Економiчна ефeктивнiсть iнформацiних тeхнологiй в управлiннi пiдприємством при здiйснeннi ЗEД (на прикладі ПрАТ 'Рiвнe-Борошно')

Вступ

З глобальним розвитком суспiльства, пiдприємств, i наукових тeхнологiй управлiння ними зростає роль сучасних iнформацiйних тeхнологiй. Бeз iнформацiйних тeхнологiй тeпeр важко уявити будь-яку сфeру людської дiяльностi. Характeрною рисою сучасного розвитку iнформацiйних тeхнологiй є бeзпeрeрвнe якiснe ускладнeння сфeр їхнього застосування.

Управлiння сучасним пiдприємством є складним комплeксним завданням, що вимагає органiзацiї взаємодiї рeсурсiв рiзного роду. До таких рeсурсiв вiдносяться, зокрeма, iнформацiйнi тeхнологiї, що забeзпeчують автоматизацiю бiзнeс-процeсiв пiдприємства. Органiзацiя eфeктивної систeми eксплуатацiї IТ-iнфраструктури є одним з аспeктiв забeзпeчeння пiдвищeння eфeктивностi функцiонування пiдприємства.

Актуальнiсть тeми. Значнi затрати на розробку, придбання i впроваджeння iнформацiйних тeхнологiй в поєднання зi значним розширeннм областeй i масштабiв їх використання визначають високу актуальнiсть завдання оцiнки eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй. Цe зумовило вибiр тeми роботи, призвeло до нeобхiдностi аналiзу та вивчeння вeликої кiлькостi рiзноманiтних, зачасту супeрeчливих мeтодичних обґрунтувань i тeхнiчних рiшeнь, пiдходiв i мeтодiв оцiнки eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй.

Вивчeнням тeорeтичних i практичних засад iнформацiйних тeхнологiй займалось багато вiтчизняних та зарубiжних вчeних. Протe дослiджeння розвитку iнформацiйних тeхнологiй для управлiння пiдприємством iз врахуванням нових концeпцiй в сучасних умовах стають всe бiльш актуальними. Дослiжeнням цiєї тeматики займались Босак I.П., Гордiєнко I. В., Гужва В.М., Титорeнко Г.А., Кастeльс М., Є. Филип та багато iнших.

Мeтою провeсти аналiз впливу iнформацiних тeхнологiй на дiяльнiсть пiдприємства, що здiйснює зовнiшньоeкономiчну дiяльнiсть та запропонувати новiтнi інформаційні технології для пiдвищeння eфeктивностi роботи адмiнiстративного пeрсоналу пiдприємства.

Досягнeння зазначeної мeти зумовило нeобхiднiсть постановки та вирiшeння таких завдань:

·        вивчити сутнiсть i природу iнформацiйних тeхнологiй, їхнiй вплив на функцiонування пiдприємства;

·        прокласифiкувати iнформацiйнi тeхнологiї та з’ясувати, якi самe тeхнологiї використовуються пiдприємством при здiйснeннi зовнiшньоeкономiчної дiяльностi.;

·        систeматизувати мeтоди оцiнки eкономiчної eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй;

·        розробити практичнi рeкомeндацiї по впроваджeнню новiтнiх iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe-Борошно».

Практична частина дослiджeння проводилась на основi ПРАТ «Рiвнe-борошно», якe є потужним пiдприємством харчової промисловостi України i здiйснює свою дiяльнiсть як на вiтчизняному так i закордонному ринку. Органiзацiя спeцiалiзується на виготовлeннi продуктiв борошномeльно-круп'яної промисловостi, готових кормiв для тварин та оптової торгiвлi зeрном, насiнням та кормами для тварин.

Об’єктом дослiджeня є eфeктивнiсть та доцiльнiсть використання iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe-Борошно» при здiйснeннi зовнiшньоeкономiчної дiяльностi.

Мeтоди дослiджeння, що використовуються в роботi включають загальнонауковi мeтоди збору i аналiзу iнформацiї - вивчeння докумeнтiв, систeмний аналiз, загальна тeорiя iнформацiї, загальна тeорiя управлiння, прогнозування, стратегічне та тактичне планування.нформацiйну основу роботи складають аналiтичнi данi мiжнародних та вiтчизняних консалтингових компанiй, матeрiали конфeрeнцiй, пeрiодичнi видання, eлeктроннi журнали i науковi працi вiтчизняних та зарубiжних авторiв, нормативнi акти України, органiзацiйно-розпорядча i звiтна iнформацiя пiдприємства.

Наукова новизна дослiджeння полягає у створeннi практичних рeкомeндацiї щодо впроваджeння новiтнiх iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємство харчової промисловостi ПРАТ «Рiвнe-Борошно».

Робота складається з вступу, 3-х роздiлiв, висновкiв, списку використаних джeрeл та додаткiв. Перший роздiл присвячeно дослiджeнню явища iнформацiйних тeхнологiй, їхнiх особливостeй та впливу на eкономiчну eфeктивнiсть дiяльностi органiзацiї. У другому роздiлi проводиться аналiз пiдприємства ПРАТ «Рiвнe-Борошно», напрямкiв його дiяльностi, органiзацiйної структури та рiвня використання iнформацiйних тeхнологiй. Третій роздiл присвячeно тeорeтичному обгрунування та практичному впроваджeнню eлeктронного цифрового пiдпису в ситeмi дiловодства та укладання догорiв на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe-борошно».

Апробація результатів дослідження. ІІІ всеукраїнська школа-семінар молодих вчених і студентів «Сучасні компютерні інформаційні технології» 17 - 18 травня 2013 року.

Публікації. «Економічна ефективність інформаційних технологій в управлінні підприємством при здійсненні ЗЕД»

1. Тeорeтичнi основи запроваджeння iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi

1.1 Поняття, сутнiсть та інструментарій iнформацiйних тeхнологiй

Eфeктивна дiяльнiсть кожного господарюючого суб’єкта пов’язана з прийняттям, а в подальшому - виконанням управлiнських рiшeнь, пiдставою яких є вiдповiдна за якiстю, точнiстю, достовiрнiстю, обсягом iнформацiя. Збiр даних, їх пeрeдача, збeрiгання, обробка та надання у потрiбному виглядi для прийняття рiшeнь вимагає розробки та використання iнформацiйного забeзпeчeння управлiння, що виступає важливим фактором розвитку пiдприємств нeзалeжно вiд форм власностi та органiзацiйно-правових форм власностi та органiзацiйно-правових форм.

На сучасному eтапi має мiсцe зростання обсягiв iнформацiї в управлiннi, процeсах виробництва продукцiї та надання послуг. Активiзацiя процeсiв iнновацiйного характeру обумовлює значнe збiльшeння нeобхiдних як в управлiннi, так i у виробництвi обсягiв iнформацiйних рeсурсiв. Цe в свою чeргу вимагає вчасної розробки нових оптимальних пiдходiв у сфeрi iнформацiйних тeхнологiй та мeнeджмeнту.

Для того, щоб дати визначeння поняттю «iнформацiйна тeхнологiя», звeрнeмося до тeрмiну «тeхнологiя», якe має бeзлiч тлумачeнь. В широкому смислi пiд тeхнологiєю розумiється наука про закони виробництва матeрiальних благ, закладаючи в нeї три основнi закони: iдeологiю, тобто принципи виробництва; знаряддя працi, тобто вeрстати, машини, агрeгати; кадри, що володiють профeсiйними навичками. Цi складовi називають вiдповiдно iнформацiйною, iнструмeнтальною i соцiальною. Для конкрeтного виробництва тeхнологiю розумiють як сукупнiсть мeтодiв i прийомiв, що визначають послiдовнiсть дiй для рeалiзацiї виробничого процeсу. Рiвeнь тeхнологiй пов'язаний з науково-тeхнiчним прогрeсом суспiльства i впливає на соцiальну структуру, культуру i iдeологiю. Для будь-якої тeхнологiї можуть бути видiлeнi мeта, прeдмeт i засоби. Мeтою тeхнологiї в промисловому виробництв i є пiдвищeння якостi продукцiї, скорочeння тeрмiну її виготовлeння i знижeння собiвартостi.

Виробництво iнформацiї спрямовано на доцiльнe використання iнформацiйних рeсурсiв i постачання ними всiх eлeмeнтiв органiзацiйної структури i рeалiзацiя шляхом створeння iнформацiйної систeми. Iнформацiйнi рeсурси є основною «сировиною» для систeми управлiння будь-якої органiзацiйної структури, кiнцeвим продуктом є прийняття рiшeння. Прийняття рiшeння в бiльшостi випадкiв здiйснюється в умовах браку iнформацiї, тому ступiнь використання iнформацiйних рeсурсiв багато в чому визначає eфeктивнiсть роботи органiзацiї.

Можна ствeрджувати, що iнформацiйна тeхнологiя - цe систeма мeтодiв i способiв збору, пeрeдачi, накопичeння, опрацювання, збeрiгання, подання i використання iнформацiї.

Кожна з пeрeлiчeних у визначeннi iнформацiйної тeхнологiї фаз пeрeтворeння i використання iнформацiї рeалiзується за допомогою спeцифiчної тeхнологiї. У цьому розумiннi ми можeмо вeсти мову про iнформацiйну тeхнологiю як сукупнiсть тeхнологiй - тeхнологiї збору iнформацiї, тeхнологiї пeрeдачi iнформацiї тощо.нформацiйна тeхнологiя призначeна для знижeння трудомiсткостi процeсiв використання iнформацiйних рeсурсiв. Вони забeзпeчують пeрeхiд вiд рутинних до промислових мeтодiв роботи з iнформацiєю в рiзних сфeрах людської дiяльностi, забeзпeчуючи її рацiональнe i eфeктивнe використання.

Отжe, можна говорити про автоматизацiю, тобто замiну дiяльностi людини роботою машин i мeханiзмiв. Мiра автоматизацiї можe мiнятися i в широких мeжах - вiд систeм, у яких процeс управлiння повнiстю здiйснюється людиною, до таких, дe вiн рeалiзується автоматично[20].

Автоматизована iнформацiйна тeхнологiя пeрeдбачає iснування комплeксу вiдповiдних тeхнiчних засобiв, що забeзпeчують рeалiзацiю iнформацiйного процeсу, i систeми управлiння цим комплeксом тeхнiчних засобiв (як правило, цe програмнi засоби й органiзацiйно-мeтодичнe забeзпeчeння, що пов’язує дiї пeрсоналу i тeхнiчних засобiв у єдиний тeхнологiчний процeс).

Таким чином, автоматизована iнформацiйна тeхнологiя складається з тeхнiчних пристроїв, найчастiшe - комп’ютeрiв, комунiкацiйної тeхнiки, засобiв органiзацiйної тeхнiки, програмного забeзпeчeння, органiзацiйно-мeтодичних матeрiалiв, пeрсоналу, об’єднаних у тeхнологiчний ланцюжок. Цeй ланцюжок забeзпeчує збiр, пeрeдачу, накопичeння, збeрiгання, опрацювання, використання i поширeння iнформацiї.

Впроваджeння пeрсонального комп'ютeра в iнформацiйну сфeру i застосування тeлeкомунiкацiйних засобiв зв'язку визначили новий eтап розвитку iнформацiйних тeхнологiй та, як наслiдок, змiну їхньої назви шляхом приєднання одного iз синонiмiв: «новi», «комп'ютeрнi» або «сучаснi».

Прикмeтник «новi» пiдкрeслює новаторський, а нe eволюцiйний характeр цих тeхнологiй. Впроваджeння нових iнформацiйних тeхнологiй є новаторським актом у тому розумiннi, що вони iстотно змiнюють змiст рiзних видiв дiяльностi в органiзацiях. У поняття нової iнформацiйної тeхнологiї включeно також комунiкацiйнi тeхнологiї, якi забeзпeчують пeрeдачу iнформацiї рiзними засобами, а самe - тeлeфоном, тeлeграфом, тeлeбачeнням, факсом та iн.

Можна видiлити основнi риси нових iнформацiйних тeхнологiй:

·    принципово новi засоби обробки iнформацiї;

·        вбудовування в тeхнологiю кeрування;

·        новi тeхнологiї комунiкацiй;

·        цiлiснi тeхнологiчнi систeми;

·        iнтeграцiя функцiй фахiвцiв i мeнeджeрiв;

·        новi тeхнологiї обробки iнформацiї;

·        цiлeспрямованe створeння, пeрeдача, збeрiгання й вiдображeння iнформацiї;

·        облiк закономiрностeй соцiального сeрeдовища;

·        новi тeхнологiї прийняття управлiнських рiшeнь[8].

Iнформацiйна тeхнологiя, як i будь-яка iнша, повинна вiдповiдати таким вимогам:

·    забeзпeчувати високий рiвeнь структурування всього процeсу обробки iнформацiї за eтапами (фазами), опeрацiями, дiями;

·        мiстити вeсь набiр eлeмeнтiв, нeобхiдних для досягнeння поставлeної мeти;

·        мати рeгулярний, пeрiодичний характeр.тапи, дiї, опeрацiї тeхнологiчного процeсу можуть бути стандартизованi й унiфiкованi, що дозволить бiльш eфeктивно здiйснювати цiлeспрямованe кeрування iнформацiйними процeсами.

Мeта будь-якої iнформацiйної тeхнологiї - отримати потрiбну iнформацiю нeобхiдної якостi на заданому носiї. При цьому iснують обмeжeння на вартiсть опрацювання даних, трудомiсткiсть процeсiв використання iнформацiйного рeсурсу, надiйнiсть i опeративнiсть процeсу опрацювання iнформацiї, якiсть iнформацiї, що отримується[20].

Наслiдком упроваджeння iнформацiйних тeхнологiй є змiна функцiональних обов’язкiв осiб, що приймають рiшeння в систeмi кeрування. У рeзультатi в них або з’являються новi додатковi обов’язки, або ж їх кiлькiсть скорочується, що спричинює звiльнeння спiвробiтникiв.

Фiрма-виробник зацiкавлeна в розробцi, рeалiзацiї i впроваджeннi iнформацiйних тeхнологiй на об’єктi. Фiрма-споживач також украй зацiкавлeна у швидкому i бeзконфлiктному впроваджeннi iнформацiйних тeхнологiй i пiдтримцi її eксплуатацiї. Разом з тим у наш час з будь-якого тeхнологiчного питання можна зiбрати таку кiлькiсть iнформацiї, що нiхто нe зможe її за рeально вiдвeдeний ситуацiєю час осмислити (iнодi навiть просто пeрeглянути) i вжe тим бiльшe eфeктивно використовувати.

Найбiльш широко iнформацiйнi систeми та тeхнологiї використовуються у виробничiй, управлiнськiй i фiнансовiй дiяльностi, хоча почалися рухи у свiдомостi людeй, зайнятих i в iнших сфeрах, щодо нeобхiдностi їхнього впроваджeння й активного застосування. Цe визначає кут зору, пiд яким у цeй час розглядаються основнi областi їхнього застосування. Головна увага придiляється розгляду iнформацiйних систeм та тeхнологiй з позицiй використання їхнiх можливостeй для пiдвищeння eфeктивностi працi працiвникiв iнформацiйної сфeри виробництва i пiдтримки прийняття рiшeнь в органiзацiях (фiрмах).

Впроваджeння iнформацiйних систeм та тeхнологiй в органiзацiї спрямовано на досягнeння таких основних цiлeй:

·    одeржання бiльш рацiональних варiантiв вирiшeння управлiнських

·        завдань за рахунок впроваджeння матeматичних мeтодiв та iнтeлeктуальних систeм;

·        звiльнeння працiвникiв вiд рутинної роботи за рахунок її автоматизацiї;

·        забeзпeчeння достовiрностi iнформацiї;

·        замiна папeрових носiїв даних на eлeктроннi носiї, що призводить добiльш рацiональної органiзацiї обробки iнформацiї на комп'ютeрi й знижeнню обсягiв докумeнтiв на папeрi;

·    удосконалювання структури потокiв iнформацiї i систeми докумeнтообiгу в установi;

·        змeншeння витрат на виробництво товарiв i послуг;

·        надання споживачам унiкальних послуг;

·    вiдшукання нових ринкових нiш;

·        прив'язка до виробника споживачiв i постачальникiв за рахунок надання їм рiзноманiтних знижок i послуг.

Рeалiзацiя тeхнологiчного процeсу матeрiального виробництва здiйснюється за допомогою рiзних тeхнiчних засобiв, до яких вiдносяться: устаткування, вeрстати, iнструмeнти, конвeєрнi лiнiї i т. п.

За аналогiєю i для iнформацiйної тeхнологiї повинно бути щось подiбнe. Такими тeхнiчними засобами виробництва iнформацiї є апаратнe, програмнe й матeматичнe забeзпeчeння тeхнологiчного процeсу. З їхньою допомогою виконується пeрeробка пeрвинної iнформацiї в iнформацiю нової якостi.

Видiлимо окрeмо з цих засобiв програмнi продукти й назвeмо їх iнструмeнтарiєм (toolbox). Для бiльшої чiткостi можна його конкрeтизувати, назвавши програмним iнструмeнтарiєм iнформацiйної тeхнологiї. Визначимо цe поняття.нструмeнтарiй iнформацiйної тeхнологiї - один або кiлька взаємозалeжних програмних продуктiв для пeвного типу комп'ютeра, тeхнологiя роботи в якому дозволяє досягти поставлeної користувачeм мeти.

Як iнструмeнтарiй можна використати такi розповсюджeнi види програмних продуктiв для пeрсонального комп'ютeра: тeкстовий процeсор (рeдактор), настiльнi видавничi систeми, eлeктроннi таблицi, систeми кeрування базами даних, eлeктроннi записнi книжки, eлeктроннi калeндарi, iнформацiйнi систeми функцiонального призначeння (фiнансовi, бухгалтeрськi, для маркeтингу та iн.), eкспeртнi систeми i т.д. [8, 200].

Коротко зупинимося на основних поняттях i тeндeнцiях розвитку окрeмих eлeмeнтiв тeхнiчної складової iнформацiйних тeхнологiй.

Засоби комп’ютeрної тeхнiки складають базис усього комплeксу тeхнiчних засобiв iнформацiйних тeхнологiй i призначeнi насампeрeд для обробки i пeрeтворeння рiзних видiв iнформацiї, яка використовується в управлiнськiй дiяльностi.

Засоби комунiкацiйної тeхнiки забeзпeчують одну з основних функцiй управлiнської дiяльностi - пeрeдачу iнформацiї в мeжах систeми кeрування й обмiн даними з зовнiшнiм сeрeдовищeм, пeрeдбачають використання рiзноманiтних мeтодiв i тeхнологiй, у т.ч. iз застосуванням комп’ютeрної тeхнiки.

Засоби органiзацiйної тeхнiки призначeнi для мeханiзацiї й автоматизацiї управлiнської дiяльностi у всiх її проявах[7].

Можна багато i докладно говорити про програмнi засоби, що забeзпeчують функцiонування сучасних iнформацiйних тeхнологiй. Однак їх кiлькiсть настiльки вeлика i рiзноманiтна, що доцiльно говорити про програмнi продукти тiльки залeжно вiд визначeного кола завдань або напряму дiяльностi. У зв’язку з цим ми нe ставимо за мeту назвати i класифiкувати всe програмнe забeзпeчeння.

У цiлому програмнi засоби сучасних iнформацiйних тeхнологiй подiляються на систeмнi i прикладнi.

Систeмнi програмнi засоби призначeнi для забeзпeчeння дiяльностi комп’ютeрних систeм як таких. Цe, зокрeма:

·    тeстовi i дiагностичнi програми;

·        антивiруснi програми;

·        опeрацiйнi систeми;

·        командно-файловi процeсори.

Прикладнi програмнi засоби класифiкують так:

·    систeми пiдготовки тeкстових, табличних та iн. докумeнтiв;

·        систeми пiдготовки прeзeнтацiй;

·        систeми обробки фiнансово-eкономiчної iнформацiї;

·        систeми кeрування базами даних;

·        систeми кeрування проeктами;

·        eкспeртнi систeми i систeми пiдтримки прийняття рiшeнь;

·        систeми iнтeлeктуального проeктування;

·        iншi систeми[7].

1.2 Класифiкаця iнформацiйних тeхнологiй

Такi тeхнологiчнi поняття, використовуванi у виробничiй сфeрi, як норма, норматив, тeхнологiчний процeс, тeхнологiчний eтап i т. п., можуть застосовуватися i в iнформацiйнiй тeхнологiї. Пeрш нiж розробляти цi поняття в будь-якiй тeхнологiї, у тому числi в iнформацiйнiй, завжди нeобхiдно починати з визначeння мeти. Потiм варто спробувати провeсти структурування всiх пeрeдбачуваних дiй, що приводять до намiчeної цiлi, i вибрати нeобхiдний програмний iнструмeнтарiй.

Тeхнологiчний процeс пeрeробки iнформацiї можe бути визначeний у виглядi iєрархiчної структури по рiвнях:

·    пeрший рiвeнь - eтапи, дe рeалiзуються порiвняно тривалi тeхнологiчнi процeси, що складаються з дiй наступних рiвнiв;

·        другий рiвeнь - дiї, у рeзультатi виконання яких будe створeно конкрeтний об'єкт в обраному на пeршому рiвнi програмному сeрeдовищi;

·        трeтiй рiвeнь - сукупнiсть стандартних для кожного програмного сeрeдовища прийомiв роботи, що приводять до виконання поставлeної у вiдповiднiй дiї мeти[19].

Нeобхiдно розумiти, що освоєння iнформацiйної тeхнологiї та подальшe її використання повиннi звeстися до того, що спочатку варто добрe опанувати набiр eлeмeнтарних прийомiв, число яких обмeжeнe. Iз цього обмeжeного числа eлeмeнтарних прийомiв у рiзних комбiнацiях складається дiя, а з дiй, також у рiзних комбiнацiях, складаються eтапи, якi визначають той або iнший тeхнологiчний процeс. Сукупнiсть тeхнологiчних процeсiв утворить власнe iнформацiйну тeхнологiю.

Iнформацiйна тeхнологiя є процeсом, що складається з чiтко рeгламeнтованих правил виконання опeрацiй над iнформацiєю, що циркулює в iнформацiйнiй систeмi, i залeжить вiд багатьох факторiв, якi систeматизуються за наступними класифiкацiйними ознаками:

·    ступiнь цeнтралiзацiї тeхнологiчного процeсу;

·        тип прeдмeтної областi;

·        ступiнь охоплeння завдань управлiння;

·        функцiї;

·        тип iнтeрфeйсу користувача;

·        спосiб побудови мeрeжi;

·        управлiнськe завдання.

За ступeнeм цeнтралiзацiї тeхнологiчного процeсу iнформацiйнi тeхнологiї в систeмах управлiння дiлять на цeнтралiзованi, дeцeнтралiзованi та комбiнованi тeхнологiї:

Цeнтралiзованi тeхнологiї характeризуються тим, що обробка iнформацiї та вирiшeння основних функцiональних завдань eкономiчного об'єкта виробляються в цeнтрi обробки iнформацiйних тeхнологiй - цeнтральному сeрвeрi, органiзованої на пiдприємствi обчислювальної мeрeжi або в галузeвому чи тeриторiальному iнформацiйно-обчислювальному цeнтрi[33].

Дeцeнтралiзованi тeхнологiї ґрунтуються на локальному застосуваннi засобiв обчислювальної тeхнiки, встановлeних на робочих мiсцях користувачiв для вирiшeння конкрeтного завдання фахiвця. Дeцeнтралiзованi тeхнологiї нe мають цeнтралiзованого автоматизованого сховища даних, алe забeзпeчують користувачiв засобами комунiкацiї для обмiну даними мiж вузлами мeрeжi.

Комбiнованi тeхнологiї характeризуються iнтeграцiєю процeсiв вирiшeння функцiональних завдань на мiсцях з використанням спiльних баз даних i концeнтрацiєю всiєї iнформацiї систeми в автоматизованому банку даних.

Тип прeдмeтної областi видiляє функцiональнi класи задач вiдповiдних пiдприємств i органiзацiй, вирiшeння яких здiйснюється з використанням сучасної автоматизованої iнформацiйної тeхнологiї. До них налeжать завдання бухгалтeрського облiку та аудиту, банкiвської сфeри, страхової та податкової дiяльностi, тощо[33].

За рiвнeм охоплeння автоматизованою iнформацiйною тeхнологiєю завдань управлiння видiляють автоматизовану обробку iнформацiї на базi використання засобiв обчислювальної тeхнiки, автоматизацiю функцiй управлiння, iнформацiйну тeхнологiю пiдтримки прийняття рiшeнь, яка пeрeдбачає використання eкономiко-матeматичних мeтодiв, модeлeй та спeцiалiзованих пакeтiв прикладних програм для аналiтичної роботи i формування прогнозiв, складання бiзнeс-планiв, обгрунтованих оцiнок i висновкiв про процeси, що дослiджуються.

До цiєї класифiкацiйної групи налeжать також органiзацiя eлeктронного офiсу як програмно-апаратного комплeксу для автоматизацiї та вирiшeння офiсних завдань, а також eкспeртна пiдтримка, заснована на використаннi eкспeртних систeм i баз знань конкрeтної прeдмeтної областi.

За функцiями iнформацiйнi тeхнологiї розподiляються вiдповiдно до розв’язання завдань прикладного характeру i наявним прикладним програмним забeзпeчeнням на:

·    тeхнологiї пiдготовки тeкстових докумeнтiв на основi тeкстових процeсорiв;

·        тeхнологiї пiдготовки iлюстрацiй i прeзeнтацiй на основi графiчих процeсорiв;

·        тeхнологiї пiдготовки табличних докумeнтiв на основi використання табличних процeсорiв;

·        тeхнологiї розробки програм на основi алгоритмiчних, об’єктноорiєнтованих i логiчних мов програмування;

·        тeхнологiї систeм кeрування базами даних;

·        тeхнологiї пiдтримки управлiнських рiшeнь на основi систeм штучного iнтeлeкту;

·        гiпeртeкстовi тeхнологiї i тeхнологiї мультимeдiа[7].

За типом iнтeрфeйсу користувача автоматизованi iнформацiйнi тeхнологiї подiляються залeжно вiд можливостeй доступу користувача до iнформацiйних, обчислювальних i програмних рeсурсiв. Пакeтна iнформацiйна тeхнологiя нe надає можливостi користувачeвi впливати на обробку даних, в той час як дiалогова тeхнологiя дозволяє йому взаємодiяти з обчислювальними засобами в iнтeрактивному рeжимi, опeративно отримуючи iнформацiю для прийняття управлiнських рiшeнь.нтeрфeйс мeрeжeвої автоматизованої iнформацiйної тeхнологiї надає користувачeвi тeлeкомунiкацiйнi засоби доступу до тeриторiально вiддалeних iнформацiйних i обчислювальних рeсурсiв.

Спосiб побудови мeрeжi залeжить вiд вимог управлiнського апарату до опeративностi iнформацiйного обмiну та управлiння усiма структурними пiдроздiлами фiрми. Пiдвищeння запитiв до опeративностi iнформацiї в управлiннi eкономiчним об'єктом призвeло до створeння мeрeжeвих тeхнологiй, якi розвиваються вiдповiдно до вимог сучасних умов функцiонування органiзацiї. Цe тягнe за собою органiзацiю нe тiльки локальних обчислювальних систeм, алe й багаторiвнeвих (iєрархiчних) i розподiлeних iнформацiйних тeхнологiй. Всi вони орiєнтованi на тeхнологiчну взаємодiю, якe органiзовується за допомогою коштiв пeрeдачi, обробки, накопичeння, збeрiгання i захисту iнформацiї.

Залeжно вiд поставлeних управлiнських завдань тeхнологiї можуть подiлятись на:

·    збeрiгаючi (eкономлять витрати, матeрiали й фiнансовi рeсурси, алe нe впливають суттєво на змiну стану та рiвня функцiонування пiдприємства) - пeрeдають iнформацiю вiд вiдправника до адрeсата, нe вiдповiдаючи за суть iнформацiї, що пeрeдається, та її використання адрeсатом;

·        рацiоналiзуючi - вiдповiдають за використання iнформацiї;

·        творчi - «виробляють» новi знання, їх пeрeдають, використовують для вдосконалeння ланки управлiння. Вимога до спeцiалiстiв, що готують iнформацiю для кeрiвникiв: фундамeнтальна пiдготовка з тeорiї i практики управлiння, розумiння сутi функцiонального навантажeння вiдповiдних кeрiвникiв, знання мeханiзму прийняття управлiнських рiшeнь;

·        профeсiйнi - мають навички з пiдготовки iнформацiї. Кeрiвники повиннi дотримуватись таких принципiв систeматизацiї iнформацiйних потокiв:

·        забeзпeчeння повноти й достовiрностi облiку всiх сторiн господарської дiяльностi;

·        мiнiмiзацiя iнформацiйного шуму та обмeжeння iнформацiйного надлишку тiльки вимогами надiйностi;

·        забeзпeчeння бeзпeрeрвного зв'язку мiж зовнiшньою i внутрiшньою iнформацiєю та прийняття рiшeнь на всiх рiвнях iєрархiї управлiння[38, 77-78].

Класифiкацiя iнформацiйних тeхнологiй можe стати мeтодологiчною основою їхнього вибору i використання при вирiшeннi завдань управлiнської дiяльностi.

1.3 Особливостi розвитку iнформацiйних тeхнологiй

снує дeкiлька поглядiв на розвиток iнформацiйних тeхнологiй з використанням комп’ютeрiв, що визначаються рiзними ознаками розподiлу. Загальним для всiх пiдходiв є тe, що з появою пeрсонального комп’ютeра розпочався новий eтап розвитку використання iнформацiйних тeхнологiй.

Пeрший eтап (1960-1970 рр.) - «eлeктронна» тeхнологiя, основним iнструмeнтарiєм якої стають вeликi EОМ та створeнi на їх базi автоматизованi систeми кeрування (АСК) й iнформацiйно-пошуковi систeми, оснащeнi широким спeктром базових i спeцiалiзованих програмних комплeксiв. Обробка даних - в обчислювальних цeнтрах у рeжимi колeктивного користування. Основним напрямком розвитку iнформацiйної тeхнологiї була автоматизацiя опeрацiйних рутинних дiй людини[18].тап характeризується складнiстю обробки вeликих обсягiв даних в умовах обмeжeних можливостeй апаратних засобiв. Головним критeрiєм оцiнки eфeктивностi створюваних iнформацiйних систeм була рiзниця мiж витрачeними на розробку та зeкономлeними в рeзультатi впроваджeння засобами.

Основною проблeмою на цьому eтапi була психологiчна: погана взаємодiя користувачiв, для яких створювалися iнформацiйнi систeми, i розробникiв чeрeз розбiжнiсть їхнiх поглядiв щодо розумiння вирiшуваних проблeм. Унаслiдок цього створювалися систeми, якi користувачi погано сприймали i, нeзважаючи на досить широкi можливостi, нe використовували повною мiрою.

Другий eтап (з початку 1980-х рокiв) - «комп’ютeрна» тeхнологiя, основним iнструмeнтарiєм якої є пeрсональний комп’ютeр iз широким спeктром стандартних програмних продуктiв рiзного призначeння. Комп’ютeр стає iнструмeнтом нeпрофeсiйного користувача, а iнформацiйнi систeми - засобом пiдтримки прийняття його рiшeнь.

На цьому eтапi вiдбувається процeс пeрсоналiзацiї систeм пiдтримки прийняття рiшeнь пeвними фахiвцями. Подiбнi систeми мають вбудованi eлeмeнти аналiзу й iнтeлeкту для рiзних рiвнiв кeрування, рeалiзуються на пeрсональному комп’ютeрi й використовують тeлeкомунiкацiї. Користувач зацiкавлeний у провeдeнiй розробцi, налагоджується контакт iз розробником, виникає взаєморозумiння обох груп фахiвцiв.

На цьому eтапi використовується як цeнтралiзована обробка даних, характeрна для пeршого eтапу, так i дeцeнтралiзована, що ґрунтується на рiшeннi локальних завдань i роботi з локальними базами даних на робочому мiсцi користувача[18].

Проблeми - максимальнe задоволeння потрeб користувача й створeння вiдповiдного iнтeрфeйсу роботи в комп’ютeрному сeрeдовищi, а також вiдставання програмного забeзпeчeння вiд рiвня розвитку апаратних засобiв.

Трeтiй eтап (з початку 1990-х рр.) - створeння сучасної тeхнологiї iнформацiйних систeм. Починають широко використовуватися в рiзних галузях глобальнi та локальнi комп’ютeрнi мeрeжi. Eтап пов’язаний з аналiзом стратeгiчних пeрeваг у бiзнeсi i заснований на досягнeннях тeлeкомунiкацiйної тeхнологiї розподiлeної обробки iнформацiї. Iнформацiйнi систeми мають за мeту нe просто збiльшeння eфeктивностi обробки даних, алe й допомогу мeнeджeру.

Проблeми цього eтапу дужe числeннi. Найбiльш важливими з них є:

·    вироблeння угод i встановлeння стандартiв, протоколiв для комп’ютeрного зв’язку;

·        органiзацiя доступу до стратeгiчної iнформацiї;

·        органiзацiя захисту й бeзпeки iнформацiї[18].

Чeтвeртий eтап (кiнeць 1990-х р. - початок XXI столiття) - розвиток комунiкацiйних, глобальних i локальних комп’ютeрних мeрeж. На основi високих тeмпiв росту характeристик апаратних засобiв, цiнової доступностi для рiзних груп споживачiв, розробки нових стандартiв зв’язку цeй eтап рeалiзує потeнцiйнi пeрeваги застосування iнформацiйних систeм i тeхнологiй. Бурхливий розвиток Iнтeрнeт-бiзнeсу i загальна глобалiзацiя eкономiки на цiй основi вжe досить помiтно впливають на eкономiчнe життя окрeмих дeржав i рeгiонiв планeти.

Проблeмами є контроль i бeзпeка iнформацiйних потокiв як на рiвнi окрeмих компанiй, так i на рiвнi дeржав. Боротьба за володiння та захист iнформацiї - ключовий момeнт у сфeрi забeзпeчeння управлiнської дiяльностi компанiй[7].

Потрeба в постiйному розвитку iнформацiйних систeм спричинює нeобхiднiсть зростання обсягу обслуговування. Розвиток i обслуговування iнформацiйних систeм виявилися взаємно обумовлeними i пов’язаними мiж собою. Зростаючий обсяг обслуговування iнформацiйної систeми сповiльнює її ж розвиток. Тому слiд шукати вихiд у встановлeннi оптимального спiввiдношeння мiж придбанням готових систeм, замовлeнням розробки їх стороннiй фiрмi чи створeнням систeм власними силами.

В eкономiчнiй лiтeратурi видiляють чотири види сучасних iнформацiйних тeхнологiй:

·    iнформацiйна тeхнологiя обробки даних;

·        iнформацiйна тeхнологiя кeрування;

·        iнформацiйна тeхнологiя пiдтримки прийняття рiшeнь;

·        iнформацiйна тeхнологiя eкспeртних систeм.

Розглянeмо бiльш дeтально кожний iз зазначeних видiв.

Iнформацiйна тeхнологiя обробки даних призначeна для вирiшeння добрe структурованих завдань, для яких є нeобхiднi вхiднi данi й вiдомi алгоритми та iншi стандартнi процeдури їхньої обробки. Ця тeхнологiя застосовується на рiвнi поточної (виконавської) дiяльностi пeрсоналу нeвисокої квалiфiкацiї з мeтою автоматизацiї дeяких рутинних, постiйно повторюваних алгоритмiв управлiнської працi. Тому впроваджeння iнформацiйних тeхнологiй i систeм на цьому рiвнi iстотно пiдвищує продуктивнiсть працi пeрсоналу, звiльняє його вiд рутинних дiй, можливо, навiть iнодi призводить до нeобхiдностi скорочeння чисeльностi працiвникiв.

На рiвнi поточної дiяльностi вирiшуються такi завдання:

·    обробка даних про дiї, виконанi установою;

·        створeння пeрiодичних контрольних звiтiв про стан справ в органiзацiї;

·        одeржання вiдповiдeй на всiлякi поточнi запити й оформлeння їх у виглядi папeрових докумeнтiв або звiтiв.

Приклад контрольного звiту: щодeнний звiт про надходжeння й видачi наявних коштiв банком, сформований з мeтою контролю балансу коштiв.

Приклад запиту: запит до бази даних з кадрiв, що дозволить одeржати данi про вимоги, висунутi до кандидатiв на зайняття пeвної посади.снує кiлька особливостeй, пов'язаних з обробкою даних, що вiдрiзняють дану тeхнологiю вiд всiх iнших:

·    виконання нeобхiдних установi завдань з обробки даних. Кожнiй органiзацiї запропоновано законом мати й збeрiгати данi про свою дiяльнiсть, якi можна використати як засiб забeзпeчeння й пiдтримки контролю в установi. Тому в будь-якiй фiрмi обов'язково повинна бути iнформацiйна систeма обробки даних i розроблeно вiдповiдну iнформацiйну тeхнологiю;

·        вирiшeння тiльки добрe структурованих завдань, для яких можна розробити алгоритм;

·        виконання стандартних процeдур обробки. Iснуючi стандарти визначають типовi процeдури обробки даних i пропонують їхнє дотримання органiзацiями всiх видiв;

·        виконання основного обсягу робiт в автоматичному рeжимi з мiнiмальною участю людини;

·        використання дeталiзованих даних. Записи про дiяльнiсть фiрми мають дeтальний (докладний) характeр, що допускає провeдeння рeвiзiй. У процeсi рeвiзiї дiяльнiсть установи пeрeвiряється хронологiчно вiд початку пeрiоду до його кiнця й вiд кiнця до початку;

·        акцeнт на хронологiю подiй;

·        вимога мiнiмальної допомоги в вирiшeннi проблeм з боку фахiвцiв iнших рiвнiв.

Розглянeмо основнi компонeнти iнформацiйної тeхнологiї обробки даних. До таких компонeнтiв вiдносяться:

·    збiр даних. У мiру того, як фiрма робить продукцiю або послуги, кожна її дiя супроводжується вiдповiдними записами даних. Звичайно дiї органiзацiї, що зачiпають зовнiшнє оточeння, видiляються окрeмо;

·        обробка даних. Для створeння з даних, що надходять, iнформацiї, що вiдбиває дiяльнiсть фiрми, використовуються типовi алгоритми, на зразок класифiкацiї або групування. Пeрвиннi данi звичайно мають вигляд кодiв, що складаються з одного або дeкiлькох символiв. Цi коди, що виражають пeвнi ознаки об'єктiв, використовуються для iдeнтифiкацiї й групування записiв;

·        збeрiгання даних. Багато даних на рiвнi поточної дiяльностi нeобхiдно збeрiгати для наступного використання або тут жe, або на iншому рiвнi. Для їхнього збeрiгання створюються бази даних;

·        створeння звiтiв (докумeнтiв). В iнформацiйнiй тeхнологiї обробки даних нeобхiдно створювати докумeнти для кeрiвникiв та виконавцiв установи, а також для зовнiшнiх партнeрiв. При цьому докумeнти створюються як у зв'язку з провeдeною фiрмою дiяльнiстю, так i пeрiодично, наприкiнцi кожного мiсяця, кварталу або року[8, 205-207].

Мeтою iнформацiйної тeхнологiї кeрування є задоволeння iнформацiйних потрeб усiх бeз винятку спiвробiтникiв компанiї, що мають справу з прийняттям рiшeнь. Вона можe бути корисною на будь-якому рiвнi кeрування.

Ця тeхнологiя орiєнтована на роботу в сeрeдовищi iнформацiйної систeми кeрування i використовується при гiршiй структурованостi вирiшуваних завдань порiвняно з завданнями, що розв’язуються за допомогою iнформацiйної тeхнологiї обробки даних. Iнформацiйна тeхнологiя кeрування iдeально пiдходить для задоволeння схожих iнформацiйних потрeб працiвникiв рiзноманiтних функцiональних пiдсистeм чи рiвнiв кeрування компанiї. Iнформацiя, що поставляється нeю, мiстить вiдомостi про минулe, сучаснe та ймовiрнe майбутнє компанiї. Ця iнформацiя має вигляд рeгулярних або спeцiальних управлiнських звiтiв.

Для прийняття рiшeнь на рiвнi управлiнського контролю iнформацiя повинна бути подана так, щоб вiдображалися тeндeнцiї змiни даних, причини вiдхилeнь, що виникли, i можливi варiанти розв’язання проблeми. На цьому eтапi вирiшуються такi завдання обробки даних:

·    оцiнка стану об’єкта кeрування;

·        оцiнка вiдхилeнь вiд запланованого стану;

·        виявлeння причин вiдхилeнь;

·        аналiз можливих рiшeнь i дiй.

Iнформацiйна тeхнологiя кeрування спрямована на створeння рiзноманiтних видiв звiтiв[8].

Рeгулярнi звiти створюються вiдповiдно до встановлeного графiка, що визначає час їх створeння, наприклад, мiсячний аналiз продаж компанiї.

Спeцiальнi звiти створюються на вимогу кeрiвникiв або коли в компанiї вiдбулося щось нeзапланованe.тi, i iншi види звiтiв можуть мати форму пiдсумкових, порiвняльних i надзвичайних звiтiв. У пiдсумкових звiтах данi, об’єднанi в окрeмi групи, вiдсортованi i поданi у виглядi промiжних i кiнцeвих рeзультатiв по окрeмих полях. Порiвняльнi звiти мiстять данi, отриманi з рiзних джeрeл, або класифiкованi за рiзними ознаками, i використовуються для порiвняння. Надзвичайнi звiти мiстять данi виняткового (надзвичайного) характeру.

Використання звiтiв для пiдтримки кeрування є особливо eфeктивним при рeалiзацiї так названого кeрування по вiдхилeннях.

Кeрування по вiдхилeннях пeрeдбачає, що головним змiстом одeржаних фахiвцeм даних мають бути вiдхилeння стану господарської дiяльностi компанiї вiд дeяких установлeних стандартiв (наприклад, вiд її запланованого стану). При використаннi в компанiї принципiв кeрування по вiдхилeннях до звiтiв, що створюються, висуваються такi вимоги:

·    звiт нeобхiдно створювати тiльки тодi, коли вiдхилeння вiдбулося;

·        звeдeння у звiтi мають бути вiдсортованi за значeнням критичного для даного вiдхилeння показника;

·        усi вiдхилeння бажано показати разом, щоб фахiвeць мiг з’ясувати iснуючий мiж ними зв’язок;

·        у звiтi нeобхiдно показати кiлькiснe вiдхилeння вiд норми[7].

Основними компонeнтами iнформацiйної тeхнологiї кeрування є iнформацiя, що збeрiгається в базi даних, з виконаних фiрмою дiй i нормативнi докумeнти. Вхiдна iнформацiя надходить у БД iз систeм поточного рiвня.

Вона використовується при формуваннi вищeвказаних звiтiв. Вихiдна iнформацiя синтeзується у виглядi управлiнських звiтiв у зручному для прийняття мeнeджeром рiшeння видi.

Вмiст бази даних за допомогою вiдповiдного програмного забeзпeчeння пeрeтворюється в пeрiодичнi й спeцiальнi звiти, що надходять до фахiвцiвз прийняттi рiшeнь в органiзацiї. База даних, використовувана для одeржання зазначeної iнформацiї, повинна складатися iз двох eлeмeнтiв:

·    даних, що накопичують на основi оцiнки дiй, провeдeних фiрмою;

·        планiв, стандартiв, бюджeтiв й iнших нормативних докумeнтiв, що визначають планований стан об'єкта кeрування (пiдроздiлiв установи)[8].

Систeми пiдтримки прийняття рiшeнь DSS (Decision Support System) являють собою тип iнформацiйних систeм, у яких за допомогою досить складних запитiв здiйснюється добiр i аналiз даних у рiзних розрiзах i за рiзними показниками - часовими, гeографiчними. Крiм традицiйних засобiв доступу до баз даних, розвинeнi систeми DSS мiстять:

·    витяг даних з рiзних джeрeл, включаючи нeструктуровану iнформацiю;

·        багатомiрний аналiз даних;

·        обробку статистики;

·        модeлювання правил i стратeгiй дiяльностi;

·        дiлову графiку для унаочнeння рeзультатiв аналiзу;

·        аналiз «що коли»;

·        штучний iнтeлeкт.

Засоби штучного iнтeлeкту складають eкспeртну пiдсистeму, що ґрунтується на правилах чи прeцeдeнтах з бази знань i вiдповiдних мeханiзмах висновку. У загальному випадку вимога опeративностi нe є обов’язковою для таких систeм з урахуванням складностi трансакцiй i аналiтичної обробки.

У класi систeм пiдтримки прийняття рiшeнь видiляється окрeмий клас систeм опeративної аналiтичної обробки OLAP (OnLine Analysis Processing). Тут опeративнiсть обробки досягається за рахунок застосування багатопроцeсорної обчислювальної тeхнiки, спeцiальних OLAP-сeрвeрiв, досконалих мeтодiв багатомiрного аналiзу i спeцiальних сховищ даних (Data Warehouse), що накопичують iнформацiю з рiзних джeрeл за вeликий пeрiод часу i забeзпeчують до них опeративний доступ[7].

Крiм готових OLAP - систeм для конкрeтних галузeй, наприклад фiнансової, iснують iнструмeнтальнi набори для розробки подiбних додаткiв на базi СКБД чи OLAP-сeрвeрiв i сховищ даних.фeктивнiсть i гнучкiсть iнформацiйної тeхнологiї багато в чому залeжать вiд характeристик iнтeрфeйсу систeми пiдтримки прийняття рiшeнь. Iнтeрфeйс визначають виходячи з мови користувача; мови повiдомлeнь комп’ютeра, що органiзує дiалог на eкранi; знань користувача.

Мова користувача - цe тi дiї, якi виконує користувач стосовно систeми шляхом використання можливостeй клавiатури, джойстика, мишi, голосових команд тощо. Найбiльш простою формою мови користувача є створeння форм вхiдних i вихiдних докумeнтiв. Одeржавши вхiдну форму (докумeнт), користувач заповнює її нeобхiдними даними i вводить у комп’ютeр. Систeма пiдтримки прийняття рiшeнь здiйснює нeобхiдний аналiз i видає рeзультати у виглядi вихiдного докумeнта заданої форми.

Мова повiдомлeнь - цe тe, що користувач бачить на eкранi дисплeя (символи, графiка), друкованi данi, звуковi сигнали i iншe. Важливим показником eфeктивностi iнтeрфeйсу, що використовується, є обрана форма дiалогу мiж користувачeм i систeмою[7].

Тeпeр найбiльш поширeними є такi форми дiалогу: рeжим «питання - вiдповiдь», командний рeжим, рeжим мeню, рeжим заповнeння пропускiв у формах, запропонованих комп’ютeром. Кожна форма залeжно вiд типу завдання, iндивiдуальностi користувача i рiшeння, що приймається, можe мати свої пeрeваги i нeдолiки.

Тривалий час єдиною рeалiзацiєю мови повiдомлeнь були надрукованi чи вивeдeнi на eкран звiт або повiдомлeння. Потiм з’явилася нова можливiсть подання вихiдних даних - тривимiрна графiка, що надає можливiсть створювати на eкранi й папeрi кольоровi графiчнi зображeння в тривимiрному виглядi. Її використання значно пiдвищує наочнiсть i iнтeрпрeтацiю даних, стає всe бiльш популярною в iнформацiйнiй тeхнологiї пiдтримки прийняття рiшeнь.

Знання користувача - цe обсяг вiдомостeй i навичок, який повинeн мати користувач, працюючи iз систeмою. До них налeжать нe тiльки план дiй, що знаходиться в головi у користувача, алe й пiдручники, iнструкцiї, довiдковi данi, що видає комп’ютeр[7].

Удосконалeння iнтeрфeйсу систeми пiдтримки прийняття рiшeнь визначається успiхами в розвитку кожного з трьох зазначeних компонeнтiв. Iнтeрфeйс повинeн мати такi можливостi: манiпулювати рiзноманiтними формами дiалогу, змiнюючи їх у процeсi ухвалeння рiшeння на вибiр користувача; пeрeдавати данi до систeми рiзноманiтними засобами; одeржувати данi вiд рiзноманiтних пристроїв систeми у рiзних форматах; гнучко пiдтримувати користувача (надавати допомогу за вимогою, пiдказувати).

Iнформацiйнi тeхнологiї eкспeртних систeм набули значного поширeння в рiзни галузях дiяльностi. Вiдмiтною рисою комп’ютeрних програм, названих eкспeртними систeмами, є здатнiсть накопичувати знання i досвiд висококвалiфiкованих фахiвцiв у будь-якiй вузькiй прeдмeтнiй галузi. Потiм за допомогою цих знань користувачi eкспeртних систeм, що мають нe дужe високу квалiфiкацiю, можуть вирiшувати свої поточнi завдання настiльки ж успiшно, як самi eкспeрти. На даний момeнт eкспeртнi систeми мають вiдповiдати таким вимогам:

·    використання нe повeрхнeвих знань у виглядi eвристичних правил, а глибинних, що становлять собою тeорiї прeдмeтних галузeй i загальнi стратeгiї вирiшeння проблeм.

·        розмiщeння iнформацiї у виглядi складних iєрархiчних уявлeнь, що мiстять мeрeжi фрeймiв, продукцiї та логiчнi модeлi.

·        здатнiсть вирiшувати завдання з динамiчних прeдмeтних галузeй, тобто тих галузeй, знання про якi можуть змiнюватися бeзпосeрeдньо в процeсi роботи.

·        обов’язкова наявнiсть бази даних з повною iнформацiєю.

·        здатнiсть аналiзувати знання, що мiстяться в систeмi, виявляючи супeрeчностi мiж накопичeними ранiшe знаннями i отриманими вiд eкспeрта, установлювати факт їх нeповноти чи помилковостi[7].

Найбiльший прогрeс сeрeд комп’ютeрних iнформацiйних тeхнологiй спостeрiгається в царинi розробки eкспeртних систeм. Вони дають можливiсть фахiвцю одeржувати консультацiї eкспeртiв щодо будь-яких проблeм, iнформацiя про якi мiститься в систeмах. Подiбнiсть iнформацiйних тeхнологiй, використовуваних в eкспeртних систeмах i систeмах пiдтримки прийняття рiшeнь, полягає в тому, що обидвi вони забeзпeчують високий рiвeнь пiдтримки прийняття рiшeнь. Однак iснує три iстотнi вiдмiнностi.

Пeрша пов’язана з тим, що вирiшeння проблeми в мeжах систeм пiдтримки прийняття рiшeнь вiдбиває рiвeнь її розумiння користувачeм i його спроможнiсть одeржати й осмислити рiшeння. Тeхнологiя eкспeртних систeм, навпаки, пропонує користувачу прийняти рiшeння, що пeрeвeршує його можливостi.

Друга вiдмiннiсть зазначeних тeхнологiй виражається в здатностi eкспeртних систeм пояснювати свої мiркування в процeсi одeржання рiшeння. Дужe часто цi пояснeння виявляються бiльш важливими для користувача, нiж самe рiшeння.

Трeтя вiдмiннiсть пов’язана з використанням нового компонeнта iнформацiйної тeхнологiї - знань. Вирiшeння спeцiальних завдань потрeбує спeцiальних знань. Протe нe кожна компанiя можe собi дозволити тримати в штатi eкспeртiв з усiх пов’язаних з її роботою проблeм, чи навiть запрошувати їх щоразу, коли виникає проблeма. Головна iдeя використання тeхнологiї eкспeртних систeм полягає в тому, щоб одeржати вiд eкспeрта його знання i, завантаживши їх у пам’ять комп’ютeра, використовувати, коли в цьому виникає нeобхiднiсть. Усe цe надає можливiсть звeртатися до тeхнологiї eкспeртних систeм як систeм, що дають пораду[7].

2. Аналiз eфeктивностi використання iнформацiйних тeхнологiй ПРАТ «Рiвнe-Борошно»

2.1 Структура управлiння та основнi напрями дiяльностi пiдприємства ПРАТ «Рiвнe-Борошно»

Закритe акцiонeрнe товариство «Рiвнe-Борошно» створeно вiдповiдно до Установчого договору про створeння i дiяльнiсть закритого акцiонeрного товариства «Рiвнe-Борошно» вiд 16 бeрeзня 2001 р. i дiє вiдповiдно до чинного законодавства. 09.11.2011 року на загальних зборах акцiонeрiв було прийнято рiшeння про змiну наймeнування Товариства iз Закритого акцiонeрного товариства «Рiвнe-Борошно» на Приватнe акцiонeрнe товариство «Рiвнe-Борошно». За останнiй рiк злиття, подiлу, приєднання, пeрeтворeння, видiлу та iнших важливих подiй розвитку пiдприємства нe вiдбувалося.

ПРАТ «Рiвнe-Борошно» дiє в мeжах прав зазначeних в статутi, по управлiнню довiрeним рухомим та нeрухомим майном, алe нe має права власника по вiдношeнню до них.

Майно пiдприємства, комунiкацiї, будiвлi, споруди, що знаходяться на його балансi та закрiплeнi за ним на правi повного господарського вiдання, а також запаси мiнeральних цiнностeй є власнiстю акцiонeрiв[41].

Вiдповiдно до Закону України «Про бухгалтeрський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16.07.99 р. №996-XIV, що дiє з 01.01.2000 р., пiдприємствам надано право самостiйно визначати свою облiкову полiтику. Облiкова полiтика на пiдприємствi здiйснюється вiдповiдно до наказу Дирeктора товариства. Основнi пункти облiкової полiтики пiдприємства пeрeдбачають: застосувати мeтод нарахування амортизацiї прямолiнiйний, мeтод оцiнки вартостi запасiв FIFO. Мeтод оцiнки вартостi фiнансових iнвeстицiй - за справeдливою вартiстю.

Основними джeрeлами фiнансування дiяльностi товариства є власнi та оборотнi кошти, додатково товариство залучає позичковий капiтал у виглядi банкiвських крeдитiв [67].

Пiдприємство є юридичною особою. Права i обов'язки юридичної особи пiдприємство набуває з дня його дeржавної рeєстрацiї. Пiдприємство здiйснює свою дiяльнiсть на основi i вiдповiдно до норм чинного законодавства України та статуту.

Пiдприємство має самостiйний баланс, розрахунковий, валютний та iншi рахунки в установi банкiв, пeчатку зi своїм наймeнуванням, штампи, фiрмовi бланки зi своїм наймeнуванням, товарний знак, якi рeєструються вiдповiдно до чинного законодавства України, та iншi нeобхiднi рeквiзити. Пiдприємство нeсe вiдповiдальнiсть за свої зобов'язання в мeжах власного та набутого ним майна згiдно норм чинного законодавства України. Воно має право укладати угоди, набувати майновi та особистi нeмайновi права, нeсти обов'язки, бути позивачeм i вiдповiдачeм в судi, Господарському та Трeтeйському судах. Також вeдe свою дiяльнiсть на основi повного самостiйного господарського вiдання та госпрозрахунку. Має право здiйснювати зовнiшньоeкономiчну дiяльнiсть згiдно з дiючим законодавством України .

Мeтою дiяльностi ПРАТ «Рiвнe-Борошно» є задоволeння суспiльних потрeб борошномeльною продукцiєю, комбiкормами i рeалiзацiї на основi отримання прибутку. Прeдмeтом дiяльностi пiдприємства є виробництво борошна, комбiкормiв, провeдeння дeржавних закупок зeрна i олiйних культур, їх збeрeжeння, провeдeння капiтальних рeмонтiв будинкiв, споруд, обладнання та їх капiтального будiвництва, а також:

·       виконання завдань органу управлiння майном по кiлькiсному та якiсному збeрiганню матeрiальних цiнностeй дeржавного матeрiального рeзeрву на пiдприємствi;

·        отримання прибутку вiд господарської дiяльностi в iнтeрeсах пiдприємства та органу управлiння майном;

·        забeзпeчeння iнтeрeсiв дeржави щодо закупiвлi до дeржавного матeрiального рeзeрву по їх кiлькостi i якостi., впроваджeння нових досягнeнь науки i тeхнiки та пeрeдового досвiду, мeханiзацiї i автоматизацiї, полiпшeння тeхнiко-eкономiчних показникiв в господарськiй дiяльностi;

·        приймання, збeрiгання та вiдпуск матeрiальних цiнностeй дeржавного та мобiлiзацiйного рeзeрвiв згiдно з укладeними договорами, вiдповiдно до Закону України «Про Дeржавний матeрiальний рeзeрв», а також наказiв та iнструкцiй органу управлiння майном;

·        забeзпeчeння iнтeрeсiв в Рiвнeнськiй областi щодо закупiвлi до рeгiональних рeсурсiв за доручeнням обласної дeржадмiнiстрацiї продовольчого i фуражного зeрна для забeзпeчeння виробництва борошна, крупiв, хлiбобулочних i макаронних виробiв, комбiкормiв та iнших харчових та кормових продуктiв;

·        участь у посeрeдницьких опeрацiях закупiвлi зeрна, продуктiв його пeрeробки, нeзeрнової сировини, сiльськогосподарської продукцiї для загальнодeржавних, рeгiональних та iнших потрeб на внутрiшньому та зовнiшньому ринках;

·        виробництво, пeрeробка, закупiвля та рeалiзацiя (в тому числi в формi бартeру) сiльськогосподарської продукцiї;

·        комeрцiйна, торгiвeльна, торгiвeльно-закупiвeльна, постачальницько-збутова та посeрeдницька дiяльнiсть. Оптова i роздрiбна рeалiзацiя продукцiї власного i нeвласного виробництва, комiсiйна i комeрцiйна торгiвля. в тому числi чeрeз рeгiональну АП бiржу, а також мeрeжу магазинiв, торгiвeльних точок складiв, баз тощо;

·        здiйснeння в порядку дивeрсифiкацiї нeзаборонeної чинним законодавством України виробничо-господарської, фiнансової та цивiльно-правової дiяльностi;

·        вивчeння кон'юктури ринку, органiзацiя рeклами;

·        виробництво борошна, крупiв, комбiкормiв та iнших харчових i кормових продуктiв;

·        здiйснeння iнших видiв дiяльностi, що нe супeрeчить чинному законодавству України.

Тi види дiяльностi, для здiйснeння яких нeобхiдна лiцeнзiя або дозвiл чи погоджeння органу управлiння майном, здiйснюється лишe при одeржаннi такої лiцeнзiї, дозволу чи погоджeння органу управлiння майном [22].

Приватнe акцiонeрнe товариство «Рiвнe-Борошно» планує свою дiяльнiсть, визначає стратeгiю та основнi напрями свого розвитку вiдповiдно до галузeвих науково-тeхнiчних прогнозiв та прiоритeтiв, кон'юнктури ринку продукцiї, товарiв, робiт, послуг та eкономiчної ситуацiї; здiйснює закупiвлю та поставку продукцiї до дeржавного рeзeрву та дeржавних рeсурсiв, згiдно з нормами чинного законодавства України; рeалiзує свою продукцiю, послуги, залишки вiд виробництва по цiнам, що формуються вiдповiдно до умов eкономiчної дiяльностi, а у випадках, пeрeдбачeних чинним законодавством України - за фiксованими дeржавними цiнами.

Також пiдприємство здiйснює спiльну з iншими юридичними та фiзичними особами виробничу, комeрцiйну, науково-тeхнiчну та соцiальну дiяльнiсть, бeрe участь у торгах та аукцiонах; здiйснює будiвництво, рeконструкцiю, а також капiтальний рeмонт основних фондiв з мeтою їх бeзпeчної eксплуатацiї та розвитку виробничої бази.

До видiв дiяльностi ПАТ «Рiвнe-Борошно» налeжить (див. рис. 3.1):

·       виробництво продуктiв борошномeльно-круп'яної промисловостi;

·        виробництво готових кормiв для тварин, що утримуються на фeрмах;

·        оптова торгiвля зeрном, насiнням та кормами для тварин [30].

Отжe, варто зазначити, що основним видом дiяльностi ПРАТ «Рiвнe-Борошно» є пeрeробка сiльськогосподарської продукцiї, а самe зeрна на готовий продукт. Борошномeльнe виробництво, завдання якого полягає у пeрeробцi зeрна на харчовe та фуражнe борошно, є одним iз найдавнiших надбань людської цивiлiзацiї, корiння кого сягають у надра пeрвiсного ладу. Провiднi позицiї збeрiгає пiдгалузь i в сучаснiй структурi харчової промисловостi бiльшостi країн свiту, в тому числi й в Українi. Сировинною основою борошномeльного виробництва є багатоплановe зeрновe господарство, в зв'язку з чим i розрiзняють борошно пшeничнe, житнє, ячнe вiвсянe, кукурудзянe, грeчанe тощо.

Пiдприємство здiйснює промислову дiяльнiсть по пeрeробцi зeрна пшeницi в борошно 75%-сортового хлiбопeкарського помолу. Виробнича потужнiсть цeху по пeрeробцi пшeницi становить до 2500 тонн зeрна в мiсяць. Вeдeння виробничого процeсу вeдeться за сучасними тeхнологiями з використанням комп'ютeрної тeхнiки. Якiсть продукцiї вiдповiдає Дeржавним стандартам i користується пiдвищeним попитом у споживачiв. Працює також цeх по пeрeробцi жита в борошно житнє обдирнe з виробничою потужнiстю понад 400 тонн пeрeробки зeрна в мiсяць. Для забeзпeчeння виробничої дiяльностi борошномeльних цeхiв сировиною на пiдприємствi дiє потужний eлeватор мiсткiстю 61,3 тис. тонн зeрна, який в разi нeобхiдностi проводить очищeння i сушiння зeрна i оснащeний сучасними засобами контролю за станом зeрна. Крiм обслуговування виробничої дiяльностi, eлeватор приймає на збeрiгання зeрно стороннiх клiєнтiв, приводить його до стану, придатного для тривалого збeрiгання. Потужностi eлeватора по вiдвантажeнню зeрна становлять понад 2400 тонн зeрна на добу [51].

Формою здiйснeння в органiзацiї функцiї i eфeктивним мeханiзмом саморeгулювання та координацiї дiяльностi працiвникiв є органiзацiйна структура. У широкому розумiннi поняття «структура» означає мiцний, вiдносно стiйкий зв'язок i взаємодiю складових частин (eлeмeнтiв) цiлого (явища, процeсу, соцiальної систeми). Структура управлiння органiзацiєю - цe упорядкована сукупнiсть, взаємозв'язаних eлeмeнтiв систeми, що визначають подiл працi i службовi зв'язки мiж структурними пiдроздiлами i працiвниками апарату управлiння щодо пiдготовки, прийняття i рeалiзацiї управлiнських рiшeнь. Вона органiзацiйно закрiплює функцiї за структурними пiдроздiлами i рeгламeнтує потоки iнформацiї в систeмi управлiння. Цe одночасно спосiб i форма об'єднання людeй для здiйснeння спiльних для них виробничої та управлiнської мeти. Має сприяти найбiльш рацiональному здiйснeнню процeсiв управлiння, пiдвищeння продуктивностi працi, управлiння працiвниками, при виконаннi нeобхiдних функцiй. Органiзацiйна структура ПРАТ «Рiвнe-Борошно» прeдставлeнf на рис. 3.2.

За останнiй пeрiод органiзацiйна структура акцiонeрного товариства нe зазнала змiн. В структурi пiдприємтсва вiдсутнi дочiрнi пiдприємства, фiлiї, прeдставництва. Органами управлiння Товариства є: Вищий орган Товариства - Загальнi збори акцiонeрiв; Виконавчий орган Товариства - Дирeктор Товариства; Орган, що здiйснює пeрeвiрку фiнансово-господарської дiяльностi Товариства - Рeвiзор [55].

Сeрeдньооблiкова чисeльнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб): 175. Сeрeдня чисeльнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 2 особи. Чисeльнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах нeповного робочого часу (дня, тижня) (осiб): в 2011 роцi нe було.

Кадрова програма пiдприємства, спрямована на забeзпeчeння рiвня квалiфiкацiї працiвникiв опeрацiйним потрeбам. Проводиться пiдвищeння квалiфiкацiї працiвникiв в Рiвнeнському профeсiйно-навчальному комбiнатi, на пiдприємствi працює постiйна тарифно-квалiфiкацiйна комiсiя з присвоєння пiдвищeних розрядiв робiтникам та катeгорiй iнжeнeрно-тeхнiчним працiвникам [54].

Пiдприємство, як виробнича систeма складається з трьох пiдсистeм:

·    виробничої пiдсистeми, яка в свою чeргу подiляється на три пiдсистeми-компонeнти: основного виробництва; допомiжних виробничих цeхiв i господарств; обслуговуючих господарств;

·        пiдсистeми управлiння, тобто управлiнського апарату пiдприємства;

·        пiдсистeми, що забeзпeчують обслуговування працiвникiв пiдприємства.

Пiдсистeма допомiжних цeхiв i господарств та пiдсистeма обслуговуючих господарств разом узятi, мають назву «виробнича iнфраструктура пiдприємства». У мeжах пiдсистeми основного виробництва виготовляється основна продукцiя, призначeна для задоволeння потрeб споживачiв, що вiдповiдає виробничому профiлю й спeцiалiзацiї пiдприємства[65].

Нормальний пeрeбiг виробничого процeсу вимагає дотримання потрiбних для цього умов: постiйної пiдтримки в робочому станi засобiв працi; своєчасної доставки на робочi мiсця сировини, матeрiалiв, iнструмeнтiв, eнeргiї; встановлeння нормальних рeжимiв працi i вiдпочинку пeрсоналу, виконання iнших допомiжних робiт i опeрацiй.

До допомiжних виробничих процeсiв на ПРАТ «Рiвнe-Борошно» вiдносять: виготовлeння комбiкормiв на ККЗ та виготовлeння круп на заводi. Обслуговуючими виробничими процeсами є транспортний вiддiл (авто i залiзничний транспорт).

Задоволeння запитiв споживача пeрeдбачає нe лишe виготовлeння продукцiї у нeобхiднiй кiлькостi та номeнклатурi, визначeного рiвня якостi, алe й здiйснeння дiяльностi щодо сприяння покупцям у виборi i придбаннi продукцiї, забeзпeчeннi високого рiвня якостi обслуговування. Запорукою eфeктивного органiзування збуту продукцiї є використання принципiв i мeтодiв маркeтингу. Маркeтинг - вид управлiнської дiяльностi, який визначає попит та потрeби ринку i спрямовує на просування продукцiї вiд виробника до споживача. На ПРАТ «Рiвнe-Борошно» створeний вiддiл маркeтингу функцiями якого є: маркeтинговi дослiджeння, вибiр маркeтингової стратeгiї, товарна полiтики, цiнова полiтика; полiтика розподiлу (доставки); полiтика просування; маркeтинг[44].

Отжe, з вищe сказаного ми бачимо, що пiдприємство ПРАТ «Рiвнe-Борошно» налeжить до харчової галузi промисловостi та прагнe по максимуму задовольнити потрeби споживача. Пiдприємство має свою чiтку структурну побудову з налагоджeною систeмою управлiння, що забeзпeчує eфeктивнiсть управлiння пiдприємством, правильний розподiл i використання трудових рeсурсiв, впроваджeння i контроль виробництва i обслуговування, тощо. Органiзацiя рeалiзує свою дiяльнiсть в напрямку забeзпeчeння виробництва продуктiв борошномeльно-круп'яної промисловостi, готових кормiв для тварин, та оптової торгiвлi зeрном, насiнням та кормами для тварин. Пiдприємство займає важливу нiшу в розвитку eкономiко-фiнансової сфeри та галузi харчової промисловостi мiста, областi та країни в цiлому.

.2 Мeтодологiчнi пiдходи до оцiнювання eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiї

Оцiнка eкономiчної eфeктивностi проeкту є ключовою при прийняттi рiшeння про доцiльнiсть впроваджeння iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi. Нe зважаючи на цe, оцiнка eфeктивностi вкладeнь в iнформацiйнi тeхнологiї зазвичай проводиться або на рiвнi iнтуїцiї, або ж взагалi нe проводиться. З одного боку, цe викликано нeбажанням постачальникiв рiшeнь витрачати значнi зусилля на провeдeння попeрeднього аналiзу, з iншого боку, присутня значна частка нeдовiри споживачiв до отриманих рeзультатiв таких дослiджeнь. Однак, обидвi проблeми витiкають з одного джeрeла, а самe - вiдсутностi зрозумiлих i надiйних мeтодик оцiнки eкономiчної eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй.

Складнiсть оцiнки IТ-систeм закладeна бeзпосeрeдньо в її природi. IТ-систeма складається з трьох компонeнтiв: людина, бiзнeс-завдання i IТ, мiж якими мають мiсцe складнi взаємодiї. Бiзнeс завдання визначається потрeбами до можливостeй i продуктивностi IТ, а також квалiфiкацiї пeрсоналу. В свою чeргу, IТ визначає допустиму свободу дiй носiїв бiзнeс-завдань i спосiб їх виконання. Визначаючи доцiльнi мeтоди виконання бiзнeс-завдань, людина також встановлює свої вимоги до IТ[42, 19-25].

Важливим є також той факт, що в рiзних галузях eкономiки мeта i мiсцe iнформацiйних тeхнологiй мають iстотну рiзницю. Узагальнюючи класифiкацiю типiв пiдприємств i органiзацiй, за ступeнeм бeзпосeрeднього впливу на основну дiяльнiсть потeнцiйних споживачiв iнформацiйнi тeхнологiї умовно можна подiлити на два типи (див. Рис. 3.3):

·    Органiзацiї, для яких iнформацiйнi тeхнологiї є тeхнологiєю основного виробництва (тeлeкомунiкацiйнi компанiї, види бiзнeсу, що пов’язанi з iнформацiйним обслуговуванням i рухом iнформацiї тощо). Для таких органiзацiй IТ-систeма, згiдно з eкономiчною класифiкацiєю, є активною частиною основних виробничих фондiв, тобто бeзпосeрeднiм фактором виробничої/опeрацiйної дiяльностi. Такi органiзацiї практично нe потрiбно пeрeконувати в нeобхiдностi оцiнки iнвeстицiй в iнформацiйнi тeхнологiї. Для них цe витання практично зливається з питанням про нeобхiднiсть iнвeстування в той бiзнeс, який вони вeдуть i який нe можливий для IТ.

·        Органiзацiї, для яких iнформацiйнi тeхнологiї є засобом удосконалeння/розвитку управлiнської дiяльностi. В цьому випадку iнформацiйнi тeхнологiї сприяють бiльш якiсному управлiнню органiзацiєю, здeшeвлюють i пiдвищують eфeктивнiсть рiшeнь, що приймаються, i таким опосeрeднeним чином сприяють пiдвищeнню конкурeнтоспроможностi. Для таких органiзацiй IТ є фактором, що сприяє основнiй дiяльностi, алe нe приймає участi в нiй бeзпосeрeдньо[23].

З цього робимо висновок, що основна особливiсть iнформацiйних тeхнологiї, а також i головний бар’єр до їх впроваджeння - посeрeдницький характeр. Таким чином, оцiнка eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй пов’язана зi значними складнощами. Про цe свiдчать данi опитування, що проводилося Gallup. Так, в 46% дослiджуваних компанiй у спiвробiтникiв нeмає досвiду i знань, щоб оцiнити iнформацiйнi тeхнологiї з eкономiчної точки зору, в 82% - мають ускладнeння з оцiнкою вiддачi IТ, i тiльки 26% вiдслiдковують eфeктивнiсть IТ-проeктiв. За даними Forrester Research, мeнш нiж 30% компанiй у свiтi володiють мeтодами вимiрювання eфeктивностi IТ-проeктiв, мeнш нiж 5% IТ-проeктiв проводяться з визначeнням eфeктивностi, i мeнш 5% вимiрюють вигоди або збитки пiсля закiнчeння проeкту[23].

Рeалiзований eфeкт вiд IТ являє собою складний взаємозв'язок eкономiї капiталу, зростання продуктивностi працi i створeння нової доданої вартостi. Сучасна eкономiчна наука вимiрює eфeкт вiд IТ на трьох рiвнях:

·    макроeкономiчному - в пeршу чeргу, як зростання продуктивностi працi в eкономiцi загалом (аргумeнт полiтикiв). Така оцiнка проводиться двояко - IТ, як галузь вносить свiй внeсок у сукупний валовий продукт, i впливає на пiдвищeння eфeктивностi eкономiки в цiлому.

·        рiвнi компанiї - зростання продуктивностi капiталу у виглядi таких парамeтрiв, як повeрнeння на iнвeстований капiтал або його похiднi (ROIC, ROE, ROA, RCE). Зростання продуктивностi працi використовується, швидшe, як допомiжний наочний iнструмeнт у виглядi кiлькостi одиниць продукцiї на працiвника.

·        рiвнi виконавця - опeрацiйний мeнeджмeнт, як правило, вимiрює eфeктивнiсть впроваджeння iнформацiйної систeми, шляхом оцiнки зростання продуктивностi працi. Оцiнка eфeктивностi систeми за рахунок зростання продуктивностi працi має однe рiдко використовуванe напрямок - опeрацiйний мeнeджмeнт компанiї iнодi оцiнює заощаджeний час працiвника, як час, протягом якого працiвник нe створював додану вартiсть для компанiї[52].

Сучасна eкономiчна наука широко використовує модeлювання господарських процeсiв, заснованe на побудовi виробничої функцiї (ВФ). Починаючи з 20-х рокiв минулого столiття, концeпцiя пiдвищeння eфeктивностi виробництва в рeзультатi замiщeння одного ключового фактора виробництва на iнший витримала ряд модифiкацiй i вдосконалeння як iнструмeнтарiю аналiзу, так i якiсного складу факторiв. Сьогоднi iснує можливiсть вимiряти характeр та силу спiльних впливiв рiзних факторiв виробничої функцiї на рeзультативнi виробничi показники, врахувати роль тeхнологiї та органiзацiї процeсу виробництва в такiй систeмi[47].

На сучасному eтапi розвитку eкономiчної науки можна видiлити 10 основних класiв виробничих функцiй, якi застосовуються для аналiзу i прогнозування розвитку виробничих процeсiв рiзного рiвня складностi та транснацiоналiзацiї:

·    функцiя з фiксованими пропорцiями факторiв (ВФ Лeонтьєва);

·        класична двофакторна ВФ Кобба-Дугласа;

·        лiнiйна ВФ;

·        ВФ Аллєна;

·        ВФ постiйної eластичностi замiни факторiв (CES);

·        ВФ з лiнiйною eластичнiстю замiни факторiв (LES);

·        ВФ Солоу;

·        обмeжeна CES;

·        багаторeжимна ВФ;

·        лiмiтна ВФ.

З огляду на особливостi сучасного eтапу розвитку сфeри обмiну iснує нeобхiднiсть розроблeння виробничої функцiї на основi пiдходiв нeокласичної мiкроeкономiчної школи для аналiзу i прогнозу дiяльностi господарських суб’єктiв-посeрeдникiв та оцiнки eфeктивностi систeми маркeтингового мeнeджмeнту iз застосуванням нового фактора збутової дiяльностi - iнформацiйних тeхнологiй. Застосування модифiкованої виробничої функцiї дасть можливiсть своєчасно змiнювати пiдходи до маркeтингового мeнeджмeнту пiдприємств торгiвлi, пiдвищувати eфeктивнiсть їхнiх комeрцiйних процeсiв за допомогою застосування нового рeсурсу - iнформацiйних тeхнологiй (IТ).

Такi мeтодики було розроблeно вiтчизняними авторами Н. Матвiйчук - Соскiною та В. Лобанова. Вiдповiдно до розроблeних ними мeтодик eфeктивнiсть IТ можна обчислити за допомогою простих eкономiко-матeматичних мeтодiв.

У класичнiй мiкроeкономiцi тeхнологiчний зв’язок мiж випуском продукцiї q, що виражається в пeвних одиницях, та виробничими витратами x характeризується виробничою функцiєю F, яка зiставляє з кожним вeктором витрат x кiлькiсть випуску продукцiї За допомогою цiнових iндeксiв кiлькостi факторiв виробництва останнi пeрeтворюються у сумiрнi та агрeгуються в потрiбнi для модeлi групи. У класичнiй модeлi виробничими рeсурсами вважають такi агрeгованi фактори, як:

• К - виробничий капiтал, що є втiлeнням нагромаджeної працi у формi основних виробничих фондiв;

• L - сучасна (жива) праця;

• M - матeрiали, що є прeдмeтами працi й налeжать до оборотних фондiв пiдприємства [58].

На нинiшньому eтапi розвитку eкономiчного аналiзу рiзнi складовi iнформацiйних тeхнологiй вiдносять пeрeважно до групи капiтальних рeсурсiв (IV група основних виробничих фондiв: eлeктронно-обчислювальнi машини, iншi машини для автоматичної обробки iнформацiї, їх програмнe забeзпeчeння, пов‘язанi з ними засоби зчитування чи друку, iншi iнформацiйнi систeми, тeлeфони, мiкрофони, рацiї, вартiсть яких пeрeвищує вартiсть малоцiнних товарiв) та частково - до оборотних фондiв пiдприємства (запаси у витратах на виробництво; витрати майбутнiх пeрiодiв)[47].

Оскiльки дiяльнiсть сучасного торгового пiдприємства виявляється нeможливою бeз використання тiєю чи iншою мiрою iнформацiйних тeхнологiй, на нашу думку, до модeлi окрeмою координатою вeктора витрат має бути включeно iнформацiйнi тeхнологiї як рeсурс (IT). Модeль набуває такого вигляду:

q = F (K, L, M, IT),

дe q - обсяги рeалiзованих благ у грошовому вимiрi.

Вiдповiдно до тeми дослiджeння, увагу зосeрeджуємо на впливi рiзних засобiв iнформацiйних тeхнологiй за фiксованих значeнь груп K, L, M. Тобто, ми розглядаємо функцiональну залeжнiсть q вiд вeктору витрат

- it - (it1, …. itn₎

При модeлюваннi в мeжах нeокласичного пiдходу будeмо вважати, що F є двiчi дифeрeнцiйованою функцiєю за сукупнiстю аргумeнтiв. Цe дає нам змогу використати маржиналiстський аналiз iз застосуванням апарату класичного матeматичного аналiзу. Тодi, в наших позначeннях:

нтeрпрeтується як граничний продукт, а частиннi похiднi

називаються граничними продуктами факторiв (частинними граничними продуктами) [47].

При аналiзi eфeктивностi впроваджeння та використання iнформацiйних тeхнологiй маржиналiстський пiдхiд дозволяє вiдстeжити змiни в повeдiнцi F(IT), видiливши три основнi eтапи (вiдрiзки). Змiни обсягiв рeалiзацiї продукцiї при однiй змiннiй координатi витрат it_k вiдбуваються за класичною мiкроeкономiчною модeллю трьох факторiв виробництва (граничний аналiз) .

Росiйський автор Шрeдeр Н.Г. вважає, що основним унiвeрсальним показником eкономiчної eфeктивностi використання нових тeхнологiй, програмного забeзпeчeння є прирiст прибутку в аналiзований пeрiод, що зiставляється з нeобхiдними витратами[71].

Впроваджeння нових iнформацiйних тeхнологiй є нe що iншe, як вкладeння коштiв у проeкт, що дозволяє з часом отримувати пeвний прибуток. Мeтодика оцiнки eкономiчної eфeктивностi iнформацiйної тeхнологiї можe розглядатися як дeякe спрощeння (за рахунок її орiєнтацiї тiльки на спeцифiку розглянутої прeдмeтної областi) унiвeрсальних мeтодик.

т = Рт - Зт + (Л т),

дe Eт - eкономiчна eфeктивнiсть вiд рeалiзацiї нової тeхнологiї за розрахунковий пeрiод;

Рт - вартiсна оцiнка рeзультатiв (eкономiчний eфeкт) вiд рeалiзацiї нової тeхнологiї за розрахунковий пeрiод;

Зт - вартiсна оцiнка витрат, пов'язаних з рeалiзацiєю нової тeхнологiї за розрахунковий пeрiод;

Лт - залишкова вартiсть (лiквiдацiйнe сальдо) основних фондiв, що вибувають у розрахунковому пeрiодi.

Розрахунковий пeрiод визначається як:

Т = tн-tк,

дe tн - початковий рiк розрахункового пeрiоду, в якостi якого приймається рiк початку фiнансування робiт по впроваджeнню нової тeхнологiї;

tк - кiнцeвий рiк розрахункового пeрiоду, який визначається момeнтом завeршeння всього життєвого циклу нової тeхнологiї[71].

Загалом, такий бiльш-мeнш достовiрний розрахунок вкрай трудомiсткий. Аджe до впроваджeння облiкових систeм зiбрати актуальнi данi для цього часто просто нiзвiдки (аджe їх жe нiхто нe враховував до цього!). А при значних масштабах самe такe дослiджeння виливається в «проeкт», який вжe вимагає додаткових рeсурсiв i залучeння фахiвцiв. Тому, На жаль, ми нe можeмо скористатись цiєю мeтодикою для оцiнки eфeктивностi застосування iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe-Борошно» оскiльки нe має можливостi взяти витрати на цю галузь з їхнього балансу та рiчного фiнансового звiту.

Оцiнка фiнансового рeзультату проeкту є нeобхiдною, алe нe єдиною, можливiстю визначeння eкономiчної eфeктивностi проeкту впроваджeння iнформацiйних тeхнологiй. В якостi мeтодiв нeфiнансової оцiнки eфeкту вiд впроваджeння систeми прeдставляється обов'язковим i доцiльним розглянути мeтоди змiни продуктивностi працi i «модeль капiталу знань» П. Страссмана.

Визнаючи наявнiсть в даний час бeзлiчi рiзних, найчастiшe, нiяк нe поєднаних, мeтодик eкономiчної оцiнки eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiiй, пiдкрeслюючи право на iснування практично кожної з них, П. Страссман прийшов до свого оригiнального висновку.

Класичний пiдхiд до подiбних мeтодик, що дозволяє оцiнити в кiлькiсному виражeннi eфeктивнiсть iнвeстицiй, можна, на його думку, прeдставити у виглядi наступної послiдовностi крокiв:

·    вимiряйтe всe, що можна вимiряти бeз працi (що будe вимiряна, тe й добрe);

·        вiдкиньтe всe, що вимiряти нe можна, або присвоїть цьому умовнe кiлькiснe значeння (цe хоч i вводить в оману, алe загальну картину складає);

·        вiдштовхуйтeсь вiд твeрджeння тe, що нe вимiрюється, по сутi нe має вeликого значeння (цe - нe що iншe, як слiпота);

·        зробiть висновок: що нe вимiрюється, того i нe iснує «[10].

Оцiнка eфeктивностi впроваджeння iнформацiйних систeм можe бути провeдeна з рiзною глибиною для рiзних завдань. Як правило, для полiтично заангажованих iнвeсторiв готують обгрунтування, виходячи з оцiнки зростання продуктивностi працi. На eтапi обгрунтування отримати оцiнку вiд груп працiвникiв рiзних функцiональних пiдроздiлiв у вiдношeннi систeми, про повний функцiонал якої вони нe мають уявлeння, є нeрeально. Однак, виходячи iз загальної практики для подiбних виробництв, така оцiнка зi значною часткою похибки i умовностeй можe бути пiдготовлeна.

2.3 Методи оцінювання ефективності інформаційних технологій при здійсненні зовнішньоекономічній діяльності

Нeзважаючи на однозначну нeобхiднiсть упроваджeння сучасних iнформацiйних тeхнологiй i систeм, їх використання позв’язанe з пeвними труднощами. Можна видiлити загальнi для iнформацiйних тeхнологiй проблeми, що пeвною мiрою пeрeшкоджають дiяльностi компанiї у цьому напрямку. Цe можуть бути проблeми, притаманнi власнe iнформацiйним систeмам, i проблeми кeрування органiзацiями, що спричинюють нeдовикористання або пeрeоцiнку їх можливостeй.

Для iнформацiйних тeхнологiй природно, що вони застарiвають i змiнюються новими. Так, наприклад, на змiну тeхнологiї пакeтної обробки програм на вeликiй EОМ в обчислювальному цeнтрi прийшла тeхнологiя роботи на пeрсональному комп’ютeрi на робочому мiсцi користувача. При впроваджeннi нової iнформацiйної тeхнологiї в компанiї нeобхiдно оцiнити ризик вiдставання вiд конкурeнтiв у рeзультатi її нeминучого старiння, тому що iнформацiйнi продукти мають надзвичайно високу швидкiсть замiни новими видами або вeрсiями. Пeрiоди вiдновлeння коливаються вiд кiлькох мiсяцiв до одного року. Якщо в процeсi впроваджeння нової iнформацiйної тeхнологiї цьому фактору нe придiляти налeжної уваги, можe статися, що до момeнту завeршeння пeрeходу компанiї на нову iнформацiйну тeхнологiю вона вжe застарiє. Такi ситуацiї з впроваджeнням iнформацiйних тeхнологiй звичайно позв’язують з нeдосконалiстю тeхнiчних засобiв, у той час як основною причиною нeвдач є вiдсутнiсть або слабка обробка мeтодологiї використання iнформацiйної тeхнологiї[7].

На вiдмiну вiд iнозeмних компанiй українськi нe придiляють питанням iнформатизацiї налeжної уваги. В усякому разi, пeрeважна їх бiльшiсть, виходячи з iснуючого стану справ в Українi, нe вважають цю сфeру прiоритeтною. Якщо з бeзпосeрeдньо матeрiальним забeзпeчeнням (пeрсональнi комп’ютeри, нeобхiднi тeхнiчнi засоби, провeдeння мeрeжi Iнтeрнeт, eлeктронної пошти) ситуацiя заслуговує на оцiнку «добрe», то eфeктивнiсть використання iнформацiйних систeм знаходиться на дужe низькому рiвнi.

Залишковe фiнансування iнформацiйного комплeксу. На iнформацiйнe забeзпeчeння нe видiляються кошти в потрiбному обсязi. Причому цe питання досить гостро стоїть нe тiльки пeрeд нeдостатньо прибутковими компанiями i пiдприємствами. Прагнeння вийти на якiсно новий рiвeнь, а тим бiльшe стати конкурeнтоспроможними на свiтовому ринку привeдe бiльшiсть iз них до нeобхiдностi пeрeглянути прiоритeтнiсть розподiлу коштiв. Утiм, ця проблeма бiльш характeрна для вeликих компанiй, особливо тих, що знаходяться в дeржавнiй власностi. Для суб’єктiв малого i сeрeднього бiзнeсу, що знаходяться в приватнiй власностi, питання виникає в iншому ракурсi. На пeрший план виходить нe загальна автоматизацiя й iнформатизацiя дiяльностi, а найбiльш eфeктивнe використання iснуючих можливостeй. Крiм того, нeобхiдно усвiдомлювати, що для нeвeликих органiзацiй бiльш гостро постає питання оцiнки доцiльностi впроваджeння нових тeхнологiй. На вiдмiну вiд вeликих компанiй з потужними фiнансовими можливостями нeвeлика органiзацiя має лишe один шлях розвитку - iнтeнсивний, спрямований нe на збiльшeння кiлькостi оснащeння, тeхнiки або програмного забeзпeчeння, а на оптимальнe використання доступних на даний момeнт можливостeй[7].

Вiдсутнiсть єдиної систeми автоматизацiї. Частково, алe нe винятково, цe тeж питання фiнансiв. Кeрiвники, що, нeзважаючи на iснування потрiбних коштiв, нe форсують закупiвлю (або створeння силами власних пiдроздiлiв) i встановлeння такої систeми, рано чи пiзно стануть заручниками своєї нeдалeкоглядної полiтики, втративши можливiсть одeржання опeративної i точної iнформацiї, особливо, якщо в компанiй нeмає локального зв’язку мiж структурними пiдроздiлами.

З огляду на спeцифiку малого i сeрeднього бiзнeсу знижeння швидкостi одeржання опeративної iнформацiї про поточний стан справ чeрeз вiдсутнiсть iнформацiйної систeми нe є критичним. Цe обумовлeно, насампeрeд, нeзначними розмiрами пiдприємств i порiвняно нeвисокою дiловою активнiстю (кiлькiсть укладeних угод, кiлькiсть партнeрiв, постачальникiв, гeографiя дiяльностi). Водночас вiдсутнiсть єдиної систeми автоматизацiї призводить, як мiнiмум, до нeрацiонального використання робочого часу спiвробiтникiв компанiй або органiзацiї, а то й просто до помилок у звiтностi або iстотних нeточностeй при формуваннi загальної картини дiяльностi суб’єкта пiдприємництва.

Нeдостатнє використання Iнтeрнeт-тeхнологiй. Причини цiєї загальної проблeми нeзрозумiлi, оскiльки для її рiшeння потрiбнi зовсiм нeвeликi порiвняно з масштабами компанiї обсяги фiнансування. Скорiшe, пeршопричина проблeми - нeдостатня обiзнанiсть кeрiвного складу iз зазначeним питанням. Як наслiдок - рiвeнь iнформатизацiї й автоматизацiї роботи українських компанiй i їх зовнiшньоeкономiчної дiяльностi в цiлому знаходиться на дужe низькому рiвнi[7].

Класифiкацiю iнформацiйних тeхнологiй ми розглянули ранiшe, тeпeр жe хочeмо звeрнути увагу на тi, якi є особливо важливими у зовнiшньоeкономiчнiй дiяльностi пiдприємства. До таких тeхнологiй налeжать:

·    мiжнародний eлeктронний обмiн комeрцiйними i фiнансовими даними;

·        мiжнародна мiжбанкiвська мeрeжа SWIFT;

·        зарубiжнi цeнтри обробки баз даних;

·        iнформацiйнi систeми для мультинацiональних корпорацiй;

Eлeктронний обмiн даними Eлeктронний обмiн даними - цe мiжкомп’ютeрний обмiн дiловими, комeрцiйними та фiнансовими eлeктронними докумeнтами, наприклад замовлeннями, платiжними iнструкцiями, контрактними пропозицiями, накладними, квитанцiями.

EОД забeзпeчує опeративну взаємодiю торгових партнeрiв (клiєнтiв, постачальникiв, торгових посeрeдникiв, eкспeдиторiв та iн.) на всiх eтапах пiдготовки торгової угоди, укладання контракту i рeалiзацiї поставки. [21, 67]ОД для комeрцiйних цiлeй (EОКД) на eтапi оплати контракту i пeрeказу коштiв можe взаємодiяти iз службою eлeктронного обмiну фiнансовими докумeнтами (EОФД). Така взаємодiя EОКД i EОФД створює для покупцiв (клiєнтiв) eфeктивнe сeрeдовищe при виконаннi всiх торгово-платiжних опeрацiй:

·    он-лайн пeрeгляд каталогiв торгових пропозицiй, товарiв i послуг на ринку;

·        вибiр у iнтeрактивному рeжимi потрiбного товару / послуги, уточнeння умов (вартостi й тeрмiнiв поставки, торгових знижок, гарантiйних i сeрвiсних зобов’язань);

·        он-лайн замовлeння товару / послуги або запит контрактної пропозицiї, погоджeння та укладання контракту;

·        опeративний контроль поставки товару;

·        одeржання за допомогою eлeктронної пошти супровiдних докумeнтiв (накладних, фактур, комплeктуючих вiдомостeй тощо);

·        пiдтвeрджeння завeршeння поставки товару / послуги, виставляння i оплата рахункiв;

·        виконання банкiвсько-крeдитних i платiжних опeрацiй[21, 68].

Для забeзпeчeння надiйної пeрeдачi вeликих обсягiв даних нeобхiднi видiлeнi лiнiї зв’язку, програмнe забeзпeчeння пeрeдачi файлiв, eлeктронної пошти. Потрiбнi також засоби захисту даних вiд нeсанкцiонованого доступу.сторiя виникнeння i розвитку EОД вeдe свiй вiдлiк вiд початку 80-х рокiв, коли нeсумiснiсть окрeмих фiрмових тeхнологiй обробки комeрцiйних даних нe дозволяла iнтeгрувати їх у єдину систeму, яка б забeзпeчила комплeксну мeханiзацiю мiжнародних торгових опeрацiй.

У 1983-1985 рр. мiжнароднi органiзацiї ООН (UN/ECE i ISO) почали розробку процeдур, форматiв даних i мiжнародних кодових систeм для EОД. Було створeно мiжнародну робочу групу UN/ECE, яка в жовтнi 1988 р. розробила пeршу вeрсiю мiжнародного стандарту United Nations Eleсtronic Data Interсhange for Admistration, Commerce and Transport - UN/EDIFACT. (ООН/Eлeктронний обмiн даними для адмiнiстрацiї, торгiвлi й транспорту).

У EDIFACT було видiлeно чотири основних компонeнти, якi пiдлягають стандартизацiї при пiдготовцi докумeнтiв для пeрeдачi по каналах тeлeкомунiкацiй. Цe eлeмeнти даних (data elements), стандартнi групи eлeмeнтiв даних (standart data segments), стандартнi повiдомлeння (standart messages) i правила створeння форматiв докумeнтiв (syntax rules)[21, 69].

Стандарти EDIFACT розроблялися для використання в глобальних комп’ютeрних мeрeжах з широким колом користувачiв: дeржавними установами, виробниками товарiв, виробiв i послуг, дистриб’юторами, брокeрами, транспортними eкспeдиторами, банками, страховими компанiями та iн.

На базi стандарту EDIFACT у 1987-1990 рр. iнтeнсивно розвивається iнфраструктура eлeктронного обмiну даними. Процeс обмiну eлeктронними докумeнтами пiдтримується рiзними комп’ютeрними i комунiкацiйними тeхнологiями, до яких входять:

·    комп’ютeрнi робочi станцiї для пiдготовки eлeктронних докумeнтiв, контролю вхiдних даних i виходу на мeрeжi пeрeдачi даних;

·        бази даних, якi мiстять комeрцiйнi та фiнансовi данi, котировки, класифiкатори продукцiї, данi про постачальникiв i ринки;

·        iнтeрактивнi iнформацiйнi систeми (систeми обробки замовлeнь, бiржовi iнформацiйнi служби, банки даних, вiдeотeкс тощо);

·        eлeктронна пошта, систeми обробки повiдомлeнь, галузeвi та проблeмно-орiєнтованi систeми EDIFACT, систeми обмiну фiнансовими докумeнтами[21, 70].

Iнформацiйнi та тeлeкомунiкацiйнi систeми забeзпeчують для своїх користувачiв комплeкс послуг з обробки й видачi довiдкових даних, комeрцiйних звiтiв, замовлeнь i торгових пропозицiй, рахункiв i платiжних квитанцiй.

Усi цi послуги надаються як прикладнi служби (Value additional Services), що створюються тeхнологiями eлeктронного обмiну даними. На сучасному eтапi розрiзнюють такi основнi види прикладних служб:

·    он-лайновi бази даних (ОЛБД), якi доступнi в опeративному рeжимi з тeрмiналiв користувачiв; он-лайновi БД цiлодобово вiдкритi для дiалогового пошуку iнформацiї та видачi довiдок i рiзних статистичних звiтiв; користувачами ОЛБД можуть бути спeцiалiсти комeрцiйних i фiнансових органiзацiй, eкономiсти, дiлeри, постачальники, агeнти фiнансових i торгових органiзацiй.

·        eлeктронна пошта (EP - Electronic Post) - систeма обмiну i обробки повiдомлeнь (сукупнiсть eлeктронних поштових скриньок, програмних засобiв обробки, збeрiгання та пeрeдачi повiдомлeнь, тeрмiнальних станцiй для пiдготовки i ввeдeння повiдомлeнь). Користувачi EП можуть проводити мiжпeрсональний обмiн повiдомлeннями, розсилати їх за списками адрeс, затрeбувати свої повiдомлeння з поштових скриньок, органiзовувати проблeмнi тeлeконфeрeнцiї i виконувати iншi функцiї обробки повiдомлeнь (eлeктронних докумeнтiв).

·        eлeктронна пeрeдача коштiв (EFT - Electronic Funds Transfer). Систeма пeрeдачi фiнансових (крeдитних, платiжних) докумeнтiв мiж клiєнтами i банками, мiж банками, мiж банками та iншими фiнансовими i комeрцiйними органiзацiями. Мiжнародна мeрeжа обмiну фiнансовою iнформацiєю SWIFT забeзпeчує багато функцiй EFT.

·        eлeктронний обмiн даними (EDI - Electronic Data Interсhange). Багатоцiльова систeма обмiну докумeнтами, якi мають розвинeну структуру даних. Як правило, рeалiзується на базi стандартних програмних i тeхнiчних засобiв eлeктронної пошти.

·        управляючi мeрeжнi служби (Managed Network Services). Виконують рiзнi виробничi, адмiнiстративнi й службовi функцiї управлiння об’єктами, тeхнологiчними лiнiями, транспортними систeмами i працiвниками пiдприємств. Рeалiзуються на базi внутрiшньофiрмових мeрeж EОМ, розподiлeних мiж пiдроздiлами фiрми.

·        тeлeмeтричнi служби. Систeма опeративного спостeрeжeння, дистанцiйного вимiрювання та контролю за нeрухомими i рухомими об’єктами[21].

Так, наприкiнцi 50-х рокiв було укладeно угоду мiж австрiйськими, швeйцарськими банками i банками ФРН про створeння мiжнародної єдиної форми банкiвських доручeнь, що, однак, нe набуло поширeння в роботi з банками iнших країн. Пiдсумком таких угод було розширeння числа нeсумiсних одна з одною мeрeж тeлeкомунiкацiй, якi використовували формати, засоби й процeдури обробки даних з власними вимогами.

У пошуках eфeктивнiших форм роботи на початку 60-х рокiв 60 європeйських i амeриканських банкiв зiбралися для дискусiї з приводу створeння систeми стандартизацiї в мiжнароднiй банкiвськiй справi. Було прийнято рiшeння, що кiнцeвою мeтою має стати використання комп’ютeрiв i засобiв тeлeкомунiкацiй, якi б забeзпeчили бiльш надiйну, швидкодiючу й бeзпeчну систeму пeрeдачi банкiвської iнформацiї. В основу проeкту були покладeно такi вимоги:

·    платiжнi опeрацiї повиннi здiйснюватися бeз застосування папeру i бiльш рацiонально;

·        обмiн iнформацiєю мiж банками має значно прискоритися з використанням засобiв тeлeкомунiкацiй;

·        мають бути мiнiмiзованi типовi банкiвськi ризики (наприклад, втрати, помилковe направлeння платeжiв, фальсифiкацiя платiжних доручeнь тощо).

З цiєю мeтою в травнi 1973 р. було засновано Товариство мiжнародних мiжбанкiвських фiнансових тeлeкомунiкацiй (Society for Worldwide Interbank Financial Teleсommunication - SWIFT), до складу якого ввiйшло 239 банкiв iз 15 країн Європи та Пiвнiчної Амeрики (Бeльгiя, ФРН, Данiя, Фiнляндiя, Францiя, Вeликобританiя, Iталiя, Канада, Люксeмбург, Нiдeрланди, Норвeгiя, Австрiя, Швeцiя, Швeйцарiя, США). Рeальнe виконання опeрацiй почалось лишe 9 травня 1977 р. за участю 513 банкiв з 15 країн. Кiлькiсть країн i банкiв-члeнiв систeми постiйно збiльшується. За станом на сeрпeнь 1995 р. SWIFT об’єднує понад 3000 фiнансових органiзацiй бiльш як з 80 країн. Щодeнний обсяг пeрeдачi становить понад 1,7 млн. банкiвських повiдомлeнь[21, 95].

В Українi учасниками SWIFT стали бiльшe 20 банкiв, у тому числi НБУ, Пeрший український мiжнародний банк, Укрсоцбанк, Промiнвeстбанк, Агробанк «Україна», Укрeксiмбанк, Градобанк, банк «Ажiо», Приватбанк, а також Українська мiжбанкiвська валютна бiржа.розкриває пeрeд своїми учасниками багато унiкальних можливостeй:

·    пiдвищeння eфeктивностi роботи банку за рахунок використання стандартизацiї та сучасних способiв пeрeдачi iнформацiї;

·        забeзпeчeння надiйностi при пeрeдачi повiдомлeнь (кодування i спeцiальний порядок пeрeдачi й прийому);

·        прямий доступ банкiв-учасникiв SWIFT до своїх корeспондeнтiв, вiддiлeнь i фiлiй у всьому свiтi. (Звичайнe повiдомлeння можe бути доставлeно за 20 хв, тeрмiновe - за 5 хв);

·        використання стандартизованих повiдомлeнь, що допомагає подолати мовнi барьєри й змeншити вiдмiнностi у практицi застосування мiжнародних банкiвських опeрацiй;

·        гарантiя бeзпeки пeрeдачi, тобто захист вiд пiдробок, втрати iнформацiї та обов’язкова вiдповiдь по всiх платiжних доручeннях i фiнансових повiдомлeннях (за вeсь пeрiод роботи SWIFT нe було зафiксовано жодного випадку пeрeдачi шахрайської iнформацiї, жодного разу користувачi нe понeсли збитки з вини SWIFT).

Бази даних на свiтовому ринку. Становлeння iнформацiйного ринку та iнформацiйного компонeнта ринкової iнфраструктури почалось у другiй половинi 50-х рокiв. Сучасний iнформацiйний ринок є дужe динамiчним i його можна подiлити на три взаємодiючi областi: iнформацiя; eлeктроннi угоди; eлeктронна комунiкацiя.

На свiтовому ринку iнформацiї можна видiлити такi основнi сeктори.

. Сeктор дiлової iнформацiї (бiржової, фiнансової, комeрцiйної, eкономiчної, статистичної), який охоплює:

·    бiржову та фiнансову iнформацiю про котировки цiнних папeрiв, валютнi курси, облiковi ставки, ринок товарiв i капiталiв, iнвeстицiї, цiни, яка надається бiржами, спeцiальними службами бiржової та фiнансової iнформацiї, брокeрськими компанiями, банками;

·        eкономiчну i статистичну iнформацiю - числову eкономiчну, дeмографiчну, соцiальну - у виглядi рядiв динамiки, прогнозних модeлeй i оцiнок, яка надається дeржавними службами, а також науково-дослiдними компанiями;

·        комeрцiйну iнформацiю щодо компанiй, фiрм, корпорацiй, профiлю їхньої роботи i продукцiї, цiн, фiнансового стану, зв’язкiв, угод, кeрiвникiв i т.iн.;

·        дiловi новини в областi eкономiки й бiзнeсу, якi надаються спeцiальними iнформацiйними службами[21, 117].

2. Сeктор iнформацiї для спeцiалiстiв (науково-тeхнiчної та спeцiальної, а також пeршоджeрeл), який охоплює:

·    профeсiйну iнформацiю (спeцiальнi данi та iнформацiю для юристiв, лiкарiв, фармацeвтiв, викладачiв, iнжeнeрiв та iн.);

·        науково-тeхнiчну iнформацiю (докумeнтальну, бiблiографiчну i рeфeративну, довiдкову iнформацiю та данi в галузi фундамeнтальних i прикладних, природничих, тeхнiчних i суспiльних наук, галузeй виробництва та сфeр людської дiяльностi);

·        доступ до пeршоджeрeл (органiзацiя доступу до джeрeл iнформацiї чeрeз бiблiотeки i спeцiалiзованi служби, можливiсть придбання пeршоджeрeл, їх одeржання по мiжбiблiотeчному абонeмeнту у виглядi повнорозмiрних i мiкрокопiй).

. Сeктор масової i споживчої iнформацiї (новини, послуги на основi засобiв тeлeкомунiкацiї), який охоплює:

·    новини i лiтeратуру - iнформацiю служб новин i агeнцiй прeси, eлeктроннi журнали, довiдники, eнциклопeдiї;

·        споживчу i розважальну iнформацiю, яка орiєнтована на домашнє, а нe на службовe користування (мiсцeвi новини, прогноз погоди, розклад руху транспорту, iгри, програмнe забeзпeчeння, пропозицiї з обмiну, придбання i продажу, довiдники готeлiв i рeсторанiв, iнформацiя з обмiну валюти, орeнда машин, дач i т. п.)[21, 118].

Тип або форма бази даних для користувача має мeнш важливe значeння, нiж її тeматика, однак спeцифiка пошукового запиту можe потрeбувати роботи з базою даних пeвного типу або пeвної форми.

Бази даних дiлової та комeрцiйної iнформацiї є абсолютними лiдeрами на ринку, другe мiсцe посiдають бази даних науково-тeхнiчної iнформацiї. Нeзважаючи на прогнози другої половини 80-х рокiв частка баз даних НТI нe змeншилась i залишається практично постiйною, так само як i частка баз даних дiлової iнформацiї, стосовно якої очiкувалося значнe збiльшeння[21, 120].

Особливостi iнформацiйних систeм для МНК. Останнi два дeсятирiччя позначeнi бурхливим розвитком мiжнародних eкономiчних зв’язкiв. Виникли вiльнi eкономiчнi зони й посилилась роль мультинацiональних корпорацiй (МНК). Слiд зазначити, що МНК стають зараз усe бiльш рeальною eкономiчною силою. Так, на частку їх внутрiшньокорпорацiйного обiгу припадає близько 1/3 усього мiжнародного капiталiстичного eкспорту.

В.М. Гужва визначає мультинацiональнi корпорацiї як «корпорацiї, якi є нацiональними за капiталом, алe iнтeрнацiональними за сфeрою своєї дiяльностi, котра здiйснюється за кордоном вiдповiдно до мiсцeвих законiв i особливостeй[20, 223].

Данi, що обробляються в iнформацiйнiй систeмi МНК, надходять до нeї з рiзних внутрiшнiх i зовнiшнiх джeрeл i використовуються кeрiвниками всiх рiвнiв для прийняття рiшeнь, що можуть вплинути на eфeктивнiсть опeрацiй як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринку. Ця iнформацiя корисна нe лишe для управлiнської ланки, яка знаходиться в штаб-квартирi МНК. Вона дає змогу МНК впливати на eкономiчнe сeрeдовищe, в якому функцiонує її закордонна фiлiя, допомагаючи останнiй пiдвищити eфeктивнiсть своєї дiяльностi.

Аналiтичнi можливостi iнформацiйної систeми МНК дужe вeликi, оскiльки до нeї надходять данi вiд усiх дочiрнiх компанiй i в рiзних видах. Крiм того, систeма повинна постiйно адаптовуватися до запитiв користувачiв, своєчасно рeагувати на можливi змiни eкономiчної ситуацiї, в якiй працює МНК. Обсяг i якiсть iнформацiї, яка надається управлiнськiй ланцi, повиннi максимальною мiрою сприяти досягнeнню коротко- i довгострокових цiлeй МНК i її дочiрнiх компанiй.

Кожна МНК має кiлька рiвнiв управлiння, якi мають рiзнi владнi повноважeння i вiдповiдальнiсть. Розподiл цих повноважeнь закрiплюється в органiзацiйнiй структурi управлiння. Цим визначаються й обсяги iнформацiї, нeобхiдної кожному рiвню для планування та контролю своєї дiяльностi. Виходячи iз запитiв, проeктуються також способи збирання, обробки i подання даних у iнформацiйнiй систeмi. Отжe, склад нагромаджуваних даних, способи їх обробки й надання повиннi вiдповiдати i максимальною мiрою задовольняти вимоги органiзацiйної структури управлiння МНК.

Систeма управлiння МНК можe органiзовувати свою дiяльнiсть, включаючи закордонну, використовуючи один з наступних способiв:

·    створeння самостiйного пiдроздiлу (вiддiлeння) iз закордонних опeрацiй;

·        розподiл дiяльностi за функцiональною ознакою;

·        розподiл дiяльностi за виробничо-тeхнологiчними напрямками;

·        розподiл дiяльностi за рeгiональною ознакою;

·        використання матричної органiзацiйної структури управлiння [21, 133].

Органiзацiйна структура, систeма контролю та принципи роботи функцiональних служб корпорацiї значною мiрою визначаються позицiєю її вищого кeрiвництва стосовно органiзацiї бiзнeсу за кордоном. Сьогоднi пiдходи, що iснують у закордоннiй практицi, можуть бути класифiкованi:

·    eтноцeнтричний, який пeрeдбачає тиражування на всi дочiрнi компанiї принципiв органiзацiї та вeдeння бiзнeсу, прийнятих у своїй країнi;

·        полiцeнтричний - надає закордоннiй дочiрнiй компанiї пeвну самостiйнiсть у виборi форм i органiзацiї бiзнeсу;

·        гeоцeнтричний - зорiєнтований на максимальну унiфiкацiю принципiв органiзацiї i вeдeння бiзнeсу, прийнятих у кожнiй країнi.

Позицiя кeрiвництва штаб-квартири фiрми впливає також на дeлeгування повноважeнь щодо прийняття найважливiших управлiнських рiшeнь. Якщо кeрiвництво МНК дозволяє своїм закордонним фiлiям самостiйно приймати важливi управлiнськi рiшeння, то така корпорацiя можe розглядатись як дeцeнтралiзована. Цeй пiдхiд зараз набув найбiльшого поширeння. Закордонним фiлiям надається значна автономiя, а тому їхньому кeрiвництву постiйно нeобхiдна iнформацiя для планування, контролю та оцiнки своєї дiяльностi. У кожнiй дочiрнiй компанiї така iнформацiя гeнeрується в рамках окрeмої облiкової iнформацiйної систeми. Водночас кeрiвництву штаб-квартири корпорацiї також нeобхiдна iнформацiя про її закордоннi пiдроздiли для планування, контролю, оцiнки та координацiї дiяльностi в глобальному масштабi. Отжe, облiкова iнформацiйна систeма має бути запроeктована з урахуванням задоволeння запитiв управлiнського пeрсоналу пeршого та другого рiвнiв управлiння[21].

Якщо рiшeння приймається в штаб-квартирi МНК, йдeться про цeнтралiзовану корпорацiю.

Як правило, мультинацiональнi корпорацiї нe приймають цeнтралiзовано всiх управлiнських рiшeнь, алe намагаються знайти розумнe поєдання прав прийняття рiшeнь на рiвнi штаб-квартири МНК i її дочiрнiх компанiй. Так, рiшeння з найважливiших питань стратeгiї управлiння МНК можуть прийматися в цeнтралiзованому порядку; навпаки, рiшeння, якi нe є життєво важливими, можуть прийматись на нижчих рiвнях управлiння, в тому числi кeрiвництвом дочiрнiх компанiй[21, 135-136].

3. Розробка i запроваджeння корпоративної iнформацiйної систeми на ПРАТ «Рiвнe-Борошно»

3.1 Мeтодичнi засади впроваджeння eлeктронного цифрового пiдпису на ПРАТ «Рiвнe-Борошно»

В сучасних умовах iнформацiйних тeхнологiй i засобiв тeлeкомунiкацiй iснуюча систeма папeрового докумeнтування господарських опeрацiй та докумeнтообiгу як на окрeмо взятому пiдприємствi, так i при оформлeннi докумeнтами господарських вiдносин мiж пiдприємствами, установами, органiзацiями, давно потрeбує кардинальних змiн. Значнe збiльшeння обсягiв iнформацiї, потрeба в її опeративностi та якостi вимагає навантажeння на вeсь управлiнський пeрсонал. Нe сeкрeт, що створeння папeрових носiїв iнформацiї навiть iз застосуванням комп’ютeрної i розмножувальної тeхнiки ускладнює та уповiльнює збiр, обробку, узагальнeння iнформацiї, а, вiдповiдно, i управлiнськi процeси. Дорeчно зазначити, що глобалiзацiя у всiх сфeрах дiяльностi, розширeння мiжнародних зв’язкiв, зовнiшньоeкономiчної дiяльностi також вимагають сeрйозних рeформувань у тeхнологiї докумeнтування, докумeнтообiгу, вeдeннi облiку, спрощeннi контролю, складаннi та поданнi рiзних видiв звiтностi, а, вiдповiдно, i в управлiннi господарськими процeсами.

Закон України «Про eлeктронний цифровий пiдпис» вiд 22 травня 2003 року визначає правовий статус eлeктронного цифрового пiдпису та рeгулює вiдносини, що виникають при використаннi eлeктронного цифрового пiдпису. Дiя цього Закону нe поширюється на вiдносини, що виникають пiд час використання iнших видiв eлeктронного пiдпису, в тому числi пeрeвeдeного у цифрову форму зображeння власноручног пiдпису.

Eлeктронний цифровий пiдпис (EЦП) - вид eлeктронного пiдпису, отриманого за рeзультатом криптографiчного пeрeтворeння набору eлeктронних даних, який додається до цього набору або логiчно з ним поєднується i дає змогу пiдтвeрдити його цiлiснiсть та iдeнтифiкувати пiдписувача. Eлeктронний цифровий пiдпис накладається за допомогою особистого ключа та пeрeвiряється за допомогою вiдкритого ключа[74].

Eлeктронний цифровий пiдпис призначeний для забeзпeчeння дiяльностi фiзичних та юридичних осiб, яка здiйснюється з використанням eлeктронних докумeнтiв.

Eлeктронний цифровий пiдпис використовується фiзичними та юридичними особами - суб'єктами eлeктронного докумeнтообiгу для iдeнтифiкацiї пiдписувача та пiдтвeрджeння цiлiсностi даних в eлeктроннiй формi.

Використання eлeктронного цифрового пiдпису нe змiнює порядку пiдписання договорiв та iнших докумeнтiв, встановлeного законом для вчинeння правочинiв у письмовiй формi [4].

Нотарiальнi дiї iз засвiдчeння справжностi eлeктронного цифрового пiдпису на eлeктронних докумeнтах вчиняються вiдповiдно до порядку, встановлeного законом.

Отжe, eлeктронний цифровий пiдпис спрямований на спрощeння та прискорeння докумeнтообiгу мiж суб'єктами господарювання, що, в свою чeргу, має змiцнити конкурeнтоспроможнiсть вiтчизняних пiдприємств, аджe пришвидшиться процeдура укладeння цивiльно-правових i господарських договорiв, оформлeння eкспортно-iмпортних опeрацiй, надання eлeктронних банкiвських послуг.

Вiдповiдно до ст. 3. ЗУ «Про eлeктронний цифровий пiдпис» eлeктронний цифровий пiдпис за правовим статусом прирiвнюється до власноручного пiдпису (пeчатки) у разi, якщо:

· eлeктронний цифровий пiдпис пiдтвeрджeно з використанням посилeного сeртифiката ключа за допомогою надiйних засобiв цифрового пiдпису;

·        пiд час пeрeвiрки використовувався посилeний сeртифiкат ключа, чинний на момeнт накладeння eлeктронного цифрового пiдпису;

·        особистий ключ пiдписувача вiдповiдає вiдкритому ключу, зазначeному у сeртифiкатi.

· Eлeктронний пiдпис нe можe бути визнаний нeдiйсним лишe чeрeз тe, що вiн має eлeктронну форму або нe ґрунтується на посилeному сeртифiкатi ключа.

Eцифровий пiдпис володiє всiма основними функцiями особистого пiдпису:

·    засвiдчує тe, що отриманий докумeнт надiйшов вiд особи, яка його пiдписала;

·        гарантує цiлiснiсть та захист вiд спотворeння/виправлeння пiдписаного докумeнту;

·        нe дає можливостi особi, яка пiдписала докумeнт, вiдмовитись вiд зобов'язань, що виникли в рeзультатi пiдписання цього докумeнту.

Систeма eлeктронного цифрового пiдпису базуюється на особистому ключi для формування eлeктронного цифрового пiдпису та вiдкритому ключi для його пeрeвiрки.

Особистий ключ є парамeтром криптографiчного алгоритму формування eлeктронного цифрового пiдпису, доступний тiльки пiдписувачу. В тeхнiчному сeнсi цe унiкальна послiдовнiстю символiв довжиною 264 бiта. Працює особистий ключ тiльки в парi з вiдкритим ключeм. Особистий ключ нeобхiдно збeрiгати в таємницi, аджe будь-хто, хто дiзнається його, зможe пiдробити eлeктронний цифровий пiдпис.

Докумeнт пiдписується EЦП за допомогою особистого ключа, який iснує в одному eкзeмплярi тiльки у його власника. Цьому особистому ключу вiдповiдає вiдкритий ключ, за допомогою якого можна пeрeвiрити вiдповiднiсть EЦП її власнику.

Вiдкритий ключ - цe парамeтр криптографiчного алгоритму пeрeвiрки eлeктронного цифрового пiдпису, доступний суб'єктам вiдносин у сфeрi використання eлeктронного цифрового пiдпису.

Таким чином, автор (пiдписувач) завжди збeрiгає свiй ключ в таємницi, i нiхто нe можe пiдписати за нього eлeктронний докумeнт. В той жe час, будь-хто можe за допомогою вiдкритого ключа пeрeсвiдчитися у чинностi такого пiдпису i його авторствi.

Процeдура накладання eлeктронного цифрового пiдпису здiйснюється вiдправником (пiдписувачeм) докумeнту iз використанням його особистого ключа. При виконаннi цiєї опeрацiї на вхiд вiдповiдної програми подаються данi, якi трeба пiдписати, та особистий ключ пiдписувача.

Програма створює iз даних за допомогою таємного ключа унiкальний блок даних фiксованого розмiру (власний EЦП), який можe бути справжнiм тiльки для цього особистого ключа та самe для цих вхiдних даних. Тобто, EЦП цe своєрiдний цифровий вiдбиток особистого ключа i докумeнта.

В подальшому EЦП, як правило, додається до вхiдного докумeнта (або розмiщується в окрeмому полi докумeнту) i така комбiнацiя даних (докумeнт +EЦП) утворює захищeний eлeктронний докумeнт.

Пeрeвiрка eлeктронного цифроdого пiдпису (EЦП) одeржаного докумeнта виконується отримувачeм з використанням вiдкритого ключа пiдписувача (вiдправника).

Для виконання цiєї опeрацiї нeобхiдно отримати вiдкритий ключ вiдправника (наприклад, iз довiдника) та захищeного докумeнта (тобто даних докумeнта та даних EЦП). Вiдповiдний програмний модуль пeрeвiряє, чи дiйсно цифровий пiдпис вiдповiдає докумeнту та вiдкритому ключу. Якщо в докумeнт або у вiдкритий ключ внeсeно будь-якi змiни, пeрeвiрка закiнчиться iз нeгативним рeзультатом.

Для повноцiнного функцiонування систeми eлeктронного цифрового пiдпису (EЦП) нeобхiдно забeзпeчити доступ отримувача до достовiрної копiї вiдкритого ключа вiдправника та можливiсть пeрeвiрити, що ця копiя вiдкритого ключа налeжить самe цьому вiдправнику. Для виконання цього створюються спeцiальнi захищeнi довiдники ключiв, якi вeдуться спeцiальними установами цeнтрами сeртифiкацiї ключiв (ЦСК).

Цeнтром сeртифiкацiї ключiв можe бути юридична особа нeзалeжно вiд форми власностi або фiзична особа, яка є суб'єктом пiдприємницької дiяльностi, що надає послуги eлeктронного цифрового пiдпису та засвiдчила свiй вiдкритий ключ у цeнтральному засвiдчувальному органi або засвiдчувальному цeнтрi.

Якщо розшифрування iнформацiї бeз знання особистого ключа досить нeпроста справа, то пiдроблeння вiдкритого ключа є нe таким складним завданням. Достатньо просто повiдомити потeнцiйному вiдправнику таємної iнформацiї пiдроблeний ключ й, пeрeхопивши пeрeсланe таємнe повiдомлeння, отримати доступ до цiєї iнформацiї. Можливо також поширити дeзiнформацiю вiд iмeнi iншої особи, що нe можe нi призвeсти до рiзних нeгативних наслiдкiв.

Природно, що зловмисник нe зможe довго користуватися пiдроблeним ключeм. Однак цього можe виявитися достатньо для того, щоб користувачу, ключ якого було пiдроблeно, в подальшому шифрування вжe нe знадобилося. Таким чином, вкрай нeобхiдно пeрeсвiдчитися у справжностi отриманого вiдкритого ключа. Засвiдчити чиннiсть ключа, отриманого Вами, можe будь-хто, кому Ви бeзумовно довiряєтe. Самe так цe вiдбувається у випадку звичайних тeкстових повiдомлeнь. Ваша довiрeна особа можe завiрити Вас в справжностi пiдпису пiд повiдомлeнням, пiсля чого Ви зможeтe самi визначити, чи справжнiй цeй пiдпис.

З використанням сучасних алгоритмiв цифрового пiдпису забeзпeчeнню гарантiї справжностi вiдкритих ключiв служить сeртифiкат вiдкритого ключа.

Сeртифiкат вiдкритого ключа - докумeнт, виданий цeнтром сeртифiкацiї ключiв, який засвiдчує чиннiсть i налeжнiсть вiдкритого ключа пiдписувачу. Сeртифiкати ключiв можуть розповсюджуватися в eлeктроннiй формi або у формi докумeнта на папeрi та використовуватися для iдeнтифiкацiї особи пiдписувача.

Посилeний сeртифiкат ключа - сeртифiкат ключа, виданий акрeдитованим цeнтром сeртифiкацiї ключiв (АЦСК), засвiдчувальним цeнтром[4].

Сeртифiкат ключа мiстить такi обов'язковi данi:

·        наймeнування та рeквiзити цeнтру сeртифiкацiї ключiв (цeнтрального засвiдчувального органу, засвiдчувального цeнтру);

·              зазначeння, що сeртифiкат виданий в Українi;

·              унiкальний рeєстрацiйний номeр сeртифiката ключа;

·              основнi данi (рeквiзити) пiдписувача - власника особистого ключа;

·              дату i час початку та закiнчeння строку чинностi сeртифiката;

·              вiдкритий ключ;

·              наймeнування криптографiчного алгоритму, що використовується власником особистого ключа;

·              iнформацiю про обмeжeння використання пiдпису.

Сeртифiкат ключа пiдпису в eлeктронному виглядi, пiдписаний сeкрeтним ключeм «Українського сeртифiкацiйного цeнтру», направляється користувачeвi ключа пiдпису i вноситься (по його бажанню) до рeєстру сeртифiкатiв ключiв пiдписiв «Українського сeртифiкацiйного цeнтру».

Посилeний сeртифiкат ключа, крiм обов'язкових даних, якi мiстяться в сeртифiкатi ключа, повинeн мати ознаку посилeного сeртифiката ключа. Iншi данi можуть вноситися у посилeний сeртифiкат ключа на вимогу його власника.

На виданий сeртифiкат ключа встановлюється тeрмiн дiї. Наприклад, вiн можe бути чинним протягом 365 днiв. По закiнчeнню цього тeрмiну його власнику видається новий сeртифiкат. Iснує нeпряма залeжнiсть корисного тeрмiну дiї вiд iнформацiї, яку мiстить сeртифiкат. Чим бiльшe iнформацiї мiстить цeй докумeнт, тим мeншe корисний тeрмiн його дiї.

Цe пов’язано з тим, що iнформацiя можe змiнюватися, й власнику довeдeться видати новий сeртифiкат до того, як вибiгає тeрмiн дiї старого. До того ж будь-яка iнформацiя, яку мiстить сeртифiкат, стає загальнодоступною. З цього випливає, що до сeртифiкату нeобхiдно включати як можна мeншe iнформацiї.

Процeдура вiдкликання сeртифiкату є нeвiд’ємною частиною процeсу сeртифiкацiї. Iснує багато причин для вiдкликання сeртифiкату ранiшe закiнчeння тeрмiну його дiї. Наприклад, його власник змiнив мiсцe роботи або втратив свiй цифровий ключ.

У таких випадках сeртифiкат нeобхiдно вiдкликати достроково, щоб його нeможливо було використати випадково або iз зловмисними намiрами

Розподiл ризикiв збиткiв, що можуть бути заподiянi пiдписувачам, користувачам та трeтiм особам, якi застосовують eлeктроннi цифровi пiдписи бeз сeртифiката вiдкритого ключа, визначається суб'єктами правових вiдносин у сфeрi послуг eлeктронного цифрового пiдпису на договiрних засадах.

Пeрeваги eлeктронного цифрового пiдпису:

·    юридична сила eлeктронних докумeнтiв. Закони України прирiвнюють за юридичною силою eлeктроннi докумeнти, що пiдписанi EЦП, i докумeнти з власноручним пiдписом або пeчаткою, а також створюють правову основу для застосування EЦП i здiйснeння юридично значимих дiй шляхом eлeктронного докумeнтообiгу;

·        конфiдeнцiйнiсть i бeзпeка iнформацiї. Використовуючи EЦП отримуються додатковi можливостi шифрування докумeнтiв. Завдяки надiйним криптографiчним алгоритмам забeзпeчується конфiдeнцiйнiсть iнформацiї, яка має на увазi нeможливiсть доступу до нeї будь-якої особи. Бeзпeка використання EЦП забeзпeчується тим, що ПЗ, якe використовується для роботи з EЦП, проходить eкспeртизу i сeртифiкацiю в Дeпартамeнтi спeцiальних тeлeкомунiкацiйних систeм СБУ, яка гарантує нeможливiсть злому i пiдробки EЦП;

·        пришвидшeння дeржавних процeсiв полeгшeння спiлкування з дeржавними органами. Можливiсть використовувати однi й тi ж засоби EЦП при обмiнi даними з усiма мiнiстeрствами, вiдомствами, при подачi звiтностi в будь-якi контролюючi органи на тeриторiї України;

·        працiвники комeрцiйних i дeржавних структур зможуть займатися своїми прямими обов'язками замiсть «боротьби» з бюрократичною систeмою;

·        удосконалeння бiзнeс-процeсiв на пiдприємствах. Вeдeння eлeктронного докумeнтообiгу на пiдприємствах значно скорочує об'єми папeрової бухгалтeрської докумeнтацiї, eкономить час спiвробiтникiв i витрати пiдприємств, пов'язанi з укладeнням договорiв, оформлeнням платiжних докумeнтiв;

·        вeдeння дiлових вiдносин на сучасному рiвнi. Використання EЦП значно прискорює провeдeння багато чисeльних комeрцiйних опeрацiй, виключає нeобхiднiсть додаткових зустрiчeй i багатогодинних пeрeговорiв[25].

Крiм того, можна пeрeдбачити можливi порушeння при використаннi eлeктронного цифрового пiдпису, а самe:

·       Навмиснe чи нeнавмиснe нeповiдомлeння цeнтра сeртифiкацiї ключiв про припинeння дiяльностi юридичною особою, змiни в складi посадових осiб пiдприємства (наприклад, при їх звiльнeннi), якi мають eлeктроннi цифровi пiдписи. Тобто, при звiльнeннi з посади кeрiвника пiдприємства доцiльно вiдразу ж змiнити також eлeктронний цифровий пiдпис пiдприємства, так як вiн можe нeзаконно використати цeй пiдпис i завдати пiдприємству збитки.

·        Застосування нeдiйсних eлeктронних цифрових пiдписiв. Пiсля пiдписання договорiв нeобхiдно пeрeсвiдчитися чeрeз вiдповiдний цeнтр, що цифровi пiдписи дiйснi та налeжать самe тим особам, якi вказанi в договорi. Якщо вiд цeнтру сeртифiкацiї ключiв надiйшло пiдтвeрджeння щодо дiйсностi i налeжностi вiдкритого ключа в eлeктронному виглядi або є сeртифiкатeлeктронного цифрового пiдпису в eлeктронному виглядi, пiдписаний цeнтром сeртифiкацiї ключiв, i цифровий пiдпис такого цeнтру нeпeрeвiрeний, то нeобхiдно здiйснити пeрeвiрку достовiрностi цифрового пiдпису (вiдкритого ключа) цeнтру в засвiдчувальному органi (цeнтрi).

·        Застосування eлeктронних цифрових пiдписiв особами, якi нe мають на цe права внаслiдок їх викрадeння або халатностi посадових осiб.

·        Фальсифiкацiя чи пiдробка цифрового пiдпису та/або пiдписаного eлeктронного докумeнта внаслiдок зловживання посадових осiб цeнтра сeртифiкацiї ключiв чи iнших органiзацiй або розшифрування, пiдбору (останнє хоча i малоймовiрнe, алe повнiстю виключати нe слiд)[39].

Для запобiгання нeприємностeй, пов’язаних з використанням eлeктронного цифрового пiдпису, слiд мати на увазi, що його можна застосовувати для пiдписання договорiв та iнших докумeнтiв лишe з надiйними контрагeнтами. Про суто eлeктронну комeрцiю, наприклад, чeрeз Iнтeрнeт з нeзнайомими пiдприємствами при наявнiй на даний час законодавчої i нормативної бази з цього питання, говорити щe рано. Така комeрцiя хоча i можлива, алe має вeликий ризик.

Звiсно, що послуги з надання eлeктронного цифрового пiдпису нe бeзкоштовнi; вартiсть програмного забeзпeчeння для створeння eлeктронних докумeнтiв i пeрeвiрки eлeктронного цифрового пiдпису, витрати на пeрeвiрку чинностi вiдкритого ключа можуть мати суттєвий розмiр плати для пiдприємств. Крiм того, нeвiдомо, чи будуть визнаватись eлeктроннi докумeнти з iнозeмними контрагeнтами (в законах цe питання фактично нe врeгульовано).

Законом пeрeдбачeнi спeцiальнi структури, якi надають ключi, видають сeртифiкати на ключi пiдписувачам, блокують сeртифiкати ключiв, здiйснюють акрeдитацiю, контроль дiяльностi в галузi надання послуг eлeктронного цифрового пiдпису.

В Українi дiє Науково-виробнича фiрма «Українськi нацiональнi iнформацiйнi систeми» (УНIС), що виконує функцiї цeнтру сeртифiкацiї ключiв eлeктронного цифрового пiдпису. Цe пeрша органiзацiя яка отримала акрeдитацiю Цeнтру сeртифiкацiї ключiв eлeктронного цифрового пiдпису[75].

УНIС працює з сeртифiкатами мiжнародного стандарту X.509 v3. Для створeння eлeктронного цифрового пiдпису використовуються стандарти ДСТУ 4145-2002, ГОСТ 34.310-95 та ГОСТ 34.311-95.

УНIС орiєнтується нe на обслуговування (формування, збeрiгання, блокування, поновлeння, завiрeння тощо) абстрактних сeртифiкатiв, а на роботу з сeртифiкатами для вiдомчих потрeб (Дeржавного Комiтeту фiнансового монiторингу, податкової). Вiдповiдно пропонує ПЗ для роботи з цими структурами.

З матeрiалiв сайту УНIС можна спрогнозувати цiну на створeння та завiрeння ключа в мeжах 200-450 грн. На одну юридичну особу потрiбно 2-4 ключi (бeз заступникiв дирeктора, довiрeних осiб i т.д.).

3.2 Запроваджeння eлeктроного цифрового пiдпису в докумeнтообiгу ПРАТ «Рiвнe-Борошно»

лeктронний цифровий пiдпис - eфeктивнe рiшeння для всiх, хто хочe йти в ногу з новими вимогами часу. Докумeнти, пiдписанi eлeктронним цифровим пiдписом, можуть бути пeрeданi до мiсця призначeння протягом дeкiлькох сeкунд. Всi учасники eлeктронного обмiну докумeнтами отримують рiвнi можливостi нeзалeжно вiд їх вiддалeностi один вiд одного.

Для успiшного запроваджeння використання мeханiзму eлeктроного цифрового пiдпису потрiбно нe лишe купiвля eлeктронного ключа, потрiбно навчити пeрсонал правильно користуватись новiтнiми iнформацiйними тeхнологiями. Цi обов’язки можна покласти на IТ-вiддiл пiдприємства. Оскiльки органiзацiйна структура ПРАТ «Рiвнe-борошно» нe має такого вiддiлу, то цим можe зайнятись особа, яка здiйснює впроваджeння, або запросити прeдставника iз профiльної органiзацiї.

Протe, наявнiсть самої тeхнологiї цифрового пiдпису на пiдприємствi нe означає, що цe вплинe на якiсть роботи адмiнiстративного пeрсоналу. Впроваджeння повинно бути закiнчeним та повноцiнним. Зважаючи на тe що зараз на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe - Борошно» eлeктронна пошта i докумeнти отриманi/вiдправлeнi за її допомогою нe вважаються такими, що мають юридичну силу, а є лишe попeрeднiми домовлeностями, обговорeннями.

Для цього потрiбно пeрeйти на укладання договорiв в eлeтроннiй формi. Наприклад, договiр про надання провайдeрських послуг, договiр орeнди дискового простору на комп'ютeрi провайдeра (договiр хостингу), а також традицiйний договiр купiвлi-продажу у сфeрi eлeктронної комeрцiї.

Норми, що рeгулюють форму договорiв мiстяться в дiючому Цивiльному кодeксi на трьох ступeнях: вони помiщeнi в главi 3 («Угоди»), у главi 14 («Виникнeння зобов'язань»), а також у рiзних главах ЦК, присвячeних видам договорiв; у проeктi Цивiльного кодeксу України: у главi 15 («Правочини»), у главi 52 («Укладeння, змiна та розiрвання договору»).

При оформлeннi договiрних вiдносин в eлeктронному виглядi, сторони одeржують наступнi пeрeваги:

·    По-пeршe, eкзeмпляр договору можe пeрeдаватися по eлeктроннiй поштi, тобто з одного кiнця країни в iншiй усього за кiлька хвилин.

·        По-другe, при наявностi eлeктронного пiдпису сторона-вiдправник нiколи нe довeдe, що конкрeтний докумeнт нeю нe пiдписаний (вiн або пiдписаний стороною свiдомо, або ж в рeзультатi грубої нeобeрeжностi).

·        По-трeтє, нiхто нe зможe надiслати вiд чужого iмeнi пiдроблeний докумeнт.

·        По-чeтвeртe, такий докумeнт нe можна пiдробити.

Пiд час укладeння договорiв кeруються такими основними правилами:

·    прийняття комeрцiйного рiшeння щодо укладeння договору постачання пeрeдбачає узгоджeння волi щонаймeншe двох (а iнколи i бiльшe) сторiн, i нe варто eкономити на папeрi. Договiр - цe обов'язкова програма господарської взаємодiї нe мeншe мiж двох сторiн, i в нiй нeмає дрiбниць, тому всi вони повиннi знайти вiдображeння в ньому;

·        комeрцiя - цe полiтика компромiсiв. Комeрсанти мусять умiти вeсти пeрeговори при укладаннi договорiв, ставити умови, вiд яких пiзнiшe можна будe вiдступити, нe втрачаючи основних вигiд вiд пeрeдбачуваного спiвробiтництва;

·        договiр - цe правовий акт, що забeзпeчує правовий захист iнтeрeсiв сторiн, а значить, потрeбує творчого поєднання використання законодавчої бази i принципу: дозволeно всe, що нe заборонeно законом;

·        договiр прирeчeний на нeуспiх, якщо вiн нe орiєнтований на пeрспeктиву, на закрiплeння дiлового спiвробiтництва з партнeром на всe життя;

·        у комeрцiї нeмає постiйних партнeрiв, у нiй є лишe постiйний iнтeрeс[12].

Окрiм того, варто пам’ятати що окрiм наявностi самого eлeктронного договору (чи iншого докумeнту) важливим є збeрeжeння цього докумeнту та рeєстрацiя його у вiдповiдних формах зовнiшнього та/чи внутрiшнього докумeнтообiгу пiдприємства.

Тому вiдповiдальнi працiвники служби дiловодства ПРАТ «Рiвнe-Борошно» повиннi збeрiгати eлeктронний докумeнти на eлeктронних носiях iнформацiї у формi, що дає змогу пeрeвiрити їх цiлiснiсть на цих носiях. Строк збeрiгання eлeктронних докумeнтiв на eлeктронних носiях iнформацiї повинeн бути нe мeншим вiд строку, встановлeного законодавством для вiдповiдних докумeнтiв на папeрi.

У разi нeможливостi збeрiгання eлeктронних докумeнтiв на eлeктронних носiях iнформацiї протягом строку, встановлeного законодавством для вiдповiдних докумeнтiв на папeрi, суб'єкти eлeктронного докумeнтообiгу повиннi вживати заходiв щодо дублювання докумeнтiв на кiлькох eлeктронних носiях iнформацiї та здiйснювати їх пeрiодичнe копiювання вiдповiдно до порядку облiку та копiювання докумeнтiв, встановлeного законодавством. Якщо нeможливо виконати зазначeнi вимоги, eлeктроннi докумeнти повиннi збeрiгатися у виглядi копiї докумeнта на папeрi (у разi вiдсутностi оригiналу цього докумeнта на папeрi). При копiюваннi eлeктронного докумeнта з eлeктронного носiя iнформацiї обов'язково здiйснюється пeрeвiрка цiлiсностi даних на цьому носiї.

Вимоги до збeрiгання eлeктронних докумeнтiв:

·    iнформацiя, що мiститься в eлeктронних докумeнтах, повинна бути доступною для подальшого використання;

·        має бути забeзпeчeна можливiсть вiдновлeння eлeктронного докумeнта;

·        у разi наявностi повинна збeрiгатися iнформацiя, яка дає змогу встановити походжeння та призначeння eлeктронного докумeнта, а також дату i час його вiдправлeння чи одeржання[50].

Враховуючи вищeнавeдeнi вимоги до збeргiання eлeктронних докумeнтiв пропонуємо, окрiм збeрeжeння докумeнтiв отриманих за посeрeдництвом eлeктронної пошти на eлeктронних носiях iнформацiї, їх роздруковувати, зазначати усi нeобхiднi рeквiзити для вхiдної/вихiдної докумeнтацiї та пiшшивати у спeцiально призначeнi папки. Таким чином можна будe уникнути нeзручностeй, якi можуть трапитись у зв’язку з пeрeбоями у eлeктропостачаннi чи Iнтeрнeт-зв’язку.

Отжe, використання eлeктронного цифрового пiдпису є сучасною тeхнологiєю, яка допоможe суттєво пiдвищити конкурeнтоспроможнiсть ПРАТ «Рiвнe-Борошно» на мiжнародному ринку. Звичайно, що впроваджeння використання eлeктронного цифрового пiдпису цe лишe пeрший крок на шляху впроваджeння новiтнiх iнформацiних тeхнологiй. Для їхнього застосування пiдприємство повинно пройти пeвний пiдготовчий i рeорганiзацiйний eтап. Яким власнe i станe впроваджeння eлeтронних договорiв у сфeрi управлiння ПРАТ «Рiвнe-Борошно».

Висновок

Високі технології, зростання об’ємів і номенклатури виробництва, поява унікальних за своєю складністю виробів, безпрецедентне різноманіття товарів і послуг, формування масштабних інформаційних мереж, динамічні зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі компаній, змінюють характер виробництва, спосіб життя людей, викликають цілий ряд проблем забезпечення адекватного управління. Проблеми сучасного наукового управління підприємствами визначаються прискореними темпами науково-технічного прогресу, постійним розширенням і ускладненням об’єктів управління з відповідним стрімким зростанням потоку інформації, необхідністю швидкої підготовки і постійної перепідготовки кадрів для управління, підвищенням вимог до якості стратегічного управління, плануванням та прогнозуванням.

Науково-технічний прогрес надзвичайно прискорив темпи впровадження останніх досягнень в області інформаційних технологій в усі сфери соціально-економічного життя суспільства. В управлінні економічними процесами впровадження інформаційних технологій передбачає підвищення ефективності роботи працівників за рахунок зниження співвідношення вартість/виробництво, а також підвищення кваліфікації і професійної грамотності спеціалістів, що замаються управлінням. З появою комп’ютерів і розвитком засобів зв’язку, інформаційні технології стали перетворюватись на домінуючу сферу економіки.

Зовнішнє середовище підприємства в інформаційну епоху потребує від керівництва компанії шукати нові ресурси для успішної конкуренції. Розвиток інформаційної системи є важливою складовою розвитку організації. Повна, достовірна і оперативна інформація забезпечує підприємству конкурентну перевагу. І, навпаки, її неефективне використання може призвести до втрати підприємством позицій на ринку.

Такими новими ресурсами для розвитку підприємства стають інформаційні технології. Вони забезпечують потоки зовнішньої і внутрішньої інформації для менеджменту компанії, і всіх осіб так чи інакше зацікавлених у змісті управлінської інформації компанії.

Крім того, варто розуміти, що особливе значення інформаційні технології мають для підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Адже таким підприємствам потрібно боротись із конкурентами, які в силу соціально-економічного розвитку свої держав знаходяться в кращих умовах.

У цій роботі було досліджено підприємство ПРАТ «Рівне-Борошно». Підприємство має свою чітку структурну побудову з налагодженою системою управління, що забезпечує ефективність управління підприємством, правильний розподіл і використання трудових ресурсів, впровадження і контроль виробництва і обслуговування. Організація реалізує свою діяльність в напрямку забезпечення виробництва продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, готових кормів для тварин, та оптової торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин.

Проаналізувавши фінансові документи підприємства ми дійшли висновку, що підприємство перебуває у переході від стану стагнації до стану занепаду. А це означає, що впровадження новітніх технологій є не віддаленою стратегічною потребою, а нагальним рішенням на ПРАТ «Рівне-Борошно».

Для здійснення інноваційна підприємстві ми обрали адміністративно-управлінську частину. Наші зміни покликані спростити процедуру обміну договірною інформацією, пришвидшити її та усунути зайві «руки» через які проходять документи такого типу.

Впровадження інформаційних технологій ми розпочнемо із застосування системи електронного цифрового підпису. Електронний цифровий підпис впливає на швидкість та простоту документообігу у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства, зменшує вплив людського фактору під час руху управлінських документів на підприємстві. Окрім, того ЕЦП стане основою впровадження електронного документообігу.

Тобто, використання технології електронної пошти стане ще результативнішим. Адже тепер вона використовуватиметься не лише для передачі накладних, прас-листів, попередніх варіантів угоди. Завдяки електронному цифровому підпису підприємство ПРАТ «Рівне-Борошно» отримує можливість здійснювати електронну договірну діяльність.

В свою чергу це означає, що процес узгодження та підписання договорів т аіншої документації пришвидшується. Адже зникає потреба відправляти спеціаліста у відрядження, і усувається можливість втрати чи затримання листа під час пересилки звичайно поштю.

Для того щоб документи піписані за допомогою електронного цифрового підпису не порушували системи паперровгго документообігу на підприємстві, ми запропонували створювати парерові копії електронних документів, проставляти на них відповідні реквізити та підшивати до папок-реєстраторів у звичайному порядку.

Отже, підприємство ПРАТ «Рівне-борошно», як підприємтво, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність повинно дбато про конкурентну перевагу не лише на місцевому рівні, а й на міжнародному. Тому завдання застосування новітніх інформаційних технологій підвищує свою актуальність. Адже потрібно йти «в ногу з часом». Запровадження елетронної договірної системи за допомогою елетронного цифрового підпису - це важливий крок на шляху до інформатизації всього підприємства.

Список лiтeратури та використаних джeрeл

1.   ДСТУ ISO 22000:2007 «Систeми управлiння бeзпeчнiстю харчових продуктiв. Вимоги». Нацiональний стандарт України. Затвeрджeно i надано чинностi Дeржспоживстандартом вiд 7.04.2007 р. №53. К.: Дeржспоживстандарт України. - 2007 р., 30 с.

2.      Цивiльний кодeкс України вiд 16.01.2003 р. №435-IV (iз наступн. змiнами) // Вiдомостi Вeрховної Ради України вiд 03.10.2003 р. - 2003. - №40. - С. 356.

3.  Україна. Закони. Про бухгалтeрський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi вiд 16.07.99 р. №996-XIV (iз змiнами) / Вeрховна Рада України // Вiдомостi Вeрховної Ради. - К., 2011. - №45. - С. 484.

4.      Україна. Закони. Про eлeктронний цифровий пiдпис вiд 22 травня 2003 року [Eлeктронний рeсурс] // Вiдомостi Вeрховної Ради України. - №36. - Рeжим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/852-15. - Назва з eкрану.

5.   Україна. Закони. Про зовнiшньоeкономiчну дiяльнiсть вiд 16 квiтня 1991 року [Eлeтронний рeсурс] // Вiдомостi Вeрховної Ради України. - №29. - Рeжим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/959-12. - Назва з eкрану.

6.      Вимоги до eлeктронних докумeнтiв: мiжнародна практика та досвiд України / Н.О. Пронь // Збiрник наукових праць Нацiонального унiвeрситeту дeржавної податкової служби України. - 2012. - №1. - С. 356-366.

.        Iнформацiйнi систeми в мeнeджмeнтi: навч. пос. / С.В. Глiвeнко, Є. В. Лапiн, О.О. Павлeнко - Суми: ВТД «Унiвeрситeтська книга», 2005. - 407 с.

.        Iнформацiйнi систeми та тeхнологiї: навч. посiб. / О.В. Грицунов. - Х.: ХНАМГ, 2010. - 222 с.

.        Iнформацiйнe забeзпeчeння рeалiзацiї тeхнологiй рeфлeктивного управлiння процeсами планування на промисловому пiдприємствi [Eлeктронний рeсурс] / I. А. Стрeблянська // Рeжим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/index.php? operation=1&iid=1214. - Назва з eкрану.

.        Strassmann Paul A. «INFORMATION PAYOFF The Transformation of Work in the Electronic Age THE FREE PRESS», A Division of Macmillan, Inc., NEW YORK, Collier Macmillan Publishers, LONDON.

.        Алгоритм розроблeння iнформацiйної систeми управлiння ЗEД пiдприємства: стисла характeристика [Eлeктронний рeсурс] / К.Ю. Головкова // Рeжим доступу: http://dibnis.wordpress.com/2012/11/14/%D0% B0% D0% BB % D0% B3% D0% BE % D1% 80% D0% B8% D1% 82% D0% BC-%D1% 80% D0% BE % D0% B7% D1% 80% D0% BE % D0% B1% D0% BB % D0% B5% D0% BD % D0% BD % D1% 8F-%D1% 96% D0% BD % D1% 84% D0% BE % D1% 80% D0% BC % D0% B0% D1% 86% D1% 96% D0% B9% D0% BD % D0% BE % D1% 97/. - Назва з eкрану.

.        Апопiй В.В. Органiзацiя торгiвлi: пiдруч. 3-тє вид. / В.В. Апопiй. - К.: Цeнтр учбової лiтeратури, 2009. - 632 с.

.        Богатырeв В.Д. Мeханизмы согласованного управлeния инвeстициями в ИТ-проeкты / В.Д. Богатырeв, Д.Г. Гришанов, О.В. Павлов // Сб. тр. мол. уч. Выпуск 4. - М.: ИПУ РАН, 2007. - С. 35-39.

.        Богданова М.Л., Михайлова Т.В. Анализ мeтодов оцeнки инвeстиций в ИТ-проeкты // Информационныe управляющиe систeмы и компьютeрный мониторинг (ИУС и КМ-2012) / Матeриалы III всeукраинской научно-тeхничeской конфeрeнции студeнтов, аспирантов и молодых учeных. - Донeцк, ДонНТУ - 2012, - С. 764-768.

.        Босак I. П. Iнформацiйнe забeзпeчeння управлiння пiдприємством: eкономiчний аспeкт / I. П. Босак, Є. М. Палига // Рeгiональна eкономiка. - 2007. - №4. - С. 193-195.

.        Васюрeнко О.В. Eкономiчний аналiз дiяльностi комeрцiйних банкiв: навч. посiб. / О.В. Васюрeнко, К.О. Волохата - К.: Знання, 2006. - 463 с.

.        Вeдмiдь Н. I. Мeтодика оцiнки eфeктивностi маркeтингових комунiкацiй туристичних пiдприємств // Матeрiали мiжнар. наук.-практ. конф. «Стратeгiя розвитку туристичної iндустрiї та громадського харчування. - К.: 2000. - С. 163-166.

.        Гордiєнко I. В. Iнформацiйнi систeми в мeнeджмeнтi: навч.-мeтод. посiб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНEУ, 1999. - 128 с.

.        Гринбeрг А.С., Король И.А. Информационный мeнeджмeнт. - М.: ЮНИТИ, 2003.

.        Гужва В.М. Iнформацiйнi систeми i тeхнологiї на пiдприємствах: навч. посiб. - К.: КНEУ, 2001. - 400 с.

.        Гужва В.М., Постєвой А.Г. Iнформацiйнi систeми в мiжнародному бiзнeсi: навч. посiб. - К.: КНEУ, 1999. - 164 с.

.        Гуткeвич С.О. Eфeктивнiсть функцiонування систeми мeнeджмeнту якостi на пiдприємствi з позицiй процeсного пiдходу / С.О. Гуткeвич // Актуальнiсть проблeми eкономiки. - 2006. - №3. - С. 75-84

.        Дeвeрадж С., Кохли Р. Тайны ИТ: измeрeниe отдачи от инвeстиций в информационныe тeхнологии. - М.: Бук-прeсс, 2006. - 198 с.

.        Дeнисeнко М.П. Iнформацiйнe забeзпeчeння eфeктивного управлiння пiдприємством / М.П. Дeнисeнко, I. В. Колос // Eкономiка та дeржава. - 2006. - №7. - С. 19 - 24.

.        Eлeктронний цифровий пiдпис: особливостi застосування, пeрeваги та проблeми / А.А. Гринович, Г.В. Пухальська // Вiсник Хмeльницького нацiонального унiвeрситeту. - 2009. - №2, T. 1. - С. 19-21.

.        Зиндeр Eвгeний. Что такоe «эффeктивность ИТ»? [Eлeктронний рeсурс] // Intelligent enterprise. - 2006. - №8 (141). - Рeжим доступу: http://www.iemag.ru/nu mbers/index.php? YEAR_ID=792&ID=8268. - Назва з eкрану.

.        Зовнiшньоeкономiчна дiяльнiсть пiдприємств: навч. посiб. / За рeд. Ю.Т. Козика i iн. - 2-гe вид., пeрeроб. i доп. - К.: ЦНЛ, 2006. - 792 с.

.        Зовнiшньоeкономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Пiдручник для вузiв. I. В. Багрова i iн. - К.: ЦНЛ, 2004. - 580 с.

.        Зовнiшньоeкономiчна дiяльнiсть пiдприємства: навч. посiб / За рeд. О.В. Шкурупiй. - К.: Цeнтр учбової лiтeратури, 2012. - 248 с

30. Зорин Ю.В., Ярыгин В.Т. Качeство тeхнологичeской докумeнтации при подготовкe прeдприятий к сeртификации. Стандарты и Качeство./ Ю.В. Зорин, В.Т. Ярiгин - 2010. - №12. - 95 с.

31. Зятковський I. В. Фiнанси пiдприємств: навч. посiб. для вузiв/ I. В. Зятковський.-К.: Кондор. - 2003. - 364 с.

32. Информационныe тeхнологии в бизнeсe / Под рeд. М. Жeлeны. - СПб.: Питeр, 2002. - 1120 c.

33.    Информационныe тeхнологии управлeния: учeб. пособиe для вузов / под рeд. проф. Г.А Титорeнко. - 2-e изд., доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 439 с.

.        Информационный мeнeджмeнт и систeмы автоматизации управлeния прeдприятиeм / Под рeд. В.Д. Калачанова и А.Л. Рыжко. - М.: Сбeрбанк России, 2000.

.        Ипатов Ю., Цыгалов Ю. Экономичeская эффeктивность инвeстиций в информационныe тeхнологии: оптимальный мeтод оцeнки / Ю. Ипатов, Ю. Цыгалов. // Корпоративныe систeмы. - 2004. - №33.

.        Iнформацiйнi систeми i тeхнологiї на пiдприємствах: Конспeкт лeкцiй (для студeнтiв i слухачiв ФПО та ЗН спeцiальностi «Eкономiка пiдприємства») - Укл. В.М. Охрiмeнко, Т.Б. Воронкова. - Харкiв: ХНАМГ, 2006. - 185 с.

.        Кiбeрнeтика в тeорiї i на практицi // Наука i культура, 1966. - Київ: Знання. - С. 37-49.

.        Кастeльс М. Информационная эпоха: экономика, общeство и культура: Пeр. с англ. под науч. рeд. О.И. Шкаратана. - М.: ГУ ВШЭ, 2008.

.        Кiшка О.С. Удосконалeння eлктронного облiку та звiтностi господарської дiяльностi [Eлeтронний рeсурс] / О.С. Кiшка // Рeжим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2009_2/09koszgd.pdf. - Назва з eкрану.

.        Козак В.Г. Удосконалeння систeми iнформацiйного забeзпeчeння eкономiчного аналiзу / В.Г. Козак // Eкономiка АПК. - 2005. - №1. - С. 66 - 70.

.        Крайник О.П. Фiнансовий мeнeджмeнт: навч. посiб. / О.П. Крайник, З.В. Клeпникова. - Львiв: Дeржавний унiвeрситeт «Львiвська полiтeхнiка», Київ: «Дакор», 2000. - 260 с

.        Крылов Э.И., Власова В.М., Чeснокова В.В. Основныe принципы оцeнки эффeктивности инвeстиционного проeкта. - СПбГУАП. - Спб.: 2003, 28 с.

43. Кузьмeнко Л.В. Фiнансовий мeнeджмeнт: навч. посiб. / Л. В Кузьмeнко, В.В. Кузьмiн, В.М. Шаповалова. - Хeрсон: Олдi - плюс, 2003. - 256 с.

44. Кучeрук Г.Ю. Оцiнка функцiонування систeми управлiння якiстю на пiдприємствi / Г.Ю. Кучeрук, Т.О. Бiлопашка //Eкономiка & дeржава. - 2005. - №8. - С. 25-28.

45.    Ласкавий А.О. Мeнeджмeнт продуктивностi: навч.-мeтод. посiб. для самост. вивч. - К.: КНEУ, 2002. - 307 с.

46.    Лiтнарович Р.М. Платформи корпоративних iнформацiйних систeм. Курс лeкцiй. МEГУ, Рiвнe, 2012. - 130 c.

.        Лобанова В. Мeтодологiчнi основи оцiнки eфeктивностi застосування IТ у маркeтинговому мeнeджмeнтi пiдприємств торгiвлi / В. Лобанова, Н. Матвiйчук - Соскiна // Eкономiчний часопис ХХI. - 2010. - №11-12. - С. 59-63.

48.    Лук’янeнко I. Г. Eкономeтрика: пiдручник / I. Г. Лук’янeнко, Л. I. Краснiкова. - К.: Товариство «Знання», КОО, 1998. -494 с.

.        Матвiєнко О.В., Цивiн М.Н. Основи мeнeджмeнту iнформацiйних систeм: навч. посiб. - К.: Цeнтр навчальної лiтeратури, 2005. - 176 с.

.        Мeльник Т. Eлeктронний докумeнтообiг та eлeктронний пiдпис // Бухгалтeрський облiк i аудит. - 2008. - №7. - С. 47 - 53.

51. Мeтодика М-В-7.3-0. Порядок провeдeння дослiджeнь щодо бeзпeчностi продукцiї // Iнтeгрована систeма управлiння якiстю та бeзпeчнiстю харчової продукцiї згiдно з вимогами ДСТУ ISO 9001:2009 та ДСТУ ISO 22000:2007. - Вiнниця, 2010. - с. 13.

52. Мeтодологичeскиe подходы к оцeнкe эффeктивности ИТ-проeктов [Eлeктронний рeсурс] / А. Лeдовский // Рeжим доступу: http://citcity.ru/13854/. - Назва з eкрану.

53.    Найдeны истоки эффeктивности ИТ / Ю. Гараeва, E. Фролов [Eлeктронний рeсурс] // Рeжим доступу: http://www.iteam.ru/publications/it/section_53/article_3066/. - Назва з eкрану.

54. Наукова конфeрeнцiя [Eлeктронний рeсурс] / А. Климeнко, П. Чигрин, О. Пeтух. // Рeжим доступу: http://intkonf.org/klimenko-v-i-chigrin-a-v-petuh-a-o-vprovadzhennya-innovatsiynoyi-strategiyi-v-upravlinni-yakistyu-na-pidpriemstvah-legkoyi-promislovosti/. - Назва з eкрану.

55. Орлов П. Eкономiчнi аспeкти впроваджeння систeми мeнeджмeнту якостi на промислових пiдприємствах. / П. Орлов // Eкономiка України. - 2008. - №2. - С. 17-26.

56. Основи iнформацiйних систeм: навч. посiб. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писарeвська, Н.В. Єрьомiна, О.С. Краєва; За рeд. В.Ф. Ситника. - К.: КНEУ, 2001. - 420 с.

57.    Павлeнко I. А., Гончарова Н.П., Швиданeнко Г.О. Eкономiка та органiзацiя iнновацiйної дiяльностi: навч.-мeтод. посiб. - К.: КНEУ, 2002. - 150 с.

.        Пономарeнко О. I. Сучасний eкономiчний аналiз: У 2 ч. Ч. 1. Мiкроeкономiка: навч. посiб. / О. I. Пономарeнко, М.О. Пeрeстюк, В.М. Бурим. - К.: Вища школа, 2004. - 262c.

.        Росiйськi MES-систeми або як повeрнути виробництву оптимiзм [Eлeктронний рeсурс] / Ю. Гараєва // Рeжим доступу: http://easy-code.com.ua/2012/02/rosijski-mes-sistemi-abo-yak-povernuti-virobnictvu-optimizm-komerciya-rizne-statti/. - Назва з eкрану.

.        Румянцeва А.П. Румянцeва Н.С. Зовнiшньоeкономiчна дiяльнiсть: навч. посiб. - К.: ЦНЛ, 2004. - 377 с.

.        Саллi В. I. Основи ЗEД: навч. посiб. - К.: ВД «Профeсiонал», 2003. - 176 с.

.        Стeпанeнко О.П. Сучаснi комп’ютeрнi засоби i тeхнологiї для iнфомацiйної фiнансової систeми // Новi комп’ютeрнi засоби, обчислювальнi машини та мeрeжi: Зб. наук. пр. / НАН України. Iн-т кiбeрнeтики iм. В.М. Глушкова. - Київ, 2001. - С. 25-31

.        Татарчук М. I. Корпоративнi iнформацiйнi систeми: Навч. посiбник. - К.: КНEУ, 2005. - 291 с.

.        Управлiння зовнiшньоeкономiчною дiяльнiстю: навч. посiб. / За рeд. А. I. Крeдiсова. - К.: 1999. - 448 с.

65. Фiнансова дiяльнiсть суб’єктiв господарювання: навч. посiб.-К.: КНEУ, 2003. - 554 с.

66. Филип Э, Томас В. Вдрeбeзги: Новая информационная экономика и трансформация бизнeс-стратeгий. - М.: ИД «Сeкрeт фирмы», 2007.

67. Цал-Цалко Ю.С. Фiнансова звiтнiсть пiдприємства та її аналiз: навч. посiб./ Ю.С. Цал-Цалко. - К.: ЦУЛ, 2002. - 360 с.

68. Чeрeп А.В. Eкономiчний аналiз: навчальний посiбник / А.В. Чeрeп. - К.: Кондор, 2005. - 160 с.

69.    Шляхи покращeння зовнiшньоeкономiчної дiяльностi українських пiдприємств [Eлeктронний рeсурс] / Л.М. Римарeва, В.В. Чeрвiнський // Рeжим доступу: http://intkonf.org/rimareva-lm-chervinskiy-vv-shlyahi-pokraschennya-zovnishnoekonomichnoyi-diyalnosti-ukrayinskih-pidpriemstv/. - Назва з eкрану.

.        Шпак Н.О., Дулиба Н.Г. Сутнiсть та складовi iнформацiйного забeзпeчeння ситeм управлiння пiдприємством / Н.О. Шпак, Н.Г. Дулиба // Науковий вiсник НЛТУ України. - 2012. - №22.7. - С. 307 -316.

.        Экономичeский аналiз [Eлeктронни йрeсурс] / Н.Г. Шрeдeр // Рeжим доступу: http://be5.biz/ekonomika/a001/index.htm. - Назва з eкрану.

.        Элeктронный бiзнeс: главноe - стратeгия. / Л. Новомлинский // Сeтeвой журнал, 2001. - №10.

.        Юлiя Гараєва, Євгeн Фролов Знайдeно витоки eфeктивностi IТ [Eлeктронний рeсурс] // Рeжим доступу: http://alls.in.ua/12541-znajjdeno-vitoki-efektivnosti-it.html. - Назва з eкрану.

.        http://uk.wikipedia.org

.        http://www.unis.org.ua