленою формою;

         відомості групуванні будівельних довжин;

         протоколи оптичних вимірювань;

         протоколи електричних вимірювань і випробувань (при наявності металевих елементів в конструкції кабелю);

         заводські паспорта.

При прийманні до монтажу повинні перевірятися:

         відповідність проекту довжини регенераційних ділянок;

         правильність групування будівельних довжин;

         достатність технологічного запасу кабелю для монтажу;

         викладення кабелів в колодязях кабельної каналізації;

         глибина закладання кабелю.

         наявність замірних стовпчиків або тимчасових знаків та стиках будівельних довжин при поворотах, перехрещенням з іншими підземними спорудами;

         опір ізоляції шлангових покриттів кабелю при наявності в конструкції оптичного кабелю металевих елементів;

         цінність волокон і згасання.

Техніка безпеки:

При виконанні робіт необхідно керуватися „правилами техніки безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку". Усі робочі зайняті на будівництві ВОЛС повинні пройти медогляд і навчання безпечним методам проведення робіт, а також відповідним вимогам правил дорожнього руху.

Керівники робіт - керівники структурних підрозділів, а також інженери, виконроби, чи майстри досвідчені робітники, призначені наказом адміністрації підприємства зобов'язані особисто бути присутнім, керувати проведення робіт і забезпечити строге виконання вимог правил техніки безпеки на особливо небезпечних ділянках:

         при навантаженні і розвантаженні барабанів з кабелем вагою більш 0,5т;

         при розробці траншей і котлованів у безпосередній близькості від місця проходження силових кабелів, газопроводів, теплових трас і інших підземних комунікацій;

         при виконанні робіт на перетині залізничного полотна, трамвайних ліній і при роботі на відстані до 1,5м від них;

         при роботі в колекторах і тунелях;

         при роботі будівельних механізмів у безпосередній близькості від ліній електропередачі;

         при роботі в колодязях глибокої закладки (більше 2.5м).

Перед початком роботи на особливо небезпечних ділянках керівник робіт зобов'язаний провести з усіма робітниками інструктаж з безпечних методів ведення робіт. Проведенням інструктажу повинне фіксуватися в журналі з обов'язковим підписом особи, що отримала інструктаж, і особи, яка проводила інструктаж.

         Висновок

Метою даної бакалаврської роботи була побудова міжстанційних з’єднаннь на основі оптичного кабелю транспортного кільця Слов'янськ-Артемівськ-Краматорськ-Слов'янськ .

Для даної мережі я обрав топологію "кільце" так як в ній можна легко організувати захист по схемі типу 1+1 та є можливість формування подвійного кільця із зустрічними потоками.

Обираючи трасу транспортного кільця я взяв населенні пункти Слов'янськ-Артемівськ-Краматорськ-Слов'янськ. Загальна довжина траси становить 134 км. В кожному населеному пункті встановлений синхронний мультиплексор.

У розрахунковій частині мені необхідно було:

. розрахувати число каналів;

. визначити число цифрових потоків Е1 між населеними пунктами;

. розрахувати кількість кабелю;

. розрахувати довжину регенераційної ділянки по дисперсії;

. розрахувати довжину регенераційної ділянки по загасанню.

При визначенні рівня мультиплексора мені необхідні данні з розрахунків , а саме: найбільшу кількість Е1. В моєму випадку це число 138. Підставивши його у формулу: 63 < SH < 252, то - STM-4, обрав рівень STM-4.

В населених пунктах будуть використовуватися мультиплексори з платформою Cisco ONS 15302. Так як він має лінійний інтерфейс STM - 4, може виступати в ролі синхронного мультиплексора та дозволяє надавати надійні, високопродуктивні та високошвидкісні комутаційні послуги.

При виборі оптичного кабелю (ОК) для даної мережі я врахував наступні вимоги:

-        кабель повинен мати велику пропускну спроможність і мале загасання;

-        оскільки проектна траса перетинає водну перешкоду (глибина річки не більше 2-10 м ), тому кабель повинен бути вологостійким і надійно захищеним від корозії;

-        кабель має бути надійно захищений від зовнішніх впливів, бо буде прокладатися в ґрунті, тобто він повинен мати один або декілька броне покриттів;

-        кабель має бути відносно недорогим і повинен мати високу експлуатаційну надійність.

Виходячи з цього я обрав кабель типу ОКЛК, так як він може прокладатися в ґрунтах усіх категорій, у тому числі в районах з високою корозійною агресивністю і територіях, заражених гризунами, через болота, озера, сплавні і судноплавні річки завглибшки до 50 метрів.

У Слов'янську та Краматорську кабель буде прокладатися у кабельну каналізацію. В іншому населеному пункті, а саме в Артемівську, кабель буде прокладатися вздовж шосейних доріг. Це обумовлене тим, що в даному населеному пункті через невелику територію кабельна інфраструктура відсутня. Так як транспортне кільце проходить через залізниці та річки, між населеними пунктами кабель буде прокладатися трьома способами, а саме: через кабельну каналізацію, безтраншейним способом, через шосейні дороги.

В бакалаврській роботі я описав способи захисту транспортної мережі 1+1 та 1*1 як для одностороннього з’єднання так і для двостороннього. Також дав опис захисту мультиплексування в кільцевій мережі.

Всі населенні пункті різні за своєю територією, тому принципи побудови зв’язку в них різні. Побудова "кожна з кожним" найдорожча, тому використовується у Краматорську так як через малу територію витрати будуть невеликі.

         Перелік посилань

1.       Гроднев И.И. Линейные сооружения связи. - М. : Радио и связь, 1986

2.      Колосков Д. В. Критерии расчета механических характеристик оптических кабелей. - М. : Кабельная техника, віп. 6, 1994. - С. 27,64-190.

.        Шмалько О.В. Ціфровіе сети связи. Основі планирования и построения. - М. : Наука, 2001. - 282 с. - С. 52-54.

.        Гроднев И.И. Волоконно-оптические линии связи. - М. : Радио и связь

5.       Каталог продукції ЗАТ „Одесскабель". Паспортна документація на кабелі ВОК. - Одеса, 2001.

6.      КНД-141-99. Керівництво щодо будівництва споруд волоконно оптичного зв’язку. - К. : Держкомзв’язок, 2004. - 120 с.

.        Бирюков Н.Л. Стеклов В.К. Транспортные сети и системы электро связи. Системы мультиплексирования. Киев : ЗАТ "Віпол", 2003.

.        Хмелев К.Ф. Основы SDH. Киев : "Політехніка" ЗАТ "Віпол", 2003.

.        Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекомунікаційні мережі. Київ : „Техніка"

.        Стеклов В.К., Нові інформаційні технології: Транспортні мережі телекомунікацій. Київ : "Техніка" 2004.

11.     http://ru.wikipedia.org

.        http://www.newsystems.ru

.        http://deps.ua/

.        http://www.prointech.ru

.        http://masters.donntu.edu.ua

.        http://www.svarka-fo.com.ua

17.     http://www.roksfo.ru

18.    http://www.deps.ua

.        http://www.ptvs.ru

.        http://www.tainet.ru

.        http://azovcable.com.ua