Транспортно-технологічне забезпечення виконання митних процедур

Транспортно-технологічне забезпечення виконання митних процедур

ВСТУП

Зовнішня політика України у сфері економіки має спрямований європейський напрям. У зв’язку з цим інтеграція транспортної системи України в європейські структури, питання спрощення та удосконалення митних процедур і підвищення ефективності митного контролю та митного оформлення експортно-імпортного вантажопотоку набуває особливої актуальності. Вирішення вказаних проблем передбачає подальше удосконалення транспортних технологій та їх узгодження з виробничими, торгівельними, складськими і митними технологіями.

Залізничний та автомобільний транспорт є однією із основних складових відповідної галузі економіки України та являють собою найважливіші елементи транспортної системи. Пріоритетним для цих видів транспорту є розвиток мережі міжнародних транспортних коридорів, що проходять по території України, які базуються на таких принципах: модернізація інфраструктури; удосконалення транспортно-митних технологій; організація прискореного просування вантажопотоків зовнішньоторговельних і транзитних вантажів за рахунок концентрації та маршрутизації; поліпшення взаємодії різних видів транспорту в транспортних вузлах, розвиток інтермодальних систем міжнародних перевезень; створення єдиного інформаційного поля для перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів, експедиторів, органів державного контролю.

Особливе місце в розробці та реалізації зазначених положень належить митницям. Розробка та удосконалення технології митного оформлення і контролю вантажів, що переміщуються залізничним та автомобільним транспортом є одним з основних напрямків її роботи. У зв’язку із вступом України до СОТ імпортні та експортні формальності і документація повинні бути максимально скорочені та спрощені.

Метою наукової роботи є дослідження організаційно-правового та транспортно-технологічного зебезпечення виконання митних процедур в митниці призначення при міжнародних перевезеннях вантажів з метою виявлення факторів, що безпосередньо впливають на швидкість та ефективність здійснення митного контролю та оформлення транспортних засобів на вантажному митному комплексі.

1       ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ТА ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗЕБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ ВАНТАЖІВ

1.1 Організаційно-правове забезпечення виконання митних процедур

Перевізний процес включає в себе декілька етапів, а саме: підготовка вантажу до відправлення, його накопичення на складі відправника, операції щодо доставки вантажу до терміналів, приймання вантажу до відправлення, навантаження, прямування до місця призначення, перетин кордону та пов’язані з цим операції (проходження митних процедур та митного оформлення), вивантаження та видача вантажу вантажоодержувачу.

Одним з головних етапів перевезення є перетин кордону та операції пов’язані з цим. Від ефективності функціонування цієї системи буде залежати багато факторів, тому держава в цій сфері повинна створювати всі умови для досягнення певних цілей, а саме здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, за переміщенням товарів та інших предметів між митницями України, оперативного реагування у разі виникнення ускладнень чи непередбачених ситуацій під час переміщення, вдосконалення і спрощення порядку митного контролю й митного оформлення товарів, створення сприятливих умов для прискорення товарообігу через митний кордон України тощо.

Одними із основних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини в цій сфері діяльності є накази [1,3,5] та інші нормативні документи.

Важливі моменти, які впливають на ефективність перевізного процесу, прописані у наказі [3], який встановлює та регулює часові нормативи митного контролю та митного оформлення. Так, митний контроль та оформлення товарів за вантажною митною декларацією, в якій заявлено не більше 10 товарних підкатегорій, здійснюється посадовими особами митного органу у строк, що не перевищує 2 годин. До цього строку не включається час, необхідний для:

-     проведення митних процедур поза місцем розташування митного органу;

-        проведення митного огляду;

         проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів;

         розгляду запитів спеціалізованими підрозділами митного органу;

         надання декларантом додаткових документів, потрібних для підтвердження митної вартості та додаткової документальної інформації про характеристики товару, якi мають визначальне значення для його класифiкацiї згідно з УКТЗЕД.

Митний огляд товарів проводиться протягом 2 годин, якщо в такому огляді не приймають участь представники інших контролюючих органів та немає необхідності проведення суцільного огляду [3].

1.2    Транспортно-технологічне забезпечення виконання митних процедур при міжнародних перевезеннях вантажів

Функціонування об’єктів транспортно-митної інфраструктури

Вантажний митний комплекс є важливим структурним елементом системи управління міжнародними перевезеннями, де здійснюється основний обсяг початково-кінцевих операцій (приймання до перевезення, зважування, зберігання, навантаження, розвантаження, сортування і видача вантажів; оформлення перевізних документів та проведення розрахунків за перевезення та надані послуги; транспортно-експедиційне обслуговування вантажовласників та ін.; виконання митного контролю і оформлення та проведення інших видів державного контролю).

Згідно з митним кодексом України вантажний митний комплекс - це визначена Держмитслужбою України ділянка території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України [1]. На території ВМК діє зона митного контролю.

Товари та інші предмети знаходяться під митним контролем в ЗМК з моменту їх ввезення на територію цієї зони і до моменту завершення митних процедур.

Розміщення, переміщення товарів та інших предметів по території ЗМК або за її межі можливе тільки з дозволу посадових осіб митниці.

На схемі (рис. 1.1) зображена постійна зона митного контролю в місці розташування ВМО №3 Дніпропетровської митниці на території Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски». На його території знаходяться представники державної митної служби та інших державних контролюючих органів, тому вантаж на станцію призначення потраплятє в розмитненому стані.

Діяльність центру „Ліски” полягає у наданні послуг транспортної та складської логістики з використанням власних виробничих потужностей і транспортних засобів; утриманні парку контейнерів і рухомого складу, організації доставки вантажів за схемою „від дверей до дверей”; організації перевезення вантажів у спеціалізованих та універсальних контейнерах морським, залізничним і автомобільним транспортом; організації контейнерних поїздів і поїздів комбінованого транспорту; наданні повного комплексу послуг навантажувально- розвантажувальних робіт; організації послуг проведення митного огляду та оформлення документів та ін.

Використання ВМК, вантажних терміналів при здійсненні митного контролю та митного оформлення - сучасна форма обслуговування суб’єктів ЗЕД та перевізників.

Основною метою створення ВМК є пiдвищення ефективностi митного та iнших видiв державного контролю, митного оформлення товарiв i транспортних засобiв шляхом комплексного використання об'єктiв ВМК; полiпшення екологiчного стану на митному кордонi й у мiсцях митного прискорення товарообiгу та збiльшення пропускної спроможностi пунктiв пропуску через державний кордон України. Здійснення митного контролю та митного оформлення з використанням ВМК сприяє ефективності роботи щодо контролю за доставлянням вантажів до митниць призначення та посиленню боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

транспортний митний зона контроль

Відповідно до [1] вимоги, яким повинен відповідати ВМК, встановлюються постановою Кабінету Міністрів України [4].

Також Держмитслужба, плануючи співпрацю з ВМК, встановила обов’язкові наступні вимоги: документальне підтвердження власником ВМК права користування земельною ділянкою, на котрій знаходиться ВМК (автопорт, автотермінал); економічне обгрунтування доцільності та ефективності функціонування ВМК (автопорту, автотерміналу); можливість забезпечення власником передбачених організаційних, технічних та технологічних вимог; надання облаштованого приміщення для розміщення та функціонування підрозділу митниці; забезпечення цілодобової охорони підрозділами підприємств державної охорони або підприємствами, що мають відповідну ліцензію МВС; укладення типової угоди між митницею та власником вантажного митного комплексу.

Предметом угоди про співробітництво між митницею та ВМК є взаємне співробітництво сторін щодо здійснення пропуску (переміщення) транспортних засобів та товарів через митний кордон України, та в інших місцях, в межах яких митниця здійснює митний контроль та митне оформлення.

По схемах колійного розвитку ВМК можуть бути тупикові, наскрізні й змішані. Вибір тієї або іншої схеми залежить від місцевих умов і обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.

Від схеми зовнішнього планування та його оперативної зони залежать тривалість виконання маневрових операцій з вагонами, час обслуговування автомобільного транспорту, безпека переміщення вагонів, автомобілів і інших транспортних засобів, витрати, пов'язані зі спорудженням і обслуговуванням комплексу.

Слід зазначити, інструментарій логістики широко застосовується у різних сферах діяльності. Митна логістика - це одна із функціональних складових логістики, яка вирішує питання переміщення матеріальних потоків через митний кордон, і разом із транспортною та складською логістикою повинна бути застосована при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності.

Транспортно-митна інфраструктура розглядається як складова частина системи управління міжнародними перевезеннями, що взаємодіє з іншими учасниками процесу переміщення експортно-імпортного вантажопотоку, а за своєю суттю є одним із основних структурних елементів транспортно-логістичного центру [8].

Основними завданнями підвищення ефективності роботи об’єктів транспортно-митної інфраструктури є дослідження послідовності технологічних операцій та митних процедур з вантажами, що переміщуються залізничним та автомобільним видами транспорту для визначення шляхів удосконалення та скорочення часу на їх виконання, а також аналіз статистичних даних надходження експортно-імпортного вантажопотоку, часу на виконання початково-кінцевих операцій та тривалості виконання митних процедур в митниці призначення (відправлення).

Важливе значення має комплексний контроль над перевезеннями, заснований на широкому використанні сучасних електронних, комунікаційних, інформаційних технологій. Для створення безпечних і надійних транспортних потоків важливо забезпечити наявність у контролюючих служб повної та достовірної інформації про рух у режимі on-lіne і випереджальної інформації про можливі зміни, події на трасі, здатних вплинути на рух на запланованих маршрутах, або привести до зриву твердих і напружених маршрутних графіків.

Вирішення вказаних проблем передбачає подальше удосконалення транспортних технологій та їх узгодження з виробничими, торговельними, складськими і митними технологіями.

Особливе місце в розробці та реалізації зазначених положень належить митницям, одним з основних напрямків роботи яких є розробка та удосконалення технології митного оформлення і контролю вантажів, що переміщуються залізничним та автомобільним транспортом [8].

Тривалість митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів безпосередньо впливає на швидкість товарообігу і тому має принципове значення для митних органів, учасників ЗЕД, перевізників і інших зацікавлених осіб. Чим менше витрачається часу на митне оформлення, тим менше витрати учасника ЗЕД і перевізника, тим вище ефективність зовнішньоторговельних операцій за інших рівних умов.

Слід зазначити, що час на забезпечення митного оформлення, можна розділити на продуктивний та непродуктивний. Під продуктивним варто розуміти час на виконання конкретних технологічних операцій, а до непродуктивного віднести час на:

·        доставку інспектора митниці на станцію призначення, та повернення його в митницю для завершення митного оформлення вантажу.

·        очікування на проведення митного огляду на станції призначення, внаслідок несвоєчасної підготовки вагонів та АТЗ;

·        витрачений час внаслідок неповної або помилкової інформації заявленої уповноваженою на декларування особою [9].

Тому з метою скорочення часу на митне оформлення та контроль доцільно, у першу чергу, скорочувати час на непродуктивні технологічні операції в процесі митного оформлення.

Послідовність виконання технологічних операцій та митних процедур в митниці призначення з вантажами що переміщуються залізничним транспортом зазначено в наказі [6], а також в технологічному процесі роботи вантажної станції Дніпропетровськ-Ліски Придніпровської залізниці.

Створення ВМК на базі найбільш вантажонапружених та розвинених вантажних станцій в зоні діяльності митниці дозволить :

. Створити сприятливі умови праці всім суб’єктам, що приймають участь у виконанні митних процедур, за рахунок оптимізації їх концентрованого місцезнаходження, що надасть можливість ефективного планування та своєчасної координації їх дій і приведе до прискорення процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів та скорочення простоїв транспортних засобів;

. Поєднати експортно-імпортні вантажопотоки автомобільного та залізничного транспорту враховуючи зручне розташування вантажних станцій в межах міста, їх технічний розвиток (наявність складських та офісних приміщень, вантажної техніки та ін. ) [7].

Крім того на зазначених об’єктах необхідно розвивати митно-брокерські та банківські послуги, організовувати консигнаційну торгівельну діяльність, технічне обслуговування автотранспорту, обслуговування техперсоналу та водіїв, створити належні умови для їх ефективної роботи.

Запропоновані рішення по удосконаленню технологічних операцій та митних процедур в митниці призначення наближають транспортну систему України до високих європейських стандартів, що висуваються до сучасної транспортно-митної інфраструктури, а саме:

·        часовий інтервал між строком прийняття вантажів та відправленням вагонів, а також між прибуттям та готовністю вагонів до вивантаження не повинен перевищувати однієї години;

·        час простою автотранспортних засобів, що забезпечують завезення-вивезення вантажних одиниць на термінал не повинно перевищувати 20 хвилин;

·        розташування терміналу повинно обиратись таким чином, щоб до нього був швидкий та легкий доступ автодорогами від відправників та одержувачів вантажу, а в межах залізничної мережі він мав надійний зв'язок з магістральними залізничними лініями.

2. МОДЕЛЮВАННЯ ТРАНСПОРТНО-МИТНИХ ПРОЦЕДУР

2.1 Технологічний процес переміщення транспортних засобів вантажу та створення моделі такого процесу

Перевізний процес - це складна система операцій, під час узгодженої роботи якої здійснюється приймання, зберігання, переробка, переміщення та розподіл вантажу між споживачами. Як приклад, розглянемо переміщення товару, який рухається через митний кордон України у митному режимі імпорт та операції пов’язані з таким переміщенням, а саме прибуття транспортного засобу до пункту призначення (митниці призначення). Зобразимо цей процес на блок-схемі(рис. 2.1).

Для спрощення дослідження моделі розглянемо даний процес за допомогою програмного забезпечення Anylogic Professional. Anylogic - інструмент імітаційного моделювання, який підтримує всі підходи до створення імітаційних моделей: провесно-орієнтований (дискретно-випадковий), системно динамічний та агент ний, а також будь-яку їх комбінацію. Унікальність, гнучкість і потужність мови моделювання, що представляє Anylogic, дозволяє врахувати будь-який аспект системи, що моделюється, на будь-якому рівні деталізації. Інструментальні дані програми дають можливість швидко створювати моделі для широко спектру задач від моделювання виробництва, логістики, бізнес-процесів до стратегічних моделей розвитку компанії та ринку.

Імітаційне моделювання - метод, що дає можливість будувати моделі, які описують процеси так, як вони відбувались би насправді. Таку модель можна «програти» в часі як для одного випробовування, так і для великої їх кількості. При цьому результати будуть визначатись випадковим характером процесів.

Також імітаційне моделювання можна розглядати як метод дослідження, при якому система, що вивчається, замінюється моделлю, що з достатньою точністю описує реальну систему і з нею проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему.

Рис. 2.1 Схематичне відображення операцій, пов’язаних з переміщенням товару

Імітаційна модель на даному прикладі буде мати такий вигляд (рис.2.2).

Рис. 2.2 Схема візуалізації роботи ВМК

Рис. 2.3 Схема, що описує процес переміщення ТЗ по території ВМК

Опишемо дану модель більш детально. Представлена на рис 2.3 схема описує процес, що моделюється. Відповідно до прийнятих стандартів, блоки у діаграмі процесу розміщуються ланцюжком зліва на право, представляючи собою поступову послідовність операцій, що будуть здійснюватись над заявкою. Першим об’єктом у діаграмі процесу є об’єкт типу Source. Об’єкт Source генерує заявки певного типу. Заявки являють собою об’єкти, які виробляються, опрацьовуються, обслуговуються або будь-яким іншим способом піддаються дії процесу, що моделюється. Це можуть бути клієнти в системі обслуговування, деталі у системі виробництва. Документи в системі документообігу тощо. У нашому прикладі заявками будуть транспортні засоби, а об’єкт Source моделюватиме їх прибуття.

За цим об’єктом розміщується блок NetworkEnter. Даний об’єкт додає заявки до заданого місця ланцюга, в нашому випадку - це органи державної влади, що взаємодіють з митними органами та здійснюють різні види контролю (санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фіто санітарний, радіологічний, екологічний та контроль за переміщенням культурних цінностей).

NetworkSeize та NetworkRelease захвачує для заявки задану кількість ресурсів та відповідно звільняє їх.

Об’єкт Delay затримує заявку на заданий час. У нашій моделі цей об’єкт моделює затримку, пов’язану з проведенням процедур. Час затримки та кількість ресурсів, що можуть вміщуватись, регулюється і задається у відповідності до потреб та цілей моделювання.

Об’єкт NetworkExit <#"660014.files/image005.gif">

Рис. 2.4 - Мережеві ресурси

Мережеві ресурси можуть бути трьох типів: статичні, рухомі і переносні. Статичні ресурси розташовуються в заданому місці (одному або декількох вузлах мережі) і не можуть ні рухатися самі, ні бути перенесені іншими ресурсами. Прикладами статичних ресурсів можуть бути кімната, рентгенівський кабінет, контрольні ваги на заводі і т.д. Бігаючі ресурси можуть самостійно пересуватися, прикладами таких ресурсів можуть бути члени персоналу, вантажівки і т.д.

Переносні ресурси можуть переноситися по мережі за допомогою заявок і/або рухомих ресурсів. Прикладом переносного ресурсу є пересувна рентгеноустановка або візок. У рухомих і переносних ресурсів є базові місця розташування. При звільненні бігаючі і переносні ресурси можуть відповідно повертатися або переноситися у своє базове місце розташування. Мережеві ресурси задаються за допомогою об'єктів NetworkResourcePool. Ресурси одного типу (задані одним об'єктом NetworkResourcePool) можуть мати різні властивості, але заявка не може вибирати якийсь певний ресурс з їх загального числа: вона посилається на набір ресурсів одного типу просто по імені відповідного об'єкта NetworkResourcePool.

Обов’язковим елементом мережі є Network - він задає топологію мережі і управляє мережними ресурсами. Об'єкт Network автоматично створює на базі фігур мережу з відповідною топологією. Вузли мережі будуть названі по імені відповідних анімаційних фігур, саме на ці імена і будуть посилатися об'єкти блок-схеми.

2.2 Технологія роботи моделі перебування транспортного засобу на території вантажного митного комплексу

транспортний митний зона контроль

Для оцінки результативності транспортно-складських систем необхідно використовувати комплекс показників, які дозволяють здійснити оцінку як якості обслуговування, так і ефективності функціонування системи логістики складського комплексу взагалі. Правильне формування системи показників ефективності роботи транспортно-складського комплексу дозволяє сполучати процеси керування якістю та стратегічним розвитком зазначених об’єктів [10].

Всі техніко-економічні показники систем зберігання й переробки підрозділяються на три групи: загальні, якісні і відносні. Критерії ефективності можуть мати стратегічний або нормативний характер. До стратегічних відносяться такі показники, при досягненні яких можливо отримати стратегічні переваги. На практиці вони носять граничний характер, тобто це такі показники, до яких повинна прагнути складська система. Нормативні показники - це показники, які повинні підтримуватись у незмінному стані, маючи роль контрольного нормативу. Серед них можна виділити такі як пропускна здатність складу за період, коефіцієнт використання обсягу складу, швидкість обслуговування транспортного засобу на вхідному товаропотоці, комплексний коефіцієнт якості (відношення суми всіх помилок до загального планового товаропотоку, що відвантажується,розраховується в грошових, товарних, позиційних одиницях), експлуатаційні витрати складу за період.

В нашому випадку ми будемо досліджувати фактори, що безпосередньо впливатимуть на швидкість та ефективність здійснення митного контролю та оформлення транспортного засобу. За допомогою програми Anylogic Professional змоделюємо моделі, які будуть відрізнятись між собою вихідними даними, такими як: кількість митних інспекторів та представників ВМК, інтенсивність надходження заявок.

Модель має такий вигляд

Рис. 2.5 Схема візуалізації роботи моделі перебування ТЗ на території ВМК

Тобто, з відповідною інтенсивністю, яка задається та може змінюватись, транспортні засоби рухаються по визначеному маршруту. Спочатку ТЗ на своєму шляху потрапляє на територію ВМК. Уповноважена особа власника ВМК після фактичного надходження ТЗ та вантажів, фіксує надходження автотранспортних засобів у відповідному журналі обліку руху вантажів на ВМК та надає перевізнику Талон вантажного митного комплексу. При наявності у перевізника товаросупровідних документів на вантаж та Талона ВМК із внесеними відомостями про автотранспортний засіб та одержувача вантажу і завіреного підписом уповноваженої особи та печаткою власника ВМК, чергова посадова особа митного органу здійснює наступні дії:

-   перевіряє комплектність поданих перевізником товаросупровідних документів за переліком таких документів, що міститься в електронній копії документа контролю за доставкою, і відповідність цих документів реквізитам документів, зазначених у витягу з цієї електронної копії;

-          зазначає на всіх примірниках документа контролю за доставкою час надходження товарів, завіряє запис особистим підписом і відтиском штампа "Під митним контролем";

-   проставляє відтиск штампа "Під митним контролем" на всіх поданих товаросупровідних документах, уносить до ЄАІС Держмитслужби відмітку про надходження товарів.

Чергова посадова особа митниці не перевіряє фактичну кількість вантажу, який надійшов до ВМК, а також відповідність його до опису та кодуванню згідно УКТЗЕД, зазначеному у документі контролю доставки вантажу. Ці дії проводяться тільки після декларування вантажу у відповідний митний режим.

До закінчення митного оформлення вантажу, який знаходиться у ВМК, можливо провести його огляд з метою визначення коду товару згідно

УКТЗЕД, країни походження, виявлення ознак контрабанди та порушення митних правил, тощо, а також для проходження відповідних видів контролю (ветеринарний, радіологічний, фіто санітарний тощо) та з метою відбору зразків для проведення експертиз відповідними контролюючими державними органами зі складанням відповідного документу. При цьому автотранспортний засіб, що знаходиться в зоні митного контролю, може бути поставлений на оглядову рампу для поглибленого митного огляду.

Посадова особа митного органу проводить митний огляд ТЗ та вантажів на ВМК та складає Акт митного огляду.

У разі відсутності зауважень при проведенні митного огляду, посадова особа митниці може дати згоду на випуск вантажу за межі ВМК, переміщення його на склад митниці або на склад тимчасового зберігання.

Після завершення митного оформлення ввезеного на митну територію України вантажу, посадова особа митного органу, що проводила митне оформлення ВМД на документі контролю доставки вантажу робить запис: “Вантаж надійшов, ВМД №__”. Цей запис він завіряє особистим підписом і відтиском особистої номерної печатки.

Після закінчення митних процедур ТЗ залишає територію ВМК та прямує на склад одержувача, що по суті і є закінченням маршруту.

Послідовність операцій такого процесу можна зобразити на схемі (рис. 2.6)

Всі операції діляться на 4 види: операції по прийому автотранспорту на ВМК, проведення початкових митних операцій, проведення вантажних операцій, проведення кінцевих митних процедур. Кожна операція характеризується певними часовими параметрами (таблиці 2.1).

Таблиця 2.1 - Часові параметри обслуговування автотранспорту на ВМК при імпорті товарів

 - час заїзду автотранспорту;  - час пересування в зоні ВМК;

 - час паркування автотранспорту;  - час виїзду автотранспорту із місця стоянки;  - час на розвантаження вантажу;

 - час на митний огляд;  - час на завантаження вантажу в автотранспорт;  - час під’їзду автотранспорту до складу;  - час на перевірку кількості товару згідно з товаросупровідними документами;  - час на пломбування автотранспорту/складу з використанням ЗПП;  - час на перевантаження вантажу із СТЗ на склад митниці;  - час на отримання документів від водія;  - час на видачу Талону вантажного митного комплексу;  - час на подання документів митниці;  - час на перевірку документів інспектором митного органу;  - час на проставляння штампів митного органу;  - час на занесення інформації до ЄАІС

ДМСУ;  - час на митне оформлення документів;  - час на перевірку правильності коду товару згідно УКТЗЕД;  - час на складання акту митного огляду автотранспорту;  - час на прийняття рішення;  - час на перевірку дозволів інших контролюючих служб;  - час на повернення документів перевізнику;  - час на повернення Талону вантажного митного комплексу.

Розглянувши технологічні складові обслуговування автотранспорту на ВМК та розрахувавши час на виконання всіх операцій, отримали часові схеми обробки автотранспорту (рис. 2.7).

Рис. 2.7 Часова схема обробки автотранспорту на ВМК при імпорті товарів

Із даної схеми видно, що загальний час на обслуговування одного автомобіля становить: при імпорті - 3 год 53 хв. Операції з оформлення документів при імпорті становлять 1 год 22 хв. Але не завжди є необхідність здійснення деяких операцій, таких як розміщення вантажу на склад митниці або операцій на оглядовій рампі. Тому враховуючи ще і той фактор, що операції з обслуговування транспортного засобу проводяться паралельно з операціями, пов’язані з оформленням документів, можемо стверджувати, що час на обслуговування одного транспортного засобу значно менший та відповідає вимогам часових нормативів, визначених законодавством [2].

2.3 Аналіз результатів моделювання

Для спостережень оберемо інтервал часу, який становить 8 год. Інтенсивність надходження заявок 0,2, 0,4, 0,6 та 0,8 заявки/год, при цьому кількість інспекторів митного орану складатиме 2, 4, 6, 8 і 10. Дослідимо як реагуватиме модель при заданій інтенсивності та кількості інспекторів.

Таблиця 2.2 - Середній час обслуговування однієї заявки

Таблиця 2.3 - Кількість оброблених заявок

Рис. 2.8 Діаграма залежності часу обслуговування ТЗ від кількості обслуговуючого персоналу

Рис. 2.9 - Діаграма залежності кількості прийнятих заявок від кількості обслуговуючого персоналу

За даними спостережень можемо зробити такі висновки: при інтенсивності надходження заявок, що становить 0,2 заявок за годину, чисельність інспекторського складу не впливає на кількість оброблених заявок. При збільшенні інтенсивності до 0,4 кількість прийнятих заявок стрімко зростає при чисельності інспекторів 4 особи. Також спостерігається зростання оброблених заявок при 8 та 10 працюючих інспекторів. Якщо інтенсивність становить 0,6, то стрімке зростання спостерігається при кількості інсекторів, що становить 4 та 6 осіб. Подальше збільшення кількості обслуговуючого персоналу не має місця, так як кількість прийнятих заявок суттєво не відрізняється. Якщо інтенсивність збільшити до 0,8, то маємо такі результати: стрімке зростання кількості заявок простежуємо при наявних 4,6 та 10 особах.

Тобто, при збільшенні інтенсивності надходження заявок має місце збільшити чисельність інспекторського складу.

Також час обслуговування заявок при порівняно невеликій інтенсивності надходження заявок не залежить від кількості обслуговуючого персоналу. Збільшення чисельності останніх має місце у тому випадку, коли товаропотік досить великий та потребує швидкого оброблення. Тобто оптимальним варіантом для даної моделі є та модель, де присутні 6 або 8 інспекторів. Моделі з 2, 4 та 10 інспекторами не задовольняють умовам, так як у першому випадку утворюються великі черги, що у свою чергу спричиняє простоям та зниженню швидкості та ефективності обслуговування. Також неефективно включати в роботу 10 інспекторів, так як в такому випадку виникають ресурси, що не використовуються. Це призводить до додаткових витрат, що є неприйнятним.

ВИСНОВОК

У результаті проведеної роботи можна зазначити наступні висновки:

. Були розглянуті основні етапи процесу перевезення вантажів та часові нормативи, які визначають час на проходження митних процедур, а також нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини в цій сфері діяльності.

2. Визначено основні поняття вантажного митного комплексу, а також основні напрямки діяльності УДЦТС «Ліски», на території якого розташована постійна зона митного контролю ВМО№3 Дніпропетровської митниці. Встановлені вимоги згідно з чинним законодавством, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс. Визначені основні завдання вдосконалення та розвитку діяльності ВМК та шляхи їх розв’язання. Також в ході роботи було визначено та відображено процес технологічного та документального забезпечення обробки транспортних засобів в митниці призначення.

3. Розроблено модель технологічного процесу переміщення транспортного засобу по території ВМК, враховуючі транспортні операції та операції, пов’язані з митним контролем та митним оформленням. Для моделювання даного процесу використовували програмне забезпечення Anylogic Professional, який є інструментом імітаційного моделювання та підтримує всі підходи до створення імітаційних моделей. На основі проведених спостережень визначено час на обслуговування одного автомобіля, який становить 3 год 53 хв, при цьому час, що затрачується на оформленя документів складає 1 год 22 хв. Але не завжди є необхідність здійснення деяких операцій, таких як розміщення вантажу на склад митниці або операцій на оглядовій рампі. Тому враховуючи ще і той фактор, що операції з обслуговування транспортного засобу проводяться паралельно з операціями, пов’язані з оформленням документів, можемо стверджувати, що час на обслуговування одного транспортного засобу значно менший та відповідає вимогам часових нормативів, визначених законодавством.

Також була поставлена задача, мета якої була така: дослідити фактори, що безпосередньо впливають на швидкість та ефективність здійснення митного контролю та оформлення транспортного засобу, а також визначити оптимальний варіант роботи ВМК при конкретних вихідних даних, а саме: кількість митних інспекторів та представників ВМК, інтенсивність надходження заявок.

За даними спостережень можемо зробити такі висновки: при інтенсивності надходження заявок, що становить 0,2 заявок за годину, чисельність інспекторського складу не впливає на кількість оброблених заявок. При збільшенні інтенсивності до 0,4 кількість прийнятих заявок стрімко зростає при чисельності інспекторів 4 особи. Також спостерігається зростання оброблених заявок при 8 та 10 працюючих інспекторів. Якщо інтенсивність становить 0,6, то стрімке зростання спостерігається при кількості інсекторів, що становить 4 та 6 осіб. Подальше збільшення кількості обслуговуючого персоналу не має місця, так як кількість прийнятих заявок суттєво не відрізняється. Якщо інтенсивність збільшити до 0,8, то маємо такі результати: стрімке зростання кількості заявок простежуємо при наявних 4,6 та 10 особах.

Тобто, при збільшенні інтенсивності надходження заявок має місце збільшити чисельність інспекторського складу.

Також час обслуговування заявок при порівняно невеликій інтенсивності надходження заявок не залежить від кількості обслуговуючого персоналу. Збільшення чисельності останніх має місце у тому випадку, коли товаропотік досить великий та потребує швидкого оброблення.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Митний кодекс України

2.     Технологічна схема контролю автотранспортних засобів та вантажів, щодо яких здійснюється митний контроль та митне оформлення на вантажному митному комплексі.

3.     Наказ ДМСУ «Про встановлення часових нормативів митного контролю та митного оформлення за вантажною митною декларацією» від 13.10.10 №1205.

4.     Постанова КМУ «Вимоги, яким повинен выдповыдати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал» від 17.02.2010 року №132

5.      Наказ Дніпропетровської митниці та Дніпропетровської Дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці «Порядок взаємодії Дніпровської митниці та Дніпропетровської Дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці при виконанні вимог Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України» від 14.09.2009 № 417.

.        Кравчук, С.С. Удосконалення технологічних операцій та митних процедур в митниці призначення. / C.С. Кравчук, А.М. Пасічник // Вісник Академії митної служби України. -2009. -№1(41).

.        Пасічник А.М, Кравчук С.С., Леснікова І.Ю., Розвиток транспортно-митної інфраструктури в рамках логістичного центру. Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем в умовах реформування залізничного транспорту: управління, економіка і технології» ДЕТУТ. Київ - 2008. с. 153 - 154.

.        Пасічник А.М, Кравчук С.С., Леснікова І.Ю., Вантажний митний комплекс як структурний елемент транспортно-логістичного центру. Вісник АМСУ. - 2007. - №4. - с. 75 - 79.

.        Кравчук, С.С. Дослідження технологічних операцій та митних

процедур в митниці призначення С.С. Кравчук Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля.-2010 - №4 (146). - С. 82-87.