Програма розвитку організації

Програма розвитку організації

1. Теоретичні засади проектного менеджменту

.1 Сутність, значення та етапи управління проектами

У сучасній економіці більшість господарських завдань розв’язується на основі певних проектів, тобто спочатку визначаються цілі, а потім робиться спроба досягти їх з урахуванням часових, ресурсних і фінансових обмежень. Планування проектів у поєднанні з процесами регулювання й контролю утворюють процес управління проектами, або проектний менеджмент. Світовий досвід свідчить, що управління проектами стало загальним стандартом поведінки у практичній діяльності.

Зародження управління проектами як самостійної дисципліни припадає на 30-і роки минулого століття і пов’язане з розробкою спеціальних методів координації інжинірингу великих нафтогазових (Еххоn) та авіаційних проектів (US Air corporation) у США. Початок сучасної концепції управління проектами сформувався в середині 50-х років у США. На той час остаточно склалися наукові основи і організаційні структури проектного менеджменту (Рrоjесt Маnаgеmеnt), були створені Інститут проектного менеджменту (PMI) у США, Міжнародна асоціація управління проектами (IРМА).

Відтоді головне поняття Проектного менеджменту - проект. Саме в силу історичної необхідності за останні 70 років управління проектами, або проект-менеджмент (англ. Project Management) сформувався, як самостійна професійна сфера, комплексна дисципліна, яка дозволяє здійснювати проекти різного роду та масштабів за допомогою спеціальних методів.

В історичному аспекті перша розробка по матричній організації для управління та здійснення складних проектів була розроблена американським вченим Гуликом. Практичне застосування вона вперше отримала в 1953-1954 рр. в Офісі спільних проектів повітряних сил США та в офісі спеціальних проектів з озброєння, а 1955 р.- в Офісі спеціальних проектів морського флоту США.

У 1956 році компанія «Дюпон де Немур» утворила групу для розробки методів та засобів Управління проектами. В 1957році до цих робіт приєднується дослідний центр UNIVAS та фірма Remington Rand. До кінця 1957 року був розроблений метод критичного шляху (СРМ) з програмною реалізацією на ЕОМ. Слідом за СРМ програми «Поларис» протягом 1957-1958 рр. була розроблена та апробована система сіткового планування.

Системний підхід до управління проектами за стадіями життєвого циклу був сформульований в 1959 році комітетом Андерсена.

У 60-х роках поширюється сфера застосування сіткових методів. В 70-х роках СРМ отримує законодавчу підтримку, техніка сіткового аналізу та її комп’ютерні складові вперше вводяться в навчальних закладах США. В 1977 році розробляються методи управління конфліктами, проблеми керівника проекту та команди проекту (1971 р.), організаційні структури управління проектами (1977-1979 рр.).

У 1980-х рр. Петер Левене об’єднує проблеми управління проектами та забезпечення проектами в єдине ціле. На практиці використовуються методи управління змінами та управління якістю проектів, що дозволило краще управляти інноваційними проектами. Четверте покоління комп’ютерів та нові інформаційні технології дали широкі можливості простіше та ефективніше використовувати методи та засоби управління проектами, такі як: планування, складання графіків робіт, контроль та аналіз часу, вартості, ресурсів та ін. Ці методи почали використовувати не тільки великі, але й малі та середні фірми. В США була опублікована колективна праця інституту Управління проектами. Управління проектами сформувалось як самостійна міждисциплінарна сфера професійної діяльності. В 1990 році на Всесвітньому конгресі з Управління проектами обговорювалась проблема її подальшого розвитку.

Сьогодні ефективне управління проектами неможливе без використання сучасних програмних засобів, оскільки зростають розміри проектів, частота їх використання, обсяги інформації. У світі розроблено кілька сотень систем, які реалізують функції календарного планування і контролю проектів.

Підготовка і реалізація проектів - складний і ризикований вид господарської діяльності, що стає дедалі спеціалізованим. Управління проектами є синтетичною дисципліною, що поєднує як спеціальні, так і міждисциплінарні знання. Спеціальні знання відбивають особливості тієї сфери діяльності до якої належать проекти. Універсальні знання й методи управління проектами дають змогу розв’язувати такі завдання:

·   визначати цілі проекту;

·   формувати його обґрунтування;

·   структурувати проект;

·   визначати фінансові потреби і джерела фінансування;

·   готувати і укладати контракти;

·   розраховувати кошторис і бюджет проекту;

·   визначити терміни виконання проекту та розробляти графіки реалізації;

·   контролювати процес виконання проекту і корегувати план його реалізації;

·   управляти ризиками проектної діяльності;

Розв’язуючи всі перелічені питання, ми стикаємося з проблемою управління проектами, тобто з особливим мистецтвом, яке можна виокремити і вивчити. Що ж ми розуміємо під поняттям «проект»?.

Зараз існує декілька визначень проекту. Найбільш поширено визначення РМІ: «Проект (англ. - Project) - деяка задача з визначеними вихідними даними і потрібними результатами (цілями), які обумовлюють спосіб її вирішення» [15, 18].

Втім, цей варіант визначення має суттєвий недолік, бо залишає за межами явища Project склад ресурсів, потрібних для здійснення проекту; наявність і характер обмежень у використанні ресурсів; сутність того результату (продукту), яким повинен закінчитися проект.

Термін «проект» (лат. «кинутий вперед») спеціалісти трактували до недавнього часу як креслення, пояснювальна записка і кошториси, на основі яких можна збудувати літак, споруду чи завод; або це текст, що передує документу - плану, договору, угоді [4, 13, 24]. Наведемо ще кілька варіантів визначення поняття «проект», які зустрічаються в літературі: Проект - це окреме підприємство з конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що досягаються (Англійська асоціація проект-менеджерів) [18].

На нашу думку, більш повним і логічним може бути таке визначення: Проект являє собою часову інноваційну системну дію, для виконання якої можуть бути потрібні фінансові, матеріальні, трудові ресурси з обмеженими можливостями їх отримання та певним ризиком у досягненні його мети - оригінального продукту у вигляді нового товару чи послуги.

Часовий характер проекту констатує, що він має початок і кінець у реальному часі і що його мінімізація може розглядатися як принципове (якщо не головне) обмеження, умова.

Інновація проекту зосереджує увагу на тому, що він не ототожнюється із звичайним тиражуванням вже відомого і що тільки при цій умові призведе до отримання оригінального продукту проекту.

Досягнення цієї мети ускладнюється тим, що завжди буде потрібно мінімізувати використання ресурсів. Це також найважливіша умова, яка вирішується командою проекту і в залежності від чого обмежуються труднощі у отриманні ресурсів із зовнішніх джерел, або у фірми виникають можливості здійснювати більшу кількість важливих для неї проектів, як за рахунок зовнішніх, так і власних джерел.

Для реалізації (впровадження) проектів використовуються інвестиції, тобто всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які потрібні підприємству для досягнення мети проекту. Джерелами інвестицій можуть бути зовнішні і власні.

Інвестиційний проект - це системно обмежений і закінчений комплекс робіт, результатом якого є матеріальні і нематеріальні, економічні і соціальні, політичні і загальнолюдські здобутки [23, 24, 25, 37].

Кожний проект має свій життєвий цикл. Життєвий цикл проекту - це проміжок часу між моментом початку проекту і моментом його закриття (внаслідок повного досягнення цілей, або вичерпання ресурсів, або виявленої недоцільності продовження). Для того, щоб з високою ймовірністю гарантувались позитивні наслідки проекту і мінімізувались ризики, треба використовувати відповідні технології управління на кожній стадії життєвого циклу проекту (на передінвестиційній, інвестиційній, експлуатаційній та ін.), а також системні технології розробки і управління проектом як єдиним цілим (див. рис. 1.1).

Рис. 1.1. Фази та стадії життєвого циклу проекту

управління проект соціальний культурний

Велике різноманіття проектів складає їх систему. В системі проектів є своя ієрархія. За різними критеріями їх можна класифікувати на міжнародні і національні; галузеві і регіональні; складні і прості; економічні, соціальні, політичні; технічні, технологічні, екологічні тощо. Звідси і велика безліч прикладів проектів: розвиток виробничих сил і інфраструктури регіону як умова підвищення добробуту населення; реконструкція (модернізація) підприємства з метою посилення його ринкових позицій; створення нової фірми (організації); розробка нової техніки і технології; створення програм науково-дослідних робіт; формування портфеля інвестиційних пропозицій, орієнтованих на розвиток регіону, окремих галузей, підприємств; створення медіа-проекту з метою пропагування історичних подій, об’єднання суспільства національною ідеєю, «розкрутки» творчих груп, талановитих виконавців тощо.

Важливим елементом є оточення проекту, оскільки важливо визначити середовище, в якому виникає, існує і завершується проект. Оточення проекту - це чинники впливу на його підготовку та реалізацію. Тому їх можна поділити на внутрішні й зовнішні.

До зовнішніх належать політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні та природні (див. рис. 1.2).

Рис. 1.2. Зовнішнє середовище проекту

До політичних чинників належать: політична стабільність, підтримка проекту державними установами, міжнаціональні взаємини, рівень злочинності, міждержавні стосунки тощо. До правових - стабільність законодавства, дотримання прав людини, прав власності, прав підприємництва. До економічних - структура внутрішнього валового продукту, умови регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків, рівень розвитку підприємництва і т. п. Важливим при визначенні оточення проектів є рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, рівень інформаційних та промислових технологій, рівень розвитку енергетики, транспорту, зв’язку, комунікацій тощо.

До внутрішніх належать чинники, пов’язані з організацією проекту. Організація проекту є розподілом прав, відповідальності та обов’язків між учасниками проекту.

Учасниками управління проектами є юридичні або/та фізичні особи, які зобов’язані виконати деякі дії, передбачені проектом, та інтереси яких будуть задіяні при реалізації проекту (див. рис. 1.3).

Рис. 1.3. Схема учасників проекту

До числа учасників можуть входити інвестори, банки, підрядчики, постачальники, гуртові покупці продукції та інші фізичні чи юридичні особи. Учасником проекту може бути також держава. Автором головної ідеї проекту, його попереднього обґрунтування є ініціатор проекту. Ділова ініціатива у здійсненні проекту, як правило, належить замовнику. Замовник - це зацікавлена сторона в здійсненні проекту, Майбутній власник та користувач результатів проекту. Він визначає основні вимоги та масштаби проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок власних коштів або коштів інвесторів, укладає угоди з виконавцями проекту, несе відповідальність за ці угоди та в цілому за проект перед суспільством та законом, керує процесом взаємодії між учасниками проекту.

Якщо інвестор, тобто та сторона проекту, яка забезпечує його фінансування, не є замовником, то вкладення коштів у проект можуть здійснювати банки, інвестиційні фонди та інші кредитні організації.

Вони вступають у договірні відносини із замовником, контролюють виконання контрактів, здійснюють розрахунки з іншими сторонами по мірі виконання робіт. Ціллю інвесторів є максимізація прибутку, на свої інвестиції від реалізації проекту. Вони є повноцінними партнерами проекту й власниками всього майна, придбаного за рахунок інвестицій, до того часу, поки не будуть виплачені всі кошти по контракту (кредитному договору) із замовником.

Свої повноваження по керівництву роботами зі здійснення проекту, а саме: планування, контроль та координацію робіт всіх учасників проекту, замовник та інвестор делегують керівнику проекту. Склад функцій та повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Перед керівником та його командою ставиться завдання керівництва та координації робіт протягом життєвого циклу проекту до досягнення поставлених цілей та результатів при дотриманні встановлених термінів, бюджету та якості. Команда проекту - це специфічна організаційна структура, яку очолює керівник проекту. Вона створюється на період здійснення проекту і завданням її є здійснення функцій управління проектом [31, 33].

Склад команди залежить від характеристик проекту, а саме від його масштабу, складності. Членами команди є: інженер проекту, керівник контрактів, контролер проекту, бухгалтер проекту, керівник відділу матеріально-технічного забезпечення, керівник робіт із проектування, керівник виробництвом (будівництвом), адміністративний помічник. Крім того, учасниками проекту є: контрактор або генеральний контрактор (сторона, яка бере на себе відповідальність за виконання робіт по контракту), субконтрактор (вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня), координатор робіт з експлуатації, проектувальник (юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту), генеральний підрядчик (Юридична особа, чия пропозиція прийнята замовником, несе відповідальність за виконання робіт відповідно до умов контракту), ліцензори (Організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окремих робіт тощо), постачальники, органи влади, власник земельної ділянки, виробник кінцевої продукції проекту, споживачі продукції. На здійснення проекту можуть впливати й інші сторони з оточення проекту, які можуть бути віднесені до учасників, це: конкуренти основних учасників проекту, різні консалтингові, юридичні, посередницькі організації, залучення до здійснення проекту.

Таким чином, управління проектами - це процес управління командою, ресурсами проекту за допомогою спеціальних методів та прийомів з метою успішного досягнення поставленої мети [36, 37, 39].

Важливим елементом управління проектами є своєчасна та точна підготовка проектних матеріалів.

Проектні матеріали - це сукупність документів, що містять опис і обґрунтування проекту.

Існує також багато інших елементів та характеристик, які відіграють важливу роль при управлінні проектами, а саме: початкові умови, обмеження та вимоги до проекту, види забезпечення проекту, методи та техніка управління проектами тощо.

Найважливіша передумова успішного застосування прийомів та методів управління проектами полягає у визначенні й розумінні цілей. Вони визначають сутність проекту. Визначення цілей та їх опис є основою для подальшої роботи над проектом.

Ціль проекту - це бажаний результат діяльності, який намагаються досягти за певний проміжок часу при заданих умовах реалізації проекту [30, 31, 32].

При постановці цілей проекту потрібно знайти відповіді на такі питання:

. Як конкретно повинен виглядати результат проекту (характеристика результатів проекту).

. Які умови повинні враховуватись у процесі реалізації проекту (вимоги та обмеження).

. Хто це буде робити? Коли це буде зроблено?

. Скільки це буде коштувати?

Як цілі проекту можуть висуватися економічні і соціальні результати, вирішення соціальних й екологічних проблем і т. ін. Цілі проекту повинні бути чітко визначені, досягнуті результати - вимірюваними, а обмеження і вимоги повинно бути реально виконуваними. Визначення цілей - процес творчий, але і обґрунтування цілей повинно стати документальною угодою основних сторін; Тобто цілі проекту повинні бути описані. Сам процес описання цілей має такі складові:

. Результати проекту

.1. Предмет проекту;

.2. Економічна ефективність проекту.

. Реалізація проекту

.1. Терміни реалізації проекту;

.2. Ресурси, що будуть використані.

. Ієрархія цілей (як доповнення вказується, яка ієрархія повинна прийматись, якщо одна із цілей не може бути досягнута).

Як правило, для управління проектами характерне визначення однієї ведучої цілі.

Головною ціллю управління проектами є розв’язання таких завдань у найкоротші строки, із найменшими витратами та найкращої якості:

1. Посилення перспективності проекту, тобто розробка стратегічних напрямків розвитку інноваційних процесів, передбачених проектом, проведення поточної та оперативної роботи в цих напрямках.

2. Підвищення якості рішень, що приймаються, визначення кількості цілей і прийняття рішень (їх своєчасність та оперативність, комплексність тощо).

3. Збільшення оперативності управління, тобто прагнення всіх учасників проекту до скорочення терміну проектування й реалізації проектних рішень. Це забезпечує: скорочення термінів прийому, обробки та передачі інформації.

4. Зменшення числа ланок, рівнів в організаційній структурі управління проектами; наближення центрів прийняття рішень до необхідних виконавців.

5. Більш чіткий розподіл і більш тісну кооперацію праці розробників та виконавців проекту.

6. Забезпечення економічної ефективності проекту, що пов’язано з мінімізацією витрат на здійснення нововведень і максимізацією результату.

7. Підвищення відповідальності за проектні рішення [14, 15, 18].

Комплекс професійних знань у галузі управління проектами (Проектного менеджменту) у світовій практиці визначено термінологією «Project Management Body of Knowledge» (PMBOK) - «Основи знань у проектному менеджменті».

Згідно з міжнародними стандартами, проектний менеджмент (управління проектами) - це фах керівництва і координації людських і матеріальних ресурсів на протязі життєвого циклу проекту шляхом використання системи сучасних методів і техніки управління для досягнення жаданих цілей (результатів) в умовах встановлених обмежень по вартості, якості, часу, змісту проекту і з урахуванням особистих інтересів учасників проекту. Проектний менеджмент є інваріантним відносно галузевої специфіки набором знань, умінь, навичок, засобів та інструментів, тобто методи і засоби управління проектами в різних галузях (у машинобудуванні, будівництві, торгівлі, охороні здоров’я, культурі, політиці тощо) однакові. При цьому специфіка предметної галузі визначається професійною мовою, яка зв’язує конкретний проект з інструментами Проектного менеджменту
[26, 37, 38].

Міжнародна асоціація управління проектами IPМА, зокрема, була створена як відповідь на посилення міжнародної функції Проектного менеджменту. Відповідні міжнародні стандарти в управлінні проектами, розроблені РМІ і схвалені IPМА, передбачають системно пов’язані такі їх специфічні функції:

координація (інтеграція) проекту (Project Integration Management) - реалізує процеси моніторингу проекту;

управління змістом проекту (Project Sсоре Management) - визначення цілей проекту, а також робіт і ресурсів, які потрібні для досягнення цілей;

планування часу (Project Тіmе Management) - планування і розрахунки проектних робіт у часі;

управління вартістю проекту (Project Соst Management) - планування ресурсів, оцінювання вартості і розрахунки бюджету проекту;

управління якістю (Project Quality Management) - реалізує процедури планування і страхування якості;

управління людськими ресурсами (Project Нuman Resource Management) - визначення структури організації, навчання персоналу і формування команд проектувальників на чолі з керівником проекту;

управління комунікаціями (Project Соmmunication Management) - реалізує планування комунікацій, передачу інформації, підготовку звітів і адміністрування;

управління ризиками (Project Risk Management) - ідентифікація і кваліфікування ризиків, планування заходів по обмеженню ризиків;

управління контрактами і закупами (Project Procurement Management) -управління забезпеченням товарами і послугами у процесі виконання проекту.

Методологія розробки проекту включає комплексне дослідження - багатоаспектний аналіз (проектний аналіз) для виявлення їхньої техніко-технологічної, комерційної, соціальної, екологічної, фінансової, економічної привабливості і обґрунтованості. Дуже важливо підкреслити, що ідеологія

Проектного менеджменту втілює нерозривність двох його вихідних домінант:

·   перша домінанта - вміння сформулювати, виробити, знайти конструктивну та своєчасну ідею проекту, довести її актуальність, об’єктивну обумовленість, здібність вирішити конкретні задачі, проблеми окремого підприємця, підприємства, установи, регіону, галузі, суспільства, тобто обґрунтувати необхідності здійснення якихось заходів для подолання існуючих проблем. Виходячи з характеру цих проблем, далі будуть вироблятися проекти;

·   друга домінанта - вміння реалізувати ідею в проекті, створити проект, який дозволить отримати оригінальний продукт (результат). Для цього потрібен специфічний комплекс знань і технологій їх використання: формування альтернатив (варіантів); розробка технічних, технологічних, організаційних рішень; розрахунки і обґрунтування для відбору кращого з варіантів тощо. Не виключено, що в процесі роботи над проектом може з’ясуватися неможливість (на даному етапі) реалізувати ідею, наприклад, внаслідок ресурсних обмежень або відсутності відповідних технічних рішень.

Сучасний стан теорії і практики Проектного менеджменту відповідає різноманітним вимогам практики, про що, наприклад, свідчить перелік дев’яти функцій, для виконання яких створено ефективний інструментарій (в тому рахунку і програмний). Для виконання ж задач передпроектного обґрунтування потрібні прийоми і методи, які ще не завжди можна знайти в арсеналі науки. Отже, друга домінанта Проектного менеджменту у практичному плані має досить ефективну, стандартизовану на рівні міжнародних організацій базу у вигляді інваріантних методів і технологій, тобто таких, які придатні до управління проектів незалежно від їх виду, розміру, вартості, складності.

Щодо першої домінанти, то її база ще не завжди достатня і вимагає шукати нові наукові підходи. Для того, щоб визначити характер майбутнього проекту, вивчається стан підприємства у ринковому оточенні і його положення на кривій життєвого циклу підприємства. Одним з найважливіших результатів цього дослідження є констатація того, що підприємство знаходиться в стадії активного розвитку, чи досягло сталої стабільності, чи визначилися ознаки спаду, чи існує загроза банкрутства. Лише після цього можна розглядати власне проектну роботу.

У практиці вітчизняних підприємств передпроектне обґрунтування методами реінжинірингу ще не стало обов’язковим елементом менеджменту внаслідок як суто психологічних причин, так і внаслідок недостатньої наукової розробки технології їх адаптації до наших умов.

Сучасний проектний менеджмент має таку інформаційну складову, яка є об’єктивною необхідністю і обумовлена вимогами ринку адекватно реагувати на виникаючі проблеми у обставинах, які динамічно змінюються. Формування інформаційного забезпечення для підтримки прийняття рішень в управлінні проектами базується на використанні обчислювальної техніки і є багатоаспектним процесом: створення різних автоматизованих інформаційних банків, зокрема інформаційно-пошукових систем, банків даних, банків знань, моделей, експертних систем, пакетів прикладних програм тощо. Цей аспект також потребує подальшого дослідження.

Джерела інформаційного забезпечення управління проектами розподіляються на дві групи:

1.    Інформаційні ресурси якісного аналізу:

1.1.       Інформація із архіву проектів.

1.2.   Документи фінансової і управлінської діяльності.

.3.     Структурні діаграми.

.4.     Спеціалізовані опитувальні аркуші.

.5.     Карти потоків (процесів, з яких складається проект) або потокові діаграми.

2.    Інформаційні ресурси кількісного аналізу:

2.1.       Сітьові методи.

2.2.   Математико-статичні методи.

.3.     Інтегральна оцінка ризиків.

.4.     Імітаційне моделювання.

.5.     Експертні оцінки.

Виконання розглянутих функцій на основі використання різноманітних інформаційних джерел дає обґрунтовані підстави розглядати проектний менеджмент (управління проектами) як процес створення чогось нового, спрямованого на досягнення нових цілей завдяки відновленню, вдосконаленню існуючих або створенню нових систем (виробничих, невиробничих, соціальних тощо) [12, 27].

Отже, Проектна діяльність ставиться до розряду інноваційної, творчої діяльності, тому що вона припускає перетворення реальності, будується на базі відповідної технології, яку можна уніфікувати, засвоїти та вдосконалити.

За методом проектування можна виділити філолофсько-теоретичне проектування - конструювання моделей миру і людини на основі раціонального мислення; духовно-ціннісне проектування - створення в рамках релігійно-етичних систем ідеалу, що втілює подання конкретної культури про людську досконалість; художнє проектування «другої реальності» за допомогою образа, знака, символу та ін.

Відповідно до об’єкта його проектування може бути соціальним (створення моделей суспільних явищ, соціальних інститутів, нових форм соціального пристрою й громадського життя, розробка систем керування, законів і т.д.); педагогічним (створення моделей і образів ідеальної людини в рамках етичних і педагогічних систем, самопроектування особистістю свого розвитку); інженерним (проектування «другої природи» з матеріалу «першої») та ін.

Комбінація різних способів проектування в співвідношенні з тими або іншими складовими об’єктної області дає нам безліч варіантів проектної діяльності - у вигляді спеціалізованих технологій. Наприклад, синтез художнього й технічного проектування народжує технологію дизайну; з’єднання різних елементів соціального, духовно-ціннісного й педагогічного проектування - ідеологію й т.д.

Особливе місце в системі спеціалізованих технологій займає соціально-культурне проектування, що ми розглядаємо як світоглядну й технологічну основу цілого ряду професій соціально-культурної, соціально-педагогічної й культурологічної спрямованості. Кожна із цих професій має свій предмет, мету, завдання і специфічні засоби їхнього рішення, але у свій сутності являє собою різновид проектної діяльності - її вихідним результатом повинен стати проект, призначений для практичної реалізації. В основі будь-якої професії соціально-культурної сфери лежить здатність підготувати й провести культурну акцію (або систему заходів і акцій), попередньо обґрунтувавши її ідею (задум), визначивши мету та завдання, передбачувані засоби їхнього рішення. Захід, акція, програма будуть ефективними лише в тому випадку, якщо в їхню основу буде покладений ідеальний задум - проект, що випереджає дію.

Проаналізувавши сутність, значення та етапи процесу управління проектами можна зробити висновок що, успішність діяльності фахівця у сфері Проектного менеджменту багато в чому залежить від ступеня оволодіння їм технологією проектування, зміст якого становить компетентний аналіз конкретної ситуації, визначення факторів, що впливають на вибір тих чи інших у нашому випадку соціокультурних проектів, далі розробка та реалізація проектів і програм, оптимізація основної складової людської життєдіяльності.

1.2 Характеристика факторів, що впливають на вибір соціально-культурних проектів

В основі технології соціально-культурного проектування лежить проблемно-орієнтований аналіз ситуації. З огляду на що й територіальні, і цільові проекти і програми являють собою відносно самостійну, закінчену й логічно вибудувану послідовність заходів і акцій, орієнтованих в остаточному підсумку на реалізацію проблеми, характерної для певної соціальні групи (в нашому випадку - це студенти вищого навчального закладу), або території в цілому (район, місто, регіон, Україна), першим кроком у ланцюжку завдань, розв’язуваних у процесі розробки проекту, є аналіз проблеми, зміст якої надалі визначає всю логіку проектування. Тому домінуючим принципом розробки будь-якого типу програм та проектів, незалежно від їхнього характеру й радіуса дії, є проблемно-цільова орієнтація, - принцип, практична реалізація якого забезпечує ряд додаткових технологічних достоїнств і можливостей.

Таким чином, соціокультурне проектування - це специфічна технологія, що представляє собою конструктивну, творчу діяльність, сутність якої полягає в аналізі проблем і виявленні причин їхнього виникнення, виробленню цілей і завдань, що характеризують бажаний стан об’єкта (або сфери проектної діяльності), розробці шляхів і засобів досягнення поставлених цілей [30, 51]. Знання реальних проблем дозволяє:

а) точно визначити сфери проектної діяльності (або пріоритетні напрямки соціально-культурного проектування) і аудиторію проекту (соціальну категорію або спільність людей - носіїв проблем);

б) кваліфіковано розробити змістовну частину програми, тобто сформулювати мету і завдання, визначити види соціально-культурної діяльності, які в рамках проекту розглядаються як засіб рішення проблем;

в) визначити соціальні сили, зацікавлені в її реалізації проекту (сили підтримки, потенційних і реальних партнерів, джерела фінансування). Остання обставина дуже важливо не тільки з позиції реальності здійснення проекту, але й з погляду ефективності культурної політики [12, 27, 54]. Загальну логіку формування проекту можна представити в такий спосіб як у табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Спосіб формування проекту

Проблематизація	Ціль		Інструменталізація
				
Проблеми	Мета	Завдання	Методи (заходи й зміст діяльності	Форма організації	Ресурси (засоби)
					
система, що розгортається, дії

Важливим елементом є оточення проекту, оскільки слід визначити середовище, в якому виникає, існує і завершується проект. Оточення проекту - це чинники впливу на його підготовку та реалізацію [18, 20, 37].

Таким чином, фактор який впливає на вибір проектів - це багатомірний соціокультурний простір, в якому живе людина і який відбиває всю сукупність умов її життєдіяльності.

Залежно від культурного матеріалу, з яким людина має справу в рамках соціокультурного середовища (тобто предмета його діяльності) і сфери активності людини, можна виділити наступні її складові, які одночасно можуть виступати областями проектної діяльності або пріоритетних напрямків соціально-культурного проектування:

. Культурно-історична спадщина (або історичне середовище перебування людини, міра її освоєння і потреби).

. Художнє середовище перебування людини, що забезпечує відповідні форми її активності по освоєнню й розвитку предметів і цінностей художньої культури, якість її художнього життя.

. Соціально-психологічне середовище перебування (характер міжособистісних відносин найближчого оточення, форм і способів спільної життєдіяльності людей - їх виробничі й сімейні, формальні й неформальні зв’язки й відносини).

. Духовно-моральне середовище перебування (як у формі суспільної моралі, так і на суб’єктивному рівні - як внутрішньоособистісний зміст духовно-моральних цінностей, норм, ідеалів, змістів людського життя).

. Політичне середовище перебування (характер і зміст політичного життя, умови й можливості участі людини в суспільно-політичній діяльності).

. Екологічне середовище перебування (стан природного оточення, а також ціннісне й діяльнісне самовизначення людини в природному світі).

Сфери проблематики, які ми умовно відносимо до способу життя, можна представити в такий спосіб як у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Структурні елементи середовища

Структурні елементи середовища	Складові способу життя (сфери культурної проблематики)
Художнє середовище перебування	Художня культура
Історичне середовище перебування	Історична культура
Соціально-психологічне середовище перебування	Соціально-психологічна культура
Духовно-моральне середовище перебування	Духовно-моральна культура
Екологічне середовище перебування	Екологічна культура
Політичне середовище перебування	Політична культура

Таким чином, соціально-культурні проблеми, пов’язані зі способом життя, виникають у системах відносин: «людина - мистецтво», «людина - історія», «людина - соціум», «людина - людина», «людина - природа», «людина - політика», «людина - здоров’я», «людина - праця». Незалежно від сфери прояву, джерела й ступеня виразності цих проблем, їхнім носієм є особистість, її цінності, ідеали, спосіб життя та діяльності.

Кожне поле соціокультурного середовища по характері його складових можна представити у вигляді трьох рівнів:

. Предметно-просторове оточення людини: пам’ятники історії й культури, архітектура поселень, виробничі, побутові й суспільні інтер’єри, виробниче й побутове устаткування і т.д.

. Інформаційна складова середовища (художня, правова, політична, естетична, етична інформація).

. Ціннісно-орієнтаційна складова (ціннісне навантаження елементів середовища).

Співвідношення цих складових визначає специфіку й потенціали того або іншого елемента середовища, яке впливає на вибір соціокультурних проектів.

Основними сферами життєдіяльності людини, де вона витрачає свої фундаментальні ресурси (час і енергію), є: освітня (представленими установами системи утворення, у т.ч. спеціального); виробнича (характеризується видами виробничих структур, що визначають номенклатуру професій, умовами професійного самовизначення й самореалізації особистості в тій або іншій сфері трудової діяльності); дозвільно-рекреаційна (представлена дозвільними й туристсько-екскурсійними установами); фізкультурно-оздоровча (інфраструктура установ спорту й охорони здоров’я, що забезпечують здоров’я людини, розвиток його фізичних і психічних здатностей); інформаційна (бібліотеки, засобу масової інформації) (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Сфери життєдіяльності людини

Сфери життєдіяльності	Складові способи життя (сфери культурної проблематики)
Виробничо-освітня	Професійна культура
Дозвільна	Дозвільна культура
Фізкультурно-оздоровча	Психофізична культура

Проблеми функціонування закладів, що відповідають певному полю соціокультурного середовища або сфері життєдіяльності, ставляться до розряду галузевих проблем, які також враховуються при розробці соціально-культурних програм.

Вибір і оцінка людиною тих або інших полів життєдіяльності (елементів середовища) і сфер життєдіяльності, стійкий розподіл свого часу й енергії між ними й визначає спосіб життя, що розуміє як сукупність типових видів і способів діяльності людини (соціальної групи, суспільства), обумовлена системою його цінностей і умовами життя.

Таким чином, фактори які впливають на вибір проектів - це навколишнє оточення людини матеріальні, соціальні, інституціональні й духовні умови її формування, розвитку й самореалізації. Складові соціокультурної ситуації - середовище й сфери життєдіяльності є одночасно сферами проектної діяльності.

Кожне соціокультурне поле середовища і сфера життєдіяльності мають відповідні проблеми і ресурси, які представлені а) потенціалами і б) інфраструктурою, тобто закладами, що виконують різні функції з формування й реалізації усіх складових способів життя.

В умовах конкретного регіону, залежно від характеру й інтенсивності проблем і наявних ресурсів, ті або інші складові соціокультурного середовища можуть виступати як пріоритетні напрямки культурної політики та соціокультурного проектування.

Соціокультурне середовище життєдіяльності (людини, соціальної групи, регіону) є ключовою в технології соціокультурного проектуванні в силу того, що вона піддається зміні, перетворенню. Впливаючи на розвиток і формування особистості, середовище в той же час змінюються, перетвориться під впливом творчої активності людини, завдяки якій потенціали середовища стають реальними можливостями розвитку особистості, умовами її самореалізації. Отже, у рамках соціально-культурної програми можна поміняти умови формування та реалізації способу життя, змінивши ситуацію шляхом:

а) реалізації потенціалів середовища (у всіх її областях) - предметних, інформаційних, ціннісних та ін.;

б) зміни зв’язків і відносин людини із середовищем (розширення його взаємодій з історико-культурною спадщиною, установлення більше тісних і продуктивних контактів із природою, соціальним оточенням, мистецтвом і т.д.);

в) вдосконалення діяльності відповідних установ (або створення нових, залежно від характеру проблем, наявних ресурсів, цілей проекту), що створить додаткові умови гармонізації й оптимізації способу життя.

Реалізуючі потенціали середовища, змінюючи зв’язки й відносини людини із середовищем його перебування, вдосконалюючи діяльність установ або створюючи нові, проекти та програми в результаті повинні забезпечити ріст якісних параметрів способу життя людини, створивши додаткові можливості для розвитку й самореалізації особистості. Це і є фактори які, впливають на вибір проектів. У цьому й полягає основний зміст і цільова настанова технології соціокультурного проектування.

1.3 Методичні підходи до оцінювання ефективності культурно-мистецьких проектів

Питання економічної ефективності при плануванні проектів розглядаються в різних масштабах, та на різних стадіях планування. Відповідно розрізняють і методи, що застосовуються на окремих етапах планування та оцінки:

а) на етапі проведення технічного аналізу та при плануванні фінансування проекту, коли відомі не всі умови підприємницької діяльності, вибір здійснюється на практиці за допомогою спрощеного часткового аналізу;

б) на вирішальній стадії оцінки необхідно розглянути проект у цілому, беручи до уваги результати часткового аналізу, а потім прийняти позитивне або відхиляюче проект-рішення. Це здійснюється за допомогою глобальних моделей. Глобальними вони називаються тому, що дозволяють враховувати всі умови фінансової сфери.

Ефективність проекту характеризується системою показників, які виражають співвідношення доходів та витрат проекту з погляду його учасників. Виділяють такі показники ефективності проекту:

• показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

• показники економічної ефективності, які враховують народногосподарські вигоди та витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

• показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись однакові формули, але значення вихідних показників для розрахунків істотно відрізнятимуться.

Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може бути різною. Показники комерційної ефективності можуть розраховуватися не тільки на весь цикл проекту, а й на місяць, квартал, рік.

Розрізняють три основні методи визначення ефективності проектів на початкових етапах проведення технічного аналізу, які не враховують фактор часу або враховують його неповністю:

-                 порівняння витрат;

-       порівняння прибутку;

-       порівняння рентабельності, до якого належить як спеціальний випадок статистичний метод окупності.

До найпростіших показників ефективності проектів, які застосовуються при проведенні технічного аналізу відносять:

-                 капіталовіддачу (річні продажі, поділені на капітальні витрати);

-       оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньорічний обсяг товарних запасів);

-       трудовіддачу (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники належать до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв’язку.

Для оцінки ефективності проектів доцільніше використовувати показники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності проектів, беручи до уваги комплексну оцінку доходів та витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники. Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект є запорукою якості розрахунків окупності проекту.

Розробка показників ефективності діяльності культурно-дозвільних закладів обумовлена потребами реальної практики управління, необхідністю оцінки доцільності витрат бюджетних засобів.

Особливу актуальність це завдання здобуває у зв’язку із проведеною реформою бюджетного сектора. Концепцією реформування бюджетного процесу передбачає «формування й включення в бюджетний процес процедури оцінки бюджетних витрат, поетапний перехід від кошторисного планування і фінансування витрат до бюджетного планування, орієнтованому на досягнення кінцевих суспільно значимих і вимірних результатів. При цьому система оцінок цих результатів повинна включати «як безпосередні результати (надання послуг певної якості і обсягу), так і кінцеві результати (ефект від наданих послуг для їхніх одержувачів)».

При виборі критеріїв, що відбивають соціально-значимі результати діяльності закладів, варто використати показники, що характеризують активність роботи закладів культури з населенням.

Оцінка рівня ефективності припускає вибір бази порівняння. В умовах, коли соціальні стандарти в сфері культури ще не розроблені, то такою базою можуть виступати:

а) кращі або середні значення показників для установ відповідного типу;

б) значення показників діяльності цієї ж установи в попередній період.

З урахуванням переліку звітних показників культурно-дозвільних закладів і всеукраїнського класифікатора послуг населенню, як вимірювані показники соціальної ефективності культурно-дозвільних закладів пропонується використати:

. Кількість відвідувачів культурно-дозвільних закладів (далі - КДЗ), особи і зміна їхньої чисельності в порівнянні з минулим роком,%.

. Охоплення населення послугами КДЗ,% відвідувачів КДЗ від загальної чисельності осіб на території, яку обслуговує КДЗ.

. Число клубних формувань (одиниць) і зміна (зростання, зниження) кількості учасників клубних формувань у порівнянні з минулим роком,%.

. Кількість культурно-дозвільних заходів, проведених КДЗ за рік (одиниць) та їхня середня відвідуваність.

. Частка культурно-дозвільних заходів, розрахованих на обслуговування соціально менш захищених вікових груп: дітей і підлітків, пенсіонерів, інвалідів і т.д. (в% від загальної кількості проведених заходів).

. Частка заходів, розрахованих на участь всієї родини від загальної кількості заходів,%.

. Частка нових форм культурного обслуговування відвідувачів КДЗ в загальній кількості наданих профільних послуг.

Як основні показники економічної ефективності діяльності культурно-дозвільних закладів пропонується використати такі:

. Середня ціна одного відвідування КДЗ, грн (розрахунок за надходженнями від основної діяльності) і в% від мінімальної заробітної плати.

. Собівартість одного відвідування КДЗ, грн і його зміна (зростання, зниження) порівняно з минулим роком,%.

) Середня зарплата працівника КДЗ, грн/міс. та її рівень порівняно із середньомісячною заробітною платою в інших подібних закладах,%.

Важливою стороною оцінки ефективності діяльності закладів є облік думок споживачів культурних послуг. Для рішення цього завдання можна використати такий механізм, як регулярне проведення соціологічних досліджень (моніторингу) із проблем якості та рівня культурного-мистецьких проектів в освітніх навчальних закладах.

Впровадження системи моніторингу культурних потреб студентів забезпечить встановлення постійного зворотного зв’язка між органами управління у втіленні культурного-мистецьких проектів та студентською аудиторією, яка бере участь у цих проектах. Це дозволить підвищити ефективність управління культурно-дозвільними проектами й адресністю надаваних послуг.

2. Дослідження процесу управління проектами в умовах діяльності КМЦ КНТЕУ

.1 Характеристика процесу управління проектами в діяльності КМЦ КНТЕУ

Управління у сфері культури та мистецтв - це специфічний вид менеджменту, що передбачає:

-                 керівництво людьми як погодження дій усіх об’єктів управління;

-       спосіб і манеру ділового спілкування;

-       мистецтво керувати;

-       систему адміністративних-методів керівництва;

-       ієрархію керівництва.

Структура менеджменту включає:

-                 визначення і теоретичне обґрунтування мети і завдань діяльності організації (фірми, підприємства, закладу);

-       створення колективу (команди), спроможного досягти поставленої мети.

Менеджмент в сфері культури та мистецтв охоплює усі напрями діяльності, цілеспрямовано впливаючи на творчу роботу колективів, на організацію і проведення широкомасштабних шоу-програм та інших шоу-заходів.

Предметом менеджменту є розробка і прийняття управлінських рішень. Менеджер повинен володіти знаннями з економіки, організації та управління виробництвом, підприємством, з мікро- і макроекономіки, фінансово-кредитної та комерційної діяльності, соціальної політики.

Менеджмент у сфері культури та мистецтв як управлінська діяльність «сама по собі є частиною загального процесу розробки, підготовки та реалізації шоу-програм та проектів. Менеджмент як система управління людьми спрямований на досягнення мети перспективної і поточної. Вона охоплює усі сторони життєдіяльності об’єкта управління.

Основні етапи діяльності менеджера у сфері культури та мистецтв по реалізації проектів:

-                 визначення мети;

-       оцінка ситуації;

-       визначення шляхів і методів досягнення мети. Детальніший аналіз видів робіт припускає виділення серед них таких, як:

-       аналітична робота;

-       проектування варіантів рішень та вибір певного варіанту дій;

-       робота для реалізації обраного рішення. У процесі їх виконання можуть бути внесені корективи, продиктовані засобами та коштами.

Досягнення цілей організації є кінцевими результатами діяльності, зокрема, - виконання програм, у сфері культури та мистецтв які передбачають: зовнішню мету, спрямовану на функціонування і розвиток системи, та внутрішню, спрямовану на удосконалення організації діяльності відповідних структур. Чітке формування мети забезпечить досягнення бажаних результатів.

Розвиток та діяльність КМЦ - це сукупність взаємопов’язаних, організованих, соціально-культурних виробничих процесів, що спрямовані на створення та задоволення потреб студентства в організації та проведенні культурно-мистецьких проектів з використанням матеріально-технічної бази КМЦ на основі художньо-самодіяльних колективів КНТЕУ.

Культурно-мистецький центр (скорочено КМЦ КНТЕУ) є структурним підрозділом університету, створений відповідно до постанови Вченої ради та наказу ректора КНТЕУ від 1 грудня 2011 p. і є об’єктом нашого дослідження.

Культурно-мистецький центр не є юридичною особою і головним регламентуючим документом організації є Положення «Про Культурно-мистецький центр».

Головною метою діяльності Культурно-мистецького центру є сприяння духовному розвитку студентів, які навчаються в університеті.

Основним завданням діяльності Центру є: організація та здійснення художньо-естетичного виховання студентської молоді як складової навчально-виховного процесу, популяризація аматорського руху в системі університету, координація діяльності факультетів, регіональних навчальних закладів в розвитку художньої самодіяльності.

Функції Центру:

-                 пропаганда духовних, історичних та культурних надбань українського народу;

-       створення, розповсюдження та популяризація творів музичного, хореографічного, театрального, образотворчого, декоративного та прикладного мистецтва;

-       вивчення та забезпечення духовних і культурних потреб студентської молоді шляхом організації та проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів;

-       організація концертів, театралізованих вистав, конкурсів тощо колективами студій, ансамблів, груп студентської самодіяльності і співробітників університету;

-       організація зустрічей з провідними діячами культури і мистецтва;

-       участь в організації загально-університетських культурно-виховних заходів, інавгурацій, фестивалів, оглядів художньої творчості тощо;

-       організація роботи колективів художньої самодіяльності студій, театрів, ансамблів, клубів, аматорських гуртів, залучення до художньої творчості студентської молоді;

-       надання організаційно-методичної допомоги у проведенні дебюту першокурсника, днів факультетів, конкурсів КВН, інших творчих змагань студентів факультетів і навчальних закладів університету;

У своїй діяльності Центр керується чинним законодавством України, нормативними актами міністерств освіти і науки, культури і туризму, Статутом КНТЕУ, наказами і розпорядженнями ректора та Положенням про КМЦ (див. дод. Б).

Центр здійснює свою роботу у взаємодії з деканатами, навчальними закладами, радами студентського самоврядування відповідно до завдань, які покладені на Центр. Центр працює на основі перспективних і поточних планів, які затверджуються ректором.

Центр розміщується в приміщенні Університету за адресою: м. Київ,
вул. Кіото, 19.

Для виконання визначених завдань Центр має право:

-                 здійснювати дії, які належать до компетенції Центру і не суперечать чинному законодавству;

-       формувати перспективні і поточні плани роботи і подавати їх для затвердження ректору;

-       вносити пропозиції ректорату щодо поліпшення організації та змісту культурно-мистецької роботи в університеті;

-       проводити різноманітні заходи культурно-мистецького характеру за участю студентів університету з метою естетичного виховання та культурного дозвілля і відпочинку;

-       організовувати для співробітників і студентів концерти, вечори відпочинку, театралізовані конкурси, лекторії і презентації з мистецтва тощо.

Обов’язки Центру:

-                 дотримуватися Статуту КНТЕУ, правил внутрішнього розпорядку, вимог щодо охорони праці;

-       додержуватися високих моральних норм і принципів, почуття красоти у виборі напрямів та змісту мистецько-виховної роботи;

-       здійснювати координацію діяльності деканатів в розвитку художньої самодіяльності студентських колективів.

Організаційна структура Центру (рис. 2.1) визначається штатним розписом, який затверджується ректором.

Чисельність працівників КМЦ за штатним розписом на даний момент становить 10 осіб (табл. 2.1.)

Таблиця 2.1. Штатний розпис КМЦ КНТЕУ

№ пор.	Посада	Кількість одиниць
1	Директор	1
2	Художній керівник	1
3	Керівники творчих колективів	5
4	Адміністратор	1
5	Акомпаніатор	1
6	Костюмер	1
	Разом	10

Рис. 2.1. Організаційна структура КМЦ

Більшість працівників мають фахову освіту, досвід роботи у сфері культури та мистецтв. 3 працівника КМЦ працюють у закладі більше шести років. Як видно з організаційної структури управління в КМЦ спостерігається мінімальна кількість рівнів та елементів організаційної структури. Це забезпечує швидку та безпосередню передачу інформації, розпорядчого впливу від суб’єкту до об’єкту управління. Наявна організаційна структура управління є оптимальною для управління проектами у культурно-дозвільній організації. Але штат КМЦ недостатньо укомплектований.

Керівництво Центром здійснюється директором, призначення та звільнення якого проводиться ректором університету. З директором укладається контракт до 5 років.

Директор:

-    організує роботу Центру відповідно до поставлених перед ним завдань;

-          від імені університету представляє Центр в установах культури виконавчої влади, творчих спілках і об’єднаннях;

-          подає пропозиції щодо проекту штатного розкладу, розробляє плани роботи Центру та подає їх на затвердження ректора університету;

-          формує разом з відділом кадрів склад Центру, визначає обов’язки працівників, розробляє посадові інструкції, які затверджуються ректором;

-          забезпечує складання відповідної оперативної інформації про діяльність Центру;

-          видає розпорядження працівникам відповідно до напрямків і завдань Центру, виконання яких обов’язкове для працівників Центру;

-          порушує перед ректором питання про заохочення працівників або притягнення їх до відповідальності, надавати їм організаційно-методичну допомогу в цій роботі.

Директор несе персональну відповідальність за результати діяльності Центру:

-    вживає заходів до підвищення кваліфікації працівників Центру;

-          вирішує питання щодо забезпечення працівникам необхідних умов праці, оснащення робочих місць відповідним обладнанням, матеріалами, реквізитом;

-          періодично інформує про діяльність Центру на сторінках газети «Університет і час», на сайт університету.

Для колективного обговорення нагальних питань діяльності Центру, визначення художнього рівня репертуару, змісту культурно-мистецьких заходів, координації взаємодій з деканатами, колективами художньої самодіяльності в Центрі функціонує художня рада (див. дод. Б), персональний склад якої погоджується з ректором.

Культурно-мистецький центр ліквідується, реорганізується наказом ректора відповідно до рішення Вченої ради.

Виробнича система КМЦ складається з елементів, серед яких працівники, засоби і предмети праці, технологія та організація виробництва.

Для проведення різноманітних проектів (конкурсів, концертів, шоу-програм, фестивалів) в КМЦ є окреме приміщення - зала розрахована на 764 місця з холом, туалетними кімнатами, гардеробом, хореографічним та репетиційним залом, двома кімнатами для співробітників центру. КМЦ використовує такі засоби оргтехніки:

-    комп’ютер - 2 шт.;

-          копіювальний апарат -1шт;

-          телефон - 2 шт.;

-          Інтернет для отримання оперативної інформації.

Основними ресурсами виробничої системи КМЦ є:

а) технічні ресурси: КМЦ забезпечено виробничим обладнанням та інвентарем, але зазначимо, що виробниче обладнання КМЦ переважно є зношеним та непридатним для використання (сценічне, звукове та світлове обладнанням, музичні інструментами, сценічні костюми, оргтехніка, декорації та ін.);

б) технологічні ресурси: в КМЦ використовуються технологічні процеси по організації та проведенні різноманітних концертів, вечорів, фестивалів;

У КМЦ застосовуються традиційні технології, які експлуатуються протягом останніх років, розробки нових проектів впроваджуються, але недостатньо фінансово забезпечуються.

в) просторові ресурси: виробнича система КМЦ функціонує за умов дефіциту площ виробничих приміщень. Зазначимо, що у КМЦ відчувається брак аудиторного фонду для репетицій творчих колективів та реалізацій культурно-мистецьких проектів (просторові ресурси, які використовує КМЦ на даний момент вимагають капітального ремонту). Виробнича система організації забезпечена необхідними комунікаціями - енергопостачанням, водопостачанням тощо за рахунок фондів КНТЕУ;

г) інформаційні ресурси: керівництво організації має доступ до інформацію про діяльність виробничої системи. Достовірність інформації ґрунтується на даних оперативного обліку виробництва. В КМЦ недостатньо розроблена нормативно-правова база.

Головною метою діяльності Центру є формування цілісної і всебічно розвиненої особистості, популяризація інтелектуального й змістовного дозвілля, різноманітних видів та напрямків художньо-творчого виконавського мистецтва (театрального, вокального, музичного, хореографічного, образотворчого тощо), а також розкриття творчого потенціалу студентської молоді, ознайомлення з культурно-мистецьким надбанням світу, організація дозвілля та культурного відпочинку студентів, викладачів та співробітників КНТЕУ. У КМЦ діють мистецько-творчі студії, клуби та колективи з різних культурно-мистецьких напрямків (див. дод. В).

Фольклорно-інструментальний ансамбль під керівництвом Чернишука Віталія Васильовича.

Колектив брав участь у культурно-мистецьких заходах КМЦ:

) «Посвята в студенти»;

) «День факультету ФРГТБ»;

) святкування Нового року в НВО - концерт для професорсько-викладацького складу;

) святкування Міжнародного жіночого дня;

) «День рідної мови»;

) привітання ветеранам до Дня перемоги 9 травня;

) виступ на концерті до «Дня працівника освіти»;

Протягом року керівником колективу надавалася методична допомога у підготовці та проведенні заходів КМЦ.

Кількість учасників колективу - 10 осіб. Матеріально-технічні потреби: музичні інструменти, концертні костюми, репетиційна база, участь у фестивалях та конкурсах, преміювання учасників.

Ансамбль народного танцю - керівник колективу Дольчук Тетяна Володимирівна.

Керівником колективу проведена наступна робота:

-    встановлений та затверджений графік репетицій;

-          складений план розвитку ансамблю на наступний навчальний рік;

-          створені танцювальні етюди, на основі яких будуть укладатися нові хореографічні номери;

-          зроблено постановку хореографічних номерів «Вітальний»;»Кумушки «;»Полька»;

-          розроблено та складено урок іта народного танцю.

За час роботи колектив брав участь у концертній програмі «Шлягер року», «Посвята в студенти», «Студентська весна» та інших. Керівником колективу надавалася методична допомога у підготовці та проведенні заходів КМЦ.

Кількість учасників колективу - 10 осіб. Матеріально-технічні потреби: концертні костюми, участь у фестивалях та конкурсах, преміювання учасників.

Студентський камерний академічний хор - керівник колективу Сіненко Оксана Олександрівна.

Колектив здійснює активну виконавську діяльність, бере участь у загально-університетських заходах, міських концертах та фестивалях хорового мистецтва, зокрема, у:

. «Посвяті в студенти».

. Першому Всеукраїнського фестивалі «Суцвіття» (8-9 грудня в Українському домі та фіналі в Національному театрі оперети) студентський хор нагороджений Дипломом.

. Татарському народному святі «Зустріч зими і весни» (26 грудня в Будинку культури СБУ). Хор нагороджений грамотою міністра культури і туризму України Ю.П. Богуцького.

. Десятій Ювілейній міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні - 2012» (15 лютого в Палаці спорту); хор нагороджений дипломом від міністра освіти і науки України та президента академії педагогічних наук України.

. Святкуванні Міжнародного жіночого дня 8 березня.

. Культурно-мистецькій акції до Міжнародного дня рідної мови «Мовна палітра» (14 березня в Будинку офіцерів).

. Першому міському фестивалі хорового мистецтва «Пісня над Дніпром» (у рамках святкування Дня Києва, 26 травня на Співочому полі; нагороджений дипломом).

. Спільному виступі із молодіжним хоровим колективом «Яшь йореклер» при Всеукраїнському татарському культурному центрі «Туган тел» на IV Міжнародному тюрко-татарському фестивалі «Київ сандугачи - 2012» (8-9 червня в Будинку культури СБУ, Лист подяки).

Кількість учасників - 18 осіб

На сьогодні студентський камерний академічний хор записує другий аудіо-диск, в якому буде представлена репертуарна політика колективу.

Матеріально-технічні потреби колективу: концертні костюми, участь у фестивалях та конкурсах, преміювання учасників.

Команда КВН КНТЕУ «Торговий дім».

·   Команда КВН КНТЕУ брала участь у фестивалях КВН:

·   «Кубок Веселого Народу» в м. Черкаси;

·   фестивалі команд КВН «Жемчужина у моря» в м. Одеса;

·   фестивалі Студентських театрів естрадних мініатюр «Шалантух» м. Рівне;

·   чемпіонаті КВН м. Києва.

Директор КМЦ Тадля Олександр Миколайович був нагороджений дипломом Асоціації КВН за підтримку молодіжного руху КВН України.

Кількість учасників - 13 осіб.

Матеріально-технічні потреби колективу: концертні костюми, участь у фестивалях КВН, преміювання учасників, репетиційна база, реквізит, фонограми.

Студії вокалу та сучасної музики - керівник студії (на громадських засадах) Медведєва Кароліна Анатоліївна - підготовила учасників, які виконували українські, російські, англомовні пісні на загальноуніверситетських та корпоративних заходах, які проводив Культурно-мистецький центр.

Студентки КНТЕУ Краснікова Катерина та Нудьга Олександра перемогли у програмі «Караоке на Майдані» і вибороли право взяти участь у телевізійному проекті «Шанс» на телеканалі «1+1».

Кількість учасників - 12 осіб.

Матеріально-технічні потреби колективу: концертні костюми, участь у фестивалях та конкурсах, преміювання учасників, якісні фонограми.

Вокальний ансамбль «Чарівниці» - керівник колективу Шестаков Володимир Олександрович.

Вокальний ансамбль брав участь майже у всіх заходах в КНТЕУ:

·   дебюті першокурсника;

·   зустрічах поважних гостей;

·   у конференціях;

·   фестивалях;

·   у різноманітних студентських святах.

Особливо потрібно відмітити роботу колективу «Чарівниці» до Дня Перемоги. Він підготував спеціальну програму для ветеранів і успішно її виконав. В репертуарі колективу - 35 пісень, серед яких переважають українські народні пісні. У даний період колектив готується до поїздки у м. Пулави (Республіка Польща) на фестиваль «Ізабеліада».

Кількість учасників - 12 осіб.

Матеріально-технічні потреби: музичні інструменти, концертні костюми, репетиційна база, участь у фестивалях та конкурсах, преміювання учасників, якісні фонограми.

Студентський театр-лабораторія був створений студентами університету за підтримки Культурно-мистецького центру. Керівник колективу - Білиць Ігор.

Колектив Студентського театру-лабораторії підготував та виступив з виставою «Пелікани в пустелі», а також організував майстер-клас з театрального мистецтва. Кількість учасників колективу - 11 осіб.

Матеріально-технічні потреби колективу: костюми для вистав, участь у фестивалях, преміювання учасників, репетиційна база, реквізит, фонограми.

Студія сучасного танцю - керівник колективу Олександр Мостовий.

Складений план розвитку студії на наступний навчальний рік; затверджений план балетмейстерсько-постановчої роботи для створення репертуару студії; створені танцювальні етюди, на основі яких будуть укладатися нові хореографічні номери.Кількість учасників колективу - 27 осіб. Матеріально-технічні потреби: концертні костюми, участь у фестивалях та конкурсах, преміювання учасників (див. дод. Г).

Проведемо порівняльний аналіз діяльності Культурно-мистецького центру КНТЕУ (див. табл. 2.2). В таблиці наведено кількісні показники - число колективів, культурно-мистецьких заходів і якісні; кількість дипломів, якими були нагороджені творчі колективи і учасники за перемоги в тих або інших фестивалях та конкурсах.

Таблиця 2.2. Аналіз діяльності культурно-мистецького центру КНТЕУ

№ пор.	Зміст діяльності	2010/2011 навчальний рік	2011/2012 навчальний рік
1	Кількість творчих колективів	4	8
2	Керівники колективів	4	8
3	Кількість учасників художньої самодіяльності	53	103
4	Соціологічні дослідження	1	2
5	Клуби по інтересах і аматорські об’єднання	1	2
6	Колективи, нагороджені дипломами конкурсів і фестивалів:	3	14
	Міські	2	3
8	Всеукраїнські	1	9
9	Міжнародні	-	2
10	Кількість культурно-мистецьких заходів	17	27

Аналізуючи діяльність культурно-мистецького центру КНТЕУ за 2010-2012 рр. можна зробити висновок, що кількість творчих колективів зросла з 4 до 8; до КМЦ було запрошено 3 керівника колективів; кількість учасників художньої самодіяльності збільшилась на 50 осіб. Це безумовно вплинуло на відзначення студентів учасників творчих колективів на міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсах та фестивалях з 3 лауреатських звань у 2010-2011 н.р. до 14 у 2011-2012 н.р.; в університеті зросла кількість культурно-мистецьких заходів з 17 до 27 протягом року.

Культурно-мистецьким центром на протязі навчального року ведеться робота по залученню студентів до художніх колективів та надається технічна підтримка культурно-масових заходів, які проводять факультети університету.

Подальша стратегія розвитку КМЦ буде спрямована насамперед на реалізацію загально-університетських проектів, створення нових колективів, підвищення художнього рівня аматорського мистецтва в університеті.

.2 Аналіз структури та змісту культурно-мистецьких проектів КМЦ КНТЕУ

Структура культурно-мистецької програми не має жорстко заданої форми. Тим більше, не може йтися про уніфікацію змісту тих чи інших її розділів. У той же час в процесі соціально-культурного проектування до сьогодні намітилася певна структура, що відбиває процес проектування й дозволяє простежити логіку обґрунтування тих або інших проектних рішень, а також побачити зв’язок між теоретичними елементами програми (мета, пріоритети та ін.) і конкретними проектами, а також заходами для їхньої реалізації.

Культурно-мистецький проект являє собою відносно самостійну, закінчену, логічно вибудувану послідовність акцій, що дозволяє розв’язати реальні проблеми соціальної групи, створює умови для соціокультурної самодіяльності населення.

Можна виділити два типи цільових проектів, які відрізняються один від одного логікою, алгоритмом і технологією проектування.

Перший тип умовно можна позначити як організаційний проект, що припускає створення тих або інших форм недержавних громадських об’єднань.

У свою чергу існує кілька варіантів організаційний проектів:

-    за цілями і змістом діяльності вони можуть бути або в одній проектній (наприклад, громадські об’єднання, що діють у політичній, екологічній, історичній сферах), або в декількох проектних сферах;

-          за соціальною базою (аудиторією проекту), яка або чітко визначена (тобто конкретна категорія або соціальна група - професійна, статусна, етнічна, проблемна), або аудиторія проекту є змішаною.

Специфіка розробки організаційний проектів:

. Особливості проблемного поля та цільової орієнтації.

Мета та завдання організаційного проекту визначається переважно змістом соціально-культурних проблем.

. Специфіка сфери проектування. Організаційний проект, як правило, розробляється в одній проектній галузі (тобто мета, завдання й зміст діяльності громадського об’єднання перебувають або в сфері художньої культури, або в сфері політичної культури і т.д.).

. Особливості соціальної бази. Аудиторія організаційного проекту найчастіше змішана. Тому в процесі розробки проекту щодо створення того або іншого громадського об’єднання охарактеризувати особистісні проблеми досить важко, адже вони є різними у представників різних соціальних груп. Набагато ефективніше давати характеристику типових потреб людини, задоволення яких вони поєднують з діяльністю громадського об’єднання.

. Особливості форм реалізації організаційного проекту (тобто організації учасників, виконавців і аудиторії проекту) - це завжди той, або інший вид недержавних громадських організацій.

Загальна логіка розробки проектів виглядає в такий спосіб (табл. 2.3):

Таблиця 2.3. Структура та зміст розділів організаційного проекту

Зміст соціально-культурних проблем		Пріоритетна сфера соціально-культурної діяльності
Аудиторія проекту (характеристика потреб, інтересів, проблем)		Мета й завдання  проекту
Напрямки й зміст  діяльності		Форма реалізації  проекту

У 1-му розділі проекту визначається його назва, що повинна, по можливості, відбивати його основну ідею.

-й розділ - сфера проектування. Розділ включає, по-перше, характеристику проблем, розв’язуваних за допомогою даного проекту; по-друге, визначення пріоритетних напрямків та видів соціально-культурної діяльності. У сукупності це і є обґрунтування актуальності проекту, тобто відповідь на питання «чому?».

-й розділ - аудиторія проекту (відповідь на питання «для кого?»). У ньому дається повна характеристика проблем, потреб, інтересів, особливостей тієї або іншої категорії або соціальної групи, який адресована програма. Крім соціально-демографічних характеристик (стать, вік, професія та ін.), тут необхідно враховувати спосіб життя типового представника даної групи, його положення в суспільстві, коло інтересів.

-й розділ - мета та завдання проекту (відповідь на питання «навіщо?»). Як ми вже відзначали, мета - це, зазвичай, «перевернені» проблеми, які отримані в процесі аналізу ситуації, - вони фіксують її бажаний стан, яке необхідно досягти в результаті реалізації проекту. Завдання - більше конкретні кроки, які в змістовній частині проекту можна забезпечити (вирішити) відповідними заходами.

-й розділ - форма реалізації проекту. Залежно від задуму проекту, змісту діяльності й наявних ресурсів, формою реалізації проекту може бути: соціально-культурний-мистецький центр, громадське об’єднання, фонд, клуб, окремий захід або цикл заходів, конкурсна програма.

-й розділ проекту - його зміст. Відповідь у рамках проекту на питання «Як?» може бути представлена у вигляді таблиці (табл. 2.4):

Таблиця 2.4. Зміст проекту

Напрямки діяльності	Зміст діяльності	База реалізації	Виконавці та співвиконавці	Строки реалізації
1	2	3	4	5

7-й розділ - бюджет (загальна сума, структура витрат і призначення їхньої витрати).

-й розділ - джерела фінансування (у т.ч. й розподіл фінансових витрат шляхом вказівки джерел і частки бюджетного й позабюджетного фінансування, тих або інших розділів проекту, яких відповідають Державним або регіональним програмам, конкурсним умовам різних фондів і т.д.).

В університеті було проведено анкетування студентських культурно-мистецьких об’єднань. Базою дослідження зазначеної проблеми стали 12 регіональних навчальних закладів КНТЕУ. Усього в анкетуванні брали участь 294 студента. Згідно проведеного анкетування можна зробити висновок, що найбільш популярними культурно-мистецькими проектами в КНТЕУ є: «Посвята у студенти», «Дебют першокурсника», «Студентський капусник», «Новорічні вечорниці», «Брейн-ринг», День Св. Валентина, заходи присвячені міжнародному жіночому Дню 8 березня, Фестивалі команд КВН, «Міс Університету», «Студентська весна» та інші. Проаналізуємо структуру та зміст вищенаведених культурно-мистецьких проектів (див. табл. 2.5 - 2.5.4, дод. Д).

Таблиця 2.5. Проект № 1. «Посвята в студенти» загальні положення

1	Назва проекту	Посвята в студенти
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Наказ ректора КНТЕУ
7	Термін реалізації програми	31 серпня кожного року
8	Мета програми	збереження та пропагування університетських цінностей та традицій; проведення інавгурації на початку навчального року; проведення посвяти в студенти
9	Соціальна категорія	Студенти 1 курсу, професорсько-викладацький склад, батьки студентів
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.5.1. «Посвята в студенти» управління проектом

1	Замовник програми	Ректорат КНТЕУ, 02156, м. Київ,  вул. Кіото, тел/факс. 8(044)5443974
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Перший проректор університету Корольчук О.П.
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр КНТЕУ

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 3000 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми - 120 осіб.

.3. Сценарний план проведення заходу:

Інавгурація навчального року, посвята в студенти, святковий концерт за участю творчих колективів університету та популярних виконавців української естради.

.4. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове, сценічне обладнання та генератор живлення (компанія «Бастер»).

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 77000-00 грн, за рахунок бюджету КНТЕУ.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.7.2).

Таблиця 2.5.2. «Посвята в студенти». Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Оформлення сценічного простору	5000,00
2	Звукове, сценічне обладнання	19500,00
3	Гарантована оплата праці творчим колективам та популярним виконавцям української естради.	52500,00
4	Усього	77000,00

Актуальність завдань заходу

Актуальність завдань заходу збереження та пропагування університетських цінностей та традицій.

Проект № 2. «Дебют першокурсника» (табл. 2.6, 2.6.1, 2.6.2)

Таблиця 2.6. «Дебют першокурсника». Загальні положення

1	Назва проекту	Дебют першокурсника
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Наказ ректора КНТЕУ
7	Термін реалізації програми	Жовтень кожного року
8	Мета програми	Конкурс проводиться з метою подальшого розвитку самодіяльного вокального, хореографічного, інструментального, театрального мистецтва, залучення першокурсників до діяльності художніх колективів культурно-мистецького центру. Конкурс має продемонструвати розмаїття творчих здобутків першокурсників в кожній номінації, пошук нових форм та особливостей жанру
9	Соціальна категорія	Студенти 1 курсу, професорсько-викладацький склад
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.6.1. «Дебют першокурсника». Управління проектом

1	Замовник програми	Ректорат КНТЕУ, 02156, м. Київ,  вул. Кіото, тел/факс. 8(044) 5443974
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Перший проректор університету Корольчук О.П.
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Художньо-методична рада університету, відділ навчально-виховної роботи, Культурно-мистецький центр.

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 750 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми - не залучались.

.3. Зміст проведення заходу.

У конкурсі беруть участь тільки студенти перших курсів КНТЕУ.

Конкурс проводиться за номінаціями:

·   вокал (театралізований вокальний номер - сучасна естрадна пісня, факультети можуть включити до цієї номінації виступ вокально-хорового ансамблю народного напрямку, вокально-хорового ансамблю академічного напрямку) тривалість номеру 5 хв;

·   сучасна хореографія. Тривалість номера - 6 хв;

·   студентський театр естрадних мініатюр (факультети представляють концертні номери, куди можуть бути включені інтермедії, скетчі, мініатюри, сценки, пантоміма, клоунада та ін., номери у гумористичному жанрі). Тривалість номера - 6 хв;

·   інструментальна музика. Тривалість номера - 3,5-4 хв;

3.4. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове та світлове обладнання КМЦ КНТЕУ.

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 4500.00 грн, в тому числі за рахунок Асоціації випускників КНТЕУ.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми наведені у табл. 2.6.2:

Таблиця 2.6.2. «Дебют першокурсника». Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Оформлення сцени	1000.00
2	Придбання призів та сувенірів для нагородження переможців конкурсу	3500.00
3	Усього	4500.00

Актуальність завдань заходу

Актуальність завдань заходу - розвиток вокального, хореографічного, інструментального, театрального мистецтва, створення нових і зміцнення існуючих колективів культурно-мистецького центру;

·   підтримка талановитої молоді, популяризація нових творів;

·   пошук оригінальних зразків вокальної, хореографічної, інструментальної, театральної творчості;

·   підвищення художнього рівня аматорського мистецтва;

·   виявлення кращих студентів-першокурсників у сфері вокального, хореографічного, інструментального, театрального мистецтва.

Проект №3. «Студентський капусник» (табл. 2.7; 2.7.1; 2.7.2)

Таблиця 2.7. «Студентський капусник». Загальні положення

1	Назва проекту	Міжнародний день студента - «Студентський капусник «
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Наказ Міністерства освіти і науки, Наказ Ректора КНТЕУ
7	Термін реалізації програми	ІV квартал кожного року
8	Мета програми	Втілення позитивних тенденцій у формування світогляду студентської молоді; підтримка студентської молоді КНТЕУ
9	Соціальна категорія	Студентська молодь КНТЕУ
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.7.1. «Студентський капусник». Управління проектом

1	Замовник програми	Ректорат КНТЕУ, 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, тел/факс. 8(044)5443974
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Перший проректор університету Корольчук О.П.
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Відділ навчально-виховної роботи, Культурно-мистецький центр.

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - приблизно 764 осіб.

.2. Сценарний план проведення заходу концертна програма, кращі номера «Дебюту першокурсника».

.3. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове та світлове обладнання КМЦ КНТЕУ.

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 1000.00 грн, у тому числі за рахунок Асоціації випускників КНТЕУ.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.7.2).

Таблиця 2.7.2. «Студентський капусник». Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Оформлення сцени	600.00
2	Придбання призів та сувенірів для учасників вікторин, конкурсів.	400.00
3	Всього витрат	1000.00

Актуальність завдань заходу

Актуальність завдань заходу - святкування Міжнародного дня студентів спрямоване на пропаганду змістовного дозвілля культурного розвитку, формування світогляду молоді. Захід спрямовано на підтримку студентського руху.

Корпоративний захід для професорсько-викладацького складу та співробітників університету (табл. 2.8, 2.8.1, 2.8.2).

Таблиця 2.8. «Новорічні вечорниці». Загальні положення

1	Назва проекту	Корпоративний захід для професорсько-викладацького складу та співробітників університету «Новорічні вечорниці»
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Згідно плану заходів на навчальний рік
7	Термін реалізації програми	Кінець грудня
8	Мета програми	Збереження та пропагування університетських корпоративних цінностей і традицій
9	Соціальна категорія	Професорсько-викладацький склад та співробітники університету
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.8.1. «Новорічні вечорниці». Управління проектом

1	Замовник програми	Профком КНТЕУ
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Голова профспілкової організації
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 450 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми - не залучались.

.3. Сценарний план проведення заходу.

.5. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове та світлове обладнання П.П. Кравець.

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 10000.00 грн, у тому числі за рахунок Профспілкової організації КНТЕУ.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми:

Таблиця 2.8.2. «Новорічні вечорниці». Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Звукове та світлове обладнання	6500.00
2	Придбання призів та сувенірів для нагородження переможців фестивалю	1000.00
3	Оформлення заходу	2500.00
4	Всього	10000.00

Актуальність завдань заходу

Актуальність завдань заходу - збереження і пропагування університетських корпоративних цінностей та традицій.

Проект № 5. «Брейн-ринг» (табл. 2.9, 2.9.1, 2.9.2)

Таблиця 2.9. «Брейн-ринг». Загальні положення

1	Назва проекту	Брейн-ринг
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Згідно плану навчально-виховної роботи КНТЕУ
7	Термін реалізації програми	Січень, лютий кожного року
8	Мета програми	Ігри проходять з метою розвитку інтелектуальних, творчих інтересів і здібностей молоді
9	Соціальна категорія	Студенти університету та регіональних навчальних закладів КНТЕУ
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.9.1. «Брейн-ринг». Управління проектом

1	Замовник програми	Ректорат КНТЕУ
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Перший проректор університету Корольчук О.П.
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 150 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми - не залучалися.

.3. Сценарний план проведення заходу.

.5. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове та світлове обладнання КМЦ КНТЕУ.

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 1500.00 грн.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.9.1).

Таблиця 2.9.1. «Брейн-ринг». Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Придбання призів та сувенірів для нагородження переможців ігор	1500.00
2	Всього	1500.00

Актуальність завдань заходу

Актуальність завдань заходу - розвиток інтелектуальних, творчих інтересів і здібностей молоді.

Проект № 6. День Святого Валентина (табл. 2.10, 2.10.1, 2.10.2).

Таблиця 2.10. День Святого Валентина. Загальні положення

1	Назва проекту	«Зорепад кохання» до Дня Святого Валентина
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Розпорядження Ректора університету
7	Термін реалізації програми	І квартал кожного року
8	Мета програми	організація змістовного дозвілля молоді університету;  втілення позитивних тенденцій у формування світогляду молоді; підтримка молоді, та студентів КНТЕУ
9	Соціальна категорія	Студенти університету та регіональних навчальних закладів КНТЕУ
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.10.1 . День Святого Валентина. Управління проектом

1	Замовник програми	Ректорат КНТЕУ
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Перший проректор університету Корольчук О.П.
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - біля 700 осіб.

.2. Сценарний план проведення заходу.

.3. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - обладнання КМЦ КНТЕУ.

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 5000.00 грн, у тому числі за рахунок Асоціації випускників КНТЕУ.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.10.1).

Таблиця 2.10.1. День Святого Валентина. Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Придбання призів та сувенірів для нагородження переможців конкурсів	2700.00
2	Оформлення заходу	1000.00
3	Оренда костюмів та реквізиту	1300.00
4	Всього витрат	5000.00

Актуальність завдань заходу

Святкування Дня Святого Валентина спрямовано на організацію змістовного дозвілля молоді, культурного розвитку, формування світогляду.

Проект № 7. КВН (табл. 2.11, 2.11.1, 2.11.2)

Таблиця 2.11.1. КВН. Загальні положення

1	Назва проекту	Фестиваль команд Клубу Веселих і Найкмітливіших Київського національного торговельно-економічного університету та його регіональних закладів освіти
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Наказ Ректора КНТЕУ
7	Термін реалізації програми	Лютий, квітень кожного року
8	Мета програми	Метою проведення фестивалю команд КВН університету та його регіональних навчальних закладів освіти передбачено виявлення молодих талантів, інтелектуально здібних студентів, надання їм можливості реалізувати свій творчий потенціал, розвинути творчу активність, підвищити сценічну аматорську майстерність членів команд КВН, сприяти моральному та естетичному вихованню, широкому їх залученню до участі в культурно-масових заходах в університеті та його регіональних закладах освіти
9	Соціальна категорія	Студенти університету та регіональних навчальних закладів КНТЕУ
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.11.1. КВН. Управління проектом

1	Замовник програми	Студентське самоврядування
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Культурно-мистецький центр КНТЕУ
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр КНТЕУ
4	Перелік організацій, які беруть участь у реалізації програми	Регіональні навчальні заклади КНТЕУ

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 150 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми - немає.

.3. Зміст проведення заходу:

·   для участі у фестивалі запрошуються команди КВН університету та його регіональних навчальних закладів освіти, які виявили бажання взяти у ньому участь і підтвердили це Заявкою. До заявки додається список членів команди (до 10 осіб) з позначенням статі (прізвище повністю, ім’я та по батькові);

·   участь команди у Фестивалі підтверджується запрошенням оргкомітету на підставі заявки навчального закладу;

·   обов’язковими умовами фестивалю є:

а)     виступ команди КВН українською мовою;

б)     наявність назви команди;

в)     відображення у дотепній гумористичній формі проблем студентства та сучасності;

г)     цілісність і завершеність виступу;

д)     сценічна майстерність, винахідливість, кмітливість;

е)     кількість учасників команди не повинна перевищувати 10 осіб;

є)     узгодження з режисером культурно-мистецького центру КНТЕУ сценарію, тексту виступів.

3.4. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове та світлове обладнання КМЦ КНТЕУ

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 6500.00 грн, в тому числі за рахунок спеціального фонду КНТЕУ, інші кошти за рахунок організацій, які відряджають команди КВН.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.11.2).

Таблиця 2.11.2. КВН. Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Придбання призів та сувенірів для нагородження переможців фестивалю	6500.00
2	Всього витрат	6500.00

Актуальність завдань заходу

Розвинути творчу активність, підвищити сценічну аматорську майстерність членів команд КВН, сприяти моральному та естетичному вихованню, широкому їх залученню до участі в культурно-масових заходах в університеті та його регіональних закладах освіти - це і є актуальність завдань цього заходу.

ПРОЕКТ № 8. Концерт присвячений Міжнародному жіночому Дню 8 березня (табл. 2.12, 2.12.1, 2.12.2)

Таблиця 2.12. День 8 березня. Загальні положення

1	Назва проекту	Концерт присвячений міжнародному жіночому Дню 8 березня
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
1	Назва проекту	Концерт присвячений міжнародному жіночому Дню 8 березня
6	Підстава для розроблення програми	Згідно плану заходів на навчальний рік
7	Термін реалізації програми	Березень місяць кожного року
8	Мета програми	Збереження та пропагування університетських корпоративних цінностей та традицій
9	Соціальна категорія	Професорсько-викладацький склад та співробітники університету
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.12.1. День 8 березня. Управління проектом

1	Замовник програми	Профком КНТЕУ
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Голова профспілкової організації
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр КНТЕУ

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 450 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми - немає;

.3. Сценарний план проведення заходу.

.5. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове та світлове обладнання П.П. Кравець.

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 7300.00 грн, у тому числі за рахунок Профспілкової організації КНТЕУ.

.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.12.2).

Таблиця 2.12.2. День 8 березня. Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Звукове та світлове обладнання	5500.00
2	Придбання призів та сувенірів для нагородження переможців фестивалю	1000.00
3	Оформлення заходу	800.00
4	Всього витрат	7300.00

Актуальність завдань заходу

Актуальність завдань заходу - збереження і пропагування університетських корпоративних цінностей та традицій.

Проект № 9. Конкурс краси та талантів «Міс Університет» (табл. 2.13, 2.13.1, 2.13.2)

Таблиця 2.13. «Міс Університет». Загальні положення

1	Назва проекту	Конкурс краси та талантів «Міс Університет».
2	Значення заходу
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Наказ Ректора КНТЕУ
7	Термін реалізації програми	Травень місяць кожного року
8	Мета програми	Проводиться з метою виявлення молодих талантів серед дівчат, надання їм можливості реалізувати свій творчий потенціал, сприяння моральному і естетичному вихованню
9	Соціальна категорія	Студенти КНТЕУ
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.13.1. «Міс Університет». Управління проектом

1	Замовник програми	Ректорат КНТЕУ, 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, тел/факс. 5443974.
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Перший проректор університету Корольчук О.П.
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр КНТЕУ

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 80 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми -20 осіб.

.3. Умови проведення заходу.

Для участі в конкурсі запрошуються по два-три учасники від кожного факультету, які пройшли відбірковий тур на факультеті та університеті за встановленими параметрами. Також, кожний факультет виділяє по два студента для допомоги в організації та проведенні конкурсу.

Участь у конкурсі підтверджується запрошенням оргкомітету на підставі заявки факультету.

Обов’язковими умовами конкурсу є:

а) встановлені параметри: зріст не менше 172 см; модельна стать; презентаційне порт-фоліо;

б) дотримання регламенту виступу (для кожного конкурсу свій регламент);

в) пластичність учасниць, вміння танцювати, дефілювати;

г) креативний підхід та їх вирішення до запропонованих завдань для учасниць;

д) сценічна майстерність, артистизм, винахідливість, кмітливість учасниць;

е) бажання змінити свою зовнішню стать для перемоги.

.5. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове, сценічне обладнання (компанія «Феєрія»).

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 15240.00 грн, в тому числі за рахунок Асоціації випускників КНТЕУ.

4.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.13.2).

Таблиця 2.13.2. «Міс Університет». Фінансування

№	Статті витрат	Кількість	Сума, грн
1.	- оренда комплекту світло-художнього - обладнання - оренда звукового обладнання		2500   2000
2.	Подарунки учасникам: - корони для учасниць  - жіночі косметичні набори  - м’які іграшки  - фотоальбоми  - квіти живі  - цукерки  - подарункові стрічки з написом номінацій  - подарунки переможницям за 1, 2, 3 місця	3 шт. 10 шт. 10 шт. 10 шт. 10 букет.  10 кор. 10 шт. 3 шт.	600  500  500  250  300  350  150 1200
3.	Оформлення зали: зовнішня декорація декоративна сітка конфетті надувні кульки проволока монтаж відео ролику фольга		400 300  100  650  50  500  100
4.	Робочі матеріали: майки з номерами учасників  номерки  диски, міні диски фонограми аерозольні балони з фарбою стиліст, візажист оренда костюмів для учасників		500  60  300 900  1000  530  1500
	Загальна сума:		15240

Проект № 10. Фестиваль художньої самодіяльності університету та регіональних навчальних закладів «Студентська весна» (табл. 2.14, 2.14.1, 2.14.2)

Таблиця 2.14. «Студентська весна». Загальні положення

1	Назва проекту	Фестиваль художньої самодіяльності університету та регіональних навчальних закладів «Студентська весна»
2	Значення заходу	Спеціальне
3	Рівень проведення програми	Місцевий
4	Цільова спрямованість програми	Соціальне обслуговування
5	Зміст соціальної програми	Культурологічний
6	Підстава для розроблення програми	Наказ Ректора КНТЕУ
7	Термін реалізації програми	Травень місяць кожного року
8	Мета програми	• розвиток вокального, хореографічного, інструментального, театрального мистецтва, створення нових і зміцнення існуючих колективів культурно-мистецького центру; • підтримка талановитої молоді, популяризація нових творів; • пошук оригінальних зразків вокальної, хореографічної, інструментальної, театральної творчості; • підвищення художнього рівня аматорського мистецтва; • виявлення кращих студентів у сфері вокального, хореографічного, інструментального, театрального мистецтва
9	Соціальна категорія	Студенти КНТЕУ та його регіональних навчальних закладів освіти
10	Регіон використання результатів програми	Деснянський район м. Києва

Таблиця 2.14.1. «Студентська весна». Управління проектом

1	Замовник програми	Ректорат КНТЕУ, 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19, тел/факс. 5443974
2	Відповідальний за реалізацію заходу	Перший проректор університету Корольчук О.П.
3	Організація, відповідальна за реалізацію програми	Культурно-мистецький центр КНТЕУ
4	Перелік організацій, які беруть участь у реалізації програми	Регіональні навчальні заклади освіти КНТЕУ

Умови заходу

3.1. Кількість учасників заходу - 300 осіб.

.2. Кількість залучених працівників для проведення програми -12 осіб.

.3. Сценарний план проведення заходу.

.4. Характеристика матеріально-технічного забезпечення програми - звукове та сценічне обладнання КМЦ

Фінансування

4.1. Загальний обсяг фінансування програми - 6500-00 грн., 4.2. Дані про структуру витрат на проведення програми (табл. 2.14.2).

Таблиця 2.14.2. «Студентська весна». Фінансування

№ пор.	Види витрат	Сума, грн
1	Придбання призів та сувенірів для нагородження переможців фестивалю	6500.00
2	Всього витрат	6500.00

Актуальність завдань заходу

Актуальність завдань заходу - пошук оригінальних зразків вокальної, хореографічної, інструментальної, театральної творчості;

·   підвищення художнього рівня аматорського мистецтва;

·   виявлення кращих студентів у сфері вокального, хореографічного, інструментального, театрального мистецтва.

Таким чином, активне, змістовне дозвілля вимагає певних потреб і здібностей студентів.

На наш погляд, кожний студент вищого навчального закладу повинен залучатися до творчих дозвільних проектів та програм клубних студентських об’єднань, бо це є шлях формування в юнаків і дівчат особистісних якостей, що сприяють змістовному й активному проведенню дозвільного часу.

Друга вимога до організації молодіжного дозвілля полягає в тому, що воно, безсумнівно повинно бути різноманітним, цікавим, носити розважальний і непретензійний характер.

Зрозуміло, що тут важливий як зміст, так і форма пропонованих занять, розваг, які повинні органічно сприйматися та відповідати потребам і інтересам молоді.

Єдиний засіб забезпечити саме таке дозвілля - це надати можливість кожному активно проявити себе, свою ініціативу в різних видах відпочинку та розваг.

Досвід практичної роботи переконує в тому, що найдосконаліша система розвитку художнього життя вищого навчального закладу, його естетичної діяльності, самодіяльності, потребує взаємозв’язку позанавчальної діяльності з навчальним процесом, поєднання розвитку поглядів, художнього світогляду та естетичного самовиховання та матеріально-технічного забезпечення.

.3 Оцінювання ефективності культурно-мистецьких проектів КМЦ КНТЕУ

Визначити ефективність системи управління проектами КМЦ КНТЕУ можна оцінюючи його операційну, фінансову діяльність та продуктивність роботи працівників.

Перш за все працівники організації, або кадри - це основний штатний склад робітників (за виключенням керівництва), який виконує основні організаційні функції. Він характеризується перш за все чисельністю, структурою, що розглядається як в статиці так і в динаміці, професійною придатністю, компетентністю.

Чисельність працівників КМЦ за штатним розписом становить 10 чоловік (див. табл. 2.1). Кадри організації не є застиглими - вони знаходиться у постійному русі внаслідок прийому на роботу одних працівників та звільнення інших. Процес поновлення колективу в результаті вибуття його частини членів та приходу нових називається оборотом кадрів.

Ступінь мобільності працівників обумовлена наступними факторами:

1. Необхідністю зміни роботи, що визначається, наприклад незадоволеністю рівнем оплати праці, рівнями та режимом праці, кліматом в колективі.

2. Вкладення засобів, пов’язаних з роботою і умовами життя (наявністю власного господарства, специфікою професії).

3. Бажанням мати нове місце роботи, що забезпечує покращення умов життя та праці.

4. Легкістю адаптації у нових умовах, яка визначається пов’язаними з нею витратами, кваліфікацією, досвідом, віком.

5. Володіння інформацією про вакансії і степінь її достовірності.

За своїми наслідками процес руху працівників неоднозначний. Для тих робітників, які звільнюються позитивними моментами є: очікуваний ріст прибутку на новому місці, покращення перспектив кар’єри розширення зв’язків, придбання кращого місця за містом роботи, покращення морально-психологічного клімату.

Рівень якісного складу кадрів і спеціалістів в цілому визначає рівень ефективності функціонування системи, оскільки від особистісних та ділових якостей цих робітників, їх загальноосвітнього і кваліфікаційного рівня залежать якість рішень, які приймаються та результати їх реалізації.

Проаналізуємо якісний склад кадрів Культурно-мистецького центру за віком, освітою та стажем роботи.

Вікова структура працівників характеризується часткою осіб відповідного віку у його загальній чисельності (див. табл. 2.15). Таблиця складена на основі звітів відділу кадрів.

Таблиця 2.15. Вікова структура працівників КМЦ КНТЕУ

Вік працівників	2011 р.		2012 р.
	Осіб	%	Осіб	%
Від 20 до 25 років	2	20	3	30
Від 25 до 30 років	4	40	3	30
Від 30 до 35 років	1	10	1	10
Від 55 до 60 років	3	30	2	20

З поданої таблиці видно, що персонал КМЦ достатньо молодий у віці між 20 до 35 років. Структура персоналу за стажем роботи подана у табл. 2.16.

Таблиця 2.16

Стаж роботи	2011		2012 р.
	Осіб	%	Осіб	%
До одного року	1	10	1	10
Від 1 до 3 років	3	30	3	30
Від 3 до 5 років	3	30	4	40
Від 15 до 25 років	3	30	2	20

Середній стаж роботи працівників підприємства від 3 до 5 років.

Структура працівників КМЦ КНТЕУ за рівнем освіти (загальної, спеціальної та вищої) розділяється таким чином: вища - 7 осіб (на 2011 р.), спеціальна - 3 особи (на 2011 р.); вища - 8 осіб (на 2012 р.), спеціальна - 2 особи (на 2012 р.).

Кадровий склад організації має дуже високий рівень освітньої підготовки: 80% працівників мають вищу освіту, 20% - середню спеціальну. Управлінський персонал організації забезпечений якісними спеціалістами, які мають не лише вищу освіту, а й високу кваліфікацію та стаж роботи уданій галузі не менше 5 років.

Очевидно, що розстановка кадрів у визначенні ефективності системи управління проектами КМЦ КНТЕУ на досить високому рівні, але потрібно здійснювати політику щодо раціоналізації якісної розстановки кадрів.

Основною метою роботи з кадрами (на основі наукового підбору і розстановки працівників, а також здійснення ряду планомірних заходів організаційного та виховного характеру) є формування цілісного управлінського колективу, здатного вирішувати складні та різноманітні завдання, які ставить перед ними керівництво закладу. Основними напрямками удосконалення якісного складу працівників КМЦ КНТЕУ є такі:

·   організація професійної орієнтації і професійного відбору кадрів; - глибоке вивчення особистісних і ділових якостей працівників на основі науково обґрунтованих оцінок їх здібностей і результатів роботи;

·   організації цілеспрямованої професійної підготовки кадрів у складі резерву для висування, систематичне підвищення ділової кваліфікації, культурного та загальноосвітнього рівня кожного працівника;

·   організації оптимальної розстановки кадрів на основі використання сучасних форм і методів кадрової роботи (таких як проведення конкурсів проектів і екзаменів на посаду, вивчення громадської думки, організація планомірного професійного просування, підвищення ефективності процедур висування керівників, тощо);

·   підвищення рівня виховної роботи зі студентами університету на основі обліку специфіки різноманітних категорій навчаючих, а також організація процесу адаптації працівників, що спрямована на досягнення ефективності роботи колективу КМЦ КНТЕУ.

Аналіз вище зазначених показників в динаміці дозволив зробити висновки стосовно обороту робочої сили та ефективності використання трудових ресурсів в організації. За даними табл. 2.15 та 2.16 робимо такі висновки:

·   протягом 2011-2012 рр. чисельність працівників КМЦ не збільшилася, та плинність, для такого колективу лишається високою;

·   продуктивність праці працівників у 2011 р. знизилась на певний відсоток. Значне зниження продуктивності праці свідчить про неефективне використання трудових ресурсів та плинністю кадрів.

Слід зазначити, що розмір заробітної плати працівників не відповідає середньому рівню оплати праці у сфері культури м. Києва. Це і не сприяє підвищенню мотивації працівників, закріпленню кваліфікованих кадрів у КМЦ КНТЕУ табл. 2.17 і 2.18.

Таблиця 2.17. Оплата праці працівників КМЦ (10 чол.) за 2011 р.

Місяць сплати доходу	Сплачений (повний) дохід за місяць	Сума доходу для п/податку  (за місяць)	Сума утриманого п/податку (за місяць)	Сума внеску у пенсійний фонд	Соцстрах по безробіттю	Соцстрах по тимчасовій непрацездатності
Січ.11	8045,98	7764,37	1 009,37	160,92	40,23	80,46
Лют.11	5227,81	5044,84	655,83	104,56	26,14	52,28
Бер.11	5870,16	5664,70	736,41	117,40	29,35	58,70
Квіт.11	5122,13	4942,86	642,57	102,44	25,61	51,22
Тра.11	6774,17	6537,07	849,82	135,48	33,87	67,74
Чер.11	6274,56	6054,95	787,14	125,49	31,37	62,75
Лип.11	5474,84	5283,22	686,82	109,50	27,37	54,75
Сер.11	8832,72	8523,57	1 108,06	176,65	44,16	88,33
Вер.11	7294,36	7039,06	915,08	145,89	36,47	72,94
Жов.11	6585,91	6355,40	826,20	131,72	32,93	65,86
Лис.11	7778,41	7506,17	975,80	155,57	38,89	77,78
Грг.11	9653,89	9316,00	1 211,08	193,08	48,27	96,54
Всього	82934,94	80032,22	10 404,19	1 658,70	414,67	829,35

Таблиця 2.18. Оплата праці працівників КМЦ (10 чол.) за 2012 р.

Місяць сплати доходу	Сплачений (повний) дохід за місяць	Сума доходу для п/податку (за місяць)	Сума утриманого п/податку (за місяць)		Сума внеску у пенсійний фонд	Соцстрах по безробіттю	Соцстрах по тимчасовій непрацездатності
Січ.12	8817,44	8508,83	1 106,15	176,35		44,09	88,17
Лют.12	9500,48	9167,96	1 191,84	190,01		47,50	95,00
Бер.12	8963,61	1 124,48	179,27		44,82	89,64
Квіт.12	11749,51	11338,28	1 473,98	234,99		58,75	117,50
Тра.12	14589,98	14079,33	1 830,31	291,80		72,95	145,90
Чер.12	17081,53	16483,68	2 142,88	341,63		85,41	170,82
Лип.12	9291,04	8965,85	1 165,56	185,82		46,46	92,91
Вер.12	14191,02	13694,33	1 780,26	283,82		70,96	141,91
Жов.12	13773,52	13291,45	1 727,89	275,47		68,87	137,74
Лис.12	16736,72	16150,93	2 099,62	334,73		83,68	167,37
Гру.12	13942,39	13454,41	1 749,07	278,85		69,71	139,42
Всього	152166,15	146840,33	19 089,24	3 043,32		760,83	1 521,66

Якщо порівняти оплату праці працівників КМЦ КНТЕУ за 2011 р. та 2012 р. можна зробити висновок, що оплата праці виросла в 1,8 рази, це є безперечно непоганий показник у стимуляції праці. Але порівняно з тим, що в країні постійно проходять процеси інфляції, то показник, звичайно, не дуже привабливий. Заробітна плата працівників КМЦ КНТЕУ не сприяє підвищенню ефективності, тому, працівники, які є, працюють тільки на перспективу.

Директору КМЦ потрібно удосконалювати управління персоналом, підвищувати ефективність використання трудових ресурсів. З цією метою вважається за доцільне застосовувати в організації методи матеріального заохочення працівників.

Персонал як певна сукупність працівників КМЦ представляє собою трудовий потенціал, ресурс, який залучається для здійснення культурно-масової та організаційної діяльності в університеті. Ефективність використання цього ресурсу, тобто ефективність роботи працівників полягає в досягненні організацією максимальних результатів при використанні наявної кількості працівників певних категорій, кваліфікацій тощо. Серед показників, за допомогою яких можна оцінити ефективність використання персоналу виділяють дві основні групи:

·   показники, які характеризують рівень витрат організації на працівників;

·   показники, що безпосередньо оцінюють ефективність роботи працівників.

Пошук напрямків економії витрат на працівників КМЦ можна здійснити через аналіз рівня ефективності його праці. Безпосередньо ефективність роботи людей оцінюють за допомогою показників, які відображають рівень продуктивності праці в організації. Ефективність і результативність системи управління проектами КМЦ КНТЕУ залежать від цілого ряду неекономічних факторів: демократизації керування, росту ініціативи й заповзятливості й т.д.

Оцінюючи ефективність системи управління проектами КМЦ, дуже важливо провести порівняльний аналіз, за допомогою якого в кожному конкретному випадку можна більш достовірно визначити, як змінились підсумкові економічні показники за тими чи іншими заходами щодо удосконалення управління проектами. Оцінку та методику запропоновано в табл. 2.19.

Таблиця 2.19. Перелік звітних показників для відмірювання культурно-мистецьких проектів

№ пор.		2011 р., осіб	2012 р., осіб	Відхилення
1	Кількість відвідувачів заходів протягом року	7946	20853	+12907
2	Число культурно-дозвільних заходів (КДЗ) проведених протягом року	17	33	+16
3	Кількість чисельності осіб КНТЕУ	6500	8000	+ 1500
4	Охоплення відвідувачів КДЗ від загальної чисельності осіб КНТЕУ, яку обслуговує КМЦ КНТЕУ на один захід	470	632	+162

Аналіз оцінювання ефективності культурно-мистецьких проектів КМЦ КНТЕУ (табл. 2.19) свідчить, що протягом 2012 р. показники ефективності діяльності КМЦ КНТЕУ виросли порівняно з 2011 р. приблизно у 2 рази.

Хоча розробка показників ефективності діяльності КМЦ обумовлена не тільки потребами реальної практики управління, але і необхідністю оцінки доцільності витрат бюджетних засобів.

Особливу актуальність це завдання здобуває у зв’язку із проведеною реформою бюджетного сектора. Концепцією реформування бюджетного процесу передбачає «формування й включення в бюджетний процес процедури оцінки бюджетних витрат, поетапний перехід від кошторисного планування і фінансування витрат до бюджетного планування, орієнтованому на досягнення кінцевих суспільно значимих і вимірних результатів. При цьому система оцінок цих результатів повинна включати «як безпосередні результати (надання послуг певної якості і обсягу), так і кінцеві результати (ефект від наданих послуг для їхніх одержувачів)».

При виборі критеріїв, що відбивають соціально-значимі результати діяльності КМЦ КНТЕУ, варто використати показники, що характеризують активність роботи інших закладів культури з населенням. Наприклад, протягом 2011 р. в КПІ було проведено 18 заходів, при тому, що база КДЗ даного закладу набагато масштабніша, функціонує 100 років, а КМЦ КНТЕУ за 2011 р. - провів 33 університетські заходи - при роботі 1,5 роки. Це показник значущий для оцінки рівня ефективності роботи КМЦ КНТЕУ.

До позитивних факторів оцінювання ефективності культурно-мистецьких проектів, тобто сильних сторін КМЦ КНТЕУ можна віднести:

1. Висока кваліфікація працівників організації

2. Достатня популярність серед студентської молоді та викладацького складу КНТЕУ

3. Велика кількість проведених заходів по запланованих проектах

4. Різноманітний асортимент КДЗ

На основі аналізу, проведеному в даній роботі, можна виділити наступні слабкі сторони організації:

1. Плинність кадрів.

2. Слабка матеріально-технічна база.

3. Невелика заробітна плата працівників КМЦ.

4. Погана стимуляція студентів колективів.

5. Фінансування КДЗ.

Порівнявши дані фактори оцінювання ефективності культурно-мистецьких проектів КМЦ, можна зробити висновок, що працівники Культурно-мистецького центру на сучасному етапі розвитку КМЦ КНТЕУ у свої проектах актуалізують створення умов для розвитку студента як духовно збагаченої, соціально відповідальної особистості. Одним з ефективних шляхів вирішення цього питання є організація роботи по формуванню дозвільної культури через клубну діяльність як специфічний засіб реалізації індивідуально творчої активності і становлення людини суб’єктом соціальної життєдіяльності.

Список використаних джерел

1. Аронов И.З., Мирющенко Е.Е., Мирющенко Н.Е. Управление проектами и всеобщее управление качеством // Стандарты и качество. - 1996.- № 9. -
С. 43-48.

2. Аронов Й.3., Мирющенко Е.Е., Мирющенко Н.Е. Управление проектами и всеобщее управление качеством // Стандарти и качество. - 1996. - № 9. - С. 43-48.

3. Б.Л. Еремина. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 423 с.

4. Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинська В.В. Управління проектами: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2003. - 231 с.

5. Батенко Л.П., Загородніх О.А., Ліщинські В.В. Управління проектами: Навч. посіб. - К.: КНТУ, 2003.- 231 с.

6. Болотин С.А. Управление проектом: Учеб. пособие/ Санкт-Петербург. гос. архитект.-строит. ун-т. - СПб., 2000. - 95 с.

7. Бурков В.Н., Новиков Д.А. Как управлять проектами: Научно-практич. изд. - М.: СИНТЕГ-ГЕО, 1997. - 188 с.

8. Бурков В.Н.,Новиков Д.А. Как управлять проектами: Научно-практ. издания. - М.: СИНТЕЗ-ГЕО, 1997. - 188 с.

9. Бушуев С.Д., Морозов В.В. Динамическое лидерство в управлении проектами /Укр. ассоц. управл. проектами. - К., 1999. - 312 с.

10.Вайнинг Р. Два взгляда из-за океана на проблему управлення проектами // ЗКО. - 1994. - № 5.

11.Воропаев В.Й. Управление проектами - проблема международная // Фин. бизнес. - 2010. - № 5. - С. 12.

12.Воропаев В.Й. Управление проектами в России: Основные понятия, история, достижения, перспективи /Рос. Ассоциац. управлення проектами (СОВНЕТ). - М.: Аланс, 1995. - 225 с.

13.Воропаев В.Й. Управление проектами как фактор повышения зффективности инвестиционно-строительной деятельности // Экономика. - 1996. - № 10. - С. 37-52.

14.Воропаев В.И. Управление проектами - проблема международная // Фин. бизнес. - 1997.-№ 5. - С. 12.

15.Воропаев В.И. Управление проектами в России: Основные понятия, история, достижения, перспективы /Рос. Ассоц. Управл. проектами (СОНЕТ). - М.: Аланс, 1995. - 225 с.

16.Воропаев В.И. Управление проектами как фактор повышения эффективности инвестиционно-строительной деятельности // Экономика. - 2010. - № 10 - С. 37-52.

17.Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)». - К.: Райдуга, 1994. - 62 с.

18.Джонс Дж.К. Методи проектирования. - М.: Мир, 1986.

19.Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке: Пер. с англ.: Учеб. пособие. - М.: Издат. дом «Вильямс», 2001. - 272 с.

20.Друкер П.Ф. Управление, нацеленное на результаты. - М., 1994. - 191 с.

21.Довгань Л.С., Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. для вузів. - К.: TOB «УВПК «Екс об», 2001. - 559 с.

22.Ильин А.Й. Планирование на предприятии: Учеб. пособие: В 2 ч. - Ч. 1. Стратегическое планирование. - Мн.: ООО «Новое знание», 2000. - С. 269-305.

23.Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент в деловых играх, хазяйственных ситуациях и тестах: Учеб. пособие. - М.: Инфра- М, 1998. - 376 с.

24.Катасонов В.Ю., Морозов Д.С. Проектное финансирование: организация, управление риском, страхование. - М.: Анкил, 2000. - 272 с.

25.Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч. посіб. / МАУП - К.: МАУП, 2002. - 198 с.

26.Кобиляцький Л.С. Практичний менеджмент. - К.: МАУП, 2002. - 198 с.

27.Концепція національного виховання від 30.06.1994 р. - К., 1994. - 65 с.

28.Крушельницька О.В., Мельничук Д, П. Управління персоналом: Навч. посіб. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 345 с.

29.Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения. - М.: Дело, 2000.

30.Лукманова Й.Г., Полякав В.Г., Квашин А.Г. Управление проектами - дань моде или насущная потребность? // ЭКО. - 2011. - № 5. - С. 151-158.

31.Маудер У. Выбор проекта. Планирование работ над проектами й руководство проектами. - М.: Мир, 1991.

32.Методичні рекомендації з формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Наказ Держ. комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29 березня 2002 р., № 64.

33.Мир управлений проектами: основи, методы, организация, применение / Под ред. X. Решке, X. Шелле. - М.: Аланс, 1994. - 304 с.

34.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні. - К.: Компас, 2001. - 168 с.

35.Портер M. Международная конкуренция: Пер. с англ. - М.: Междунар. отношения, 1993.

36.Практикум з курсу «Управління проектами» для студентів-магістрів усіх спеціальностей / Укл. Л.П. Батенко, О.А. Загородніх, Г.М. Хворова. - К.: КДЕУ, 1996.- 15 с.

37.Проектний аналіз. Москвін С.О., Бевз С.М., Верба В.А. та ін. - К.: Лібра, 1999. - 368 с.

38.Резниченко В. Определение стоимости строительства в составе инвестиционного проекта // Проект. - 1994. - № 3.- С. 10-13.

39.Резниченко В. Современная технология управлення инвестиционными проектами // Проект. - 1995.- № 2-3. - С. 31-35.

40.Риски в современном бизнесе. /Грабовий П.Г., Петрова С.М. и др. - М.: Аланс. - С. 95-200.

41.Словник-довідник з питань управління проектами / Укр. асоціація управління проектами під ред. С.Д. Бушуєва - К.: Видав. дім «Деловая Украина», 2001. - 640 с.

42.Словник-довідник з питань управління проектами / Укр. асоціація управління проектами / За ред. С.Д.Бушуєва - К.: Видав. дім «Деловая Украина», 2001. - 640 с.

43.Солунский А.Й. Порядок подготовки, организации й проведення торгов // Проект. - 1993. - № 5-6. - С. 261-262.

44.Стоянов Е. Финансовый менеджмент. - М.: Перспектива, 1994.

45.Тарасюк Г.М. управління проектами: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.- 2-ге вид. - К.: Каравела, 2006. - 320 с.

46.Топка В.В. Вероятностное моделирование в управлений проектами. - М.: Ин-т проблем управлення. - 1995. - С. 33.

47.Травин B.B., Дятлов В.А. Менеджмент персонала предприятия: Учеб.-практ. пособие. - 3-е изд. - М.: Дело, 2000. - 272 с.

48.Туленков M.B. Введение в теорию и практику менеджмента: Учеб. пособие - К.: МАУП, 1998. - 136 с.

49.Тян Р.Б., Холод Б. І., Ткаченко В.А. Управління проектами: Навч. посіб. для студ. екон. спец. / Дніпропетр. академія управління, бізнесу та права. Кафедра економіки підприємства. - Д., 2000. - 222 с.

50.Управление персоналом: Учебник для вузов / Под ред. Т.Ю. Базарова,

51.Управление пректами = Project management: Учебник для студ. екон. напр. спец. вузов. / Ильин А.И., Лукуманова И.Г., Немчин А.М. и др. - СПб., 1996. - 610 с.

52.Управление программами и проектами / М.Л. Разу и др. - М.: ИНФРА-М, 1999 - 392 с.

53.Управление программами и проектами / М.Л. Разу и др. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 392 с.

54.Управление проектами (Зарубежный опыт) / Кочетков А.Й., Никешин С.Н., Рудаков Ю.П. и др. - Санкт-Петерб. академия недвижимости. - СПб.: ДваТрИ, 1993. - 446 с.

55.Управление проектами / Под ред. В.Д. Шапиро. - СПб.: Два-Три, 1996.- 610 с.

56.Управление проектами / Под. ред. В.Д. Шапиро - М.: Высш. шк., 2001 - 875 с.

57.Управление проектами: Учебник для студ. экон. напр. и спец. вузов
/ Ильин А.И., Лукуманова И.Г., Немчин А.М. и др. - СПб., 1996. - 610 с.

58.Фальцман В.К., Давыдова Л.А. Основи управлення предприятием - М.: ТЕСИС, 2000.

59.Харрингтон Дж. Управление качеством в американских корпорациях. - М.: Зкономика, 1990.

60.Холм Р.Н. Основи финансового менеджмента. - М.: Дело, 1993.

61.Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г., Юркевич А.А. Управление проектами: Толковый англо-русский словарь-справочник. - М.: Высш. шк., 2000. - 379 с.

62.Шефов А.А. Управление проектами: Учеб. пособие /Владимир: Изд-во Владимирского гос. ун-та, 2000. - 128 с.

63.www.knteu.kiev.ua.

64.http/www.iteam.ru.