Регіон

Експорт млн. дол. США

Імпорт млн. долю США

Сальдо

Україна

4621,3

5037,5

-416,2

Автономна Республіка Крим

35,4

84,0

-48,6

Вінницький

40,8

14,4

26,4

Дніпропетровський

761,1

359,8

401,3

Донецький

1306,2

266,4

1039,8

Запорізький

252,5

133,5

119,0

Київський

106,2

197,5

-91,3

Луганський

343,6

84,2

259,4

Львівський

76,6

151,8

-75,2

Одеський

109,2

173,5

-64,3

Полтавський

234,9

44,7

190,2

Харківська

96,5

112,1

-15,6

Херсонська

25,5

7,0

18,5

Групи факторів

 Фактор

Глобальні фактори

міжнародні політичні конфлікти політичні конфлікти всередині країни соціальні конфлікти перебудова міжнародних політичних союзів.

Локальні фактори

зміна умов ринку нестабільність економіки інфляція

Інвестиційні фактори

можливість націоналізації можливий збиток майну з-за високого рівня злочинності втрата прав на повернення доходів та майна в країну материнської фірми прискорений знос обладнання з-за кліматичних умов та недбалого ставлення місцевого персоналу та ін

Фактори управлінського характеру

 складнощі управління місцевим персоналом

Розробник, Зміст розробки

Основні підходи

К. Эндрюс, SWOT-аналіз

Побудувати матрицю SWOT Знайти баланс між існуючими ринковими можливостями та здібностями організації при заданому рівні ризиків. Вибрати товари і ринки, на яких товари продаватимуться; Побудувати економічну стратегію, визначивши доступні ресурси, необхідні для її реалізації.

М. Портер, П’ять сил конкуренції

Провести аналіз загрози появи товарів замінників, появи нових гравців, ринкової влади постачальників і споживачів, рівня конкурентої боротьби. визначити вигідну позицію на ринку, що забезпечить найкращий захист від п'яти сил конкуренції; розробити заходи (як стратегічні ходи), спрямовані на те, щоб зайняти найбільш вигідну позицію на ринку.

Г. Хемел К. Прахалад, Стрижневі компетенції

визначення унікальних властивостей організації та її кінцевого продукту; оцінка колективних умінь працівників організації; фокусування уваги організації на стрижневих компетенціях, які складають основу стратегії

Фактор

Типова проблема

Реальна оцінка вибраної стратегії

Можлива невідповідність між стратегією структурою, і вони можуть протидіяти один одному

Управлінський стан підприємства

 Небажання керуючих змінювати стиль роботи і здобувати нові навички Управлінські методи, такі як програма компенсації, розвитку управлінської структури і т.д., які діють у межах структурної схеми, можуть не відповідати стратегічним цілям Реалізація стратегії включає зміни, які, у свою чергу, містять невизначеності і ризик, а вони можуть викликати настороженість керівників, небажання брати відповідальність за прийняття ризикованих рішень на себе

Технологічний стан підприємства

Системи інформації та зв'язку можуть не відповідати новим вимогам керівництва і не давати адекватної оцінки змін, що відбуваються, тому група вищого керівництва організації не буде повною мірою володіти ситуацією

Показник

Характеристика

Місто

Харків, Харківська Область, Україна

Адрес

61017, вул. Лозовская, 8

Керівник

Коваленко Алла Арестовна

Веб-сайт

#"665680.files/image001.gif">

На даний момент поточна доля на українському ринку корпорації "Бісквіт-Шоколад" становить 1.7%, в найближчі 5 років очікується збільшення до 50%.

Очікуваний обсяг продаж - на загальну суму 282 млн. грн. Щодо системи збуту, то фабрика користується добре налагодженою власною збутовою системою. Метод збуту у підприємства прямий.

Згідно маркетинговим дослідженням ринків збуту з пошуком покупців був зроблений наголос на висунення стратегічних цілей виходу на зовнішній ринок з пошуком нових партнерів, як ближнього, так і далекого зарубіжжя. При цьому враховувались кон'юнктура, конкуренція вітчизняних і зарубіжних виробників і сегментація клієнтури за ознакою споживчої спроможності. Були проведені маркетингові дослідження ринків збуту і споживчої спроможності потенційних клієнтів продукції корпорації "Бісквіт-Шоколад", в результаті яких виявилося, які види солодощів користуються найбільшим попитом, і намітились потенційні клієнти на найближчу перспективу.

Основними видами продукції випускається корпорації "Бісквіт-Шоколад", хлібобулочні вироби (455,90 тонн), що складає 35,47 відсотка від загального обсягу випуску, тістечка (224,95 тонн) - 23,04 відсотка, мармелад (561,42 тонн) - 18,56 відсотка і торти (80,90 тонн) - 5,41 відсотка. (Табл.2.3, Рис 2.3)

Таблиця 2.3 - Асортимент та обсяг випускаємої продукції.

Рис.2.3 - Обсяг основних видів випускаємої продукції.

На сьогоднішній день фабрика випускає більше ніж 200 найменувань цукерок, тістечок, мармеладу, тортів, вафель, печива і зефіру, які відрізняються оригінальним дизайном і чудовою якістю. Найкращі світові технології, натуральна вітчизняна сировина, відсутність консервантів зробило продукцію корисною з чудовим смаком.

Виробнича програма планується і регулюється з урахуванням споживчого попиту. За 2008 рік освоєно 20 найменувань нових видів продукції. Зокрема, вперше не тільки на фабриці, але й на Україні був розроблений жувальний ірис "Лакомка", "М'ятні аромати", цукерки з жувальним ефектом "Малютці", "Грильяжні палички", "Дикі лебеді". На перспективу підприємство планує збільшення обсягів виробництва продукції в кожному кварталі 2010 року. Це дасть можливість розширення ринків реалізованої продукції та завоювання нових сегментів ринку.

Аналіз господарчої діяльності коропорації "Бісквіт-Шоколад" дозволяє зробити висновок про те, що підприємство впевнено функціонує як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках та випускає конкурентоспроможною продукцію. Також можна сказати, що стратегії підприємства властивий постійний розвиток, судячи з того як оновлюється асортимент продукції.

2.2 Фінансово-господарська діяльність підприємства Корпорація "Бісквіт-Шоколад"

Фінансове становище підприємства це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення та використання ресурсів підприємства, реальні та потенційні фінансові можливості підприємства.

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться з метою отримання відповідей на такі питання: наскільки добре та ефективно працює підприємство, які є слабкі та сильні сторони в діяльності компанії, що в свою чергу допомагає виявити погрози для підприємства та його можливості, а також тенденції подальшого розвитку, покращити фінансове становище підприємства. Таким чином, фінансовий аналіз діяльності підприємства - комплексне вивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, яке проводиться за допомогою методів фінансового аналізу по даним бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства.

На цей час у світовій практиці відома велика кількість показників, які використовуються для оцінки фінансово-майнового стану підприємства. Використання набору тих або інших показників обумовлено метою аналізу, інформаційними потребами зацікавлених осіб. Найбільше розповсюдження отримали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки рентабельності, коефіцієнти фінансової стійкості підприємства, коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності), коефіцієнти ділової активності тощо. Тому розрахуємо значеннях цих коефіцієнтів для "Харківська бісквітна фабрика" на базі її фінансової звітності. Вихідні дані для розрахунків фінансових показників приведені у додатку А.

Показники рентабельності дозволяють дати оцінку ефективності використання менеджментом компанії її активів, що визначається співвідношенням чистого прибутку до суми активів, використаних для отримання цього прибутку [18, с.32].

Одним із найважливіших для характеристики рентабельності підприємства є показник рентабельності активів R_акт. Рентабельність активів пов’язана з прибутковістю продаж та обіговістю активів. Він визначається за такою формулою 2.1 [18, с.105].

R_акт = Сумарний чистий прибуток ⁄ Середня вартість активів (2.1)

Рентабельність власного капіталу R_ROE характеризує ефективність використання лише власних джерел фінансування підприємства. Розрахунок проводиться за формулою 2.2 [18. с.107].

_ROE = Чистий прибуток ⁄ Власний капітал (2.2)

Важливою характеристикою ефективності діяльності фірми є співвідношення характеристик рентабельності її активів та власного капіталу.

Рентабельність реалізованої продукції R_NPM розраховується таким чином:

_NPM = Чистий прибуток ⁄ Виручка від реалізації (2.3)

У вітчизняній практиці найчастіше використовують саме показник чистої рентабельності реалізованої продукції.

Другої групою показників, на які слід звернути увагу, є коефіцієнти фінансової стійкості. Аналіз платоспроможності підприємства характеризує структуру джерел фінансування ресурсів організації, ступінь стійкості та незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності здійснюється шляхом розрахунку наступних показників: коефіцієнт Бівера, коефіцієнт фінансової залежності, фінансового ризику та фінансової автономії.

Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого підприємства, яка здатна в майбутньому привести до появи ознак поточної та критичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану фірми. Такий аналіз проводиться за допомогою коефіцієнту Бівера К_Б, що розраховується за формулою 2.4 Якщо значення цього показника довгий час не перевищує 0,2, це свідчить про незадовільну структуру балансу [18, с.110].

К_Б = (Чистий прибуток + Амортизація) / Зобов’язання підприємства (2.4)

Коефіцієнт фінансової автономії К_авт характеризує долю власних коштів підприємства в загальній сумі коштів, що були авансовані в його діяльність. Розрахунок цього показника проводиться за формулою 2.5 [18, с.112].

К_авт= Власний капітал / Усього джерел засобів (2.5)

Чим вище значення цього показника, тим більш стійке та незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування.

Коефіцієнт фінансової залежності К_зал є зворотнім до коефіцієнту фінансової автономії та розраховується за формулою 2.6 [18, с.113].

К_зал= Усього джерел засобів / Власний капітал (2.6)

Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки займаних коштів у фінансування підприємства, а відповідно, й втрату фінансової незалежності. Якщо його значення зменшується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт фінансового ризику К_{ф. р} розраховується за формулою 2.7.

К_{ф. р}= Залучені засоби / Власний капітал (2.7)

Він дає найбільш загальну оцінку фінансовій стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів приходиться на кожну одиницю власних. Зріст показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості та навпаки [18, с.115].

Третьою групою показників фінансового становища організації є коефіцієнти ділової активності.

В широкому сенсі ділова активність означає усі зусилля, які направлені на просування фірми на ринках продукції та капіталу.

В контексті фінансового аналізу цей термін розуміється в більш вузькому сенсі - як поточна виробнича та комерційна діяльність підприємства.

На практиці найчастіше використовують наступні показники ділової активності. Коефіцієнт оборотності активів К_{об. а} дає змогу оцінити ефективність використання фірмою усіх ресурсів, що в неї є, не залежно від джерел їх залучення. Він розраховується за формулою 2.8 [18, с.87].

К_{об. а} = Виторг від реалізації продукції/ Сер. річна вартість майна (2.8)

Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва і оборотності, який приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. При інших рівних умовах показник оборотності активів буде тим вище, чим більш зношені основні фонди [11, с.256].

Коефіцієнт оборотності основних засобів К_ф розраховується таким чином:

К_ф=Вартість реалізованої продукції / Сер. річна вартість основних засобів (2.9)

Низький рівень оборотності основних засобів свідчить або про недостатній рівень реалізації, або про високий рівень вкладень в ці активи.

Показники ліквідності демонструють ступінь платоспроможності компанії по короткостроковім боргам. Зміст цих показників в порівнянні розміру поточних заборгованостей підприємства та його оборотних засобів, котрі повинні забезпечити погашення цих заборгованостей [18, с.148].

Коефіцієнт поточної або загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) К_общ дає змогу продемонструвати захищеність утримувачів поточних довгострокових зобов’язань від ризику відмови від платежу. Цей показник розраховується за формулою 2.10. Якщо його значення перевищує 2, це може свідчити про порушення структури капіталу [18, с.109].

К_общ = Сума поточних активів / Сума поточних зобов’язань (2.10)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності К_абс є більш жорсткою оцінкою ліквідності, яка допускає, що дебіторська заборгованість також не буде погашена в строк для задоволення потреб короткострокових кредиторів. Цей показник розраховується за формулою 2.11 [18, с.89].

К_абс = Сума грошових коштів та цінних паперів / Поточні зобов’язання (2.11)

Розглянуті показники ліквідності по суті гідні лише для жорсткої оцінки на випадок катастрофи. З точки зору діяльності компанії доцільно проводити аналіз очікуваних в майбутньому загальних надходжень коштів, в тому числі від продажу основних засобів. Співвідношення поточних активів та поточних зобов’язань охоплює зазвичай лише невелику частку цих спільних можливих грошових надходжень.

Коефіцієнт зносу основних засобів К_зн характеризує частку вартості основних засобів, списану на затрати в попередніх періодах, в початковій вартості та розраховується по формулі 2.12 [18, с.91].

К_зн= Накопичений знос / Первинна вартість основних засобів (2.12)

Доповнення цього показника до 100% (або одиниці) є коефіцієнтом придатності основних засобів. Прийнято вважати, що значення коефіцієнту більше ніж на 50% є небажаним.

Проведемо детальний розрахунок усіх згаданих вище показників для аналізу фінансово-господарської діяльності "Харківська бісквітна фабрика" за 2010 рік на основі звіту про фінансову результати фірми за 2010 рік та на основі балансу станом на 1 січня 2011 року. Баланс підприємства та фінансова звітність наведена у ДОДАТКУ А та Б.

Розрахунок приведений у таблиці 2.3 Для зручності у таблиці наведені статті балансу, які використовувалися при розрахунках показників.

Таблиця 2.4 - Розрахунок коефіцієнтів фінансово-господарської діяльності корпорації "Бісквіт-Шоколад" за 2010 рік.

Зведемо отримані результати розрахунків коефіцієнтів діяльності "Харківська бісквітна фабрика" до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Результати розрахунків коефіцієнтів фінансово-господарської діяльності корпорації "Бісквіт-Шоколад".

Зробивши розрахунок фінансових показників коропорації "Бісквіт-Шоколад" можна зробити висновки:

Підприємство знаходиться у нормальному фінансовому стані:

. Показники рентабельності у нормі (рентабельність активів у 2010 р. у порівнянні з 2009 збільшилася на 63 %, рентабельність власного капіталу збільшилася на 60,4 %, рентабельність реалізованої продукції збільшилася на 56,6 %) що означає прибутковість фабрики та раціональність вкладених засобів.

. Коефіцієнти фінансової стійкості виходять за межи нормативного показника (коефіцієнт фінансової залежності зменшився в 2010 р. порівнянні з 2009 на 4,6 % але все ж таки перевищую бажане значення, коефіцієнт фінансової автономії збільшився на 3,9 % що свідчить про те, що частина власного капіталу у пасивах підприємства зросла на 3,9 що збільшує можливість додаткового залучення позикового капіталу, коефіцієнт фінансового ризику зменшився на 5,4 % що являє позитивною тенденцією).

. Коефіцієнти ділової активності відповідають нормі (коефіцієнт оборотних активів збільшення коефіцієнту оборотних активів та коїв оборотності основних засобів на 23 і на 36,25 % відповідно говорить про правильну політику розрахунків з клієнтами)

. Коефіцієнти ліквідності показали такі позитивні тенденції платоспроможності. Рост коефіцієнту абсолютної ліквідності на с 0,04 до 0,07 говорить про збільшення можливостей погасити поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів. Коефіцієнт загальної ліквідності помітно зріс у 2010 р. на 2,02%, що говорить про можливість погашення поточної заборгованості за рахунок усіх оборотних активів.

. Знос основних засобів зменшився у порівнянні з минулим роком на 22 %, що говорить про недавнє оновлення обладнання для виробництва продукції.

2.4 Аналіз конкурентного середовища та зовнішньоекономічної діяльності кондитерській галузі

Кондитерська промисловість - це важлива галузь народного господарства. Основним напрямком розвитку цієї галузі є необхідність значного зростання якості, біологічної цінності і смакових переваг продуктів харчування, а також покращення їх асортименту.

Завжди актуальним є повне забезпечення потреб народного господарства і населення у високоякісній продукції; проведення технічного переозброєння, вдосконалення та інтенсифікація виробництва кондитерської галузі.

Кондитерські вироби - харчові продукти високої калорійності і засвоюваності, мають приємний смак, тонкий аромат, привабливий зовнішній вигляд. Тому актуальним питанням на сьогоднішній день є використання натуральної вітчизняної сировини, придбання найсучаснішого обладнання та впровадження найновіших технологій для виробництва продуктів високої якості.

Сьогодні кондитерська промисловість - це 28 великих спеціалізованих підприємств, а також маса малих цехів. Серед кондитерських фабрик України корпорація "Бісквіт-Шоколад" займає місце як підприємство з перспективним розвитком в майбутньому. Саме дослідження діяльності та розробка стратегії цього підприємства було вибрано темою дипломної роботи.

На сьогоднішній день за насиченістю та асортиментом ринок кондитерських виробів України майже нічим не відрізняється від ринку європейських країн. Кондитерські вироби налічують до 1000 найменувань, а 90% кондитерського ринку належать вітчизняній продукції.

-    На думку експертів, кондитерський ринок в Україні характеризується певними особливостями, зокрема:

-    кондитерський ринок є матеріалоємним: більша частина витрат спрямована на придбання сировини;

-    сезонність сировини, що викликає коливання цін на цукор, борошно та какао-боби протягом року;

-    сезонність виробництва: восени та взимку попит на кондитерські вироби зростає, а отже зростають й об’єми виробництва [20].

Кондитерські фабрики знаходяться майже у кожній області України. Кондитерська промисловість України представлена підприємствами, які входять до системи Державного департаменту продовольства України: "Укркондитер", "Укрпродсоюз", "Укрхліб" та неасоційованими представниками приватного бізнесу. Майже чверть обсягу кондитерського виробництва зосереджено на 28 фабриках "Укркондитер", заводах продтоварів "Укрпродсоюза", в цехах та на підприємствах громадського харчування системи "Укрхліб".

В процесі розподілу та структурування ринку відбувалося створення потужних концернів. Сумарна річна потужність кондитерських фабрик оцінюються в 1 млн. тон. За даними асоціації "Укркондитер", за 2004 рік половину кондитерської продукції було вироблено трьома операторами - концернами Roshen, АВК та Київ-Конті. До десятки лідерів (підприємства, які виробляють більше 1% кондитерської продукції) також увійшли Харківське кондитерське об’єднання Бісквіт-Шоколад, Світоч, Світ ласощів, Полтавакондитер, Житомирські ласощі, Одеса, Запорозька КФ, Крафт Фудз Україна та Рівненська КФ (табл. 2.7, рис. 2.1). У кожному з сегментів кондитерського ринку існує група лідерів. Так серед виробників цукристих кондитерських виробів лідирують Roshen (20,4% виробництва), АВК (18,9%), Світоч (5,9%), Полтавакондитер (5,2%) та Житомирські ласощі (5,0%) (табл. 2-6, рис. 2-1).

Таблиця 2.7 - Аналіз конкурентного середовища кондитерського ринку, 2010 р.

Найбільшу долю ринку України з виробництва кондитерських виробів займає Roshen та АВК (21,7% та 12,9 % відповідно). (Рис.2.2). Харківська Бісквітна Фабрика займає 4,8 % українського ринку кондитерських виробів в 2010 році.

Рисунок 2.2 - Частки ринку основних операторів сектору кондитерських виробів, 2010 р., (%)

У 2010 році виробництво кондитерської продукції в Україні за даними Державного комітету статистики (за кодами КВЕД без урахування кондитерських виробів із нетривалим терміном зберігання) досягло 968,1 тис. тон., що на 6,9% більше в натуральному вимірюванні порівняно з попереднім роком, та на 2,3% менше у грошовому.

Порівняно з 2006 роком обсяги виробництва кондитерської продукції зросли у 2007 році на 9,8%, у 2008 - на 13,2%, 2009 - на 28,2%. Найбільший приріст спостерігався у 2010 році (порівняно з 2009 роком виробництво продукції збільшилося у натуральному виразі на 13,3%, у грошовому на 25,3% - Рис.2.3). Для підрахунку обсягів виробництва кондитерської продукції за 2004 рік використовувалась нова класифікація Державного комітету статистики, тому складові деяких груп можуть відрізнятися від попередніх років, а відповідно - змінювати загальний обсяг сегменту.

Рисунок 2.3 - Динаміка виробництва кондитерської продукції, 2005 - 2009 рр.

Протягом досліджуваного періоду спостерігалось зростання виробництва борошняних кондитерських виробів та шоколадної продукції. Приріст у цих галузях супроводжується нестабільністю та зниженням темпів виробництва цукристих кондитерських виробів. Так, виробництво шоколаду зросло у 5,5 рази порівняно з 2007 роком. Виробництво борошняних кондитерських виробів збільшилося на 11,7% [21].

Зміни у структурі виробництва окремої продукції були викликані:

1)      зниженням експорту карамелі у Росію (основного закордонного споживача для українських кондитерів) через запровадження російською владою спеціального мита, яке зробило ввезення карамелі в Росію економічно невигідним;

2)      зростанням імпорту шоколадної продукції, особливо преміум-сегменту, яке змусило національного виробника вступити у боротьбу за українського споживача;

)        зростанням об’ємів найбільш простого та дешевого за первинними витратами виробництва хлібобулочних кондитерських виробів, що виготовляються не лише на великих підприємствах, але й у невеликих пекарнях.

Відмічається зростання обсягів виробництва хлібобулочних кондитерських виробів протягом 2008-2010 років. За цей період серед борошняних кондитерських виробів перше місце посідало виробництво печива. У 2010 році (Рис. 2.4) зберігається лідируюча позиція печива серед борошняних кондитерських виробів.

Рисунок 2.4 - виробництво борошняних кондитерських виробів за товарними групами, 2010 р (тис. т)

Рисунок 2.5 - Виробництво цукристих кондитерських виробів за товарними групами, 2010 р (тис. т)

Станом на 2010 рік, обсяг виробництва цукристих кондитерських виробів становив 45,8 тис. тон, що на 6,8% більше у порівнянні з 2008 роком. Серед цукристих виробів лікуючим з обсягу виробництва є халва та цукерки помадні (Рис.2.5)

Українська кондитерська продукція продовжує не тільки витісняти з внутрішнього ринку імпортну продукцію, а й нарощує темпи експортних поставок. У 2009 році за межі України було експортовано більше 260 тисяч тонн борошняних та цукристих виробів на суму близько $ 235 млн. Найбільш перспективними і привабливими в плані експорту видами кондитерської продукції на Україні залишаються цукристі кондитерські вироби, і в першу чергу - карамель. У 2009 році з 305 тисяч тонн кондитерських виробів більше половини було експортовано до Росії. Проте введення 21% мита і 20% ПДВ на імпорт карамелі в Росію скоротило обсяги поставок цієї продукції більш ніж у 2,5 рази, але відкрило нові можливості для експорту [21]. В таблиці 2.8 приведені дані експорту продукції на Російські та інші ринки.

Таблиця 2.8 - Експорт кондитерських виробів з України

Безперечно, очікувати особливого росту обсягів імпортної продукції не приходиться - занадто неплатежеспроможні вітчизняні виробники. Але деяку частину ринку - 5-10% - вона займати буде, і цим можуть скористатися, торговці. Крім цього, на думку більшості реалізаторів українських  кондитерських виробів, у вітчизняних виробників повинен бути гідний суперник, з яким вони могли б конкурувати не тільки по ціні, але й по якості.

В таблиці 2.9 приведені дані імпорту та експорту українських кондитерських виробів.

Таблиця 2.9 - Імпорт кондитерських виробів в Україну

Як видно з таблиці 1.2 вироби, які імпортуються в Україну займають значну долю продажу. Кондитерські вироби імпортуються з різних країн як з країн близького так і далекого зарубіжжя.

Згідно статистичним даним обсяг виробництва вітчизняних кондитерських виробів в майбутньому буде зростати. З урахуванням імпорту-експорту на внутрішньому ринку буде реалізовано більше 420 тис. т. Кондитерської продукції. Також планується виробництво 700 тис. т. Солодощів з урахуванням експортних постачань.

2.5 SWOT-аналіз підприємства корпорації "Бісквіт-Шоколад"

На підставі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства можна робити висновки про те, які заходи слід вживати для подальшого розвитку компанії. Для прийняття зазначеного управлінського рішення рекомендується скористатися схемою SWOT - аналізу.аналіз - аналіз сильних і слабких сторін підприємства, його можливостей і загроз. SWOT-аналіз - це один з найпоширеніших видів аналізу в стратегічному управлінні на сьогоднішній день. Його універсальність дозволяє використовувати його для різних об'єктів вивчення: аналіз продукції, підприємства, конкурентів, міста, регіону і т.д. Цей метод використовується для будь-якого підприємства з метою уникнення потрапляння його в кризову ситуацію.- це абревіатура початкових букв англійських слів:

-    strengths - сила - сильна сторона компанії, яка вигідно відрізняє її від конкурентів;

-    weaknesses - слабкості; слабкі сторони компанії в порівнянні з конкурентами, які вона в силах поліпшити;

-    opportunities - можливості; характеристика ринку, яка надає всім учасникам цього ринку можливості для розширення бізнесу;

-    threats - загрози - характеристика зовнішнього середовища компанії та можливі ризики для неї.

Сильні і слабкі сторони - це внутрішні риси компанії, отже, їй підконтрольні. Можливості та загрози пов'язані з характеристиками ринкової, зовнішнього середовища та іноді не можуть контролюватися компанією. Після аналізу цих чотирьох складових розробляються можливі варіанти розвитку компанії при зміні зовнішніх факторів, способи використання сильних сторін для зменшення ризиків і т.д.

Після проведення SWOT-аналізу керівництво отримує більш чітке уявлення про переваги та недоліки свого підприємства а також ситуації на ринку. Це дає можливість обрати оптимальний шлях розвитку, мінімізувати загрози і максимально ефективно використати ресурси,що є у наявності. Методика SWOT-аналізу є простим та доступним і при цьому ефективним способом оцінки стану фірми.

У таблиці 2.5 приведено SWOT аналіз підприємства Корпорація "Бісквіт-Шоколад".

Таблиця 2.10 SWOT-аналіз діяльності ЗАТ "Харківська бісквітна фабрика"

Наступним кроком у стратегічному аналізі буде підготовка SWOT матриці (Табл.2.7), за допомогою якої розглянемо комбінації отриманих характеристик.

Таблиця 2.11 - Матриця SWOT-корпорації "Бісквіт-Шоколад".

З зробленого огляду сильних та слабких сторін підприємства, також його можливостей та загроз, стратегія зовнішньоекономічної діяльності має опиратись на сильні сторони, можна скористатися можливостями шляхом розширення асортименту вирощуваної продукції й поліпшення її якості за рахунок використання нових технології, збільшення продажів за рахунок подання продукції орієнтованої для споживчих груп з різним рівнем доходів (очищеної, відсортованої, упакованої продукції),. Також існуючі загрози можна нейтралізувати за рахунок використання гнучкої цінової політики й збільшення якості продукції; зниження собівартості продукції за рахунок використання нових технологій. Формуючи стратегії, необхідно пам'ятати, що можливості й загрози можуть перетворюватися на свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використає конкурент. Або, навпаки, вдало ліквідована загроза може відкрити для підприємства додаткові можливості, якщо конкуренти не спроможні її усунути.

Підводячи підсумки огляду, слід зазначити широкі перспективи для розвитку кондитерської галузі України, і зокрема, для корпорації "Бісквіт-Шоколад". Оскільки у підприємства налагоджені стабільні відносини з країнами СНД, відкриваються широкі можливості для експорту продукції. Також після проведення SWOT аналізу та фінансового аналізу виявилося що підприємство має величезний економічний потенціал та стан підприємства можна вважати досить стійким. Проведений фінансовий аналіз підприємства показав що підприємство знаходиться у нормальному фінансовому стані. Що стосується галузі узагалі, то кондитерська промисловість України - одна з найважливіших галузей харчової промисловості. Національна кондитерська промисловість представлена підприємствами, що входять до системи Державного департаменту продовольства України: ЗАТ "Укркондитер", "Укрпродсоюз", "Укрхліб" і неасоційованих підприємств приватного сектора. Основними експортними ринками є країни СНД і, перш за все, Росія. Частка імпортних кондитерських виробів на внутрішньому ринку України займає лише 3%. Протягом останніх років, у кондитерській промисловості спостерігаються тенденції нарощування виробництва та розширення асортименту по всій галузі узагалі.

3. Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства

3.1 Вибір стратегії виходу зовнішній ринок

Згідно з тим що фінансовий аналіз підприємства корпорація "Бісквіт-Шоколад" показав що фінансове становище можна назвати стійким і сприятливим для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, почати ії розробку треба з фінансового планування бюджету, який може бути реалізований.

Розмір грошових коштів, який може бути вкладений до стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності корпорація "Бісквіт-Шоколад" пропонується розрахувати за допомогою розрахунку чистого оборотного капіталу. Різниця між поточними активами і поточними зобов’язаннями складає чистий робочий капітал підприємства. Даний показник свідчить про те, наскільки діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Наявність цього підтверджує не тільки платоспроможність але і можливість розширити свою діяльність і здійснювати інвестування.

Чистий оборотний капітал = Поточні активи (стр.260 формі №1) та поточними зобов’язаннями (стр.620 форми №1) = 321 6 000 - 142 5 000= 1791000 грн.

Тобто відправною точкою розробки та втілення стратегії буде сума 1791000 тис. грн. власних фінансових ресурсів підприємства, від якої можна відштовхуватися при фінансовому плануванні стратегії ЗЕД Корпорація "Бісквіт-Шоколад".

Згідно з SWOT аналізом, зробленим у розділі 2.3 пропонується побудувати стратегію таким чином, щоб за рахунок нових можливостей подолати слабкі сторони діяльності корпорація "Бісквіт-Шоколад".

Оскільки корпорація "Бісквіт-Шоколад" вже давно і успішно організовує свою діяльність та зовнішніх ринках СНГ, можна сказати що існуюча зовнішньоекономічна стратегія підприємства спланована правильним чином. Незважаючи на це серед можливостей даної організації є зміцнення своєї позиції на існуючих зовнішніх ринках та пошук нових шляхів задоволення потреб споживачів.

Для вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності на зовнішніх ринках для корпорація "Бісквіт-Шоколад" пропонуються наступна стратегія.

Рис.3.1 - Стратегія прямого експорту для Корпорація "Бісквіт-Шоколад"

Розглянемо детально запропоновану стратегію. Задоволення потреб споживачів країн ближнього зарубіжжя у хлібобулочних виробах, зокрема свіжою гарячою випічкою, пиріжних різноманітних видів та інших видів кондитерських виробів. Реалізація вищеописаних продуктів пропонується за допомогою невеликої кав’ярні, у виді торгового павільйонів, де покупці будуть мати можливість придбати дані товари. У торгових павільйонах пропонується розмістити кілька невеликих столиків і стільців, кофейний та чайний автомат та організувати затишну атмосферу. Торгові павільйони - це один з самих затребуваних типів швидко змонтованих будинків. Вони можуть забезпечити певну ступінь захисту від зловмисників і вандалів, вони легко електрифікується і в них може бути встановлено будь-яке необхідне торгове обладнання від кас і до холодильників, а також вони можуть бути забезпечені охоронною сигналізацією. Всі торгові павільйони комфортні, їх конструкції відповідають протипожежним нормам. Завдяки технології, що використовується, при монтажі каркаса торгових павільйонів не потрібно ні вантажопідйомна техніка, ні пристрій заглиблених фундаментів. Торгові павільйони монтуються незалежно від погодних і температурних умов. Готові торгові павільйони встановлюються в лічені години, що також є важливою їх перевагою. Пошук компаній, які займаються будуванням торгових павільйонів та інший малих архітектурних форм треба почати вже в Росії, що значно зекономить затрати на транспортування будматеріалів та робочу силу. Серед постачальників торгових павільйонів виділимо Строй-групу "Альянс" працює на території Росії та пропонує на веб-сайті своєї компанії різноманітні види продукції. На рис.1.1 наведений приклад торгового павільйону, базової комплектації та його план.

Рис. 3.2 - Вид спереду торгового павільйону 7х5х5 мм.

Щоб задовольнити попит споживачів на свіжу продукцію, пропонується випускати випічку з замороженого хліба. Продаж свіжоспечених хлібобулочних виробів із заморожених напівфабрикатів здатен залучити в магазин більшу кількість покупців. Готовий продукт має не тільки чудовий смак та аромат, але й приваблює своєю чудовою текстурою і хрусткою скоринкою. Для поліпшення смаку і аромату додаються ароматичні речовини і прянощі (ванілін, кориця, м'ята, кмин і т. д). Окрім зручності та простоті у використанні, заморожені напівфабрикати значно зекономлять затрати на транспортування. Незважаючи на те, що продукція буде експортуватися раз на тиждень, заморожена основа має довгий термін придатності та здатна зоставатися свіжою і готовою до споживання значний час.

Передостаннім етапом стратегічного менеджменту буде просування товару на цільовому ринку. Рекламна кампанія нових торгових павільйонів корпорація "Бісквіт-Шоколад" буде направлена на кінцевого покупця.

Пропонується роздача рекламних інформативних буклетів коло вже існуючих магазинів з продукцією підприємства, з адресою кав’ярні. Буклети мають мати привабливий вигляд, с зображеннями кондитерських виробів.

Слід відмітити, що незважаючи на те, що більшість населення СНД схильна не довіряти реклами, реклама дуже сильно сприяє на вибір споживача і є найближчим зв’язком між продавцем та покупцем. Особливо важливо для продуктів споживання є візуальна реклама, головною перевагою якої є збудження апетиту. Окрім буклетів, пропонується також реклама у журналах та місцевих газетах.

Після того, як торгові павільйони вже будуть обслуговувати покупців, пропоную створення анкети, яка буде слугувати вивченням ступені задовільності покупців. Приклад анкети наведено у ДОДАТКУ В. Після обробки результатів заповнених анкет, та формулювання висновків, маркетинговий відділ підприємства має розробить план, згідно якому майбутнє функціонування торгових павільйонів буде поширюватись. Згідно с потребами споживачів, буде розроблена нова лінія продукції і впроваджена до стратегії.

Серед вже існуючої продукції корпорації "Бісквіт-Шоколад" вже є різноманітні види кондитерських виробів тому для визначення конкретних видів продукція для пропонування у павільйонах треба проаналізувати попит по конкретним кондитерських виробам на цільовому ринку.

3.2 Обгрунтування вибору цільового зовнішнього ринку

Для покращення стратегії та експорту на підприємстві корпорації "Бісквіт-Шоколад" найдоцільнішим вибором ринку збуту я вважаю Російську Федерацію. Що стосується Російського ринку кондитерських виробів він щороку зростає у відповідь на підвищення попиту на солодку продукцію. У Росії ринки кондитерських виробів близькі до свого насичення і в останні роки залишаються статичними.

Підприємство вже давно експортує свою продукцію на російських ринок, та користується довірою у споживачів, проживаючих на території країни. Конкретно у якості ринку збиту я пропоную Белгородську область. Місто межує з Україною, безпосередньо з Харківською областю, центром основного виробництва. Важливим чинником є також те, що у невеликому місті Бєлгород значно простіше успішно втілити у життя стратегію розвитку, ніж наприклад у містах мегаполісах, де найвища конкуренція та перенасичений ринок. Тобто пропонується стратегія перспективного росту, починаючи з невеликих міст та поступово захоплення ринку городів-мільйонів.

Слід відмітити, що м. Белгород не являється крупнішим містом Росії, тому споживачі схильні вибирати місцевих та вітчизняних виробників, натомість іноземним транснаціональним підприємствам. Тому завоювати довіру споживачів цього ринку буде легше національному виробнику. Особливо важливий той факт, що корпорації "Бісквіт-Шоколад" вже має дистриб'юторів на території цього міста, тому ця торгова марка не буде незнайомою. Крім того, за допомогою правильного розташування торгових павільйонів можна швидко завоювати ринок усього міста.

Згідно з маркетинговими дослідженнями у західному регіоні Росії, включаючи М. Белгород (Рис.3.3), найбільшим попитом на заході Росії серед хлібобулочних та кондитерських виробів користуються торти, слоєне тісто, та солодке печиво. Враховуючи цей фактор, особливу увагу треба приділити виробам з слоєного тіста, перепічці та кремовим тістечкам.

Рисунок 3.3 Анализ попиту на кондитерські та борошняні вироби Західний Регіон Росії, 2010 р.

Слід також відмітити, що серед основних критеріїв вибору продукції споживачами (ціна, упаковка, корисність, свіжість, зовнішній вигляд) 43% респондентів відмітили свіжість продукції вирішальним фактором вибору. Слід за цим лідирує фактори ціни та корисності продукції кондитерської промисловості. (Рис.3.4)

Рисунок 3.4 Аналіз критеріїв вибору кондитерських та борошняних виробів споживачами Західний Регіон Росії 2010 р.

Що стосується конкурентів у кондитерський та борошняній галузі, то на даний момент виробництвом хліба і хлібобулочних виробів займаються та кілька приватних міні-пекарень.

Основний вид продукції - хліб з житнього та пшеничного борошна, батони, булки, вироби з слоєного тіста. Обладнання хлібозаводів узагалі досить зношене та вимагає капітальних вкладень. Ціни на продукцію встановлюють самі підприємства, включаючи в неї значні накладні витрати. Розглянемо детально головних із них, аналізуючи їх слабкі та сильні сторони.

Комбінат № 2.

Комбінат № 2 - одне з провідних підприємств міста з переробки зерна. Річний обсяг виробництва борошна для хліба становить 45 тисяч тонн, борошна макаронного помелу - 34 тисячі тонн, манної крупи - 1 тисяча тонн. Налагоджено випуск комбікормів в об'ємі 61 тис. тонн / рік. Хлібобулочних виробів виробляється 6 - 9 тонн / день при активному використанні біологічно активних добавок у вигляді пшеничних висівок.

Пекарня "Гаряча Пічка"

Приватне підприємство, засноване в 90-х роках. Спеціалізується на виробництві хліба вищого сорту, хлібобулочних і кондитерських виробів. Використовується традиційне сировину, обладнання - міні-пекарні. Ринок збуту - місто Белгородська область 40% - Лівобережний район, 20% - Центральний райони, 40% - Правобережний район міста. Фірмова торгівля здійснюється тільки через фірмові кіоски.

Хлібозавод № 1

Хлібозавод № 1 орієнтований головним чином на виробництво хліба 1-го сорту, висівкового, уральського подового, пшеничного 2-го сорту, хлібців докторських, мелкоштучной здоби в широкому асортименті, батонів, кондитерських виробів (торти, тістечка), квасу, висівок, сухарів. На даний момент обсяг виробництва коливається від 8 до 11 тонн, причому брак сировини перешкоджає підприємству збільшити цей об'єм. Обладнання: ХПА-40 і нова піч ФТЛ. Використовується традиційне сировину.

В цілому кількість підприємств-виробників кондитерської продукції протягом 2009 - 2010 років збільшилася з 12 до 16. Спостерігається збільшення кількості підприємств, які виробляють шоколадні кондитерські вироби, та зменшення кількості підприємств з виробництва борошняних кондитерських виробів. 68,4% операторів ринку займаються виробництвом шоколадних кондитерських виробів і тільки 22,9% виробляють більш високотехнологічну борошняну продукцію, 8,7% - виробляють решту кондитерських продуктів.

Проаналізувавши загальну інформацію про конкурентів у даної галузі можна зробити висновок, що основні конкуренти неспроможні у полному обсязі задовольнити існуючий попит на кондитерські вироби, зокрема на брендову та якісну продукцію. Кожен з них є сильними підприємствами, але слабкі сторони мають великий вплив на діяльність підприємства. Тож пропоную проект, який буде насамперед відрізнятися:

-       Приємним смаком

-       Високою калорійністю

-       Легкістю зосвоєння

-       Дрібною реалізацією

3.3 Економічне обґрунтування ефективності заходів щодо розширення експорту продукції корпорації "Бісквіт-Шоколад"

Економічне обґрунтування стратегії ЗЕД є найважливішим етапом її впровадження. Для оцінки її ефективності необхідно призвести розрахунок економічної доцільності здійснення проекту, заснований на порівняльній оцінці витрат і результатів ефективності використання, а також строку окупності вкладень.

По перше, треба розрахувати суму витрат на будування торгових павільйонів. Строй-група "Альянс" працює на території Росії та пропонує на веб-сайті своєї компанії різноманітні види торгових павільйонів.

Ціна даного виду торгового павільйону складає 173 974. руб., що дорівнює 50000 грн. Робочій капітал Корпорація "Бісквіт-Шоколад", як уже було пораховано вище дорівнює 1791000 грн.

Чистий робочий капітал - затрати на будування торгових павільйонів = залишок чистого робочого капіталу.

Витрати на меблі та ремонт магазину будуть дорівнювати 15000 грн. В цю суму також враховані затрати на роботу дизайнера, з оформлення магазину та виготовлення вивіски.

Додаткових витрат також потребує покупка конвекційної печі, розстоєчна шафа, стойка для противню, меблі і затрати на електроенергію. Компанія "Кухнін" пропонує на своєму веб-сайті усі потрібні комплектуючі для міні пекарень. Конвекційна піч потрібна для розморозки перепічки коштує 20000 рублів, та 2000 додатково за доставку і монтаж. Розстоєчна шафа 18 080 руб. з кількістю рівнів 9, стойка для противню 15860 руб. Переводимо в гривні всі витрати для двох магазинів і рахуємо залишок робочого капіталу.

Також треба прорахувати витрати на електроенергію. Встановлений тариф на електроенергію в Росії - 1 кВт\час - 1,91 руб який дорівнює 0.3 грн. Затрати на електроенергію торгового павільйону корпорація "Бісквіт-Шоколад" зведені до Табл.3.1.

Таблиця 3.1 Затрати на електроенергію торгового павільйону Корпорація "Бісквіт-Шоколад"

Загальні витрати на електроенергію на рік = (634,8*0,3) *365 = 69 510 грн.

Транспортування з заморожених кондитерських виробів та готових кремових пиріжних з м. Харкова до м. Бєлгорода будуть приводитися чотири рази на місяць. Затрати на транспортування будуть складатися з суми коштів на паливо та бензин (280 км. на місяць, 108 л. бензину по 10 грн. за літр), на зарплатню водія (1500 грн. на місяць) та оренди вантажного автомобіля (2000 грн. на місяць) Розрахуємо затрати на транспортування на рік наступним чином

Затрати на транспортування на рік = (280+ 1200 + 2000) *12=41760

Витрати на рекламу, які включають виготовлення рекламних буклетів; рекламу у місцевих журналах і газетах, та мережі Інтернет; виготовлення фірмових целофанових пакетів для пакування продукції у місці реалізації та салфеток.

Витрати на рекламу на рік дорівнюють 21500 грн.

Що стосується оплати робочої сили у місяць, для одного робочих 1200 на місяць. Для одного торгового павільйону потрібно щонайменьше два продавця. Розрахуємо витрати на зарплатню робочіх на рік.

Витрати на заробітну плату на рік =1200*2*12 = 28800 грн.

Наступним крок у обґрунтуванні ефективності реалізації стратегії є оцінка собівартості продукції (Табл.3.2, Табл.3.3).

Таблиця 3.2 - Середня вартість рецептурних складових на один кондитерський виріб. Випічка.

Плановий випуск кондитерських виробів у виді випічка приблизно 500 виробів у день, прорахуємо загальні витрати на собівартість випікаємої продукції за рік.

Собівартість = (500*3,54) *365=646054 грн.

Таблиця 3.3 - Середня вартість рецептурних складових на один кондитерський виріб. Кремові торти.

Плановий випуск кондитерських виробів у виді кремові торти приблизно 30 виробів у день, прорахуємо загальні витрати на собівартість випікаємої продукції за рік.

Собівартість = (30*5,57) *365=60991 грн.

Окрім усіх вищеперерахованих затрат, необхідно також прорахувати розмір ввізного мита та інші затрати експортування кондитерських виробів у Росію. Згідно з ТН ВЄД Росії кондитерські вироби підпадають під код 1905903000, що означає розмір імпортного мита до Росії дорівнює 15 відсотків.

Також необхідно врахувати величина митного збору за митне оформлення (Ставки митних зборів за митне оформлення наведено у додатку В). Для урахування усіх витрат узагалі до витрат на собівартість усього обсягу продукції на рік треба додати ввізного мита у розмірі 15 % та митний збір на митне оформлення для обох видів продукції. Розрахунок проводиться наступним чином:

Собівартість продукції на рік. Випічка = 646054

Собівартість продукції на рік. Випічка, за врахуванням митних витрат = (646054*0,15) +646054+ 6897=749858

Собівартість продукції на рік. Кремові торти = 60991

Собівартість продукції на рік. Кремові торти, за врахуванням митних витрат = (60991*0,15) +60991+ 6897=77036

Підрахуємо загальні витрати на рік.

Загальні витрати на рік = Будування торгового павільйону + Ремонт павільйону + Обладнання для випікання + Електроенергія + Витрати на транспортування + Витрати на заробітну плату + Витрати на собівартість продукції =50000+15000+16029+69510+41760+21500+69510+749858+77036= 1110203 грн.

З розрахованого вище залишку робочого капіталу підприємства вираховуємо основні затрати:

Залишок робочого капіталу=1791000 - 1110203= 680797 грн.

Можна впевнено зробити висновок, що Корпорація "Бісквіт-Шоколад" розвивається за рахунок свого прибутку та не потребує зовнішніх інвестицій.

Ціна виробів залежить не тільки від собівартості продукції та основних затрат на її реалізацію. Для установки ціни на продукцію, треба проаналізувати ціни конкурентів у даній галузі. Проаналізувавши ціни основних конкурентів у галузі міні пекарень у м. Бєлгороді доцільно пропонувати наступне:

Ціна на хлібобулочні вироби (випічка) = 10 грн. (34 рос. рубль)

Ціна на кондитерські вироби (кремові торти) = 40 грн. (138 рос. рубль)

Очікувану виручку з реалізації, розрахуємо нижче.

Виручка з реалізації, випічка =646054*10=6460540 грн.

Виручка з реалізації, торти = 60991*40=2439640 грн.

Чистим прибутком підприємства від реалізації продукції є частина прибутку після уплати податків, зборів та інших відчислень до держбюджету. Оскільки продукція корпорація "Бісквіт-Шоколад" реалізується на території Російської Федерації, податки з реалізації будуть оплачені згідно з законодавством цієї країни. Податок на добавлену вартість у Росії дорівнює 18 %, податок на прибуток 20%. Вирахуємо з виручки з реалізації вищеописані податки:

Виручка від реалізації без ПДВ = (3662775 +3153600) *0,82=5589427 грн.

Виручка від реалізації без ПДВ та основних витрат = 5589427 - 1184139 =4435228 грн.

Чистий прибуток (за вирахуванням податку на прибуток) = 4435228*0,8=3548230 грн.

Для прийняття кінцевого інвестиційного рішення необхідно мати інформацію про характер повного відшкодування витрат, а також про відповідність рівня додаткового одержуваного доходу ступеня ризику невизначеності досягнення кінцевого результату. Щоб розрахувати вигідність реалізації вищеописаної стратегії необхідно прорахувати Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладень та термін окупності. Для розрахунку будуть використані наступні формули.

Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладень розрахується за формулою 3.1:

Е=  (3.1)

де Е - Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальни вкладень;

П - річний прибуток;

К - капітальні вкладення.

Термін окупності розрахується за формулою 3.2 Терміном окупності ("простим" строком окупності, payback period - РР) називається тривалість періоду від початкового моменту до моменту окупності.

РР=  (3.2)

де PP - термін окупності (рік)

За формулою 3.1 розрахуємо коефіцієнт загальної економічної ефективності:

Е=

Коефіцієнт загальної економічної ефективності дорівнює 3, 19. Це означає що чистий прибуток більш ніж у три рази перевищує капітальні вкладення. Це є дуже високим результатом економічної діяльності.

За формулою 3.2 розрахуємо термін окупності:

Т=

Термін окупності вкладених коштів згідно з вище прорахованим показником дорівнює 0.31 року, що означає повернення усіх витрат у термін приблизно чотирьох місяців.

З приведених вище розрахунків видно, що прибуток від реалізації стратегії ЗЕД у три рази перевищує витрати та термін окупності проекту складає приблизно чотири місяці. Отримані результати розрахунків підтверджують правильність вибраного напряму стратегії ЗЕД підприємства.

Підсумовуючи з огляду наведені рекомендації щодо вдосконалення існуючої стратегії експорту на підприємстві "Бісквіт-Шоколад". Зокрема була запропонована реалізація кондитерських на території м. Бєлгород Росія у фірмовому торговому павільйоні. Після аналізу попиту та конкуренції об’єктом експорту була обрана випічка із замороженої основи та кремові пиріжні. Були прораховані витрати на будування торгового павільйону, його ремонту, дизайну, собівартість продукції, ії транспортування. Також були враховані витрати на рекламу у місцевих журналах та газетах, та виготовлення анкет для маркетингового дослідження, які дадуть змогу проаналізувати задовільність споживачів продукцією та розширяти ії асортимент. Розрахунки ефективності показали що чистий прибуток більш ніж у три рази перевищує капітальні вкладення та термін окупності проекту складає приблизно чотири місяці. Таким чином, розрахунок операції показав доцільність впровадження запропонованої схеми вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності корпорації "Бісквіт-Шоколад".

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону праці" [41] під охороною праці розуміється система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санiтарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та (їх представниками) між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва [41].

Задача охорони праці полягає в тому, щоб звести до мінімуму ймовірність ураження працюючого під дією шкідливого виробничого чинника чи захворювання під дією шкідливого виробничого чинника з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці.

Дотримання умов та правил охорони праці і виробничої санітарії забезпечують безпеку праці. Покращення умов праці, впливає на результати роботи, приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров’я робітників і водночас приводить до зменшення затрат на оплату компенсацій і пільг на лікування а також за роботу в несприятливих умовах праці.

У даному розділі розглядаються питання охорони праці та навколишнього середовища стосовно приміщення відділу продажу Корпорація "Бісквіт-Шоколад", розташованого на першому поверсі трьохповерхового будинку. Площа відділу дорівнює близько 20 м², об’єм становить 60 м³. В приміщенні відділу продажу є в наявності телефон, персональний комп’ютер, принтер та сканер. Там працює три людини, на кожну з яких припадає близько 6м².

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Відповідно до ст.13 закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог [41].

Структура управління охороною праці на Корпорація "Бісквіт-Шоколад"представлена на рис.4.1.

Рисунок 4.1 - Структура управління охороною праці ТОВ "СВ"

Серед основних задач, пов'язаних з охороною праці можна виділити наступні:

)        забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

2)      забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

)        професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганда безпечних методів роботи;

)        вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

)        професійний відбір виконавців для певних видів робіт;

)        проведення для працівників і осіб, що відряджаються, інструктажу по охороні праці;

)        розслідування причин і обставин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві, які привели до тимчасової втрати працездатності або інвалідності, розробка заходів щодо попередження подібних нещасних випадків.

4.3 Шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Перелік основних шкідливих і небезпечних виробничих чинників згідно з ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ [42], які мають місце у відділі продажу Коропорація "Бісквіт-Шоколад" наведені в табл.4.1.

Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

4.4 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови в відділі продажу повинні відповідати ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [43]. Робота на ПЕОМ відноситься до легкої (Іа) категорії робіт за енерговитратами.

Оптимальні та допустимі значення параметрів мікроклімату для робочого місця, оператора ПЕОМ, представлені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні і допустимі значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці

4.5 Вентиляція і опалювання приміщення

Для підтримки нормальних умов мікроклімату виробниче приміщення і офіс обладнано вентиляцією, а також системою опалювання, спроектованій згідно СНиП 2.04.05-91 [44].

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату згідно СНиП 2.04.05-91 [44] в приміщеннях підприємства є як природна, так і штучна вентиляція. У холодний період використовується центральне опалення.

4.6 Виробниче освітлення

Освітлення приміщень - штучне і природне. Природне освітлення здійснюється через бокові прорізи, зорієнтовані переважно на південь. При визначенні найменшого розміру об’єкту розміщення, встановлено розряд зорових робіт - ІІІ. В таблиці 4.3 приведені характеристики освітлення в приміщенні відповідно до СНиП II-4-79 та ДБН В.2.5-28-2006 [45, 46]. Для визначення нормованого значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) для умов м. Харкова скористаємося формулою 4.1

^IV=e^III_Hmc (4.1)

де

e^III_H нормована величина КПО для третього пояса світлового клімату =2%;

m - коефіцієнт світлового клімату, m =0,9.

с - коефіцієнт сонячного клімату, С =0,75;

^IV = 2*0,75*0,9=1,35%

Нормоване значення КПО при природному освітлені та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для відділу продажу наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Характеристики виробничого освітлення

Відповідно до НПАОП 0.00-1.28-10 [47] нормований показник КПО повинен бути не менш 1,5%, тому необхідно використовувати лампи денного освітлення.

4.7 Шум і вібрація

В приміщеннях існує непостійний шум - що коливається, рівень звуку якого безперервно змінюється в часі. Допустимий рівень звуку для операторів ПЕОМ згідно з ГОСТ 12.1.003-83* [47] складає 60дБА.

4.8 Випромінювання від екрану ПЕОМ

Робоче місце адміністративно-управлінського персоналу оснащене комп'ютерною технікою.

Монітори є джерелами рентгенівського, оптичного та радіочастотного випромінювання. Потужність дози рентгенівського випромінювання згідно з НРБУ-97 [49] в будь-якій точці простору на відстані 5 см від поверхні екрану монітора не повинна перевищувати 100 мкР/год.

Нормативні значення оптичного та радіочастотного випромінювання при використовуванні відеодісплейних терміналів (ВДТ) згідно ДСан П і Н 3.3.2-0.07-98 та ДСТУ ГОСТ 12.1.006: 2008 [50, 51] приведені у табл.4.4 та табл.4.5 відповідно.

Таблиця 4.4 - Допустима поверхнева кількість потоку енергії в різних областях оптичного випромінювання

Таблиця 4.5 - Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону та напруженість електростатичного поля

Напруженість електростатичного поля на робочому місці не більше 20 кВ/м відповідно до ГОСТ 12.1.045 - 84 [52].

Іонний склад повітря у виробничих приміщеннях, де використовуються ПЕОМ, не перевищує допустимі норми відповідно до ДНАОП 0.03 - 3.06 - 80 [53] і приведений в таблиці 4.6

Таблиця 4.6 - Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

4.9 Організація безпечних умов праці на робочому місці

Забезпечення організації робочого місця оператора (в даному випадку виконавиці дипломної роботи) за дисплеєм передбачає організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик; виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці; до світло - та кольоро-технічних характеристик дисплею, до літерно-цифрової інформації, клавіатури; необхідні санітарно-гігієнічні умови праці [54].

Існують певні вимоги до розмірів робочого місця:

висота робочої поверхні 655 мм;

висота сидіння 420 мм (бажано такого, що регулюється);

відстань від сидіння до нижнього кінця робочої поверхні 150мм;

розміри простору для ніг 650x500x600.

Ергономічні вимоги до розміщення технічних засобів на робітничому місці такі:

1)   природний нахил корпуса вперед на 5-10⁰, кут згинання між стегном і гомілкою 95-135⁰;

2)   Кут спостереження екрану, а також інших засобів відображення інформації в горизонтальній площині не перевищує 60⁰;

3)   Основний дисплей знаходиться внизу, а інформаційні поля екранів - в куту спостереження в вертикальній площині +10⁰ вверх і 30⁰ вниз від горизонтальної лінії зору.

4)   ступні на підлозі;

5)   стегно - горизонтально;

6)   оператор максимальних розмірів не повинен упиратися ступнею в стійку стола або підставки;

7)   оператор має можливість спиратися ліктем на робочу поверхню;

8)   можливість роботи з документами.

4.10 Електробезпека

Приміщення з комп'ютерною технікою є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження людини електричним струмом, тому що можливий одночасний дотик людини до металоконструкцій будинку, що мають з'єднання з землею, з однієї сторони та до металевих корпусів електроустаткування - з іншої [55].

Параметри електричної мережі:

струм змінний;

напруга в мережі 220 В;

частота промислова 50 Гц.

режим нейтралі живлячої мережі - трьохфазова чотирьохпровідна із нейтраллю, що заземлена.

4.11 Пожежна безпека

Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно НАПБ Б.03-002-2007 [56] - В.

Серед можливих елементів протипожежного захисту, обов’язковими є первинні засоби пожежегасіння. Згідно із вимогами ГОСТ 12.1.004-91 [57] пожежна безпека забезпечується наступними заходами:

-       системою запобігання пожеж;

-       системою пожежного захисту;

-       організаційними заходами з пожежної безпеки.

В таблиці 4.7 приведений перелік обов'язкових первинних засобів при пожежогасінні.

Таблиця 4.7 - Перелік обов'язкових первинних засобів при пожежегасінні.

4.12 Охорона навколишнього середовища

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища " був прийнятий 25 червня 1991 року і визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища [58].

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Охорона навколишнього середовища заснована на системі державних, юридичних, суспільних, адміністративно-господарських і соціально - економічних заходів, які направлені на підтримання сприятливих умов проживання і раціональне використання матеріальних та енергетичних ресурсів в інтересах усього людства.

В наш час при масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на довкілля на усіх стадіях: при виготовленні, експлуатації і після закінчення їхнього строку служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва і матеріалів, що використовуються в конструкції приладів.

Оскільки вимоги до матеріалів стали набагато жорсткіші, а розробка нових виробничих та утилізаційних технологій не припиняється, антропогенне навантаження на навколишнє середовище стає набагато менш значним.

Висновки

В результаті виконання дипломної роботи, відповідно до поставлених завдань, можна зробити наступні висновки.

Проведений аналіз літературних та електронних джерел, які присвячені сучасній методології розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства виявив, що в умовах ринку розробка та реалізація стратегії є складним процесом, підданим впливу багатьох чинників. Оскільки, зовнішньоекономічну діяльність підприємств в Україні ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій, стратегія ЗЕД підприємств, як правило, грунтується на маркетингових програмах - пропозиціях щодо розширення зовнішньоекономічної діяльності, що вказують найбільш перспективні зовнішні ринки, методи їх освоєння і підвищення міжнародної конкурентоспроможності фірми та її товарів.

В роботі була проаналізована діяльність корпорації "Бісквіт-Шоколад" - провідного виробника кондитерських виробів Україні та діючого суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Зазначена компанія в 2010 році увійшла в двадцятку провідних дистриб’юторів кондитерської продукції в Україні. Характеристика господарської діяльності фірми, її структури та фінансового стану показав, що компанія займає стійкі позиції: її валовий прибуток за 2010 рік склав 4970,0 тис. грн., загальна ж сума майна складає 17597,2 тис. грн., коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 1,11, також коефіцієнти ділової активності мають високе значення (коефіцієнт оборотності активів дорівнює 4,22), що стало можливим завдяки високій комерційній діяльності фірми.

Проведений SWOT-аналіз компанії став підставою для формування стратегії подальшої діяльності. Це дозволило дійти висновку, що необхідним є розвиток зовнішньоекономічної діяльності фірми та розширення експорту продукції. У цьому напрямку для компанії були розроблені рекомендації щодо впровадження нової для фірми схеми роботи, яка полягає в експорті кондитерських виробів та ії реалізації на території м. Бєлгород у торгових павільйонах. Для демонстрації ефективності такої схеми роботи була розрахована вартість експорту борошняних та кондитерських виробів та розмір прибутку від нього. Згідно розрахункам чистий прибуток від реалізації кондитерських виробів у павільйонах складає 3548230 грн. при загальних витратах на виготовлення товару та будування торгових павільйонів 1110203 грн., а економічна ефективність цієї операції складає 3, 19.

Отримані результати розрахунків підтверджують правильність вибраного напряму вдосконалення стратегії підприємства.

Список джерел інформації

1.      Стровский Л.Є., Казанцев С.К., Паршина Є.А., Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник для ВНЗ Під ред. проф. Л.Є. Стровского., М.: "Москва", 2007. - с.30-32.

2.      Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність": № 959-ХІІ від 16.04.91 р.

.        Зовнішньоекономічні операції і контракти, Козик В.В., Панкова Л. А: Підручник., К.: ИНФРА-М., 2001. - 446 с.

.        Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макагон Ю.В. Міжнародна економіка: Навч. посібник. - К.: ЦНЛ, 2004. - 672 с.

5.      <http://www.ukrexport.gov.ua> - Сайт державноі підтримки українського експорту

.        Козак Ю.Г., Логвінова Н.С., Ржепішевський К.І. Основи міжнародної торгівлі: Навчальний посібник; 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 16 с.

.        Фомичев В.М. Международная торговля: Учебник. - М.: ИНФРА-М., 2001. - 88 с.

.        Кириченко О.А., Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3-тє вид., К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

.        Дідківський М.І., Зовнішньоекономічна діяльність підприємства, Навчальний посібник / К.: Знання, 2006. - 462 c.

.        Дроздова Г.М. - Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства, К., Освіта, - 2004. - 350с.

.        І.О. Піддубний., Міжнародний менеджмент. Навчальний посібник, 2-е видання: ВД "ІНЖЕК", 2006. - 252 с.

.        Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие для вузов / Под общ. ред. А.И. Кредисова. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: ВІРА-Р, 2001. - 640 с.

.        Пастухова В. Стратегическое планирование на предприятии, Экономика Украины - 2000. - №11. с.36-42.

.        Лобанова Е., Стратегическое планирование и прогнозирование на предприятии, "Россия" - 1992. - с.14-19

.        Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие для вузов. - М., 2000. - c.98-103

.        Устинов И.Н. Мировая торговля. - М., 2000 - c.65-78

.        www.biscuit.com.ua <http://www.biscuit.com.ua> - Офіціальний Сайт Коропорація "Бісквіт-Шоколад"

.        Бандурка О.М., Коробов М. Я\. та ін. Фінансова діяльність підприємства. - К.: "ЛИБІДЬ”, 1998. - с.28

.        http://tovar. dt-kt.net/books/book-12/chapter-1161 <http://tovar.dt-kt.net/books/book-12/chapter-1161> - Кондитерські товари на ринку України. Стаття, автор - Сирохман: Товарознавство цукру, меду, кондитерських виробів

.        http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Economics/9_83734. doc. htm <http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Economics/9_83734.doc.htm> - Дослідження ринку кондитерських виробів України та перспективи його розвитку. Стаття, автор Cехович С. І.

.        <http://www.ukrstat.gov.ua/> - Державний комітет статистики України.

.        http://www.ukrkonditer. kiev.ua/ <http://www.ukrkonditer.kiev.ua/> - "Кондитер Украіни" - офіційний сайт кондитерської промисловості Украіни.

.        41 Закон України "Про охорону праці", 21 листопада 2002р.

.        ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ.01.01.76.

.        ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ.01.01.89.

.        СНиП 2.04.05-91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционированием.: Строиздат, 1992г. - 64с

.        СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. - 110с.

.        ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. - К.: МінбудУкр., 2006.

.        НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислюваних машин. - Діє з 01.01.11.

.        ГОСТ 12.1.003 - 83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.89.

.        НРБУ - 97. Норми радіаційної безпеки України. - Київ, 1997.

.        ДСан П і Н 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплеями і терміналами електронно-обчислювальних машин. - Київ, 1998.

.        ДСТУ ГОСТ 12.1.006: 2008. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.2009.

.        ГОСТ 12.1.045 - 84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86.

.        ДНАОП 0.03 - 3.06 - 80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень. - Діє з 01.01.81.

.        ГОСТ 12.2.032 - 78*. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.79.

.        ПУЭ 87. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

.        НАПБ Б.03.002-2007. Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

.        ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.95.

.        Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991.

© 2003 - 2022 «Библиофонд»

Обратная связь

Пользовательское соглашение

Политика конфиденциальности

Полная версия

Помощь по учебным работам

Консультация по курсовой работе

Консультация по дипломной работе ВКР

Консультация по реферату

Консультация по отчетам о практике