Організація обліку основних засобів

Міністерство науки і освіти, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Організація обліку

Виконав ст. гр. ФЕУз 628

О.В. Хоменко

Керівник роботи к.е.н., доцент каф.ФіБС

Т.О.Олійник

3р.

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Організація обліку основних засобів

.1 Поняття, класифікаціята оцінка основних засобів      

.2 Організація документального забезпечення обліку основних засобів та інших необоротних активів

РОЗДІЛ ІІ. Організація синтетичного, аналітичного та інвентарного обліку, а також обліку ремонту, зносу та вибуття основних засобів

.1 Організація синтетичного обліку надходження та оприбуткування основних засобів

.2 Організація аналітичного та інвентарного обліку основних засобів

.3 Організація обліку зносу основних засобів

.4 Організація обліку ремонту і модернізації основних засобів

.5 Організація обліку вибуття і списання основних засобів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

РЕФЕРАТ

Курсова робота “ Організація обліку основних засобів ”: с.50, табл.4, 17 додатків, 21 джерело.

Об’єктом дослідження є бюджетна установа ВВК № 20 управління ДПтС України в Запорізькійобласті.

Предметом дослідження є основні засоби, що перебувають на обліку в установі, первинні та бухгалтерські документи, за допомогою яких забезпечено правильність організації обліку основних засобів.

Мета роботи - визначити основні заходи оздоровлення фінансового стану та зниження ризику банкрутства Облдирекції УСБ.

Методи дослідження: економічний, статичний аналіз та аналіз фінансового стану комерційного банку.

Основні положення роботи. Відображення основних господарських операцій (прибуття, вибуття, переміщення в межах установи та ліквідація основних засобів) та бухгалтерські проводки, якими супроводжуються зазначені операції.

Значимість роботи та висновки. Засвоєння матеріалу з метою правильності організації обліку основних засобів.

Ключові слова: ОСНОВНІ ЗАСОБИ, НЕОБОРОТНІ АКТИВИ, ПЕРВИННІДОКУМЕНТИ, ПЕРВІСНА ВАРТІСТЬ, ГОСПОДАРСЬКІ ОПЕРАЦІЇ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, РАХУНОК - ФАКТУРА, НАКЛАДНА, СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК,АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК, ІНВЕНТАРНИЙ НОМЕР, ЗНОС ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

ВСТУП

Основні засоби бюджетної установи - це матеріальні цінності, які використовуються у діяльності установи протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких без ПДВ та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект) та поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом. До основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та ін. До основних засобів зараховують земельні ділянки, що на правах власності належать даній установі, і капітальні вкладення на покращання земель з метою їх сільськогосподарського використання (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), а також капітальні вкладення у багаторічні насадження, незалежно від ступеня готовності їх до експлуатації.

Для раціональної організації обліку основних засобів та інших необоротних активів перш за все необхідно забезпечити своєчасне і правильне оформлення первинних документів на всі операції їх надходження в установу, використання, внутрішнього переміщення, ремонту, зносу, вибуття або списання. Вимоги до документального оформлення господарських операцій на підприємствах усіх галузей народного господарства України регламентуються "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженим Міністерством фінансів України 24 травня 1995 р. № 88 з подальшими змінами і доповненнями.

РОЗДІЛ І. Організація обліку основних засобів

1.1 Поняття, класифікація та оцінка основних засобів

Основні засоби бюджетної установи - це матеріальні цінності, які використовуються у діяльності установи протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких без ПДВ та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект) та поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом. До основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та ін. До основних засобів зараховують земельні ділянки, що на правах власності належать даній установі, і капітальні вкладення на покращання земель з метою їх сільськогосподарського використання (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), а також капітальні вкладення у багаторічні насадження, незалежно від ступеня готовності їх до експлуатації.

До основних засобів належать також (незалежно від вартості) сільськогосподарські машини та знаряддя, будівельний механізований інструмент, усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів, сценічно-постановочні засоби вартістю за одиницю понад 10 грн. (декорації, меблі і реквізити, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки), службові собаки, декоративні та піддослідні тварини, навчальні кінофільми, магнітні диски, касети, усі види спортивного транспорту тощо.

Крім того, до необоротних активів під загальною назвою "інші необоротні матеріальні активи" віднесено також білизну, постільні речі, одяг та взуття (у тому числі спеціальні та спортивні) у закладах охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення тощо, а також тимчасові не титульні споруди, прилади і пристрої, витрати на зведення яких включають до собівартості будівельно-монтажних робіт і які за раніше діючою методикою належали до оборотних активів.

Керівництво установи має право самостійно вирішувати питання, які із засобів віднести до необоротних та щорічно нараховувати їх знос, а які - до малоцінних та швидкозношуваних предметів і списувати їх лише після закінчення терміну доцільного використання (враховуючи, звичайно, розрахунковий термін їх корисного використання). Але і в тому, і в іншому випадку необхідно забезпечити належний контроль за збереженням та раціональним використанням цих засобів.

Основні засоби бюджетних установ класифікують за такими ознаками:

) за характером участі у процесі відтворення:

виробничі, тобто задіяні у сфері матеріального виробництва (засоби підсобного сільського господарства, виробничої майстерні тощо);

невиробничі (засоби освіти, культури, охорони здоров'я тощо);

) за належністю:

власні;

орендовані;

) за призначенням і характером виконуваних функцій:

земельні ділянки;

капітальні вкладення на поліпшення земель;

будівлі;

споруди;

передавальні пристрої;

машини і обладнання;

транспортні засоби;

інструменти;

виробничий інвентар і приладдя;

господарський інвентар;

робоча худоба;

продуктивна худоба;

багаторічні насадження;

бібліотечні фонди;

музейні цінності;

експонати зоопарків, виставок;

інші основні засоби.

Необоротні активи відображаються у бухгалтерському обліку та звітності за початковою (історичною) вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення. Іншими словами, початкова вартість - це сума грошових коштів і їх еквівалентів та інших форм компенсації, наданих у момент одержання активу. Об'єкти (предмети), початкова вартість яких змінювалась внаслідок проведених переоцінок, індексацій тощо, обліковуються за відновлювальною (поточною, індексованою, переоціненою) вартістю. Під останньою розуміють суму грошових коштів і їх еквівалентів та інших компенсацій, яку необхідно було б надати для придбання (створення) такого ж або аналогічного активу на поточний момент (на дату проведення оцінки або складання звітності). Зміна початкової вартості об'єктів основних засобів можлива також у випадках їх добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об'єктів.

Облік усіх основних засобів у бюджетних установах, за винятком бібліотечних фондів, білизни, одягу, взуття, малоцінних необоротних матеріальних активів, ведеться у повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, зараховується зразу ж на видатки установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не зараховуються, а списуються на видатки установи за рахунок відповідних асигнувань. Суми податку на додану вартість (ПДВ), які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів, також не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на статтю видатків на придбання цих засобів.

Основні засоби, отримані безоплатно у встановленому законом порядку, відображаються в обліку за балансовою вартістю. При цьому щодо основних засобів, які були у використанні, обов'язково зазначається сума нарахованого зносу. Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, оцінюються за ринковими вільними цінами на аналогічні види. Одночасно визначається і вказується сума їх зносу.

Необхідно звернути увагу на те, що вартість витрат на перевезення придбаних або одержаних безоплатно основних засобів (у тому числі власним транспортом), встановлення, державну реєстрацію, страхові платежі при їх транспортуванні також не зараховують до вартості цих засобів, а списують безпосередньо за рахунок відповідної статті кошторису видатків на утримання установи.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт, незалежно від вартості окремих екземплярів книг. Витрати на ремонт і реставрацію книг, у тому числі на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не зараховують і списують на видатки за кошторисом установи.

Таким чином, у загальному підсумку можна сказати, що основні засоби бюджетних установ оцінюються, як правило, за первісною купівельною вартістю.

1.2 Організація документального забезпечення обліку основних засобів та інших необоротних активів

Для того, щоб своєчасно і повністю мати правдиві дані про стан і ефективність використання основних засобів та інших необоротних активів, необхідно правильно організувати їх облік. В установах невиробничої сфери перед бухгалтерським обліком необоротних активів постають такі завдання:

забезпечити контроль за наявністю і збереженням основних засобів та інших необоротних активів;

забезпечити правильну, об'єктивну оцінку основних засобів та інших необоротних активів у поточному обліку, заключному балансі і звітності;

точне і своєчасне визначення суми зносу основних засобів та їх відображення в обліку і звітності;

своєчасне і якісне проведення інвентаризації необоротних активів, правильне оформлення її результатів та їх відображення в обліку і звітності;

контроль за виконанням планів поточного і капітального ремонтів основних засобів, за дотриманням кошторисів витрат на ремонти та їх відображення в обліку;

контроль за ефективним використанням приміщень, машин, обладнання, транспортних засобів, виробничого і господарського інвентарю тощо; своєчасне виявлення надлишкових та непотрібних установі необоротних активів з метою їх реалізації або передачі іншим організаціям;

правильне оформлення і відображення в обліку вибуття основних засобів та інших необоротних активів, визначення результатів їх списання (реалізації), повне оприбуткування одержаних від ліквідації цих активів матеріалів та грошових коштів і їх віднесення за призначенням.

Для раціональної організації обліку основних засобів та інших необоротних активів перш за все необхідно забезпечити своєчасне і правильне оформлення первинних документів на всі операції їх надходження в установу, використання, внутрішнього переміщення, ремонту, зносу, вибуття або списання. Вимоги до документального оформлення господарських операцій на підприємствах усіх галузей народного господарства України регламентуються "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженим Міністерством фінансів України 24 травня 1995 р. № 88 з подальшими змінами і доповненнями.

Документи (у перекладі з латинської - доказ, свідоцтво) є основою організації облікового процесу в бюджетних організаціях. Вони стверджують факт здійснення господарських операцій і є підставою для записів у регістри бухгалтерського обліку. Без правильно складеного і відповідним чином оформленого первинного документа не може бути здійснено жодного запису в бухгалтерському обліку.

Документи складаються з окремих показників, які називають реквізитами (з латинської - необхідне). Сукупність реквізитів визначає зміст документа, а їх розміщення - його форму. Щоб документ відповідав своєму призначенню, його необхідно скласти відповідно до форми, прийнятої для даної категорії документів. Від повноти і якості оформлення документів залежить їх доказова (юридична) сила, адже вони є свідченням, доказом, підтвердженням реальності конкретних господарських явищ, фактів, подій.

Усі реквізити первинних документів поділяються на обов'язкові та необов'язкові. Згідно із Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07. і999 р. № 996- XIV до обов'язкових реквізитів належать: назва документа (форми); дата і місце його складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції та одиниці її вимірювання; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особисті підписи або інші дані, що дозволяють ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та її оформленні.

Первинні документи повинні складатися у момент здійснення операції, а якщо таке неможливо, то негайно після її завершення. За достовірність даних, що становлять зміст документа, та якість його складання відповідальність покладається на посадових осіб, які підписали документ. У документах не повинно бути не застережених виправлень, підчисток, помарок. Усі числа повинні бути написані чітко, розбірливо. Зміст операції треба наводити лаконічно і конкретно" запобігаючи можливості подвійного розуміння. Усі необхідні реквізити документа повинні бути заповнені, а відсутні показники - прокреслені. Складені документи необхідно своєчасно (відповідно до графіка документообігу) передавати до бухгалтерії для їх опрацювання, використання в оперативному управлінні та поточному обліку і для складання звітності. Опрацьовані документи підлягають зберіганню в поточному архіві бухгалтерії не менше трьох років, після чого можуть бути ліквідовані (з дотриманням установлених вимог).

Для обліку руху необоротних активів використовується порівняно невелика кількість первинних документів. Це, в першу чергу, документи з обліку основних засобів, передбачені "Інструкцією зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів", затвердженою ГУ ДКУ та ДКСУ 02.12.1997 р. № 125/70, а також документи типових міжвідомчих форм з обліку розрахункових операцій та матеріальних цінностей (рахунки-фактури - додаток 1, накладні - додаток 2, акти тощо). В окремих випадках застосовують документи довільної форми.

З первинних документів, що застосовуються бюджетними організаціями для обліку основних засобів, найбільш поширені такі;

ф. № 03-1 (бюджет) "Акт прийняття-передачі основних засобів" (додаток 3) складається на кожний окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що раніше був у використанні, робиться запис про суму зносу. Акт складається у двох примірниках (один - для установи, яка здає; другий - для установи, яка приймає засоби) комісією, створеною за наказом керівника установи. Акт затверджує керівник установи. Акт складається, як правило, на кожен об'єкт зокрема, складання загального акта на прийняття декількох об'єктів основних засобів дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання та інших однотипних об'єктів, які мають однакову вартість і прийняті одночасно під відповідальність однієї й тієї ж особи;

ф. № 03-2 (бюджет) "Акт прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" застосовується для приймання-здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації. Складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на приймання основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), що виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію. В акті вказується кошторисна та фактична вартість виконаних робіт з ремонту (реконструкції, модернізації). Перший примірник акту здається в бухгалтерію установи, а другий - підприємству, яке виконувало ремонт;

ф. № 03-3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів" (додаток 4) застосовують для оформлення вибуття окремих інвентарних об'єктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником установи, і затверджується у встановленому порядку. Витрати на ліквідацію об'єктів основних засобів та вартість матеріальних цінностей, які надійшли від розбирання будівель і споруд, демонтажу обладнання та інших основних засобів, показують в акті у розділі "Розрахунок результатів списання об'єкта". Перший примірник акта передається в бухгалтерію, другий - залишається у матеріально відповідальної особи і є підставою для здачі на склад металобрухту, запчастин та матеріалів, які одержані при ліквідації об'єкта основних засобів;

ф. № 03-4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів" застосовують для оформлення вибуття транспортних засобів внаслідок їх зносу, морального старіння, знищення в результаті аварії, стихійного лиха тощо. Акт складається членами постійно діючої комісії у двох примірниках. В акті вказують найменування транспортного засобу, який підлягає списанню, причини списання, первісну вартість, термін фактичного використання, кількість і вартість капітальних ремонтів, пов'язані з його ліквідацією витрати й отримані матеріальні цінності;

ф. № 03-5 (бюджет) "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури" складається у двох примірниках на підставі опису та загальних списків книг, що підлягають вилученню з бібліотек. Опис робиться під час чергового перегляду (або інвентаризації) книжкових фондів і виявлення застарілих видань. Окремо складається опис на зношену літературу (порвані книги, загублені сторінки, які не підлягають відновленню). Списання літератури з балансу установи проводиться на підставі затвердженого розпорядником коштів акта і квитанції про здачу її в макулатуру;

ф. № 03-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на основні засоби" (додаток 5) застосовується для обрахування суми зносу основних засобів за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або ліквідовані) за нормами зносу, визначеними відповідно до діючого законодавства. Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100% первісної (відновної) вартості основних засобів.

Крім перелічених типових форм первинних документів, у практиці облікової роботи бюджетних установ можуть застосовуватися й документи довільної форми, але вони повинні відповідати вимогам, що ставляться до бухгалтерських документів.

Так, надходження на склад обладнання до установки оформлюється (поряд із супровідними документами) "Актом про приймання обладнання", в якому вказують його найменування, тип, марку, кількість одиниць, виявлені дефекти. Акт складає приймальна комісія у двох примірниках.

Передачу обладнання будівельно-монтажній організації оформлюють "Актом приймання-передавання обладнання для монтажу". Акт підписують представники замовника і монтажної організації, а також матеріально відповідальні особи (та, що передала, і та, що прийняла обладнання під свою відповідальність).

На дефекти, виявлені у процесі ревізії, монтажу або випробування обладнання, складають "Акт про виявлені дефекти обладнання", в якому вказують виявлені дефекти з кожного найменування обладнання та заходи або роботи, необхідні для усунення цих дефектів.

Видача основних засобів зі складу або інше їх переміщення в межах установи може оформлятися накладною - додаток 6 (вимогою) або ж актом довільної форми, які затверджуються керівником установи. Накладну виписують у двох примірниках: перший передають у бухгалтерію для запису в облікові регістри, а другий залишається у матеріально відповідальної особи, яка передає засоби, для запису про вибуття об'єкта в інвентарному списку за місцем зберігання (або у регістрах складського обліку).

РОЗДІЛ ІІ. Організація синтетичного, аналітичного та інвентарного обліку, а також обліку ремонту, зносу та вибуття основних засобів

.1. Організація синтетичного обліку надходження та оприбуткування основних засобів

У процесі здійснення статутної діяльності в установах невиробничої сфери постійно відбуваються господарські операції щодо надходження й оприбуткування основних засобів та інших необоротних матеріальних активів. Основні засоби в установу надходять внаслідок їх придбання, будівництва за рахунок бюджетних асигнувань, безоплатного одержання (від інших установ за розпорядженням вищих керівних органів, від спонсорів, як гуманітарна допомога - додаток 7, 8 ), виготовлення у власних майстернях, вирощування тварин у власному господарстві, вирощування багаторічних насаджень, оприбуткування надлишків, виявлених при проведенні інвентаризації, не повністю використаних засобів при виконанні госпдоговірних науково-дослідних робіт і залишених замовником у користування установі, тощо.

У більшості випадків надходження складних і дорогоцінних основних засобів оформлюють "Актом прийняття-передачі основних засобів" т. ф. № 03- І (бюджет). Ті ж предмети, справність і придатність до експлуатації яких легко визначається і не погребує висновків спеціальної комісії, які не містять дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння і вартість яких порівняно невелика, а кількість значна (наприклад, господарський інвентар, нескладний інструмент, бібліотечні фонди і т. ін.), оприбутковують на підставі супровідних документів постачальника (рахунка-фактури, товарно-транспортної накладної тощо), на яких робиться відмітка матеріально відповідальної особи про взяття їх на облік за місцем використання.

Для оприбуткування і синтетичного обліку основних засобів "Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ" передбачено рахунки 10 "Основні засоби" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Необхідність застосування двох рахунків для цих цілей зумовлена великою різноманітністю, різним призначенням та вартістю таких засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" поділяється на такі субрахунки:

"Земельні ділянки";

"Капітальні витрати на поліпшення земель";

"Будинки та споруди";

"Машини та обладнання";

"Транспортні засоби";

"Інструменти, прилади та інвентар";

"Робочі і продуктивні тварини";

"Багаторічні насадження";

"Інші основні засоби".

Рахунок 1 і "Інші необоротні матеріальні активи" у своєму складі має такі субрахунки:

"Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок";

"Бібліотечні фонди";

І ІЗ "Малоцінні необоротні матеріальні активи";

"Білизна, постільні речі, одяг та взуття";

"Тимчасові не титульні споруди";

"Природні ресурси";

"Інвентарна тара";

"Матеріали довготривалого використання для наукових цілей";

"Необоротні матеріальні активи спеціального призначення".

Зупинимося детальніше на характеристиці наведених субрахунків.

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана або надана установі для користування, у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" обліковують витрати неінвентарного характеру, тобто витрати, не пов'язані з будівництвом споруд, на покращання земельних ділянок для сільськогосподарського призначення, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" обліковують такі підгрупи засобів:

) будинки виробничо-господарського призначення;

) будинки, призначені для проживання;

) споруди.

На субрахунку 104 "Машини та обладнання" обліковують:

) силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову й електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію та ін.) в механічну, тобто в енергію руху;

) робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного Р. хімічного впливу на предмети праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини і тварин;

) вимірювальні прилади: дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри висотоміри, гальванометри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;

) регулювальні прилади та пристрої - киснево-дихальні прилади, регулювальні, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін.;

) лабораторне обладнання - пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегінні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газопроникність, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи та ін.;

) обчислювальна техніка - електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої;

) медичне обладнання - зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням, спеціальне дезинфекційне та дезинсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь та молочних станцій, станцій переливання крові та ін.;

) комп'ютерна техніка та комплектуючі - комп'ютери, монітори, периферійне і сітьове обладнання комп'ютера;

) інші машини та обладнання - обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів і майстерень в учбових закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини на автомобільному та кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи та ін.

На субрахунку 105 "Транспортні засоби" обліковують усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості з виділенням окремих підгруп:

) рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі, барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, судна парусні, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);

2) рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти);

) гужовий транспорт (вози, сани та ін.);

) усі види спортивного транспорту;

) запасні частини до транспортних засобів, які за характеристиками належать до основних засобів.

На субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" обліковують такі підгрупи засобів:

) лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких і газоподібних речовин до споживача;

) інструменти - механічні та немеханічні знаряддя праці загального призначення, а також прикріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів: різальні, ударні, натискувальні, ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, енергії стисненого повітря та ін. (електродрелі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, виконання монтажних робіт та ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та для прокручування карданного валу на автомобілях та ін.);

) виробничий інвентар та приладдя - предмети виробничого значення, які слугують для полегшення виробничих операцій під час роботи (робочі столи, верстати, кафедри, парти та ін.); обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути зараховані до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами та ін.);

) господарський інвентар - предмети конторського та господарського упорядкування, конторська обстановка, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи папірографи та інші ручні розмножувальні й нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні та ін.

На субрахунку 107 "Робочі і продуктивні тварини" виділяють підгрупи:

) робоча худоба - коні, воли, осли та інші робочі тварині (включаючи транспортних і спортивних коней та інших транспортних тварин);

) продуктивна та племінна худоба - корови, бики-плідники, бугаї, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники т< племінні кобили (неробочі), олені-матки і самці (рогачі), кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани та інше;

) службові собаки;

) декоративні тварини;

) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та ін.).

На субрахунку 108 "Багаторічні насадження" обліковують:

штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку; плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі), озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, в парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків і берегів річок, яро-балочні насадження та ін.; штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і учбових закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження. Багаторічні насадження збільшуються на суму капітальних вкладень. Молоді насадження усіх видів обліковують окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крон та ін.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" обліковують з поділом на окремі групи такі засоби:

) сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорію, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

) документація з типового проектування незалежно від вартості;

) навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

На субрахунку 111 "Музейні цінності, експонати зоопарків,

виставок" обліковують:

) музейні цінності (незалежно віл вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються у порядку, встановленому для обліку цих цінностей у державних музеях;

) експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їх вартості.

На субрахунку 112 "Бібліотечні фонди" обліковують бібліотечні фонди незалежно від вартості окремих примірників книг: наукову, художню, навчальну літературу, спеціальні види літератури та інші видання.

На субрахунку 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" обліковують малоцінні предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік.

На субрахунку 114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття" обліковуються з виділенням в окремі групи:

1) білизна (сорочки, халати);

) постільні речі (матраци, подушки, ковдри, простирадла, підодіяльники, наволочки, покривала, мішки спальні та ін.);

) одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани і т. ін.);

) взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки і т. ін.);

) спортивний одяг і взуття (костюми, черевики тощо).

На субрахунку 115 "Тимчасові не титульні споруди" обліковують тимчасові (не титульні) споруди, пристосування і пристрої, зведені на будівельних майданчиках: огорожі, навіси для зберігання будівельних матеріалів і т. ін.

На субрахунку 116 "Природні ресурси" обліковують мінеральні копалини, нафтові свердловини, родовища корисних копалин внутрішніх вод, смуги будівельного лісу, що згідно з чинним законодавством належать бюджетній установі.

На субрахунку 117 "Інвентарна тара" обліковується інвентарна тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів, сховища для зберігання рідких та сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіку та ін.); шафи торговельні та стелажі; інша інвентарна тара.

На субрахунку 118 "Матеріали довготривалого використання для наукових цілей" обліковують матеріали, одержані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вузів для науково-дослідних робіт, як використовуються неодноразово або тривалий час, а також матеріали, що є об'єктами наукових досліджень. На цьому субрахунку в установах культури обліковують дорогі матеріали, одержані зі складу для реставрації і ремонту творів мистецтва музейних цінностей та пам'яток архітектури.

На субрахунку 119 "Необоротні матеріальні активи спеціального призначення" обліковують необоротні матеріальні активи що мають специфічне призначення і обмежене застосування і окремих галузях.

Оприбуткування основних засобів оформлюють такими бухгалтерськими записами (табл. 2.1).

Аналогічно відображаються в обліку інші випадки надходження та оприбуткування основних засобів бюджетних установ. Деякі особливості є лише у відображенні незакінченого капітального будівництва, тобто фактично освоєних капітальних вкладень на незакінчені або закінчені, але не введені в експлуатації об'єкти основних засобів (будівлі та споруди).

Для обліку витрат на незакінчені або закінчені, але не зданих в експлуатацію об'єкти основних засобів, які були віднесені на результати виконання кошторису, передбачено рахунок 14 "Незакінчене капітальне будівництво". На дебеті цього рахунка відображають усі витрати на незавершені капітальні вкладення як при виготовленні (будівництві, створенні), так і при покращенні (до-будівлі, дообладнанні, реконструкції, модернізації) об'єктів необоротних активів. В обліку це відображається такими записами: 1 ) на вартість виконаних у звітному періоді будівельно-монтажних робіт, прийнятих замовником згідно ф. № КБ-2в, № КБ-3 (сума з ПДВ)

основні засоби інвентарний амортизація

Таблиця 2.1. Бухгалтерські проведення з обліку надходження основних засобів

Д-т субрах. 801, 802, 811-813,

К-т субрах. 631;

) на суми списаних в, кінці року витрат з капітального будівництва на результати виконання кошторису

Д-т субрах. 431, 432,

К-т субрах. 801, 802, 811-813;

) відображаються як витрати на незавершене будівництво суми, списані на результати виконання кошторису по об'єктах, не введених в експлуатацію (сума без ПДВ)

Д-т субрах. 141,

К-т субрах. 402;

) у наступному звітному періоді після закінчення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію згідно ф. № 03-1 (бюджет) або № 03-2 (бюджет):

а) на повну первісну вартість (без суми ПДВ)

Д-т субрах. 103,

К-т субрах. 401;

б) на вартість незавершеного будівництва на початок року

Д-т субрах. 402,

К-т субрах. 141.

Синтетичний облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ведеться у книзі Журнал-головна у розрізі окремих субрахунків. Записи до цієї книги здійснюють на підставі попередньо складених меморіальних ордерів (додаток 9) - накопичувальних відомостей за рахунками обліку грошових коштів та розрахунків (класи 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" і 6 "Поточні зобов'язання"). При комп'ютеризації обліку з цією мстою використовують відповідні машинограми: "Головна книга", "Оборотна відомість основних засобів" і т. ін.

2.2 Організація аналітичного та інвентарного обліку основних засобів

Усі основні засоби бюджетної установи повинні знаходитися на відповідальному зберіганні посадових осіб, призначених наказом керівника установи. З цими посадовими особами укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Вони стежать за збереженням основних засобів, ведуть їх облік за місцем зберігання та експлуатації в "Інвентарному списку основних засобів" (т.ф. № 03-11 (бюджет)). У разі зміни відповідальної особи здійснюється інвентаризація основних засобів, які знаходяться на її зберіганні, про що складається приймально-здавальний акт довільної форми. Акт затверджує керівник установи. Один примірник акта залишається в особи, яка знає основні засоби, а другий передається до бухгалтерії для запису в облікові регістри.

Облік основних засобів за місцем їх зберігання ведеться матеріально відповідальними особами у розрізі інвентарних об'єктів. Окремим інвентарним об'єктом вважається закінчений конструктивний елемент з усіма належними йому пристроями та приладдям; конструктивно відокремлений предмет, який призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що становлять собою одне ціле і спільно виконують певну роботу.

Так, інвентарним об'єктом, що підлягає обліку на субрахунку "Будинки", є кожний окремий будинок або його частина, яка на правах власності належить установі. До складу будинку входять усі потрібні для експлуатації і розміщені всередині нього комунікації, тобто: система опалення, включаючи і котельну установку (якщо остання знаходиться у самому будинку), внутрішня мережа волога газопроводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною апаратурою, внутрішні телефонні і сигнальні мережі та вентиляційні пристрої загально санітарного значення, підйомники (ліфти) тощо. Якщо будинки прилягають один до одного і мають спільну стінку, але кожен з них становить собою самостійне конструктивне ціле, то вони вважаються окремими інвентарними об'єктами.

Надвірні будівлі, загорожі та інші надвірні споруди, які обслуговують будинок (сарай, огорожа, колодязь та ін.), становлять разом з ним один інвентарний об'єкт. Якщо ж ці споруді обслуговують два чи більше будинків, то вони вважаються само стійними інвентарними об'єктами.

Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів на кожний об'єкт (предмет), за винятком бібліотечних фондів, відкривається інвентарна картка (додаток 10) і кожному з них присвоюється інвентарний номер, який складається з восьми знаків. Перші два знаки номера означають синтетичний рахунок, третій - номер субрахунку, четвертий - підгруп) останні чотири - порядковий номер предмета у групі. На субрахунках, з яких не виділено підгрупи, четвертим знаком є нуль.

Поділ основних засобів на підгрупи передбачено "Порядком застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ", затвердженим наказом ГУ ДКУ від 10 груди 1999 р. № 114. Згідно з цим Порядком на субрахунку 103 "Б} липки та споруди" обліковують три підгрупи об'єктів:

) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій та ін та іншими установами;

) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;

) споруди - водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости-пам'ятники, огорожі парків, скверів і загальних садів та ін.

На субрахунку 104 "Машини та обладнання" обліковуються засоби з поділом на дев'ять підгруп:

) робочі машини та обладнання;

) вимірювальні прилади;

) регулювальні прилади та пристрої;

) лабораторне обладнання;

) обчислювальна техніка;

) медичне обладнання;

) комп'ютерна техніка та комплектуючі;

) інші машини та обладнання.

Аналогічний поділ основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на підгрупи передбачено і за деякими іншими субрахунками. Відповідно до цього інвентарний номер, наприклад будинку лікарні, може мати значення 10310001, дозатора або барометра - 10430006, мотоцикла - 10540010, електровібратора - 10620003 тощо.

Коли інвентарний об'єкт стає складним, тобто включає ті чи інші відокремлені елементи, які становлять з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений інвентарний номер об'єднуючого їх основного об'єкта (наприклад система охорони "Золоті ворота 2002", що складається з багатьох складових частин та має один інвентарний номер, див. додаток 11, додаток 12). Інвентарний номер позначається на металевому жетоні, який прикріплюється до об'єкта, наноситься на об'єкт олійною фарбою або іншим способом, що забезпечує його тривале зберігання без пошкодження і втрати.

Присвоєний об'єкту основних засобів інвентарний номер зберігається за ним на весь період його знаходження в даній установі. Номери інвентарних об'єктів, які вибули або ліквідовані, не повинні протягом трьох років присвоюватися об'єктам основних засобів, що надходять заново.

Орендовані основні засоби обліковуються в орендарів на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи" під тими ж інвентарними номерами, які присвоїв їм орендодавець.

Інвентарний номер є одночасно кодом інвентарного об'єкта при веденні обліку з використанням обчислювальної техніки.

Аналітичний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках типових форм № 03-6 (бюджет), № 03-8 (бюджет) і № 03-9 (бюджет).

"Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах" т. ф. № 03-6 (бюджет) заводиться на кожний інвентарний об'єкт (предмет) основних засобів. Інвентарна картка т. ф. № 03-8 (бюджет) використовується для обліку тварин і багаторічних насаджень. У цих картках наводяться дані, що характеризують індивідуальні особливості об'єкта обліку, а також бухгалтерські записи щодо дати оприбуткування, усіх внутрішньогосподарських переміщень, дати і причини вибуття. Звичайно у картках наводиться інвентарний номер об'єкта, синтетичний рахунок і субрахунок, на якому цей об'єкт враховується, його первинна вартість, річна сума та останній рік нарахування зносу. Складає і підписує інвентарну картку бухгалтер на підставі відповідних первинних документів.

Інвентарна картка т. ф. № 03-9 (бюджет) застосовується для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, які мають одне й те ж призначення, однакову технічну характеристику і вартість. Такі картки заводять на матеріально відповідальних осіб. У них враховують однотипні інструменти, столовий і кухонний інвентар, бібліотечні фонди, сценічно-постановочні засоби, малоцінні необоротні матеріальні активи тощо. Записи в картках здійснюють окремо на кожний предмет із зазначенням його інвентарного номера та суми вартості.

Масовий інвентар (парти, столи, інструменти й інші предмети) можна записувати загальними сумами, вказуючи кількість одиниць та їхні інвентарні номери.

Для обліку бібліотечних фондів відкривається одна картка. Облік провадиться тільки у вартісному вираженні загальною сумою.

Для сценічно-постановочних засобів картки відкриваються на матеріально відповідальних осіб і ведуться з предметів одного найменування, близьких за розмірами, якістю матеріалу і ціною. Записи в картках здійснюють у кількісному і вартісному обчисленні.

Інвентарні картки зберігаються в спеціально обладнаних ящиках-картотеках в бухгалтерії, де вони розподіляються за відповідними субрахунками та підгрупами з внутрішнім під розподілом за матеріально відповідальними особами, а в централізованих бухгалтеріях - за обслуговуваними установами.

Картотеки повинні мати ряд пристосувань, які полегшують роботу бухгалтеру: опорні пластинки - для підтримання карток у вертикальному положенні, розподілювачі - для групування карток за подібними ознаками, індикатори - для позначення шифру, букви, або іншої умовної ознаки групи об'єктів обліку відокремлених розподілювачем. Індикатори часто закріп- люють безпосередньо на розподілювачах. Останні можуть виконувати одночасно і роль опорних пластинок.

Для контролю за збереженням інвентарних карток їх реєструють у спеціальному "Описі інвентарних карток з обліку основних засобів" т. ф. № 03-10 (бюджет), який ведеться в бухгалтерії в одному примірнику.

Інвентарні картки реалізованих основних засобів додаються до документів (актів, накладних), якими було оформлено реалізацію. Після внесення відміток про списання основних засобів інвентарні картки додають до документів, якими було оформлено списання, і разом з останніми здають в архів. Опис інвентарних карток з обліку основних засобів здасться в архів толі, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об'єкта основних засобів. Строк зберігання інвентарних карток та журналів обліку основних засобів в установах становить 3 роки після їх ліквідації.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку щоквартально складають оборотні відомості (додаток 13) з кожної групи аналітичних рахунків, які об'єднані відповідними субрахунками та синтетичними рахунками. Підсумки оборотів і залишків, визначені в оборотних відомостях, звіряють з підсумком оборотів та залишком на відповідному субрахунку в книзі Журнал-головна. Цим забезпечується тотожність даних синтетичного й аналітичного обліку.

2.3 Організація обліку зносу основних засобів

У процесі споживання основні засоби бюджетних установ поступово втрачають свою вартість, що є результатом не тільки їх використанням, а й впливом зовнішнього середовища, а також морального зносу. Знос - це втрата об'єктом основних засобів фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього - і вартості. Але, на відміну від виробничих підприємств, у бюджетних установах амортизаційні відрахування на основні засоби не проводять, а нараховують лише їх знос. Знос нараховується на основні засоби, що знаходяться на балансі бюджетних установ.

Знос нараховують на будинки та споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, виробничий (включаючи пристрої) та господарський інвентар, багаторічні насадження, які посягли експлуатаційного віку.

Знос не нараховується на такі основні засоби:

земельні ділянки;

природні ресурси;

будинки і споруди, що є унікальними пам'ятками архітектури та мистецтва;

обладнання, експонати, зразки, діючі і недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються для навчальних та наукових цілей;

продуктивну і племінну худобу, буйволів, волів, оленів, експонати тваринного світу (в зоопарках та інших аналогічних установах);

багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного

віку;

бібліотечні фонди, фільмофонди, сценічно-постановочні засоби;

музейні і художні цінності;

малоцінні необоротні матеріальні активи;

основні засоби установ, що знаходяться за кордоном;

білизну, постільні речі, одяг, взуття;

орендовані основні засоби, які обліковують на за балансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи".

Знос не нараховується також за необоротними активами установ, які знаходяться за кордоном. Знос об’єктів (предметів) основних засобів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані), відповідно до встановлених норм.

Нарахований знос у розмірі 100 % вартості на об’єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.

Нарахування зносу не може проводитися понад 100 % вартості основних засобів.

Процес нарахування зносу здійснюється таким чином. При відкритті інвентарних карток обліку основних засобів т. ф. № 03-6 (бюджет) та № 03-8 (бюджет) записується річна норма зносу в процентах до балансової вартості. Норма зносу основних засобів - це процентне співвідношення суми річного зносу до первісної вартості.

Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи основних засобів на кінець звітного року:

· перша група - 5 %;

· друга група - 25 %;

· третя група - 15 %.

Групу 1 становлять основні засоби, що обліковуються на субрахунку 103 "Будинки та споруди": це - будинки, їхні структурні компоненти, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), а також на субрахунку 106 підгрупа 1 "Передавальні пристрої": лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма пристроями.

Групу 2 становлять основні засоби, що обліковуються на субрахунках 104 "Машини і обладнання" (крім підгруп 1 і 2), 106 "Інструменти, прилади та інвентар" (крім підгрупи 1), 105 "Транспортні засоби" (тільки в частині автотранспорту та запасних частин до нього). Це можуть бути вимірювальні прилади, регулювальні прилади та пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання (крім робочих та силових машин і обладнання), інструменти, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар.

Групу 3 становлять основні засоби, що обліковуються на субрахунках 104 (підгрупи 1 і 2), 105 (крім автомобільного транспорту і частин до нього), 107 "Робочі і продуктивні тварини" (підгрупа 1), 108 "Багаторічні насадження" (крім молодих, які не досягли експлуатаційного віку), 109 "Інші основні засоби" (підгрупа 2). Це в першу чергу силові та робочі машини і обладнання, усі транспортні засоби (крім автомобільного транспорту), робоча худоба, багаторічні насадження тощо.

В інвентарні картки обліку основних засобів типової форми ОЗ-6 (бюджет) та ОЗ-8 (бюджет) обов’язково вноситься річна норма зносу у відсотках та гривнях.

В останній робочий день грудня бухгалтер переносить з інвентарних карток у т. ф. № 03-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на основні засоби" - додаток 5 - первісну вартість об'єкта, річну норму нарахування зносу, суму нарахованого зносу з початку експлуатації об'єкта до звітного періоду. На підставі цих даних визначають суму зносу за рік і на кінець року. Загальна сума нарахованого зносу відображається в меморіальному ордері № 16 бухгалтерськими проведеннями:

Дт субрах. 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами",

Кт субрах. 131 "Знос основних засобів",

"Знос інших необоротних матеріальних активів".

Дані з меморіального ордера заносяться в книгу “Журнал-Головна”.

Списання нарахованого зносу проводять при вибутті основних засобів бухгалтерським проведенням (додаток 10):

Дт субрах. 401 (на залишкову вартість об'єктів),

Дт субрах. 131, 132 (на суму зносу вибуваючих засобів),

Кт субрах. 103-119 (на первісну вартість об'єктів).

Треба мати на увазі, що загальна сума первісної вартості необоротних активів (дебетове сальдо рахунків 10, 11, 12) дорівнює сумі фонду в необоротних активах і зносу необоротних активів (кредитове сальдо субрахунків 131-133 і 401).

2.4 Організація обліку ремонту і модернізації основних засобів

Особи, відповідальні за експлуатацію та збереження основних засобів, повинні забезпечити своєчасне, повне і якісне виконання усіх правил їх технічного обслуговування і ремонту, необхідних для підтримання (відновлення) експлуатаційних властивостей цих засобів.

За обсягом і характером виконуваних ремонтних робіт ремонти поділяють на поточні і капітальні. Вони відрізняються складністю, обсягом, терміном виконання та періодичністю проведення. Поточні ремонти можуть проводитися декілька разів на рік, а капітальні - як правило не частіше одного разу на рік (або й рідше). При поточному ремонті замінюють окремі деталі без розбирання усього об'єкта, тоді як при капітальному ремонті розбирають об'єкт і замінюють несправні вузли та агрегати. Ремонти основних засобів можуть здійснюватись господарським способом, тобто силами самої установи, або ж підрядним способом (силами сторонніх організацій на підставі укладеної угоди, договору, контракту).

На кожен об'єкт, що підлягає поточному чи капітальному ремонту, складають відомість дефектів, у якій вказують деталі, що потребують заміни, необхідні ремонтні роботи, норми часу на виконання робіт, виготовлення та заміну деталей, кошторисну вартість ремонту, строки початку і закінчення ремонту. Якщо ремонт виконується господарським способом, то на підставі відомості дефектів виписують наряд-замовлення, документи на одержання зі складу необхідних запасних частин і ремонтних матеріалів, наряди на виконання робіт з виготовлення, монтажу, реставрації окремих вузлів і деталей та їх заміни.

Якщо ремонт виконує підрядна організація, то відомість дефектів складають у присутності представника замовника. Один примірник відомості дефектів передають замовнику для контролю повноти і якості ремонту. Приймання виконаних підрядною організацією ремонтних робіт оформляється "Актом прийняття - здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів" т. ф. № 03-2 (бюджет). Акт складають удвох примірниках - по одному для підрядника і замовника. Акт передають у бухгалтерію, де на його підставі в інвентарній картці обліку основних засобів виконують відповідні записи про виконаний ремонт. Крім того, акт т. ф. № 03-2 є підставою для списання витрат на ремонт основних засобів.

Вартість поточного і капітального ремонту основних засобів не зараховується на збільшення їх балансової вартості, а списується на поточні витрати установи за рахунок відповідних джерел фінансування. При цьому виконують такі бухгалтерські проведення (табл. 2.4.1).

Роботи з реконструкції та модернізації основних засобів виконуються, як правило, спеціалізованими підрядними організаціями. Оформляються вони аналогічно капітальному ремонту основних засобів, але роботи з модернізації, добудови, дообладнання, реконструкції об'єктів основних засобів суттєво змінюють їх технічні та експлуатаційні характеристики, а відтак їхню вартість. Тому витрати на ці роботи зараховують на збільшення первісної вартості основних засобів.

Результати реконструкції, модернізації, дообладнання, добудови основних засобів обов'язково заносяться до інвентарної картки відповідного об'єкта. Якщо ж вказані роботи суттєво змінюють характеристику і призначення об'єкта, то на нього оформляють нову інвентарну картку, а попередня вилучається і зберігається для довідки.

2.5 Організація обліку вибуття і списання основних засобів

Вибуття основних засобів та інших необоротних матеріальних активів бюджетних установ може бути наслідком: їх повного фізичного зносу і непридатності для подальшого використання; реалізації (відчуження) надлишкового, непотрібного, не використовуваного обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів; поломки, знищення, псування з вини осіб, відповідальних за збереження та використання засобів; знищення або псування засобів унаслідок пожежі, стихійного лиха; недостачі, виявленої при проведенні інвентаризації; безоплатної передачі іншим бюджетним установам за розпорядженням вищих керівних органів; переведення до складу оборотних активів (малоцінних та швидкозношуваних предметів, тварин на відгодівлі).

Основні засоби, які стали непридатними для використання, підлягають списанню відповідно до "Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ", затвердженої ДКУ та МЕУ 10.08.2001 р. № 142/181. Для оформлення списання основних засобів, які стали непридатними, використовують: "Акт про списання основних засобів" (т. ф. № 03-3 (бюджет), "Акт про списання автотранспортних засобів" (т. ф. № 03-4 (бюджет), "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури" (т. ф. № 03-5 (бюджет). Зазначені акти складаються постійно діючою комісією, яка призначається наказом по установі.

Постійно діюча комісія для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих засобів створюється наказом керівника установи щорічно у такому складі:

керівник або його заступник (голова комісії);

головний бухгалтер або його заступник (в установах і організаціях, в яких штатним розкладом посаду головного бухгалтера не передбачено - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;

особа, на яку покладено відповідальність за збереження основних засобів;

інші посадові особи (на розсуд керівника установи). Для участі в роботі комісії зі встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання об'єкта або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

Постійно діюча комісія виконує такі процедури:

) проводить огляд основних засобів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти - додаток 13, проектно-кошторисну документацію, відомості дефектів - додаток 14, акт інвентаризації об"єкту, що пропонується до списання - додаток 15), а також дані бухгалтерського обліку;

) встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об'єкта в даній установі - акт технічного стану об"єкта (додаток 16) та вносить пропозиції про його продаж, передачу або списання - економічне обгрунтування (додаток 17);

) встановлює конкретні причини списання об'єкта: фізичний або моральний знос, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та інше;

) встановлює осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації;

) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;

) здійснює контроль за вилученням із списаних основних засобів придатних вузлів, деталей та матеріалів з кольорових і дорогоцінних металів, визначає їхню кількість, вагу, вартість, контролює здавання їх на відповідний склад.

За результатами обстеження комісією складаються акти на списання основних засобів (додаток 5) за встановленими формами, які затверджуються керівником установи. Розбирання та демонтаж основних засобів до затвердження актів на їх списання не допускається.

Списання з балансів бюджетних установ основних засобів проводиться в такому порядку:

а) з балансів установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету:

вартістю до 5000 грн. за одиницю - з дозволу керівника установи;

вартістю від 5000 до 10000 грн. за одиницю - з дозволу вищої організації;

вартістю понад 10000 грн. за одиницю - з дозволу міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади за підпорядкуванням;

б) з балансів установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів:

вартістю до 2500 грн. за одиницю - керівниками установи, які є розпорядниками коштів;

вартістю від 2500 до 5000 грн. за одиницю - з дозволу вищої установи;

вартістю понад 5000 грн. за одиницю - з дозволу місцевої державної адміністрації.

Списання основних засобів з балансів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій незалежно від їхньої вартості проводиться з дозволу керівника установи.

Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації основних засобів, оприбутковуються як вторинна сировина і обов'язково здаються установі, на яку покладено збір такої сировини. Вилучені після демонтажу основних засобів деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здаванню на спеціалізовані підприємства України, що здійснюють приймання та переробку відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Посадові особи, винні у порушенні порядку збереження основних засобів та в безгосподарному ставленні до них (знищення, підпалювання та ін.), притягаються до відповідальності у встановленому законодавством порядку. При цьому визначення сум збитків здійснюється відповідно до "Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затвердженого КМУ 22.01.1996 р. № 116, та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей" від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.

Предмети, які втратили своє значення, але придатні для використання, можуть бути списані тільки за умови, що їх неможливо продати чи передати іншій установі.

Безоплатна передача основних засобів дозволяється лише в такому порядку:

а) у межах одного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади - установам, що утримуються за рахунок державного бюджету;

б) у межах одного бюджету - установам, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

Кореспонденція рахунків з обліку безоплатної передачі основних засобів іншим установам та організаціям відображено в табл. 6.1.

Таблиця 2.5.1 Кореспонденція рахунків з обліку безоплатної передачі основних засобів

Продаж основних засобів (у тому числі зношених) здійснюється тільки через аукціони чи біржі. При цьому продаж основних засобів, вартість яких перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проводиться за умови обов'язкового погодження з органами, уповноваженими розпоряджатися цим майном.

Суми, отримані установами від продажу чи демонтажу основних засобів (крім будівель і споруд), залишаються у розпорядженні установи з правом їх подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових засобів того ж призначення. При цьому кошти, отримані від реалізації та розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних коштів, використовуються тільки після сплати податків, встановлених законодавством. Суми, отримані установами від продажу чи демонтажу будівель і споруд, вносяться в доход того бюджету, за рахунок якого ці установи утримуються (табл. 2.5.2).

Таблиця 2.5.2 Основні господарські операції з обліку вибуття основних засобів

Списання основних засобів у зв'язку з їх переведенням до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів оформляється звичайними бухгалтерськими записами на дебеті рахунків 40 (на залишкову вартість) і 13 (на суму зносу) та кредиті рахунків 10 або 11 (на їх первісну вартість). Одночасно на суму первісної вартості таких об'єктів дебетують субрахунок 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації" та кредитують субрахунок 411 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами".

Усі господарські операції, якими оформляють вибуття і списання основних засобів, протягом поточного місяця реєструють у меморіальному ордері № 9 "Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів" т. ф. N9 438 (бюджет). У кінці місяця підсумки цієї відомості переносять у книгу Журнал -головна.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - № 11(436). - с.3-6

2Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказами МФУ // Все про бухгалтерський облік. - 2003. - № 14(802). 13.02.2003 р. - с. 2-79.

3План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування. Затверджені Наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291. - Запоріжжя: Поліграф, 2003. - 47 с.

4План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва Затверджені Наказом МФУ від 19 квітня 2001 р. № 186.

5Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69

6Типовые формы первичных учетных документов: Сборник законодательных и нормативных актов. - Запорожье: Полиграф, 2007. 160 с. (Серия: «Шпаргалка для бухгалтера» Выпуск №5(7)).

7Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге вид., доп. перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2007. - 576 с.

8Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2009. - 360 с.

9Кужельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник - К.: КНЕУ, 2008

10Деващук Л.Г., Єрмолаєва В.І. Теоретичні основи та практика бухгалтерського обліку. Ч. І. Навч. посібник - Х.: Одісей, 2005. - 496 с. (657/Т33)

11Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова - Дніпропетровськ: ТОВ “Баланс-Клуб”, 2008. -768 с

12Кужельний М.В., Калюга Є.В., Калюга О.В. Контроль фінансової діяльності та правильності її складання. Навчально-методичний посібник - К.: Ельга, 2006. - 240 с. (657/К88)

13Апчёрч А. Управленческий учёт: Принципы и практика. Пер. с англ. Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 952 с. (657 / А 78)

14Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. - К.: Лібра, 2009. - 704 с.

15Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук. - Житомир: ЖІТІ, 2009. - 648 с.

16Бороненкова С.А. Управленческий анализ: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 384 с.

17Котляров С.А. Управление затратами. - СПб: Питер, 2008, 160 с.

18Уткин Э.А., Котляр Б.А. и др. Бизнс-планирование. - М.: 2007. - 320 с. (У 523 / У 84)

19Покропивний С.Ф., Соболь С.М. Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник. - К: КНЕУ, 2006. - 208 с. (У 523 / П 48)

20Бизнес-план. Методические материалы. - 2-е изд., доп. / Под ред. Р.Г. Маниловского. - М.: Финансы и статистика, 2009 - 160 с. (У 523 / Б 59)

21Сборник бизнес-планов с комментариями и рекомендациями / Под ред. В.М. Попова. Издание - третье, перераб. и доп. - М.: КноРус, Издательство ГНОМ и Д, 2010. - 360 с., илл.