Бухгалтерський облік в Україні

Бухгалтерський облік в Україні

національна академія статистики, обліку та аудиту

Кафедра ТЕОРІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Контрольна робота

з курсу “Бухгалтерський облік”

студентки 2 курсу,

БСТ - 1333 групи,

Афанасенко Світлани Іванівни

Київ 2014

План

1.  Загальна характеристика Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

1.1 Обґрунтування необхідності прийняття закону

.2 Цілі та завдання прийнятого закону

.3 Загальна характеристика та основні положення

. Предмет й об'єкти бухгалтерського обліку

.1 Еволюція обліку та основні тенденції його розвитку

.2 Предмети бухгалтерський обліку

.3 Об'єкти бухгалтерського обліку

. Синтетичні й аналітичні рахунки

.1 Визначення та взаємозв'язок синтетичних та аналітичних рахунків

.2 Групування рахунків

. Практична частина

.1 Задача

Список використаних джерел

1.      Загальна характеристика Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

1.1 Обґрунтування необхідності прийняття закону

Необхідність розробки нової редакції Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» випливала з того, що поточна редакція зазначеного закону № 996-ХIV була прийнята ще 16.07.1999 року і вже в цілому не відповідала реаліям та вимогам сьогоднішнього часу. До моменту прийняття Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» діяло лише «Положення про бухгалтерію».

Нагальною була потреба зближення національного законодавства з питань бухгалтерського обліку, в першу чергу Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, з Міжнародними стандартами фінансової звітності та покращення якості професійної підготовки бухгалтерів у відповідності з міжнародними стандартами освіти Міжнародної федерації бухгалтерів.

.2 Цілі та завдання прийнятого закону

Метою законопроекту було подальше реформування системи бухгалтерського обліку та перехід якомога більшого кола підприємств в Україні на міжнародні стандарти звітності, наближення вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку до Міжнародних стандартів фінансової звітності, підвищення якості бухгалтерської професії, удосконалення регулювання бухгалтерського обліку.

Зокрема, проектом Закону передбачалося залучення професійних громадських об’єднань бухгалтерів України до регулювання у сфері бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Проект ввів нові поняття, зокрема такі як «професійний бухгалтер», «міжнародні стандарти фінансової звітності», «юридичні особи суспільного значення», «адміністративні дані» тощо.

Проект також встановив, що юридичні особи суспільного значення - акціонерні товариства, юридичні особи - емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи, юридичні особи, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку (ринках) України, суб’єкти економічної діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які мають суттєве значення для розвитку економіки країни або регіону складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Законопроект також містить інші положення, направлені на подальше реформування системи бухгалтерського обліку в Україні.

.3 Загальна характеристика та основні положення

Законопроект складається з шести розділів, які містять 17 статей та Прикінцеві положення.

В розділі І визначаються основні терміни, які застосовуються у законопроекті, мета здійснення бухгалтерського обліку, сфера застосування цього закону, обов’язки та відповідальність бухгалтера, або особи на яку покладено ведення бухгалтерського обліку юридичної особи.

Розділ ІІ визначає питання регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

Розділ ІІІ регулює питання організації та ведення бухгалтерського обліку, зокрема, облікової політики юридичної особи, форм організації бухгалтерського обліку юридичною особою та відповідальності за організацію бухгалтерського обліку юридичної особи.

У розділі IV визначаються загальні вимоги до фінансової звітності, питання пов’язані з поданням та оприлюдненням фінансової звітності, звітним періодом тощо.

Розділ V містить положення щодо контролю за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Розділ VІ, який містить Прикінцеві положення, визначає порядок набрання чинності цього Закону, встановлює обов’язкові вимоги до Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та строки для здійснення визначених законопроектом дій та заходів, приведення нормативно - правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечення прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; забезпечення приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом. На сьогоднішній день питання бухгалтерського обліку регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Зазначений проект розроблений з урахуванням законодавства Європейського співтовариства у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Прийняття акту не призвело до негативних соціально-економічних та інших наслідків. Законопроект мав на меті комплексно і системно вирішити питання приведення Положень (стандартів) бухгалтерського обліку у відповідність до Міжнародних стандартів фінансової звітності, покращення якості професійної підготовки бухгалтерів у відповідності з міжнародними стандартами освіти Міжнародної федерації бухгалтерів та врахування рекомендацій Світового банку про дотримання стандартів і кодексів (ROSC) бухгалтерського обліку та аудиту, залучити до процесу реформування системи бухгалтерського обліку професійні громадські об’єднання бухгалтерів України, та стати важливим чинником подолання економічної кризи в Україні.

2.      Предмет й об'єкти бухгалтерського обліку

.1 Еволюція обліку та основні тенденції його розвитку

Основою життя суспільства є матеріальне виробництво. Отримана в результаті виробництва продукція розподіляється, відбувається її обмін і споживання. Зміст процесу суспільного відтворення складають процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання, що безперервно поновлюються.

З розвитком суспільства, особливо за умов ринкової економіки, потреба в обліковій інформації постійно зростає. Для ефективного функціонування окремих структурних підрозділів і підприємства в цілому необхідно, щоб учасники управлінського процесу, приймаючи рішення, мали своєчасну, правдиву та об'єктивну інформацію про власне майно і джерела його формування, грошовий та фінансовий стан, результати господарської діяльності - доходи, прибутки чи збитки, а також про особливості їх отримання. Таку інформацію традиційно надає система бухгалтерського обліку, орієнтована на потреби управління.

В обліку відображаються реальні господарські процеси. При цьому обов'язково має бути вказано, які кількісні та якісні зміни відбулися в господарській діяльності під впливом цих процесів. З метою контролю та управління економічними процесами дані обліку узагальнюють шляхом систематизації і групування за певними ознаками.

Облік - це особлива діяльність по збору, опрацюванню і передачі інформації користувачам за потребою або відповідно до встановлених на державному рівні нормативних актів.

Як кожна діяльність, облік здійснюється послідовно і відповідно до чітко виділених етапів:

·        спостереження за окремою господарською операцією з метою констатації факту її повного завершення;

·        вимірювання фактів та явищ господарської діяльності за кількісними і якісними характеристиками;

·        регістрація або фіксація побаченого і поміряного факту чи явища господарської діяльності шляхом здійснення запису про господарську операцію, що відбулася на будь-яких видах носіїв інформації цифрових, паперових, магнітних;

·        групування і систематизація передбачає розподіл одержаної інформації за видами об'єктів обліку з метою її детальної оцінки, оперативного контролю та аналізу;

·        узагальнення і формування звітів для передачі їх користувачам.

.2 Предмети бухгалтерський обліку

Бухгалтерський облік займає основне місце в єдиній системі господарського обліку. Його необхідно розглядати як галузь наукових знань, рівноправно пов'язану з іншими науками, а також як вид практичної діяльності, оскільки він організовується на кожному підприємстві незалежно від форми власності. Бухгалтерський облік надає інформацію про стан і рух засобів суб'єкта господарювання, джерела їх утворення і господарські процеси, пов'язані із постачанням матеріалів, виробництвом продукції та її реалізацією, а також про фінансові результати господарської діяльності.

Бухгалтерський облік в Україні регулюється державою, перш за все Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV зі змінами та доповненнями, який набув чинності з 01.01.2000 року.

У статті 1 даного Закону подано визначення бухгалтерського обліку як процесу виявлення, вимірювання, регістрування, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність суб'єкта господарювання зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

В навчальних посібниках і підручниках з бухгалтерського обліку приводяться інші визначення, які в основному зводяться до трактування бухгалтерського обліку як незамінної функції управління і специфічної діяльності з переробки даних про господарські операції в інформацію для споживання менеджментом.

Бухгалтерський облік має такі особливості:

·  є суцільним і безперервним. Він охоплює всі господарські операції, що здійснюються на підприємстві в їх хронологічній послідовності і ведеться постійно;

·        кожна господарська операція підтверджується відповідним документом, що забезпечує юридичну повноцінність і доведеність інформації;

·        облікова інформація обробляється в чітко визначені періоди часу (місяць, квартал, рік) і за розробленими правилами;

·        регламентований законами України і нормативно-правовими актами. При цьому ряд організаційних і методологічних питань ведення бухгалтерського обліку підприємство вирішує самостійно;

·        усі об'єкти обліку незалежно від застосування натуральних і трудових вимірників обов'язково відображаються в єдиному грошовому вимірнику, що дозволяє узагальнювати різні господарські процеси і операції.

Бухгалтерський облік - це система безперервного, взаємопов'язаного, суцільного та документально-обґрунтованого відображення господарських засобів за складом, розміщенням та джерелами їх утворення і господарських процесів в грошовому, трудовому і натуральному вимірниках для формування інформаційних потоків на запити користувачів.

Усі три види господарського обліку тісно пов'язані між собою, взаємодоповнюють один одного й у сукупності становлять єдину систему господарського обліку. Так, дані оперативного обліку - вихідний матеріал для статистичного обліку, який у свою чергу використовується бухгалтерським обліком. Дані бухгалтерського обліку використовуються для складання статистичних звітів. У бухгалтерському обліку при визначенні заробітку робітників використовують оперативні показники виконання норм виробітку. Взаємозв'язок оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку зумовлений тим, що вони базуються на одних і тих самих першоджерелах інформації й мають єдині зміст, цілі та основні завдання.

У свою чергу в умовах ринкових відносин бухгалтерський облік диференціюється за сферою діяльності та за обліковими функціями.

За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на:

·        облік виконання бюджету (бюджетний облік у податкових адміністраціях, казначействі);

·        облік у невиробничій (соціальній) сфері (установи освіти, охорони здоров'я, силові структури, оборони країни тощо, які фінансуються з бюджету);

·        банківський облік.

За об'єктами обліку, планом рахунків, специфікою ведення ці види обліку суттєво відрізняються один від одного.

Залежно від потреб користувача у визначеній і регламентованій інформації, представленій у відповідних формах звітності бухгалтерський облік умовно поділяється на підсистеми: управлінський, фінансовий та податковий.

Бухгалтерський фінансовий облік надає інформацію, яка характеризує фінансовий і майновий стан підприємства і призначена для зовнішніх і внутрішніх користувачів. У фінансовому обліку формується інформація про поточні витрати і доходи підприємства, розміри дебіторської і кредиторської заборгованості, величину фінансових інвестицій і надходжень від них, стан джерел фінансування і т.д., яка необхідна для складання фінансової звітності.

Оскільки фінансовий облік призначений, перш за все, для зовнішніх користувачів (акціонерів, банків, кредиторів, потенційних інвесторів і т.д.), то це обумовлює регламентацію фінансового обліку і форм звітності. Концепція фінансового обліку викладена в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, прийнятих в Україні, які відповідають загальноприйнятим міжнародним стандартам. Бухгалтерський фінансовий облік обов'язковий для всіх підприємств і організацій України не залежно від виду власності і організаційно-правової форми господарювання.

За даними бухгалтерського фінансового обліку у встановлені терміни складається затверджена Міністерством фінансів України фінансова звітність.

.3 Об'єкти бухгалтерського обліку

Кожна наука має свій предмет (що вивчає ця наука) та метод (як, власне, відбувається процес цього вивчення)

Предметом обліку є фактичний стан об'єкта і фактичні результати його зміни, тобто господарська діяльність суб'єкта господарювання, його майно і джерела утворення.

На підприємствах різних галузей економіки предмет бухгалтерського обліку має свої особливості. Так, на машинобудівному підприємстві предметом бухгалтерського обліку є весь процес виготовлення і реалізації машин та обладнання, у будівельній організації предметом бухгалтерського обліку є процес будівництва об'єктів, здійснення будівельно-монтажних робіт тощо).

Предмет бухгалтерського обліку знаходить своє відображення через окремі елементи, які називають об'єктами.

Об'єкти обліку - це засоби підприємства, джерела їх утворення та господарські процеси, які забезпечують рух майна і джерел з метою отримання прибутку.

Рис. 1.1. Об'єкти бухгалтерського обліку

Об'єкти, що складають основу бухгалтерського обліку, представлені в трьох угрупуваннях.

облік синтетичний аналітичний рахунок

3.      Синтетичні й аналітичні рахунки

.1 Визначення та взаємозв'язок синтетичних та аналітичних рахунків

Синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп, засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.

Для оперативного управління підприємством потрібна детальна інформація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.

Термін "аналітичний" походить від лат. analysis - розкладання, розчленування цілого на складові (елементи). Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називається аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синтетичного рахунку "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, "Адміністративні витрати" - за видами витрат, "Готова продукція" - за видами готової продукції тощо.

Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками характеризується таким чином.

· На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

·        Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки.

·        Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках - частковими сумами.

·        Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах.

Субрахунки - це спосіб додаткового групування однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників. Так, на синтетичному рахунку "Виробничі запаси" аналітичні рахунки групують за субрахунками: "Сировина і матеріали", "Паливо", "Тара і тарні матеріали", "Будівельні матеріали", "Запасні частини" тощо; синтетичний рахунок "Розрахунки з різними дебіторами" включає субрахунки "Розрахунки за виданими авансами", "Розрахунки з підзвітними особами", "Розрахунки за нарахованими доходами" тощо.

Взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є результатом деталізації і узагальнення в інформаційній системі бухгалтерського обліку і включає: синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки.

.2 Групування рахунків

За способом групування та узагальнення облікових даних виокремлюють такі бухгалтерські рахунки:

• І порядку (синтетичні);

• ІІ порядку (субрахунки);

• ІІІ порядку (аналітичні).

Рахунки ІІ та ІІІ порядків існують не самі собою, а лише при певних синтетичних рахунках. Тому рахунки всіх трьох порядків взаємозалежні, що виявляється в такому:

• сальдо на початок місяця за синтетичним рахунком має дорівнювати початковим залишкам аналітичних рахунків, відкритих до цього синтетичного рахунка;

• оборот за дебетом синтетичного рахунка дорівнює сумі дебетових оборотів за відкритими до нього аналітичними рахунками;

• оборот за кредитом синтетичного рахунка має дорівнювати сумі кредитових оборотів за відкритими до нього аналітичними рахунками;

• підсумкове сальдо за синтетичним рахунком дорівнює сумі підсумкових сальдо за відкритими до нього аналітичними рахунками.

З метою перевірки взаємозв'язку синтетичних і аналітичних рахунків складають оборотні відомості, де відображають початкові та підсумкові залишки й операції за дебетом і кредитом синтетичного рахунка.

Синтетичними називають балансові рахунки, які узагальнюють облік господарської діяльності підприємств за економічно однорідними групами у грошовому вираженні. Ці рахунки відкривають відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку. За допомогою синтетичних рахунків здійснюють синтетичний облік. Кожний синтетичний рахунок має код, наприклад: 10 "Основні засоби", 20 "Виробничі запаси", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін.

Аналітичні рахунки дають змогу детально охарактеризувати засоби підприємства та їх джерела. За допомогою таких рахунків здійснюють аналітичний облік. Аналітичними є рахунки "Споруда № 1", "Споруда № 2", "Споруда № 3", пов'язані із синтетичним рахунком 10 "Основні засоби" та субрахунком 104 "Будинки та споруди".

4.      Практична частина

4.1 Задача

Умова:

По Балансу підприємства на 31 грудня 2013 р. залишки склали:

·        статутний капітал - 120 000 грн.

·        додатковий капітал - 10 000 грн.

·        резервний капітал - 5 000 грн.

·        нерозподілені прибутки - 30 000 грн.

·        вилучений капітал - 15 000 грн.

Визначте суму власного капіталу на 31 грудня 2013 р. В якому розділі Балансу відображається власний капітал?

Розв’язок

1)      120000+10000+5000+30000=165000 (грн..)

2)      165000-15000=150000 (грн..)

Висновок:

Сума власного капіталу станом на 31 грудня 2013 року становила 150000 (грн..) та відображається в пасиві балансу.

Список використаних джерел

1.  Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

2.      «Бухгалтерський облік» автор Садовська І.Б стор. 16 - 66.

.        Подільський У. І., Поляк Р. Б., Савін А. А., Сотникова Л. У. - Аудит: підручник для вузів - М.: Аудит,ЮНИТИ, 2006

.        Сопко В.В. Бухгалтерський облік.Навч.посіб.-К, 2000р.

.        ЛИшиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник.-Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури» ,2005 р.