Товарознавча характеристика асортименту та якості спортивного взуття

Товарознавча характеристика асортименту та якості спортивного взуття

Курсова робота

з дисципліни: Товарознавство

на тему: Товарознавча характеристика асортименту та якості спортивного взуття

Вінниця, 2013

Вступ

Останнім часом все більша частина населення приділяє увагу заняттю спортом та туризмом, що стимулює підвищення попиту на спортивне взуття. Виробники використовують різні розмірні системи взуття, що пов'язано з історичними традиціями даної країни та особливістю її метрологічної системи. Тому, доцільним буде провести аналіз розмірних систем спортивного взуття представленого на ринку України.

Мета роботи - характеристика асортименту та аналіз розмірних систем спортивного взуття, що реалізується у торговельному підприємстві “Максимум».

Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання:

1. проаналізовано стан ринку спортивного взуття в Україні;

2. досліджено особливості різних розмірних систем;

3. проаналізовано асортимент спортивного взуття;

4. проведено аналіз розмірних систем спортивного взуття, що реалізується у торговельному підприємстві «Спортландыя».

Об’єктом дослідження є спортивне взуття, що реалізується в магазині «Спортладія».

Предметом є споживні властивості спортивного взуття, його розмірні характеристики.

У ході дослідження використано аналітичний метод.

Кожний ринок дуже різноманітний і поділяється на конкретніші. Ринки взуття, косметики, швейних виробів, молочних, хлібних, рибних товарів існують всередині ринку предметів споживання. Ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, металу, вугілля органічно входять до складу ринку засобів виробництва. Ринки акцій, кредитних ресурсів є складовими фінансового ринку.

Ринок предметів споживання і послуг призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб людини. Він безпосередньо відображує виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів. Матеріальне і нематеріальне виробництво мають бути адекватними платоспроможному попиту населення. Якщо цієї рівноваги немає, то в суспільстві настає дисбаланс: не вистачає певної групи товарів споживання, з одного боку, і виникає перевиробництво - з іншого. Ринок через конкуренцію, ціни, прибуток, перелив капіталу та інші його механізми впливає на виробництво, змінюючи його структуру, ліквідує тим самим диспропорції в економіці та у сфері обігу. Так відновлюється рівновага між платоспроможним попитом населення та пропозицією товарів і послуг.

Ринок засобів виробництва спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб'єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяльністю. Самостійність останніх залежить від забезпеченості засобами виробництва, можливості вільної реалізації продукції, встановлення на неї цін, укладення договорів. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична і фізична особа мають можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва.

Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі засобами виробництва. Саме торгівлі, а не розподілу. Лише вона сприяє певній заінтересованості підприємств у ефективному використанні матеріально-технічних ресурсів, спонукає вивчати та прогнозувати виробництво з урахуванням замовлень споживачів, приймати оперативні самостійні рішення при зміні кон'юнктури.

1. Стан ринку спортивного взуття в Україні

Аналіз офіційних даних статистичної звітності в Україні свідчить про те, що в 1996 р. підприємства взуттєвої промисловості виготовляли 196,5 млн. пар взуття, в тому числі дитячого 77,2 млн. пар (34% від загального випуску).

У 2011 році обсяг виробництва взуття підвищився - на 9,9% порівняно з 2010 роком і склав 30 млн. пар.

Експорт взуттєвої промисловості сьогодні зумовлений в основному схемами роботи з давальницькими матеріалами або на замовлення. Так, найбільші обсяги продукції галузі були експортовані до Італії - близько 32%, Польщі - 20%, Росії - 16%, Угорщини - 8%, Німеччини - 6%, Білорусі і Румунії - по 4%

Значну частку на українському ринку взуття займає імпорт, який у більшості випадків базується на поставках із Китаю, що склали в 2008 р. близько 69% загального імпорту взуттєвої продукції. Уже багато років Китай залишається найбільшим у світі експортером взуття.

Зростає і кількість представлених на ринку компаній. На початку 2008 року було відомо близько. 200 виробників і дистриб'юторів спортивного взуття, сьогодні це майже вдвічі більше - 386 компаній.

Одним з показників розвитку ринку є присутність на ньому світових брендів. За останні кілька років в Україні відкрились офіційні представництва Adidas Group (бренди adidas і Reebok) та Puma. Лише Adidas Group відкрила 73 власні магазини в Україні (adidas і Reebok). Офіційний представник Nike в Україні - компанія "Делта Спорт Україна" - планує відкривати по 10-15 власних магазинів Nike і близько 15 з партнерами щорічно. Також в Україну за останні 3 роки прийшли марки так званого "другого ешелону", наприклад, в футболі, це Joma і Umbro[2, c. 54].

Спортивне взуття поділяється на дві групи - універсальне спортивне взуття (cross-trainers) і спеціальне взуття. Універсальне спортивне взуття зручне для людей, що професійно не займаються певним видом спорту.

Нижче перераховані основні характеристики спортивного взуття, присутнього на ринку України.

Універсальне взуття (cross-trainers) ідеальне для занять важкою атлетикою, тренувань на тренажерах, забезпечує значну бокову підтримку і при цьому воно менш гнучке і має більшу вагу в порівнянні із взуттям для бігу.

Взуття для бігу легке, гнучке (легко гнеться) і пружне (забезпечує хорошу амортизацію і пом'якшує удар при бігу).

Футбольне взуття має посилену і широку носову частину, шпильки згідно специфіки футбольного поля, низ взуття з гарною амортизацією, систему підтримки для запобігання розтягування кісточки і пошкодження колін.

Тенісне взуття забезпечує гарну підтримку ступні в області союзки, має посилену і широку (об'ємну) частину носка і зручний (не дуже високий) задник.

Баскетбольне взуття забезпечує гарну підтримку при бічних рухах, а також володіє достатньою стабільністю.[4, c. 43]

Для визначення розміру, наведеного вище, взуття застосовуються різні системи нумерації - метрична в міліметрах (№ мм) і сантиметрах (№ см), штих масова (№ ш), англійська (№ а). Співвідношення розмірів взуття різних систем нумерації наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеризуючи особливості розмірних систем спортивного взуття необхідно відмітити, що за метричною системою нумерації, прийнятою в нашій країні, розмір взуття означає довжину стопи в міліметрах (№ мм).

Взуття закуплене у зарубіжних фірм, може мати визначення розміру в інших системах нумерації.

В іншій метричній системі розмір взуття означає довжину сліду в сантиметрах (№ см) при функціональному припуску 10 мм. Інтервал між розмірами 5 мм. За штихмасовою системою розмір означає довжину сліду в штихах: 1 штих дорівнює 2/3 см (6,67 мм).

Англійська система має два умовних розміри. Перший розмір (1-13) відноситься до дитячого взуття. Другий - починається для шкільного взуття і може мати більше 13 розмірів. Інтервал між повними розмірами по довжині сліду становить 1 берлікон, який дорівнює 1/3 дюйма, або 8,46 мм. Взуття випускається з інтервалом 1/6 дюйма (4,23 мм). [11, c. 431]

Асортиментні позиції спортивного взуття, що реалізуються в магазині Інтертоп наступні: кросівки чоловічі, дитячі, жіночі, черевики спортивні чоловічі, жіночі, дитячі.

Розподіл спортивного взуття по виробникам наведена на рисунку 1.

Рис.1 Співвідношення різновидів спортивного взуття залежно від виробника

Як видно з рис.1 за кількістю різновидів спортивного взуття GEOX посідає перше місце (18) різновидів, за ним йде SKECHERS (13), їм поступаються PUMA (9),Clarks (2) та ECCO (4).

Виробник SKECHERS для спортивного взуття використовує натуральні матеріали (натуральна шкіра, текстильні матеріали) у комбінації з синтетичними (підошва). Як видно з (рис. 2), у торговому залі магазину у більшості було представлено дитяче, чоловіче та жіноче спортивне взуття. Вид розмірної системи штих масова. Ціна коливається приблизно від 170 грн. до 450 грн.

Рис.2 Співвідношення спортивного взуття SKECHERS за статевою ознакою

PUMA спеціалізується на випуску жіночого та чоловічого спортивного взуття (рис. 3) дитячий асортимент у магазині був відсутній. Використані матеріали мало чим відрізнялися від попереднього виробника, хоча цього не можна сказати про цінову характеристику - ціни доходили до 1000 грн. за пару. Вид розмірної системи англійська

Рис. 3 Співвідношення спортивного взуття PUMA за статевою ознакою

- чоловіче, жіноче та дитяче взуття,( рис.4), що відрізняється новими технологічними впровадженнями. Для виробництва використовується натуральні матеріали (деталі верху, внутрішні, проміжні) та синтетичні матеріали (низ взуття - підошва). Цінова категорія близько 600 грн. Вид розмірної системи штих масова

спортивний взуття ринок виробництво

Рис.4 Співвідношення спортивного взуття ECCO за статевою ознакою

GEOX - представлене чоловічим, жіночим і дитячим спортивним взуттям. Даний бренд складає найбільшу кількість дитячого взуття, представленого в магазині. (Рис.5). Цінова категорія - 600 грн. Вид розмірної системи штих масова.

Рис.5 Співвідношення спортивного взуття GEOX за статевою ознакою

Результати дослідження спортивного взуття, що представлене в магазині ІНТЕРТОП, показало, що у більшості використано штих масову розмірну систему. Це взуття таких фірм: SKECHERS (США), ECCO (Данія), GEOX (Італія). Англійська система використана у взутті фірм PUMA, Clarks (Англія).

Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновки, що у торговому залі присутнє як взуття штих масової системи так і англійської, то доцільно помістити стенд на якому відображено співвідношення розмірів взуття різних систем нумерації, для того щоб споживачі могли легко орієнтуватися у визначенні потрібного розміру. (Харків).[3, c. 126]Впровадження нової ідеології - ідеології пріоритетності в суспільній свідомості здорового способу життя, занять фізичною культурою, як основних засад здоров'я і довголіття - невідкладне завдання державної політики в Україні. На цьому наголосив Міністр України у справах у справах сім'ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін на прес-конференції з нагоди відзначення Дня фізичної культури і спорту, яка відбулася в п’ятницю, 10 вересня. В основі такої політики має лежати комплексний підхід до вирішення проблеми здоров'я та фізичної активності населення, починаючи з родини, з дитячого садка. Необхідна розбудова сучасної спортивної інфраструктури, активна всеохоплююча пропаганда фізичної рухливості серед населення, вдосконалення нормативно-правової бази, державна підтримка дитячо-юнацького та масового спорту, активна взаємодія в цьому напрямку влади, громадськості і бізнесу.

Загальний рівень здоров'я населення - це питання розвитку країни, її повнокровного існування, питання її національної безпеки.

Насьогодні в Україні склалась загрозлива ситуація зі здоров'ям громадян, зокрема дітей та молоді.

В останні роки рівень здоров'я населення суттєво знизився, зокрема молодого покоління. Так, тільки 6% випускників загальноосвітніх шкіл можна вважати здоровими, близько 60% страждають на хронічні захворювання.

Скорочується кількість населення, знижується середня тривалість життя, Україна перебуває серед країн-лідерів за кількістю споживання алкоголю та кількістю курців, загрозливих масштабів набула гіподинамія серед дітей та підлітків. При цьому знижується загальний рівень заняття населення фізичною культурою та спортом. Так, якщо в 1990 році в Україні фізичною культурою та спортом займалися 11 мільйонів людей, що становило тоді 21,2% населення, то в 2009 році фізкультурою займається тільки кожен десятий українець. (серед мешканців Скандинавії - 75-80%).

Рівень здоров'я людей безпосередньо пов’язаний з рівнем заняття населенням фізичною культурою та спортом. На жаль, в останні роки в засобах масової інформації, в рекламі не превалюють цінності здорового способу життя, а здоров'я не є складовою успішності людини.

Поряд з тим, в Україні не вистачає спортивних майданчиків, спортивних шкіл, обладнання і фахівців, нема сучасних спортивно-оздоровчих комплексів із розвинутою інфраструктурою. За роки незалежності не побудовано практично жодного великого спортивного ОЛІМПІЙСЬКОГО об’єкта, який би відповідав світовим стандартам. Із 81 олімпійської бази, що є в Україні, тільки одна відповідає сучасним стандартам. За матеріально-технічною інфраструктурою зимових видів спорту Україна в 10-15 разів поступається своїм сусідам - Чехії, Естонії, Білорусі, Болгарії, Латвії, Словаччині.

В даний час в Україні створюється спортивна інфраструктура для занять спортом та для реалізації програм фізкультурно-спортивної реабілітації для людей з інвалідністю - впродовж 6-ти років функціонує, розбудовується та вдосконалюється Національний центр паралімпійської та дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів, що в м .Євпаторія; будується Західний реабілітаційно-спортивний центр.

Сучасний спорт став важливою галуззю економіки багатьох країн, в тому числі й України. До нього залучено значні фінансові кошти і велику кількість робочої сили. У теперішній час ступінь розвитку галузі спорту є одним із факторів, що впливає на темпи розвитку суспільства, рівень і якість життя населення, ділову активність. Сучасні дослідження показують, що у людей, які систематично займаються фізичною культурою і спортом, продуктивність праці вища порівняно з тими, хто спортом не займається. Крім того, плинність кадрів серед активних спортсменів значно нижче, ніж серед тих, хто не займається спортом, а трудова дисципліна значно вище, що сприятливо позначається на продуктивності праці та виробництві в цілому. Окрім підвищення якості продуктивних сил суспільства, спорт як засіб соціально-економічного зміцнення країни проявляється й у багатьох інших сферах людської діяльності. Наприклад, позитивно впливаючи на стан здоров’я людини, спорт сприяє приросту найбільш цінного з усіх багатств держави - дієздатного населення, що, в свою чергу, збільшує добробут самої держави. Розглядаючи даний аспект впливу на економіку, необхідно відзначити, що цю роль виконує насамперед фізичне виховання і масовий спорт, основною метою яких є оздоровлення населення і підтримка його репродуктивних якостей.

Залучення людей до спорту, особливо молоді, також дозволяє знизити криміногенність у суспільстві, що опосередковано впливає на поліпшення економічної ситуації в країні. Це проявляється у зниженні державних витрат на забезпечення суспільного порядку, зменшення числа осіб, які мають наркотичну й алкогольну залежність, а також підвищенні попиту на послуги у сфері спорту та спортивного сервісу.

Проведення спортивних змагань забезпечує розвиток галузей, прямо чи побічно пов’язаних зі сферою спорту. Наприклад, при проведенні міжнародних спортивних змагань збільшується кількість вболівальників, в тому числі й іноземних туристів, що стимулює розвиток таких галузей сфери послуг, як готельний і туристичний бізнес, торгівля, громадське харчування; веде до збільшення доходів підприємств з виробництва продуктів харчування, спортивної символіки, сувенірів тощо; дає додаткові замовлення для підприємств промисловості, сприяє розвитку інфраструктури регіону, де проводяться міжнародні спортивні змагання.

Виробництво спортивного інвентарю, спортивного одягу й атрибутики перетворилося у теперішній час на одну з найбільш розвинених галузей промисловості у світі. Популяризація спорту й зростання кількості осіб, які займаються ним, породжує відповідний попит на продукцію спортивних виробників, що перетворило цю галузь з допоміжної на таку, що найбільш динамічно розвивається.

Розвиток сфери послуг фізичної культури і спорту робить суттєвий внесок в економіку багатьох країн, оскільки популяризація спорту веде до зростаючого попиту на спортивні споруди та місця, де можна займатися спортом. У зв’язку з цим спостерігається збільшення кількості установ, що пропонують увесь спектр послуг у сфері фізичної культури і спорту: від стадіонів, спортивних залів і басейнів до спортивно-оздоровчих центрів.

Участь найбільш популярних спортсменів у рекламних кампаніях свідчить про використання спорту як елемента маркетингової стратегії виробників різних видів продукції, що також дозволяє говорити про його зростаючу роль у національній та світовій економіці.

Гонка за високими спортивними результатами стимулює також розвиток тісно пов’язаних зі спортом спортивної медицини і фармокології. Торгівля різними препаратами, що стимулюють роботу людського організму, перетворилася в окремий високоприбутковий напрямок медичної промисловості, що робить свій внесок в економічний розвиток багатьох країн.

Слід зазначити, що в даний час фізична культура і спорт у різних країнах світу має не однаковий рівень розвитку і, відповідно, має різну питому вагу в структурі національної економіки. Лідируючі позиції у галузі фізичної культури і спорту займають Сполучені Штати Америки. Ця країна має дуже розвинену фізкультурно-спортивну інфраструктуру і налагоджену систему фізкультурно-спортивної підготовки.

Аналізуючи макроекономічні показники функціонування сфери фізичної культури і спорту, вчені відзначають, що з 1980-х років почалось найбільш інтенсивне за всю історію існування фізичної культури і спорту проникнення ринкових відносин у цю сферу, особливо у сферу спорту вищих досягнень, що, в свою чергу, призвело до зростання її ролі в розвитку макроекономічних процесів у багатьох країнах світу. Дослідники вказують на помітний внесок сфери фізичної культури і спорту в загальні економічні здобутки розвинених країн, визначаючи її питому вагу у валовому внутрішньому продукті (ВВП) країн Європейського Союзу.

Важливо підкреслити об'єктивні передумови ринкової трансформації сфери спорту, яка в останні 15 - 20 років стала цікавити великий і середній бізнес як нова можливість ділових відносин і потенційний об'єкт інвестування.

Серед цих передумов можна виділити наступні:

·              у ряді країн (у першу чергу, США) за десятиліття було накопичено позитивний досвід як проведення окремих комерційних змагань, так і тривалого функціонування самостійних комерційних спортивних проектів у формі спортивних ліг та асоціацій (найбільш успішні з них функціонують у баскетболі, американському футболі, хокеї, бейсболі);

·              бурхливий і динамічний розвиток з 1970-х років фітнес-індустрії, початок якій поклали масові захоплення американців аеробікою та шейпінгом, і яка вже кілька десятиліть успішно функціонує в багатьох країнах як самостійний та досить успішний бізнес;

·              інтерес великих міжнародних і національних виробників товарів і послуг до спорту (у першу чергу, професійного) і активне його використання для реклами своєї продукції. Великі спортивні змагання, професійні клуби й окремі професійні спортсмени стали ефективними конкурентноспроможними рекламними носіями;

·              спортивні змагання (особливо міжнародні) самі стали вигідним комерційним продуктом, що добре продається;

·              професійні спортивні клуби все частіше починають успішно функціонувати як будь-яке інше комерційне підприємство, що працює в інших сферах бізнесу.

Дослідники спортіндустрії відзначають розширення сегменту національних та регіональних ринків, що віддзеркалює рух товарів як результат діяльності фізкультурно-спортивних організацій. Згідно з дослідженнями, питома вага витрат населення країн Західної Європи, пов’язаних із заняттями фізичною культурою і спортом, становила на початок 1990-х років понад 1 %, а в деяких країнах понад 2 % загальних споживчих витрат. Ці витрати можна згрупувати у три категорії:

·              прямі витрати, тобто витрати, пов’язані з безпосередньою участю населення в заняттях фізичною

·              культурою і спортом; витрати, пов’язані із пасивним споживанням спортивно-видовищних послуг

·              глядачами; витрати, пов’язані з участю в азартних іграх (спортивних тоталізаторах, гемблінгу тощо). Багато хто вважає, що ринок сфери фізичної культури і спорту на сімдесят відсотків - це ринок послуг. Це означає, що основним продуктом діяльності спортивних організацій є послуги.

Ринок спортіндустрії - приклад Росії

Обсяг ринку спортивних товарів в Росії складає сьогодні 3,5 млрд. доларів: більш ніж у 30 разів менше за американський. Як кажуть експерти, на зміну масової фізкультури в СРСР прийшов елітний фітнес в РФ. Приблизно така ж ситуація спостерігається і в Україні: фітнес - найбільш поширений вид заняття україн6ців у галузі масової фізичної культури і спорту.

Правда, за темпами зростання російський ринок випереджає ринки США і країн ЄС, приростаючи щорічно на 20-30%. Про український ринок ми такого, на жаль, стверджувати не можемо. Український ринок не випереджає вказані ринки, хоча і у нас є свої позитивні тенденції - сьогодні обсяг вітчизняної спортивної індустрії - приблизно 1,5 млрд грн. За п’ять років кількість українських спортивних компаній збільшилася з 200 до 400, у рази підвищився обсяг спортивної продукції, що виробляється у нашій країні.

"У потенціалі ринок може скласти 9 млрд. доларів", - прогнозує в ефірі РБК-ТБ у програмі "Сфера інтересів" виконавчий директор Асоціації підприємств спортивної індустрії Росії Олександр Березніков. Тобто вже до 2011-2012рр. ринок чекає насичення (при зростанні 20-30%). І навіть у цьому випадку він буде в 12,5 разів менше, ніж американський ринок сьогодні.

Росіянам не до спорту, українцям поготів. За даними Sport communication group, в США продаж спорттоварів на 1 особу складають 330 доларів, у ЄС - 85, а в Росії - 21. Якщо в США активним спортом займаються 40% громадян, а в Німеччині - 60%, то в РФ - близько 12% (дані ABARUS market research). Рівень споживання динамічно зростає.

У 2006 році ця цифра на одного українця на рік складала близько $21. З них

$11 припадало на товари спортивного призначення,

$6 - на товари для активного відпочинку і туризму, трохи менше $4 - на відвідування спортзалів та фін тес-клубів, секцій з видів спорту. У 2008 році структура споживання змінилася: в середньому на спорт українці тратять близько $25: з них $13,5 припадає на спортивні товари, $7 - на товари для активного відпочинку і $4,5 - на заняття спортом.

З огляду на ці фактори, а також високу вартість вхідного квитка на ринок спортивних товарів, інвестори невисоко оцінюють його перспективи. І всі надії пов'язують з увагою держави до проблеми спортивного розвитку нації.

Дійсно, федерально-цільова програма "Розвиток фізичної культури і спорту в РФ на 2006-2015рр." припускає, що до 2015р. активно займатися спортом будуть 30% громадян. Тобто число таких виросте з 2008р. майже в 3 рази. А витрати 1 громадянина Росії на спортивні товари складуть вже до 2011р. 40 доларів на рік, тобто зростуть у 2 рази з сьогоднішнього рівня. Це вселяє певні надії.

Але ринок власне спортивних товарів в Росії залишається дуже вузьким. Якщо подивитися на структуру цього ринку, росіянин витрачає свої 20-40 доларів "на спорт" наступним чином: на одяг і взуття - 65%, на спортивний інвентар - 25% і на тренажери - 10%. Для порівняння американець витрачає свої 163-330 доларів (різні дані) інакше: 45% - на тренажери, 35% - на спортивний інвентар і 20% - на одяг та взуття (дані Sport x26 fashion group).

Громадяни Росії поки тільки одягаються в спортивний одяг. "У США більш розвинені дорогі види спорту: гольф, великий теніс, гірські лижі, - коментує ситуацію О. Березняков. - Росія більшою мірою націлена на дешеві - ігрові види спорту ". Дорогі види спорту, милі американцям, може дозволити собі хіба що еліта Росії.

Інвестиції в ринок спортивних товарів декілька стримує і насувається демографічна яма у віці 20-40 років. Адже до 2020р., Коли за прогнозами президента Росії Володимира Путіна, середній клас в РФ буде складати 60-70% населення, саме населення складе 124-130 млн осіб, підрахували демографи.

"Підприємства спортивної індустрії вже готуються до цих негативних подій - парирує А. Березніков. - З урахуванням того, що нині дедалі більше людей пенсійного та передпенсійного віку стали займатися спортом, це позначиться: майбутні пенсіонери будуть більш здоровими і будуть продовжувати вести активний спосіб життя ". Навряд чи цей розрахунок на спортивних пенсіонерів виправданий, заперечують експерти-скептики. Швидше, їм доведеться працювати за двох, який можна порівняти з огляду на зростання цін і пенсій.

Поки гравці ринку спорттоварів покладають надії на пенсіонерів, фізвиховання в російських школах дихає на ладан. Далеко не всі з них мають можливість проводити заняття на своїй базі. Наприклад, в Удмуртской Республіці спортзали відсутні в 28,7% шкіл, в Новгородській області - в 28% шкіл і т.д. Дефіцит спортивного інвентарю та обладнання фіксується повсюдно (спортивні майданчики в середньому по Росії обладнані лише на 50-70%), підрахували в Росспоживнагляді. "Колишні майданчики зайняті машинами, а колишні стадіони - платні", - констатував ситуацію головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко.

Тим часом, за даними ABARUS market research, торгові мережі займають 35% ринку спорттоварів, універсальні магазини - 16, магазини - 15, а тіньова торгівля - 34%. За словами А. Березнікова, "сіра зона" зосереджена в регіонах, якими і будуть приростати спортивні ритейлери ще 5-6 років. З 2001 по 2006рр. частка стихійних ринків в торгівлі спорттоварами у великих містах, за даними Асоціації підприємств спортивної індустрії Росії, знизилася з 70% до 15.

У Росії 90% реалізованих спорттоварів імпортується з-за кордону. Про конкуренцію з іноземцями може йти мова тільки в ланці торгових мереж. І хоча, за словами А. Березнікова, російські виробники тренажерів конкурентноздатні, їх частка на ринку залишає бажати кращого. Не дивно, що уряд оберігає їх митами для імпортованих спорттоварів в 5-15% від їх вартості.

Одним з показників розвитку ринку є присутність на ньому світових брендів. За останні кілька років в Україні відкрились офіційні представництва adidas Group (бренди adidas і Reebok) та Puma. Лише adidas Group відкрила 73 власні магазини в Україні (adidas і Reebok). Офіційний представник Nike в Україні - компанія "Делта Спорт Україна" - планує відкривати по 10-15 власних магазинів Nike і близько 15 з партнерами щорічно. Також в Україну за останні 3 роки прийшли марки так званого "другого ешелону", наприклад, в футболі, це Joma і Umbro.

Якщо говорити про роздрібні мережі, то два роки тому на український ринок вийшла естонська мережа спортивних магазинів Sportland, а в найближчий час очікується відкриття першого магазину світової мережі Decathlon, визнаного лідера в галузі доступних товарів для спорту і відпочинку.

Ще одним свідченням успішності торгівлі спортивними товарами є наявність франчайзингових проектів, коли крупні власники мереж продають готовий бізнес партнерам. На початку цього року було відкрито близько 70 таких роздрібних магазинів, хоча в 2005 р. їх було не більше 20.

В перспективах галузі - розвиток контрактного виробництва, коли українські фабрики будуть працювати на замовлення світових брендів. В Росії і Білорусі - це вже реальність. Наприклад, adidas Group співпрацює з 11 російськими фабриками і 5 білоруськими.

Цікавий факт - за даними офіційних китайських виробників велосипедів в Україну в минулому році було експортовано бл. 1 млн. велосипедів.

Позитивні зміни відбуваються і на ринку спортивних послуг. Перший фітнес-клуб в Україні відкрився рівно 10 років тому і довгий час на ринку існувало кілька крупних фітнес-об’єктів, що працювали в категорії елітних клубів з вартістю абонементу $3000-7000. Сьогодні ситуація змінилась - фітнес-послуги стали дешевшими, доступнішими для багатьох українців. Так в столиці можна купити річний абонемент в клубі середнього класу за $500-800. Один з найдемократичніших великих клубів є Sport Life, який відкрив 1,5 роки тому на Петрівці. Сьогодні клуб заявляє про розвиток мережі центрів і 2 проекти сьогодні вже будуються.

Відкриваються фітнес-мережі і в регіонах - цього року відкрились 2 нові фітнес-клуби "Спорт Лайф" в Донецьку і "Максимум" в Херсоні. У Киеві відкритий новий фітнес-центр "Тріумф", готується до відкриття другий клуб російської мережі "Планета Фитнес". Сьогодні в Україні працює близько 250 повноцінних фітнес-центрів і 300 невеликих тренажерних залів чи студій. Важливим показником розвитку ринку спортивних послуг є наявність професійних компаній, які створюють фітнес-центри "під ключ".

Якщо 2-3 роки тому такі послуги надавали як правило окремі фітнес-спеціалісти або менеджери діючих фітнес-центрів, сьогодні існують компанії, які знаходять інвесторів під конкретні проекти і створюютьїх з нуля

Відомий у всьому світі британський виробник спортивного одягу і взуття. Одна з найстаріших компаній, що працюють на цей терен. З 2006 року є підрозділом німецької Adidas.

Історія Reebok почалася в далекому 1895 році, коли шевця і, за сумісництвом, бігунові-любителю Джозефу Вільяму Фостеру (Joseph William Foster) приходить в голову ідея забезпечити взуття для бігу шипами, що підвищило б її зчеплення з доріжкою. Ідея виявилася настільки вдалою, що Джозеф вирішив навіть заснувати компанію з її виробництва. Так в англійському містечку Болтон з'явилася компанія J. 'W. Foster & Co, що випускала бігову взуття «Foster» ручного пошиття, яка відрізнялася від продукції конкурентів наявністю примітивних, але все ж шипів.

Справи в компанії пішли непогано. Цікава взуття привернула увагу багатьох любителів легкої атлетики та спортсменів, а їх перемоги в змаганнях тільки збільшують її популярність. У 1906 році компанія змінює назву на J. 'W. Foster & Sons - у Джозефа народилися сини Джеймс і Джон. Вони то і стали керувати розрослася компанією в 1933 році, коли Джозеф помер.

ознаменувався серйозною реструктуризацією компанії. Більш того, компанія змінює ім'я на Mercury Sports Footwear, що з'явилося як результат початку виробництва серії взуття під назвою «Mercury». Втім це неподобство тривало недовго. Компанії явно було потрібно нове ім'я, просте і запам'ятовується. І воно було знайдене - на честь одного з видів африканських антилоп, істот красивих і прудконогих. Взагалі по англійськи вони називаються «Rhebok», але в місцях їх проживання населення говорить, в основному, на діалекті нідерландської мови - африкаанс, на якому назва записується саме як «Reebok» (подвійна голосна читається на голландський манер - як одна довга «Е »). Чому було обрано саме цю тварину, достеменно нікому невідомо. А з 1960 року до назви додається ще й слово International, як результат початку розповсюдження продукції компанії за межами Великобританії, в деяких країнах Європи. Компанією тоді керував уже Джо Форестер - онук Джозефа.

У 1979 році відбувається знаменна подія, якій судилося надалі повністю змінити долю компанії, вивівши її на світову арену. На Міжнародній промисловій виставці в Чикаго Джо Форестер зустрівся з американським торговцем Полом Файерманом (Paul Fireman). Його настільки зацікавила продукція Reebok, що він запропонував свою кандидатуру в якості американського дистриб'ютора. Так з'явився підрозділ Reebok USA. Ділові якості Файермана і цікава продукція зіграли свою роль. У 1985 році заповзятливий американець викуповує компанію і об'єднує європейське і американське підрозділу. Так і з'являється існуюча і понині Reebok International Ltd.

-ті роки ознаменувалися ще й тим, що, оперативно відреагувавши на різко зрослу в світі (і особливо в США) популярність аеробіки, Reebook першою представила взуття, від якої були потрібні не тільки висока якість і доступна ціна, але і стильний зовнішній вигляд. Так з'явилися лінійки Freestyle і Princess. Випускаються вони й донині. Саме ці моделі забезпечили компанії таку високу популярність. Випустивши їх, Reebok, по суті, відкрила нову нішу ринку - спортивне взуття для жінок, придатну для використання як у спортзалі, так і повсякденному житті. Попит на них був настільки високий, що перший час компанія насилу встигала задовольнити високий попит на її продукцію. Почалися проблеми і з якістю продукції. Втім вони були оперативно усунені, шляхом значного посилення контролю. Тоді ж реклама Reebok вперше з'являється і на екранах телевізорів.

У 1986 році відбувається реструктуризація компанії, в результаті чого з'являються три підрозділи, що займаються, відповідно, взуттям, одягом та іншою продукцією. У тому ж році компанія здійснює і своє перше серйозне придбання - поглинається The Rockport Company. Мета - отримання унікальних технологій для створення взуття з нетрадиційних матеріалів. Тоді ж поглинається й інший виробник взуття - Avia Group International, Inc. З тією ж метою.

ознаменувався тим, що уряд Великобританії вирішив заборонити використання національної символіки в рекламних цілях. Результатом стало термінова зміна логотипу. А в 2006 році компанія була поглинена Adidas.

Штаб-квартира Reebok International Limited знаходиться в Кантоні, штат Массачусетс, США (Canton, Massachusetts, USA).

2. Технології, що застосовуються при виробництві взуття для спорту. Їх вплив на якість

Модельєри-художники відповідно до технічного завдання створюють ескіз моделі взуття. Він є художньо оформленим зображенням певної конструкції взуття. Розроблений ескіз повинен чітко відображати:

- форму колодки - висоту каблука

- конфігурацію деталей верху і низу взуття, кількість і напрям строчок

- форму і розміри перфорацій

фурнітуру, прикраси і т.д.

Ескіз служить базою для проектування колодок і конструювання деталей верху і низу взуття.

Модельєр-колодочник розробляє колодки на основі наукових обґрунтованих перетинів, профілів і форми сліду.

Модельєр-конструктор вирішує завдання побудови форми деталей верху і низу взуття з урахуванням економічності їх в розкрої, точної посадки на колодку і легкості збірки їх в заготівку.[5, c. 65]

Необхідно особливо підкреслити, що створення моделі або, що буває частішим, вибір моделі є найвідповідальнішим рішенням в роботі керівника виробництвом. Від правильного вибору моделі залежать:

·   витрата матеріалу

·   собівартість моделі

·   об'єм виробництва

·   «тривалість життя» моделі

·   канали розповсюдження-продажу готової продукції.

І, кінець кінцем, прибуток, який ви прагнете отримати.

Найпростіший і найпоширеніший спосіб - «здерти» модель у фірмового виробника. Для цього не потрібний ні модельєр-конструктор, ні модельєр-колодочник, ні дизайнер. Це самий низькозатратний спосіб, що полягає в тому, щоб придбати у взуттєвому магазині (фірмовому) саму, на ваш погляд, перспективну модель наступаючого сезону. Відповідно, ви відразу, в готовій моделі можете побачити її позитивні і негативні сторони, плюси і мінуси. Після цього, акуратно розібравши її, ви отримуєте практично готові шаблони заготівки. Досвідчений майстер без особливих зусиль зробить шаблони для декількох розмірів. Підошва (якщо це литво) служить зразком для прес-форми. Колодки підбираються по моделі. Через декілька днів ви можете приступити до серійного виробництва даної моделі. Цей «піратський» спосіб до цих пір залишається найпопулярнішим із-за своєї очевидної дешевизни. Проте багато цеховиків до цих пір не змогли зрозуміти, що покупець відразу відрізняє підробку (інші колодки, матеріал, строчка, «лейбли», ціна і канали розповсюдження) і попит на вашу продукцію вже буде обмежений найвибагливішими споживачами. Тому як немає нічого неприємнішого для людини, чим відчувати себе обдуреним за свої ж гроші.

Тому в цьому розділі буде розказано, як створити свою власну модель.[14, c. 57]

Основи конструювання взуття

Конструювання взуття проводиться відповідно до затвердженого ескіза і форми колодки. Конструювання взуття здійснюється на базі умовної розгортки поверхні колодки. По розгортці бічної поверхні конструюють заготівку, а по розгортці сліду - деталі низу. Умовні розгортки бічної поверхні називаються копіями, а умовні розгортки сліду - устілками.

Основним завданням конструювання деталей верху є розробка шаблонів для викроювання плоских деталей, які після збірки в заготівку і формування на колодці забезпечили б отримання взуття відповідно до заданого малюнка моделі. Деталі повинні мати таку форму і розміри, щоб взуття, виготовлене з них, відповідало б всім вимогам, що пред'являлися до неї. Вона повинна протистояти механічним діям при формуванні на колодці (не рватися при затягуванні і при зніманні з колодки), бути стійкою в експлуатації (зберігати форму і не руйнуватися при шкарпетці). Деталі заготівки повинні бути економічні при розкрої. При накладенні на колодку заготівка з цих деталей винна добре її облягати, мати достатні припуски для формування, після формування заготівка повинна зберігати надану нею форму.

Для отримання креслень деталей верху взуття застосовується система конструювання, заснована на отриманні точних розгорток бічних поверхонь колодки, нанесенні на них ліній деталей моделі з урахуванням розмірів анатомічних ділянок стопи і характеру деформації матеріалу при формуванні заготовок на колодках.[5, c. 68]

Конструювання деталей верху взуття складається з декількох етапів. З урахуванням призначення взуття, властивостей і зовнішнього вигляду матеріалів верху і низу, з яких її передбачається виготовляти, а також фасону колодки модельєр-художник спочатку створює малюнок майбутнього взуття. Потім по затвердженому малюнку модельєр розробляє шаблони для розкрою деталей. Ця робота включає отримання умовної розгортки бічної поверхні з колодки заданого фасону; нанесення на умовну розгортку базисних і допоміжних ліній для орієнтування проектованих деталей щодо пізнавальних анатомічних точок стопи; вибір або підрахунок припусків на шви, загинання і затяжну кромку і внесення їх в креслення; деталювання; побудову підкладкових і проміжних деталей і їх деталювання; викроювання деталей, збірку заготовок, виготовлення дослідних зразків взуття і коректування по ним розроблених креслень; виготовлення зразків по уточнених кресленнях деталей заготовок; виготовлення за зразком серії шаблонів.

Отримання умовної розгортки бічної поверхні колодки

Для розробки шаблонів з метою викроювання плоских деталей заготівки заданої конструкції, моделі і фасону з колодки знімають умовну площинну розгортку (копію) бічної поверхні.

Умовну розгортку бічної поверхні колодки отримують різними методами.

Метод копіювання бічної поверхні колодки за допомогою паперових шаблонів.

Цей метод є найбільш старим, і найменше точною є побудова по паперових шаблонах середньої копії. При цьому велике значення мають порядок укладання надрізаних смужок шаблону на бічну поверхню колодки і точність їх обробки. Можливі відхилення від середнього значення площі поверхні колодок для різних фасонів складають 2,5-6 %.

Максимальна точність отримання розгортки бічної поверхні колодки досягається при знятті жорсткої оболонки.

Отримання жорсткої оболонки методом вакуумного формування

Здійснюється із застосуванням спеціальної термопластичної полівінілхлоридної плівки, яка при температурі 60-120° З розм'якшується і під дією вакууму легко приймає форму обтягуваної колодки, а при охолоджуванні добре зберігає надану форму.[8, c. 95]

Колодку встановлюють у вакуум-апарат, над колодкою розміщують раму, в якій закріплюється плівка. Плівка розігрівається електронагрівачем. Після розм'якшення плівки електронагрівач відсовують. Колодка, встановлена на рухомій опорі, піднімається вгору і видавлює форму своєю верхньою частиною в плівці. Рамка, в якій закріплена плівка, щільно лягає на столик, створюючи за допомогою гумових прокладок замкнутий простір. Створюване в замкнутому просторі розрідження при викачуванні повітря викликає щільний обхват плен-кой всієї бічної поверхні колодки. Після охолодження плівки апарат вимикають і вирізують разом з колодкою ділянку плівки, що точно копіює її поверхню.

Отримання жорсткої оболонки з тканини

Включає розмітку колодки, обтягування, нанесення базисних і допоміжних ліній і розпластування.

Розмітка колодки

Перед обтягуванням на поверхню колодки заздалегідь наносять орієнтирні крапки, які відзначають забиванням металевих шпильок.

Побудова язичка

Довжину язичка визначають по довжині переднього контура гомілки. Нижній край язичка повинен заходити під берец на 2-3 мм. Верхній край язичка повинен бути нижче за верхній край гомілки на 4-5 мм. Ширину язичка в нижній частині встановлюють з урахуванням заходу його країв за блочки, у верхній частині язичок розширюють.

Побудова заднього зовнішнього ременя

Довжина ременя рівна довжині заднього контура черевика з припуском у верхній частині 5 мм. Ширина у верхній частині рівна 12 мм, в нижней 20 мм.

Визначення і викреслювання припусков на збірку і обробку деталей і затяжної кромки

Припуски до деталей на збірку роблять в місцях їх з'єднання при тому, що зістрочує. Величина припуска залежить від матеріалу, видалення першої строчки від краю, числа строчок і відстані між ними, розмірів перфорацій, відстані від строчки до початку спуску краю деталей і ширини спуску. Так, припуски для загинання складають 3-4 мм, під виворотку 4-5 мм, під випалення 1-1,5 мм.[5, c. 60]

Видалення строчки від краю настрочуваної деталі з шкіри складає 0,8-1 мм, з штучних шкір - 1,5-2 мм. Відстань між суміжними строчками без перфорацій 1-2 мм, з перфорацією діаметром 2-3 мм - 4-6 мм. Якщо застрочують задні краї деталей тугим тачним швом, припуск до викреслених деталей на строчку не дають, оскільки при розгладженні шва деталі декілька розтягуються і їх довжина відновлюється. Деталі, зовнішні краї яких виготовляють в обрізання і окантовку, також викреслюють без припуска.

Припуски на затяжну кромку

Залежать від конструкції заготівки, властивостей і товщини її деталей, методів формування і кріплення низу, вживаного устаткування і ін.

При встановленні ширини затяжної кромки враховують необхідність її зменшення на величину розтягування заготівки при формуванні (середня величина розтягування складає по довжині 5%, по ширині - 3%) і збільшення на товщину матеріалів заготівки і деталей низу. На підставі досвідчених робіт встановлені коефіцієнти До, що враховують збільшення затяжної кромки у відповідних місцях і напрямах.

Деталювання моделі верху

Деталювання починають з вирізування загального контура моделі. Потім приступають до отримання окремих деталей, починаючи з шкарпетки. Зовнішній контур деталей отримують обкреслюванням, а внутрішній - наколюванням або обкреслюванням шилом через прорізи, зроблені на моделі. При наколюванні контура під модель підкладають лист паперу і на нього за допомогою наколювань переносять лінії деталей. У місцях проходження прямих лінії наколювання наносять тільки в двох крапках. По намічених лініях і наколюваннях вирізують деталь. Можна отримати внутрішні контури деталей за допомогою прорізів на моделі в місцях проходження ліній. Ширина прорізу повинна бути невеликою, щоб лінії надрізів не з'єднувалися і не спотворювали контур деталі. По намічених лініях вирізують деталь. Ноский і союзку отримують у вигляді однієї половини; для отримання повного контура ці деталі обкреслюють на папері і намічають шилом вісь симетрії. Папір складають по осі і розгладжують місце перегину, потім вирізують удвічі складену деталь.[20, c. 432]

Якщо в деталі є відмінність між внутрішньою і зовнішньою сторонами по лінії припуска на затягування, вирізану деталь розгортають і уточнюють. При цьому на внутрішній стороні припуска на затягування роблять невелику виїмку, що служить орієнтиром для правильної збірки заготівки.

До отриманих по кресленню деталей встановлюють припуски, потрібні на їх обробку або збірку заготівки. Величина припуска залежить від матеріалів, вживаних для верху взуття, характеру обробки краю деталі, від числа строчок і наявності перфорації.

Знаючи число строчок і перфорацій, користуючись нормативами, встановленими методиками, модельєр може у кожному окремому випадку підрахувати припуск, необхідний для збірки деталей. Так, для пристрочування шкарпетки до союзки чоловічого хромового черевика при строчці трирядки і діаметрі перфорації 1,5 мм припуск визначається з урахуванням розмірів моделі розрахунковим способом.

Спроектовану деталь накладають на чистий лист папери і паралельно її контуру обкреслюють припуск, необхідний на строчку або загинання. По викресленій лінії припуска вирізують контур деталі. Слід врахувати, що припуск до передньої частини гомілки для пристрочування союзки при звичайній збірці заготівки, тобто без попереднього наклеювання деталей, збільшують на 2-3 мм, оскільки в процесі пристрочування союзки в середній частині по лінії вирізу вона декілька зміщується вниз.

Лінію припусков на кінцях деталей, де утворюються гострі кути, закругляють, що сприяє економному використанню матеріалу і полегшує роботу при ручному розкрої.

Для правильного накладення однієї деталі на іншу при тому, що їх скріпляє на нижній деталі роблять відмітки - наколювання і гофри. Наколювання розташовують так, щоб вони були непомітні після того, що скріпляє деталей Місцерозташування наколювань залежить від форми деталі, що накладається. Зазвичай наколювання роблять в середині краю деталі, в місцях, опуклість, що мають, або вигин. На початку і в кінці деталі роблять гофри, розташовуючи їх в таких місцях, де незначне порушення контура деталі непомітне в готовому взутті (наприклад, в місцях, що йдуть під затягування і строчку).[11, c. 354]

Побудова внутрішніх деталей моделі черевика

Підкладка черевика складається з подблочника, штаферки, внутрішнього ременя і текстильної підкладки. Для побудови підкладки обкреслюють зовнішній контур моделі, на якому відзначають верхню точку вирізу союзки.

Побудова подблочника

Подблочник будують по передньому контуру гомілки У верхній частині краю подблочника і гомілки співпадають, в нижній частині підблочник заходить за лінію гомілки на 1 мм. Мінімальна ширина підблочника 18 мм. У нижній частині його закругляють плавною лінією. Передній край подблочника будують з припуском 2 мм на обрізання.

Побудова штаферки

Довжина штаферки визначається шириною гомілки. Верхній край штаферки співпадає з верхнім контуром гомілки (обробка у выворотку). Нижній край викреслюють паралельно верхньому. Ширина штаферки 18 мм. Задню лінію штаферки, що є місцем перегину, проводять на відстані 2 мм від задньої лінії гомілки. Передня частина штаферки заходить під подблочник на 7-8 мм. Передню і задню лінії штаферки проводять перпендикулярно верхній лінії берцев.

Побудова внутрішнього ременя

Довжину ременя визначають висотою контура п'яти моделі. Верхній край ременя заходить під штаферку на 7-8 мм, нижній край повинен бути коротше за контур моделі на 1-2 мм. Ширина ременя вгорі звичайні 20 мм, внизу - 40 мм.

Побудова текстильної частини підкладки

Текстильна підкладка складається з двох однакових половинок. У частині п'яти підкладку будують коротше за модель верху, оскільки вона прилягає безпосередньо до колодки (верх в цьому місці має припуск на розміщення задника). Текстильна підкладка повинна заходити під задній внутрішній ремінь, штаферку і подблочник на 7-8 мм, в нижній частині підблочника лінію підкладки підводять щодо контура верху на б мм, потім сполучають отриману крапку 3 з кінцевою точкою шкарпетки моделі. У передній частині по лінії затяжної кромки текстильну підкладку будують довше за модель верху (на 3 мм) з поступовим зменшенням припуска до пучків; у нижній частині частини п'яти край підкладки опускають щодо моделі на 1-2 мм. У решті місць нижні контури підкладки і верху співпадають.

Побудова міжпідкладки

Деталі межподкладки будують по відповідних деталях верху. По верхньому краю гомілки межподкладка менше на 10 мм, по передній лінії - на 4 мм (межподкладка повинна потрапити під загинання), по нижній лінії - на 4 мм (межподкладка повинна потрапити під строчку), по задній - на 1 мм. Межподкладка під задинку повинна бути коротше по затяжній кромці на 10 мм, по передньому контуру - на 4 мм, по решти - на 1 мм. Межподкладка під союзку повинна бути коротше по затяжній кромці на 10 мм, по передньому краю - на 4 мм, по верхньому краю - на 1 мм. Межподкладка під шкарпетку повинна бути коротше по лінії перегину па 18 мм, в кінцях шкарпетки - на 10 мм.[10, c. 207]

3. Формування та характеристика асортименту спортивного взуття (за матеріалами магазину «Максимус» м.Вінниця)

.1 Асортиментна політика та основні фактори, що впливають на неї в сучасних умовах

Асортимент спортивного взуття різноманітний і складний. Він постійно міняється під впливом моди, унаслідок появи нових видів і конструкцій виробів, застосування нових матеріалів.

Основною задачею, що коштує перед торговими працівниками при формуванні асортименту, є всебічне і повне задоволення запитів населення в різноманітному взутті. При цьому повинні враховуватися потреби всіх половозрастных категорій носчиков у взутті для різних умов експлуатації.

Асортимент взуття, особливо по сезонах носки, повинний будуватися з обліком заменяемости шкіряного взуття гумової і валяний виходячи з особливостей кліматичних умов району. Замовлення на взуття варто складати на основі вивчення й аналізу потреб усіх груп населення на визначені види і різновиди, розміри і повноти і т.д.

По цільовому призначенню взуття підрозділяють на побутову, спортивну, спеціальну, ортопедичну і профілактичну. У торгову мережу надходить взуття побутова, призначена для масового споживача, і для занять окремими видами спорту. До групи побутового взуття відносять і національне взуття (наприклад, ичиги).

До спеціального відноситься взуття виробнича робочих окремих галузей промисловості (наприклад, хімічної, нафтовий, текстильної й ін.), а також армійська і флотська. Ортопедичне і профілактичне взуття призначене для чи попередження лікування патологічних відхилень у стопах. Спеціальне взуття розподіляють через відповідні відомства, а останні групи взуття виготовляють по індивідуальних замовленнях.

Асортимент побутового взуття групується по цільовому призначенню, способу виробництва, видам і різновидам, половозрастному призначенню, розмірам і полнотам, фасонам і моделям, матеріалу верха і його кольору, матеріалу підошви і методу її кріплення, висоті каблука.

Цільове призначення і спосіб виробництва. По цільовому призначенню побутове взуття поділяють на взуття для вуличної носки, а також для використання в різних приміщеннях: установах, на підприємствах і будинку. Взуття для вуличної носки по сезонах носки підрозділяють на зимову (утеплену), літню, весняно-осіннього призначення (демісезонну).[12, c. 21]

Сезонне призначення взуття визначається насамперед видом і конструкцією виробу, а також застосовуваними матеріалами. Особлива роль приділяється зимового взуття в середній смузі і північних районах, оскільки тут неї експлуатують до шести і більш місяців у році. Взуття повинне мати високі теплозащитные властивості, тому для її верха широко застосовують натуральні шкіри, вовняні і напівшерстяні тканини, неткані матеріали, деякі види штучної і синтетичної шкіри, фетр, хутро; для підошов в основному використовують гуму чористой структури, поліуретан, шкіру, повсть. Взуття має утеплену підкладку і вкладні устілки, вона закриває не тільки стопу, але і гомілка.

Літнє взуття виготовляють полегшеної конструкції, часто з відкритими носками і п'ятковою частиною, заготівлею з окремих ремінців, наявністю перфораций і просечек. Нерідко вона буває без підкладки. Для верха поряд зі шкірою широко використовують текстильні, штучні і синтетичні матеріали, для підошов - шкіру і кожеподобную гуму. Літнє взуття повинне забезпечувати гарний повітрообмін з навколишнім середовищем.

Взуття весняно-осіннього призначення повинна характеризуватися достатніми влагозахисними властивостями, тому неї виготовляють з верхи з натуральних, штучних і синтетичних матеріалів на підошвах з гуми, поліуретану, термопластичных эластомеров. Текстильні матеріали для її верха застосовувати недоцільно, тому що вони пропускають воду.

По характері виконання побутове шкіряне взуття підрозділяють на повсякденну і модельну (тільки чоловічу і жіночу). До художественно-эстетическим показників і якості модельного взуття висувають підвищені вимоги. На зовнішні деталі її верха використовують матеріали з індексом «модельна»: шкіри хромового дубления гладкі, у тому числі й еластичні, із природною лицьовою поверхнею, лакові шкіри, замшу, велюр, нубук, а також шкіри і тканини нових видів обробок. Крім того, за узгодженням зі споживачем на зовнішні деталі можна застосовувати штучні і синтетичні шкіри.[22, c. 67]

Модельне взуття можна відрізнити за фірмовим знаком підприємства. Деталі її верха, як правило, оброблені взагибку, а шкіряна підкладка має покриття. Модельне взуття, призначене для урочистих випадків, називається особливо модної.

Для дітей випускають ошатне взуття зі шкір білого, світлих і яскравих тонів зі складними обробками - накладними фігурними деталями, художньою перфорацією.

В основному взуття виготовляють механічним способом; ручне виробництво збереглося при виготовленні взуття по індивідуальних замовленнях і частково модельної. У взутті, виготовленої ручним способом, тільки окремі операції виконуються вручну, наприклад формование заготівлі на колодці, прикріплення підошви за допомогою шкіряної стрічки й ін.

Види і різновиди, взуття. Вид взуття, від якого залежить ступінь закритості стопи і гомілки людини, визначається конструкцією заготівлі, тобто формою і розмірами деталей верха. Розрізняють наступні основні види взуття: чоботи, черевики, черевики, туфлі.

Чоловіче і жіноче взуття призначене для споживачів усіх віків, тому вимоги до неї диференційовані. Так, взуття для молоді повинна найбільшою мірою відповідати вимогам сучасного стилю і моди як за формою, так і висоті каблука, конфігурації деталей, застосовуваним матеріалам, характеру прикрас. Вимоги до эстетическим властивостей взуття для облич літнього віку трохи нижче, однак підвищені вимоги до зручності. Взуття повинне мати м'який верх із мінімальною кількістю швів, повинна бути легкої, гнучкої і легко приформовываться до ноги, зручно і просто на ній закріплюватися і легко зніматися, її конструкція повинна відрізнятися довговічністю.

Розміри і повноти взуття. У межах половозрастних груп взуття поділяється по розмірах. У нашій країні прийнята метрична система нумерації, відповідно до якої розмір виражає довжину стопи в чи міліметрах сантиметрах. Наприклад, для облич, що мають довжину стопи 25 див, потрібна взуття номер 250 (чи 25). Довжина устілки цього взуття повинна бути більше чим 25 див, щоб забезпечити вільне розміщення пальців при русі. Різниця між довжиною устілки і стопи залежить від призначення і виду взуття. Середній припуск до довжини стопи складає 10 мм, для чобіт з юхти - 15, для жіночого взуття в залежності від піднесеності п'яткової частини (висоти каблука) - не менш 5 мм. Припуск до довжини устілки може бути збільшений для взуття з подовженою шкарпетковою частиною. По метричній системі довжина устілки суміжних розмірів взуття розрізняється на 5 мм. Для взуття з юхти і спеціального призначення передбачений інтервал між суміжними розмірами, що складає 7,5 мм. При переході від меншого розміру до більшого збільшується не тільки довжина устілки на 5 мм, але і її ширина на 0,7-1 мм, охоплення в пучковій частині на 3 мм.[26, c. 74]

Взуття одного розміру може розрізнятися по повноті. Повнота характеризує її об'ємні розміри. Різниця між полнотами по охопленню в пучках складає: для взуття з юхти - 10 мм; повсякденної - 8; модельної - 6 мм. Ширина устілки в суміжних полнотах одного розміру практично не міняється. Повноти взуття позначають умовними номерами. Їхня кількість визначається половозрастным призначенням взуття: для пінеток і гусариков передбачена 7 полнот (1-7), жіночого і чоловічого взуття - 12 (1-12), для інших груп - 1-9. Відповідно до діючого стандартами чоловічу, жіночу, хлопчачу і шкільну для хлопчиків взуття випускають трьох полнот, за винятком літніх открытых.туфель, для яких передбачено 2 повноти. Пінетки і гусарики виготовляють однієї повноти, інше взуття - двох полнот. Номера полнот залежать від виду взуття (чоботи, черевики, черевики і т.д.).

Фасони і моделі взуття. Фасон взуття (силует) визначається формою і розмірами її шкарпеткової частини, тобто фасоном затяжної колодки, а також формою і висотою каблука. У залежності від фасону носок у взутті може бути широким чи вузьким, тупим чи гострим, овальним чи гранованим, витягнутим чи усіченої (типу «карэ»), високим чи опущеної і т.д. За формою каблуки можуть бути звичайними, клиноподібними чи зі скошеною фронтальною поверхнею. Різноманітні по фасонах середні й особливо високі каблуки.

Модель взуття визначається кількістю і розташуванням деталей верха, їхньою конфігурацією, наявністю і характером прикрас. Фасони і моделі міняються в залежності від напрямку моди, причому зміна фасонів відбувається приблизно через 5-6 років і зв'язана зі зміною моди на одяг. Близько 70 % моделей обновляються щорічно. Чим більше деталей має заготівля, тим вона складніше по виконанню, тобто вимагає великих матеріальних і трудових витрат.[7, c. 120]

По характері вироблення чоловіче і жіноче взуття підрозділяють на масового пошиття і модельну. У залежності від характеру оформлення заготівлі взуття масового пошиття поділяють на три категорії складності - гладку, з обробкою і фігурним кроєм.

Жіноче модельне взуття випускається трьох категорій складності, а чоловіча - двох. Опис складності моделей заготівель приводиться в прейскурантах. До прикрас заготівлі відносяться перфорація, кантики, бейки, накладки, продержка, тонування, гаряче тиснення, ажурні рядки й ін.

Перфорація - наскрізні отвори різної форми і розмірів, розташовані на заготівлі у визначеному порядку, що утворить малюнок.

Кантики - смужки шкіри, тасьми, штучних матеріалів, застосовувані для обстрочки країв деталей заготівлі.

Бейки - вузькі смужки оздоблювального матеріалу, настрочені на заготівлю.

Накладки - оздоблювальні деталі, настрочені на заготівлю.

Продержка - обробка у виді стрічки з чи шкіри тканини, що продергивают через деталі заготівлі.

Тонування - нанесення фарби темних тонів на окремі ділянки заготівлі. Його здійснюють нітрофарбами за допомогою пульверизатора. Розрізняють одне - і двоколірне тонування.

Гаряче тиснення - одержання малюнка на деталях шляхом гарячого пресування. В окремих випадках гаряче тиснення доповнюють двоколірним тонуванням.

Взуття може бути виготовлена з одворотами-манжетами, що є не тільки елементом прикраси, але і регулюють висоту виробу (чобітки і півчобітки), а також вставками з інших чи матеріалів матеріалів іншого кольору.

Крім того, застосовують банти, бахрому, пряжки, клипсы, ґудзика, хольнитени, кільця, півкільця, вишивку, обробку хутром, фотофильмпечать і ін.

Важливе значення у взутті здобуває багатофункціональна фурнітура, наприклад пластмасові пряжки-засувки, пряжки-затиски, пряжки з кріпленням на кнопку, застежки-клипси.

Матеріал верха і його колір. По матеріалі верха шкіряне взуття підрозділяють на юхтову, з верхи зі шкір хромового дубления, текстильну, зі штучних і синтетичних матеріалів, з фетру, повсті, хутра.

Юхтове взуття призначене для тяжких умов носки; вона повинна надійно захищати ногу від проникнення вологи і мати високу надійність. Виготовляють це взуття з верхи з 'яловочной, кінської чи свинячої юхти. Через високий промокаемости свинячі юхта на переди чобіт не використовується. На невідповідальні деталі юхтового взуття (халяви і берци) ставлять спилок, штучні матеріали - кирзу, шарголин і ін. З юхти виробляють чоловічу, жіночу, хлопчачу, шкільну для хлопчиків і дівчинок, дошкільне взуття.

Основні види взуття з юхти: чоботи, напівчоботи, черевики на чи шнурках гумках, чобітки і півчобітки. Передбачений також випуск дівочих черевиків з верхи з юхти. Юхтове взуття виготовляється на підошвах зі шкіри, гуми непористої структури, поліуретану цвяховим, клеегвоздевим, гвинтовим, а також методом пресової вулканізації, лиття під тиском і іншими методами.

Взуття з верхи зі шкір хромового дубления. Для її виготовлення використовують гладкі шкіри з природною і шліфованою лицьовою поверхнею, нарізні, велюр, нубук, лакові. У цю групу входить також взуття з верхи з натуральної замші, сандальної юхти. По характері виконання взуття з верхи зі шкір хромового дубления поділяється на повсякденну, модельну, у тому числі особливо модну (чоловічу і жіночу), для дітей випускають ошатне взуття.

Взуття з верхи зі шкір хромового дубления - це чоботи, чобітки, черевики, черевики, туфлі, сандалії і сандалети. Її виробляють для всіх половозрастных груп методами кріплення низу на підошві зі шкіри, гуми, поліуретану, повсті, а також з комбінацій окремих матеріалів.[28, c. 235]

У залежності від конструкції і наявності прикрас на заготівлі повсякденне і модельне взуття підрозділяють з урахуванням складності моделей.

Вона буває чорна, кольорова (коричневого чи кольору відтінків коричневого), яскрава, біла, світлих тонів, двоколірна, золотого і срібних квітів.

Текстильне взуття виготовляють з верхи з різних тканин, нетканих матеріалів, трикотажної полотнини, стрічок і тасьми для всіх половозрастнbх груп. По призначенню це переважно утеплена, домашня, а також літнє взуття. Для виготовлення зимового взуття також застосовують фетр і повсть. Текстильне взуття відноситься до групи повсякденної, за винятком жіночої, котра буває і модельної. Для її виготовлення використовують підошви зі шкіри, гуми, повсті переважно хімічних і рідше ниткових методів кріплення низу на низькому, середньому (жіноча і дівоча взуття) і високому каблуках (жіноче взуття).

Текстильне взуття випускають різних видів - чобітки, півчобітки, черевики, черевики, туфлі. Зносостійкість і водостійкість взуття з верхи з текстильних матеріалів нижче, ніж з верхи зі шкір хромового дублення, однак вона відрізняється легкістю, гнучкістю, гарними гігієнічними властивостями, у тому числі і теплозащитними при використанні вовняних і напівшерстяних тканин, а також при відповідному підборі матеріалів із красивим зовнішнім виглядом.

Взуття з верхи зі штучних і синтетичних матеріалів. По половозрастному призначенню асортимент цієї групи взуття обмежений, тому що штучні шкіри не рекомендується використовувати для виготовлення дошкільної і гусариковой взуття внаслідок її знижених гігієнічних властивостей. Взуття з верхи з таких матеріалів випускають для всіх сезонів носки, а також домашню.

У цьому випадку підвищується її зносостійкість. Взуття з верхи зі штучної і синтетичної шкіри виготовляють на підошві зі шкіри, звичайної гуми і кожеподобной (пористої і непористої структури), пластичних мас. Основні методи її кріплення - клейовий, строчечно-клей-виття і литьевой. Взуття цієї групи порівняно недорога, має гарний зовнішній вигляд, легко чиститься, але уступає взуття з верхи зі шкіри по надійності і гігієнічних властивостях. Взуття з верхи із синтетичної шкіри варто здобувати на номер і повноту більше, тому що вона дає усадку в подовжньому і поперечному напрямках.

Матеріал підошви, метод її кріплення, висота каблука. Підошви у взутті можуть бути одинарні і подвійні. Одинарні виготовляють з різних матеріалів - шкіри, гуми, поліуретану, полівінілхлориду, каучуку, термопластичних эластомеров, дерева, повсті, фетру, нетканих матеріалів; подвійні складаються зі шкіряної чи повстяної підкладки і ходового шару, найчастіше з гуми. Шкіряні підошви застосовують при виготовленні взуття різних методів кріплення низу, крім пресової вулканізації і лиття під тиском. Підошви з гуми і поліуретану широко застосовуються у виробництві чоловічої, хлопчачої, жіночої, дівочої і шкільного взуття; для підошов дошкільної і гусариковой взуття в основному використовують шкіру, повсть і фетр. Підошви з повсті і фетру також використовують для утепленого і домашнього взуття.

Шкіряне взуття, за винятком жіночої, дівочої і чоловічий, виготовляють на низькому каблуці. Легке взуття може виготовлятися без чи каблука з набойкой, чоловіча - на середньому каблуці. Висота низького каблука 15-25 мм, середнього - 30-40, високого - 50-60 мм включно, особливо високого - понад 60 мм.

Усі розглянуті ознаки класифікації, крім фасону, передбачені в діючих прейскурантах роздрібних цін на шкіряне взуття. Однак черговість цих ознак по прейскурантах трохи інша.

Існує три прейскуранти роздрібних цін на шкіряне взуття: чоловічу, жіночу і дитячу. В останній включене взуття від хлопчачої до пінеток. У прейскурантах виділені групи взуття за матеріалами верха, у тому числі для чоловічого і жіночого взуття і по характеру виконання (повсякденна і модельна). У межах груп взуття представлене по видах і різновидам, методам кріплення і матеріалу підошов, матеріалу верха і його кольору, а також висоті каблука.[9, c. 37]

Структура асортименту шкіряного взуття детально розкривається в замовленнях на взуття, що щорічно складаються товарознавцями. У бланках замовлень виділені групи взуття по матеріалі верха. Поряд з цим у самостійні групи об'єднана легка, домашня, спортивна для повсякденних занять фізкультурою і спортом, національне взуття.

У межах зазначених груп передбачені підгрупи по половозрастному призначенню. Подальший розподіл здійснюється по видах, різновидам, характеру виконання, матеріалу підошви, висоті каблука. Виключення складає взуття з юхти, у якій, у першу чергу, виділені види взуття і матеріал верха, а потім половозрастное призначення. У замовленнях вказується артикул і середня ціна взуття, а також кількість пара і сума з розбивкою по кварталах.

Размерно-полнотний асортимент спортивного взуття - це кількісне співвідношення взуття різних розмірів і полнот у партії, виражене у відсотках. Теоретичні основи його побудови розроблені професором Ю. П. Зибиним. Размерно-полнотный асортимент будується по кожної половозрастной групі взуття. Основою його побудови для дорослого населення служать закономірності в розподілі розмірів стіп по довжині, виражені кривої нормального розподілу.[4, c. 109]

Така закономірність була встановлена на підставі математичної обробки результатів масового обмірювання стіп населення. Для визначення розмірного асортименту по кривій нормального розподілу необхідно знати середню довжину стопи населення колективу Дет, що обслуговується, і значення середнього квадратического відхилення а, величина якого характеризує чи щільність розмах мінливості окремих стіп по довжині від середньої. Згідно зі статистичними даними в інтервалі Дстгьо знаходиться 68 % усіх досліджених випадків Дст±2 а-95,5, а Дст±3 а-99,7%. Виходячи з цієї кривої були розраховані і складені таблиці типових ростовок для відносно великої (порядку 10000 чол.), середньої (1000-1500 чол.), малої (300-400 чол.) чисельності населення, тобто с великим, середнім[21, c. 348]

Черевики для футболу випускають з верхи зі шкір хромового дубления чи юхти з зовнішніми чи внутрішніми підсилювачами, з м'якими чи напівтвердими підношеннями, твердими задниками, на підошві зі шкіри, гуми, пластмас із шипами прошивного чи клейового методу кріплення.

Туфлі гімнастичні виготовляють двох різновидів: на шнурках без чи підкладки гумках з текстильною підкладкою, з м'якими підношеннями і задниками, на твердій шкіряній підошві прошивного чи клейового методів кріплення, на м'якій підошві виворітного методу кріплення.[1, c. 4-5]

          Максимус (магазин спортивних товарів)

Магазин пропонує широкий вибір силових та кардіо-тренажерів, спортивного інвентарю, товарів для відпочинку, спеціалізованого одягу та взуття для заняття спортом, спортивного харчування.

За прийнятними цінами Ви зможете придбати в нас силові тренажери для грудних м’язів, м’язів спини, сідниць та ніг окремо або універсальні моделі для спортсменів з високими вимогами.

Магазин «Максимус» пропонує широкий вибір кардіо-тренажерів: орбітреки, велоергомети, велотренажери, та бігові доріжки на будь-який смак.

В наявності спортивний інвентар для будь-яких видів спорту: ракетки, ролики, м’ячі, різноманітна амуніція, взуття та одяг для бодібілдингу, волейболу, футболу та інших видів спорту.

Ми також пропонуємо широкий вибір спорядження для туризму та рибалки: човни, палатки, рюкзаки та інші споріднені товари.

Окремим напрямком діяльності нашого магазину є консультації та продаж спортивного харчування найвищої якості.

Зателефонуйте нам, щоб перевірити наявність та ціни на товар. Якщо товар відсутній в наявності, ми доставимо його протягом 3-х днів.

.2 Вивчення попиту на спортивне взуття

Значною мірою споживання вітчизняного взуття стримується через неналежну якість виготовленої продукції, недостатнє врахування вимог споживачів підприємствами-виготовлювачами. В умовах переходу до ринку необхідно використовувати додаткові засоби підвищення якості взуття, у першу чергу за рахунок розробки нових моделей, використання кращих за своїми споживчими властивостями матеріалів.

Усе взуття, що надходить на ринок, можна умовно поділити на чотири групи: взуття вищої якості, конкурентоспроможне взуття, взуття зі зниженим рівнем якості і неконкурентоспроможне взуття.

Взуття вищої якості, як правило, перевершує за всіма або більшістю показників товари-конкуренти. У багатьох випадках - це принципово нова продукція.

Конкурентоспроможне взуття найчастіше знаходиться на середньому рівні якості для даного ринку. У цій ситуації успіх продукції залежить, головним чином, від ціни.

Взуття зі зниженим рівнем якості в цілому володіє дещо гіршими споживчими властивостями, ніж товари перших двох груп. У цьому випадку для того, щоб ринкові позиції продукції залишалися стабільними, виробник повинний удатися до деякого зниження ціни.

Неконкурентоспроможне взуття, як правило, або взагалі не знаходить збуту, або може бути реалізоване тільки за досить низькими цінами. Ринок взуття формується і розвивається під впливом багатьох чинників, кожний із яких у визначених ситуація може як стимулювати ринок, так і стримувати його розвиток, обмежуючи його місткість. Усю сукупність чинників можна поділити на дві групи: загального і специфічного характеру. Загальними є соціально-економічні чинники: обсяг і структура товарної пропозиції; асортимент і якість виробленої продукції; розміри імпорту за даним товаром або групою; досягнутий рівень життя і потреб населення; купівельна спроможність населення, рівень і співвідношення цін на товари; кількість населення; його соціальний і статевовіковий склад; ступінь насиченості ринку; стан збутової, торговельної і сервісної мережі; географічне розташування ринку; Стисло розглянемо ці чинники.

За даними, основаними на обсягах вітчизняного виробництва, ввозу взуття організаціями-імпортерами й оголошеного на митниці неорганізованого імпорту, місткість внутрішнього ринку взуття, що відповідає платоспроможному попиту, можна оцінити в 150 - 160 млн пар на рік. Український ринок шкіряного взуття в даний час характеризується скороченням обсягів виробництва, зниженням купівельної спроможності населення, низьким рівнем конкурентоспроможності вітчизняної продукції, істотним збільшенням частки імпортного взуття в структурі асортименту товарів, що надходять на внутрішній ринок України.

Основною причиною недостатнього обсягу виробництва шкіряного взуття є те, що шкіряно-взуттєва промисловість не витримує конкуренції закордонних виробників, що неминуче призводить до падіння промислового потенціалу. В Україні виробництвом шкіряного взуття зайнято більш 40 взуттєвих підприємств, обсяг виготовлюваної продукції яких у 2008 році склав 11,4 млн. пар, а в 2009 - 11,9 млн. пар. Порівняно з 1990 р., обсяги виробництва шкіряного взуття в Україні за останні 10 років скоротилися більше ніж у 24 рази . Сьогодні на 100 мешканців України, припадає 6 пар виробленого в країні взуття з натуральної шкіри.

Серед підприємств, що займаються виробництвом спортивного взуття, провідне місце посідають ПАТ "Крок" (м. Житомир), "Акцент" (м. Чернівці), АТЗТ "Лугань" (м. Луганськ), АТ "Прогрес" (м. Львів), АТ "Ніко" (м. Миколаїв), ПАТ "Шкірвзуття" (м. Сімферополь), АТЗТ "Аспект" (м. Макіївка), "Кияни" (м. Київ) та ін.

У нашій країні в даний час розроблено багато нового в технології виробництва взуття. Проте ці новації не впроваджуються у виробництво через відсутність необхідного устаткування. Деякі підприємства закуповують технології за кордоном, завдяки чому їхня продукція може успішно конкурувати з імпортною. У той же час економічна безпека країни неможлива без забезпечення потреб переважної частини населення у продукції легкої промисловості власного виробництва, взуттєвих товарів, теж. Для задоволення цих потреб вітчизняна взуттєва промисловість повинна збільшити обсяги випуску продукції не менше ніж у 5 - 6 разів, тобто довести їх до 50 - 55 % випуску 1990 року. Таке зростання дозволить зберегти працездатне ядро галузі, але воно виявиться можливим і економічно доцільним лише за умови відповідного підвищення платоспроможного попиту на вітчизняне взуття. Світовий досвід свідчить, що в країнах із розвинутою ринковою економікою внутрішній попит орієнтований, насамперед, на товари вітчизняних, а не закордонних фірм. Для макроекономічних обставин України розвиток галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, важливе ще тому, що він забезпечує економічне зростання, що не поглиблює надалі майнового розшарування суспільства. Тож, найближча тактична мета взуттєвої галузі - відновлення, можливо, навіть примусове підвищення попиту на вітчизняне взуття.

В економічні системі ринкового типу обсяг реалізації продукції формується на основі ринкового попиту та ринкової пропозиції. Ці два елементи ринкової економіки є взаємопов’язаними. Для визначення ситності пропозиції на товари при виборі стратегії поведінки виробника у миттєвому, короткому та довгостроковому періодах потрібно вияснити, що є протилежним даній категорії, тобто про формування попиту на певні товари чи послуги.

Попит виражає сформовану на ринку потребу в життєвих засобах, що визначається кількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів

Попит завжди конкретно виражений, динамічно змінюється під впливом ряду чинників.

Розглянемо деякі положення, що уточнюють поняття «попит».

По-перше, попит тісно пов'язаний з дійсними суспільними потребами, бажаннями, але не збігається з їхньої кількісною визначеністю. Порівняйте: ви маєте бажання купити ряд товарів, але коли оцінюєте свої фінансові можливості, то бачите, що ваше бажання значно випереджає ваші можливості, тому що останні залежать від платоспроможного попиту.

По-друге, суб'єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і виступає на ринку покупцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

Іноді чинники, що впливають на попит, зводяться лише до цінових, тобто визнається тільки вплив рівня цін на зміни у попиті. В реальному економічному житті все значно складніше. На попит впливає багато чинників, аналіз яких дає можливість визначити потреби людини в певних товарах і послугах.

Обсяг попиту залежить від економічного закону - закону попиту. Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей зв'язок має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки - зниження ціни веде до його зростання.[4, c. 58]

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше - між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продукту ви зможете придбати уже тільки 3-4 кг, або змушені будете купувати дешевший замінювач звичного для вас продукту. Наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави - чай.

Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.

Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (новий баланс) між масою товарів і платоспроможним попитом.

У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

Формою вияву закону попиту є також ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Однією з форм вияву закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбулось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з'явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Поняття «еластичності» показує взаємозв'язок між зміною ціни і обсягом проданих товарів.

Наприклад, якщо ціна товару зросла на 10 відсотків, то виникає запитання, як зміниться кількість продаж за певний інтервал часу;

як зміниться попит на цей товар, якщо доходи населення зростуть на 12 відсотків за місяць, рік.

Найбільш прийнятною одиницею виміру еластичності попиту є відсоток. Цей показник дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг продажу товарів у результаті зміни ціни на одиницю товару на 1 відсоток.

Цінову еластичність попиту (коефіцієнт еластичності) Е^ обчислюють за такою формулою:

Зміна обсягу продажу (у відсотках) Зміна ціни (у відсотках)

Розрізняють п'ять типів еластичності попиту.

Попит еластичний - ціна зросла на 1-2 відсотки, а обсяг продажу збільшився на 10-15 відсотків.

Одинична еластичність - ціна зросла на 1 відсоток, а обсяг продажу зменшився на 1 відсоток.

Попит майже нееластичний - ціна зменшилася на 15 відсотків, а обсяг продажу збільшився всього на 1 відсоток. Попит дуже еластичний - ціна залишається незмінною, але продаж зростає (наприклад, хворий на діабет купує інсулін незалежно від ціни на нього. У своєму бюджеті він обмежує купівлю інших товарів аби вивільнити певні кошти для придбання інсуліну).Попит зовсім нееластичний - покупець купує товар у кількості, яка не залежить від його ціни. Це стосується товарів першої необхідності, споживання яких обмежити важко (солі, цукру).

Нецінові фактори формування попиту:

якісна і інтенсивна реклама товару;

формування попиту на товари першої необхідності (хліб, сіль, мило і т.ін).

В світі ASICS є спонсором таких крупних міжнародних змагань Чемпіонат світу по Волейболу

Нью-йоркський марафон, гран-прі ASICS в Хельсінкі. Для просування марки використовується мережа дистриб'юторів по всьому світу за участю ASICS проходить безліч марафонів, включаючи Московський Міжнародний Марафон Миру, а також більшість змагань по легкій атлетиці, ASICS не раз виступав спонсором юнацької збірної Росії по легкій атлетиці.

Рекламна кампанія ASICS має комплексний характер і включає рекламу в пресі (загальнийспортивні і специалаизированные видання), рекламу на радіо, телебаченні, зовнішню рекламу, зокрема щитову, стикеры в метро і т.д., пряму адресну розсилку рекламних буклетів. Для просування виготовляються всілякі матеріали POP : каталоги, плакати, календарі і т.д. У продажу постійно є фірмове торгове устаткування. Атлети ASICS: Стів Баклі (спис) -чотирикратний чемпіон Європи, срібло в Сіднеї; Стефано

. Основні лінії колекції:

Колекція представлена наступними лініями: Взуття:

. бігова (мужская/женская)

. тенісна (мужская/женская)

. для залу/волейболу (мужская/женская)

. для ходьби (мужская/женская)

, Sportstyle

, Onitsuka Tiger

, Дитяче взуття Одяг:

. Одяг для активного відпочинку:

• Одяг для бігу і активного відпочинку (мужская/женская)

• Одяг для тенісу (мужская/женская)

• Жіночий одяг для фитнеса

. Командна екіпіровка:

* Спортивні костюми Куртки Ветровки

Футбольна (мужская/детская) Комплект для воротаря Волейбольна (мужская/женская) Волейбольні футболки/шорти Аксесуари

Опис ліній: Взуття:

. Бігове взуття - моделі, як правило, виконані з нейлонової сітки зі вставками з синтетичної шкіри. Мають невелику вагу, при відмінній фіксації стопи. Діапазон широкий - від високотехнологічного взуття до доступнішою за ціною. Амортизаційні вставки GEL в дорожчих моделях (наприклад, GEL-NIMBUS) розташовані і в п'яті і в частині шкарпетки проміжної підошви, в простіших моделях (наприклад, GEL-ARCHIVER)- тільки в частині п'яти. Категорія включає також моделі для бігу по перетнутій місцевості (такі як GEL-TRABUCO), виконані, як правило, в темних тонах, мають агресивний малюнок протектора. Верх виконаний з дуже міцної водонепроникної сітки (а іноді з двох шарів сітки)

У даній категорії представлена модель GEL-KINSEY, в якої вставки GEL в частині п'яти збільшені і винесені назовні. GEL-KINSEY визнана кращою в категорії Бігове взуття на спортивній виставці ISPO в Германії.

. Тенісне взуття - моделі виконані з натуральної (для спортсменів, що починають) або синтетичної шкіри (дорожчі). Колір кросовок, як правило, білий. Відмінна риса -рисунок протектора в ялиночку, В колекції присутні моделі з універсальним малюнком протектора для гри як на штучних трав'яних, так і на грунтових кортах. Амортизаційні вставки GEL в дорожчих моделях розташовані і в п'яті і в частині шкарпетки проміжної підошви, в простіших моделях - тільки в частині шкарпетки. У деяких моделях присутня технологія RhynoSkin - вставки в передній частині взуття із зносостійкої синтетичної шкіри, які необхідні із-за частої взаємодії шкарпетки взуття з поверхнею спортзалів або кортів.

. Взуття для залу/волейболу - моделі, як правило, виконані з синтетичної шкіри зі вставками з сітки. Відмінна риса категорії - гумова підметка на основі натурального каучуку - для кращого зчеплення з поверхнею.

. Взуття для ходьби - виконана з натуральної або синтетичної шкіри, як правило, в темних тонах.

. Взуття для боротьби - борці добре знають борцовки Asics (свого часу компанія спонсорувала збірну команду СРСР).

. Sportstyle - модне спортивне взуття, виконане на базі спортивних моделей. При цьому деякі технології зберігаються. Моделі дуже разные по дизайну.

. Onitsuka Tiger - модне молодіжне взуття в стилі ретро, виконана на базі спортивного взуття минулих років. При цьому збережені і технології. Кожна модель має свою історію - моделі розроблялися спеціально для певних змагань і збірних команд.

Одяг:

Одяг для активного відпочинку Walking Line - технологічний одяг спочатку призначений для спортивної ходьби.Line - лінія одягу для активного відпочинку для чоловіків. Тут присутні і куртки, і джемпери, і порожнисто, і спортивні костюми, і футболки.line - модний спортивний одяг для чоловіків і жінок. Представлені моделі від джемперів до футболок.

Командна екіпіровка - представлені спортивні костюми від технологічних (TUTA CHAMPIONE) до простіших, таких як TUTA PLAYER, також представлені куртки і ветровки.

• Футбольна екіпіровка - широкий асортимент ігрової футбольної форми, форма для воротарів. У колекції присутні футбольні м'ячі ASICS. Представлені також інші предмети екіпіровки футболістів - щитки і гетри для гравців, тренувальні майки і т д.

• Волейбольна екіпіровка - представлена як комплектами ігрової форми, так і окремо моделями шортів і футболок. Як аксесуари - волейбольні наколінники

Аксесуари. Основні технології:

Новий матеріал проміжної підошви. Solyte на 50% легше за звичайний матеріал проміжної підошви EVA, використовуваний більшістю виробників спортивного взуття. Такі характеристики Solyte має завдяки низькій щільності. Solyte повністю відповідає високим стандартам ASICS в міцності, в терміні служби, розподілі енергії стопи і амортизаціїGEL CUSHIONING SYSTEM

Найзнаменитіша разработка АЭ1С8. Всіма визнана і неперевершена по своїй ефективності амортизаційна система на основі напівтвердої субстанции-желеАЗЮЭ GEL, увязненій в еластичну пластикову капсулу, яка поміщається в середній підошві в місцях додатку ударних навантажень.® (IMPACT GUIDANCE SYSTEM)

Комплексна амортизаційна система ASICS, що складається з наступних елементів : Gel-елементів, канавок гнучкості, DUOTRUSS, DUOMAX, каблука, проміжної підошви.

Суть системи полягає в тому, що кожен з цих елементів має такі форми і розташований щодо один одного таким чином, що забезпечується їх оптимальна взаємодія. Не утрудняючи природних рухів людської стопи система захищає її від надмірних ударних навантажень, скручування, пронації і др, небажаних рухів, в той же час зберігаючи чутливість стопою поверхні і позитивний вплив фізичних навантажень на опорно-руховий апарат..E.V.A

Етіленвінілацетат з додаванням композиційних матеріалів . Швидше відновлюється після деформації в порівнянні з E.V.A, за рахунок чого поліпшуються амортизаційні властивості і збільшується зносостійкість.

Запатентована ASICS конструкція середньої підошви є використанням два або більш за матеріали з різною жорсткістю для зниження риски надпронації (стоптування).SYSTEM

Пластиковий елемент оригінальної форми, розташований під середньою частиною ступні, складається з внутрішньої і зовнішньої пластини. Внутрішня частина виготовлена з жорсткого матеріалу, зовнішня частина виконана з менш жорсткого матеріалу. За рахунок різної жорсткості пластин збільшується ефективність захисту від надмірної пронації і скручування стопи.SYSTEM

Пластикова порожниста коробка оригінальної форми, розташована під середньою частиною ступні. Запобігає надмірній пронації і скручуванню підошви. Служить для додання підошві анатомічної форми. Знижує вагу взуття.CRADLE

Підтримуюча пластина, розташована в частині п'яти і середньої проміжної підошви. Забезпечує додаткову стійкість взуття, захищає стопу від небажаних бічних рухів.[7, c. 234-236]

Кросівки були завжди! Це сміливе твердження тільки на перший погляд здається спірним. На ділі твердження, що кросівки в широкому сенсі слова були завжди, важко заперечити, адже мова йде про пристосуваннях для бігу, Створених з підручних матеріалів. А біг теж був завжди. Давнім людям часто доводилося наздоганяти і ще частіше тікати. Вони не могли не помітити, як уразливі голі ноги. Буквально на кожному кроці на них чекали небезпеки у вигляді гострих камінців, отруйних гадів і непомітних вибоїн.

Щоб убезпечити ноги, люди користувалися деревною корою, звірячими шкурами, пальмовим листям. Худо бідно їм вдавалося створювати щось дуже віддалено нагадує сучасний універсальну спортивне взуття. Саме універсальну, тобто таку спортивне взуття, Яка годилася б на всі випадки життя, коли було потрібно бігати, стрибати, підійматися на височини, лазити по деревах, переносити тягарі і так далі.

Універсальні кросівки існують і понині. За десятки тисяч років вони, ясна річ, вдосконалилися настільки, що зі звичайної спортивного взуття вже перетворюються в складну міні-техніку з комп'ютером, моторчиком і кабельної системою. Ціна подібних пристроїв здається фантастичною навіть у порівнянні з кращими моделями спортивного взуття від провідних виробників. Але це - крайнощі, від яких не врятуватися в справі виробництва речей, розрахованих на широкий попит.

Виробники спортивного взуття найчастіше намагаються зловити двох зайців або сісти одразу на два стільці: потрафити модним тенденціям в одязі і взуття для всіх і догодити разом з тим запитам спортсменів-професіоналів. Створюючи нові моделі, наприклад, бігових кросовок, Вони більше дбають про крутий зовнішньому вигляді, ніж про професійну функціональності взуття для бігу. Адже біг був завжди. І вже давним-давно зрозуміло, що стопи працюють під час бігу не зовсім так, як під час ходьби.

Людські стопи умовно діляться на три групи у відповідність з характером зводу стопи: гіперпронатори (зайве сплощення; суглоби при бігу перенапружуються і втрачають стабільність), гіпопронатори (недостатнє сплощення стопи погано пом'якшує навантаження) і нейтральні пронатори (норма). Для останньої групи підходять кросівки стабілізуючого типу (stability), для першої - контролююча (control) бігове взуття - Найбільший контроль пронації, для другої - нейтрально-амортизуюча (neutral) спортивне взуття, Що сприяє більш природному руху ніг. Щоб встановити свою групу, треба пройти простенький "мокрий" тест: взяти аркуш щільного паперу, покласти його на підлогу і, намочивши босі ноги, простояти на аркуші близько півхвилини, після чого зійти з листа і обвести олівцем кордону мокрих плям.

Більша частина проблем, пов'язаних з характером зводу стопи, відпадає в разі правильної техніки бігу - спортсмен приземляється на передню частину стопи, тримаючи ногу, злегка зігнутою в колінному суглобі. Саме так і робили наші далекі предки з тієї простої причини, що з дитинства бігали босоніж.

3.3 Шляхи вдосконалення асортиментної політики на підприємстві

Спеціалісти "Максимумусу" активно працюють в напрямку створення і освоєння нових видів готових шкіртоварів як в питаннях колористичного викінчення (гама кольорів) так і органолептичних властивостей - переслідується мета задовольнити попит і потребу покупця згідно модних течій Європейського ринку спортивного взуття.

Застосування передової техніки і технології дозволяє підприємству виготовляти широкий асортимент спортивного взуття покращеної якості:

шкіри хромові для верху взуття із ялової сировини, в т.ч. еластичні

шкіртовари для верху взуття;

шкіри хромові для верху взуття із свиної сировини;

шкіри для одягу і головних уборів;

шкіри підкладочні із ялової і свиної сировини;

шкіри для підошви

Шкіра для безпідкладочного взуття із натуральною лицевою поверхнею із сировини ВРХ:

із спеціальним жировим покриттям типу "Пул-ап" - гладка;

із тонким жировосковим покриттям - гладка із спеціальним рисунком;

із безполімерним покриттям - гладка з блискучим однотонним і напіваніліновим ефектом;

спеціальний вид готової шкіри товщиною 1,8-2,2 мм для робочого взуття.

Шкіра для безпідкладочного взуття із тонкошліфованою лицевою поверхнею із сировини ВРХ:

типу "Нубук" - в широкій гамі кольорів;

типу "Крейді-Харст" - з жировим покриттям;

для молодіжного спортивного взуття із спеціальним "намином" лицевої жирової поверхні;

Шкіра для особливо модного взуття із сировини ВРХ із натуральною лицевою поверхнею, товщиною 1,0-1,2 мм:

із блискучим казеїновим покриттям-гладка;

із полімерним покриттям з нанесенням тонко-мерійного рисунку;

Шкіра для одягу із сировини ВРХ, опойка, виростка, свиней у широкій гамі кольорів.

Шкіра для підкладки взуття із свиної сировини для різних моделей взуття.

Шкіра для верху підліткового спортивного взуття із спілка ВРХ:

з покривним фарбуванням;

типу велюр.

Методики виготовлення вищеназваного асортименту - це технології "Ноу - Хау" як спеціалістів "Світанку", так і провідних західних фірм. Основна діюча технологія виготовлення "Вет-блю" запроваджена сумісно з італійською фірмою "Коголо". Ця творча співпраця дала можливість отримати хромовий напівфабрикат високої якості, що по всіх параметрах відповідає західно-європейському ринку[11, c. 54].

Крім того, сама технологія передбачає дозування таких хімматеріалів, що сприяють оптимальному використанню всіх видів сировини, навіть тяжкої для хромових шкіртоварів. Створюються можливості до зменшення витрат води і енергоресурсів.

Шкіртовари, які виготовляються на ПАТ "ШП"Світанок", мають високі якісні показники (якість шкіри підтверджена її сертифікацією), відповідають вимогам споживачів як в країні, так і на світовому ринку, мають широкий попит.

Частина шкіртоварів експортується в краєни ближнього та далекого зарубіжжя.

Шкіра для низу взуття являє собою екологічно чистий продукт, в основу виробництва якого закладено ресурсозберігаючі технології. Шкіра для низу взуття не містить хрому, а процес дублення ведеться згідно принципу малихконцентрацій рослинних і синтетичних дубників, що сприяє одержанню шкіри з високими якісними показниками, рівномірним і світлим забарвленням лицьової поверхні. Шкіра для низу взуття охороняється патентом України №64-78 (Агропромислова власність - 1994, №8-1), немає аналогів в світі, про щосвідчить проведений патентний пошук, відповідає ГОСТ29277-92 і ГОСТ1903-78

"Кожа для низа обуви"

Сертифікат якості на кожну виробнчу партію шкіри видає центральна хімічна лабораторія ПАТ "ШП"Світанок", яка атестована на право проведення відповідних випробувань, про що свідчить Атестаційне свідоцтво 17 України 83-72 468 від 25.04.95, видане Держкомлегтексом України і Львівським центром стандартизації і метрології.[7, c. 54]

Анкета по прийнятті заходів щодо вдосконалення якості продукції підприємства.

1. Чи рахуєте ви, що якість продукції на підприємстві є належної якості.

2. Які партнери постачають найякіснішу продукцію.

3. Які партнери постачають продукцію низької якості.

4. Чи достатній асортимент обсягу продукції?

5. Чи відповідає обладнання сучасним вимогам?

6. Чи задовільні умови праці на підприємстві?

7. Що потрібно зробити, щоб вдосконалити якість продукції

8. Чи відповідає керівник профілю роботи підприємства.

Аналіз анкети 7 незалежних експертів.

Головний бухгалтер підприємства В.А. Коваль.

Відповіді:

1 так;

2 постійні;

3 непостійні;

4 ні;

5 ні;

6 ні;

7 залучити додаткові інвестиції;

8 так4

Споживач продукції М.М. Васильєв

- так;

- не можу дати відповідь;

- не можу дати відповідь;

- так;

- так;

- так;

- не можу дати відповіді;

- ні;

Працівник підприємства А.М.Голуб

1 так;

2 не можу дати відповідь;

3 ВАТ “ Лан ”;

4 Ні;

5 Так;

6 Так;

7 Залучити нове обладнання;

8 Так;

Механік С.П. Мельник

1 так4

2 всі;

3 --;

4 так;

5 ні;

6 так;

7 мотивація працівників;

8 так4

Технолог А.Л. Песков

1 ні;

2 ---;

3 більшість;

4 так;

5 ні;

6 ні;

7 змінити систему керівництва;

8 ні;

Головний менеджер П.Т. Маковський

1 так;

2 ВАТ “ Перемога ”

3 ВАТ “ Лан ”

4 Так;

5 Так;

6 Так;

7 Залучити інвестиції;

8 Так4

Завідуючий складом С.К. Чанов

- так;

- ----;

-----;

- так;

- так;

- так;

- мотивація;

- ні;

Характеристика шкір для взуття

Необхідно про сегментувати ринок натуральної шкіри за параметрами продукції і визначити прямих конкурентів в кожній групі постачальників шкіри.

1. Визначаємо сегменти ринку.

1)   по стійкості до багаторазового згинання

750000 - 76500 циклів

країни - Італія, Португалія, Кіпр, Великобританія.

2)   до 75000 циклів

країни - Польща, Німеччина, Бразилія.

.Прямими конкурентами в кожній групі є кожна країна сегменту.

У конкурентній боротьбі використовують різні методи і засоби. Основними є ціновий і неціновий методи конкуренції.

Ціновий метод конкуренції означає, що в боротьбі за споживача, збереження і розширення ринку збуту використовують такий економічний інструмент, як ціни. У цій боротьбі перемагає той, хто досягає індивідуальної вартості продукції нижчої, ніж ринкова ціна. Сутність цього методу конкуренції полягає у боротьбі за скорочення витрат виробництва завдяки використанню новітніх досягнень науки і технології, підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції. Використовуючи ці досягнення, деякі фірми ідуть навіть на тимчасове зниження цін і втрату частини прибутку з метою завоювання ринку і активізації продажу своїх товарів. Однак деяке зниження цін в умовах конкурентного протистояння не впливає негативно на збереження високої норми прибутку фірм, які здійснюють таку акцію.

В останні десятиліття під впливом процесів монополізації господарського життя спостерігається зростання ролі цінової конкуренції. Монополії проводять певну цінову політику, здійснюючи різними методами контроль за цінами.

Сутність нецінової конкуренції полягає в тому, що суперництво ведеться за підвищення техніко-технологічного рівня виробництва, досягнення високої якості та надійності виробів, надання більш досконалих видів послуг і гарантій споживачам, застосування кращих методів збуту продукції, задоволення різних потреб покупців.

Нецінова конкуренція має певні особливості.

. Зумовлює диференціацію видів продуктів (виготовляється, скажімо, значна кількість різних видів ковбас, сирів, кексів та інших продуктів), у результаті чого покупець має можливість вибору серед великої кількості однойменних товарів, що відрізняються виглядом, якістю, зовнішнім оформленням.

. Істотно змінює ринковий механізм регулювання взаємозв'язку цін і вартості. Залежно від гостроти протиборства змінюються витрати праці та матеріальних засобів на виробництво і збут продукції, що вимагає від фірм швидкої реакції на коливання ринкових цін.

. Прискорює процес «зближення» великих монополій та слабких компаній, які не володіють великим капіталом і могутнім виробничим апаратом, необхідним для вдосконалення продукції під впливом вимог ринку і мусять йти на таке «співробітництво» з метою власного виживання.

Нецінова конкуренція передбачає виробництво і реалізацію кращих за якістю і надійністю товарів, ніж у конкурентів. При цьому фірмам не рекомендується «дискредитувати» продукцію своїх конкурентів, а вказуючи на їх параметри, порівнювати зі своїми однойменними виробами.

Отже, неціновий метод конкуренції є кроком до цивілізованих методів надання сервісу покупцеві - від продажних послуг, забезпечення гарантійного терміну до організації навчання персоналу покупця роботі на куплених технічних засобах, допомоги замовнику в організації власного виробництва на закупленому ним устаткуванні.

Важливим чинником є скорочення термінів виготовлення замовлень клієнтів за тією самою ціною, готовність виробника перепрофілювати свою продукцію відповідно до ринкових умов. Як засвідчує досвід Японії, Південної Кореї, розвинених країн Південної-Східної Азії, США та інших, швидкість реакції на обслуговування клієнтів (покупців) стає одним з найважливіших чинників сучасної конкуренції. Для неї характерно не жорстке суперництво, усунення конкурента, а намагання знайти можливість співіснування на ринку, співробітництва у сфері бізнесу.

Поряд з цивілізованими підходами до конкуренції застосовуються також недобросовісні методи конкурентної боротьби. Це так звана нечесна конкуренція, що спрямована на одержання комерційної вигоди і забезпечення виграшного становища на ринку шляхом обману споживачів, партнерів, інших суб'єктів господарювання і державних органів. Здійснюється вона різними методами:

дезінформація споживачів (покупців) і суб'єктів господарювання про споживчі властивості товару (його якість, сорт, дату випуску тощо);

фальсифікація товарного знаку, фірменного найменування або маркування товару (без дозволу суб'єкта господарювання, який має право на їх використання);

поширення неправдивої інформації про товари своїх конкурентів;

створення штучних перешкод фірмам-конкурентам у виробництві однойменної продукції, постачанні сировини, матеріалів, наданні кредитів банкам, реалізації ними своєї продукції;

переманювання провідного персоналу фірм-конкурентів.

До нечесної конкуренції належать також випадки порушення чинних законів, приховування прибутків, неповного сплачування податків.

На жаль, такі елементи нечесної конкуренції є досить поширеними і в Україні. Порушуються законодавчі акти, пов'язані з підприємницькою діяльністю, використанням банківських кредитів, організації торгівлі та захисту прав споживача. Застосовуються недобросовісні способи отримання прибутку в сфері побутового обслуговування, копіювання товарних і фірменних знаків, приховування прибутків від податкових органів, підробка офіційних документів, дезінформація споживачів (покупців) про споживчу якість продуктів і товарів широкого вжитку.[22, c. 33]

Боротьба з такими негативними виявами і порушеннями норм конкуренції у цивілізованих країнах є прерогативою відповідних державних, законодавчих та виконавчих органів.

Нецінова конкуренція відчутно впливає на розвиток реклами як засобу доведення нових товарів до покупця. У конкурентній боротьбі різних фірм реклама має важливе значення у створенні попиту на продукцію, яку вони виробляють. Витрати на рекламу найбільших фірм США, Японії та інших країн становлять 8-16 % від торгового обороту (сотні мільйонів і навіть мільярди доларів).

Мета реклами будь-якого підприємства або фірми, що діють в умовах монополістичної конкуренції, зрозуміла: допомогти фірмі збільшити реалізацію своєї продукції за рахунок зростання попиту. Проте виникає питання щодо економічної та громадської доцільності реклами.

У економічній літературі проблемі конкуренції та рекламі приділяється значна увага. Адже щорічні витрати на рекламу і стимулювання збуту, наприклад у США, оцінюють у 100-110 млрд дол. Це набагато перевищує суму, яка витрачається урядами штатів і муніципалітетами на соціальні заходи. Тому в суспільстві ставлення до реклами неоднозначне.

Переваги реклами можна узагальнити так:

надає інформацію, що допомагає споживачам зробити розумний вибір;

матеріально підтримує національну систему масової інформації: радіо, телебачення, газети і журнали фінансуються частково за її рахунок;

стимулює зміну товарів, що виробляються (сприяє розширенню асортименту, якості, привабливості);

завдяки вдалій рекламі фірма може збільшити виробництво і досягти більшого ефекту;

є активною силою, що підтримує конкуренцію;

забезпечує повну зайнятість, а також стимулює високі рівні витрат споживачів.

«Реклама не потрібна для того, - пишуть американські автори К. Р. Мак-коннелл і С. Л. Брю, - щоб продати їжу голодній людині, але реклама і заходи щодо стимулювання збуту необхідні для того, щоб переконати сім'ї в тому, що їм потрібна друга машина, відеомагнітофон або домашній комп'ютер».

Критики реклами висувають такі аргументи:

головна мета реклами - запевняти, а не інформувати;

конкурентна реклама часто вводить споживачів в оману, примушуючи купувати за високу ціну гірші за якістю товари, в той час як дешевші, але не прорекламовані залишаються на полицях;

витрати на рекламу є відносно непродуктивними; вона призводить до підвищення, а не зниження витрат і цін;

реклама сприяє зростанню монополії, посилює ринкову владу корпорацій, якою вони і так володіють (три основні автомобільні фірми - «Дженерал моторз», «Форд» і «Крайслер» - витрачають нині майже 2 млрд дол. на рекламу щороку);

надокучливі рекламні вставки до радіо- і телепередач негативно впливають на психонервову систему людини.

Отже, аргументи «за» і «проти» реклами не дають змоги дійти висновку щодо того, є реклама анти- або проконкурентною силою.

Намагання великих об'єднань повністю захопити ринки викликало невдоволення дрібних та середніх підприємців, широкої громадськості, що призвело до необхідності втручання держави. В США, а потім і в інших країнах, були прийняті законодавчі акти, які поставили певні перешкоди монополізації ринків.

У США першим законодавчим актом, спрямованим проти монополізації економіки, був акт Шермана (1890 р.). Він формально поставив поза законом трести й інші об'єднання підприємців, якщо вони обмежували торгівлю між штатами та іншими державами. Незаконною вважалася монополія у випадку, коли тільки одна фірма поставляє продукти або послуги, намагаючись якимось чином придушити конкуренцію.

У 1914 р. в США був прийнятий закон Клейтона, згідно з яким була заборонена «нечесна торгова практика», зокрема угоди на продаж товару з примусовим асортиментом, дискримінацію в цінах, злиття фірм, якщо вони вели до «істотного послаблення конкуренції». У цьому ж році був прийнятий «закон урядової торговельної комісії», відповідно до якого була створена Урядова торговельна комісія для посилення дії антитрестівського законодавства.

У найбільш розвиненій формі антимонопольне законодавство існує в США. Крім прийняття офіційних законів, у цій країні розроблено комплексну систему управління антимонопольною політикою. Вона складається з таких органів: Конгрес США, федеральні та місцеві суди різних інстанцій, органи виконавчої влади (федеральна торгова комісія, антитрестівський відділ Міністерства юстиції США).

Були прийняті обмеження як на горизонтальні об'єднання фірм однієї галузі, так і на вертикальні об'єднання компаній, що є послідовними учасниками одного технологічного процесу. Наприклад, від виплавки чавуну із залізної руди до реалізації готових металоконструкцій або магістральних труб.

Горизонтальні злиття великих фірм були заборонені законом Клейтона, вертикальні - актом Целлера - Кафорера (1950 р.).

У 1982-1984 рр. Міністерство юстиції США прийняло нові правила регулювання злиття фірм. Менше уваги стало приділятися вертикальним (міжгалузевим) злиттям, а регулюванню підлягали переважно горизонтальні злиття. Правила вказують на те, що серед численної кількості злиттів є й ефективні, що сприяють конкуренції й приносять вигоду споживачам.

У західних країнах точиться дискусія про користь або шкоду, яку приносять монополії (олігополії). Захисники їхніх інтересів активно виправдовують отримання цими компаніями відповідного монопольного прибутку, адже великі фірми використовують ці прибутки для скорочення витрат виробництва, здійснення значних вкладень у передові дослідження й технічні розробки. Противники вказують на значно менші витрати дрібних фірм і окремих винахідників, проте значні їхні успіхи у розробці «ноу-хау» і передових технологій. Однак необхідність введення антимонопольного законодавства доведено досвідом розвитку економіки багатьох країн світу. Наприкінці 60-х років минулого століття антимонопольне законодавство було введено у більшості західних країн.

Висновки і пропозиції

Асортимент спортивного взуття різноманітний і складний. Він постійно міняється під впливом моди, унаслідок появи нових видів і конструкцій виробів, застосування нових матеріалів.

Основною задачею, що коштує перед торговими працівниками при формуванні асортименту, є всебічне і повне задоволення запитів населення в різноманітному взутті. При цьому повинні враховуватися потреби всіх половозрастных категорій носчиков у взутті для різних умов експлуатації.

Асортимент взуття, особливо по сезонах носки, повинний будуватися з обліком заменяемости шкіряного взуття гумової і валяний виходячи з особливостей кліматичних умов району. Замовлення на взуття варто складати на основі вивчення й аналізу потреб усіх груп населення на визначені види і різновиди, розміри і повноти і т.д.

По цільовому призначенню взуття підрозділяють на побутову, спортивну, спеціальну, ортопедичну і профілактичну. У торгову мережу надходить взуття побутова, призначена для масового споживача, і для занять окремими видами спорту. До групи побутового взуття відносять і національне взуття (наприклад, ичиги).

До спеціального відноситься взуття виробнича робочих окремих галузей промисловості (наприклад, хімічної, нафтовий, текстильної й ін.), а також армійська і флотська. Ортопедичне і профілактичне взуття призначене для чи попередження лікування патологічних відхилень у стопах. Спеціальне взуття розподіляють через відповідні відомства, а останні групи взуття виготовляють по індивідуальних замовленнях.

Асортимент побутового взуття групується по цільовому призначенню, способу виробництва, видам і різновидам, половозрастному призначенню, розмірам і полнотам, фасонам і моделям, матеріалу верха і його кольору, матеріалу підошви і методу її кріплення, висоті каблука.

Цільове призначення і спосіб виробництва. По цільовому призначенню побутове взуття поділяють на взуття для вуличної носки, а також для використання в різних приміщеннях: установах, на підприємствах і будинку. Взуття для вуличної носки по сезонах носки підрозділяють на зимову (утеплену), літню, весняно-осіннього призначення (демісезонну).

Сезонне призначення взуття визначається насамперед видом і конструкцією виробу, а також застосовуваними матеріалами. Особлива роль приділяється зимового взуття в середній смузі і північних районах, оскільки тут неї експлуатують до шести і більш місяців у році. Взуття повинне мати високі теплозащитные властивості, тому для її верха широко застосовують натуральні шкіри, вовняні і напівшерстяні тканини, неткані матеріали, деякі види штучної і синтетичної шкіри, фетр, хутро; для підошов в основному використовують гуму чористой структури, поліуретан, шкіру, повсть. Взуття має утеплену підкладку і вкладні устілки, вона закриває не тільки стопу, але і гомілка.

Літнє взуття виготовляють полегшеної конструкції, часто з відкритими носками і п'ятковою частиною, заготівлею з окремих ремінців, наявністю перфораций і просечек. Нерідко вона буває без підкладки. Для верха поряд зі шкірою широко використовують текстильні, штучні і синтетичні матеріали, для підошов - шкіру і кожеподобную гуму. Літнє взуття повинне забезпечувати гарний повітрообмін з навколишнім середовищем.

Взуття весняно-осіннього призначення повинна характеризуватися достатніми влагозащитными властивостями, тому неї виготовляють з верхи з натуральних, штучних і синтетичних матеріалів на підошвах з гуми, поліуретану, термопластичных эластомеров. Текстильні матеріали для її верха застосовувати недоцільно, тому що вони пропускають воду.

По характері виконання побутове шкіряне взуття підрозділяють на повсякденну і модельну (тільки чоловічу і жіночу). До художественно-эстетическим показників і якості модельного взуття висувають підвищені вимоги. На зовнішні деталі її верха використовують матеріали з індексом «модельна»: шкіри хромового дубления гладкі, у тому числі й еластичні, із природною лицьовою поверхнею, лакові шкіри, замшу, велюр, нубук, а також шкіри і тканини нових видів обробок.

Модельне взуття можна відрізнити за фірмовим знаком підприємства. Деталі її верха, як правило, оброблені взагибку, а шкіряна підкладка має покриття. Модельне взуття, призначене для урочистих випадків, називається особливо модної.

Список використаної літератури

1. Авдєєв А. Т. Товарознавство. - К.: Знання, 2007. - 346 с.

2. Афанасьев Н. П. Маркетинг: стратегия и практика фирмы. - М.,2010. - 112с.

3. Бойчик І.М. Економіка підприємства - К.: Каравела, 2007 - 298 с.

4. Бурмистор В.Г. Организация торговли непродовольственными товарами. - М.: Экономика, 2007. - 304 с.

5. Вахмар О. Л. Організація торгових процесів. - К.: Знання, 2005. - 436 с.

6. Вовк П. Д. Торгівля непродовольчими товарами. - К.: Вища школа, 2005. - 327 с.

7. Галас В. К. Організація торгівлі. - К.: знання, 2005. - 376 с.

8. Голуб А. М. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Вища школа, 2006. - 556 с.

9. Голубков Е.П. Маркетинг: Словарь. - М.: Дело, 2004. - 159 с.

10.Задоя О.А. Комерційна діяльність. - К.: Четверта хвиля, 2005 - 347 с.

11.Заєць П. Н. Товарознавство. - К.: Знання, 2007. - 476 с.

12.Зуєв А. Л. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Знання, 2011. - 546

13.Економіка підприємства/ За ред. С.Ф.Покропивного - К.: КНЕУ, 2011 - 558 с.

14.Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. -156 с.

15.Организация и технология торговых процесов/Под ред. Ф.Г. Панкратова. - М.: Экономика, 2006. - 311 с.

16.Парсяк В.Н. Рогов Г. К. Комерційна діяльність. - К.: Наук. Думка, 2005. - 128с.

17.Попов А. К. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Знання, 2005. - 547 с.

18.Прусак П. Д. Товарознавство. - К.: Економіка, 2008. - 439 с

19.Кулик В.А. Маркетинг. - К.: Знання, 2012. - 348 с.

20.Коваль О.Д. Маркетинг. - К.: Вища школа, 2009. - 402 с.

21.Мудрик В.Х. Маркетинг. - К.: Знання, 2011. - 551 с.

22.Мрамар Г.К. Маркетинг. - К.: КНЕУ, 2012. - 440 с.

23.Міків В.Р. Маркетинг. - К.: Вища школа, 2011. - 297 с.

24.Современный маркетинг/ Под ред. В.Е. Хруцкого. - М.: Финансы и статистика, 2012. - 300 с.

25.Сахаров У. С. Товарознавство. - К.: Знання, 2012. - 321 с.

26.Скув А. Д. Товарознавство. - К.: Знання, 2012. - 578 с.

27.Товарознавство/За ред. А. Д. Волини. - К.: Либідь, 2011. - 462 с.

28.Трачук М. Г. Маркетинг. - К.: КНЕУ, 2005. - 321 с.

29.Шишкін Е. В. Товарознавство. - К.: Знання, 2005. - 558 с.

30.Ярчук О. Р. Товарна політика підприємства. - К. : МАУП, 2010. - 126 с.