Заходи боротьби з шкідливими організмами в посівах картоплі

Заходи боротьби з шкідливими організмами в посівах картоплі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Обґрунтування системи заходів захисту культури від шкідливих організмів

Розділ 2. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів

Розділ 3. Календарний план проведення заходів захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Розділ 4. Розрахунки потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів хімічного захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів

Розділ 6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами

Висновки

Бібліографічний список

ВСТУП

Картопля ─ одна з найважливіших сільськогосподарських культур різноманітного використання. Картопля займає важливе місце в сільськогосподарському виробництві України. Будучи цінною продовольчою культурою, або другим хлібом, як її називають у народі, картопля водночас є висококалорійним кормом для худоби і однією з найголовніших технічних культур.

Вважають, що за універсальністю використання у різних галузях народного господарства з картоплею не може зрівнятися жодна сільськогосподарська культура.

Серед інших польових культур картопля займає одне з перших місць за кількістю поживних речовин, яку можна одержати з одиниці площ. У бульбах картоплі міститься близько 26% сухих речовин, із яких 80-85% ─ це крохмаль і майже 3% ─ білкові речовини. Її вуглеводи є важливим джерелом енергії для людського організму, а білок за якістю рівнозначний білку молока яєць та яловичини, переважає білок хлібних злаків , сої і бобів.

Картопля є цінною кормовою культурою для всіх видів сільськогосподарських тварин. Її бульби згодовують великій рогатій худобі, використовують при відгодівлі свиней. Вона є цінним кормом і для птиці.

Велике значення мають бульби картоплі як сировина для виробництва крохмалю, клею, цукру, спирту, декстрину, тощо. На заводах і фабриках із продуктів переробки картоплі виготовляють лаки, штучний шовк , парфуми ліки та інші вироби. Картопляний крохмаль, який виробляється в основному для продовольчих цілей, використовується також в різних галузях промисловості: текстильній, консервній, м'ясо-молочній, хімічній та інших.

Крім важливої ролі, яку картопля відіграє як продовольча , кормова і технічна культура, вона має велике агротехнічне значення ─ є хорошим попередником для зернових та інших культур. Після ранньої картоплі можна виростити непоганий урожай моркви, столових буряків тощо.

В Україні картоплю вирощують в усіх грунтово - кліматичних зонах, однак найбільші площі вона займає в зоні Полісся.

Основним виробником картоплі у світі є Європа, частка якої становить понад 50% обсягів її виробництва. Найбільшими виробниками картоплі у світі є також Росія, Китай, Польща, Україна, США, Німеччина і Білорусь.

Картопля належить до родини пасльонових (Solanaceae) роду Solanum. Батьківщина картоплі ─ Південна Америка, де росте більшість її видів. Родина картоплі характеризується низкою морфологічних особливостей.

Доросла нормально розвинена рослина картоплі являє собою кущ, що складається, як правило, з 4-8 стебел, розміщених паралельно або під прямим кутом. За формою розрізняють сорти з прямостоячим і розлогим кущем, за ступенем облистяності -слабо-, середньо- і сильнооблистяні .

Стебла утворюються з паростків бульби. За формою вони бувають три- або чотиригранні; здебільшого зелені. Листок є головним органом фотосинтезу , який формує органічну масу рослини. Він складається із пластинок, черешка і стержня. Квітка в рослини картоплі п'ятипелюсткова. Плід у картоплі є двогніздовою багатонасінною ягодою округлої або овальної форми . Тип кореневої системи залежить від способу розмноження картоплі. При садінні бульбами рослини утворює мичкувату кореневу систему , а при садінні насінням ─ стрижневу. Коренева система картоплі порівняно з іншими культурами розвинена слабо.

РОЗДІЛ 1. Обґрунтування системи заходів захисту культури від шкідливих організмів

Нині поряд з хімічним застосуванням також агротехнічний, біологічний, генетичний та інші методи боротьби з сільськогосподарськими шкідниками.

Кожний з них має свої недоліки. Жоден не може поки що бути альтернативою хімічного методу. Проте поєднанням їх у рамках інтегрованого захисту рослин досягають деякого зменшення обсягу застосування хімічних засобів і зменшення навантажень на навколишнє природне середовище.

Класифікація методів захисту рослин від шкідників і необхідність інтеграції (поєднання) окремих методів у єдиній системі впливу на середовище.

Провідна роль у сучасних системах захисту належить імунологічному (селекційно - генетичному) методу. Створення та впровадження у виробництво сортів і гібридів, несприйнятливих до розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень, має виняткове значення у захисті посівів і насаджень сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб та для обмеження застосування спеціальних захисних засобів, особливо хімічних. Необхідно проводити добір і використання тих сортів, які виявляють стійкість проти найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів у конкретних агро кліматичних зонах. Але потрібно змінювати сорти це пов'язано з тим, що їх стійкість часом зменшується, а згодом втрачається зовсім. Вирощування сортів з підвищеною стійкістю до хвороб і шкідників зводить до мінімуму проведення захисних заходів, значно знижує втрати на їх проведення, підвищує ефективність виробництва, істотно зменшує забруднення навколишнього середовища.

Агротехнічні заходи в системах захисту рослин спрямовані не лише на створення сприятливих для росту і розвитку рослин умов та підвищення їх продуктивності, а також на обмеження розмноження шкідливих організмів і тому їх рекомендовано проводити незалежно від наявності тих чи інших шкідливих об'єктів.

Таким чином, агротехнічний метод ─ це використання агроценозів, спрямоване на підвищення продуктивності рослин як фактора , що змінює умови життя шкідливих організмів.

Своєчасне та якісне проведення агротехнічних заходів дає змогу істотно знизити як запас інфекції збудників хвороб у ґрунті так і чисельність зимуючих видів шкідників. За допомогою агротехнічних заходів змінюються екологічні умови у ґрунті підвищується або знижується стійкість рослин до збудників хвороб і шкідників. Крім того, змінюється патогенні властивості мікроорганізмів, рівень життєдіяльності комах.

Сівозміна є головним профілактичним заходом, який дає змогу значною мірою обмежити шкодочинність або й повністю нейтралізувати небезпеку для врожаю потенційних, спеціалізованих шкідників хвороб і бур'янів.

Певне значення у підвищенні стійкості сільськогосподарських культур проти хвороб має внесення мінеральних добрив збалансованих за фосфором і калієм. Застосування підвищених доз азоту сприяє регенерації пошкодженої вегетативної маси рослин і зменшенню втрат урожаю від багатьох видів шкідників. Водночас на збалансовані за фосфором і калієм дози азоту можуть значно знизити стійкість культур проти хвороб.

Фізико- механічний метод ґрунтується на використанні фізичних явищ для захисту рослин від шкідливих організмів. Для цього використовуються різні джерела енергії(світлові, теплові, радіоактивне випромінювання тощо).

Найбільше поширення в захисті рослин має термічне знезараження, що використовують для знищення збудників хвороб шкідників, які знаходяться на поверхні і всередині насіння та садивного матеріалу рослин, а також знищення шкідливих організмів у парниках і теплицях.

Термін «біологічний метод боротьби» вперше був запропонований Л. Говардом в 1916 році. Суть біологічного методу полягає у використанні для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів антагоністів, гербіфагів ), продуктів їх життєдіяльності ( анти- біотиків, гормонів, феромонів та їх аналогів.Однак діяльності природних популяцій хижаків і паразитичних видів часто буває недостатньо для того щоб зменшити чисельність шкідників до економічно не відчутного рівня.

У деяких випадках успішного пригнічення розмноження шкідливих видів можна досягти спеціальними заходами при збагаченні видового складу фауни паразитів і хижаків і штучного збільшення чисельності їх популяцій.

Біологічний метод включає три основні групи заходів:

)збереження та збагачення природних популяцій ентомофагів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів в агроценозах;

)випуск на поля ентомофагів, розведених в лабораторних умовах;

)використання патогенних організмів та продуктів їх життєдіяльності.

Біологічний метод має низку переваг: він екологічно чистий; затрати

тут значно менші, ніж за хімічного методу; біологічні засоби можна використовувати без обмеження кратності застосування, тоді як кількість обробок рослин хімічними препаратами суворо регламентовано; безпечність для людей, теплокровних тварин та навколишнього природного середовища.

До того ж, у разі застосування хімічних препаратів у шкідливих об'єктів з'являються стійкі форми проти них. Водночас з перевагами біологічний метод має і недоліки: дія біологічного методу значно повільніша, ніж хімічного; біологічна ефективність рідко коли досягає ефективності хімічного методу; не факт, що біологічні ентомофаги не пошкоджуватимуть сільськогосподарські культури; розселення природних ентомофагів на великих площах ─ досить трудомісткий процес.

Хімічний метод захисту рослин полягає у застосуванні пестицидів хімічного синтезу (хімічних засобів захисту рослин) які здатні викликати загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток.

Сучасний асортимент пестицидів включає велику кількість препаративних форм, більшість з яких належить до різних груп органічних сполук. Різні групи хімічних речовин і навіть окремі препарати характеризуються певною специфікою фізіологічного механізму дії, при цьому деяким речовинам притаманна вибіркова токсичність щодо різних груп або окремих видів шкідливих організмів. За походженням діючого інгредієнта пестициди бувають неорганічні, органічні та біологічні. Неорганічні і органічні сполуки становлять найбільш численну групу. Залежно від хімічного складу діючих речовин органічні пестициди поділяють на хімічні групи. Біологічні пестициди мають рослинне, грибне, вірусне бактеріальне походження.

Використання пестицидів визначається їх високою біологічною, економічною, господарською ефективністю, універсалізмом доступністю використання. Універсалізм полягає в тому, що пестициди можна застосовувати на різних видах рослин, проти різних шкідливих організмів і різними засобами. За цими та іншими позитивними показниками хімічний метод належить до числа найбільш поширених.

Недоліки хімічного методу:

)висока стійкість пестицид них речовин до впливу на них факторів природного середовища сприяє забрудненню останнього. Існують такі способи застосування пестицидів вибір яких зумовлюється формою препарату, видом шкідливого організму і рослини, а також необхідністю безпеки для людини та довкілля.

Обприскування ─ нанесення на оброблювану поверхню пестицидів у краплиннорідкому стані. Протруювання насіння ─ нанесення пестицидів на насіннєвий та садивний матеріал. Обпилювання ─ нанесення пестициду в пилеподібному стані на поверхню. Фумігація ─ уведення пестициду в паро- чи газоподібному станів середовище перебування шкідливого організму.

Широке впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур значною мірою спричиняє зростання пестицидного навантаження на поля, веде до порушення рівноваги в агробіоценозах, до можливого підвищення резистентності шкідливих організмів, збільшення небезпеки забруднення навколишнього природного середовища та урожаю.[4]

Картоплю в полі і сховищах уражають багато шкідливих організмів. В Україні зареєстровано близько 80 видів шкідників картоплі.

Найбільші втрати врожаю картоплі спричиняються комахами. Серед них: поліфаги, які живляться рослинами, що належать до різних родин (капустянка, ковалики, травневі хрущі, луговий метелик, та інші), оліфами, які живляться рослинами лише родини ─ пасльонових (колорадський жук).

Більшість шкідників картоплі одночасно є й переносниками збудників хвороб картоплі.

Більш детальна інформація про основних шкідників картоплі надана в таблиці 1.1

Хвороби картоплі поділяються на інфекційні та неінфекційні. Інфекційні хвороби спричиняються паразитними грибами, бактеріями, вірусами, віроїдами, мікоплазмами, нематодами. Причинами не паразитних хвороб є розлад нормального обміну речовин та вологи в ґрунті, високі або низькі температури повітря і ґрунту, забруднення довкілля, механічні пошкодження та інше. Найбільш розповсюдженими є постійно шкодочинні грибні хвороби.[2]

Більш детальна інформація про хвороби картоплі надається в таблиці 1.2

Таблиця 1.1

Відомості про основні шкідники картоплі

Таблиця 1.2

Відомості про основні хвороби картоплі

Бур'яни ― це рослини, що не культивуються на даному полі, але проростають разом з культурними і конкурують з ними за світло, вологу та поживні речовини, знижують продуктивність культурних рослин та погіршують якість продукції і можуть призводити до їх загибелі. Крім того, вони сприяють поширенню шкідників і хвороб, ускладнюють технологію виро- щування культур, збирання та переробку врожаю.

На боротьбу з ними витрачається найбільше енергоносіїв від загальної кількості застосовуваних у землеробстві і все ж таки на бур'яни припадає більше третини втрат врожаю від шкідливих організмів.

Видова різноманітність бур'янів у агрофітоценозах, як правило не дуже велика.

Загалом в Україні близько 300 найбільш шкідливих і поширених видів бур'янів.[4

Характеристика основних бур'янів картоплі

Рис 1.Колорадський жук

Таблиця 1.4

Фенологічний календар розвитку колорадського жука

Таблиця 1.5

Фенологічний календар розвитку жука-ковалика

Умовні позначки:

- - личинка; о - лялечка; + - імаго; ● - яйце

Ковалик чорний                        Ковалик посівний

Рис.2 Жуки - ковалики

Фенологічний цикл розвитку фітофтороза картоплі

Фітофтороз є однією з найбільш поширених і небезпечних хвороб картоплі. Зрілі конідії відпадають від конідієносців і розносяться повітряними потоками. Гриб поширюється під час вегетації рослин за допомогою конідій. Проростають вони виключно в краплинах води або роси. Розвиток конідій залежить від зовнішніх факторів, зокрема від температури і вологості повітря. Конідії залежно від температури проростають у зооспори або зародкові трубки. Вони проростають при температурі від 4 до 30˚С. Утворення зооспор відбувається при нижчих температурах, ніж росткових гіфів.

Конідія яка потрапила на листок, може прорости в міцеліальний паросток, який проникає всередину листка через продихи або епідерміс.

При наявності краплинної вологи на листку і температурі 10-15˚С конідії перетворюються в зооспорангії. Процес зараження бульб не відрізняється від зараження листя. Бульби можуть уражуватися або від конідій -зооспорангіїв, які при рясних дощах змивалися з листя і потрапляли в грунт.

Фенологічний цикл розвитку макроспоріоза картоплі

Розмножується конідіями, які легко переносяться вітроміз краплинами дощу. Протягом літа утворюється кілька поколінь конідій, що сприяє швидкому захворювання. Хвороба проявляється на початку вегетації і розвивається упродовж усього літа, особливо в жарку погоду.

Макроспоріоз починає розвиватися через кілька днів після появи сходів і поширюється вогнищами. Його називають ще ранньою сухою плямистістю, оскільки на листках з'являються округлі концентричні сухі коричневі плями різного кольору. Велика кількість плям призводить до пожовтіння та відмирання листків.[2]

РОЗДІЛ 2. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів

Фізико-хімічні та токсикологічні параметри та біологічні й екологічні характеристики пестицидів, призначених для боротьби зі шкідливими організмами картоплі.

Сучасний асортимент пестицидів включає велику кількість препаративних форм, більшість з яких належать до різних груп органічних сполук. Різні групи хімічних речовин і навіть окремі препарати характеризуються певною специфікою фізіологічного механізму дії, при цьому деяким речовинам притаманна вибіркова токсичність щодо різних або окремих видів організмів.

За походженням діючого інгредієнта пестициди бувають неорганічні та біологічні.

Неорганічні й органічні сполуки становлять найбільш чисельну групу. Залежно від хімічного складу діючих речовин органічні пестициди поділяються на хімічні групи.

З метою захисту сільськогосподарських культур від шкідників викорис- товують органічні синтетичні пестициди, що належать до різних класів хімічних сполук.

Для організації хімічного захисту посівів картоплі від шкідливих організмів, я вибрала в “Переліку...” по 5 препаратів, які застосовуються для боротьби із шкідниками, хворобами й бур’янами на посівах картоплі. Більш детальна інформація надана в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Фізико-хімічні і токсикологічні характеристики пестицидів, призначених для захисту від шкідливих організмів картоплі

Порівняльна характеристика пестицидів

У своїй курсовій роботі вибрані такі препарати для захисту картоплі, які відносяться до різних груп за хімічним складом, щоб у перспективі планування хімічних обробок попередити появу резистентних рас у шкідливих організмів, тобто у шкідників, патогенних грибів та бур’янів.

Фізико - хімічні характеристики окремих пестицидів наведені у табл.2.2.

Таблиця 2.2

Фізико - хімічні характеристики пестицидів, рекомендованих для застосування на картоплі

Таблиця 2.3

Фізико-хімічні характеристики пестицидів, рекомендованих для застосування на картоплі

РОЗДІЛ 3. Календарний план проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів

Залежно від властивостей препаратів, ґрунтово-кліматичних умов, способів вирощування картоплі необхідно вносити ті пестициди, які в даних умовах і в дані строки найефективніші і економічно вигідніші.

В початкових фазах росту посіви картоплі при відсутності належних заходів боротьби сильно пошкоджуються хворобами, такими як фітофтороз; шкідниками - колорадський жук та пригнічується бур’янами - щириця звичайна, тому важливе значення має передпосівне протруювання насіння і внесення досходових гербіцидів з тривалою захисною дією. [ 2 ]

Важливе значення має боротьба із шкідниками, хворобами та бур’янами і в період вегетації картоплі.

Строки обробки залежать від фази розвитку шкідливого організму, при якій він найбільше чутливий до дії пестицидів. Ця інформація подана у табл.3.1.

шкідливий пестицид картопля захист

Таблиця 3.1

Календарний план проведення заходів захисту культури від шкідників, хвороб і бур'янів

Як видно з таблиці 3.1 всі хімічні обробки на посівах картоплі проводяться за допомогою обприскування . Це пояснюється насамперед тим, що на початкових етапах вегетації картопля більш чутлива до дії шкідливих організмів.

РОЗДІЛ 4. Розрахунки потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів

Залежно від призначення всі машини поділяють на такі групи: обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, машини для обробки насіння, приготування і розкидання отруйних принад, внесення гранульованих пестицидів у грунт, розселення ентомофагів, приготування робочих рідин.

Комплекси машин для обприскування сільськогосподарських культур є основними засобами механізації захисту рослин від шкідників і хвороб.

Технологічний процес обприскування однаковий для всіх хімічних засобів захисту рослин ( інсектициди, гербіциди, фунгіциди) незалежно від природно-кліматичної зони. Різниця може бути тільки у застосуванні різних засобів обприскування і режимів роботи машин залежно від конкретних умов.[8]. Більш детальна інформація розписана в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Потреба в техніці

. Розрахунок необхідної кількості пестициду за нормою витрати препарату

Норма витрати - це кількість пестициду чи робочої рідини, яка витрачається на одиницю площі (га, м2, т) або на окремий об’єкт ( дерево, кущ). Норма витрати препарату вказується в рекомендаціях щодо застосування або в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норма витрати робочої рідини залежить від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличною величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосування конкретного пестициду

Якщо відома норма витрати пестициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою :

п = Нвп * S,

Необхідну кількість робочої рідини розраховують за формулою :

= Нврр * S,

. Розрахунок необхідної кількості пестициду за концентрацією робочої рідини за препаратом

Концентрація - це відсотковий вміст пестициду в робочій рідині (суспензії, емульсії, розчини).

Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:

п = (Нврр * Крр / 100) * S,

. Розрахунок необхідної кількості пестициду за концентрацією робочої рідини за діючою речовиною

Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:п = (Нврр * Крр за д.р. / Кп ) * S,

. Розрахунок необхідної кількості пестициду за нормою витрати діючої речовини

Якщо норма витрати пестициду вказується за діючою речовиною, то необхідно зробити перерахунок за норму витрати за формулою:

Нвп = ( Нв за д.р. / Кп ) * 100,

. Визначення концентрації робочої рідини

Якщо відомі норми витрати пестициду і норма витрати робочої рідини, то завжди можна визначити концентрацію робочої рідини за формулою:

Крр = ( Нвп / Нврр ) * 100,

Арріво

.Qп = 0,1 кг/га * 220 га = 22 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Крр = ( 0,1кг/га / 400л/га ) * 100 = 0,025%;

Крр за д.р. = ( 0,1 кг/га * 25% ) /400 л/га = 0,00625%.

.Qп = ( 400 л/га * 0,25% / 100 ) * 220 га = 22кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Qп = ( 400 л/га * 0,00625% / 25% ) * 220 га = 22кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

5.    Нвп = (0,25кг/га / 25% ) * 100 = 1 кг/га

Qп = 0,1 кг/га * 220 га = 22 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

Регент

.Qп = 5 кг/га * 220 га = 1100 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Крр = ( 5кг/га / 400л/га ) * 100 = 1,25%;

Крр за д.р. = ( 5 кг/га * 20% ) /400 л/га = 0,25%.

.Qп = ( 400 л/га * 1,25% / 100 ) * 220 га = 1100кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Qп = ( 400 л/га * 0,25% / 20% ) * 220 га = 1100кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Нвп = (1кг/га / 20% ) * 100 = 5 кг/гап = 1 кг/га * 220 га = 1100 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

Дітан М-45

.Qп = 1,6 кг/га * 220 га = 352 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Крр = ( 1,6кг/га / 400л/га ) * 100 = 0,4%;

Крр за д.р. = ( 1,6 кг/га * 80% ) /400 л/га = 0,32%.

.Qп = ( 400 л/га * 0,4% / 100 ) * 220 га = 352кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Qп = ( 400 л/га * 0,32% / 80% ) * 220 га = 352 кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Нвп = (12,8 кг/га / 80% ) * 100 = 16 кг/гап = 1,6 кг/га * 220 га = 352 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

Раундап

.Qп = 2 кг/га * 220 га = 440 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Крр = ( 2кг/га / 400л/га ) * 100 = 0,5%;

Крр за д.р. = ( 2 кг/га * 48% ) /400 л/га = 0,24%.

.Qп = ( 400 л/га * 0,5% / 100 ) * 220 га = 440кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Qп = ( 400 л/га * 0,24% / 48% ) * 220 га = 440 кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Нвп = (9,64 кг/га / 48% ) * 100 = 20 кг/гап = 2 кг/га * 220 га = 440 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

Зенкор

.Qп =1,5 кг/га * 220 га = 330 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Крр = ( 1,5 кг/га / 400л/га ) * 100 = 0,375%;

Крр за д.р. = ( 1,5 кг/га * 70% ) /400 л/га = 0,2625%.

.Qп = ( 400 л/га * 0,375% / 100 ) * 220 га = 330кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Qп = ( 400 л/га * 0,2625% / 70% ) * 220 га = 330 кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Нвп = (10,5кг/га / 70% ) * 100 = 15 кг/гап = 1,5 кг/га * 220 га = 330 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

Полікар-бацин

.Qп =2,4 кг/га * 220 га = 528 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Крр = ( 2,4 кг/га / 400л/га ) * 100 = 0,6 %;

Крр за д.р. = (2,4кг/га * 80% ) /400 л/га = 0,48 %.

.Qп = ( 400 л/га * 0,6 % / 100 ) * 220 га = 528кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Qп = ( 400 л/га * 0,48 % / 80% ) * 220 га = 528 кгрр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

. Нвп = (19,2 кг/га / 80% ) * 100 = 24 кг/гап = 2,4 кг/га * 220 га = 528 кг;рр = 400 л/га * 220 га = 88000 л.

За допомогою даних формул я, у своїй курсовій роботі, навчилася розраховувати необхідну кількість пестициду для приготування робочої суміші та необхідну кількість робочої рідини на задану площу 220 га, визначила концентрацію робочого розчину пестицидів.

Потребу в пестицидах згідно з рекомендованими нормами їх витрати на одиницю площі визначають відповідно до запланованого обсягу хімічних обробок ( таблиця 4.2)

Таблиця 4.2

Потреба в пестицидах

РОЗДІЛ 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів

Великої шкоди завдають довкіллю викиди в атмосферу різних хімічних сполук промисловими підприємствами, транспортними засобами, інтенсивне застосування агрохімікатів. Випадаючи з опадами, вони забруднюють навколишнє середовище - ґрунт, водойми, підґрунтові води, природні угіддя, моря, повітря.

Таким чином, усі хімічні сполуки негативно впливають на всі екологічні категорії біосфери. Замість природних створюються так звані техногенні екосистеми, змінюються ландшафти, зазнає впливу і нежива природа. З огляду на це негативний вплив хімічних сполук на навколишнє середовище треба послаблювати, що значною мірою залежить від загальних природоохоронних заходів для діяльності людини, спрямованої на поліпшення трофічних зв’язків у біологічному середовищі.

Навколишнє середовище - це сукупність фізичних, хімічних, біологічних, а також соціальних факторів, здатних впливати безпосередньо або через певний час на біоту і здоров’я людини.

Локальна дія. Безпосередня дія на шкідливі організми або опосередковано на інші організми, воду, ґрунт. Ефективність локальної дії пестицидів визначається дозою, формою, способом застосування, вибірковістю дії і швидкістю розкладання у навколишньому середовищі.

Післядія близька (ландшафтно-регіональна). За тривалістю та характером впливу пестициду на довкілля вона залежить від рельєфу, ґрунтових і погодно - кліматичних умов.

Післядія віддалена ( регіонально - басейнова). Характерна для стійких пестицидів, здатних у вигляді розчинів, суспензій або в сорбованому стані з ґрунтовими колоїдами мігрувати у басейни річок, їх заплавами і терасами.

Післядія дуже віддалена (глобальна) - вплив на планету в цілому (океани, суша, атмосфера). Це пов’язано з перенесенням стійких пестицидних речовин повітряними течіями, водою, циклонами, штормами, масовими міграціями птахів, тварин і людей, рухом транспортних засобів, перевезенням вантажів, сировини, продуктів харчування тощо.

Результатом впливу пестицидів може бути :

-       формування резистентності у шкідливих організмів;

-        вплив на рослини і тварини;

         накопичення і передавання ланцюгами живлення.

Стан навколишнього середовища оцінюється за критеріями хімічного моніторингу з використанням стандартних високочутливих методів аналізу залишків пестицидів.

Причини і джерела забруднення навколишнього природного середовища пестицидами

У навколишньому середовищі пестициди поширюються через повітря, воду, рослини, тварин, а також людьми, які з ними працюють. Охорона природи і раціональне використання її ресурсів - одна із важливих проблем сучасності, від правильного вирішення якої значною мірою залежить успішний розвиток економіки, безпека життєдіяльності і збереження навколишнього середовища в екологічно чистому стані.

При сучасному рівні хімізації сільськогосподарського виробництва в умовах значного збільшення кількості і розширення асортименту пестицидів охорона навколишнього середовища від забруднення має надзвичайно важливе значення і потребує встановлення суворих регламентів і чітко організованої системи контролю за їх дотримання. Причини забруднення навколишнього середовища пестицидами полягають у порушенні регламентів їх застосування, використанні персистентних препаратів та інших технологічних факторів.

Забруднення пестицидами атмосферного повітря

Рух і переміщення частини пестициду з місця використання повітряними потоками називається знесенням. Основним джерелом надходження пестицидів у повітряне середовище є обробка сільськогосподарських культур, лісових насаджень і наступне випаровування з поверхні об’єктів. Розсіювання пестицидів, інтенсивність забруднення ними атмосферного повітря визначається особливостями і способом застосування препарату, його леткістю, кількістю обробок, метеорологічними факторами (температурою, швидкістю вітру тощо). Вивітрювання пестицидів з поверхні ґрунту проходить значно швидше, ніж при внесенні препаратів у ґрунт, де вони утримуються ґрунтовими колоїдами. Одна й та сама речовина з поверхні ґрунту вивітрюється з різною швидкістю залежно від температури і вологості, концентрації і швидкості вітру. Легкі частинки пилоподібних препаратів або змочуваних порошків легко переносяться повітрям. Гранули і брикети важчі, тому мають тенденцію швидше осідати. Розпилювальний наконечник високого тиску та малий наконечник утворюють дуже маленькі краплини, які легко зносяться. Можливість знесення частини краплин пестициду залежить від способу його застосування. При нижчій висоті розсіювання робоча суміш меншою мірою потрапляє в повітряні потоки та менше зноситься і навпаки.

Забруднення атмосферного повітря пестицидами характеризується таким показником, як гранично допустима концентрація (ГДК). Відповідно до санітарних норм максимально допустимі рівні вмісту пестициду в повітрі робочої зони становлять 0,001 - 0,05 мг/м3.

Забруднення та поведінка пестицидів у водоймах

Пестициди можуть потрапляти у водойми безпосередньо із ґрунту або атмосфери. У відкриті водойми вони потрапляють зі стічними й талими водами, при авіаційних і наземних обробках сільгоспугідь і лісових насаджень, а також при безпосередньому знищенні бур’янів, водоростей, молюсків тощо.

Із атмосфери у воду пестициди потрапляють з опадами ,при вивітрюванні та вимиванні з поверхні в вищі шари ґрунту. Рух пестицидів до води відбувається внаслідок стікання з оброблюваної поверхні або внаслідок вилуговування у нижні шари з поверхні ґрунту. Стікання і вилуговування трапляються, коли на поверхню потрапляє надлишок рідкого пестициду або на поверхню, яка містить залишки пестициду, потрапляє забагато дощової чи іригаційної води.

Пестициди, які потрапили до водойм, можуть руйнуватися, або, якщо вони стабільні, мігрувати і накопичуватися у гідробіонтах і мулі, що визначає їх небезпеку для водного середовища.

Вплив пестицидів на риб і водних безхребетних

Основною причиною загибелі водної фауни є потрапляння у водойми і річки промислових та побутових стоків, які містять органічні відходи та мінеральні азотні компоненти. Однак і пестициди завдають значної шкоди рибальству при потраплянні у воду в результаті знесення вітром при обприскуванні посівів та з водою, що стікає з оброблених полів. Водойми безпосередньо обробляються пестицидами для знищення комарів, інших шкідників, бур’янів та водоростей у каналах і рисових чеках. Токсичність різних пестицидів для планктону, різних видів риб залежить від багатьох факторів. За ступенем небезпеки їх можна умовно розмістити у такій послідовності : інсектициди - гербіциди - фунгіциди.

Небезпеку для водної фауни становлять обприскування інсектицидами малих річок, водойм місцевого значення та прибережних зон великих водоймищ.

Небезпечність пестицидів для великих глибоководних водосховищ значно менша завдяки тому, що токсикант розчиняється великими об’ємами води, а безпосередня обробка водойми виключається.

Пестициди можуть накопичуватися у планктоні, організмі риб у значній кількості без зовнішніх ознак отруєння і становлять небезпеку для наступних ланок ланцюга живлення. [ 10 ]

РОЗДІЛ 6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами

Пестициди - загальноприйнята в світовій практиці збірна назва хімічних препаратів для боротьби із шкідниками, збудниками хвороб, бур’янами.

До роботи з пестицидами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні і жінки-годувальниці, а також особи, що мають медичні протипоказання.

Тривалість робочого дня при роботі з високотоксичними пестицидами - 4 години, з менш токсичними - 6 годин.

Робочі рідини слід готувати на спеціальних розчинних вузлах чи заправних майданчиках. Кількість препаратів на робочому майданчику не повинна перевищувати денної норми використання. Забороняється залишати без нагляду пестициди, робочі рідини чи тару. Заправний майданчик повинен бути розміщений в полі, далеко від населеного пункту, доріг, пасовищ. Його необхідно обгородити та заасфальтувати. Поруч встановити щит з протипожежним інвентарем, умивальник, шафу для одягу. Перед початком приготування робочих рідин необнідно перевірити справжність змішувачів, наявність фільтрів, роботу мішалок.

У комплексі заходів із запобігання негативній дії пестицидів на людину важливою є гігієнічна регламентація їх застосування. Вона включає обґрунтування гігієнічних нормативів допустимо вмісту препаратів у продуктах харчування і об’єктах навколишнього середовища та визначення умов, які регламентують їх застосування.

Для осіб, зайнятих на роботах із застосування пестицидів, контролюють такі гігієнічні нормативи : гранично допустиму концентрацію пестицидів у повітрі робочої зони ( ГДК р.з.) ; строк поновлення робіт на полях і в багаторічних насадженнях, оброблених пестицидами ( строк виходу на ділянки).

Для всіх категорій населення має значення контроль максимально допустимого рівня залишкових кількостей пестициду в продуктах харчування ( МДР ) ; гранично допустимої концентрації пестициду у воді водоймищ господарсько-питного призначення (ГДК в.в.); гранично допустима кількість пестициду у ґрунті (ГДК г.); строк від останньої обробки до збирання урожаю - строк очікування.

Порівняння рівня забруднення продуктів харчування і об’єкта навколишнього середовища з гігієнічними нормативами для відповідного хімічного препарату є основним показником для контролю служб.

Нині широко застосовують математичні методи визначення гігієнічних нормативів і орієнтовних безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин. Основні параметри обмежень (регламентів) для застосування препаратів внесені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», куди широко включають нові випробувані у виробничих умовах пестициди.

Особливо точно слід дотримуватися рекомендованих норм витрат пестициду. Збільшення норм витрат може призвести до надмірного накопичення токсиканту в середовищі і рослинній продукції та інші негативні явища.

Для санітарного контролю за залишками пестицидів у продукції для кожного препарату визначаються єдині показники допустимих залишків у різних продуктах і фуражі. Під залишкованими кількостями пестициду розуміють діючу речовину пестицидного препарату, продукти його трансформації, утворені під впливом абіотичних факторів навколишнього середовища ( інсоляція, температура, вологість тощо ), або в результаті метаболізму під впливом біотичних факторів. Ці показники координуються Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Величини допустимих залишкових кількостей встановлюють на підставі результатів досліджень токсичності пестициду на тваринах, визначення динаміки залишків пестициду в рослинах тієї чи іншої культури. Накопичення пестицидів у продуктах харчування і сільськогосподарській сировині залежить від багатьох факторів, які умовно можна розподілити на чотири основні групи :

1)  особливості пестициду - структура, фізико-хімічні властивості ;

2)      особливості об’єктів, що обробляються ;

)        умови застосування пестицидів ;

)        ґрунтово-кліматичні умови.

Величину допустимої залишкової кількості пестициду подають у міліграмах діючої речовини препарату на 1 кг продукту і встановлюють з таким розрахунком, щоб забезпечити нешкідливий для людини рівень вмісту залишків пестициду в харчовому раціоні. Цей показник встановлюють для кожного препарату і окремого виду сільськогосподарської продукції.

До важливих регламентів, що сприяють запобіганню забрудненню пестицидами продуктів харчування вище максимально допустимого рівня (МДР), належить строк останньої обробки до збирання врожаю - строк очікування. Це період, після якого пестицид, нанесений на рослину або внесений у ґрунт, залишається у кількості, що не перевищує допустиму залишкову, або зовсім руйнується.

Строк останньої обробки визначається стійкістю речовини, тривалістю збереження її у навколишньому середовищі і продуктах, а також токсиколого-гігієнічними властивостями і залежить від фізико-хімічних характеристик препаративної форми, рослин, погодних умов.

Для більшості малотоксичних препаратів ( фосфорорганічних, піретроїдних, фунгіцидів ) строк очікування становить 20 - 30 діб, а для більш стійких ( Бі-58 новий, золон, нурел-Д, вектра ), особливо на ягідниках і лікарських рослинах, - до 45 діб. [ 10 ]

Таблиця 6.1

Потреба в індивідуальних засобах захисту при застосуванні пестицидів

Висновки

Хімічний захист культур від шкідників, хвороб та бур’янів, має свої особливості. А саме, інсектициди застосовують для знищення комах, фунгіциди - для запобігання зараження збудниками хвороб, а також їх використання; гербіциди-для утримання посівів вільними від бур’янів. Для організації захисту картоплі від шкідливих організмів ефективними буде використання хімічного методу боротьби. При ознайомленні із препаратами було з’ясовано, що проти колорадського жука - ефективним є інсектицид Арріво, проти жуків коваликів - інсектицид Регент 20G, проти макроспоріоза - Дітан М-45, проти фітофторозу -Полікар-бацин, проти курячого проса - Зенкор , проти щириці звичайної - Раундап. Для організації робіт по захисту картоплі необхідна висококваліфікована бригада робітників, які мають дотримуватись правил особистої та загальної техніки безпеки при роботі з пестицидами. Необхідно застосовувати сучасний комплекс сільськогосподарської техніки, машин на картоплі, який дає змогу підвищити надійність її захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, зберегти врожай при мінімальних затратах коштів, праці та часу. При суворому дотриманні регламентів застосування пестицидів, дотриманні вимог санітарних норм і правил при роботі з ними забезпечується не тільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, а й охорона населення і навколишнього середовища.

Бібліографічний список

1.Картопля / За ред. В.В Кононученка, М.Я. Молоцького. ─ Біла Церква, 2002.─Т.1. ─ 536с.

.Куценко В.С, Картопля. Хвороби і шкідники/ За ред. В.В Кононученка, М.Я. Молоцького. ─ К., 2003.─Т.2. ─ 240с.

.Картопля / За ред. А.А. Бондарчука, М.Я. Полоцького, В.С Куценка. ─ Біла Церква, 2007.─Т.3. ─ 536с.

.Довідник із захисту рослин / Л.І.Бублик, Г.І.Васечко, В.П.Васильєв та ін.; За ред. М.П.Лісового. ─ К.: Урожай, 1999. ─ 744с.

.С36 Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред.. Б.М Литвинова, М.Д. Євтушенка. ─ К.: Вища освіта, 2005. ─ 511с.: іл.

.Ф64 Фітофармакологія: Підручник / М.Д. Євтушенко, Ф.М.Марютін, В.П. Туренко та ін.; За ред. Професорів М.Д. Євтушенка, Ф.М.Марютіна. ─ К.: Вища освіта, 2004. ─ 432с.: іл.

. Картопля / В.А Вітенко, В.С.Куценко, М.Ю Власенко, та ін.; За ред.. В.А Вітенка , В.С Куценка, М.Ю Власенка.─ к.: Урожай, 1990 - 25с.

8.Шашаев Г. П., Хмелев П. Л. Справочник по машинам для защиты растений. - М.: Агропромиздат. - 1985.- 140 с.

.Пестициди і технічні засоби їх застосування / За ред. М. Д. Євтушенка, Ф. М. Марютіна. - Харків, 2001.- 347 с.

.Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. - К. 1998 -70 с.

ДОДАТОК А

Орієнтовні ціни деяких хімічних засобів захисту рослин

ДОДАТОК Б

Технічна характеристика деяких машин для захисту рослин

ДОДАТОК В

ДОДАТОК

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ ЗА РОЗДІЛАМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ