Країна входить до малих країн континенту, з кордоном у 76 кілометрів, і межує зі сходу з Австрією (кордон становить 35 км), а на заході та півдні зі Швейцарією (кордон становить 41 км). Вважається 4-ою з найменших держав континенту та 6-ю з найменших країн світу.
Клімат
Клімат Ліхтенштейну помірно континентальний, альпійський, середні температури січня близько 0 С, липня +19 С. Опадів випадає 700-1200 мм. в рік, в основному в осінньо-зимовий період. Кращий час для поїздки - з жовтня по квітень, і з травня по серпень (але в цей час, зазвичай, найвищі ціни).
Ландшафт
На сході Ліхтенштейну піднімаються вершини гірського масиву Ретикон (der Raetіkon), де країна граничить із Австрією. Третину загальної площі Ліхтенштейну становить населена територія, а дві третини - гори.
Низина була раніше по більшій частині заболочена, але, завдяки будівлі каналу в тридцятих роках минулого століття, вона була осушена. Сьогодні Ліхтенштейн має 39 квадратних кілометрів сільськогосподарських угідь, які використаються як пасовища, а також для оброблення зернових культур й овочів.
Найвища гора Ліхтенштейну називається Граушпитц (der Grauspіtz), що в перекладі значить "Сіра вершина". Вона здіймається на висоту 2599 метрів над рівнем моря. Група гірських піків Драй Швестер (dіe Dreі Schwestern) або в перекладі "Три сестри" піднімається на висоту 2052 метра й дає багатий матеріал для народних легенд. Долина Рейну сформована алювіальними відкладеннями, на яких сформувалися родючі ґрунти. Гори порізані численними струмками і декількома швидкими річками, які мають значний гідроенергетичний потенціал. На деяких з них збудовані ГЕС. Країна бідна на корисні копалини, видобуваються лише вапняк для будівельних цілей і білі глини та алебастр для виробництва гончарних виробів і кераміки.
Водойми Ліхтенштейну відносяться до басейну річки Рейн. Більшість водойм країни беруть свої початки з альпійських джерел гірського хребта Ретікон. У своїх верхів'ях це є гірські швидкоплинні потоки (завдяки великому перепаду висот - від 2000 метрів до 600-400 метрів). Але, пробиваючись на рівнину ріки Рейн, вони вливаються в розгалужену систему каналів-водовідводів. Найбільша й основна річка - Рейн, яка тече 27 кілометрів територією країни. Другою повноводною річкою є Заміна, яка має довжину 17 кілометрів (12-и кілометрова ділянка в Ліхтенштейні).
Через значні й часті розливи Рейну та його притоків відбувалися масштабні повені, мешканцям довелося вибудувати цілу систему каналів-водовідводів, які дали змогу впорядкувати течію та розподілити різке збільшення водного потоку в межах усієї рівнинної частини країни.
Канали - одна зі складових водного ресурсу країни - стали суттєвим ресурсом для інтенсивного сільського господарства та для людських потреб. Найдовший канал країни - Оберауканал, який простягнувся вздовж усієї довжини Рейну й має розгалужену мережу додаткових водовідвідних каналів.
У Ліхтенштейні ефективно використовують свої підземні водні запаси. Наявність чисельних джерел у гірській частині створило базу для рекреаційно-лікувального використання мінеральних вод. До того ж, гірські водні потоки складають базу якісної питної води для всієї країни.
Частковою проблемою для країни є суттєве підняття ґрунтових вод (унаслідок меліорації та розбудови каналів-водовідводів заради запобігання повеням), що відобразилося на якості ґрунтів та часткових побутових незручностей жителів Прирейнської низини, але завдяки технічним удосконаленням та належній експлуатації каналів вдалося покращити ситуацію.
Політична структура
Ліхтенштейн - конституційна монархія. Глава держави - князь Ганс-Адам II, який фактично управляв країною з 1984, а вступив на престол 13 листопада 1989. Князь здійснює управління державою, візує законодавчі акти, що приймаються ландтагом (парламентом), представляє Ліхтенштейн у взаєминах з іншими державами, призначає державних службовців, має право помилування.
Законодавчий орган - ландтаг, який складається з 25 депутатів, що обираються прямим таємним голосуванням за системою пропорційного представництва (15 депутатів від Оберланда і 10 депутатів від Унтерланда) строком на 4 роки. З відома парламенту князь призначає коаліційний уряд у складі його голови і 4 радників (три представники парламентської більшості і два представники опозиції). Суспільне і політичне життя Ліхтенштейну регламентоване конституцією, прийнятою 5 жовтня 1921.
Економіка
Ліхтенштейн - процвітаюча країна з розвиненим сектором фінансових послуг і високим рівнем життя. ВВП в Ліхтенштейні в 1999 склав 825 млн дол. США або на душу населення - 25 000 дол. США. Попри малі розміри й обмежені природні ресурси, Ліхтенштейн - одна з небагатьох країн світу, де зареєстрованих компаній - майже 74 тисячі - більше за кількість населення, завдяки низькому рівню оподаткування, нескладних правил реєстрації і в цілях збереження фінансової таємниці. Бюджет держави складається в основному з податків, зокрема від цих компаній (біля 30%), доходів від випуску поштових марок (10%) і іноземного туризму. Майже 50% самодіяльного населення зайнято в промисловості (виробництво пресових і штампувальних виробів, обчислювальних машин, хімічної і фармацевтичної продукції, фарфорових зубних протезів, високо-вакуумної техніки). Значна частина населення займається ремісництвом. В сільському господарстві розвинуті тваринництво, виноградарство, виробництво зерна.
У структурі експорту переважають точні прилади, електроніка, поштові марки, кераміка. Експорт прямує в основному в країни ЄС і Швейцарію. У структурі імпорту фігурують машинне устаткування, металеві вироби, текстиль, продовольство, автомобілі. Основні партнери по імпорту - країни ЄС і Швейцарія. За вартістю експорт більш ніж в 2,5 разу перевищує імпорт.
Транспорт і зв'язок
князівство ліхтенштейн географічний економіка
Телефонне, телеграфне і поштове обслуговування здійснює Швейцарія. Через територію країни проходить залізниця протяжністю 18,5 км., що зв'язує міста Фельдкирх в Австрії і Букс в Швейцарії і що належить Австрії. Довжина автомобільних доріг досягає 250 км. Всі вони відмінної якості з твердим покриттям. Своїх аеропортів Ліхтенштейн не має і користується послугами портів сусідніх країн.
Населення
Кількість населення за станом на 31.12.2011 року становить 36 476 осіб, середня щільність населення близько 219 чоловік на км². Народжуваність - 12,95 новонароджених на 1 000 чоловік (1995). Середня тривалість життя: чоловіків - 74 роки, жінок - 81 рік. Більша частина жителів - ліхтенштейнці (алеманці), решта - італійці, швейцарці і австрійці. Офіційна мова німецька.
Органи правопорядку і юстиції
Поліція Ліхтенштейну (Landespolizei) налічує 120 співробітників службовців в кримінальній поліції, поліції безпеки і дорожнього контролю і в координаційній службі. Крім того існує комунальна поліція (Gemeindepolizei). Князівство відмовилося від збройних сил в 1868 році. У конституції, проте, закріплено положення про військову повинність.
Міжнародні відносини
З 1919 року дипломатичне представництво Ліхтенштейну в інших державах забезпечує Швейцарія. Всі акти визнання держав і встановлення з ними дипломатичних відносин, як і акредитація послів Швейцарії за кордоном, здійснюються Федеральною Радою (урядом) Швейцарії за погодженням з Ліхтенштейном і від його імені.
У 2004 році Ліхтенштейн уклав з Євросоюзом договір про розширення Європейської Економічної Зони. Довгий час підписання договору відкладалося внаслідок входження в ЄС в 2004 році Чеської і Словакськой Республік. Чехія і Словаччина відмовлялись визнавати Ліхтенштейн державою через невирішені питання власності правлячого княжого дому. За декретами Бенеша власність німецьких (зокрема також австрійських і ліхтенштейнських) приватних і юридичних осіб на території Чехословаччини експропрійована цією колишньою державою.
липня 2009 року урядами Чехії та Ліхтенштейну було прийняте рішення про відновлення дипломатичних стосунків без попередніх умов, а 8-го вересня 2009 року міністри закордонних справ Чехії Ян Кугут та Ліхтенштейну Аурелія Фрік підписали протокол про встановлення дипломатичних відносин між державами. Паралельно була досягнута домовленість про організацію спільної комісії з історичних питань, котра має дослідити та вирішити питання, пов'язані з конфіскацією власності ліхтенштейнської правлячої родини на території Чехії.
Україна - Ліхтенштейн
З жовтня 2002 р. у м. Шеллєнберґ діє Почесне консульство України в Ліхтенштейні. 24 червня 2010 року було підписано угоду про вільну торгівлю з ЄАВТ (Князівство є членом організації), а також українсько-швейцарську угоду про сільське господарство, дія якої поширюється на Ліхтенштейн. Між Україною та Ліхтенштейном налагоджено співробітництво в рамках міжнародних організацій, зокрема, щодо можливої координації дій України та Ліхтенштейну у Раді Європи. Ліхтенштейн надавав всебічну підтримку Україні протягом всього часу у питанні укладення договору про вільну торгівлю з Європейською Асоціацією Вільної Торгівлі (ЄАВТ).