Діагностика ділового оточення організації

Ділове оточення охоплює ті елементи, з якими Підприємство перебуває у тісному контакті. До факторів мікро середовища відносять споживачів, конкурентів, постачальників, організації інфраструктури, та державні органи.

Розвиток економіки країни - призводить до збільшення фінансування з бюджету підприємств та установ, які знаходяться в Державний власності, які в свою чергу, мають змогу вкладати кошти в поліпшення інфраструктури і в тому числі - транспорт.

Темпи інфляції - цей показник має негативний вплив на кредитну складову у взаємовідносинах з контрагентами, особливо під час загальної кризи.

Рівень податкових ставок - значне податкове навантаження уповільнює розвиток підприємства.

Рівень політичної стабільності в країні - перманентні вибори створюють напружену атмосферу інфляційних очікувань, постійні зміни політичних еліт - призводять до перерозподілу фінансових потоків.

Законодавчі акти, які регулюють діяльність підприємства - мають безліч недоліків. Наприклад: Закон про "Державні закупівлі”. Підприємство постійно стикається с величезними труднощами у взаємовідносинах з клієнтами, котрі зобов’язані дотримуватись у свої діяльності положень цього Закону, починаючи з процедури проведення торгів і закінчуючи виконанням умов контрактів.

Соціальні умови життя - занадто повільне поліпшення рівня життя не дозволяє середньо пересічному громадянину витрачати кошти на ті групи будівельних матеріалів, які реалізовує Підприємство.

Споживачі продукції (робіт, послуг), що надає Підприємство, як великі підприємства, так і пересічні громадяни та дрібні підприємці різних галузей і напрямів діяльності. Як правило, споживачі добре ознайомлені з послугами Підприємства, яке завоювала собі добре ім’я завдяки жорстким вимогам до якості надання послуг, і на протязі останніх років постійно підтримує свій позитивний імідж завдяки:

·        Полегшенню доступу до повної, цікавої для клієнтів інформації про послуги підприємства;

·        Рекламної підтримки дистрибуторів і регіональних представників;

·        Відповідності показників "ціна” - "якість”.

Задоволення життєвих первинних потреб і зростання доходу, якими споживач може розпоряджатися на власний розсуд, визначають характер діяльності організацій. Успіх організації залежить від того, як вона вміє працювати зі своїм споживачем для задоволення його запитів.

Споживач є провідною ланкою у діяльності організації, впливаючи на неї в таких напрямах:

         визначає характер цілей організації, тобто факт її існування;

-        визначає товари і послуги, що їх організація буде виробляти;

         вирішу, за якою ціною куплятиме товар;

         впливає на рішення - де і як продавати продукцію;

         установлює, як фінансувати й організовувати після продажне обслуговування продукції; тощо.

Основними споживачами продукції лісгоспу є:

ü  ТзоВ "Буд Сервіс" (Львівська);

ü  СП "Збаражський тарний комбінат" (Тернопільська);

ü  ТзоВ "АССЕТ" (Рівненська);

ü  ВАТ "Кременецький крейдяний завод" (Тернопільська);

ü  ТзоВ "ТерКом" (Тернопільська);

ü  ТзоВ "ЛьвівПромліс" (Львівська);

ü  ПП Когут З. А.;

ü  ТзОВ "Деко Трейдінг";

ü  ВАТ "Бугор Паркети";

ü  ПП "Комерціал";

ü  ТзОВ "Малаг";

ü  ТзОВ "Європаркет";

ü  "Монді Пацкакінг";

ü  ТзОВ "Атлантік";

ü  ТзОВ "Копердейл".

Проаналізувавши вище викладене можна зробити висновок, що ринок послуг, які пропонує споживачам ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” є досить ємким, і не дивлячись навіть на те, що підприємства, установи і населення держави перебувають далеко не у найкращому економічному становищі наші послуги завжди будуть користуватись попитом, адже саме такі підприємства забезпечують життєдіяльність міст, областей, регіонів і країни в цілому.

Постачальники. Яскравим прикладом прямого впливу зовнішнього середовища на вхід організації є постачальники вхідних ресурсів. З огляду на розмаїтість ресурсів, що їх споживає організація, у неї існує ціла мережа постачальників. Очевидно, що загальні характеристики виявляються по різному і залежать від конкретного постачальника і ресурсу, що постачається.

До постачальників з якими співпрацює держспецлісгосп є лише компанія WOG "Галичина" яка поставляє паливо-мастильні матеріали.

Постачальники матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, устаткування, оргтехніки, канцелярськими засобами і. т. ін.), постачальники фінансових коштів (банки, акціонери, приватні особи), постачальники комунальних послуг (тепло - водо - й енергопостачання, тощо) та інші постачальники.

Трудові ресурси. Люди, потенційна робоча сила, як ми вже говорили, є не лише особливим видом ресурсів, а й найважливішим чинником макросередовища.

У плані трудових ресурсів організація має справу з:

необхідними фахівцями, дешевою і дорогою робочою силою;

конторами з працевлаштування, що надають допомогу в пошуку робочої сили;

навчальними закладами, що навчають робітників та службовців і підвищують кваліфікацію фахівців;

профспілками, що захищають права й інтереси працівників організації;

державними інститутами, що видають нормативні документи, які регулюють відносини наймачів із трудовими ресурсами.

Державні органи. У світовій практиці не існує підприємства, що не регулювалося б державою. Для цього є значна кількість органів державного контролю і регулювання. Ці органи забезпечують примусове виконання чинних законів, введення у практику нових законів та указів, а також вводять власні нормативні документи, що підлягають виконанню.

Місцеві органи влади. Органи регіонального і місцевого управління й самоврядування також впливають на діяльність організації, що знаходяться на певній території. Дуже часто розпорядження місцевого значення вступають у протиріччя з відомчими нормами, а й із законами, маючи при цьому виконавчу силу вищу за державні нормативні акти.

Конкуренти. У багатьох випадках не споживачі встановлюють ціну на пропоновану продукцію, а конкуренти. Вони визначають, які результати діяльності можна продати і яку ціну за них можна запросити. Для виживання на конкурентному керівники змушені реагувати на нововведення шляхом перетворення своєї організації на більш новаторську й ефективну у своїй сфері діяльності.

Для розробки стратегії розвитку підприємства проведемо загальний SWOT-аналіз, який дає можливість визначити сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, можливості та загрози (таблиця 2.2.).аналіз - це простий, але дуже практичний інструмент для підготовки стратегічних рішень в господарській діяльності підприємства. Він висвітлює сильні та слабкі сторони підприємства, можливості та загрози для його подальшого розвитку, пов’язані з впливом факторів зовнішнього середовища (конкуренти, покупці, макросередовище тощо).

Таблиця 2.2. Матриця SWOT-аналізу ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Сильні і слабкі сторони - це ті характеристики, які можуть бути проконтрольовані підприємством, на які воно може впливати. Вони, як правило відносяться до теперішнього часу.

Можливості і загрози - це ті характеристики, які знаходяться поза контролем підприємства і можуть вплинути на результати в майбутньому.

Аналіз внутрішнього середовища організації

Внутрішнє середовище - це та частина загального середовища, яка перебуває в межах організації. Внутрішнє середовище інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації, й об’єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, виробництво, кадри, фінанси, дослідження й розвиток. Кожну з цих сфер можна охарактеризувати за допомогою основних чинників, які можуть бути джерелом як переваг, так і недоліків організації.

Структура управління організацією або організаційна структура управління - це упорядкована сукупність, взаємозв’язаних елементів системи, що визначають поділ праці і службові зв’язки між структурними підрозділами і працівниками апарату управління щодо підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами і регламентує потоки інформації в системі управління.

На підприємстві існує лінійна структура управління, де кожен працівник підпорядковується тільки одному управлінцю і всі зв’язки з вищими рівнями управління йдуть через нього. Ця структура характеризується простотою, чіткістю і зрозумілістю взаємовідносин ланок і працівників управління. Основні вимоги при даній структурі управління - це висока компетентність керівництва з усіх питань.

Динаміка структури витрат ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство"

Таблиця 2.3.

Динаміка структури витрат ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство"

Для більш наглядового порівняння отримані дані зобразимо у вигляді графіка (рис.2.1.).

Як видно, позитивними моментами у розвитку підприємства є: ріст матеріальних витрат більш як на 35%, витрат на оплату праці більше 42% та відрахувань на соціальні заходи - майже на 16%. Негативним - є ріст інших операційних витрат на 3% у порівнянні з попереднім роком та зменшення амортизації основних фондів підприємства на 3,9% в порівнянні з попереднім роком.

Рис.2.1 Динаміка структури витрат ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство"

Аналіз трудових ресурсів на підприємстві спрямований на об’єктну оцінку використання кадрів, використання робочого часу, визначення ефективності праці персоналу; оцінку впливу факторів на зміну трудових показників; виявлення можливостей покращення використання трудових ресурсів.

Основними показниками, що характеризують персонал підприємства є чисельність персоналу, фонд оплати праці, середня заробітна плата, продуктивність праці, плинність персоналу.

Продуктивність праці - кількість наданих послуг (виконаних робіт) за одиницю робочого часу в нормальних організаційно-технічних умовах в розрахунку на одного працівника.

Для аналізу трудових ресурсів використовують дані річних та місячних звітів з праці (Ф-1ПВ, річний, квартальний, місячний), звіту про використання робочого часу (Ф-3ПВ).

Аналіз трудових ресурсів дає можливість визначити:

вплив екстенсивних та інтенсивних факторів на продуктивність праці (впровадження нової техніки, покращення умов праці, зміна чисельності персоналу тощо);

структуру робочої сили, рух і використання робочої сили, вплив зміни структури на результати праці;

вплив рівня продуктивності праці на зміну розміру фонду оплати праці, собівартість послуг, продукції;

динаміку зміни середньої заробітної плати, структуру фонду оплати праці.

Метою аналізу трудових ресурсів є виявлення резервів для підвищення продуктивності праці, а також недоліків та упущень з метою їх усунення.

Персонал підприємства поділяється за двома напрямками:

- робітники, службовці та інші;

- персонал основної діяльності та персонал обслуговуючого та інших підсобних господарств.

Аналіз чисельності, складу та руху персоналу на ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” будемо проводити у такій послідовності:

. Аналіз чисельності персоналу та динаміки її зміни будемо проводити з метою попередньої оцінки загальної кількості працівників підприємства ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” та зміни чисельності персоналу порівняно з попереднім періодом.

В 2007 році загальна кількість працівників ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” складала 754 чол., в 2008 році - 773 чол. а у 2009 році - 717 чол.

. Аналіз складу персоналу проводимо для визначення питомої ваги окремих категорій персоналу в його загальній кількості та тенденції її зміни порівняно з попереднім періодом.

Для оцінки складу персоналу будемо користуватися коефіцієнтами співвідношення чисельності окремих категорій персоналу (табл.2.4).

Коефіцієнт співвідношення основних та допоміжних робітників (Ко/д):

, (2.1)

де Чо - чисельність основних робітників;

Чд - чисельність допоміжних робітників.

У нашому випадку:

 = 6,1 - в 2007 році; = 5,9 - в 2008 році;

= 6,3 - в 2009 році.

Коефіцієнт кваліфікованості персоналу (Ккв) (табл.2.4):

, (2.2)

де Чв кв - чисельність висококваліфікованих працівників;

Чзаг - загальна кількість робітників.

В нашому випадку:

= 0,33 - у 2007 році;

= 0,33 - у 2008 році;

= 0,30 - у 2009 році.

Коефіцієнт стабільності забезпечення персоналом (Кст) (табл.2.4):

, (2.3)

де Чо р - кількість працівників, для яких робота на підприємстві є основним постійним місцем роботи;

Чзаг с/с - загальна середньоспискова чисельність персоналу.

У нашому випадку:

=0,71 - в 2007 році;

= 0,77 - в 2008 році;

= 0,82 - в 2009 році.

Отже, обрахувавши коефіцієнти співвідношення окремих категорій персоналу, можна зробити висновок, що на підприємстві ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” за період з 2007 року по 2009 рік коефіцієнт співвідношення основних та допоміжних робітників відповідно за роками становив: 6,1 - 2007 р., 5,9 - 2008 р., 6,3 - 2009 р., а коефіцієнти кваліфікованості персоналу та стабільності забезпечення персоналом мали наступні значення: 0,33; 0,33; 0,30; та відповідно 0,71; 0,77 та 0,82.

. Аналіз руху персоналу проводиться з метою детального вивчення процесів, пов’язаних з прийомом та звільненням працівників підприємства.

Для проведення аналізу руху персоналу будемо користуватися наступними формулами:

Коефіцієнт оновлення персоналу (Кон) (табл.2.4):

, (2.4)

де Чпр - загальна кількість прийнятих на роботу;

Чс/с - середньоспискова чисельність персоналу.

Для нашого підприємства:

= 0,06 в 2007 році;

= 0,07 в 2008 році;

= 0,03 в 2009 році.

Коефіцієнт плинності персоналу (Кпл) (табл.2.4):

, (2.24)

де Чзв - кількість звільнених з усіх причин.

У нашому випадку:

= 0,04 в 2007 році; = 0,04 в 2008 році;

= 0,11 в 2009 році.

Коефіцієнт співвідношення прийнятих та звільнених працівників (Кпр/зв) (табл.2.4):

 (2.5)

В нашому випадку:

= 1,5 в 2007 році;

= 1,6 в 2008 році;

= 0,3 в 2009 році.

Таблиця 2.4.

Основні показники персоналу ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Як видно із таблиці 2.4, коефіцієнти оновлення та плинності на підприємстві є незначними. Проте у 2009 році коефіцієнт плинності все ж таки зріс, це пов’язано в першу чергу із світовою кризою, яка розпочалась ще у другій половині 2008 року. Зменшились замовлення потенційних споживачів продукції із закордону.

Продуктивність праці персоналу підприємства є найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства.

В загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність (плідність), тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов’язаний з використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляються на одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуг).

Продуктивність праці - це відношення обсягу виробленої продукції (у грошових чи натуральних показниках) до затрат праці.

На продуктивність праці впливає значна кількість факторів:

технічна оснащеність підприємства, рівень впровадження досягнень науково - технічного прогресу;

системи оплати праці на підприємстві, їх стимулюючий характер;

ефективність використання фонду робочого часу;

плинність робочої сили, та ін.

Визначимо продуктивність праці одного працівника в 2007.2009 роках за формулою:

, (2.6)

де ПП - продуктивність праці одного робітника за рік, грн. /год.;

Оп - обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), грн.;

Фрч - фонд робочого часу фактично відпрацьований усіма робітниками, людино-год.

= 19,25 (грн. /год.) - в 2007 році.

= 28,18 (грн. /год.) - в 2008 році.

На жаль провести розрахунок продуктивності праці у 2009 році неможливо, оскільки відсутні дані про обсяг виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг).

Із проведених розрахунків видно, що продуктивність праці у 2008 році зросла на 46%.

Метою проведення аналізу системи матеріального стимулювання є оцінка її доцільності та ефективності. Аналітичну роботу будемо проводити за наступними етапами.

. Аналіз загального обсягу та динаміки оплати праці. На цьому етапі аналізу оцінюється загальний обсяг фонду оплати праці та аналізується абсолютна та відносна зміни його розміру порівняно з попередніми періодами.

Це дає змогу визначити загальну тенденцію зміни обсягу витрат підприємства та оплати праці персоналу.

. Аналіз рівня та динаміки середньої заробітної плати. На цьому етапі необхідно обчислити рівень середньої заробітної плати на підприємстві та визначити зміни, які відбуваються в значенні цього показника порівняно з попереднім періодом.

Так, на ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” в 2006 році рівень середньої заробітної плати становив 910,53 грн., в 2007 році - 1109,73 грн., в 2008 році - 1445,07 та у 2009 році - 1608,96 грн. (рис.2.2).

Рис.2.2 Гістограма середньої заробітної плати у ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Отже, за період з 2006 по 2009 рік середня заробітна плата працівників ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” збільшилась майже в два рази, це збільшення відбувалось поступово кожен рік.

Основним із основних елементів внутрішнього середовища підприємства є його фінансовий стан - комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність та розміщення коштів, реальні та потенційні фінансові можливості підприємства. Тому аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі:

1 перша - оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;

2 друга - підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;

3 третя - порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.

При аналізі фінансового стану використовують такі його види:

4 аналіз горизонтальних процентних змін, який характеризує зміну окремих статей фінансової звітності за кілька періодів (років, кварталів, місяців);

5 аналіз вертикальних процентних змін характеризує співвідношення статей фінансової звітності стосовно вибраної однієї статті (обсяг продажів, валюта балансу);

6 порівняльний аналіз - співвідношення окремих показників підприємства і показників інших аналогічних підприємств або середньогалузевих показників;

7 аналіз коефіцієнтів ґрунтується на розрахунку окремих співвідношень показників і його використовують для дослідження взаємозв’язку між компонентами фінансової звітності.

Виходячи із завдання дипломного проекту в свої роботі ми використаємо аналіз горизонтальних змін, та аналіз фінансових коефіцієнтів, що дасть змогу визначити на якому етапі знаходиться підприємство (росту чи спаду), та прийняти відповідні заходи, які будуть сприяти його розвитку.

Для того, щоб оцінити поточний і прогнозний фінансовий стан підприємства, необхідно провести фінансовий аналіз. Він є методом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних бухгалтерського обліку і звітності. Його завдання - оцінити фінансовий стан, з’ясувати можливості підвищення ефективності роботи підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреби у фінансових ресурсах.

Робочий капітал - це власні оборотні засоби, які визначаються як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями. Наявність робочого капіталу свідчить, що підприємство має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Знайдемо значення робочого капіталу у динаміці для нашого підприємства за формулою:

 (2.7)

Частка власних оборотних засобів визначається як питома вага власних оборотних засобів в загальній вартості оборотних засобів. Характеризує фінансову стабільність підприємства та знаходиться за формулою:

 (2.8)

Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів. Характеризує фізичний стан основних засобів. Стабільність та покращення показника в динаміці є позитивною тенденцією. Коефіцієнт зносу розраховується за формулою:

 (2.9.)

Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості. Чим він більший, тим кращий технічний стан основних засобів. Знаходиться коефіцієнт придатності основних засобів за формулою:

 (2.10)

Показники оцінки майнового стану ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” за 2007 - 2009 р. р. наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Показники оцінки майнового стану ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Аналіз таблиці 2.5 показує, що показники діяльності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” знаходяться у доволі хорошому стані. За останні 3 роки робочий капітал збільшився у два рази, а частка власних оборотних засобів виросла на 19%. Негативним моментом у діяльності підприємства є ріст коефіцієнта зносу основних засобів, який за досліджуваний період зріс на 17% і у 2009 році становив 57%. Тобто, основні засоби підприємства зношені майже на 60 % і якщо тенденція в динаміці не зміниться, то в скорому майбутньому основних засобів у підприємства просто не буде.

Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі та фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його задовільний фінансовий стан. Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Головною метою фінансового аналізу є своєчасне з’ясування і виправлення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та знаходження резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Розрахунок поточних активів підприємства приведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Поточні активи (оборотні) ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Аналіз таблиці 2.6 показує, що запаси підприємства за три роки зменшились майже в півтора рази, дебіторська заборгованість за товари зросла за досліджуваний період на 110%, а за розрахунками з бюджетом зменшилась більш як у 5 разів.

Рис. 2.3 Поточні активи (оборотні) ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Метою аналізу фінансової звітності є надання оцінки результатів господарської діяльності підприємства за звітний рік та його поточного фінансового стану. Проведемо розрахунок основних показників ліквідності підприємства.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань. Характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів та знаходиться за формулою:

 (2.11)

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Даний коефіцієнт знаходиться за формулою:

 (2.12)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов’язань. Визначається коефіцієнт за формулою:

 (2.13)

Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів) - це різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями, є "фінансовою подушкою”, що теоретично дає можливість підприємству погасити всі або більшу частину своїх короткострокових зобов’язань та продовжувати працювати. Робочий капітал знаходиться за формулою:

 (2.14)

Частка оборотних засобів в активах розраховується як відношення оборотних засобів та валюти балансу і вказує на їх питому вагу в майні підприємства:

 (2.15)

Основні показники ліквідності підприємства наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Основні показники ліквідності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

1.              Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт лік від-ності)   2,00        2,49        3,27        2Визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів

Проаналізувавши таблицю 2.7 можна стверджувати, що підприємство є ліквідним протягом всього періоду дослідження. Робочий капітал підприємства за три роки зріс в два рази, а частка оборотних засобів в активах збільшилась на 8%. Для більшої наглядності основні показники ліквідності зобразимо у вигляді діаграми (рис.2.4).

Рис.2.4 Основні показники ліквідності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

Для повного і достатнього фінансового аналізу діяльності підприємства проведемо розрахунок основних показників фінансової стійкості.

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Визначається за формулою 2.16:

 (2.16)

Коефіцієнт фінансової залежності обернений до коефіцієнта автономії і знаходиться за формулою 2.11:

 (2.17)

Коефіцієнт маневреності власних засобів визначається за формулою:

 (2.18)

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми джерел власних коштів і розраховується за формулою:

 (2.19)

Коефіцієнт фінансової стабільності визначається як відношення власного капіталу та залученого за формулою 2.20:

 (2.20)

,

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу розраховується як саіввідношення всієї суми зобов’язань по залучених коштах та суми власних коштів за формулою 2.21:

 (2.21)

,

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності) визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Розраховується за формулою:

 (2.22)

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100%). Розраховується за формулою:

 (2.23)

Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства наведемо в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8.

Показники оцінки фінансової стійкості ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”

4.              Коефіцієнт маневреності робочого капіталу          0,28        0,39        0,44        0,5Розраховується як відношення вартості робочого капіталу (власних оборотних коштів) до суми джерел власних коштів;

Із аналізу таблиці 2.8 видно, що підприємство є фінансово стабільним та незалежним від зовнішніх джерел фінансування, що є позитивним моментом в діяльності ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”. Для більшої наглядності основні показники фінансової стійкості наведемо у вигляді гістограми (рис.2.5.).

Рис.2.5 Показники оцінки фінансової стійкості ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”.

Як видно із рисунка 2.5, підприємство є фінансово стійким та незалежним від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності показує, що на 1 гривню власних засобів ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” припадає 1 грн.28 коп. загальної вартості майна.

На підставі проведеного аналізу слід прийняти ряд заходів, щодо вдосконалення функціонального управління.

Розділ ІІІ. Основні заходи вдосконалення функціонування організації та очікування результату

Основні фактори впливу на результати функціонального управління

Структура фондів підприємства

Фонди державного підприємства - це сукупність матеріальних і грошових ресурсів, цінних паперів, які створюються і використовуються у процесі його розширеного відтворення для забезпечення його життєдіяльності. До складу фондів підприємства входять основні та оборотні фонди, фонди обігу, резервні й страхові фонди, а також інші матеріальні цінності й фінансові ресурси. Отже, вони становлять матеріально-технічну базу й кошти, тобто майно державного підприємства. Підприємство самостійно здійснює права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відповідно до Закону "Про підприємства" воно має право будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності передавати, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно у тимчасове користування або позику, а також списувати їх із балансу, якщо вони зношені або морально застаріли. Структура фондів відображає закон взаємозв'язку різних елементів, систему їх взаємодії у межах єдиного цілого. Основні фонди - це засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, тривалий час зберігають повністю або частково свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на вироблений продукт частинами у процесі їхнього зношування. Перенесення це здійснюється шляхом амортизації й утворення амортизаційного фонду.

Необхідно враховувати також фактор морального зношування, у зв'язку з чим засоби праці повинні бути заміщені ще до їхнього фізичного зношування, оскільки відбувається безперервний процес створення нового, технічно досконалішого виробничого обладнання. Йдеться про будинки, споруди, виробниче обладнання, верстати і т.д., а також про інфраструктуру (виробничу, соціальну, екологічну).

Основні фонди включають виробничі й невиробничі. Виробничі основні фонди - це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо). Вони поділяються на активну частину - силові машини, робочі машини й устаткування, прилади, інструменти й пасивну частину - будівлі, споруди, інвентар, які впливають на виробничий процес опосередковано. Невиробничі основні фонди - засоби праці, які безпосередньо не беруть участі у виробничому процесі, а задовольняють побутові й культурні потреби (житлові будинки, об'єкти охорони здоров'я, дитсадки, клуби і т.д.).

Оборотні фонди - це предмети праці, які використовуються у виробництві. Вони являють собою частину продуктивних фондів, які використовуються у кожному циклі виробництва, і їхня вартість повністю переноситься на виготовлений продукт. На практиці оборотні фонди складають три групи:

) виробничі запаси;

) незавершене виробництво (предмети праці у виробництві, півфабрикати);

) витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу - це сукупність усіх засобів, які обслуговують сферу обігу. Вони включають: готову продукцію на складах підприємства, товари відвантажені, грошові кошти у касі, банку, на рахунках, а також ресурси, які необхідні для реалізації готової продукції, її зберігання, доведення до якості, яка відповідає вимогам споживачів, інші ресурси, які використовуються для обслуговування постачання і продажу готової продукції.

Оборотні фонди і фонди обігу, виражені у грошах, - це оборотні засоби. За джерелами формування їх розрізняють таким чином: власні оборотні засоби - формуються за рахунок власних коштів підприємства, його прибутку, а також коштів міністерств, відомств, в особливих випадках - із бюджету (готова продукція, гроші у банку, товари, відвантажені зі складів підприємства, зарплата); позичкові (залучені) оборотні засоби - створюються за рахунок кредитів банків та інших кредиторів, вони покривають додаткові потреби підприємства.

За принципами організації оборотні засоби діляться на:

Ø  нормовані - всі оборотні фонди й готова продукція, що є на складі підприємства (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція та інші товарно-матеріальні цінності).

Ø  ненормовані - всі інші засоби у сфері обігу (відвантажена продукція, грошові кошти і кошти на рахунках). Слід зазначити, що обґрунтоване визначення нормативів запасів готової продукції, грошових ресурсів є необхідною умовою безперервності кругообороту фондів підприємства, підвищує їхню ефективність.

Основні фонди й оборотні засоби утворюють статутний фонд. підприємства, рух якого знаходить відображення у самостійному балансі.

Відтворення фондів підприємства

Відтворення фондів - це безперервне їх відновлення, яке забезпечує постійне повторення процесу виробництва. У ході відтворення фондів відновлюються і розвиваються їхні складові елементи як за натуральною формою, так і за вартістю, змінюється структура фондів і одночасно відбувається відновлення та розвиток їх як економічного відношення. У ході повторення і відновлення виробництва фонди підприємства знаходяться у кругообороті. Кругооборот фондів - це їх рух, у процесі якого вони проходять три взаємозалежних стадії, втілюючись на кожній з них у відповідну матеріальну форму: засобів виробництва, готової продукції і грошових коштів.

На першій стадії підприємство купує засоби виробництва і робочу силу (грошова форма фондів перетворюється в товарну), на другій - відбувається процес виробництва (продуктова Форма фондів перетворюється в товарну), на третій - реалізується вироблений продукт (товарна форма фондів перетворюється у свою початкову форму - грошову, кругообіг завершений). Від безперебійного кругообороту значною мірою залежить нормальний хід відтворення фондів підприємства, його ритмічність, надходження кінцевого продукту на потреби особистого й виробничого споживання.

Наприклад, у разі використання неякісної сировини підприємство одержить неякісний товар, який не буде реалізовуватися. Отже, проблема якості товару - головна. Ефективність на другій стадії пов'язана, зокрема, із скороченням часу робочого періоду, що вимагає застосування прогресивної техніки та технології, комп'ютеризації виробництва тощо. На третій стадії існують проблеми транспортування, зберігання, реалізації продукції. Раціональне їх вирішення може у декілька разів збільшити прибуток, зарплату, фонди нагромадження і споживання.

У процесі відтворення фондів їх кругооборот постійно повторюється. Кругооборот як періодично повторюваний процес, а не як окремий акт, у якому авансована вартість повертається до своєї вихідної форми, називається оборотом фондів. Швидкість обороту фондів прийнято визначати числом їх оборотів, які відбулися за певний період, як правило, за рік, і тривалістю одного обороту.

Сьогодні вся маркетингова діяльність підприємства повинна бути спрямована на скорочення обігу, часу, протягом якого готова продукція знаходиться на складах, терміну транспортування її до споживача, часу реалізації готової продукції, часу, протягом якого відбувається придбання нових засобів виробництва. Все це впливає на продуктивність праці, собівартість, рентабельність.

Фізичний і моральний знос

У процесі кругообороту основні виробничі фонди зазнають фізичного й морального зносу. У 2007 р. знос промислово-виробничих фондів у промисловості України складав 48,7%, в енергетиці - 40,4, у паливній промисловості - 46,9, у вугільній - 65,5, у чорній металургії - 61,4, у машинобудуванні - 47, у хімічній і нафтохімічній промисловості - 55, у промисловості будівельних матеріалів - 48,3, у легкій промисловості - 42 і харчовій - 43%. Після 2007 р. до кінця 2009 року стан промислово-виробничих фондів значно погіршився. Фізичний знос - це матеріальне зношування машин, обладнання, ЕОМ, комп'ютерів, інструментів, будівель і споруд, інших засобів праці в результаті поступової втрати окремими елементами своїх техніко-виробничих властивостей, своєї споживної вартості. Фізичний знос є наслідком впливу виробничих навантажень, атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлені знаряддя праці. В економічному значенні фізичний знос є процес перенесення вартості на готовий продукт тією середньою мірою, якою основні виробничі фонди втрачають свою споживну вартість.

Крім фізичного зносу, основні виробничі фонди зазнають і морального зносу. Моральний знос - це втрата засобами праці (машинами, обладнанням, ЕОМ, комп'ютерами, інструментами) частини вартості через конструктивне старіння, винайдення нових засобів праці незалежно від фізичного зносу. Матеріальною основою морального зносу є НТП.

Амортизація

Існують дві форми морального зносу:

) коли старі засоби праці втрачають частину первісної вартості, бо нові засоби праці такої ж конструкції виробляються дешевше внаслідок зростання суспільної продуктивності праці в галузях, що їх виготовляють. У результаті на готовий продукт переноситься їхня менша вартість;

) коли у виробництво впроваджуються принципово нові, економніші машини й устаткування, новітня технологія, а старі засоби праці і технології вже не забезпечують досягнутого рівня суспільне необхідної праці на виробництво певної продукції. При цьому на одиницю виробленої продукції переноситься менша величина вартості основних виробничих фондів. Наприклад, якщо за допомогою принципово нової машини виробляється у два рази більше продукції (чи надається послуг), ніж за допомогою застарілої техніки, то на одиницю продукту (послуги) буде переноситися менша кількість вартості застарілих фондів. Це скорочує тривалість циклу обороту основних виробничих фондів.

Щоб забезпечити своєчасне й повне оновлення основних виробничих фондів, запроваджуються норми амортизації, що враховують фізичний і моральний знос. Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зносу їх на вироблений продукт і використання цієї вартості для наступного відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці. Вартісне зношування є грошовим виразом фізичного і морального зносу.

Перенесена вартість являє собою частину собівартості продукції яка після реалізації надходить підприємству у вигляді частини виручки, що зараховується на спеціальний грошовий фонд (амортизаційний фонд). Амортизаційний фонд - це фонд грошових ресурсів, що утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для повного відновлення (реновації) основних фондів. За натуральною формою відшкодування зношування основних фондів здійснюють у процесі нового капітального будівництва та капітального ремонту основних фондів.

Слід зазначити, що амортизація відшкодовує зношування фондів лише у процесі виробництва. За рахунок амортизації не відшкодовуються основні фонди, зруйновані гад час стихійного лиха, війни, невстановлене устаткування, а також основні фонди, які тривалий час перебувають у капітальному ремонті. Амортизація нараховується при введенні в дію нових цехів, дільниць, відділків. З метою створення економічних передумов для оновлення основних фондів установлюється норма амортизації. Це - відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості основних фондів, виражене у відсотках. Норми амортизації визначаються на основі строків служби фондів, які залежать від їх довговічності, фізичного й морального зносу, фактичного віку засобів праці, затрат на капітальний ремонт, модернізацію. Водночас на підприємствах деяких галузей, специфічні умови яких не дають можливості визначати амортизаційні відрахування у відсотках за вартістю основних фондів, норма амортизації встановлюється до іншої бази.

Норма амортизації складається з двох частин: норми на реновацію (повне відновлення) і норми на капітальний ремонт. Ці частини взаємозв'язані і взаємозалежні. Так, чим коротший строк служби засобів праці, тим за інших рівних умов менша потреба у ремонті, а отже, й нижча частка амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт.

Норма амортизації впливає на собівартість продукції, а відповідно й на величину чистого доходу. Тому норми амортизації повинні бути науково обґрунтованими. Це дає змогу точніше обчислити собівартість і ціни на продукцію.

Методи амортизації

У зв'язку з об'єктивними процесами прискорення НТП, швидким моральним і фізичним зносом і необхідністю у короткі строки оновити основні фонди потрібно прискорити їх амортизацію. Це вимагає докорінних змін в амортизаційній політиці, тобто суттєвого підвищення норми амортизації.

Існує кілька звичайних методів амортизації основних фондів підприємства.

Виробничий метод: залежить від функціонування амортизованого об'єкта. Недоліком цього методу є те, що за ним важко визначити відробіток окремих об'єктів необоротних активів, наприклад, при моральному старінні, реорганізації підприємства.

Метод рівномірного прямолінійного списання вартості об'єкта, що амортизується. Списання відбувається рівними частинами протягом усього періоду експлуатації об'єкта.

Недоліком цього методу є те, що у ньому не враховуються моральний знос і необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації.

Поряд із звичайними методами амортизації основних фондів підприємствами у міжнародній практиці використовуються і методи прискореної амортизації.

Сума амортизації визначається не за початковою, а за залишковою вартістю станка.

У міжнародній практиці існують також спеціальні методи амортизації. Норма амортизації визначається як відношення загальної суми річної амортизації відповідної групи фондів до сумарної початкової вартості. За цим методом у перший обліковий період придбання фондів списується від 10 до 50% вартості основних фондів. Він застосовується для малоцінних фондів - інструментів та інвентарю, а також в експериментальних галузях, для будівель, які здаються в оренду, тощо.

Таким чином, у зносі вартість засобів праці набуває ще одне існування: перша частина її залишається пов'язаною із споживною вартістю, або натуральною формою засобів праці, а друга відокремлюється від неї у вигляді грошей. У русі вона збільшується, аж поки ці засоби праці не відживуть свій вік і вся їхня вартість, відокремившись від "тіла" засобів праці, не перетвориться у гроші.

Напрямки інтенсифікації відтворення

Напрямки інтенсифікації відтворення. Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.

Коефіцієнти оновлення і вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3% загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим в першу чергу спричинюється нагальне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:

всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки та закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;

зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомістких виробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

докорінне поліпшення всієї організації робіт і економічного їх обгрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування - виробництво - розподіл - впровадження - експлуатація нової техніки);

дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного і економічного розвитку;

переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;

створення ринкового економічного механізму країни, спроможного викликати постійну зацікавленість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів та сприймати науково-технічні і організаційні новини (нововведення).

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, концентрованої мобілізації великих власних фінансових коштів. В повному обсязі вона можлива за умови перш за все постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.

ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство” є виробничим підприємством і потужність виробництва прямопропорційно залежить відвід основних виробничих засобів. Тому їх заміна або оновлення має велике значення для підприємства.

Встановлене виробниче обладнання довгий час не змінювалось, має місце лише часткове оновлення механізмів. Це лише на деякий час може продовжити його працездатність. Таке оновлення не є ефективним, а лише витратним. Іншими витратами такого обладнання є велике енергоспоживання в порівнянні із новим. Також тривале використання є фактором того, що окремі робочі частини в процесі виробництва в процесі виробництва зношуються, зменшуючи продуктивність верстатів та збільшуючи енергозатрати та фінансові затрати.

Іншим недоліком застарілого обладнання є якість продукції та затрати часу на її виробництво. Як відомо споживачі в продукції звертають основну увагу на якість продукції, яку вони мають купувати і на її ціну. Основним обладнанням можна досягти одночасно як підвищення якості продукції та і зменшення собівартості, це дає можливість зменшити ціну на продукцію, збільшити її конкурентоспроможність на ринку.

Деревообробне обладнання поділяється на обладнання загального призначення та спеціалізоване.

Обладнання загального призначення використовується для наступних робіт: розкрій (розпилювання) пиломатеріалів, стругання, кінцева обробка та вироблення отворів, торцювання, зашиповка, фрезерування, свердління, довбання, зачистка, шліфування та ін. До обладнання загального призначення відносяться круглопильні, стругальні, фрезерні, свердлильні, довбні, шипорізні, шліфувальні та інші верстати.

Спеціалізоване обладнання застосовується на спеціалізованих виробництвах та призначається для виготовлення будівельних матеріалів, меблів, тари та ін.

Види деревообладнання:

·              Торцювальний верстат необхідний для того, щоб обрізати брус до потрібної довжини.

·              Прорізний верстат також обрізає брус, але вже під кутом (це є важливим для віконних заготовок.)

·              Фугувальний верстат. Одна із граней бруса повинна стати базовою - від неї роблять відлік при обробці інших поверхонь. Саме фугувальний агрегат задає "базу" - робить грань, яка звернена вниз, ідеально плоскою.

·              Рейсмусовий верстат схожий на фугувальний, тільки перевернутий: оброблює верхню грань брусу.

·              Фрезерний верстат задає брусу важкий профіль, який властивий будь-якому елементу віконно-дверної обв'язки.

Використання цих верстатів для виготовлення віконних блоків цілком виправдано при наявності традиційної техніки: фрезерних верстатів та кутового центру. Таким чином досягається максимальна продуктивність та гнучкість всього комплексу. На фрезерному центрі оброблюються деталі з криволінійним контуром (наприклад, арочні частини вікон), прямолінійні деталі переносяться на прохідні верстати.

·              Свердлильно-довбіжний верстат використовується для пазів та отворів під з'єднувальні накладки та іншу фурнітуру.

·              Шліфувальний верстат використовують для забезпечення шорсткості, рівної товщини та інших лінійних параметрів оброблювальної поверхні деревини.

Деревообробне обладнання може мати різну ступінь універсальності. На універсальних верстатах виконують роботи, які відрізняються за видом та характером обробки.

За характером обробки верстати загального призначення діляться на чотири класи точності (табл.1): низької (Н), середньої (С), підвищеної (П) та особливо точної (О).

Таблиця 3.1

Класи точності обладнання загального призначення

Очікуваний результат удосконалення управління

У зв’язку з великою кількістю виробничі фонди доцільно оновлювати частинами. Для оновлення оновлення виробничих фондів, пропоную оновити верстати в столярному цеху.

§  "фугувальний верстат - J-127L" вартість якого 3780 євро, враховуючи курс НБУ - 11.20 грн. за 1 євро, вартість становить - 42336 грн.

§  "стрічкопильний верстат НР-66 " - вартістю 8900 доларів, при курсі 8,00 грн. за 1 дол., - 71200 грн.

Загальна вартість становитиме:

+ 71200 = 113536 грн.

(Технічні характеристики верстатів J-127L і НР-66 наведені в додатку 1,2)

Необхідно також врахувати вартість доставки та встановлення верстатів. Постачальники за дані послуги беруть 10 % від вартості верстату. Щоб визначити необхідну на оновлення суму потрібно до вартості верстатів додати вартість доставки.

L: 42336 * 0,1 = 4233,6 грн.

НР-66: 71200 * 0,1 = 7120 грн.

Разом за доставку:

,6 + 7120 = 11353,6 грн.

Отже для придбання верстатів J-127L, НР-66 необхідна сума в розмірі:

+ 11353,6 = 124889,6 грн.

Фінансування оновлення можна здійснювати двома шляхами:

.        Власні кошти підприємства.

2.      Довгостроковий кредит.

Власних коштів лісгоспу буде недостатньо для закупівлі верстатів, тому необхідно взяти довгостроковий кредит.

Також для зменшення фінансового навантаження необхідно продати старі верстати. Їхня вартість становить 10800 грн. і 15000 грн. відповідно. В сумі реалізаційна вартість становитиме 23800 грн., але необхідно врахувати кошти необхідні на демонтаж верстатів за власні кошти 600 грн. за один верстат. Разом ця сума складе 1200 грн. Отже сума коштів отриманих за старі верстати становитиме 23800 - 1200 = 22600 грн. Ця сума дасть змогу покрити вартість доставки та встановлення нових верстатів.

Залишок складе:

- 6990,5 = 15609,5 грн.

Оновлення основних виробничих фондів будемо здійснювати через банк, який безпосередньо обслуговує рахунки нашого підприємства і може надати в заставу кредит під 16,5% річних терміном до 5 років.

Сума виплат за відсотки:

,1 * 0,165 = 18031,22 грн. (124889,6 - 15609,5 = 63438)

Отже вартість кредиту з відсотками становитиме:

,1+ 18031,22 = 127311,32 грн.

Отже щорічно доведеться сплачувати:

,32/5 = 25462,26 грн.

Для визначення економічного ефекту від нових верстатів необхідно порівняти їх характеристики зі старими, енергоємність, та продуктивність.

Здійснюю порівняння за рівних умов:

§  тривалість роботи працівників 8 годин, враховуючи перерву 1год. верстати працюватимуть 7год.

Затрати енергії (за двигунами):

L - 3 кВт * 8 = 24 кВт. НР-66 - 15 кВт * 2 * 8 = 240 кВт¹.

Разом:

+ 240 = 264 кВт.

¹ - даний верстат має два двигуни потужністю 15 кВт.

Вважається, що через зношуваність робочих механізмів старого устаткування його енергоємність збільшується на 20% до технічних характеристик.

кВт + (5 * 0,2) = 6 кВт.

кВт + (16 * 0,2) = 19,2 кВт.

кВт * 8 = 48 кВт.

,2 кВт * 2 * 8 = 307,2 кВт.

Разом:

,2 + 48 = 355,2 кВт.

Використання нового обладнання зменшить енергоємність виробництва у 355,2/264 = 1,34 рази в порівнянні з використанням старого обладнання.

Під час використання устаткування варто враховувати час безперервної роботи без збоїв. Нове обладнання може працювати без збоїв, на старому обладнанні мають місце поломки, а отже простоїв.

Зважаючи на це, середньоденний час роботи старого обладнання становить 5 год. В місяць верстати працюють в середньому 110 год.

Виробнича потужність:

·        нового:L - 15 м³ за зміну;

НР-66 - 25 м³ за зміну;

За 1 годину:L - 1,8 м³

НР-66 - 3,2 м³

·        старого:

         12 м³ за зміну;

-        18 м³ за зміну;

За 1 годину:

         1,5 м³

-        2,25 м³

Порівняємо продуктивність нового і старого обладнання за місяць за умови, що старе в зв’язку з вимушеними простоями працювало 110 год., а нове без простоїв 161 год.

Продуктивність старого:

,5 * 110 = 165 м³/міс.

,25 * 110 = 247,5 м³/міс.

Продуктивність нового обладнання:

L - 1,8 * 161 = 289,8 м³/міс.

НР-66 - 3,1 * 161 = 499,1 м³/міс.

Отже, нове обладнання працюватиме (J-127L) в 1,75 рази продуктивніше, а НР-66 - в 2 рази. Вартість 1 м³ продукції становить - 500 грн. Собівартість старого:

енергія = 110 * 37,7 * 0,225 = 933 грн/міс.

робітники з/п = 2 чол. * 1200 грн. = 2400 грн/міс.

вихідна сировина - 380 грн/м³

Собівартість:

(165 + 247,5) * 380 +2400 + 933 = 160083 грн.

Дохід:

(165 + 247,5) * 500 = 206250 грн.

Прибуток:

- 160083 = 46167 грн.

Собівартість нового:

енергія = 161 * 50,7 * 0,225 = 1836,6 грн/міс.

робітники з/п = 2 чол. * 1500 грн. = 3000 грн/міс.

вихідна сировина - 380 грн/м³

Собівартість:

(289,8 + 499,1) * 380 + 3000 +1836,6 = 304618,6 грн.

Дохід:

(289,8 + 499,1) * 500 = 394450 грн.

Прибуток:

- 304618,6 = 89831,4 грн.

Прибуток зросте у 89831,4/ 46167 =1,95 рази,

або на 89831,4 - 46167 = 43664,4 грн.

Рентабельність: старого обладнання

_с= 206250/160083 = 1,29

нового обладнання

_н= 394450/304618,6 = 1,30

Рентабельність підвищиться на 0,01.

В зв’язку з тим, що кошти розподіляються на потреби підприємства, витрати, податки, тому дуже важко розрахувати який відсоток із прибутку можна віднести до чистого прибутку, після сплати всіх витрат. Але зважаючи на те, що ріст продуктивності, зменшення енергозатрат, сприяють збільшенню прибутку який приноситимуть нові верстати в порівнянні з старими, кредит доцільно брати.

Також нове обладнання сприятиме:

o   підвищенню якості продукції;

o   зменшенню часу виробництва;

o   збільшення обсягів;

o   появі нових клієнтів;

o   покращення іміджу підприємства.

Сукупність цих факторів дасть можливість достроково виплатити кредит, але доцільніше буде проводити подальше оновлення основних виробничих фондів.

Висновок

Лісгосп є багатогалузеве підприємство. Основною галуззю є лісівництво. Займається проведенням рубок, доглядом за лісом (освітлення, прочистки, проріджування, прохідні рубки), санітарні норми, а також рубки головного користування. Головне завдання лісівництва зводиться до ефективного використання лісу як відновлюваного природного ресурсу, забезпечення виконання ним функцій відтворення, вирощування лісу відповідного цільового призначення. Успіх організації залежить від того, як вона вміє працювати зі своїм споживачем для задоволення його запитів.

Фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного його використання. Головна мета фінансової діяльності - вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

Фізичний знос є наслідком впливу виробничих навантажень, атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлені знаряддя праці. В економічному значенні фізичний знос є процес перенесення вартості на готовий продукт тією середньою мірою, якою основні виробничі фонди втрачають свою споживну вартість.

Крім фізичного зносу, основні виробничі фонди зазнають і морального зносу. Моральний знос - це втрата засобами праці (машинами, обладнанням, ЕОМ, комп'ютерами, інструментами) частини вартості через конструктивне старіння, винайдення нових засобів праці незалежно від фізичного зносу.

Ріст продуктивності, зменшення енергозатрат, сприяють збільшенню прибутку який приноситимуть нові верстати в порівнянні з старими, доцільно взяти кредит на оновлення основних фондів ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство”.

Список використаної літератури

1.       Андрушків Б.М., Кузьмін О. Є. Основи менеджменту. - Львів: Світ, 1995. - 296 с.

2.       Антонец А.В., Белов Н.А. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. - Киев: Техника. 2009;

3.       Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. - Київ: Молодь, 1997. - 1000 с.;

4.      Герасимчук В.Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Молодь, 2007. - 278 с.

.        Грещак М.Г., Гребешкова О.М., Коцюба О.С. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навч. посібник - К.: КНЕУ. 2009. - 228 с.;

.        Гріфін В. Рикі, Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред.В. Яцура, Д. Олесневич. - Львів: Бак, 2001. - 624 с.

.        Економіка виробничого підприємництва. Під. ред. Й.М. Петровича. Киів: "Знання", 2001;

.        Кузьмін О. Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. - К.: "Академвидав”, 2003. - 416 с. (Альма-матер).

.        Мартиненко М.М., Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент. - К.: "Каравела", 2006. - 320 с.;

10.     Мец В.А. Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства - К., 2000;

11.     Пастухова В.В. Вибір оптимальної стратегії підприємства // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2000;

12.     Статут підприємства ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів”;

13.     Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. - К.: "Знання”, 2004. - 687 с.