Захист внутрішніх ринків
Сучасну ситуацію на світовому ринку оцінюють неоднозначно. Більшість фахівців відзначають жорсткість конкуренції й посилення протекціоністських заходів з боку національних урядів, що захищають вітчизняних товаровиробників. Це позначається в застосуванні країнами-імпортерами заходів тарифного й нетарифного регулювання, що дозволене міжнародними домовленостями.
Західні країни протягом багатьох років успішно застосовують для захисту своїх ринків тарифне регулювання (ріст вартості імпортної продукції за рахунок установлення ввізних компенсаційних, антидемпінгових цін). У перспективі слід очікувати їхнє зменшення до розумного рівня відповідно до головного принципу діяльності WTO. Незважаючи на те, що вступ в WTO приносить як плюси, так і мінуси для економіки України, рішення на вищому рівні була прийнята давно й ця подія відбулася в 2008 році. Аналіз свідчить, що членами WTO рано чи пізно стануть усі основні торговельні партнери України. Серйозною перешкодою на шляху товарів є такий бар'єр як нетарифне регулювання, що включає квотування, ліцензування й технічне регулювання.
Квотування (встановлення обсягів поставок на внутрішній ринок будь-якої продукції, продаж квот на аукціонах) і ліцензування (встановлення вимог до постачальників і допуск їх на ринок при наявності спеціального дозволу-ліцензії) - чисто адміністративні інструменти, які вводяться або скасовуються урядом. Тобто, досить підготувати відповідне рішення на відповідному рівні - і бар'єр на шляху товару миттєво виростає або навпаки - зникає. Правила WTO передбачають, що члени WTO і новачки (такі, як України) зобов'язуються не підсилювати режими квотування й ліцензування, які існували на момент вступу в WTO, а у перспективі квотування й ліцензування буде заборонено.
З технічним регулюванням набагато складніше. Технічне регулювання (стандартизація, підтвердження відповідності, акредитація органів з оцінки відповідності, випробувальних лабораторій і персоналу) складалося десятиліттями в кожній країні по-різному. Тому жодне адміністративне рішення не має можливості миттєво змінити ситуацію. Потрібен тривалий час на зближення національних стандартів, норм і правил.
При цьому ряд стандартів гармонізувати дуже важко через витрату значних коштів та час, і це не є необхідним для життя. Наприклад, до "вічних" стандартів, які будуть існувати паралельно, відносяться частота струму в США (60 Гц) і Європі (50 Гц), лівосторонній дорожній рух у Великобританії й Австралії, ширина залізничної колії в Європі й країнах СНД.
Функцію розробки міжнародних стандартів, прийнятних для всіх, взяли на себе міжнародні організації із стандартизації.
Ситуація з технічного регулювання, у якій перебуває світове співтовариство в цей час, можна порівняти із такою, у якій знаходився Європейський Союз до 80-тих років, до початку здійснення «нової концепції».
Як результат діяльності WTO, поступово усуваються бар'єри в торгівлі промисловою продукцією, а також бар'єри, пов'язані з митними тарифами й обсягами реалізованої продукції. Усунення технічних бар'єрів у торгівлі є пріоритетним завданням. Міжнародне співтовариство бере на озброєння ті методи, за допомогою яких вирішувалися аналогічні завдання на європейському рівні.
Зокрема, в основі Угоди про технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ), значення якої підсилюється тим, що воно підписане в рамках WTO, лежать два провідних принципи європейської системи, адаптованих до міжнародного рівня:
- технічні регламенти, що містять стандарти;
переважне значення набувають міжнародні стандарти.
ЄС активно підтримує прийняття таких зобов'язань на міжнародному рівні, тим більше, що вони розроблені з урахуванням європейської практики, а також ще й тому, що між європейськими й міжнародними організаціями по стандартизації укладені договори про співробітництво. Це має безпосереднє значення для США і Японії, яким, очевидно, прийдеться переглянути діючі системи стандартизації.
І цей процес уже йде. Так, у березні 1996 року в США прийнято Акт про прогрес і розвиток національних технологій (NTTA). У рамках Акту федеральним адміністраціям офіційно запропоновано при розробці своїх вимог дотримуватися стандартів, розроблених приватними організаціями. Національному інституту стандартів і технологій (NIST) і Агенції при департаменті торгівлі доручено координувати цю діяльність разом з різними федеральними агентствами для попередження дублювання робіт і з метою спрощення американської системи стандартизації. Поки передчасно говорити, але вже немає сумнівів у тому, що американська система стала на шлях певної раціоналізації.
В 1997 році Закон Японії 1949 року про стандартизацію був змінений для того, щоб сприяти введенню в практику Кодексу сумлінної практики, що стосується розробки, затвердження й використання стандартів відповідно до Угоди про технічні бар'єри в торгівлі WTO, а також участі держави в процесі розробки стандартів. Нарешті, японські органи влади реорганізували Японський комітет промислових стандартів (JISC), зробивши його самостійною організацією, незалежної від Міністерства економіки, фінансів і промисловості. Такі зміни спрямовані на зближення з європейською моделлю стандартизації.
Аналогічні дії проведені й на міжнародному рівні. Європейська Економічна Комісія ООН, до складу якої входять західноєвропейські країни й країни з колишньої плановою економікою, припускає розробити «нову концепцію» для вирішення проблем міжнародного рівня, результат якого можна буде оцінити тільки через кілька років.
Таким чином, економічно розвинені країни, з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції й збереження ринків збуту активно впроваджують міжнародні стандарти й перебудовують свої системи стандартизації відповідно до принципів незалежності й співробітництва учасників процесу нормативного діловодства, тобто визнають переваги європейського підходу до вирішення питань технічного регулювання.
Європа розробила свою систему стандартизації, засновану на власних цінностях. Європейські країни, які б вони не були різними, підтримують загальну для всіх концепцію розвиненої держави, покликану погоджувати демократичні, соціальні, культурні інтереси суспільства з діяльністю ринкової економіки.
2. Нова концепція технічної гармонізації й нормування
світовий ринок квота міжнародний
Європейський Союз прагне одночасно поліпшити ринок і зменшити, навіть усунути, негативні для суспільства наслідки функціонування ринку.
У політичному плані домінує парламентаризм, заснований на розподілі законодавчої, виконавчої й судової гілок влади. Незалежність і співробітництво з органами влади становлять два основні принципах європейської стандартизації.
У рамках цього принципового підходу розподілу повноважень створені й успішно працюють три європейські організації із стандартизації - Європейський комітет із стандартизації (CEN), Європейський комітет із стандартизації в області електротехніки (CENELEC) і Європейський інститут із стандартизації в області телекомунікацій (ETSI), які є неурядовими організаціями.
У своїй діяльності вони опираються на прийняту в 1985 році Радою Європейського Союзу «нову концепцію технічної гармонізації й нормування» або «новий підхід».
Новизна цієї концепції полягає в тому, що технічні бар'єри в торгівлі пропонувалося усунути шляхом створення довіри у відношенні:
·якості й надійності продукції;
·сумлінності й компетентності виробника;
·сумлінності й компетентності органів, що проводять нагляд, сертифікацію персоналу й акредитацію випробувальних лабораторій.
Ця концепція передбачає гармонізацію стандартів окремих країн із взаємним визнанням результатів випробувань і сертифікації. Концепція базується на наступних принципах:
·директиви ЄС, рекомендації з гармонізації встановлюють основні вимоги й повинні відповідати продукції для їхнього вільного обігу в країнах ЄС;
·технічні умови виготовлення й поширення продукції, що відповідає директивам, установлюються європейськими та міжнародними організаціями із стандартизації в європейських стандартах;
·використання стандартів є добровільним;
·продукція, виготовлена відповідно до гармонізованих європейських стандартів, визнається такою, що відповідає основним вимогам.
Щодо нової концепції законодавчий орган Європейського Союзу (Європейська Економічна Комісія -ЄЕК) розробляє загальноєвропейські директиви, що встановлюють основні вимоги по охороні здоров'я й безпеки, які мають обов'язковий характер при постачання на ринок товарів. Ці директиви є обов'язковими технічними регламентами (технічний регламент - термін, узятий з угоди ТБТ -WTO).
Для втілення цих принципів у життя, в 1984 році ЄЕК підписала з європейськими організаціями по стандартизації Меморандум про взаєморозуміння. У меморандумі ЄЕК зобов'язалася не розробляти власних технічних вимог, альтернативних європейським стандартам.
Таким чином, загальноєвропейська система характеризується поділом ролей у рамках офіційного співробітництва між органами влади і європейськими організаціями із стандартизації.
Крім виконання функцій внутрішнього характеру, європейська система стандартизації виконує й зовнішні функції, представляючи собою успішно діючу модель лібералізації міждержавної торгівлі. Нова концепція розроблялася для забезпечення дійсно вільного товарообміну в рамках Єдиного ринку, для розвитку існуючого Загального ринку без тарифних бар'єрів і квотування. Метою розробки такого підходу було усунення технічних бар'єрів у торгівлі в межах Європи.
Багаторічна практика використання такого підходу є доказом його гнучкості й ефективності. За двадцять років за цією схемою прийнято більш 20 директив. Згідно з аналізом, проведеним Європейською комісією, до 1995 року ці директиви охоплювали більш 17% європейських промислових виробів. Проведені дослідження показали майже повну відсутність технічних бар'єрів у торгівлі, а також незначне збільшення кількості нещасних випадків, повязаних з цією продукцією.
Такий успіх пояснюється не тільки адекватністю принципів, що лежать в основі такого підходу, але й дотриманням національними організаціями із стандартизації загальноєвропейської дисципліни в порівнянні з національною: національна організація зобов'язана втримуватися від розробки національних стандартів, якщо в цій області проводяться роботи на загальноєвропейському рівні.
Крім того, усі національні організації із стандартизації ЄС ухвалюють європейські стандарти як національні й скасовують розроблені раніше національні стандарти, якщо вони відрізняються від європейських. У цей час близько 70% фондів стандартів національних інститутів ЄС є ідентичними, а третина входить у європейське типове законодавство.
Визначення регулювання
В організації економічного співиробництва і розвитку, під державним регулюванням розуміють різноманітну кількість інструментів за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Таке регулювання охоплює закони формальні і неформальні приписи і допоміжні правила що встановлює держава, а також недержавні організації та органи саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження.
Під терміном «технічне регулювання» розуміють наступне: правове регулювання відносин в сфері встановлення, застосування і виконання обовязкових вимог до продукції, процесам виробництва, експлуатації, зберігання, транспортування, реалізації та утилізації, а також в сфері встановлення і застосування на добровільній основі вимог до продукції процесів виробництва, експлуатації, зберігання, транспортування, реалізації та утилізації, виконання робіт, або надання послуг і правове регулювання відносин в галузі оцінки відповідності. Спрощено цей термін можна пояснити так: технічне регулювання - це обовязкові вимоги не фінансового характеру для підприємницької діяльності, які встановлює держава. Очевидно, що характеристики продукції, процеси виробництва, зберігання, транспортування, реалізації та утилізації повинні мати загальні вимоги. Це саме відноситься і до виконання різноманітних робіт та послуг.
В термін «технічне регулювання» входить також і оцінка відповідності продукції, процесів, робіт і послуг встановленим нормам, а також контроль за іх дотриманням. Окрім обовязкових постулатів даний термін включає в себе додержання добровільних правил в тій галузі діяльності де працює підприємець.
Технічний регламент встановлює обовязкові для виконання і застосування вимоги до обєктів технічного регулювання (продукції, у тому числі спорудам та будівлям, процесам виробництва, експлуатації, зберігання, транспортування, реалізації та утилізації).
Застосування технічних регламентів спрямоване на захист громадян, їх майна, навколишнього середовища, а також на попередження неправильних дій, які можуть привести до небажаних наслідків для споживачів продукції.
Технічні регламенти повинні встановлювати мінімальні вимоги, що гарантують безпеку. Під безпекою розуміють відсутність недопустимого ризику повязаного з можливістю нанесення збитків , а також стан захищеності життєво важливих інтересів особистості суспільства і держави від внутрішніх та зовнішніх загроз.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
.Основний внесок в розбудову міжнародного технічного регулювання роблять наступні організації:
а) ООН, ISO, HATO;
б) WTO, ЄEС ;
в) ФІФА, ФІДЕ.
1.Перешкодами в міжнародній торгівлі є:
а) конкурентна боротьба між підприємствами;
в) тарифні і не тарифні барєри в торгівлі.
2.Міжнародне технічне регулювання почало складатися:
а) в кінці XIX століття;
б) в другій половині XX століття;
в) в кінці XX століття.
3.Технічне регулювання:
а) регулювання з метою забезпечення якісної продукції;
б) вид державного регулювання спрямований на досягнення результатів соціально-економічної політики країни;
в) звід норм та правил спрямований на виготовлення та введення в обіг продукції.
Список використаної літератури
1.Димов Ю.В. Метрология, стандартизация и сертификация. Учебник для вузов. 2-е изд. - СПб.: Питер, 2009. - 432 с.
.Допуски и посадки: Справочник в 2-х ч. - 7-е изд., перераб. и доп. - Л.: Политехника, 2007.
.Кузнецов В.А., Ялунина Г.В. Основы метрологии: Учебное пособие - М.: Изд-во стандартов, 2008, - 280 с.
.Сергеев А.Г., Латышев М.В., Терегеря В.В. Метрология, стандартизация и сертификация. Учеб. пособие. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Логос, 2008. - 560 с. ил.
.Федеральный закон РФ «О техническом регулировании» от 27.12.2002 № 184-ФЗ.
.Закон РФ «Об обеспечении единства измерений» от 27.04.93 №4871-1 (в редакции 2003 г.)
.ГОСТ 25346-89. Основные нормы взаимозаменяемости. ЕСДП. Общие положения, ряды допусков и основные отклонения.
.Тартаковский Д.Ф. Ястребов А.С. Метрология, стандартизация и технические средства измерений: Учебник для вузов -.М.: Высш. шк., 2009
.Нефедов В.И Метрология и радиоизмерения. М: Высш. шк., 2008