Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Безопасность жизнедеятельности
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    203,33 Кб
  • Опубликовано:
    2013-09-14
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку

Зміст

Вступ

1. Обґрунтування актуальності теми

1.1    Статистичний огляд

1.2    Характеристика пожежної хорони

1.3    Актуальність теми

. Оперативно-тактична характеристика ТОВ "Чугуїв-продукт"

.1 Обстеження об`єкту з відповідності діючим нормативним актам з протипожежного захисту

.2 Стан та кількість первинних засобів пожежегасіння

.3 Аналіз шляхів вакуації

.4 Аналіз відповідності влаштування пожежної автоматики

.5 Обстеження об`ємно - планувальних та конструктивних рішень

.6 Розробка заходів з протипожежного захисту

. Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку, як холодоагенту

.1 Аналіз ймовірності виникнення горючого середовища

.2 Аналіз причин та умов виникнення горючого середовища всередині технологічного обладнання

.3 Аналіз можливості виникнення джерел запалювання

.4 Аналіз причин та умов виникнення горючого середовища при виході горючих речовин із пошкодженого технологічного обладнання

.5 Визначення категорії приміщення та класу зони по вибухопожежонебезпеці та пожежонебезпеці

. Прогнозування можливої обстановки при виникненні пожежі (аварії) в аміачно компресорному цеху

.1 Тактичний задум

4.2 Розрахунок токсичної хвилі аміаку при розгерметизації обладнання

.3 Розрахунок сил та засобів для ліквідації джерела аварії та зупинення зони зараження

4.4 Першочергові заходи основних суб'єктів реагування в разі виникнення аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом (виливом) хімічних небезпечних речовин

4.5 Заходи з безпеки праці при ведені бойових дій

.6 Рекомендації діям персоналу і населенню у надзвичайних ситуаціях

4.6.1 Рекомендації кгп, нт, нш при гасінні пожеж з наявністю CДОР

4.6.2 Оцінка масштабів аварійної ситуації та прогнозування її розвитку

4.6.3 Задачі розвідки пожежі (аварії) на об’єктах з наявністю СДОР

4.6.4 Гасіння первинних осередків СДОР

4.6.5 Припинення надходження СДОР на аварійні ділянки та локалізація проливів

4.6.6 Обмеження розповсюдження отруйної хмари

4.6.7 Забезпечення безпеки особового складу

4.6.8 Надання першої медичноі допомоги

4.7 Захист навколишнього середовища від наслідків ліквідації надзвичайних ситуацій пожежі

 5. Основні заходи по забезпеченню захисту

.1 Характеристика аміаку, вплив НХР на організм людини

.2 Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини

.3 Вибір моделі дихального апарату

.4 Вибір типу ізолюючого костюму

.5 Класифікація індивідуальних засобів захисту поверхні тіла

.6 Характеристика засобів індивідуального захисту

. Екологічні аспекти та охорона навколишнього середовища

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

За останній час, а саме останнє десятиліття проблеми пожеж стали глобальними і зачіпають як внутрішньо державні, так і міжнародні інтереси усіх держав незалежно від політичних і релігійних поглядів. Щороку на Землі виникає більше 7 мільйонів пожеж, тобто, у середньому, кожні 4,5 секунди у світі виникає пожежа. Кожного року у світі через пожежі гине близько 60 тисяч чоловік, одержують опіки і травми більше чим 1 млн. чоловік. Збитки перевищують сотні мільярдів доларів.

переходом незалежної України у нове століття багато публіцистичних видань, засоби масової інформаії та люди, які займають високі керівні посади сповіщають про те, що не дивлячись на всі минулі негаразди наша держава досить швидко починае зростати в економічному відношенні, зростае кількість нових робочих місць, піднімається заробітна платня. А завдяки всьому зростанню піднімається рівень життя населення, його попит на товари харчової промисловості зростає.

За останній час виникло багато нових, або реконструйовано на базі старих об'єктів харчової промисловості.

Складовою частиною харчової промисловості є масло-переробна галузь. У наш час обов’язковою складовою як на прилавках великих супермаркерів, так і на прилавках маленькіх магазинів є соняшникова олія різних виробників, переважна кількість з яких виготовляють дезодоровану виморожену олію

Виготовлення високояківного продукту неможливе без застосування холодильних установок, у технологічному процесі яких, застосовується така небезпечна речовина, як аміак. У зв'язку з цим особливе значення приймає попередження пожеж і вибухів на обертах такого типу, оснащення підприємств новітніми засобами пожежогасіння, ознайомлення з правилами пожежноі безпеки і діями на випадок виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації всіх службовців і робітників підприємства.

Розвиток галузей харчової промисловості зв'язано з концентрацією виробництва, створенням великих і складних споруджень, зосередженням готової продукції, сировини, допоміжних матеріалів, часто пожежовибухонебезпечних. 3і збільшенням кількості об'ектів зростае ймовірність виникнення пожеж та аварійних ситуацій, які наносять значні матеріальні збитки, наносять шкоду майну, життю та здоров’ю людей. Основні фактори резерву техніки та особового складу, що підвищують ефективність діяльності МНС потрібно шукати в подальшому удосконаленні організації управління апаратів і підрозділів. Важливим при виборі варіантів рішень є не тільки аналіз стану ресурсів МНС, але визначення їх кількості для забезпечення необхідного результату в умовах існуючої оперативної обстановки.

Відповідно до закону України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 р. забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя людей, національного багатства і природного середовища.

Питання забезпечення безпеки є основним в діях пожежної охорони рятування людей, охорони народного надбання та особистої властивості. Як сказано в бойовому статуті пожежної охорони, ці дії приходиться вести в різноманітних по складності умовах. В усіх випадках підрозділи пожежної охорони зобов`язані виконати бойову задачу щонайкраще.

Успіх гасіння пожежі досягається комплексом службових і оперативно-тактичних дій. Серед них особливе значення приділяється вмінню аналізувати явища, що відбуваються на пожежі, фактори, що сприяють і перешкоджають розвитку горіння та гасінню пожежі, оцінювати ці фактори й приймати найбільш раціональні рішення за здійснення бойових дій підрозділами пожежної охорони. Грамотно використовувати пожежну техніку, тактичні можливості пожежних підрозділів і керування ними при ліквідації пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Безпечна й організована евакуація людей, правильний вибір вирішального напрямку дій основних сил і засобів на гасіння пожежі, залежить від уміння керівника гасіння пожежі (далі КГП) правильно оцінити обстановку, прийняти рішення і віддати розпорядження на проведення бойових дій.

1. Обґрунтування актуальності теми

.1 Статистичний огляд

Основною задачею, що стоїть перед пожежною охороною України - забезпечення високого рівня пожежної безпеки. У процесі ліквідації пожежонебезпечних ситуацій відбувається взаємодія підрозділів пожежної охорони, суспільства і навколишнього середовища. Параметри цієї взаємодії істотно впливають на величину соціально-економічних наслідків.

Розміри збитку, нанесеного державі і суспільству пожежами, значною мірою стримуються завдяки активному реагуванню Державною пожежною охороною, підрозділи якої, у середньому, щодоби виїжджають по сигналі тривоги 132 рази. Щорічно пожежні рятують на пожежах від 3 до 5 тис. чоловік, а за 2006 рік ними врятовано матеріальних цінностей на суму більш 1 млн. грн. Відсутність достатнього фінансування на зміст Державної пожежної охорони (14% від необхідного), постійне скорочення особового складу (за останні роки скорочено близько 160 пожежних частин загальною чисельністю більш 7 тис. штатних одиниць) привело до того, що по тривозі, на гасіння пожежі виїжджає на автоцистерні 3-4 чоловік, замість 7 по нормативах, при цьому за останні три роки на 12 хвилин збільшився час ліквідації однієї пожежі, а щорічний збиток від пожеж і їхніх наслідків зріс на суму, що дорівнює кошторису змісту пожежної охорони на 2006 рік.

Як видно з пожежної статистики України (діограма. 1.1) в 2006 році виникло 48082 пожежі, що на 3,7 відсотків менше в порівняні із 2005 роком, економічні втрати від який складають: прямих збитків 200535 тисяч гривень, що на 46% більше аніж в 2005 році де збиток склав 130083 тисяч гривень.

Причому ця сума визначена лише по залишковій балансовій вартості знищеного вогнем майна з урахуванням його зносу, що подальшій експлуатації або обслуговуванню не підлягають.

Діаграма. 1.1 Кількість пожеж в Україні в період з 2003 по 2006 рік.


Найбільше тривожить те, що причинами пожежі являються підпали 1459 випадків, що викликає порушення кримінальної справи проти палія, у зв’язку з вбивством чи умисним пошкодженням матеріальних цінностей.

В даній дипломній роботі нас найбільше непокоїть цифра 2587, яка показує кількість пожеж на обєктах та організаціях, які виникли в 2006 році по Україні, по Чернігівській області на підприємствах та організаціях виникло 41 пожежа.

 

.2 Характеристика Чугуївського району


Чугуївський район розташован в південно-східній частині Харківської області в долині річки Сіверський Донець. Відноситься до лісо-степної зони . За рельєфом це равнинна теріторія, пересечина балками та ярами.

На теріторії Чугуївського району створеного в 1923 році знаходиться 43 населених пункта.Чугуїв місто обласного підпорядкування. Підпорядкований район включає в собі:

-    6 селищ міського типу,

-        17сел в підпорядкувані 13сільських рад

Адміністративний центр місто Чугуїв. Огран держаної виконавчої влади є чугуївська районна державна адміністрація.

Територія району складає 1161,4 кв. км, межує з Вовчанським,Печенізьким Шевченківським, Балаклеївським та Змієвським районами Харківської області

Населення району - 86.7 тис.чол..: 35.1 тис.чол міського населення,29. тис.чол населення селищ міського типу,22.6 тис.чол населення сел..Щільність населення складає 77.3 людини на 1 кв.км.

Єкономика району має промислову та сільсько-господарську направленість. Промисловість представленна підприєемствами машинобудування, харчового та переробного профілю,будіндустрії. Спеціалізація сільского господарства - виращивання зернових культур, сахарної свекли, виробництво м’яса, молока.

Район має обширні лісні масиви, розвинена лісопереробна галюзь. Загальна кількість працюючих району 27629

Через район с півдня на північь проходить автотрасса Ростов-Симферополь, з захода на схід пролягає залізнична дорога.Загальна довжина доріг з твердим покритям в районі складають 382 км

Через смт. Есхар та ст.Гнилиця проходить газопровід високого таску потужністю 33000 куб.м/год. Та довжиною 20 км.

В районі розташовано 15 великих промислових підприємств з яких Чугуївський завод топливної апаратури, меблевий кобінат ТЕЦ "Есхар", Авіаремонтний завод, також 2 комбікормових завода, 3 хлібоприймальні підприємства, Виробниче управління водоканалізаціоного підприємства "Донець" по забезпеченню питною водою м. Харків.

будівель з яких:

не придатних до житла, 11228 придатних до житла,

Також з них:

-2 поверхових 11138

-5 поверхових 105

-9 поверхових 17

На теріторії району розташовані 21 заклад відпочинку, та більше 130 садоводчеських кооперативів.

Пожежну охороною Чугуївського району забезпечують СДПЧ-50 по охороні м. Чугуїва та Чугуївського раойну,6 пожежних команд МО України, 16 пожежних автомобілей сільської пожежної охорони при сільрадах, 32 одиниці техніки пристосовано до цілей пожежогасіння.

Основними водопостачальниками для цілей пожежогасіння в м. Чугуїві є кільцевий водопровід низького тиску, на мережі якого встановлено 229 пожежних гідранта,та 18 на тупіковій мережі. На районах урочища розташовано 71 водонапірні башти, та 67 пожежних водоймищь обладнаних для забору води автоцистернами, Загальна площа дзеркал природних водоймищь складає 937 га.

Через район протікає дві великі ріки - Сіверський Дінець, та Уди. Лісні масиви складаються переважно з листяних порід, загальною площею 13489 га.

.3 Актуальність теми

Аварії на хімічно небезпечних об'єктах, як правило, супроводжуються пожежами, вибухами, зараженням навколишнього середовища отруйними хімічними речовинами. При цьому можливо утворення зон хімічного зараження, площа яких виміряється квадратними кілометрами і втрати серед незахищеного населення в цих зонах можуть складати сотні тисяч чоловік. Цей факт обумовлює необхідність розробки мір для забезпечення безпеки на хімічно небезпечних об'єктах і захисту населення при можливих аваріях. Так у рамках Європейського економічного співтовариства в якості одного з напрямків рішення проблеми безпеки хімічних об'єктів уведене законодавче регулювання безпеки і застосовані інші форми втручання держави в проблему захисту від отруйних хімічних речовин. Однак поряд з розвитком методології виявлення й усунення джерел небезпеки на хімічно небезпечних об'єктах необхідна розробка заходів для обмеження наслідків аварій, практичне виконання яких, у багатьох країнах в основному покладено на міністерства надзвичайних ситуацій.

Багатолітня практика показує, виникнення пожежі в cпорудах з холодильним обладнанням відбувається в основному в період будівництва, реконструкцій та ремонту цих будівель. Виникнення пожежі під час роботи холодильних установок-явище рідкісне. Однак така пожежа по своїм наслідкам, із-за великої кількості обладнання та застовування в якості охолоджувачів небезпечних речовин, може набути непередбачуваних наслідків.

До причин сприяючих винекненню аварії та розвиткові пожеж в cпорудах з холодильним обладнанням характерними являються: необережне поводження з вогнем; порушення протипожежних вимог при виконанні вогневих робіт (сварка та різка металів, бітумні роботи); порушення технології паро- та теплоізоляційних роботах; пробої електричного струму на металеві конструкції, а в особливості на металеву сітку під штукатуркою, знос конструкцій та арматури холодильного обладнення.

Відомо, що в період обслуговання устаткування та проведення теплоізоляційних робіт, в камерах холодильників накопичується значна кількість теплоізоляційного матеріалу та відходів, що представляє собою небезпеку при використанні торф’яних, волокнистих, комишитових та інших згораємих матеріаллів. Наявність великої кількості відрізків згораємих плит, створює благодійне середовище для виникнення пожежі від малокалорійного джерела вогня (незагашений окурок, сірники і т.д.).

Тактика гасіння пожеж в cпорудах з холодильним обладнанням має ряд особливостей у зрівнянні зі стандартними прийомами та засобами гасіння пожеж в промислових, жилих та громадських будівлях. Ці особливості обумовлюються восновному більш напружною, так сказати димовою обстановкою, наявності процесу неповного згорання речовин із-за недостатньої кількості кисню та виникнення небезпечних для життя людини концентрації окису вуглецю, а також наявності високої

В діючих холодильних установках серйозну небезпеку може викликати аварія аміачних холодильних установок. Аміак при виході в холодильні камери небезпечний в подвійній мірі: він може утворити в суміші з киснем 16-25% , вибухонебезпечну концентрацію, а також за своїми властивостями шкідливо впливає на організм, що може привести до отруєння людей.

Незважаючи на це низький життєвий рівень громадян, брак необхідних коштів на усунення порушень правил пожежної безпеки, та просто зухвала недбалість керівників призводить до того, що в Україні щодня виникає більше 130 пожеж . Щоденні матеріальні збитки досягають суми більше 10 тис. гривень. Тому дуже турбує стан пожежної безпеки об’єктів. Керівники об’єктів у багатьох випадках здають в оренду приміщення суб’єктам підприємницької діяльності без відповідних дозволів на це органів державного пожежного нагляду.

Доцільно буде розглянути в даній випускній роботі стан пожежної небезпеки ТОВ "Чугуїв-продукт" м. Чугуїв та запропонувати заходи, щодо забезпечення та удосконалення безпечного режиму експлуатації даної холодильної споруди, а також хеху дезодорації та нейтралізації масла, я вважаю, що більшість цих заходів буде прийнята до уваги не тільки на цьому підприємстві, але і в інших подібних об’єктах, зважаючи на те , що всі ці будівлі реконструювались в складний економічний час, більшість з цих будівель потребує значної уваги з погляду пожежної безпеки. Державний пожежний нагляд прикладає великі зусилля для забезпечення пожежної безпеки, шляхом проведення бесід з керівниками та їх працівниками, притягнення винних до адміністративної відповідальності, накладенням штрафів, тимчасово призупиняти діяльність найбільш небезпечних ділянок електропроводки, приміщень. Я вважаю, що розглянувши протипожежний стан ТОВ "Чугуїв-продукт" в цій випускній роботі, можливо будуть запропоновані заходи, або рішення, які підвищать його пожежну безпеку і в той же час будуть найбільш раціональними.

2. Оперативно-тактична характеристика ТОВ "Чугуїв-продукт"

ТОВ "Чугуїв-продукт" розміщено в місті Чугуїв за адресою: вулиця Щорса 57а в зоні виїзду СДПЧ-50, на самому об’єкті пожежної техніки немає.

Підприємство призначено для переробки тимчасового зберігання соняшникової олії в резервуарах при температурі до -30 градусів. Загальна площа території становить 2.5 тис.кв.м. Огорожа-забор із залізобетонних плит. На території мається 1 заїзд. Вся теріторія має тверде дорожне покриття та зручні підїзди до всіх будівель розташованих на теріторії підприємства. Вночі теріторія освітлюється за допомогою прожекторів. Теріторіально межує з Чугуївським заводом топливної апаратуриз іншого боку СТО та через дорогу заходиться гаражний комплекс

На території розташовані такі споруди:

1. Цех рафінації та дезодорації олії, розміри становлять 96х48х12 метрів, категорія за вибухопожежо, пожежо безпекою "В". В приміщені цеху розташоване устаткування для переробки соняшникового масла, адміністативний відділ ,відділ контролю яості продукції, та операторська автоматичної системи керування поцесами виробництва.

 Будівля 1 ступеню вогнестійкості, стіни - З/Б плити, покрівля -пустотні З/Б плити по З/Б фермам, покрівля рубероїдна по бітумній мастиці, сталевий профільнийо настил, фундамент залізобетонні блоки.

Адміністативний відділ, відділ контролю яості продукції, та операторська автоматичної системи керування поцесами виробництва, мають: цегляні стіні та перегородки, З/Б перекриття

Опалення парове централізоване. Будівля електрофікована, головний розподільчий щит знаходиться на першому поверсі біля входу на ліснічну клітину, та обладнана автоматичною поженою сигналізацією пульт керування якою знаходиться в приміщені операторській автоматичної системи керування поцесами виробництва

2. Парокотельня. Будівля 2 ступеню вогнестійкості, одноповерхова стіни цегляні, перекриття З/Б, покрівля рубероїдна по бітумній мастиці, фундамент залізобетонні блоки. Категорія за вибухопожежо, пожежо безпекою "В". Призначена для виробництва перегрітої пари, теплови властивості якого використовуються в виробничому процесі для нагріву соняшникового масла. В якості палива використовується природний газ, ввод якого виконаний трубопровідом диамертом 100мм від централізованого надземного трубопроводу.

3. Компресорна. Одноповерхова будівля 2 ступеню вогнестійкості, стіни цегляні, перекриття З/Б, покрівля рубероїдна по бітумній мастиці, фундамент залізобетонні блоки. Категорія за вибухопожежо, пожежо безпекою "А".Призначена для перекачки аміака, Всього в ємкостях системі холодильних установок знаходиться 400 кг аміаку.

4. Насосна оборотнього водопостачання. Одноповерхова будівля 2 ступеню вогнестійкості, стіни цегляні, перекриття З/Б покрівля рубероїдна по бітумній мастиці, фундамент залізобетонні блоки. Категорія за вибухопожежо, пожежо безпекою "Д".

5. Насосна станція. Одноповерхова будівля 2 ступеню вогнестійкості стіни цегляні, перекриття З/Б покрівля рубероїдна по бітумній мастиці. Категорія за вибухопожежо, пожежо безпекою "Д".

6. Станція розкислення та очисні споруди розташовані в Одноповерховій будівлі 2 ступеню вогнестійкості стіни цегляні, перекриття З/Б покрівля рубероїдна по бітумній мастиці, фундамент залізобетонні блоки.

7.  Склад збереження допоміжних матеріалів Одноповерхова будівля 2 ступеню вогнестійкості стіни цегляні, перекриття З/Б покрівля рубероїдна по бітумній мастиці, фундамент залізобетонні блоки. Категорія за вибухопожежо, пожежо безпекою "В".

8. Вагова. Одноповерхова будівля 2 ступеню вогнестійкості стіни цегляні, перекриття З/Б покриття - м’яка кровля,фундамент залізобетонні блоки.

 Фундамент на всіх будівлях залізобетонні блоки, стіни цегляні, перекриття із залізобетонних плит, покрівля рубероїдна по бітумній мастиці. Категорія виробництва В. Компресорна обладнана пожежною сигналізацією, яка виведена на пульт прохідної. Охорона цілодобова, відомча. Відключення електромережі здійснюється в електрощитовій, яка знаходиться в головному корпусі в компресорному цеху.

Водопостачання -зовнішне від 2-х ПГ - 34,35, яки розміщені на 150мм кільцевій мережі в 110 та 60 метрах від виробничого цеху по вул. Щорса відповідно та ПГ - 1 який розташований на теріторії об’єкта в 10 метрах від виробничого цеху. Внутрішнє протипожежне водопостачання забезпечується від двох вводів діаметром 100 мм. вода витрачається на господарсько питні потреби та на забезпечення внутрішнього пожежегасіння, зокрема живить 10 пожежних кранів. Пожежні крани зі з’єднувальними головками діаметром 51 мм., та рукавами діаметром 51 мм. і довжиною по 15 метрів та стволами РСК-50. Напір внутрішнього протипожежного водопроводу - 3 атм..

Шляхи євакуаціїї -приміщення , що розташовані в будівлі цеху мають виходи, які ведуть в коридори, які ведуть до 2-х внутрішніх сходових клітин, або безпосередньо назовні.

.1 Обстеження об`єкту з відповідності діючим нормативним актам з протипожежного захисту

Пожежна безпека технологічного процесу грає значну роль при розробленні поточних та довгострокових прогнозів по попередженню пожеж.

Обстеження пожежної небезпеки складських приміщень, технологічного обладнання, промислового підприємства має дати відповіді на питання: де, за яких умов і яким чином може виникнути пожежа і як буде проходити її подальший розвиток, або від чого, що і як може загорітися, до чого це приведе. Тобто аналіз пожежної небезпеки являє собою прогноз виникнення пожежі та її наслідків. Під час обстеження обгрунтовується економічна доцільність протипожежних заходів. При цьому необхідно пам`ятати, що економія на безпеці вже небезпечна.

Кінцевою метою обстеження пожежної небезпеки буде максимально можливе виключення потенційних джерел запалювання, зведення до мінімуму горючого середовища.

Проводячи обстеження пожежної небезпеки ми повинні відповісти на наступні питання:

- потенційні джерела запалювання;

- умови формування горючого середовища;

 -умови виникнення контакту джерел запалювання та горючого середовища;

- умови та причини розповсюдження вогню в разі виникнення пожежі;

- загрози життю і здоров`ю людей, матеріальним цінностям, навколишньому середовищу;

- рівень дієздатності систем протипожежного захисту та протипожежної стійкості кожної ділянки та об’єкту в цілому. .

Організація та здійснення державного пожежного нагляду проводяться за такими основними напрямками:

·        оцінка протипожежного стану;

·        здійснення нормативно-технічної роботи;

·        видача дозволів на початок роботи підприємствам та орендарям;

·        здійснення розслідування, обліку та аналізу пожеж;

·        здійснення адміністративно-правової діяльності;

·        проведення протипожежної пропаганди;

·        перевірка роботи та надання допомоги підпорядкованим органам держпожнагляду;

·        перевірка діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, їх відділів та управлінь з питань пожежної безпеки та виконання Закону України "Про пожежну безпеку";

·        здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов;

·        здійснення контролю за використанням пожежонебезпечних матеріалів та продукції протипожежного призначення при наявності відповідних сертифікатів.

Оцінка протипожежного стану об'єкту проводяться з метою здійснення контролю за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (стандартами, нормами, правилами, положеннями, інструкціями тощо).

До проведення оцінки протипоженого стану можуть залучатись працівники відомчої, сільської та інших видів пожежної охорони, члени пожежно-технічних комісій, начальники добровільних пожежних дружин (команд), фахівці зацікавлених відомств та наглядових органів за узгодженням з їх керівниками.

З метою контролю за виконанням рішень (приписів, постанов) уповноважених осіб органів державного пожежного нагляду, а також з урахуванням сезонності, особливостей об‘єктів, обстановки з пожежами, вибіркової перевірки працездатності автоматичних систем виявлення та гасіння пожеж можуть проводитися планові та позапланові перевірки.

Оцінці протипожежного стану підлягають територія об’єкта, будинки, споруди та установки, в тому числі й ті, що знаходяться у стадії будівництва і реконструкції, стан під’їзних шляхів, забезпеченість і технічний стан пожежної техніки, наявність і працездатність автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, засобів зв’язку, стан і надійність функціонування зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання тощо.

2.2 Стан та кількість первинних засобів пожежегасіння

На випадок, коли пожежа виявлена на ранній стадії розвитку та не набула великих розмірів, повинна бути можливість її ліквідації працівниками об’єкта, членами добровільної пожежної дружини. Саме ця можливість і полягає в забезпеченості приміщень первинними засобами пожежегасіння - вогнегасниками. Слід зазначити, що вогнегасники переносного типу мають бути розміщені в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей достатній для їх повного відчинення, вогнегасник повинен бути опламбований, мати бірку на якій вказано, що він сертифікований, пройдений технічне обслуговування (якщо він не новий).

1. В приміщенні котельні знаходиться 1 вогнегасник ВВ-3, компресорній знаходиться 1 вогнегасник ВВ-3, адміністативному відділ ,відділ контролю яості продукції, та операторська автоматичної системи керування поцесами виробництва загальна кількість складає 9 вогнегасник ВВ-3

Крім того, на вході в цех та на вході в парокотельню встановлені пожежні щити. Вони знаходяться в укомплектованому стані.

.3 Аналіз шляхів евакуації

Роглядаючи даний розділ, необхідно знати, що згідно ГОСТ 12.1.004-91

"Пожежна безпека. Загальні вимоги." безпека людей повина бути гарантована в будь-яких випадках. На безпечну евакуацію людей впливають небезпечні фактори пожежі такі як:

-вогонь;

-підвищена температура середовища;

-токсичні продукти згоряння;

-недостатня кількість кисню;

-дим;

-руйнування при вибуху будівельних конструкцій.

Безпечна евакуація людей досягається шляхом конструктивних, об`ємно - планувальних та технічних рішень. В цьому розділі проводиться експертиза шляхів евакуації з таким розрахунком, щоб процес евакуації закінчився до наступу небезпечних факторів пожежі. На це впливають різні фактори, наприклад відстані до евакуаційних виходів, розміщення технологічного обладнання та інші.

В зв` язку з цим виникає необхідність проведення розрахунків фактичного та необхідного часу евакуації.

Згідно нормативних вимог повинно виконуватися слідуюча умова Τ ф < Тн. У крайньому випадку необхідний час може рівнятися фактичному часу. Виконуючи розрахунок по недостатній кількості Онеобхідно враховувати, що у нормальній атмосфері міститься близько 21% кисню. Зменшення його концентрації лише на три відсотка здатне викликати погіршення рухових функцій організму. Небезпечною вважається концентрація 14-15 % кисню, тому що при цьому втрачається координація рухів, погіршується здатність адекватно оцінювати навколишню ситуацію, утруднюється евакуація людей.

Результати експертизи занесено до таблиці 1, що подана нижче. У випадку

невідповідності нормативних вимог необхідно буде розробити комплекс інженерних рішень, які забезпечать безпеку людей у випадку пожежі чи винекнені іншої надзвичайної ситуації.

Таблиця 2.3.1 Обстеження шляхів евакуації.

№пп

Питання що розглядаються.

Передбачено проектом.

Вимагається нормами.

Нормий документ.

Висно- вок.

1.

Наявність перепадів висот на шляхах евакуації.

Немає

Забороняється.

ДБН В.1.1.7-2002 п. 5.29

Відповідає.

2.

Самостійні виходи з частин будівлі різного призначення

З кожного п/п відсіку самостійні шляхи евакуації.

Необхідно.

ДБН В.1.1.7-2002 п. 5.4

Відповідає

3.

Ширина дверних прорізів.

0,9 - 3,6 м.

1 метр.

ДБН В.1.1.7-2002 П.5.16

Відповідає.

4.

Висота дверей на шляхах евакуації.

Передбачено 2-3,3 метра.

1,8 метрів в складському приміщенні.

ДБН В.1.1.7-2002 п. 5.16

Не відповідає.

5.

Відкривання дверей на шляхах евакуації.

Передбачено по ходу еваку- ації.

Не по ходу евакуації в приміщені АСУ, та на лісничної клітині.

ДБН В.1.1.7-2002 п.5.12

Не відповідає.


Після проведення перевірки шляхів евакуації, з`ясовано, що проектні рішення відповідають нормативним вимогам, окрім приміщеннь АСУ, та входу на лісничну клітину.

.4 Аналіз відповідності влаштування пожежної автоматики

Згідно ДБН В.2.5.13-98 "Пожежна автоматика будівель та споруд" та "Переліку однотипних за призначенням ,що підлягають захисту засобами автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації" об’єкт повинен бути обладнаний автоматичною системою сигналізації.

Автоматичні засоби керування значно полегшують та спрощують нагляд за процесом. На підприємстві використовується:

автоматична система відключення електроживлення при досяганні гранично допустимої концентрації аміаку в приміщенні компресорного цеху;

автоматична система увімкнення вентилятору при досягненні граничнодопустимої концентрації в приміщенні компресорного цеху;

Таблиця 2.4.1 Обстеження об`ємно - планувальних та конструктивних рішень

№п/п

Питання що роз- глядаються.

Проектні ріше- ння.

Вимагається нормами

Норм-ий документ

Вис- новок

11

Висота виробн та складських приміщень.

Прийнята 12 м.

Не менш 2 м

СНиП 2.10.02-84* п. 2.5

Відповідає.

22

Наявність сходин на перепадах висот.

Передбачено

Необхідно

ДБН В.1.1.7-2002 п.5.29

Відповідає.

33

Наявність зовні- шніх пожежних сходин.

 Не передбачено

Необхідно

ДБН В.1.1.7-2002 п. 6.8

 Не відповідає.

44

Вихід на покрів- лю будівлі.

Зі сходової клітини

Зі сходової клітини По зовнішній драбині

ДБН В.1.1.7-2002 п.6.4 СНиП 2.09.02-85* п.2.60

Не відповідає.

65

Сходова клітина.

Звичайна сходова клітина типу СК1

Звичайна сходова клітина типу СК1

СНиП 2.09.04-87 п.1.28

Відповідає.

76

Підлога та пере- криття

Безпустотні.

Безпустотні.

ДБН В.1. 1-7-2002 п.4.17

Відповідає.

87

Огороджувальні конструкції

Безпустотні.

Безпустотні.

СНиП 2.10.02-84* п.2.12; 2.14

Відповідає.

98

Заповнення дверей

З ущільненням

З ущільненням

ДБН В.1.1-7-2002 п.4.28

Відповідає.

19.

Наявність пристроїв самозачинення на дверях

Не передбачено з холу до сходової клітини

Пристрої само зачинення дверей

ДБН В.1.1-7-2002 п.4.28

Не відповідає.

110.

Наявність огородження на покрівлі

Не передбачено

Повинно передбачатися

СНиП 2.10.02-84* п.2.19;

Не відповідає.


За допомогою таблиці 2.4.2 визначаемо відповідність діючим нормативним актам з протипожежного захисту аміачно компресорного цеху, відповідність визначаемо за СНІП2.11.02.-87

Таблиця 2.4.2 Обстеження об`ємно - планувальних та конструктивних рішень комперсорного цеху

№п/п

Вимагається за нормативами

Фактично запроектовано

Висновок

1.

Приміщення машинних і апаратних відділень аміачних холодильних установок повинні розміщуватися в окремо стоячих одноповерхових без підвальних будівлях ІІ, ІІІа ступені вогнестійкості, відокремлюеться їх від приміщень протипожежними стінами 1-го типу

Компресорна збудований окремо, на відстані 10 метрів від виробничого цеху

Відповідає

2.

Приміщення машинних відділень аміачних холодильних устаткувань повинні мати не менше двох виходів, один з яких повинен виходити назовні приміщення

Компресорна має два виходи назовні з приміщення

Відповідає

3.

Над приміщенням машинного відділення не допускається розміщувати приміщення з постійним перебуванням людей

Приміщення з постійними робочими місцями над машинним відділенням не розташовані

Відповідає

4.

Вбудовані виробничі та адміністративно-побутові приміщення повинні відокремлюватися від інших приміщень будівель цеху протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, мати вихід назовні

Відокремленні від побутових приміщень перегородкою3-го типу

 Не відповідає

7.

Покрівля повинна виконуватися із сталевого профільного настилу з ухилом не менш 10%.

Відсутній нахил 10%

Не відповідає


Згідно таблиці 2.4.2 відповідності видно що будівля виробничого цеху має ряд розбіжностей з нормативними актами(СНіП2.11.02-87), але основні вимоги протипожежного захисту дотримуються і відповідають нормам та правилам.

.6 Розробка заходів з протипожежного захисту

На підставі проведення аналізу відповідності діючим нормативним актам та з метою забезпечення умов по зменшенню можливості виникнення пожежі, покращення умов локалізації та ліквідації пожежі, забезпечення умов безпечної евакуації людей та матеріальних цінностей я вважаю за необхідне провести такі конструктивні та пожежо профілактичні рішення та запобіжні заходи:

- провести замір опору ізоляції освітлювальної та силової електромережі;

автоматичну пожежну сигналізацію виконати з сертифікованого обладнання, та надати акт введення в дію систем автоматичного пожежегасіння;

з`єднання електропроводів в розподільчих коробках виконати за допомогою пайки, зварювання або опресовки;

закрити розподільчі коробки негорючими стандартними кришками;

провести замір опору контуру заземлення;

очистити зовнішній простір навколо кондиціонерів, в радіусі 1,5 м.;

в кладовій зняти і заборонити в подальшому експлуатацію тимчасової електромережі;

електросвітильники закрити захисним скляним ковпаком;

вивісити інструкції по дотриманню правил пожежної безпеки;

вивісити над евакуаційними виходами таблички "вихід";

дозабезпечити приміщення необхідною кількістю вогнегасників, згідно норм належності.

3. Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку, як холодоагенту

.1 Аналіз ймовірності виникнення горючого середовища

Пожежну небезпеку машинних відділень холодильників зумовлюють фізико-хімічні властивості холодоагентів. У сучасній холодильній промисловості в якості холодоагентів часто використовують аміак, а у невеликих холодильниках - фреони.

У зв`язку з пожежовибухонебезпечністю аміаку машинні відділення холодильних установок розміщують в одноповерхових будинках не менше , ІІ ступеню вогнестійкості поруч або прибудованих до основного корпуса. Машинні відділення мають великі засклені площі, які служать як для вентиляції, так і для захисту основних конструкцій будинку під час вибухів суміші аміаку з повітрям (як вибивні панелі), тому що тиск під час вибуху може досягати до 3,5 кг\см2, що значно перевищує руйнівний тиск на його несучі конструкції.

Машинне заморожування або охолодження здійснюється так: рідинний холодоагент подається у випарник, в якому він кипить та відбирає тепло від навколишнього середовища, потім відсмоктується компресором, а охолоджений росіл, що проходить трубами випарника, подається до холодильника. Випарники або охолоджувальні батареї, якими подається охолоджений росіл, розміщують у заморожувальних або охолоджувальних камерах для безпосереднього охолодження. Таким чином, холодоагент у великих холодильниках (аміак) проходить системами машинного відділення (компресорами, випарниками, трубами, що їх об`єднують та ін.), а в охолоджувальних камерах основного корпуса - системами охолоджувальних батарей проходить охолоджений росол, що не створює пожежної небезпеки.

Виконаємо оцінку пожежовибухонебезпеки технологічного виробництва компресії природних газів в компресійних установках у відповідності з відомою методикою аналізу пожежної небезпеки процесів виробництв ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ „Пожарная безопасность. Общие требования."

У відповідності з вказаною методикою, оцінка пожежної небезпеки виробництва виконується за наступними критеріями:

1.  Аналіз ймовірності виникнення горючого середовища в газоперекачуючому агрегаті.

2.      Аналіз ймовірності появи джерел запалювання при виконанні технологічного процесу перекачки газу.

.        Аналіз шляхів розповсюдження пожежі при виконанні технологічного процесу в компресорному цеху.

У відповідності, аналіз ймовірності виникнення горючого середовища в технологічному обладнанні компресорної установки проводиться в трьох випадках:

а) аналіз причин та умов виникнення горючого середовища всередині технологічного обладнання;

б) аналіз причин та умов виникнення горючого середовища при виході речовин із нормально працюючого технологічного обладнання;

в) аналіз причин та умов виникнення горючого середовища при виході горючих речовин із пошкодженого технологічного обладнання.

.2 Аналіз причин та умов виникнення горючого середовища всередині технологічного обладнання

Умови виникнення горючого середовища всередині використовуємих для перекачки газу агрегатів та установок в компресорній системі залежить від пожежонебезпечних властивостей та агрегатного стану речовин, що обертаються в технологічному процесі, конструктивних особливостей та режимів роботи обладнання.

В компресорному виробництві обертаються - горючий газ природний, технічні масла, горючі рідини:

в трубопроводах при протіканні по ньому газу природного утворення горючого середовища не можливо, тому що вони повністю (по об’єму) заповнені газом;

в компресорі при перекачці газу горюче середовище також не утворюється, так як він повністю (по об’єму) заповнений газом і при нормальних умовах праці доступ окислювача не можливий.

.3 Аналіз можливості виникнення джерел запалювання

Під виробничими джерелами запалювання розуміють джерела, існування або поява яких пов’язана зі здійсненням технологічних процесів виробництв.

Виробничі джерела запалювання характеризуються спалахуючими здібностями. Наприклад, нагріте у вигляді іскри тіло може бути джерелом запалювання тільки в тому випадку, якщо:

температура іскри Ті більше (або рівна) температурі самоспалахування горючого середовища Тсс, в контакті з якою знаходиться іскра

Ті ≥ Тсс,

кількість тепла, що має іскра qі більше (або рівна) мінімальній енергії запалювання горючого середовища qмін

і ≥ qмін

час дії іскри τі (визначається при охолодження іскри до Тсс) більше (або рівна) періоду індукції горючого середовища τінд

τі ≥ τінд

Якщо хоч одна із названих умов не виконується, то іскра не володіє спалахуючою здібністю, тому вона не може бути віднесена до джерела запалювання.

По природі прояви розрізняють наступні групи джерел запалювання:

-           відкритий вогонь та розжарені продукти згорання;

-        теплові прояви механічної енергії;

-        теплові прояви хімічної реакції;

-        теплові прояви електричної енергії;

Розглянемо кожну з груп джерел запалювання окремо та оцінимо можливість їх появи в холодильнику:

Відкритий вогонь та розжарені продукти згорання.

-      вогневі роботи: використання газосварки, різки, пайки;

-        високонагріті продукти згорання утворюються при спалюванні палива в двигуні компресора. Особливу пожежну небезпеку являє вихід високонагрітих продуктів згорання через нещільності та тріщини в вихлопних каналах.

Теплові прояви механічної енергії:

При взаємному терті тіл за рахунок здійснення механічної роботи відбувається їх розігрів.

-      Удари твердих тіл з утворенням іскор.

-      Поверхневе тертя тіл.

В компресорі можливий перегрів підшипників. Оцінимо можливість спалахування горючого середовища в компресорному цеху від перегрівшогося в процесі роботи корпуса підшипника компресора при його роботі в режимі „сухого тертя" із-за порушення режиму змазки.

Теплові прояви електричної енергії.

-         можлива поява електричних іскрових розрядів, що виникають струмос’ємних щотках електродвигунів та в пускорегулюючої апаратури;

-        можливий перегрів токоведучої арматури при перегрузках електрообладнання;

-        можливий прояв іскрових розрядів статичної електрики та дія атмосферної електрики - прямих ударів та вторинних впливів блискавки;

можлива поява електричної дуги при коротких замкненнях.

.4 Аналіз причин та умов виникнення горючого середовища при виході горючих речовин із пошкодженого технологічного обладнання

При аваріях та пошкодженнях апаратів та трубопроводів із них виходять горючі гази, пари або рідини, що приводить до утворення пожежовибухонебезпечних сумішей поблизу місць утечок, а також у всьому виробничому приміщенні.

В зв’язку зі складним впливом різних факторів на матеріали стінок апаратів причини пошкодження технологічного обладнання ділять на три групи:

-    пошкодження, які викликані механічними впливами;

-        пошкодження, які викликані температурними впливами;

-        пошкодження, які викликані хімічним впливом.

Пошкодження, які викликані механічними впливами.

а) утворення підвищеного або пониженого тиску:

-    можливо, коли усі перетини трубопроводу забиваються відкладеннями або перекриваються засувкою. По цій причині можливе виникнення пожежі та вибуху в період пуску компресора закритими (по недогляду) на вихідних лініях засувок;

-        різка зміна тиску частіше всього спостерігається в періоди не встановленого режиму роботи технологічного обладнання: при пуску та зупинці, при значному порушенні температурного режиму та тиску;

-        гідравлічні удари виникають в результаті різкого гальмування рухаю чого потоку рідини або газу в трубопровідних лініях частіше всього при швидкому закриванні або відкриванні вентилів, кранів та іншої запірної арматури, при несподіваній зміні напряму руху потоку;

-        вібрація технологічного обладнання приводить до появи локальних пошкоджень у фланцевих з’єднаннях, зварних швах, а у зв’язку з тим, що компресор має вплив надлишкового тиску, то можливо повне руйнування апарату.

б) Ерозійний знос.

В результаті такого зносу підсилюються небезпека внутрішньої напруги в стінках апаратів та трубопроводів, навіть при нормальних робочих нагрузках, тобто без відхилення від нормального режиму робочих нагрузок. При газовій ерозії метал руйнується під дією струменю газів.

Пошкодження, які викликані температурними впливами.

Температурні напруги можуть виникати тільки тоді, коли конструкція апарату або трубопроводу перешкоджають вільній зміні її лінійних розмірів.

В компресорі можливо підвищення температури у випадку несправності системи охолодження та змазки. При підвищенні температури можливо руйнування компресора.

Пошкодження, які викликані хімічним впливом.

Виникає руйнування металу під дією суміжного з ним середовища (корозія). В компресорному відділенні використовується автоматичний контроль та регулювання температурного режиму в компресорі з підтримкою оптимальної робочої температури, що понижує інтенсивність протікання хімічної корозії. Також передбачено катодний захист, що захищає від електрохімічної корозії.

Але, не зважаючи на передбачені заходи, відбувається руйнування компресорів внаслідок дії одного із видів пошкоджень.

Визначимо тривалість утворення горючої концентрації в компресорному цеху на випадок аварії, що виникла в нагнітальному трубопроводі

.5 Визначення категорії приміщення та класу зони по вибухопожежонебезпеці та пожежонебезпеці

В основу визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою покладена найгірша (аварійна) ситуація, коли є можливість виходу назовні з обладнання горючих речовин та матеріалів, які у суміші з окисником (повітрям) можуть утворювати вибухонебезпечні концентрації, які можуть при контакті з джерелами запалення горіти або вибухати. Основний параметр, який характеризує силу вибуху в приміщенні - надлишковий тиск вибуху, ΔР , критерієм якого є значення 5 кПа.

Для стехіометричної концентрації аміачно-повітряної суміші (164 г/м3) у відповідності з НАПБ.Б.07.005-86 (ОНТП-24-86 „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности") виконаний розрахунок надлишкового тиску вибуху за формулою:

пожежогасіння аміак небезпека холодоагент

ΔР = т• Н• z/(V• Ро• Ср • Тo • К), кПа,( 3.5.1)

де m - маса аміаку, що розливається, т.(0,400) кг;

Ho - теплота згорання аміаку, кДж/кг;

Po - атмосферний тиск, кПа (101,3);

z - коефіцієнт участі пального у вибуху (0,3);

V - об’єм приміщення, м3 (288);

р - густина повітря за нормальних умов, мг/м3 (1,29);

Ср - теплоємність повітря, кДж/(кг-К), (1,045);

To - температура навколишнього середовища, К(293);

К - коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення (3).

ΔР=кПа (3.5.2)

Відповідно до формули, (3.5.2) надлишковий тиск вибуху в об’ємі приміщення компресорної складає 11,2 кПа, що перевищує міцносні характеристики будівлі з легкоскидними конструкціями. Тому при вибуху в приміщенні буде зруйноване скління, трубопроводи обв'язки, контрольно-вимірювальні прилади та автоматика, окремі вузли устаткування. Несучі колони не постраждають. Небезпечною зоною для обслуговуючого персоналу варто вважати приміщення компресорної й територію навколо будинку на відстані до 4 метрів.

Надлишковий тиск вибуху компресорного цеху значно перевищує значення 5 кПа тому приміщення компресорної слід відносити до категорії А (вибухопожежонебезпечна). До категорії А відносяться приміщення в яких обертаються горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху менше 28оС, які у суміші з окислювачем можуть утворювати горючі суміші і їх надлишковий тиск вибуху дорівнює або перевищує 5 кПа

4. Прогнозування можливої обстановки при виникненні пожежі (аварії) в аміачно компресорному цеху

.1 Тактичний задум

В аміачно - холодильних установках аміак використовується в газоподібному та зрідженому стані. Оскільки температура кипіння зрідженого аміаку при атмосферному тиску становить -33оС, рідкий аміак в установці знаходиться в перегрітому стані і при розливах швидко випаровується, створюючи небезпеку загазованості в приміщенні або на відкритій площадці

При розгерметизації обладнання , трубопроводів, арматури або інших частин установки чи при витоках в приміщеннях можуть створюватися суміші з концентрацією, що перевищує ГДК або концентраційні межі вибуху.

Розвиток аварії на АХУ може бути викликаний відхиленням параметрів від нормальної величини, які обумовлені недоліками в роботі компресорів, або порушенням режиму роботи на апаратах установки.

Основні недоліки при роботі компресорів:

-        відхилення від температурного режиму (нагрівання компресора)

-        порушення герметичності (розгерметизація)

         вихід з ладу вузлів та деталей (механічний знос, вібрація)

         порушення режиму змащення

 Відхилення параметрів від нормативних величин можуть створювати умови для виникнення розгерметизації обладнання або трубопроводів АХУ:

•Високий тиск та температура на нагнітанні аміачного компресора;

•Підвищення температури конденсації парів аміаку в конденсаторах;

•"вологий" хід компресора.

До росту тиску та температури на нагнітанні компресора приводить перегрів пару аміаку на всмоктуванні, порушення охолодження циліндрів компресора, підвищення тиску в конденсаторах, механічні поломки у нагнітальній системі компресора, порушення роботи системи мащення компресора. Тиск на нагнітанні компресорів не повинен перевищувати 1,6 МПа, температура - 160°С.

Підвищення температури конденсації в конденсаторах пов’язано або з порушенням режиму конденсації, або с підвищенням температури охолоджуючої води. Порушення режиму конденсації може бути обумовлено зниженням теплоз’єму на теплообмінній поверхні, що пов’язано із забрудненням поверхні або її зменшенням, або невідповідністю можливостей компресорів та конденсаторів. Підвищення температури конденсації розглядається як збільшення різниці температур між температурою конденсації та температурою охолоджуючої води. Не допускається підвищення температури конденсації вище 40-50°С.

Зростання тиску та температури в конденсаторах може бути результатом підвищеного вмісту неконденсуючихся газів (повітря) в аміаку, затоплення конденсатора рідким аміаком.

"Вологий" хід є найбільш небезпечним режимом роботи компресора, так як може привести до гідроударів в циліндрах поршневих компресорів та їх руйнуванню. Основна причина "вологого" ходу - неповне випаровування хладоагента у випарниках, раптове значне теплове навантаження у випарувальній камері (горячий розсол); швидке зниження тиску кипіння (сильно відкритий вентиль на всмоктуванні компресора), високий рівень аміаку у відділенні рідини, надлишок хладоагенту у випарнику, порушення правил монтажу. Ознака "волого" ходу - обмерзання блоку циліндрів компресора, зміна звуку роботи клапанів, коли дзвінкий звук змінюється глухим. Для виключення "вологого" ходу різниця температур на всмоктуванні та випаровування повинна бути дорівнювати 5-10°С, рівність цих температур - ознака "вологого" ходу. Не допускається вприск рідкого аміаку в циліндри аміачних поршневих компресорів.

Розрахунок надлишкового тиску вибуху аміачно-повітряної суміші в приміщенні компресорного цеху. Величина енергетичного потенціалу характеризує категорію цеху, але не відображає умов виникнення вибуху, динамічні характеристики ударної хвилі вибуху та характер впливу ударної хвилі на будівельні конструкції та обладнання. Особливістю аміачно-повітряних сумішей є можливість виникнення вибуху тільки в замкнутій системі. Зона ураження від впливу ударної хвилі обмежується приміщенням компресорної. Вихід в об’єм прирміщення 288 м3 300 кг газоподібного аміаку створить концентрацію 1041 г/м3, що значно перевищує верхню межу вибуховості аміачно-повітряних сумішей. Враховуючи, що викид аміаку проходить не миттєво, концентрація аміаку у визначений період часу буде вибухонебезпечною. При появі в цей період часу джерела запалення можливий вибух.

4.2 Розрахунок токсичної хвилі аміаку при розгерметизації обладнання

Об'єкт - ТОВ "Чугуїв-продукт", де густота населення навколо складає 100 чол/км2. На підприємстві сталась аварія -прорив 0,3 тони рідинного аміаку з конденсаторів при втраті керування, водія камазу. Погода: температура повітря +20°С, швидкість вітру 1м/с, напрямок вітру 0°. Час доби - день, стан атмосфери - інверсія.

Прогноз можливої обстановки.

Метою прогнозування є попереднє та оперативне визначення хімічної обстановки при викидах та розливу НХР, яка утворюється у наслідку аварій на технологічних ємностях та сховищах при транспортуванні автомобільним, залізничним, трубопровідним та іншими видами транспорту, а також при руйнуванні хімічно - небезпечних об'єктів (ХНО).

В результаті прогнозу визначаються:

·        глибина зони зараження - Г, км.;

·        площа зони хімічного зараження - S, км2;

·        час випарювання розлитих НХР - tвип, год;

·        час підходу хмари НХР до жилих будинків - tпідх, год.;

·        можливі втрати серед населення міста - Nчол.

. Головними характеристиками аміаку NH3 є молярна маса - 17,03 кг/кмоль; густина в скрапленому стані 681,4 кг/м3; граничнодопустима концентрація 0,02 мг/л; летальна концентрація при вдиханні на протязі 5-10 хв. 3,5 мг/л; концентраційні межи поширення полум’я 15-28 %; температура самоспалахування 650 оС.

. Визначаємо кількості аміаку, що може витекти з конденсаторів

т, (4.2.1)

де rр - щільність НХР у скрапленому або стиснутому стані, кг/м3;НХР - об’єм сховища, м3;

. Товщина шару рідини для НХР - h при розливі вільно на поверхні, що підстилає, приймається рівної 0,05 м.

. Визначаємо еквівалентну кількість газу у первинній хмарі

т, (4.2.2)

де k1 = 0.01 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР;3 = 0,04 - коефіцієнт, який дорівнює відношенню порогової токсодози НХР;5 =1 - коефіцієнт, враховуючий ступінь вертикальної стійкості атмосфери;7 = 1 - коефіцієнт, враховуючий вплив температури повітря, швидкість випарювання та розповсюдження НХР;- кількість розлитої речовини.

. Визначаємо еквівалентну кількість газу у вторинній хмарі

(4.2.3)

 т(4.2.4),

де k2 = 0,025 - коефіцієнт, який враховує випарювання НХР при відсутності вітру та температурі +20°С;4 =1 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;5 =1 - коефіцієнт, що враховує стан атмосфери - ступінь вертикальної стійкості повітря, при інверсії;6 = 1 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув від початку аварії (вважаємо, що пройшло менше 1 часу після початку аварії) ;- товщина шару розлитої рідини;

r - густина пару.

. Визначаємо час випарювання розлитого аміаку:

 с = 2.7 хв.= 0.045 години. (4.2.5)

6. Визначення глибину зони хімічного зараження первинною хмарою.

Глибину зони хімічного зараження первинною хмарою визначаємо методом лінійної інтерполяції. Визначаємо глибину зони можливого зараження НХР при фіксованої еквівалентної кількості НХР, близьких до еквівалентної кількості газу у первинній хмарі Gе1 :е1 = 0,00109 т;1 =0,01 т - для якої Г(0,01) = 0,38 км.;2 =0,07 т - для якої Г (0,07) = 1,19 км.;

(4.2.6)

7. Визначення глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою.

Для Gе2 = 0,07 т глибина зони Г2 = Г (0,07) = 1,16 км.

. Визначення глибини зони зараження при спільній дії первинної та вторинної хмари:

 км, (4.2.7)

де Г/ та Г// відповідно найбільший та найменший з розмірів Г1 та Г2

. Визначаємо глибину переносу хмари аміаку за 4 години, виходячи з стану інверсії (). Швидкість вітру v = 1 м/с або 3,6 км/год. Швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря

км/год, (4.2.8)

 км, (4.2.8)

10. Остання глибина

 км,(4.2.9)

. Визначення можливої площі зони хімічного ураження;

 км2, (4.2.10)

де fo - кутові розміри зони можливого ураження fo = 180.

. Визначення фактичної зони зараження

(4.2.11)

12. Визначаємо час підходу зараженої хмари до найближчих будинків:

(4.2.12)

де L≈0,2 км - відстань від джерела зараження до найближчих будинків

що приблизно дорівнюється 2 хвилинам.

. Прогнозування можливих втрат людей:

N≈ Sф · Рнас=0,1187×100= 11 чоловік, (4.2.13)

де Sф - площа фактичної зони зараження, км2; Рнас≈100 - щільність населення в зоні поразки, чол/м2.

Така кількість може мати місце у випадку, коли все населення знаходиться на свіжому повітрі, не має засобів захисту і не організована його евакуація. При цьому необхідно враховувати, що структура втрат людей у вогнищі поразки рекомендується розраховувати наступним чином:

• 25% - поразки людей легкого ступеня;

• 35% - поразки людей середнього і важкого ступеня;

• 40% - поразки людей зі смертельним результатом.

Тобто, якщо не організувати термінову евакуацію населення (а для цього достатньо буде мати 1-2 автобуси), можна очікувати, що отруєння легкого ступеню можуть отримати 5-6 чоловік, отруєння середнього та важкого ступеню (яким потрібна госпіталізація) можуть отримати 7-8 чоловік, а отруєння, що приведуть до загибелі людей, можуть отримати 8-9 чоловік.

. Розрахунок розмірів вибухонебезпечної зони.

• визначення густоти пару:

 кг/м3. (4.2.14)

• визначення радіусу вибухонебезпечної зони:

.(4.2.15)

Висновок: У разі аварії, пов'язаної з витіканням рідинного аміаку обсягом 0.204 м3 може утворитися зона хімічного зараження глибиною більше 1 кілометра, площа якої складе 2,81 км2. У загазовану зону може потрапити населення міста. Всього може отруїтися більше 10 чоловік. Крім того може утворитися вибухонебезпечна зона з радіусом 3.45 м.

4.3 Розрахунок сил та засобів для ліквідації джерела аварії та зупинення зони зараження

Завданням пожежно-рятувальних підрозділів під час ліквідації аварій з викидом НХР є обмеження зони хімічного зараження за допомогою водяних завіс які встановлюються на шляху розповсюдження хмари отруйних речовин. Для визначення необхідної кількості сил та засобів потрібно визначити. Приймаємо що аварія виникла о 19:00 після закінчення робочого дня. Аварія була виявлена відразу. На вході з центрального входу охорона вже вимкнуло електропостачання для попередження ураження електричним струмом при проведені аварійно-рятувальних робіт. Відразу по прибуттю перше відділення СДПЧ-50 слід встановити на ПГ-31, друге відділення на ПГ-31. По прибуттю відділення ПДПЧ-8 встановлюється на ПГ-3 біля горводоканалу, ПДПЧ-25 в резерв оскільки водопостачання, яке знаходиться на території підприємства неможливе для використання, так як техніку при аваріях з викидом аміаку, необхідно розміщувати на відстані не ближче 150 метрів від межі пролитого рідкого аміаку за вітром. Спершу від розгалудження, особовим складом першого відділення СДПЧ-50 подається ланкою ГДЗС ствол "А" з насадкоми НРТ-10 на осадження хмари, визначається площа пожежі, яка виникла в приміщенні цеху. Друге відділення подає магістральну. По прибуттю двух відділеннь ПДПЧ-8 та ПДПЧ-25-1, ланками ГЗДС подається дві завіси, стволами "А" з насадками ВР від розгалуження 1-го відділення СДПЧ-50

1.      Витрати води для нейтралізації 1 тони аміаку.

Об'ємну розчинність (Rv) при заданої температурі визначаємо методом лінійної інтерполяції. Приймаємо температуру води у водопровідній мережі 10°С. Визначаємо розчинність аміаку при температурі 0 та 96 оС.ф = 10 оС ;1 = 0 оС - для якої R1 = 89,9.;2 = 96 оС - для якої R2 = 7,4.;

(4.3.1)

мл(4.3.2)

Витрати води для нейтралізації 1 тони аміаку

(4.3.3)

Тобто для розчинення до безпечної концентрації 1т аміаку потрібно 2 т води, в нашому випадку в наслідок розгерметизації стався витік 0,400 т аміаку тому для розчинення до безпечної концентрації потрібно 0,800 т води

2. швидкість випарювання:

(4.3.4)

3.      Потрібні витрати води для нейтралізації аміаку якій випарюється

(4.3.5)

4. Потрібна кількість стволів для створення водної завіси:

.(4.3.6)

Тобто, для постановки водяної завіси на шляху розповсюдження хмари аміаку достатньо подати один ствол "А" з турбінною насадкою НРТ - 10.

. Потрібна кількість особового складу:

(4.3.7)

Висновки: Оскільки витік аміаку становить 0.4 тони, тому для постановки водної завіси потрібно подати 2 стволa "А" з насадком ВР, та на безпосередне осадження хмари ствол "А" з розпилювачем НРТ - 10. Для забезпечення роботи потрібно 3 відділення на основніх пожежних автомобілях.

.4 Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі

В місті Чугуєві розташована одна пожежно-рятувальна частина, а саме СДПЧ-50. ТОВ " Чугуїв-продукт" розміщений в районі виїзду СДПЧ-50. Оскільки цєй об’єкт з наявністю СДОР, то в разі пожежі для її ліквідації виїжджають пожежні частини по 3-му номеру виклику.

За даним номером виклику виїжджають дві автоцистерни СДПЧ-50, по одній автоцистерні з: СДПЧ-47 м. Вовчанськ, СДПЧ-58 м, Зміїв, ППЧ-24, м. Печеніги, ПДПЧ-8 м. Харків, ПДПЧ-25 м. Харків, В\ч А 2563, та спецтехніка згідно розкладу виїзду пожежних частин гарнізону.

СДПЧ-50 розташована на відстані 0,8 кілометра від підприємства. Отже на місце пожежі вона прибуде першою, і відповідно, начальник караулу буде КГП до прибуття старшого начальника , або до прибуття чергової зміни ОКЦ.

Приймаємо що пожежа виникла о 13:00 під час робочого дня, була виявлена відразу. На вході з центрального входу охорона вже вимкнуло електропостачання для попередження ураження електричним струмом при проведені аварійно-рятувальних робіт. Відразу по прибуттю перше відділення СДПЧ-50 слід встановити на ПГ-1, друге відділення на ПГ-2. По прибуттю відділення ПДПЧ-8 встановлюється на Спершу від розгалудження, особовим складом першого відділення СДПЧ-50 подається ланкою ГДЗС ствол "А", визначається площа пожежі, яка виникла в приміщенні цеху. Друге відділення подає магістральну. По прибуттю двух відділеннь ПДПЧ-8 та ПДПЧ-25-1, ланками ГЗДС прокладує рообочі лвнії а від розгалуження 2-го відділення СДПЧ-50 на захист будівельних конструкцій цеху та даху.

Визначаємо час вільного розвитку пожежі та час прибуття пожежних підрозділів

tприб. = tвияв. + tспов. + tзб. +tсл.; (4.4.1)

де: tприб - час прибуття першого аварійно-рятувального підрозділу;

tспов - час сповіщення (3 хв.);

tзб. - час збору особового складу (1 хв.);

tсл - час слідування до місця пожежі;

tвияв -час виявлення (2хв.).

Час слідування визначається по формулі:

; (4.4.2)

ДеL- довжина шляху слідування = 0,8 км;

V- середня швидкість руху пожежних автомобілів , приймаємо її 40 км/год

; (4.3.3)

Звідси ,час вільного розвитку дорівнює:

tприб = 3+ 2+ 1+ 2= 8 хв; (4.3.4)

Визначимо час вільного розвитку пожежі до моменту подачі першого ствола:

tвіл=tприб+tб/р (4.3.5)

де tб/р - це час бойового розгортання (3хв.)

tвіл=5+4=11 хв.

Розрахуємо можливий радіус розповсюдження пожежі за час вільного розвитку до вводу сил та засобів за формулою:

 (4.3.6)

де Vл -лінійна швидкість розповсюдження полум’я, яка для холодильників згідно посібника КГП дорівнює 1,1 м/хв.

м.

Звідси: R=6,6 м.

Визначимо площу пожежі на час розвитку 11в, враховуючи, що в нас приміщення має розміри 96х48х12 , пожежа матиме кругову форму :

Визначаємо наступні параметри пожежі:

Площа пожежі буде дорівнювати:

(4.3.7)

м2

Отже, на час вільного розвитку пожежі ми матимемо наступні параметри. Пожежа буде мати секторну форму поширення , тому що не встигне дійти до стінок приміщення. Виходячи з цього пожежа не пошириться на інші приміщення:

Розраховуємо параметри гасіння:

Оскільки на гасіння пожежі приїдуть автомобілі марки АЦ-40(130)63Б , то для гасіння будуть використані стволи марки "А", з глибиною гасіння 5 м., звідси площа гасіння буде :

 (4.5)

м2.

Інтенсивність подачі вогнегасної речовини рівна:

Іг=0,15 л/(с*м2);

Визначимо витрати води на гасіння:

 (4.3.8)

 л/с.

Виходячи з того з будуть подаватись стволи "А" витратою 7,4 л/с.

Визначимо необхідну кількість стволів на гасіння пожежі:

 (4.3.9)

 ст.А

Визначимо фактичні витрати на гасіння пожежі

(4.3.10)

 л/с

Визначаємо потрібну витрату води на захист:

За данніх умов враховуючи об’ємно планувальні рішення цеху доцільно подати на охолодження 3 ствола марки "А", два на охолодження констуктивних елементів, та один на охолодження покрівлі.

Визначемо фактичну витрату води на захист:

(4.3.11)

 л/с

Визначємо фактичну витрату води на пожежі:

(4.3.12)

л/с

Визначаємо кількість потрібного особовоо складу:

(4.3.13)

чол.

Визначаємо кількість відділень

(4.3.14)

 віділень на АЦ

Визначаємо максимальну відстань подачі вогнегасних засобів при даних умовах:

 (4.3.15)

де H.- напір на насосі, приймаємо його рівним 90.

Hп. - напір на стволі, приймаємо його рівним 50.

Zм.- підйом місцевості.

Zр. - підйом приладу (ствола )

S - опір лінії.

S = 0.015

Q - витрата води в найбільш навантаженій лінії.

=75 м.

 

Звідси видно в певних ситуаціях можливо встановлювати автоцистерну на цей гідрант.

При пожежі обов’язково слід залучати інші оперативні служби міста, а саме швидку медичну допомогу, службу міськенерго та міськводоканал. Та разом із тим ,як проводиться гасіння слід перевірити чи на 100 % була проведена евакуація, в разі якщо ні - то обирається перший вирішальний напрямок.

Таким чином, для гасіння даної пожежі необхідно прибуття 1-го відділення. З огляду на необхідну кількість сил і засобів на гасіння пожежі на даний об'єкт подається автоматичний виклик "Пожежа-3". В разі справності ПК можна на захист подати ствол від нього, якщо ні то потрібно буде тягнути ще одну лінію на один ствол.

4.4 Першочергові заходи основних суб'єктів реагування в разі виникнення аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом (виливом) хімічних небезпечних речовин

Чугуївський районий відділ МНС України в Харківській області:

разом з силами УМВС в області, швидкої допомоги, які прибули на місце аварії, організовує евакуацію персоналу об'єкту та населення, яке потрапило в зону ураження в безпечне місце;

направляє до місця аварії сили та засоби пожежно-рятувальної служби;

уточнити найменування і кількість НХР, залучити до роботи спеціалістів, які добре знають властивості речовини;

організувати осадження хмари НХР шляхом подачі розпилених струменів та водяних завіс;

для керівництва проведення першочергових рятувальних робіт на місце аварії до прибуття керівника з ліквідації НС призначається начальник чергової зміни оперативно-координаційного центру УМНС в області;

проводиться оцінка можливої обстановка внаслідок аварії з викидом (виливом) хімічних небезпечних речовин та визначаються сили та засоби для проведення аварійно-рятувальних та аварійно-технічних робіт;

визначаються сили та засоби суб'єктів реагування для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у місці аварії;

за пропозиціями УМНС в області рішенням Начальника цивільного захисту приводяться в повну готовність сили та засоби установ, організацій та підприємств, які можуть залучатися до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в разі аварії з викидом (виливом) хімічних небезпечних речовин:

здійснюється координація дій місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо тимчасового розміщення евакуйованого населення з небезпечної зони та організація його життєзабезпечення;

визначається ступень впливу наслідків аварії на роботу прилеглих об'єктів, перелік проведення необхідних заходів по зменшенню збитків і втрат та недопущення негативного впливу аварії на функціонування даних об'єктів;

визначається необхідність залучення додаткових сил та засобів у разі суттєвого погіршення обстановки.

Чугуївський райвідділ МВС України в Харківській області:

спільно з пожежно-рятувальними підрозділами УМНС в області, які прибули на місце аварії пов'язаної з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин проводять евакуацію персоналу об'єкту та населення з небезпечної зони;

проведення оповіщення населення, яке мешкає в зоні можливого ураження;

проводиться оточення місце аварії;

організовується охорона громадського порядку з метою недопущення сторонніх осіб в небезпечну зону;

- забезпечення безперешкодного руху автотранспорту, який приймає участь в ліквідації НС та її наслідків;

- організація поіменного обліку постраждалих;

охорона державного та приватного майна, будівель, транспорту в населеному пункті, в якому проведена тимчасова евакуація населення;

проведення оперативно-слідчих дій.

Чгуївський відділ ДАЇ УМВС України в Харківській області:

організувати об'їзд або припинення руху учасників дорожнього руху;

організувати оточення зони аварії і евакуацію людей з цієї зони;

по закінченню ліквідації аварії та про можливість подальшого руху транспорту доповісти в чергову частину.

Чугуївське районе управління охорони здоров'я:

направлення на місце аварії бригади швидкої медичної допомоги;

направлення на місце аварії оперативної групи для оцінки обстановки та розробки пропозицій щодо подальших дій у разі погіршення обстановки;

приведення в готовність додаткових сил Державної служби медицини катастроф;

огляд і оцінка ступеня уражених, сортування уражених, надання їм першої медичної допомоги;

створення у безпечному місці пункту збору уражених;

направлення постраждалих до стаціонарних медичних закладів;

організація (при необхідності) судово-медичної експертизи.

Чугуївська района санітарно-епідемічна станція:

перевірка та аналіз первинної інформації про обстановку, що склалося і прогнозування її розвитку;

прибуття до місця виникнення аварії пов'язаної з викидом (виливом) НХР представників санітарно-епідемічної служби;

проведення відповідних досліджень, щодо визначення концентрації парів небезпечних хімічних речовин на відповідній території;

визначення ступеня небезпеки, яка загрожує учасникам ліквідації наслідків аварії на персонал об'єкту та населення, яке потрапило в зону ураження;

проведення санітарно-епідеміологічних заходів щодо забезпечення аварійно-рятувальних робіт.

Районе управління екології природних ресурсів Чугуївського району:

перевірка та аналіз первинної інформації про обстановку, що склалося і прогнозування її розвитку;

прибуття на місце виникнення аварії пов'язаної з викидом (виливом) НХР представників регіональної екологічної інспекції;

інформування та налагодження взаємодії з іншими учасниками ліквідації аварії;

проведення в межах компетенції необхідних досліджень з метою прогнозування розповсюдження зони ураження з прогнозування розповсюдження зони ураження та вплив її на навколишнє середовище;

методичне забезпечення управління та контроль за екологічно обґрунтованим проведенням робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

інформування через оперативно-чергові служби, Міністерство охорони навколишнього середовища України про надзвичайну ситуацію пов'язану з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин.

Раойне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чугуївської районої державної адміністрації:

направляє на місце виникнення надзвичайної ситуації мобільну оперативну групу;

аналізує первинну інформацію про обстановку і прогнозує розвиток ситуації в разі загрози або виникнення аварії на хімічно небезпечному об'єкті;

планує та проводить евакуаційні заходи для населення, яке знаходиться в зоні можливого хімічного ураження;

проводить оповіщення населення, яке проживає в зоні можливого хімічного ураження;

забезпечує евакуйоване населення предметами першої медичної необхідності;

узагальнення даних щодо матеріальних збитків і відпрацювання пропозицій та механізму по їх компенсації.

.5 Заходи з безпеки праці при ведені бойових дій

Гасіння пожеж необхідно організовувати та здійснювати у відповідності з вимогами Бойового статуту державної пожежної охорони для забезпечення безпеки проведення робіт.

З метою забезпечення умов безпеки праці особовим складом при гасінні пожежі та ліквідації наслідків аварій керівним та начальницьким складом пожежно-рятувальної служби повинен:

·   здійснювати заходи направлені на максимальне забезпечення умов безпеки праці;

·      проводити інструктаж з правил безпеки праці в складних умовах всього особового, що залучається до гасіння пожежі;

·        здійснювати безперервний контроль особисто та через начальників за діями особового складу, зміною обстановки на пожежі;

·        надавати швидку медичну допомогу потерпілим.

При проведенні розвідки пожежі:

Склад розвідки та її екіпіровка в залежності від обстановки на пожежі визначаються у відповідності з вимогами Бойового статуту пожежної охорони.

Під час проведення розвідки пожежі відділення, яке здійснює розвідку повинна:

·      рухатись один за одним, оцінювати стан будівельних конструкцій та можливість швидкого розповсюдження пожежі, запам’ятовувати пройдений шлях;

·        відкривати двері з обережністю, захищатися ними від можливого викиду вогню;

·        рухатись в приміщенні, як правило, вздовж капітальних стін чи стін з вікнами;

·        входити в приміщення, де є електроустановки високої напруги, апарати під високим тиском, вибухонебезпечні речовини, тільки після узгодження з адміністрацією об’єкту.

Під час бойового розгортання.

Перед відданням команди на бойове розгортання керівник гасіння пожежі повинен:

·      вказати безпечні місця встановлення пожежної техніки; при цьому пожежні автомобілі встановлюються на безпечні відстані від будівель, споруд та інших об’єктів, котрі можуть обрушуватися;

·        визначити та вказати особовому складу найбільш безпечні місця та короткі шляхи прокладання рукавних ліній;

·        постійно слідкувати за виконанням заходів безпечного проведення робіт під час розгортання;

·        визначити та встановити єдині сигнали для сповіщення про небезпеку та сповіщувати про них весь особовий склад, котрий працює на пожежі;

·        кришку колодязя пожежного гідранта необхідно відкривати за допомогою спеціального гака чи лома, при цьому необхідно попереджати травмування рук та ніг.

Під час гасіння пожежі:

Під час гасіння пожежі кожний працівник повинен слідкувати за зміною обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання і, у випадку виникнення небезпеки, швидко шляхом встановленого сигналу попередити всіх працюючих на небезпечній ділянці і КГП для забезпечення швидкого відходу особового складу в безпечні місця.

При роботі на висоті необхідно використовувати страхові пристрої, котрі виключають можливість падіння осіб, котрі працюють.

При цьому слід:

·      для роботи зі стволами направити не менше 2-х чоловік;

·        забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на покритті, котре провисло і на ділянках перекриття з признаками горіння;

·        електричні мережі та установки під напругою більше 220 В відключають представники енергослужби;

·        при гасінні пожежі підтримувати постійний зв’язок з інженерно-інспекторським персоналом;

·        не допускати с копичення особового складу в небезпечних зонах.

.6 Рекомендації діям персоналу і населенню у надзвичайних ситуаціях

У разі виробничої аварії, витоку його при зберіганні чи транспортуванні утворюються зони хімічного зараження і осередки ураження. Про наявність в повітрі аміаку можна дізнатися за допомогою приладів: УГ-2, портативного газоаналізатора „Компас", „ПАХ", „Хоббіт", „Сирена - 2", „Дозор" та ін.

Найпростішим засобом індивідуального захисту є ватно-марльова пов’язка, змочена 5% розчином лимонної кислоти. При низьких концентраціях (до 3000 мг/м3 захищають респіратори РПГ-67 КД, РУ-60м КД, патрон захисний універсальний (ПЗУ-К). надійно захищають цивільні фільтруючі протигази ГП-5, ГП-7 з додатковими патронами ДПГ-1, ДПГ-3, промислові протигази з патроном марки кд.

Викликає у людини сильний кашель, задуху, сльозотечу, серцебиття, прискорений пульс, печію, сверблячку, різь в очах. У високих концентраціях збуджує центральну нервову систему і викликає судороги., може бути набряк гортані і легенів і навіть смерть.

Перша допомога: ураженого винести на свіже повітря, забезпечити тепло і спокій, зробити інгаляцію киснем, або теплою водяною парою. Шкіру і очі промити водою, змастити вазеліном чи олією. При необхідності зробити штучне дихання і евакуювати до лікарні.

Необхідні дії: провести оповіщення, ізолювати небезпечну зону, захистити органи дихання, провести термінову евакуацію дотримуватись заходів пожежної безпеки, рухатись, перпендикулярно напрямку вітру, не допускати сторонніх, терміново вивести сторонніх, терміново вивести людей до безпечної зони (тунелі, низини, нижні поверхи будівель).

.6.1 Рекомендації кгп, нт, нш при гасінні пожеж з наявністю СДОР

У приміщеннях (на ділянках) , де застосовуються чи можуть виділятись СДОР, робота особового складуздійснюється в спеціальних захисних комплектах (залежно від типу ОР), ізолюючих (фільтруючих , що застосовуються для робітників і службовців даного об’єкту) протигазах і спеціальному гумовому взутті. Для зниження концентрації пари необхідно зрошувати об’єм приміщень (ділянок) розпиленою водою.

.1Захист особового складу і техніки, що працюють на ділянках сильного теплового випромінювання , забезпечується водяними завісами (екранами), які створюються за допомогою стволів розпилювачів.

.2Під час гасіння пожеж на об’єктах з наявністю СДОР зобов’язаний з’ясувати у адміністрації об’єкта властивості речовин (матеріалів), що зберігаються, місця (секції) їх зберігання, намітити заходи щодо забезпечення безпеки особового складу, який залучено до роботи на пожежі. При цьому:

·   всі працівники мають бути забезпечені індівидуальними засобами захисту органів дихання та зору ;

·   наступ на вогонь треба вести з навітряного боку ;

·   залучення членів ДПД і громадян до розбирання споруд і євакуації матеріальних цінностей з об’єкту де відбувалось ліквідація аварії, можливо тільки за узгодженням з адміністрацією об’єкта , яка зобов’язана забеспечити їх необхідними захистними засобами і проінструктувати про заходи безпеки під час проведення робіт.

1.3 При гасінні пожеж у будівлях і приміщеннях з наявністю хімічноактивних речовин необхідно з’ясувати у адміністрації об’єкту їх властивості , при цьому забороняється використовувати ВР, які вступаючи в реакцію з цими речовинами викликають вибух , спалах тощо.

.4 Після закінчення робіт особового складу, який брав участь у бойових діях, має пройти санітарну обробку, здійснити дегазацію техніки і пройти профілактичний медичний огляд.

.5. Організація пошуку та евакуації постраждалих

При розшуку постраждалих потрібно керуватися наступними правилами:

· постраждалих слід шукати на робочих місцях, шляхах евакуації, на території починаючи з місць розташованих поблизу від джерела аварії за вітром;

· якщо речовина, що вийшла важче повітря, то особливу увагу слід надавати нижче розташованим поверхам будівель та підвалам, а також заниженим ділянкам території;

· якщо речовина легше за повітря, то відповідно верхнім;

· використовувати відомості про кількість робочих які знаходилися на об’єкті, а також можливих місцях їх знаходження;

· по мірі відшукання постраждалі евакуюються з небезпечної зони найкоротшим шляхом до пункту прийому.

1.6. НШ:

Локалізація зони хімічного зараження:

Полягає в припиненні розповсюдження отруйної речовини в навколишньому середовищі - це досягається наступним чином

· зменшенням швидкості випарювання за рахунок ізоляції шару НХР ПМП (ефективно для тих НХР які не розчинюються, або погано розчинюються водою), а також звязуючими матеріалами (піском, ґрунтом тощо) з наступним видаленням;

· зменшення концентрації НХР у вторинній хмарі за допомогою водяних завіс з розпилених струменів, які встановлюються на шляху розповсюдження хмари, або розпиленням за допомогою димовсмоктувачів;

· нейтралізацією розлитого НХР за рахунок подання нейтралізуючих речовин (наприклад кислота нейтралізується лужним розчином).

1.6.1. Ліквідація джерела зараження:

Полягає в припиненні потрапляння НХР в навколишнє середовище це досягається:

·        перекриттям засувок на трубопроводах по яким подається речовина;

·        перекачуванням НХР з пошкоджених ємностей в резервні;

·        відновленням герметичності пошкоджених ємностей за допомогою бандажів, затискачів, пробок та інше.

.7. НТ:

·        Забезпечення безперебійної подачі води для осадження хмари НХР:

·        Забезпечення у разі необхідності подачі нейтралізуючих речовин у місце розливу.

·        Організація безперебійного зв’язку.

·        Облік особового складу якій працює в небезпечній зоні.

·        Організація санітарної обробки особового складу та дегазації техніки.

·        Створення резерву засобів захисту органів дихання та шкіри.

·        Визначення припустимого часу роботи в небезпечній зоні особового складу та організація своєчасної заміни.

·        Створення резерву пожежно-технічного обладнання.

.6.2 Оцінка масштабів аварійної ситуації та прогнозування її розвитку

2.1. Першим етапом оцінки масштабів аврійної ситуації являється утворення оперативного штабу на пожежі з включенням в його склад представників об’єкта та спеціальних служб. Після формування штаба начальник штаба своїм розпорядженням повинен призначити відповідальну особу для забезпечення безпеки проведення робіт по ліквідації аварії.

2.2. Оперативний штаб під керівництвом керівника гасіння пожежі (КГП) проводить збір інформації про масштаби аварійної ситуації:

.2.2.безпосередньо в процесі вивчення (розвідки) об’єкта аварії від співробітників штабу та інженерно-технічного персоналу об’єкта, від ггромадян, спостерігавших виникнення та розвиток аврійної ситуації в цілому чи на окремих етапах.

2.3. Для оцінки масштабів аварійної ситуації (пожежі) КГП повинен мати достовірні дані про:

2.3.1. загальну кількість СДОР, викинутого зіз обладнання (апарата, транспортного засобу, трубопроводу і т.п.);

2.3.2. площу та характер розливу;

2.3.3. метеорологічні обставини (температура повітря, швидкість та напрямок вітру, ступені вертикальної устойчивості повітря);

2.3.4. можливі способи припинення викиду СДОР, можливі площі розливу;

2.3.5. топографічну характеристику місцевості в районі аварії, наявність водоймищ, будівель та споруд, характеристику грунту і т.ін.;

2.3.6. наявність на об’єкті спеціальних засобів для проведення інженерних заходів для обмеження зони зараження та можливість їх використання;

2.3.7. наявність населених пунктів та інших об’єктів з перебуванням людей на шляху пересування отруйної хмари.

2.4    На підставі отриманих даних та використовуючи методику прогнозування масштабів заражених отруйними засобами при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та транспорті, складається прогноз розвитку аварійної ситуації шляхом визначення зовнішніх меж (масштабів) зони зараження та змінення їх з часом, для прийняття рішення про:

2.4.1. засіб впливу на СДОР (збільшення або зниження інтенсивності його випаровування);

2.4.2. евакуацію обслуговуючого персоналу об’єктів та мешканців населених пунктів із зони зараження;

2.4.3. необхідність залучення додаткових сил та засобів, спеціальної техніки, потрібної для ліквідації аварійної ситуації;

2.4.4. безпечне розташування прибуваючих сил та засобів, визначення маршрутів прямування в зараженій зоні;

2.4.5. необхідність забезпечення особового складу спеціальними засобами захисту та створення їх резерва з урахуванням тривалості та виду робіт;

.4.6. необхідність залучення медичної служби, формувань цивільної оборони, служб МВС для охорони району аварії, підтримання громадського порядку, проведення евакуації населення та об’єктів із зони зараження.

4.6.3 Задачі розвідки пожежі (аварії) на об’єктах з наявністю СДОР

.1. При розвідці пожежі (аварії), крім виконання основних задач, визначених БСПО, необхідно встановити:

3.1.1. наявність та місце знаходження речовин, здатних при контакті з водою отримувати вибухові з’єднання та сильнодіючі отруйні речовини, різноманітні по вражаючій дії, здатні збільшити масштаб аварії;

3.1.2. наявність на об’єкті спеціальних засобів гасіння, локалізації отруйної хмари, засобів захисту особового складу та можливості їх використання;

3.1.3. наявність на об’єкті спеціальних засобів для проведення інженерних заходів для обмеження зони зараження і можливості їх використання;

3.1.4. наявність в зоні зараження технологічних установок, швидка зупинка та обезструмлення яких неможливе по умовам технологічного процесу.

.6.4 Гасіння первинних осередків СДОР

4.1. Роботи по гасінню проводяться тільки після виконання вказівки п.6.2. даних рекомендацій.

4.2. Гасіння палаючого СДОР в першочергових осередках виконується тільки в тих випадках коли:

4.2.1. перешкоджає рятуванню потерпілих або евакуації людей;

4.2.2. перешкоджає проведенню робіт по ліквідації наслідків аварії;

4.2.3. створює загрозу ускладнення обстановки або сприяє розповсюдженню пожежі на інші об’єкти;

4.3. Гасіння факельного горіння СДОР не проводиться до закінчення його надходження та одночасного прийняття мір по захисту обладнання та матеріалів в зоні теплової дії факела.

4.4. При можливих випадках пожеж на об’єктах, розташованих безпосередньо близько до ємкостей зберігання СДОР, необхідно забезпечити їх охолодження. Інтенсивність подачі води повинна бути не меньше 0.2л\с на 1 метр периметра ємкості.

4.5. Пожежні автомобілі необхідно встановлювати не ближче 150м від межі розлитого СДОР з навітряної сторони.

.6.5 Припинення надходження СДОР на аварійні ділянки та локалізація проливів

.1. Припинення надходження СДОР в зону аварії може досягатися наступними способами:

5.1.1. перекриття ліній надходження СДОР до аварійного обладнання за допомогою запірної арматури;

5.1.2. відключення аварійної дільниці магістрального трубопроводу за допомогою закриття засувок, припинення його подачі насосами;

5.1.3. перекачкою СДОР із аварійної в резервну ємкість.

5.2. Локалізація проливів СДОР забезпечується:

5.2.1. відведення СДОР в відкриті котловани з послідуючою перекачкою в резервні ємкості;

5.2.2. влаштуванням обвалування, яке призупиняє розтікання;

5.2.3. поглинання пористими засобами при невеликих проливах.

.6.6 Обмеження розповсюдження отруйної хмари

.1. Обмеження розповсюдження отруйної хмари забезпечується:

6.1.1. припиненням надходження СДОР в зону аварії;

6.1.2. локалізацією проливів СДОР;

6.1.3.призупиненням процесу випаровування;

6.1.4. розсіюванням хмари з застосуванням сильних повітряних струменів, для утворення яких можуть бути використані повітряні машини типу ПМП-3, автомобілі газоводяного гасіння АГВГ-100, АГВГ-200 (без подачі води);

6.1.5. утворення теплових завіс за допомогою перегрітого пару за його наявності на підприємстві;

6.1.6. випалюванням проливу СДОР при додатку ЛЗР;

6.1.7. Установкою навколо місця аварії сильних газових горілок;

6.1.8. водяними завісами для осадження СДОР.

.6.7 Забезпечення безпеки особового складу

.1. При поведенні робіт по ліквідації аврій (пожеж) з наявністю СДОР особовий склад повинен дотримуватись Правил безпеки праці в ДПО та Настанови по ГДЗС.

7.2. КГП має право приймати рішення на проведення робіт по гасінню пожежі або ліквідації наслідків аварії після:

.2.1. оцінки масштабів аварійної ситуації та прогнозування її розвитку;

.2.2. отриманні інструктажу та письмового дозволу від посадової особи, в веденні якої знаходиться об’єкт;

7.2.3. забезпечення особового складу спеціальними засобами захисту та надання першої допомоги потерпілим від СДОР;

7.2.4. узгодження маршрутів руху, бойових позицій та порядку розгортання бойових одиниць;

7.2.5. відключення електросилових установок, розташованих в зоні аварії та ізоляції інших можливих джерел самозапалення сумішей СДОР;

7.3. При проведенні оперативних дій необхідно враховувати, що з підвітряної сторони на ділянці від 50 до 100м видимого фронту хмари утворюється зона високої концентрації СДОР, яка визиває швидке задушення.

7.4. Для проведення робіт в зоні великої концентрації СДОР залучається мінімальна кількість особового складу.

7.5. Маршрут слідування робочих груп не повинен проходити через зони з пролитими СДОР. Робота в такій зоні не допускається.

7.6. Вхід в заражену зону повинен проводитись тільки через КПП, якими керують особи середнього та старшого начальницького складу.

7.7. При проведенні бойових дій в зараженій зоні начальник БД (сектора) повинен вести облік перебування бойових розрахунків в зараженій зоні, роблячи відмітку в спеціальному журналі.

7.8. Для екстреного визначення наявності СДОР в повітрі можуть бути використані назоаналізатори УГ-2 (м.Черкаси).

7.9. Всі працівники повинні мати індивідуальні засоби захисту.

7.10. Для захисту органів дихання при ліквідації аварій (пожеж) з наявністю СДОР необхідно використовувати ізолюючі протигази.

7.11. Запас кисню (повітря) для виходу із зони визначати маючі дані прогнозу розповсюдження отруйної хмари.

7.12. Маючи на увазі агресивні взаємодії СДОР з іншими матеріалами та речовинами, необхідно забезпечити постійний контроль за індивідуальними засобами захисту. При появі корозії на металевих елементах дихальних апаратів повинні прийматися міри по негайному виводу особового складу із зони зараження.

7.13. При роботі в зараженій зоні груп на автотехніці, ресурс засобів захисту органів дихання повинен розраховуватись, виходячи з виходу групи із зони своїм ходом при відмові в роботі техніки.

7.14. Для роботи в зараженій зоні при температурі навколишнього середовища від мінус 50 до плюс 400С можна використовувати захисні костюми вітчизняного виробництва типу КІО-2, КІО-2М, ІК-АЖ або аналогічні зарубіжних фірм: Елеборг (Швеція), Есидмастер (США).

7.15. Дезактивація особового складу повинна проводитись в слідуючому порядку:

7.15.1. особовий склад виводиться на раніше заплановану, добре провітрювану площадку і становиться в одну шеренгу обличчям до напрямку вітру;

7.15.2. звільняється від одягу а потім від ізолюючих протигазів;

7.15.3. дезактивація особового складу повинна проводитись в приміщенні з температурним режимом, відповідаючим санітарно-гігієнічним нормам, встановленим для приміщень гігієни особового складу.

7.15.4. шкіряний покров миється проточною водою з використанням миючих засобів;

7.15.5. спецодяг підлягає дезактивації шляхом промивки зовнішньої сторони проточною водою, а внутрішньої - продувкою повітрям.

.6.8 Надання першої медичноі допомоги

.1. Якщо відбулося ураження особового складу СДОР, необхідно негайно викликати медичну допомогу.

8.2. При отруєнні парами СДОР в першу чергу необхідно:

8.2.1. потерпілого необхідно негайно евакуювати із зони зараження обличчям до напрямку руху повітря;

8.2.2. зняти заражений одяг та засоби індивідуального захисту;

8.2.3. при легкій формі отруєння дати тепле молоко з харчовою содою;

8.2.4. при тяжкій формі отруєння дати вдихати кисень з кисневої подушки;

8.3. При удушливому стані та спазмі голосової щілини потерпілого забезпечити теплою водяною інгаляцією 6% розчину харчової соди, покласти на область грудної клітини теплу грілку;

8.4. При отруєнні чи зупинці дихання до прибуття медичної допомоги необхідно негайно провести штучне дихання "рот в рот" без стискання грудної клітини.

8.5. При попаданні СДОР в очі необхідно:

8.5.1. негайно тривалістю 15-20 хвилин промивати іх чистою проточною водою;

8.5.2. закапати в очі від 1 до 2-х крапель 2% розчину новокаїну або 5% розчин дикаіна, а також 0.25% розчин левоміцетіну або іншого антибіотика з послідуючим введенням в крн’юктивальний мішок стерильного вазелинового або персикового масла;

8.5.3. потерпілому надіти темні окуляри.

8.6. При подразненні слизової оболонки верхніх дихальних шляхів необхідно:

8.6.1. прополоскати ніс та рот водою;

8.6.2. провести інгаляцію 2% розчином гідрокарбонату натрію, а також 10% розчину ментолу в хлороформі;

8.6.3. забезпечити тепле пиття.

8.7. При попаданні СДОР на незахищені ділянки шкіряного покрову необхідно:

8.7.1. змити його струмом води;

8.7.2. для подальшої обробки уражених ділянок шкіри застосувати мило або слабкий (0.5-1%) луги.

.7 Захист навколишнього середовища від наслідків ліквідації надзвичайних ситуацій пожежі

Людство несе колосальні матеріальні і моральні втрати. У багатьох розвинутих країнах щорічні втрати від пожеж складають близько 0,3 % валового національного продукту. Пожежі стають все більш складними для гасіння, негативно впливають на навколишнє середовище, тому що безупинно і швидко росте концентрація матеріальних цінностей на одиницю площі. У невеликій країні одна велика пожежа може дестабілізувати всю економіку. Тому дбайливе відношення до природи з урахуванням потреб у ній не тільки сьогодення, але і майбутніх поколінь повинне бути одним з основних принципів економічної політики будь-якої держави. Добробут людей багато в чому залежить від екологічної свідомості людей, їхньої поінформованості, активності, бажання особисто брати участь у практичній роботі.

Зараз необхідно вести цілеспрямоване екологічне виховання, що представляє собою засвоєння людиною особливої екологічної моралі, етики відносин людини і природи.

Пожежна охорона сьогодні - це одна з основних сил, використовуваних для усунення наслідків екологічних катастроф, викликаних пожежами, витоком пожежонебезпечних, токсичних, корозійно-активних, забруднюючих воду, повітря і ґрунт речовин, тобто захист навколишнього середовища, є невід'ємною частиною роботи пожежних.

Удосконалювання функцій пожежної охорони по захисту людини і навколишнього середовища від природних і антропогенних пожеж і їхніх наслідків є одним з напрямків комплексного виховання екологічної моралі в майбутнього покоління.

Екологічне утворення і виховання містять у собі формування наукової системи знань про взаємодію суспільства і природи.

Основна задача протипожежного захисту - це забезпечення безпеки людини при впливі на нього численних небезпечних факторів пожежі.

Майбутнім керівникам пожежної охорони у своїй повсякденній діяльності прийдеться зштовхнутися з екологічними задачами і проблемами. Кожна людина повинна глибоко усвідомити об'єктивну необхідність оптимізації взаємодії суспільства і природи, тобто повинний бути найбільш підготовлений у цій області.

Формування світогляду майбутніх керівників в області охорони навколишнього середовища багато в чому залежить від викладачів пожежно-технічних навчальних закладів. Незважаючи на маючі місце тенденції соціально-екологічних кризових явищ у задачу викладачів повинні входити пошуки оптимістичних рішень взаємодії суспільства і природи. На це повинно бути націлене і формування світогляду.

Одна з важливих проблем професійної підготовки інженерних кадрів пожежної охорони це екологізація утворення.

Стратегічним напрямком комплексного екологічного виховання в пожежній охороні в даний час є цілеспрямоване прищеплювання екологічної культури. Сучасний інженер пожежної безпеки повинний:

·   мати визначені теоретичні знання в області екології;

·    вміти оцінювати шкідливі впливи можливих небезпечних факторів природних і антропогенних пожеж на навколишнє середовище і людину;

·   прагнути у своїй практичній діяльності по профілактиці і гасінню пожеж обмежити ці впливи.

Десятки тисяч щорічних пожеж в Україні й екологічній ситуації, що створилася в дійсний час, жадають від керівників пожежної охорони рішення ряду проблем наукового, технічного. екологічного і соціального характеру.

Знайти ефективні способи і засоби захисту природного середовища від руйнування, у тому числі і від несприятливих впливів пожеж,-найважливіша загальнодержавна задача. Головним напрямком екологічної політики України в даний час є дбайливе відношення і збереження природи з урахуванням потреб у ній не тільки сьогодення, але і майбутнього поколінь. Один зі шляхів запобігання руйнування природного середовища - суспільна й індивідуальна екологічна свідомість. Предметом відображення екологічної свідомості виступає система "суспільство - природа".

У системі сукупностей людської діяльності визначене місце займає пожежна охорона.

Діяльність пожежної охорони різноманітна і містить у собі питання попередження і гасіння пожеж, а також ліквідацію наслідків від пожеж і зниження їхнього впливу на навколишнє середовище. Досвід останнього років показує, що пожежна охорона не рідко виступає як основну силу, використовуваної для усунення наслідків екологічних катастроф, тобто захист навколишнього середовища є невід'ємною частиною роботи пожежних. При гасінні пожеж вони повинні вміти оцінити імовірність небажаних екологічних наслідків як пожежі, так і своєї діяльності.

Крім заходів щодо ліквідації пожеж і забруднення навколишнього середовища необхідні профілактичні міри, що сприяють збереженню цього середовища при впливі пожежі.

Один з методів зниження розміру наслідків великих аварій і пожеж є, профілактична робота державного пожежного нагляду (ДПН) по скороченню кількості збережених і використовуваних у виробництві небезпечних речовин. Технологічний процес і умови збереження змінюються таким чином, щоб обмежити збиток від вибухів і пожеж і запобігти витоку токсичних компонентів, обмежити вплив небезпечних факторів пожеж і вибухів.

Серед мір профілактичного характеру найбільш перспективні економічні. До таких заходів можна віднести сертифікацію продукції підприємств і пожежо-небезпечних матеріалів. відшкодування винуватцем пожежі заподіяного природі збитку, установлення граничних нормативних величин у сфері охорони навколишнього середовища.

Економічні заходи впливу повинні спонукувати підприємства вживати дієвих заходів по виключенню аварійних ситуацій, що приводять до пожежі.

На підставі викладеного вище висновок про те, що в своїй діяльності пожежна охорона здатна поліпшити стан навколишнього середовища, очевидний.

Велику роль у рішенні цих питань, безсумнівно, грає удосконалювання екологічного виховання майбутніх керівників пожежної охорони. Тільки сукупна органічна єдність екологічного утворення і виховання здатна забезпечити формування екологічних переконань без яких сьогодні немислима реалізація практичної роботи з гармонізації взаємин між природним середовищем і суспільством.

Під екологічним вихованням необхідно розуміти частину комплексного виховання, покликаного озброювати особистість науковими представленнями про закон взаємодії природи і суспільства і спонукувати її забезпечувати практичну діяльність з урахуванням цих знань.

Мету екологічного виховання особового складу пожежної охорони можна визначити в такий спосіб:

удосконалення знань особового складу в системі взаємозв'язків між природою і суспільством і глобальними проблемами сучасності;

озброєння особового складу конкретними рекомендаціями, спрямованими на оптимізацію відносин у системі "пожежна безпека - природне середовище";

формування здібностей, без яких неможлива реалізація знань н навичок у практичній діяльності пожежної охорони.

Головною метою екологічного виховання є забезпечення підготовки висококваліфікованого фахівця пожежної справи, що володіє розумінням важливості збереження якості навколишнього середовища для сьогоднішнього і майбутнього поколінь, усвідомлення проблем розвитку науки і техніки, з одного боку і збереженням якості середовища, з іншої, прищеплювання особовому складу екологічного мислення і здатності вирішувати організаційні і пожежно-профілактичні задачі, здійснювати гасіння пожеж без збитку для навколишнього середовища.

5. Основні заходи по забезпеченню захисту

5.1 Характеристика аміаку, вплив НХР на організм людини

Аміак (N113) - токсичний безбарвний газ із різким запахом 4 класу небезпеки (ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1 -005-85).

Назва показника

Величина

Молекулярний вага

18

Температура кипіння при атмосферному тиску

-33,34°С

Щільність рідкого аміаку

680 кг/мол

Теплота згоряння

18645,5 кдж/кг

Щільність парів аміаку

0,687 кг/м3

Схована теплота пароутворення

23 кдж/кг


Аміак (NH3) - газ з характерним гострим запахом. При температурі 100С та тискові 6,5 . 105Па перетворюється у рідину з температурою кипіння 33,00С. Температура спалаху аміаку дорівнює 20С, а температура самоспалахування - 6500С. У суміші з повітрям аміак утворює вибухонебезпечні концентрації в межах 13-28% за об`ємом. Ступінь токсичності - 4. Хімічна формула - NH3. Молекулярна вага - 17,031, легше повітря. Температура кипіння Ткип= -33.4 °С, щільність по повітрю-0,597, коефіцієнт дифузії газу в повітрі 0,198 см2/с, теплота згоряння 316,5 кДж/моль; температура самозапалювання Тсз= 780 °С, НКМІШ φн=15%, ВКМПП φв =28%, енергія запалювання 680 МДж, максимальний тиск вибуху 588 кПа. Водяний розчин аміаку відомий як нашатирний спирт.

При виході в атмосферу інтенсивно випаровується (дихає) і прохолоджує навколишнє середовище. Теплота паротворення 341 кал/гр.

При розливі утворює зону хімічного зараження.

У таблиці 2.1. представлені дані по впливу на організм людини різних концентрацій аміаку в повітрі.

Таблиця 5.1. Характер дії аміаку на людину

Концентрація у повітрі, мг/м3

Дія

0,1 - 4,5

Мінімально діюча концентрація

0,50-0,55

Поріг нюхового відчуття

3

Вдихання на протязі 8 годин приводить до зменшення утилізації кисню і тенденцію зменшення пульсу

40-80

Різке роздратування очей, верхніх дихальних шляхів, аж до рефлекторної затримки подиху, головний біль

70-100

При короткочасному вдиханні роздратування в носі і порожнині рота

490

Роздратування очей при короткочасному впливі

250

Можна витримати, хоча і з працею на протязі години

1200

При короткочасному вдиханні кашель, можливий набряк легень

70-140

Робота можлива

140-210

Робота скрутна

350-700

Робота неможлива, концентрації можуть виявитися небезпечними для життя

1500-2700

Смертельно для людини при експозиції 0,5-1 година


Поріг сприйняття - 0,037 мг/л. Подразнення відчувається при 0,1 мг/л. Гранично допустима середньодобова концентрація у населених пунктах - 0,0002 мг/л, а у робочій зоні - 0,02 мг/л. При охолодженні до - 33,4ºС перетворюється в рідину, так і перевозиться. Відноситься до 4 класу небезпеки.

Високі концентрації аміаку викликають рясну сльозотечу і біль в очах, сильні приступи кашлю, запаморочення, біль у шлунку, блювоту, затримку сечі. Важке отруєння протікає на тлі різкого зменшення легеневої вентиляції, гострої емфіземи, збільшення печінки, ацидозу й ін. Уже через кілька хвилин після масованого впливу аміаку настає м'язова слабість з підвищеною рефлекторною збудливістю, титанічні судороги; різко знижується поріг слуху, унаслідок чого сильний звук викликає новий приступ судорог. Порушуються обмінні процеси в корі головного мозку, значно зменшується здатність тканин утилізувати кисень аміак володіє також курареподобною дією.

Після дій дуже високих концентрацій постраждалі іноді сильно порушені, знаходяться в стані буйного марення, не здатні стояти. Спостерігаються різкі розлади подиху і кровообігу; у найближчі годинник (іноді в перші хвилини) після отруєння може наступити смерть від серцевої слабості або зупинки подиху у фазі вдиху при спазмі голосової щілини. Частіше смерть настає через кілька годин або днів після нещасливого випадку від набряку гортані або легень. У ряді випадків причиною загибелі є запалення бронхів або легень. Можливий хімічний опік очей і верхніх дихальних шляхів.

Наслідками перенесеного гострого отруєння можуть бути помутніння хрусталика, роговиці, навіть її прорив і втрата ока чи захриплість повна втрата голосу, хронічний бронхіт, емфізема легень, субатрофичне фаринголарингитне кровохаркання; можливе активізація туберкульозного процесу. Після отруєння з утратою свідомості надалі відзначалися зміни особистості, зниження інтелектуального рівня з випаданням пам'яті, неврологічні мікросимтомами (тремор рук, порушення рівноваги, тики, зниження тактильної і болючої чутливості); запаморочення, гипперрефлексія.

При невеликих концентраціях аміаку спостерігається більш легке роздратування очей і слизуватої оболонки носа, чихання, слиновиділення, легка нудота і головний біль, почервоніння обличчя, пітливість, біль у груд, позиви на сечовипускання.

.2 Основні засоби захисту особового складу під час ліквідації аварій з НХР

.2.1 Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини

Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини. .

Існуючі індивідуальні засоби захисту органів дихання розподіляються на дві основні групи за способом здійснення захисної дії, це:

) засоби, що забезпечують захист шляхом фільтрування ураженого повітря;

) засоби, що забезпечують захист шляхом ізоляції органів дихання від ураженого повітря.

До першої групи належать фільтруючі протигази і респіратори, які поділяються на:

протипилові;

протигазові;

комбіновані.

До другої відносяться ізолюючі протигази, які поділяються на повітряні і кисневі. Повітряні протигази, у свою чергу, поділяються на шлангові та протигази, які працюють на стисненому повітрі, а кисневі - на протигази, що працюють на стисненому кисні і протигази, що працюють на хімічно зв’язаному кисні.

Ізолюючі протигази також класифікуються за принципом організації в них схеми дихання на протигази з:

замкненою схемою дихання;

напіввідкритою схемою дихання;

відкритою схемою дихання.

До ізолюючих протигазів із замкненою схемою дихання відносяться протигази, в яких внутрішній об’єм, у якому обертається дихальна суміш, не має зв’язку з навколишнім середовищем при виконанні людиною вдоху чи видоху.

В протигазах з такою схемою організації дихання суміш, що видихається, не викидається в навколишнє середовище, а крізь шланг видоху потрапляє у регенеративний патрон. У регенеративному патроні суміш очищується від СО2 і надлишкової вологи. Потім вона потрапляє в дихальний мішок, де збагачується киснем, який подається крізь редуктор з кисневого балончику, після чого суміш стає придатною для послідуючого використання. До протигазів із замкненою схемою дихання відносяться киснево-ізолюючі протигази та респіратори, такі як: КІП-8, РВЛ-1, Луганськ-2, Р-12, Р-30 та інші. До ізолюючих протигазів з напіввідкритою схемою дихання відносяться протигази, в яких дихальна суміш (повітря) подається з повітряного балону при спрацюванні легеневого автомату за рахунок дії легенів людини, а суміш, що видихується стравлюється через клапан у шолом-масці в навколишнє середовище.

До вказаних типів протигазів відносяться протигази вітчизняних розробок, що працюють на стиснутому повітрі, такі як: АСВ-2, АІР-317, АВХ та інші. Широка гама повітряних дихальних апаратів виробляється за кордоном такими фірмами, як "NTERSPIRO","AUER/MSA", "DRAGER" і т.п.

До протигазів з відкритою схемою дихання відносяться протигази, в яких внутрішній об’єм і відповідно, легені людини пов’язані з навколишнім середовищем як на вдосі так і на видосі. До такого типу ізолюючих протигазів відносяться шлангові протигази. Повітря для дихання забирається з чистої, не зараженої отруйними речовинами повітряної зони, проходить крізь пильовий фільтр і подається компресором чи надходить за рахунок зусиль легенів по повітряному шлангу в шолом-маску протигазу і далі потрапляє в легені людини. Суміш викидається крізь клапан в шолом-масці у навколишнє середовище. У минулому в Радянському Союзі виготовлялись шлангові протигази марки ПШ-1, ПШ-2 (з примусовим поданням повітря), шланговий апарат ДПА-5, пневмокостюми ЛГ-1; і ЛГ-5 ( забезпечують ізоляцію органів дихання і поверхні тіла від ураженого навколишнього середовища). Фільтруючі протигази також можна віднести до протигазів з відкритою схемою організації дихання. Під час вдоху уражене повітря потрапляє у фільтруючу коробку, де очищується від отруйних речовин до небезпечної концентрації, і крізь шланг потрапляє в шолом-маску і легені людини. Суміш, що видихається, виходить крізь клапан в шолом-масці назовні. Відповідно ГОСТ 12.4.034.-85 фільтруючі протигази позначаються літерою "Ф". До фільтруючих протигазів, в яких можна працювати в зоні ураження аміаком, відносяться протигази ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7М та інші.

З фільтруючих протигазів можуть бути застосовані ті, які зазначені в табл. 5.1. При цьому необхідно враховувати, що час захисної дії фільтруючого протигаза не великий, а при високих концентраціях аміаку цими протигазами користатися практично неможливо, тому що вже в перші хвилини роботи в ньому відчувається запах аміаку. Це робить значний негативний психологічний вплив.

Таблиця 5.2.1 Фільтруючі протигази, що можуть бути застосовані для роботи в атмосфері, що містить аміак.

Марка протигаза

Фарбування коробки

Час захисної дії при концентрації аміаку 15 мг/л, хв

КД

Сіра

22

В

Жовта

23

М

Червона

41

СО

Біла

22


Таким чином, виходячи з вище викладеного, всі існуючі види дихальних апаратів доцільно розподілити на чотири типи:

фільтруючі протигази;

ізолюючі повітряні шлангові протигази;

ізолюючі протигази на стиснутому повітрі;

киснево-ізолюючі протигази.

Очевидно, що різним по принципу дії і конструкції типам дихальних апаратів притаманні свої можливості, вони мають над іншими свої переваги чи містять в своїй конструкції якісь недоліки. Це пояснюється тим, що не уявляється можливим розробити універсальний дихальний апарат, який містив би в своїй конструкції усі переваги, що характерні різним типам апаратів. В Україні в більшості гарнізонів на озброєнні стоять апарати на стисненому повітрі, але аналіз пожеж і аварій з викидами аміаку показує, що вони часто набувають затяжного характеру, і їх ліквідація триває декілька годин чи навіть кілька діб. Зона зараження може досягати значних масштабів, внаслідок чого час слідування зараженою місцевістю до місця проведення робіт і час на зворотний шлях можуть бути значними. Тому, термін захисту протигазів на стисненому повітрі може бути недостатнім. Для таких випадків доцільно мати на озброєнні киснево-ізолюючі протигази нових розробок, такі, наприклад, як Р-34 і респіратор "Tramix" німецької фірми Drager. Термін захисної дії вказаних апаратів не менше 4 і 2 години відповідно, а внесені в їхню конструкцію зміни дозволяють забезпечити відносно нормальні умови дихання і зменшити небезпечний вплив на здоров’я людини.

Висновок. Проведений аналіз показав, що для захисту органів дихання в умовах пожеж з викидами аміаку найбільш доцільно використовувати апарати на стисненому повітрі. В умовах тривалої аварії і для виконання робіт, що потребують значного часу, доцільно використовувати киснево-ізолюючі протигази з достатнім терміном захисної дії, конструкцією котрих передбачено менше фізичне навантаження на організм людини порівняно з іншими регенеративними дихальними апаратами.

.2.2 Вибір моделі дихального апарату

Вітчизняною промисловістю, зокрема Луганським заводом гірничорятівної техніки "Горизонт" і Донецьким науково виробничим об’єднанням "Респіратор", виготовляється ряд дихальних апаратів. Це: АСВ-2; АІР-А; АІР-АЛ; АІР-317; АІР-324; АВХ та інші (апарати на стисненому повітрі) і Р-12; Р-30; Р-34 та інші (киснево-ізолюючі апарати).

Широка гама дихальних апаратів виготовляється за кордоном такими відомими фірмами, як:

"AUER" (Австрія) - AUER LA 96-N, AUER LA 83, AUER 96-AE, AUER-96-AS, BD-88AS (апарати на стиснутому повітрі);

"Drager" (Німеччина) - PA 94, PA 92, PA 80 (апарати на стиснутому повітрі) ; "Tramix", BG 4 EP (киснево-ізолюючі апарати);

"RACAL" (Англія) - RACAL 4000 (апарат на стиснутому повітрі);

"COMMENHES REMCO" (Франція) - С-900 (апарат на стиснутому повітрі);

"INTERSPIRO" (Швеція) - SPIROMATIC -90 (апарат на стиснутому повітрі), та інші.

Враховуючи вартість придбання, доставки і технічного обслуговування, слід віддати перевагу протигазам вітчизняних розробок. Тим більше, що за технічними даними і якості вони не поступаються закордонним аналогам, а інколи й переважають їх. Так, у Київському гарнізоні пожежної охорони за три місяці експлуатації вийшло з ладу близько 150 дихальних апаратів німецької фірми "Drager". Навпаки, дихальний апарат АВХ останньої розробки заводу "Горизонт" (м. Луганськ, Україна) закуповується тією ж Німеччиною. Ефективність і надійність дихальних апаратів вітчизняних розробок перевірено на практиці під час експлуатації їх протягом десятків років в екстремальних умовах воєнізованими гірничо-рятівними частинами і підрозділами пожежної охорони. Технічні дані дихальних апаратів на стисненому повітрі вітчизняних розробок надано в табл. 5.2. Із наведених даних табл. 5.2 видно, що дихальні апарати марки АІР-А і АІР- АЛ мають термін захисту 20 хв., що в умовах тривалої пожежі може бути недостатнім. Апарати АСВ -2, АІР-317, АІР-324 і АВХ мають термін захисту - 60-65 хв. Самий нижчий показник опору дихання з цих апаратів має АІР-317. Апарат АІР -317 був розроблений спеціально для робітників пожежної охорони і призначений для індивідуального захисту органів дихання і зору людини в непридатному для дихання, токсичному та задимленому середовищі.Останньою розробкою заводу "Горизонт" є апарат дихальний повітряний для рятівних служб хімічних підприємств марки АВХ. Апарат призначений для індивідуального захисту органів дихання і зору людини від впливу непридатного для дихання високотоксичного і агресивного газового середовища під час ведення аварійно-рятівних робіт на відкритих майданчиках і в закритих приміщеннях хімічних підприємств, як в комплексі з захисним костюмом, так і без костюму.

Таблиця 5.2.2 Технічні дані дихальних апаратів на стисненому повітрі вітчизняних розробок

Модель

Технічні дані

п/п

Апарату

Кіль-кість балонів, шт.

Місткість балона, л

Робочий тиск, МПа (кгс/ см2)

Опір диханню, Па

Термін захисту, хвл.

Запас повіт-ря, л

Габарити, мм

1

АСВ-2

2

4

19,6 (200,0)

300/ 100

60

1600

650х295х 150

2

АІР - А

1

4

19,6 (200,0)

300/ 150

20

800

660х220х 150

3

АІР-АЛ

1

4

20,6

250/ 100

20


660х220х 150

4

АІР 317

1

7

29,4

250/ 100

60

2100

790х320х 220

5

АІР-324

2

4

29,4

400/ 100

65

2180

700х320х 200

6

АВХ

2

4

27,0

400/ 100

60


690х310х 210

 

Увібравши в своїй конструкції всі переваги попередніх моделей, він має над ними значні переваги (стосовно використання його в середовищі з наявністю високої концентрації НХР). Конструкцією апарату передбачено створення надлишкового тиску під лицевою частиною і забезпечення постійного піддуву захисного костюму в двох режимах: нормальному, з об’ємною витратою 2,5 ± 0,5 дм3 /хв л. і аварійному, з об’ємною витратою 30 ± 0,1 дм3 /хв л. Завдяки цьому, виключається імовірність підсмоктування парів аміаку під лицеву частину і потрапляння парів під захисний костюм навіть при його локальному пошкодженні (розгерметизації). Маска апарата забезпечується плівкою, що не запотіває. Крім того, в конструкції апарату передбачено рятівний пристрій для забезпечення дихання потерпілого на час евакуації його із загазованого середовища. Конструктивні елементи апарату виконані з металу, який протистоїть агресивному впливу аміаку і (не вступає з ними в хімічну реакцію). Для захисту органів дихання при проведенні робіт в умовах затяжної аварії і потребуючих значного часу доцільно рекомендувати киснево-ізолюючий респіратор Р-34, технічні дані якого приведені нижче:

Час захисної дії, год. 2

Маса, кг 9

Запас кисню в балоні, л 200

Робочий тиск , МПа 20

Постійна витрата кисню, л/хвл. 1,3 -1,5

Витрата кисню при спрацьовуванні

легеневого автомату, л/хвл. 70

Витрата кисню при роботі

аварійного клапана, л/ хвл. 150

Габаритні розміри, мм 455 х 340 х 138

Висновок. Проведений аналіз індивідуальних засобів захисту органів дихання показав, що найбільш придатним для використання в умовах пожеж і аварій з викидами НХР є дихальний апарат на стисненому повітрі марки АВХ ("Горизонт", Луганськ, Україна). Для захисту органів дихання при проведенні в зараженій зоні робіт, які потребують значного часу, найбільш придатним за своїми технічними даними є регенеративний дихальний апарат Р-34 (НВО "Респіратор", Донецьк, Україна). Проте, враховуючи те, що в м. Чугуєві виробництво аміаку відсутнє, а його зберігання не здійснюється у крупно габаритних резервуарах (сховищах), вважаю можливим ліквідацію аварій з викидами НХР здійснювати в апаратах на стисненому повітрі АСВ-2, які стоять на озброєнні в Харківській області. Для виключення агресивного впливу хімічних речовин на конструктивні елементи, вказані апарати доцільно використовувати в комплексі з захисними костюмами, конструкцією яких передбачено ізоляцію корпусу дихальних апаратів від навколишнього середовища.

5.2.3 Вибір типу ізолюючого костюму

В теперішній час під час використання НХР, транспортуванні та використанні, не дивлячись на значний зріст рівня механізації та автоматизації технологічних процесів, на удосконалення засобів транспортування, які сприяють підвищенню рівня безпеки та покращенню умов праці, ймовірні аварійні ситуації з викидом значної кількості НХР, який, зокрема всього іншого, утворюють серйозну загрозу життю виробничого персоналу та безпосереднім учасникам ліквідації аварій. Для усунення такого роду позаштатних ситуацій необхідні не тільки професіоналізм робітників пожежної охорони, газорятівних служб, обслуговуючого персоналу, але і засоби індивідуального захисту (перш за все спеціальні ізолюючі костюми, дихальні апарати автономної дії та ін.), які мають відповідні технічні дані та володіють високою ступінню надійності, які дозволяли би виконувати необхідні роботи щодо евакуації постраждалих, запобігання викидів НХР, гасінню пожеж в зоні аміачної хмари або проливів рідкого НХР, організації видалення проливів НХР та інше.

Що стосується засобів захисту органів дихання, то до теперішнього часу розроблені та випускаються промисловістю значний різновид типів не тільки фільтруючих протигазів, які обладають короткостроковим часом захисної дії, але й ізолюючих апаратів, працюючих на стисненому кисні або повітрі, які дозволяють працювати тривалий час працювати у середовищі абсолютно не придатному для дихання. У підрозділах пожежної охорони накоплений значний досвід використання ізолюючих апаратів.

Значно більш важким є питання ефективного захисту від дії агресивного середовища шкіряних покровів людини. До цього часу для проведення аварійних робіт використовуються костюми ОЗК або Л-1. Однак, не дивлячись на те, що вказані вироби виготовлені із спеціальних матеріалів та можуть бути обмежено використані у середовищі газоподібної НХР, вони не обладають достатніми захисними властивостями до безпосередньої дії рідкої НХР, а також до низьких (до -50 0С) температур.

Практика і досвід, накопичені при ліквідації аварійних ситуацій, показують, що повний захист людини від дії рідкої НХР забезпечують тільки ізолюючі костюми в комплекті з автономною системою життєзабезпечення. Застосування ізолюючого костюму дозволяє запобігти випадкам гострих отруєнь, опіків, обморожень шкіри працюючих.

.2.4 Класифікація індивідуальних засобів захисту поверхні тіла

Індивідуальні засоби захисту поверхні тіла можна класифікувати за принципом захисної дії, за ступенем захисту, за галуззю використання і за конструктивними особливостями.

За принципом захисної дії засоби захисту поверхні тіла розподіляються на ізолюючі і фільтрувальні. До ізолюючих відносяться засоби, поверхня яких покрита спеціальними газовологонепроникненими матеріалами, що забезпечують ізоляцію шкіри від агресивного середовища. До фільтруючих відносяться засоби, матеріал яких пропитуються спеціальним хімічним складом для нейтралізації і сорбції парів НХР.

За ступенем захисту підрозділяються на:

герметичні;

негерметичні.

До герметичних засобів захисту відносяться засоби, які виключають імовірність контакту поверхні тіла людини з НХР при нормальній (безаварійній) роботі засобу захисту.

До негерметичних відносяться засоби, при роботі в яких існує імовірність проникнення НХР під їхню поверхню.

За галуззю використання засоби захисту розподіляються на засоби з вузькими і широкими можливостями використання.

До засобів з вузькими можливостями використання відносяться спеціалізовані засоби для захисту від конкретної отруйної речовини чи конкретного небезпечного впливу.

До засобів з широкими можливостями використання відносяться засоби, які можуть забезпечити захист від кількох небезпечних речовин, які можуть водночас знаходитися в навколишньому середовищі, і небезпечних факторів (висока температура, безпосередній вплив полум’я і таке інше).

За конструкцією засоби захисту розподіляються на:

плащі;

костюми;

комбінезони.

.2.5 Характеристика засобів індивідуального захисту

Відповідно до наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 498 від 30 серпня 2002 р. „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" костюми ізолювальні та засоби індивідуального захисту органів дихання повинні бути обов'язково сертифіковані в Україні.

В теперішній час кількість автономних засобів індивідуального захисту, яка розробляється та виробляється за кордоном дуже велика.

В цьому напрямку вже багато років працюють такі закордонні фірми, як "Дрегер", "Треллеборг", "Нокія", "Ауер", "Таконні" та інші, які випускають ізолюючі костюми та судячи по рекламних проспектах, захищають від різних отруйних речовин, у тому числі і від рідких НХР. Однак досліди щодо перевірки експлуатаційних характеристик, проведених ДержНДІТБХП, свідчать про те, що вироби указаних фірм мають надійний захист тільки по відношенню до висококонцентрованих газоподібних НХР та не забезпечують захист від рідких НХР.

З великої кількості засобів індивідуального захисту , які випускаються іноземними фірмами, найбільшу цікавість представляє ізолюючим костюмом "ТАСК", призначений для аварійних робіт у середовищі, яке має корозійні та токсичні рідини і пари, у тому числі, у атмосфері, у якому є НХР.

Термоагресивостійкий костюм зі спеціальних полімерних матеріалів "ТАСК", представляє собою герметичний ізолюючий костюм з ударостійким панорамним ілюмінатором з полікарбонату. Призначений для захисту особового складу протипожежних і аварійно-рятувальних служб МНС від агресивних середовищ, підвищених теплових впливів і несприятливих кліматичних умов, що виникають при гасінні пожеж, проведенні розвідки й порятунку людей при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

Дихальний апарат зі стисненим повітрям надягається під костюм.

Таблиця 5.2.5. Фізичні, механічні й температурні характеристики матеріалу костюма "ТАСК":



Системи вентиляції дозволяють знизити температуру й вологість повітря усередині хімічних захисних костюмах при тривалих роботах. Повітря для вентиляції хімічного захисного костюма подається від дихального апарата або лінії стисненого повітря, розподіляється через мережу трубок і виводиться назовні через установлені в костюмі клапани. Таким чином, мікроклімат всередині костюма поліпшується, що істотно підвищує зручність його використання. Залежно від області застосування й типу захисного одягу використовуються різні системи вентиляції.

Як вже говорилося вище, згідно з табелем належності на озброєнні пожежно-рятувальних підрозділів для захисту шкіряного покриву використовуються легкі захисні костюми Л-1. Але ці костюми на практиці виявили себе не дуже надійними. Крім того, костюми Л-1 можна використовувати тільки разом із загальновійськовим протигазом, а для використання їх із ізолюючим протигазом (АСВ-2) вони конструктивно не призначені. Тому однією із проблем, що стоїть перед Оперативно-рятувальною службою цивільного захисту, є забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів, в першу чергу тих, які охороняють хімічно небезпечні об'єкти, спеціальними сучасними засобами захисту шкіряного покриву від впливу НХР. Це можуть бути костюми вітчизняного виробництва або костюми закордонних виробників, які обов’язково сертифіковані в Україні.

Однією з важливих характеристик ізолюючого костюма є його вага. Експериментально доведено, що різке погіршення показників, які характеризують стан організму пожежних, настає при масі індивідуального спорядження 18-22 кг; спорядження повинне складати менш 30 % власної маси пожежного. Установлено, що через 30 хвилин перебування пожежного в захисному спорядженні масою 25 кг при температурі 45 С частота серцевих скорочень складає 170 уд/хв, тобто без інших фізичних навантажень досягає критичного значення.

Тому нещодавно на базі Сєвєродонецького ППО "Пірена" розроблені полегшені ізолювальні костюми серії "Рятувальник".

Слід зазначити, що всі вищенаведені ізолюючі костюми, за виключенням ІК-ТГЗ не призначені для роботи в умовах підвищених температур і не забезпечують захист від променистого тепла. Тому під час ліквідації пожежі слід використовувати захисні екрани від теплового випромінювання.

Таблиця 5.2.5.2 Основні технічні характеристики ізолювальних костюмів серії "Рятувальник"

№ п/п

Найменування виробу

Характеристика виробу

Виробник

1

Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник -2У" призначений для захисту від впливу газоподібного і локального обливання рідким аміаком, хлором, а також при впливі мінеральних кислот і інших хімічних речовин. Герметичний одношаровий комбінезон з еластичним обтюратором і горизонтальним лазом по лінії грудей з герметизувальним клапаном. Рукавички та чоботи знімні, але герметично з'єднані з костюмом. Костюм використовується в комплекті з дихальним апаратом типу АСВ-2, КІП та іншими. Розташування дихального апарату - поверх костюма. Костюм може експлуатуватися при температурі від мінус 50 0С до +40 0С. Маса „Рятувальник -2У" (без дихального апарату) - 3,5 кг.

ППО „Пірена",м. Сєвєродонецьк

2

Костюм ізолювальний Полегшений „Рятувальник - 2МУ" ТУ 13-209101-013-93

Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник -2МУ" - модифікація „Рятувальник -2У", що відрізняється використанням спецжилету з оглядовим склом для захисту дихального апарату. Маса „Рятувальник -2МУ" (без дихального апарату) - 4,0 кг.


3

Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник - 3У" ТУ У 13-20153970-07-98

Костюм ізолювальний полегшений „Рятувальник -3У" призначений для захисту від впливу хлору, аміаку, мінеральних кислот і інших хімічних речовин. Герметичний одношаровий комбінезон з оглядовим склом. Костюм використовується в комплекті з дихальним апаратом типу АСВ-2, АІР, РВЛ, Р-30 та іншими. Дихальний апарат розташований усередині костюма. Рукавички і чоботи знімні, але герметично з'єднані з костюмом. Костюм може експлуатуватися при температурі від мінус 30 0С до +40 0С. Маса „Рятувальник -3У" (без дихального апарату) - 4,0 кг.

ППО „Пірена", м. Сєвєродонецьк

Примітка. *Інформацію наведено відповідно до даних наданих підприємствами-виробниками. У зв'язку з постійним проведенням робіт з удосконалення і модернізації ізолюючих костюмів характеристики костюмів можуть відрізнятися від наведених у таблиці.

На пожежах і аваріях з викидами НХР можуть виникати ситуації різного ступеню складності, наприклад, з інтенсивним тепловим випромінюванням і без теплового випромінювання, з викидами рідких НХР і без них і т.і. Тому, в аварійних ситуаціях з менш складними умовами, доцільно використовувати для захисту поверхні тіла костюми полегшеного типу.

Висновок. Виходячи з аналізу,оперативно тактичної характеристики Чугуївського району, оскільки як в районі так і в самому м. Чугуєві обертаються на комунальних підприємствах небезпечні хімічні речовини, а в часності водоканалізаційне хосподарство "Дінец"(150т. скраплений хлор), Харківському гарнізону доцільно придбати на першому етапі три (для забезпечення роботи ланки ГДЗС) термоагресивостійких костюмів "ТАСК", бо костюм призначений для захисту від впливу водного розчину рідкого натрію, водного розчину сірної кислоти, водного розчину азотної кислоти, водного розчину соляної кислоти, бензолу,уксусної кислоти, нафти та нафтопродуктів, хлору та звичайно ж аміаку, для укомплектуваня одного відідлення СДПЧ-50.

Проте, поки це не буде здійснено, під час надзвичайних ситуацій використовувати костюми Л-1, дотримуючись, в першу чергу, наступних правил:

·        ланка працює з підвітряної сторони;

·        ізолюючий апарат одягається поверх костюму; після кожної роботи виконується дезинфекція апарату;

6. Екологічні аспекти та охорона навколишнього середовища

Загальні поняття про навколишнє середовище та діяльність пожежної охорони при ліквідації пожеж.

Своєю індивідуальною діяльністю людство наносить шкоду біоценозам та спонтанно виникає екологічна криза. Тому зараз оболонку землі прийнято називати техносферою. Людство постійно повинно прагнути перетворити техносферу в іоносферу - оболонку, де усі процеси будуть регулюватися й управлятися людським розумом, який гарантує всебічний прогресивний розвиток людства. Подальший розвиток народного господарства не буде проводитись без упровадження принципово нових підходів до природо використання. Ці підходи пов’язані з розробкою інженерних основ природо використання, або з інженерною екологією, новою науковою дисципліною, вивчаючої взаємодію суспільного виробництва з природним середовищем.

При цьому об‘єктом дослідження є процеси взаємодії споруджень, підприємств чи інших результатів людської праці з навколишнім середовищем, тобто взаємозв’язку суспільства, виробництва зі станом навколишнього середовища в зоні впливу цього виробництва. Предмет дослідження цієї науки найбільш близький до пожежної охорони, зони конкретної технології, у рамках якої формується нова функціональна система біоценозів з визначеною структурою, продуктивністю, санітарно-гігієнічними, вибухонебезпечними та іншими параметрами, які змінюються у часі та просторі у відповідності зі змінами технології.

Основний простір нової методології природо використанням повинно заключатися у нормуванні масштабів та інтенсивності будь-якого виробництва по рівню показників стану навколишнього середовища та пожежної безпеки цього середовища в зоні вміння проєктуємої застосовуємої технології.

Одна з немало важливих проблем професійної підготовки інженерних кадрів пожежної охорони - це екологізація освіти.

Стратегічним напрямком комплексної екологічної освіти в пожежній охороні в теперішній час є цілеспрямоване прививання екологічної культури. Сучасний інженер пожежної безпеки повинен: мати теоретичні знання в області екології, мати уміння оцінювати шкідливі наслідки можливих небезпечних факторів і людини, прагнення в своїй практичній діяльності по профілактиці та гасінню пожеж, обмежити ці діяння.

Десятки тисяч щорічних пожеж в Україні та склавшаяся у теперішній час екологічна ситуація потребує від робітників пожежної охорони рішення ряду проблем наукового, технічного, екологічного і соціального характеру.

Знайти ефективні засоби захисту навколишнього середовища від руйнування, у тому числі від неблагосприятливих впливів пожеж - найважливіша державна задача. Головним напрямком економічної політики України в теперішній час є добре відношення та зберігання природи, враховуючи потреби у ній не тільки теперішнього, але й майбутнього покоління.

Діяльність пожежної охорони багатоманітна і включає до себе попередження та гасіння пожеж, а також ліквідацію наслідків від пожеж та знижку їх впливу на навколишнє середовище. Досвід останніх років показує, що пожежна охорона часто виступає в якості основної сили, що використовується для усунення наслідків екологічних катастроф, тобто захист навколишнього середовища є невід’ємна ділянка праці пожежних. При гасінні пожеж вони повинні вміти оцінювати вірогідність небажаних екологічних наслідків як пожежі так і своєї діяльності.

Крім заходів щодо ліквідації пожеж та забруднення навколишнього середовища необхідні профілактичні заходи, які б зберігали це середовище при впливі пожеж.

Одним з методів знижку розмірів наслідків великих аварій та пожеж- профілактична робота державного пожежного нагляду по скороченню кількості зберігаємих та використовуємих у виробництві небезпечних речовин. Технологічний процес та умови зберігання змінюються таким чином, щоб зменшити шкоди від вибухів та пожеж і попередити вибіг токсичних речовин, зменшити вплив шкідливих факторів пожеж та вибухів.

Серед заходів профілактичного характеру найбільш привабливі- економічні. До таких заходів можна віднести сертифікацію продукції підприємств та пожежонебезпечних матеріалів , відшкодування винним у пожежі заподіяння природі шкоди, установлювати нормативні величини у сфері охорони навколишнього середовища.

Економічні заходи впливу повинні збуджувати підприємства приймати ділові заходи по виключення аварійних ситуацій, які приводять до пожеж.

На основі викладеного раніше робимо висновок, що діяльність пожежної охорони повинна покращити стан навколишнього середовища.

Велику роль у рішенні цих питань грає удосконалення екологічного виховання майбутніх інженерів при пожежної безпеки.

Під екологічним вихованням необхідно придбати частку комплексного виховання, яке б озброювало б особу науковими уявами о законі взаємодії природи та суспільства і збуджувати суспільство, забезпечувати практичну діяльність з врахуванням цих знань.

Ціль екологічного виховання особового складу пожежної охорони необхідно визначити наступним чином:

удосконалення знання курсантів в системі взаємозв’язку між природою та суспільством і глобальними проблемами сучасності;

озброєння знання курсантів конкретними рекомендаціями, направленими на оптимізацію відношень у системі "Пожежна безпека"- навколишнє середовище;

формування здібностей, без яких неможлива реалізація знань та навичок у практиці діяльності пожежної охорони;

Головною ціллю екологічного виховання є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців пожежної охорони, які володіють розумінням важливості зберігання якості навколишнього середовища для теперішнього та майбутнього покоління, розуміння проблем розвитку науки, техніки з одного боку, прививання екологічного мислення та здібності вирішувати організаційні та пожежно-профілактичні завдання, здійснювати гасіння пожеж без шкоди для навколишнього середовища.

Фахівець пожежної охорони повинен:

мати уміння оцінювати та прогнозувати можливі негативні негативні впливи того чи іншого фактору пожежної небезпеки на навколишнє середовище;

мати уміння своєчасно вносити організаційні та технічні корегування в діюче виробництво чи проект з ціллю знижку чи запобігання негативних наслідків основних факторів пожеж і вибухів на організм людини, атмосферу, почву, воду, рослинний та тваринницький світ;

мати уміння вибирати з ряду можливих варіантів гасіння пожеж найбільш раціональні з точки зору охорони навколишнього середовища;

мати уяву про здійснення екологічних експертиз діючих, перспективних та будування об’єктів громадянського та фахового призначення;

вести грамотну, переконливу екологічну пропаганду екологічних та природоохоронних знань з точки зору пожежної безпеки.

Охорона навколишнього середовища - всесвітня задача, тому кожний повинен охороняти природу у повсякденному житті. Людина живе природою, бере у неї засоби існування та сама є її часткою.

Розуміння цієї простої істини та її урахування в практичній діяльності пожежної охорони повинно бути у кожного робітника пожежної охорони, починаючи від пожежного і закінчуючи начальниками самих вищих рангів турбота об охороні навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини повинна стати повсякденним ділом служби підрозділів пожежної охорони.

Висновок

В даній дипломській роботі розглянутий протипожежний стан підприємства ТОВ "Чугуїв-продукт", оснащеність та підготовленість особового складу аварійно-рятувальних підрозділів до аварій з викидом НХР. Звідси я вважаю, що проблема забезпечення та підтримання на належному рівні пожежної безпеки маслопереробних підприємств залишається досить актуальною в наші дні, враховуючи результати оцінки протипожежного стану підприємства та наявність не досить надійного засобів захисту як органів дихання, а особливо засобів захисту поверхні тіла в пожежно-рятувальних підрозділах.

Вважаю що для підвищення рівня бойової готовності підрозділів необхідно виконати наступні заходи:

В підрозділах передбачити запас ФП марки КД для рятування постраждалих.

Проаналізувавши план пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт", виявилось розглядаються тільки пожежа в виробничому корпусі. Тому вважаю за необхідне кожним караулом провести ПТЗ, по ліквідації викиду аміаку на підприємстві, під час якого виконати наступні вправи:

зменшення площі розливу та зменшення інтенсивності випаровування на дзеркальній поверхні;

проведення дегазаційних та дезаакціваційних робіт;

виконання бойового розгортання з подачею повітряно-механічної піни середньої кратності, інтенсивне орошення водою з підвозом та перекачкою води.

На протязі 2007 року провести навчання по ліквідації умовної аварії з розливом аміаку на підприємстві.

Передбачити на службовій підготовці:

вивчення властивостей аміаку та заходи безпеки при ліквідації відповідних аварій;

надання першої лікарської допомоги при враженні парами аміаку;

розрахунок зон зараження при аваріях з викидом аміаку.

Проведений аналіз дає змогу зробити висновок про те, що головна мета цієї роботи, а саме вдосконалення процесу ліквідації аварії на підприємстві ТОВ "Чугуїв-продукт", яка має за мету зменшення часу по ліквідації аварії та підвищення рівня безпеки рятувальників та обслуговуючого персоналу, що обумовить зменшення постраждалих від впливу НХР та зменшать витрати по ліквідації наслідків від аварії. Може мати місце тільки при виконанні методичних та організаційних заходів викладених в цій дипломній роботі.

Література

1.     Конституція України від 28 червня 1996 року.

2.      Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859-IV, 24 червня 2004 року.

.        Закон України "Про пожежну безпеку", № 3747-XII, 17 грудня 1993 року.

.        "Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду". Наказ МНС України № 59 від 26.02.2006 р.

.        Наказ МВС України від 05.12.00. № 840 „Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України".

.        Правила пожежної безпеки в Україні. Наказ МНС № 400 від 22 червня 2005 року.

.        „Бойовий статут Державної пожежної охорони" наказ МВС № 188 від 29 березня 1995 року.

.        „Пожежна тактика" П.П. Клюс, В.Г. Палюх, А.С. Пустовой, Ю.М. Сенчихін, В.В. Сировий. Харків. 1998 - 458 С.

.        В.П. Иванников, П.П.Клюс "Справочник руководителя тушения пожара"

.        ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об’єктів будівництва". Держбуд України, Київ: 2003 - 69 С.

.        ГОСТ 12.1.004-91 „Пожарная безопасность. Общие требования."

.        ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд. Київ. 1999 р.

.        Баратов Н.П., Корольченко А.Я. Справочник. Пожароопасность веществ и материалов и средства их тушения М.: Стройиздат. 1987 г.

.        Наказ МНС України № 70 від 11.02.2004 р. "Положення про добровільні пожежні дружини (команди)."Типове положення про пожежно-технічну комісію".

.        Наказ МВС України № 657 від 2.12.1994 р. Настанова по газодимозахисній службі пожежної охорони МВС України.

16.    Наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 498 від 30 серпня 2002 р. „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні"

.        Демидов П.Г., Шандыба В.А., Щеглов П.П. Горение и свойства горючих веществ. М., Химия, 1987, с. 10 - 18.

18. Наказ №161 від 22.08.05р „Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації"

Похожие работы на - Ліквідація надзвичайних ситуацій з викидом аміаку

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!