інші методи.
Інформаційна основа дослідження:
роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з управління та;
нормативно-законодавчі акти України в системі освітньої діяльності;
- навчально-виховна, управлінська та статистична звітність Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Структура та обсяг дипломної роботи: дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку літератури, загальний обсяг 113 сторінок.
Розділ І. Теоретико-методологічні аспекти менеджменту освіти
.1 Сутність освітньої системи України
Освітня система України представлена численними навчальними закладами, які ось уже багато років готують провідних фахівців з різних напрямків. Українські навчальні заклади відомі не тільки в межах країни, а й за кордоном. Багато з них є не тільки освітніми, а й науково-дослідними та культурними центрами. На сьогоднішній день розвиток освіти є пріоритетом для нашої країни. В навчальний процес активно впроваджуються методи, розробки та проекти всесвітньо відомих учених[46].
Освіта в Україні має складну структуру європейського типу і включає дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту. Крім того, встановлені такі освітні рівні: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта.
Зміни в соціально-економічному розвитку країни висунули нові вимоги і підхід до змісту освіти, а саме:
вироблення державних стандартів і відповідних систем знань, умінь і навичок, творчої діяльності та інших якостей особистості на різних рівнях розвитку;
вибір структур навчально-виховного матеріалу на основі диференціації, інтеграції, гуманітаризації;
забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних особливостей;
вивчення української мови в усіх навчально-виховних закладах;
оптимальне поєднання гуманітарних і природничо-математичних дисциплін, теорії та практики[2].
Згідно Закону «Про освіту»: основними принципами освіти в Україні є:
доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
органічний зв'язок з світовою та національною історією, культурою, традиціями;
незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
науковий, світський характер освіти;
інтеграція з наукою і виробництвом;
взаємозв'язок з освітою інших країн;
гнучкість і прогностичність системи освіти;
єдність і наступність системи освіти;
безперервність і різноманітність освіти;
поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті[1].
В даний час зміст освіти обумовлено необхідністю формування гуманітарного мислення, оволодіння рідною та іноземними мовами, знання літератури, моральної, естетичної культури, вивчення природничо-математичних дисциплін, вдосконалення трудової підготовки, ознайомлення з професіями, ринковою економікою.
Крім того, зміст освіти передбачає наявність:
системи загальнонаукових, політехнічних і деяких професійних знань;
системи умінь і навичок пізнавальної, трудової, ігрової, громадської діяльності, необхідної для збереження досягнень науки і техніки;
досвіду творчої діяльності; досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності, до самого себе; якостей особистості (моральних, духовних).
У Законі України «Про освіту» від 23 березня 1996 р. відзначається що система освіти в Україні є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Вона складається з установ освіти, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і регіональних (місцевих) органів, а також самоврядування в галузі освіти[1].
Головною метою освіти є всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства, розвиток її розумових і фізичних здібностей, таланту, виховання високих моральних якостей, формування активного громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі інтелектуального та культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими кадрами.
На сьогоднішній день, Україна вступила в новий етап - етап конструктивних реформ, поглибленої практичної роботи. Відчутним є вплив залишкових явищ старої системи соціальної організації та господарювання, що безумовно відбивається й на стані освіти. Україна володіє розвинутою і розгалуженою системою освіти. Сьогодні - це 23 тисячі дошкільних закладів, у яких виховується 1,9 млн. дітей, 22,5 тис шкіл, де навчається близько 7 млн. учнів. Система ПТУ налічує 1147 закладів з півмільйонним контингентом. Вища освіта - це 974 державні навчальні заклади, у яких навчається 1,5 млн. студентів, а також 129 закладів інших форм власності. В освіті працюють майже мільйон педагогічних працівників[11;71].
Освіта в Україні будується на основі гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги. На рис1.1. зображено основні принципи побудови освіти[47]:
Рис. 1.1 Принципи побудови освіти
Загальна структура освітньої системи України складається з дошкільного, загального та професійного рівнів освіти. Система освіти в Україні складається з навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, відповідно до ст. 28 Закону про освіту. В табл 1.1. наведена структура закладів освіти за видами установ.
Таблиця1.1
Структура закладів освіти за видами установ
№ з/пВиди установСтруктура закладів1ДошкільніЯсла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки компенсуючого типу, будинки дитини, дитячі будинки інтернатного типу, ясла-садки сімейного типу, ясла-садки комбінованого типу, центри розвитку дитини.2Середні навчальніСередні загальноосвітні школи; школи (школи-інтернати) спеціалізовані, загальноосвітні, спеціальні, санаторні; гімназії; ліцеї; колегіуми; вечірні (змінні) школи; школи соціальної реабілітації.3Позашкільні навчальніПалаци, будинки, станції дитячої, юнацької творчості; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів; міжшкільні навчально-виробничі комбінати, клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; дитячі юнацькі спортивні школи та інші подібні заклади, установи.4Професійно-технічні навчальніПрофесійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, які надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.5Вищі навчальніТехнікум, коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. Існує чотири рівні акредитації (статусу) вищих навчальних закладів: I рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; II рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади; III і IV рівні (залежно від результатів акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.6Післядипломної освітиАкадемії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих навчальних закладів (філії, факультети, відділення та інші); професійно-технічні навчальні заклади, науково-методичні центри професійно- технічної освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.
Важливу роль в освіті України грає Національна академія наук. Національна академія наук України згідно з чинним законодавством є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності та користується правами самоврядності, яка полягає у самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових звязків. Академія об`єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, усіх науковців її установ, організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних та соціогуманітарних наук.
Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них наукові установи. В структурі НАН України діють національні заклади - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотеку імені В. Стефаника, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Національний науково-природничий музей. До структури НАН України входять також організації дослідно-виробничої бази (дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, обчислювальні центри). Всього на цей час в НАН України діють 176 наукових установ та 49 організацій і підприємств дослідно-виробничої бази[48].
Рішення про створення навчальних закладів, заснованих на загальнодержавній або комунальній власності, приймається КМУ, МОН (Міністерством освіти і науки України), іншими відомствами і міністерствами, урядом Криму, місцевими органами виконавчої влади. Порядок узгодження і прийняття дозволу на створення навчального закладу залежить від виду навчального закладу (ВНЗ, школа, ПТУ і т.п.) і його форми власності (загальнодержавна або комунальна).
Рішення про створення навчальних закладів, заснованих на інших формах власності, приймаються засновником (засновниками) при наявності дозволу відповідної Ради народних депутатів.
Навчальні заклади діють на підставі власних статутів, які залежно від форми власності та виду навчального закладу підлягають затвердженню:
МОН, якщо навчальний заклад заснований на загальнодержавній власності і перебуває в його системі;
Міністерствами, відомствами України, яким підпорядковані навчальні заклади, засновані на загальнодержавній власності, за погодженням з МОН;
МОН щодо вищих навчальних закладів, заснованих на інших формах власності;
Місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування стосовно державних навчальних закладів, які є комунальною власністю, і навчальних закладів (крім вищих навчальних закладів), заснованих на інших формах власності[23;116].
В останні декілька років, в Україні у сфері освіти та науки, приймається ряд законів, метою яких є зближення української освітньої системи з Європейською.
Спільною працею науковців, теоретиків і практиків визначено методологічне підґрунтя освіти: прийнято колегією Міністерства освіти України і доведено на місця Концепції гуманітарної освіти та виховання, позашкільної освіти, навчання і виховання дітей з психофізичними вадами.
В Україні забезпечуються права на освіту громадян інших національностей: працює 176 шкіл з румунською, угорською, польською та іншими мовами. Належна організація навчально-виховного процесу є визначальною умовою реалізації права громадян на освіту. В основі цього процесу лежить зміст освіти, що нині активно реформується: розроблено проекти державних стандартів, створюються альтернативні підручники, розпочато підготовку компютерних підручників. Налагоджено видання 11 нових фахових журналів, збережено всі форми підтримки обдарованих дітей. Оперативно здійснюється організаційно-методичне забезпечення вивчення в навчальних закладах усіх типів Конституції України.
На думку Бориса Наумова, попри, матеріальні і організаційні труднощі система освіти України утримує високі якісні характеристики[20;46]. Отож цілком зрозумілою є увага міністерства до формування системи контролю за якістю освіти. Важлива роль тут належить Державній акредитаційній комісії, з початком роботи якої в Україні створена система державно-громадської експертизи якості освітніх послуг.
Водночас ведеться серйозна робота щодо залучення позабюджетних коштів. Розширюється міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки. Підтвердженням цього є укладення угод з 40 країнами, 610 зарубіжними партнерами. Завдяки цьому залучаються додаткові кошти[34;13].
Соціальний розвиток має формувати громадянина країни, що бажає і вміє формувати демократичну, правову державу. Для цього необхідно організувати різну соціальну діяльність[24;40]. Саме цим шляхом йшли класики української школи А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський. Саме цю ідею відстоював О.А. Захаренко.
Станіслав Ніколаєнко навпаки, вважає ставлення нині влади до української освіти несправедливим. На 2012 рік уряд планує витрати на освіту в розмірі 91 мільярда гривень, на рівні 6,1% від ВВП, тоді коли закон вимагає 10%. При цьому доля бізнесу у фінансуванні університетів не перевищує 1%, тоді як в Європі цей показник у десятки разів є вищим. Зате плата за навчання батьками студентів сягає нині майже 40% бюджетів вузів[60].
У «Національній доктрині розвитку освіти України» позначено, що освіта є стратегічною основою розвитку особистості і суспільства, нації і держави[35]. У книзі Міністра освіти і науки України В.Г. Креміня «Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи)», що сконцентрувала виступи автора на сесіях Академії педагогічних наук, наукових конференціях, перед науковцями, вчителями, бесіди з журналістами так підкреслена ця думка: «Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та державі, запорука майбутнього України[31;52].
Отже, Україна досягла світового рівня охоплення населення освітою. Проте рівень якості освіти, відсталість матеріально-технічної бази, інформатизації освітнього процесу, низький престиж праці педагога привели до серйозної кризи в освіті. Важливе завдання перед освітою України поставлено тезою навчання впродовж усього життя людини. Ринок праці швидко змінюється, що диктує необхідність створення короткотермінових навчальних програм перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Цю важливу функцію може виконувати система післядипломної освіти.
1.2 Загальні принципи управління освітніми системами України
Виховання і навчання як предмет педагогічного процесу завжди мають цілеспрямований характер і керування ними відповідно теж, тому що поза конкретної цільової установки управління неможливо. Тому першим і найважливішим принципом управління в системі освіти є принцип конкретного цілепокладання як основи планування, організації та контролю, тобто основа змісту всієї діяльності менеджера, фахівця в галузі управління системи будь-якого рівня.
Державна політика в галузі освіти полягає в тому, що Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. Від імені держави політика в галузі освіти в Україні визначається Верховною Радою України (відповідно до Конституції України) і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування[30:67].
Науково обґрунтоване керівництво закладами освіти можливе за дотримання основних принципів управління.
Принцип державотворення розкривається в тому, що функціонування усіх закладів освіти спрямовується на утвердження і розвиток державності України, піднесення рівня їх діяльності до міжнародних стандартів.
Принцип науковості передбачає врахування під чаї організації навчально-виховного процесу в закладах освіти досягнень педагогіки, психології, знання методик викладання навчальних предметів, фізіології, гігієни, кібернетики та інших наук.
Принцип демократизації полягає в тому, що, вирішуючи проблеми діяльності закладу освіти, керівник має зважати на думку членів педагогічного та учнівського колективів, батьків, громадськості, систематично звітувати про свою роботу перед колективом працівників закладу освіти.
Принцип гуманізації потребує налагодження гуманних стосунків у ланках взаємовідносин: дирекція - учителі, учні, батьки; учителі - учні, батьки; учителі - учителі; учні - учні; учнівські лідери - рядові вихованці; батьки - діти. Загалом, принцип передбачає формування гуманної особистості гуманними засобами.
Принцип цілеспрямованості потребує чіткого перспективного і щоденного планування всіх напрямів навчально-виховної, організаційно-господарської діяльності закладу освіти з урахуванням його можливостей.
Принцип компетентності ставить вимогу, згідно з якою всі працівники закладу освіти повинні мати високий рівень професійної підготовки, загальну ерудицію, сумлінно виконувати службові обов'язки.
Принцип оптимізації полягає у створенні в закладі освіти належних умов для забезпечення його працівникам можливостей для ефективної діяльності.
Принцип ініціативи й активності передбачає наявність цих якостей у керівника закладу освіти та створення умов для здійснення творчих пошуків усіма педагогами.
Принцип об'єктивності в оцінці виконання працівниками закладу освіти своїх обов'язків означає систематичний контроль за діяльністю працівників закладу, об'єктивну оцінку її результатів, гласність і врахування думки педагогічного колективу.
Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальністю означає, що керівник закладу освіти несе повну відповідальність за навчально-виховну діяльність перед державними органами, але під час прийняття важливих рішень з питань діяльності свого закладу зобов'язаний ураховувати думку членів колективу, якщо вона не суперечить законам України. Подальше вдосконалення системи освіти України покликане забезпечити високу якість навчання і виховання, належну теоретичну і практичну підготовку підростаючого покоління до життя, суспільно корисної пращ, сприяти всебічному розвитку особистості[15;36].
Принципи управління освітніми закладами декілька відрізняються в залежності від типу закладів.
Безпосереднє-управління дитячим дошкільним закладом (дитячими яслами, дитячими садками), школами, позашкільними закладами освіти здійснює директор (завідувач), який призначається вищим органом управління освіти чи органом місцевого самоврядування. Так, директор середньої загальноосвітньої школи призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до ст. 20 Закону України «Про освіту» відділом освіти відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації. Відповідна освіта, стаж роботи та наявність організаторських здібностей - основні умови призначення керівника будь-якого освітнього закладу на посаду. Керівник несе персональну відповідальність перед державою за організацію та якість навчально-виховної роботи з учнями та вихованцями, зміцнення їх здоров"я та фізичний розвиток, а також за фінансово-господарський стан закладу. В своїй діяльності він спирається як на трудовий колектив, так і на громадські організації, метою яких є надання різноманітної допомоги освітньо-виховним закладам. Повноваження директора (завідувача) регламентуються положеннями та статутами про освітньо-виховні заклади[1].
Для забезпечення колегіального розгляду основних питань виховної та методичної роботи в закладі освіти діє педагогічна рада, яка складається з вчителів та представників громадськості. При школах та дошкільних дитячих закладах можуть утворюватися батьківські комітети з числа батьків учнів та вихованців. Вони покликані надавати допомогу освітньо-виховному закладу, а також сімям у вихованні дітей.
Управління професійно-технічним закладом освіти, який забезпечує первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, відповідно до Закону України від 10 лютого 1998 р. «Про професійно-технічну освіту» здійснює директор, якого призначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади державної форми власності. Керівник професійно-технічного навчального закладу іншої форми власності призначається засновником.
Директор державного професійно-технічного навчального закладу, діючи в межах положення або статуту про професійно-навчальний заклад, організує навчально-виробничий, навчально-виховний процес. Органи управління професійно-технічною освітою можуть делегувати директору державного професійно-технічного навчального закладу інші повноваження.
Порядок управління професійно-технічним навчальним закладом іншої форми власності визначає засновник.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійно-технічного навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу навчального закладу, які вирішують в межах своїх повноважень питання навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності навчального закладу, дають висновки та рекомендації щодо кандидатур на посаду директора професійно-технічного навчального закладу. Рішення загальних зборів (конференції) колективу навчального закладу мають дорадчий характер[36;12].
Управління вищим навчальним закладом (технікумом, училищем) - перший рівень акредитації; коледжем - другий рівень; інститутом, консерваторією, академією, університетом - третій і четвертий рівні) здійснює його керівник (президент, ректор, директор тощо). Відповідно до Положення про державний вищий заклад освіти та статуту вищого закладу освіти керівник виконує такі виключні функції: самостійно в межах чинного законодавства вирішує питання діяльності закладу; в межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обовязкові для виконання всіма підрозділами закладу (факультетами, кафедрами, філіями, відділеннями, навчально-консультативними, науково-дослідними підрозділами, конструкторсько-технологічними бюро та ін.); представляє вищий навчальний заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, у підпорядкуванні якого він перебуває; є розпорядником майна і коштів закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу; визначає функціональні обовязки працівників закладу та ін.
Дорадчим органом управління вищого навчального закладу є вчена рада, на яку покладені обовязки по координації та контролю за науковою, навчальною, методичною та виховною роботою в закладі. Вона діє на підставі Положення про державний вищий заклад освіти, статуту відповідного вищого закладу та Положення про вчену раду вищого закладу освіти.
Вищим колегіальним органом самоврядування закладу освіти є загальні збори або виборний орган (конференція трудового колективу). Його повноваження та механізм створення визначаються статутом вищого навчального закладу.
Крім вищого колегіального органу самоврядування в закладі, на підставі статуту можуть створюватись інші органи самоврядування (в тому числі на рівні окремих структурних підрозділів). Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть створюватися власні органи самоврядування для вирішення питань, що не належать за статутом до компетенції керівництва та статутних органів самоврядування[39:7].
Управління освітнім закладом є одним з видів соціального управління. Цілком закономірно, що крім принципів, властивих тільки управління школою, в ньому широко застосовуються принципи, загальні для державного управління та процесу будь-якої праці, принципи соціального управління.
Будь-яка праця (продуктивний, педагогічний, управлінський тощо), незалежно від його сфери, форми та змісту, підпорядковується певним закономірностям, базується на ряді загальних положень. Такими основними принципами трудової діяльності є: науковість, планомірність, оптимальність, матеріальне і моральне стимулювання, перспективність, системність, комплексність і т.п.[27;112].
Прикладом принципів соціального управління можуть служити принципи, розроблені А. Файолем. Провідними серед них є:
принцип оптимального співвідношення централізації і децентралізації в управлінні;
принцип єдності єдиноначальності і колегіальності в управлінні;
принцип раціонального поєднання прав, обов'язків і відповідальності в управлінні.
В управлінні можна використовувати будь-яку систему принципів. Адже, як вважає А. Файоль, «…біда не в нестачі принципів. Треба вміти оперувати принципами. Це важке мистецтво, що вимагає вдумливості, досвіду рішучості і почуття міри» [40;152].
Між принципами та методами управління педагогічним колективом існує тісний взаємозв'язок. Методи, за визначенням Пидкасистого П.І., це шлях, способи реалізації принципів управління, досягнення намічених цілей. До найбільш відомих методів управління колективом ставляться методи прийняття управлінських рішень (метод «мозкового штурму», дискусія, «ділова гра», регламентний метод тощо) і методи їх виконання (методи колективної та індивідуальної мотивації, адміністративні методи та ін) [43;199].
Таким чином, процес управління педагогічним колективом вимагає від керівників високого рівня професіоналізму. Ефективним керівником вважається той, який на етапі реалізації тієї чи іншої управлінської функції демонструє лише позитивні особистісні якості, використовуючи для цього ефективні принципи і методи взаємодії з колективом.
Ефективність протікання управлінського процесу, настрій людей в організації, відносини між співробітниками залежать від багатьох чинників: безпосередніх умов роботи, професіоналізму кадрових працівників, рівня управлінського складу та ін І одну з перших ролей у ряду цих чинників грає особистість керівника.
1.3 Нормативно-правове забезпечення менеджменту системи освіти України
Основним нормативним актом, який регулює освітню діяльність в державі, є Закон України «Про освіту», яким забезпечуються доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; регулюються питання надання державних стипендій та пільг учням і студентам; соціального захисту вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів закладів, де вони навчаються, сприяння здобуттю освіти в домашніх умовах тощо.
Громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі, а громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону держава гарантує право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Закон про освіту встановлює загальні принципи освітніх послуг в Україну. Однак кожна сфера освіти додатково регулюється спеціальними законами та нормативними документами[18;20].
Основні закони, якими регулюється управлінська діяльність в освіті представлено на рис. 1.2.
Рис.1.2 Закони, якими регулюється управлінська діяльність в освіті
Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років. Управління освітою в Україні здійснюється системою державних органів і органів місцевого самоврядування. Органи управління освітою в Україні зображені на рис.1.3.
Рис.1.3. Органи управління освітою в Україні
Структуру органів управління освітою можна побачити на рис. 1.4.
Рис.1.4 Структура органів управління освітою
Центральним галузевим органом державного управління в галузі освіти є Міністерство освіти і науки України (далі - Міносвіти і науки України). Міносвіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань у сфері прогнозування і планування розвитку освіти, розробки організаційного та правового механізму її функціонування аналізує стан освіти, прогнозує її розвиток відповідно до потреб особистості, суспільства, держави; розробляє нормативно-правову основу функціонування системи освіти, здійснює експертизу проектів загальнодержавних, відомчих, інших рішень і програм у частині, що стосується освіти і науки, готує проекти законодавчих актів та урядових рішень; прогнозує та впорядковує структуру мережі державних навчально-виховних закладів; розробляє пропозиції щодо переліку спеціальностей, кваліфікацій, вчених звань та наукових ступенів; забезпечує виконання вузами, що перебувають в його управлінні, державного замовлення та договорів на підготовку спеціалістів, науково-педагогічних кадрів; розробляє положення про навчально-виховні заклади освіти.
У сфері навчально-виховного процесу Міносвіти і науки України визначає вимоги до змісту, рівня й обсягу соціальне необхідного державного мінімуму освіти (встановлює державні стандарти знань з кожного предмета), забезпечує безперервність освіти, інтеграцію навчання з наукою і виробництвом, розробляє і затверджує відповідні типові навчальні плани, програми для навчально-виховних закладів; розробляє умови прийому до державних навчально-виховних закладів; забезпечує видання відповідної літератури з питань освіти та ін. Міносвіти і науки України вирішує низку питань освітнього характеру разом з Академією педагогічних наук України, яка займається координацією та розвитком наукових досліджень з педагогіки, впровадженням їх у практику[44;42].
У сфері управління, роботи з керівними та науково-педагогічними кадрами Міносвіти і науки України вносить пропозиції про створення, реорганізацію, ліквідацію в установленому порядку закладів, організацій, підприємств освіти загальнодержавного значення; сприяє розвиткові нових навчально-виховних закладів; проводить в установленому порядку атестацію та акредитацію освітніх закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії та сертифікати, надає автономію вищим навчальним закладам; здійснює державне інспектування навчально-виховних закладів; призначає керівників навчально-виховних закладів та установ, закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки, що перебувають у функціональному управлінні Міносвіти і науки України, дає згоду на призначення і звільнення керівників вищих навчальних закладів загальнодержавного значення інших міністерств і відомств; розробляє положення про органи громадського самоврядування у сфері освіти; організує підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів системи освіти; здійснює загальне керівництво науковою діяльністю та ін.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Міносвіти і науки України, обговорення найважливіших напрямів діяльності і розвитку освіти у Міносвіти і науки України створюється відповідна колегія.
Для вирішення практичних питань забезпечення потреб системи освіти при Міносвіти і науки України функціонують акредитаційні органи, інспекція, науково-методична рада, Атестаційна колегія, інші наукові та методичні підрозділи, організації та установи, повноваження яких встановлює Міносвіти і науки України.
Акти Міносвіти і науки України, прийняті в межах його повноважень, є обовязковими для міністерств і відомств, яким підпорядковані заклади освіти, міністерства освіти АРК, місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, закладів освіти незалежно від форм власності.
Інші міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти (Міністерство культури і мистецтв, Міністерство охорони здоровя, Мінюст, МВС, Служба безпеки, прокуратура та ін.) здійснюють разом з Міносвіти і науки України державне управління підпорядкованими їм закладами освіти шляхом їх фінансування, утворення матеріальної бази, призначення на посаду керівників цих закладів, організації підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів, забезпеченням організаційного та методичного керівництва, здійснюють контрольні функції по додержанню вимог щодо якості освіти та ін. Акти цих органів, прийняті в межах їх компетенції, є обовязковими для місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, закладів освіти відповідного профілю незалежно від форм власності.
Вища атестаційна комісія України (далі - ВАК України) відповідно до Положення про Вищу атестаційну комісію України організує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника.
Міністерство освіти АРК здійснює повноваження керівництва освітою на підвідомчій території, крім повноважень, віднесених до компетенції Міносвіти і науки України, міністерств і відомств, яким підпорядковані заклади освіти.
Управління освіти, з одного боку, підпорядковане Міністерству освіти, а з другого - обласній державній адміністрації. Воно здійснює керівництво освітою в області. Йому підпорядковані обласний інститут післядипломної освіти, обласні станції юних техніків, натуралістів, туристів, загальноосвітні навчально-виховні заклади інтернатного типу, інші освітні установи.
Управління освіти обласної держадміністрації аналізує стан освіти в області, організовує розробку і виконання регіональних програм розвитку освіти національних меншин, забезпечує розвиток мережі навчально-виховних закладів області, проводить їх ліцензування та атестацію. До функцій управління освіти входить і впровадження затверджених Міністерством освіти нових технологій у системі освіти, здійснення контролю за діяльністю відділів освіти в районах, містах, організація державного інспектування безпосередньо підпорядкованих установ та закладів освіти, підвідомчих закладів післядипломної освіти. Управляння освіти укладає і припиняє дію контрактів з керівниками закладів освіти, що знаходяться в його підпорядкуванні, аналізує виконання керівниками вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічних закладів умов контракту, формує замовлення на методичну, педагогічну літературу, навчальні програми, посібники, бланки суворої звітності та інше.
Відділ освіти підпорядкований, з одного боку, управлінню освіти обласної держадміністрації, а з другого - районній (міській) державній адміністрації. Він здійснює безпосереднє керівництво навчально-виховними закладами: загальноосвітніми школами, ліцеями, гімназіями, дошкільними закладами, позашкільними установами, а також районним (міським) методичним кабінетом, аналізує стан освіти в районі (місті), подає пропозиції місцевим органам влади щодо зміцнення навчально-матеріальної бази закладів освіти, сприяє створенню різних типів закладів освіти, організовує навчання обдарованих дітей, а також дітей, які мають вади у фізичному і розумовому розвитку, сприяє влаштуванню до інтернатних закладів дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування, організовує роботу психологічної служби, соціально-педагогічного патронажу в закладах освіти, визначає потребу і забезпечує заклади освіти педагогічними кадрами, проводить атестацію педагогічних працівників району, аналізує використання бюджетних коштів на освіту та інше[49].
На перший погляд, нормативно-правове забезпечення менеджменту системи освіти України виглядає як налагоджена система, але за роки незалежності система управління українською освітою набула інших рис.
Насамперед досягла свого апогею абсолютизація влади бюрократії в системі освіти. Яскравим підтвердженням цього є останні звільнення та призначення ректорів низки українських університетів, ухвалення місцевими органами влади рішень про ліквідацію загальноосвітніх шкіл за мовною ознакою та без погодження зі споживачами їхніх освітніх послуг, ситуація з виданням підручників тощо.
На думку Ігоря Лікарчука, колапс освітньої системи в Україні, має три джерела і три основні складові. Це - архаїчна система управління освітньою галуззю, відсутність ефективного фінансового менеджменту в освіті, катастрофічне відставання освітнього життя від суспільних потреб[33;4].
У той час, коли у всіх розвинених країнах світу однією з головних складових реформування системи освіти є децентралізація управління освітніми закладами, перехід до самоврядних форм управління ними, у нас відбуваються протилежні процеси. Усі проблеми управління закладом вирішуються у трикутнику «керівник (ректор, директор) - орган управління (МОН, обласні, районні, міські управління освіти) - власник (держава, яка ці функції делегувала тому ж таки МОН, обласні та районні ради, адміністрації або якась фізична чи юридична особа). Роль і значення органів громадського управління закладами освіти виявилися декларативними і нікчемними. Піклувальні ради загальноосвітніх шкіл, навіть там, де їх створено, нічого не вирішують. У більшості вищих шкіл вчені й педагогічні ради, як правило, голосують за те рішення, яке запропонував керівник, бо всі учасники цих поважних зібрань так чи інакше залежать від нього[45;76].
Таким чином, на даному етапі розвитку освіти, створення системи управління якістю освіти та впровадження методів і принципів управління якістю в українських освітніх закладах можливо при чіткій та послідовній організації робіт у цьому напрямку на базі однозначно певної нормативно правової та методичної бази. Необхідний єдиний підхід, який би утворював українські нормативні акти, положення, що враховують національні особливості, і міжнародні підходи та вимоги щодо організації та поліпшення якості менеджменту в освіті.
Висновки до першого розділу
Як структура динамічна, освіта розвивається, досягаючи результатів як позитивних, так і негативних. На основі аналізу поглядів науковців на сучасну систему менеджменту в системі освіти в Україні, можна зробити висновок, що ситуація на сьогоднішній день залишається складною.
Проблеми управління в сфері надання освітніх і науково-дослідних послуг в останні роки придбали загальновизнану актуальність. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає основні стратегічні завдання розвитку процесу управління освітою: «перехід від державного до державно-громадського управління, чітке розмежування функцій між центральними, регіональними і місцевими органами управління, забезпечення самоврядування навчально-виховних закладів і наукових установ, утвердження у сфері освіти гармонійного поєднання прав особи, суспільства й держави».
Одним зі шляхів реалізації цих завдань є наукове обґрунтування нової системи управління освітою, розробка інноваційних моделей, механізмів управління освітою на всіх рівнях: державному, регіональному, муніципальному.
Ураховуючи сучасні освітні тенденції в Україні й загальну геосоціальну ситуацію, стан опрацьовування проблем управління підсистемами освіти та освітніми навчальними закладами в теорії та на практиці, ми вважаємо актуальним і доцільним є дослідження використання менеджменту в існуючому освітньому просторі країни та регіону.
Розділ ІІ. Специфіка управління закладами освіти І-ІІІ рівня акредитації (на прикладі Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії)
.1 Організаційно-управлінська структура навчального закладу
Аналіз історичного досвіду та сучасної практики створення кадетських корпусів, вивчення соціально-освітньої ситуації, освітніх запитів і потреб держави і населення, дозволяє визначити призначення створення кадетського корпусу. Інноваційний задум перетворити Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою на Кадетський корпус з метою відродження української державності, формування активної громадянської позиції кадет.
На сьогоднішній день ліцей належить до середньої загальноосвітньої школи III ступеню з поглибленим вивченням допризовної підготовки. Ліцей здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», а також Положення про ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Ліцей був створений у 1993 р. Міністерством оборони України на базі Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів імені Пролетаріату Донбасу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 490, 1992 р. і № 75, 1993 р., згідно з наказом Міністра оборони України № 133, 1992 р.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.1996 р. № 643 ліцей був переданий в обласну комунальну власність. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.08.2003 р. № 520-р Луганському обласному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою було присвоєно почесне звання - імені героїв Молодої гвардії.
За станом на 01.05.2011 р. у ліцеї навчається 238 ліцеїстів. Головне завдання ліцею - підготовка вихованців для подальшого навчання у вищих навчальних закладах Міністерства оборони України та інших силових структурах. Створення навчального закладу ІІІ ступеню для забезпечення потреб вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів інших силових структур у підготовлених абітурієнтах.
Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені героїв Молодої гвардії має стати загальноосвітнім навчальним закладом III ступеня з військово-професійною спрямованістю навчання та допрофесійної підготовки, що передбачає проведення поглибленої допризовної та посиленої фізичної підготовки і виховання у юнаків готовності до військової служби. Корпус може мати у своєму складі загальноосвітні класи нижчих ступенів загальної середньої освіти.
В табл.2.1.представлено Посади, які заміщуються офіцерами Збройних Сил України, відряджені до органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таблиця 2.1
Посади, які заміщуються офіцерами Збройних Сил України, відряджені до органів державної влади та місцевого самоврядування
№ з/пПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.1.Начальник корпусу1112.Заступник начальника корпусу1113.Заступник начальника корпусу з виховної роботи -начальник віділення виховної роботи1114.Заступник начальника корпусу з МТЗ -начальник відділу1115.Начальник відділення кадрів та стройового1116.Начальник продовольчої та речової служб1117.Командир роти -ст. офіцер-вихователь814148.Командир взводу - офіцер-вихователь2236509. Начальник фізпідготовки та спорту11110.Військовий диригент11111.Заступник начальника з навчальної частини11112.Старшина роти (ст.. прапорщик - в/с за контрактом)81414Усього: - офіцерів395973 - прапорщиків(в/службовців за контрактом)81414Всього військовослужбівців477387
Дані представлені у кількох етапах. І етап - кількість на 1.09.2011 р., ІІ етап - на 1.09.2012 р., ІІІ етап - 1.09.2013 р. Другий та третій етапи - після перетворення ліцею на Кадетський корпус.
Як видно з даних таблиці 2.1. посади, які заміщуються офіцерами Збройних Сил України у перспективі до збільшення. Це аргументовано тим, що у наступних учбових роках планується збільшення щорічного набір у кадет, після перетворення ліцею у кадетський корпус, що відповідно призведе до необхідності розширювати кількість військовослужбовців у ліцеї.
Згідно з наведеною структурою кадетського корпусу, можна зробити висновок, що в ліцеї організація управління знаходиться на відповідному рівні стосовно ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Безпосередньо керівництво ієрархічно розташовано за центрами відповідальності.
Взагалі, організаційно - управлінська структура ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, має свої особливості. З одного боку це структура навчального закладу, а з другого військового обєкту.
Велику роль у навчально-виховному процесі грає інформаційне забезпечення керівників освіти. Програма перетворення ліцею на Кадетський корпус передбачає в собі освітній моніторинг, тобто систему збору інформації, здатної незалежно, а тому об'єктивно, давати оцінку тому чи іншому параметру, що характеризуватиме діяльність корпусу[38;297].
Безперечно, що рівень складності цієї системи тим більше, чим більше вимог до неї пред'являє керівник. Крім того, складність системи лицею з посиленою військово-фізичною підготовкою пов'язана з великою кількістю її елементів, відкритістю, з соціальним, нечітким важко формалізованих характером їх взаємодії[12;98].
У змістовному плані освітній моніторинг повинен відображати такі сторони функціонування ліцею:
Стан персоналу установ освіти, тарифікацію викладацького складу, забезпеченість допоміжним персоналом.
Контингент учнів, його демографічні та медичні характеристики, рух: надходження в школу, переклад, закінчення.
Навчально-виховний процес: освітні програми, проведення занять, успішність, науково-методична робота, додаткові освітні послуги.
Фонди, забезпечення функцій установи: забезпеченість підручниками, додатковою літературою та посібниками, засобами навчання, харчуванням і пр.
Розуміючи, що жодне, навіть саме розумне і своєчасне рішення не може бути виконано, якщо в ліцеї немає достатньої кількості потрібного рівня підготовки педагогів, треба в створеному Кадетському корпусі слід приділяти головне значення роботі з кадрами, роботі з формування індивідуального стилю педагога.
Велику роль в удосконаленні навчально-виховного процесу відіграє методична робота. Методична робота ведеться через педагогічну раду, і саме вона дозволяє звернутися до розгляду освітніх методик навчання і виховання учнів на основі аналізу існуючого стану справ та впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду. Робота всіх інших методичних органів і самоосвіта вчителів тематично пов'язані з проблемами, які розв'язуються педагогічною радою[42;50].
Важливою і дуже складною роботою адміністрації лицею є виявлення, вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, індивідуального стилю професійної діяльності.
Внутрішній контроль - як один з методів підвищення професійної майстерності педагога. Одним з ефективних напрямків роботи з кадрами по підвищенню професійної майстерності є система внутрішнього контролю і регулювання[17;164].
Одне, говорячи про доцільність контролю в цілому, потрібно не забувати всю діяльність навчально-виховного процесу в лицеї, інакше корекція дій педагогів, орієнтована на контроль, може призвести не до зростання майстерності вчителя, а до формального підгону своїх дій, своєї професійної майстерності під його вимоги. Одним з важливих компонентів внутрішнього контролю є цілі та принципи контролю. Адміністрація ліцею, плануючи внутрішній контроль, виходить з існуючих проблем. Доцільним можна вважати контроль, цілі якого виникають з цілей діяльності ліцею. При цьому треба зазначити, що ефективність контролю залежить від раціонального розподілу часу, націленості на результат, підбору методів з урахуванням людського фактора, відносин між учасниками процесу, розвитку професіоналізму вчителів, навченості учнів.
2.2 Організація навчально-виховного процесу в ліцеї
Кадетський корпус розташовується на базі Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені героїв Молодої гвардії та частки бази колишнього ЛВВАУШ.
Станом на 1.09.2011р.:
Загальна кількість кадетів - 1500
Кількість курсів - 4 (8, 9, 10, 11 класи)
Кількість рот - 14
Кількість навчальних взводів - 50
І курс (8 клас) - 270 кадетів - 3 роти по 90 кадетів
(рота - 3 взводи, взвод - 30 кадетів)
ІІ курс (9 клас) - 270 кадетів - 3 роти по 90 кадетів
(рота - 3 взводи, взвод - 30 кадетів)
ІІІ курс (10 клас) - 480 кадетів - 4 роти по 120 кадетів
(рота - 4 взводи, взвод - 30 кадетів)
ІV курс (11 клас) - 480 кадетів - 4 роти по 120 кадетів
(рота - 4 взводи, взвод - 30 кадетів)
Щорічний набір - 550 кадетів
З них:
І курс - 270 кадетів
ІІІ курс - 280 кадетів (200 кадетів за рейтингом переводяться з ІІ курсу)
Начальник корпусу має право добирати на ІІ курс кадетів, щоб їх загальна кількість становила 270 чол.
Основними завданнями корпусу є:
-забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості, яка має свою громадянську позицію, почуття національної самосвідомості;
створення умов для оволодіння системою знань про природу, людину, суспільство, культуру тощо;
створення умов для здобуття вихованцями корпусу (далі - кадети) освіти в межах обсягу, визначеного державним стандартом загальної середньої освіти;
забезпечення поглибленої допрофесійної підготовки військового спрямування, можливості здобуття кадетами первинних військових знань та навичок, необхідних для подальшого їх вступу і навчання у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, що мають військові навчальні підрозділи;
виховання кадетів у дусі відданого служіння українському народові, любові до військової служби та свідомого прагнення до оволодіння професією офіцера;
підготовка кадетів морально і фізично здоровими, загартованими, з надійним психологічним стрижнем, спроможними долати можливі труднощі військової служби.
Модель кадетського освіти Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії буде складатися з трьох базових педагогічних процесів: навчального процесу, виховного процесу та процесу життєдіяльності, як найбільш важливого в зв'язку зі спільним проживанням дітей в установі.
Зміст освіти в корпусі включатиме:
Базовий державний компонент, що забезпечує єдиний освітній простір;
Кадетський компонент, що відображає специфіку кадетського освіти;
Ліцейський компонент, що виражає особливість інноваційної установи. Він представлений індивідуальним компонентом (індивідуальним освітнім маршрутом), що дає можливість вибору додаткової освіти відповідно до інтересів і здібностей кожного вихованця.
В ході здійснення освітньої діяльності в ліцеї особливу увагу приділяють різним віковим періодам вихованців та їх характерними особливостями. Профільна освіта реалізується через навчальні плани профілів, через набір елективних курсів. Головна мета профілізації - самовизначення вихованців, а не підготовка до вступу у вуз. На старшому ступені реалізуються різні організаційні моделі профільної освіти:
Сам уклад кадетського життя в ліцеї, воєнізована складова і фізкультурно-спортивний напрям додаткової освіти - все це в комплексі визначать наповнення оборонно-спортивного профілю.
Кадетський ліцей замислюється як установа, в якому, поряд з викладанням загальноосвітніх дисциплін на базовому рівні, здійснюватиметься виховна робота, спрямована на професійне орієнтування, формування особистості юнаків та підготовку їх до служби Батьківщині на військовому і цивільному рівні.
Основними напрямками виховної роботи в кадетському корпусі: військово-патріотичне та громадянське виховання, морально-етичне виховання, художньо-естетичний розвиток, інтелектуальний розвиток, формування навичок здорового способу життя, залучення до суспільно - значимої діяльності.
Однією з умов виховання державного патріотизму є знання історії Держави, його минулого й сьогодення. Духовно-моральною основою патріотизму є поняття «Батьківщина». Воно розкриває духовну основу патріотизму, зміст патріотичного досвіду українського народу. Патріотичні традиції і цінності засвоюються ліцеїстами, переведені в індивідуальні та групові програми. Формування особистості кадет невід'ємно від формування патріотичних начал[58].
Випускник Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії повинен володіти основними ключовими соціо-культурними компетенціями:
Пізнавальної компетенції, ціннісним ставленням до отриманих і наявних знань;
Громадської компетенцією, що виражається в ціннісному відношенні до суспільства;
Трудовий компетенцією, яка характеризується ціннісним ставленням до трудової діяльності та наявним навичкам;
Екологічної компетенцією, що виявляється в ціннісному відношенні до природи, навколишнього середовища;
Естетичної компетенцією, співвідноситься з ціннісним ставленням до прекрасного;
Особистісної компетенцією або ціннісному відношенню до самого себе, сформованої готовності до особистісного та світоглядного самовизначення.
Організацію освітнього процесу в кадетському корпусі можна побачити в переході від фронтально-класно-урочної організації навчання до різноспрямованого (разномаршрутного) навчання на основі індивідуальних освітніх програм і маршрутів, що дозволить учням «самостійно вирішувати комунікативні, інформаційні, пізнавальні проблеми, визначити свою позицію в ситуації вибору». У зв'язку з цим одним із завдань соціально - педагогічної та психологічної служб корпусу буде розробка комплексно-цільової програми соціального ліфтингу кадет на основі здоров'язберігаючих технологій, основний принцип якої - не виявляти індивідуальні особливості кожного кадет, а створювати умови для їх прояву і розвитку.
Соціальний ліфтинг - це надання однакових можливостей різним соціальним групам, прищеплення філософії успішності з раннього дитинства, формування морально здорової конкурентоспроможної особистості, створення умов для прояву і розвитку індивідуальних особливостей кожної дитини[41;326].
Вихованцям повинна бути дана можливість вибирати види і форми додаткових занять відповідно до їх інтересами, потребами, подальшими життєвими планами.
Така програма дозволить надати кадет однакові стартові можливості, збагачуючи процес їх соціалізації.
Наповнюваність кожного класу в освітньому закладі не повинна перевищувати 20 осіб.
При проведенні занять з іноземної мови допускається поділ класу на 2 групи; фізичної культури, а також під час практичних занять з інформатики та ІКТ, фізики, хімії допускається поділ класу на 2 групи.
Курси спеціальних предметів навчання, що визначають професійну орієнтацію і мають регіональну складову, підготовку і майбутнє призначення кадетів доцільно розраховувати на весь 4-річний цикл навчання з максимальним використанням для навчання часу літніх таборів. Після закінчення навчального року для кадет 10 - 11 класів встановлюються практичні польові заняття, які проводяться в рамках додаткових освітніх програм, що мають на меті військову підготовку.
На основі власних змістовно-організаційних ресурсів або з залученням ресурсів мережевої взаємодії з вузами, можлива реалізація моделі «клас - профіль» (наприклад, юридичний і фізико-математичний класи).
При використанні великого спектра ресурсів самого кадетського корпусу (елективні курси, факультативи, індивідуальні консультації, заняття в науковому товаристві учнів) в інтеграції з ресурсами інших освітніх установ міста та області, затребуваною стане модель індивідуального профільної освіти.
Величезну роль у формуванні особистості вихованців грає додаткова і профільна освіта з домінантою самовизначення і самореалізації кожного на основі індивідуального вибору. Таким чином, завдання профілізації освіти зажадають виходу за рамки системи кадетського освіти шляхом створення освітнього консорціуму - сукупності ресурсних центрів освіти, з якими доцільно мережеве взаємодія.
В основі профілізації старшої школи повинна знайти відображення цільова установка кадетського освіти - підготовка до служби Батьківщині на цивільному та військовому поприщі. За кожним юнаків залишається право вільного вибору свого подальшого професійного шляху[29;149]. В рамках реалізації змісту освіти кадетського корпусу планується здійснення підготовки вихованців, напрями яких представлені на рис. 2.2.
Рис. 2.2 Плановані напрями підготовки вихованців Кадетського корпусу. Дані напрямки є кадетським компонентом ліцею.
Унікальність кадетського освіти полягає в сукупності реалізованих ідей і особливостей, готових до реалізації, а саме:
Відродження цінностей і традицій кадетських шкіл та корпусів, військових училищ, засноване на вивченні історичного та регіонального досвіду, його переосмислення та застосування в сучасному соціально-культурно-освітньому контексті;
Єдність виховання і навчання в кадетському освіті, спирається на культурно-освітню та ціннісно-смислове середовище, насичену загальнолюдськими цінностями і нормами моралі, заповідями та традиціями, символами та ритуалами патріотичного змісту;
Оптимальне поєднання загальної середньої освіти і додаткової освіти, що надає широкий спектр додаткових освітніх послуг (як ліцейських, так і кадетських), серед яких обов'язковою для всіх вихованців є етична підготовка, хореографічна підготовка, підготовка з основ менеджменту, підготовка з основ військової служби і фізична підготовка. Включення в навчальний план ліцею - інтернату додаткових занять фізичною культурою і спортом, варіантів організації зайнятості та змістовного дозвілля вихованців;
Проведення комплексних стратегічних ігор, спрямованих на розвиток аналітичного мислення, управлінських умінь і соціальних практик;
Активна співпраця з ВУЗами регіону;
Постійне перебування в дитячому колективі, необхідність вибудовування відносин і комунікацій різного змісту і характеру в різних ситуаціях з однолітками, старшими та молодшими дітьми та дорослими, що вимагає толерантності, прийняття і розуміння іншої людини;
Організація життєдіяльності інноваційного освітнього закладу інтернатного типу, що поєднує гуманістичні основи і воєнізовану складову кадетського укладу життя і взаємовідносин між суб'єктами в ліцеї-інтернаті;
Безперервність освіти, забезпечена професійної діагностикою та орієнтацією, предпрофільной та профільної підготовкою, введенням варіантів довузівської підготовки, а також вихованням потреби в постійній самоосвіті;
Постійне педагогічний супровід вихованців, здійснюване вихователями в ліцеї - інтернаті. Надання їм адресної професійної підтримки і допомоги психологічного, соціального і медичного характеру;
Поєднання двох інститутів самоврядування вихованців: інституту молодших командирів та інституту шкільних рад і парламентів, що розвиває лідерську позицію, уміння приймати рішення і брати на себе відповідальність за його виконання;
Поєднання закритості установ інтернатного типу та відкритості реалізованих в них освітніх систем[59].
Дані особливості і характерні риси інтегративного процесу життєдіяльності ліцею - інтернату повинні складати своєрідну ідеологію надання освітньої послуги.
Виходячи з осмислення сучасного стану, призначення, характерних особливостей і ідей, цілей і завдань освіти в ліцеї, можна запропонувати наступні пріоритетні напрямки його розвитку:
.Включення освітнього закладу в мережу установ кадетської і ліцейної освіти та забезпечення його доступності нужденним в такої освіті:
Надання освітньої послуги ліцеєм:
Використання в освіті ідеї гармонізації сучасних педагогічних підходів і практик;
Підвищення ефективності управління освітньої установи;
Побудова освітнього процесу з орієнтацією на розвиток самостійної пізнавальної діяльності в культурно-освітньому просторі на основі вибору і особистої відповідальності;
Проектування і реалізація різних форм професійної орієнтації, моделей предпрофільной підготовки та профільної старшої школи з використанням мережевого взаємодії;
Впровадження в освітній процес сучасних технологій навчання і виховання;
Розширення спектра додаткової освіти учнів ліцею;
Розширення освітнього простору і збагачення культурно-освітньої та ціннісно-смисловий середовища;
Вибудовування режиму життєдіяльності вихованців з тенденцією руху (в залежності від віку) від жорсткої зовнішньої регламентації до поєднання зовні заданих режимних моментів з самостійно планованої діяльністю;
Введення в процес життєдіяльності комплексних стратегічних ігор, соціальних практик і соціальних проектів, польових зборів;
Комплексний супровід вихованців як невід'ємного елементу реалізованої освітньої моделі в умовах закладів інтернатного типу;
Здійснення моніторингу процесу професійної освіти, працевлаштування та життєвих перспектив випускників[55].
. Поліпшення якості освіти:
Розробка системи управління якістю освіти;
Розробка сукупності вимог до змісту, організації, умов і результатами функціонування Кадетського корпусу;
Вдосконалення якості нормативного правового, науково-методичного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення ОУ;
Створення пакету нормативних правових документів локального рівня, що регламентують діяльність ОУ;
Розробка примірних програм основної та додаткової освіти, методичних посібників та рекомендацій;
Створення програми професійної підготовки, організація перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;
Приведення матеріально-технічної бази ОУ у відповідність з пропонованими до них вимогами, нормативами і необхідним для вирішення поставлених цілей і завдань рівнем.
Завдання Кадетського корпусу на етапі становлення:
Інтегрувати в одній освітньої моделі загальноосвітній, поглиблений (ліцейський) і кадетський освітній компоненти;
Виділити в якості базових процесів виховний процес, навчальний процес і процес організації життєдіяльності;
Створити керуючу структуру, що поєднує єдиноначальність і авторитарний підхід з колегіальністю і демократичними засадами;
Визначити кадетський компонент як інваріант кадетського освіти, і ліцейський компонент, що відображає своєрідність та особливості ліцею - інтернату;
Забезпечити широкий спектр додаткових освітніх послуг для задоволення інтересів і потреб вихованців.
Забезпечити комплексне (педагогічне, психологічне, соціальне, медичне) супровід вихованців у процесі освіти та соціалізації, надання їм адресної професійної допомоги і підтримки.
Модель освіти, одержувана вихованцями корпусу, представляється як сукупність наступних елементів:
Ідеї, призначення, цілі і завдання освітнього закладу;
Умови реалізації кадетської і ліцейної освіти;
Зміст та організація кадетського освіти;
Зміст та організація ліцейського освіти;
Технологічне забезпечення освіти.
Умови реалізації освіти:
Облік у педагогічній діяльності особливостей дорослішання хлопчика-підлітка-юнака;
Необхідна матеріально-технічна база;
Нормативно-правове забезпечення;
Насичена освітня та виховна середу;
Професіоналізм педагогічних кадрів.
Новаційний характер освітнього закладу, яким є ліцей - інтернат, обумовлює необхідність організації інноваційної роботи всього колективу. У зв'язку з цим значимо співпраця з педагогічними установами, в тому числі додаткової професійної освіти. В процесі функціонування Кадетського корпусу необхідно враховувати основні тенденції та напрямки розвитку сучасної освіти, а саме:
Зміни в організації освітнього процесу;
Зміни в технологіях навчання і виховання;
Зміни в управлінні установою.
Однією з актуальних проблем кадетського освіти в Україні, яка накладає свій відбиток і на обласну систему, є його відомча і регіональна роз'єднаність, а звідси відсутність єдиного розуміння його призначення, цілей, відмінних рис, нормативів і вимог до його організації та якості в сучасному соціальному і освітньому контексті.
Ця проблема справляє свій вплив на формування суперечливого сприйняття кадетських освітніх установ органами влади, громадськими організаціями, батьками. Одні сприймають їх як престижні освітні установи, що забезпечують продовження освіти у вузах, інші - як загальноосвітні установи інтернатного типу, що забезпечують якісне харчування, проживання в хороших умовах і постійний нагляд за дитиною, що при зайнятості батьків, а також скрутному матеріальному стані багатьох сімей є найбільш значущим, треті - як інтернати соціального призначення, що мають можливість отримання освіти та нормального життєзабезпечення соціально проблемним дітям та сім'ям; четверті - як перший ступінь отримання військового або громадянської освіти.
Ще одна проблема, що вимагає рішення, - відсутність належної законодавчої та нормативної правової бази, що забезпечує не тільки створення і становлення, але й стабільне функціонування і розвиток кадетського освітньої установи.
Наступна проблема пов'язана з використанням в організації життєдіяльності ліцею-інтернату воєнізованої складової: з одного боку вона є найважливішою умовою і засобом становлення юнаки-чоловіки, з іншого - вона чітко не визначена, ніде нормативно не закріплена і реалізується на основі використання іншим центральним, орієнтованих на інший вік і інший характер взаємин командирів і підлеглих.
Проблемою є також недостатній рівень підготовки школярів щодо навчання у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах інших силових структур та недостатня кількість випускників ліцеїв з посиленою військово - фізичною підготовкою для забезпечення їх потреб у підготовлених абітурієнтах.
Недостатньо розроблено методичне та програмне забезпечення кадетського освіти. Рішення даної проблеми важливо для отримання випускниками як основного загального, так і середньої (повної) загальної освіти.
Незавершеність вирішення майнових питань на регіональному та державному рівні, а також невідповідність матеріально-технічної бази установ для реалізації свого призначення і досягнення поставлених цілей кадетського освіти - проблеми міжвідомчого характеру[56].
Отже, в організації освітнього процесу обов'язковим є включення педагогічного моніторингу, нових педагогічних технологій, проектної діяльності, прогнозування, організаторської діяльності педагогів щодо забезпечення умов протікання педагогічного процесу.
Досягнення освітніх та виховних завдань пов'язано з впровадженням особистісно - орієнтованих технологій, які захоплюють внутрішні резерви учнів (мислення, інтелект) і педагогів (способи взаємодії з учнями, стиль роботи і поведінка педагога): технології О. Газман, І.П. Іванова, Н.Е. Щурковой. та ін.
2.3 Фінансове забезпечення функціонування навчального закладу
Сучасна економіка і суспільство докорінно відрізняються від попередніх. Це такий науково-технічний рівень виробництва і продуктивності праці, за якого при порівняно невеликій зайнятості матеріальне виробництво повністю забезпечує матеріальні потреби, а основна маса зайнятих зосереджена у соціальній сфері, яка задовольняє освітні, культурні, духовні потреби людей та їх всебічний розвиток. Уже зараз промисловий комплекс США функціонує завдяки лише 10% зайнятих, а у сільському господарстві 2,5% працюючих. Близько 80% зайнятих припадає на соціальну сферу - галузі, які забезпечують всебічний розвиток людини.
Розвиток техніки і технології виробництва збільшує вимоги до людини, до її освіти, професійної підготовки, майстерності. У відповідності з цим виникає потреба у підвищенні освітнього рівня і удосконалення професійного навчання, що, у свою чергу, потребує відповідного фінансування[25;13].
У даний час нематеріальні блага і послуги освітніх закладів і установ надаються споживачам безоплатно або за плату. Але і у першому, і у другому випадках вони отримають грошову оцінку на рівні витрат соціально-культурних закладів і установ. Джерелом фінансування витрат на створення безоплатних нематеріальних благ і послуг є кошти, виділені для цих установ і закладів з бюджетів різних рівнів, а джерелом фінансування витрат при створенні платних нематеріальних благ і послуг є доходи, отримані від їх реалізації у формі виручки.
Характер створення нематеріальних благ і послуг та джерела формування засобів для їх відтворення визначаються фінансово-господарською діяльністю соціально-культурних закладів і установ. При безоплатному наданні нематеріальних благ і послуг організація діяльності здійснюється на кошторисному фінансуванні, а діяльність цих закладів і установ, що надають споживачам нематеріальні блага і послуги за плату, здійснюється на засадах комерційного розрахунку.
Основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, є кошторис доходів і видатків закладів і установ. На його основі визначається обсяг і спрямованість коштів соціально-культурних заходів і установ для виконання своїх завдань і функцій та досягнення цілей, запланованих на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України. Він включає дві складові:
загальний фонд, який містить показники обсягу надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій;
спеціальний фонд, який містить показники обсягу надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов´язаних із виконанням установою основних функцій[52].
Формування доходів спеціального фонду кошторису відбувається на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом, що передбачається на наступний рік. За основу для визначення планового надходження зборів та платежів до спеціального фонду бюджету беруться такі показники, як обсяг надання тих чи інших послуг за відповідними розрахунковими показниками (площа приміщень та вартість устаткування, що здається в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який має встановлюватися відповідно до чинного законодавства. Спеціальний фонд кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямками використання.
Якщо у процесі визначення установою спеціального фонду кошторису планові доходи перевищують планові видатки, розраховані на проведення заходів спеціального призначення, установа повинна передбачити спрямування такого перевищення зазначених коштів на пріоритетні заходи, необхідні для виконання основних функцій, але недостатньо забезпечені видатками загального фонду.
Невід´ємною частиною кошторису є план асигнувань. Він затверджується разом з кошторисом. Для забезпечення своєї діяльності бюджетна установа складає індивідуальний кошторис і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією[53].
В основу кошторисних розрахунків закладаються планові показники діяльності установи, що обслуговують контингенти (кількість учнів, навчальних груп або класів у навчальному закладі, кількість ліжок у лікувальних установах тощо). Грошові витрати на розрахункову одиницю визначаються відповідно до норм, які забезпечують функціонування і розвиток бюджетної установи.
Складовим елементом розрахунку обсягу витрат при кошторисному плануванні є грошова норма. Вона відображає у грошовому виразі міру задоволення конкретної потреби. Тому необхідною умовою удосконалення планування видатків освітніх закладів і установ є розробка науково обґрунтованих індивідуальних норм витрат, які служать основою для розробки укрупнених, а потім і зведених фінансових норм. У даний час для зведеного бюджетного планування застосовуються норми, які встановлюються на основі звітних даних за минулий період. Вони здебільшого відображають різні рівні витрат у територіальному розрізі. Водночас норми мають забезпечувати рівні можливості для функціонування установ і закладів, що діють у порівняно однакових умовах.
Проекти індивідуальних кошторисів складаються бюджетними установами і розглядаються вищим органом до затвердження відповідного бюджету. Кошторис затверджується після затвердження в бюджеті асигнувань для фінансування даної установи (закладу).
Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи протягом трьох місяців після затвердження відповідних бюджетів перевіряють правильність складання і затвердження кошторисів і планів асигнувань. Одним із найважливіших завдань підвищення ефективності використання ресурсів, що виділяються на утримання освітніх установ, є послідовне впровадження самофінансування. Для цього в Україні сформовані необхідні економічні передумови, що вимагають відповідних організаційних змін, насамперед у сфері фінансового планування.
Сучасні масштаби та рівень діяльності соціально-культурних установ суттєво змінюють співвідношення джерел фінансування витрат. При переважанні бюджетних асигнувань у структурі фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні цих установ, зростає частка позабюджетних джерел[54].
В останні роки спостерігається зростання інвестування суб´єктів господарювання в народну освіту, підготовку кадрів, охорону здоров´я, науку і культуру. Це зумовлено необхідністю посиленого впливу соціально-культурних закладів і установ на розвиток людини - однієї з основних складових продуктивних сил, і через неї - на процес відтворення.
Діяльність освітніх установ і закладів та формування їх фінансових ресурсів виходить за межі, відведені бюджетними можливостями, зокрема:
розширення сфери їх діяльності зумовлюють відповідні зміни структури фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні цих установ;
обмеження бюджетних ресурсів та збільшення позабюджетних коштів не передбачають їх взаємозв´язку та узгодження у фінансовому плануванні і практичному використанні;
діючий порядок планування обмежує можливості раціонального й ефективного використання фінансових ресурсів, запровадження прогресивних норм і нормативів та дотримання режиму економії[50].
Майно Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії знаходиться у державній власності Луганській області, відбивається на самостійному балансі кадетського корпусу відповідно до Цивільного кодексу України. Ліцей щодо закріпленого за ним на праві оперативного управління майна здійснює в межах, встановлених законодавством України, відповідно до цілей своєї діяльності та призначенням майна, право володіння, користування і розпорядження ним.
Земельна ділянка, необхідний для виконання ліцеєм своїх статутних завдань, надається йому на праві постійного (безстрокового) користування.
Ліцей може здійснювати великі угоди тільки з попередньої згоди Засновника. Великою угодою визнається угода або кілька взаємопов'язаних угод, пов'язана з розпорядженням грошовими коштами, якими ліцей має право розпоряджатися самостійно, відчуженням іншого майна, а також з передачею такого майна в користування або в заставу за умови, що ціна такої угоди або вартість відчужуваного або переданого майна перевищує 10 відсотків балансової вартості активів установи, яка визначається за даними його бухгалтерської звітності на останню звітну дату.
Ліцей має право за згодою засновника передавати некомерційним організаціям в якості їх засновника або учасника грошові кошти (якщо інше не встановлено умовами їх надання) та інше майно, за винятком особливо цінного рухомого майна, закріпленого за ним власником або придбаного Кадетський корпусом за рахунок коштів, виділених йому власником на придбання такого майна, а також нерухомого майна.
Джерелами формування майна і фінансових ресурсів ліцею є:
майно, передане ліцею його власником або засновником;
кошти, що виділяються цільовим призначенням з бюджету Луганський області у вигляді субсидій на виконання державного завдання;
кошти, що виділяються цільовим призначенням у відповідності з цільовими програмами;
доходи, від приносить доходи діяльності;
дари і пожертвування українських та іноземних юридичних і фізичних осіб;
гранти;
інші джерела, не заборонені законодавством України.
Фінансове забезпечення виконання ліцеєм державного завдання здійснюється з урахуванням витрат на утримання нерухомого майна і особливо цінного рухомого майна, закріплених за ліцеєм засновником або придбаних ліцеєм за рахунок коштів, виділених йому засновником на придбання такого майна, витрат на сплату податків, як об'єкт оподаткування за якими визнається відповідне майно, в тому числі земельні ділянки.
У разі здачі в оренду за згодою засновника нерухомого майна та особливо цінного рухомого майна, закріпленого за ліцеєм засновником або придбаного ліцеєм за рахунок коштів, виділених йому засновником на придбання такого майна, фінансове забезпечення утримання такого майна засновником не здійснюється.
Ліцей використовує бюджетні кошти відповідно до затвердженого засновником планом фінансово-господарської діяльності. Майно, набуте за рахунок приносить доходи діяльності, враховується на окремому балансі.
Ліцей не має права:
розміщувати кошти на депозитах в кредитних організаціях, а так само здійснювати операції з цінними паперами, якщо інше не передбачено державними законами;
здійснювати операції, можливим наслідком яких є відчуження або обтяження майна, закріпленого за ним власником або придбаного ліцеєм за рахунок коштів, виділених йому власником на придбання такого майна, якщо інше не встановлено чинним законодавством.
При здійсненні права оперативного управління майном ліцей зобов'язаний:
ефективно використовувати майно;
забезпечувати збереження і використання майна строго за цільовим призначенням;
не допускати погіршення технічного стану майна, крім його погіршення, пов'язаного з нормативним зносом в процесі експлуатації;
представляти майно до обліку в реєстрі державної власності Луганській області в установленому порядку.
Ліцей без згоди власника не вправі розпоряджатися особливо цінним рухомим майном, закріпленим за ним власником або придбаним ліцеєм за рахунок коштів, виділених йому власником на придбання такого майна, а також нерухомим майном. Іншим майном, що є у нього на праві оперативного управління, ліцей має право розпоряджатися самостійно, якщо інше не встановлено законом.
Ліцей, крім бюджетних коштів, може мати в своєму розпорядженні кошти, які отримані з позабюджетних джерел. Ліцей при виконанні плану фінансово-господарської діяльності самостійно у витрачанні коштів, отриманих за рахунок приносить доходи діяльності.
Ліцей має право здійснювати приносить доходи діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вона створена, і цих цілей.
До платних освітніх послуг, що надаються ліцеєм відносяться: навчання за додатковими освітніми програмами, викладання спеціальних курсів і циклів дисциплін, репетиторство, заняття з поглибленого вивчення предметів, підготовка і перепідготовка працівників кваліфікованої праці (робітників і службовців) і фахівців відповідного рівня освіти, провадяться понад фінансуються за рахунок коштів відповідних бюджетів завдань (контрольних цифр) з прийому учнів і інші послуги.
До платних освітніх послуг не відносяться: зниження встановленої наповнюваності класів (груп), розподіл їх на підгрупи при реалізації основних освітніх програм; реалізація основних загальноосвітніх, загальноосвітніх програм підвищеного рівня і спрямованості загальноосвітніми школами (класами) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназіями, ліцеями, дошкільними освітніми установами згідно з їх статусом; факультативні, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором за рахунок годин, відведених в основних загальноосвітніх програмах.
Залучення на ці цілі коштів організацій чи громадян, які мають намір замовити, або замовляють освітні послуги для себе або неповнолітніх громадян, або отримують освітні послуги особисто не допускається.
Доходи, отримані ліцеєм від такої діяльності, і придбане за рахунок цих доходів майно надходять у самостійне розпорядження ліцею.
У плані фінансово-господарської діяльності ліцей і звіті про його виконання мають бути відображені всі доходи ліцею, одержувані як з бюджету та державних позабюджетних фондів, так і від здійснення приносить доходи діяльності, у тому числі доходи від надання платних послуг, інші доходи, одержувані від використання крайової державної власності, закріпленої за Кадетський корпус на праві оперативного управління, та іншої діяльності.
Залучення додаткових коштів ліцеєм не тягне за собою зниження нормативів і (або) абсолютних розмірів його фінансування Засновником.
Ліцей має право у випадках і порядку, передбачених федеральними законами, вносити грошові кошти (якщо інше не встановлено умовами їх надання) та інше майно, за винятком особливо цінного рухомого майна, закріпленого за ним власником або придбаного ліцеєм за рахунок коштів, виділених йому власником на придбання такого майна, а також нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу господарських товариств або іншим чином передавати їм це майно в якості їх засновника або учасника.
Списання закріпленого за ліцеєм на праві оперативного управління особливо цінного рухомого майна та нерухомого майна, здійснюється агентством з управління державним майном Луганській області. Списання іншого закріпленого за ліцеєм на праві оперативного управління майна здійснюється Засновником.
Зменшення обсягу субсидії, наданої на виконання державного завдання, протягом терміну його виконання здійснюється лише при відповідному зміну державного завдання.
Фінансування ліцею проводиться на підставі розроблений кошторисів. Доцільність витрат узгоджується і закладається певний бюджет. На 2012 -2014 рр підготовлено орієнтовний кошторис підготовки будівель та матеріально-технічної бази ліцею для переформування його в кадетський корпус (табл.2.2.)
Таблиця 2.2
Орієнтований річний кошторис корпусу
№з/пНайменуванняліцей 2012р.корпус 2014р.1.Видатки: - на зарплатню військовослужбовцям; - цивільним; - нарахування на з/п 1754491 428431 794584 8500000 8700000 63000002.Комунальні видатки9581453900000 (міні котельня)3.Харчування1233336120000004.Капітальний та поточний ремонт85052810000005.Мякий інвентар та форма одягу10535620000006.Обладнання1901614000007.Транспорт187921500008.Інші2856402000000Усього661946446300000
Попутно навчальний заклад отримає значну фінансову підтримку з держбюджету на матеріально-технічне оснащення та оновлення навчально-методичної бази. Витрати у рамках проекту представлено у табл. 2.3.
Таблиця 2.3.
Витрати у рамках проекту
№ з/пНайменування витратмлн. грн.1.Реконструкція цілостного майнового комплексу50,02.Обладнання навчального корпусу8.03.Реконструкція казарм №1, №25,54.Реконструкція їдальні №12,05.Придбання меблі та обладнання2,56.Автономне опалення2,57.Капітальні та поточні ремонтні роботи5,08.Реконструкція стройового плацу (асфальт)1,09.Будівництво огорожі (15 га території)1,510.Придбання автомобілів для водіння0,511.Капітальний ремонт лазнево - прального комбінату1,512. Реконструкція та обладнання лазарету та медпункту2,0Всього82,0Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії потребує більшого фінансування на відміну від, наприклад, звичайної загальноосвітньої школи. Це передбачено законодавством, але коштів завжди бракує. Тому на допомогу приходять різні благодійні внески та діяльність спеціальних фондів. Одним з таких фондів є благодійна організація «Фонд сприяння Православному кадетського корпусу Георгія Побідоносця» створена з метою підтримки та розвитку приватного загальноосвітнього навчального закладу «Православний кадетський корпус Георгія Побідоносця» і стимулювання відродження, впровадження та розвитку кадетського освіти в Україні. Свою діяльність фонд здійснює відповідно до Конституції України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» та іншими нормативно-правовими актами України.
Діяльність фонду поширюється і на ішні кадетні корпуси, на територію м. Києва, Київської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Сумської, Полтавської, Чернігівської та Черкаської областей[51].
Таким чином, ситуація з фінансування ліцею, хоч і залишає бажати кращого, але деякі джерела матеріальної підтримки має.
У рамках підтримки проектів розвитку кадетської освіти треба планувати у наступних напрямках:
сприяння створенню та реалізації проектів і програм, спрямованих на розвиток кадетського освіти в Україні;
акумуляція фінансових коштів і майна з подальшим їх використанням для здійснення благодійництва;
сприяння підготовки та підтримки дітей для отримання ними загальної середньої освіти, підтримку і розвиток навчального процесу в Кадетському корпусі;
залучення та координація діяльності інших осіб для підтримки Кадетського корпусу і кадетського освіти в Україні;
співпраця з українськими та іноземними організаціями, які будуть здійснювати сприяння освітньої та наукової діяльності;
розробка та реалізація програм, проектів та окремих акцій, спрямованих на підтримку ініціатив співробітників і вихованців Кадетського корпусу;
формування громадської думки про необхідність створення кадетських корпусів на території Україні;
матеріальна підтримка навчального процесу в Кадетському корпусі;
сприяння формуванню та модернізації навчально-матеріальної бази Кадетського корпусу;
вивчення світового досвіду, сприяння організації та поглибленню міжнародних зв'язків Кадетського корпусу;
надання допомоги талановитим дітям, призначення стипендій, матеріальної допомоги.
Висновки до другого розділу
Місія Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії - полягає у підготовці випускників - майбутньої національної еліти України та Луганської області, які повинні спеціально готуватися з дитинства і стати результатом спеціально отриманих в ліцеї освіти і виховання.
Ліцей - державний освітній заклад, що надає програму середнього навчального закладу з повним пансіоном для підготовки учнів до подальшої цивільної або військової кар'єри.
Кадетська освіта в ліцеї - інтернаті - чітко регламентована система надання вихованцю необхідного обсягу знань, виховання у нього умінь і прищеплення на цій основі навичок суспільно-корисної діяльності, професійної орієнтації з метою раннього визначення його здібностей і схильностей і правильному їх використанню з більшою віддачею державі і суспільству. Базою кадетського освіти є початкова освіта.
Ураховуючи, що ліцей буде перетворено в кадетський корпус, управління в даному випадку буде специфічним - треба більш уваги приділиті навчальному процесу та управлінській системі установи. Крім звичайних педагогів в ліцеї працюють військовослужбовці, тому управлінська стрктура є досить складною і потребує вдосконалення Великою, важливою і дуже складною роботою адміністрації лицею є виявлення, вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, індивідуального стилю професійної діяльності.
Переформування Луганського обласного ліцею в кадетський корпус- це з одного боку, задоволення потреби регіону в державно мислячих випускників з лідерської позицією і розвиненим почуттям відповідальності за долю міста, області, країни, з іншого - задоволення запитів населення області в доступній якісній загальній освіті при педагогічно обгрунтованом, психологічно комфортним і змістовно наповненим життєдіяльності для здібних та обдарованих дітей, незалежно від місця їх проживання і від їх соціального положення. Ліцей планує здійснювати свою діяльність в рамках виконання державного замовлення по формуванню та розвитку особистості учнів. При цьому замовлення держави поширюється не тільки на рівень знань випускників, а й на рівень їх вихованості, при однозначної державної патріотичної соціалізації та професійної придатності.
Розділ Ш. Кадрове забезпечення освітнього закладу
.1 Кадровий потенціал вчительського складу освітнього закладу
На сьогоднішній день в Луганському обласному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії сформований працездатний творчий колектив. Навчально-виховний процес забезпечують педагоги основного і додаткової освіти, офіцери-вихователі, в тому числі, мають бойові нагороди, фахівці в різних областях.
Основна управлінська діяльність ліцею здійснюється начальником ліцею.
До виключної компетенції начальника відносяться наступні питання:
формування та затвердження державного завдання на надання державних послуг (виконання робіт) юридичним та фізичним особам відповідно до передбачених статутом ліцею основними видами діяльності;
визначення цільових значень показників для оцінки ефективності та результативності діяльності ліцею;
визначення переліку особливо цінного рухомого майна, закріпленого за ліцеєм або придбаного ліцеєм за рахунок коштів, виділених йому на придбання такого майна;
прийняття рішення про схвалення угод за участю ліцею, у вчиненні яких є зацікавленість;
встановлення порядку визначення плати для фізичних та юридичних осіб за послуги (роботи), що відносяться до основних видів діяльності ліцею, що надаються їм понад встановлений державного завдання, а також у випадках, визначених державними законами, в межах встановленого державного завдання;
визначення порядку складання та затвердження звіту про результати діяльності ліцею і про використання закріпленого за ним державного майна;
узгодження розпорядження нерухомим майном ліцею, в тому числі передача його в оренду;
здійснення фінансового забезпечення виконання державного завдання;
визначення порядку складання та затвердження плану фінансово-господарської діяльності ліцею у відповідності до вимог, встановлених Міністерством фінансів України;
здійснення контролю за діяльністю ліцею у відповідності з нормативними правовими актами України.
Педагогів, які викладають навчальні дисципліни, в ліцеї 51 чоловік. Є чоловіки, є і дами. Викладацький склад досить солідний - методисти, вчителі вищої категорії, кандидат наук і заслужений вчитель України.
Розстановка кадрів у ліцеї здійснюється з урахуванням рівня підготовки, кваліфікації та досвіду роботи. Всі таблиці підрозділу поділено на етапи. Перший етап - існуючий, другий та третій після переформування ліцею в кадетській корпус.
Згідно з організаційною структурою ліцею наведено кадровий склад ліцею. У табл. 3.1. наведено кількісний кадровий склад структурного підрозділу підпорядкований начальнику ліцеє.
Таблиця 3.1
Кількісний кадровий склад підрозділу (підпорядкований начальнику ліцею)
№з/пПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.1.Юристконсульт1112. Секретар начальника корпусу1113.Відділення кадрів:- Діловод2221.Відділення виховної роботи- Психолог344- Соціальний педагог222- Педагог организатор222- Вихователь - методист2222.Начальник клубу:111- Керівник гуртка222
Як видно з наведених даних, після переформування в кадетській корпус, збільшення в даному структурному підрозділі торкнеться лише посади психолога. Це обґрунтовується тим, що кількість учнів (кадетів) буде збільшено майже вдвічі.
У табл. 3.2. наведено кадровий склад підрозділу, який складається з начальної частини, лабораторії ТЗН (технічних засобів навчання), вчителів і лаборантів підпорядкований Заступнику начальника корпусу з навчальної роботи та начальнику навчальної частини.
Таблиця 3.2
Кадровий склад підрозділу (підпорядкований Заступнику начальника корпусу з навчальної роботи та начальнику навчальної частини)
№з/пПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.1.Навчальна частина- Диспетчер222- Комендант навчального корпусу111- Оператор компютерного набору1112.Завідувач лабораторіі ТЗН:111- Відео - радіо інженер111- Технік - програміст111- Інженер - програміст111- Оператор інформаційних комунікаційних мереж111- Оператор копіювальних та розмножуванних машин111- Оператор компютерного набору1113.Вчителі5187874.Лаборанти з предметів555
Як видно з наведених даних, кадровий склад лабораторії технічних засобів навчання (ТЗН) містить у штаті три оператора два інженера та техніка програміста. Враховуючи, що кадетський корпус буде розширено не тільки за рахунок збільшення вихованців, а й вчителів - є сенс збільшити кількість інженерів та техніків програмістів. Программа перетворення ліцею в кадетський корпус передбачає підвищити значення лабораторії ТЗН. Згідно цієї програми, лабораторія ТЗН повинна бути забезпечити:
поширення використання інформаційних систем у навчальній та науковій діяльності в корпусі;
підвищення кваліфікації співробітників в корпусі в цілому;
розробку і впровадження новітніх технологій організації, управління та моніторингу наукової та освітньої діяльності.
виконання наукових досліджень по тематичних планах різних рівнів, погоджених з завідувачем лабораторії ТЗН та затверджених у встановленому порядку[32;144].
Аналіз, впровадження та розробку інформаційних систем у навчальну, наукову та організаційну діяльність корпусу передбачає розвиток у:
виконанні досліджень в галузі інформаційних технологій;
розробці та впровадженню інформаційних систем проектування та керування;
розробці та впровадженню мережених і корпоративних програмно-апаратних комплексів;
розробці програмно-апаратних комплексів управління та проектування технічних, економічних, наукових та навчальних систем;
розробці новітніх алгоритмів;
розробці компютерного дизайну та електронного дизайну технічних і видавничих систем;
розробці web - сайтів, інформаційних порталів.
Також метою роботи лабораторії буде:
аналіз та розробка електронних засобів навчання, методик їхнього створення, з метою впровадження новітніх технологій у створення програмних продуктів навчального призначення.
розробка та моделювання єдиних методичних, дидактичних і технічних вимог до програмних продуктів навчального призначення різного рівня.
монтаж, налагодження, запуск, ремонт і технічне обслуговування ЕОМ і навчальних комплексів обчислювальної техніки;
підвищення кваліфікації персоналу лабораторії ліцею.
забезпечення ефективної діяльності лабораторії у рамках впровадження інформаційних систем, електронних навчальних посібників та інших інформаційних засобів у навчальний процес.
Як видно, лабораторія ТЗН має бути багатофункціональною, тому її кадровий склад має бути чітко сформований з кваліфіційних спеціалістів.
У табл. 3.3. наведено кадровий склад підрозділу, який складається з охорони, інструктора - методиста з ДПЮ, оператора та медичної частини, підпорядкований Заступнику начальника корпусу відділів охорони та медичної частини.
Таблиця 3.3
Кадровий склад підрозділу(підпорядкований Заступнику начальника корпусу відділів охорони та медичної частини)
№з/пПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.1.Охорона1212122.Інструктор - методист з ДПЮ1113.Оператор компютерного набору1114.Медична частина- Завідувач медичним пунктом111- Медична сестра666- Молодша медична сестра222- Лікар - педіатр444- Дієт - сестра111- Сестра - господарка111- Лазарет на 20 чол.- Лікар - стоматолог111З наведених даних можна побачити, що у ліцеї кадровий склад медичної частини передбачає повноцінний підхід до збереження здоровя учнів. Після переформування ліцею в кадетський корпус кадрових змін щодо даного структурного підрозділу не передбачається.
Протягом усього навчального року приділяляється велика увага збереженню здоров'я учнів ліцею, проводилась профілактична робота по виявленню захворювань, профілактики захворювань. Так, в цьому та попередних двох роках велика увага приділялася профілактичним заходам, у період епідемії грипу - проводилася вакцинація проти грипу.
Згідно з графіком поліклініки, регулярно проводилися медичні огляди, які показали повну картину захворюваності учнів, в якій намітилася тенденція на покращення. Знизилася кількість дітей, які страждають захворюваннями нервової системи, ЛОР - захворювань, захворювань очей.
Основною метою роботи медичної частини було і залишається пропаганда здорового способу життя, створення умов для освітнього процесу, які дозволили б не нашкодити здоров'ю учнів. Медичний огляд, що проводився на початку навчального року (вересень-жовтень) показав, що намітилася тенденція на поліпшення стану здоров'я учнів ліцею. Так, знизилася на 1,5% кількість учнів, що знаходяться на обліку у лікарів вузьких фахівців, помітно знизилося захворюваність учнів ліцею простудними захворюваннями і як результат - останні п'ять років ліцей не переступає епідеміологічний бар'єр під час епідемії грипу.
Велика увага приділяється профілактичним заходам: проводяться бесіди, тематичні класні години, батьківські збори, випускаються бюлетені, в яких проводиться роз'яснювальна робота, робляться щеплення.
Протягом навчального року учні ліцею та педагогічний колектив ліцею активно брали участь у всіх справах міста: брали участь в конкурсах по здоровому харчуванню.
У табл. 3.4. наведено кадровий склад підрозділу підпорядкований Заступнику начальника корпусу з науково-методичної роботи (кадровий склад бібліотеки). Цей структурний підрозділ містить в собі бібліотеку ліцею.
Таблиця 3.4
Кадровий склад ліцею підпорядкований Заступнику начальника корпусу з науково-методичної роботи (кадровий склад бібліотеки)
ПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.Бібліотека:- Завідувач бібліотекою111- Бібліотекар222- Завідувач методичним кабінетом111- Оператор компютерного набору111
Бібліотека у ліцеї теж постійно розвивається і планує свій розвиток і надалі.
На першому етапі було створена програму розвитку бібліотечно-інформаційного центру. Розширили приміщення, придбали обладнання та меблі.
На другому етапі - етапі перетворення в ліцею на кадетський корпус - планується зміна в принципах комплектування бібліотеки. Пріоритет буде віддано придбанню нетрадиційних носіїв інформації.
Вже на першому етапі почалося створення електронного каталогу на періодичні видання та цифрові освітні ресурси. Зі створенням внутрішньої локальної мережі кардинально змінився доступ до всіх видів інформації.
Бібліотечно-інформаційний центр планується так, щоб працювати на навчальний процес - як в урочний, так і в позаурочний час. Створюється освітній простір, що сприяє самореалізації кадетів.
На сьогоднішній день ліцей знаходиться на етапі розвитку, який визначається поповненням та створенням нових баз даних.
Електронний каталог на періодичні видання в програмі «Марк»
Електронний каталог на ЦОР (з 2008 р.)
Основним завданням наступного етапу керівництво ліцею визначає створення єдиного анотованого електронного каталогу на всі ресурси, поліпшення наявної комп'ютерної бази, постійне підвищення кваліфікації співробітників БІЦ, створення інформаційно-педагогічного середовища з новою формою організації пізнавальної, комунікативної та креативної діяльності всіх її споживачів.
Надалі - робота в режимі функціонування і постійного розвитку. Організація ліцейного освітнього простору для реалізації особистих освітніх планів, для проведення уроків і позакласних заходів.
Фінансову частину ліцею складає бухгалтерія. У табл. 3.5. Наведена кадрова структура бухгалтерії ліцею
Таблиця 3.5
Кадровий склад бухгалтерії ліцею
№з/пПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.1.Головний бухгалтер1112.Бухгалтер - економіст1113.Бухгалтер3334.Касир111
Як видно з даних табл.3.5., змін в кадровій структурі не передбачається.
Керівництво бухгалтерією ліцею здійснюється головним бухгалтером. Бухгалтерія є самостійним структурним підрозділом ліцею на правах служби і підпорядковується безпосередньо начальнику.
Структуру і штати бухгалтерії затверджує начальник ліцею з урахуванням обсягів роботи та особливостей фінансово-господарської діяльності.
У штатний склад бухгалтерії входять головний бухгалтер, бухгалтер - економіст, провідні бухгалтери і касир. Додатково можуть вводиться інші посади.
Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади наказом начальника ліцею.
Бухгалтерія у своїй діяльності керується:
Чинним законодавством та іншими нормативними правовими актами, які затверджуються в установленому порядку, що регулюють бухгалтерський і податковий облік;
Наказами, розпорядженнями і вказівками начальна ліцею.
Основними завданнями бухгалтерії є ведення бюджетного обліку фінансово-господарської діяльності, контроль за збереженням власності, правильним витрачанням коштів і матеріальних цінностей.
Функції бухгалтерії:
Організація бухгалтерського обліку основних фондів, матеріальних запасів, грошових коштів та інших цінностей Ліцею;
Організація розрахунків з контрагентами за господарськими договорами;
Організація розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами;
Нарахування та виплата заробітної плати, своєчасне проведення розрахунків з працівниками Ліцею;
Забезпечення суворого дотримання касової і розрахункової дисципліни, витрачання отриманих у банках і кредитних установах коштів за призначенням;
Здійснення попереднього контролю за своєчасним і правильним оформленням документів і законністю здійснюваних операцій;
Застосування затверджених у встановленому порядку типових уніфікованих форм первинної облікової документації, суворе дотримання порядку оформлення цих документів;
Забезпечення своєчасного і правильного відображення на рахунках бюджетного обліку та в звітності господарських операцій;
Організація контролю за збереженням нефінансових активів та грошових коштів,
Складання і подання у встановлені строки бухгалтерської та статистичної звітності, податкових декларацій і пояснень до них;
Вжиття заходів до попередження нестач, розтрат та інших порушень і зловживань;
Проведення інструктажу матеріально відповідальних осіб з питань обліку та збереження цінностей, що знаходяться на їх відповідальному зберіганні;
Здійснення контролю за своєчасним проведенням і участь у проведенні інвентаризації активів і зобов'язань ліцею, своєчасне і правильне відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку;
Складання і узгодження з директором ліцею планових калькуляцій, кошторисів витрат і розрахунків до них;
Участь у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності ліцею з метою виявлень внутрішньогосподарських резервів і ліквідації втрат;
Здійснення заходів щодо підвищення рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт;
Систематизований облік положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань ведення бюджетного обліку;
Забезпечення зберігання бухгалтерських документів, регістрів обліку, інших документів, пов'язаних з діяльністю бухгалтерської служби та бухгалтерського архіву.
Підсумовуючий кадровий постійний склад ліцею у урахуванням змін, які будуть у кадровій структурі ліцею після перетворення його на кадетський корпус, представлено у табл. 3.6.
Таблиця 3.6
Кадровий постійний склад корпусу
№з/пПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.1.Офіцери3959732.Прапорщики (в/сл.. за контрактом)814143.Цивільні фахівці284321330Всього331394417
На теперішньому етапі, взаємовідносини працівників і начальника Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії, що виникають на основі трудового договору, регулюються законодавством про працю. Управління Ліцеєм будується на принципах єдиноначальності та самоврядування.
Взагалі усі працівники ліцею мають право:
Захищати свою професійну честь і гідність;
Вільно обирати і використовувати методики навчання і виховання, навчальні посібники і матеріали, підручники відповідно до освітньої програми, затвердженої ліцеєм.
Вільно обирати методи оцінки знань учнів, вихованців;
Підвищувати кваліфікацію. З цією метою адміністрація створює умови, необхідні для успішного навчання працівників у вищих професійних освітніх установах, а також в установах системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів;
Атестуватися на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію та отримати її у випадку успішного проходження атестації;
Брати участь в управлінні ліцеєм у формі, визначеній статутом;
На отримання пенсії за вислугою років у порядку, встановленому законодавством;
На соціальні пільги та гарантії, встановлені законодавством України.
Педагогічні працівники зобов'язані дотримуватися:
Статуту ліцею;
Правилам внутрішнього трудового розпорядку;
Трудовому договору;
Посадовим інструкціям;
Іншім локальним актам, що визначають організацію освітнього процесу.
Отже, потужний педагогічний склад зібраний під одним дахом дозволить оптимізувати програму підготовки кадетів. Як і раніше програмою додаткової освіти передбачені профільні дисципліни за обраною військової спеціальності.
3.2 Особливості підбору технічного персоналу ліцею
Кадровий склад технічного персоналу ліцею поетапно представлений у табл..3.7.
Таблиця 3.7
Кадровий склад технічного персоналу ліцею
№з/пПосадаІ етапІІ етапІІІ етап1.09.11.1.09.12.1.09.13.1.Інженер з охорони праці1112.Оператор компютерного набору1113.Начальник їдальні111- Завідувач виробництвом (шеф-кухар)111- Кухар121212-Офіціант202020-Підсобний робітник (виготовлення напівфабрикатів)666- Прибиральник приміщень666- Хліборіз + масло різ222-Мийник посуду888- Комірник3334.Завідувач складу речового майна111-Завідувач складу КЕС1115.Завідувач господарством (головний інженер)1115.1.Завідувач майстерні (майстер котельної)111- Тесляр111- Сантехнік222- Електрик222- Слюсар111- Зварник111- Прибиральщик приміщень505050- Прачка8885.2.Завідувач спорт базою111- Інструктор з фізичної культури222- Садівник2225.3.Завідувач класом ДПЮ1116.Начальник пожежного нагляду1117.Начальник автослужби111- Завідувач класом авто діла111- Водій444- Інструктор з навчання практичній їзді888-Автослюсар222- Майстер111- Начальник КТП1118.Начальник звязку111освіта ліцей персонал управління
З наведених даних у табл. 3.7. проаналізуємо особливості підбору технічного персоналу ліцею.
При вступі на роботу і періодично не рідше 1 разу на 12 місяців інженер з охорони праці повинен пройти перевірку знань з питань безпеки праці за програмою, затвердженою директором ліцею.
Його обовязки наступні:
інженер з охорони праці повинен проходити щорічне навчання та перевірку знань з надання першої допомоги постраждалим, з реєстрацією в протоколі перевірки знань.
інженер з охорони праці повинен мати 1 кваліфікаційну групу з електробезпеки. Навчання та перевірку знань тренер повинен проходити 1 раз в 12 місяців з реєстрацією в журналі з електробезпеки.
інженер з охорони праці повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, а також виконувати правила особистої гігієни.
інженер з охорони праці повинен дотримуватися правил пожежної безпеки, знати місця розташування первинних засобів пожежогасіння.
про кожний нещасний випадок, пов'язаних з виробництвом, потерпілий або очевидець нещасного випадку зобов'язаний негайно повідомити свого безпосереднього керівника. Керівник повинен організувати першу допомогу потерпілому, при необхідності доставку його до лікарні, повідомити про подію начальнику ліцею.
Їдальня ліцею забезпечена кваліфікованими кадрами, виробничий контроль забезпечується в повному обсязі медичними працівниками, Комісією з контролю за організацією і якістю харчування, затвердженої начальником ліцею, а також батьківською громадськістю. Буфета в установі немає.
При прийомі на роботу кухаря враховується спеціальна освіта, вміння смачно готувати, гарно сервірувати стіл, досвід роботи, рекомендації.
Робітники їдальни ліцею призначаються і звільняються з роботи наказом начальнику ліцею за поданням заступника начальника МТЗ з числа осіб, які мають спеціальну освіту.
Кухарі безпосередньо підпорядковуються заступнику начальника МТЗ.
До обовязків персоналу їдальні належать:
Якісно готувати обіди.
Раціонально витрачати продукти харчування.
Забезпечувати норми закладки і вихід страв відповідно до нормативів.
Зберігати контрольні стічні проби страв відповідно до нормативів.
Забезпечувати правильне зберігання наявних продуктів харчування.
Проводити прибирання робочих приміщень.
Містити в чистоті технологічне обладнання, посуд для приготування блюд, посуд для харчування школярів.
Обладнання та посуд мити з використанням дезінфікуючих і миючих засобів відповідно до нормативів і технологією їх використання.
Правильно зберігати і готувати дезінфікуючі та миючі засоби відповідно до нормативів.
Дотримуватися правил санітарії та гігієни на робочому місці. Працювати в білому халаті і шапочці (ковпаку).
Строго дотримуватися правил безпеки і електробезпеки, правил експлуатації технологічного обладнання їдальні, користування миючими та дезінфікуючими засобами.
Негайно повідомляти заступнику начальника МТЗ про поломки і несправності електроустаткування.
Слідкувати за справністю технологічного обладнання.
Проходить 2 рази на рік профмедогляд.
У 2011 р. у ліцеї посилились вимоги до персоналу їдальні. Всі задіяні в приготуванні їжі для дітей - від кухарів до посудомойщиц, пройшли перепідготовку.
Для інших представників технічного персоналу ліцею існують наступні загальні особливості:
Основними напрямами діяльності начальника МТЗ є:
господарська діяльність ліцею;
матеріально-технічне забезпечення навчального процесу;
забезпечення режиму здорових і безпечних умов праці і навчання;
проведення інструктажів та навчання з техніки безпеки та пожежної безпеки з молодшим обслуговуючим і допоміжним персоналом.
Начальник МТЗ ліцею виконує такі посадові обов'язки:
керує господарською діяльністю ліцею;
приймає матеріальні цінності, майно, меблі, інвентар школи на відповідальне зберігання в порядку, встановленому законодавством;
забезпечує працівників школи канцелярськими приладдям, предметами господарського вжитку;
забезпечує своєчасну підготовку школи до початку навчального року;
здійснює поточний контроль за господарським обслуговуванням і належним технічним та санітарно-гігієнічним станом будівель, споруд, класів, навчальних кабінетів, майстерень, спортзалу, житлових та інших приміщень, іншого майна школи, а також їдальні відповідно до вимог норм і правил безпеки життєдіяльності;
контролює раціональне витрачання матеріалів та коштів школи;
керує роботами з благоустрою, озеленення та прибирання території школи;
спрямовує і координує роботу підпорядкованого йому технічного і обслуговуючого персоналу школи, веде облік робочого часу цієї категорії працівників;
організовує інвентарний облік майна школи, проводить інвентаризацію майна, своєчасно складає звітність і веде документацію щодо відповідної ділянки роботи;
вживає заходів щодо розширення господарської самостійності школи, забезпечує своєчасне укладання необхідних договорів;
забезпечує дотримання вимог охорони праці при експлуатації основного будівлі та інших приміщень школи, технологічного, енергетичного обладнання, здійснює їх періодичний огляд і організовує поточний ремонт;
забезпечує безпеку при переміщення вантажів, вантажно-розвантажувальних роботах, експлуатації транспортних засобів на території школи;
організовує дотримання вимог пожежної безпеки будівель і споруд, стежить за справністю засобів пожежогасіння;
забезпечує навчальні кабінети, майстерні, побутові, господарські та інші приміщення обладнанням та інвентарем, що відповідають вимогам правил і норм безпеки життєдіяльності, стандартам безпеки праці;
організовує проведення щорічних замірів опору ізоляції електроустановок та електропроводки, заземлювальних пристроїв, періодичних випробувань і оглядів водогрійних і парових котлів, посудин, що працюють під тиском, балонів для стиснених і зріджених газів, аналіз повітряного середовища на вміст пилу, газів і парів шкідливих речовин, вимірювання освітленості, наявності радіації, шуму в приміщеннях навчального закладу відповідно до правил і норм щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
організовує не рідше 1 разу на 5 років розробку інструкцій з охорони праці за видами робіт для технічного персоналу;
організовує навчання, проводить інструктажі на робочому місці (первинний і періодичні) технічного та обслуговуючого персоналу, обладнує куточок безпеки життєдіяльності;
набуває згідно з заявкою спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для працівників, учнів школи;
забезпечує облік, зберігання протипожежного обладнання, просушування, прання, ремонт і знезараження спецодягу, спецвзуття та індивідуальних засобів захисту;
обов'язки з охорони праці:
Забезпечує дотримання вимог охорони праці при експлуатації основного будівлі та інших приміщень освітнього закладу, технологічного, енергетичного обладнання, здійснює їх періодичний огляд і організовує поточний ремонт;
Забезпечує безпеку при переміщення вантажів, вантажно-розвантажувальних роботах, експлуатації транспортних засобів на території освітнього закладу;
Організовує дотримання вимог пожежної безпеки будівель і споруд, стежить за справністю засобів пожежогасіння;
Забезпечує поточний контроль за санітарно-гігієнічним станом навчальних кабінетів, майстерень, спортзалу, житлових та інших приміщень, а також їдальні відповідно до вимог норм і правил безпеки життєдіяльності;
Несе відповідальність за складання паспорта санітарно-технічного стану освітнього закладу;
Забезпечує навчальні кабінети, майстерні, побутові, господарські та інші приміщення обладнанням та інвентарем, що відповідають вимогам правил і норм безпеки життєдіяльності, стандартам безпеки праці;
Організовує проведення щорічних замірів опору ізоляції електроустановок та електропроводки, заземлювальних пристроїв, періодичних випробувань та огляді водогрійних і парових котлів, посудин, що працюють під тиском, балонів для стиснених і зріджених газів, аналіз повітряного середовища на вміст пилу, газів і парів шкідливих речовин, вимірювання освітленості, наявності радіації, шуму в приміщеннях навчального закладу відповідно до правил і норм щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
Організовує не рідше 1 разу на 5 років розробку інструкцій з охорони праці за видами робіт для технічного персоналу;
Організовує навчання, проводить інструктажі на робочому місці (первинний і періодичні) технічного та обслуговуючого персоналу, обладнує куточок безпеки життєдіяльності;
Набуває згідно з заявкою спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту для працівників, учнів і вихованців ліцею;
Забезпечує облік, зберігання протипожежного обладнання, просушування, прання, ремонт і знезараження спецодягу, спецвзуття та індивідуальних засобів захисту;
Зобов'язаний мати 4 групу допуску з електробезпеки, якщо в штаті немає електрика.
У літній період техперсонал виконує свої звичайні обов'язки (в т.ч. бере участь у дрібному ремонті, який не вимагає спеціальних знань). Залучення до роботи, в ці обов'язки не входить, можливе лише за згодою працівника і з оплатою за фактично виконану роботу.
Таким чином, особливостями вимог до технічного персоналу ліцею є, насамперед, дуже чітка і послідовна робота за визначеними центрами відповідальності. Специфічність роботи ліцею вимагає бездоганного виконання обовязків технічного персоналу. При прийомі на роботу враховуються не тільки спеціальна освіта та досвід, а й особисті характеристики кандидатури, такі як чесність і відповідальність.
3.2 Шляхи вдосконалення кадрового потенціалу ліцею
Ряд проблем пов'язаний з педагогічними кадрами в ліцеї в програмі перетворення ліцею на кадетський корпус - відсутність вихователів, професійно підготовлених до роботи в кадетському освітньому закладі, недостатня підготовка соціальних педагогів та психологів, здатних до здійснення професійного супроводу вихованців в умовах закладів інтернатного типу, відсутність педагогів, які знають і враховують в роботі гендерний підхід в роздільному навчанні та вихованні хлопчиків і дівчаток. Законодавчо необхідно визначити статус вихователя, а також нормативне співвідношення ставки вихователя і кількості вихованців у кадетському установі.
Серед основних шляхів вдосконалення кадрового потенціалу ліцею, особливе значення має приділятися конкурсному добору кадрів офіцерів-вихователів в корпус, при цьому головним критерієм їх відбору, крім безумовного високого рівня загальної культури та професіоналізму, має стати любов до дітей.
Для роботи в Луганському обласному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії після перетворення, повинні відбиратися офіцери, які мають вищу освіту, прослужили близько 10 років у стройових частинах Збройних Сил України, які мають міцні сім'ї і своїх (вже не малолітніх) дітей, не прагнуть до «швидкої і блискучої» військової кар'єри в строю, які бажають і готові служити і працювати в ліцеї довго.
Крім того, важливим і новим напрямком кадрової політики в корпусі могло б стати прийняття рішення про можливість продовження військової служби в запасі (в даний час військовослужбовців, які вислужили встановлені строки дійсної військової служби, «полягає в запасі», а не «служить в запасі»), що практично автоматично дозволить вирішити питання підбору командних кадрів для системи кадетських корпусів з найбільш підготовлених і зрілих офіцерів України без збільшення штатної чисельності офіцерського корпусу армії мирного часу.
Неодмінною умовою призначення офіцерів в систему ліцею має стати їх попереднє навчання на спеціальних курсах з підготовки до роботи з дітьми.
Необхідно сказати, що після Великої Вітчизняної війни в Міноборони СРСР був створений спеціальний військовий інститут підготовки викладачів для установ військової освіти.
Природно, що кожен прийнятий для роботи в корпус офіцер і фахівець повинен бути забезпечений комфортабельним житлом у службовому житловому фонді ліцею.
Основні штатні посадові категорії постійного складу корпусу повинні бути такими:
начальник ліцею - генерал-майор,
заступник начальника училища - полковник:
командир роти - підполковник;
командир взводу - майор.
І посадові оклади цих категорій повинні бути прирівняні до наступних:
начальника училища - до окладу командира дивізії;
заступника начальника училища - до окладу заступника командира дивізії;
командира роти - до окладу командира полку;
командира взводу - до окладу командира батальйону.
Видається також важливим, щоб офіцери постійного складу корпусу самі були випускниками корпусів, тобто людьми, що знають зсередини і розуміючими кадетське життя і особисто зацікавленими у вдосконаленні кадетського виховання в них.
Отже, у подальшій роботі з педагогічним колективом важливими для адміністрації корпусу є вирішення наступних завдань:
формування таких норм педагогічного поведінки, при яких повністю виключалося б насильство над особистістю учня;
створення необхідних умов для підвищення кваліфікації вчителів ліцею з метою впровадження сучасних мультимедійних засобів навчання.
Після перетворення ліцею на кадетський корпус, формами самоврядування мають бути: Рада Кадетського корпусу, Педагогічна рада, Загальні збори трудового колективу Кадетського корпусу.
Рада Кадетського корпусу - виборний орган, повноваження, склад, функції та порядок діяльності якого визначається окремим Положенням про Раду Кадетського корпусу.
З метою розвитку та вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення професійної майстерності та творчого зростання викладачів і вихователів у корпусі має діяти Педагогічна рада.
Членами педагогічної ради є всі вчителі і вихователі корпусу, заступники начальника та керівники структурних підрозділів корпусу. Головою педагогічної ради має бути начальник корпусу. Він призначатиме своїм наказом секретаря педагогічної ради строком на один рік.
Функції Педагогічної ради повинні полягати в:
обговорюванні і вибір у різних варіантів змісту освіти, форм, методів навчально-виховного процесу і способів їх реалізації;
прийнятті рішень про переведення вихованців до наступного класу, а також (за погодженням з батьками або особами що їх замінюють) про його залишення на повторне навчання в тому ж класі;
прийнятті рішень про відрахування вихованців з корпусу;
обговорюванні річного календарного навчального графіку, плану роботи корпусу на навчальний рік;
делегуванні представників педагогічного колективу до Педагогічної ради корпусу;
організації роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.
Засідання педагогічної ради корпусу повинно проводиться директором за планом роботи на навчальний рік. Рішення педагогічної ради Кадетського корпусу буде правомочним, якщо на засіданні присутні не менше двох третин його членів і якщо за рішення проголосувало більше половини присутніх. Процедура голосування визначатиметься Педагогічною радою корпусу.
Загальні збори трудового колективу корпусу повинні збиратися у міру потреби, але не рідше одного разу на рік. Загальні збори трудового колективу корпусу вправі приймати рішення, якщо в його роботі беруть участь більше половини співробітників, для яких корпус є основним місцем роботи. Рішення загальних зборів трудового колективу корпусу мають прийматися простою більшістю голосів присутніх на зборах працівників. Процедура голосування визначається загальними зборами трудового колективу корпусу.
До компетенції загальних зборів трудового колективу Кадетського корпусу мають відноситись:
розробка та прийняття Статуту корпусу для внесення його на затвердження;
затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку корпусу за поданням начальника корпусу;
прийняття рішення про необхідність укладання колективного договору;
освіта органу громадської самодіяльності - ради трудового колективу - для ведення колективних переговорів з адміністрацією корпусу з питань укладання, зміни, доповнення колективного договору і контролю над його виконанням;
затвердження колективного договору;
заслуховування щорічного звіту ради трудового колективу і адміністрації корпусу по спільного виконання колективного трудового договору;
висування колективних вимог працівників Кадетського корпусу та обрання повноважних представників для участі у вирішенні колективного трудового спору.
В якості громадських організацій в корпусі повинні діяти щорічно обираємо класні, ротні і загально-корпусні батьківські комітети. Вони сприятимуть об'єднанню зусиль сім'ї і корпусу в справі навчання і виховання кадет.
Батьківські комітети взводу (класу) повинні обиратися на класних зборах. Ротні батьківські комітети повинні обирати представників в загально-корпусних батьківський комітетах.
Вибрані члени класного, ротного і загально-корпусного батьківських комітетів обиратимуть на своїх зборах голову та секретаря, а так само членів комісій, які вирішуватимуть, що необхідне створити.
Загально-корпусний батьківський комітет сприятиме керівництву корпусу в удосконаленні умов для здійснення освітнього процесу в захисті законних прав та інтересів вихованців, в охороні їх життя і здоров'я, а також в організації та проведенні корпусних заходів.
Голова батьківського комітету корпусу може бути присутнім (з подальшим інформуванням комітету) на засіданнях педагогічної ради, інших органів самоврядування з питань, що належать до компетенції комітету.
Всі батьківські комітети матимуть право обговорення питань життя корпусу та приймати рішення у формі пропозицій, які повинні бути розглянуті посадовими особами корпусу з подальшим повідомленням про результати розгляду. Батьківські комітети повинні вести протоколи своїх засідань, які зберігатимуться в корпусі.
Таким чином, кадровий склад кадетського корпусу має бути цілком структуризованим. В складі кадрів окрім основних штатних працівників планується створити такі форми самоврядування як: Рада Кадетського корпусу, Педагогічна рада, Загальні збори трудового колективу Кадетського корпусу. Завдяки яким навчально- виховний процес в кадетському корпусі має стати чітко спрямованим на досягнення головної мети корпусу, яка полягає у підготовці випускників - майбутньої національної еліти України та Луганської області, які повинні спеціально готуватися з дитинства і стати результатом спеціально отриманих в ліцеї освіти і виховання.
Висновки до третього розділу
Колектив педагогічних працівників Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії можна, в цілому, охарактеризувати як колектив професіоналів, здатних висувати єдині педагогічні вимоги до учнів, готових до оновлення змісту і якості освіти відповідно до основних положень модернізації української освіти. Переважна більшість педагогів ліцею володіють прийомами і методами сучасного навчання, залучаючи учнів у спільну пізнавальну та проектну діяльність, навчально-дослідну роботу.
В кадровому забезпеченні навчально-виховного процесу в ліцеї після перетворення його на кадетський корпус необхідно дотримуватись:
підвищенню компетентності педагогічного кадрового потенціалу корпусу, оволодіння новими психолого-педагогічними технологіями;
активізації роботи щодо підвищення якості викладання і за рахунок підвищення кваліфікації педагогічного складу;
психолого-педагогічній підготовці офіцерів-вихователів корпусу;
організації публікацій статей та методичних робіт вчителів за результатами інноваційної та експериментальної діяльності;
організації та проведенні на базі ліцею науково-методичних семінарів з обміну досвідом для міста, області і регіонів України.
Підготовку робітничих кадрів ліцею необхідно спрямовувати переважно на задоволення потреб військово-промислового комплексу, суспільного господарства.
Розділ ІV. Організація охорони праці на Луганському обласному ліцеї
.1 Загальні положення охорони праці в навчальних закладах
Організація роботи з охорони праці в навчальному закладі - це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо втілення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення безпечних умов праці, навчання, збереження здоровя та працездатності працівників, учнів (вихованців) у трудовій та освітній діяльності.
Організація роботи з охорони праці в навчальному закладі зорганізується відповідно до статі 13 Закону України «Про охорону праці», статті 26 Закону України «Про освіту», Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 01.08.01р. № 563 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти науки України 20.11.2006 р. № 782) інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Організація роботи з охорони праці та відповідальність за її загальний стан покладається персонально на керівника навчального закладу.
Організація роботи з охорони праці здійснюється на всіх рівнях в усіх структурних підрозділах закладу.
Навчальний заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з охорони праці.
Сукупність основних видів організаційно-управлінської та науково-методичної діяльності з профілактики травматизму, які перебувають у постійній взаємодії між собою та зовнішніми обєктами і служать для виявлення та реалізації оптимальних умов, факторів, складу тощо, які забезпечують якісне вирішення завдань безпеки праці становлять систему роботи з охорони праці, яка складається з чотирьох компонентів: планування, навчання, контроль, аналіз.
Планування роботи з охорони праці здійснюється на перспективу (комплексні заходи, розраховані на 3-5 років) і на рік, квартал, місяць (поточні плани). За основу планування беруться законні та підзаконні нормативні акти, нормативні документи внутрішньої чинності (накази, колективні договори та угоди тощо), а також кошториси, бізнес-плани, інші фінансові документи, якими передбачено виділення коштів на реалізацію заходів з охорони праці[13;125].
План роботи з охорони праці розробляється окремо або як розділ річного плану роботи установи, закладу окремим розділом «Охорона праці».
Навчання та перевірка знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників, учнів проводяться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511, та Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 р. №304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 р. за №806/12680.
Інструктажі з питань охорони праці проводяться відповідно до Типового положення.
Інструктажі з питань безпеки життєдіяльності, які містять питання охорони здоровя, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо, проводяться з учасниками навчально-виховного процесу відповідно до Положення про навчання. [3]
Контроль за станом умов і охорони праці в закладі спрямований на досягнення таких цілей:
виявлення і усунення недоліків, повязаних з використанням технічних засобів, інвентарю, оснащення, інструментів, матеріалів, засобів колективного та індивідуального захисту;
координація діяльності структурних підрозділів щодо охорони праці;
управління ризиками, тобто факторами, які істотно впливають на підвищення рівня травматизму та розроблення заходів щодо їх усунення.
Внутрішній безперервний контроль за станом охорони праці здійснюється:
керівником закладу;
службою охорони праці (у т.ч. на громадських засадах);
відповідальними особами;
керівниками структурних підрозділів;
громадським інспектором з охорони праці, уповноваженими від трудового колективу, представниками профспілки.
Види контролю:
оперативний адміністративно-громадський контроль, Тижні охорони праці;
епізодичний (стан виконання наказів по закладу, проведення розслідувань нещасних випадків, перевірка стану умов і охорони праці в структурних підрозділах, стан пожежної безпеки, виробничої санітарії, техніки безпеки);
внутрішній аудит;
зовнішній контроль, який здійснюється органами державного нагляду.
Особа, що здійснює контроль, має право: вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупинити роботу дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоровю працюючих; надсилати роботодавцеві подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці[14;79].
Навчальні плани закладів освіти всіх рівнів, незалежно від їх галузевого підпорядкування і форм власності, повинні передбачати вивчення питань охорони праці. Зміст і обсяги навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах освіти регламентуються типовими навчальними планами і типовими навчальними програмами, які затверджуються Міністерством освіти України за погодженням з Держнаглядохоронпраці. У підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах та ін. із спеціальних дисциплін повинні передбачатись розділи з охорони праці за відповідною тематикою.
У дошкільних закладах освіти вихованці вивчають питання охорони життя, здоров'я та норм поведінки, що повинно передбачатися планом навчально-виховної роботи дошкільних закладів освіти.
У середніх закладах освіти учні вивчають питання охорони життя, здоров'я та безпеки праці, що повинно передбачатися навчальним планом і програмою середніх закладів освіти. Щорічно вивчення учнями питань охорони життя, здоров'я та безпеки праці в середніх закладах освіти повинно завершуватися перевіркою знань з відповідними записами про їх результати в класному журналі.
При вивченні загальноосвітніх дисциплін, спецкурсів та факультативів, при проведенні практичних і лабораторних занять, на уроках трудового навчання повинні вивчатися питання охорони праці, пов'язані з тематикою цих дисциплін і робіт.
У позашкільних закладах освіти в планах навчально-виховної роботи повинно передбачатися вивчення питань охорони життя, здоров'я та безпеки праці, пов'язаних з профілем, напрямами та конкретною тематикою навчально-виховної роботи позашкільних закладів освіти. В дошкільних, середніх та позашкільних закладах освіти необхідно передбачити відповідний облік проведеного навчання з вищезазначених питань.
Учні професійно-технічних закладів освіти на базі раніше набутих знань у процесі дошкільної і загальної середньої освіти вивчають дисципліну «Охорона праці». При підготовці працівників за професіями специфічні питання охорони праці для конкретних професій повинні вивчатися в курсах спеціальних та загальнотехнічних дисциплін з метою поєднання технологічної підготовки з підготовкою з охорони праці[26;155].
При підготовці в закладах освіти працівників за професіями, що застосовуються на роботах з шкідливими, небезпечними і важкими умовами праці, навчання проводиться з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-4.24-94 «Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими та небезпечними умовами праці».
У вищих закладах освіти незалежно від рівня акредитації, студенти вивчають комплекс нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», а також окремі питання (розділи) з охорони праці та безпеки життєдіяльності в загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, які органічно пов'язані з їх тематикою.
Кількість годин, передбачених для вивчення нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», не може зменшуватись при розробці та перегляді освітньо-професійних програм без погодження з Держнаглядохоронпраці. За рішенням вищих закладів освіти обсяги навчання в годинах з цих дисциплін можуть збільшуватися залежно від небезпечності професії, за якою здійснюється підготовка фахівців.
До початку колективної трудової діяльності (студентські загони, табори праці та відпочинку, виробничі учнівські бригади) учні і студенти вивчають основи законодавства про працю та відповідні нормативні акти про охорону праці в своїх закладах освіти, а за місцем колективної трудової діяльності вони проходять навчання з питань охорони праці згідно з чинним на підприємстві положенням про навчання.
У закладах післядипломної освіти, незалежно від рівня акредитації закладів післядипломної освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня слухачів, навчальні плани повинні передбачати вивчення дисциплін з охорони праці[4].
Крім того, робочі навчальні програми профілюючих дисциплін повинні передбачати вивчення питань охорони праці. пов'язаних з тематикою цих дисциплін. Формою підсумкового контролю знань після вивчення дисциплін з охорони праці в закладах післядипломної освіти є іспит. Дипломні проекти і роботи випускників повинні містити розділи, а білети випускних іспитів - питання з охорони праці.
.2 Вимоги безпеки при екстремальних ситуаціях в ліцеї
Інформація про загрозу або про екстремальну ситуацію, що вже трапилася передається в першу чергу в дитячі, навчальні та медичні заклади, які знаходяться в зоні можливого ураження[37;167].
В Луганському обласному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії з отриманням сигналу оповіщення та інформації про надзвичайну ситуацію вихователі, вчителі та інші робітники ліцею зобов'язані прийняти всі доступні заходи, рекомендовані населенню з метою забезпечення безпеки дітей.
Такими заходами, в залежності від обстановки, можуть бути: евакуація дітей з небезпечних місць, надання медичної допомоги, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, забезпечення повноцінним харчуванням.
Під час надзвичайних ситуацій обов'язок стежити за тим, щоб учні не були розлучені зі своїми батьками або вихователями, покладається в першу на ліцей.
У разі стихійного лиха, аварії або катастрофи кадети ліцею повинні бути забезпечені необхідна кваліфікована медична допомога, оптимальні санітарно-гігієнічні умови та повноцінне харчування.
У місцях масового скупчення людей хвороби поширюються дуже швидко. Всім учням ліцею, що потрапили в надзвичайну ситуацію і тимчасово живуть у важких умовах, потрібно зробити щеплення згідно з рекомендаціями органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Всі роз'яснення учням в ліцеї давати з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей [22;142].
Навчально-виховний і обслуговуючий персонал ліцею повинні твердо знати свої обов'язки на випадок аварії або пожежі поблизу ліцею, стихійного лиха, місце укриття учнів, маршрут прямування до нього. Для цього ліцеї щорічно проводяться заняття, тренування, дні захисту дітей.
При загрозі затоплення робота ліцею припиняється. Дітей відправляють додому або переводять в безпечні місця. Може бути прийняте рішення про евакуацію з небезпечної зони.
Після передачі по радіо штормового попередження учнів із ліцею не випускають. Найчастіше в такій ситуації діти отримують травми від осколків скла, шиферу, черепиці, шматків покрівельного заліза, деталей оздоблення фасадів і карнизів.
Для захисту учнів в ліцею є протигази, респіратори, камери захисні дитячі, протипилові тканинні маски (ПТМ). Довгий час для захисту органів дихання, обличчя та очей дітей віком від 1,5 до 17 років від аварійно хімічно небезпечних, отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних аерозолів призначені протигази ПДФ-7 (протигаз дитячий фільтруючий, тип сьомий),, ПДФ-Ш (шкільний). Вони мають єдину фильтрующе-поглинаючу коробку ГП-5 і різняться лише лицьовими частинами[19;187].
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» начальник ліцею організовує розслідування та веде облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій.
− з працівниками на робочому місці - виробничого характеру;
− з учнями під час навчально-виховного процесу;
− з працівниками та учнями в побуті.
Нещасні випадки, професійні захворювання, аварії на виробництві розслідуються відповідно до НПАОП 0.00-4.03-04 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112[5].
Нещасні випадки, що сталися з вихованцями під час навчально-виховного процесу, розслідуються відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 31.08.2001 р. № 616, зареєстрованого в Мінюсті України 28.12.2001р. за № 1093/6284[6].
Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, працівниками в побуті, розслідуються відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270.
Відповідальність за розслідування нещасних випадків несе начальник ліцею[7].
4.3 Оцінка ефективності заходів з охорони праці в навчальному закладі
Перелік локальних нормативних актів з охорони праці в ліцеї:
Статут ліцею (наявність розділу з охорони праці)
Колективний договір (наявність розділу з охорони праці)
Угода з охорони праці ліцею, затверджена начальником ліцею (укладено на календарний рік)
Комплексний план заходів щодо організації роботи з охорони праці в ліцеї (затверджено начальником ліцею)
Положення про організацію роботи з охорони праці в ліцею (затверджено начальником ліцею)
Положення про навчання з питань охорони праці;
Положення про комісію з питань охорони праці;
Наказ про призначення осіб, відповідальних за пожежну безпеку
Наказ про призначення відповідального за електрогосподарство
Наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці
Наказ про затвердження складу комісії для перевірки знань з охорони праці (видається один раз на три роки)
Наказ про організацію пожежного режиму в ліцеї
Посадові обов'язки з охорони праці працівників ліцею з їх особистими підписами (доводяться до відома співробітників щорічно перед початком навчального року)
Інструкції з охорони праці для всіх видів робіт (затверджено начальником ліцею, переглядаються один раз на п'ять років)
Інструкція з пожежної безпеки
Технічний паспорт будівлі ліцею
Акт (Паспорт) готовності ліцею за затвердженою формою (оформляється щорічно перед початком нового навчального року)
Акти-дозволи на проведення занять у навчальних майстернях і спортивних залах (оформляється щорічно перед початком нового навчального року)
Акт гідравлічного випробування опалювальної системи (оформляється щорічно перед початком нового опалювального сезону)
Акт готовності харчоблоку (оформляється щорічно перед початком нового навчального року)
Акт перевірки опору ізоляції електромереж (оформляється один раз на три роки)
Акт перевірки заземлення (занулення) обладнання (оформляється щорічно)
Акти оформлення нещасних випадків на виробництві за формами Н-1, Н-5 (зберігаються 45 років)
Акти оформлення нещасних випадків з учнями за формою Н-Н(зберігаються 55 років)
Журнал обліку інструкцій з охорони праці з присвоєнням порядкового номера охоплює всі види робіт і професій закладу
Журнал реєстрації проведення вступного інструктажу з охорони праці
Журнал реєстрації проведення інструктажу з охорони праці на робочому місці (оформляється керівником структурного підрозділу при призначенні на посади всіх працівників, а в майбутньому не менше двох разів на рік у першому і другому півріччях)
Журнал реєстрації протипожежного інструктажу (вступного і на робочому місці)
Журнал реєстрації перевірки знань у працівників з І кваліфікаційною групою з електробезпеки
Журнал адміністративно-громадського контролю з охорони праці
Журнал реєстрації нещасних випадків, які сталися з працюючими в ліцеї
Журнал реєстрації інструктажу учнів з охорони праці при організації суспільно-корисної, продуктивної праці та проведенні позаурочних заходів
Журнал реєстрації нещасних випадків з учнями
План евакуації людей (графічна та текстова частина) на випадок виникнення пожежі (аварійної ситуації)
Аналіз стану умов і охорони праці та стану травматизму проводиться щоквартально, щорічно. Результати аналізу узагальнюються у підсумкових наказах, матеріалах педагогічної ради, нарадах при завідуючій, методичних обєднаннях, зборах трудового колективу тощо).
Результати аналізів та відповідні висновки є основою планування роботи на наступний період та є підставою до застосування управлінських заходів.
Начальник ліцею:
відповідає за створення безпечних умов начально-виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності, цим Положенням; не дозволяє проведення навчально-виховного процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов для здоров'я учасників навчально-виховного процесу;
відповідно до Типового положення про службу охорони праці створює в ліцею служби охорони праці, безпеки життєдіяльності, які безпосередньо підпорядковуються йому; призначає відповідальних за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності та визначає їх функціональні обов'язки, забезпечує функціонування системи управління охороною праці в навчальному закладі;
призначає наказом осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах, кабінетах, лабораторіях, майстернях, спортзалі тощо;
затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов'язковим блоком питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;
створює і визначає порядок роботи постійно діючої технічної комісії з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання, затверджує акти приймання;
уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці;
щорічно укладає колективний договір (угоду), що містить розділ охорони праці, забезпечує його виконання;
організовує роботу комісії з перевірки готовності закладу освіти до нового навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період;
забезпечує виконання законодавчих, нормативних актів, наказів, рішень, розпоряджень, інструктивних матеріалів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, виконання заходів з охорони праці колективного договору (угоди), приписів органів державного нагляду за охороною праці, пропозицій профспілкового комітету;
організовує профілактичну роботу щодо попередження травматизму і зниження захворюваності серед учасників навчально-виховного процесу;
організовує роботу з розробки програми вступного інструктажу та забезпечує проведення всіх видів інструктажів: з охорони праці (відповідно до Типового положення) та з безпеки життєдіяльності (відповідно до цього Положення);
організовує роботу щодо розроблення та періодичного перегляду: інструкцій з охорони праці для працівників відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.1998 р. № 9, інструкцій з безпеки для учнів, слухачів відповідно до цього Положення; перегляд цих інструкцій здійснюється один раз на 5 років[8];
сприяє та бере участь у проведенні адміністративно-громадського контролю з питань охорони праці;
контролює забезпечення учасників навчально-виховного процесу спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з ДНАОП 0.00-4.26-96 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.1996 р. № 170, зареєстрованим у Мін'юсті 18.11.96 р. за № 667/1692;
здійснює контроль за підготовкою трудових об'єднань щодо створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку на місцях їх дислокації;
забезпечує проведення дозиметричного контролю відповідно до чинних нормативних актів з обов'язковою реєстрацією в спеціальному журналі;
забезпечує навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу відповідно до чинного законодавства;
забезпечує виконання організаційно-технічних заходів упровадження державної системи стандартів безпеки праці, проведення атестації робочих місць за умовами праці;
організовує проведення обов'язкових попередніх та періодичних медичних оглядів учасників навчально-виховного процесу закладу освіти відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 р. № 45 і зареєстрованого в Мін'юсті 21.06.94 за № 136/345[9];
організовує з відповідними органами державного нагляду за охороною праці обстеження робочих місць перед виробничою практикою; забезпечує контроль за виконанням робіт, які негативно впливають на учасників навчально-виховного процесу та стан довкілля;
здійснює постійний зв'язок з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання травматизму серед учасників навчально-виховного процесу;
повідомляє за підлеглістю та Міністерству освіти і науки України протягом доби про кожний груповий нещасний випадок або випадок із смертельним наслідком, що трапився з учнем, працівником під час навчально-виховного процесу, на виробництві та у побуті;
організовує розслідування нещасних випадків з учасниками навчально-виховного процесу, затверджує акт про нещасний випадок під час навчально-виховного процесу відповідно до чинних документів, проводить аналіз причин та розробляє заходи щодо попередження травматизму.
Заступник начальника з навчально-виховної роботи:
організовує і контролює виконання керівниками структурних підрозділів заходів щодо створення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу;
забезпечує впровадження відповідних вимог державних і галузевих нормативних документів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності у навчально-виховний процес; контролює проведення паспортизації навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій, спортзалів тощо;
здійснює контроль за безпекою навчального обладнання, приладів, хімреактивів, навчально-наочних посібників тощо, що використовуються під час педагогічного процесу відповідно до чинних типових переліків і норм;
здійснює керівництво постійно діючою технічною комісією з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання;
бере участь у підготовці учнівських об'єднань щодо створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку в місцях їх дислокації;
один раз на три роки організовує навчання і перевірку знань працівників ліцею з охорони праці, безпеки життєдіяльності, входить до складу комісії з перевірки знань;
контролює проведення інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу в структурних підрозділах;
забезпечує роботу щодо розробки і періодичного перегляду (один раз на 5 років) інструкцій з охорони праці для працівників закладів освіти та інструкцій з безпеки для учнів, а також розділів вимог охорони праці у методичних рекомендаціях до виконання практичних, лабораторних робіт у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо;
забезпечує розробку інструкцій з охорони праці для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою, які переглядаються один раз на 3 роки згідно з ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці»,
бере участь у розробленні розділу з охорони праці колективного договору;
затверджує погоджені службою охорони праці, безпеки життєдіяльності добові норми зберігання і витрачання сильнодіючих отруйних речовин, легкозаймистих рідин та інших пожежо- і вибухонебезпечних матеріалів;
контролює дотримання працівниками посадових інструкцій у частині забезпечення охорони праці, безпеки життєдіяльності;
бере участь в організації та проведенні адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці;
відповідає за правильне та своєчасне розслідування нещасних випадків з учасниками навчально-виховного процесу, аналізує їх обставини.
Завідувач лабораторією, навчально-виробничою майстернею:
несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;
не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасників навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;
вимагає у встановленому порядку забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту учасників навчально-виховного процесу згідно з ДНАОП 0.00-4.26-96 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.1996 р. № 170, зареєстрованим у Мін'юсті 18.11.1996 р. за № 667/1692;
відповідно до цього Положення розробляє і переглядає (один раз на 5 років) інструкції з безпеки під час проведення занять у кабінетах, лабораторіях, навчально-виробничих майстернях, спортзалу;
дозволяє використання обладнання, встановленого в лабораторіях, кабінетах, навчальних, передбачене чинними типовими переліками, затвердженими Міністерством освіти і науки України;
контролює дотримання здорових і безпечних умов проведення виробничої практики вихованців учнів, не дозволяє виконання робіт, що не передбачені умовами договору;
проводить інструктажі з охорони праці під час навчального і навчально-виробничого процесу;
проводить або контролює проведення учителем, вихователем ГПД інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів з обов'язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка (первинний, позаплановий, цільовий);
бере участь у розробленні окремого розділу з охорони праці колдоговору;
терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що трапився з учасником навчально-виховного процесу, організує при потребі надання потерпілому першої долікарської допомоги, бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.
Вчитель:
несе відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;
забезпечує проведення навчально-виховного процесу відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, безпеки життєдіяльності;
організовує вивчення учнями правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності;
проводить інструктажі з учнями з охорони праці під час проведення виробничої практики і трудового навчання відповідно до Типового положення та з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних заходів:
здійснює контроль за виконанням учнями правил (інструкцій) з безпеки;
проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів під час навчально-виховного процесу;
проводить профілактичну роботу серед учнів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, об'єктах мережі торгівлі);
терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що трапився з учнем, організовує надання першої допомоги, викликає медпрацівника;
бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку[21;66].
Вчителі, навчально-виховний і обслуговуючий персонал ліцею повинні твердо знати свої обов'язки на випадок аварії або пожежі поблизу навчального закладу, стихійного лиха, місце укриття дітей, маршрут прямування до нього. Для цього в ліцею постійно проводяться заняття, тренування, дні захисту дітей.
Висновки до четвертого розділу
Проблема забезпечення безпеки навчальних закладів зараз є дуже актуальною, так як число небезпек і загроз, наприклад, таких як тероризм, пожежі, кримінал, регулярно зростає.
За наведеними даними очевидно, що ліцей здійснює низку заходів, спрямованих на підвищення ефективності заходів з охорони праці.
На жаль, рівень забезпечення безпеки в ліцею вимагає модернізації. Основною проблемою є відсутність єдиної політики в цьому питанні, а так само недостатня увага приділяється відповідними державними органами, в першу чергу міністерства освіти.
З метою підвищення безпеки навчальних закладів повинні бути реалізовані комплексні заходи захисту, які включать в себе як встановлення постів фізичної охорони, так і застосування сучасних технічних засобів безпеки. Це дозволить звести до мінімуму число можливих негативних проявів у відношенні учнів.
Висновки
Управління освітньою установою в сучасних умовах - складний процес, складовими якого є правильний вибір цілей і завдань, вивчення і глибокий аналіз досягнутого рівня навчально-виховної роботи, система раціонального планування, організація діяльності учнівського і педагогічного колективів, вибір оптимальних шляхів для підвищення рівня навчання та виховання, ефективний контроль.
Сформована в цьому тисячоліття система освіти в Україні переживає непростий період оновлення. Основним завданням на даному етапі є пошук правильної відповіді на питання, яким має бути управління освітньою установою сьогодні, щоб найкращим чином сприяти демократії, формується громадянському суспільству, нової якості національної культури і нового розуміння явища глобалізації освіти.
Зроблений аналіз в роботі дозволяє зробити наступні висновки:
Під управлінням освітнім закладом розуміється систематичне, планомірне, свідоме і цілеспрямоване взаємодія суб'єктів управління різного рівня з метою забезпечення ефективної діяльності освітньої установи.
Система менеджменту в освітній установі - це сукупність скоординованих, взаємопов'язаних між собою заходів, спрямованих на досягнення значущої мети організації. До таких заходів належать управлінські функції, реалізація принципів і застосування ефективних методів управління.
Серед функцій менеджменту в освітній установі основними є аналіз, цілепокладання і планування, організацію, керівництво, контроль і регулювання. Дані функції мають специфічну для освітньої установи спрямованість і є особливими, відносно самостійними видами діяльності, послідовно взаємопов'язаними один з одним етапами, повний склад яких утворює єдиний управлінський цикл.
У практиці роботи освітніх установ враховуються як загальні, так і специфічні принципи управління. До специфічних принципів належать: поєднання інтересів дитячого та дорослого колективів, педагогічна спрямованість управлінської діяльності в закладі, принцип нормативності, принцип об'єктивності, єдність педагогічних позицій, поєднання державних і громадських начал.
Основними завданнями Луганського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Молодої гвардії є надання вихованцям освіти понад обсяг, визначеного державним стандартом для повної загальної середньої освіти, забезпечення придбання ними необхідних знань і навичок з військової, правової та фізичної підготовки, формування у них високих моральних і вольових якостей, дисциплінованості, любові до військової служби і професії офіцера, підготовка фізично здорових осіб, здатних переносити тяготи військової служби.
Навчально-виховний процес в ліцеї організований так, щоб забезпечити досягнення головної мети по якісній цілеспрямованій підготовці кандидатів для надходження у військові навчальні заклади. З ліцеїстами проводиться цілеспрямована профорієнтаційна робота, мета якої допомогти вихованцям визначитися з вибором майбутнього профілю навчання. Сьогодні випускники ліцею вчаться в багатьох престижних ВУЗах України.
Переформування Луганського обласного ліцею в кадетський корпус визначає формування чітко регламентованої системи надання вихованцю необхідного обсягу знань, виховання у нього умінь і прищеплення на цій основі навичок суспільно-корисної діяльності, професійної орієнтації з метою раннього визначення його здібностей і схильностей і правильному їх використанню з більшою віддачею державі і суспільству. Базою кадетського освіти є початкова освіта. Ліцей планує здійснювати свою діяльність в рамках виконання державного замовлення по формуванню та розвитку особистості учнів.
Управлінська структура в ліцеї є специфічною. Перетворення ліцею в Кадетський корпус потребує приділить більш уваги навчальному процесу та управлінській системі установи. Крім звичайних педагогів в ліцеї працюють військовослужбовці, тому управлінська структура є досить складною і потребує вдосконалення важливою і дуже складною роботою адміністрації лицею є виявлення, вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, індивідуального стилю професійної діяльності.
Проаналізувавши кадровий склад ліцею, можна в цілому охарактеризувати як колектив професіоналів, здатних висувати єдині педагогічні вимоги до учнів, готових до оновлення змісту і якості освіти відповідно до основних положень модернізації української освіти. Переважна більшість педагогів ліцею володіють прийомами і методами сучасного навчання, залучаючи учнів у спільну пізнавальну та проектну діяльність, навчально-дослідну роботу.
В роботі запропоновані шляхи вдосконалення кадрового потенціалу ліцею. Серед цих шляхів можна виділити, перш за все, підвищення загальної компетенції педагогічного персоналу закладу, підготовці до нового статусу ліцею офіцерів - вихователів. Також неодмінною умовою призначення офіцерів в систему ліцею має стати їх попереднє навчання на спеціальних курсах з підготовки до роботи з дітьми.
Проаналізувавши в ліцеї організацію охорони праці, можна зробити висновок, що в даному закладі вона відповідає, законодавчо ствердженим умовам.
В цілком розвиток ліцею та його переформування в Кадетський корпус має обґрунтовану програму в організації управлінської і кадрової структури. Планування щодо розширення кількості вихованців і зміни статусу закладу, обумовлюють необхідність вдосконалення організаційної структури. Важливим показником ефективного управління освітнім закладом є стабільність педагогічного та учнівського колективу. Тому сьогодні керівник освітнього закладу повинен знаходити шляхи вирішення кадрової проблеми оперуючи засобами з директорського фонду, створюючи власну систему корпоративних стимулів, пільг, стратегій успіху, піклуватися про морально-психологічних та валеологічних факторах стабільності колективу.
Таким чином, поняття управління, ще десяток років тому трактуються тільки як командування, сьогодні кардинально змінюється: це регулювання інформаційних потоків і комунікативних процесів, а не трансляція наказів згори вниз. Це делегування повноважень і спільне вирішення ключових питань; ставка на компетентність і моральний авторитет.
Перелік використаних джерел
1. Закон України «Про освіту» №1060-XII, із змінами вiд 23 березня 1996рю
2. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»: // Освіта України. - 2009. - 4 лип.
. Приказ Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда от 26.01.2005 № 15 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах»
. Наказ № 609 «Про затвердження Положення про кабінет охорони праці та безпеки життєдіяльності професійно-технічного навчального закладу» від 20.10.2005
. Постанова Кабінету Міністрів України № 1112 «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25.08.2004 р.
. Положення Міністерства освіти і науки України № 616 «Про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах» від 31.08.2001
. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270 «Про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
. Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.10.1996 р. № 170 «Про Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту»,
. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 р. № 45 «Про Положення про медичний огляд працівників певних категорій»
. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. - Тернопіль, 2006.-425с.
. Адлер Ю.П., Кочетов А.И. и др. МИСиС: повышение качества подготовки специалистов // Стандарты и качество. 2006. №2. С. 68-72.
. Андрусь О. Модульно-проектувальний комплекс: освітні завдання та методологічна основа / О. Андрусь // Вища освіта України. - 2009. - № 1. - С. 97-101.
. Анофриков, В.Е. Безопасность жизнедеятельности - М.: ЗАО «Финстатинформ», 2005. - 324 с.
. Арустамов Э.А. Безопасность жизнедеятельности» учебник-М:«Дашков и К» 2001.-276с.
. Афанасьева М.П., Кейман И.С., Севрук А.И. Управление качеством в образовательном учреждении // Стандарты и мониторинг в образовании. - 2009. - №1. С. 35-38.
. Бабетов А., Калужская М. Коммуникативная среда школы: опыт организации: Сборник методических материалов к образовательной программе повышения квалификации "Управление школой на основе коммуникативных технологий". - Екатеринбург: КОРИФЕЙ, 2007. -276с.
. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. - Харьков, 2008.-478с.
. Беляева М.Г. Проблемы качества образования в условиях реформ высшей школы // Стандарты и качество. - 2007. - №4. - С. 20-21.
. Белов, С.В. Безопасность жизнедеятельности. - М.: Высшая школа, 2005. - 328 с.
. Бєлова, О. К. Педагогічні технології в сучасній освіті: навч. посіб; МОН України, УІПА. - Х.: Контраст, 2008. - 148 с.
. Бережной, С.А., Романов, В.В., Седов, Ю.И. Безопасность жизнедеятельности - Тверь: ТГТУ, 2007. - 114 с.
. Бондаренко, А.П. Чрезвычайные ситуации и защита от них - М.: ЮНИТИ, 2005. - 266 с.
. Волкова Н.П. Педагогіка. - К. Академія, 2009. - 655с.
. Галузяк В., Сметанський М А. С. Макаренко і В. О. Сухомлинський: дві парадигми виховання // Вісник Луганськ, пед-ту. - 2007. - № 7(27). - С. 40
. Гаффорова Е.Б. Создание системы менеджмента качества в вузе // Методы менеджмента качества. - 2005.- №12. - С. 12-16.
. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці - Вид. 2-е, стериотипне. - Львів: Афіша, 2008. - 348 с.
. Евдокимова М.В. Понятие управления и педагогического менеджмента. Великий Новгород, 2005.-388с.
. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление. М.: Центр «Педагогический поиск», 2007.-425с.
. Конти Т. Самооценка в организациях: пер. с англ. И.Н. Рыбникова при участии Г.И. Герасимовой / Науч. ред. В.А. Лапидус, М.Е. Серов. М.: РИА «Стандарты и качество», 2007. 328 с.
. Кремінь В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. - К.: Грамота, 2005. - 387с.
. Кремень, В. Освіта і наука України: шляхи модернізації: факти, роздуми, перспективи / В. Кремень. - К.: Грамота, 2005. - 216 с.
. Лазарев В.С. Руководство педагогическим коллективом: модели и методы/ Под. ред. Лазарева В.С. - М., 2005. -280с.
. Лікарчук Ігор «Дзеркало тижня. Україна» №8, 04 березня 2011, 15:00
. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні: Нариси. - К., 1991. - с.13.
. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. - К.: Шк. світ, 2011. - 21 с.
. Никитина Н.Ш. Системы менеджмента качества в образовании. Модель совершенного бизнеса в соответствии с международными стандартами ИСО серии 9000: 2000 / Проблемы высшего технического образования: Межвуз. сб. статей. Вып. 24. Новосибирск: изд-во НГТУ, 2008. С. 10-15.
. Михайлов, Л.А. Чрезвычайные ситуации природного, техногенного и социального характера и защита от них - СПб.: Питер, 2007. - 235 с.
. Пикельная В.С. Теоретические основы управления. - М.»ИНФРА-М», 2005.-479с.
. Поташник М., Моисеев А. Управление современной школой // Директор школы. - 2007. - №6.С.7-8
. Радугин А.А., Радугин К.А. Введение в менеджмент. Социальные организации и управление. - Воронеж, 2005. - 287с.
. Розанова В. А, Психология управления. - М., 2006. -522с.
. Салимова Т.А., Ахмегова П.Ш. Самооценка как инструмент управления качеством в вузе // Стандарты и качество. - 2007. - №4. - С. 49-51.
. Сластенин В.А., Исаев И. Ф., Мищенко А.И., Шиянов Е.Н. Педагогика - М.: Школа-пресс, 2008, с.518
. Фролов Н.Н., Протасьев В.Б., Шильдин Б.В. Принципы построения систем качества в образовательных процессах // Стандарты и качество. - 2008. - №4, - С. 41-42.
. Шматков, Є. В. Новітні інноваційні технології навчання: навч. посібник / Є. В. Шматков, Д. В. Коваленко; МОН України, УІПА. - Х.: Контраст, 2008. - 172 с.
. #"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">.#"justify">. http://essuir.sumdu.edu.ua/retrieve/19872/508630.pdf