Організація бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

Організація бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний університет

Херсонський політехнічний коледж

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

на тему

Організація бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці Херсонського політехнічного коледжу ОНПУ

Керівник роботи

О.О.Комліченко

Консультант з автоматизації

облікового процесу

О.М. Цвєткова

Виконав студент 361 групи

Ю.В.Чебукін

2009р.

ЗМІСТ

ВСТУП

. Організаційно-економічна характеристика Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

. Теоретичні основи та особливості обліку розрахунків з оплати праці

.1 Форми та системи оплати праці за категоріями працівників в бюджетних установах

.2 Характеристика рахунків з обліку оплати праці

.3 Облік нарахування заробітної плати педагогічним та іншим працівникам установи

.4 Особливості нарахування та обліку допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відпускних

.5 Облік утримань із заробітної плати

Документальне оформлення обліку розрахунків з оплати праці

.1 Відображення обліку праці та її оплати в первісних документах

.2 Зведені документи з обліку оплати праці та форми звітності

. Автоматизація обліку розрахунків з оплати праці в ХПТК ОНПУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Тема даної курсової роботи «Організація бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці Херсонського політехнічного коледжу ОНПУ».

У процесі обліку проводиться нарахування заробітної плати, премій і допомог, утримань із заробітної плати, що є важливим етапом на підприємстві, адже заробітна плата і премії є стимулом для більш продуктивної праці робітників. Тому ця тема є актуальною.

Метою дослідження є вивчення теоретичних основ організації бухгалтерського обліку розрахунків підприємства з оплати праці та практичне їх застосування на прикладі конкретного підприємства .

Для досягнення мети були поставлені і вирішені наступні завдання:

¾    ознайомитися з організаційно-економічною характеристикою Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету;

¾      охарактеризувати теоретичні основи та особливості обліку розрахунків з оплати праці;

¾      дослідити документальне оформлення обліку розрахунків з оплати праці;

¾      обґрунтувати особливості організації обліку розрахунків з оплати праці у ХПТК ОНПУ (зробити висновок);

¾      проаналізувати рівень автоматизації обліку розрахунків з оплати праці в ХПТК ОНПУ.

Предметом дослідження є фінансово-господарська діяльність Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету.

Об’єктами дослідження виступають розрахунки підприємства з оплати праці.

Методи дослідження, що використані в курсовій роботі: монографічний (вивчення організаційно-економічної характеристики ХПТК ОНПУ); аналізу (вивчення організації обліку розрахунків підприємства з оплати праці); синтезу та узагальнення (формулювання висновків дослідження).

1. Організаційно-економічна характеристика Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

Херсонський політехнічний коледж Одеського національного політехнічного університету створений у 1920 році, як Херсонська професійна школа сільгоспмашинобудування, з 1924 р. - реорганізована в Херсонський індустріальний технікум, з 1931 року - в Херсонський машинобудівний технікум. Наказом Міністерства автомобільного і сільськогосподарського машинобудування СРСР за № 108 від 19.03.1991 р. реорганізований в Херсонський політехнічний коледж.

Коледж заснований на державній формі власності і підпорядкований Одеському національному політехнічному університету.

Коледж здійснює свою діяльність з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, бакалавр і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Наказом Міністерства освіти України за № 21 від 30.10.1991 року Херсонський політехнічний коледж переданий в підпорядкування Міністерства освіти України.

Наказом Міністерства освіти і науки України за № 364 від 30.04.2004 року коледж реорганізований в Херсонський політехнічний коледж Одеського національного політехнічного університету.

Наказом Міністерства освіти і науки України за № 87 від 03.02.05 р. року коледжу надані окремі права юридичної особи.

Основними напрямами діяльності коледжу є:

-   підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст” і “бакалавр”;

-        надання загальноосвітніх послуг;

         надання робітничої професії;

         підготовка та атестація педагогічних кадрів;

         надання платних послуг, які згідно з законодавством здійснюються державними навчальними закладами;

         здійснення зовнішніх зв’язків;

         здійснення інших завдань відповідно до Закону України „Про вищу освіту”.

Основною метою діяльності коледжу є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України.

Головними завданнями коледжу є:

-   здійснення освітньої діяльності, що забезпечує підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Молодший спеціаліст” і “Бакалавр”;

-        забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

         створення відповідних умов для практичного навчання студентів;

         забезпечення набуття студентами професійних знань відповідно до освітніх стандартів, підготовка їх до професійної діяльності;

         вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

         забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, що навчаються у коледжі, в дусі патріотизму і поваги до Конституції України;

         здійснення творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;

         забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості і взаємної поваги у стосунках між працівниками, викладачами та студентами;

         підвищення освітньо-культурного рівня громадян;

         перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, просвітницька діяльність.

Коледж підпорядкований Одеському національному політехнічному університету з окремими правами фінансово-господарської самостійності, а саме: має самостійний баланс, за ним закріплений поточний бюджетний рахунок в управлінні Державного казначейства Херсонської області зі збереженням коду мережі фінансування, збереження штампу і печатки із зображенням Державного гербу України, може за дорученням ректора університету набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Навчально-виховний та виробничий процес у Херсонському політехнічному коледжі Одеського національного політехнічного університету здійснюється у відповідності до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», національної державної програми «Освіта України ХХІ століття» та «Діти Херсонщини», нормативно-розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України, Державних стандартів вищої освіти, розпорядчих документів Одеського національного політехнічного університету.

Організація навчального процесу в коледжі здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.98 р. № 65 “Про затвердження положення про освітньо - кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)” і забезпечує підготовку молодших спеціалістів.

Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, що на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні знання та уміння, достатні для здійснення виробничих функцій, що передбачені для первинних посад певного рівня та виду професійної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста забезпечує базу для здобуття неповної вищої освіти за кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст з певної спеціальності.

року коледж отримав ліцензію ДАК МОНУ на право набору щодо підготовки бакалаврів за напрямком «Комп’ютерна інженерія» (обсягом 30 осіб). Розпочато створення програмного, методичного, матеріального, електронного забезпечення підготовки бакалаврів.

Навчання студентів в коледжі здійснюється за денною та заочною формою і станом на 01.01. 2009 р. охоплює 1695 студентів, з них: 1441 особа за денною формою навчання (бюджет - 845 осіб, контракт - 596 осіб) і 254 особи за заочною формою навчання (бюджет - 65 осіб, контракт - 189 осіб).

Методичне забезпечення є невід’ємною складовою частиною навчального процесу та сприяє якісному засвоєнню програм підготовки.

Методичне забезпечення навчального процесу включає навчально-методичну документацію кожної спеціальності з кожної дисципліни, підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, наочні посібники, комп’ютерні програми з дисциплін та ін.

Навчально-методична документація зі спеціальності складається :

з державного стандарту освітньо-кваліфікаційного рівня, що містить кваліфікаційну характеристику, освітньо-професійну програму підготовки, навчальні програми нормативних дисциплін і державні тести-комплексні контрольні завдання;

з навчальних і робочих навчальних планів;

з робочих навчальних програм дисциплін /обов’язкових та вибіркових/;

з програм практик.

Навчальний план є нормативним документом коледжу, складеним на основі вимог освітньо-професійної програми і графіка навчального процесу. Він визначає перелік і обсяг обов’язкових і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять у семестрах, формами та засобами проведення поточного та підсумкового контролю.

Практика студентів здійснюється на сучасних підприємствах і організаціях в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста підприємства /організації/ на основі укладених договорів з підприємством.

Організація практичної підготовки здійснюється у відповідності до наказу МОНУ від 06.04.93р. №93 “Положення про проведення практики студентів вузів України” та “Положення про проведення практики студентів у Херсонському політехнічному коледжі Одеського національного політехнічного університету ”.

Відповідно до вимог Болонського процесу з вересня 2007 року, в коледжі запроваджено кредитно-модульну систему навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів.

В кінці першого року навчання студенти здають Державну атестацію. За результатами 2008/2009 н. р. на I курсі успішність склала 90,29%, якість - 23,38%; на II курсі відповідно 88,56% і 28,75%; на III - 92,6% та 25,7%; на IV 100% та 55,3%.

За 2008/2009 навчальний рік з коледжу відраховано 82 студента, з них: по бюджету 29, по контракту 57, а саме з 1 курсу 10 (бюджет) і 10 (контракт), з 2 курсу 13 (бюджет) і 23 (контракт), з 3 курсу 6 (бюджет) і 14 (контракт), з 4 курсу 6 студентів по контракту.

У порівнянні з 2007/2008 навчальним роком контингент зменшився на 54 студента, відсів збільшився на 2 студента, абсолютна якість зменшилася на 6,7%, абсолютна успішність зменшилася на 2,07%, академічна заборгованість зменшилася на 2 студента, пропуски занять зменшилися до 1841 год.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні з метою визначення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки студента вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики та видачі диплома за результатами атестації.

Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія (ДКК).

Державна комісія перевіряє науково - теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту, опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки молодших фахівців у коледжі.

Завершили навчання у 2008/2009 н. р. і отримали дипломи молодшого спеціаліста 535 студентів: на денному - 430 осіб (з відзнакою - 30 осіб), на заочному відділенні - 105 випускників.

Кращих студентів-випускників (45 осіб) направлено до вступу до Одеського національного політехнічного університету за відповідними напрямками підготовки і зараховано на навчання на ІІ курс.

Навчально-практичну підготовку здійснюють 125 педагогічних працівників, з них 8 осіб - сумісники.

Вдосконалюється науковий потенціал коледжу. У навчальному закладі працюють викладачі - науковці, викладачі - аспіранти, викладачі - здобувачі наукових ступенів в напрямку опанування новітніх наукових відкриттів та сучасних інновацій.

ХПТК ОНПУ є розробником нового Галузевого стандарту спеціальності «Виробництво двигунів» за замовленням Міністерства освіти і науки України.

Навчально-виховний і виробничий процеси за фаховим спрямуванням здійснюють 14 циклових комісій та комісія класних керівників академічних груп.

Педагогічний колектив працює у напрямі підвищення якості підготовки студентів та ефективності навчально-виховного процесу в поєднанні традиційних і інноваційних педагогічних технологій на основі сучасного інформаційного забезпечення.

Пріоритетні завдання роботи колективу:

1.      Завершити експериментальну роботу з впровадження кредитно-модульної системи навчання на спеціальності 5.080405 «Програмування для електронно-обчислювальної техніки та автоматизованих систем».

2.      Провести корегування навчальних програм на підставі введення нових шифрів і назв спеціальностей відповідно до змін за галузевими стандартами.

.        Розробити навчально-методичне забезпечення дисциплін, що забезпечують підготовку бакалаврів за напрямком 6.050102 « Комп’ютерна інженерія»

.        Створити електронну базу програмно-методичного забезпечення дисциплін щодо підготовки бакалаврів.

5.   Продовжити розробку тестових завдань до поповнення АСУ «Тест» відповідно підготовки бакалаврів за напрямком 6.050102 «Комп’ютерна інженерія»

6.      Упорядкувати зміст навчально-методичних комплексів дисциплін та методично-виховних комплексів класних керівників, відповідно до методичних вимог та вказаних недоліків за перевіркою минулого навчального року.

7.   Вдосконалювати електронну базу навчально-методичного забезпечення дисциплін, відповідно визначеної структури.

8.      Розпочати поступову підготовку програмної та навчально-методичної бази щодо впровадження кредитно-модульної системи навчання на спеціальностях:

«Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд»

«Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»

«Виробництво двигунів»

«Технологія обробки матеріалів на верстатах та автоматичних лініях»

«Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»

9.      Упорядкувати систему навчально-виробничої, методичної та виховної роботи у переформатованих відділеннях - механічному та економіко-технологічному.

10.    Продовжити формування електронної бази виховної роботи коледжу.

11.     Продовжити роботу щодо вдосконалення розробки курсових і дипломних проектів, з урахуванням сучасних тенденцій та вимог Галузевих стандартів вищої освіти.

.        Продовжити наукові дослідження, що здійснюються викладачами-аспірантами і викладачами - науковими здобувачами в напрямку опанування новітніх наукових відкриттів та сучасних інновацій.

.        Розширити спектр видавничої продукції в коледжі, з метою популяризації навчально-методичних досягнень та обміну досвідом викладачів на кожній цикловій комісії.

.        Спрямувати роботу класних керівників академічних груп на вдосконалення особистісно-орієнтованого виховання, використовуючи психолого-педагогічні тестування.

.        Активізувати роботу Клубів поза навчальної діяльності, направлену на підвищення результатів.

.        Посилити індивідуальну роботу зі студентами у гуртожитках.

.        Вдосконалювати систему поза навчальної виховної роботи у гуртожитках, направлену на розвиток спортивних, художньо-естетичних здібностей мешканців , на формування здорового способу життя студентів.

.        Розширювати види профорієнтаційної роботи на циклових комісіях з метою пропаганди спеціальностей коледжу.

.        Продовжити термін дії договорів про співпрацю з підприємствами міста та області для подальшого практичного навчання студентів.

.        Продовжувати роботу щодо укладання угод з професійно-технічними ліцеями з метою залучення випускників цих закладів до вступу до коледжу за скороченим терміном навчання.

.        Поновлювати базу даних працевлаштування випускників коледжу.

.        Вдосконалювати систему роботи бібліотеки коледжу, відповідно до сучасних вимог інформатизації навчального процесу.

.        Вдосконалювати матеріально-технічну базу навчального закладу за всіма напрямками підготовки студентів.

.        Вдосконалювати систему роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності всіх учасників навчально-виховного процесу в коледжі.

.        Провести атестацію навчальних кабінетів і лабораторій, відповідно до «Положення про атестацію навчальних кабінетів і лабораторій».

.        Продовжити роботу з удосконалення навчально-методичного забезпечення виробничого навчання.

.        Розширити тематику та кількість реальних дипломних проектів на кожній спеціальності.

.        Забезпечити умови для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів коледжу та атестації, відповідно діючому законодавству та встановленого графіку на 2009-2010 навчальний рік.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

2.1 Форми та системи оплати праці за категоріями працівників в бюджетних установах

За тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників - почасова і відрядна, які включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов праці. Оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника називається почасовою формою оплати. Відрядна форма оплати праці - це оплата за кількість і якість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.

Основною формою оплати праці в бюджетних установах є почасова, яка має два різновиди: штатно-окладну і погодинну системи оплати. Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів. Для вищих навчальних закладів у централізованому порядку встановлюється строго фіксований посадовий оклад. При цьому перевиконання працівником обов’язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітної плати.

Рис. 2.1 Порядок встановлення посадових окладів у вищих навчальних закладах

Погодинна система оплати праці передбачає наявність погодинних ставок. Так, встановлено ставки погодинної оплати праці працівників за проведення навчальних занять.

Розмір погодинної оплати праці педагогічних працівників (вчителів, вихователів) визначається шляхом ділення місячної тарифної ставки, встановленої за 18 годин педагогічної роботи на тиждень, на 75,3; за 20 годин педагогічної роботи на тиждень - на 83,6; за 24 години педагогічної роботи на тиждень - на 100,3; за 30 годин - на 125,4; за 36 годин - на 150,5; за 40 годин - на 167,2.

Погодинна форма оплати праці в бюджетних установах має дві системи: просту погодинну і погодинно-преміальну. Ступінь поширення останньої у бюджетних установах визначається їх фінансовими можливостями: за рахунок економії фонду заробітної плати, кошторису доходів і видатків, позабюджетних коштів.

Показники преміювання залежать від характеру бюджетної установи.

Відрядна форма оплати праці (пряма відрядна, відрядно-преміальна) застосовується на видах робіт, де є: кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відображають затрати праці; можливості встановлення норм виробітку та обліку їх виконання; умови для точного обліку виробленої продукції або виконаних робіт; виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції у порівнянні зі встановленими нормами та завданнями. При обліку індивідуального виробітку кожного працівника застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а при обліку роботи, виконаної колективом, - бригадно-відрядна.

Керівники бюджетних установ за згодою з комітетом профспілки можуть вводити відрядну оплату праці з метою посилення зацікавленості працівників у зростанні продуктивності праці, підвищенні рівня її нормування та якості робіт на ремонтних, машинописних, стенографічних, копіювальних та інших роботах.

Заробітна плата при погодинній оплаті визначається відповідно до тарифної ставки і кількості фактично відпрацьованого часу.

Тарифна ставка - це величина заробітної плати в одиницю часу. Існують годинні, денні та місячні тарифні ставки. У бюджетних установах застосовуються переважно місячні тарифні ставки заробітної плати, які називаються посадовими окладами.

Розмір ставок заробітної плати (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура) визначається на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією (за станом на 1 вересня в установах освіти і на 1 січня до затвердження кошторису доходів і видатків в установах охорони здоров’я та бібліотечної мережі). Тарифікаційна комісія створюється наказом керівника установи у такому складі: головний бухгалтер, інспектор відділу кадрів, начальник планово-економічного відділу (старший економіст, економіст), представник профспілкової організації, а також інші особи, які залучаються керівником установи до роботи з тарифікації. Головою тарифікаційної комісії є керівник установи або його заступник.

Тарифікаційні комісії у своїй роботі керуються діючими умовами оплати праці відповідних працівників та іншими нормативними актами. При цьому перевіряються документи про освіту, стаж роботи. Результати роботи комісії відображаються у тарифікаційних списках, які складаються в розрізі кожної посади окремо (табл. 3.4). Тарифікаційні списки підписуються всіма членами тарифікаційної комісії, затверджуються керівником вищої установи і тільки ці списки є документами, якими визначається розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок в окремих установах за посадами працівників.

Встановлена за тарифікацією і зафіксована у тарифікаційних списках ставка заробітної плати виплачується працівникам щомісячно незалежно від кількості робочих днів в різні місяці року.

Нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей має свої особливості.

Основою для підвищення посадових окладів є наявність вченого ступеня доктора наук (на 25%), кандидата наук (на 15%), почесних звань «народний» (на 40%), «заслужений» (на 20%).

У середніх закладах освіти (середніх загальноосвітніх школах трьох ступенів, гімназіях, ліцеях, колегіумах), вищих закладах освіти І і ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних закладах освіти заробітна плата педагогічним працівникам виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи на тиждень. Повна ставка розраховується виходячи з тижневої норми годин на підставі тарифікації. Учителям, які одержали в результаті атестації звання «вчитель-методист» або «заслужений учитель», «старший учитель», ставки заробітної плати встановлюються у підвищених розмірах порівняно із загальновстановленими.

Обсяги навчального навантаження педагогам встановлюються виходячи з штатного розкладу і навчального плану. Він може бути й більшим обсягу, відповідно до якого установлено посадовий оклад. У результаті середня місячна заробітна плата буде більше розміру посадового окладу. Вона визначається множенням часової ставки вчителя на встановлений йому обсяг річного навчального навантаження і діленням результату на 10 навчальних місяців. Для отримання часової ставки необхідно розділити місячну ставку заробітної плати на середньомісячну норму навантаження. Наприклад, учителю середньої школи - спеціалісту другої категорії встановлено оклад у розмірі 1026 грн. на місяць, а годинна ставка дорівнює 14,25 грн. (1026 : 72). Річне навчальне навантаження вчителя визначене в обсязі 1000 годин. Звідси його середня місячна заробітна плата становить

 .

За своїм економічним змістом це перевищення централізовано встановленого посадового окладу має низку спільних рис з оплатою за перевиконання норм виробітку в матеріальному виробництві. Саме висока професіональна культура, вміння правильно організувати свою працю дають змогу вчителеві без шкоди для якості навчання виконувати збільшене навантаження. Але на відміну від матеріального виробництва в сфері освіти встановлено граничні межі такого перевищення - обсяг фактичного навчального навантаження не повинен бути більше 1,5 норми.

Розглянемо приклад нарахування заробітної плати викладачам. Працівник відпрацював місяць і в табелі зазначено 12 годин заміни в інших групах. Тарифна ставка викладача - 1026 грн. Місячна заробітна плата дорівнює 1425 грн. Заробіток за 12 годин заміни: 1026 : 76,2 · 12 = 161,57 (грн.), де 76,2 - середньомісячна норма годин роботи викладача. Заробітна плата за місяць становитиме: 1425 + 161,57 = 1586,57 (грн.).

У вищій школі для професорсько-викладацького складу ставки встановлюються залежно від обійманої посади, рівня акредитації, вченого звання, вченого ступеня та окладу. Повна ставка виплачується за шість годин щоденної роботи. Тільки відповідність усім чотирьом умовам у сукупності дає право на відповідний оклад.

Оскільки у вищій школі доплати за перевищення навчального навантаження не проводяться, заробітна плата викладача вузу дорівнює його посадовому окладу.

2.2 Характеристика рахунків з обліку оплати праці

Розрахунки з працівниками із заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, зі студентами, аспірантами і учнями із стипендій та інших подібних виплат обліковуються на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", який розподіляється на субрахунки:

"Розрахунки із заробітної плати";

"Розрахунки зі стипендіатами";

"Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит";

"Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках";

"Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування";

"Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків";

"Розрахунки з працівниками за позиками банків";

"Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання";

"Інші розрахунки за виконані роботи".

На субрахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати" обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установ за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 "Витрати".

Виплачена заробітна плата записується в дебет субрахунку 661 і кредит субрахунку 301 "Каса в національні валюті".

На субрахунку 662 "Розрахунки зі стипендіатами" обліковуються розрахунки із стипендій з учнями, студентами й аспірантами.

На суми нарахованих стипендій проводиться запис у кредит субрахунку 662, а в дебет цього субрахунку записуються суми проведених утримань, виданих і не одержаних у строк стипендій.

На субрахунку 663 "Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит" обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями-зобов'язаннями працівників за товари, продані в кредит торговельними організаціями.

На субрахунку 664 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках" обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників на підставі письмової заяви окремо кожного працівника, що виявив бажання перерахувати заробітну плату за безготівковим розрахунком на поточний рахунок в установі банку.

На субрахунку 665 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування" обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями працівників у сплату страхових платежів за договорами добровільного страхування шляхом безготівкових розрахунків.

На субрахунку 666 "Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків" обліковуються утримані із заробітної плати за заявами працівників членські профспілкові внески при безготівковій системі розрахунків з профспілковими організаціями.

На субрахунку 667 "Розрахунки з працівниками за позиками банків" обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов'язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку у відповідності з чинним законодавством.

На субрахунку 668 "Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання" обліковуються суми, утримані із заробітної плати, стипендій і пенсій за виконавчими листами та іншими документами.

На субрахунку 669 "Інші розрахунки за виконані роботи" обліковуються розрахунки за сумами гонорару, що виплачуються позаштатному складу (композиторам, артистам, авторам т.ін.) за роботи і виступи за договорами і разовими замовленнями.

У кредит субрахунку 669 записуються суми нарахованих гонорарів, при цьому дебетуються відповідні субрахунки класу 8 "Витрати". Утримання сум з гонорару записується за дебетом субрахунку 669.

На рахунку 64 "Розрахунки із податків і платежів" обліковуються розрахунки установи з податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з чинним законодавством з розподілом на субрахунки:

"Розрахунки за платежами і податками в бюджет";

"Інші розрахунки з бюджетом".

На субрахунку 641 "Розрахунки за платежами і податками в бюджет" обліковуються розрахунки установи з бюджетом з податків і платежів.

Аналітичний облік субрахунку 641 ведеться з розподілом на види податків і зборів, які сплачуються установою.

На субрахунку 642 "Інші розрахунки з бюджетом" обліковуються інші розрахунки установи з бюджетом.

На субрахунках рахунку 65 "Розрахунки із страхування" обліковуються розрахунки із страхування з розподілом на субрахунки:

"Розрахунки з пенсійного забезпечення";

"Розрахунки із соціального страхування";

"Розрахунки із страхування на випадок безробіття";

"Розрахунки з інших видів страхування".

На субрахунку 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення" обліковуються розрахунки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з Пенсійним фондом України.

За дебетом субрахунку 651 обліковуються суми перерахованих зборів, а за кредитом - суми нарахованих зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

На субрахунку 652 "Розрахунки із соціального страхування" обліковуються розрахунки збору на обов'язкове соціальне страхування з органами соціального страхування. Нарахування зазначених зборів проводиться у встановлених відсотках згідно з чинним законодавством.

За дебетом субрахунку 652 записуються суми нарахованої допомоги працівникам у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, інші виплати за рахунок коштів збору на обов'язкове соціальне страхування, а також суми перерахованих зборів.

За кредитом субрахунку 652 записуються суми нарахованих зборів на обов'язкове соціальне страхування та суми, що надійшли в рахунок погашення заборгованості.

На субрахунку 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття" обліковуються розрахунки збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

За дебетом субрахунку 653 обліковуються суми перерахованого збору, а за кредитом відображається суми нарахованого збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку 654 "Розрахунки з інших видів страхування" обліковуються розрахунки з інших видів страхування.

За дебетом субрахунку 654 обліковуються суми перерахованих страхових внесків, а за кредитом відображаються суми нарахованих страхових внесків.

Характеристика аналізованих рахунків наведена в табл. 2.1.

Типові проводки з обліку нарахування заробітної плати та проведення з неї утримань наведені в табл. 2.2, 2.3.

2.3 Облік нарахування заробітної плати педагогічним та іншим працівникам установи

Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати» рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці».

Таблиця 2.1 Характеристика рахунків 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 65 «Розрахунки за страхування», 64 «Розрахунки за податками й платежами»

Таблиця 2.2 Типова кореспонденція рахунків з обліку оплати праці

Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця.

На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і утримання з неї відображаються на підставі розрахунково-платіжної відомості по установі в меморіальному ордері ф. № 274.

У бюджетних установах, де складається кілька розрахунково-платіжних відомостей, і в централізованих бухгалтеріях на підставі цих відомостей складається «Звід розрахункових відомостей із заробітної плати і стипендій» ф. № 405, який є одночасно і меморіальним ордером із заробітної плати (меморіальний ордер № 5) записи у формі систематизуються за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації. До меморіального ордера додаються всі документи, які слугували підставою для нарахування заробітної плати.

В умовах автоматизації обліку розрахунків з оплати праці меморіальний ордер № 5 не складається. Дані, що містяться в ньому, узагальнюються в кількох машинограмах. У машинограмі «Відомість кореспонденції рахунків з заробітної плати» наводиться кореспонденція субрахунка № 661 з різними субрахунками (лицьовий бік меморіального ордера № 5).

Суми, нараховані та утримані за кодами економічної класифікації та установами (зворотний бік меморіального ордера № 5), узагальнюються в машинограмі «Звід розрахунково-платіжних відомостей».

Аванс за першу половину місяця відображається в машинограмі «Зведена відомість на аванс». Заробітна плата, нарахована штатним і нештатним працівникам за видами оплати з групуванням за КФК і установами, узагальнюється в машинограмах «Відомість розподілу нарахованої заробітної плати і відпрацьованого часу за установами» і «Відомість розподілу нарахованої заробітної плати і відпрацьованого часу за категоріями персоналу». Суми утримань за кожним їх видом узагальнюються в розрізі установ в машинограмі «Відомість утримань за товари в кредит». Підсумкові суми, нараховані та утримані за кожною окремою установою в розрізі видів оплати та утримань, відображаються в машинограмі «Зведена відомість за видами нарахувань і утримань».

Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках ф. № 417, які відкриваються окремо на кожного працівника. В картках-довідках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами. При автоматизованій обробці облікової інформації у картку-довідку щомісячно включається машинограма «Особовий листок». Одночасно друкується машинограма «Розрахунковий листок» того ж змісту.

На лицьовому боці картки-довідки ф. № 417 наводяться дані про працівника: прізвище, ім’я, по батькові, табельний номер, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання із заробітної плати, пільги щодо податків тощо.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами за субрахунком № 671 ведеться за кожним депонентом у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендій (ф. № 441). У відповідних графах «Кредит» вказується місяць і рік, в якому утворилася депонентська заборгованість, номери платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей і суми; у графах «Дебет» проти прізвищ депонентів записується номер видаткового касового ордера і виплачена сума. В кінці місяця у книзі підраховуються підсумки за графами «Кредит» і «Дебет» і виводиться кредитовий залишок на початок наступного місяця.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках за субрахунком № 664 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною установою банку окремо. За значної кількості вкладників облік ведеться за кожною особою та установою банку в оборотній відомості ф. № 285. Утримання із заробітної плати працівників проводиться на підставі письмової заяви працівника, який зажадав перераховувати заробітну плату за безготівковими розрахунками на особовий вклад в установу банку.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування за субрахунком № 665 і розрахунків з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків за субрахунком № 666 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) відповідно за кожною страхувальною і профспілковою організацією. В умовах автоматизації обліку складаються машинограми окремо за утриманням внесків і за їх перерахуванням отримувачам.

Аналітичний облік за субрахунком № 667 ведеться на картках ф. № 292-а (у книгах ф. № 292), в яких відкриваються окремі рахунки для кожної установи банку, яка видала позику. Облік утримання сум за кожним позичальником ведеться в реєстрі ф. № 407 у такому порядку, як за товари, куплені в кредит.

Аналітичний облік за субрахунком № 668 ведеться також на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожним отримувачем із вказівкою прізвища чи організації, номера, дати і терміну дії виконавчого листа чи іншого документа і суми (процента) утримань.

У ХПТК ОНПУ за травень 2009 року відбулися наступні операції (меморіальний ордер № 5 за травень 2009 р. зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій):

Таблиця 2.3 Облік оплати праці в ХПТК ОНПУ

2.4 Особливості нарахування та обліку допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відпускних

За рахунок коштів фонду соціального страхування через бухгалтерію установ виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, за вагітністю і пологами, на поховання.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується за листками непрацездатності, а виплачується разом із заробітною платою за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

Розмір допомоги визначається чинним законодавством і залежить від розміру отримуваної заробітної плати і загального стажу роботи: до 5 років 60% заробітку; до 8 років - 80% заробітку, понад 8 років - 100% заробітку. В ряді випадків при виплаті допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю встановлено пільги - допомога виплачується в розмірі 100% заробітку (робітникам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок трудової травми; робітникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; працівникам, віднесеним до І-IV категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, та ін.).

Суму допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю нараховують виходячи із середньогодинного або середньоденного заробітку, призначеного розміру допомоги та кількості днів непрацездатності. Середньоденний заробіток для розрахунку допомоги працівникам обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.95 № 100 з подальшими змінами, шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані два останніх місяці роботи, що передують випадку, з яким пов’язана відповідна виплата, на число робочих днів. Для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки, подвійного посадового окладу. Обмеження не застосовується у разі надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у випадках виробничого травматизму, професійного захворювання, травми, пов’язаної з роботою, захворювань осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та віднесені до І і ІІ категорій, наданні допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами.

Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день залежно від призначеного розміру допомоги у процентах до заробітку на число робочих днів, пропущених у періоді непрацездатності.

Допомога за час відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів надається жінкам на підставі медичного висновку в розмірі 100% заробітку незалежно від загального трудового стажу.

При автоматизації обліку сума допомоги визначається на ПЕОМ і узагальнюється по кожній установі в машинограмі «Відомість розрахунку допомоги за непрацездатністю».

Державні гарантії права на відпустку встановлено Конституцією України, Законом України «Про відпустки» від 15.11.96, КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Основна щорічна відпустка надається тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів.

Передбачено також додаткові відпустки в зв’язку із навчанням і творчі відпустки.

Оплата днів відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.

Якщо працівник працював в установі менше року, середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка чи виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У середній заробіток для оплати відпустки включаються всі види заробітної плати і допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. У підрахунок середнього заробітку не включаються одноразові виплати, натуральні видачі, пенсії, премії, які виплачуються поза діючими системами преміювання, різного роду компенсаційні виплати (добові, квартальні, оплата проїзду тощо).

Для розрахунку середньоденної заробітної плати у такому випадку підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший, фактично відпрацьований період треба поділити на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів). Одержаний результат середньоденного заробітку множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, якщо вони не збігаються з недільними днями, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Розглянемо приклади нарахування відпускних.

. Бібліотекарю надається відпустка з 1.04.2009 р. терміном 28 календарних днів. Його сумарний заробіток за 12 місяців - 11920 грн. На цей період припало 11 святкових і неробочих днів. Таким чином, сума відпускних становить

.

. Учитель прийнятий на роботу з 1.09.2008 р. Відпустка надається 1.06.2009 р. терміном 56 календарних днів. З 1 по 11 квітня 2009 р. працівникові надавалася відпустка без збереження заробітної плати. Його сумарний заробіток за відпрацьований період (з 1.09.08 р. по 1.06.2009 р.) - 14350 грн. Сума відпускних становить

де: 273 - кількість календарних днів за відпрацьований період; 9 - кількість святкових і неробочих днів, які припали на цей період; 11 - кількість днів відпустки без збереження заробітної плати.

Аналогічно робиться розрахунок за період невикористаної відпустки при звільненні працівника. При цьому кількість днів невикористаної відпустки розраховується діленням кількості днів встановленої щорічної відпустки на 12 і множенням отриманого результату на кількість відпрацьованих місяців з моменту останньої відпустки.

Розглянемо приклад розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Вчитель був прийнятий на роботу 1.09.08 р. і звільнився за власним бажанням 31.03.2009 р. За відпрацьований період працівникові належить компенсація за відпустку тривалістю 33 дні , де: 56 - термін повної відпустки; 7 - кількість відпрацьованих місяців. Отже, компенсація за відпустку становить

де: 9590 - сумарний заробіток за 7 місяців; 212 - кількість календарних днів за відпрацьований період; 5 - кількість святкових і неробочих днів, які припадають на цей період.

За період виконання державних і громадських обов’язків (виїздів у воєнкомат, участь у засіданнях суду як судового засідателя, ін.), коли вони здійснюються в робочий час, працівникам гарантується збереження середнього заробітку. Середній заробіток за цей період визначається з розрахунку останніх двох місяців роботи перед місяцем, за який виплачується середній заробіток.

Для працівників, які пропрацювали в даній установі менше двох місяців, нарахування проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час.

У розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у середній заробіток не включається.

Облік наведено у таблиці 2.2.

2.5 Облік утримань із заробітної плати

Суми, утримані і вираховані із заробітної плати, відображаються за дебетом субрахунка № 661, при цьому кредитуються різні субрахунки залежно від виду утримань:

субрахунок № 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» - на суму податків, що підлягають перерахуванню в бюджет;

субрахунок № 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення» - на суму зборів на обов’язкове пенсійне страхування;

субрахунок № 653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття» - на суму зборів на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

субрахунок № 663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит» - на суми, утримані із заробітної плати, - за дорученнями-зобов’язаннями працівників. При перерахуванні сум торговельним організаціям цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів в банках» - на суми, що утримані із заробітної плати на підставі письмової заяви працівника і підлягають перерахуванню на рахунки за вкладами. При перерахуванні сум в установи банків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування» - на суми страхових внесків, утриманих із заробітної плати на підставі списків і доручень, переданих у бухгалтерію страховим агентом. При перерахуванні сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» - на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками вводяться за наявності письмових заяв членів профспілки або передбаченої такої умови в колективному договорі. При перерахуванні членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків»

на суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов’язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством. При перерахуванні сум з поточних (реєстраційних) рахунків цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання» - на суми, утримані із заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. При перерахуванні сум отримувачам цей субрахунок дебетується;

субрахунок № 671 «Розрахунки з депонентами» - на суми депонованої заробітної плати.

Суми утримань за кожним їх видом узагальнюються в розрізі установ в машинограмі «Відомість утримань за товари в кредит».

Облік утриманих сум за кожною особою ведеться на дорученнях-зобов’язаннях. За значної кількості працівників, які купили товари у кредит в одній і тій же організації, облік ведеться в реєстрі утримань із заробітної плати працівників за товари, куплені в кредит (ф. № 407).

Таблиця 2.4 Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ

Таблиця 2.5 Нарахування та відрахування з зарплати

Прибутковий податок з доходів громадян утримується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 та Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої ГДПІУ від 21.04.93 за № 12 з подальшими змінами і доповненнями. Всім платникам податку присвоюється ідентифікаційний код.

Об’єктом оподаткування доходів громадян є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, який складається з місячних оподатковуваних доходів, отриманих з різних джерел.

До сукупного оподатковуваного доходу не включаються:

допомога з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення, крім допомоги з тимчасової непрацездатності;

суми отримуваних аліментів;

державні пенсії і додаткові пенсії, що виплачуються на умовах добровільного страхування пенсій;

компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі в межах норм, передбачених чинним законодавством;

інші доходи.

Оподатковуваний сукупний дохід громадян за місцем основної роботи зменшується:

на суму неоподатковуваного мінімуму (17 гривнів);

одному з родичів на суму неоподатковуваного мінімуму на кожну дитину в віці до 16 років за умови, що сукупний дохід за місяць не перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів;

на суму 10 неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір попередніх пільг:

а) громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до І і ІІ категорій;

б) інвалідам війни І групи і прирівненим до них;

на суму до п’яти неоподатковуваних мінімумів:

а) учасникам ВВВ, інших бойових операцій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах, що входили до складу діючої армії, і партизан;

б) військовослужбовцям і призваним на навчальні, перевірочні збори військовозобов’язаним, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та інших країнах, де в цей період велися бойові дії;

в) інвалідам з дитинства, інвалідам 1 і 2 групи, крім інвалідів війни;

г) громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до ІІІ і IV категорій;

д) іншим громадянам.

Кабінет Міністрів України і Верховна Рада України можуть своїми постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян.

Дія цих положень протягом календарного року поширюється тільки на доходи, отримані за місцем основної роботи, тобто тим місцем, де ведеться трудова книжка працівника.

У сукупний оподатковуваний дохід громадян за місцем основної роботи включаються:

доходи за виконання трудових зобов’язань, у тому числі за сумісництво в тій же установі;

виплати за лікарняними листками;

інші доходи, які утворилися в результаті надання за рахунок коштів установи своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій чи натуральній формі.

Прибутковий податок із сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (навчання) обчислюється за такими ставками.

Із сум доходів, одержуваних громадянами за місцем основної роботи, податок нараховується до джерел виплат за ставкою 15%.

Установа, яка здійснює виплату заробітної плати працівникам не за місцем їх основної роботи, зобов’язана не пізніше 30 днів після виплати направити органу податкової адміністрації за місцем проживання громадян відомості з вказівкою виплаченого доходу та утриманого з нього податку.

Обчислення податку протягом року проводиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за наведеними вище ставками та з урахуванням розмірів пільг. Бюджетні установи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум, перераховують до бюджету суми нарахованого та утриманого прибуткового податку за минулий місяць. По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Сума прибуткового податку за рік обчислюється з урахуванням середньомісячного доходу та сплаченого протягом року податку з доходів. Обчислення податку і перерахунок проводяться установами до 1 лютого наступного за звітним року, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються до податкової адміністрації за місцем проживання громадян. Громадяни, які мають доходи крім основного місця роботи, зобов’язані вести облік доходів. По закінченні календарного року до 1 березня ними в податкову адміністрацію за місцем проживання подається декларація про суму сукупного доходу за місцем як основної, так і не основної роботи.

Згідно з цими Законами об’єктом оподаткування є виплати, які оподатковуються прибутковим податком з громадян.

Утримання на користь третіх осіб та організацій із заробітної плати працівників можуть бути здійснені за виконавчими листами судів, фінансових органів та в інших випадках. Суму утримань розраховують у визначеному проценті від заробітку (наприклад, аліменти - 25, 33 і 50% з тієї суми заробітної плати, яка залишається після вирахування податків). Постановою Кабінету Міністрів України «Про види заробітку (доходу), що підлягають обліку при відрахуванні аліментів» від 26.02.93 № 146 затверджено перелік видів заробітку, з яких утримуються аліменти. Передбачено, що утримання аліментів з працівників здійснюється з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом: з основної заробітної плати, всіх видів доплат і надбавок до неї, грошових і натуральних премій, відпускних, з оплати за понаднормовану роботу, за роботу в святкові і вихідні дні, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Утримання аліментів не здійснюється з вихідної допомоги при звільненні, одноразових премій, допомоги на поховання та інших видів доходу.

Підставою для утримання вартості товарів, куплених у кредит, є доручення-зобов’язання, видане установою торговій організації і отримане від неї з відмітками про суми, які належать до утримання. Ця сума утримується із заробітної плати працівників щомісячно рівними частками протягом строку, вказаного в дорученні-зобов’язанні, при цьому в перший місяць утримується щомісячна частка і неділима частина суми.

Вклади в установи банків і внески органам страхування за договорами добровільного страхування утримують із заробітної плати за заявами (дорученнями) працівників, а тоді перераховують на рахунки відповідно установам банку та органам страхування в рівних частках, вказаних у заяві доти, поки працівник не подасть заяву про їх припинення.

Кодексом законів про працю України встановлені обмеження на відрахування із заробітної плати працівників. Так, згідно із ст. 128 Кодексу при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір утримань (відрахувань) не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Якщо заробітна плата у 2009 році не перевищує 940 грн., то використовується соціальна пільга. Її розмір встановлюється залежно від мінімальної заробітної плати (табл. 3.12).

Таблиця 2.6 Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО)

Утримання із заробітної плати працівників підлягають періодичному контролю. Так, правильність нарахування утримуваних податків і зборів крім місцевих фінансових органів і різних фондів перевіряють працівники бухгалтерії установи. Одночасно вони перевіряють повноту і правильність утримань за виконавчими документами та інші утримання.

заробітний плата педагогічний рахунок

3. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

3.1 Відображення обліку праці та її оплати в первісних документах

Первісними документами з обліку оплати праці та її оплати є:

1.     Наказ (розпорядження) про приймання на роботу

2.      Особова картка

.        Алфавітна картка

.        Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи

.        Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу

.        Наказ (розпорядження) про надання відпустки

.        Список про надання відпустки

.        Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)

.        Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати

.        Табель обліку використання робочого часу

.        Список осіб, які працювали в надурочний час

.        Листок обліку простоїв

.        Розрахунково-платіжна відомість

.        Розрахункова відомість

.        Розрахунок заробітної плати

.        Платіжна відомість

.        Особовий рахунок

.        Накопичувальна картка обліку виробітку і заробітної плати

Таблиця 3.1 Типові форми первинних документів з обліку розрахунків з оплати праці

Первісні документи

- табель обліку робочого часу

список осіб, які відпрацювали надурочний час

Розрахунково - платіжна відомість

Меморіальний ордер №5 (зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій)

Головна книга по рахунку 66

Форма 1 «Баланс», форми № 2д та 2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи”

Рис. 3.1 Схема документообороту

3.2 Зведені документи з обліку оплати праці та форми звітності

Меморіальний ордер № 5. Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій. Форма № 405 (бюджет)

В установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей, за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним ордером із заробітної плати та стипендій.

Записи в ордері систематизуються за функціональною класифікацією та найменуванням установ, що обслуговуються.

При нарахуванні заробітної плати та стипендій за рахунок коштів спеціального фонду вони систематизуються і за видами коштів спеціального фонду.

Дані розрахунково-платіжних відомостей за коштами спеціального фонду записуються до форми № 405 після виведення підсумку за коштами загального фонду.

На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування внесків на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування, у тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Меморіальний ордер № 5. Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій. Форма № 405-авт (бюджет)

Використовується при автоматизованому веденні бухгалтерського обліку. Складання відомості за формою № 405-авт здійснюється на підставі розрахунково-платіжних відомостей. Записи у графах 1-5 здійснюються за аналогією здійснення записів у графах 1-5 форми № 405.

Записи у графах 6-13 групуються за кодами функціональної класифікації, видами коштів спеціального фонду, за установами, які обслуговуються. Крім того, у графах 9 "Нараховано (за окремими видами)", 10 "Утримано (за окремими видами)", 13 "Нараховано внесків (за окремими видами)" записи здійснюються окремо відповідно за кожним видом нарахувань (за працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установи, із зазначенням кодів економічної класифікації видатків), видом утримань та видом нарахованих внесків.

Баланс (форма №1)

Для керівництва бюджетною установою потрібно мати достовірну та вичерпну інформацію про загальний обсяг використання, джерела утворення, стан та розміщення коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку - бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс бюджетної установи - це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на 1-е число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці.

Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати.

У пасиві балансу відображаються джерела утворення засобів. Основним джерелом утворення господарських засобів бюджетної установи є асигнування з бюджету.

Пасив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів:

І. Власний капітал.

ІІ. Зобов’язання.

ІІІ. Доходи.

Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від балансу госпрозрахункової.

Баланс складається на підставі звірених даних синтетичного та аналітичного обліку на кінець звітного періоду. Залишки на рахунках обліку на початок року повинні бути тотожні відповідним даним на кінець року в балансі за попередній період.

Установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів. Кожна установа заповнює в балансі тільки ті рядки, які відносяться до її діяльності.

Форми № 2д та 2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи”.

Складаються розпорядниками та одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів на підставі даних про отримані і використані асигнування із загального фонду бюджету згідно з кошторисом та планом асигнувань. Звіти складаються за кожною програмою у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Крім того, складаються зведені звіти за всіма кодами програмної класифікації видатків державного бюджету. Заповнення окремих граф звітів форм № 2кд та № 2км здійснюється за таким порядком.

У графі 4 “Затверджено кошторисом на рік” проставляється затверджена в кошторисі річна сума планового асигнування загального фонду з урахуванням внесених протягом року змін до кошторису. У графі 5 “План асигнувань на звітний період” проставляється план асигнувань із загального фонду бюджету за звітний період накопичувальним підсумком з початку року.

При цьому план асигнувань відображається тільки за такими кодами економічної класифікації видатків: 1110 “Оплата праці працівників бюджетних установ”, 1120 “Нарахування на заробітну плату”, 1132 “Медикаменти та перев’язувальні матеріали”, 1133 “Продукти харчування”, 1160 “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв”, 1340 “Поточні трансферти населенню”, 5000 “Інші видатки”. У графі 6 “Ліміти асигнувань звітного періоду” наводяться планові показники з урахуванням скорочення асигнувань загального фонду, якщо таке рішення буде прийняте відповідно до чинного законодавства України. У графі 7 “Залишок на початок року” залишку не повинно бути. У виняткових випадках відображається залишок коштів на реєстраційному (поточному) рахунку на початок звітного року в розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому загальна сума у рядку повинна відповідати залишку за випискою з реєстраційного (поточного) рахунку на початок року. У графі 8 “Надійшло коштів за звітний період” відображається сума коштів загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації видатків, яка фактично надійшла на ім’я установи, зменшена на суму залишків коштів на реєстраційних (поточних) рахунках, що були не використані та повернені до бюджету. У графі 9 “Касові видатки” відображається сума касових видатків загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації, тобто видатків, що проведені шляхом перерахування коштів з реєстраційних (поточних) рахунків установи, відкритих в органах Державного казначейства України (установах банків) за всіма операціями. Видатки зменшуються на суми, що надійшли на реєстраційні (поточні) рахунки на відновлення касових видатків, які були проведені у поточному році. Якщо кошти були перераховані із загального фонду бюджету в минулому році, вони повертаються у загальний фонд відповідного бюджету (код доходів 24060300 “Інші надходження”). У графі 10 “Фактичні видатки” наводиться сума фактичних видатків, тобто дійсних витрат, що оформлені та підтверджуються відповідними документами, у тому числі видатків за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і невиплаченою заробітною платою, за стипендіями тощо, мінус суми, що надійшли на відновлення видатків, які проведені у поточному році. Суми відновлених видатків за анульованими взаємозаліками чи вексельними розрахунками або іншими негрошовими операціями минулих років (у разі прийняття відповідного рішення) відображаються в графі 10 “Фактичні видатки” окремими формами № 2д чи № 2м. Дані цих форм ураховуються у зведеному звіті форм № 2д та № 2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи”. Одержувачі бюджетних коштів (підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або на виконання загальнодержавних програм) у формах № 2д та № 2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи” у графі 10 “Фактичні видатки” проставляють суму фактичних видатків на звітну дату, але не більшу, ніж затверджена в кошторисі на звітний рік. У графі 11 “Залишок на кінець звітного періоду” залишку не повинно бути. Головні розпорядники коштів, що мають у своєму підпорядкуванні одержувачів бюджетних коштів, до зведеного квартального фінансового звіту подають два окремих зведених звіти форми №2д за всіма кодами програмної класифікації видатків державного бюджету або № 2м за всіма кодами тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів:

щодо бюджетних установ;

щодо одержувачів бюджетних коштів.

Якщо протягом звітного періоду до кошторису були внесені зміни, то в графі “Затверджено кошторисом на рік” проставляється сума уточненого асигнування. У графі 3 “План асигнувань на звітний період” проставляється план асигнування із загального фонду бюджету за звітний період накопичувальним підсумком з початку року. При цьому план асигнувань відображається тільки за такими кодами економічної класифікації видатків: 1110 “Оплата праці працівників бюджетних установ”, 1120 “Нарахування на заробітну плату”, 1132 “Медикаменти та перев’язувальні матеріали”, 1133 “Продукти харчування”, 1160 “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв”, 1340 “Поточні трансферти населенню”, 5000 “Інші видатки”. У графі 4 “Ліміти асигнувань звітного періоду” наводяться планові показники з урахуванням скорочення асигнувань загального фонду, якщо таке рішення буде прийняте відповідно до чинного законодавства України. У графі 5 “Залишок коштів на початок звітного року - іноземна валюта” записується сума залишку коштів на поточному рахунку на початок звітного року в іноземній валюті. У графі 6 “Залишок коштів на початок звітного року - грн” записується сума залишку коштів на поточному рахунку на початок звітного року в іноземній валюті, що перерахована в національну валюту за курсом Національного банку України на початок року. У графі 7 “Надійшло коштів за звітний період - іноземна валюта” відображається сума коштів загального фонду бюджету, яка фактично надійшла на ім’я бюджетної установи в іноземній валюті.

У графі 8 “Надійшло коштів за звітний період - грн” відображається сума коштів загального фонду бюджету, яка фактично надійшла на ім’я бюджетної установи в іноземній валюті. У цій графі наводиться сума коштів, що перерахована в національну валюту за курсом Національного банку України на дату здійснення операції. У графі 9 “Курсова різниця - грн.” наводиться сума курсової різниці, що утворилася при оцінці однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну при різних валютних курсах. У графі 10 “Касові видатки - іноземна валюта” відображається сума касових видатків бюджетної установи із загального фонду бюджету, проведена в іноземній валюті шляхом перерахування коштів з поточного рахунку за всіма видами операцій. У графі 11 “Касові видатки - грн.” наводиться сума касових видатків бюджетної установи із загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації видатків, проведена в іноземній валюті шляхом перерахування коштів з поточного рахунку за всіма видами операцій. У цій графі наводиться сума, перерахована в національну валюту за курсом Національного банку України на дату здійснення операції. У графі 12 “Фактичні видатки - іноземна валюта” наводиться сума фактичних видатків бюджетної установи, тобто дійсні витрати, що оформлені та підтверджуються відповідними документами і проведені в іноземній валюті. У графі 13 “Фактичні видатки - грн.” відображається сума фактичних видатків бюджетної установи, тобто дійсні витрати, що оформлені та підтверджуються відповідними документами і проведені в іноземній валюті, що перерахована в національну валюту за курсом Національного банку України на дату здійснення операції. У графі 14 “Залишок коштів на кінець звітного періоду - іноземна валюта” записується сума залишку коштів на поточному рахунку на кінець звітного періоду в іноземній валюті. У графі 15 “Залишок коштів на кінець звітного періоду - грн.” записується сума залишку коштів на поточному рахунку на кінець звітного періоду в іноземній валюті, що перерахована в національну валюту України за курсом Національного банку України на звітну дату.

4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ В ХПТК ОНПУ

На дослідженому підприємстві автоматизація відіграє важливу роль, тому що вона прискорює облік, полегшує розрахунки, складання і оформлення документів. Для створення і організації КСБО на підприємстві необхідно дотримуватися певних принципів:

1. Принцип системного підходу. Передбачає в процесі проектування бухгалтерських інформаційних систем проведення аналізу об'єкта управління в цілому і системи управління ним, а також визначення загальних цілей і критеріїв функціонування об'єкта в умовах його автоматизації. Передбачає однократне введення інформації в систему і багаторазове її використання, наявність єдиної інформаційної бази, комплексне програмне забезпечення.

Принцип системного підходу є не тільки основним при створенні в КСБО, а й значною мірою впливає на інші принципи, визначаючи їх успішну реалізацію.

. Економічна доцільність. Переваги, що очікуються від використання системи, повинні перевищувати витрати на проектування, впровадження, вивчення, супровід.

. Гнучкість. Система, що створюється, повинна мати достатній запас гнучкості, щоб забезпечити можливість реагування на зміну зовнішніх факторів. Основними вимогами до гнучкості бухгалтерської системи є такі можливості: 1) зміна (налагодження) Плану рахунків; 2) ведення аналітичного обліку за довільними рахунками та ознаками; 3) зміна (налагодження) шаблонів типових бухгалтерських операцій; 4) зміна (налагодження) форм типових звітів і. доповнення новими звітами, що створюються користувачем.

. Контроль. Створення паралельних інформаційних потоків, які контролюють один одного та забезпечують достовірність облікових даних. Ведення облікових записів забезпечує своєчасне виявлення відхилень, після чого бухгалтер працює не з усім інформаційним масивом, а тільки з даними відхиленнями. Тому електронний обліковий регістр (журнал операцій) не виправляється, а зберігається в невиправленому вигляді. Всі помилки, які виникають при подальшій роботі з регістром, виправляються бухгалтером від руки прямо в самому регістрі, або фіксуються ним в окремому журналі виправлення помилок. В цьому випадку протягом всього облікового циклу (як правило, місяця) дані, зафіксовані в запам'ятовуючому пристрої комп'ютера, не виправляються. По закінченні місяця бухгалтер отримує два регістри - безперервний, суцільний основний регістр, що містить помилкові записи, і скоригований, який містить виправлення. В цьому випадку залишається "слід", що чітко показує всі виправлення, які вносить бухгалтер.

При використанні інформаційної системи бухгалтерського обліку бухгалтер втрачає можливість безпосередньо виправляти початковий запис. Але, якщо вимоги до контролю облікової інформації не дуже суворі, то слід поєднувати окремі ділянки обліку таким чином, щоб факти надходження по одній ділянці (наприклад, по складу) і вибуття по другій (наприклад, за договором постачання) реєструвалися як одна операція, що проходить по двох ділянках, і тим самим виключалась можливість розбіжності.

. Захист і безпека даних. Система, що проектується, повинна сприяти захисту активів підприємства від нераціонального їх використання і забезпечувати надійність та безпеку інформації в системі. Якісна комп'ютерна система бухгалтерського обліку повинна виконувати наступні функції щодо безпеки даних: 1) подія доступу до функцій і даних системи шляхом авторизації користувачів за паролем; 2) шифрування даних; 3) наявність контролю за входом до системи і ведення журналу робочого часу; 4) контроль за періодичністю створення резервних (архівних) копій інформації.

. Сумісність. Пришию сумісності означає, що система повинні проектуватися з урахуванням людського фактору та організаційних особливостей підприємства, вже наявних комп'ютерів і програм. Піл організаційними особливостями підприємства найчастіше розуміють способи взаємодії окремих працівників та підрозділів. Необхідно також перевіриш сумісність нової комп'ютеризованої системи бухгалтерського обліку з вже наявним обладнанням і програмним забезпеченням.

. Універсальність. Програмна система повинна вирішувати не окрему задачу, а виконувати стандартні процедури і обробляти конкретну задачу окремий випадок при складанні алгоритму слід звертати увагу на масові операції і процедури. Розробник повинен зібрані статистичні дані про типи господарських операцій та їх частоту на конкретному підприємстві. Після цього слід поділити інформаційний масиви на стандартні і нестандартні операції. Алгоритм повинен бути орієнтований на масові операції, але передбачати обробку й немасових. Останні досягається двома способами: або операціями, що, рідко виконуються(нестандартні) і передбачаються в алгоритмі, або такими операціями, щ»» зовсім виключаються із загального циклу комп'ютеризованої обробки, а в процесі роботи підлягають індивідуальному коригуванню.

. Безперервність розвитку передбачає постійне вдосконалення всіх видів його забезпечення (технічного, програмного, інформаційного та ін.). Це обумовлено тим, що з розвитком підприємств виникають нові завдання управління, удосконалюються та змінюються старі. З цією метою необхідно передбачити можливість заміни застарілих технічних та програмних засобів, більш продуктивними. На принцип безперервного розвитку впливає принцип гнучкості, який зумовлює пристосованість системи до можливих перебудов, що забезпечується модульністю побудови всіх підсистем і стандартністю їх взаємозв'язку.

В «1С: Підприємство» існує 52 константи, які можна заповнити 2 способами:

) Меню → Допомога → Помічник заповнення констант;

) Меню → Операції → Константи.

Для того, щоб створити нову константу, необхідно натиснути на клавіатурі клавішу Insert. Для того, щоб ввести вже створену константу, необхідно натиснути клавішу Enter.

Тільки другим методом можна відредагувати константу:

) виділити;

) контекстне меню → Змінити;

) внести необхідні зміни;

) натиснути Enter.

Створення Константи „ХПТК ОНПУ”:

Меню → Операції → Константи → Фірма по замовчуванню → Виділити назву фірми → Натиснути Enter → Натиснути … → Insert.

Найменування → ХПТК ОНПУ

Директор → Яковенко О. Є.

Касир → Поліщук А. М.

Головний бухгалтер → Левіна Г. П.

Форма власності → державна

Галузь → Освіта

Юр., Фіз. адреса → м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 23

Основний розрахунковий рахунок → Основний РР

Основний валютний розрахунковий рахунок → Валютний РР

Вкладка «Регістрація і коди» → ЄДРПОУ → 345268

Вкладка «Додатково» → Місце зберігання (оптовий склад) за замовчуванням → Склад №1

Магазин (роздрібний склад) за замовчуванням → Склад №2

Префікс номера → Х

Натиснути ОК.

Для того, щоб створити дворівневий довідник необхідно: Меню → Довідники → Обираємо необхідне → натискаємо Insert.

Для того, щоб створити трьохрівневий довідник необхідно: Меню → Довідники → Обираємо необхідний (Співробітники).

Співробітники

Для того, щоб створити II рівень (папка жовтого кольору) необхідно на панелі інструментів обрати значок або Меню → Дії → Нова група. Для того, щоб створити елемент групи:

) розбити групу (Ctrl+↓); 2) Insert; 3) Ctrl+↑.

Щоб створити документ «Нарахування ЗП» необхідно: Меню → Документи → Зарплата → Нарахування ЗП.

Вкладка «Основні»:

Вид виплати → Основна з/п

Рахунок оплати праці → 661

Рахунок по іншим виплатам → 663

Кількість робочих днів → 22

Середньоспискова чисельність співробітників → 0,00

Примітка → Нарахування ЗП робітників

Таблична частина → ввести дані по всім робітникам:

Робітник → Прізвище І. Б.

Днів → 22

По окладу →3410, 65

Лікарняні с/с → 768,41

Лікарняні підприємства → 91,86

Індексація → 1,00

Вкладка «Додатково»:

По зарплаті → Витрати на оплату праці

Пенсійний → Обов’язкове страхування

Рахунок затрат → 23

Вид затрат → Зарплата виробничого персоналу

Вид діяльності → Основна діяльність

Розрахунково - платіжну відомість можна створити на основі документу «Нарахування ЗП»: Меню → Журнали → Зарплата → Нарахування ЗП (по ХПТК ОНПУ).

Далі Друк → Розрахунково - платіжна відомість

На основі проведених господарських операцій складається картка рахунку, яка є меморіальним ордером № 5. Алгоритм:

Меню → Журнали → Журнал операцій → скласти необхідні проводки

Меню → Звіти → Картка рахунку

Період з → 10.12.09 → по → 10.12.09

Рахунок → 661

Вид субконто1 → Співробітники

Вид субконто2 → Місяць нарахування ЗП

Кнопка «Сформувати».

Для створення Балансу необхідно: Меню → Звіти → Регламентовані звіти → Баланс (стандарт № 2).

Дії → Бланк → заповнити баланс вручну наявними даними.

Щоб перевірити правильність заповнення документів необхідно: 1) Меню → Журнали → Журнал проводок → є проводки; 2) Меню → Журнали → Журнал операцій → є операція; 3) Меню → Журнали → Журнал документів → є проведений документ.

Переваги та недоліки застосування програми «1С:Підприємство» і автоматизації обліку розрахунків з оплати праці

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1.      Учбовий заклад Херсонський політехнічний коледж Одеського національного політехнічного університету заснований на державній власності, фінансується лише за рахунок коштів державного бюджету і є неприбутковою організацією.

. Для ведення бухгалтерського обліку у коледжі організована бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Фінансовий облік здійснюється згідно обраної облікової політики, яка закріплена в наказі Про облікову політику. Заклад веде меморіально-ордерну форму обліку, всі меморіальні ордери підлягають реєстрації у книзі Журнал-Головна, облік в якій ведеться за субрахунками.

. За тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників відрядна і погодинна. Перша - це оплата праці за обсяг виготовленої продукції за відрядними оцінками, друга залежить від кількості відпрацьованих робіт.

Основною формою оплати праці в бюджетних установах є почасова, яка має два різновиди: штатно-окладну і погодинну системи оплати. Штатно-окладна передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів. Перевиконання обов’язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітної плати.

Погодинна система оплати праці передбачає наявність погодинних ставок. Так, встановлено ставки погодинної оплати праці працівників за проведення навчальних занять.

Погодинна форма оплати праці в бюджетних установах має дві системи: просту погодинну і погодинно-преміальну.

4.      ХПТК ОНПУ для обліку розрахунків з оплати праці використовує такі рахунки: 64, 65, 66; 30, 31; 67, 80, 81.

5.      На рахунку 64 "Розрахунки із податків і платежів" обліковуються розрахунки установи з податків і зборів (обов'язкових платежів). Рахунок балансовий, пасивний, основний розрахунковий, по Дт відображають погашення заборгованості перед бюджетом і цільовими фондами, по Кт - нарахування суми зобов’язань по сплаті податків і платежів.

На рахунку 65 "Розрахунки із страхування" обліковуються розрахунки із страхування. Рахунок балансовий, пасивний, основний розрахунковий, по Дт відображають погашення заборгованості та витрачання коштів від страхування на виробництві, по Кт - нараховані зобов’язання зі страхування, кошти, одержані від органів страхування.

Розрахунки з працівниками із заробітної плати, премій, допомог обліковуються на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". Рахунок балансовий, пасивний, основний розрахунковий, по Дт відображають виплату заробітної плати, премій, допомог, вартість одержаної продукції в рахунок зарплати, по Кт - нарахування заробітної плати, премій та допомог.

На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 "Витрати".

Виплачена заробітна плата записується в дебет субрахунку 661 і кредит субрахунку 301 "Каса в національні валюті" або 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Сума депонованої заробітної плати записується в дебет субрахунку 661 і кредит субрахунку 671.

6.      Первісними документами з обліку праці та її оплати є наказ (розпорядження) про приймання на роботу, особова картка, алфавітна картка, наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору (контракту), табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати, розрахунково-платіжна відомість, особовий рахунок та інші.

До зведених документів у ХПТК ОНПУ належать розрахунково - платіжна відомість, меморіальний ордер № 5 (зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій), головна книга по рахунку 66.

Розрахунково - платіжна відомість складається на основі первинних документів.

В установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей, за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним ордером із заробітної плати та стипендій.

На основі меморіального ордеру складається головна книга по рахунку 66.

7.      До форм квартальної фінансової звітності ХПТК ОНПУ належать:

«Баланс» (форма №1);

«Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» (форма №2д, №2м);

«Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» (форма №7д, №7м);

«Звіт про заборгованість за окремими програмами» (форма №7д.1, №7м.1). До форм квартальної фінансової звітності додається пояснювальна записка, яка включає текст та додатки, передбачені Порядком складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 р. установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів.

ХПТК ОНПУ подає до органів Державного казначейства України квартальну фінансову звітність не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

8.      Автоматизація дозволяє швидко перетворювати записану на електронних носіях інформацію в інформацію облікових регістрів та фінансової звітності, підвищити продуктивність праці бухгалтера за рахунок зниження трудомісткості облікових робіт, здійснювати широкий розподіл облікової праці та оперативно одержувати необхідні дані.

Проте вартість програмного забезпечення досить висока й існує можливість втрати інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.        Програма «1С:Підприємство» (мережева версія).

2.      База самопідготовки студента.

.        Звіт за 2008 рік.

.        Новий Комплексний план на 2009-2010 навчальний рік.

.        Положення ХПТК ОНПУ.