Баланс установи, методика і техніка його складання

Баланс установи, методика і техніка його складання

Зміст

Вступ

1. Методика, техніка складання балансу та його аналіз

.1      Поняття та види бухгалтерського балансу

.2      Зміст і структура бухгалтерського балансу

1.3    Методика та техніка складання балансу

1.4    Аналіз балансу підприємства

. Структура і техніка складання бухгалтерського баланса ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

.1 Організаційно-економічна характеристика ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

2.2 Структура активів балансу ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

.3 Структура пасивів балансу ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

.4 Методика складання Звіта про фінансові результати (ф.2-м)

. Аналіз показників балансу підприємства ПВНЗ "ДІСО"

.1 Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу

.2 Аналіз та оцінка ліквідності підприємства

.3 Аналіз та оцінка фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства

.4      Аналіз та оцінка фінансових результатів підприємства

. Охорона праці й навколишнього середовища

.1Загальні питання охорони праці

.2 Виробнича санітарія

.3 Пожежна безпека

.4 Охорона природного середовища

Висновок

Список джерел інформації

Додатки

Вступ

Баланс - це не просто складова методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального використання даних.

Кожне підприємство повинно здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до свого статуту. Для цього йому необхідно мати основні й оборотні засоби, нематеріальні активи, певні кошти, здійснювати фінансові вкладення тощо. Інформація про наявність і рух майна та джерела його утворення має надходити своєчасно, а періодично ЇЇ треба узагальнювати для більш ефективного використання в управлінні, для здійснення контролю за збереженням засобів виробництва, вивчення складу та цільового використання господарських засобів. З цією метою засоби господарства та джерела їх утворення на підприємствах об'єднують в економічно однорідні групи, що знаходить відображення в бухгалтерському балансі.

Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий стан підприємства, показуючи, чиї кошти вкладено в підприємство, як їх розміщено, чи є довгострокові позики, чи забезпечено покриття зобов'язань перед кредиторами і т. п.

Мета балансу - відобразити стан господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату. Звідси випливає, що баланс є синтезом професійних дій фахівців з обліку, рушієм правильного ведення обліку, інструментом визначення економічних, юридичних та господарських відносин підприємства, передумовою для ефективного нормування, поточного та перспективного планування, найважливішим звітним документом.

Користуючись низкою щорічних балансів, можна чітко уявити собі динаміку економічного розвитку підприємства та його господарської діяльності. Порівнянням точних цифр балансових даних у належній обробці з'ясовують, наскільки раціонально й економно велася на підприємстві робота, якою ціною досягнуто кінцевих результатів, чи достатньо матеріальних запасів, чи надійні дебітори і т. п.

Наявність своєчасних та правильно складених балансів дає можливість кожному керівникові, обмірковуючи всі позитивні та негативні сторони діяльності підприємства, свідомо вести господарство, пошук внутрішніх резервів та запровадження їх у дію.

Баланс, як звітний документ, має неоціненний практичний зміст. Цим документом підприємство звітує перед своїм керівним органом, податковою адміністрацією, статистичними органами, кредитними установами. На підставі балансу та відповідних звітних форм визначають правильність указаного чистого прибутку, установлюють величину податків, обов'язкових внесків та платежів.

Значення балансів для наукових досліджень полягає в тому, що вони дають у стислому викладі точні, систематизовані дані про майновий стан і господарську діяльність, статику й динаміку окремих господарств, їхніх об'єднань, цілих галузей промисловості. Без ретельного вивчення й усебічного дослідження таких балансів неможливе практичне опрацювання дійових засобів для розвитку та піднесення економіки України.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів методики і техніки складання балансу та аналізу фінансового стану підприємства.

Виходячи із мети дослідження основними завдання дипломної роботи є:

- дослідити зміст, структуру та аналітичні можливості балансу як основної форми звітності;

- вивчити методику складання балансу у відповідності до національних стандартів бухгалтерського обліку;

- надати загальну організаційно-економічну характеристику ПВНЗ "ДІСО";

- проведення аналізу фінансового стану, фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства на основі даних балансу;

- надати рекомендації щодо удосконалення аналізу фінансового стану підприємства;

Об’єктом дослідження виступає Приватний вищий навчальний заклад "Донецький інститут соціальної освіти", яке є суб’єктом малого підприємництва.

Предметом дослідження є баланс як основна форма звітності та джерело нформації для аналізу фінансового стану підприємства.

Дипломна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У вступі розкрито актуальність досліджуваної теми, визначено мету та сформульовано завдання дослідження, охарактеризовано об’єкт, предмет та методи дослідження, а також подано структуру роботи. У першому розділі роботи будуть досліджені теоретичний та законодавчій аспекти балансу підприємства - його склад, призначення, методика і техніка складання. У другому розділі буде розглянута коротка загальна характеристика ПВНЗ "ДІСО", досліджено структуру, техніку складання бухгалтерського балансу даного підприємства. У третьому розділі буде проведен аналіз бухгалтерського балансу на прикладі підприємства ПВНЗ "ДІСО", динаміку деяких показників його діяльності за 2010-2011 р.р. У четвертому розділі будуть розглянуті загальні питання охорони праці й навколишнього середовища. У висновках подано загальні тези, що відображають підсумки теоретичного і практичного матеріалу, наведеного в роботі.

1. Методика, техніка складання балансу та його аналіз

1.1 Поняття та види бухгалтерського балансу

Фінансова звітність підприємства - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату, результати його діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Підприємство регулярно повинно складати звіт для:

· сприяння плануванню і контролю організаційної діяльності;

· успішної співпраці з постачальниками фінансів;

· виконання вимог законодавства;

· цілей оподаткування.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07099 р. №996- ХІV усі юридичні особи, які створені відповідно до чинного законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарювання зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам. На сьогодні, згідно вимог статі 11 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємства [1] включається:

· Форма 1 "Баланс" - звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і підприємства на встановлену дату.

· Форма 2 "Звіт про фінансові результати", що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди.

· Форма 3 "Звіт про рух грошових коштів", що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

· Форма 4 "Звіт про власний капітал", що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

"Примітки до звітів" - сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.

Форми та порядок складання цих звітів відображаються в П(С)БО №2-5, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, а вимогам до змісту інформації в Примітках до звітів; - у всіх П(С)БО.

Згідно ст. 12 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Звітність підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Основним компонентом фінансової звітності є її баланс.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Баланс характеризує діяльність підприємства в цілому, це головна і універсальна форма звітності, всі інші форми доповнюють його, хоча в силу ідентичності облікових даних всі форми звітності необхідно розуміти як єдине ціле.

Баланс - це не просто складова методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального використання даних. Слово "баланс" походить від латинського слова "bilanx", що означає "двошальковий"; bilanx разом зі словом "libra" (терези) означало у римлян двошалькові терези (libra bilanx). Відтак у багатьох мовах з'явились слова, близькі до слова "bilanx", які означають "терези": італійське - la bilancia, французьке - 1а balance, англійське - balance і т. д. Як обліковий термін слово "баланс" має два значення:

рівність, рівновага двох підсумків протилежного значення, що має місце в рахунках, відомостях і таблицях: рівність сум чи кількості прибутку і витрат, дебету і кредиту, активу і пасиву. У цьому розумінні слово баланс зберігає близький зв'язок зі своїм первісним значенням: однакові підсумки ніби відповідають збалансованим шалькам терезів;

таблиця, яка відображає результат облікової реєстрації, майновий стан підприємства в грошовій оцінці на відповідний момент, тобто стан його активів і пасивів [5].

За своєю сутністю бухгалтерський баланс це джерело інформації про майновий стан організації та його структуру, включаючи і вартість новостворену у вигляді збільшення власного капіталу. Інші форми звітності характеризують будь-яку частину представленої в балансі інформації - грошові кошти, прибуток, склад і фінанси власного капіталу. Баланс характеризує діяльність підприємства в цілому, це головна і універсальна форма звітності, всі інші форми доповнюють його, хоча в силу ідентичності облікових даних всі форми звітності необхідно розуміти як єдине ціле.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Залежно від стадії розвитку того або іншого економічного суб’єкта й цільового призначення розрізняють різні види бухгалтерського балансу.

За строками складання баланси поділяються:

 вступний - складається на початку діяльності підприємства;

 періодичний - складається протягом календарного року за звітними періодами. Початковий (на початок періоду), проміжний (включається до складу проміжної звітності), кінцевий (наприкінці фінансового року, включається до складу річної звітності - генеральний). ;

 річний - відображує стан капіталу підприємства, розміщеного в активах і пасивах на початок наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

 об'єднувальний - складається в разі злиття кількох підприємств у об'єднання на правах юридичної особи;

 розподільний - складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

 сапований - призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;

 ліквідаційний - складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

 зведений - складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс;

 консолідований - передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи.

Балансуючим показником у вступному балансі виступає статутний капітал, оскільки на цьому етапі немає іншого джерела надходження через відсутність господарської діяльності.

При складанні остаточного балансу таким показником виступає фінансовий результат (прибуток або збиток) організації.

Для всіх інших видів бухгалтерського балансу балансуючим показником можуть виступати як статутний капітал організації, так і фінансовий результат її діяльності.

За джерелами складання розрізняють інвентарні, книжні та генеральні баланси. Інвентарні баланси складались тільки на підставі повного опису інвентарю і були його скороченим та спрощеним викладом. Такі баланси виконувались або за створення нового господарства на певній майновій основі, або за зміни господарством форми власності, або за впровадження в господарстві нової, більш раціональної системи обліку. Книжні баланси складались на підставі записів у книгах, попередня перевірка яких з допомогою інвентаризації не проводилась. Такі баланси О. П. Рудановський називав пробними, попередніми. Генеральний баланс, що його як виняток заміняли інвентарні та книжні баланси, був синтезом того й іншого. Він складався за рік і тільки на підставі опису інвентарю та пробного балансу [5].

Кожний сучасний баланс можна також назвати і порівняльним, бо в ньому всі показники наводяться в абсолютних величинах на початок року і на кінець звітного періоду. Це дає змогу протягом календарного року оцінювати показники балансу в динаміці, осмислювати їхні зміни. Потреба в складанні проміжних балансів визначається тільки внутрішніми потребами самого підприємства. Підставою для складання таких балансів можуть бути процеси реструктуризації, реорганізації, ефективнішого використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, забезпечення збереження майна, зміцнення фінансового стану підприємства. Характерною особливістю проміжних балансів є їхній спрощений вигляд: інвентаризації основних і оборотних засобів, нематеріальних активів, розрахунків з дебіторами і кредиторами не проводяться; необхідні обчислення виконуються наближено; записи на розподільних та порівняльних рахунках роблять оперативним способом.

Підприємства та установи складають місячну, квартальну й річну бухгалтерську звітність, в якій відображають склад майна і джерела його формування. Квартальна бухгалтерська звітність подається підприємством не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом. Річна бухгалтерська звітність - не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним. Установи, які утримуються за рахунок бюджету, подають місячну, квартальну й річну бухгалтерську звітність у визначені керівним органом строки.

1.2 Зміст і структура бухгалтерського балансу

Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. за №39113684. Залежно від потреб загальнодержавного спрямування Міністерство фінансів України за погодженням із Держкомстатом України може вносити відповідні корективи до структури балансу та видавати інструкції про складання періодичної (поточної) та річної звітності, в яких конкретизується зміст статей балансу, наводяться їх оцінка, розрахунок окремих показників та інші дані.

З метою зіставлення фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок періоду переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду - переносять в Баланси з Головної книги, в якій містяться дані поточного періоду.

Оцінку статей балансу регламентовано Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [П(С)БО], затвердженими Міністерством фінансів України.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

назва, організаційно-правова форма та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

короткий опис основної діяльності підприємства;

середня кількість працівників підприємства протягом звітного періоду;

- дата, на яку складено звіт;

валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Згідно цього нормативно-правового документу Баланс складається за формою № 1 (Код за ДКУД 1801001), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 і зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999 р. за № 391/3684 (див. Додаток 1 (форма №1).

Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності складається на підставі П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єктів малого підприємництва" по формі № 1-м [4] (див. Додаток 2 форма №1-м)

Баланс - фінансовий звіт, що відображає на певну дату активи, зобов'язання і власний капітал підприємства.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.Тобто, для того, щоб засоби підприємства відобразити в активі Балансу необхідно щоб вони відповідали таким ознакам:

¾      це ресурс, який контролюється підприємством;

¾      виник в результаті минулих подій;

¾      використання його приведе до отримання економічної вигоди.

Якщо ж актив не відповідає хоча б одній з цих ознак, то він не може бути відображений в Балансі.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Тобто, величина власного капіталу буде тим більшою, чим будуть меншими зобов'язання.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла наслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Тобто, для того щоб зобов'язання відобразити в пасиві Балансу необхідно щоб вони відповідали таким вимогам:

¾      були заборгованістю, яка виникла в наслідок минулих подій;

¾      погашатиметься в майбутньому ресурсами підприємства;

¾      погашення приведе до зменшення ресурсів і відповідно, до зменшення економічної вигоди.

У визначенні активів і зобов'язань є одна і таж категорія "економічна вигода".

Баланс підприємства - це таблиця встановленої форми, в якій ліворуч розміщуються активи підприємства, а праворуч - пасиви, які включають капітал і зобов'язання. З метою отримання узагальненої інформації за видами активів і пасивів, вони в Балансі об'єднуються в розділи за їх економічним змістом. Загальну схему Балансу наведена на рис. 1.

Особливістю балансу є рівність загальних підсумків активу і пасиву, оскільки в активі майно підприємства згруповане за складом і розміщенням, а в пасиві - за джерелами утворення і цільовим призначенням. [3, ст. 8]

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву свідчить про помилки в розрахунках.

У першому розділі активу Балансу "Необоротні активи" відображається вартість необоротних активів, а саме: нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових біологічних активів, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів та інших необоротних активів.

У другому розділі активу Балансу "Оборотні активи" відображається вартість оборотних активів до яких відносяться: запаси, поточні біологічні активи, включаючи незавершене виробництво; векселі одержані; дебіторська заборгованість як за товари, роботи і послуги так і інша; поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи.

У третьому розділі активу Балансу "Витрати майбутніх періодів" відображається сума витрат майбутніх періодів, які були понесені протягом поточних або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів.

У першому розділі пасиву Балансу "Власний капітал" наводиться інформація про власний капітал підприємства - статутний та пайовий капітал, усі види додаткового і резервного капіталу, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений капітал.

У другому розділі пасиву Балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів" відображається сума створених відповідно до чинного законодавства резервів на забезпечення наступних витрат і платежів, а також отримані цільові фінансування та надходження; страхові організації відображають в цьому розділі страхові резерви і частку перестраховиків у страхових резервах.

У третьому розділі пасиву Балансу "Довгострокові зобов'язання" наводиться інформація про довгострокові кредити банків, позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями та випущеними акціями, відстрочені податкові зобов'язання, тобто про зобов'язання, які не будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12-ти місяців з дати Балансу.

У четвертому розділі пасиву Балансу "Поточні зобов'язання" відображаються поточні зобов'язання до яких відносяться: короткострокові кредити банків та позички, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість перед постачальниками, різними кредиторами, працівниками, бюджету тощо. Тобто в цьому розділі відображаємо зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12-ти місяців з дати Балансу.

У п'ятому розділі пасиву Балансу "Доходи майбутніх періодів" відображаються доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але будуть визнані в майбутніх періодах.

Основним елементом Балансу є балансова стаття, яка є неподільним показником в Балансі і характеризує окремий вид або групу активів (активна стаття) або вид зобов'язань чи капіталу (пасивна стаття).

Стаття - це елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, встановленим П(С)Б0 1, тобто визначенню активів, зобов’язань і власного капіталу. Стаття наводиться у Балансі, якщо відповідає двом критеріям:

¾      існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

Рисунок 1.1 - Загальна схема Балансу за національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"

¾      оцінка статті може бути достовірно визначена.

Балансова стаття може бути одноелементною, наприклад, "Нематеріальні активи", "Векселі одержані", "Статутний капітал", яка заповнюється за даними одного балансового рахунку, або багатоелементною, наприклад, "Інші необоротні активи", "Інша поточна дебіторська заборгованість", "Інші довгострокові фінансові зобов'язання"- для заповнення яких використовуються дані двох або більше балансових рахунків, субрахунків.

До таких балансових статей, як "Нематеріальні активи", "Основні засоби", "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", що розташовуються в активі Балансу та "Власний капітал", "Страхові резерви", що розташовують в пасиві балансу наводяться дані за регулюючими рахунками в дужках і при підрахунку підсумків віднімаються.

Кожній балансовій статті привласнюється код рядка, в межах трьох знаків, і який є незмінним.

Інформація по кожній балансовій статті наводиться на початок і на кінець звітного періоду (в квартальних Балансах) та на кінець року (в річних Балансах).

Балансові статті об'єднуються в розділи, що дає можливість загального огляду Балансу і дуже зручно при проведенні аналізу інформації. В основі об'єднання балансових статей в розділи покладено принцип їх ліквідності та їх економічна класифікація.

У Балансах підприємств України статті активу розташовують зверху вниз, починаючи з найменш ліквідних і закінчуються найбільш ліквідними. Під ліквідністю активів слід розуміти їх спроможність перетворюватися у грошові кошти (готівку) за якийсь певний час.

Найменш ліквідними є такі балансові статті як "Нематеріальні активи", "Основні засоби", "Довгострокові фінансові інвестиції" та інші, які згруповані в І розділі активу Балансу. Найбільш ліквідними є статті "Грошові кошти та їх еквіваленти", "Дебіторська заборгованість", "Інша поточна дебіторська заборгованість", "Виробничі запаси".

Статті пасиву Балансу групуються і розміщуються зверху вниз за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів. Тобто спочатку розташовуються статті, які потребують найбільшого часу для їх погашення, наприклад "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Довгострокові кредити банків", а в IV розділі пасиву Балансу "Поточні зобов'язання".

Активи підприємства поділяються на необоротні, оборотні та витрати майбутніх періодів.

Отже критерієм поділу активів підприємства для відображення в Балансі є поділ їх за часом використання або споживання - календарний рік або операційний цикл.

Необоротні активи - це усі активи, що не є оборотними тобто сюди включаються грошові кошти та їх еквіваленти, що обмежені у використанні, інші активи, які призначені не для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (І розділ).

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також; інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати Балансу (II розділ).

Витрати майбутніх періодів - це витрати здійснені у поточному або у попередньому звітних періодах, але які відносяться до наступних звітних періодів (III розділ). В активі Балансу відображаються і фінансові інвестиції, що є новим поняттям, яке визначено П(С)БО 2 "Баланс".

Фінансові інвестиції - це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні. Довгострокові відображаються в І розділі активу (рядки 040, 045), а поточні - в II розділі активу Балансу (рядок 220).

Загальна схема класифікації фінансових інвестицій, їх види, методи обліку та їх розміщення в Балансі наведені на рис.1.2.

Рисунок 1.2 - Класифікація фінансових інвестицій за їх видами та методами обліку.

Пасиви підприємства поділяються на власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання та доходи майбутніх періодів.

Зобов'язання- це обов'язки підприємства чи відповідальність діяти певним чином. Воно призводить в майбутньому до вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди в наслідок прийнятих у минулих періодах обов'язків. Погашення зобов'язань може здійснюватись як грошовими коштами (монетарні зобов'язання), так і товарами або послугами, визначеної кількості і якості (немонетарні зобов'язання).

Класифікація зобов'язань, їх види та їх розміщення наведено на рис. 1.3.

Рисунок 1.3 - Класифікація та види зобов’язань.

Довгострокові зобов'язання - це усі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Власний капітал - це частина в активах, яка залишається після вирахування зобов'язань.

Складові власного капіталу та розміщення його в Балансі наведені на рис.1.4.

Рисунок 1.4 - Структура власного капіталу підприємства

Забезпечення наступних витрат і платежів - це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату Балансу (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 - Структура забезпечень і цільового фінансування

Доходи майбутніх періодів - це суми доходів, нарахованих протягом поточного періоду або попередніх звітних періодів, які будуть визнані в наступних звітних періодах.

Властивістю Балансу є рівність підсумків активу та пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу, що ґрунтується на подвійному запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень.

Тобто, для оцінки фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з Балансу.

Інформація про ресурси підприємства, які ним контролюються і принесуть економічну вигоду у майбутньому, є надзвичайно корисною, адже вона характеризує можливості створення грошових потоків у майбутньому.

Дані про власний капітал необхідні для визначення потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для передбачення розподілу прибутку.

Інформація про зобов'язання підприємства допомагає користувачам оцінити здатність його щодо виконання своїх обов'язків перед кредиторами.

За даними Балансу оцінюється автономність підприємства, його ліквідність, плато - і кредитоспроможність тощо.

Звітність на підприємствах, в організаціях, установах використовується для контролю за виконання проектних завдань, планів, аналізу, формуванням прогнозів, складанням бізнес - планів.

Вищим органам управління звітність необхідна для контролю за діяльністю підприємств, виявлення і узагальнення передового досвіду чи недоліків в роботі, проведення аналізу їх господарської діяльності, для складання зведеної чи консолідованої звітності.

Баланс та інші форми фінансової звітності використовують кредитні та банківські установи при розгляді питань при видачі кредитів та при страхуванні майна.

Таким чином, Баланс є головним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства і на цій підставі прийняття ефективних управлінських рішень.

1.3 Методика та техніка складання балансу

В Україні Баланси підприємства складають за методом - нетто, тобто валюта Балансу підраховується за виключенням сум за регулюючими рахунками. До регулюючих рахунків відносяться:

¾      знос необоротних активів (13);

¾      резерв сумнівних боргів (38);

¾      вилучений капітал (45);

¾      неоплачений капітал (46);

¾      частка перестраховиків у страхових резервах (494-496).

Суми за регулюючими рахунками наводяться в Балансі у дужках і при підрахуванні підсумків віднімаються.

Заповнюючи Баланс слід враховувати вимоги П(С)БО 2 "Баланс", який не допускає згортання статей активів та зобов'язань, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

 Бухгалтерський Баланс складається на основі бухгалтерських записів підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням балансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках - звіряються початкові та кінцеві сальдо та обороті звітний період.

Бухгалтерський фінансовий звіт (додаток. № 1 "Баланс") складається на основі бухгалтерських записів, що підтверджені відповідними правовими документами. Перед складанням бухгалтерського балансу за станом на перше число кожного місяця звіряють дані (обороти і сальдо) аналітичного обліку (аналітичних рахунків) з оборотами і сальдо на відповідних синтетичних рахунках.

Для порівняння даних заповнюють по двох графах: на початок і кінець звітного періоду. Дані у графу "на початок" заповнюють з бухгалтерського балансу минулого звітного періоду (року), "на кінець" - з Головної книги, звідки залишки по кожному рахунку переносять до балансу. Баланс складають на бланку, де передбачене групування усіх статей активу і пасиву по розділах. При заповненні таблиці ф. № 1 балансу всі його статті оціню-ють відповідно до затверджених правил оцінки статей балансу. Статті балансу підприємства мають відповідати залишкам на аналітичних рахунках Головної книги (книга обліку господарських операцій) на кінець звітного періоду. баланс звітність бухгалтерський фінансовий

Суми статей балансу по рахунках коштів в банках і позик, одержаних від банків, мають відповідати випис-кам банків; по виконаних і зданих роботах та послугах, на які розрахункові документи передані в банк на інка-со, мають бути звірені з одержаними від банку реєстрами, прийнятими ним на інкасо платіжних вимог, та підтверджені актом взаємоперевірки. У графі 3 показують відомості на початок року по вступному балансу, тобто дані графи 4 балансу річного звіту за попередній рік з урахуванням організаційної перебудови підприємства, переоцінки товарно-матеріальних цінностей тощо.

Розглянемо зміст Балансу як фінансової звітності підприємства за статтями та методику його складання (див. Додаток 3 таблиця 1 "Форма та порядок заповнення Балансу (Форма № 1)).

1.4 Аналіз балансу підприємства

Інструментом загальної оцінки фінансового стану суб'єкту господарювання виступає бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

Про неблагополуччя у фінансах підприємства можуть говорити зміни в статтях балансу як з боку пасивів, так і з боку активів. Причому для кожної статті балансу існують оптимальні розміри, і небезпечним може бути як збільшення, так і зменшення балансових сум, взагалі різка зміна в структурі балансу.

Аналіз балансу підприємства і його структури зазвичай починають з вивчення статей та підсумків балансу, потім з'ясовують: характер зміни підсумку балансу і його окремих розділів статей, правильність розміщення коштів підприємства, його поточну платоспроможність і т. п.

Горизонтальний аналіз означає:

зіставлення статей балансу і обчислюваних по них показників на початок і кінець одного або кількох звітних періодів;

обчислення абсолютних відхилень за статтями, розділами та підсумками балансу;

обчислення відносних відхилень за статтями, розділами та підсумками балансу. У звичайних умовах збільшення підсумків балансу оцінюють позитивно, а зменшення - негативно.

Після оцінки динаміки зміна балансу доцільно встановити відповідність динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва і реалізації продукції, а також прибутку підприємства, причому при цьому застосовується наступне правило:

Більш швидкий темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції та прибутку в порівнянні з темпом зростання суми балансу вказує на поліпшення використання коштів.

Для встановлення темпів зростання обсягу виробництва, реалізації продукції та прибутку використовують дані підприємства про виробництво продукції і звіт про фінансові результати. Доцільно обчислювати таку динаміку за ряд років і порівнювати з аналогічними показниками інших підприємств.

Крім з'ясування спрямованості зміни всього балансу, слід з'ясувати характер зміни окремих його статей і розділів, причому позитивно оцінюється збільшення в активі балансу грошових коштів, цінних паперів, короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, основних засобів, капітальних вкладень, нематеріальних активів і виробничих запасів, а в пасиві балансу - підсумку першого розділу. Як правило, негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської та кредиторської заборгованості в активі і в пасиві балансу. У всіх випадках негативно оцінюють наявність і збільшення за статтями "Непокриті збитки" і "Резерви сумнівних боргів".

У процесі подальшого аналізу балансу вивчають структуру коштів підприємств та джерел їх утворення, тобто здійснюють вертикальний аналіз.

Вертикальний аналіз балансу - це вираз статей (показників) балансу через певний процентне співвідношення до відповідної базової статті (базового показника). За допомогою вертикального аналізу виявляють основні тенденції і зміни в діяльності підприємства. Структуру активу балансу вивчають ставленням до всіх засобів наступних показників: основних засобів, необоротних активів, матеріальних оборотних активів, грошових коштів і короткострокових фінансових інвестицій. За цими показниками, передусім, визначають тенденції зміни оборотності всіх коштів підприємства та його виробничого потенціалу. При визначенні тенденції зміни оборотності засобів підприємства, крім оцінки зміни показника загальної оборотності засобів підприємства, обчислюють співвідношення виручки від реалізації та середньої вартості балансу, вивчають співвідношення динаміки необоротних і оборотних коштів, а також використовують показники мобільності всіх коштів підприємства та оборотних коштів.

Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники: наявність, динаміку і питома вага виробничих активів у загальній вартості активів; наявність, динаміку і питома вага основних засобів у загальній вартості активів; коефіцієнт зносу основних засобів; середню норму амортизації; наявність, динаміку і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з довгостроковими фінансовими вкладеннями.

Аналіз структури джерел коштів підприємства (пасив балансу) включає в себе аналіз наступних показників: джерела коштів - всього, джерела власних коштів, кредити і позикові кошти, зобов'язання (кредиторська заборгованість), резерви підприємства. Дані про структуру джерел господарських засобів використовуються насамперед для оцінки фінансової стійкості підприємства та його ліквідності та платоспроможності. Фінансова стійкість підприємства характеризується коефіцієнтами: власності, позикових коштів, співвідношення позикових і власних коштів, мобільності власних коштів, співвідношення необоротних коштів з сумою власних коштів і довгострокових пасивів. Ліквідність балансу оцінюють за допомогою спеціальних показників, що виражають співвідношення певних статей активу і пасиву балансу або структуру активу балансу. У більшій мірі в міжнародній практиці використовуються наступні показники ліквідності: коефіцієнт абсолютної ліквідності; проміжний коефіцієнт покриття і загальний коефіцієнт покриття. При обчисленні всіх цих показників використовують загальний знаменник - короткострокові зобов'язання, які обчислюються як сукупна величина короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості.

Під платоспроможністю розуміють здатність в належні терміни і в повній мірі відповідати за своїми зобов'язаннями. Розрізняють поточну і очікувану платоспроможність. Поточна платоспроможність визначається на дату складання балансу. Підприємство вважається платоспроможним, якщо у нього немає простроченої заборгованості постачальникам, за банківськими позиками та іншими розрахунками. Очікувана платоспроможність визначається на певну майбутню дату зіставленням платіжних засобів та першочергових зобов'язань на цю дату.

Крім аналізу балансу підприємства, важливу інформацію дає зіставлення даних фінансових звітів фірми з даними за ряд періодів часу і середніми даними по галузі. Низька якість фінансової звітності повинно стати приводом для аналізу процесу її складання. Запізнення можуть говорити про неефективну роботу служб підприємств, невдалому побудові інформаційної системи, що збільшує ймовірність прийняття неефективних рішень. Тривала співпраця з однієї і тієї ж аудиторською фірмою або несподіваний наймання невідомих аудиторів можуть бути ознакою не тільки поганого фінансового стану, але і ознакою банкрутства. Про неблагополуччя у фінансах підприємства можуть говорити зміни в статтях балансу як з боку пасивів, так і з боку активів. Причому для кожної статті балансу існують оптимальні розміри, і небезпечним може бути як збільшення, так і зменшення балансових сум, взагалі різка зміна в структурі балансу.

Безумовно, негативним є зменшення готівки на поточному рахунку підприємства. Але і різке збільшення також може свідчити про несприятливі тенденції, наприклад про зниження можливостей росту й ефективності інвестицій. Тривожним фактором є підвищення відносної частки дебіторської заборгованості в активах підприємства, тобто боргів покупців, старіння дебіторських рахунків. Це означає, що або підприємство проводить нерозумну політику товарного кредиту по відношенню до своїх споживачів, або самі споживачі затримують платежі. За зовнішніми змінами статей дебіторської заборгованості може ховатися несприятлива концентрація продажів занадто малому числу покупців, банкрутство клієнтів фірми або поступки клієнтам і т. д. Для оцінки стану фірми необхідно проаналізувати дані о матеріальних запасах. Підозріло не тільки збільшення запасів, яке нерідко означає затоварення, але і різке їх зниження. Останні може означати перебої у виробництві і постачанні і мати наслідком невиконання зобов'язань по поставках. Всякі різкі зміни в інвестиціях в товарно-матеріальні запаси говорить про нестабільність виробництва. Необхідно контролювати тенденції до ліквідності підприємства, тобто його здатності виконати поточні зобов'язання. Приводом повинно бути не тільки зниження ліквідності, але і її різке підвищення.

З боку пасиву балансу сигналом неблагополуччя можуть бути збільшення заборгованості підприємства своїм постачальникам і кредиторам, старіння кредиторських рахунків, явна заміна дебіторської заборгованості кредиторською заборгованістю. Більш докладний аналіз може виявити несприятливий зміна в політики кредитування по відношенню до підприємства з боку окремих кредиторів та постачальників. Збільшення заборгованості службовцям, акціонерам, фінансовим органам повинні служити приводом для неспокою про фінансову неспроможність підприємства.

Зміна статей доходів, витрат і прибутку за видами також можуть сигналізувати про неблагополуччя. Погано, коли знижуються обсяг продажів, але і підозрілий їхній швидкий ріст. Останнє може означати збільшення боргових зобов'язань і підвищення напруженості з готівкою.

Поряд з аналізом балансу підприємства можна також виділити групу неформальних критеріїв та показників, несприятливі поточні значення яких і складається динаміка свідчать про можливі в осяжному майбутньому значних фінансових утрудненнях, а саме:

повторювані істотні втрати в основній виробничій діяльності;

перевищення допустимого рівня кредиторської заборгованості;

надмірне використання короткострокових позикових коштів як джерела фінансування довгострокових вкладень;

стійко низькі значення коефіцієнтів ліквідності;

хронічна нестача обігових коштів;

стійко збільшується частка позикових коштів у загальній сумі джерел засобів;

неправильна реінвестиційні політика;

хронічне невиконання зобов'язань перед інвесторами, кредиторами та акціонерами;

висока питома вага простроченої дебіторської заборгованості;

наявність наднормативних і перелогових товарів і виробничих запасів;

погіршення відносин з установами банківської системи;

використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно невигідних умовах;

застосування у виробничому процесі обладнання з простроченим терміном експлуатації;

потенційні втрати довгострокових контрактів;

несприятливі зміни в портфелі замовлень.

Також доцільно враховувати неформальні критерії та показники, несприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний фінансовий стан як критичний, але вказують на те, що за певних умов, обставин чи неприйняття дієвих заходів ситуація може різко погіршитися. Це може виражатися в:

втрати ключових співробітників апарату управління;

вимушених зупинках, а також порушеннях ритмічності виробничо-технологічного процесу;

недостатньої диверсифікації діяльності підприємства, тобто надмірної залежності фінансових результатів діяльності

підприємства від якогось одного конкретного проекту, типу обладнання, виду активів та ін

зайвої ставкою на можливу і прогнозовану успішність і прибутковість нового проекту;

участь підприємства в судових розглядах з непередбачуваним результатом;

втрати ключових контрагентів;

недооцінки необхідності постійного технічного і технологічного оновлення підприємства;

неефективних довгострокових угодах;

політичні ризики, пов'язані з підприємством у цілому або його ключовими підрозділами

Слід також зазначити, що кількість показників, що застосовуються для проведення фінансової діагностики та їх найменування, можуть моделюватися підприємством самостійно з урахуванням загальноприйнятих правил і систем.

Неодмінною умовою повного якісного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства є уміння читати фінансову звітність, і, зокрема , основну її форму - бухгалтерський баланс. Важливо розуміти економічний зміст кожної балансової статті, способів її оцінки, ролі в діяльності підприємства, характеру змін сум по тій чи іншій статті і значення цих змін для оцінки економіки підприємства. Уміння читати бухгалтерський баланс дає можливість тільки на підставі вивчення балансових статей одержати значний обсяг інформації про підприємство.

Актуальним є оволодіння методикою аналізу балансу. Вона дозволить об'єктивно оцінити ефективність господарської діяльності і виробити обґрунтовані управлінські рішення з метою виявлення і використання резервів поліпшення функціонування усіх виробничих ресурсів підприємства.

Значущість балансу важко переоцінити. Передовсім баланс є зовнішнім відображенням тієї господарської єдності, яка властива кожному підприємству. Діяльність підприємства є багатогранною, складною й динамічною; підприємство не має постійних зовнішніх меж, які б встановлювали реальні рубежі його діяльності та визначали її дійсний зміст. Такі реалії змальовує тільки баланс, даючи порівняльну грошову оцінку всім економічним, юридичним та адміністративно-господарським відносинам підприємства на кожний даний момент. Тільки баланс дає можливість наочно усвідомити обсяг і зміст виконаної за звітний період роботи.

Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий стан підприємства, показуючи, чиї кошти вкладено в підприємство, як їх розміщено, чи є довгострокові позики, чи забезпечено покриття зобов'язань перед кредиторами тощо.

Користуючись низкою щорічних балансів, можна чітко уявити собі динаміку економічного розвитку підприємства та його господарської діяльності. Порівнянням точних цифр балансових даних у належній обробці з'ясовують, наскільки раціонально й економно велася на підприємстві робота, якою ціною досягнуто кінцевих результатів, чи достатньо матеріальних запасів, чи надійні дебітори і т.п.

Наявність своєчасних та правильно складених балансів дає можливість кожному керівникові, обмірковуючи всі позитивні та негативні сторони діяльності підприємства, свідомо вести господарство, пошук внутрішніх резервів та запровадження їх у дію.

2. Структура і техніка складання бухгалтерського баланса ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

.1 Організаційно-економічна характеристика ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

Повна назва: Приватний вищий навчальний заклад "Донецький інститут соціальної освіти"

Форма власності: приватна власність

ЄДРПОУ: 24153961

Вид господарської діяльності: надання послуг з вищої освіти

Адреса: Україна, 83055, м. Донецьк, Університетська, 2

ДІСО - один з перших приватних вищих навчальних закладів України, який вже більше 20 років здійснює підготовку бакалаврів, спеціалістів, магістрів за пріоритетними напрямами вищої освіти. ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти" - вищий навчальний заклад III рівня акредитації засноване в 1990 році.

Студенти Донецького інституту соціальної освіти набувають освітньо-кваліфікаційні рівні бакалаврів, спеціалістів, магістрів за спеціальностями:

1       психологія (бакалавр, спеціаліст),

Підготовка майбутніх психологів здійснюється в межах викладання таких базових дисциплін, як: загальна психологія; диференційна психологія; експериментальна психологія, вікова психологія; психодіагностика, педагогічна психологія; патопсихологія, клінічна психологія, психологія сім′ї; соціальна психологія; інженерна психологія; психологія праці; спеціальна психологія; історія психології, конфліктологія; політична психологія; психологічне консультування, психологія особистості.

2       Дошкільна освіта (бакалавр, спеціаліст),

Студенти денної форми навчання спеціальності "Дошкільне виховання" здобувають подвійну спеціальність і мають право працювати не тільки вихователями в дитячих дошкільних закладах, але й викладачами англійської мови.

Під час навчання студенти отримують фундаментальну підготовку з загальноосвітніх дисциплін: українська і зарубіжна культура, філософія, соціологія, інформатика.

3       початкова освіта (бакалавр, спеціаліст, магістр),

Студенти мають змогу отримати подвійні педагогічні спеціальності, а для осіб, що закінчили педагогічні училища, є можливість здобути вищу освіту за скороченою програмою. На базі факультету організована лабораторія гуманної педагогіки, співробітники якої вивчають та поширюють досвід та педагогічне надбання корифеїв сучасної педагогіки В.Ф. Шаталова та Ш.О. Амонашвілі.

Випускники можуть працювати вчителями початкових класів, вихователями та домашніми вчителями, а також практичними психологами в закладах освіти.

4       географія (бакалавр, спеціаліст),

Студенти під час навчання отримують фундаментальну підготовку з загальноосвітніх предметів: математики, геофізики, геохімії, психології, інформатики та основам геоінформатики.

Велика увага приділяється вивченню іноземних мов, а також дисциплін, пов’язаних з демографією, раціональним використанням природних ресурсів, екологічним моніторингом міст, туризмом, метеорологією, геологією, етнографією, зовнішньоекономічною діяльністю, географією культури і т. ін.

5       економіка підприємства (бакалавр, спеціаліст),

Адаптація українських підприємств до нових умов господарювання залежить від того, наскільки швидко і успішно вища школа зможе підготувати економістів нової формації. Вирішенням цього питання в ДІСО займається кафедра економіки, яка починаючи з 1992 року, готує спеціалістів за напрямком "Економіка підприємства".

Студенти отримують фундаментальну підготовку з вищої математики, статистики, політекономії, мікро- і макроекономіки, економіки підприємства. Велика увага приділяється вивченню іноземної мови, а також дисциплін, пов’язаних з сучасними економічними тенденціями: комп’ютерне моделювання в економіці, АРМ економіста (бухгалтера), комп’ютерні технології. Студенти набувають знань, навичок та вмінь у галузі застосування математичних методів і моделей у економіці, методів прогнозування та аналізу даних, інформаційних моделей діяльності підприємства.

6       Рeклама і зв'язок з громадськістю (бакалавр, спеціаліст),

"Реклама і зв’язки з громадськістю" - одна з нових, сучасних спеціальностей, необхідність існування якої була продиктована вимогами часу та швидким запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життя. PR-менеджери, іміджмейкери, спічрайтери, менеджери з реклами та зв’язків з громадськістю, фахівці з креативних питань - маленький перелік посад, які можуть займати випускники цієї спеціальності.

7       переклад (бакалавр),

Головним завданням кафедри перекладу є підготовка кваліфікованих фахівців, здатних забезпечувати високоякісний письмовий і усний переклад при здійсненні міжнародних зв'язків і інформаційного обміну між представниками різних країн і культур, що використовують іноземну і російську мови в широких сферах міжнародного, політичного, економічного, громадського, наукового і культурного життя.

Для перекладача важливо, щоб його навчили не лише говорити іноземною мовою та розуміти її, але й перекладати, враховуючи всі нюанси граматики, стилістики і словотворення. Тому практичний курс вивчення іноземних мов у ДІСО складається з навчання практики письмового і усного перекладу як у рамках побутового спілкування, так і в спеціалізованих галузях (економічний, публіцистичний, науково-технічний, медичний і юридичний переклади).

8       журналістіка

ДІСО першим у регіоні почав готувати фахівців для засобів масової інформації. Викладацький склад кафедри журналістики ДІСО - це сузір’я відомих у Донбасі та Україні практикуючих журналістів, досвідчених професіоналів у галузі ЗМІ, під керівництвом яких здійснюється підготовка майбутніх журналістів.

9       Українська мова та література (бакалавр, специалист, магистр).

Студенти під час навчання отримують фундаментальну підготовку із загальноосвітніх дисциплін: українська та зарубіжна культура, філософія, соціологія, інформатика, іноземна мова.

Професійні якості майбутніх філологів формуються під час занять з літературознавства, фольклору, риторики, мовознавства, діалектології, української та іноземної мов і т.ін.

Навчання студентів у ДІСО здійснюється відповідно до державних вимог і стандартів. До складу висококваліфікованого професорсько-викладацького колективу ДІСО входять провідні вчені Донецька і України, досвідчені фахівці-практики. Вони формують не тільки професійні якості майбутніх фахівців, але і створюють всі умови для всебічного розвитку особистості, здатної успішно реалізуватися в сучасному суспільстві. Випускники - особлива гордість вузу. Саме їх творчі звершення і професійні досягнення є показником успішного функціонування ДІСО як вищого навчального закладу нового покоління. Колишні студенти ДІСО сьогодні зайняли гідне місце на ринку праці України. Вони займають відповідальні пости в установах і на підприємствах не тільки нашої країни, але і за кордоном. Одним з первоочередниx задaній, якi стaвіт перeд собoй ДІСО - подготoвка доcтойних предcтавітелей научнoй, творчеcкой, педагогічеcкой і управленчеcкой еліти, в якій відчуває потребу наше суспільство.

Професори, доценти кафедр інституту співпрацюють з ученими не тільки України, але й Європи. У таких країнах, як США, Іспанія, Швейцарія, Словаччина, Польща, Німеччина, Росія, Англія, Болгарія, Франція, Бельгія, давно визнали професіоналізм викладачів ДІСО. Міжнародна наукова діяльність здійснюється у межах укладених міжнародних угод з Варшавським університетом (березень 2008 року), Інститутом польської філології Подляської академії (квітень 2007 року), на основі особистих контактів учених ДІСО з провідними науковими установами Європи.

Упродовж 2004/2006 років Донецький інститут соціальної освіти став організатором наукових семінарів для вчителів і студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів Донецької області з проблем гуманної педагогіки за участю академіка Російської академії педагогічних наук Амонашвілі Шалви Олександровича.

ДІСО є одним з найбільших центрів підготовки фахівців за пріоритетними напрямами вищої освіти. ДІСО забезпечує навчання студентів у відповідності з державними стандартами, а діяльність направлена на зміцнення матеріально-технічної бази інституту і додає нові акценти в організації навчального процесу.

ПВНЗ "ДІСО" веде бухгалтерський облiк згiдно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.1999р. №996-XIV, Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, а також у вiдповiдностi внутрiшнім наказам по пiдприємству.

ПВНЗ "ДІСО" є суб'єктом малого підприємництва і складає фінансову звітність в складі Балансу (форма N 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма N 2-м) на підставі . П (с) БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". Фінансова звітність підписується ректором інституту и головним бухгалтером, які несуть відповідальність за правдиві дані у звітності.

ПВНЗ "ДИСО" є платником податку на загальних підставах. На підставі п.п. 197.1.2. п.197.1 ст.197 ПКУ послуги, що надаються ПВНЗ "ДІСО" звільнені від оподаткування ПДВ.

Економічну інформацію щодо підприємства можна отримати з фінансової звітності ПВНЗ "ДІСО". Найбільш виразно економічний стан підприємства характеризує його баланс. Аналіз балансу ПВНЗ "ДІСО" дасть змогу не тільки оцінити показники діяльності, а й тенденції розвитку підприємства, оскільки дані подано на початок звітного року і на його кінець.

Баланс за 2011 рік додано у Додатку 3.

Баланс ПВНЗ "ДІСО" відповідає даним бухгалтерського обліку, господарська діяльність відображена правильно згідно із законодавством України і чинними нормативними актами про бухгалтерський облік і звітність

.2 Структура активів балансу ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

До активів відносяться всі види майна підприємства, що належить йому на правах власності і використовуються для здійснення статутної діяльності. Саме розуміння активів як джерела отримання грошових потоків і є основою політики управління активами будь-якого підприємства.

Згідно з П (С) БО 2 "Баланс", п. 4:

Активи - це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Активи підприємства поділяються на чотири групи: оборотні активи, необоротні активи, витрати майбутніх періодів та необоротні активи та групи вибуття.

Необоротними активами є ресурси підприємства термін використання яких більше року або протягом операційного циклу, якщо він більше року.

Необоротні активи ПВНЗ "ДІСО" показані в першому розділі активу балансу в рядках 010-080.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом не більше дванадцяти місяців з дати балансу.

Оборотні активи ПВНЗ "ДІСО" показані в першому розділі активу балансу у рядках 100-280.

Витрати майбутніх періодів - витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, освоєнням нових виробництв та агрегатів, сплачені авансом орендні платежі, оплата страхового поліса, передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Необоротні активи та групи вибуття - вартість необоротних і оборотних активів, призначених для продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов'язання, прямо пов'язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції.

Розглянемо розділи активу балансу ПВНЗ "ДІСО" окремо.

І розділ - Необоротні активи

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Розділ складається з п’яти частин:

Незавершені капітальні інвестиції (рядок 020 ф.№1-м)

Незавершеними капітальними інвестиціями в необоротні матеріальні активи визнаються капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Незавершені капітальні інвестиції не є об’єктами основних засобів, обліковуються в окремій групі, а також їх вартість не підлягає переоцінці та амортизації.

У статті "Незавершені капітальні інвестиції" відображається вартість незавершених на дату балансу капітальних інвестицій в необоротні активи на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу).

Незавершені капітальні інвестиції (р. 020) С-до за дебетом рахунків 15

Дані цього рядка в Балансі ПВНЗ "ДІСО" вітсутні.

Основні засобі (рядок 030 ф.№1-м)

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу (у дужках). До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

Залишкова вартість (030) Ряд.031-ряд.032

Первісна вартість (031) Дт 10 - Дт 11

Знос (032) (Кт 131 + Кт 132)

Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом на підставі Приказу підприємства "Об обліковой політиці підприємства". Суму нарахованої амортизації підприємство відображає за дебетом рахунків обліку витрат і кредитом рахунку 131 "Знос основних засобів". З метою визначення розміру амортизаційних відрахувань основні засоби поділяються на 16 груп (згідно з Податковим Кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Облік витрат на підприємстві ведеться з використанням 9 класу рахунків.

Довгострокові біологічні активи (р.035 ф.№1-м)

До довгострокових біологічних активів належать біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи або в інший спосіб приносити економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (або операційний цикл, якщо він більше 12 місяців), та біологічні активи, що створюються протягом періоду, більшого ніж один рік, за винятком тварин на вирощуванні і відгодівлі.

За дебетом рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" відображається надходження довгострокових біологічних активів, за кредитом - їх вибуття.

У статті "Довгострокові біологічні активи" наводиться вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 N 790.

Справедлива (залишкова) вартість (035) Ряд.036-ряд.037

Первісна вартість (036) Дт 16

Накопичена амортизація (037) Кт 134

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО", тому що підприємство не здійснює сільськогосподарську діяльність.

Довгострокові фінансові інвестиції (р.040 ф.№1-м)

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, тощо.

За дебетом рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Довгострокові фінансові інвестиції (р.040) Дт 14

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО".

Інші необоротні активи (р.070 ф.№1-м)

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" має такі субрахунки: 111 "Бібліотечні фонди",

"Малоцінні необоротні матеріальні активи",

"Тимчасові (нетитульні споруди)

114 "Природні ресурси",

115 "Інвентарна тара",

116 "Предмети прокату",

"Інші необоротні матеріальні активи".

У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу "Необоротні активи".

Інші необоротні активи (р.070) Дт 11

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО".

Усього за розділом І (080) Сума рядків (020 + 030 + 040 + 070)

ІI розділ - Oборотні активи

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців із дати балансу. Виділяють такі оборотні активи: грошові кошти в касі і на рахунках у банках; виробничі запаси; короткострокові фінансові інвестиції; дебіторська заборгованість - поточна заборгованість із терміном погашення протягом одного року (заборгованість підзвітних осіб, заборгованість покупців); витрати майбутніх періодів - витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх періодів, але належать до наступних звітних періодів.

В складі оборотних активів підприємства виділяють наступні їх елементи:

- виробничі запаси

- поточні біологічні активи

- готова продукція

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

- дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

- інша поточна дебіторська заборгованість

поточні фінансові інвестиції

інші оборотні активи.

Виробничі запаси (р.100 ф.№1-м)

Виробничі запаси (20,22) - це матеріальні ресурси, які використовуються в поточній виробничій діяльності підприємства не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше року.

До виробничих запасів відносяться: (сировина й матеріали, основні й допоміжні матеріали, паливо, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, запасні частини, тара й тарні матеріали; будівельні матеріали малоцінні та швидкозношувані предмети на складі та інші матеріали призначені для споживання в ході нормального операційного циклу.

Придбані (отримані) або вироблені запаси відображаються в Балансі підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату с собівартість, яка включає: суми, що сплачуються за договором поставки, за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням їх до стану в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (п. 9 П(С)БО 9).

Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

За дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

У статті "Виробничі запаси" відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу.

Виробничі запаси (р.100) Дт 20 + Дт 22

На ПВНЗ "ДІСО" вітсутні виробничі запаси.

Поточні біологічні активи (р.110 ф.№ 1-м)

Поточні біологічні активи (21) - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. Оцінка таких поточних біологічних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

У статті "Поточні біологічні активи" відображається вартість поточних біологічних активів тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, птиця, звірі, кролі, дорослі тварини, вибракувані з основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванні і відгодівлі), а також рослинництва (зернові, технічні, овочеві та інші культури), облік яких ведеться відповідно до Положення (стандарту) 30.

Поточні біологічні активи (р.110) Дт 21

Біологічні активи вітсутні на ПВНЗ "ДИСО", тому що підприємство не здійснює сільськогосподарську діяльність.

Готова продукція (р.130 ф.№1-м)

Готова продукція (26,28) - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Рахунок 26 "Готова продукція" призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

У статті "Готова продукція" відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам, сільськогосподарська продукція в оцінці, визначеній відповідно до Положення (стандарту) 30.

Готова продукція (р.130) Дт 26, Дт 28

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО", тому як підприємство не є виробником товарів.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (р.160 ф.№1м)

Дебіторська заборгованість (36) - це поточна дебіторська заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Вона включає як ту що буде погашена, так і сумнівну та безнадійну.

Сумнівна заборгованість (38) - це поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує невпевненість її погашення.

Безнадійна заборгованість (38) - це така, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Для бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками". На цьому рахунку ведеться інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги. Підприємство використовує субрахунок 361 - "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

За дебетом рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, робіт, наданих послуг ( в т.ч. на виконання бартерних контрактів), яка включає ПДВ, інші податки, збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів і позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації.

За кредитом рахунку 36 показують суму платежів, які надійшли від покупців на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію.

Для нарахування резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів". Цей рахунок є контр-рахунком для рахунку 36.

За кредитом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" відображають створення резерву сумнівних боргів.

За дебетом рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" відображають списання сумнівної заборгованості, списання безнадійних боргів.

Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі боржників чи за строком непогашення дебіторської. Нарахування резерву сумнівних боргів за звітний період відображатиметься в складі інших операційних витрат в кінці звітного періоду .

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться у дужках.

Чиста реалізаційна вартість (р.160) ряд.161 - ряд.162

Первісна вартість (р.161) Дт 36

Резерв сумнівних боргів (р.162) Дт 38

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (р.170 ф.№1-м)

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (641, 642, 644) - це сума заборгованості фінансових і податкових організацій, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.

За дебетом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами" має такі субрахунки:

641 Розрахунки за податками

642 Розрахунки за обов'язковими платежами

643 Податкові зобов'язання

644 Податковий кредит

ПВНЗ "ДІСО" використовує тільки субрахунок 641.

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, прибутковий податок).

У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів, державних цільових фондів, зокрема за розрахунками з тимчасової непрацездатності.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (170) Дт 641

Інша поточна дебіторська заборгованість (р.220 ф.№1-м)

Інша поточна дебіторська заборгованість (37,66 та ін.)

На рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

За дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

Інша поточна дебіторська заборгованість (220) Дт 37

Поточні фінансові інвестиції (р.220 ф.№1-м)

Поточні фінансові інвестиції (352) - це інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

На рахунку 35 "Поточні фінансові інвестиції" ведеться облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.

За дебетом рахунку 35 "Поточні фінансові інвестиції" відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом - зменшення їх вартості та вибуття.

На субрахунку 352 "Інші поточні фінансові інвестиції" ведеться облік інших поточних фінансових інвестицій.

У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Поточні фінансові інвестиції (220) Дт 352

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО".

Грошові кошти та їх еквіваленти (р.230,240 ф.№1-м)

ПВНЗ "ДИСО" веде розрахунки за допомогою готівкових грошових коштів (касові операції) здійснюються відповідно Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. №637 та безготівкові розрахунки відповідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Всі розрахунки (готівкові та безготівкові) підприємство веде тільки в національній валюті.

Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті (301, 311, 313, 333, 351)

Грошові кошти- це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високо лік-відні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Рахунок 30 "Каса" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

За дебетом рахунку 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства.

Підприємство використовує субрахунок 301 "Операційна каса в національній валюті"

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.

За дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, за кредитом - їх використання.

Субрахунки 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в національній валюті.

На субрахунку 351 "Еквіваленти грошових коштів" ведеться облік еквівалентів грошових коштів.

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі інших необоротних активів.

Грошові кошти та їх еквіваленти ряд. 230 + ряд. 240

В національній валюті (230) Дт 311, 301, 313, 351,

У тому числі у касі (231) Дт 301

В іноземній валюті (240) Дт 312, 302, 314

Інші оборотні активи (р.250 ф.№1-м)

Інші оборотні активи (331, 643)- це активи, які не можуть бути включені до наведених вище статей ІІ розділу активу Балансу.

На субрахунку 331 "Грошові документи в національній валюті" ведеться облік грошових документах в національній валюті.

На субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

У статті "Інші оборотні активи" наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу "Оборотні активи". У цій статті наводяться, зокрема, вартість грошових документів і сальдо субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами".

Інші оборотні активи (250) Дт 331

Підприємство не використовує субрахунок 643 "Податкові зобов'язання".

Усього за розділом II (260) Сума рядків (100 + 130 + 160 + 170 + 210 + 220 + 240 + 250)

III розділ - Витрати майбутніх періодів (р.270 ф.№1-м)

Рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. Приклади таких витрат: авансові орендні платежі, передплата на періодичні видання (газети і журнали), витрати на підготовчі роботи в сезонних галузях промисловості.

Витрати майбутніх періодів (270) Дт 39

IV розділ - Необоротні активи та групи вибуття

Група вибуття - сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов'язання, які прямо пов'язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції.

Для обліку таких активів призначено субрахунки 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу".

На субрахунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визнаються утримуваними для продажу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність".

Таблиця 2.1 Структура активу балансу ПВНЗ "ДІСО" станом на 31.12.2011 р. тис.грн.

Актив	Код рядка	Дані балансу за 2011р.		Відхилення (+/-)
		на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Незавершені капітальні інвестиції	020	-	-	-
Основні засоби:
залишкова вартість	030	276,8	141,3	-135,5
первісна вартість	031	2012,4	2012,4
знос	032	(1735,6)	(1871,1)
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035	-	-
первісна вартість	036	-	-
накопичена амортизація	037	-	-
Довгострокові фінансові інвестиції	040	-	-
Інші необоротні активи	070	-	-
Усього за розділом І	080	286,8	141,3	-135,5
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	-	-
Поточні біологічні активи	110	-	-
Готова продукція	130	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	348,9	381,1	32,2
первісна вартість	161	348,9	381,1
резерв сумнівних боргів	162	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	32,0	4,0	-28,0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2749,3	1436,1	-1313,2
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	115,1	147,0	31,9
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	-	-
Усього за розділом II	260	3245,3	1968,2	-1277,1
III. Витрати майбутніх періодів	270	-	-
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275	-	-
Баланс	280	3522,1	2109,5	-1412,6

У складі необоротних активів та груп вибуття відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, які утримуються для продажу, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 N 617 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2003 за N 1054/8375.

З наведеної таблиці 2.1 видно, що підприємство протягом року значно зменшило суму балансу з 3522,1 тис. грн. до 2109,5 тис. грн., тобто за рік валюта балансу зменшилась на 1412,6 тис. грн. Загальне зменьшення валюти можна віднести до негативного показника в діяльності підприємства.

Зменьшення валюти балансу відбулось в основному за рахунок зменьшення оборотних активів. Так на початок року на балансі підприємства налічувалось оборотних активів на суму 3245,3 тис. грн., а на кінець року 1968,2 тис. грн. Необоротні активи зменшились на 135,5 тис.грн. за рахунок нарахування амортизації.

Також необхідно відмітити ще один негативний чинник - збільшення дебіторської заборгованості за товари і послуги на 32,2 тис. грн.

Однак на підприємстві окрім негативних було зафіксовано позитивні чинники, зокрема:

- зменьшення дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом на 28 тис. грн.;

зменьшення іншої поточної дебіторської заборгованості на 1313,2 тис. грн.;

- збільшення грошових коштів на 31,9 тис. грн.

Наведені позитивні та негативні зміни призвели до зменьшення оборотних активів на 1277,1 тис. грн.

Структура балансу за рік істотно не змінилась. В структурі балансу протягом року істотно переважають оборотні активи, які формуються за рахунок дебіторської заборгованості.

2.3 Структура пасивів балансу ПВНЗ "Донецький інститут соціальної освіти"

Пасив балансу - величина засобів (капіталу) вкладена в господарську діяльність підприємства, хто і якою мірою брав участь у створенні майнової маси підприємства. Пасив визначається як зобов'язання за отримані цінності чи як вимоги на отримані підприємством ресурсів. Зобов'язання розрізняються по суб'єктах: одні з них є зобов'язаннями перед власниками підприємства, інші - перед кредиторами, банками. Такий розподіл зобов'язань у балансі має важливе значення при визначенні терміновості їхнього погашення.

У першому розділі Пасиву міститься інформація про власний капітал підприємства: статутний капітал, додатковий капітал, нерозподілений прибуток тощо.

У другому розділі Пасивувідображається вартість сформованих резервів на забезпечення наступних витрат і платежів, а саме: на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань тощо, а також отримані цільові фінансування та інші фінансові надходження.

У третьому розділі Пассиву наводяться дані про довгострокові зобов’язання - зобов’язання, які не будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До них належать: довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями та випущеними облігаціями тощо.

У четвертому розділі Пасиву відображається інформація про зобов 'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. До поточних зобов'язань належать короткострокові кредити банків і позики, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість з постачальниками та за іншими розрахунками тощо.

У п'ятому розділі Пасиву відображаються доходи майбутніх періодів - доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних та будуть визнані в майбутніх звітних періодах.

I розділ - Власний капітал

Статутний капітал (р.300 ф.№1-м)

Статутний капітал (40) відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском влісників ( учасників) ло капіталу підприємства.

Рахунок 40 "Статутний капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунку 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

У статті "Статутний капітал" наводиться зафіксована в установчих документах сума статутного капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Статутний капітал ПВНЗ "ДІСО" на початок і кінець звітного року не змінився та складає 1699,7 тис.грн.

Статутний капітал (300) Кт 40

Додатковий капітал (р.320 ф.№1-м)

Додатковий капітал (42) - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.

Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму дооцінки необоротних активів, на суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Рахунок 42 "Додатковий капітал" призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунку 42 "Додатковий капітал" відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

У статті "Додатковий капітал" відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. У цій статті також наводяться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій, внески засновників підприємства понад статутний капітал.

Додатковий капітал (320) Кт 42

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО".

Резервний капітал (р.340 ф.№1-м)

Резервний капітал (43) - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Створюється Резервний капітал в акціонерному товаристві. ПВНЗ "ДІСО" не є акціонерним товариством, тому резервний капітал на підприємстві вітсутній.

Рахунок 43 "Резервний капітал" призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунку 43 "Резервний капітал" відображається створення резервів, за дебетом - їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

У статті "Резервний капітал" наводиться сума резервів, створених відповідно до законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Резервний капітал (340) Кт 43

Нерозподілений прибуток (нерозподілений збиток) (р.350 ф.№1-м)

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (441 (442)) є складовою частиною власного капіталу, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам.

На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

Фінансовий результат діяльності підприємства визначається на підставі рахунка 79 "Фінансові результати". Під час визначення прибутку складається запис:

Д-т 79 "Фінансові результати"

К-т 441 "Прибуток нерозподілений"

при визначенні непокритого збитку:

Д-т 442 "Непокриті збитки"

К-т 79 "Фінансові результати".

У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Нерозподілений прибуток (нерозподілений збиток) (350) - сальдо по 44 рах. - Кт 441 це прибуток, Дт 442 це збитки.

Неоплачений капітал (р.360 ф.№1-м)

Неоплачений капітал (45,46) - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунку 45 "Вилучений капітал" відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Рахунок 46 "Неоплачений капітал" призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

За дебетом рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

У статті "Неоплачений капітал" відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

Неоплачений капітал (360) Кт 45, 46

Усього за розділом І (380) Сума рядків (300 + 320 + 340 + 350 - 360)

II розділ - Забеспечення наступних витрат і цільове фінансування (р.430 ф.№1-м)

Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування (47)

На рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).

За кредитом рахунку відображається нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел, у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств.

Забеспечення наступних витрат і цільове фінансування (430) Кт 47

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО".

III розділ - Довгострокове фінансування (р.480 ф.№1-м)

Довгострокові зобов'язання (50, 51, 52 ,53, 54, 55) - усі інші зобов'язання, які не є поточними (п. 4 П(С)БО 2).

На рахунку 50 "Довгострокові позики" ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням.

За кредитом рахунку 50 "Довгострокові позики" відображаються суми одержаних довгострокових позик а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

По даному рахунку підприємство використовує наступні субрахунки:

-      501 (відображається сума довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит в національній та валюті);

-        503 (відображається суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, в національній валюті);

-        505 (відображається суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), в національній валюті).

У статтях розділу "Довгострокові зобов'язання" наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями.

Довгострокове фінансування (480) Кт 501, 503, 505

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО".

IV розділ - Поточні зобов’язання

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців починаючи з дати балансу.

Короткострокові кредити банків (р.500 ф.№1-м)

Короткострокові кредити банків (60) - сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових (до 1 року) позик, включаючи суми відсотків за їх користування, які підлягають сплаті.

На рахунку 60 "Короткострокові позики" ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув.

За кредитом рахунку відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом - сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).

На субрахунку 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті" ведеться облік короткострокових кредитів банків у національній валюті.

У статті "Короткострокові кредити банків" відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх користування.

Короткострокові кредити банків (500) Кт 60

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО", тому як підприємству не надавалися кредити в банку.

Поточна заборгованість за достроковими зобов’язаннями (р.510 ф.№1-м)

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (61) - суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові.

Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

На субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті" ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в національній валюті.

У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" наводяться суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

Поточна заборгованість за достроковими зобов’язаннями (510) Кт 611

Даний рядок відсутній в балансі ПВНЗ "ДИСО".

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (р.530 ф.№1-м)

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (63) - сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги.

На рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги.

За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (530) Кт 631

Поточні зобов’язання за розрахунками:

З бюджетом (р.550 ф.№1-м)

Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом (64)

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображаються нараховані платежі до бюджету.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

Підприємство використовує тільки субрахунок 641 (податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) (також відомий як "прибутковий податок")

З бюджетом (550) Кт 641

Зі страхування (р.570 ф.№1-м)

Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхуванням (65)

На рахунку 65 ведеться облік розрахунків за відрахуванням на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням.

За кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" відображаються нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти.

На субрахунку 651 "За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування" ведеться облік розрахунків за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування" відображається сума заборгованості за відрахуванням до Пенсійного фонду України, тобто єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. (Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI).

Зі страхування (570) Кт 651

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці (66)

На рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Підприємство використовує такі субрахунки:

"Розрахунки за заробітною платою"

"Розрахунки за іншими виплатами"

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. Заборгованість працівників перед підприємством за операціями з оплати праці наводиться у статті "Інша поточна дебіторська заборгованість".

З оплати праці (580) Кт 661, 663

Інші поточні зобов’язання (р.610 ф.№1-м)

Інші поточні зобов'язання (68)

На рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67. На субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.

У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання", зокрема заборгованість за одержаними авансами.

Інші поточні зобов’язання (610) Кт 681

Усього за розділом ІV (620) Сума рядків (510+530+550 +570 + 580+ 610)

V розділ - Доходи майбутніх періодов (р.630 ф.№1-м)

Рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів" призначено для узагальнення інформації щодо одержаних доходів у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах.

За кредитом рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" відображається сума одержаних доходів майбутніх періодів, за дебетом - їх списання на відповідні рахунки обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду.

Доходи майбутніх періодов (630) Кт 69

БАЛАНС (640) Сума рядків (380 + 430 + 480 + 620 + 630).

Таблиця 2.2 Структура пасиву балансу ПВНЗ "ДІСО" станом на 31.12.2011 р. тис.грн.

Актив	Код рядка	Дані балансу за 2011р.		Відхилення (+/-)
		на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	1699,7	1699,7	-
Додатковий капітал	320	-	-
Резервний капітал	340	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	(1057,9)	(1407,7)	349,8
Неоплачений капітал	360	(457,1)	(457,1)	-
Усього за розділом І	380	184,7	-165,1	-349,8
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430	-	-
III. Довгострокові зобов'язання	480	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2187,5	1468,4	-719,1
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	37,0	124,3	87,3
зі страхування	570	80,1	41,1	-39,0
з оплати праці	580	121,1	83,0	-38,1
Інші поточні зобов'язання	610	911,7	557,8	-353,9
Усього за розділом IV	620	3337,4	2109,5	-1227,9
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-
Баланс	640	3522,1	2109,5	-1412,6

До доходів майбутніх періодів відносяться, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

Протягом року на підприємстві сума статутного капіталу не змінилась (1699,7 тис.грн.).

Негативним показником в діяльності підприємства є наявність суми непокритого збитку. На початку року непокритий збиток становив 1057,9 тис. грн., наприкінці роцу він збільшився до 1407,7 тис. грн., тобто на 349,8 тис. грн. Такі зміни показують суттєву збитковість підприємства.

Позитивним показником в діяльності підприємства є зменьшення поточних зобов’язань. Так з таблиці 2.2 видно, що протягом року зменьшились:

- кредиторська заборгованість за товари та послуги на 719,1 тис. грн.;

заборгованість із страхування на 39,0 тис. грн. ;

- заборгованість із заробітної плати на 38,1 тис. грн.;

- інша поточна заборгованість на 353,9 тис.грн.

2.4 Методика складання Звіта про фінансові результати (ф.2-м)

Звіт про фінансові результати підприємством складається за формою № 2-М згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

У звіті про фінансові результати наводиться інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

У статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" (р. 010) відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

У статті "Непрямі податки та інші вирахування з доходу" (р. 020) відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори). Сума вираховується і тому записується в дужках.

Ця стаття підприємством не заповнюється, тому що послуги, які надає ПВНЗ "ДІСО" звільнені від оподаткування ПДВ.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (р. 030) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу (р. 010 - р. 020).

У статті "Інші операційні доходи" (р. 040) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

У статті "Інші доходи" (р. 050) відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У рядку 070 зазначається чистий дохід, який вираховується (р. 030 + р. 040 + р. 050).

У статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованих послуг, визначена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318.

У статті "Інші операційні витрати" наводяться адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів.

У статті "Інші витрати" відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Також у цій статті наводяться втрати від надзвичайних подій.

Разом витрати (р. 120) визначається загальна сума витрат (р. 080 + 090 + 100).

У статті "Фінансовий результат до оподаткування" відображається різниця між чистими доходами та витратами підприємства (р.070-120).

У статті "Податок на прибуток" (р. 140) відображається сума податку на прибуток, яка відповідно до П(С)БО 17 "Податок на прибуток" визначається в розмірі поточного податку на прибуток.

У статті "Чистий прибуток (збиток) (р. 150)" відображається чистий прибуток або збиток як різниця між сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою всіх витрат (р130-140).

Висновок. Структура балансу була розглянута на прикладі річного балансу ПВНЗ "ДІСО".

Ознайомившись з річним балансом ПВНЗ "ДІСО", можна сказати, що баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО, чинних протягом звітного періоду. Підприємство здійснює ведення бухгалтерського і статистичного обліку та формування звітності відповідно до законодавства України. Фінансовий рік збігається з календарним роком. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером, компетенція якого визначена законодавством України.

Бухгалтерський обік на досліджуваному підприємстві ведеться за автоматизованою формою за допомогою програми "1С Підприємство 7.7". Реєстрація операцій в регістри бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів.

Підприємство веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у національній грошовій одиниці України - гривні.

Основні засоби відображені за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації. Амортизація нараховується прямолінейним методом, визначеним податковим законодавством та приказом по підприємству. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за номіналом.

У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу та права на ресурси.

Правила визнання статей балансу передбачені П(С)БО 25 "Баланс", та відповідними П(С)БО.

Складений бухгалтерський баланс детально перевіряється на предмет узгодженості окремих показників, відображених у різних формах звітності.

Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.

3. Аналіз показників балансу підприємства ПВНЗ "ДІСО"

.1 Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу

Основним звітним документом підприємства є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану підприємства на певну дату.

Таблиця 3.1 - Горизонтальний аналіз балансу підприємства (тис. грн.)

	код рядка	на початок року	на кінець року	абсолютне відхилення, тис.грн.	відносне відхилення,
Актив
Основні засоби:
остаточна вартість	030	276,8	141,3	-135,5	-48,95%
початкова вартість	031	2012,4	2012,4	0,0	0,00%
Необоротні активи, всього:	080	276,8	141,3	-135,5	-48,95%
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	160	348,9	381,1	32,2	9,23%
Дебіторська заборгованість за розрахунками с бюджетом	170	32,0	4,0	-28,0	-87,50%
Інша поточна заборгованість	210	2749,3	1436,1	-1313,2	-47,76%
Грошові кошти
в національній валюті	230	115,1	147,0	31,9	27,72%
Оборотні активи, всього:	260	3245,3	1968,2	-1277,1	-39,35%
Активи, всього	280	3522,1	2109,5	-1412,6	-40,11%
Пассив
Статутний капітал	300	1699,7	1699,7	0,0	0,00%
Нерозподілений прибуток	350	-1057,9	-1407,7	-349,8	33,07%
Неоплачений капітал	360	-457,1	-457,1	0,0	0,00%
Власний капітал, всього:	380	184,7	-165,1	-349,8	-189,39%
Кредиторська заборгованість за послуги	530	2187,5	1468,4	-719,1	-32,87%
Поточні зобов’язання за розрахунками:				0,0
з бюджетом	550	37,0	124,3	87,3	235,95%
зі страхування	570	80,1	41,1	-39,0	-48,69%
з оплати праці	580	121,1	83,0	-38,1	-31,46%
Інші поточні зобовязання	610	911,7	557,8	-353,9	-38,82%
Короткострокова заборгованість, всього:	620	3337,4	2274,6	-1062,8	-31,85%
Пасиви, всього	640	3522,1	2109,5	-1412,6	-40,11%

При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності. Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 2 періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях (табл. 3.1).

Наведені дані дозволяють зробити такі висновки:

1 Загальна сума активів зменшилася на 1412,6тис. грн. або більш, ніж на 40%. Це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина зниження у оборотних активах склала 1277,1тис. грн або більше, ніж 39% їх річної величини. Також зменшилася сума основних засобів підприємства (в абсолютному вимірюванні - на 135,5 тис. грн.), внаслідок нарахування зносу основних засобів. В поточному році підприємством не придбалися нові основні засоби на інші необоротні активи.

2 Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона значно погіршилася. Загальна сума оборотних коштів зменшилася на 1277,1 тис.грн. (або на 39,35%). Все це свідчить про скорочення обороту підприємства і негативні тенденції у його роботі. В той же час, збільшилася сума і частка дебіторської заборгованості за товари та послуги - в абсолютному вимірюванні на 32,2тис. грн. (або на 9,23 %) та величина грошових коштів (на 14,4 тис. грн.). Це означає, що підприємство фактично кредитувало своїх студентів, які вчасно не розраховувалися за надані послуги, що надавалися підприємством.

3 При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов’язання підприємства скоротилися, у тому числі короткострокові зобов’язання зменшилися на 708,9 тис. грн. (29,22%). Це відбулося внаслідок значного скорочення кредиторської заборгованості (на 719,1 тис. грн). Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги, частково розрахувалося зі співробітниками по заробітній платні(38,1 тис.грн.) та зі страхування (39 тис.грн.). Проте значно (більш, ніж удвічі) збільшилися поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом (на 87,3 тис.грн., або на 235,95%). В цілому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є негативною.

4 Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

поліпшити взаємовідносини із постачальниками товарів та послуг і споживачами послуг, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;

поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг послуг, що надаються;

зменшити поточну заборгованість підприємства, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.

Вертикальний аналіз балансу характеризує структуру засобів підприємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями чи розділами беруться у відсотках до валюти балансу. Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати характеризує структуру доходів та витрат підприємства, коли суми за окремими статтями беруться у відсотках до виручки від реалізації продукції. Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення. Проведемо вертикальний аналіз на підставі даних балансу підприємства ПВНЗ "ДІСО" (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Вертикальний аналіз балансу підприємства

	код рядка	на початок року	на кінець року	Частка у % до суми балансу на початок року	Частка у % до суми балансу на кінець року
Актив
Основні засоби:
остаточна вартість	030	276,8	141,3	7,86%	6,70%
початкова вартість	031	2012,4	2012,4	57,14%	95,40%
Необоротні активи, всього:	080	276,8	141,3	7,86%	6,70%
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	160	348,9	381,1	9,91%	18,07%
Дебіторська заборгованість за розрахунками с бюджетом	170	32,0	4,0	0,91%	0,19%
Інша поточна заборгованість	210	2749,3	1436,1	78,06%	68,08%
Грошові кошти
в національній валюті	230	115,1	147,0	3,27%	6,97%
Оборотні активи, всього:	260	3245,3	1968,2	92,14%	93,30%
Активи, всього	280	2109,5
Пассив
Статутний капітал	300	1699,7	1699,7	28,58%	44,42%
Нерозподілений прибуток	350	-1057,9	-1407,7	-17,79%	-36,79%
Неоплачений капітал	360	-457,1	-457,1	-7,69%	-11,95%
Власний капітал, всього:	380	184,7	-165,1	3,11%	-4,31%
Кредиторська заборгованість за послуги	530	2187,5	1468,4	62,11%	69,61%
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з бюджетом	550	37,0	124,3	1,05%	5,89%
зі страхування	570	80,1	41,1	2,27%	1,95%
з оплати праці	580	121,1	83,0	3,44%	3,93%
Інші поточні зобовязання	610	911,7	557,8	25,89%	26,44%
Короткострокова заборгованість, всього:	620	3337,4	2274,6	94,76%	107,83%
Пасиви, всього	640	3522,1	2109,5

Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки.

1 Частка обігових активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона складала 92,14%. На кінець року відбулося незначне підвищення цієї частки (до 93,30%), тобто на 1,16%. Оборотні активи сформовані за рахунок дебіторської заборгованості Частка грошових коштів збільшилася з 3% до 4%.

2 У цілому за період структура активу балансу суттєво не змінилася. У структурі необоротних активів протягом року були тільки основні засоби (на початок року- 7,86%, на кінець року - 6,70%).

Власний капітал підприємства знаходиться на рівні 5,24%- на початок року і -7,83% - на кінець року від загальної суми пасивів, що говорить про низьку платоспроможність, напрочуд низькі показники ліквідності і фінансової стійкості й високий рівень ризику підприємства стати банкрутом.

Довгострокових зобов’язань підприємство не має. Проте негативним явищем є наявність досить великої частки короткострокових заборгованостей, які у структурі пасивів займають за звітний період 94,76 - 107,83%.

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі:

- структура статей балансу демонструє тенденцію до зменшення частки основних засобів і частки оборотних активів;

у той же час, закріпилася тенденція до зменшення частки дебіторської заборгованості і збільшення грошових коштів у національній валюті.

Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків, налагодити більш стабільні зв’язки з постачальниками, а також посилити контроль за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів.

Таким чином, аналіз балансу підприємства у горизонтальному і вертикальному розрізі показав, що підприємству бракує оборотних активів, що позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема, спостерігається значна частка короткострокових зобов’язань і подальше зменшення частки грошей у сумі балансу. Частка власного капіталу є дуже незначною величиною, що говорить про велику ймовірність банкрутства аналізованого підприємства.

.2 Аналіз та оцінка ліквідності підприємства

Ліквідність активів - характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

З цієї точки зору можна виділити ліквідні і важко ліквідні активи.

До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства:

¾      грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;

¾      дебіторська заборгованість;

¾      запаси.

До важко ліквідних активів відносяться необоротні активи підприємства.

Аналіз ліквідності балансу показує, у якій мірі підприємство здатне розплатитися по короткострокових зобов'язаннях поточними активами.

Аналіз ліквідності дозволяє відповісти на питання:

У якій мірі підприємство може покривати свої поточні борги?

 Який рівень надійності цього покриття?

 Чи можливе додаткове залучення короткострокових зобов'язань без критичного погіршення ліквідності?

Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Згідно з "Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій", активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:

1 Найбільш ліквідні активи - А(1).

Активи, що швидко реалізуються - А(2).

Активи, що повільно реалізуються - А(3).

Активи, що важко реалізуються - А(4).

Зобов'язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

1 Найбільш термінові зобов'язання - П(1).

Короткострокові пасиви - П(2).

3 Довгострокові та середньострокові пасиви - П(3).

Постійні пасиви - П(4).

Активи балансу ліквідні, якщо:

А(1) >= П(1);

А(2) >= П(2);

А(3) >= П(3);

А(4) <= П(4).

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється на основі даних балансу шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

¾      коефіцієнта покриття;

¾      коефіцієнта швидкої ліквідності;

¾      коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Найбільш узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (кпл).

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

Його розраховують за такою формулою [18]:

.(3.1)

Вважається, що для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за 1 і навіть близьким до 2 [10]. Його зростання - позитивна тенденція. Оптимальний рівень встановлюється індивідуально для кожного підприємства і коливається від 1,2 до 2,5.

Ситуація, коли поточний коефіцієнт ліквідності перевищує 3, не завжди характеризується лише високим ступенем ліквідності підприємства, оскільки може свідчити і про те, що фірма має в своєму розпорядженні більше коштів, ніж вона може ефективно використати. Крім того, надлишкове залучення фінансових ресурсів потребує додаткових витрат на обслуговування боргу [11].

У нашому прикладі цей показник становить:

на початок звітного періоду:

;

-на кінець звітного періоду:

.

Розрахунки свідчать про те, що досліджуване підприємство не володіє достатньою кількістю ресурсів оборотних активів для погашення поточних зобов’язань за кредитами та розрахунками, оскільки значення коефіцієнта поточної ліквідності нижче оптимальних. До того ж за звітний період стан підприємства погіршився: коефіцієнт поточної ліквідності зменшився.

Керівництву підприємства доцільно приймати рішення про конвертацію частини фіксованих активів у поточні, наприклад, шляхом продажу основних засобів, або про розширення довгострокових пасивів, наприклад, шляхом отримання позики. Можливе також створення нових фондів за рахунок залучення довгострокового капіталу.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) - це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених в дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов’язань (короткострокової заборгованості). Цей коефіцієнт характеризує рівень покриття поточних зобов'язань за рахунок найбільш ліквідної частини оборотних активів: грошових коштів, поточних фінінвестицій і очікуваних грошових надходжень (за одержаними векселями, дебіторською заборгованістю). Виходячи з визначення, цей показник можна підрахувати таким засобом [9]:

(3.2)

Орієнтовне найнижче значення цього показника 1, іноді допустимим вважається 0,8 і навіть 0,7. Цей коефіцієнт визначає спроможність фірми у разі падіння обсягів реалізації покрити свої зобов’язання перед кредиторами. Якщо значення Кшл більше 1, це характеризує низький рівень фінансового ризику і непогані потенційні можливості для залучення додаткових фінансових ресурсів зі сторони.

У нашому прикладі коефіцієнт швидкої ліквідності:

на початок звітного періоду:

;

-  на кінець звітного періоду:

.

На початок звітного періоду досліджуване підприємство, в разі падіння обсягів діяльності або при швидкій ліквідації, могло погасити свої зобов’язання перед кредиторами на 97% - це достатній показник, але в кінці звітного періоду становище погіршилося. І в кінці звітного періоду підприємство може погасити 86% зобов’язань. Це сталося через сумарне зменшення оборотних активів і поточних зобов’язань впродовж звітного періоду. Однак цей показник ще не є критичним і підприємство може покрити свої борги.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) - це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів, грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидко реалізовуваних цінних паперів) до поточних зобов'язань. Він показує, рівень негайного погашення на конкретну дату поточних зобов'язань за рахунок грошових коштів та поточних фінансових інвестицій. Його розраховують за такою формулою [13]:

. (3.3)

Це найбільш жорсткий критерій ліквідності. Він показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити негайно. Нижня межа цього коефіцієнта 0,2, допустимий діапазон коливань до 0,7 [16]. Однак, деякі автори вважають, що на сучасному етапі для українських підприємств обов’язковою умовою ефективного функціонування є встановлення нижньої межі цього коефіцієнта на рівні 0,25 [9].

Розрахуємо цей коефіцієнт за даними нашого балансу:

на початок звітного періоду:

;

- на кінець звітного періоду:

.

Нормальне обмеження цього коефіцієнта наступне: Кал и 0,2 - 0,5.

За даними нашого балансу співвідношення коштів і короткострокових зобов'язань складає 0,034 на початок року і 0,065 на кінець року. Це говорить про те, що наявних грошових коштів і цінних паперів недостатньо для покриття поточних зобов'язань підприємства, тобто підприємство не зможе погасити свою короткострокову заборгованість за рахунок швидко реалізованих активів.

Таблиця 3.3. Показники ліквідності ПВНЗ "ДІСО"

Показники	На початок року	На кінець року	Норматив	Зміна за рік
А	1	2	3	4=2-1
1.Коефіцієнт загальної ліквідності	0,972	0,865	>1-2	-0,107
2.Коефіцієнт поточної ліквідності	0,972	0,865	>0,6	-0,107
3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,034	0,065	>0,2	0,03
4.Чистий оборотний капітал	-92	-306	>0	-214

Отже, можна сказати, що ліквідність - це спроможність будь-якого з активів підприємства трансформуватися в гроші (кошти), а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого цю трансформацію можна здійснити. Що коротший цей період, то вищою є ліквідність. Ліквідні ресурси використовуються підприємством для погашення першочергових зобов'язань з оплати праці, банківських кредитів і відсотків за ними, заборгованості постачальникам, перед бюджетом і позабюджетними платежами та ін.

.3 Аналіз та оцінка фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства

Для подальшого і більш детального аналізу фінансового стану ПВНЗ "ДІСО" проведемо аналіз платоспроможності підприємства, під якою розуміють його здатність виконувати свої зовнішні зобов’язання, використовуючи власні активи. Іншими словами, платоспроможність - здатність підприємства витримувати збитки.

Останні покриваються, перш за все, за рахунок власного капіталу, тому для забезпечення фінансової стійкості підприємства необхідно щоб активи перевищували залучений капітал, тобто власний капітал мав позитивне значення. Якщо розмір збитків особливо великий, то вони покриваються за рахунок залученого капіталу. В такому випадку залучений капітал перевищує активи, і підприємство вважається неплатоспроможним.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

¾      коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);

¾      коефіцієнта фінансової стабільності;

¾      коефіцієнта забезпеченості власними засобами;

¾      коефіцієнта маневреності власного капіталу;

¾      коефіцієнт ефективності використання власних коштів.

Важливішим показником фінансової стабільності підприємства є коефіцієнт автономії. Він обчислюється як співвідношення загальної суми джерел власних коштів до підсумку балансу.

= Власний капітал / Вартість майна (3.4)

Згідно балансу :

= ф.1ряд.380/ф.1ряд.640

У нашому прикладі коефіцієнт автономії становить:

на початок періоду

.

на кінець періоду

.

Нормальне обмеження (оптимальна величина) цього коефіцієнта знаходиться на рівні 0,5, тобто Ка ≥ 0,5. Коефіцієнт показує частку власних засобів у загальному обсязі ресурсів підприємства. Чим вища ця частка, тим вища фінансова незалежність (автономія) підприємства. В нашому прикладі значення коефіцієнту автономії на початок звітного періоду значно нижчий за оптимальний і свідчить о незадовільному фінансовому стані підприємства. На кінець звітного періоду відбулося значне погіршення фінансового стану, тобто станом на кінець року всі свої зобов'язання підприємство не може погасити власними активами. Фінансова стійкість підприємства дуже нестабільна та залежна від зовнішніх джерел фінансування і кредиторів.

Коефіцієнт фінансової стабільності - показник, який характеризує відношення власних і позикових коштів підприємства (скільки позикових коштів залучило підприємство в розрахунку на одну гривню вкладених у активи власних коштів. Даний коефіцієнт розраховується:

 = Власний капітал / Позикові кошти (3.5)

Нормальним вважається стан, коли коефіцієнт більше 1. Перевищення власних коштів над позиченими вказує на те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно не залежить від зовнішніх джерел.

У нашому прикладі коефіцієнт фінансової стабільності становить:

на початок періоду

на кінець періоду

На даному підприємстві позичені кошти значно перевищують власні, що свідчить про те, що підприємство має недостатній рівень фінансової стойкості та залежне становище від зовнішніх фінансових джерел.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами - показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів підприємства. Він показує скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства приходиться на одну одиницю цих активів. Розраховується коефіцієнт забезпеченості власними засобами за даними балансу підприємства за відповідний звітний період у наступний спосіб:

 = Ш - А1 / А2; (3.6)

де Ш - сума підсумку за розділом 1 пасиву балансу (рядок 380);

А1, А2 - сума підсумків активу балансу відповідно до розділів 1 і 2 (рядки 080, 260).

Нормальним вважається такий стан, коли коефіцієнт забезпеченості власними засобами перевищує 0,1. Це означає, що оборотні активи, які є у підприємства покриваються власними та прирівняними до них джерелами. Збільшення коефіцієнта буде означати, що у нього є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження вкаже на нестачу цих джерел. В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами становить:

на початок періоду

на кінець періоду

Нормальне обмеження - Кзвз ≥ 0,1. Коефіцієнт показує наявність власних оборотних засобів, необхідних для фінансової стійкості.

Показник забезпеченості власними засобами на даному підприємстві свідчить про те, що підприємство не має достатню кількість власних оборотних засобів для забезпечення власної фінансової стійкості.

Коефіцієнт маневреності власних коштів (Кмвк) показує, яка частина власних коштів використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власних коштів розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

= Власні оборотні кошти/ Власний капітал (3.7)

Згідно балансу:

Км= ф.1ряд.380-ф.1ряд.080/ф.1ряд.380

на початок періоду

на кінець періоду

Коефіцієнт маневреності власного капіталу базується на величині власних оборотних активів. Його оптимальний рівень повинен сягати 1.

Нормальне обмеження - Км ≥ 0,5. Коефіцієнт показує, яка частина власних засобів вкладена в наймобільніші активи. Чим вища доля цих засобів, тим більше у підприємства можливостей для маневрування своїми засобами. Як видно, цей показник (0,3) у досліджуваному підприємстві потребує додаткового вивчення.

Коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Даний показник свідчить що ПВНЗ "ДІСО" не використовує маневреність капіталу.

Різке зростання даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльность підприємства, тому збільшення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування.

На даному підприємстві зростання коефіцієнта маневреності обумовлено зменшенням власних джерел фінансування.

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього коефіцієнта є значення не менше 0,4.

Згідно балансу розраховується за формулою:

Кевк=ф.2ряд.130/ф.1ряд.380 (3.8)

на початок періоду

на кінець періоду

Таблиця 3.4. Показники фінансової стійкості підприємства

Показники	На початок року	На кінець року	Норматив	Зміна за рік
1. Коефіцієнт автономії	0,052	-0,078	<1	-0,107
2. Коефіцієнт фінансової стабільності	0,055	-0,073	>0	-0,130
3. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	-0,028	-1,035	>0,1	-1,070
4. Коефіцієнт маневреності власних коштів	-0,5	1,856	>0,2	2,354
5. Коефіцієнт ефективності використання власних коштів	-2,587	2,115	>0,4	4,702

Аналізуючі таблицю зведених даних ми можемо зробити загальний висновок про фінансовий стан підприємства. Вцілому підприємство займає нестійке фінансове положення, воно є неплатоспроможним, з невисоким забезпеченням власними коштами, усі коефіцієнти на межі критичного, ліквідність підприємства та фінансова стабільність підприємства за аналізуючий період значно знизилась.

Згідно з методики прогнозування банкрутства (наказ Мінекономіки України № 10 від 17.01.2001 економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простороченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається формулою:

Пп = А(040) + А(220) + А(230) + А(240) - П(620) (3.9)

де А(040),А(220), А(230),А(240) - відповідні рядки активу балансу;

П(620) - підсумок 4 розділу пасиву балансу.

Від’ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність даного суб’єкта підприємницької діяльності.

При цьому виділяється шість класів підприємств:

1-й клас - підприємство з добрим запасом фінансової стійкості, що дозволяє бути впевненим у поверненні позикових засобів;

2-й клас - підприємства, що демонструють деякий ступінь ризику по заборгованості, але ще не розглядаються як ризикові;

3-й клас - проблемні підприємства. Тут навряд чи існує ризик втрати основних і оборотних засобів, але повне отримання процентів є сумнівним;

4-й клас - підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після проведення заходів з фінансового оздоровлення. Кредитори ризикують втратити свої проценти і позиковий капітал;

-й клас - підприємство дуже високого ризику, практично неплатоспроможні;

-й клас - підприємства найвищого ризику.

У нашому прикладі

на початок періоду

Пп п.р. = 115,1 - 3337,4 = - 3222,3

на кінець періоду

Пп к.р. = 147,0 - 2274,6 = - 2127,6

На основі цих показників робимо висновок, що підприємство має ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, які мають місце як на початку так і в кінці звітного періоду.

.4      Аналіз та оцінка фінансових результатів підприємства

Для складання фіансового плану на 2012 рік нам необхідно проаналізувати основні фінансові показники діяльності підприємства. Такі данні містить звіт про фінансові результати.

На основі звіту про фінансові результати проведемо аналіз зазначених показників. Результати аналізу представлені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 - Основні фінансові показники діяльності підприємства

Найменування показників	2010 р.	2011 р.	Абсолютне (+;-), тис. грн
Прибуток (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	7077,8	5533,7	-1544,1
Податок на додану вартість	0	0	0
Чистий прибуток (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7077,8	5533,7	-1544,1
Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт, послуг)	4592,2	3408,2	-1184,0
Інші операційні доходи	216,6	0	-216,6
Валовий: Прибуток	7294,4	5533,7	-1760,7
Інші витрати	30,2	0	-30,2
Інші операційні витрати	3148,2	2475,3	- 672,9
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	0	0	0
збиток	-476,2	-349,8	96,2
Податок на прибуток	97,5	0	-97,5
Чистий:Прибуток	0	0	0
збиток	-573,7	-349,8	+223,9

З табл. 3.9 видно, що підприємство в 2011 році значно погіршило свої фінансові показники. Так до негативних явищ необхідно віднести наступні зміни:

- зменшення валового прибутку у розмірі 1760,7 тис. грн.

До позитивних явищ віднесемо наступні зміни:

-        зменшення чистого прибутку на 223,9 тис. грн..

Так на протягом 2011 року виручка від реалізації послуг зменшилась на 1544,1 тис.грн., а собівартість - на 1184 тис.грн.

Аналіз витрат підприємства наведені в табл. 3.6.

Таблиця 3.6. - Аналіз операційних витрат підприємства

Найменування показника	2010	2011	Абсолютне відхил. (+;-)
Матеріальні затрати	57,2	46,8	-10,4
Витрати на оплату праці	3322,3	2400,1	-922,2
Відрахування на соціальні заходи	1107,4	825,8	-281,6
Амортизація	135,5	135,5	0
Інші операційні витрати	3148,2	2475,3	-672,9
Разом	7770,6	5883,5	-1887,1

З табл. 3.6. видно, що на підприємстві значно зменшились витрати по всіх показниках, загальне зменшення склало 1887,1 тис.грн. Матеріальні витрати зменшились на 10.4 тис. грн.. . Витрати на заробітну плату зменшились внаслідок зменшення викладацького составу. До зменшення відрахувань на соціальні заходи призвело зменшення самої заробітної плати.

Таблиця 3.7. - Показники рентабельності та прибутковості ПВНЗ "ДІСО"

Показники	2010 рік	2011 рік	Норматив	Зміна за рік
1.Коефіцієнт рентабельності активів	-0.20	-0.12	>0	0.08
2.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	-60.32	-36.74	>0	23.58
3.Коефіцієнт рентабельності діяльності	-0.08	-0.06	>0	0.018

З таблиці 3.7. видно, що всі показники рентабельності та прибутковості значно менші нормативів, що свідчить про дуже нестабільний фінансовий стан. ПВНЗ "ДІСО" на даний момент є нерентабельним та збитковим підприємством.

На підставі зробленого аналізу можна зробити висновок в цілому роботи ПВНЗ "ДІСО" за 2011р.

Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість підприємства, на початок періоду знаходяться або на критичному рівні, або нижче нього, і протягом звітного періоду значення цих коефіцієнтів продовжують знижуватися.

Безумовно, найбільш важливим коефіцієнтом, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт автономії. За нашими розрахунками цей коефіцієнт знизився з 0,052 до -0,078. Його значення свідчить про те, що фінансова стійкість і автономність підприємства в звітному періоді стає кризовою, оскільки за оцінкою фінансистів необхідно, щоб значення цього коефіцієнта перевищувало 0,5, тобто щоб сума власних коштів підприємства була б більше половини всіх коштів, якими підприємство володіє.Коефіцієнт маневреності виріс за звітний рік з -0,5 до 1,85. Це вказує нам на те, що підприємство може вільно маневрувати власним капіталом. Зростання коефіцієнта маневреності підвищив фінансову стійкість підприємства у звітному періоді.

Для збереження фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу і вміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для нормального функціонування.Виходячи з співвідношень наведених груп по активу і пасиву (співвідношення вище) ліквідність балансу можна охарактеризувати, як недостатню, тому величини наявних платіжних коштів менше величини боргових зобов'язань (підприємство не має можливості своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання наявними грошовими ресурсами), тобто баланс підприємства не ліквідний. Платоспроможність у підприємства досить несприятлива.

Проаналізувавши стан дебіторської заборгованості прийшли до висновку, що короткострокова дебіторська заборгованість зросла. Отже необхідно звертати особливу увагу на платоспроможність покупців.

У звітному році як на початок року так і на кінець року підприємство несло збитки. На кінець року збиток зріс на 349, 8 тис.грн. Таким чином, негативна тенденція зміни величини балансового прибутку зберігається впродовж всього року. Майже всі показники рентабельності знизилися за звітний період, т.к підприємство несло збитки.

За результатами аналізу повинна бути вироблена генеральна фінансова стратегія і складено бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства з метою недопущення банкрутства та виведення його з "небезпечної зони" шляхом комплексного використання внутрішніх і зовнішніх резервів.

4. Охорона праці й навколишнього середовища

.1 Загальні питання охорони праці

Сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне занепокоєння. Створення безпечних умов праці - це невід’ємна частина соціально-економічного розвитку держави, складова державної політики, національної безпеки та державного будівництва, одна з найважливіших функцій органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, підприємств.

Основні напрямки та задачі в області охорони праці зазначені в Конституції України, Законі України "Про охорону праці"[24].

Концепція управління охороною праці спрямована на реалізацію положень Конституції та Законів України щодо забезпечення охорони життя й здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, належних умов для формування у працівників свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки оточуючих, запровадження нових і вдосконалення існуючих механізмів управління в галузі охорони праці.

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтації пріоритетності життя і здоров’я людей стосовно результатів виробничої діяльності, визначає потреба належного підготування спеціалістів всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. Охорона праці пов’язана з багатьма науками і дисциплінами, що вивчають людину в процесі праці. Основними серед них є: безпека життєдіяльності, наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія і технічна естетика.

Безпека життєдіяльності - це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їхньої властивості, наслідки вплив на організм людини, засоби захисту здоров’я і життя людини, а також середовище його проживання від небезпек. [24]

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, соціально-економічних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності. У ДСТУ 2293-93 "Охорона праці. Терміни і визначенні" [25] і інших стандартах приведені визначення основних понять і термінів, які використовуються у розгляді питань охорони праці.

Основними задачами цієї діяльності є: розробка методів прогнозування, визначення та ідентифікація шкідливих виробничих факторів дослідження їхнього впливу на людину і навколишнє середовище.

Шкідливий виробничий фактор - фактор, вплив якого на працюючого у певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності.

В сучасних умовах навального розвитку виробництва, тенденції до урбанізації, новітніх технологічних рішень особливу увагу необхідно приділяти охороні навколишнього природного середовища та охороні праці. Особливою цінністю повинні стати не максимізація прибутку або збільшення виробітку, а здоров’я і життя людини, екологічна чистота навколишнього середовища. Це комплексна проблема, тому для рішення задач охорони праці необхідно об’єднатися спеціалістам різноманітних спеціальностей.

Розробка методів прогнозування можливих шкідливих виробничих факторів, а також із впливу на здоров’я людини і навколишнього природного середовища, у майбутньому допоможе запобігти ряду серйозних екологічних проблем. На основі прогнозів, спеціалісти в області хімії і біологічної інженерії, розробки нових виробничих технологій зможуть своєчасно розробити заміну процесу, що завдає шкоду у теперішньому часі, або представляти загрозу життю, здоров’ю людини і навколишньому середовищу в майбутньому. Об’єктом розгляду є відділ бухгалтерії розташований на другому поверсі двоповерхового цегляного корпусу. У секторі відділу стоять 2 персональних комп’ютери з моніторами. Стелі і стіни покриті будівельними матеріалами, що мають можливість відбивати світлові хвилі, підлога азбоцементною плиткою. Кількість працюючих - 2 чоловіки. Загальна площа помешкання складає 15 м², площа на одного працюючого складає 7,5 м², що відповідає нормі затвердженої в ДНАОП 000-1.31-98[26] - не менше 6м². Висота помешкання 3 м. У такий спосіб обсяг помешкання на одного працюючого складає 22,5 м³, норма (ДНАОП 000-1.31-99) [26] - не менше 20 м³. Помешкання відділу бухгалтерії відноситься до категорії без підвищеної небезпеки поразки електричним током II. [27] Облікова і розрахункова робота виконується на такому устаткуванні: персональна ЕОМ (2 штук), 2 телефони, 1 принтер, 1 модем. Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників і джерела їх виникнення при виконанні робіт на ЕОМ відділу бухгалтерії приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Перелік шкідливих і небезпечних факторів мікроклімату робочої зони

Найменування факторів	Джерела їхній виникнення	Характер дії
Несприятливий мікроклімат (підвищений рівень іонізації)	ЕЛТ створює велике число позитивних іонів	Стомлення ЦНС, зниження працездатності
Підвищений рівень статичної електрики	ЕЛТ	Небезпека враження током, ураження кожи
Пряма і відбита від екрану близькість	Зовнішні джерела світла, які впливають на екран	Стомлення зорового аналізатора и ЦНС
Нервово-психічні перевантаження	Складність виконання роботи, тривалість роботи на ЕОМ (більше 8 годин)	Стомлення ЦНС, стомлення організму
Перевантаження зорового аналізатора	Особливості технологічного процесу	Вплив на ЦНС
Наявність рентгенівського, інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювання	ЕЛТ	Вплив на кожен покров, ЦНС, деякі інші органи людини

4.2 Виробнича санітарія

Робітник у ході трудової діяльності підпадає під вплив несприятливих параметрів мікроклімату виробничого помешкання, а також ряду інших шкідливих виробничих факторів. Тривалий вплив шкідливих виробничих факторів на організм людини призводить до порушень процесів життєдіяльності, нанесенню збитку здоров’ю і, життя людини.

Метеорологічні умови

Життєдіяльність людини завжди протікає у певних метеорологічних умовах, що визначаються поєднанням температури повітря, швидкості його руху і відносної вологості, барометричним тиском та інтенсивністю теплового випромінювання. Ці показники у сукупності (за винятком барометричного тиску) характеризують метеорологічні умови середовища виробничого приміщення. [25]

Оптимальні параметри мікроклімату відповідно до вимог ГОСТу 12.1.005-88 [29] з урахуванням категорії робіт по енерговитратам для теплого (середньодобова температура повітря вище 10^о) і холодного (середньодобова температура повітря нижче 10^о) періодів року подані у таблиці 4.2. Робота бухгалтера на ЕОМ по енерговитратах відноситься до категорії "легка - 1б".

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату робочого помешкання.

Категорія робіт по важкості	Період року	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість напрямку повітря, м/с
легка - 1 б	холодний теплий	21-23 22-24	40-60 40-60	0,1 0,2

Припустимий рівень іонізації повітря помешкання відповідно до СН 21.52-80 [30] повинен складати 1500... 3000 один./м³.

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов у помешканні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляція (загальна припливно-витяжна штучна) і кондиціювання відповідно до СНиП 2.04.05-91 [31]. Вентиляція необхідна для забезпечення оптимальної швидкості напрямку повітря, що б виводити з повітря робочої зони вуглекислий газ (який утворюється при диханні) і збагачувати киснем.

Освітлення

Основна інформація про навколишній світ - близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Раціональне виробниче освітлення має попереджати розвиток зорового і загального стомлення, забезпечувати психологічний комфорт при виконанні тих чи інших видів зорових робіт, сприяти забезпеченню працездатності, поліпшенню якості продукції, зниженню виробничого травматизму, а також підвищенню безпеки праці.

Відділ бухгалтерії забезпечений комбінованим освітленням: у світлий час доби - бокове одностороннє природне освітлення два віконних прорізи, у темний час загальне і/або місцеве рівномірне штучне.

Нормування освітлення здійснюється відповідно до СНиП 11-4-79 [32]. Мінімальний розмір об’єкта розрізнення від 0,3 до 0,5 мм, фон середній, контраст середній (підрозряд зорових робіт - "в"), розряд зорової роботи III. Мінімальна освітленість Е_min = 300 Лк.

Для визначення нормованого значення КЕО для умов міста Торезу (IV-й світловий пояс) використовується формула:

е^ІV = е^III * m *c, (4.1)

де е^ІІІ - нормований розмір КЕО для третього поясу світлового клімату, 2%;

с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,75 (вікна виходять на південь);- коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.

Таким чином, отримуємо:

е^ІV = 2*0,9*0,75 = 1,35%.

У якості джерела світла використовуються лампи люмінесцентні теплого світла 80 Вт або/і настільні потужністю 40 Вт.

У таблиці 4.3 подані норми освітлення для даного розряду і точності зорових робіт.

Таблиця 4.3 - Характеристика виробничого освітлення.

Точність зорових робіт	Мінімальний розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд зорових робіт	Характе- ристика типу фона	Контраст об’єкта розрізнен-ня з фоном	Розряд зорових робіт	Нормоване зна-чення параметрів освітлення
						природ-не, ен %	штучне, Лк
високої точності	0,3-0,5	ІІІ	світлий	великий	Г	1,35	300

Шум

Шум - безладне сполучення неприємних звуків для людини. Звук становить собою коливальний рух часток пружного середовища, що поширюється хвилеподібно.[33]

Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на ділянках або на території підприємства, що виникає під час виробничого процесу.

Вплив шуму на організм людини залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик , тривалості дії, а також індивідуальних особливостей людини. Шум створює значне навантаження на нервову систему, причому шум, що викликається самою людиною, її не турбує. Відсутність необхідної тиші, особливо у нічний час, призводить до передчасної втоми, а часто і до захворювання.

Підвищені рівні шуму при тривалій дії спричиняють швидку втому, погіршення самопочуття, зниження гостроти зору і, врешті-решт, через переподразнення нервової системи викликають множинний розлад функцій внутрішніх органів (порушення кров’яного тиску, ритму серця та дихання та інше) - "шумову" патологію.

Характер впливу шуму залежить від виду його джерела. У помешканні відділу бухгалтерії виникає механічний шум (тобто шум, що виникає в результаті роботи різноманітних механізмів внаслідок їхньої вібрації). Джерелами шуму в бухгалтерії може служити офісна техніка: телефони, принтер, комп’ютери.

Рівень шуму відповідно до ГОСТу 12.1.003-83 [32] не повинний перевищувати 50дБА.

Електробезпека

Сучасне виробництво нерозривно пов’язане з використанням електроенергії. В умовах експлуатації потужних енергосистем, електричних машин та апаратів, розвитку обчислювальної техніки і приладобудування важливого значення набуває проблема в електробезпеці. Основні вимоги безпеки, що відносяться до конструкцій машин і механізмів - це безпека для здоров’я і життя людей.

Аналіз електробезпеки здійснюється згідно до СНиП 2.01.02-85, ГОСТу 12.1.038-83 Електробезпека.

Фактори, які впливають на характер та наслідки ураження електричним струмом, надзвичайно різноманітні. Їх можна поділити на три групи: фактори електричного характеру (напруга і струм), фактори неелектричного характеру (особливі властивості людини), фактори навколишнього середовища.

Основні причини нещасних випадків від дії електричного струму:

1)  випадковий дотик, наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин;

2)      поява напруги дотику на металевих конструкціях у разі пошкодження електроізоляції або інших причин;

)        поява напруги на відключених струмопровідних частинах, в наслідок помилкового включення установки;

)        виникнення напруги кроку на поверхні землі через замикання проводу на землю.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом:

)    забезпечення недоступності струмопровідних частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику;

2)      електричний поділ мережі;

)        усунення небезпеки ураження з появою напруги на корпусах досягається захисним заземленням, зануленням;

)        застосування малих напруг;

)        захист від випадкового дотику до струмопровідних частин застосуванням кожухів, огорож, подвійної ізоляції;

)        контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

)        організація безпечної експлуатації електроустановок тощо.

Джерелами можливої поразки електричним током для бухгалтера можуть служити: комп’ютер, принтер та інша офісна техніка, що залучена до електричної мережі.

.3 Пожежна безпека

Пожежі на підприємствах виникають у більшості випадків від несправності технологічного обладнання, електроустаткування та інших приладів, необережного поводження з вогнем та порушення правил пожежної безпеки обслуговуючим персоналом.

Причинами, що можуть викликати пожежу в аналізованому помешканні, є:

)        несправність електропроводки і приладів;

)        коротке замикання електричних ланцюгів;

)        перегрівши апаратури;

)        блискавка.

Пожежна безпека відповідно до ГОСТу 12.1.004-91 [35] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

У помешканні відділу сухо, відносна вологість 48-55%, температура повітря не перевищує 26°С. По категорії вибухо і пожежонебезпеки дане помешкання відноситься до категорії В пожежонебезпеки через присутність твердих горючих матеріалів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір та інше.

Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку ступінь вогнестійкості будинку II [35,36].

Система запобігання пожежі:

1)  контроль і профілактика ізоляції;

2)      наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

)        для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

)        захист від блискавки будинку і устаткування відповідно до РД 34.21.122-87 [37].

Система пожежного захисту:

)    аварійне відключення і переключення апаратури;

2)      наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ОУ-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

)        система оповіщення, світлова і звукова сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

)        використання негорючих матеріалів для акустичної оздоби стін і стелі;

)        у помешканнях, де немає робочого персоналу встановлена автоматична система пожежного захисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути такими:

)        ширина дверей не менше 1,5 м.;

)        висота дверей не менше 2,0 м.;

)        ширина коридору 1,8 м.;

)        робоче приміщення повинно мати два виходи;

)        відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинно перевищувати 100 м.

Організаційні міри пожежної профілактики: навчання персоналу правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

.4 Охорона навколишнього природного середовища

Навколишнє природне середовище - це все живе, що оточує людину - ландшафти, природно-кліматичні зони, рослинний і тваринний світ, повітря, ґрунт, водяні, лісові, кліматичні ресурси, корисні копалини. [39]

Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, внаслідок використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країн. Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-економічна криза, котра зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР. Нарощування продуктивних сил здійснювалося практично без врахування екологічних наслідків, панував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв. Було допущено серйозних помилок в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася управлінню охороною природи та контролю якості природного навколишнього середовища.

Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

Протягом останніх років у стані здоров'я населення намітився ряд негативних тенденцій, певною мірою пов'язаних з незадовільними екологічними обставинами. В Україні з 1991 року відсутній природний приріст населення, а тривалість життя на 6 років нижча, ніж у розвинутих країнах.

Глибоке занепокоєння викликає стан природних ресурсів.

Кризова екологічна ситуація в Україні, а також високі темпи розвитку виробництва, високий рівень урбанізації стали основними причинами прийняття постанови Верховної Ради "Про основні напрямки державної політики України в області охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки". [40] .

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" [39] був прийнятий 26.06.91р. і протягом останніх дванадцятьох років систематично доповнювався й удосконалювався. Крім загальних норм і правил використання природного середовища, даний закон передбачає економічні заходи, які спрямовані на організацію раціонального природокористування і захист навколишнього природного середовища. У Законі також обговорені питання екологічної безпеки визначені природні об’єкти, що підлягають особливій охороні. Що стосується роботи відділу бухгалтерії, можна говорити про повне дотримання норм і правил передбачених законодавством України. Усі правила і норми по організації збору і вивозу сміття з підприємства дотримуються.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає і певні обов'язки громадян. Так, незалежно від того, є громадяни природокористувачами, чи ні, - вони зобов'язані берегти природу, раціонально використовувати її запаси, не завдавати шкоди. Крім того, Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" покладає на громадян і підприємства, установи й організації, як суб'єктів спеціального використання природних ресурсів, спеціальні обов'язки. Так, плата за спеціальне природокористування встановлюється на основі нормативів плати і лімітів використання природних ресурсів. Ці нормативи визначаються з урахуванням розповсюдження природних ресурсів, їх якості, можливості використання, місцезнаходження, мож-ливості переробки і зберігання відходів. До того ж суб'єкти спеціального природокористування зобов'язані сплачувати певні кошти за забруднення навколишнього природного се-редовища, що встановлюються за викиди у атмосферу забруднюючих речовин; скидання забруднюючих речовин на поверхню води, у територіальні і морські води, а також під землю.

Контроль у сфері природовикористання і охорони навколишнього природного середовища здійснюється шляхом перевірки, нагляду, обстеження, інвентаризації та експертиз. Він може здійснюватись як уповноваженими державними органами, так і громадськими формуваннями. Державний контроль покладається на Ради народних депутатів, державні адміністрації та Міністерство охорони навколишнього природного середовища і його органи на місцях.

Висновок

Баланс -це найважливіший документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю

Баланс, як звітний документ, має неоціненний практичний зміст. Цим документом підприємство звітує перед своїм керівним органом, податковою адміністрацією, статистичними органами, кредитними установами. На підставі балансу та відповідних звітних форм визначають правильність указаного чистого прибутку, установлюють величину податків, обов'язкових внесків та платежів.

В дипломній роботі був проведен аналіз бухгалтерського балансу на прикладі підприємства ПВНЗ "ДІСО", динаміку деяких показників його діяльності за 2010-2011 р.р.

Ознайомившись з річним балансом ПВНЗ "ДІСО", можна сказати, що баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО, чинних протягом звітного періоду. Підприємство здійснює ведення бухгалтерського і статистичного обліку та формування звітності відповідно до законодавства України. Фінансовий рік збігається з календарним роком. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером, компетенція якого визначена законодавством України.

Бухгалтерський обік на досліджуваному підприємстві ведеться за автоматизованою формою за допомогою програми "1С Підприємство 7.7". Реєстрація операцій в регістри бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів.

Підприємство веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у національній грошовій одиниці України - гривні.

Основні засоби відображені за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації. Амортизація нараховується прямолінейним методом, визначеним податковим законодавством та приказом по підприємству. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за номіналом.

У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу та права на ресурси.

Правила визнання статей балансу передбачені П(С)БО 25 "Баланс", та відповідними П(С)БО.

Складений бухгалтерський баланс детально перевіряється на предмет узгодженості окремих показників, відображених у різних формах звітності.

Аналіз балансу підприємства у горизонтальному і вертикальному розрізі показав, що підприємству бракує оборотних активів, що позначається на рівні показників фінансової стійкості та ліквідності. Зокрема, спостерігається значна частка короткострокових зобов’язань і подальше зменшення частки грошей у сумі балансу. Частка власного капіталу є дуже незначною величиною, що говорить про велику ймовірність банкрутства аналізованого підприємства.

Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків, налагодити більш стабільні зв’язки з постачальниками, а також посилити контроль за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів.

Список джерел інформації

1      Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-14, зі змінами і доповненнями.

2      Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07099 р. №996- ХІV

3      Наказ Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 "Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ".

4       Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2003 N 57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету".

         Порядком складання річних фінансових звітів за 2008 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 10.01.2008 № 3;

         Наказ "Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.11.98 за N 728/3168.

         Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 N 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження".

         Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей".

         Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2003 N 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ".

         Порядок бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах, затверджений наказом Головного керування Державного казначейства України від 10.12.99р. №113.

         Порядок представлення фінансової звітності, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2000р., № 419.

         Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядку їхнього складання, затверджена наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. № 68

13  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87.

14     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87.

15    Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (Форми NN 1-м, 2-м, 1-мс , 2-мс), затверджене наказом N 39, 25.02.2000

16     Теорія бухгалтерського обліку - Кужельний:3.1. Бухгалтерський баланс як елемент методу, його зміст і побудова

17    Бухгалтерський облік. Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко. Частина 1.

18     Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. / О. І. Васюта-Беркут, Г. Ф. Шепітко, Н. О. Ромашевська; За заг. ред. В. Б. Захожая. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2003. - 176 с.: іл. - Бібліогр.: с. 170.

19    ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ -Л.В. Кузьменко, В.В. Кузьмін, В.М. Шаповалова Навчальний посібник: Херсон, 2003р.

20     Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (КНЕУ) / Поддєрьогін- http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-726.htm

         Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

22     М. Г. Чумаченко. Економічний аналіз:Навчальний посібник-К.:КНЕУ,2003

23    Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч. -практ. посібник / За ред. С. Ф. Голова. - Дн.: Баланс-клуб, 2001.

24     Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: Практ. посібник. - К.: Лібра, 2004.

         Пархоменко В. М., Баранцев П. П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч. 4. - Луганськ, 2004.

         Райс, Ентоні. Розкриття таємниці фінансової звітності / Пер. з англ. за ред. С. Ф. Голова. - Дн.: Баланс-клуб, 2001.

         Сигел Дж., Шим Дж. Словарь бухгалтерских терминов / Пер. з англ. - М.: ИНФРА - М, 2001.

         Энтони Р. Н. Основы бухгалтерського учета. - М., 2003.

         Интернет-издание GAAP. RU. Теория и практика финансового и управленческого учета http://www. gaap. ru/biblio/.

         Голов С. Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність - Київ, 2000. - 796 с.

         Грабова Н. Н., Добровський В. Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: -- КАСК, 2000. - 624с.

         Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 260с.

         Бутинець Ф. Ф. "Бухгалтерський фінансовий облік" -Житомир: Рута, 2001.

         Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В., Шахрайчук Т. В. "Інформаційні системи бухгалтерського обліку"- Житомир: Рута, 2002.

         Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік. - Київ: Центр учбової літератури, 2003.

36    БалдінаС.В. Економічна класифікація витрат бюджетів, що вводиться з 2001 року / С.В.Балдіна //Бино: бюджетні установи. - 2007. - № 3.

37     Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік у бюджетних організаціях / Н.П. Кондраков, И.Н. Кондраков. - М.: Гроссбух, 2001.

         Матвєєва В.О. Бюджетні організації: бухгалтерський облік і оподатковування. - Х.: Фактор, 2001.

         Романовский М.В. Бюджетна система: Підручник / М.В. Романовский; Під ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. - М.: Юрайт, 2003.

         Токарєв И.Н. Коментар до Інструкції з бухгалтерського обліку в бюджетних установах / И.Н. Токарєв // Нове в бухгалтерському обліку і звітності. - 2004. - № 6.

          Пискарева Ю.М. Роз'ясняємо положення нової Інструкції з бухгалтерського обліку в бюджетних установах / Ю.М. Пискарева // Бухгалтерський облік у бюджетних і некомерційних організаціях.

         Коваль В.В., Волкова Н.М. Аналіз господарської діяльності підприємства : Підручник .- М.: Проспект, 2000.

         Іванеченко В. М. Курс економічного аналізу: Початкова допомога: Знання -Прес, 2000.

         Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - Г.: ИНФРА-М, 1996.

         Савіцкая Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мінськ, М.: ИП "Экоперспектива", 2004.

         Закон України "Про охорону праці" від 21.11.2002 р.

         ДСТУ 2293-93 "Охрана труда. Термины и определения".

         ДНАОП 0.00-1.31-99 Правила охраны труда во время эксплуатации ЭВМ, К.: 1999г.

         ДСТУ 12.1.030-81 Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

         ГОСТ ССБТ 12.0.003-74 Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

         ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

         СН 21.52-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.

         СНиП 2.04.05-92 Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха. -М: Стройиздат, 1992.-64с.

         СНиП 11-4-79. Строительные нормы и правила. Природное и искусственное освещение. -М.:Стройиздат, 1980. -110с.

         ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ. 01.07.84.

         СНиП 2.01.02-85 Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования домов и сооружений. -М.; Стройиздат, 1986. -15с.

         ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования. Введ. 01.07.92.

         СНиП 2.01.02-85 Противопожарные нормы проектирования домов и сооружений. -М.: Стройиздат, 1986. -23с.

         РД 34.21.122-87 Методы молниезащиты домов и оборудования

         Основы охраны труда, под ред. Жидецкий В.Ц. Учебник. - Львов: Афиша,-2000-351 с.

         Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" . -25. 06.1991р.

         Постановление Верховного Совета Украины "Про основные направления государственной политики Украины в области охраны окружающей природной среды, использование природных ресурсов и обеспечения экологической безопасности" - Відомості Верховної Ради N 38-39. 1998г. -ст.248.

         О.І. Депутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик Цивільна оборона.- Львів: "Афіша", 2000р.

Додаток А

Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"

			Коди
	Дата (рік, місяць, число)				01
Підприємство __________________________________________	за ЄДРПОУ
Територія _____________________________________________	за КОАТУУ
Організаційно-правова форма господарювання______________	за КОПФГ
Орган державного управління ____________________________	за СПОДУ
Вид економічної діяльності _______________________________	за КВЕД
Середня кількість працівників№ ____________________________ Одиниця виміру : тис. грн.
Адреса ______________________________________________  Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності

БАЛАНС

за _____________________ 201 _ р.

Форма № 1

код за ДКУД

1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010
первісна вартість	011
накопичена амортизація	012
Незавершені капітальні інвестиції	020
Основні засоби:
залишкова вартість	030
первісна вартість	031
знос	032
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035
первісна вартість	036
накопичена амортизація	037
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080
ІІ. Оборотні активи
виробничі запаси	100
поточні біологічні активи	110
незавершене виробництво	120
готова продукція	130
товари	140
векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160
первісна вартість	161
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230
у тому числі в касі	231
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270
Баланс	280
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350
Неоплачений капітал	360	( )	( )
Вилучений капітал	370	( )	( )
Усього за розділом І	380
ІІ. Забезпечення таких витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування І	420
Усього за розділом ІІ	430
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	450
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ	480
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570
з оплати праці	580
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов’язання	610
Усього за розділом ІV	620
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640

(1) Визначається в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

(2) З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги (421) ___.

Додаток Б

Додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25

"Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"

ФІНАНСОВИЙ ЗВІТ СУБ'ЄКТА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

				Коди
	Дата (рік, місяць, число)					01
Підприємство ___________________________________________	за ЄДРПОУ
Територія _______________________________________________	за КОАТУУ
Організаційно-правова форма господарювання	за КОПФГ
Орган державного управління ______________________________	за КОДУ
Вид економічної діяльності ________________________________	за КВЕД
Середня кількість працівників______________________________
Одиниця виміру : тис. грн.
Адреса ______________________________________________ Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності

Форма N 1-м

Код за ДКУД

1801006

1 Баланс на_____________________201_ р.

Актив	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Незавершені капітальні інвестиції	020
Основні засоби:
залишкова вартість	030
первісна вартість	031
знос	032	( )	( )
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035
первісна вартість	036
накопичена амортизація	037	( )	( )
Довгострокові фінансові інвестиції	040
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100
Поточні біологічні активи	110
Готова продукція	130
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160
первісна вартість	161
резерв сумнівних боргів	162	( )	( )
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170
Інша поточна дебіторська заборгованість	210
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом II	260
III. Витрати майбутніх періодів	270
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275
Баланс	280
Пасив	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300
Додатковий капітал	320
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350
Неоплачений капітал	360	( )	( )
Усього за розділом І	380
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430
III. Довгострокові зобов'язання	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550
зі страхування	570
з оплати праці*	580
Інші поточні зобов'язання	610
Усього за розділом IV	620
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640
* з рядка 580 графа 4 Прострочені зобов’язання з оплати праці	665

Додаток В

Форма N 2-м

Код за ДКУД

1801007

. ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за ________________________ 20__ р.

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( )	( )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030
Інші операційні доходи	040
Інші доходи	050
Разом чисті доходи ( 030 + 040 + 050 )	070
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг)	080	( )	( )
Інші операційні витрати	090	( )	( )
у тому числі:	091
	092	( )	( )
Інші витрати	100	( )	( )
Разом витрати (080 + 090 + 100)	120	( )	( )
Фінансовий результат до оподаткування (070 - 120)	130
Податок на прибуток	140	( )	( )
Чистий прибуток (збиток) (130 -140)	150
Забезпечення матеріального заохочення	160

Керівник __________ ___________________ (підпис) (ініціали, прізвище)

Головний бухгалтер __________ ____________________ (підпис) (ініціали, прізвище)

Додаток Г

Форма N 1-м

Код за ДКУД

1801006

1. Баланс на________31 грудня ______2011 р.

Актив	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Незавершені капітальні інвестиції	020	-	-
залишкова вартість	030	276,8	141,3
первісна вартість	031	2012,4	2012,4
знос	032	( 1735,6 )	( 1871,1 )
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035	-	-
первісна вартість	036	-	-
накопичена амортизація	037	( )	( )
Довгострокові фінансові інвестиції	040	-	-
Інші необоротні активи	070	-	-
Усього за розділом І	080	276,8	141,3
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	100	-	-
Поточні біологічні активи	110	-	-
Готова продукція	130	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	348,9	381,1
первісна вартість	161	348,9	381,1
резерв сумнівних боргів	162	( )	( )
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	32,0	4,0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	2749,3	1436,1
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	115,1	147,0
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	-	-
Усього за розділом II	260	3245,3	1968,2
III. Витрати майбутніх періодів	270	-	-
IV. Необоротні активи та групи вибуття	275	-	-
Баланс	280	3522,1	2109,5
Пасив	Код рядка	На початок звітного року	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	1699,7	1699,7
Додатковий капітал	320	-	-
Резервний капітал	340	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	( 1057,9 )	( 1407,7 )
Неоплачений капітал	360	( 457,1 )	( 457,1 )
Усього за розділом І	380	184,7	-165,1
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	430	-	-
III. Довгострокові зобов'язання	480	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2187,5	1468,4
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	550	37,0	124,3
зі страхування	570	80,1	41,1
з оплати праці*	580	121,1	83,0
Інші поточні зобов'язання	610	911,7	557,8
Усього за розділом IV	620	3337,4	2274,6
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-
Баланс	640	3522,1	2109,5
* з рядка 580 графа 4 Прострочені зобов’язання з оплати праці	665		-

Додаток Д

Форма N 2-м

Код за ДКУД

1801007

. ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за ___ 2011__ р.

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	5533,7	7077,8
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( )	( )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010-020)	030	5533,7	7077,8
Інші операційні доходи	040		216,6
Інші доходи	050	-	-
Разом чисті доходи ( 030 + 040 + 050 )	070	5533,7	7294,4
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг)	080	( 3408,2 )	( 4592,2 )
Інші операційні витрати	090	( 2475,3 )	( 3148,2 )
у тому числі:	091	-	-
	092	( )	( )
Інші витрати	100	( )	( 30,2 )
Разом витрати (080 + 090 + 100)	120	( 5883,5 )	( 7770,6 )
Фінансовий результат до оподаткування (070 - 120)	130	-349,8	-476,2
Податок на прибуток	140	( )	( 97,5 )
Чистий прибуток (збиток) (130 -140)	150	-349,8	-573,7
Забезпечення матеріального заохочення	160	-	-

Керівник __________ ___Романенко Ю.В._ (підпис) (ініціали, прізвище)

Головний бухгалтер __________ ___ Даниленко О.М.___ (підпис) (ініціали, прізвище)

Додаток Ж

Показники ліквідності
Показники		На початок року	На кінець року	Норматив	Зміна за рік
1.Коефіцієнт загальної ліквідності		0.9724303266407	0.86543535620053	>1-2	-0.10699497044017
2.Коефіцієнт поточної ліквідності		0.97213065627809	0.86543535620053	>0,6	-0.10669530007757
3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0.034462091699131	0.064643799472296	>0,2	0.030181707773165
4.Чистий оборотний капітал		-92	-306	>0	-214
Показники фінансової стійкості підприємства
Показники		На початок року	На кінець року	Норматив	Зміна за рік
1.Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів		18.135869565217	-13.781818181818	<1	-31.917687747036
2.Коефіцієнт автономії		0.052243043725156	-0.07823613086771	>0,5	-0.13047917459287
3.Коефіцієнт маневреності власних коштів		-0.5	1.8545454545455	>0,2	2.3545454545455
4.Коефіцієнт ефективності використання власних коштів		-2.5869565217391	2.1151515151515	>0,4	4.7021080368906
5.Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна		-0.1351504826803	-0.16548127074443	збільшення	-0.030330788064133
Показники ділової активності підприємства
Показники		На початок року	На кінець року	Норматив	Зміна за рік
1.Коефіціент оборотності активів		2.5135855087906	1.96519268336	збільшення	-0.54839282543065
2.Коефіціент оборотності оборотних засобів		2.715135238826	2.1227699980817	збільшення	-0.59236524074429
3.Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості		2.8593939393939	2.2355555555556	збільшення	-0.62383838383838
4.Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості		3.4180149722289	2.6723013764791	збільшення	-0.74571359574982
5.Коефіціент оборотності матеріальних запасів		немає даних	немає даних	збільшення	немає даних		3.5173956262425	2.75	збільшення	-0.76739562624254
7.Коефіціент оборотності власного капіталу		744.94736842105	582.42105263158	збільшення	-162.52631578947
Показники рентабельності та прибутковості підприємства
Показники		За попередній рік	За звітній рік	Норматив	Зміна за рік
1.Коефіцієнт рентабельності активів		-0.20351624933404	-0.12395666844255	>0	0.079559580891494
2.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу		-60.315789473684	-36.736842105263	>0	23.578947368421
3.Коефіцієнт рентабельності діяльності		-0.080966511233574	-0.063076088921019	>0	0.017890422312554
Показники	Фактичне значення
	За попередній рік		За звітній рік
Коефіцієнт банкрутства	7.8294315729699		7.9614139402