Холдинги як форма структурованого багатопрофільного міжнародного бізнесу

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародної економіки та бізнесу

Спеціальність 8.03050301 «Міжнародна економіка»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«Холдинги як форма структурованого багатопрофільного міжнародного бізнесу»

Київ 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади холдингової форми організації міжнародного бізнесу

.1 Сутність холдингової форми організації міжнародного бізнесу

.2 Законодавчі і нормативні вимоги до діяльності національних та міжнародних холдингів в Україні

.3 Питома вага власності міжнародних холдингів в сучасній структурі пивної галузі економіки України

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Аналіз діяльності міжнародного холдингу „Baltic Beverages Holding (BBH)” на ринку виробництва пива в Україні та Росії

.1 Структура власності та виробництва пива, що контролюються міжнародним холдингом ВВН в Європі та в країнах СНГ

.2 Аналіз діяльності ПАТ „Карлсберг Україна” холдингу ВВН в Україні

.3 Аналіз діяльності ПАТ „ Пивоварена компанія Балтика” холдингу ВВН в Росії

.4 Конкурентна позиція холдингу ВВН на ринку виробників пива в Україні та Росії

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Шляхи удосконалення впливу господарської та інвестиційної ефективності діяльності міжнародних холдингів на розвиток економіки України

.1 Пропозиції щодо удосконалення законодавчого та нормативного режимів діяльності міжнародних холдингів в Україні

.2 Пропозиції щодо удосконалення інвестиційної діяльності міжнародних холдингів в Україні

.3 Пропозиції щодо удосконалення податкового регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на ПАТ „Карлсберг Україна" холдингу ВВН в Україні

.1 Систeмa упрaвління охороною прaці в ПАТ „Карлсберг Україна”

.2 Aнaліз нeбeзпeчних і шкідливих фaкторів умов прaці пeрсонaлу в ПАТ „Карлсберг Україна”

.3 Рекомендації щодо покращення умов праці в ПАТ „Карлсберг Україна”

.4 Упрaвління нeбeзпeкою в нaдзвичaйних ситуаціях в ПАТ „Карлсберг Україна”

Висновки до розділу 4

Висновки

Список використаних джерел

РЕФЕРАТ

Холдинги як форма структурованого багатопрофільного міжнародного бізнесу

Дипломна робота 115 с., рис. 26, табл. 9, джерел 99, додатків 7 на 21 с.

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що створення міжнародних холдингів за межами України або злиття з існуючими міжнародними холдингами стає невід’ємною частиною стратегії найуспішніших українських компаній.

Предмет дипломного дослідження - поглинання стратегічних активів підприємств та монополізація ринку міжнародними холдингами на прикладі галузі виробництва пива в Україні та Росії.

Об’єкт дослідження: діяльність пов’язаних міжнародних холдингів „BALTIC BEVERAGES HOLDING”(Швеція) та “CARLSBERG” (Данія) в галузі виробництва пива в Україні та Росії.

Мета роботи: оцінка ефективності діяльності міжнародних холдингів як форми структурованого міжнародного бізнесу для економіки України та надання пропозицій щодо удосконалення національного регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

В дипломному проекті були використані такі методи дослідження: системного аналізу - для розкриття сутності економіко-правовї структури міжнародного холдингу; порівняльного аналізу - при розкритті ефективності діяльності міжнародних холдингів в галузі виробництва пива в Україні та Росії; причинно-наслідкових зв’язків - при аналізі ефекту монополізації виробництва пива в Україні і Росії міжнародними холдингами; логічної аргументації - при обґрунтуванні пропозицій удосконалення законодавчої, інвестиційної та податкової політики регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Одержані висновки та їх новизна: обґрунтуванні необхідності внесення в законодавчі та нормативні документи України виважену термінологію та економічну специфікацію для суб’єктів транснаціональних компаній (ТНК) - „міжнародний холдинг”, „материнська компанія міжнародного холдингу”, „дочірня компанія міжнародного холдингу”, „контролюєма компанія міжнародного холдингу”, а також необхідності внесення змін в інвестиційне та податкове законодавство України щодо державного контролю за діяльністю пов’язаних економічних структур міжнародних холдингів. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності законодавчих органів та структур Антимонопольного Комітету України щодо регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Перелік ключових слів: ХОЛДИНГ, ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ, МАТЕРИНСЬКА КОМПАНІЯ, ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ, ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ, КОНТРОЛЬНИЙ ПАКЕТ АКЦІЙ, РЕПАТРІАЦІЯ ПРИБУТКУ, ДИВІДЕНДІВ, ПРОЦЕНТІВ, РОЯЛТІ.

RESUME

diploma workAS A FORM OF INTERNATIONAL BUSINESS Structured Multidisciplinarydiploma work’s present the student of five-year training. The work is done in "University of Economics and Law" STEP ", Faculty of International Relations, Department of International Economics and Business/work contains 99 sources, 26 illustration, 9 tables, composed on 115 pages, 7 applications on page 21.of study: activities related international holdings "BALTIC BEVERAGES HOLDING" (Sweden) and "CARLSBERG" (Denmark) in beer production in Ukraine and Russia.graduate studies is that the creation of international holdings outside Ukraine or merge with existing international holdings is an integral part of the strategy of the most successful Ukrainian companies.graduate studies  absorption strategic assets of enterprises and market monopolization international holdings by the example of the production the beer in Ukraine and Russia.: To estimate the effectiveness of international holdings as a form of structured international business for Ukraine's economy and provide suggestions for improving the national regulation the international holding companies in Ukraine.the thesis project were used following methods: system analysis  to disclose the nature of law and economics of international holding structures, benchmarking  the disclosure of the effectiveness of international holdings in the production of beer in Ukraine and Russia, causation  the analysis of the effect of monopolization of beer production in Ukraine and Russia international holdings, logical reasoning  the justification of proposals to improve the legislative, investment and tax policy regulation of international holding companies in Ukraine.resulting conclusions and novelty: justify the introduction of legislative and regulatory texts Ukraine balanced terminology and economic data for the subjects of multinational companies (MNCs)  "international holding", "international holding company parent," "subsidiary of the international holding", " kontrolyuyema international holding company "and the need for changes in investment and tax legislation of Ukraine state control over economic structures related international holdings,, with the purpose of economic development and economic security for Ukraine's integration into the global transnational nonstate economic structures.work’s results can be used in the practice of legislative bodies and agencies of the Antimonopoly Committee of Ukraine for the regulation the international holding companies in Ukraine.: Holding, globalization, multinational corporations, parent companies, subsidiaries, foreign direct investment, controlling interest, repatriation of profits, dividends, interest, royalties.

ВСТУП

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що створення міжнародних холдингів за межами України або злиття з існуючими міжнародними холдингами стає невід’ємною частиною стратегії найуспішніших українських компаній. Сьогодні більшість великих українських компаній мають холдингові структури у міжнародних юрисдикціях. Це сприяє і залученню капіталу інвесторів, і зменшення ризиків від можливих корпоративних конфліктів, і зниженню податкової бази. Чітке розуміння усіх тонкощів міжнародного законодавства та інформація про останні законодавчі новації у цих країнах дозволяє представникам українського бізнесу сповна скористатись можливостями, які дає робота у міжнародних юрисдикціях, та уникнути зайвих ризиків.

Об’єктивним процесом розвитку ринкової економіки в Україні є створення інтегрованих корпоративних структур у формі холдингу. Така організаційно-правова форма діяльності інтегрованої структури передбачає побудову міцних взаємозалежних та взаємодоповнюючих зв’язків між її учасниками, що сприяє забезпеченню оптимального розподілу фінансових ресурсів. Втім перспективи ефективного функціонування холдингових структур в Україні пов’язані з потребою вирішення ряду проблем. Зокрема, дослідження потребують механізми офіційного створення холдингової структури в Україні та іноземних державах з розвиненою ринковою економікою, тенденції розвитку такої форми інтеграційного утворення та її ролі щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу країни, специфіки фінансового управління холдинговою структурою. В час світових фінансових криз холдингові структури завдяки інтенсифікації внутрішньогрупових фінансових потоків, у тому числі транснаціональних, перерозподілу матеріальних ресурсів, оптимізації податкових платежів здатні забезпечувати власну фінансову стійкість, що привертає все більшу увагу науковців та практиків з корпоративного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні наукові дослідження щодо питань створення холдингової структури здійснюються українськими науковцями та практиками: А.Катаєвим, О.Никифоровим, Н.Ібрагімовою, А.Вишневським, Р.Огневюком, Ю.Лукач, Ю.Уманців, Г.Уманців та іншими. Проблематику оподаткування холдингових структур висвітлюють у своїх працях К.Юніна, І.Сазонець, М.Лещенко, Ю.Чечоткіна, О.Лазарєва та інші.

Предмет дипломного дослідження - поглинання стратегічних активів підприємств та монополізація ринку міжнародними холдингами на прикладі галузі виробництва пива в Україні та Росії.

Об’єкт дипломного дослідження - діяльність пов’язаних міжнародних холдингів „BALTIC BEVERAGES HOLDING”(Швеція) та “CARLSBERG” (Данія) в галузі виробництва пива в Україні та Росії.

Мета дипломного дослідження - оцінка ефективності діяльності міжнародних холдингів як форми структурованого міжнародного бізнесу для економіки України та надання пропозицій щодо удосконалення національного регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Зазначена мета окреслила коло наступних завдань дипломного дослідження:

1. Узагальнити економічну та структурну сутність холдингової форми організації міжнародного бізнесу транснаціональних корпорацій;

. Проаналізувати питому вагу власності міжнародних холдингів в галузях економіки України на прикладі галузі виробництва пива;

. Описати діяльність пов’язаних міжнародних холдингів „BALTIC BEVERAGES HOLDING”(Швеція) та “CARLSBERG” (Данія) в галузі виробництва пива в Україні та Росії;

. Проаналізувати степінь монополізації ринку виробництва пива міжнародними холдингами в Україні та Росії на сучасному етапі;

. Обґрунтувати пропозиції:

щодо удосконалення законодавчого та нормативного режимів діяльності міжнародних холдингів в Україні;

щодо удосконалення інвестиційної діяльності міжнародних холдингів в Україні;

щодо удосконалення податкового регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Методи дослідження. В дипломному проекті були використані такі методи: системного аналізу - для розкриття сутності економікоправовї структури міжнародного холдингу; порівняльного аналізу - при розкритті ефективності діяльності міжнародних холдингів в галузі виробництва пива в Україні та Росії; причинно-наслідкових зв’язків - при аналізі ефекту монополізації виробництва пива в Україні і Росії міжнародними холдингами; логічної аргументації - при обґрунтуванні пропозицій удосконалення законодавчої, інвестиційної та податкової політики регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених, Закони України та нормативно-правові акти Кабінету Міністрів, статистичні дані державних органів, звітні матеріали Антимонопольного комітету України, законодавчо  нормативні матеріали та директиви Європейського Союзу, зведені матеріали Державної служби України з цінних паперів та фондової біржі, звіти про діяльність ПАТ „КарлсбергУкраїна”(Україна) та АО „Балтика”(Росія), інформація з офіційних Інтернетсайтів основних міжнародних холдингів по виробництву пива в світі.

Практичне значення отриманих результатів дипломного дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності внесення в законодавчі та нормативні документи України виважену термінологію та економічну специфікацію для суб’єктів транснаціональних компаній (ТНК) - „міжнародний холдинг”, „материнська компанія міжнародного холдингу”, „дочірня компанія міжнародного холдингу”, „контролюєма компанія міжнародного холдингу”, а також необхідності внесення змін в інвестиційне та податкове законодавство України щодо державного контролю за діяльністю пов’язаних економічних структур міжнародних холдингів, маючи метою економічний розвиток та економічну безпеку України при інтеграції в світові транснаціональні недержавні економічні структури.

Розділ 1. Теоретичні засади холдингової форми організації міжнародного бізнесу

.1 Сутність холдингової форми організації міжнародного бізнесу

Типовою тенденцією розвитку міжнародних економічних відносин на початку ХХІ ст. є інтернаціоналізація, важливим виявом якої є як глобалізація, так і регіоналізм. Сутністю цих процесів є створення з участю як людства в цілому, так і населення регіонів планети структурно-функціональних систем відповідно до певних цілей та організаційно-ієрархічних критеріїв [37].

Глобалізація - це процес поступового утворення універсального світового середовища ринкової діяльності завдяки зниженню та скасуванню країнами тарифних та нетарифних регуляторів зовнішньої торгівлі, лібералізації руху факторів виробництва та розвитку транснаціональних господарських структур.

Глобалізація економічного життя, згідно з закономірностями міжнародного поділу праці та завдяки розширенню національної спеціалізації, має об’єктивними наслідками збільшення сукупного світового виробництва та зростання ефективності господарських механізмів, які стають об’єктами інтеграції. Це можна пояснити тим, що фізичне розширення господарського простору дає змогу оптимізувати процеси відтворення, краще використати наявні економічні ресурси [21].

Багатоаспектна інтернаціоналізація відбувається як на рівні інтеграції національних економічних комплексів, так і в комерційному середовищі. Причому в останньому випадку частіше йдеться про «транснаціоналізацію», тоді як терміном «інтернаціоналізація» частіше позначають процеси інтеграції на національному рівні, посилення глобальної взаємозалежності та утворення регіональних економічних угруповань.

Зазначені два терміни позначають різні «поверхи» інтеграції, її дихотомічну природу [37]. Причому кожній із двох своєрідних підсистем властиві специфічні інструменти, форми, а також цілі співробітництва та економічної політики. Ці підсистеми взаємно пов’язані та функціонально зумовлюють одна одну. Адже транснаціоналізація на рівні відтворювальних комплексів країн має своїм результатом створення нових ринкових систем, більш широких можливостей для розвитку великомасштабного спеціалізованого виробництва.

Транснаціоналізація у господарській сфері може відбуватися у різні способи. Так, традиційним для останніх століть та історично першим інструментом створення міжнародних комерційних структур є шлях акціонування. Засобами транснаціоналізації є процеси злиття та поглинання виробничих, комерційних структур. Транснаціоналізація в підприємницькій сфері, яка є однією з найбільш характерних рис сучасної системи міжнародних економічних відносин, реалізується в діяльності великих господарських структур - транснаціональних корпорацій (ТНК).

ТНК - це міжнародні за складом та характером діяльності суб’єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному ж масштабі. Важливою рисою ТНК є реалізація єдиної послідовної стратегії через один або декілька центрів прийняття господарських рішень [37].

У глобальному масштабі комерційна транснаціоналізація, концентрація та поглиблення спеціалізації означають оптимізацію процесів виробничого використання ресурсів - як природних, енергетичносировинних, так і трудових, капітальних. Таким чином, можна стверджувати, що закони конкуренції та узгоджена з інтересами суспільства логіка максимізації прибутку об’єктивно сприяють зниженню витрат, усуненню управлінського паралелізму та кращій організаційній структуризації виробництва в системі господарської діяльності ТНК [48].укупність переваг організаційно-управлінської, ринково-конкурентної, технологічно-інноваційної природи зумовлює кількісне збільшення ТНК як форми підприємницької діяльності, а також розширення поля їхнього господарювання. Цей процес не тільки означає механічний перерозподіл сфер ринкового контролю та економічного «життєвого простору», а й серйозні наслідки для всієї системи міжнародних економічних відносин, умов здійснення конкретних форм співробітництва та підприємницької діяльності в національному та глобальному масштабах.

Транснаціоналізація має два основні механізми міжнародного об’єднання економічних потенціалів комерційних структур - злиття та поглинання (M&A) [30]. Злиття та поглинання є засобами концентрації виробничого та банківського капіталів як в національних, так і міжнародних масштабах.

Злиття - це об’єднання двох чи більшої кількості компаній з метою підвищення ефективності господарської діяльності, заощадження на управлінських та маркетингових витратах, поліпшення ринковоконкурентної ситуації, усунення конкуренції між собою.

Міжнародне поглинання здійснюється за механізмом прямих іноземних інвестицій  купівлі підприємства (фірми), його акцій (контрольного пакету) та активів або будівництво об’єкта виробництва за кордоном. Згідно з номенклатурою ООН, а також підходами, які прийняті в багатьох країнах (ФРН, ряд країн Азії, Африки, Латинської Америки), прямими вважаються інвестиції, які перевищують 25 % (численні дослідження показали, що цей умовний показник, як правило, відповідає ситуації, коли частка володіння від загального капіталу є достатньою для здійснення загального контролю над фірмою або корпорацією). У США із значно більш диверсифікованим фондовим ринком та соціальною політикою «нації власників» відповідний показник становить 10 %.

Економічна практика функціонування компаній розрізняє наступні види об’єднань комерційних структур [28]: асоціація; корпорація; консорціум; концерн; фінансово-промислова група (ФПГ); холдинг.

Холдинг (англ. holding - утримання, зберігання) - це сукупність материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній [62]. Крім простих холдингів, що являють собою материнське товариство і одне або декілька контрольованих ним дочірніх товариств (про яких говорять, що вони у відношенні один до одного є «сестринськими» компаніями) існують і складніші холдингові структури, в яких дочірні товариства самі виступають в якості материнських компаній у відношенні до інших компаній. При цьому материнська компанія, що стоїть на чолі всієї структури холдингу, іменується холдинговою компанією. Контроль материнської компанії за своїми дочірніми товариствами здійснюється як за допомогою домінуючої участі в їхньому статутному капіталі, так і за допомогою визначення їхньої господарської діяльності (наприклад, виконуючи функції їхнього одноосібного виконавчого органу), так і іншим чином, передбаченим законодавством (рис.1.1).

Рис.1.1 Організаційна структура взаємодії підприємств в холдингу [76]

Характерні риси міжнародного холдингу [76]:

1. Концентрація акцій фірм різних галузей і сфер економіки або фірм, розташованих в різних регіонах світу.

. Багатоступінчатість, тобто наявність дочірніх, онучатих і інших споріднених компаній. Нерідко холдинг є пірамідою, очолюваною однією або двома фірмами.

. Централізація управління в рамках групи шляхом вироблення материнською компанією глобальної політики і координації сумісних дій підприємств за такими напрямками:

вироблення єдиної тактики і стратегії в глобальному масштабі;

реорганізація компаній і визначення внутрішньої структури холдингу;

здійснення міжфірмових зв'язків;

фінансування капіталовкладень в розробку нової продукції;

надання консультаційних і технічних послуг.

Нині національні та міжнародні холдинги функціонують практично у всіх найважливіших галузях господарства України: у банківській справі, фінансовій сфері, торгівлі, промисловості, на транспорті тощо. Це не випадково, оскільки практика підтвердила, що холдингова форма організації промислового та фінансового капіталів є найбільш життєздатною, рухливою та ефективною.

У процесі діяльності холдингової компанії звичайним є збільшення її розмірів шляхом злиттів і поглинань. Оскільки злиття та поглинання є формами концентрації промислового та фінансового капіталів, то засновник міжнародної холдингової компанії повинен одержати згоду антимонопольного та інших державних органів на поглинання національних компаній міжнародною холдингової компанії.

Відповідно до чинного законодавства основних країн світу [36]:

холдингова компанія - це суб’єкт господарювання у формі відкритого (публічного) акціонерного товариства, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, суб’єктів господарювання;

контрольний пакет акцій - це кількість акцій (пай, частка в статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над суб’єктом господарювання;

дочірнє підприємство - це суб’єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій в Україні, якщо його розмір становить менш як 51%, приймає Антимонопольний комітет [36].

Основними перевагами функціонування холдингових структур є [31]:

можливість створення замкнутих технологічних ланцюжків від видобутку сировини до випуску готової продукції та доведення її до споживача;

більш гнучке реагування на коливання кон’юнктури;

економія на торгових, маркетингових та інших послугах;

використання переваг диверсифікованості виробництва;

єдина податкова та фінансовокредитна політика;

можливість варіювання фінансовими й інвестиційними ресурсами;

послаблення фіскального тиску.

При поділі холдингу на різні види є багато факторів. В табл. 1.1. наведені основні класифікаційні характеристики холдингів.

Таблиця 1.1

Основні класифікаційні характеристики холдингових структур [31]

Оподатковування холдингового підприємства складається з податків материнської компанії та її дочірніх фірм. Для холдингових структур велике значення має оподатковування доходів, переведених від дочірніх фірм. До складу доходів материнського підприємства включаються доходи від пайової участі в діяльності інших підприємств, від здачі майна в оренду, доходи (дивіденди, відсотки) по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству. Прагнучи поліпшити свої фінансові результати шляхом зниження податків, міжнародні холдингові компанії створюють офшорні компанії, зареєстровані в країнах зі сприятливим податковим режимом [30].

Міжнародна діяльність холдингових компаній європейських юрисдикцій регулюється певними нормативними актами [29]:

. Законодавство Європейського союзу (директиви Ради ЄС).

. Двосторонні договори про запобігання подвійного оподатковування (договори між Україною, в якій зареєстровані дочірні компанії та країнами-юрисдикціями, в якій зареєстрована холдингова (материнська компанія).

. Нормативно-правові акти національного законодавства кожної країни.

Основними директивами ЄС, що найчастіше застосовуються на практиці при регулюванні діяльності холдингових структур, є [27]:

Директива ЄС про материнські-дочірні компанії (EC ParentSubsidiary Directive, 90/435/ЕЕС);

Директива ЄС про систему оподатковування, що застосовується до відсотків і платежів у вигляді роялті, здійснюваним між взаємозалежними компаніями (Interest and Royalties Directive, 2003/49/EC).

В дипломному дослідженні проаналізовані особливості економічних преференцій для діяльності міжнародних холдингів, заснованих в оншорних (низькоподаткових для холдингів) економічних зонах під юрисдикціями Данії (датський пивний холдинг Carlsberg Group), Кіпру та Нідерландів.

Данія - це країна з традиційно високим рівнем оподатковування та податкового контролю, яку ніяк не можна було прирівнювати до оншорних (низько податкових) або офшорних(безподаткових) економічних зон. Однак в 1999 р. у законодавстві Данії відбулися зміни, що зробили цю країну, мабуть, найпривабливішою в податковому відношенні юрисдикцією Європи для реєстрації холдингових компаній (датські холдинги). Суть пільгового податкового режиму для холдингу укладається в тім, що при виконанні певних умов материнська компанія міжнародного холдингу в Данії звільняється від податку на одержувані нею від іноземних дочірніх підприємств дивіденди й на доходи від реалізації активів (приріст капіталу), а також від податку в джерела на вихідні дивіденди. Таким чином, міжнародний холдинг в Данії здобуває властивість податкової прозорості, а негативні ефекти подвійного оподатковування доходу іноземного походження усуваються.

Дослідження іноземних джерел по податковим преференціям для міжнародного холдингу в Данії показало наступне:

1. Податок на одержувані дивіденди в датському холдингу [8].

Для звільнення від податку в датському холдингу повинні виконуватися наступні умови:

а) Частка участі датського холдингу у капіталі іноземної дочірньої компанії становить не менш 20%.

б) Ця частка безупинно перебуває у власності холдингу не менш 1 року, включаючи дату розподілу дивідендів.

Якщо умови не виконані, то 66% отриманих дивідендів включається в податкову базу й обкладається за ставкою 30% (що дає ефективну ставку 19,8%).

Іноземна компанія вважається контрольованою (резидентами Данії), якщо датська компанія одноосібно або в складі групи компаній володіє не менш ніж 25% капіталу або більше 50% голосуючих акцій іноземної компанії.

Разом з тим дивіденди, одержувані від контрольованих іноземних компаній, звільнені від податку на дохід  якщо не менш 25% акцій перебувають у власності датської компанії не менш 1 року.

Відзначимо, що інші європейські юрисдикції, що надають податкові пільги холдинговим компаніям (Люксембург, Нідерланди, Іспанія й інші), взагалі не поширюють дію цих пільг на дочірні компанії, зареєстровані в офшорних зонах. Як бачимо, законодавство Данії унікально щодо цього, тому що холдинг звільнений від податку на дивіденди, одержувані в тому числі й від офшорних компаній, якщо тільки ці компанії не є “фінансовими”. Крім Данії, дивіденди, отримані від офшорних компаній, звільняють від податку Швейцарія, Малайзия, Австралія.

2. Податок на приріст капіталу датського холдингу [8].

Для звільнення від податку повинні виконуватися наступні умови:

Частка участі датського холдингу у капіталі дочірньої компанії становить не менш 25%.

Ця частка безперервно перебуває у власності холдингу не менш 3 років (безпосередньо попередній даті реалізації).

3. Податок у джерела на вихідні дивіденди датського холдингу [8].

При виконанні певних вимог дивіденди, виплачувані датським холдингом своїм іноземним акціонерам, не обкладаються податком у джерела. Звичайна ставка податку становить 28%.

Цей пункт є ключовим для розкриття змісту поглинання датським пивним холдингом «Carlsberg Group» 100% акцій шведського пивного холдингу «Baltic Beverages Holding (BBH)» при збереженні за холдингом ВВН власності на пакети 100% акцій дочірніх компаній (пивних заводів) в Україні та Росії.

Дивіденди, виплачувані компанією, зареєстрованою в ЄС, корпоративним акціонерам з інших країн ЄС, можуть звільнятися від податку в джерела за умовами відповідної директиви ЄС (для цього акціонер повинен володіти 25% акцій компанії протягом року). Однак, як бачимо, датське внутрішнє законодавство зменшує необхідну квоту участі до 20%.

Відносно податку в джерела Данія також практично унікальна, тому що, крім її, у Європі тільки Іспанія повністю звільняє холдинги (при виконанні певних умов) від податку на вихідні дивіденди. Датський холдинг може виявитися ідеальним інструментом, якщо материнська компанія перебуває не в Європі, але в цій країни є податковий договір з Данією. Усього в Данії більше 70 податкових договорів.

4. Податок у джерела на вхідні дивіденди в датських холдингах [8].

Що стосується податку в джерела на вхідні дивіденди, що стягується в країні походження дивідендів, його ставка визначається внутрішнім законодавством саме цієї країни або її податковим договором з Данією. Так, за умовами податкового договору між Україною і Данією, ставка становить 10%. Якщо мова йде про дивіденди, що надходять із країн ЄС, вони можуть звільнятися від податку в джерела відповідно до вищезгаданої директиви ЄС (для цього холдинг повинен володіти 25% акцій дочірньої компанії протягом року).

Вибір юрисдикції для створення комерційними структурами України міжнародного холдингу залежить від таких трьох основних складових [1]:

цілей власників бізнесу (спрямування бізнесу, потреби у юридичному захисті корпоративних прав власників, складності холдингової структури, потреби у наявності номінальних акціонерів тощо);

наявності договору про уникнення подвійного оподаткування конкретної юрисдикції з країнами генеруючих прибуток дочірніх підприємств холдингу (основними джерелами доходів материнської компанії є дивіденди, що виплачуються дочірніми компаніями, а також доходи від реалізації акцій);

податкового законодавства конкретної юрисдикції, наприклад, наявності capital gain tax (податку на приріст капіталу).

Мета юридичного захисту бізнесу, а також наявні тенденції посилення інтересу з боку контролюючих органів до холдингових структур із зареєстрованими материнськими компаніями в офшорних зонах, призвели до розповсюдження практики створення материнських компаній холдингів в європейських юрисдикціях із розвиненим і сталим корпоративним законодавством і сильною судовою системою (наприклад, у Великобританії, Данії, Австрії, Швейцарії, Нідерландах, Люксембурзі), що можуть забезпечити захист інтересів власників компаній від незаконного захоплення їхніх активів.

.2 Законодавчі і нормативні вимоги до діяльності національних та міжнародних холдингів в Україні

Основними законодавчими документами, які регулюють утворення, діяльність та ліквідацію національних холдингових компаній в Україні є:

- Господарський Кодекс України [6];

-     Податковий Кодекс України [42];

-     Закон України „Про холдингові компанії в Україні” [52];

-     Закон України „Про акціонерні товариства” [51];

-     Законом України „Про інвестиційну діяльність” [46];

-     Законом України „Про захист економічної конкуренції” [48];

В законодавчих та нормативних документах України відсутнє визначення міжнародної холдингової компанії іноземної юрисдикції, а, відповідно, вона для української юрисдикції існує як одна із форм іноземного інвестора - юридичної особи з акціонерною формою власності публічного типу.

Відповідно, на загальних умовах іноземного інвестора, діяльність міжнародних холдингових компаній іноземних юрисдикцій, які придбали та управляють акціонерною власністю в Україні, регулюється:

- Законом України „Про акціонерні товариства” [51];

-     Законом України „Про інвестиційну діяльність” [46];

-     Законом України „Про режим іноземного інвестування” [45];

-     Законом України „Про захист іноземних інвестицій в Україні” [49];

-     Законом України „Про захист економічної конкуренції” [48];

-     Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” [50]

-     Податковим Кодексом України [42];

-     Законом України „Про ратифікацію Конвенції про транснаціональні корпорації” [53];

-     Конвенціями (Угодами) між Урядом України і Урядами *** про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно [14  17].

Проведений в дипломному дослідженні аналіз законодавчого поля діяльності національних та міжнародних (іноземних) холдингів показав наступні особливості регулювання діяльності для цих юрисдикцій:

а) Холдинг української юрисдикції.

. Згідно статті 126 Господарського кодексу України [6]  холдингова компанія - це публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності).

Якщо корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова компанія несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями корпоративного підприємства.

Загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації регулюються Законом України "Про холдингові компанії в Україні" [52] та іншими нормативно-правовими актами.

. Закон України „Про холдингові компанії в Україні” визначає загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації [52].

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні [52]:

корпоративне підприємство  це господарське товариство, холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) якого володіє, користується та розпоряджається холдингова компанія;

холдингова компанія  це акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств;

холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) - це пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, холдингової компанії, який перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства, холдингової компанії.

Законодавство України про холдингові компанії складається з Закону „Про холдингові компанії в Україні” [52], Цивільного кодексу України [74],

Господарського кодексу України [6], Закону України "Про акціонерні товариства" [51], інших законів та нормативноправових актів, що регулюють діяльність холдингових компаній та їх корпоративних підприємств.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі [52], застосовуються правила міжнародного договору.

Холдингові компанії утворюються за умови попереднього отримання дозволу відповідного органу Антимонопольного комітету України або Кабінету

Міністрів України на концентрацію, узгоджені дії суб'єктів господарювання. Проекти установчих документів холдингових компаній, які утворюються за умови отримання зазначеного дозволу, підлягають погодженню з відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Холдингова компанія набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації в Державному реєстрі холдингових компаній України, який є невід'ємною частиною Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців [59].

Рішення про утворення холдингової компанії приймається власниками холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та оформлюється відповідним договором.

Особливості утворення та діяльності холдингової компанії [52]:

. Статутний капітал холдингової компанії формується за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових вкладів у формі майна, коштів та нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії. Частка у формі майна, коштів та нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії, не повинна перевищувати 20 відсотків статутного капіталу холдингової компанії.

Рис.1.2 Схема приєднання при створенні холдингу [76]

Рис.1.3 Схема злиття при створенні холдингу [76]

Рис.1.4 Схема поглинання при створенні холдингу [76]

. У разі якщо до порядку денного загальних зборів акціонерів холдингової компанії включено питання про відчуження будьяких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств та/або ліквідацію холдингової компанії, такі загальні збори визнаються правомочними за умови реєстрації для участі у них акціонерів (їх представників), що мають відповідно до статуту холдингової компанії більш як 80 відсотків голосів.

Згідно Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” [55] введені наступні законодавчі терміни стосовно форм холдингів тільки національного утворення та їх складових в галузі фінансових послуг в Україні:

1) небанківська фінансова холдингова компанія  фінансова холдингова компанія, переважною діяльністю фінансових установ, які є її дочірніми та асоційованими компаніями, є небанківська;

2) фінансова холдингова компанія  юридична особа, основним видом діяльності якої є участь у статутному капіталі юридичних осіб, та діяльність фінансових установ, які є її дочірніми та/або асоційованими компаніями, є основною.

) асоційована компанія  юридична особа, в якій інша юридична особа володіє прямо та/або опосередковано 20 або більше відсотками статутного капіталу та/або голосів;

) материнська компанія  юридична особа, яка контролює іншу юридичну особу (дочірню компанію);

) дочірня компанія  юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією);

6) корпоративне управління  система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов'язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством.

Згідно Закону України „Про інвестиційну діяльність” [46], суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також інші держави.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Закон України „Про режим іноземного інвестування” визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України [45].

Терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення [45]:

) іноземні інвестори  суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи  іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України;

) іноземні інвестиції  цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

) підприємство з іноземними інвестиціями  підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків;

) державна реєстрація іноземної інвестиції  фіксування факту внесення іноземної інвестиції шляхом присвоєння органом державної реєстрації Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій інформаційному повідомленню реєстраційного номера з відповідним записом у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах [45]:

часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України; придбання інших майнових прав; господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції;

Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України.

Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій. На території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством України [6].

Діяльність національних та іноземних міжнародних холдингів по поглинанню підприємств, зареєстрованих в Україні, придбанням блокуючих (25%+1 акція) чи контрольних(50%+1 акція) пакетів акцій українських публічних акціонерних товариств згідно Закону України” Про акціонерні товариства” [51] підлягає регулюванню з боку Антимонопольного Комітету України, який діє в рамках Закону України „Про захист економічної конкуренції” [48].

Згідно статті 22 Закону [48] Антимонопольний Комітет веде контроль та надання дозволів на концентрацію суб’єктів господарювання, яка виникає при поглинанні їх за допомогою механізмів холдингів.

Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет України не надав дозволу як на таку, що не відповідає умовам частини першої цієї статті, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.

Податкове регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні регулюється статтями Податкового Кодексу України (ПКУ) (Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств) відносно режимів оподаткування доходів нерезидентів-юридичних осіб, отриманих при проведенні господарської або інвестиційної діяльності на території України [42].

Так, згідно статті 133.2 ПКУ [42], платниками податку з числа нерезидентів є:

. юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України;

. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Згідно статей 134, 151.3 ПКУ [42], об'єкт ом оподаткування є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160, з джерелом походження з України за ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 Кодексу.

Згідно статті 160 ПКУ „Особливості оподаткування нерезидентів” [42]:

. Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента  лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/ наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будьяку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

. Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку за ставкою 19% (2013 рік). При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

. У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Особливі побудови умов оподаткування інвесторівнерезидентів у вигляді міжнародних холдингів здійснюються згідно типового прикладу „Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно” [25]:

. Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:

.1. в Україні:

а) податок на прибуток підприємств;

б) прибутковий податок з громадян (надалі " український податок");

.2. у Данії:

а) прибутковий податок Державі;

б) муніципальний прибутковий податок;

в) прибутковий податок муніципалітетам графств;

г) податок, що стягується по Податковому Закону на вуглеводень;

д) державний податок на капітал (надалі "податок Данії").

. Дивіденди

а) Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

б) Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

відсотків валової суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія (інша ніж партнерство), що володіє щонайменше 25 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;

відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках.

. Проценти

а) Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі, якщо такий резидент є фактичним власником цих процентів.

б) Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від валової суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.

. Роялті

а) Роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

б) Однак такі роялті також можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялті, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів валової суми платежів.

. Доходи від відчужування майна

а) Доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування нерухомого майна, яке розташоване у другій Договірній Державі, можуть

оподатковуватись у цій другій Державі.

б) Доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування: (a) акцій, інших ніж ті акції, що котируються на визнаній фондовій біржі, які одержують їх вартість або більшу частину вартості прямо або посередньо від нерухомого майна, розташованого в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

. Уникнення подвійного оподаткування

а) З урахуванням положень законодавства України, що стосується звільнення від податку, сплаченого на території за межами України, на податок, сплачуваний за законодавством Данії, що підлягає оподаткуванню із джерел у Данії, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будьякого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється датський податок.

б) Стосовно Данії, якщо резидент Данії отримує доход або володіє майном, які відповідно до положень цієї Конвенції можуть оподатковуватись в Україні, Данія дозволить:

вирахувати із податку на доход цього резидента суму, рівну податку на доход, сплачену в Україні;

вирахувати із податку на майно цього резидента суму, рівну податку на майно, сплачену в Україні.

.3 Питома вага власності міжнародних холдингів в сучасній структурі пивної галузі економіки України

За статистичними даними загальний обсяг виробництва пива в Україні становив 304,7 млн.дал у 2011 році та знизився до 300,3 млн.дал у 2012 році [94]. Пивна галузь економіки України у 2013 році представлена 46 пивними заводами, 12 з яких сгруповані в 5 великих об’єднань (табл. 1.3), а частка інших 34 невеликих пивних заводів складає сумарно 2,6% обсягу виробництва пива в Україні [93]. При цьому у кінці 2011 - 2012 рр. на ринок виробництва пива стрімко вийшов міжнародний холдинг Oasis CIS Limited (Кіпр, Німеччина, Росія), який поглинувши 2 пивних заводи завоював частку в 4,5 % ринку за 2012 рік. Таким чином, непоглинута міжнародними пивними холдингами частка пивної галузі в економіці України у 2013 році скоротилась до 25%.

Таблиця 1.3

Розподіл структурних часток обсягу виробництва пива в Україні у 2011 - 2012 рр. [93]

В табл. 1.4 представлений розподіл основних пивних заводів України між міжнародними пивними холдінгами в Україні.

Таблиця 1.4

Пивоварні підприємства України [93]

1. Міжнародний холдинг САН ІнБев Україна (Бельгія)[88]

САН ІнБев Україна - публічне акціонерне товариство  український підрозділ найбільшого світового пивоварного концерну AnheuserBusch InBev. Компанія є лідером на українському ринку пива з 2000 р.:

- Запуск бизнесу в Україні. Чернігівський пивкомбінат «Десна» першим став частиною «Interbrew» (Бельгія);

- Приєднання Миколаївського пивзаводу «Янтар» до групи «Interbrew»;

- Харківський пивзавод Рогань приєднався до компанії «Interbrew» Це був останній етап організації «САН Інтербрю Україна»;

- Злиття ЗАО Пивкомбінат «Десна», ОАО "Пивзавод «Рогань» і ОАО «Пивзавод „Янтар“, та формування єдиної юридичної особи ВАТ „САН ІнБев Україна“. Ці пивкомбінати були реорганізовані в безбалансові відділення ВАТ „САН ІнБев Україна“.

В Україні компанія контролює три пивоварні підприємства: пивкомбінат «Десна» (Чернігів), пивзавод «Рогань» (Харків) та пивзавод «Янтар» (Миколаїв). Сумарний обсяг виробництва пива в 2011 р. склав 104.7 млн дал.

AnheuserBusch InBev (AB InBev) - міжнародна пивоварна корпорація, найбільший у світі виробник пива. Утворена у формі публічної компанії зі штабквартирою в місті Левен, Бельгія.

За станом на кінець 2009 року, виробничі потужності корпорації включали 140 заводів з виробництва пива й 13 заводів з виробництва безалкогольних напоїв. Компанії належать близько 300 торговельних марок пива, у тому числі Budweiser, Stella Artois і Beck's, що мають статус світових, а також Leffe і Hoegaarden, які позиціонуються як міжнародні. Інші торговельні марки  регіональні й національні.

Корпорація була утворена 18 листопада 2008 шляхом злиття компаній AnheuserBusch(США) і бельгійськобразильської InBev, які на момент об'єднання займали відповідно третє й перше місце у світі по обсягах виробництва. Злиття відбулося шляхом викупу акцій AnheuserBusch на загальну суму 52 мільярда доларів США.

У свою чергу InBev веде свою історію від 2004 року, у якому відбулося злиття бельгійської Interbrew, що володіло численними пивоварними активами в Європі, і бразильської AmBev, що контролювала значну частку пивного ринку Південної Америки. Обидві компанії, які об'єдналися в структури InBev, були також порівняно новими, утвореними наприкінці XX століття злиттям декількох відповідних бельгійських і бразильських пивоварних компаній.

Об'єднана корпорація AnheuserBusch InBev володіє виробничими підрозділами в 23 країнах миру, забезпечуючи працевлаштування близько 116 тисяч чоловік.

2. Міжнародний холдинг Carlsberg Group в Україні [83]

На ринок України Carlsberg Group (Данія) вийшла у 2001 році, отримавши 50% частку власності у холдингу Baltic Beverages Holding (Швеція), який контролював 3 пивоварних заводи в Україні та 8 пивоварних завода в Росії. У 2008 році данська компанія придбала частку активів компанії Scottish & Newcastle, другого співвласника Baltic Beverages Holding, отримавши, зокрема, повний контроль над цим холдингом. На сьогодні операційне управління підприємствами холдингу в Україні (Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» у Запоріжжі, Київський пивоварний завод «Славутич» та Львівська пивоварня) здійснюється групою Carlsberg через компанію Славутич  Carlsberg Group, при цьому формально 3 пивні заводи в Україні зареєстровані як власність холдингу ВВН (Швеція).

Сукупна потужність підприємств Carlsberg Group в Україні досягає 70 мільйонів декалітрів, по результатах 2009 року компанія контролювала 29,0% обсягів українського ринку утримуючи за цим показником 2 місце на ринку та поступаючись лише підконтрольній міжнародному холдингу AnheuserBusch InBev (Бельгія) компанії САН ІнБев Україна.

Власником компанії Carlsberg Ukraine є Carlsberg. Carlsberg Group є однією з провідних пивоварних груп у світі з великим портфелем брендів пива і інших напоїв. Флагманський бренд  Carlsberg  є однією з найвідоміших пивних брендів у світі, а бренди «Балтика», Carlsberg і Tuborg входять до числа шести найбільших брендів у Європі. У Carlsberg Group працюють більше 41 000 чоловік, а її продукція продається на більш ніж 150 ринках світу. За підсумками першого півріччя 2012 року Carlsberg Group продала 70 мільйонів гектолітрів пива. Carlsberg Group виступила офіційним спонсором чемпіонату УЄФА  ЄВРО 2012TM, який пройшов в Польщі і Україні.

До складу Carlsberg Ukraine входять заводи в м.Запоріжжя, м.Києві та м.Львові. У компанії працює близько 3500 чоловік. За даними дослідницької компанії AC Nielsen, за результатами 2012 року Carlsberg Ukraine займає позицію №2 на ринку пива України з долею 29,5% в натуральному вираженні. У сегменті квасу компанія займає 36% ринку в натуральному вираженні.Ukraine володіє трьома виробничими підприємствами в Україні:

. Національна пивна коропорація „Оболонь” (Україна) [92]

«Оболо́нь» - українська корпорація (без іноземних інвестицій) з випуску пива, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральної води. До складу компанії входять головний завод у Києві з віддаленими виробництвами в Олександрії та Чемерівцях Хмельницької області, два дочірні підприємства - «Пивоварня Зіберта» (Фастів, Київська обл.) та «Красилівське» (Красилів, Хмельницька обл.), а також підприємства з корпоративними правами в Бершаді, Коломиї, Охтирці, Рокитному, Севастополі та Чемерівцях.

Нині «Оболонь» є єдиною українською корпорацією, що входить до сорока найбільших пивоварних концернів світу (за рейтингом німецького журналу Focus). Станом на 2009 рік, «Оболонь» була другою на ринку виробництва пива в Україні з часткою ринку 32,2%. Під конкурентним натиском міжнародних пивних холдингом у 2012 році частка „Оболоні” знизилась до 22,7% (треттє місце).

4. Міжнародний холдинг Anadolu Efes Biracılık ve Malt Sanayii A.Ş. (Anadolu Efes  Турція)[91]

Anadolu Efes Biracılık ve Malt Sanayii A.Ş. (Anadolu Efes) - холдингова компанія, що контролює зареєстровану в Нідерландах компанію Efes Breweries International N.V., великого європейського виробника пива.

Виробництво Efes Breweries International N.V. базується на території Туреччини, Росії, Казахстану, Молдавії, Грузії, Сербії. За станом на січень 2009 року Efes, за власним даними, є 15м у світі й 5м у Європі найбільшим виробником пива в натуральному вираженні.

Номінальні власники Anadolu Efes, за даними компанії на 30 вересня 2010 року - компанії Yazicilar Holding (30,94 %), Ozilhan Sinai Yatirim (17,54 %), Anadolu Endustri Holding (7,84 %), інші акції у вільному обігу. Фактично серед власників компанії перебувають турецькі сімейства Озильханов (Özilhan) і Язиджи (Yazıcı).

Керівництво компанії в основному представлено турецькими громадянами. Зокрема, у Росії генеральним директором ЗАТ «Броварня МоскваЕфес» із січня 2010 року є Йюксел Гекбулут.

Компанія займається виробництвом і продажем пива й безалкогольних напоїв. До складу групи Efes входить 16 броварень в 6 країнах  Туреччині, Росії, Казахстану, Молдавії, Грузії, Сербії, а також підрозділу в Білорусі й Азербайджані.

Продажу Anadolu Efes в 2010 році склали 43,2 млн гектолітрів, у тому числі 24,2 млн гектолітрів пива. 80 % продажів компанії доводиться на російський ринок.

У Росії EFES представлений дочірніми підприємствами нідерландської компанії Efes Breweries International N.V., що у свою чергу належить турецькому холдингу Anadolu Efes.

У групу компаній EFES у Росії входять кілька броварень:

ЗАТ «Броварня МоскваЕфес»

Ростовська філія ЗАТ «Броварня МоскваЕфес»

ВАТ «Амстар» (Уфа)

ВАТ «Пивоварне Об'єднання „красный СхідСолодовпиво“» (Казань)

ТОВ «Червоний Схід  Сибірська Пивоварна Компанія» (Новосибірськ)

Сукупна виробнича потужність підприємств у РФ  20 млн гектолітрів пива й 140 тис. т солоду.

Інші броварні, що входять у групу EFES:

АТ ІП «Ефес Караганда пивоварний завод» (Караганда, Казахстан)

«Efes Vitanta Moldova Brewery S.A.» (Кишинів, Молдавія)

В 2008 році група Efes вийшла на ринок Грузії. Спочатку в лютому 2008 Efes стала лідером місцевого ринку, купивши ТОВ «Ломиси» (контролювало 42 % продажів), у травні 2008 Efes оголосила про партнерство із грузинською компанією «Казбеги» (займає 39 % місцевого ринку).

За підсумками 2008 року Efes займала близько 9 % російського ринку пива в натуральному вираженні, будучи четвертим по величині виробником у країні, і 9,4 % ринку пива у вартісному вираженні.

Наприкінці 2012 року Efes одержала у своє повне розпорядження пивзавод "Сармат" у Донецьку (Україна). АМКУ дозволив турецькій компанії Anadolu Efes Biracilik ve Malt Sanayii A.S. придбати пивний бізнес британської SABMiller plc у Росії й Україні. Зокрема, Anadolu Efes наданий дозвіл на придбання акцій ЧАО "Міллер Брендз Україна" у Донецьку, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління емітента.

АМКУ також надав турецької компанії дозвіл на придбання частки в статутному капіталі ТОВ " SABMiller plc " (Калуга, Росія), що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління емітента.

Крім того, наданий дозвіл SABMiller plc. і Anadolu Efes на погоджені дії у вигляді вимог проекту договору про співробітництво від 17 листопада 2011 року, які стосуються неконкуренції на ринку пива й безалкогольних напоїв (газованих і негазованих).

АМКУ також надав дозвіл SABMiller plc. на придбання контролю над компанією Anadolu Efes, що контролює великий пивоварний холдинг Efes. Компанії оцінили підприємства в Росії й Україні в 1,9 млрд доларів.plc (South African Breweries - Miller) - британська компанія, друга в світі після міжнародного пивного холдингу AnheuserBusch InBev. (Бельгія), представлена в 60 країнах миру. У портфель брендів компанії входять міжнародні марки пива, а також асортименти провідних локальних брендів  "Сарматів" і "Жигулівське".

Таким чином, номінально турецький пивний холдинг „Anadolu Efes” володіє пивним заводом „Сармат” в Україні та пивними заводами в Росії, але фактично управляється британським пивним холдингом „SABMiller plc”, зареєстрованим в Південній Африці.

5.Міжнародний Холдинг Oasis CIS [93].Oasis CIS Limited (Кіпр)  міжнародний холдинг, що спеціалізується на виробництві напоїв світових брендів.

Склад холдингу у 2013 році  ПБК «Радомишль»(Україна, Житомирська обл.), Пивзавод «Перша приватна броварня»(Україна, Львівська обл.), «Московська пивоварна компанія» (Росія, Московська обл.).

У листопаді 2011 року холдинг Oasis CIS почав випуск німецького пива Oettinger на пивобезалкогольном комбінаті "Радомишль", що в серпні 2011 року був викуплений компаніями Oettinger Brauerei Gmb (Німеччина) і Oasis CIS (Кіпр). Пиво випускається по ліцензії Oettinger Brauerei Gmb тільки для українського ринку (700 тис.дал). лідер німецького ринку по сукупних обсягах продажів пива. «Oettinger  сімейне виробництво (складається з 5 пивоварних заводів Німеччини), компанія належить одній родині протягом декількох поколінь. Загальне виробництво пива в рік становить 40 млн. гектолітрів, тобто близько 8% виробництва пива в Німеччині належить „Oettinger Group International”. Пиво експортується в більш ніж 90 країн миру.

«Oasis CIS» - міжнародний холдинг, що спеціалізується на виробництві напоїв світових брендів. Компанія веде діяльність у Росії, США, Білорусії, Казахстані й Україні. В 2011 році «Oasis CIS» придбав 100% акцій групи компаній «Рідна Марка»(Україна), основним активом якої є пивобезалкогольний комбінат «Радомишль».Oasis CIS Limited (Кіпр)  міжнародний холдинг, компанія належить ексвласникам "Броварні Івана Таранова" Є.Кашперу й О.Лівшицю, яким у Росії через Oasis належить "Московська пивоварна компанія" (МПК)  завод у Митіщах (Московська обл.). ЗАТ "Московська пивоварна компанія" є одним із провідних виробників і імпортерів пива й напоїв у Росії. „Московська пивоварна компанія” (заснована в 2008 році) поставляє на російський ринок напої власних марок  Жигулі Барное, Моспиво, Москвас; ліцензійних  Oettinger, Faxe, Breznak, Cervena Selka, effect, Orangina, Coors Light, Bear Beer, а також імпортних марок, таких як Budweiser Budvar, Erdinger, Bitburger, Radeberger, Clausthaler, Bombardier, Perrier, Vittel, San Pelligrino, Pago і ін.

Міжнародні пивні холдинги контролюють також і ринок пива в Росії, поглинувши наступні найбільші компанії та перемістивши найбільший національний пивний холдинг Росії на 4е місце [82]:

. ВАТ «Пивоварна компанія «Балтика»(СанктПетербург)  (входить в Baltic Beverages Holding  Швеція, 54 місце в рейтингу Експерт400 в 2007 році) - заснована в 1990 році. 5 заводів і 31 дистрибуционный центр. Компанія випускає 38 сортів пива, а також лимонади й минерализированные води. Основні марки: "Балтика", "Арсенальне". Продукція компанії представлена на 45 закордонних ринках (#"662226.files/image005.gif">

Рис. 3.1. Структура побудови „псевдоіноземного” найбільшого українського холдингу „Систем Кепітал Менеджмент” Р.Ахметова (вивід проміжної холдингової материнської компанії в іноземну юрисдикцію)  #"662226.files/image006.gif">

Рис. 3.6 Механізм виводу капіталу з України в міжнародних холдингах з мінімальними податковими затратами [1]

Іншим способом оптимізації оподаткування є використання між материнською(в іноземній юрисдикції) та дочірніми компаніями міжнародних холдингів трансфертних цін, які застосовуються у поставках між пов’язаними особами. За рахунок трансфертних цін можна збільшити прибутки групи в цілому шляхом заниження прибутків дочірніх компаній, розташованих в країнах з високим рівнем оподаткування, і завищенням прибутків материнських компаній холдингів, зареєстрованих в країнах з низьким рівнем оподаткування.

Основними регулюючими документами при податковому регулюванні діяльності міжнародних холдингів в Україні є тільки двосторонні договори про запобігання подвійного оподатковування при репатріації в іноземну материнську компанію від діяльності дочірньої компанії в Україні (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Найменші ставки оподаткування при репатріації з України пасивних доходів іноземних холдингів відповідно до чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2013) [63]

Цифри у дужках означають мінімальну долю капіталу компанії (у відсотках), володіння якою дає право фактичному власнику дивідендів на оподаткування за ставкою, вказаною перед дужками; цифра після символу “/” - ставка оподаткування дивідендів у всіх інших випадках. Для Нідерландів, Фінляндії і Франції: 0% ставка оподаткування дивідендів при умові володіння нерезидентом принаймні 50% капіталу української компанії, якщо при цьому інвестиція дорівнює щонайменше 300000 дол. США (для резидента Нідерландів); 5 млн. французьких франків, що приблизно дорівнюють 762245,086 Є (для резид. Франції)

Перша цифра - ставка оподаткування процентів, що сплачуються у зв’язку з продажем у кредит обладнання, виробів чи послуг; або по кредитах, наданих банками.

Перша цифра - ставка оподаткування процентів у зв’язку з продажем у кредит обладнання (для Фінляндії - ще й у зв’язку з продажем в кредит виробів, для Норвегії - ще й послуг), друга  ставка оподаткування процентів в усіх інших випадках.

Тут і нижче у стовпці (крім Канади) дві цифри через символ “/” означають: перша цифра - ставка оподаткування роялті за використання або право використання патентів, торгових марок, винаходів, моделей, секретних формул або процесів або за інформацію стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду; друга цифра - ставка оподаткування роялті за використання авторських прав на твори літератури або мистецтва.

Перша цифра - ставка оподаткування роялті за користування або право користування комп’ютерним забезпеченням, патентами, дизайнами чи моделями або планами; друга - за користування або право користування секретними формулами чи процесами, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду; третя - за авторські права на твори літератури і мистецтва.

Таблиця 3.2

Основні податкові умови для функціонування материнської компанії іноземного холдинга на Кіпрі [26]

листопада 2012 року між Кабінетом Міністрів України та урядом Кіпру була підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно ("Нова Конвенція") [26].

Нова Конвенція покликана замінити чинну для України Угоду між урядами Кіпру і СРСР про уникнення подвійного оподаткування від 29.10.1982 ("Чинна Конвенція") [16], тобто зникає єдиний офіційний „офшор”, з яким в Україні був погоджена Конвенція про уникнення подвійного оподаткування.

Нова Конвенція набуде чинності 1 січня року, наступного за роком її ратифікації парламентами обох держав, тобто з 1 січня 2014 року. З дати набуття чинності Нової Конвенції (2012) втратить чинність Чинна Конвенція(1982).

Ключові моменти нової Концепції (табл. 3.2) [26]:

Підвищено ставки податку у джерела з дивідендів, процентів, роялті (згідно Чинної конвенції ставки податку з цих виплат 0%);

Введено критерій "бенефіціарного власника" для цілей застосування пільг за Новою Конвенцією щодо дивідендів, відсотків, роялті;

Відсутнє положення про обмеження застосування пільг за Новою Конвенцією, яке є в ряді конвенцій, укладених Україною (т.зв. Limitation of Benefits Clause).

Відзначимо, що Нова Конвенція пов'язує застосування пільгових ставок стосовно дивідендів, процентів, роялті з наявністю у кіпрського одержувача статусу бенефіціарного власника. Такі ж положення введені Податковим Кодексом [42], однак в Чинній Конвенції 1982 р. такі положення були відсутні. Податкові органи України можуть відмовити у застосуванні знижених ставок податку на репатріацію, якщо доведуть, що кіпрський холдинг одержувач доходу у вигляді дивідендів, процентів, роялті не є бенефіціарним власником.

Таким чином, для всіх транзитних структур з використанням кіпрських холдингів необхідно забезпечити аргументацію для підтвердження статусу бенефіціарного власника, щоб захистити право на використання пільг за Новою Конвенцією з Кіпром. Так, для описаних вище структур ФПГ „СКМ” - податкова служба України може довести, що кіпрські холдинги - це „псевдоіноземні„ структури, створені за кошти ПрАТ „СКМ”, а їх „іноземні інвестиції” - це фактично легалізація виведених ПрАТ „СКМ” коштів за кордон на першому етапі створення найбільшої ФПГ України з номінально єдиним власником - фізичною особою (Р.Ахметов). Питання є актуальним, і вже є судові прецеденти, які свідчать про увагу податкових органів до транзитних структур з використанням кіпрських холдингів.

Як результат проведеного узагальнення можна викласти наступні пропозиції щодо удосконалення оподаткування діяльності міжнародних холдингів в Україні:

. Доцільно переглянути договори про уникнення подвійного оподаткування з іноземними країнами з метою встановлення оптимальних ставок оподаткування доходів „у джерела” (тобто збільшити податки на репатріацію доходів з України) для обмеження відтоку капіталу та стимулювати процеси реінвестування отриманих прибутків в національну економіку;

. Необхідно використати всі можливості двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування для встановлення реальних володарів материнських компаній міжнародних холдингів в іноземних юрисдикціях з метою легалізація „псевдоіноземних” прямих інвесторів в процесах поглинання підприємств України.

При виявленні випадків „псевдоіноземного” прямого інвестування з поглинанням підприємств України ввести процедури законодавчого процесу сняття з наданих інвестицій статуту „іноземних” з відповідним зняттям режимів пільгової репатріації доходів дочірніх українських підприємств в материнські „псевдоіноземні” компанії.

. З метою обмеження використання занижених / завищених трансфертних цін в операціях між пов’язаними підприємствами міжнародних холдингів, доцільно удосконалити Податковий Кодекс щодо нормативів „звичайних цін” для легалізованих пов’язаних підприємств міжнародних холдингів, які б передбачали б додаткову прозору систему аналізу ціноутворення в цих операціях.

Що стосується термінології, то на даний момент в податковому законодавстві України не існує ні визначення, ні предметних згадок по трансфертному ціноутворенню. Тим не менш, поки податкове законодавство оперує поняттям звичайної ціни.

Висновки до розділу 3

Проведені дослідження дозволяють обгрунтовати наступні пропозиції:

. Щодо удосконалення законодавчого та нормативного режимів діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Нагальною необхідністю для України є розробка та прийняття закону „Про діяльність транснаціональних компаній та міжнародних холдингів в Україні”, в якому необхідно чітко обумовити:

Термін „контролюєме міжнародним холдингом(холдингами) підприємство - резидент України”, підприємство у якого від 25% до 50% акцій належать одній юридичній особі  іноземному міжнародному холдингу;

Термін „дочірнє підприємство міжнародного холдингу - резидент України”, підприємство у якого від 50%(+1 акція) до 96,5% акцій належать одній юридичній особі  іноземному міжнародному холдингу;

Термін „ підприємство з іноземними інвестиціями - резидент України”, підприємство у якого від 10% до 100% акцій належать іноземним інвесторам, але частка кожного з них не перевищує 10% і вони не є пов’язаними між собою особами;

Термін „ постійне представництво міжнародного холдингу - нерезидент України”, підприємство у якого 100% акцій належать одній юридичній особі - іноземному міжнародному холдингу.

Після прийняття такого закону необхідно переузгодити двосторонні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування в рамках уточнення податкових пільг при репатріації доходів від іноземних інвестицій в залежності від визначення класу підприємства України.

. Щодо удосконалення інвестиційної діяльності міжнародних холдингів в Україні. Основною пропозицією проведеного дослідження є внесення в Закон України „Про режим іноземного інвестування” додаткових статтей:

а) При внесенні іноземною юридичною особою прямої іноземної інвестиції в сумарному розмірі більше 50%(контрольний пакет) обсягу статутного фонду підприємства України вона визнається „міжнародним холдингом” ("бенефіціарним власником" підприємства України, яке відповідно визнається „пов’язаним” дочірнім підприємством міжнародного холдингу”) і повинна:

надати легалізовані документи країни юрисдикції про походження коштів інвестиції та їх оподаткування в країні юрисдикції;

отримати в Антимонопольному комітеті України згоду на придбання контрольного пакету акцій та надати бізнесплан інвестиційних зобов’язань.

б) Впровадити режим позбавлення статусу "бенефіціарного власника" підприємства України, що відповідно відміняє всі податкові пільги та залишає іноземну юридичну особу іноземних інвестором в рамках двосторонньої угоди про сприяння залученню та захисту взаємних інвестицій між Україною та державою іноземної юрисдикції інвестора.

. Щодо удосконалення податкового регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Як результат проведеного узагальнення можна викласти наступні пропозиції щодо удосконалення оподаткування діяльності міжнародних холдингів в Україні:

а) Доцільно переглянути договори про уникнення подвійного оподаткування з іноземними країнами з метою встановлення оптимальних ставок оподаткування доходів „у джерела” (тобто збільшити податки на репатріацію доходів з України) для обмеження відтоку капіталу та стимулювати процеси реінвестування отриманих прибутків в національну економіку;

б) Необхідно використати всі можливості двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування для встановлення реальних володарів материнських компаній міжнародних холдингів в іноземних юрисдикціях з метою легалізація „псевдоіноземних” прямих інвесторів в процесах поглинання підприємств України.

в) З метою обмеження використання занижених / завищених трансфертних цін в операціях між пов’язаними підприємствами міжнародних холдингів, доцільно удосконалити Податковий Кодекс щодо нормативів „звичайних цін” для легалізованих пов’язаних підприємств міжнародних холдингів.

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на ПАТ „КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА" ХОЛДИНГУ ВВН В УКРАЇНІ

.1 Систeмa упрaвління охороною прaці в ПАТ „Карлсберг Україна”

Охорона праці  це система правових, соціальноекономічних, організаційнотехнічних, санітарногігієнічних і лікувальнопрофілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудових відносин [61].

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарнопобутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно Закону України «Про охорону праці» на адміністрацію підприємства покладається проведення [61]:

вступного інструктажу, який проводить інженер по охороні праці;

первинного інструктажу на робочому місці, який проводить індивідуально безпосередній керівник виробничого підрозділу;

повторного систематичного інструктажу працівників з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці;

позапланового інструктажу, який необхідно проводити при змінах різного роду в об'єктах, що обслуговуються, та при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища [61].

Основним організаційним документом, на основі якого розроблена система охорона праці на підприємстві ПАТ „Карлсберг Україна”, є ДНАОП 1.8.101.1397 „Правила безпеки при виробництві солоду,пива та безалкогольних напоїв” [15], який враховує технологічний цикл заводів по виробництву пива та типовий набір небезпечних і шкідливих факторів умови праці персоналу на цьому типі виробництва.

Галузевий стандарт ДНАОП 1.8.101.1397 [15] посилається на наступні основні нормативні документи в галузі організації охорони праці на підприємствах:

. Державні будівельні норми України, „Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд” (ДБН В.2.5272006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. [10];

. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.0285 „ Производственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 року N 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 року [11];

. Державні будівельні норми України ДБН В.2.228:2010 « Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» [12];

. Державні будівельні норми "Пожежна безпека об'єктів

будівництва", затверджені наказом Держбуду України від

03.12.2002 N 88 (ДБН В.1.1.72002) [13];

. ДСТУ Б В.2.538:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.  К.; Діє з 01.01.2009. [18];

. НАПБ Б.03.0022007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою(взамен ОНТП 86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007 [33];

7. НПАОП 0.00  1.29  07 Правила захисту від статичної електрики [34];

8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91 [43];

9. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012) [44];

10. СНіП 2.04.0591 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 "Про проект Зміни N 4 СНиП 2.04.0591 "Опалення, вентиляція та кондиціювання" [66].

Галузевий стандарт ДНАОП 1.8.101.1397 „Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв” має наступні основні частини вимог до побудови системи охорони праці на ПАТ „Карлсберг Україна” [15]:

1. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків;

. Організація навчання та вимоги до персоналу;

. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування та евакуації людей із приміщень і будівель;

4. Вимоги до території підприємства та будівель і споруди;

. Вимоги до зберігання та транспортування технологічних кислот, лугів та інших хімікатів, складів балонів з горючими газами;

6. Вимоги до улаштування обладнання сигналізації та зв'язку, опалення, вентиляція і кондиціювання повітря,до улаштування та експлуатації систем водопостачання та каналізації;

7. Вимоги щодо рівнів шуму та вібрації;

8. Вимоги безпеки до технологічних процесів і виробництв:

а). Вимоги безпеки до окремих видів робіт та робіт усередині ємкості;

б) Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах;

в) Безпека миття та дезинфекція ємкостей;

г) Безпека при нанесенні захисних покрить на внутрішні поверхні технологічних посудин;

д) Вимоги безпеки при виконанні робіт в лабораторіях;

е) Безпека зливання, наливання та транспортування ЛЗР по трубопроводах;

9. Вимоги безпеки до виробничого устаткування;

10. Вимоги безпеки до посудин, які працюють під тиском не більше 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см);

11. Вимоги електробезпеки;

12. Вимоги безпеки вантажнорозвантажувальних робіт;

13. Вимоги до засобів індивідуального захисту в технологічному циклу виробництві пива;

14. Особливі вимоги галузевого характеру:

а) безпека в технологічному циклі виробництва солоду;

б) безпека в технологічному циклі виробництва пива;

в) безпека в технологічному циклі виробництва хмельового екстракту;

г) безпека в технологічному циклі виробництва зрiдженого двоокису вуглецю;

д) безпека в технологічному циклі зберiгання ячменю, солоду, спирту, хмелю;

е) безпека в технологічному циклі роботи з хлором, кальцинованою содою та дезинфікуючими розчинами.

Власник ПАТ „Карлсберг Україна” створив на підприємстві службу охорони праці згідно з Типовим положенням, яка підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

На підприємстві ПАТ „Карлсберг Україна”, згідно галузевому стандарту, наказами призначені посадові особи, відповідальні за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки [83]:

електрогосподарства;

газового господарства;

парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних;

посудин, що працюють під тиском;

пересувних транспортних засобів;

водопровідноканалізаційного і вентиляційного господарства;

зварювальних апаратів та їх зберігання;

проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях, їх підготовка і проведення;

іншого устаткування і робіт з підвищеної небезпеки.

Керівником підприємства призначені відповідальні за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Власником та дирекцією ПАТ „Карлсберг Україна” згідно Закону України „Про охорону праці” [61] та галузевому стандарту [15]:

створені в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечено додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

забезпечено функціонування системи управління охороною праці;

створені відповідні служби і призначені посадові особи, які повинні забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці, затверджені інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій;

організоване проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

розроблені і затверджені положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, та встановлені правила виконання робіт і поведінки працівників на підприємстві;

здійснюється постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт у відповідності до вимог щодо охорони праці;

організована пропаганда безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вжито узгоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах.

Згідно посадовим інструкціям працівник ПАТ „Карлсберг Україна” зобов'язаний [83]:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівники ПАТ «Карлсберг Україна”, зайняті на роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, перед допуском до роботи на штатих технологічних місцях проходять спеціальні навчання і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

4.2 Aнaліз нeбeзпeчних і шкідливих фaкторів умов прaці пeрсонaлу в ПАТ „Карлсберг Україна” в цехах по виробництву пива

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників в умовах виробництва пива надано в формі таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників при виробництві [15]

В табл.4.2 наведені характеристика шкідливих речовин, які зустрічаються на даному виробництві, з точки зору промислової санітарії. В табл. 4.3 наведені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату виробничого приміщення в цехах по виробництву пива.

Таблиця 4.2

Характеристика шкідливих речовин на виробництві пива [15]

Таблиця 4.3

Значення оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату [15]

В приміщенні цеху передбачена система вентиляції і опалювання. Вентиляція  природна і штучна. Механічна вентиляція  загальнообмінна, припливновитяжна, місцева і аварійна. Вид опалювання  центральний.

Характеристика освітлення в приміщенні надана в таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Характеристика освітлення виробничого приміщення [15]

До джерел шуму на ділянку[ по виробленню пива відносяться вентиляційні установки, електродвигуни, насоси, технологічне обладнання.

Допустимий рівень звукового тиску на робочому місті у приміщенні наданий в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5

Допустимі рівні звукового тиску та звуку [15]

Заходи безпеки праці розроблені згідно рівням небезпечності процесів в технологічній схемі по виробництву пива, яка складається з наступних етапів [17].

Зернопродукти зі сховища поступають на стадію очищення та дроблення. На цій стадії передбачена місцева вентиляція. Готування затору здійснюють шляхом подачі кондиційованої води температурою 40  45°С протягом 20  30 хвилин. Підіймають температуру до 50  52°С (білкова пауза). Потім температуру затору підвищують до 65°С та витримують при цій температурі 1030 хвилин (мальтозна пауза). Передбачено теплоізоляція наріжної поверхні. Затор переміщують і продовжують нагрівання до 70  72°С. Отримують остаточно оцукрений затор. Далі затор нагрівають до 75°С та перекачують на фільтрацію. Отримане перше сусло кип'ятиться із хмелем. На наступній стадії здійснюють відділення сусла від хмелевої дробини. Охмелене сусло подається на стадію освітлення й охолодження пива та ділі на стадію бродіння пивного сусла. Отримане молоде пиво звільняється від дріжджів та різних дрібнодисперсних часток. Після доброжування, дозрівання та освітлення пиво насичується діоксидом вуглецю в карбонізаторі, зливається у фарфас і далі під тиском С0₂ подається у відділення розливу [17].

Параметри для розрахунку електробезпеки електричної мережі: рід струму  змінний, напруга в мережі  220/380 В; частота  50 Гц. Клас приміщення по ступеню небезпеки ураження електричним струмом  II. Режим нейтралі живлячої мережі  трифазна чотирьопровідна мережа із заземленою нейтраллю [43]. Електрообладнання занулено.

По вибухопожежонебезпеці цех по виробленню пива відноситься до категорії В [33]. Ступінь вогнестійкості ІІ [33].

Зона класа приміщення  П Па. Допустимий рівень вибухозахисту і мінімальний ступінь захисту оболонок електричних машин  ІР44 [33].

Обов'язковими засобами пожежогасіння є вогнегасники, які наведені у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Первинні засоби пожежогасіння в цехах по виробництву пива [44]

Для захисту від атмосферної електрики визначена категорія блискавкозахисту  II. Як захист від прямих ударів блискавки та її вторинних проявів передбачене захисне заземлення по контуру [34].

В технологічному циклу в цехах по виробництву пива ПАТ „Карлсберг Україна” виникає цілий перелік галузевих небезпечних та шкідливих факторів умов праці персоналу, для попередження негативного впливу яких стандартом [ ] встановлені наступні вимоги до технологічного обладнання та організації праці персоналу:

. Подpiблювальноpозмелювальне устаткування повинно pозташовуватись в iзольованому пpимiщеннi. Мiсця видiлення пилу (тpанспоpтування, пеpесипання) повинні обладнуватись аспipацiєю з наступним очищенням запиленого повiтpя пеpед викиданням його до атмосфеpи згiдно з вимогами п.1.71.13 ч.2 „Пpавил” [15];

. Пеpед завантажувальною воpонкою подpiбнювача у мiсцях зсипання пpодукту (тiчка, лоток, бункеp тощо) повинні бути встановлені магнiтнi уловлювачі.

. Для запобiгання iскpінню, розpиву сит та iншим пошкодженням, які виникають пpи биттi молоткiв, pотоpи подpiбнювачів повинні бути збалансовано.

. Подpiбнювання солоду та iнших зеpнопpодуктiв повинно здiйснюватись в умовах геpметизацiї подpiбнювачів.

. Подpiбнювальне i pозмелювальне устаткування має бути зблоковано з пpиводом iншого устаткування, що є складовою частиною механiзованої лiнiї, для запобiгання завалам гоpючої подpiбненої сиpовини у pазi аваpiйного зупинення одного з устаткування поточної лiнiї.

. Гнучкі шланги, які застосовуються для транспортування цукру, солоду, повинні бути виконані у вигляді металорукава, рукава з електропровідної гуми або гумового рукава з металевою опліткою.

. Ємкостi для збиpання pозмеленого пpодукту повинні бути герметично з'єднані з подpiбнювачами i млинами.

. На паpовому тpубопpоводi на вводi до ваpильного вiддiлення повинен установлюватись автоматичний pедукувальний пpистpiй з манометpом i запобiжним клапаном.

. Затоpний чан, сусловаpильний i ваpильний котли та фiльтpацiйний чан повинні бути обладнані витяжними тpубами i всеpединi освiтлюватись стацiонаpними свiтильниками напpугою не вище 12 В у вологозахищеному виконаннi (з огоpодженням металевою сiткою).

. Сепаpатоpи для пивного сусла та пива повинні бути встановлені в iзольованому пpимiщеннi на амоpтизатоpах. До обслуговування сепаpатоpiв мають допускатись особи вiком не молодшi 18 pокiв, якi пpойшли спецiальне навчання та атестацiю.

. Пульт аваpiйного эупинення кожного сепаpатоpа повинен бути пpодубльований за межами сепаpатоpного вiддiлення.

. Ваpильне, бpодильне, лагерне та фiльтpацiйне вiддiлення повинні мати телефонний зв'язок та сигналiзацiю (свiтлову чи звукову) зi сумiжними за технологiчним пpоцесом вiддiленнями та помiж себе.

. Збpоджування сусла має здiйснюватись у закpитих посудинах, якi запобiгають потpаплянню двоокису вуглецю у повiтpя pобочої зони. Забиpання повiтpя, яке вiдсмоктується у цих пpимiщеннях, має pобитись з нижньої зони (бiля пiдлоги) згiдно зi СНиП 2.04.0591.

. Пpоведення технологiчних пpоцесiв збpоджування сусла повинно здiйснюватись за наявностi на устаткуваннi манометpiв та запобiжних пpистpоїв, що виключають можливiсть пеpевищення pобочого тиску чи утвоpення вакууму. Видалення двоокису вугляцю з цилiндpоконiчних, бpодильних та лагерних танкiв має здiйснюватись чеpез стацiонаpнi тpубопpоводи, обладнанi звоpотніми клапанами.

. Цехи бpодiння i добpоджування повинні мати кiмнати обігpiву, обладнанi пpипливновитяжною вентиляцiєю. У цехах бpодiння i добpоджування повинні бути пpилади для визначення концентpацiї двоокису вуглецю та не менше двох шлангових пpотигазiв i двох pятувальних поясiв з мотузками.

. На бpодильных, лагерних танках i збipниках фiльтpованого пива повинен бути чiткий напис: "Обеpежно! Вуглекислий газ" та знаки безпеки.

Пеpсонал обслуги цехiв бpодiння та добpоджування пива повинен бути ознайомлений з фiзикохiмiчними властивостями i хаpактеpом дiї на оpганiзм двоокису вуглецю.

. У дiючих цехах бpодiння та добpоджування, охолоджуваних безпосеpеднiм випаpюванням амiаку, pегулювальнi вентилi повинні автоматично пеpекpивати постачання piдкого амiаку до повiтpоохолоджувачiв пpи вимиканнi електpоенеpгiї.

. На нагнiтальному тpубопpоводi кожної з гpуп охолоджувачів повинні бути встановлені автоматичнi вiдсiкачі, якi вимикають аваpiйну гpупу зi спiльної системи постачання амiаку. Для своєчасної лiквiдацiї аваpiйної ситуацiї повинна бути система сигналiзацiї з усіх охолоджуваних амiаком пpимiщень з подачею сигналу при появі запаху аміаку до мiсця пеpебування пеpсоналу, який обслуговує холодильнi установки.

. Пляшки, якi надходять до миття у пляшкомийну машину, повиннi мати температуру не нижче 10⁰ С. Пляшкомийнi машини має бути обладнано пiддонами, якi запобiгають розливанню води i мийних розчинiв по пiдлозi мийного вiддiлення.

0. Мийнi машини повинні мати:

мiсцевий вiдсмоктувач для видалення пари,яка видiляється;

дистанцiйнi термометри для контролю температури мийних розчинiв у ваннах;

прилади для автоматичного контролю та регулювання концентрацiї мийних розчинiв.

. Приймання i зберігання лугiв, а також приготування мийних i дезинфiкуючих розчинiв i доведення їх до потрiбної концентрацiї має виконуватись особами, які відповідають за приготування i зберігання хiмiкатiв.

. Скляний бiй, який утворюється пiд час роботи машин, транспортувальних пристроїв лiнiї розливу i транспортерiв для ящикiв iз склопосудою, має вийматись лише пiсля цiлковитого зупинення машин i транспортувальних пристроїв.

23. Устаткування лiнiї розливу у пляшки повинно мати пристосування для ручного зупинення i блокування, якi забезпечують зупинку лiнiї при заклинюваннi пляшок на турнiкетних зiрочках i конвеєрах.

. Робочi мiсця повинні бути споряджені гратчастими настилами, стiльцями, якi обертаються та мають регульовану висоту сидiнь, положення спинки, i вiдповiдають вимогам ГОСТ 12.2.03278 i ГОСТ 12.2.03378.

. Розлив пива у бочки, автоцистерни та пляшки повинен робитись в окремому примiщеннi, обладнаному припливновитяжною вентиляцiєю.

. Iзобарометричний апарат для розливу пива у бочки повинен мати манометр i запобiжний клапан. До обслуговування iзобарометричного апарата допускаються особи віком не молодшi 18 рокiв, якi пройшли спецiальне навчання та iнструктаж.

. Для миття та пропарювання механiзмiв,апаратiв, ємкостей, трубопроводiв у цехах мусять передбачатись спецiальнi штуцери на водопроводі i паропроводi з надiйно прикрiпленими до них шлангами, спорядженими наконечниками. Під час пропарювання бочок i устаткування використовувати пару тиском вище 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см) не дозволяється.

. Перед миттям устаткування, яке працює на амiаку (холодильнi барабани, вотатори тощо), рiдкий амiак з нього повинен бути видалений; пiд час миття має здiйснюватись вiдсмоктування пари амiаку з цього устаткування.

Робiтники, які виконують миття устаткування, мають бути забезпеченi необхiдними захисними засобами, спецодягом i пристосуваннями для роботи (щiтки, драбини, переноснi свiтильники тощо).

. Пiдготування i миття ємкостей зi спусканням людей усередину ємкостей має здiйснюватись згiдно з вимогами розд. 7.2, 7.4 ч.1 „Правил”. Персонал, який проводить дезинфекцiю устаткування повинен знати властивостi застосовуваних дезинфікуючих засобiв, правила роботи з ними i гранично допустимi концентрацiї їх у повiтрi. При дезинфекцiї устаткування хлорним чи гашеним вапном та iншими деззасобами працівники повинні бути споряджені спецодягом i спецiальними захисними пристосуваннями.

. Стiни у примiщеннях варильного цеху, цехiв бродiння, доброджування i розливу повинні бути облицьовані глазурованою плиткою або пофарбовані свiтлою олiйною фарбою на висоту не менше 1,75 м, а стiни дрiжджового вiддiлення та вiддiлення чистої культури  до стелi. Стелi двох останнiх примiщень повинні бути пофарбовані водостiйкою фарбою.

. Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони підприємств по виробництву солоду та пива наведені в Додатку 1 галузевого стандарту [15].

4.3 Рекомендації щодо покращення умов праці в ПАТ „Карлсберг Україна”

В дипломному дослідженні проаналізовані вимоги до захисних заходів електробезпеки від ураження електричним струмом в цеху по виробництву пива в ПАТ „Карлсберг Україна”.

При проведенні атестаційного обстеження поточного стану електробезпеки в цеху враховувались наступні вимоги галузевого стандарту [15]:

1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований, у крайньому разі, один з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне вимкнення, розподільчий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.

. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, а також з глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електро установках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається.

. До частин, що підлягають зануленню або заземленню відносяться:

1) корпуси електричних машин, апаратів, трансформаторів, світильників тощо;

2) приводи електричних апаратів;

3) вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

4) каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф, а також частини, які знімаються або відчиняються, якщо на останніх встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або більше 110 В постійного струму;

5) металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві кабельні конструкції, металеві кабельні з'єднувальні муфти, металеві оболонки і броня контрольних і силових кабелів, металеві оболонки проводів, металеві рукави і труби електропроводки, кожухи і опорні конструкції шинопроводів, лотки, короби, струни, троси і сталеві полоси, на яких закріплені кабелі і проводи (окрім струн, тросів і полос, на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою оболонкою чи бронею), а також інші металеві конструкції, на яких встановлене електрообладнання;

6) металеві оболонки і броня контрольних і силових кабалів і проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного струму, прокладених на загальних металевих конструкціях, у тому числі у загальних трубах, коробах, лотках тощо разом з кабелями і проводами, металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню;

) електрообладнання, що встановлене на рухомих частинах верстатів, машин і механізмів.

4. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю опір заземлюючого пристрою, що використовується для заземлення електроустаткування, повинен бути не більше 4 Ом.

5. У вибухонебезпечних зонах будьякого класу підлягають заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постійного струму, а також устаткування, яке встановлено на занулених (заземлених) металевих конструкціях.

6. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонарно прокладені трубопроводи усіх призначень (матеріалопроводи, аспіраційні та вентиляційні повітропроводи тощо), металеві корпуси техноло гічного устаткування.

. З системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, належить виділяти та заземлювати (незалежно від заземлення всього ланцюга) змішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів, фільтри, ємкості з аераційними пристроями, аерожолоби, просіювачі та інші пристрої, що є джерелом особливо інтенсивного та швидкого виникнення заряду статичної електрики.

. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна металізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропровідним шаром та заземленою металевою арматурою.

9. Використання землі як фазного або нульового проводу в електроустановках до 1000 В не дозволяється.

10.Ємкості (силоси чи бункери) сипких продуктів об'ємом понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діаметрально протилежних місцях.

11. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою повинні періодично проводитись:

зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;

огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами (відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці, яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм), а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів;

вимірювання опору заземлюючого пристрою;

перевірка ланцюга "фазануль";

перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів;

вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою, що знаходяться в землі.

В дипломному дослідженні проведений розрахунково перевірочний аналіз ефективності впровадженої в ПАТ „Карлсберг Україна” мережі захисного заземлення та її відповідності нормативам.

Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів - металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. На системі захисного заземлення підприємства обраний трубчатий електрод, довжиною L = 3м, діаметром d = 40мм = 0,04 м.

Для визначення необхідної кількості та структури заземлювачів в системі заземлення проводимо розрахунок за алгоритмом схем [39, с. 352].

Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:

, (4.6)

де r  питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом∙м, грунт суглинок, тому r = 100 Ом∙м [98, c.3]; довжина трубчастого електроду, м, L = 3 м;  діаметр трубчастого електроду, м, d = 40мм = 0,04 м;

 - відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 £  £ 1,0 м;  = 0,9; глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою

, (4.7)

 м

 Ом

Припустимий опір устрою, який заземлює, становить не більше R_доп = 4 Ом [39, c.359]. Так як R_e > R_доп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби [39, с.353]:

 (4.8)

 шт.

приймаємо начальну кількість електродів  8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

 (4.9)

де   коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів  = 0,65.

Приймаючи кількість електродів - 14 штук, визначимо довжину з'єднуючої штиби:

  (4.10)

 м

Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою алгоритма [39,c.352]:

, (4.11)

де В  ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

ρ - опір суглинистого грунту = 100 ом/м [98, c.3];

 відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м;  = 0,9 м.

 Ом.

І розрахуємо загальний опір для пристрою, який заземлює, Rз, який повинен бути  ? .

  (4.12)

η_ш коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, η_ш = 0,62.

 Ом.

Загальний опір R_з відповідає умові R_з ? R_доп (4 ом), тому створений на підприємстві заземлюючий пристрій з 14 електродів d = 0,04м, довжиною L = 3м відповідає всім нормам електроустановок, що живляться від мережі напругою до 1000 В [39, c.349].

.4 Упрaвління нeбeзпeкою в нaдзвичaйних ситуаціях в ПАТ „Карлсберг Україна”

З 1 липня 2013 року набирає чинності Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403VI [20], який регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту.

Статтею 20 Кодексу на суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту покладені наступні завдання і обов’язки, для виконання яких належить суттєво оновити всю систему організації безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємствах [20]:

) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об’єктах суб’єкта господарювання;

) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб’єкта господарювання;

) створення об’єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріальнотехнічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;

) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах суб’єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;

) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

) декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки;

) проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

) забезпечення аварійнорятувального обслуговування суб’єктів господарювання;

) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;

) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;

) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;

) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Висновки до розділу 4

Стратегія розвитку компанії Carlsberg Ukraine заснована на європейських загальноприйнятих принципах успішного економічного існування компаній, одним з яких виступає Кодекс корпоративної соціальної відповідальністі (ККСВ) [83]. Згідно ККСВ, до „Політики Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки” додано "Обов'язки Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки" та "Керівні принципи Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки". На заводі ПАТ «Карлсберг Україна» встановлено найновіше обладнання пивної промисловості виробництва Бельгії, Німеччини і Швейцарії. А сам технологічний процес побудований із врахуванням останніх технологій енергозбереження, охорони здоров'я та навколишнього середовища. Заводи Carlsberg Ukraine отримали сертифікати міжнародних стандартів ISO 9001 (управління якістю продукції) і ISO 14001 (екологічна безпека підприємства і охорона навколишнього середовища).

Висновки

Проведене в дипломному дослідженні узагальнення теоретичних матеріалів по економічній та структурній сутності холдингової форми організації міжнародного бізнесу транснаціональних корпорацій (ТНК) показало:

. ТНК - це міжнародні за складом та характером діяльності суб’єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному ж масштабі. Важливою рисою ТНК є реалізація єдиної послідовної стратегії через один або декілька центрів прийняття господарських рішень.

Сукупність переваг організаційноуправлінської, ринковоконкурентної, технологічноінноваційної природи зумовлює кількісне збільшення ТНК як форми підприємницької діяльності, а також розширення поля їхнього господарювання. Цей процес не тільки означає механічний перерозподіл сфер ринкового контролю та економічного «життєвого простору», а й серйозні наслідки для всієї системи міжнародних економічних відносин, умов здійснення конкретних форм співробітництва та підприємницької діяльності в національному та глобальному масштабах.

Транснаціоналізація має два основні механізми міжнародного об’єднання економічних потенціалів комерційних структур - злиття та поглинання (M&A). Злиття та поглинання є засобами концентрації виробничого та банківського капіталів як в національних, так і міжнародних масштабах.

. Міжнародний холдинг - це одна із форм транснаціонального об’єднання комерційних структур у вигляді сукупності материнської компанії та контрольованих нею дочірніх компаній. Крім простих холдингів, що являють собою материнське товариство і одне або декілька контрольованих ним дочірніх товариств (про яких говорять, що вони у відношенні один до одного є «сестринськими» компаніями) існують і складніші холдингові структури, в яких дочірні товариства самі виступають в якості материнських компаній у відношенні до інших компаній. При цьому материнська компанія, що стоїть на чолі всієї структури холдингу, іменується холдинговою компанією. Контроль материнської компанії за своїми дочірніми товариствами здійснюється як за допомогою домінуючої участі в їхньому статутному капіталі, так і за допомогою визначення їхньої господарської діяльності (наприклад, виконуючи функції їхнього одноосібного виконавчого органу), так і іншим чином, передбаченим законодавством.

Відповідно до чинного законодавства основних країн світу:

холдингова компанія - це суб’єкт господарювання у формі відкритого (публічного) акціонерного товариства, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, суб’єктів господарювання;

контрольний пакет акцій - це кількість акцій (пай, частка в статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над суб’єктом господарювання (в одних країнах це 25,1%, в інших країнах 50,1%);

дочірнє підприємство - це суб’єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

Проведений аналіз питомої ваги власності міжнародних холдингів в галузях економіки України та Росії на прикладі галузі виробництва пива виявив, що станом на 2013 рік основна частка національних заводів по виробництву пива в Україні (74,7%) та Росії (83,6%) поглинута в якості дочірніх підприємств 5 основними міжнародними пивними холдингами:

а) Міжнародний холдинг Sun InBev (Бельгія)  34,0% в Україні та 16,4% в Росії;

б) Міжнародний холдинг Carlsberg  Baltic Beverages Holding (Данія, Швеція) - 29,3% в Україні та 37,4% в Росії;

в) Альянс міжнародних холдингів Efes (Турція) - SabMiller (Великобританія) - 6,9% в Україні та 18,1% в Росії;

г) Міжнародний холдинг Oasis CIS Limited (Кіпр, Німеччина) - 4,5% в Україні;

д) Міжнародний холдинг Heineken(Нідерланди) - 11,7% в Росії;

В Україні національні виробники представлені корпорацією „Оболонь” (22,7% ринку) та 34 невеликими заводами, які в сумі займають частку 2,6%. В Росії наіональні виробники представлені корпорацією „Очаково” (2,5% ринку) та 126 невеликими заводами, які в суми займають частку 13,9%.

В аналітичному розділі дипломного дослідження проаналізована та описана діяльність пов’язаних міжнародних холдингів „BALTIC BEVERAGES HOLDING”(Швеція) та “CARLSBERG” (Данія) в галузі виробництва пива в Україні та Росії.Beverages Holding (BBH) - міжнародний скандинавський пивоварний холдинг, створений спеціально для інвестування в пивну галузь у країнах колишнього Радянського Союзу, був спільним підприємством датського пивного холдингу Carlsberg Group і британської пивоварної компанії Scottish & Newcastle. З березня 2008 року 100% акцій холдингу BBH повністю належать компанії Carlsberg, яка викупила частку британської пивоварної компанії Scottish & Newcastle.

Хоча датський пивний холдинг Carlsberg Group, володіє пакетом 100% акцій на правах материнської компанії, скандинавський холдинг BBH, який став дочірньою компанією, продовжує формально володіти власністю (контрольними акціонерними частками) в 18 пивоварних компаніях на території шести країнах Східної Європи, частка яких напряму управляється пивним холдингом Carlsberg Group. Так, холдингу BBH належить 100 % ВАТ «Пивоварна компанія „Балтика“» (Росія) і 94,6% ПАТ «Карлсберг Україна» (об’єднані в єдину юридичну особу ПАТ «Запорізький завод Славутич», Київський завод -філія ПАТ «Запорізький завод Славутич» та ВАТ «Львівська пивоварня»).

Поглинання міжнародного холдингу Baltic Beverages Holding (BBH) шведської юрисдикції міжнародним пивним холдингом Carlsberg Group (Данія) та перехоплення операційного управління українськими та російськими пивними заводами, які продовжують знаходитись в акціонерній власності холдингу ВВН, має класичний приклад конкурентної боротьби галузевих транснаціональних компаній на міжнародному рівні.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз діяльності холдингів Baltic Beverages Holding (Швеція) / Carlsberg Group (Данія) в Україні дає можливість констатувати наступне:

. Згідно Статуту ПАТ «Карлсберг Україна»(м. Запоріжжя, Україна) з жовтня 2012 року є правонаступником ВАТ «ПБК «Славутич»(код ЕДРПОУ 00377511) та ВАТ «Львівська пивоварня»(код ЕДРПОУ 00383952).

. Розмір статутного капіталу товариства становить 1022432914 грн. (один мільярд двадцять два мільйони чотириста тридцять дві тисячі дев’ятсот чотирнадцять гривень), який поділений на 1022432914 простих іменних акцій однакової номінальної вартості 1 грн. кожна.

. Згідно даним Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України станом на 01.01.2013 року власниками пакетів акцій ПАТ «Карлсберг Україна» є:Beverages Holding АВ(Sweden) - 94,1895%;

Фізичні особи (резиденти та нерезиденти України) - члени наглядової Ради та керівництва ПАТ - 5,7105%.

. Проведений аналіз показав, що після придбання у 2008 році повного контролю холдингом Carlsberg Group(Данія) над холдингом ВВН (Швеція) та перехопленням операційного управління заводами в Україні кризові тенденції 2007 - 2008 років у діяльності заводів холдингу в Україні були успішно ліквідовані. Так, низькоприбутова та збиткова діяльність у 20072008 рр. з одночасною виплатою дивідендів холдингу ВВН була змінена на високоприбуткову діяльність вже в 2009 році з повною забороною виплати дивідендів та направленням всього чистого нерозподіленого прибутку на оновлення та розвиток підприємств.

Як результат, після об’єднання у 2010 році 3х заводів холдинга в єдину юридичну особу та переходом на консолідовану систему бухгалтерського обліку і централізованого управління, зростання чистого прибутку ПАТ „Карлсберг Україна” набуло динамічного характеру по 1020% на рік у 20112012 рр. Аналогічні позитивні зміни відмічаються і в зростання рівня рентабельності, і в зростанні рівня коефіцієнта перетворення активів в чистий прибуток від реалізації.

. Аналіз котирування акцій ПАТ «Карлсберг Україна» на фондовій біржі «Українська біржа» показав, що прості акції товариства (код SLAV - ISIN UA4000079917) мають наступні останні котировки (на 25.04.2013):

-     Пропозиція ціни продажу - 2,85 грн./акцію (при номіналі 1,0 грн./ акцію);

-     Пропозиція ціни на покупку - 2,4 грн./акцію;

-     Ціна останньої угоди покупкипродажу - 2,6 грн./акцію (25.03.2013);

-     Дата початку торгів акціями на біржі - 26.03.2009;

-     Рівень лістингу акцій - 0 (оскільки не виконані вимоги біржі до кількості та обсягу угод з акціями по 1 та 2 рівням лістингу);

-     Загальна кількість акцій  1 022 432 914;

-     Кількість та рівень угод в 2013 році - 5 угод від 2000 акцій до 50000 акцій.

. Як показав аналіз, при загальному падінні в 2011  2013 рр. індексу вартості українських акцій на фондовій біржі «Українська біржа» на 60%, ринковий курс акцій ПАТ «Карлсберг Україна» залишається в діапазоні 2,3 - 2,6 грн./ акцію при номіналі в 1,0 грн./ акцію, але основний власник пакету 94,2% акцій - дочірній холдинг ВВН(Швеція) пивного холдингу Carlsberg Group (Данія) не висуває на біржові торги акції, тому тільки міноритарні власники акцій епізодично пропонують ці акції до торгів (на рівні 50000 акцій). В той же час, основним покупцем цих акцій виступає холдинг ВВН, який періодично нарощує свій пакет акцій до рівня 100% (стратегія повного викупу акцій, реалізована в Росії).

. В Україні холдинг BBH/ Сarlsberg, працюючий як підприємство з 100% іноземними інвестиціями ПАТ „Карлсберг Україна”, у 2007  2012 рр. підвищив займаєму ринку виробництва пива з 18,8% у 2007 році до 29,3% у 2012 році та 2 рейтингове місце після бельгійського світового холдингу AnhauserBusch Inbev, який займає перше місце в світі по обсягам виробництва пива.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз діяльності холдингів Baltic Beverages Holding (Швеція) / Carlsberg Group (Данія) в Росії дає можливість констатувати наступне:

. Згідно новій редакції Статуту (2013 р.) відкрите акціонерне товариство „Пивоварена компанія „Балтика” (м. СанктПетербург, Росія) є комерційною організацією з іноземними інвестиціями по законодавству Російської Федерації та входить в групу компаній Carlsberg (100% статутного капіталу Товариства контролюється компанією Carlsberg A/S (Данія) через свої дочірні товариства Baltic Beverages Holding Aktiebolag (Швеція) та HolstenBrauerei Aktiengesellshaft (Німеччина), яким належать на праві власності 99,9% та 0,1% акцій статутного капіталу ВАТ „Балтика”, відповідно).

. Статутний капітал ВАТ „Балтика” складає 156 087 093 рубля РФ, який поділений на 156 087 093 простих іменних бездокументарних акцій номінальною вартістю 1 рубль/акція.

Згідно Статуту, ВАТ „Пивоварена компанія „Балтика” після серії злиттів та перейменувань, окрім центрального пивовареного заводу „Балтика - СанктПетербург” та апарату управління в м. СанктПетербург, структурно складається із 9 регіональних безбалансових філій - пивних заводів в Російській Федерації, 4 контролюємих дочірніх пивних заводів за кордоном та 75 представництв по рекламі і реалізації продукції в різних країнах світу.

. За підсумками 2012 року датський пивоварний концерн Carlsberg, що володіє російським ВАТ "Пивоварна компанія "Балтика", збільшив обсяг реалізованої продукції на 2%. Частка датського концерну на російському пивному ринку в 2012 році залишилася на рівні 2011 року й склала 38,2%.

. Аналіз динаміки росту біржового курсу акцій ПАТ „Балтика” показав, що в 2012 році він досяг рівня 1550 руб./акцію при номіналі в 1 руб./ акцію. Після скуповування за цією ціною (курс акції = 1550) холдингом Carlsberg у міноритарних власників(4,7%) пакету 100% акцій біржовий обіг зупинений (8.10.2012). На Україні при курсі акції =2,6 міноритарні акціонери не продають свої пакети холдингу Carlsberg.

В рекомендаційному розділі дипломного дослідження обгрунтовані пропозиції:

. Щодо удосконалення законодавчого та нормативного режимів діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Проведений аналіз законодавства України показує, що інших спеціалізованих договорів про діяльність транснаціональних компаній в Україні на даний час немає, окрім міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та Законів України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, „Про режим іноземного інвестування„ „Про акціонерні товариства в Україні”, в яких встановлені порядки:

портфельних та прямих іноземних інвестицій в публічні акціонерні товариства в Україні шляхом придбання пакетів їх акцій;

переходу підприємств України під повний контроль іноземного інвестора, тобто створення дочірнього підприємства, для чого необхідно згода Антимонопольного Комітету України;

порядок репатріації доходів іноземного інвестора з України у вигляді дивідендів, процентів та роялті;

порядок сплати податків на прибуток дочірніх підприємств та податку на доходи фізичних осіб дочірніх підприємств.

Таким чином, нагальною необхідністю для України є розробка та прийняття закону „Про діяльність транснаціональних компаній та міжнародних холдингів в Україні”, в якому необхідно чітко обумовити:

Термін „контролюєме міжнародним холдингом(холдингами) підприємство - резидент України”, підприємство у якого від 25% до 50% акцій належать одній юридичній особі  іноземному міжнародному холдингу;

Термін „дочірнє підприємство міжнародного холдингу - резидент України”, підприємство у якого від 50%(+1 акція) до 96,5% акцій належать одній юридичній особі  іноземному міжнародному холдингу;

Термін „ підприємство з іноземними інвестиціями - резидент України”, підприємство у якого від 10% до 100% акцій належать іноземним інвесторам, але частка кожного з них не перевищує 10% і вони не є пов’язаними між собою особами;

Термін „ постійне представництво міжнародного холдингу - нерезидент України”, підприємство у якого 100% акцій належать одній юридичній особі - іноземному міжнародному холдингу.

Після прийняття такого закону необхідно переузгодити двосторонні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування в рамках уточнення податкових пільг при репатріації доходів від іноземних інвестицій в залежності від визначення класу підприємства України.

. Щодо удосконалення інвестиційної діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Аналіз ефективності інвестиційної діяльності міжнародних холдингів в Україні виявив ряд правових та економічних недоліків в визначенні статусу дочірніх підприємств міжнародних холдингів в Україні, тобто відсутність зміни державного регулювання діяльності підприємства з іноземними інвестиціями, в якому частка акцій іноземного холдингу перевищує 50% та досягає 100%.

Таким чином, з одного боку, міжнародний холдинг за визначенням володіє блокуючим чи контрольним пакетом акцій національного дочірнього підприємства України, тобто є стратегічним інвестором, а з другого боку ніяких законодавчо встановлених інвестиційних вимог до стратегічного іноземного інвестора Антимонопольний комітет України при наданні згоди на придбання блокуючого або контрольного пакету акцій поглинаємого міжнародним холдингом підприємства України не передбачає.

Таким чином, основною пропозицією проведеного дослідження є внесення в Закон України „Про режим іноземного інвестування” додаткових статтей:

а) При внесенні іноземною юридичною особою прямої іноземної інвестиції в сумарному розмірі більше 50%(контрольний пакет) обсягу статутного фонду підприємства України вона визнається „міжнародним холдингом” ("бенефіціарним власником" підприємства України, яке відповідно визнається „пов’язаним” дочірнім підприємством міжнародного холдингу”) і повинна:

надати легалізовані документи країни юрисдикції про походження коштів інвестиції та їх оподаткування в країні юрисдикції;

отримати в Антимонопольному комітеті України згоду на придбання контрольного пакету акцій та надати бізнесплан інвестиційних зобов’язань щодо діяльності свого дочірнього підприємства в Україні, аналогічних Закону України „Про приватизацію державного майна”.

б) При невиконанні на протязі обумовленого сроку наданих інвестиційних зобов’язань в законодавчому порядку іноземна юридична особа позбавляється статусу "бенефіціарного власника" підприємства України, що відповідно відміняє для нього всі податкові пільги двосторонньої угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та державою іноземної юрисдикції інвестора. Позбавлення статусу "бенефіціарного власника" підприємства України залишає іноземну юридичну особу іноземних інвестором в рамках двосторонньої угоди про сприяння залученню та захисту взаємних інвестицій між Україною та державою іноземної юрисдикції інвестора.

. Щодо удосконалення податкового регулювання діяльності міжнародних холдингів в Україні.

Як результат проведеного узагальнення можна викласти наступні пропозиції щодо удосконалення оподаткування діяльності міжнародних холдингів в Україні:

а) Доцільно переглянути договори про уникнення подвійного оподаткування з іноземними країнами з метою встановлення оптимальних ставок оподаткування доходів „у джерела” (тобто збільшити податки на репатріацію доходів з України) для обмеження відтоку капіталу та стимулювати процеси реінвестування отриманих прибутків в національну економіку;

б) Необхідно використати всі можливості двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування для встановлення реальних володарів материнських компаній міжнародних холдингів в іноземних юрисдикціях з метою легалізація „псевдоіноземних” прямих інвесторів в процесах поглинання підприємств України.

При виявленні випадків „псевдоіноземного” прямого інвестування з поглинанням підприємств України ввести процедури законодавчого процесу сняття з наданих інвестицій статуту „іноземних” з відповідним зняттям режимів пільгової репатріації доходів дочірніх українських підприємств в материнські „псевдоіноземні” компанії.

в) З метою обмеження використання занижених / завищених трансфертних цін в операціях між пов’язаними підприємствами міжнародних холдингів, доцільно удосконалити Податковий Кодекс щодо нормативів „звичайних цін” для легалізованих пов’язаних підприємств міжнародних холдингів, які б передбачали б додаткову прозору систему аналізу ціноутворення в цих операціях.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз стану охорони праці та безпеки в надзвичайних умовах на ПАТ „Карлсберг Україна” показав, що на всіх виробництвах стратегія розвитку компанії Carlsberg Ukraine заснована на європейських загальноприйнятих принципах успішного економічного існування компаній, одним з яких виступає Кодекс корпоративної соціальної відповідальністі (ККСВ). Згідно ККСВ, до „Політики Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки” додано "Обов'язки Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки" та "Керівні принципи Carlsberg Group з охорони здоров'я та техніки безпеки". Для виконання умов ККСВ, на заводах ПАТ «Карлсберг Україна» встановлено найновіше обладнання пивної промисловості виробництва Бельгії, Німеччини і Швейцарії, яке забезпечує технологічний процес, побудований із врахуванням останніх технологій енергозбереження, охорони здоров'я та навколишнього середовища. Заводи Carlsberg Ukraine отримали сертифікати міжнародних стандартів ISO 9001 (управління якістю продукції) і ISO 14001 (екологічна безпека підприємства і охорона навколишнього середовища), що є значним позитивним для України результатом поглинання вітчизняних заводів міжнародними пивними холдингами.

Практичне значення отриманих результатів дипломного дослідження полягає в обгрунтуванні необхідності внесення в законодавчі та нормативні документи України виважену термінологію та економічну специфікацію для суб’єктів транснаціональних компаній (ТНК) - „міжнародний холдинг”, „материнська компанія міжнародного холдингу”, „дочірня компанія міжнародного холдингу”, „контролюєма компанія міжнародного холдингу”, а також необхідності внесення змін в інвестиційне та податкове законодавство України щодо державного контролю за діяльністью пов’язаних економічних структур міжнародних холдингів, маючи метою економічний розвиток та економічну безпеку України при інтеграції в світові транснаціональні недержавні економічні структури.

Список використаних джерел

1. Андрущенко І.В. Оптимізація оподаткування в системі міжнародної діяльності інтегрованих корпоративних структур / І.В.Андрущенко // Збірник наукових праць Національного університету податкової служби України, №1,2009. - с.11  17

. Австрийские холдинги / Интеллект Капитал Консалтинг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://icc.dn.ua/holding%companies/austrian%holding 10.04.2013 р. Загол. з екрану

. Бедрій Я. І. Безпека життєдіяльності.Навчальний посібник./ Я.І.Бедрій. -Київ: Кондор, 2009.  286 с

. Бунецька Н.В. Організаційні основи створення агрохолдингів / Н.В.Бунецька, Полтавська державна аграрна академія.  [Електронний ресурс]. // Формування структур підприємництва і агробізнесу. - Режим доступу: http://agroua.net/economics/documents/category138/doc276.

. Вишневский А. Международные холдинговые структуры для украинского бизнеса [Електронний ресурс] / А. Вишневский, Р.Огневюк. - Режим доступу: http://conf.ligazakon.ua/conference/holding.htm. - 09.02.2010.

. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436IV / Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом N 5480VI від 06.11.2012.  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/43615

. Данников В.В. Холдинги в нефтегазовом бизнесе: Стратегия и управление. / В.В. Данников. - М.:ЭлвойсМ. - 2004. - 464с.

. Датские холдинги / Интеллект Капитал Консалтинг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://icc.dn.ua/holdingcompanies/danishholding 10.04.2013 р. Загол. з екрану

. Дахно І.І. Міжнародне економічне право. - 3тє вид., перероб. і доповн./ І.І.Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 272 с.

. Державні будівельні норми України, „Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд” (ДБН В.2.5272006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006.  [Електронний документ] - режим доступу: http://www.mebius.ua/files/normativy /1004621.doc

. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.0285 „ Производственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 року N 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 року  [Електронний документ] - режим доступу: http://infobuild.com.ua/normativ/detail.php?ID=40964

. Державні будівельні норми України ДБН В.2.228:2010 « Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення»  [Електронний документ] - режим доступу: http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/110806

. Державні будівельні норми "Пожежна безпека об'єктів

будівництва", затверджені наказом Держбуду України від

03.12.2002 N 88 (ДБН В.1.1.72002)  [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/zahistvidpozhezhi.pozhezhnabezpekaobektivbudivnictvanor300.html

. Дєєва Н.М. Управління корпоративними фінансами. Навчальний посібник. / Н.М.Дєєва, В.Я.Олійник, Т.Ф.Григораш, Г.В.Григораш, А.В.Буряк.  К.: Центр учбової літератури, 2007.  200 с.

15. ДНАОП 1.8.101.1397 (НПАОП 15.91.1397) „Правила безпеки при виробництві солоду,пива та безалкогольних напоїв” / Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22.04.97 № 98

16. Договір між Урядом СРСР і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна від 29 жовтня 1982 року  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/196_050

17. Домарецький В.А. Технологія солоду та пива: Підручник / В.А.Домарецький.  Київ: «Фірма «ІНКОС», 2006.  426 с.

18. ДСТУ Б В.2.538:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.  К.; Діє з 01.01.2009.

19. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності. Статистичний збірник Державної служби статистики України 2005 2012 рр. /http://www.ukrstat.gov.ua 2013. - 65 с.

20. Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403VI - [Електронний документ]. - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/540317

21. Козак Ю.Г. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. Видання 3тє, перероб. та доп./ Ю.Г.Козак, Н.С.Логвінова, В.В.Ковалевський - Київ: Центр учбовової літератури, 2007  640 с.

. Козак Ю.Г. Міжнародне оподаткування:Навчальний посібник / Ю.Г.Козак, В.М.Сліп.  Київ, Центр навчальної літератури, 2003. - 550 с.

. Конвенція між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень / Конвенцію ратифіковано Законом N 135/96ВР (135/96ВР)

від 23.04.96  [Електронний документ] - режим доступу:   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/752_001/page2

. Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно / Конвенцію ратифіковано Законом N 433/96ВР від 29.10.96, ВВР, 1996, N 50, ст.275)   [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/056_688/page2

. Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно / Конвенцію ратифіковано Законом N 341/96ВР від 12.07.96.  [Електронний документ] - режим доступу:   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/208_669/page2

. Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (від 08.11.2012)  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/196_016

27. Лукач І.В. Правове становище холдингових компаній за законодавством України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний унт ім. Тараса Шевченка. - К., 2007. - 241 с.

28. Міжнародне приватне право. Навчальний посібник // За загальною редакцією професора В. М. Гайворонського, професора В. П. Жушмана // Київ. Юрінком Інтер, 2007. - 1203 с.

. Міжнародне приватне право. навч. посіб. / За ред. С. Г. Кузьменка. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 316 с. - http://shron.chtyvo.org.ua/ Aliabieva_NV/Mizhnarodne_pryvatne_pravo.pdf

. Молчанова Е. (к.е.н., доцент КНЕУ) Взаємодія транснаціональних корпорацій з національними економіками на прикладі України (економічний огляд) // Фонд ім. Фрідріха Еберта, Представництво в Україні, 2012  Всі тексти доступні за вебадресою: http://www.fes.kiev.ua

. Момот Т. В. Вартісноорієнтований організаційноекономічний механізм корпоративного управління холдинговими компаніями: стратегія отримання комбінаторних переваг: монографія // Т. В. Момот, М. В. Кадничанський,

О. А. Лобанов, Н. В. Рудь. - Х.: Фактор, 2010. - 220 c.

. НайчукХрущ М.Б. Формування та економічне оцінювання діяльності холдингових структур[автореферат] // М.Б. НайчукХрущ - Львів. - 2007. - 23с.

. НАПБ Б.03.0022007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою(взамен ОНТП 86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007  [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/normiviznachennjakategoriiprimishenbudinkivtazovnishninor7322.html

34. НПАОП 0.00  1.29  07 Правила захисту від статичної електрики.

35. Невмержицька Н.Ю. Оподаткування холдингових структур в Україні / Н.Ю. Невмержицька / Журнал „Наука і економіка”, № 4, 2011. - С.34  43

. Никифоров О.В. Способи утворення холдингових компаній в Україні / О. В. Никифоров // Экономика и право. - 2010. - № 3. - С. 80-83.

37. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник / В.Є.Новицький. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

38. Опришко В. Міжнародне економічне право: Підручник / В. Опришко, А. Коста, К. Квінтано та ін.; за наук. ред. В Опришка. - К.: КНЕУ, 2006. - 496 с.

. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. - К.: Основа, 2006 - 448 с.

40. Піскунова Л. Е. Безпека життєдіяльності // Л.Е. Піскунова, В.А.Прилипко, Т.О. Зубок.  К.: Академія, 2012. - 224 с.

41. Пилипюк І. Оптимізація й захист бізнесу з використанням холдингових структур/І.Пилипюк / Журнал «Практика управління», №12(12), 2007. - С.48 53

. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755VI / Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом №5519VI від 06.12.2012).  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/275517

. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91  [Електронний документ] - режим доступу: http://safetyrtc.com/view_post.php?id=76

44. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012)  [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z141004

45. Про режим іноземного інвестування / Закон України від 19 березня 1996 року N 93/96ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законами станом N 4835VI від 24.05.2012)

. Про інвестиційну діяльність / Закон України від18 вересня 1991 року N 1560XII (Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом N 5492VI від 20.11.2012).  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/156012/page2

. Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження / Закон України від 17 лютого 2000 року N 1457III (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 1819, ст.267).  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/145714

. Про захист економічної конкуренції / Закон України від 11 січня 2001 року N 2210III (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3567VI від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.36) .  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/221014/page2

. Про захист іноземних інвестицій на Україні / Закон України від 10 вересня 1991 року N 1540аXII.  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1540%D0%B012

. Про зовнішньоекономічну діяльність / Закон України від 16 квітня 1991 року N 959XII (Із змінами, внесеними згідно із Законами станом N 5480VI від 06.11.2012) .  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/95912/page3

. Про акціонерні товариства / Закон України від 17.09.2008 № 514VI (Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом N 4969VI від 19.06.2012).  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/51417

. Про холдингові компанії в Україні / Закон України від 15 березня 2006 року N 3528IV (Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом N 4498VI від 13.03.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.480).  [Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/352815

. Про ратифікацію Конвенції про транснаціональні корпорації / Закон України від 13 липня 1999 року N 921XIV зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=92114

. Про банки і банківську діяльність / Закон України від 7 грудня 2000 року N 2121III (Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом N 5463VI від 16.10.2012)  [Електронний документ] - режим доступу:

. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг / Закон України від 12 липня 2001 року N 2664III (Із змінами внесеними Законами України станом N 5410VI) від 02.10.2012)  Електронний документ] - режим доступу:  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/266414

. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Електронний ресурс]: закон України: [прийнято ВР 16.07.1999 р. № 996XIV]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=99614.

57. Про міжнародне приватне право / Закон України від 23 червня 2005 року N 2709IV (Із змінами, внесеними згідно з Законами України станом від4212VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 3233, ст.413)  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/270915

58. Про приватизація Державного майна / закон України від 4 березня 1992 року № 2163XII ({Із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083VI від 05.07.2012}  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/216312

. Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів / Наказ Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів N 1315 від 12.12.2012)

. Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію) / Затверджене Антимонопольним Комітетом України, Розпорядження № 33р від 19.02.2002 (Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями Антимонопольного комітету N 367р від 13.07.2011) 

61. Про охорону праці /Закон України від 14 жовтня 1992 року N2694XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на N 3458VI від 02.06.2011[Електронний документ].-режим доступу:  http://zakon1.rada.gov. ua/ laws/show/269412

62. Псарева В.А. Холдинговые отношения: [теория и метод. аспекты] / В.А. Псарева - М.: Высшее образование и Наука, 2003. - 234 с.

. Рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування // Державна податкова служба України, лист 27.12.12 №12744/0/7112/121017  http://sts.gov.ua/diyalnist/mijnarodne/normativnopravoviatty/80816.html

. Рогач О.І. Міжнародні інвестиції. Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій /О.І.Рогач. - Київ: Либідь, 2005.  720с.

. Сазонець І.Л. Податкові преференції для реєстрації холдингових компаній у країнах світу / І.Л. Сазонець, М.М. Лещенко // Сучасні тенденції розвитку наукової думки: матеріали ІІ Міжнародної науковопракт. конф., Київ, Лондон, 31 січня - 14 лютого 2011 року / Всеукраїнська академічна спілка спеціалістів професійної оцінки наукових досліджень і педагогічної діяльності. - Одеса, 2011. - С. 139-141.

66. СНіП 2.04.0591 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 "Про проект Зміни N 4 СНиП 2.04.0591 "Опалення, вентиляція та кондиціювання"   [Електронний документ] - режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1811315.jsp

67. Способи управління податковими витратами [Електронний ресурс] // Фінансовий аналіз:корпоративний журнал. - 29.10.2010. - Режим доступу: http://financemonster. ru/analiz/sposobiupravlinnyapodatkovimivitratami.

. Статут публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» (десята редакція) / Затверджений рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич», протокол № 32 від 8 жовтня 2012 року -[Електронний документ]. - режим доступу:

. Угода між Урядом України та Урядом Королівства Швеція про сприяння та взаємний захист інвестицій / Дата набуття чинності 01.03.1997 р. (Угоду ратифіковано Законом N 645/96ВР від 25.12.96)  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/752_706

. Угода між Урядом України та Урядом Королівства Данія про сприяння та взаємний захист інвестицій / Дата набуття чинності 29.04.1994 р.  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/208_002

. Уманців Г.В. Холдингові компанії та промисловофінансові групи у сучасній економіці: Моногр. / Г.В. Уманців. - К.: Альтерпрес: Вірар, 2002. - 430 с.

. Устав открытого акционерного общества «Пивоваренная компания «Балтика» (новая редакция 2013 года) / Утвержден решением общего собрания акционеров ОАО «Пивоваренная компания «Балтика», протокол № 36 от 21 января 2013 года.  -[Електронний документ]. - режим доступу:

. Хартія економічних прав і обов’язків держав (ООН  12.12.1974)  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_077

. Цивільний кодекс України: закон України: [прийнято ВР 16 січня 2003 р.] // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - Ст. 461.

. Чубарєв В.Л. Міжнародне економічне право: підруч. / В.Л. Чубарєв. - К.: Хрінком Інтер, 2009. - 368 с.

. Шиткина И. С. Холдинги: правовое регулирование и корпоративное управление: научн.практ. издание./ И.С. Шиткина. - М.: Волтерс Клувер, 2006. 648 с.

77. Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування // Державна податкова служба України, лист 14.01.13 №536/7/121017  http://sts.gov.ua/diyalnist/mijnarodne/chinnidvostoronnimijuryado/83134.html

. Юніна К. Податкові пільги для холдингових компаній, зареєстрованих в Нідерландах / К. Юніна // Фінансовий ринок України. - 2010. - № 9. - С. 35-37.

. Юніна К. Типові помилки міжнародного податкового планування / К. Юніна // Щотижневик «Правовий тиждень». - 16.12.2008. - № 51(124).

. Як знизити податки з допомогою європейського холдингу // Фінансовий аналіз. Корпоративний журнал [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://financemonster. ru/analiz/yakznizitipodatkizdopomogoyuyevropeyskogoholdingu. вересень №06. - 2010р. Загол. з екрану.

. Якубовський С.О. Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності: Навч. посібник / За ред. С.О. Якубовського, Ю.Г. Козака, О.В. Савчука - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 488с.

. http://corporate.baltika.ru/  Корпоративний Інтернет сайт ВАТ „Пивоваренна компанія „Балтика”, 2013

. http://ru.carlsbergukraine.com/  Корпоративний Інтернетсайт ПАТ „Карлсберг Україна”, 2013

. http://www.smida.gov.ua - Офіційний Інтернетсайт Національної комісії з цінних паперів та фондової біржі, 2013

. http://www.ux.ua - Офіційний Інтернетсайт фондової біржі „Українська біржа”, 2013

. http://www.heinekenrussia.ru/  офіційний Інтернетсайт концерна HEINEKEN (Нідерланди) в Росії, 2013

. http://www.heineken.com/ua/heineken.aspx  офіційний Інтернетсайт представництва концерна HEINEKEN (Нідерланди) в Україні, 2013

. http://www.suninbev.com.ua/  Офіційний Інтернетсайт концерна AnheuserBusch InBev (Бельгія) в Україні, 2013

. http://www.suninbev.ru/  Офіційний Інтернетсайт концерна AnheuserBusch InBev (Бельгія) в Росії, 2013

. http://www.sabmillerrus.ru/  Офіційний Інтернетсайт объединенной группы Efes Rus концернов SABMiller (Великобритания) и Anadolu EFES (Турция) в Росії, 2013

. http://www.sarmat.ua/  Офіційний Інтернетсайт ЧАО «Эфес Украина». Концерна Efes Breweries International (Турция) в Україні, 2013

92. http://obolon.ua/rus/  Офіційний Інтернетсайт корпорації „Оболонь” (Україна), 2013

. http://www.pivnoedelo.info/2013/03/25/ efesukrainekardinalnoobnovilavebsajtbrendasarmat/  Міжнародний Інтернетжурнал „Пивное дело”, 2013

94. http://www.ukrstat.gov.ua - Офіційний Інтернетсайт Державної служби статистики України, 2013

. http://www.gks.ru/  Официальный Интернетсайт Федеральной службы государственной статистики Российской Федерации, 2013

. http://stocks.investfunds.ru/stocks/210/  Інтернетсайт біржових курсів цінних паперів емітентів на ММВБ, Росія, 2013

. http://www.scm.com.ua/ - Офіційний Інтернетсайт групи ПрАТ „Систем кепітал Менеджмент”, 2013

98. http://texbezbeka.in.ua/index.php?per=12 - Інтернет сайт „Техніка безпеки та охорона праці в Україні”, 2012

99. http://ibud.ua/ua/statya/konturzazemleniyakonstruktsiyavyborzazemlitelya 100857  Довідковий Інтернет сайт будівельного порталу iBUD UA, 2012