Експертиза в кримінальному провадженні

Наприклад:

Утворений слід пальця на склі рукою гр. Л.?

Структура запитання при ототожненні цілого за відділеними від нього частинами наступна: Чи становили раніше єдине ціле (вказати сліди злочину або речові докази) і (вказати обєкт, що перевіряється)?

Наприклад:

Чи становили раніше єдине ціле аркуш паперу, виявлений на місці події, і блокнот вилучений у гр. Т.?

У деяких ситуаціях для правильної кваліфікації злочинного діяння необхідно встановити належність виявленого або вилученого предмета, речовини, прямо зазначеної в диспозиції статті КК України як предмет злочину. Тоді в запитаннях необхідно вказати найменування вказаної множини.

При розслідуванні злочинів слідчим може бути висунута версія про наявність на поверхні тих або інших обєктів яких-небудь часток нашарувань. Тому в таких ситуаціях слідчому, варто висунути версію про природу предметів, які при контакті із представленим обєктом могли залишити частину своєї речовини, і вказати їх як мету пошуку.[8]

Види зразків і тактика їх отримання для проведення експертизи

Крім речових доказів, які виявлені на місці події і направляються на експертне дослідження, експерту бувають необхідні інші повязані з розслідуваною подією обєкти, які використовуються для вирішення поставлених завдань. Ці обєкти іменуються зразками для експертного дослідження.

Одним з обєктів експертного дослідження є речовий доказ, який зберіг слід злочину у вигляді відображення властивостей шуканого обєкта або у вигляді частки, що відокремилася від нього.

Зразки порівняння - це матеріальні джерела інформації, що відображають властивості обєктів, які перевіряються, або самі ці обєкти. Обєктами що перевіряються і від яких відбираються зразки порівняння, можуть бути речові докази, живі люди і трупи, документи. Якщо сліди злочину виникають у процесі і при обставинах розслідуваної події, то порівняльні зразки є продуктом цілеспрямованої діяльності слідчого.

Зразки порівняння є носіями різних властивостей обєкта, що перевіряється. Залежно від властивостей, які відображаються, зразки для порівняльного дослідження можуть бути підрозділені на чотири види.

Зразки, що відображають особливості зовнішньої будови обєкта. Наприклад, спеціально виготовлені експериментальні зразки слідів застосування знаряддя злому (лома) , кліше печатки, штампа, знаряддя травми.

Зразки, що відображають склад і структуру обєкта. За своїм походженням і способом одержання - це частина самого обєкта, що перевіряється, або частина групи однорідних обєктів. Прикладом зразків першої групи є зразки ґрунту з ділянки місцевості, на якій було вчинено злочин. До другої відносяться, наприклад, зразки дробу, виявленого і вилученого в домоволодінні підозрюваного. При проведенні деяких експертиз відбираються не зразки, а проби. Наприклад, якщо було вилучено велику кількість наркотичної рослинної речовини, то експертизи підлягають не тільки кілька зразків з різних ділянок рослинної маси, але й середня маса, відібрана з різної глибини і різних місць. Аналогічні проби відбираються при дослідженні харчових продуктів, ґрунту, пально-мастильних матеріалів, тощо.

Зразки, що відображають функціональні особливості обєкта або механізму утворення його слідів. До функціональних властивостей людини відносяться набуті нею навички, у тому числі професійні. Зразками, що відбивають зазначені навички, є зразки почерку, петлі та вузли, тощо.

Зразки, що відображають одночасно кілька характеристик обєкта-оригіналу. Наприклад, зразок тексту, виконаний на матричному принтері відображає властивості вбудованого програмного забезпечення, що впливає на формування знаків, особливості зовнішньої будови голок, що характеризуються формою крапок, склад фарбника.

Зразки для порівняльного дослідження із процесуального статусу розділяються на види залежно від часу виникнення і способу залучення до сфери кримінального судочинства.

Вільні зразки. Виникають до порушення кримінальної справи поза звязком зі вчиненим злочином і його розслідуванням. До вільних відносяться рукописні матеріали особистої переписки або службові документи (зразки почерку); документи з машинописним текстом, фото- або рентгенівські зображення, дріб, форма, зразки виробів, матеріалу, тощо. Вилучення вільних зразків для порівняльного дослідження здійснюється слідчим і відбувається в рамках таких слідчих дій, як обшук, огляд місця події, огляд трупа, Процедура відбору зразків відображається в протоколі слідчої дії.

Умовно-вільні зразки. Виникають після порушення кримінальної справи, але не у звязку з підготовкою матеріалів для проведення експертизи. До умовно-вільних зразків відносяться, наприклад, підпис, рукописний запис у протоколі допиту, письмового пояснення, скарзі, інших документах, виконаних обвинуваченим, підозрюваним під час провадження у справі, а також іншого роду обєктах.

Експериментальні зразки. Ці зразки одержують після порушення справи у звязку із призначенням і проведенням судової експертизи. Експериментальні зразків зразки можуть відбирати два субєкти слідчий і судовий експерт. Експерт, якому доручено проведення експертизи, самостійно відбирає зразки при проведенні експертного дослідження. У цьому випадку в ході експертного експерименту відбираються зразки від представлених на експертизу обєктів, які перевіряються (наприклад, одержання експериментальних гільз при стрілянні з рушниці влученої у підозрюваного). Якщо одержання зразків є частиною виконуваних експертом досліджень із використанням наданих на судову експертизу обєктів, то будь-якої окремої постанові слідчого не потрібно. У ході досліджень експерт самостійно визначає перелік і обсяг використовуваних ним спеціальних методів і засобів дослідження, він управі вилучати для наступного порівняльного дослідження частину представленого в його розпорядження обєкта, наприклад, зразки крові, ґрунту тощо. Експерт вправі на власний розсуд обмежитися дослідженням частини обєкта, якщо це забезпечує вирішення поставлених запитань, а також він може виготовляти копії речових доказів, експериментальні зразки-ушкодження і таке інше.

Самостійне одержання зразків експертом не вимагає окремого процесуального оформлення. Як і весь хід експертного дослідження, відомості про вилучення зразків у процесі проведення експертизи фіксуються в одному процесуальному документі - висновку експерта.[8]

Одержання зразків - це процесуальна дія передбачена ст. 245 КПК України, що проводиться на підставі клопотання сторони кримінального провадження або за дорученням суду.

Питання про відібрання зразків із речей і документів пд. час досудового розслідування вирішує слідчий суддя на підставі клопотання сторін кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей та документів. Клопотання слідчого має бути погоджено з прокурором.

Зміст клопотання, перелік речей і документів, доступ до яких заборонено, процесуальний порядок розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, зміст ухвали слідчого судді порядок її виконання передбачені 160 - 166 статтями КПК України. [6]

Важливим є також те, що неправильний відбір проб може призвести до неточних, не відповідаючи дійсності висновкам експерта.

Біологічні зразки для проведення експертизи відбираються за правилами, установленими для проведення освідування особи. Відібрання біологічних зразків у особи здійснюється на підставі постанови прокурора та за необхідністю за участю судово-медичного експерта або лікаря. Якщо відібрання біологічних зразків супроводжується оголенням особи, то відповідні маніпуляції здійснюються особами тієї ж статті, за винятком його проведення лікарем за згодою особи, у якої зразки відбираються.

Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при відібранні біологічних зразків особи іншої статті, коли це повязано з необхідністю оголювати особу.

Перед початком відібрання біологічних зразків особі предявляється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно віддати біологічні зразки.

При відібранні біологічних зразків не допускаються дії, які принижують честь гідність особи або є небезпечними для її здоровя.

У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки сторона кримінального провадження має звернутися з клопотанням про відібрання біологічних зразків до слідчого судді чии суду. Клопотання розглядається в порядку, передбаченому ст. ст. 160-166 КПК України. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя чи суд дозволяє слідчому, прокурору здійснити відбирання біологічних зразків примусово або зобовязує їх примусово відібрати зразки, якщо клопотання було подано стороною захисту.

Особі, у якої примусово відбираються біологічні зразки для експертизи, надається копія протоколу відібрання зразків.

Шляхом слідчого освідування може бути зясовано, чи є на тілі даної особи: а) особливі прикмети, які саме і їх локалізація (шрами, татуювання, дефекти статури, родимі плями, рубці, відсутність певна частини тіла); б) які-небудь пошкодження, сліди злочину та їх локалізація; в) частинки тих або інших речовин; г) ознаки професійної приналежності. [6]

Крім зразків порівняння, що відбирають від живих людей, слідчий вправі відібрати зразки від предметів, які неможливо вилучити і направити експерту на дослідження. Як зразки порівняння можуть виступати відбитки печаток і штампів установ, зразки води з місця виявлення трупів при припущенні про смерть від утоплення, проби золи з місця спалення трупа, фото і рентгенівські знімки тіла невпізнаного трупа та інше.

Вимоги для зразків для порівняння. Незалежно від часу виникнення і форми відображення властивостей обєкта, що перевіряється, зразки повинні задовольняти ряду вимог, недотримання яких унеможливлює проведення експертного дослідження.

Безсумнівність походження зразків. Означає ту обставину, що в процесі розслідування повинно бути точно встановлено, що зразки порівняння відображають властивості конкретних певних осіб або предметів. Особливо важливо дотримуватись цієї вимоги при вилученні вільних зразків у ході виїмки або обшуку. Походження зразка від обєкта, що перевіряється, повинно бути процесуально засвідчене слідчим.

Необхідна кількість (репрезентативність) зразків. Кількісні параметри зразків: число, маса, обсяг, розміри - повинні забезпечити повноцінне експертне дослідження. Залежно від безпосереднього обєкта дослідження, тобто властивостей обєктів, експертні методики висувають різні вимоги до кількості порівняльного матеріалу. Однак у кожному разі зразки порівняння мають відображати достатню для ідентифікації сукупність ознак обєкта, що перевіряється. Так, для проведення почеркознавчої експертизи варто надати зразки рукописного тексту особи не менш ніж на 10 аркушах, ґрунтознавчу експертизу направляють порівняльні зразки ґрунту з різних місць перевіюваної ділянки місцевості вагою до 200 грамів. Недостатня кількість зразків іноді не дозволяє експерту вірогідно вирішити питання про тотожність, що тягне направлення клопотання про надання додаткових матеріалів.

Недостатня якість зразків. Відзначена вимога спрямована на представлення зразків, придатних для дослідження. Так, відбитки печаток, відбитки пальців рук і інших предметів з стійкою формою повинні бути чіткими, насиченими, не змазаними, для того щоб забезпечити передачу окремих ознак зовнішньої будови обєктів, зразки почерку повинні відображати всі варіанти почерку перевіюваної особи; зразки рослинних обєктів необхідно направляти на експертизу просушеними для запобігання гниття; зразки-предмети (дріб, гільзи, зброя, інше), вилучені у різних осіб, повинні міститися в різних упаковках, мати бирки з написами та інше. Незадовільна якість зразків не дозволяє навіть приступити до ідентифікаційного дослідження, що є причиною направлення експертом повідомлення про неможливість надання висновку.

Зіставність зразків. Зразки порівняння повинні бути близькі за механізмом утворення, походженням зі слідами злочину. Зміст зазначеної вимоги полягає в усуненні розходжень між слідами злочину і зразками порівняння, які не обумовленні дійсною різницею властивостей порівнюваних обєктів. Ця вимога забезпечується одержанням зразків порівняння, максимально наближених до слідів злочину за часом або механізмом (способом, умовами) виникнення. Так, якщо досліджуваний документ - речовий доказ виконаний олівцем на картоні, то експериментальні зразки почерку повинні відбиратися від особи у вигляді рукописних текстів, виконаних олівцем того ж кольору і твердості на картоні. Дотримання цієї вимоги обумовлено необхідністю виключити вплив сторонніх факторів, які перешкоджають правильній оцінці експертом ознак, що розрізняються, порівнюваних обєктів, встановлених у процесі експертного дослідження.

Основним правилом одержання порівнянних експериментальних зразків є створення умов слідоутворення, максимально близьких до тих, які мали місці в момент утворення самого обєкта дослідження. У той же час одержання порівняльних зразків самим експертом не завжди забезпечує відтворення умов, що відповідають механізму слідоутворення, який мав місце в момент розслідуваного злочину, а значить, і одержання адекватних експериментальних зразків. Насамперед труднощі виникають, коли йдеться про динамічні сліди, які відображають не тільки будову предметів, але й особливості звичної, навичкової, у тому числі професійної, діяльності конкретної особи (злочинця). У цих випадках експерт варіює умови одержання зразків до максимальної їх подібності з досліджуваними обєктами.

У тих випадках коли відбір експериментальних зразків неможливий у звязку з істотною зміною обєктів, що перевіряються за час, що пройшов з моменту вчинення злочину (ствол зброї покрився корозією та інше), необхідно шукати вільні зразки, що відповідають часу виникнення слідів злочину.

Тактика відбору зразків від обєкта, що перевіряється, включає три етапи.

На підготовчому етапі виконуються наступні операції:

прийняття рішень про необхідність відбору зразків порівняння для проведення ідентифікаційного дослідження відносно конкретного обєкта, що перевіряється;

визначення виду зразків порівняння і їх кількостей;

вивчення методики відбору зразків. Вибір і ознайомлення з методикою відбору зразків здійснюється слідчим шляхом звертання до спеціальної методичної літератури або консультацій з фахівцем. Звичайно за фахівця вибирається обізнана особа, яка потім буде проводити експертизу;

вибір часу відбору зразків. На вибір моменту одержання зразків від живих осіб впливає фізичний, психічний стан зацікавлених осіб, можливість, проведення слідчої дії з їх участю;

вибір місця відбору зразків. В одних випадках зразки можуть бути отримані в кабінеті слідчого, в інших - у спеціалізованих установах, де є необхідні умови, інструменти, обладнання, фахівці;

визначення складу учасників слідчої дії: наявності понятих, необхідності залучення відповідного фахівця й та інших;

вирішення питання про спосіб виклику учасників слідчої дії: повісткою, по телефону або іншим способами;

підготовка необхідних технічних засобів відбору, упакування, транспортування, фіксації процедури відбору зразків: приладів, інструментів, апаратури, матеріалів і так далі;

вибір лінії поведінки з особою, від якої або за згодою якої має бути здійснений відбір зразків, якщо вона протидіє розслідуванню;

складання письмового плану відбору зразків.

Робочий етап являє собою безпосередній відбір зразків порівняння слідчим. Він включає:

ознайомлення з постановою: а) обвинуваченого, потерплого, свідка про відбір у них зразків; б) посадової особи про відбір зразків порівняння від матеріальних обєктів, що перебувають у її розпорядженні;

розяснення всім учасникам їхніх прав, обовязків, ролі кожного при провадженні процесуальної дії;

встановлення психологічного контакту із зацікавленою особою. За необхідністю використати прийоми переконання;

відбір зразків за технологією що відповідає вимогам безсумнівності походження, необхідної кількості, належної якості й порівнянності.

Третій етап - фіксація ходу і результатів відбору зразків і їх упакування включає:

опис ходу відбору зразків і отриманих результатів у протоколі;

за необхідності складається схема, у якій відзначається місце вилучення або відбору зразків, проводиться аудіо - відеозапис, фотозйомка, що ілюструють хід і окремі етапи слідчої дії;

пакування отриманих зразків. Отримані зразки поміщаються в упаковки з дотриманням процесуальних вимог і криміналістичних правил поводження. [8]

Процесуальні й організаційні засади залучення експерта і проведення експертиз

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз - призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності. Це щодо залучення експертів установ підпорядкованих Міністерству Юстиції України.

У Кримінальному процесуальному кодексі України регламентовані підстави для призначення експертизи. Проведення експертизи включає в себе: 1) залучення експерта; 2) проведення експертизи; 3) дачу висновку експертом з питань, які поставлені перед ним сторонами кримінального провадження, слідчим суддею чи судом.

Фактичною підставою для призначення експертизи є потреба в наукових, технічних або інших спеціальних знаннях, які необхідні для вирішення певних питань у кримінальному провадженні. До спеціальних пізнань належать знання у певній галузі науки, техніки або ремеслі та інших окремих сферах людської діяльності. Спеціальні пізнання у відповідній галузі діяльності визначаються предметом експертизи. До спеціальних не належать загальновідомі або загальнодоступні наукові знання в галузі матеріального і процесуального права, якими повинен володіти слідчі, прокурори, судді. Саме тому закон прямо забороняє проведення експертизи для зясування питань права. На неприпустимість порушення перед експертом правових питань вказував свого часу ПВСУ в п. 2 від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах», спрямовуючи таким чином правозастосовну практику.

Виходячи зі змісту КПК України, складно зробити висновок про те, яким саме документом залучається експерт до кримінального провадження. Відповідно до п. 3 ст 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Частина 7 ст 69 КПК України дає підстави зробити проте, що експерту надсилається доручення. Стаття 332 КПК України передбачає право суду своєю ухвалою доручити проведення експертизи. Буквальне тлумачення ч. 3 ст. 332 КПК України дає можливість зробити висновок, що ухвала суду має назву «ухвала про доручення проведення експертизи». Отже виходячи із прагнення забезпечити однаковість кримінальної процесуальної термінології та керуючись указаними вище статтями КПК України, можна зробити висновок, що, на наш погляд, юридичною підставою для залучення експерта на стадії досудового розслідування повинна бути постанова слідчого чи прокурора про доручення проведення експертизи.

Залежно від наявності підстав слідчий, прокурор, як правило, на свій розсуд, виходячи з конкретних обставин справи і тих питань, на які має відповісти тільки фахівець з певної галузі знань, визначає, чи потрібно в кримінальному провадженні залучати експерта, проводити експертизу і яку саме. Однак у де яких випадках, прямо передбачених у коментованій статті, призначення судової експертизи є обовязковим.

Обовязковість звернення до експерта для проведення експертизи у зазначених в цій статті випадках обумовлена необхідністю доказування, тих обставин, без встановлення яких неможливе всебічне та повне розслідування вчиненого кримінального правопорушення.

Відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку експерта з питань, які встановлені у коментованій статті, слід розглядати як підставу для висновку про те, що докази зібрані по кримінальному провадженню є недостатніми для вирішення справи по суті.

Пункт 1 ст 242 КПК України визначає обовязкове призначення та проведення судової експертизи для встановлення причини смерті. З цією метою призначається судово-медична експертиза, обєктами якої є труп людини та (або) його частини. Згоди родичів або інших осіб на проведення судово-медичних і патологоанатомічних досліджень трупа закон не вимагає.

Згідно ч.1 ст. 101 КПК України - Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Також законом передбачено, що кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Доказова цінність висновків експерта залежить від його логічної форми. Виділяють наступну класифікацію висновків: висновки про індивідуальний обєкт або родову належність, категоричні, імовірні, стверджувальні й негативні, умовні та безумовні.

Висновок про індивідуальний обєкт є прямим доказом факту тотожності. Підставою для висновку про тотожність є достатня сукупність ознак, що збігається, за відсутності розбіжностей, які не можуть бути пояснені.

Висновок про родову належність будується за типом класифікаційного, тобто в ньому констатується, що порівнювані обєкти належать до одного й того ж виду. Підставою для такого висновку є достатня сукупність різних групових ознак за відсутності або недостатньої кількості індивідуальних ознак.

Категоричний висновок формулюється тоді, коли він повністю обґрунтований і не викликає сумнівів у межах проведеного дослідження.

Імовірний висновок дається експертом лише при високому ступені вірогідності факту, що встановлюється.

Альтернативні висновки формулюються, коли експерт не може прийти до єдиного рішення і встановлює вичерпний перелік варіантів. Доказове значення альтернативного висновку в тому, що він обмежує кількість обєктів, що перевіряються, підтверджує ймовірність тих, що залишилися.

Однозначний висновок формується тоді, коли експерт приходить до єдиного варіанту вирішення питання. Він дає можливість прийти до однозначного висновку про обєкт.

Умовний висновок формулюється тоді, коли ствердження залежить від будь яких умов і набуває доказового значення після того, як будуть підкріплені умови іншими результатами експертного дослідження.

Безумовний висновок не містить будь яких умов, від яких залежить його правильність.

Висновок експерта може мати вирішальне значення для розкриття злочину на початковому етапі розслідування, проте коли будуть отримані прямі докази, висновок експерта втрачає свою цінність і враховується поряд з іншими доказами.

Немає остаточної думки, щодо того, чи є висновок експерта первинним чи похідним засобом доказування. А.І. Вінберг зазначає, що висновок містить дані про про наявність фактів, що мають значення для справи, які до нього не були відомі слідчому чи суду. А.В. Дулов, вважає, що висновок експерта є похідним доказом, оскільки він ґрунтується на дослідженні інших доказів.

Для того аби оцінити висновок експерта враховуються такі елементи: положення формального характеру (дотримання вимог законодавства, правильності оформлення висновку, вияснення підстав для відводу); положення, що стосується сутності висновку експерта: допустимість досліджуваних обєктів, достовірність висновків.

Правильність висновку експерта оцінюють зіставленням висновків з іншими доказами, зібраними у справі. Оцінка висновку експерта є складною розумовою діяльністю. Слідчому, який не володіє спеціальними знаннями важко оцінити висновок експерта.

Відповідно до ч.1 ст. 101 КПК України, висновок експерта не є обовязковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

У результаті оцінки висновку оцінки висновку експерта суд може прийняти одне з таких рішень:

Визнати висновок експерта повним та обґрунтованим, таким що має значення;

Визнати висновок експерта неповним або недостатньо ясним та у раз необхідності призначити додаткову експертизу або допитати експерта;

Визнати висновок експерта необґрунтованим або сумнівним щодо його правильності та у разі необхідності призначити повторну експертизу. [9]

Висновок

Розвиток науки і техніки, судової практики, потребують від правознавців, швидкої реакції на появу нових винаходів, наукових відкриттів, технічних засобів. Вдосконалення й розвиток правового й матеріально-технічного забезпечення системи експертних установ України значною мірою допоможе зміцнити правопорядок в країні. Висновок експерта - є одним із найважливіших засобів доказування при розслідуванні злочинів.

Судова експертиза значно розширює можливості слідства. Оскільки особливістю експертизи є поєднання спрямованої діяльності сторони кримінального провадження та діяльності судового експерта з дослідження наданих доказів.

Як вже було зазначено, наука стрімко розвивається, і це зумовлює формування нових та вдосконалення існуючих видів судової експертизи. Кожен вид експертизи вимагає вирішення непростих завдань, що включають правильне визначення можливостей, підготовку обєктів для дослідження, вибір установи, а після отримання результатів - доцільне використання висновку експерта.

Використана література

Закон України «Про судову Експертизу» від 25.04.1994 року № 4038 - XII в редакції від 19.11.12 р. Режим доступу: <#"justify">Практичне завдання

У ніч на 10 березня 2012 року в приміщенні офісу ТОВ «Метал-Сервіс» було вчинено крадіжку зі зломом. У ході огляду було встановлено: вхідні двостулкові двері, що замикаються за допомогою навісного замка злочинці відкрили підібраним ключем та проникнули в хол офісу. Безпосередньо перед входом в офіс на піску були виявлені сліди спортивного взуття 42 розміру, два з яких відобразилися достатньо чітко. В результаті огляду цих слідів спеціалістом-криміналістом було висунуте припущення, що такий слід могли залишити кросівки приблизно 42-43 розміру, які мають на підошві правого черевика характерний слід зносу. Після опису в протоколі сліди були сфотографовані і вилучені шляхом виготовлення гіпсового зліпку. При огляді холу офісу виявлені поверхневі сліди взуття, та вилучено грудку засохлого бруду у вигляді ромба правильної форми і дві грудки землі у вигляді однакових прямокутників довжиною із вкрапленнями у вигляді точок жовтуватого кольору. У кабінеті директора зламані зовнішні двері, зламаний сейф. При огляді були виявлені сліди рук на абажурі перекинутої настільної лампи, а на полірованій поверхні столу сліди долоні і пальців лівої руки. Перед компютерним столиком виявлено 2 недокурка сигарет фірми «LD» і один недокурок сигарети фірми «Winston» із слідами на фільтрі, схожими на губну помаду. Крім цього були вилучені: зразки матеріалу зламаного злочинцями сейфа, зразки відтисків викрадених печатки та штампа. На обкладинці дверей до приміщення бухгалтерії, що прилягає справа до замка на відстані 15 см помітний здвоєний утиснений слід прямокутної форми з чіткими краями. На внутрішній поверхні дужки замка проглядаються сліди тертя, що відрізняються від іншої поверхні свіжим металевим блиском. Обємні сліди сфотографовані фотоапаратом фірми «SONY» і з них виготовлені два зліпка за допомогою пасти «К». У нижній частині дверей до приміщення бухгалтерії у місці пролому були виявлені численні частки жовтого, чорного і білого кольору, які були вилучені в целофанові пакети. На нижньому краї отвору помітні плями бурого кольору, схожі на кров. На підлозі туалетної кімнати було виявлено рушник із плямами бурого кольору, схожими на кров. На крані змішувача виявлені сліди пальців руки, пофарбовані в бурий колір.

ПОСТАНОВА

про залучення експерта

м.Харків13.03.2013 року

Слідчий СВ Московського РВ УМВС в м. Харкові, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 38000000 від 11.03.2012 року, за ознаками ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

.03.2012 року працівники Московського РВ УМВС в м. Харкові було здійснено огляд приміщення офісу ТОВ «Метал - Сервіс», було встановлено проникнення сторонніх осіб в приміщення. Перед входом в офіс були виявлені сліди спортивного взуття. Експертом - криміналістом було встановлено, що такий слід могли залишити кросівки приблизно 42-43 розміру, як мають на підошві правого черевика характерний слід зношування. Після опису в протоколі сліди були сфотографовані та виготовлені гіпсові зліпки.

Враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, керуючись ст. ст. 110, 242, 243 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

. Призначити трасологічну експертизу, до проведення якої залучити експерта Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса..

. На вирішення експерта поставити такі питання:

Який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди?

Які особливості ходи людини відбились у "доріжці слідів"?

Який механізм утворення слідів взуття?

. Для дослідження експерту надати: фотографії огляду місця події, гіпсові зліпки

. Для ознайомлення експерту надати: матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №38000000 від 11.03.2012 року.

. Копію постанови направити прокурору Московської районної прокуратури.

Слідчий СВ Московського РВ УМВС України

Лейтенант міліціїО.Є. Ніколаєв

ПОСТАНОВА

про залучення експерта

м.Харків13.03.2013 року

Слідчий СВ Московського РВ УМВС в м. Харкові, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 38000000 від 11.03.2012 року, за ознаками ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

.03.2012 року працівники Московського РВ УМВС в м. Харкові було здійснено огляд приміщення офісу ТОВ «Метал - Сервіс», було встановлено проникнення сторонніх осіб в приміщення. В холі офісу було вилучено грудки засохлого бруду у вигляді правильного ромба та дві грудки землі у вигляді однакових прямокутників із вкрапленнями у вигляді точок жовтуватого кольору. З прилеглої території було відібрано проби ґрунту.

Враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, керуючись ст. ст. 110, 242, 243 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

. Призначити ґрунтознавчу експертизу, до проведення якої залучити експерта Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса..

. На вирішення експерта поставити такі питання

Чи мають грудки землі у вигляді ромба, спільну родову (групову) належність з грудками землі прямокутної форми?

Чи походять дані грудки землі вилучені з місця події, у вигляді ромбів з прилеглої території?

Чи походять дані грудки землі вилучені з місця події, у вигляді прямокутників з прилеглої території?

Яка характеристика місцевості, з якої походять зразки ґрунту, вилучених на місці події?

. Для дослідження експерту надати: вилучені грудки землі у вигляді правильного ромба та прямокутника, зразки ґрунту вилучених з прилеглої території.

. Для ознайомлення експерту надати: матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №38000000 від 11.03.2012 року.

. Копію постанови направити прокурору Московської районної прокуратури.

Слідчий СВ Московського РВ УМВС України

Лейтенант міліціїО.Є. Ніколаєв

ПОСТАНОВА

про залучення експерта

м.Харків13.03.2013 року

Слідчий СВ Московського РВ УМВС в м. Харкові, розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 38000000 від 11.03.2012 року, за ознаками ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

.03.2012 року працівники Московського РВ УМВС в м. Харкові було здійснено огляд приміщення офісу ТОВ «Метал - Сервіс», було встановлено проникнення сторонніх осіб в приміщення. Було виявлено ті вилучено сліди рук на абажурі, на полірованій поверхні стола, на нижній частині дверей кабінета бухгалтера помітні плями бурого кольору, на підлозі туалетної кімнати виявлено рушник з плямами бурого кольору, на крані змішувача сліди пальців руки пофарбовані в бурий колір.

Враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, керуючись ст. ст. 110, 242, 243 КПК України, -