ЗМІ та влада

ЗМІ та влада

Питання до обговорення:

.        Правові засади взаємодії влади і ЗМІ.

2.      Організаційна структура влади в Україні.

.        Процес одержання інформації від державних структур.

.        Написання запиту.

.        Правила акредитації журналістів.

Правові засади взаємодії влади і ЗМІ.

Свобода слова та право на отримання інформації - фундаментальні норми демократичного суспільства. Вони закріплені в багатьох конвенціях, які ратифіковані й українським урядом. Це, зокрема, Загальна декларація прав людини й Міжнародний пакт про громадянські й політичні права. Стосунки між ЗМІ та владою регулюються також великою кількістю українських законів. Законодавче поле в цій сфері почало формуватися із здобуттям Україною незалежності, але його вдосконалення ще триває.

Розібратися в усіх тонкощах медійного законодавства нелегко. Назвемо лише найголовніші з цих законів:

Þ      "Про інформацію"

Þ      "Про доступ до публічної інформації"

Þ      "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні";

Þ      "Про телебачення та радіомовлення"

Þ      "Про інформаційні агентства"

Þ      "Про власність"

Þ      "Про рекламу"

Þ      "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації"

Þ      "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

Тексти вищезазначених законів можна знайти в Інтернеті, на сторінці ВР України - www.rada.gov.ua <#"650525.files/image001.gif">

Законом передбачено й можливість відмови у задоволенні запиту щодо доступу до офіційних документів, у якій має зазначатися мотивована підстава відмови (наприклад, дані становлять державну таємницю), посадова особа, яка відмовляє у задоволенні запиту, та дата.

У разі, якщо вам відмовили у наданні інформації або відстрочили її надання, або просто не надали жодної відповіді, як це, наприклад, практикує наша прокуратура, ви можете сміливо оскаржувати відмову до органу вищого рівня або якщо ви упевнені, що отримаєте ту саму відповідь, чи за відсутності такого - йти прямо до адміністративного суду. Не варто нехтувати іншими засобами захисту своїх прав, зокрема публічним розголосом відмови, висміюванням тощо.

Порушенням законодавства України (Закон України "Про інформацію", стаття 47) при наданні інформації є:

·        необґрунтована відмова від надання відповідної інформації;

·        надання інформації, що не відповідає дійсності;

·        несвоєчасне надання інформації;

·        навмисне приховування інформації;

·        примушення до поширення або перешкоджання поширенню чи безпідставна відмова від поширення певної інформації;

·        поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи;

·        використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов’язків;

·        необґрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом.

Для більших шансів, що ваш запит буде задоволено, надзвичайно корисними є такі поради:

правовий акредитація журналіст влада

·        Варто з'ясувати як можна точніше, які саме організації мають потрібну інформацію, і в якому обсязі. Це допоможе направити запит потрібному адресату.

·        Не менш важливою умовою ефективності звернення журналіста є точність, визначеність формулювань запиту. Необхідно чітко усвідомлювати мету інформаційного пошуку й розуміти специфіку роботи конкретної структури. Це допоможе заощадити час і уникнути непотрібних конфліктів.

·        Дотримуватись правил ділового листування. Тільки письмовий запит є тим документом, на який зобов'язана надійти офіційна відповідь. Запит, зроблений в усній формі, може бути проігнорований. Якщо інформація отримана навіть у приватній бесіді з офіційною особою, то слід розуміти, що цю інформацію можна використати, але посилання на неї в публікації може спричинити журналісту іноді великі неприємності, аж до судового розгляду.

·        Усі етапи взаємодії з офіційними організаціями повинні документуватися. Це знадобиться у подальшій роботі з організацією при оскарженні її рішень. Журналіст має зберігати як копії звернень, так і отримані відповіді.

·        Іноді запити вирізняються різким, емоційним тоном. Якщо обставини змушують журналіста звертатися з листом, досить відвертим за змістом, важливо дотримуватись прийнятих правил ввічливості. Мета журналіста полягає в тому, щоб одержати відповідь на свій запит, тому належить бути коректним навіть у тому разі, коли немає особливої симпатії до адресата.

Іноді більш успішним буде шлях отримання інформації через прес-службу чи відділ відомства по зв'язках з громадськістю, а іноді - через налагодження дружніх відносин безпосередньо з чиновником-власником інформації. Однак досвід переконує, що далеко не на всі питання можуть бути отримані відповіді з державних джерел. Тоді журналіст звертається до інших джерел.

Правила акредитації журналістів.

1. Загальні положення

.1 Акредитація журналістів, інших творчих та технічних працівників засобів масової інформації, а також незалежних журналістів та технічних працівників (далі - Акредитовані особи) при органі державної влади або органі місцевого самоврядування (далі - Акредитуючий орган) проводиться з метою створення сприятливих умов для здійснення професійної діяльності Акредитованих осіб, яка полягає в забезпеченні права кожного на інформацію, та всебічного, повного й оперативного поширення достовірної інформації про діяльність Акредитуючого органу.

.2 Акредитація здійснюється на підставі Конституції України, законів України "Про інформацію", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

.3 Акредитація не може бути використана для введення цензури, впливу на зміст журналістських матеріалів, іншого утиску свободи засобів масової інформації, обмеження права збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію будь-яким незабороненим способом.

Акредитація не є дозвільною процедурою.

.4 Відсутність акредитації в журналіста чи іншої особи не може бути підставою для відмови їй у допуску на відкриті засідання Акредитуючого органу, його структурних підрозділів, а також у допуску в приміщення цього органу.

. Види акредитації

.1 Акредитація може бути постійною (безстроковою) та тимчасовою.

.2 Тимчасова акредитація надається працівникам засобів масової інформації та незалежним журналістам і технічним працівникам за їхньою заявою на строк виконання конкретного редакційного завдання або для заміни постійно акредитованої особи в разі її хвороби, відпустки, відрядження тощо.

Акредитуючий орган може провести тимчасову акредитацію для заходів, які проводяться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів (наприклад, заходи за участю найвищих посадових осіб держави).

.3 У разі, якщо Акредитована особа протягом року не відвідала жодного заходу Акредитуючого органу, він надсилає їй письмовий запит про підтвердження акредитації. Акредитована особа має письмово підтвердити свою акредитацію протягом 45 календарних днів з дня отримання запиту Акредитуючого органу.

. Порядок проведення акредитації

.1 Акредитуючий орган інформує про правила проведення акредитації шляхом письмового повідомлення засобів масової інформації та розміщення повідомлення в місцевих (національних) засобах масової інформації, на офіційному веб-сайті Акредитуючого органу.

.2 Для акредитації до Акредитуючого органу подається скріплена печаткою та підписом керівника редакції друкованого засобу масової інформації (телерадіоорганізації, інформаційного агентства, Інтернет-видання) заява про акредитацію, у якій мають бути вказані:

) прізвище, ім’я та по батькові працівників засобу масової інформації, акредитація яких запитується, та їхня належність до творчих або технічних працівників (наприклад, журналіст, оператор, фотокореспондент);

) назва засобу масової інформації;

) поштова адреса, номер телефону (факсу), адреса електронної пошти засобу масової інформації;

) вид запитуваної акредитації (постійна чи тимчасова) та її строк (для тимчасової акредитації).

До заяви додаються:

) дві фотографії кожного з працівників, акредитація яких запитується;

) копія свідоцтва про державну реєстрацію або копія ліцензії на мовлення (крім Інтернет-видань).

.3 Від засобу масової інформації може бути акредитовано будь-яку кількість осіб.

.4 Журналісти, технічні працівники, які не є працівниками засобу масової інформації, мають право отримати акредитацію індивідуально для себе. Для цього такі журналісти або технічні працівники подають до Акредитуючого органу підписану ними особисто заяву.

.6 Заява про акредитацію та супровідні документи надсилаються поштою або подаються до Акредитуючого органу.

Для тимчасової акредитації на заходи, які проводяться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів, заява про акредитацію та копія документів можуть надсилатися факсом.

Фото для такої акредитації не подається.

.8 Акредитація проводиться протягом 5 календарних днів після отримання всіх документів, передбачених підпунктами 3.2., 3.4 - 3.6 цих Правил.

.9 Список Акредитованих осіб, які мають постійну акредитацію, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Акредитуючого органу.

. Акредитаційне посвідчення та доступ до Акредитуючого органу

.1 Підтвердженням акредитації є акредитаційне посвідчення з фотографією Акредитованої особи.

Акредитаційне посвідчення видається Акредитованій особі протягом 10 календарних днів після акредитації. Акредитаційне посвідчення видається особисто Акредитованій особі під підпис в книзі обліку акредитаційних посвідчень.

Допуск на територію або в приміщення Акредитуючого органу здійснюється згідно із списком акредитованих осіб та при пред’явленні документа, що посвідчує особу.

.3 Акредитовані особи для входу на територію або в приміщення Акредитуючого органу пред’являють акредитаційне посвідчення.

Акредитовані особи мають право вносити на територію або в приміщення Акредитуючого органу технічні засоби для аудіо - та відеозапису, фотозйомки (диктофони, фотоапарати, відеокамери зі штативом і без, освітлювальна апаратура тощо), засоби для передачі аудіо - та відеоданих, засоби мобільного зв’язку та портативну комп’ютерну техніку.

.4 Акредитовані особи мають переважне право на доступ до заходів Акредитуючого органу.

.5 На територію або в приміщення Акредитуючого органу одночасно може бути допущено не більше чотирьох Акредитованих осіб від однієї телерадіорганізації та двох осіб від одного друкованого засобу масової інформації, інформаційного агентства, Інтернет-видання. Це правило не поширюється на випадки, коли місце проведення заходу дозволяє розмістити більшу кількість Акредитованих осіб.

.6 У випадку, коли взяти участь в заході висловили бажання Акредитовані особи кількістю, більшою ніж може бути розміщена у відповідному приміщенні Акредитуючого органу, Акредитуючий орган може встановити квотний принцип допуску до місця проведення заходу.

.7 У випадках, коли захід проводиться відповідно до міжнародних або інших спеціальних протоколів, можуть встановлюватись особливі умови допуску Акредитованих осіб до таких заходів. Такі особливі умови оприлюднюються на офіційному веб-сайті Акредитуючого органу.

У випадку, коли для засобів масової інформації передбачається тільки протокольна зйомка, повідомлення про це оприлюднюється на офіційному веб-сайті Акредитуючого органу. На протокольну зйомку допускаються тільки технічні працівники в такій кількості: один оператор від телерадіорганізації, один фотокореспондент від друкованого засобу масової інформації (інформаційного агентства, Інтернет-видання).

. Обов’язки Акредитуючого органу

.1 Акредитуючий орган забезпечує:

) завчасне сповіщення Акредитованих осіб про дату, час і місце запланованих засідань, нарад та інших заходів шляхом поширення анонсів заходів електронною поштою та/або факсом, розміщення на офіційному веб-сайті;

) надання Акредитованим особам при проведенні прес-конференцій і брифінгів окремих місць для сидіння, місць для установлення апаратури, придатних для аудіо - та відеозапису, передачі аудіо - та відеоданих;

) роз’яснення Акредитованим особам порядку роботи Акредитуючого органу, його підрозділів, посадових і службових осіб, можливостей і способів отримання інформації про їхню поточну діяльність і плани роботи;

) надання необхідних для роботи інформаційних матеріалів, стенограм протоколів та інших документів в паперовій та/або електронній формі;

) проведення всіх відкритих заходів у приміщеннях, які мають достатню площу і місця для розміщення максимальної кількості Акредитованих осіб;

) інші необхідні умови для виконання Акредитованими особами їхніх професійних обов’язків шляхом створення та устаткування відповідними технічними засобами (телефон, факс тощо) прес-центру або іншого місця для роботи Акредитованих осіб.

. Права та обов’язки Акредитованих осіб

.1 Акредитовані особи мають право:

) завчасно отримувати інформацію про заплановані заходи Акредитуючого органу;

) при пред'явленні акредитаційного посвідчення безперешкодно проходити в робочий час у приміщення Акредитуючого органу, в яких розташовані його структурні підрозділи;

) бути присутніми, незалежно від дня і часу проведення, на відкритих заходах Акредитуючого органу, його структурних підрозділів, у тому числі на брифінгах, прес-конференціях та інших заходах, що спеціально організуються для засобів масової інформації;

) одержувати необхідну інформацію від співробітників Акредитуючого органу, в тому числі на брифінгах, зустрічах і прес-конференціях;

) знайомитися з інформаційно-довідковими матеріалами (порядок денний, стенограми засідань, тексти заяв, прес-релізи тощо), а також одержувати їх електронні копії;

) користуватися власною технічною апаратурою для проведення аудіо - та відеозапису, фотозйомки, передачі аудіо - та відеоданих; використовувати аудіо-, відео - та фотоматеріали Акредитуючого органу;

) користуватися спеціально призначеними для цього телефонами (факсами) Акредитуючого органу для місцевого зв'язку із засобом масової інформації та передачі оперативних повідомлень;

) використовувати технічні засоби, наявні в прес-центрі чи іншому місці, створеному Акредитуючим органом для роботи Акредитованих осіб.

.2 Акредитовані особи користуються всіма іншими правами відповідно до законодавства України.

.3 Акредитовані особи зобов’язані:

) добросовісно користуватись своїми правами і не зловживати ними;

) дотримуватись правил внутрішнього розпорядку Акредитуючого органу щодо підтримання порядку на території органу. Такі правила розміщуються на офіційному веб-сайті Акредитуючого органу та/або повідомляються Акредитованій особі під підпис;

) не втручатись у проведення заходів, на яких вони присутні, якщо цей захід не організований спеціально для засобів масової інформації;

) дотримуватись правил, які визначені для особливих заходів;

) поважати права і не заважати роботі інших Акредитованих осіб;

. Припинення акредитації

.1 Акредитуючий орган може припинити акредитацію особи в разі:

) визнання особи судом винною у вчиненні в приміщенні або на території Акредитуючого органу адміністративного правопорушення чи злочину;

) систематичного грубого порушення підпунктів 2-4 підпункту 6.3 цих Правил.

Рішення про припинення акредитації приймається Акредитуючим органом <керівником органу виконавчої влади, представницьким органом місцевого самоврядування>, при якому акредитовано особу.

Рішення про припинення акредитації має бути вмотивованим, оформляється письмово та видається особі, акредитацію якої припинено, протягом 3 робочих днів з дня прийняття такого рішення.

У рішенні про припинення акредитації вказується посадова особа (орган), яка прийняла відповідне рішення, дата рішення та порядок його оскарження.

.2 Акредитація також припиняється:

) у разі завершення строку тимчасової акредитації;

) у разі непідтвердження Акредитованою особою (засобом масової інформації) своєї (своїх працівників) акредитації відповідно до підпункту 2.3 цих Правил;

) за заявою засобу масової інформації (щодо однієї або всіх акредитованих від засобу масової інформації осіб). При цьому засіб масової інформації може акредитувати іншу особу (осіб) замість тієї, акредитація якої припиняється.

.3 Припинення акредитації з інших підстав не допускається.

.4 У разі припинення акредитації акредитаційне посвідчення підлягає поверненню Акредитуючому органу.

.5 Припинення акредитації, а також будь-які інші дії (бездіяльність) Акредитуючого органу, пов’язані з акредитацією, можуть бути оскаржені в суді в порядку адміністративного судочинства.