Поширення золотистої картопляної нематоди в Сумському районі

Поширення золотистої картопляної нематоди в Сумському районі

Вступ

Картопля - цінна сільськогосподарська культура, займає одне з перших місць серед інших культур і є важливою продовольчою, кормовою й технічною культурою. В бульбах картоплі в залежності від місця вирощування і сорту міститься 11 - 25% крохмалю, близько 2 - білка, 0,3% - жиру. Білок картоплі найбільш повноцінний із усіх рослинних. Він багатий на амінокислоти і відноситься до повноцінних. Із мінеральних речовин картопля найбільш багата на калій (568 мг на 100 г. сирої маси) і фосфор (50 мг). У ній містяться солі кальцію, магнію, заліза, вітаміни С і групи В. Значення картоплі у харчуванні людини важко переоцінити, тож невипадково її називають другим хлібом. Бульби картоплі навіть вареними містять у собі вітаміни [15].

Сучасна світова площа картоплі - близько 18 - 29 млн га. Вирощують її у 130 країнах світу, зокрема в Україні площі під картоплею становлять 1,6 - 1,7 млн га. Основні масиви їх розміщення на Поліссі - близько 60% та в Лісостепу - до 30% загальної площі, решта припадає на Степ. Середня врожайність картоплі в Україні у сприятливі роки складає 125 -130 ц/га [34].

Актуальність теми. Для отримання високих врожаїв необхідно проводити захисні заходи проти комплексу шкідливих організмів. На протязі вегетації картопля уражується збудниками хвороб та пошкоджується шкідниками. Особливої уваги потребує такий карантинний об’єкт, як золотиста картопляна нематода (ЗКН). Для захисту картоплі пропонується використовувати нематодостійкі сорти та виконувати рекомендацій Державної інспекції з карантину рослин. Нами проведена науково-дослідна робота по впровадженню нематодостійких сортів картоплі на заражених глободерозом ділянках.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є вивчення динаміки поширення золотистої картопляної нематоди в Сумському районі та удосконалення системи захисту.

Основними задачами є:

·        встановити динаміку поширення золотистої картопляної нематоди в Сумському районі;

·        простежити особливості розвитку ЗКН в умовах Сумського району;

·        встановити вплив золотистої картопляної нематоди на продуктивність картоплі;

·        простежити вплив сортових особливостей картоплі на розвиток золотистої картопляної нематоди.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено пропозиції щодо захисту картоплі від золотистої картопляної нематоди в умовах Сумського району.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне використання дипломних досліджень надасть можливість господарствам району удосконалити систему захисту картоплі від небезпечного карантинного організму ЗКН та знизити його чисельність до економічно та біологічно безпечного рівня.

1. Сучасний стан вивчення проблеми (огляд літератури)

.1 Географічне розповсюдження та шкодочинність золотистої картопляної нематоди

Золотиста картопляна нематода - Globodera rostochiensis Woll. вузькоспеціалізований вид, який паразитує на коренях картоплі і томатів, уражує інші рослин з родини пасльонові. Є обмежено розповсюдженим на території України об'єктом внутрішнього карантину (рис. 1.1) [6,7,20].

Рис. 1.1. Цисти на корінні [42]

картопля нематода золотистий продуктивність

Вважається, що батьківщиною картопляної нематоди є гірські області Анд у Південній Америці, звідки, наприкінці ХIX ст., вона потрапила до Європи. Подальше розповсюдження золотистої картопляної нематоди в світі пов’язують з господарською діяльністю людини і насамперед - з обміном та торгівлею картоплі [21].

На території України золотиста картопляна нематода розповсюджена обмежено, в 13 областях: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано - Франківській, Київській, Львівській, Рівненській, Сумській, тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській [28].

Картопляна нематода особливо значної шкоди завдає за умов вологого помірного клімату на присадибних ділянках і на полях із скороченою спеціалізованою сівозміною, де картопля вирощується беззмінно, або повертається на попереднє місце на другий - третій рік. Ступінь збитковості визначають кількістю життєздатних личинок в 100 см³ ґрунту.

Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною цистоугворюючою нематодою (захворювання - глободероз) складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у ґрунті можлива й повна загибель рослин. Особливо великої шкоди ЗКН завдає на присадибних ділянках та на полях, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік. Вважається, що за присутності в 1 грамі ґрунту лише 20 яєць втрачається до 2 т/га картоплі з гектару. Крім зазначених прямих втрат є й опосередковані, обумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження, оскільки картопляна цистоутворююча нематода є об’єктом зовнішнього і внутрішнього карантину [29].

Золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis) займає наступне систематичне положення: підцарство Багатоклітинні - Меtazoa, тип Круглі черви - Nemathelminthes, клас Власне круглі черви - Nematoda, ряд Шишкоіглі нематоди - Tilenchida, родина Різнокожі нематоди - Неteroderidae.

Нематоди або круглі че́рви (Nematoda, Nematodes, Nemathelminthes) - тип двобічно-симетричних червоподібних тварин, який налічує близько 300 тис. видів. Вони живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, ґрунті, органічних речовинах, які гниють або бродять [8].

1.2 Морфологія золотистої картопляної нематоди

Золотиста картопляна нематода проходить три стадії розвитку - це яйце, личинка і доросла особина. Самки мають стадію цисти, в якій міститься 50 - 600 яєць [14].

Самки лимоноподібні спочатку білі, а потім золотисто - жовті, а осінню, коли вони перетворюються в цисту - бурі або темно-коричневі. Довжина самок цист 0,13 - 1 мм, ширина 0,1 - 0,96 мм. Самці мають прозоре ниткоподібне тіло довжиною 0,9 - 1,3 мм шириною - 0,25 - 0,3 мм. Тіло личинок витягнуте довжиною 0,52 мм і діаметром 0,018 - 0,023 мм (рис. 1.2) [6,8].

Рис. 1.2. Золотиста картопляна нематода: 1 - цисти 2 - самка 3 - яйце з личинкою 4 - личинка [20]

Тіло ЗКН складається з трьох відділів, які не мають чітких кордонів між собою - передній, середній та задній. Головний відділ містить головну капсулу та глоткову ділянку, кінець середнього відділу тіла є початком середньої кишки спереду та анального отвору ззаду. За анальним отвором починається задній, або хвостовий відділ. У нерухомих самок хвіст відсутній. В кінці тіла самців знаходиться бурса, яка служіть органом прикріплення до тіла самки при спарюванні [3].

Покриви нематод утворені гіподермою та покриваючою її кутикулою. Товщина кутикули може сягати 20% діаметру тіла. У фітонематод кутикула частіше кільчаста, кілець різна кількість і вони мають певну специфічну для віку та виду ширину. Ця ознака використовується для діагностики. Нерідко кільця несуть потовщення різної величини і форми (крапки, палички, пластини тощо). На спинній та черевній сторонах і по боках гіподерми утворюються валики вздовж тіла. Всередині бокових «хорд» проходять видільні канали [24].

М'язи шкіряно-мускульного мішку добре розвинуті і представлені розташованими вздовж тіла чотирма стрічками м'язових волокон. Вони розділені по боках тіла валиками гіподерми, а на спині та черевці - нервовими стволами. Ці м'язові стрічки утворені одним шаром веретеноподібних клітин, які витягнуті вздовж тіла червів і містять велику кількість скорочувальних волокнин - міофібрилл. Від м'язових клітин відходять розгалужені протоплазматичні відростки, котрі проникають в порожнину тіла. Первинна порожнина тіла добре розвинута і відіграє важливу роль в процесах переміщення та в інших видах життєдіяльності нематод [26].

Центральний відділ нервової системи складається із нервового кільця навколо глотки, з яким зв'язані два нервові ганглії. Від кільця до переднього кінця тіла відходять шість коротких стовбурів (нервових тяжів): черевний, спинний, два субмедіальні та два бокові. Найбільш розвинуті спинні та черевні стовбури, з'єднані комісурами. Нервове кільце складається з нервових тканин.

За ротовим отвором відкривається ротова порожнина (стома), яка є початком переднього відділу кишечника. У типових фітогельмінтів стінки стоми утворюють спис, або стилет, і тоді просвіт ротової порожнини стає капілярним.

За ротовою порожниною знаходиться стравохід. На межі стравоходу та середньої кишки знаходиться кардій, який пропускає рідину середньої кишки назад до стравоходу. Середня кишка представлена трубкою, з середини висланою шаром епітелію. Частіше вона диференційована на розширену частину, яка є резервуаром для їжі, і більш вузьку, трубчасту частину. Остання переходить в задню кишку, яка вислана кутикулою. Задня кишка відкривається назовні анальним отвором [24].

.3 Біологічні особливості золотистої картопляної нематоди

Золотиста картопляна нематода пошкоджує лише рослини родини пасльонових (картоплю, томати, баклажани, деякі види пасльону та блекоти).

Нематодам властивий статевий диморфізм, який характеризується наявністю вторинних статевих ознак. Статеві органи самців та самок мають трубчасту будову [5].

Розвиток картопляної нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. Зимують в грунті яйця в цисті, тобто в оболонці відмерлої самки, яка відвалилася від корінців в кінці вегетації.

Розвиток першої личинкової стадії завершується в яйці. Після линьки з нього виходить личинка 2-го віку довжиною 0,4 - 0,5 мм, яка за сприятливих умов інвазується у корінь рослини, проникає у зону росту, де продовжує розвиток і перетворюється на дорослу особину [35].

Рис. 1.3. Вихід личинок із цист [43]

Личинки виходять не із всіх цист. Перешкодою для виходу личинок є недостатня вологість, низька температура і погана аерація грунту [31].

Спочиваючі цисти тривалий час залишаються в грунті і при відсутності рослин-господарів можуть зберігати свою життєздатність 10-12 років, а в окремих випадках навіть 20 років [22].

Самки поступово округлюються і проривають зовнішній шар кори, залишаючись прикріпленими до кореня. Їх запліднюють червоподібні самці, які активно рухаються. Після копуляції самці гинуть, а самки залишаються на коренях рослин, всередині яких розвиваються яйця. Щойно відроджені самки, які з’являються на поверхні кореня, білі, а згодом стають жовтими - «золотими». Після завершення розвитку самки, наповнені яйцями, гинуть, їх покрив ущільнюється, темніє, стає коричневим, утворюється циста, всередині якої протягом декількох років зберігаються яйця (в середньому до 500 штук) і личинки. У цей час вони осипаються з коренів у ґрунт. Такі цисти здатні зберігати збудника протягом багатьох років за відсутності пасльонових господарів. Основна маса дозрілих цист знаходиться у верхньому 20-сантиметровому орному шарі ґрунту. Протягом вегетаційного періоду золотиста картопляна нематода утворює одне покоління. Період спокою необхідний личинкам перед виходом із цист. Тривалість розвитку нематод з початку впровадження інвазійних личинок в корені до появи статевозрілих самок складає в залежності від температури 40-70 днів [8,4].

Розповсюджується картопляна нематода в основному в стадії цист, які прилипають до предметів, що стикаються із зараженим ґрунтом і переносяться на любі відстані. Зазвичай цисти передаються з садивним матеріалом, передусім з бульбами картоплі, а також з ґрунтом, що є на бульбах, коренеплодах, кореневищах, цибулинах та інших підземних частинах рослин, сільгоспінвентарем, ногами людей і тварин, транспортними засобами, дощовими водами та вітром [7].

1.4 Симптоми глободерозу картоплі та його шкодочинність

Перші зовнішні ознаки ураження рослин картопляною нематодом можна спостерігати одразу після появи сходів картоплі. Вони проявляються в затримці росту та розвитку рослин, витонченні стебла, мичкуватості коренів та деформації листків. Рослини не цвітуть або цвітуть дуже слабо і відмирають задовго до закінчення вегетації [7].

Рис. 1.4. Симптоми глободерозу на картоплі [21]

Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває «бородатого» вигляду. Додаткові тоненькі корінці швидко загнивають і відпадають. Корені коричневого кольору і на них навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього - зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб, погіршується їхня якість - зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С [41].

Картопляна нематода краще розмножується на легких пористих ґрунтах із достатньою кількістю кисню. Утворення вогнищ глободерозу можна спостерігати при монокультурі картоплі через 5 - 7 років з часу занесення фітогельмінта. Після випадкового занесення нечисленних цист нематоди утворюються вогнища з різким зниженням їх численності від центру до периферії і таким же різким зниженням ступеню пригніченості рослин картоплі [1].

.5 Система заходів захисту проти золотистої картопляної нематоди

Розвиток глободерозу залежить не тільки від початкової чисельності картопляної нематоди в ґрунті, але й від факторів, яке можуть спричинити розвиток хвороби і викликати епіфітотію. До цих факторів належать: беззмінне вирощування пізніх сортів картоплі на малородючих і кислих ґрунтах, пізні строки садіння; використання нестандартних бульб, ураження вірусними, бактеріальними, грибними та нематоцидними хворобами, що ослаблюють рослину, низький рівень агротехніки, засміченість посівів, посуха в період від кущення до бутонізації, затоплення.

Для боротьби з глободерозом картоплі застосовують наступні методи захисту:

.        Селекційно - генетичний, що включаює використання нематодостійких сортів.

.        Карантинний (заборона ввезення зараженого садивного матеріалу і ґрунту з регіонів розповсюдження захворювання, карантинний огляд, лабораторна експертиза, обстеження посадок у період вегетації, впровадження особливого карантинного режиму на виявлених вогнищах обов’язкове знищення уражених посадок зі спалюванням рослин та дезінфекцією інвентарю і ґрунту, вивезення продукції рослинного походження із зараженої зони при дотриманні встановлених карантинних вимог).

3.      Агротехнічний метод, який включають використання в сівозміні культур, що не уражуються золотистою картопляною нематодом, заміну сортів картоплі на нематодостійкі, внесення добрив, знищення бур’янів, просторова ізоляція насінницьких посадок від виробничих [39].

2. Умови проведення дослідження

картопля нематода золотистий продуктивність

Об'єктом дослідження дипломної роботи є вплив сортових особливостей картоплі на ураженість золотистою картопляною нематодою в умовах північно-східного Лісостепу України.

Предмет дослідження - застосування нематодостійких сортів та вплив на розвиток картопляної нематоди в посадках картоплі.

Науково-дослідна робота була проведена у виробничих умовах Сумського району Сумської області наприсадибних ділянках поля, уражених глободерозом та та господарства АФ «Косівщинська» Сумського району Сумської області.

Агрофірма «Косівщинська» була організована в результаті реорганізації колгоспу ім. Леніна в 1970 році. Основний масив землекористування агрофірми розташований в західній околиці міста Суми. Відстань між цими пунктами 6 км. Земельний масив видовжений з заходу на схід на 9 км., з півдня на північ на 6,5 км.

Дороги мають тверде покриття з пунктами реалізації та переробки продукції, що забезпечує постійний транспортний зв’язок не залежно від пори року. Відстань до найближчої станції Торопилівка - 15 км.

Внутрішньогосподарський зв’язок в основному телефонний, в тому числі центральних служб з бригадами та фермами.

В склад господарства входить сім населених пунктів, найбільші два з них Косівщина і Солідарне. В зв’язку з чим в основу організаційної структури господарства покладені два відділення. Кожне відділення має свою тракторно - польову бригаду, молочно - товарну ферму. В Косівщинському відділенні знаходиться: овочебригада, бригада закритого ґрунту ферма ВРХ, автопарк, ремонтна майстерня, центральний склад. В Солідарному відділенні знаходиться: тракторна бригада, овочебригада, ферма ВРХ, силососховище на 200 т. силосу, сіносховище на 500 т. сіна [44].

Косівщинське відділення є центральною садибою. Автопарк в ній має такий склад: автомобілі вантажні - 32 шт., причепи напівпричепні - 4 шт., автомобілі - 3 шт., автомобілі легкові - 4 шт., комбайни «Нива» - 3 шт., «ДОН 1500» - 3 шт., кукурузозбиралки - 2 шт., кормозбирачі - 4 шт., бурякозбирачі - 2 шт., плуги - 14 шт., борони дискові - 3 шт., борони зубчасті - 127 шт., сівалки - 17 шт., зернові - 10 шт., бурякові - 1 шт., фуражного насіння - 6 шт., навантажувачі універсальні - 2 шт., причепні трактори - 6 шт., культиватори - 8 шт., жнивалки - 2 шт., машини для внесення добрив - 5 шт.: мінеральних - 2 шт., органічних - 3 шт.; машини для очищення зерна на насіння - 3 шт., машини для хімічного захисту рослин - 3 шт., зернокидачі - 3 шт., прес підбирачі - 1 шт.

За господарством закріплено 3469 га землі, з них 2977 га сільськогосподарських угідь. В господарстві питома вага сільськогосподарських угідь в загальній площі складає 91,1%. Спостерігається високий відсоток розпашеності сільськогосподарських угідь, який складає 94,8%, а інші 5,2% відводяться під сінокоси, пасовища. Це відображається на спеціалізації господарства.

Таблиця 2.1. Склад і структура земельних угідь

Як видно з табл. 2.1 найбільший відсоток в структурі товарної продукції займає молоко (34,8%), а дещо менша частка припадає на реалізацію овочів (20,1%), та м’яса ВРХ (14,5%). Отже господарство молочно-овочевої спеціалізації з розвинутим виробництвом м’яса ВРХ.

Господарство відноситься до типу господарства з різко вираженою спеціалізацією. Розвиток однієї галузі позитивно відображується на розвиток іншої галузі. Спеціалізація в цьому господарстві враховує природні та економічні умови. Структуру товарної продукції представлено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Склад і структура товарної продукції

Територія агрофірми «Косівщинська» складається з основного масива на якому розташовані всі основні пахотні землі. Масив поділений широкими балками і ділиться на ряд водорозділів, які мають рівну слабохвилясту поверхню. Водорозділи мають неглибокі і невеликі по розмірам безстічні западини і ложбини стока. До бровок балок місцеві водорозділи спускаються слабо пологими схилами, які в прибалочній частині збільшують крутизну до 3-5 градусів. Прибалочні схили мають довжину 50-60 м., а іноді 100 м. Вони зайняті слабо рідко середньо змитими ґрунтами.

Господарська діяльність вплинула на розвиток лінійної ерозії. Найбільшого розвитку вона досягла в північно-західній частині земельного масиву. Значима дренірованість масива залежить від глибокого залягання ґрунтових вод на водорозділах 8-11 м.

Ґрунтові води по дну балок залягають близько до поверхні і є основною причиною розвитку лугових і болотних ґрунтів.

Наявність рівних, плоских і широких водорозділів реєструється на основному масиві. Відсутність схилів великої крутизни на ораних землях дозволяє господарству використовувати механізми при виконуванні сільськогосподарських робіт.

Агрофірма «Косівщинська» розташована в Сумсько-Миргородському агрогрунтовому районі Південно-західної провінції. На території господарства виділено 13 ґрунтових різновидностей.

Номенклатурний список ґрунтів:

.        Темно - сірі опідзолені слабо змиті крупнопильоваті середньо-суглинисті на ліссовидних суглинках;

.        Темно - сірі опідзолені середньо змиті крупнопильовато середньо-суглинисті на ліссовидних суглинках;

.        Чорноземи типічні міцні малогумусні крупнопильовато середньо-суглинисті на ліссовидних суглинках;

.        Чорноземи ти пічні міцні вилугувані мало гумусні крупно-середньо суглинисті на ліссовидних суглинках;

.        Чорнозем міцний карбонатний крупнопильовато середньо суглинистий на ліссовидних суглинках;

.        Чорнозем середньо міцний мало гумусний крупнопильовато середньосуглинистий на ліссовидних суглинках;

.        Чорнозем типічний міцний слабо змитий мало гумусний крупнопильовато середньосуглинистий на ліссовидних суглинках;

.        Чорнозем міцний середньо змитий мало гумусний крупнопильовато середньосуглинистий на ліссовидних суглинках;

.        Лугові поверхнево - слабосолонцюваті слабосолончакові, крупнопильовато середньосуглинисті на оглеєних ліссовидних суглинках

.        Лугові наносні глибоко слабосолонцюваті слабосолончакові крупнопильовато середньосуглинисті на делювіальних відложеннях;

.        Лугові-болотні слабосолонцюваті слаблсолончакові крупнопильовато середньосуглинисті на делювіальних відложеннях;

.        Тофяники низинні покинуті;

.        Виходи порід (лісовидні суглинки).

Для вирощування сільськогосподарських культур потрібен не тільки відповідний грунт, але й кліматичні умови.

В агрофірмі «Косівщинська» літо тепле з значною кількістю опадів, зима не дуже холодна з відлигою. Сума температури за період з температурою вище 10 градусів, кількістю випадаючи опадів за цей час 280-380 мм., а на протязі всього року 470-560 мм. За вегетаційний період випадає в середньому 348 мм. опадів. гідротермічний коефіцієнт за теплу частину року рівень 1,1-1,2 (по Солонинову). Середньорічна температура району 3-5 градусів (Сумська метеорологічна станція).

Найбільш холодні місяці - січень, лютий. Найбільш теплий - червень, абсолютний мінімум температури повітря - 3,6 градусів виявляється в січні, а максимум +3,8 градусів в серпні. Зима характеризується не стійкою погодою з низькими температурами - 15-20 градусів, інколи температура стає +3 +5 градусів. Це приводить до утворення льодової кірки.

В зимовий час дують південно-східні вітри, що приводить до різних змін температури.

Період зі стійким сніговим покривом складає 95-105 днів, середня висока снігового покриву-20 см, середня глибина, промерзання ґрунту 88 см.

Перші заморозки починаються 4 жовтня, а останні бувають 2 травня. Без морозний період складає в середньому 157 днів.

Найбільша кількість опадів спостерігається в літній період і частково в осінній. В цей період іде інтенсивний розвиток рослин. Середня відносна вологість повітря в весняно-літній період коливається від 50 до 75%, але в деякі роки спостерігалися суховії - північно-східні вітри, при яких вологість повітря знижується до 30% і нижче. При цьому грунт зсушується, знижується урожай сільськогосподарських культур. Кількість таких днів 8-9 (за вегетаційний період) [44].

В табл. 2.3 вказані метеорологічні умови за даними Сумської метеостанції.

В цілому агрофірма «Косівщинська», яка знаходиться в аргокліматичному районі характеризується помірним кліматом.

Клімат є головним фактором ґрунтоутворення, тому що він приймає участь в процесі як в матеріалістично так і енергетично.

Сніг утеплює грунт, що здійснює благопроємні умови для виживання мікроорганізмів. Вітер при своїй діяльності змінює ґрунтовий профіль. При приміненні агротехнічних прийомів можна уникнути неблагоприємного впливу клімату на ріст і розвиток сільськогосподарських культур.

Таблиця 2.3. Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2011 року (за даними Сумської метеостанції)

3. Методика проведення досліджень

Вивчення впливу шкодочинності картопляної нематоди проводили в умовах польового досліду. Дослідження проводились на присадибних ділянках с. Косівщина Сумського району Сумської області.

Візуальним шляхом визначили ділянку картоплі з сильним ураженням глободерозу площею біля 300 м. Навесні на цьому полі розбили ділянку площею 50 м² [29].

Для порівняння ефективності екологічно безпечних протинематодних заходів захисту на дослідній ділянці було висаджено два стійких сорти - Водограй та Дзвін. За контроль було прийнято сприйнятливий сорт картоплі Невська. Схема досліду подана в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Схема досліду

Характеристика сортів подана нище. Всі сорти середньоранні.

Водограй - ракостійкий, стійкий проти картопляної нематоди, відносно стійкий проти фітофторозу і парші звичайної сорт. Кущ середньої висоти, стебла сильно облистнені. Листки крупні, світло-зелені, матові. Бульби білі, м’якуш жовтий. Середня маса товарних бульб 97-104 г. Вміст крохмалю 12,1%. Сорт придатний для дитячого і дієтичного харчування, у бульбах підвищений вміст вільних амінокислот і пептидів, незамінних амінокислот. Смакові якості задовільні. Зберігається добре. Сорт рекомендується для вирощування в усіх зонах України.

Сорт Дзвін має рожеві, овальні бульби, м'якоть кремова. Відрізняється підвищеним вмістом крохмалю, добрими смаковими якостями.

Невська - ракостійкий сорт, фітофторозом та вірусними хворобами уражується помірно. При садінні бульб в непрогрітий грунт, або ж після кількаразового обламування паростків значна частина їх може не дати сходів.

Сорт виведений Північно-західним інститутом сільського господарства Росії. Кущ прямостоячий, середньої висоти, добре облистнений. Стебла зелені, округлі. Листки великі, світло-зелені, матові, середньорозсічені. Суцвіття компактне, цвіте рясно, недовго. Квітки білі. Бульби білі, округлі. Шкірка гладенька. Вічка поверхневі, блідо-рожеві. М’якуш білий, при розрізуванні не темніє. Маса товарних бульб до 150 г. Смакові якості задовільні. Вміст крохмалю 1 - 2,1%. Лежкість бульб задовільна. Сорт рекомендується для вирощування в усіх зонах України [36]

На кожній ділянці висаджували по 50 бульб кожного сорту в трикратній повторності. Посадку здійснювали вручну (під лопату) за прийнятою технологією, де відстань між кущами становить 70x35 см [29]

Вихідна (допосадкова) та післязбиральна щільність популяції картопляної нематоди в ґрунті визначалася за кількістю цист, личинок та яєць в цистах, виділених із 100 см³ ґрунту за допомогою флотаційно-воронкового методу. Для цього перед садінням картоплі відбирали по рівномірній сітці 50 первинних ґрунтових зразків об'ємом 5 см, з'єднували в середній зразок (250 см), який засипали в мішечок з міцної тканини і відправляли для аналізу в карантинну лабораторію. Зразки відбирали з глибини 5-10 см спеціальним буром.

В лабораторії середні ґрунтові зразки просушували до повітряно-сухого стану в термостаті при температурі до 40°С. після цього пробу просіювали через сито з діаметром 2-4 мм та висипали на скло, перемішували та відбирали з неї пробу об'ємом 100 см³ для аналізу. Решту зразка зберігали для контролю і після аналізу ліквідували у встановленому порядку.

Ґрунтову пробу, що аналізують, висипали в літрову склянку і заливали на 3/4 водою. Вміст ретельно розмішували скляною паличкою з гумовим наконечником і відстоювали 1-2 хвилини. Верхній шар води з частками, які спливли, зливали на два сита з чарунками розміром 2 мм (верхні) і 0,1 мм (нижні), промивали під струменем води. Склянку з ґрунтовою пробою заливали знову водою, відстоювали 1-2 хвилини і зливали верхній шар води на сито, одночасно склянку обережно обертали так, щоб вода змила цисти, які причіпилися до стінок. Промитий осад з нижнього шару сита зливали на фільтрувальний папір. Потім під бінокуляром підраховували кількість цист в зразку.

Тотожнім методом визначали кількість цист після збирання врожаю для визначення нематодоочищувального ефекту сортів картоплі. Грунт, що пристав до бульб, кореневищ та інших рослинних матеріалів, змивали водою у циліндр, промивали через сито, змивали на фільтрувальний папір, вкладений у лійку, і досліджували на наявність картопляної нематоди під бінокулярним мікроскопом. Під час експертизи бульби картоплі переглядали під лупою. Відібрані цисти фіксували у спирті або у 4% розчині формаліну.

При маршрутному обстеженні з кожної ділянки по рівномірній сітці відбирали на глибину до 20 см 50 виїмок об'ємом 5 см³. Проби брали стандартним ґрунтовим буром. Їх перемішували в одну середню пробу об'ємом 250 см³.

Польові випробування проводили на середньому інвазійному фоні (17334-54054 личинок та яєць в 100 см³ ґрунту). Подібний за схемою дослід для порівняння заклали на не інвазійному ґрунті.

В зв'язку з тим, що в ґрунті зустрічаються порожні, дрібні та великі цисти, а також цисти із життєздатними і загиблими яйцями та личинками об'єктивним показником чисельності картопляної нематоди є число яєць та личинок в 100 см³ ґрунту.

Для цього цисти розривали і розчавлювали на предметному склі з лунками вручну препарувальними голками у воді, яку разом з яйцями та личинками відсмоктували піпетками. Потім додавали воду на скло, видділяли вміст оболонок цист від яєць та личинок і знову відсмоктували. Цю операцію повторювали декілька раз. Потім підраховували число яєць та личинок в суспензії нематод, визначали їх середню чисельність в 1 мм суспензії і робили перерахунок на весь об'єм води, що відповідає числу яєць та личинок в 100 смі ґрунту.

Посадку здійснювали вручну, під лопату. Догляд за посівами загальноприйнятий: знищення бур'янів, рихлення міжрядь, обгортання. На дослідних ділянках проводили фенологічні спостереження, облік проявлення глободерозу та інших хвороб і шкідників. Були проведені хімічні обробки проти колорадського жука та фітофторозу. В період збирання на кожній ділянці враховували кількість і масу бульб - стандартних та нестандартних у 50 рослин кожного сорту з двох дослідних ділянок.

Виділення середніх проб картоплі проводили за наступною методикою: бульби об'єднаної проби висипали на рівну поверхню, рівномірно розгортали їх у формі квадрата і підряд з будь-якої сторони відділяли 250 бульб, які потім зважували.

Від дрібних партій (до 1 т картоплі) допускається відбирати середню пробу кількістю 250 бульб. В масу середньої проби включають масу землі та інших сторонніх домішок, що обсипалися з бульб під час виділення середньої проби.

Залишок об'єднаної проби після виділення середньої проби зважують і повертають у партію насіннєвого матеріалу, звідки вона була взята. Масу бульб об'єднаної проби, що залишилася після формування середньої проби, додають до маси середньої проби і використовують у підрахунках маси наявної вільної землі і сторонніх домішок.

Визначення розміру бульб:

бульби об'єднаної проби пропускали через квадратні калібри решіт із розміром отворів 28 і 55 мм для сортів із видовженою формою бульб; 30 і 60 мм - для сортів з округло-овальною формою бульб і сортували їх на дві фракції:

бульби, розміри яких відповідають вимогам ДСТУ 4013 [37];

бульби, розміри яких не відповідають вимогами ДСТУ 4013 [37].

Підраховували кількість бульб, що не відповідають вимогам ДСТУ 4013 за розмірами [37], і цю кількість віднімали від загальної кількості в об'єднаній пробі. Результат виражали у відсотках до загальної кількості бульб в об'єднаній пробі.

Ефект очищення ґрунту від цист картопляної нематоди після вирощування нематодостійких сортів картоплі вираховували, як процентне відношення різниці вихідної та післязбиральної щільності популяції нематод в ґрунті за формулою:

Еф = [(Рі - Рй) Рі] * 100%, де

Еф - ефект очищення ґрунту від цист картопляної нематоди, %;

Рі - вихідна щільність популяції нематод в ґрунті;

Рй - післязбиральна щільність популяції нематод в ґрунті.

4. Результати досліджень

.1 Динаміка розповсюдження золотистої картопляної нематоди в Сумському районі

Картопля є однією з найважливіших сільськогосподарських культур, яка використовується для харчування людини. В структурі посівних площ Сумської області вона займає близько 10% після зернових та цукрових буряків.

В Сумському районі картопля займає третє місце після пшениці та жита і вирощується на 11% від загальної площі сільськогосподарських культур.

Тому необхідно приділяти належну увагу захисту картоплі від шкідливих організмів. Одним із найбільш шкодочинних об’єктів на території Сумського району являється золотиста картопляна нематода. Це карантинний організм, широко розповсюджений в даній зоні.

В таблиці 4.1. вказана площа зараження золотистою картопляною нематодою в Сумському районі по роках згідно даних Державної інспекції з карантину рослин по Сумській області.

Таблиця 4.1. Динаміка розповсюдження золотистої картопляної нематоди в Сумському районі за 2010-2011 роки

Як видно з табл. 4.1 площі ураження глободерозом в Сумському районі в 2011 році в порівнянні з 2010 роком збільшились на 64,47 га. Це пов'язано насамперед з погодними умовами. Умови 2011 року були більш сприятливими для вегетації рослин, дощі випадали рівномірно, вологи було достатньо. Ці погодні умови вплинули не лише на ріст і розвиток різних сортів картоплі, але й на розвиток популяції золотистої цистоутворюючої нематоди. І навпаки, 2010 рік в цілому був посушливим та несприятливим для рослин картоплі, що спричинило припинення розвитку в середині липня.

Державна інспекція з карантину рослин по Сумській області запроваджує карантинний режим на заражених картопляною нематодою ділянках і проводить заходи боротьби з цим карантинним об’єктом.

.2 Зараженість золотистою картопляною нематодою посадок картоплі в Сумському районі

В 2011 році проводилися спостереження за розвитком золотистої картопляної нематоди в Сумському районі Сумської області протягом вегетаційного періоду. Нами було обстежено 2 населених пунктів на виявлення золотистої картопляної нематоди. При аналізі 40 зразків ґрунту в с. Стецківка цисти було виявлено в 35. Кількість цист варіювала від 2 до 300 шт. на 100 см³ ґрунту. В с. Косівщина цисти нематоди було виявлено в 12 зразках ґрунту із 30. Тут інвазійне навантаження низьке (від 1 до 10 цист на 100 см³ ґрунту).

Відповідно до інвазійного навантаження ґрунту цистами глободери виділяють ґрунти з високим ступенем зараження - більше 25 цист, середнім - до 25 цист та низьким - менше 5 цист на 100 см³ ґрунту. Одна циста з даного регіону містила в середньому 150 життєздатних яєць та личинок.

Високий фон зараженості ґрунту золотистою картопляною нематодою можна пояснити декількома факторами:

використання нематодостійких сортів.

- недотриманням сівозміни на приватних ділянках;

- незнання господарів про фітосанітарний стан своїх ділянок;

4.3 Вплив сортових особливостей на розвиток золотистої картопляної нематоди

При закладенні дослідів на присадибних ділянках с. Косівщина були використані такі сорти картоплі: Невська, Водограй, Дзвін.

Дослідження проводилися на середньому інвазійному фоні -17334-54054 личинок та яєць в 100 см³ ґрунту. На ділянці площею 50 м² висаджували 3 сорти картоплі в трьохкратній повторності. Посадку здійснювали вручну (під лопату) за прийнятою технологією, де відстань між кущами становить 70x35 см (площа живлення 2,5 м²).

Початкова (вихідна) та кінцева (післязбиральна) чисельність нематоди в 100 см³ ґрунту визначалася за кількістю цист за допомогою флотаційноворонкового методу. Для цього перед садінням картоплі відбирали по рівномірній сітці 50 первинних ґрунтових зразків об'ємом 5 см³, з'єднували в середній зразок (250 см³), який засипали в мішечок з міцної тканини і пересилали для аналізу в карантинну лабораторію. Зразки відбирали з глибини 5-10 см спеціальним буром.

В лабораторії середні ґрунтові зразки просушували до повітряно-сухого стану в термостаті при температурі до 40°С. Після цього пробу просіювали через сито з діаметром 2-4 мм та висипали на скло, перемішували та виділяли з неї пробу об'ємом 100 см³ для аналізу. Решту зразка зберігали для контролю і після аналізу ліквідували у встановленому порядку.

Ґрунтову пробу, що аналізують, висипали в літрову склянку і заливали на 3/4 водою. Вміст ретельно розмішували скляною паличкою з гумовим наконечником і відстоювали 1-2 хвилини. Верхній шар води з частками, які спливли, зливали на два сита з чарунками розміром 2 мм (верхні) і 0,1 мм (нижні), промивали під струменем води. Склянку з ґрунтовою пробою заливали знову водою, відстоювали 1-2 хвилини і зливали верхній шар води на сито, одночасно склянку обережно обертали так, щоб вода змила цисти, які пристали до стінок. Промитий осад з нижнього шару сита зливали на фільтрувальний папір. Потім під бінокуляром підраховували кількість цист в зразку. Результати фітогельмінтологічного аналізу показані в табл. 4.2

Таблиці 4.2. Вплив сортових особливостей картоплі на чисельність цист в ґрунті

З табл. 4.2 видно, що кількість цист ЗКН при вирощування сприятливого сорту Невська збільшилась на 38,6%. Тоді як нематодостійкі сорти зменшили інвазію на 12,2 - 16,0%. Найкращим сортам виявився сорт Дзвін (16,0%) трохи менше знижує інвазію сорт Водограй (12,2%).

Як свідчать отримані дані, нематодоочищувальна здатність сортів зумовлюється трьома провідними факторами: вихідною зараженістю ґрунту, погодними умовами періоду вегетації та біологічними властивостями сорту.

Рис. 4.1 Вплив сортових особливостей картоплі на чисельність цист в ґрунті

Слід зазначити, що розмноження картопляної нематоди на сприйнятливому сорті залежить від ступеню вихідної інвазії ґрунту - чим нижчий рівень інвазії, тим інтенсивніше її наростання в період вегетації. Також слід враховувати біологічні особливості сорту при його виборі для дослідження ефективності очищення ґрунту від золотистої картопляної нематоди.

Рослини картоплі, уражені золотистою цистоутворюючою нематодою, мають нечисленні кволі стебла, пожовтіле хлоротичне листя. При цьому уражені рослини утворюють дрібні бульби (15-45 г.), а їх кількість різко зменшується.

Для порівняння підраховували кількість і масу бульб з двох варіантів досліду на інвазійованому та не інвазійованому фоні. Для цього викопували кожен кущ по повторностях окремо, виділяли середню пробу з 50 рослин кожного сорту, які потім зважували. Бульби середньої проби пропускали через квадратні калібри решіт із розміром отворів 28 і 55 мм для сортів із видовженою формою бульб і сортували на дві фракції:

стандартні бульби, розміри яких відповідають вимогам ДСТУ 4013 [32];

бульби, розміри яких не відповідають вимогами ДСТУ 4013 [32]. Підраховували кількість бульб, що не відповідають вимогам ДСТУ 4013 [32] за розмірами, і цю кількість віднімали від загальної кількості в об'єднаній пробі. Результат виражали у відсотках до загальної кількості бульб в об'єднаній пробі (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. Вплив зараженості ґрунту золотистою картопляною нематодою на структуру врожаю

За даними таблиці можна зробити висновок, що на інвазійному фоні кращим сортом виявився Дзвін - 65,1% стандартних бульб, сорт Водограй 52% а контрольний сорт Невська дав 46,2% стандартних бульб. На незараженому фоні сорти картоплі Дзвін та Водограй дали таку кількість стандартних бульб: - 72,2% та 73,4% тоді як сорт Невська тільки 39,7%.

В табл. 4.4 представлено маса бульб середньої проби на різних фонах зараження ґрунту та їх відсоткове співвідношення.

Таблиця 4.4. Вплив зараженості ґрунту золотистою картопляною нематодою на середню масу бульб картоплі

За результатами табл. 4.4, що сорт Водограй і Дзвін дали значну прибавку маси бульб картоплі на незараженому ґрунті. Контрольний сорт Невська на незараженому фоні ґрунту збільшив масу бульб в декілька раз, що свідчить про здатність сприятливих сортів давати прибавку у вазі за відсутності інвазії.

При вивченні питання впливу нематодостійких сортів на врожайність картоплі за господарсько - цінними ознакам в Сумському районі Сумської області була поставлена задача охарактеризувати врожайність сортів в розрізі інвазійного навантаження на грунт.

В таблиці 4.5. показано, як впливає зараження ґрунту золотистою картопляною нематодою на урожайність картоплі.

Таблиця 4.5. Вплив зараженості ґрунту золотистою картопляною нематодою на урожайність картоплі

З табл. 4.5. можемо зробити висновок, що на інвазійному фоні урожайність сприйнятливого сорту Невська зменшується на 78%, тому недоцільно вирощувати цей сорт на ґрунті, зараженому золотистою картопляною нематодою. Нематодостійкий сорт Водограй дав прибавку урожайності 6,4 т/га, а сорт Дзвін лише 2,1 т/га. Це свідчить про доцільність вирощування сортів Дзвін і Водограй на заражених нематодою ґрунтах, тому що вони в незначній мірі залежить від вихідної інвазії ґрунту. Урожайність сприятливого сорту Невська на інвазійному фоні складає 7,9 т /га.

.4 Економічна ефективність вирощування нематодостійких сортів картоплі

Основним показником економічної ефективності виробництва картоплі є сума прибутку від реалізації продукції. Остання залежить від розміру виручки та витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією бульб картоплі. На прибуток підприємств значно впливає ціна реалізації, а також обсяг товарної продукції. У свою чергу ціни формуються під впливом попиту та пропозиції і в більшості випадків залежать від шляхів і каналів реалізації. Важливим фактором, що впливає на збільшення виручки від реалізації картоплі, є використання стійких до хвороб та шкідників сортів, а також зменшення витрат при вирощуванні, збиранні та зберіганні сировини.

Для об'єктивної оцінки небезпеки розповсюдження карантинних організмів аналізують можливу шкоду від їх розповсюдження та витрати на проведення карантинних заходів.

Економічна оцінка фітосанітарного контролю складається з оцінки втрат від шкідливого організму й вартості відповідних заходів по зниженню шкоди, яку наносить карантинний організм. Витрати на проведення фітосанітарного контролю впливають на експорт торгівлі через пред'явлені вимоги до товару.

Показники можливих втрат врожаю визначають шляхом безпосередньої або прямої оцінки. Цей метод застосовується для шкідливих організмів, які розповсюджені на території країни. При цьому проводять узагальнення результатів польових та виробничих дослідів, коли на полях спів ставляють уражені та неуражені карантинним організмом та визначають різницю у врожаї з 1 га на тих та інших. Потенційний врожай враховують по кількості та якості основної та побічної продукції.

Вихідним положенням для визначення потенційної шкоди від карантинних організмів є параметри прямих та непрямих втрат. До прямих втрат відносять шкоду, яку оцінюють по частині недозібраного врожаю в результаті живлення шкідливих організмів. До непрямих втрат відносять економічні збитки внаслідок карантинних обмежень в міжнародній торгівлі або знищення заражених партій, знезараження або повернення їх експортеру; витрати на обробку рослин пестицидами, на купівлю стійких сортів насіння та інші агротехнічні міри.

Отже, вартість збитків від карантинного організму складається з показників втрат врожаю, зниження його якості, додаткових витрат засобів на догляд та збирання врожаю в грошовому вираженні.

Таблиця 4.6. Економічне обґрунтування стійкості сортів картоплі проти золотистої картопляної нематоди

Економічне значення в потенційному ареалі збитків карантинного виду залежить: від валового збору врожаю с.-г. культур в середньому за рік на, площі, де відсутній карантинний організм, т, від потенційних збитків (прямі та непрямі втрати врожаю), %, від біржової ціни рослинної продукції врожаю, зібраного з полів, вільних від карантинного виду, грн./т.

Загальні економічні збитки, які спричиняє карантинний організм на даній с.-г. культурі не повинні перевищувати витрат на проведення карантинних заходів по недопущенню проникнення або затримці карантинного організму на територію України.

В табл. 4.6. наведені основні економічні показники вирощування нема-тодостійких сортів картоплі та їх рентабельність.

Аналізуючи табл. 4.6., можемо сказати, сорт Невський, сприятливий до золотистої картопляної нематоди, який вирощується на зараженому ґрунті дає значні збитки -2559,69 грн., тому недоцільно вирощувати цей сорт в даних умовах. Нематодостійкі сорти Водограй і Дзвін при однакових виробничих затратах дали різницю прибутку на 3600 грн. та значне відхилення рівня рентабельності, що обумовлене біологічними особливостями цих сортів. Нематодостійкий сорт Купава показав найменшу рентабельність - 113% в порівнянні з двома іншими нематодостійкими сортами при менших затратах на його вирощування.

Економічно ефективним є вирощування нематодостійкого сорту Ластівка на заражених золотистою картопляною нематодою ґрунтах. При виконанні всіх запланованих нами заходів по цьому сорту розрахунковий рівень рентабельності може скласти понад 190%.

Висновки і пропозиції

Слід відмітити і оздоровлюючу функцію нематодостійких сортів. Переваги їх полягають не тільки в збереженні урожаю картоплі на інвазійних фонах, але й в їх здатності очищувати грунт від цист золотистої картопляної нематоди.

За результатами досліджень можна зробити висновок, що золотиста картопляна нематода має значне розповсюдження на території Сумського району і завдає значної шкоди посадкам картоплі в приватному секторі:

. За даними Державної інспекції з карантну рослин, глободероз розповсюджений у 8 населених пунктах району, що свідчить про їх незадовільний фітосанітарний стан. Серед методів контролю чисельності золотистої картопляної нематоди чільне місце займають нематодостійкі сорти.

. В нашому досліді найкращим сортом картоплі виявився Дзвін, який на інвазійному фоні дає 65% стандартних бульб і зниження врожаю лише на 71,6 т /га, при цьому він в незначній мірі залежить від вихідної інвазії ґрунту. Сорт Водограй дає до 50% стандартних бульб, але на інвазійному грунті врожайність знижується на 20,0 т /га.

Таким чином, нами рекомендується вирощування нематодостійких сортів картоплі Водограй і Дзвін на заражених нематодою ґрунтах. Необхідно видавати окремим нематодозараженим населеним пунктам стійкі сорти картоплі для впровадження їх на присадибних ділянках.

Список використаної літератури

1.     Ананьева И.Н., Портянкин Д.Е. Изучение видовой и внутривидовой дифференциации цистообразующих картофельных нематод / И.Н. Ананьева, Д.Е. Портянкин // Защита и карантин растений. - 2005. - №6. - С. 28-29.

2.      Бедрій Я. І. Безпека життєдіяльності / Я. І. Бедрій. - Львів: Афіша, 1998. -312 с.

3.     Бей-Биенко Г.Я. Общая ентомология / Г.Я. Бей - Биенко - М.: Высшая школа, 1980.

4.     Бондаренко Н.В. Вредные нематоды клещи грызуны / Н.В. Бондаренко. - Ленинград: Колос, 1977. - 231 с.

5.      Бондаренко Н. В Общая и сельскохозяйственная ентомологія / Н.В. Бондаренко С.М. Поспелов, М.П. Персов. - Л.: Агропромиздат, 1991. - 432 с.

6.      Висотенко Т.М. Цистоутворюючі нематоди // Карантин і захист рослин Т.М. Висотенко. - 2004. - №8.-С. 18-20.

7.      Висотенко Т.М. Як уникнути глободерозу картоплі. // Дім, сад, город. Т.М. Висотенко - 2004.- №9. - с. 9.

8.      Вредные нематоды, клещи, грызуны. / Под ред. Н.В. Бондаренко. - Л.: Колос, 1977. - 263 с.

9.      Гандзюк М.П. Основи охорони праці / М.П. Гандзюк, Є.П. Желибо, М.О. Халімовський. - К.: «Каравела», 2004. - 307 с

.        Геврик Є.О. Охорона праці [навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Є.О. Геврик. - К.: Ельга, Нікіта - Центр, 2003 - 280 с

.        Городній М.М. Агроекологія / М.М. Городній, М.К. Шикула - К.: Вища школа, 1993. - 184 с.

.        Гряник Г.М. Охорона праці / Г.М. Гряник, С.Д. Лехман, Д.А. Бутко та ін. - К.: Урожай, 1994. - 272 с.

.        Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища / В.С. Джигерей. - К.: Знання, 2000 - 203 с.

14.    Ермакова Л.В. Диагностика карантинних видов нематод. / Л.В. Ермакова. // Защита и карантин растений. - 2004 - №6. - С. 38-39.

15.   Зінченко О.І., Рослинництво / В.Н. Салатенко, М.А.Білоножко, О. І.Зінченко, Підручник, За ред. Зінченка О. І.. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.:іл.

16.   Злобін Ю.А. Основи екології / Ю.А. Злобін. - К.: Лібра, 1988. - 248 с. Инструкция по выявлению золотистой и бледной картофельных нематод и мерам борьбы с ними. - М.: Агропромиздат, 1988. - 45 с.

17.    Канарев Ф.М. Охрана труда / Ф.М. Канарев. - М.: Агропромиздат, 1988. - 230 с.

18.    Карантин растений. / Под ред. А.С. Васютина. - М. 2002. - 256 с.

19.    Карантинні об’єкти рослин. / За ред. Ф.М. Марютіна. - Харків. - 2002. - 359 с.

.        Клечковський Ю.Г. Цистоутворюючі картопляні нематоди / Ю.Г. Клечковський // Карантин і захист рослин - 2009. - №9. - С. 23 - 24

.        Клечковський Ю.Г. Золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis Woll.) - карантинний паразит, який уражує картоплю / Ю.Г. Клечковський // Пропозиція. - 2008. №7. - С. - 12

.        Колесова Е.А. Влияние погоды на развитие глободероза. / Е.А. Колесова // Защита и карантин растений. - 2004 - №8. - С. 39.

.        Корягін В.О. Правила охорони праці у сільському виробництві / В.О. Корягін. - К.: Форт, 2001. - 384 с

24.    Кузнецов Б.А. Курс зоологи / Б.А. Кузнецов, А.З. Чернов, Л.Н. Катонова. - М.: Агропромиздат, 1989. - 399 с.

25.    Куценко О.М. Ароекологія / О.М. Куценко, В.М. Писаренко. - К.: Урожай, 1995. - 253 с.

26.    Лукин Е.И. Зоология / Е.И. Лукин. - М.: Агропромиздат, 1989. - 384 с.

27.    Мельник П.О. Увага: карантинні об'єкти / П.О. Мельник. // Захист і карантин рослин - 2005. - №8. - С. 13-14.

28.    Мовчан О.М. Карантинні шкідливі організми / О.М. Мовчан Д. І. Устінов - К.: Світ, 2000. - 197 с.

.        Назарова Н.В. Вредоносность золотистой картофельной нематоды / Н.В. Назаров // Защита и карантин растений. - 2003. - №12 - С. 34.

30.    Острик І. М. Карантинні об'єкти. / І. М. Острик // Карантин і захист рослин. - 2005. - №2. - С. 15-18.

31.    Пахольчук В.Д. Золотиста картопляна нематода / В.Д. Пахольчук // Карантин і захист рослин. - 2004. - №7. - С. 14.

32.   Поспелов С.М. Основи карантина сельскохозяйственных растений / С.М. Поспелов, З.И. Шестиперова, И.К. Долженко. - М.:Агропромиздат, 1985. - 183 с.

33.   Процеси виробництва у сільському господарстві. Загальні вимоги безпеки праці: ГОСТ 46.0.141-83 - ГОСТ 46.0.141-83. [Чинний від 1996.01.09].

34.   Рослинництво з основами кормо виробництва: [навч. посібник] / О.М. Царенко, В. І. Троценко, О.Г. Жатов, Г.О. Жатова. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 384 с

35.   Седова В.И. Картофельная нематода /В.И. Седова // Защита и карантин растений. - 2001. - №3-С. 37-38.

36.    Сігарьова Д.Д. Нематодостійкі сорти картоплі / Д.Д. Сігарьов // Карантин і захист рослин. - 2004. - №11. - С. 34-36.

.        Сортові та посівні якості картоплі насінної. Технічні умови: ДСТУ 4013-2001. - [Чинний 2002-01-01] К.: Держстандарт України, 2002. - 46 с. - (Національні стандарти України).

38.    Супіханов Б.М. Карантинні шкідники та хвороби рослин / Б.М. Супіханов, В. І. Левченко, В.М. Івченко - Суми: Козацький вал, 2004. - 184 с.

.        Фітофармакологія: Підручник / М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін, В.П. Туренко та ін.; За ред. Професорів М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна. ─ К.: Вища освіта, 2004. ─ 432 с.: іл

.        Царенко О.М. Основи екології та економіка природокористування / О.М. Царенко, О. О, Нєсветов, М.О. Кадацький. - С.: Університетська книга, 2004. - 400 с.

41.    Шестеперов А.А. Карантинные фитогельминтозы / А.А. Шестеперов., Ю.Ф. Савотиков - М.: Колос, 1995-463 с.

42.    Golden Nematode - adult females and cysts / Canadian Food Inspection Agency [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.agf.gov.bc.ca/cropprot/goldennema.htm

.        Yellow potato cyst nematode / Ulrich Zunke [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.animalpicturesarchive.com/view.php? tid=2&did=18084

44.    А.Ф. Косівщинська. Сайт Союз - Інформ. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://kosivschinska.bg.ua