Облік виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі пшениці та ячменю)

Облік виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі пшениці та ячменю)

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи обліку виробництва продукції зернових культур (на прикладі пшениці та ячменю)

1.1Економічний зміст витрат на виробництво, завдання їх обліку

.2Нормативно-інформаційне забезпечення управлінського обліку витрат на виробництво зернових культур

2. Фінансово - економічна характеристика підприємства

3. Облік виробництва продукції зернових культур в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі пшениці та ячменю)

3.1Документальне оформлення обліку виробництва пшениці та ячменю

3.2Синтетичний та аналітичний облік виробництва пшениці та ячменю

3.3Калькуляція собівартості виробництва пшениці та ячменю

3.4Шляхи вдосконалення обліку виробництва зернових культур (на прикладі пшениці та ячменю)

. Охорона праці

5. Охорона навколишнього середовища

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В загальному обсязі валового продукту сільського господарства України на частку рослинництва припадає близько 62%. Проте економічні можливості цієї галузі використовуються далеко не повністю.

Ця галузь є найбільш трудомісткою, дохід від неї одержують протягом року, а витрати тут значно вищі в період, коли через кліматичні умови продуктивність рослинництва знижується. Спад виробництва та зниження ефективності рослинництва обумовлюються багатьма обєктивними та субєктивними факторами, головний з яких - відсутність нормальних економічних відносин, зваженої політики та ефективного механізму господарювання.

Для вирівнювання економічних умов господарювання та функціонування всіх галузей необхідно розробити паритетні ціни на їх продукцію, в основу яких покласти єдину норму прибутку.

Отже, зростання прибутку забезпечується насамперед через зниження собівартості продукції. Собівартість продукції відображає реальні прямі витрати підприємства на виробництво продукції. Для того, щоб визначити шляхи зниження собівартості продукту, необхідно знати структуру витрат. Процес виробництва завжди пов¢язаний з використанням робочої сили та засобів виробництва, які втілюються в продукті. Витрати виробництва - це те, у що обходиться створення продукту підприємству.

Високі витрати виробництва гальмують розширення випуску товарів, оскільки зумовлені ними високі ціни обмежують купівельну спроможність споживачів і стримують розвиток виробництва.

На сучасний момент особливої актуальності набирає облік витрат і вихід продукції рослинництва.

Національний бухгалтерський облік відіграє важливу роль у здійсненні заходів щодо переходу до ринкових відносин. Система бухгалтерського обліку в Україні має ввібрати в себе кращі традиції і правила застосування світової практики ведення та організації бухгалтерського обліку, зберігаючи при цьому його національні особливості.

Мета роботи - дослідити облік виробництва продукції рослинництва на прикладі пшениці та ячменю.

Завдання, поставлені та виконані у процесі написання курсової роботи:

1)зясування основних вимог до визначення і оцінки витрат виробництва;

2)виявлення значення та завдання обліку витрат;

)висвітлення нормативно-інформаційного забезпечення управлінського обліку витрат на виробництво продукції зернових культур;

)характеристика фінансово-економічної діяльності підприємства;

)показати документальне оформлення обліку виробництва пшениці та ячменю;

)висвітлення синтетичного і аналітичного обліку виробництва пшениці та ячменю;

)аналіз калькуляції собівартості продукції;

)пропозиції щодо застосування автоматизації обліку витрат на виробництво і виходу пшениці та ячменю.

Предмет дослідження - облік витрат на виробництво продукції рослинництва на прикладі пшениці та ячменю.

Обєкт дослідження - виробництво продукції зернових культур товариства з обмеженою відповідальністю "Лан".

1. Теоретичні основи обліку виробництва продукції зернових культур (на прикладі пшениці та ячменю)

.1 Економічний зміст витрат на виробництво, завдання їх обліку

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. У процесі виробництва використовують природні ресурси, сировину, матеріали, паливо, енергію, трудові ресурси, основні засоби і одержують готову продукцію, яку потім реалізують. Характерною особливістю цього процесу є формування витрат на виробництво продукції, що становлять її виробничу собівартість. До витрат виробництва відносять витрати, обумовлені технологією виробництва, перебувають у залежності від обсягу випущеної продукції і складають її речову основу.

На рахунках фінансового обліку повинна своєчасно, повно і правдиво відображатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка використовується для обчислення фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Скорочення витрат і зниження собівартості продукції позитивно впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Досягнення запланованої ефективності виробництва вимагає постійного зіставлення витрат і одержаних результатів.

Витрати виробництва - це те, у що обходиться створення продукту підприємству [10, с. 348]. Водночас суспільні витрати на створення продукту включають також додаткову працю, втілену в додатковому продукті.

Для того щоб вирішувати питання обліку витрат, насамперед з'ясуємо підходи до тлумачення поняття "витрати". У п. 3 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" подано таке визначення: "Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, ... " [3]. Розглянемо його економічний зміст. На погляд Л. Триньки, очевидним є той факт, що збільшення активів логічно веде до збільшення зобов'язань, і навпаки. Цей принцип закладено і в основу подвійного запису [14, с. 33]. А те, що дає нам стандарт - "зменшення активів" або "збільшення зобовязань", само по собі суперечить суті подвійного запису, за яким кожна господарська операція спричинює вартісну зміну як мінімум двох об'єктів обліку. Тому вважаємо таке визначення не зовсім обґрунтованим. Крім того, таке "розсіяне" розуміння суті самих витрат прямо впливає на організацію та методику їх обліку й відображення у фінансовій звітності.

Нам імпонує думка про визначення витрат як таких, що виникають внаслідок дії чи події у господарському житті суб'єкта для отримання економічної вигоди, що приводить до збільшення активів і зумовлює збільшення зобов'язань, і навпаки [14, с. 33].

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства визначаються П(С)БО 16 "Витрати" [4]. Відповідно до П(С)БО під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

У бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і застосовуваному у національних стандартах принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Щодо визнання витрат чи їх невизнання, то у п. 6-9 П(С)БО 16 "Витрати" наведено критерії, за якими їх відносять до звітного періоду чи не визнають як такі.

Згідно з п.п. 5-8 П(С)БО 16 витрати визнаються за наступних умов [4]:

. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Приклад: списання паливно-мастильних матеріалів на надання автотранспортних послуг; нарахування заробітної плати персоналу підприємства.

. Визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Приклад: нарахування амортизації основних засобів, нарахування амортизації нематеріальних активів.

. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Приклад: уцінка запасів, створення резерву сумнівних боргів.

. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Визнання витрат безпосередньо пов'язано із принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності. І у Законі (ст. 4), і у П(С)БО 1 (п. 18) маємо такий принцип, як нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати повинні відображуватися в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Це цілком зрозуміло: якщо є доходи, то мають бути і витрати. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і застосовуваному у національних стандартах принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Для складу витрат господарюючого суб'єкта характерні причинно-наслідкові зв'язки, зумовлені видом діяльності та іншими чинниками. Сьогодні не є проблемою визначити, які витрати віднести до операційних, фінансових, інвестиційних чи до надзвичайних. Значно більший інтерес становить класифікація їх усередині кожного виду [9, с. 84].

Система обліку на підприємстві може бути ефективною, якщо буде ґрунтуватися на логічній класифікації витрат і забезпечуватиме можливість їх повного та глибокого аналізу. Класифікація має бути системною і відповідати потребам управління. Класифікація витрат є поділом їх на класи на основі певних загальних ознак об'єктів і закономірних зв'язків між ними.

Значну увагу щодо розв'язання проблеми класифікації витрат було приділено на рівні законодавчих актів України, зокрема, "Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості", "Методичними рекомендаціями з формування складу витрат і порядку їх планування в торговельній діяльності" (далі - методичні рекомендації) тощо. Так, в методичних рекомендаціях [7] передбачено групування витрат за дев'ятьма ознаками (табл. 1.1):

Таблиця 1.1 Класифікація витрат

ОзнакиВитрати1. За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)Витрати виробництва, цеху, дільниці, технологічного переділу, служби2. За видами продукції, робіт, послугВитрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію3. За єдністю складу (однорідністю витрат)Одноелементні, комплексні4. За видами витратВитрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції5. За способом перенесення вартості на продукціюВитрати прямі та непрямі6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витратВитрати змінні та постійні7. За календарними періодамиВитрати поточні, довгострокові, одноразові8. За доцільністю витрачанняПродуктивні та непродуктивні9. За визначенням відношення до собівартості продукціїВитрати на продукцію та витрати періоду

Для визначення фінансового результату в розрізі видів діяльності Планом рахунків передбачено класифікацію витрат залежно від видів діяльності (витрати від основної діяльності, витрати від участі в капіталі, фінансові витрати, інші витрати основної діяльності, витрати від надзвичайних подій) та за економічними елементами.

Досить розповсюдженими класифікаційними ознаками є такі: за економічними елементами; калькуляційними статтями; за способом включення до собівартості; за складом витрат; за залежністю від обсягів діяльності. В економічній літературі зустрічається групування за техніко-економічним змістом (основні та накладні), за відношенням до процесу виробництва (витрати предметів праці, засобів праці, живої праці), за сферами кругообігу коштів (витрати сфери виробництва, витрати обігу), за періодичністю виникнення (одноразові, поточні, періодичні), за охопленням плануванням (заплановані, незаплановані), за лімітуванням (лімітовані загальнодержавними регламентами, нелімітовані), за ступенем готовності продукції (витрати на готову продукцію, витрати на напівфабрикати), за об'єктами управління (за місцями виникнення, за центрами витрат, за центрами відповідальності), за залежністю від діяльності підприємства (залежні, незалежні) [9, с. 79].

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (п. 21) [4] регламентує порядок групування витрат операційної діяльності за економічними елементами (табл. 1.2).

Кожна з наведених ознак дозволяє певним чином диференціювати витрати, але у самій класифікації відсутня системність, яка б дозволяла чітко відслідковувати реальні потреби управління.

Ч.Г. Хорнгрен та Дж. Хорнгрен пропонують шість ознак для класифікації [9, с. 80]:

- за складом (фактичні та планові (прогнозні));

- по відношенню до обсягів виробництва (змінні, постійні та ін.);

- за ступенем усереднення (загальні та середні);

- за функціями управління (виробничі, комерційні та адміністративні);

- за способом віднесення на собівартість об'єктів (прямі та непрямі);

- за порядком віднесення на період генерування прибутку (витрати на продукцію та витрати періоду).

Таблиця 1.2 Витрати операційної діяльності за елементами

Елементи витратСклад елементів витратМатеріальні витрати- сировина та основні матеріали - купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби - паливо й енергія, запасні частини, будівельні матеріали - тара й тарні матеріали - допоміжні та інші матеріалиВитрати на оплату праці- заробітна плата за окладами й тарифами - премії та заохочення - матеріальна допомога та компенсаційні виплати - оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу - інші витрати на оплату праціВідрахування на соціальні заходи- відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття - відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства - відрахування на інші соціальні заходиАмортизаціяСума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активівІнші операційні витратиВитрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу вищезазначених елементів: - витрати на відрядження - послуги зв'язку - плата за розрахунково-касове обслуговування тощо

Більшість зарубіжних авторів спочатку виділяють три групи цілей (завдань), які виникають на практиці і у відповідності до яких пропонується здійснювати класифікацію витрат.

Уточнений нами варіант напрямів класифікації матиме такий вигляд:

- для оцінки запасів та визначення фінансового результату;

- для дослідження поведінки витрат і прийняття управлінських рішень;

- для планування (прогнозування), здійснення контролю та регулювання [9, с. 80].

З метою вирішення завдань стратегічного управлінського обліку доцільним є групування витрат за стадіями життєвого циклу виробу. Стадії життєвого циклу обумовлюють методику розрахунку витрат (укрупнено чи дуже деталізовано, чи за лімітовано ціною, яка вже існує на аналогічному ринку).

Перший напрям забезпечується в системі фінансового (виробничого) обліку, а другий та третій - в системі управлінського. Яругова А. зазначає, що групування для оцінки запасів і визначення фінансового результату та групування витрат на змінні та постійні здійснюється в межах так званого "систематичного обліку", маючи на увазі фінансовий, оскільки правильна оцінка випущеної з виробництва готової продукції чи первинної вартості придбаних товарів є основою достовірного визначення собівартості реалізованої готової продукції чи, відповідно, товарів, а отже, і величини отриманого прибутку.

За кожним із трьох напрямів необхідно чітко визначити класифікаційні ознаки, щоб спростити практичне застосування створеної класифікації (табл. 1.3, додаток А)). Щоб зосередити увагу на основному, ми приймаємо ознаку за способом віднесення витрат на собівартість продукції, де виділяють прямі та непрямі витрати.

У плануванні й бухгалтерському обліку визначають собівартість реалізованої продукції та виробничу собівартість.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці й інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, і вартість супутньої продукції, яка використовується на самому підприємстві, в оцінці можливого її використання.

Прямими вважаються витрати, які можна віднести безпосередньо на відповідний об'єкт витрат або які розподіляються між об'єктами витрат пропорційно до бази, з якою ці витрати перебувають у близькій залежності. Зокрема, витрати мастильних матеріалів розподіляються пропорційно вартості основного пального; амортизація й витрати на поточний ремонт приміщення - пропорційно площі, що використовується при виробництві окремих видів продукції тощо.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Це витрати цінностей, що пов'язані з:

- підготовкою та освоєнням випуску продукції (суми цих витрат відносять на собівартість продукції від початку її виробництва);

- виконанням технологічного процесу з виробництва продукції, виконанням робіт і наданням послуг (сировина, насіння, паливо, добрива, засоби захисту рослин, ліки, корми, інструмент та ін.);

- проведенням поточного ремонту, технічного огляду й технічного обслуговування основних виробничих засобів, за винятком їх реконструкції та модернізації;

- забезпеченням працівників спеціальним одягом і взуттям, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об'єкт витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість поворотних відходів, одержаних у процесі виробництва, які оцінюються за справедливою вартістю чи цінами можливого їх використання.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються основна й додаткова заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат належать усі інші виробничі витрати, які можуть бути прямо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи; плата за оренду земельних і майнових паїв; амортизація необоротних активів; втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку. Загальновиробничі - це витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням окремих галузей і виробництв. До складу загальновиробничих витрат включаються: оплата праці апарату управління цехами, дільницями, відділеннями, фермами тощо з відрахуваннями на соціальні заходи; амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища; інші витрати.

Витрати діяльності знаходять своє відображення в Звіті про фінансові результати.

Головне призначення обліку витрат на виробництво полягає у контролі за виробничою діяльністю та управління витратами на її здійснення.

Основними завданнями обліку витрат на виробництво є:

- інформаційне забезпечення адміністрації підприємства для прийняття управлінських рішень;

- спостереження і контроль за фактичним рівнем витрат порівняно з їх нормативами і плановими розмірами з метою виявлення відхилень та формування економічної стратегії на майбутнє;

- достовірний облік виходу продукції за її видами з урахуванням якості;

обчислення собівартості виготовленої продукції для оцінки готової продукції і розрахунку фінансових результатів;

- виявлення й оцінка економічних результатів виробничої діяльності структурних підрозділів;

- систематизація інформації управлінського обліку виробничої діяльності для прийняття рішень, які мають довгостроковий характер (окупність виробничих програм, рентабельність продукції, ефективність капітальних вкладень тощо).

Отже, облік витрат на виробництво організовується з метою розподілу витрат на кожну окрему операцію або кожний окремий продукт, що необхідно для оцінки запасів і визначення фінансового результату. Система обліку виробничих витрат - це сумування витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційну одиницю продукції.

Підводячи підсумок, можна зробити такі висновки:

витрати виробництва - це те, у що обходиться створення продукту підприємству. Вони є якісним показником діяльності підприємства, показником його ефективності. Витрати можуть бути згруповані за різними ознаками. Важливе аналітичне значення має системний поділ на постійні і змінні. Постійні витрати протягом короткого часу залишаються незмінними, змінні змінюються з обсягом виробництва;

- важливим аспектом, що впливає на класифікацію витрат в системі управлінського обліку, є встановлення взаємозв'язку між величиною витрат і відповідними управлінськими рішеннями;

- кількість ознак класифікації витрат та їх видів повинна відповідати кількості типових проблем для підприємства.

Очевидно, що така класифікація забезпечить можливість не лише розподілити витрати за підрозділами, функціями, відповідальністю, видами діяльності, періодами, а й вирішувати суто управлінські завдання: прогнозувати майбутні стандартні і бажані витрати; виявляти альтернативні витрати; створювати проекти управлінських рішень, пов'язані з регулюванням витрат, які вирішуються в системі управлінського обліку.

1.2 Нормативно-інформаційне забезпечення управлінського обліку витрат на виробництво продукції зернових культур

Нормативно-правова база, що регулює здійснення підприємствами витрат на виробництво та виходу продукції зернових культур та формування фінансових результатів в Україні:

Основи нової системи бухгалтерського обліку закладено в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", прийнятому 16.07.1999р., та конкретизовано у відповідних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Важливим інструментом реалізації міжнародних принципів і методів бухгалтерського обліку є новий План рахунків, розроблений на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998р. №1706.

Витрати та собівартість як економічні категорії та об'єкти обліку, зокрема, виправдано завоювали центральне місце в системі бухгалтерського обліку, що зумовлено змінами, які відбулись у законодавстві. Вони спричинили своєрідну "революцію". І Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) [1], і стандарти бухгалтерського обліку містять положення, які дають можливість адаптувати вітчизняну практику до міжнародних норм і стандартів, розширити його інформаційні можливості, спростити методику і знизити трудомісткість облікової роботи.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати на виробництво та виходу продукції тваринництва та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

З прийняттям нового плану рахунків в Україні визначилась інтегрована система обліку. З самої побудови плану рахунків зрозуміло, що 1-3 класи рахунків призначені для відображення об'єктів активу балансу, 4-6 - пасиву, а 7-9 для складання звіту про фінансові результати. Рахунки для обліку операційної діяльності розміщені в основному в 8 та 9 класах плану рахунків "Витрати за елементами" та "Витрати діяльності". Рахунки цих класів, виходячи з розмірів підприємства, та за його вибором, можуть застосовуватися одночасно, або лише один з названих класів. У випадку, коли рахунки класу 9 не застосовуються, додатково залучається також рахунок 85 "Інші витрати". Якщо ж застосовуються рахунки обох класів, то цей рахунок не використовують.

Крім того, витрати виробництва знаходять своє відображення на рахунку 23 "Виробництво", де узагальнюється інформація про виробничі витрати підприємства. Сальдо по рахунку 23 означає незавершене виробництво і відображається в активі балансу, саме тому цей рахунок включено до 2 класу "Запаси". Це ж можна віднести до рахунка 24 "Брак у виробництві".

Деякі витрати, частково пов'язані з виробничою діяльністю, облічуються також на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів". На цьому рахунку узагальнюється інформація про витрати, що здійснено в звітному році, але які підлягають віднесенню до витрат майбутніх періодів. Крім рахунків виробництва витрати з цього рахунка розподіляють на рахунки, пов'язані зі збутом продукції, організацією і управлінням підприємством загалом (адміністративні витрати), іншою операційною, а такою інвестиційною діяльністю.

Подальша ж деталізація даних про витрати та вихід продукції основних та інших галузей виробництва здійснюється в розрізі цілої системи субрахунків та об'єктів аналітичного обліку, які відкриваються до названих синтетичних рахунків.

Інформаційною базою обліку є офіційні урядові видання, насамперед, "Урядовий кур¢єр", "Голос України", "Вісник Верховної Ради України".

Для більш широкого кола користувачів слугують наступні видання: "Все про бухгалтерський облік", "Галицькі контракти" тощо.

2. Фінансово - економічна характеристика підприємства

Обєктом дослідження курсової роботи є товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" (далі - Товариство), створене у відповідності до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про господарські товариства", інших законодавчих та нормативних актів та згідно з рішенням загальних зборів засновників. Місцезнаходження та юридична адреса товариства: 37723, Україна, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Селещина, вул. Остапенка.

ТОВ "Лан" має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та вкладні (депозитні) рахунки в банківських установах, круглу печатку, штампи і бланки зі своїми найменуваннями та інші реквізити, необхідні для здійснення своєї діяльності.

Органами управління товариством є:

Загальні збори учасників;

Виконавчий орган - директор.

Вищим органом товариства є загальні збори учасників. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Рівень складності структури управління та організаційної структури господарства цілком відповідає його розмірам та виробничим потужностям.

Розміщення господарства та природно-кліматичні умови регіону зумовлюють неоднаковий розвиток його галузей, визначають склад і структуру асортименту продукції, яку виробляє господарство. Даний процес характеризується таким поняттям, як спеціалізації виробництва.

Спеціалізація - це переважаючий розвиток кількох або однієї галузі з метою масового виробництва ряду чи одного виду продукції на основі фондо- та енергоозброєності праці з урахуванням природно-економічних умов певної зони. ТОВ "Лан" спеціалізується на виробництві рослинництва, а саме: вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, сою. Товариство має 910 га. землі, у господарстві 71 пай по 5,25 га.

Аналіз структури майна (активів) проводиться за системою структурних показників, серед яких питома вага (у %):

- необоротних активів у майні;

- оборотних активів у майні;

- оборотних виробничих фондів в оборотних активах;

- фондів обігу в оборотних активах;

- дебіторської заборгованості у майні;

- поточної дебіторської заборгованості в оборотних активах;

- грошових коштів і поточних фінансових інвестицій у майні;

- грошових коштів і поточних фінансових інвестицій в оборотних активах.

Розрахунок цих та інших структурних показників виконується за даними активу скороченого аналітичного балансу (додаток А, Б, В). З урахуванням класифікації видів майна в табл. 2.1 проведений аналіз складу, структури та динаміки активів ТОВ "Лан" за 2006-2008 роки.

За результатами розрахунків можна сформулювати наступні висновки:

- на кінець звітного року в структурі майна переважають оборотні активи (70,2%), що пояснюється специфікою сільськогосподарського виробництва. Разом з тим, відзначаємо менші темпи їх приросту (51,9%) порівняно з темпом приросту необоротних активів (132,6%);

- практично всі необоротні активи підприємства на кінець звітного року знаходяться у матеріальній формі;

- питома вага оборотних активів у сфері виробництва зменшилась з 75,6 до 31,8 %, а у сфері обігу - відповідно зросла з 24,0 до 68,2%;

- спостерігається зменшення частки оборотних активів, які знаходяться у матеріальній формі (до 94% на кінець звітного року);

Таблиця 1.1 Аналіз складу, структури та динаміки активів ТОВ "Лан" за 2006-2008 рр. (станом на кінець року), тис. грн.

Види активів (майна)2006 р.2007 р.2008 р.Зміни (+,-)сума, тис. грн.у % до підсумкусума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грнпитомої ваги, пунктіву % до 2006р.А 1234567=5-18=6-29=7/1*100За характером обороту1.Необоротні активи166,224,3513,241,4552,729,8386,55,5232,62.Оборотні активи516,475,7726,558,61300,970,2784,5-75,7151,9Всього682,6100,01239,7100,01853,6100,01171,00,0171,5За формою необоротних активів1.Необоротні у матеріальній формі---------2.Нематеріальні166,2100,0513,2100,0552,7100,0386,50,0232,6Всього166,2100,0513,2100,0552,7100,0386,50,0232,6За сферою розміщення оборотних активів1.У сфері виробництва390,575,6562,577,4413,731,823,2-43,85,92. У сфері обігу125,924,4164,022,6887,268,2761,343,8604,7Всього516,4100,0726,5100,01300,9100,0784,50,0151,9За формою оборотних активів1.У матеріальній формі442,085,6709,797,71222,494,0780,48,4176,62.Урозрахунках і грошовій формі74,414,416,82,378,56,04,1-8,45,5Всього516,4100,0726,5100,01300,9100,0784,50,0151,9За джерелами формування оборотних активів1.Власні---------2.Позикові516,4100,0726,5100,01300,9100,0784,50,0151,9Всього516,4100,0726,5100,01300,9100,0784,50,0151,9За рівнем ліквідності оборотних активів1.Високоліквідні4,10,82,00,311,90,97,80,1190,22.Середньоліквідні70,313,614,82,066,65,1-3,7-8,5-5,33.Низьколіквідні442,085,6709,797,71222,494,0780,48,4176,6Всього516,4100,0726,5100,01300,9100,0784,50,0151,9

- в структурі оборотних активів за ознакою рівня ліквідності на кінець звітного року низьколіквідні активи становлять 94%, середньоліквідні - 5,1% і високоліквідні - 0,9%. Зниження частки високо- і середньоліквідних оборотних активів може негативно позначитися на динаміці ліквідності балансу та платоспроможності підприємства.

Аналіз структури джерел формування капіталу (пасивів) проводиться за системою структурних показників, серед яких питома вага (у %):

- власного капіталу у джерелах формування капіталу (нормативне значення - > 50%);

- зобов'язань у джерелах формування капіталу (нормативне значення - < 50%);

- довгострокових зобов'язань у зобов'язаннях;

- поточних зобов'язань у зобов'язаннях;

- кредиторської заборгованості у джерелах формування капіталу;

- кредиторської заборгованості у зобов'язаннях.

Розрахунок цих та інших структурних показників виконується за даними пасиву скороченого аналітичного балансу. З урахуванням класифікації джерел формування капіталу проведемо аналіз складу, структури та динаміки пасивів підприємства (табл. 2.2).

Інформація табл. 2.2 дозволяє виокремити наступні тенденції:

підвищення питомої ваги позикового капіталу в пасивах до 97,5% на кінець звітного року;

- зростання частки статутного капіталу у власному капіталі з 40,0 до 74,6% та зменшення частки нерозподіленого прибутку з 31,4 % до 25,4 %;

- на кінець звітного року позиковий капітал складається з поточних та довгострокових зобов'язань. Частка поточних зобовязань зменшилась з 91,3% до 75,1%;

- в структурі зобов'язань за ознакою терміновості оплати частка найбільш термінових зобов'язань зменшилась з 41,6% до 56,0%, а короткострокових - зросла з 58,4 до 21,5%, натомість частка довгострокових зобовязань зросла до 22,5%.

Таблиця 2.2 Аналіз складу, структури та динаміки пасивів ТОВ "Лан" за 2006-2008 рр. (станом на кінець року), тис. грн.

Види активів (майна)2006 р.2007 р.2008 р.Зміни (+,-)сума, тис. грн.у % до підсумкусума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грну % до підсумкусума, тис. грнпитомої ваги, пунктіву % до 2006р.А 1234567=5-18=6-29=7/1*100За характером формування1.Власний капітал59,68,7264,521,345,72,5-13,9-6,3-23,32.Позиковий капітал623,091,3975,278,71807,997,51184,96,3190,2Всього682,6100,01239,7100,01853,6100,01171,00,0171,5За рівнем відповідальності власного капіталу1.Статутний і пайовий40,067,134,713,134,174,6-5,97,5-14,82.Додатковий18,731,4229,886,911,625,4-7,1-6,0-38,0Всього59,6100,0264,5100,045,7100,0-13,90,0-23,3За періодом погашення зобовязань1.Поточні623,091,3558,845,11391,575,1768,5-16,2123,42. Довгострокові--416,433,6416,422,5416,422,5-3. Умовні (потенційні---------Всього682,6100,01239,7100,01853,6100,01171,00,0171,5За терміновістю оплати зобовязань1.Найбільш термінові283,841,6470,738,01038,356,0754,514,4265,92.Короткостро-кові398,858,4352,628,4398,921,50,1-36,90,03.Довгострокові-0,0416,433,6416,422,5416,422,5-Всього682,6100,01239,7100,01853,6100,01171,00,0171,5

Основними позитивними тенденціями з точки зору інформації пасиву балансу вважаються:

- збільшення абсолютної величини власного капіталу, зростання його питомої ваги в джерелах формування капіталу, що вказує на підвищення рівня фінансової стійкості підприємства;

- скорочення сум кредиторської заборгованості в динаміці;

- приблизна рівновага між сумами кредиторської та дебіторської заборгованості;

- відсутність сум або їх зменшення по так званих "негативних" статтях пасиву балансу: непокритий збиток (ряд. 350); неоплачений капітал (рад. 360); довгострокові та короткострокові/кредити банків в частині сум, які не погашені в строк (визначаються за даними бухгалтерського обліку).

Протилежні до наведених ознак вважатимуться негативними. За даними табл. 2.1, 2.2 виділимо позитивні й негативну тенденції у майновому стані підприємства.

Позитивні:

- відсутність в балансі сум непокритого збитку і неоплаченого капіталу.

Негативні:

зменшення величини власного капіталу, зниження його частки в джерелах формування капіталу;

- скорочення зобов'язань підприємства в цілому, у тому числі кредиторської заборгованості;

збільшення питомої ваги у позиковому капіталі найбільш термінових зобов'язань, які потребують термінового погашення.

- суттєве значення кредиторської заборгованості, що свідчить про нестачу капіталу для фінансування господарської діяльності та про тимчасове залучення в оборот підприємства оборотних активів.

Своєчасне дослідження існуючих тенденцій дозволяє оперативно реагувати на зміни в складі і структурі майна та джерел його формування шляхом обґрунтування комплексу заходів щодо поліпшення майнового і в цілому фінансового стану підприємства.

Аналізуючи дані таблиці 2.3 можна зробити висновок, що показники структури капіталу протягом аналізованого періоду становлять значення, нижчі за нормативні, до того ж мають тенденцію до зниження, що свідчить про значну фінансову залежність підприємства від зовнішніх кредиторів, яка має негативну тенденцію до збільшення.

Таблиця 2.3 Відносні показники оцінки фінансової стійкості ТОВ "Лан"

за 2006-2008 рр.

Показники2006р.2007р.2008р.Відхилення (+,-) 2008 р. від 2006 рПоказники структури капіталуКоефіцієнт автономії0,0870,2130,069-0,018Коефіцієнт концентрації позикового капіталу0,9130,7870,9310,018Коефіцієнт фінансування0,0960,2710,074-0,022Коефіцієнт фінансового ризику10,4533,68713,4933,040Коефіцієнт фінансової залежності11,4534,68714,4933,040Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів-0,2990,1940,194Коефіцієнт структури залученого капіталу-0,4270,2410,241Показники стану оборотних активівКоефіцієнт маневреності власного капіталу-1,789-0,940-3,964-2,175Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів-0,206-0,342-0,390-0,183Коефіцієнт забезпечення запасів-0,241-0,350-0,415-0,174Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів-0,038-0,008-0,0230,015Показники стану основного капіталуКоефіцієнт реальної вартості майна 0,8160,8680,521-0,294Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні 0,2430,4140,2980,055Коефіцієнт накопичення амортизації0,1600,1140,1880,028Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів3,1071,4162,354-0,753

Відповідно коефіцієнт концентрації залученого капіталу не відповідає нормативному (≤ 0,5) і має протилежні значення відхилень і тенденцію до збільшення відносно минулих років. Це підтверджує значну частку зобов¢язань в загальній величині пасивів підприємства, яка зростає протягом аналізованого періоду.

Коефіцієнт фінансування протягом всього аналізованого періоду не відповідає нормативному (≥ 1), що свідчить про недостатність власного капіталу щодо виробничої діяльності підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності також не відповідає рекомендованому (<2,0), в 2007-2009 роках він не перевищує нормативне значення, що свідчить про значну фінансову залежність підприємства від зовнішніх кредиторів, яка відзначається негативною тенденцією до збільшення в 2009 році.

Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів зменшився в у звязку із зменшенням частки довгострокових позик підприємства у валюті балансу.

Показники стану оборотних активів мають негативні значення, що характеризує відсутність власного оборотного капіталу у підприємства. Дефіцит власного оборотного капіталу протягом періоду, що аналізується, зростає.

Коефіцієнти забезпеченості оборотних активів та запасів свідчать, що оборотні активи та запаси повністю сформовані за рахунок позикового капіталу.

Щодо показників стану основного капіталу, то слід відзначити збільшення протягом 2009 року коефіцієнта реальної вартості майна порівняно з 2007 роком, що є позитивним моментом і свідчить про зростання виробничого потенціалу товариства.

Коефіцієнт накопичення амортизації основних засобів в 2009 році склав 0,188 пунктів. Це свідчить, що основні засоби товариства придатні до використання на 81,2%, що є достатнім, а зниження цього показника відносно 2007 року свідчить про зношення основних засобів.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів має протилежну до рекомендованої тенденцію до зменшення відносно 2007 року, що свідчить про зниження рівня забезпеченості необоротних активів оборотними.

Виходячи з того, що фінансова стабільність підприємства досягається у випадку, коли зобовязання гарантовано покриваються оборотними активами, ознакою такої стабільності є виконання наступної умови: коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів більше коефіцієнта фінансового ризику. В нашому випадку ця умова не виконується протягом всього аналізованого періоду, що свідчить про фінансову нестабільність ТОВ "Лан".

Практика господарювання свідчить, що рівень ліквідності оборотних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладення оборотних коштів. Найбільш ліквідні активи мають найменший ризик вкладення, середньоліквідні - середній ступінь ризику, а найменш ліквідні - характеризуються значним ризиком вкладення. Останнє пояснюється тим, що саме ця частина оборотних активів найбільш віддалена від моменту реалізації і більше підлягає впливу змін конۥюктури ринку, інфляційних процесів тощо.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування (зменшення) їх ліквідності, із зобов'язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів.

Аналіз ліквідності балансу ТОВ "Лан" проведемо за допомогою табл. 2.4.

Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≤ П4 (2.1)

Недотримання нерівностей деяких груп активів і пасивів свідчить про недостатню кількість платіжних засобів.

За даними табл. 2.4 можна зробити висновки, що баланс ТОВ Лан не є ліквідним, а саме:

- підприємство не має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами (А1 ≤ П1). На кінець 2008 року найбільш ліквідні активи покривають найбільш термінові зобов'язання лише на 1,2 % (11,9:1038,3), у 2006 та 2007 роках - відповідно на 1,5 та 20,5%;

- не ліквідними є друга група активів протягом всього аналізованого періоду;

Таблиця 2.4 Активи та пасиви ВАТ "Полтавхіммаш" за рівнем ліквідності на кінець 2006 - 2008 рр., (тис. грн.)

ГрупаВид активів за рівнем ліквідностіРокиГрупаВид зобовязань за строковістю сплатиРокиНадлишок (+) або нестача (-) платіжних засобів (А-П)200620072008200620072008200620072008А1Високоліквідні активи4,1211,9П1Найбільш строкові зобовязання283,8470,71038,3-279,7-468,7-1026,4А2Середньо-ліквідні активи70,314,866,6П2Короткострокові зобовязання398,8352,6398,9-328,5-337,8-332,3А3Низьколіквідні активи442709,71222,4П3Довгострокові зобовязання-416,4416,4442293,3806А4Важколіквідні активи166,2513,2552,7П4Постійні пасиви59,6264,5127,9106,6248,7424,8Разом682,61239,71853,6Разом682,61239,71853,6ххх

Слід зазначити, що підприємство користується послугами установ банків і має заборгованість як за довгостроковими, так і за короткостроковими кредитами. Тому вважаємо, що виконання 3 співвідношення є значним досягненням підприємства;

- відмічаємо не достатність власного капіталу як для формування важко ліквідних активів, так і оборотних активів протягом всього аналізованого періоду.

Таким чином, недотримання нерівностей свідчить про нестачу платіжних засобів у ТОВ "Лан" для покриття найбільш термінових, короткострокових зобовязань і постійних пасивів.

Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства.

В табл. 2.5 проведемо аналіз формування, структури та динаміки фінансових результатів діяльності підприємства.

У звітному 2008 році порівняно з 2006 роком дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та чистий дохід збільшився в 1,6 рази. Випереджаюче зростання чистого доходу порівняно із собівартістю реалізованої продукції (42,1%) забезпечило збільшення ефективності діяльності підприємства.

В структурі операційних витрат питома вага собівартості реалізованої продукції зросла з 85,2% до 93,8%. По інших їх видах спостерігається підвищення питомої ваги, що пояснюється суттєвим перевищенням темпу зростання адміністративних витрат над темпом зростання собівартості реалізованої продукції.

Прибуток від операційної діяльності збільшився в 4,8 разів, а прибуток від звичайної діяльності - в 2,2 рази. У зв'язку з відсутністю надзвичайних доходів і витрат чистий прибуток співпадає з прибутком від звичайної діяльності.

Таблиця 2.5 Аналіз фінансових результатів діяльності ТОВ "Лан" за 2006-2008 роки

Показники2006 р.2007 р.2008 р.2008 р. у % до 2006 р.сума, тис. грн.питома вага, %сума, тис. грн.питома вага, %сума, тис. грн.питома вага, %Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)1080,3х2285х1704,2хв 1,6 разиЧистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)900,2х1904,2х1420,2хв 1,6 разиУ % до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)х83,4х83,4х83,4хОпераційні витрати, у т.ч.1049,51001940,11001589,5100в 1,5 разиа) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)90586,21598,382,41491,293,8142,1б) адміністративні витрати62,25,9120,56,280,35,1в 1,6 разив) інші операційні витрати82,37,8221,311,4181,1129,1Валовий прибуток (збиток)-4,8х505,9х-71х21,9У % до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)х-0,6х26,6х-5,0хПрибуток (збиток) від операційної діяльності4,5х211,1х66,4хв 14,8 разівФінансові та інвестиційні доходи-х-х-хФінансові та інвестиційні витрати-х-х-151,8хв 3,2 разиПрибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування4,5х211,1х-218,2хв 2,2 разиЧистий прибуток (збиток)4,5х211,1х-218,2хв 2,7 разиУ % до доходу (виручки) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг)х0,5х9,3х-12,8хУ % до валового прибуткух193,8х41,8х307,4в 5,1 разиУ звітному році частка чистого прибутку в доході від реалізації продукції становила 12,8%, а у валовому прибутку - 307,4 %. Таким чином, в цілому спостерігається негативна динаміка фінансових результатів діяльності підприємства.

Підсумовуючи викладене, зробимо наступний висновок.

Структуру майна товариства можна оцінити як мобільну: частка оборотних активів в 2008 році склала 70,2%.

в структурі оборотних активів за ознакою рівня ліквідності на кінець звітного року переважають низьколіквідні активи, питома вага яких становить 94%. При цьому середньоліквідні становлять 5,1% і високоліквідні - 0,9%. Зниження частки високо- і середньоліквідних оборотних активів може негативно позначитися на динаміці ліквідності балансу та платоспроможності підприємства.

Оборотних активи товариства повністю формуються за рахунок позикових коштів, що характеризує повну фінансову залежність ТОВ "Лан" від зовнішніх кредиторів, яка зростає на кінець звітного року.

В структурі зобов'язань за ознакою терміновості оплати частка найбільш термінових зобов'язань зменшилась з 41,6% до 56,0%, а короткострокових - зросла з 58,4 до 21,5%, натомість частка довгострокових зобовязань зросла до 22,5%. Значний рівень кредиторської заборгованості свідчить про нестачу капіталу для фінансування господарської діяльності.

Зобовязання ТОВ "Лан" не покриваються оборотними активами, що свідчить про фінансову нестабільність товариства.

Баланс ТОВ "Лан" не є ліквідним, а саме: підприємство не має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами. На кінець 2008 року найбільш ліквідні активи покривають найбільш термінові зобов'язання лише на 1,2%; не ліквідними є друга група активів протягом всього аналізованого періоду. Відмічаємо недостатність власного капіталу як для формування важко ліквідних активів, так і оборотних активів протягом всього аналізованого періоду.

Товариство в 2008 році є збитковим, що свідчить про зниження ефективності його діяльності.

3. Облік виробництва продукції зернових культур в сільськогосподарських підприємствах (на прикладі пшениці та ячменю)

3.1 Документальне оформлення обліку виробництва пшениці та ячменю

Характерною особливістю рослинництва є його багатогалузевість. У ньому можна виділити такі галузі: рільництво, луківництво, овочівництво, плодоягідне господарство, розсадники для вирощування садивного матеріалу плодоягідних, агролісомеліоративних та інших насаджень, плантації спеціальних насаджень. У ТОВ "Лан" виділяються наступні групи об'єктів витрат рослинництва:

1) Сільськогосподарські культури - зернові та зернобобові, технічні культури, картопля та овочеві культури, кормові культури, плодові, ягідні та інші багаторічні насадження, квітникарство.

2) Сільськогосподарські роботи, до яких відносять витрати під урожай наступного року: підняття зябу, лущення стерні, внесення органічних та мінеральних добрив, снігозатримання (у IV кварталі), посіви багаторічних трав, чорні пари тощо.

3) Витрати, що підлягають розподілу, - до них відносять амортизаційні відрахування за основними засобами, що використовуються в рослинництві та ін.

4) Інші об'єкти - це заготівля силосу, сінажу тощо.

У межах цих груп рахунки відкривають за структурними підрозділами і культурами (у т. ч. пшеницею та ячменем), видами незавершеного виробництва та технологіями вирощування культур у розрізі прийнятої на сільськогосподарському підприємстві номенклатури статей витрат.

Усі записи у бухгалтерському обліку ТОВ "Лан" про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва, у тому числі, пшениці та ячменю, проводять на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів:

- з обліку витрат праці;

- з обліку витрат предметів праці;

- з обліку витрат засобів праці;

- з обліку інших витрат;

- з обліку виходу продукції.

Документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф. №64).

На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста (ф. №67). При використанні облікового листа для обліку праці комбайнерів до нього додаються другі екземпляри реєстрів (ф. №77), путівок (ф. №77а) чи талонів (ф. №776) на вивезення продукції з поля.

Найпоширенішими первинними документами для обліку немеханізованих робіт у рослинництві є облікові листи праці і виконаних робіт (ф. № 66 і ф. №66 а). Крім цього, може застосовуватись і книжка бригадира з обліку праці і виконаних робіт (ф. № 65).

Витрати на оплату праці трактористів-машиністів узагальнюються в накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. №37 а), підсумкові дані якої переносяться до журналу обліку робіт і витрат. У цей журнал записуються дані облікових листів праці і виконаних робіт, а також накопичувальних відомостей роботи вантажного автотранспорту (ф. №38).

На підставі первинних документів з оплати праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складається щомісячно зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку (ф. №10.2.1 с.-г.). У цій відомості відображається кількість відпрацьованих днів, людино-годин, сума нарахованої оплати праці і нарахувань на неї, включаючи забезпечення (резерв) відпусток за об'єктами обліку, виробничими підрозділами і в цілому по ТОВ "Лан". Дані відомості є основою для внесення записів у виробничий звіт з рослинництва.

Матеріальні цінності відпускаються у виробництво у межах встановлених лімітів за лімітно-забірними картами (ф. №117 і №117-АПК); одноразовий відпуск оформляється накладними (внутрішньогосподарського призначення) (ф. №87). Підставою для списання насіння пшениці та ячменю з підзвіту матеріально відповідальної особи є акт витрати насіння (ф. №119), добрив - акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (ф. №118). Дані цих первинних документів є основою для записів у журнал обліку робіт і витрат (ф. №37) і складання Звіту про рух матеріальних цінностей (ф. №121), а також виробничого звіту з рослинництва (ф. №10.3а с.-г.).

Для віднесення на витрати виробництва пшениці та ячменю витрат засобів праці використовують розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами.

Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машин (ф. №130) та інші документи.

Витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі потреби галузі, відносять на конкретні об'єкти на основі подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці і виконаних робіт та ін., дані яких групуються в накопичувальних відомостях і відносяться на об'єкти в рослинництві (пшеницю та ячмінь) за фактичною собівартістю, що визначається щомісяця.

Послуги виробничого характеру, надані сторонніми організаціями, оформляються актами на виконання робіт (послуг), товарно-транспортними накладними і підтверджуються рахунками-фактурами (ф. №868).

Страхові платежі відносяться на об'єкти обліку рослинництва на підставі карток-розрахунків.

Загальновиробничі витрати включають у витрати рослинництва (у т.ч. пшеницю та ячмінь) на основі спеціального розрахунку на їх розподіл.

Для обліку надходження пшениці та ячменю у ТОВ "Лан" застосовують різноманітні первинні документи. До них відносять: по зернових культурах - реєстр відправки зерна пшениці та ячменю з поля (ф. №77), путівка на вивезення пшениці та ячменю з поля (ф. №77а), талони шофера (ф. №776), комбайнера (ф. №77в), реєстр приймання зерна пшениці та ячменю (ф. №78), реєстр приймання зерна пшениці та ячменю вагарем (ф. №78а), відомість руху зерна пшениці та ячменю (ф. №80).

3.2 Синтетичний та аналітичний облік виробництва пшениці та ячменю

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва (у т. ч. пшениці та ячменю) у ТОВ "Лан" ведуть на рахунку 23 "Виробництво", до якого відкривають субрахунок 231 "Рослинництво". За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою - до групи операційних, калькуляційних рахунків.

Субрахунок 231 активний на початок року, активно-пасивний - протягом року. На дебеті субрахунку 231 "Рослинництво" обліковують:

- витрати минулого року під урожай поточного року (незавершене виробництво на початок звітного року);

- витрати поточного року під урожай поточного року;

- витрати поточного року під урожай майбутнього року (незавершене виробництво на кінець звітного року).

На кредиті субрахунку 231 "Рослинництво" протягом звітного року відображають оприбуткування сільськогосподарської продукції від урожаю за плановою собівартістю. При цьому і витрати, і вихід продукції обліковуються наростаючим підсумком з початку року. Після визначення в кінці звітного року фактичної собівартості продукції планову собівартість коригують до рівня фактичної (розраховують калькуляційні різниці). Після списання калькуляційних різниць за кредитом субрахунку 231 "Рослинництво" цей субрахунок закривається, за виключенням аналітичних рахунків, на яких обліковуються витрати під урожай майбутнього року.

Аналітичний облік за субрахунком 231 "Рослинництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції (пшениця, ячмінь), що виробляється у ТОВ "Лан".

Витрати на виробництво продукції рослинництва у плануванні та обліку групуються за статтями, які товариство визначає самостійно і затверджує наказом про облікову політику.

Приблизний перелік статей витрат у рослинництві такий:

1. Витрати на оплату праці.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Насіння та садивний матеріал.

4. Паливо та мастильні матеріали.

. Добрива

6. Засоби захисту рослин.

7. Роботи та послуги.

8. Витрати на ремонт необоротних активів.

9. Інші витрати на утримання основних засобів.

10. Інші витрати.

11. Непродуктивні витрати (в обліку).

12. Загальновиробничі витрати.

До статті "Витрати на оплату праці" включаються основна й додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (у т. ч. трактористів-машиністів). У складі цих витрат враховується оплата праці за весь період - від початку виробничого процесу до його завершення.

Оплата праці нараховується, виходячи з обсягу виконаних робіт або виходу продукції, а також відпрацьованого часу на підставі відповідних первинних документів. Відображення витрат на оплату праці відбувається в сумарному вираженні, а затрати праці на виробництво враховуються в людино-годинах. Вартість натуроплати у сукупному оподатковуваному доході обчислюють за відпускною ціною такої продукції стороннім споживачам у місяці, в якому нарахували зарплату.

До статті "Відрахування на соціальні заходи" включаються:

- внески на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- внески на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням та похованням;

- внески на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

- внески на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

До статті "Насіння та садивний матеріал" включаються вартість насіння та садивного матеріалу власного виробництва і придбаного, використаних для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур та насаджень, крім молодих багаторічних насаджень. Витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспортування насіння до місця посіву не включаються до його вартості, а відносяться на виробництво певної сільськогосподарської культури (пшениці, ячменю) за відповідними статтями витрат.

За статтею "Паливо та мастильні матеріали" обліковується вартість нафтопродуктів, витрачених машинно-тракторним парком, комбайнами й іншими сільськогосподарськими машинами на роботах у рослинництві.

До статті "Добрива" включаються витрати на внесені в ґрунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби й розкидачі, вивезення в поле та внесення в ґрунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (пшеницю, ячмінь) за відповідними статтями витрат і до даної статті не включаються.

До статті "Засоби захисту рослин" включається вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин.

Витрати, пов'язані з обробкою посівів пшениці та ячменю зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносять на відповідні культури за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо).

Вартість матеріальних цінностей, віднесена на витрати виробництва, залежить від методу їх оцінки. При відпуску запасів у виробництво можна використовувати наступні методи їх оцінки:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних витрат.

Матеріали сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська продукція власного виробництва минулих років відносяться на витрати за їх фактичною собівартістю, а продукція власного виробництва поточного року - за плановою, з коригуванням її в кінці року до рівня фактичної.

Прийнятий порядок оцінки запасів ТОВ "Лан" при їх вибутті закріплюється в наказі про облікову політику підприємства.

У статті "Роботи та послуги" відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподарськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до інших статей).

До складу цієї статті включають вартість послуг власного й залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту. Витрати відносяться на окремі об'єкти планування та обліку, виходячи з обсягів робіт, пов'язаних із перевезенням вантажів (у тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).

Вартість послуг електро-, тепло-, водо- та газопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричної, теплової енергії, води, газу, одержаних зі сторони та вироблених на власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається, виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для поливу певних сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб.

До вартості послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що надані сторонніми підприємствами та організаціями, не включається вартість отрутохімікатів та добрив.

До складу статті "Витрати на ремонт необоротних активів" включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість паливно-мастильних матеріалів, використаних на ремонт;

б) витрати на ремонт плівкових теплиць і парників;

в) вартість послуг сторонніх організацій та власних майстерень з технічного обслуговування і поточного ремонту необоротних активів, що використовуються в рослинництві.

До статті "Інші витрати на утримання необоротних активів" включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо у виробництві пшениці та ячменю.

До складу цих витрат відносять:

а) витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих у технологічному процесі виробництва пшениці та ячменю тощо), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

б) амортизаційні відрахування, які прямо не відносять на певні об'єкти обліку витрат (пшениці та ячменю).

У статті "Інші витрати" відображаються витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом пшениці та ячменю і не включені до жодної із зазначених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

б) платежі за страхування врожаю пшениці та ячменю, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я, у випадках, передбачених законодавством;

в) інші витрати, що включаються до собівартості продукції і не віднесені до цієї та інших статей витрат.

До складу статті "Непродуктивні витрати" (в обліку) відноситься брак у виробництві, яким вважаються роботи, що не відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, і витрати на виправлення браку.

У статті "Загальновиробничі витрати" відображаються бригадні, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва. Ці витрати обліковуються на окремому субрахунку рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" й розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком вартості насіння, і відносяться на собівартість лише тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи галузі.

Для обліку витрат виробництва використовуються журнал-ордери:

- №10.1 с.-г. - для обліку витрачених запасів у виробництві;

- №10.2 с.-г. - для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних відрахувань (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, Фонду страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві), а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів;

- №10.3 с.-г. - призначений для відображення виходу продукції рослинництва (пшениці та ячменю).

Аналітичний облік витрат і виходу продукції пшениці та ячменю ведеться у Виробничому звіті №10.3а с.-г. Виробничий звіт складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної відомості №10.3 д с.-г. Підсумки зведеної відомості у розрізі синтетичних рахунків переносять до Журнал-ордера №10.3 с.-г., а кредитові обороти з Журнал-ордера - до Головної книги.

На підставі даних Виробничих звітів складається також оборотна відомість №10.3 е с.-г. за рахунками виробничих витрат, яка передбачає відображення початкового залишку, обігу за дебетом і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку в рослинництві.

Бухгалтерські проведення з обліку виробництва та виходу пшениці та ячменю подано в табл. 3.1.

Витрати на обробку площ, на яких повністю загинув врожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати.

Таблиця 3.1 Облік витрат і виходу продукції рослинництва

Зміст господарської операціїКореспонденція рахунківдебеткредит1. Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються в рослинництві2311312. Списано вартість витрачених на посів насіння 2312083. Списано вартість використаного палива тракторами, комбайнами на сільськогосподарських роботах2312034. Списано вартість внесених мінеральних добрив2312085. Списано вартість гербіцидів та отрутохімікатів2312086. Списано вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів231227. Розподілено суму витрат незавершеного виробництва на культури2312318. Розподілено амортизаційні відрахування основних засобів рослинництва2312319. Розподілено витрати на ремонт основних засобів рослинництва23123110. Списано неповторювані витрати на пересіяну культуру23123111. Віднесено на рослинництво вартість вивезеного в поле гною23123212. Віднесено вартість послуг власного вантажного автотранспорту та інших видів допоміжних виробництв23123413. Списано вартість внесених органічних добрив2312714. Оплачено підзвітними особами витрати рослинництва23137215. Віднесено частину витрат майбутніх періодів2313916. Створено резерв на оплату відпусток працівникам рослинництва23147117. Прийнято до оплати рахунки постачальників за надані послуги рослинництву (без ПДВ)23163118. Нараховано відрахування на соціальні заходи2316519. Нараховано заробітну плату23166120. Відображено заборгованість перед іншими підприємствами за надані ними послуги для потреб рослинництва (без ПДВ)23168521. Розподілено загальновиробничі витрати рослинництва2319122. Розподілено витрати на утримання МТП, комбайнів та інших самохідних машин2319123. Оприбутковано основну продукцію за плановою собівартістю2723124. Оприбутковано побічну продукцію за плановою собівартістю2723125. Списано на надзвичайні витрати витрати з посіву загиблої внаслідок стихійного лиха культури99123126. Списано в кінці року калькуляційну різницю (метод «сторно» або додаткового запису) з продукції, яка: - реалізована - передана в переробку - видана в рахунок оплати праці - залишилася в господарстві на кінець року 90 233 90 27 231 231 231 231

Як правило, площі під загиблими культурами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами. У зв'язку з цим при списанні витрат слід враховувати, що на витрати від стихійного лиха списуються тільки повторювані витрати: вартість насіння, витрати на передпосівну обробку ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою. При цьому дебетується рахунок 99 "Надзвичайні витрати" і кредитується субрахунок 231 "Рослинництво" (аналітичний рахунок "Загибла культура").

Неповторювані витрати (витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми та інші витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

При цьому складається бухгалтерський запис: дебет субрахунку 231 "Рослинництво" (аналітичний рахунок "Нова культура") і кредит субрахунку 231 "Рослинництво" (аналітичний рахунок "Загибла культура").

Витрати на вирощування культур, які частково загинули або за якими стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на витрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо. Зазначена операція відображається за дебетом рахунка 99 "Надзвичайні витрати" і кредиту субрахункау 231 "Рослинництво".

Окремим об'єктом обліку витрат ТОВ "Лан" є види сільськогосподарських робіт під урожай наступного року. Аналітичний облік витрат під урожай майбутнього року ведеться по кожному найменуванню робіт, а саме: посів озимих зернових на зерно; підняття зябу; лущіння стерні; внесення органічних добрив; внесення мінеральних добрив; снігозатримання (у IV кварталі) і т. ін. Аналітичні рахунки також можуть відкриватися в розрізі культур, якщо відомо, під яку саме культуру виконуються роботи, наприклад: "Озима пшениця врожаю майбутнього року", "Озиме жито врожаю майбутнього року".

Усі витрати з незавершеного виробництва на аналітичних рахунках обліковують за тією ж номенклатурою статей, що й витрати під урожай поточного року. У наступному році згадані витрати підлягають розподілу. При цьому, якщо відомо, під які культури виконувалися роботи, витрати прямо списують на відповідні аналітичні рахунки. Наприклад, на початку нового року з аналітичного рахунка "Озима пшениця врожаю майбутнього року" дані про витрати відносять на аналітичний рахунок "Озима пшениця врожаю поточного року".

Витрати минулого року на виконання сільськогосподарських робіт списують у витрати поточного шляхом розподілу. Розподіл цих витрат здійснюється за кожною статтею пропорційно до фактичної площі посіву кожної культури не пізніше 1 липня, коли стане відомо, яку площу займе конкретна культура. З цією метою складають спеціальний розрахунок, у якому за об'єктами обліку відображають суму розподілених витрат незавершеного виробництва. За кожним видом робіт розраховують витрати на 1 га. (усього і постатейно), множать їх на площу, фактично зайняту відповідною культурою, і визначають суми витрат по культурах. Розподіл витрат постатейно необхідний для визначення елементів витрат минулого і поточного років під певну культуру та отримання необхідних даних для аналізу собівартості продукції рослинництва.

На суму розподілених витрат незавершеного виробництва дебетується субрахунок 231 "Рослинництво" (аналітичні рахунки з обліку витрат за відповідними культурами врожаю поточного року) і кредитується субрахунок 231 "Рослинництво" (аналітичний рахунок відповідного виду незавершеного виробництва у рослинництві).

У галузі рослинництва є витрати, які в момент їх здійснення неможливо віднести на відповідну культуру, оскільки вони пов'язані з вирощуванням декількох сільськогосподарських культур. До них відносять: амортизаційні відрахування за основними засобами, які використовуються у рослинництві і підлягають розподілу; витрати на ремонт основних засобів рослинництва, які підлягають розподілу; витрати зі зрошення та з осушення; витрати з утримання полезахисних лісових смуг тощо. Особливість цих витрат полягає в тому, що вони повністю розподіляються у звітному році і, відповідно, не переходять на наступний рік як незавершене виробництво.

Амортизаційні відрахування за основними засобами, які використовуються у рослинництві і підлягають розподілу, обліковуються на окремому аналітичному рахунку такого ж найменування. На нього протягом року відносять суми нарахованої амортизації за основними засобами рослинництва, які неможливо віднести на конкретну культуру. Облік нарахованої амортизації на даному аналітичному рахунку ведеться окремо за видами і групами основних засобів, за якими окремо розподіляється амортизація. Відповідно, на амортизацію кожного виду основних засобів відводиться окрема графа.

У кінці року амортизаційні відрахування за основними засобами спеціального призначення (наприклад, зерносховища) відносять безпосередньо на відповідні культури (пшеницю, ячмінь).

Амортизаційні відрахування, які неможливо прямо віднести на конкретний об'єкт обліку витрат, розподіляються на декілька об'єктів обліку витрат пропорційно до бази, яка є підставою для розподілу амортизації. Наприклад, амортизація зерносховищ, машин для очищення і сортування зерна розподіляється пропорційно кількості одержаного від урожаю зерна; овочесховищ - пропорційно до кількості та тривалості зберігання продукції; споруд для зберігання мінеральних і органічних добрив - пропорційно фізичній масі внесених добрив під окремі культури та ін. При цьому дебетують субрахунок 231 "Рослинництво" (аналітичні рахунки "Культури") і кредитують субрахунок 231 "Рослинництво" (аналітичний рахунок "Амортизаційні відрахування у рослинництві, що підлягають розподілу").

Витрати на ремонт основних засобів, які використовуються у рослинництві й підлягають розподілу, також обліковують на окремому аналітичному рахунку з таким самим найменуванням.

На згаданому аналітичному рахунку облік витрат на ремонт основних засобів ТОВ "Лан" (вартість матеріалів, будівельних матеріалів, заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи робітникам, які ремонтують основні засоби тощо) ведуть аналогічно до амортизаційних відрахувань за видами і групами основних засобів. Суми витрат на ремонт розподіляються в кінці року на об'єкти обліку витрат у такому ж порядку, як і суми амортизаційних відрахувань. Проте їх можуть списувати із субрахунки 2341 "Ремонтні виробництва" на даний аналітичний рахунок комплексною статтею.

Витрати зі зрошення, які підлягають розподілу, ведуться на окремому аналітичному рахунку.

У кінці року ці витрати розподіляють постатейно між окремими культурами пропорційно до площі поливних посівних земель.

Витрати з осушення, які підлягають розподілу, обліковуються у такому ж порядку, як і на поливних землях. У кінці року витрати розподіляються також постатейно на відповідні культури пропорційно зайнятим площам посіву.

На аналітичному рахунку "Утримання полезахисних лісових смуг" обліковують експлуатаційні витрати з їх утримання: проріджування, очистка, боротьба зі шкідниками та інші витрати.

У кінці року витрати на утримання полезахисних лісових смуг, без вартості одержаних із цих смуг дров, хмизу, плодів (за цінами їх можливої реалізації чи використання) відносять на багаторічні насадження та посіяні культури пропорційно до площ, до яких лісові смуги прилягають.

На розподіл витрат зі зрошення, осушення, утримання полезахисних лісових смуг складається бухгалтерський запис: дебет субрахунку 231 "Рослинництво" (аналітичні рахунки "Культури"), кредит субрахунку 231 "Рослинництво" (зазначені аналітичні рахунки з обліку витрат, що підлягають розподілу).

3.3 Калькуляція собівартості виробництва пшениці та ячменю

Точність та обгрунтованість калькуляційних розрахунків є важливою передумовою обєктивності цілого ряду важливих економічних показників.

Собівартість окремих видів продукції рослинництва визначається виходячи з витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур).

Фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

Обєктами калькуляції є конкретні види продукції, робіт та послуг згідно Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 року №132. У рослинництві, крім сільськогосподарської продукції, обєктами обліку витрат можуть бути роботи, виконані в поточному році під урожай майбутнього року.

Розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг) здійснюється в такій послідовності:

а) розподіляються між окремими обєктами планування та обліку витрати з утримання необоротних активів;

б) визначається собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв;

в) розподіляються загальні витрати: на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на вапнування та гіпсування грунтів та на утримання полезахисних смуг;

г) списується частина витрат бджільництва на сільськогосподарські культури, що запилюються;

д) списуються з витрат основного виробництва суми надзвичайних втрат;

е) розподіляються бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати;

є) визначається загальна сума виробничих витрат по обєктах обліку;

ж) визначається собівартість продукції рослинництва;

з) визначається собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції;

і) розподіляються витрати з утримання кормоцехів (за рішенням власника, що має бути затверджено наказом про облікову політику підприємства, розподіл витрат може виконуватися щомісяця);

ї) визначається собівартість продукції тваринництва;

к) визначається собівартість товарної продукції рослинництва.

Згідно зазначених Методичних рекомендацій, виробнича собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур, а саме зерна, визначається: - франко-тік (франко-місце зберігання);

Усі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення відносять на витрати зі збуту.

Якщо ці операції здійснюються за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону, з відображенням у складі доходів.

Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листа та іншої побічної продукції рослинництва визначається, виходячи з розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної чи основної продукції. При складанні звітної калькуляції із загальної суми витрат на вирощування певної культури виключається вартість побічної продукції.

Витрати на вирощування і збирання пшениці та ячменю (включаючи вартість з доробки зерна на току в межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерновідходів та соломи.

Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами; при цьому зерно приймається за одиницю, а зерновідходи прирівнюються до нього з коефіцієнтом, який розраховується за вмістом у них повноцінного зерна.

Наприклад, у ТОВ "Лан" зібрано 21 000 ц повноцінного зерна озимої пшениці та 2500 ц зерновідходів із вмістом в них зерна 60%. Витрати на вирощування цієї культури (без вартості соломи) становили 586 200 грн. Розрахунок собівартості одержаної продукції виконується таким чином. Кількість повноцінного зерна у зерновідходах становить 1500 ц (2500 х 60:100). Загальна його кількість з урахуванням зерновідходів дорівнюватиме 22 500 ц (21 000 + 1500). Собівартість 1 ц повноцінного зерна становитиме 26,05 грн. (586 200 грн.: 22 500 ц), а собівартість 1 ц зерновідходів - 15,63 грн. (26,05 х 1500:2500).

У разі вирощування насіння зернових культур загальна сума витрат, включаючи додаткові витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням насіннєвого зерна відповідних репродукцій (без вартості рядового зерна та зерновідходів), розподіляється між цими класами насіння (супереліта, еліта, І і II репродукції) пропорційно його вартості за реалізаційними цінами.

Таблиця 3.2 Розрахунок собівартості зерна на насіння озимого ячменю різних репродукцій

ПродукціяКількість, цРеалізаційна ціна 1 ц, грн..Оцінка по реалізаційним цінам, грн.. (гр. 2 × гр. 3)Коефіцієнт розподілу витрат (гр. 6 / гр. 4)Сума витрат, грн..(гр.4 × гр. 5)Собівартість 1 ц зерна, грн. (гр. 6 / гр.2)1234567Еліта18064,011 5200,956411 01861,21І репродукція26052,013 5200,956412 93049,73ІІ репродукція34039,013 2600,956412 68237,30Всього780×38 300×36 630×

Собівартість 1 ц насіння визначається діленням суми витрат, віднесених на насіння відповідного класу, на його масу після доробки.

3.4 Шляхи вдосконалення обліку виробництва зернових культур (на прикладі пшениці та ячменю)

В умовах переходу до ринкових відносин кожному керівнику підприємства необхідно володіти інформацією, причому оперативною, повною і достовірною. Тому, вибір і впровадження інформаційної системи сьогодні - уже не данина моді, що йде з заходу, а життєво важлива необхідність. Наявність такої системи є базисом, фундаментом, на якому може бути побудована модель успішного бізнесу, стійкого до будь-яких коливань законодавства і ринку.

В економіці України відбуваються суттєві зміни, обумовлені глобалізацією підприємницької діяльності і дуже швидкими темпами розвитку інформаційних технологій. Це, в свою чергу призвело до змін нормативних документів, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку та наближення головних вимог бухгалтерського обліку до міжнародного рівня.

У звязку з новими умовами змінюється роль бухгалтерського обліку і суттєвому коригуванню підлягають методологічні та методичні аспекти його організації.

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовуються ширше, ніж при ручній обробці даних, що обумовлено рядом факторів, основним з яких є: обробка і зберігання великої кількості однакових в структурному плані одиницю облікової інформації; здійснення вибору інформації з великої кількості даних; виконання складних математичних розрахунків; одержання в лічені хвилини паперових копій будь-якого документу; багаторазове відтворення будь-яких дій (наприклад, роздрукування примірників певного документу тощо).

Використання засобів автоматизації дозволить практично повністю вирішити проблему точності та оперативності інформації.

Сучасні системи автоматизації бухгалтерського обліку включають великий набір типових рішень, що забезпечують основні ділянки обліку і адаптованих до сучасних умов господарювання, проте на кожному підприємстві є свої неповторні особливості обліку, які неможливо заздалегідь передбачити. Часто виникає необхідність особливим чином вводити, збирати і аналізувати документи чи окремі дані, виконувати нестандартні дії чи готувати індивідуальні звітні форми.

Вірний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які можуть часто змінюватись.

Автоматизація обліку вносить певні зміни до організації роботи бухгалтерії як однієї з ланок управління. Одне з провідних місць в управлінні підприємством займає бухгалтер, що поєднує функції декількох суміжних ділянок управління. Він не тільки відповідає за ведення бухгалтерських рахунків, але і виконує певну роботу по плануванню, контролю, оцінці і перегляду напрямів діяльності підприємства і розробки правильних управлінських рішень.

Автоматизація бухгалтерської системи обліку дозволяють по новому підійти до формування облікової інформації, знизити трудомісткість її обробки, підвищити оперативність доступу бухгалтерського апарату до обробленої інформації знизити трудомісткість її обробки, підвищити оперативність доступу бухгалтерського апарату до обробленої інформації.

Автоматизація обліку дає такі переваги:

по-перше, вона забезпечує якісне і своєчасне автоматизоване складання первинних документів при зміні складових власного капіталу, автоматичне перенесення даних з них на рахунки обліку;

по-друге, вона дає можливість в будь-який момент визначити суму капіталу підприємства, що відповідає інтересам засновників;

по-третє, за рахунок регулювання доступу до облікової інформації, створює передумови для зберігання інформації, яку товариство вважає комерційною таємницею (про склад власників, частку майна кожного з них в статутному капіталі, суми виплачених дивідендів тощо);

по-четверте, є зручною для формування фінансової звітності.

Автоматизація не лише підвищує якість обліку, аналізу та аудиту, а й якість бізнесу підприємства. Тому вибір засобів автоматизації завжди має здійснюватися безпосередньо зацікавленими спеціалістами - бухгалтером і керівником підприємства. Лише спеціаліст-бухгалтер може правильно оцінити систему за всіма критеріями, основними з яких є такі.

В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярними з яких є: "Парус", "Fin Expert", "БЕСТ", "Lady Fin", "Фінанси без проблем", "1C -Бухгалтерія - Проф. для Windows" та ін.

Система автоматизації бухгалтерського обліку спільного підприємства "Парус" призначена для підготовки та обліку фінансово-господарських документів, накопичення інформації про здійснення господарських операцій на бухгалтерських рахунках, одержання внутрішньої і зовнішньої звітності підприємства.

Система "Fin Expert 4.1 for Windows tin" - це професійна мережна система реального часу, яка призначена для великих підприємств з великими обсягами даних; система "Fin Expert 4.1 Life for Windows tin" розроблена для середніх підприємств з можливістю роботи в локальному режимі.

Система "1C Бухгалтерія - Проф. для Windows" є універсальною бухгалтерською програмою.

Основні особливості цієї програми:

ведення синтетичного й аналітичного обліку стосовно потреб підприємства;

можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку;

одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів по синтетичному й аналітичному обліку;

повна настроюваність: можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку, форм первинних документів, форм звітності;

- можливість автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Висхідними даними для програми є господарські операції, що вносяться до Журналу господарських операцій.

Програма "1C - Бухгалтерія - Проф. для Windows" дозволяє вводити господарські операції декількома способами:

) ручне введення операцій;

) використання типових операцій;

3) використання режиму "документи і розрахунки".

Програма може утримувати відомості за будь-який період часу.

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену кількість довідників об'єктів аналітичного обліку (субконто): за видами продукції, матеріалами, підприємствами, співробітниками та ін.

Усі документи по аналітичному обліку формуються у грошовому, а якщо це потрібно, то і в натуральному виразі.

Таким чином, у ТОВ "Лан" доцільно використовувати бухгалтерську програму "1C Бухгалтерія".

4. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних, профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах, включаючи пожежну безпеку.

Приміщення ТОВ "Лан" знаходиться в цегляній триповерховій споруді. Приміщення бухгалтерії знаходиться на другому поверсі. Площа кімнати складає 40 метрів квадратних, при висоті даного приміщення 4 метри. В кімнаті постійно працює 5 чоловік. Отже на одну людину припадає 8 м2 площі, а об`єму - 32 м3. Ці показники відповідають нормам ДБН 11-90-81.

Стіни в кімнаті поклеєні шпалерами, світлого кольору, які позитивно впливають на психологічний стан працюючих людей, підлога покрита ковровим покриттям, стеля побілена вапном. У кімнаті знаходиться 5 дерев`яних столів, 7 стільців, меблева стінка, тумбочка для посуду, холодильник, сейф. Загальна обстановка кімнати передбачає створення для працюючих найбільш сприятливих умов праці.

Мікроклімат у цій кімнаті благодійно відзначається на праці працюючих. Температура повітря від 18 С до 24 С, що повністю відповідає нормам. Відносна вологість складає 40-55%, при нормі 40-60%. Швидкість руху повітря - 0,1 с, що відповідає нормам.

В звязку з незначними тепловиділеннями та малою концентрацією шкідливих виділень, вентиляція в приміщенні не передбачена. Свіже повітря в кімнату подається через відкриті кватирки.

Для забезпечення підтримки метеорологічних вимог в кімнаті у холодну пору року використовується водяне централізоване опалення згідно СНіП II-33-75. У приміщенні знаходиться 5 чавунних батарей із 50 секцій.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у приміщенні бухгалтерії ТОВ "Лан" занесені в таблицю 4.1, де вони порівнюються з прийнятими нормами та стандартами.

Таблиця 4.1 Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці ТОВ "Лан"

ПараметриФактичне значенняНорматив по ГОСТ 12.1.005.88 та державними стандартамиВідповідність параметрів до державних1.Температура повітря у перехідний період, град.18-2418-27Відповідає2.Відносна вологість, %40-5540-60Відповідає3.Швидкість руху повітря, м/с0,10,1Відповідає4.Запиленність, мг/м30,10,2-2Відповідає5.Освітленність, лк 310300Відповідає6.Рівень шуму, дБА 45-5550-65Відповідає

З таблиці видно, що санітарно-гігієнічні умови праці повністю відповідають встановленим нормам.

Відповідальним за охорону праці ТОВ "Лан" відповідно наказу є інженер з техніки безпеки та охорони праці.

Приміщення бухгалтерії відноситься до приміщення без підвищеної небезпеки. У кімнаті знаходяться 5 комп`ютерів, які працюють від електромережі, напругою 220 V. Вони заземлені згідно ГОСТ 12.1.030-81 "Защитное заземление и зануление".

У кімнаті є 10 розеток. Вони розташовані на висоті 1 м. від підлоги: 5 з них передбачені для вмикання комп`ютера та принтера, а 5 для інших цілей. Всі розетки підключені до мережі 220 V.

Приміщення бухгалтерії ТОВ "Лан" за пожежністю відноситься до категорії "Д", а за вогнестійкістю - до III ступеню.

5. Охорона навколишнього середовища

Збереження природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та збереження екологічної безпеки людини є найважливішими завданнями, головним ланцюгом економічної і соціальної політики будь-якої держави, галузі, підприємства.

Згідно Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995р. екологічна експертиза в Україні - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, формувань, громадських об'єднань, що ґрунтуються на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці проектних матеріалів чи об'єктів, дія яких може негативно впливати на навколишнє середовище та здоров'я людей.

Суть екологічної експертизи полягає у системі комплексної оцінки всіх можливих екологічних і соціально-економічних результатів здійснення процесів, функціонування народногосподарських об'єктів, прийняття рішень, спрямованих на запобігання їх негативному впливу на навколишнє середовище і на вирішення намічених завдань з найменшими витратами ресурсів і мінімальними наслідками.

Екологічна експертиза являє собою урегульовану нормами діяльність експертів по аналізу, перевірці і оцінці документації об'єктів і рішень, на їх відповідність правилам і вимогам охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування з метою запобігання можливих негативних впливів на природу і забезпечення сприятливого її стану.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенних факторів діяльності на навколишнє середовище і здоров'я людей.

В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної експертизи є обов'язковими для виконання. У свою чергу, висновки громадської та іншої експертизи мають рекомендаційний характер.

Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища. Екологічна експертиза - це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеціалісти та експерти з метою визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству.

- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'ємів екологічної експертизи;

- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей і якість природних ресурсів;

оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоровя людей;

підготовка обєктивних всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Висновки і пропозиції

У загальній системі показників, що характеризують ефективність виробництва (господарювання) як усього підприємства так і його підрозділів, основне місце належить собівартості, склад якої визначається витратами, що її формують.

Витрати виробництва - це те, у що обходиться створення продукту підприємству. Водночас суспільні витрати на створення продукту включають також додаткову працю, втілену в додатковому продукті.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства визначаються П(С)БО 16 "Витрати". Щодо визнання витрат чи їх невизнання, то у п. 6-9 П(С)БО 16 "Витрати" наведено критерії, за якими їх відносять до звітного періоду чи не визнають як такі.

Класифікація витрат є поділом їх на класи на основі певних загальних ознак об'єктів і закономірних зв'язків між ними.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" спеціалізується на виробництві рослинництва, а саме: вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, сою. Товариство має 910 га. землі.

Позитивні моменти діяльності товариства - відсутність в балансі сум непокритого збитку і неоплаченого капіталу.

Негативні: зменшення величини власного капіталу, зниження його частки в джерелах формування капіталу; скорочення зобов'язань підприємства в цілому, у тому числі кредиторської заборгованості; збільшення питомої ваги у позиковому капіталі найбільш термінових зобов'язань, які потребують термінового погашення; суттєве значення кредиторської заборгованості, що свідчить про нестачу капіталу для фінансування господарської діяльності та про тимчасове залучення в оборот підприємства оборотних активів.

Відзначимо збитковість діяльності товариства, відсутність робочого капіталу, що зумовлює повну фінансову залежність від зовнішніх кредиторів.

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ТОВ "Лан" ведуть на рахунку 23 "Виробництво", до якого відкривають субрахунок 231 "Рослинництво". За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою - до групи операційних, калькуляційних рахунків.

Аналітичний облік за субрахунком 231 "Рослинництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляються у ТОВ "Лан".

У статті «Загальновиробничі витрати» відображаються бригадні, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва. Ці витрати обліковуються на окремому субрахунку рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" й розподіляються між об'єктами планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком вартості насіння, і відносяться на собівартість лише тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи галузі.

Для обліку витрат виробництва використовуються журнал-ордери: №10.1 с.-г. - для обліку витрачених запасів у виробництві; №10.2 с.-г. - для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних відрахувань, а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів; №10.3 с.-г. - призначений для відображення виходу продукції рослинництва. Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті №10.3а с.-г.

З метою вдосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво ТОВ "Лан" пропонуємо:

-керівнику товариства видати наказ про облікову політику;

-розробити посадові інструкції бухгалтерів за окремими ділянками роботи;

запровадити облікові регістри з обліку витрат на виробництво;

організувати контроль за витратами на підприємстві;

запровадити автоматизований компютерний облік.

Список використаних джерел

1.Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІV // Галицькі контракти. - 1999. - №36.

2.Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.04.1993 р. №283/97- ВР // Податки та бухгалтерський облік. - 2003. - №8. - С.2-26.

.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - №32.

.П(С)БО 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - №32.

.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 // Бухгалтерский учет и аудит. - 2000. - №1.

.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 // Бухгалтерский учет и аудит. - 2000. - №1.

7.Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 року №132.

.Іваніна С. Облік комлексних витрат виробництва та їх розподілення між видами продукції // Вісник КНТУ. - 2005. - № 3. - С. 53-59.

.Карпенко О.В. Управлінський облік: Організація, методологія, методика викладання. Монографія. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. - 341 с.

.Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях. -К.: ВД "Професіонал", 2005. - 896 с.

11.Про склад і класифікацію виробничих витрат // Бухгалтерія в сільському господарстві. -2007. -№11. - С. 20.

.Сук Л., Сук П. Калькуляція в бухгалтерському обліку // Бухгалтерія в сільському господарстві. -2005. -№4. -С.3-7.

.Сук Л. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2008. - №12. - С. 46-52; №14. - С. 37-46.

.Тринька Л. Виробництво без витрат: Реалії вітчизняного обліку або яку собівартість ми визначаємо // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 11. - С. 33-37.

15.Тринька Л.Я., Тріль С.Р. Облік витрат за національними стандартами бухгалтерського обліку // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. - Сер.: "Економіка". - 2000. - №6. - С. 111-116.

16.Тріль С.Р., Тринька Л.Я. До питання класифікації витрат у сучасних умовах господарювання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. - Сер.: "Економіка". - 2001. - №7. - С. 166-169.

17.Тютюнник Ю.М. Фінансовий аналіз бізнесу. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2004. - 288 с.

.Яновська Н. Витрати підприємства: довідник бухгалтера // Податки та бухгалтерський облік. - 2003. - 11 червня. - №11(Спецвипуск).

Додаток А

облік зерновий калькуляція собівартість

Класифікація витрат, конкретизована до мети дослідження

ОзнакаВиди витратМета використання1. Для оцінки запасів та визначення фінансового результату1.1. За поглинанням процесом діяльностіВичерпані (поглинуті) та невичерпані непоглинуті)Для розмежування витрат, які використовуються в управлінському та податковому обліку1.2. За функціональною роллюВитрати на продукцію та витрати періодуДля оцінки запасів, випущеної з виробництва продукції, визначення собівартості реалізованої продукції та визначення фінансового результату, застосування методу «директ-кост»1.3. За способом включення до об'єкта витратПрямі та непряміДля проведення калькуляційних розрахунків1 .4. За економічною роллюОсновні та накладніДля організації обліку в системі рахунків1.5. За видами виробництвВитрати основного, допоміжного виробництваДля організації аналітичного обліку та визначення фінансового результату2. Для дослідження поведінки витрат і прийняття управлінських рішень2.1. В залежності від управлінського рішенняРелевантні та нерелевантні3 метою врахування впливу управлінського рішення на величину витрат і доходів у майбутньому, скорочення часу на економічні розрахунки2.2. За характером поведінки витрат у залежності від зміни обсягів діяльностіЗмінні та постійні3 метою оптимізації процесу операційної діяльності та аналізу її беззбитковості (дослідження поведінки витрат в релевантному діапазоні, побудови їх моделі для прогнозування; розрахунку маржинального доходу для побудови Звіту про прибуток тощо) 2.3. По відношенню до одиниці продукціїМаржинальні та середніДля обґрунтування рішення про оптимальний розмір обсягів діяльності, визначення середніх показників2.4. За необхідністю обміну на реальні активиДійсні та можливі3 метою вирішення поточних та довгострокових завдань, вибору оптимального рішення із сукупності альтернативних рішень2.5. За періодичністю виникненняОбов'язкові та дискреційніДля можливості припинення операцій, пов'язаних із виникненням витрат2.6. За стадіями життєвого циклу виробуВитрати на НДР, виробництво, реалізацію, утилізаціюДля оптимізації життєвого циклу виробу2.7. Залежно від терміну прийняття рішенняКороткострокові та довгостроковіДля розробки напрямів діяльності2.8. Залежно від того, чи враховують ці витрати для прийняття рішеньБезповоротні та уявні3 метою вирішення поточних та довгострокових завдань3. Для планування (прогнозування), здійснення контролю та регулювання3.1. У залежності від можливості впливу на витрати керівників центрів відповідальностіКонтрольовані та неконтрольованіОцінка діяльності центрів відповідальності3.2. За відношенням до норм (стандартів)Фактичні, нормативні (стандартні), прогнозні3 метою контролю за економічним використанням ресурсів, організації системи «стандарт-кост» чи застосування нормативного методу3.3. За місцем виникнення витрат та центрами відповідальностіВитрати на робочому місці, витрати бригади, структурного підрозділу3 метою здійснення контролю за відповідальними особами та за місцями виникнення витрат3.4. За потужністюВитрати номінальної потужності і витрати нормальної потужностіДля контролю за ефективністю використання виробничих потужностей, управління величиною накладних витрат3.5. За доцільністю витрачанняПродуктивні та непродуктивніДля контролю за дотриманням технології та умов виробництва