м. Білгород-Дністровський
<#"657881.files/image002.gif">
Рис. 2 Динаміка чисельності
населення у період з 1995 по 2012 роки
За рисунком 2 ми можемо
поспостерігати як змінювалось чисельність населення в графічному виді.
Чисельність населення зменшується, як наявного так і постійного, але в 2004 р.
і 2005р. чисельність наявного населення настільки знизилось що ледь не
зрівнялась з чисельністю постійного населення. В 2008 - 2009 рр. помітно
підвищується чисельність наявного населення.
Населення має особливість
постійних змін, задача демографії прослідкувати і проаналізувати такі зміни,
чим вони були викликані і як вони впливають на загальнополітичну ситуацію,
найважливішими предметами дослідження зміни в населенні є кількість народжених
осіб і кількість померлих осіб.
Рис.3 Динаміка народжуваності
і смертності (1995 - 2011рр.)
На рисунку 3, ми бачимо як
співвідносяться між собою кількість народжених осіб і кількість померлих осіб.
Частка померлих осіб на багато більше ніж частка народжених - в результаті цієї
тенденції відбувається природне скорочення в 1995 році вона склала 16 тис осіб,
до 1998 році вона не дуже відрізнялась від ситуації яка була в 1995, але з 1999
року починається збільшення природного скорочення, з 2005 року кількість
померлих осіб починає уповільнюватись, а кількість народжених осіб далі
збільшувалось, в результаті чого природне скорочення в наступних роках дало
результат чотирьохзначної цифри, тобто менше 10 000 осіб, а в 2011 році воно
взагалі стало менше 5 000 осіб, при такому збережені тенденції Одеська область
через шість років зможе перейти до природного приросту.
Невід’ємною ознакою, способом
існування народонаселення як самовідтворювального соціуму є рух населення. Рух
населення в Одеській області в період з 1995 року по 2011 рік розвивався вкрай
неоднорідно. Головними характеристиками населення є його природний і механічний
приріст. Природний рух населення визначають показники народжуваності,
смертності та різниці між ними - природного приросту. При цьому можна
користуватись абсолютними (валовими) показниками кількості народжених і
померлих протягом року та природнього приросту - різниці між ними. Для
співставставності користуються демографічними коефіцієнтами - народжуваності,
смертності, природного приросту, які визначаються за кількістю народжених,
померлих, приросту, що припадають на кожну 1000 жителів. У 1996 р. природний
рух населення Одещини характеризувався такими коефіцієнтами: народжувалось 9,2
(на кожну тисячу жителів), помирало 15,3 осіб; коефіцієнт природного приросту
становив 9,2-15,3= -6,1 тобто протягом року кожні десять тисяч жителів
зменшувались на 61 людину. [2]
Таблиця 4. Основні демографічні
процеси в Одеській області (1995 - 2011рр.) [6]
Рік
|
Кількість народжених, осіб
|
Кількість померлих, осіб
|
Природний приріст (скорочення),
осіб
|
Міграційний приріст
(скорочення), тис. осіб
|
Кількість зареєстрованих
шлюбів, одиниць
|
Кількість зареєстрованих
розлучень, одиниць
|
1995
|
24993
|
40792
|
-15799
|
-4,2
|
22377
|
10691
|
1996
|
23666
|
39499
|
-15833
|
-3,9
|
16123
|
10565
|
1997
|
22491
|
37345
|
-14854
|
-4,1
|
17744
|
9669
|
1998
|
21273
|
36093
|
-14820
|
-4,4
|
15736
|
8798
|
1999
|
19969
|
35995
|
-16026
|
-2,2
|
17382
|
8506
|
2000
|
20042
|
37891
|
-17849
|
-4,0
|
14653
|
9227
|
2001
|
20423
|
37664
|
-17241
|
-5,4
|
15914
|
8919
|
2002
|
21227
|
38917
|
-17690
|
-0,1
|
16497
|
8927
|
2003
|
22326
|
39407
|
-17081
|
-1,1
|
18444
|
8578
|
2004
|
23343
|
38864
|
-15521
|
1,2
|
14430
|
8799
|
2005
|
23915
|
40075
|
-16160
|
2,7
|
16954
|
9284
|
2006
|
25113
|
39183
|
-14070
|
7,3
|
19241
|
9518
|
2007
|
26759
|
3883
|
-12076
|
11,3
|
23001
|
9597
|
2008
|
28780
|
37951
|
-9171
|
6,6
|
17770
|
8963
|
2009
|
28986
|
35859
|
-6873
|
5,7
|
17533
|
7695
|
2010
|
28690
|
36144
|
-7454
|
5,1
|
17095
|
6814
|
2011
|
29225
|
33688
|
-4463
|
4,1
|
19434
|
3560
|
Міграційний приріст - абсолютна
величина різниці між числом прибулих на дану територію і числом вибулих за межі
цієї території за певний проміжок часу. Його величина може бути як позитивною, так
і негативною. [7]
В Одесі на період з 1995 року по
2003 рік проходило міграційне скорочення, але з 2004 року по 2010 рік стався
переворот міграційного скорочення і воно постійно збільшувалось, з 2011 року
міграційний приріст знову скорчується.
В динаміці
чисельності населення важливу роль посідає такий процес, як укладання шлюбів,
або розлучень. Отже завдяки даним, про кількість укладених шлюбів можна робити
висновки - скільки дітей в середньому на сім’ю. А за кількістю розторгнених
браків, яка кількість дітей проживають у неповноцінній сім’ї. В Одеській
області за статистикою з 1995 року до 2006 року - кожен другий шлюб розпадався,
3 2006 кількість людей що уклали шлю збільшувався, а тих що розторгали
зменшувався.
Рис.4 Динаміка кількості
зареєстрованих шлюбів, розлучень і кількість народжених осіб (1995 - 2011рр.)
За рисунком 4 спостерігається
скільком шлюбам відповідають кількість народжених осіб, як ми бачимо в Одеській
області на 1 родину припадає в середньому всім шлюбам 1,4 народжених осіб,
згідно з сумарним коефіцієнтом народжуваності, який є найточнішим виміром рівня
народжуваності, характеризує середню кількість народжень
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F>
у однієї жінки
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0> в
гіпотетичному поколінні за все її життя, за умов низької смертності
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C>
для простого заміщення поколінь сумарний коефіцієнт народжуваності має бути не
нижчим за 2,15. Сумарний коефіцієнт народжуваності вищий за 4,0 вважається
високим, а нижчий за 2,15 низьким. СКН у світі скоротився з 4,95 народжень на
жінку у першій половині 1960-их <http://uk.wikipedia.org/wiki/1960-%D1%82%D1%96>
років до 2,5648 у 2005 <http://uk.wikipedia.org/wiki/2005>-2010
<http://uk.wikipedia.org/wiki/2010> роках. Для більш розвинених країн
такий рівень народжуваності був характерним вже на початку 1960-их, а до кінця
століття він знизився до 1,57.Це означає, що в Одеській області спостерігається
такий як і у передових економічних країнах світу коефіцієнт народжуваності і
він є такий же як і в Німеччині, Австрії. [8]
2.2 Густота
населення, територіальні відмінності у густоті населення
Густота населення - рівень
заселеності певної території; кількість постійного населення
<http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1>,
що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний
кілометр
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80>).
При обчисленні густоти населення інколи виключається незаселена територія, а
також великі внутрішні водні простори. Застосовуються показники густоти окремо
сільського і міського населення. [1]
Таблиця 5 Чисельність
населення та густота населення регіонів Одеської області
Адміністративні одиниці
|
Чисельність населення, тис.
осіб
|
Густота населення осіб/км²
|
Ананьївський район
|
29,00
|
30,99
|
Арцизький район
|
46,90
|
37,52
|
Балтський район
|
44,40
|
36,91
|
Березівський район
|
34,40
|
22,02
|
Білгород-дністровський район
|
60,00
|
33.650
|
Біляївський район
|
95,20
|
70
|
Болградський район
|
69,70
|
54,95
|
Великомихайлівський район
|
31,10
|
22,76
|
Іванівський район
|
27,20
|
25,52
|
Ізмаїльський район
|
52,30
|
45,81
|
Кілійський район
|
54,40
|
44,03
|
Кодимський район
|
31,40
|
42,53
|
Комінтернівський район
|
69,40
|
45,2
|
Котовський район
|
28,60
|
29,88
|
Красноокнянський район
|
20,90
|
22,59
|
Любашівський район
|
31,40
|
30,57
|
Миколаївський район
|
17,20
|
18,44
|
Овідіопольський район
|
67,80
|
75
|
Ренійський район
|
38,00
|
47,25
|
Роздільнянський район
|
56,90
|
41, 59
|
Савранський район
|
20,30
|
36,19
|
Саратський район
|
46,70
|
33,84
|
Тарутинський район
|
42,40
|
24,1
|
Татарбунарський район
|
39,40
|
23,86
|
Фрунзівський район
|
20,00
|
22
|
Ширяївський район
|
27,80
|
19,85
|
ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ОДЕСА
|
2392,20
|
71,89
|
ОДЕСА
|
1008,60
|
4239,8
|
За 2001 рік [6]
Згідно з даними Всеукраїнського
перепису населення, у цілому по Одеській області щільність населення склала 74
особи/км2. Серед районів області найгустіше заселені Овідіопольський
район - 75 осіб/км2, Біляївський - 69 осіб/км2 . Особливо
низький цей показник в Миколаївському районі - 18 осіб/км2 та
Ширяївському - 20 осіб/км2.
Густота населення в
Одеській області дуже нерівномірна. Густота населення залежить від характеру
розселення людей, густоти і розмірів поселень. У великих містах і на
урбанізованих територіях вона набагато вища, ніж в сільській місцевості. Тому
цей показник якого-небудь району в цілому є середньою з рівнів населеності
окремих частин цього району, зваженою за величиною їхніх території.
Закономірностями
побудови такої густоти населення в Одеській області можуть бути:
Історичний
фактор - люди тікаючі від панів, прагнучи свободу, тікали в Дикий Степ -
сучасна територія Одеської області.
На кордоні сучасних
південних земель у давні часи була Римська Імперія, яка прагнучи зміцнити
кордони держави населяла в ці регіони людей. Результат багатьох війн на цих
територіях, саме з цього фактору на мою думку і існує така багато
національність Одеського регіону.
Вплив
природного фактору - гарні природні умови на території Одеської області.
До
соціально-економічних форм розміщення населення належать природні ресурси, користування
якими приносить користь - море, річки, озера.
РОЗДІЛ ІІІ.
ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІНОСТІ СІЛЬСКОГО ТА МІСЬКОГО НАСЕЛЕНЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У межах
обласного регіону спостерігаються досить помітні територіальні відмінності в
динаміці сільського і міського населення.
Таблиця 6
Чисельність наявного населення на 1 квітня 2013 року та середня за
січень-березень 2013 року (осіб) [6]
Регіон
|
На 1 квітня 2013р.
|
Середня чисельність за
січень-березень 2013р.
|
|
все населення
|
міське
|
сільське
|
все населення
|
міське
|
сільське
|
Одеська область
|
2394286
|
1601581
|
792705
|
2394723
|
1601852
|
792871
|
м.Одеса
|
1014563
|
1014563
|
х
|
1014707
|
1014707
|
х
|
Білгород-Дністровська міська
рада
|
57092
|
57092
|
х
|
57144
|
57144
|
х
|
м.Ізмаїл
|
72900
|
72900
|
х
|
72953
|
72953
|
х
|
Іллічівська міська рада
|
72209
|
67018
|
5191
|
72160
|
66972
|
5188
|
м.Котовськ
|
40667
|
40667
|
х
|
40679
|
40679
|
х
|
м.Теплодар
|
10193
|
10193
|
х
|
10199
|
10199
|
х
|
м.Южне
|
31559
|
31559
|
х
|
31546
|
31546
|
х
|
Райони
|
|
|
|
|
|
|
Ананьївський
|
27612
|
8596
|
19016
|
27653
|
8605
|
19048
|
Арцизький
|
45939
|
15143
|
30796
|
45983
|
15161
|
30822
|
Балтський
|
42602
|
19197
|
23405
|
42661
|
19204
|
23457
|
Білгород-Дністровський
|
60590
|
х
|
60590
|
60596
|
х
|
60596
|
Біляївський
|
92943
|
14324
|
78619
|
92945
|
14343
|
78602
|
Березівський
|
34021
|
12421
|
21600
|
34038
|
12421
|
21617
|
Болградський
|
69590
|
15640
|
53950
|
69602
|
53966
|
Великомихайлівський
|
31102
|
8525
|
22577
|
31090
|
8515
|
22575
|
Іванівський
|
26701
|
8843
|
17858
|
26723
|
8839
|
17884
|
Ізмаїльський
|
51952
|
4659
|
47293
|
51975
|
4661
|
47314
|
Кілійський
|
53233
|
29059
|
24174
|
53244
|
29072
|
24172
|
Кодимський
|
30135
|
11297
|
18838
|
30169
|
11299
|
18870
|
Комінтернівський
|
69955
|
13895
|
56060
|
69868
|
13904
|
55964
|
Котовський
|
27708
|
х
|
27708
|
27751
|
х
|
27751
|
Красноокнянський
|
20354
|
5370
|
14984
|
20362
|
5374
|
14988
|
Любашівський
|
30945
|
11056
|
19889
|
30973
|
11055
|
19918
|
Миколаївський
|
16413
|
2885
|
13528
|
16436
|
2894
|
13542
|
Овідіопольський
|
74097
|
31277
|
42820
|
73958
|
31253
|
42705
|
Роздільнянський
|
57903
|
25325
|
32578
|
57878
|
25312
|
32566
|
Ренійський
|
37798
|
19425
|
18373
|
37824
|
19452
|
18372
|
Савранський
|
19479
|
6542
|
12937
|
19495
|
6546
|
12949
|
Саратський
|
45487
|
4385
|
41102
|
45503
|
4387
|
41116
|
Тарутинський
|
41996
|
13074
|
28922
|
42008
|
13067
|
28941
|
Татарбунарський
|
39054
|
10984
|
28070
|
39071
|
10988
|
28083
|
Фрунзівський
|
20120
|
8795
|
11325
|
20118
|
8783
|
11335
|
Ширяївський
|
27374
|
6872
|
20502
|
27411
|
6881
|
20530
|
Це, перш за
все, стосується особливостей змін чисельності населення північних, центральних
та приморських територій Одещини. Якщо в цілому за останні 20 років сільське
населення Одещини скоротилось на 10,8 %, то в північних районах області це
зменшення становить від 12 до 20 % - у Котовському і Савранському, і до 28-35 %
- у Балтському та Ананьївському районах. І, навпаки, в районах приміської зони
Одеси в цей період спостерігалось незначне збільшення чисельності сільського
населення. Так, наприклад, в Овідіопільському районі кількість жителів
сільської місцевості збільшилась на 29,4 %. У переважній більшості
адміністративних районів межиріччя Дністра і Дунаю за вказаний період
чисельність сільського населення не зазнала помітних змін. Наприклад, в
Ізмаїльському, Кілійському, Белградському, Татарбунарському,
Білгород-Дністровському районах вона залишалась на рівні 1970-х pp. А у всіх
адміністративних районах центральної зони Одещини (Великомихайлівський,
Ширяївський, Фрунзівський, Березівський та ін.) в цей період спостерігалось
значне (на 6-15 %) зменшення сільського населення, що пояснюється як несприятливою
демографічною ситуацією, так і інтенсивним відтоком жителів із цих районів у
міські поселення, головним чином, приморської смуги області. Протягом останніх
років у сільську місцевість Одещини повернулись досить помітні контингенти
мігрантів, які в попередні роки виїхали звідти у міські поселення. Але вони не
змогли компенсувати природне убуття населення, яке стало характерним в останній
період, і тому тенденція зменшення сільських жителів практично по всій
території області зберігається. [2, c 47]
Станом на 1 вересня
<http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F>
міське населення становило 1 млн. 592 тис. 497 осіб, що становить 66,70%. Його
кількість, у порівнянні з даними 2001 року <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_2001>
скоротилась на 1,98%. Найбільшими містами Одещини є Одеса
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0>, Ізмаїл
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D1%97%D0%BB> та
Іллічівськ
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA>.
Сільське населення станом на
1 вересня <http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F>
становило 795 тис. 167 осіб, що становить 33,30%. Його кількість, у порівнянні
з даними 2001 року
<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_2001>
скоротилась на 5,84%.
Чисельність
міського населення Одеської області до 1991 р. постійно зростала. Досить
інтенсивно збільшувалась кількість жителів приморських міст - Іллічівська,
Южного, Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, а також всіх міських поселень у
межах Одеської міської агломерації, які посилювали свої морегосподарські
функції. Менш значними темпами зростало населення «континентальних» центрів
межиріччя Дністра і Дунаю, і майже не збільшували свою людність міські
поселення центральної та північної зон Одещини. За останнє двадцятиріччя
(1991-2012 pp.) міське населення Одеської області значно скоротилось (приблизно
на 150 тис. чол.), і така тенденція зберігається і нині. На початок 2012 р. - 1594,9
тис. осіб мешкали у міських поселеннях, що становило дві третини від загальної
чисельності жителів області.[3, c 57]
Дослідивши
таблицю 6, можна зробити висновок що, тенденція яка продовжувалась на протязі
останніх 20 років, продовжується і на сучасному етапі відтворювання
суспільства. Досить інтенсивно зменшується населення міст і сіл в північних
регіонах області, в центральних районах спостерігається збільшення населення як
сільського так і міського, а в районах міжріччя Дунаю і Дністра також спостерігається
зменшення сільського і міського населення але не такими інтенсивними темпами як
в північних регіонах Одеської області.
ВИСНОВКИ
Заселення Одеської
області почалось багато віків назад, це було обумовлено багатьма причинами,
найголовніші з яких вигідне економічне розташування території, можливість
легкого транспортування продуктів харчування та торгівлі. Через територію
Одеської області в давні часи проходив торгівельний путь «з Варягів в Греки»,
тому люди активно заселяли ці території. Ще однією з причиною заселення цієї
області також була сприятливі природні умови.
Демографічні
процеси що проходили віками утворили сучасну демографічну ситуацію в області.
На
основі дослідження можна зробити висновки, що населення - це сукупність людей,
що проживають на певній території і здійснюють свою життєдіяльність.
Важливим для пізнання статистики,
окрім таблиць є графічні діаграми, карти, гістограми завдяки яким інформація
засвоюється краще.
Сучасна
демографічна ситуація характеризується збереженням тенденції скорочення
чисельності населення в області, його економічно активної частини і питомої
ваги зайнятості населення.
Природний рух
населення області характеризується перевищенням числа померлих над числом
народжених.
Питома вага у
загальній кількості населення не збалансовано.
Одеська область
втрачає привабливість, тьмяніє міграційний приріст, кількість наявного
населення катастрофічно зменшується.
Шлюб стає більш
міцнішим, за рахунок якого підіймається з 2006 року тенденція до збільшення
кількості народження осіб.
Густота населення в
Одеській області дуже нерівномірна, цьому є пояснення ряду факторів :
історичного, природного, соціально-економічного.
Досить інтенсивно збільшувалась
кількість жителів приморських міст - Іллічівська, Южного, Білгорода-Дністровського,
Ізмаїла, а також всіх міських поселень у межах Одеської міської агломерації.
Менш значними темпами зростало
населення «континентальних» центрів межиріччя Дністра і Дунаю, і майже не
збільшували свою людність міські поселення центральної та північної зон
Одещини.
Загальним підсумком проведеної
роботи можна сказати, що демографічні процеси в Одеській області мають, як
позитивний так і негативний характер. До процесів з позитивним характером можна
віднести - зменшення кількості померлих осіб і підвищення кількості народжених
осіб, підвищення кількості заключення шлюбів і зменшення кількості розторгнення
шлюбів, а також підвищення рівня сумарного коефіцієнту народжуваності на сім’ю.
До процесів з негативним характером можна віднести - зменшення чисельності
населення, як постійного так і наявного, збільшення міграції населення з
області, динаміка питомої ваги є неоднаковою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ
1. Демографія:
навч. посібник / Муромцева Ю. І. - К.: Кондор, 2006. -299 с.
2. Одеський регіон: природа,
населення, господарство: навч. посібник / За заг. ред. О.Г. Топчієва. - Одеса:
Астропринт, 2003. - 184с.
3. Одеський регіон: передумови
формування, структура та територіальна організація господарства: навч.
посібник/ Під ред. О.Г. Топчієв, І. І. Кондратюк, В. В. Яворська [та ін.]. -
Одеса: Астропринт, 2012. - 336с.
4. Регіональна
економіка: підручник / Жук М.В. - К.: Академвидав, 2008. - 416 с.
5. Odessa
Daily, - Отчет Главного управления статистики Одесской области, 7
декабря 2012, 53 - 62.
6. Офіційний сайт державного комітету
статистики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
<http://www.ukrstat.gov.ua/>
. Словари и энциклопедии. [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: <http://mirslovarei.com/> / социологический
словарь.
. Index Mundi. [Електронний ресурс]. -
Режим доступу: <http://www.indexmundi.com/>/Country Comparison
<http://www.indexmundi.com/g/rank.html> > Total fertility rate
Похожие работы на - Населення Одеської області: чисельність, густота, динаміка, територіальні відмінності
|