Видатки державного бюджету на охорону здоров’я

Видатки державного бюджету на охорону здоров’я

Зміст

Вступ

. Джерела фінансування системи охорони здоровя України

.План Державного бюджету фінансування охорони здоровя на 2012 р.

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Сучасні системи охорони здоровя потребують забезпечення достатніми фінансовими ресурсами, доступу до медичних послуг, універсального охоплення основними видами допомоги у сфері зміцнення здоров'я, профілактики, лікування і реабілітації для населення, підвищення ефективності та зменшення фінансових ризиків, пов'язаних з наданням допомоги, створення умов для того, щоб вартість послуг не стала на перешкоді при їх отриманні. Тому для осіб, які приймають рішення щодо формування політики у сфері охорони здоровя, важливими залишаються питання стосовно

фінансування системи охорони здоровя, збору, обєднання і розподілу коштів для врахування всіх видів ризиків, а також стосовно оплати праці працівників галузі .

Фінансування охорони здоровя - одне із вагомих аспектів, яке забезпечує соціальну захищеність в охороні здоровя. Про це свідчить 10 основних фактів,

ВООЗ про стан охорони здоровя у світі за 2011 р. Зокрема, це стосується наступного:

мільйони людей залишаються без медичної допомоги, бо не мають коштів для її оплати. І як приклад, в окремих країнах світу вірогідність того, що жінка, яка належить до найбагатших 20% населення, народжуватиме дитину в присутності кваліфікованого медичного працівника, в 20 разів перевищує аналогічний показник для бідної жінки;

щорічно 100 млн осіб стають бідними у звязку з тим, що змушені прямо сплачувати за надані їм медико-санітарні послуги;

незначне зростання частки бюджетних коштів на охорону здоровя приводить до значного збільшення її ресурсів. Так, якщо 49 найбідніших країн світу асигнуватимуть на охорону здоровя 15% бюджетних коштів, то це дасть змогу вдвічі збільшити їх державні витрати (додатково 15 млрд дол. США/рік);

завдяки більш ефективному збору податків можна забезпечити додаткові державні кошти для охорони здоровя.

1.Джерела фінансування системи охорони здоровя України

За даними НРОЗ (Національні рахунки охорони здоров'я) фінансування системи охорони здоров'я України забезпечується із трьох основних джерел - державні (суспільні кошти), приватні кошти та кошти іншого світу. Державні (суспільні) кошти - це зведений бюджет і соціальне страхування, які становлять 57,5% загальних витрат на охорону здоров'я (з них 70% складають кошти місцевих бюджетів, а 30% - державний бюджет) (за даними 2011 р.). Якщо аналізувати динаміку щодо суспільних ресурсів у фінансуванні охорони здоров'я, то згідно з даними НРОЗ їх питома вага щорічно збільшувалася від 58% у 2005 р. до 61,5% у 2008 р. У 2009 р. вона зменшилась до 57,2% - найнижчий рівень за останні шість років. Зменшення обсягів суспільних коштів пояснюється зменшенням до 15,7% обсягів коштів, що направлялися на охорону здоров'я з державного бюджету (максимальний обсяг спостерігався у 2005 р. - 20,2).

Приватні кошти - це кошти домашніх господарств, роботодавців, некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, приватних фірм та корпорацій, які за даними 2011 р. у структурі загальних видатків займали 42,2%. Обсяги приватних коштів зростають за рахунок збільшення частки витрат на охорону здоров'я домогосподарствами (до 39,8% у 2011 р., що майже на 4,7% більше ніж у 2010 р.). Викликає занепокоєння той факт, що більша частина коштів на рівні домогосподарств витрачається методом прямих виплат та не йде на передплату до страхових фондів в країні.

Кошти міжнародних донорських організацій, спрямованих в систему охорони здоров'я України або кошти "іншого світу" є досить незначними, їх частка в структурі загальних витрат лише 0,28% (2011 р.).

Якщо розглядати фінансування охорони здоров'я України за фінансуючими організаціями, то основними є адміністратори бюджету (центральні та регіональні/місцеві урядові установи). Міністерство охорони здоров'я - найбільший адміністратор центрального бюджету, який контролює 15,9% всіх суспільних витрат, решта коштів розподіляється іншими центральними урядовими органами: Міністерством транспорту, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством оборони та Національної Академії медичних наук .

Регіональні та місцеві органи управління відіграють суттєву роль у розподілі коштів на охорону здоров'я. Питома вага прямого фінансування в охорону здоров'я за рахунок коштів місцевих бюджетів становила 41,4% у структурі загальних витрат на охорону здоров'я.

Таблиця 1

Динаміка загальних витрат на охорону здоровя за джерелами фінансування в Україні

Найменування2006200720082009201020111234567Загальні витрати на охорону здоровя (ЗВОЗ), у % ВВП6,97 6,656,436,416,376,64 Весь інший світ, у % ЗВОЗ0,5 0,70,30,30,30,28Загальнодержавні витрати на охорону здоровя (ЗДВОЗ), у % від ЗВОЗ 58,0458,1559,2760,5961,6757,5Загальнодержавні витрати на охорону здоровя (ЗДВОЗ), у % від ВВП4,04 3,873,813,883,933,8Витрати приватного сектору (ВПСОЗ), у % ЗВОЗ41,50 41,1640,4139,1138,0542,2Витрати домогосподарств (ВД), у % ЗВОЗ38,53 38,3137,3836,1734,5539,3Витрати домогосподарств (ВД), у % ВПСОЗ92,8 93,192,592,590,893,2

Загальні витрати на охорону здоров'я в Україні в 2006 р. становили 18,62 млрд грн. і щорічно до 2009 р. зростали в середньому на 23% та на 32% у 2010 р. У 2011 р. загальні витрати на охорону здоровя з усіх джерел фінансування досягли рівня 63,01 млрд грн., що на 37% більше, ніж у 2007 році. Загальні витрати на охорону здоровя у відсотках від ВВП (державні та приватні витрати разом з урахуванням офіційних та неофіційних прямих платежів населення) зафіксовані на рівні 6,97% у 2006 р. і 6,64% у 2011 р. Для порівняння аналогічний показник за даними бази даних НРОЗ ВООЗ (2007 р.) становив у Польщі 6,0%, Болгарії - 7,3%, Німеччині -10,2%, Данії -11,3% від ВВП. Порівнюючи цей показник з аналогічним показником у пострадянських країнах можна зазначити, що загальні витрати на охорону здоровя з усіх джерел фінансування в Україні є вищими ніж в Російській Федерації (5,4% від ВВП), Вірменії (4,4% від ВВП), Казахстані (3,7% від ВВП), Киргизстані (5,9% від ВВП). Лише в Грузії цей показник перевищує український (8,2% від ВВП).

Аналіз функціональної структури видатків засвідчив наявність досить низької частки загальних витрат на амбулаторну допомогу 18 (14,65 % у 2011 р. при аналогічному показнику у країнах ЄС 18-36%). Крім того їх питома вага у структурі видатків зменшилася на 2,85% порівняно з 2010 р. (показник 2010 р. - 17,5%). Основними причинами цього є той факт, що амбулаторно-поліклінічна і стаціонарна допомога не розмежовані як функціонально, так і фінансово. Крім того, існує деформована структура видатків - понад 85% видатків спрямовані на утримання закладів, а не на лікування пацієнтів. Це пов'язано з тим, що розподіл фінансових коштів здійснюється відповідно до існуючої інфраструктури системи охорони здоровя без врахування реальних потреб населення, визначених структурою та рівнями захворюваності. І як результат, недостатня економічна мотивація закладів охорони здоровя як постачальників медичних послуг до ефективного і раціонального використання коштів.

Щодо лікарняного сектору, то у 2011 р. лікарнями споживалися кошти, які надходили з суспільних (92%) та приватних джерел фінансування (8% - кошти домогосподарств). Заклади, що надавали амбулаторні послуги, переважно споживали кошти суспільних (66%) та приватних джерел фінансування (34% - кошти домогосподарств та приватних фірм і корпорацій (28% та 6% відповідно)). Заклади з роздрібного продажу медичних товарів та інші організації, що надавали медичні товари, фінансувалися за рахунок коштів домогосподарств (98,1%), та лише на 1,6% за рахунок коштів Державного бюджету та на 0,2% за рахунок коштів з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в частині придбання медичних товарів для людей з обмеженими можливостями внаслідок каліцтва.

Порівняно з 2006 р. питома вага поточних видатків на фінансування лікарень зросла з 38,44% до 39,36% у 2011 р., хоча порівняно з 2010 р. частка видатків зменшилася (2010 р. - 40,34%). Частка витрат на фінансування закладів, які надають амбулаторну допомогу у 2011 р. зросла порівняно з 2006 р. і становила 11,83% (2006р. - 10,63%). Величина цього показника за період 2008 - 2010 рр. зменшилася (2008 р. - 11,9%, 2009 р. - 12,26%, 2010 р. - 13,04%). Питома вага видатків на роздрібну продажу та інші організації, що надають медичні товари залишається стабільною і фіксується на рівні 34,57% у 2005 р. і 34,55% у 2011р.

Рис 1.1 Розподіл поточних витрат на охорону здоровя по провайдерах (постачальниках медичних послуг) у 2011 р.

Дещо зменшилися частка поточних витрат за останні 6 років на забезпечення управління програмами громадського здоровя (2006 р. -3,04%, 2011 р. - 2,63%) та загальне управління охороною здоровя та медичне страхування (2006 р. - 3,44%, 2011 р. - 2,91%). Таким чином, якщо аналізувати загальні тенденції, які є характерними для системи охорони здоровя України, відзначаємо, що:

крім МОЗ України та регіональних/місцевих органів влади адміністраторами бюджету є інші центральні органи влади, що призводить до дублювання у наданні медичної допомоги населенню, покриття витрат на утримання мережі відомчих закладів охорони здоровя;

розпорошеність бюджетних коштів між значною кількістю розпорядників бюджетних коштів призводить до неефективного їх використання і дублювання у наданні медичної допомоги;

недосконалість фінансування в розрізі функціональної структури видатків (за видами медичних послуг) призводить до втрати комплексності та наступності у наданні медичної допомоги, нераціональної організації надання медичної допомоги, втрати пріоритетності профілактичної направленості в діяльності системи охорони здоровя;

обсяги витрат домогосподарств, які спрямовуються на оплату лікування та придбання ліків та медичних товарів є досить значними і знаходяться на рівні 40% у структурі загальних витрат на охорону здоровя, при тому що домогосподарствами покривається 99% витрат на придбання ліків (у більшості європейських країн ці затрати становлять від 30 до 60%).

2.План Державного бюджету фінансування охорони здоровя на 2012 р.

У проекті Державного бюджету на 2012 р. по загальному фонду (всі відомства) заплановано 56,1 млрд грн., з них державний бюджет становить 16,6 млрд грн., місцеві бюджети - 39,5 млрд грн.

Частка витрат на охорону здоровя у структурі ВВП відповідно до проекту бюджету становить 3,7%.

За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоровя, неможливо очікувати ефективної роботи галузі охорони здоровя, якщо витрати на неї становлять менше 5% ВВП. Прогноз ВВП України на 2012 р. - 1505,0 млрд грн., 5% від прогнозованого ВВП становили б 75,3 млрд грн.

У проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено:

виплату з 1 січня 2012 р. медичним і фармацевтичним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки (постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 524);

встановлення мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 грн., з 1 квітня - 1094 грн., з 1 липня - 1102 грн., з 1 жовтня - 1118 грн., з 1 грудня - 1134 грн.;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 6,43 грн., з 1 квітня - 6,56 грн., з 1 липня - 6,61 грн., з 1 жовтня - 6,7 грн., з 1 грудня - 6,8 грн.

Тобто, передбачено середньорічний ріст заробітної плати на 13,5%.

Також передбачається проведення диференціації посадових окладів працівників окремих галузей бюджетної сфери до 7-тарифного розряду ЄТС (єдиної тарифної сітки) включно, що пошириться у тому числі на категорії медичних працівників.

Однак при цьому проектом Державного бюджету на 2012 р. не передбачено видатки на запровадження доплати медичним працівникам (надбавка у розмірі 50% до посадового окладу), які працюють у закладах охорони здоровя, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу. Разом з тим, забезпечення виплати цієї доплати є вкрай важливим для вирішення кадрових проблем системи охорони здоровя на селі в умовах започаткованої реформи галузі.

На фінансування державних цільових програм та комплексних заходів проектом Держбюджету на 2012 р. передбачені асигнування в обсязі 1872,1 млн грн., що на 74,2 млн грн. більше, ніж у 2011 р. (2011 р. - 1045,8 млн грн.). Однак навіть з урахуванням цього збільшення заплановані асигнування становлять лише 55,9% від потреби (3347,0 млн грн.).

Так, Міністерству охорони здоровя України на зазначені цілі передбачені кошти у сумі 108,1 млн грн., з них:

на лікування громадян України за кордоном: у проекті Державного бюджету на 2012 р. плануються видатки для лікування хворих, яким не може бути надана відповідна медична допомога в Україні. Обсяг видатків за цією програмою передбачається в сумі лише 14,01 млн грн., що дорівнює показнику 2011 р. (14,01 млн грн.) і становить лише 27% від потреби (52,3 млн грн.);

на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру передбачені кошти у сумі 94,1 млн грн. (по програмі «Трансплантація» - 3,4 млн грн.; по програмі СНІД - 8,1 млн грн.; виплата державної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям та оплата банківських послуг - 19,2 млн грн.; закупівля лікарських засобів для лікування онкохворих дітей - 35,7 млн грн.; централізована закупівля продуктів лікувального харчування для дітей з фенілкетонурією - 1,1 млн грн.; централізована закупівля лікарських засобів для дітей, хворих на гемофілію, - 10,0 млн грн.; лікування дітей на Кубі - 5,0 млн грн.; реалізація заходів щодо заохочення народжуваності - 4,8 млн грн.; закупівля ендопротезів та інструментів для імплантації - 5,0 млн грн.; закупівля медикаментів та витратних матеріалів для дитячого діалізу - 1,9 млн грн.).

Вперше на 2012 р. передбачено субвенції з державного бюджету на придбання медикаментів та виробів медичного призначення для реалізації заходів державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру у сумі 1764 млн грн. (минулі роки такі видатки передбачались у державному бюджеті в розрізі програм), з них:

на виконання програми і централізованих заходів з імунопрофілактики передбачено кошти в сумі 303,35 млн грн., що становить 73% від потреби (415,4 млн грн.) і лише на 30 тис. грн. більше, ніж передбачено поточного року (2011 р. - 273,35 млн грн.). Передбачені кошти будуть спрямовані на закупівлю імунобіологічних препаратів (вакцин) для проведення обовязкових профілактичних щеплень дітям відповідно до календаря щеплень та закупівля виробів для забезпечення умов температурного контролю імунобіологічних препаратів.

для реалізації заходів Державної цільової соціальної програми «Трансплантація» у проекті Державного бюджету на 2012 р. передбачені витрати в сумі 34,992 млн грн., що менше планових показників 2012 р. на 8,4 млн грн. (2011 р. - 43,392 млн грн.) і становить 36% від потреби (96,4 млн грн.).

В Україні функціонує 4 центри трансплантації: Донецький, Запорізький, Одеський, Львівський. Зазначені кошти будуть спрямовані на закупівлю медикаментів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації.

На боротьбу з туберкульозом передбачено 175,8 млн грн., що дорівнюють показнику поточного року (2011 р. - 175,8 млн грн.) і становить 92% від потреби (191,3 млн грн.).

На виконання заходів Державної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції та лікування хворих на СНІД передбачені кошти в розмірі 324,7 млн грн., що на 106,0 тис. грн. більше планового показника поточного року (218,7 млн грн.) і становить лише 52% від потреби (614,7 млн грн.). Ці кошти будуть спрямовані на забезпечення антиретровірусними препаратами хворих на СНІД та на забезпечення служби крові тест-системами на СНІД. Проте, абсолютно зрозуміло, що через недостатнє фінансування ці заходи знову, як і в попередні роки, будуть профінансовані недостатньо.

На виконання програми «Онкологія» а також централізовані заходи з лікування онкохворих дітей передбачено 320,9 млн грн., що дасть можливість забезпечити лікуванням онкологічних хворих, включаючи дітей.

Кошти на медичне обслуговування онкологічно хворих дітей у проекті Держбюджету на 2012 р. передбачені у розмірі 90,0 млн грн., що на 30,0 млн грн. більше показника поточного року (2011 р. - 60,0 млн грн.) та становить лише 47,7% від потреби. Щорічно в Україні реєструється близько 170 тис. хворих на злоякісні новоутворення і вмирають від раку близько 100 тис. осіб. Онкохворі становлять 25% інвалідів в Україні. Показник смертності населення внаслідок онкологічних захворювань протягом року після встановлення діагнозу сягає 185 осіб на 100 тис. населення.

Недостатнє фінансування онкологічних закладів, незадовільне забезпечення їх лікувально-діагностичним обладнанням, до 80% якого підлягає ремонту та заміні, не дозволяє забезпечити впровадження та практичне використання сучасних високовартісних технологій, необхідних для організації ранньої своєчасної діагностики та ефективного лікування онкологічних хворих.

На реалізацію централізованих заходів щодо забезпечення донорства крові та її компонентів передбачено видатки в обсязі 67,1 млн грн., що на 19,2 млн грн. менше, ніж у 2011 р. (86,3 млн грн.). Ці кошти покривають лише на 38% потребу (177,8 млн грн.) і будуть спрямовані на забезпечення служби крові тест-системами для контролю донорської крові на гепатити В, С і сифіліс, на закупівлю для служб крові пластикатної тари для заготівлі донорської крові та її компонентів, одноразових комплектів для апаратного плазмаферезу. видаток фінансування здоровя бюджет

Для реалізації заходів Державної програми «Репродуктивне здоровя нації» передбачені видатки в обсязі 34,1 млн грн., що дорівнює плановому показнику 2011 р. і становить 81,4% від потреби (41,8 млн грн.). За рахунок цих коштів планується придбання імуноглобулінів і препаратів для надання допомоги при кровотечах у породіль, тестів для обстеження осіб груп ризику на TORCH та інші інфекції, які передаються статевим шляхом, придбання ліків для лікування синдрому дихальних розладів у новонароджених і контрацептивів для жінок з тяжкими захворюваннями.

На реалізацію медичних заходів з попередження і лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань планується виділити кошти в сумі 263,98 млн грн., що на 150,0 млн грн. більше виділених коштів у 2011 р. (2011 р. - 113,98 млн грн.) і покриває потребу у повному обсязі. Це дозволить забезпечити витрати з придбання медикаментів та витратних матеріалів для кардіохірургічних, інсультних центрів, спеціалізованих відділень з лікування аритмій, ліків для хворих кардіологічного профілю.

На реалізацію заходів з лікування хворих на гемофілію (дорослі) передбачені кошти в сумі 63,6 млн грн., що на 65% більше, ніж у 2011 р. (38,6 млн грн.) і становить 30% від потреби (208,6 млн грн.). Ці кошти будуть спрямовані на централізоване забезпечення потреби хворих у відповідних препаратах (фактори згортання крові).

На реалізацію заходів на виконання Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини у сумі 73,7 млн грн.:

закупівля медикаментів для лікування дітей з хворобою Гоше - 5,3 млн грн., що становить лише 25% від потреби (21,2 млн грн.);

закупівля медикаментів для лікування хворих на первинний (вроджений) імунодефіцит - 985,0 тис. грн., що забезпечує потребу (9,9 млн грн.) лише на 10%;

закупівля медикаментів для лікування хворих на муковісцидоз - 931,4 тис. грн., що забезпечує потребу (9,3 млн грн.) лише на 10%;

закупівля медикаментів для лікування хворих на дитячий церебральний параліч - 2,4 млн грн., що забезпечує потребу (26,8 млн грн.) на 9%;

закупівля реактивів для проведення скринінгу новонароджених на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз - 6,2 млн грн., що забезпечує потребу (10,6 млн грн.) на 58%;

закупівля продуктів лікувального харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію, - 6,0 млн грн., що становить 83,3% потреби (7,2 млн грн.);

закупівля медикаментів для лікування хворих на хронічні вірусні гепатити - 8,0 млн грн., що повністю покриває потребу;

Для реалізації заходів з надання медико-генетичної допомоги населенню в Держбюджеті на 2012 р. передбачені кошти в сумі 17,0 млн грн., що покриває потребу у повному обсязі. За ці кошти буде забезпечуватися обстеження новонароджених на адреногенітальний синдром та муковісцидоз.

На реалізацію заходів за програмою «Розсіяний склероз» проектом передбачено кошти в сумі 73,5 млн грн., що дорівнює плану поточного року (2011 р. - 73,5 млн грн.) і становить 74% від потреби (99,9 млн грн.).

На реалізацію заходів із забезпечення лікарськими препаратами для лікування хворих на гіпофізарний нанізм передбачено 28,8 млн грн., що покриває потребу у повному обсязі.

На виконання програми розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю передбачено кошти у сумі 7,0 млн грн., що покриває потребу (109,4 млн грн.) лише на 6%.

На закупівлю медикаментів та витратних матеріалів для дитячого діалізу передбачено кошти у сумі 1,1 млн грн., що покриває потребу на 61%.

Крім того, проектом Державного бюджету на 2012 р. передбачені кошти у вигляді субвенції місцевим бюджетам у розмірі 150,0 млн грн. на придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоровя; 327 млн грн. на придбання медичного автотранспорту та обладнання в рамках реалізації пілотного проекту з реформування системи охорони здоровя у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та Києві, при потребі 376,9 млн грн. 323 млн грн. передбачено на придбання медикаментів для забезпечення швидкої медичної допомоги, що покриває потребу лише на 50%; 190,5 млн грн. на придбання медичного обладнання (мамографічного, рентгенологічного та апаратів ультразвукової діагностики) вітчизняного виробництва; 56,0 млн грн. на капітальний ремонт лікарняних споруд та закупівлю високовартісного медичного обладнання для Донецького обласного клінічного територіального медичного обєднання; 797,5 млн грн. на придбання медичного автотранспорту та обладнання для закладів охорони здоровя.

За бюджетною програмою «Забезпечення окремих централізованих заходів з лікування цукрового діабету» передбачено видатки у сумі 20,7 млн грн. та покриває потребу на 100%. Ці витрати передбачені для поліпшення своєчасної діагностики цукрового діабету та його ускладнень у дітей та вагітних (придбання витратних матеріалів для індивідуальних глюкометрів), а також на придбання тест-систем для визначення глікозильованого гемоглобіну.

Крім того, обсяг цільових видатків місцевим бюджетам на лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет збільшено порівняно з поточним роком на 35,8 млн грн. або на 7,1% і становить 536,3 млн грн., що, за розрахунками Міністерства охорони здоровя України, дозволить у повному обсязі забезпечити відповідні контингенти хворих препаратами інсуліну та десмопресину.

Також проектом Державного бюджету на 2012 р. передбачено видатки на реконструкцію і розширення Національного інституту раку у сумі 200,0 млн грн.; розроблення проектно-кошторисної документації та виконання робіт з реконструкції будівель та споруд Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантології ендокринних органів і тканин у сумі 10,0 млн грн.

Відповідно до Основних напрямів бюджетної політики на 2012 р., схвалених постановою Верховної Ради України від 13 травня 2011 р. № 3358-VI, до державних цільових програм, які передбачається виконувати у рамках пріоритетних напрямів, належать державні цільові програми та заходи програмного характеру в галузі охорони здоровя (спрямовані, зокрема, на боротьбу з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, туберкульозом, онкологічними, серцево-судинними, судинно-мозковими захворюваннями, цукровим діабетом та вірусними гепатитами).

Враховуючи викладене, при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», народні депутати - члени Комітету запропонували у видатках врахувати наступне:

. 112,1 млн грн. на виконання програми і централізованих заходів з імунопрофілактики (придбання вакцин).

Імунопрофілактика є найбільшим дієвим методом боротьби з інфекційними хворобами в усіх без винятку провідних державах світу. Вона є ключовим інструментом протидії виникненню спалахів та епідемій інфекційних хвороб та значною мірою сприяє зниженню дитячої захворюваності та смертності. Необхідність врахування цієї пропозиції зумовлена тим, що у структурі поширеності хвороб у дітей віком до 17 років інфекційні хвороби в Україні посідають 7-ме місце, а серед вперше зареєстрованих у житті хвороб - З-тє місце після захворювань органів дихання та хвороб шкіри. Інфекційні та паразитарні захворювання посідають й одне з основних місць у структурі смертності дітей в Україні. Щорічно від інфекцій помирає 300-350 дітей, з яких 130-200 - це діти віком до 1 року.

. 15,5 млн грн. на придбання лікарських засобів для лікування хворих на туберкульоз.

. 190,0 млн грн. на придбання лікарських засобів для ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Питання посилення протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції визначені Президентом України Віктором Януковичем як пріоритетні напрямки діяльності всіх гілок влади на всіх рівнях управління, а не тільки органів охорони здоровя.

У Національній доповіді «Цілі розвитку тисячоліття - реальні і досяжні», представленій Президентом України у вересні 2010 р. на Саміті Генеральної Асамблеї ООН, поставлено завдання забезпечити зниження до 2015 р. темпів поширення туберкульозу - на 20%, ВІЛ-інфекції - на 13% порівняно з 2005 р.

Виділення необхідних коштів на боротьбу з цими соціально небезпечними хворобами є основною передумовою досягнення цих Цілей Розвитку Тисячоліття.

. 124,3 млн грн. на придбання лікарських засобів у рамках виконання програми «Онкологія», у тому числі 98,5 млн грн. на придбання лікарських засобів для лікування онкохворих дітей. Щорічно в Україні реєструється близько 170 тис. хворих на злоякісні новоутворення, вмирають від раку близько 100 тис. осіб. Онкохворі становлять 25% від загального числа інвалідів в Україні. Показник смертності населення від онкозахворювань протягом року після встановлення діагнозу досягає 185 осіб на 100 тис. населення, що значно гірше, ніж у провідних країнах світу.

. 198,7 млн грн. на придбання лікарських засобів для лікування хворих на гемофілію, у тому числі 53,7 млн грн. - забезпечення медичними препаратами дітей з цією патологією. За даними реєстру хворих на гемофілію, в Україні на диспансерному обліку перебуває близько 670 дітей, хворих на різні форми гемофілії, майже 80% таких дітей потребує дороговартісного лікування. Так, наприклад, вартість первинного лікування однієї дитини з гемофілією віком до 3 років становить в середньому понад 137 тис. грн., вартість лікування однієї дитини із середньою та тяжкою формою гемофілії віком від 3 до 17 років становить в середньому 202 тис. грн. на рік.

. 26,4 млн грн. на закупівлю медикаментів за програмою «Розсіяний склероз». В Україні налічується 18-21 тис. хворих, кількість яких постійно зростає. Хвороба часто уражує людей працездатного віку (від 18 до 50 років) і без активного адекватного лікування може швидко призвести до інвалідизації, і навіть до того, що людина не зможе обходитися без сторонньої допомоги. Без лікування перебіг розсіяного склерозу призводить до того, що через 10 років після початку захворювання у більше 50% хворих виявляють обмежену працездатність, через 15 років - близько 50% мають труднощі під час самостійного пересування, якщо ж хвороба триває більше 20 років, то вони ледве можуть себе обслуговувати.

. 104,4 млн грн. на виконання програми розвитку системи надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю, а саме на проведення гемодіалізу хворим з нирковою недостатністю, у тому числі 1,9 млн грн. на закупівлю медикаментів та медичних виробів для проведення гемодіалізу дітям. Цей метод лікування для більшості таких хворих є єдиним способом врятувати життя, і його значущість набуває особливої гостроти у зв язку з тим, що інший альтернативний метод лікування - пересадка нирки - є малодоступним і надзвичайно високовартісним.

. 15,8 млн грн. на забезпечення лікарськими засобами дітей з хворобою Гоше.

. На придбання санітарного автотранспорту для Донецької області в рамках реалізації пілотного проекту щодо проведення реформування системи охорони здоровя необхідно додатково виділити кошти у сумі 49,9 млн грн.

. 323,1 млн грн. на закупівлю медикаментів для забезпечення бригад швидкої медичної допомоги з метою покриття повної потреби у медикаментах.

. 1792,2 млн грн. на встановлення з 1 січня 2012 р. надбавки у розмірі 50% до посадового окладу медичним працівникам (148 645,5 штатних посад), які працюють у закладах охорони здоровя, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу. Це надасть можливість підвищити престижність праці медичних працівників, які працюють у державних і комунальних закладах охорони здоровя, та зменшити дефіцит медичних кадрів у закладах охорони здоровя, що надають первинну медичну допомогу.

Таким чином, Комітет вважає, що видатки загального фонду Державного бюджету на 2012 р. на фінансування системи охорони здоровя мають бути збільшені на 2,95 млрд грн. і доведені в загальній сумі до 59,1 млрд грн., що становитиме 4% ВВП.

За результатами розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (реєстр. № 9000), поданого Кабінетом Міністрів України, Комітетом було ухвалено рішення підтримати прийняття зазначеного законопроекту за основу.

Висновок

Основними недоліками існуючої системи фінансування охорони здоровя в Україні залишаються:

недостатньо ефективне використання фінансування з державних (суспільних) джерел, незважаючи на позитивну динаміку щорічного зростання фінансових ресурсів з Державного та місцевих бюджетів на покриттяпотреб у наданні медичної допомоги (за останні 10 років обсяг фінансування охорони здоров'я в Україні майже у 8 разів у фактичному вимірі, або у 2 рази в реальному вимірі з поправкою на інфляцію);

несправедливий розподіл витрат населення на потреби охорони здоров'я, залучення власних (позабюджетних) коштів медичними закладами, добровільне медичне страхування, лікарняних кас істотно не впливають на обсяги фінансування галузі;

збільшення платності медичних послуг для населення відбувається в хаотичній і неконтрольованій формі, що безпосередньо впливає на доступність у наданні медичної допомоги. У цілому, за оцінками Світового банку, платежі населення за медичні послуги в Україні більш регресивні, ніж в інших країнах Європейського регіону і країнах ОЕСР та потенційно можуть відкинути велику частину людей за межу бідності;

надмірна децентралізація і фрагментація фінансових потоків, що регламентовано бюджетним законодавством. Фінансування з бюджетів різних рівнів одних і тих же видів медичної допомоги для одних і тих же категорій населення, що надаються різними по підлеглості медичними закладами, створює умови для неефективного використання наявних ресурсів і дублювання у наданні медичної допомоги, посилює фрагментацію фінансових 271потоків існування відомчих систем охорони здоровя;

неадекватні методи фінансування медичних закладів (кошторисне фінансування закладів охорони здоровя). Слід зазначити, що останніми роками намітилися певні зрушення щодо зміни господарського статусу медичних закладів на некомерційні неприбуткові державні/комунальні заклади (окремі медичні заклади в Харківській, Житомирській, Вінницькій областях, м. Черкасах). Однак у звязку з недосконалою нормативно-правовою базою, різними трактуваннями чинного законодавства, передусім фіскальними органами, виникає достатньо проблем з питань оподаткування і відносно самого статусу "неприбутковості". Крім того, важливим фактором, який має передувати автономізації медичних закладів, повинно стати проведення широкомасштабних структурних реформ, і насамперед стаціонарної медичної допомоги, що дало змогу мінімізувати можливі ризики при зміні господарського статусу медичних закладів;

неадекватна система оплати праці медичного персоналу. Порівняно з сусідніми країнами Центральної та Східної Європи і навіть СНД рівень зарплати вищий в 5-10 разів. Оплата праці медичного та іншого персоналу здійснюється на основі ставок (посадових окладів), які практично не диференціюються залежно від спеціальності, обсягів і характеру виконуваної роботи, а також якості наданих послуг.

Подальші кроки в реформуванні системи фінансування охорони здоровя в Україні мають бути спрямовані на:

розмежування фінансованих потоків для первинного, вторинного і третинного рівнів надання медичної допомоги;

пріоритетний розвиток ПМСД, що доведено найкращим досвідом європейських країн, які обрали саме цю стратегію реформи;

створення потужних фінансових пулів - обєднання фінансових ресурсів для надання ПМСД на районному/міському рівнях (зафіксовано у бюджетному законодавстві України), для надання вторинної допомоги на рівні республіканського АР Крим(обласних) бюджетів, що дозволить раціоналізувати планування 272мережі закладів, усунути невиправдану фрагментацію системи охорони здоровя та створити реальні управлінські механізми для вирішення проблем реструктуризації мережі закладів регіональної охорони здоровя, зокрема, функціональної диференціації стаціонарів залежно від інтенсивності надання госпітальної допомоги;

концентрації коштів з Державного бюджету на рівні МОЗ України з метою усунення дублювання фінансування надання медичної допомоги різними відомствами;

сприяння розвитку конкуренції між виробниками медичних послуг у системі громадської охорони здоровя, що потенційно може сприяти підвищенню ефективності використання ресурсів у системі;

запровадження договірних відносин між постачальником та замовником, зміна порядку фінансування медичних закладів;

використання сучасних методів оплати медичних послуг:

. на первинному рівні - сполучення подушної оплати і стимулюючих надбавок за пріоритетні види діяльності (наприклад, процент охоплення вакцинацією, процент охоплення скринінговими програмами тощо);

. на вторинному рівні: для стаціонарів - "глобальний бюджет" залежно від структури та обсягів наданої допомоги, для поліклінік - за обсяг наданих послуг;

. на третинному рівні - "глобальний бюджет" залежно від структури та обсягів наданої допомоги;

запровадження механізмів програмно-цільового управління як на центральному, так і на місцевому рівнях;273

забезпечення прозорості державних закупівель у сфері охорони здоровя (медикаментів, медичного обладнання, інфраструктури тощо).

Список використаних джерел

1.Основи законодавства України про охорону здоров'я вiд 19.11.1992 № 2801-XII (остання редакцiя вiд 13.10.2010 на пiдставi 2592-17) // Відомості Верховної Ради України вiд 26.01.1993 - 1993 р. - № 4. - стаття 19. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">. Указ Президента України вiд 07.12.2000 № 1313/2000 "Про Концепцію розвитку охорони здоров'я населення України" // Офіційний вісник України вiд 22.12.2000 - 2000. - №49. - том 1. - С. 5 (стаття 2116, код акту 17337/2000).

. System of Health Accounts (SHA). Version 1.0.: Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) 2000. - 209 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.who.int/nha/sha_revision/systemof_health_accounts_OCDE_EN.pdf. - Заголовок з екрану.

. Шевченко М.В. Система Національних Рахунків Охорони Здоровя України: загальні витрати на охорону здоровя у 2007 році // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоровя України. - 2009. - №2. - С. 86-91.

5. <#"justify">Список скорочень і абревіатур

Європейська мережа з ОТОЗМіжнародна мережа агенцій з ОТОЗ (International Network of for Health Technology Assessment)Національний інститут з оцінки здоровя і клінічних переваг

(National Institute fоr Health & Clinical Excellence)

АР Автономна республіка

ВВП Валовий внутрішній продукт

ВД Витрати домогосподарств

ВІЛ Вірус імунодефіциту людини

ВНЗ Вищі навчальні заклади

ВООЗ Всесвітня організація охорони здоровя

ВПСОЗ Витрати приватного сектору на охорону здоровя

ДМС Добровільне медичне страхування

ДСГ Діагностично-споріднені групи

ЄС Європейський союз

ЗВОЗ Загальні витрати на охорону здоровя

ЗДВОЗ Загальні державні витрати на охорону здоровя

ЗОЗ Заклади охорони здоровя

ІБСЕД Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень