Адміністративне правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації

Адміністративне правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

КАФЕДРА

КРИМІНАЛЬНОГО ТА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ПРОЦЕСУ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

НА ТЕМУ

«АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ»

КРЕМЕНЧУК 2013

Зміст

Вступ

. Загальнонаукова характеристика адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

.1 Поняття адміністративної відповідальності

.2 Склад злочину в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

.3 Підстави адміністративної відповідальності

. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

.1 Загальна характеристика відповідальності. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності

.2 Адміністративна відповідальність за порушення норм в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

. Міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Радикальні реформи у всіх сферах політичних, соціальних та економічних відносин нашої держави безумовно повязані із забезпеченням безпеки особи, суспільства, створенням необхідних умов реалізації конституційних прав і свобод громадян. Процеси переходу до нових економічних відносин, їх демократизації в Україні, утвердження рівності різних форм власності сприяли пожвавленню підприємницької активності фізичних і юридичних осіб, здійснення ними окремих видів діяльності, виробництва, робіт та послуг, повязаних з використанням потенційно небезпечних технологій. Це обумовлює необхідність створення ефективної системи адміністративно-правового регулювання у сфері стандартизації та сертифікації, коли на ринок товарів та послуг України потрапляла б лише якісна продукція, яка відповідає вимогам державних стандартів та пройшла процедуру сертифікації.

Адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації охоплює практично всі сфери діяльності людей і становить систему заходів, спрямованих на вплив держави на вирішення проблеми забезпечення населення якісною продукцією, товарами та розвиток ефективної економіки загалом.

Мета контрольної роботи полягає в тому, що на підставі аналізу та узагальнення практики його застосування визначити особливості адміністративно-правової відповідальності у сфері стандартизації та сертифікації в Україні, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері та практики його застосування.

Для досягнення поставленої мети потребують вирішення наступні завдання:

) проаналізувати стан фінансування та оподаткування стандартизації та сертифікації в світлі адміністративної реформи;

) охарактеризувати систему державного нагляду та контролю за додержанням стандартів, норм і правил;

) визначити особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені у галузі стандартизації та сертифікації;

) узагальнити досвід країн Європейського Союзу щодо адміністративно-правового забезпечення стандартизації та сертифікації та окреслити основні шляхи адаптації правових норм українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Держава через свої органи здійснює адміністративно-правове регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, переборюючи труднощі, повязані з випуском неякісної, а в окремих випадках і небезпечної продукції, що випускається з порушенням норм, прав і стандартів, прийнятих не лише в Україні, а й в світі.

Розуміння того факту, що без впровадження та уніфікації міжнародних стандартів до національних Україні не досягти належного рівня конкурентоздатності на світовому ринку зумовлює потребу у детальному дослідженні адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації. Також, слід сказати, що потребує удосконалення адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, наслідки яких є досить небезпечними та шкідливими.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, вчинені у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації - це один із різновидів юридичної відповідальності, що становить систему примусових засобів держави щодо охорони і захисту суспільних відносин, які застосовуються компетентними органами до субєктів адміністративних проступків у вигляді адміністративних стягнень та інших заходів впливу

1. Загальнонаукова характеристика адміністративної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

.1 Поняття адміністративної відповідальності

Проведення в Україні адміністративної реформи спрямоване на всебічну та комплексну перебудову існуючої системи публічного управління та є важливим чинником забезпечення соціально орієнтованого розвитку суспільства. Одним із напрямів адміністративної реформи є система технічного регулювання України та перетворення в галузі стандартизації та сертифікації з метою забезпечення гідного місця національних товарів, робіт, послуг на світовому ринку, підвищення національної конкурентоспроможності, забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку і високих стандартів життя.

Необхідність формування принципово нової системи публічного управління, в тому числі в галузі стандартизації та сертифікації, з урахуванням міжнародних вимог - це запорука розвитку держави та обовязкова умова вступу України до європейської інтеграції.

На реформування системи стандартизації та сертифікації спрямована й Програма економічних реформ України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [1], яка передбачає розподілити функції стандартизації та сертифікації з метою уникнення конфлікту інтересів між різними органами публічного управління.

Проблема відповідальності в сучасних умовах розвитку людства є надзвичайно актуальною, оскільки «життя - це відповідальність». Насамперед, це повязано з тим, що від неї залежить і добробут окремої сімї, групи, і держави загалом. Адже відповідальність як риса характеру особи проявляється у всіх сферах людського життя.

Сучасний стан науково-технічного прогресу характеризується прискореним темпом розвитку науки і техніки, більш тісною взаємодією та впливом їх на виробництво. Розвиток техніки повязаний зі значним ускладненням обладнання, використанням різних систем машин і приладів, які взаємоповязані між собою більш жорстким режимом їх експлуатації, використанням широкої номенклатури речовин і матеріалів. Відбувається процес поширення кооперації і значне ускладнення звязків між галузями народного господарства, підприємствами та організаціями. Різко зростають вимоги до сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і готової продукції. Першочергового значення набувають питання надійності та безпеки товарів виробничого призначення та товарів народного споживання, і, як наслідок юридичної, насамперед, адміністративної відповідальності за правопорушення у зазначеній сфері.

.2 Склад злочину в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

Обєктом посягання правопорушень глави 13 Кодексу про адміністративні правопорушення «Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації» [2] є, відповідно, суспільні відносини у сфері стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації тощо.

Родовим обєктом для цієї категорії правопорушень можна вважати суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів, оскільки будь-які діяння, що призводять до випуску і реалізації неякісної чи нестандартної продукції, врешті-решт завдають шкоди саме споживачеві.

Обєктивна сторона правопорушення глави 13 Кодексу про адміністративні правопорушення [2] відображена у диспозиціях відповідних статей:

випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України) (ст. 167);

випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (ст. 168); виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил (ст. 168-1);

випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів (ст. 168-2);

передача замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки (ст. 169);

недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції (ст. 170);

введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обовязковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності (ст. 170-1);

випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушення умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології про діяльність з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а так само неподання або несвоєчасне подання до цих органів на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці (ст. 171);

порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки не уповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями (ст. 171-1);

порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд (ст. 172);

порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності (ст. 172-1).

Зрозуміло, що для правопорушень глави 13 Кодексу про адміністративні правопорушення [2] якнайбільше характерна бланкетність диспозицій, які відсилають до конкретних стандартів, норм, правил та інших нормативних актів, серед яких закони України «Про стандартизацію» [3], «Про метрологію та метрологічну діяльність» [4], «Про підтвердження відповідності» [5], «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» [6] (зокрема ст. 168-3).

Субєкт правопорушення - спеціальний (посадові чи уповноважені особи).

Субєктивна сторона правопорушень, обєднаних у главу 13 Кодексу про адміністративні правопорушення, характеризується як умислом, так і необережністю [7, с. 27-31].

1.3 Підстави адміністративної відповідальності

Поняття змісту підстав адміністративної відповідальності базується на конкретних принципах, положеннях, сутність яких сприяє розумінню основного (головного) явища або дії. Для застосування адміністративної відповідальності до порушника можуть бути використані нормативні або фактичні підстави.

Нормативними підставами адміністративної відповідальності у галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації є чітко окреслене коло протиправних дій, закріплених ст. ст. 167-172-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення [2].

Фактичними підставами адміністративної відповідальності є адміністративні правопорушення, вчинені в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації.

Тобто, можна сказати, що підставами адміністративної відповідальності у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації є сукупність обєктивних і субєктивних ознак, які складають суть поняття адміністративного правопорушення та його юридичного складу.

адміністративний відповідальність порушення стандартизація

2. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

.1 Загальна характеристика відповідальності. Зв'язок адміністративної відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності

Адміністративне право, як одне із фундаментальних галузей права, тісно повязане з іншими галузями українського права, і завдяки цим звязкам забезпечується цілісність правової системи в цілому.

Найбільш тісний звязок існує між адміністративним і конституційним правом. Адже за допомогою норм конституційного права закладаються основи правового статусу цілої низки субєктів адміністративного права, фундамент, на якому вибудовується решта адміністративно-правових норм.

Незважаючи на суттєві відмінності у методах правового регулювання, певні звязки існують між адміністративним і цивільним правом. В окремих випадках можуть співпадати елементи предмета регулювання зазначених галузей. Нормами адміністративного права, як і нормами права цивільного, регулюються певні майнові відносини.

Важливе місце належить таким видам юридичної відповідальності, що реалізуються в самих органах держави та їх апараті, як дисциплінарна і матеріальна відповідальність.

Дисциплінарну відповідальність прийнято визначати як застосування уповноваженим органом або посадовою особою до осіб, що знаходяться в їх безпосередньому організаційному підпорядкуванні та вчинили передбачені законом проступки, певних стягнень особистого або організаційного характеру - дисциплінарних стягнень.

Матеріальна відповідальність передбачена ст. 40 Кодексу про адміністративні правопорушення. Згідно з цією статтею, якщо в результаті адміністративного правопорушення завдано шкоди громадянину, підприємству, установі чи організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного (міського) суду - незалежно від розміру шкоди.

Розглядаючи адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації як один із різновидів юридичної відповідальності необхідно звернути увагу на той факт, що сам інститут юридичної відповідальності безпосередньо повязаний з функцією держави щодо охорони правопорядку і є втіленням прав та свобод людини і громадянина у соціальну дійсність. Це зумовлено тим, що при реалізації норм про відповідальність відбувається безпосереднє втручання держави у сферу юридично закріплених прав, свобод і законних інтересів індивідів.

За адміністративні правопорушення, вчинені у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, у більшості випадках передбачена адміністративна відповідальність. Разом з тим, ця думка вимагає уточнення з декількох причин. Адміністративні правопорушення, що вчиняються у вказаній сфері, мають різні ступені суспільної небезпеки. Шкода, яка при цьому завдається адміністративно-правовим відносинам у сфері стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації, є не лише матеріальною за змістом, але й піддається вартісній оцінці вчинених протиправних дій у грошових одиницях України.

Зазначається, що в юридичній науці основою класифікації мір відповідальності прийнято вважати матеріальний (галузевий) і процесуальний критерії. Матеріальний критерій, як правило характеризується нормативно-правовою визначеністю і заходами державно-примусового впливу у вигляді виплати штрафу.

Процесуальний критерій адміністративної відповідальності характеризує підстави і процесуальний порядок провадження, який охоплюється загальним терміном «адміністративне провадження», а також «адміністративне судочинство».

За порушення вимог порушник буде нести цивільну, адміністративну та кримінально-правову відповідальність.

В Кримінальному кодексі України від 5 квітня 2001 р. є ст. 227 [8], яка передбачає відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції.

Проте в цій роботі, по-перше, не йдеться про відповідальність за випуск на товарний ринок несертифікованої продукції та про порушення правил використання національного знака відповідності.

А по-друге, відсутність практики усталеного застосування цієї норми Кримінального кодексу України [8] не дає нам підстав розглядати цю норму кримінального закону як дієвий захід впливу на порушників встановленого порядку сертифікації автомобільної продукції.

Найдієвішим заходом впливу на порушників правил сертифікації продукції лишається адміністративна відповідальність. Хоча б тому, що розмір штрафу за порушення вимог щодо сертифікації достатньо великий - від 41 до 1496 грн., що значно більше, ніж за порушення інших правил здійснення господарської діяльності, а також тому, що адміністративний процес - найоперативніший у порівнянні із цивільним або кримінальним, і вплинути на порушника там можна досить швидко.

Закон України від 20 лютого 2003 р. № 543-IV Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Декрету Кабінету Міністрів України Про стандартизацію і сертифікацію вніс суттєві корективи в дане питання.

Наприклад,

СТАРА РЕДАКЦІЯ ст. 170-1 Кодексу про адміністративні правопорушення

Назва статтіДиспозиціяСанкціяСтаття 170-1. Випуск, реалізація продукції (товарів) без сертифіката відповідності.Випуск продукції (товарів), реалізація (обмін) продукції (у тому числі імпортної) виготівником або продавцем, виконання робіт, надання послуг підприємствам або громадянам-споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством.Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю - від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 1496 гривень).

НОВА РЕДАКЦІЯ ст. 170-1 Кодексу про адміністративні правопорушення

Назва статтіДиспозиціяСанкціяСтаття 170-1. Введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності.Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності.Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю - від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 1496 грн.).

Санкція статті не зазнала змін, змінилась передусім диспозиція. Якщо раніше адміністративній відповідальності підлягали виробники та продавці товарів, робіт, послуг, то тепер до субєктів правопорушення введені постачальники, а також усі інші особи, що неправомірно застосовують національний знак відповідності. З терміном виробник продукції можна ще більш-менш розібратись, однак заміна в Кодексі про адміністративні правопорушення термінів продавець на постачальник лише додала проблем. Під продавцем можна розуміти як тих, хто безпосередньо здійснює продаж товарів споживачу, так і тих, хто здійснює оптову торгівлю несертифікованою продукцією, тобто по суті виступає постачальником в договорах поставки. А от термін постачальник важко привязати до продавця, який безпосередньо збуває неякісну продукцію кінцевому споживачу.

Таким чином, наявна проблема відсутності відповідальності продавця за продаж продукції з порушенням вимог щодо підтвердження відповідності. Це означатиме, що формально не можна притягати таких осіб до адміністративної відповідальності за ст. 170-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Також ст. 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді штрафу (від 51 до 1496 гривень) за випуск (в тому числі з ремонту) або реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки.

2.2 Адміністративна відповідальність за порушення норм в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

Кодекс України про адміністративні правопорушення [2] встановлює відповідальність за такі правопорушення:

випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - субєктів підприємницької діяльності від 1 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 1 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 5 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

передача замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 3 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обовязковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушення умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології про діяльність з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а так само неподання або несвоєчасне подання до цих органів на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - субєктів підприємницької діяльності від 3 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - субєктів підприємницької діяльності від 3 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - субєктів підприємницької діяльності від 3 до ЗО неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Міжнародний досвід адміністративно-правового регулювання в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених з нею видів діяльності успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки.

При оцінюванні продукції за вимогами стандартів здійснюються вимірювання різних параметрів, починаючи від характеристик самої продукції до параметрів зовнішніх впливів при її зберіганні, транспортуванні та використанні. При сертифікаційних випробовуваннях, встановлюється відповідність товару обовязковим вимогам, методика і практика вимірювань безпосередньо впливає на відповідність результатів, що повязано з визнанням сертифікату. Отже, метрологія буде забезпечувати інтереси міжнародної торгівлі, якщо буде дотримана єдність вимірювань, як необхідна умова відповідності результатів випробувань і сертифікації продукції.

З моменту здобуття Україною незалежності постало питання збереження та розвитку стандартизації та сертифікації, оскільки одним зі стратегічних курсів для нашої країни є інтеграція до європейських структур шляхом набуття асоційованого, а згодом і повного членства в Європейському Союзі (ЄС). Однією з найважливіших складових процесу європейської інтеграції України є адаптація законодавства до acquis communautaire. Поняття «адаптація законодавства» включає видову різноманітність процесів зміни системи права, ключовим компонентом яких є активний і планомірний вплив на національну систему права (або її сегментів).

Адаптація законодавства України включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких досягається певний ступінь відповідності законодавства України до acquis Європейського Союзу.

Зокрема, правова адаптація має декілька форм: наближення, тобто процес прийняття, внесення змін чи скасування правових норм із метою приведення у відповідність положень національного законодавства з положеннями законодавства Європейського Союзу для створення правового порядку в Європейському просторі; цілеспрямована організаційно-правова діяльність держав, яка здійснюється індивідуально (або в рамках міждержавної організації) з метою своєчасної, всебічної і повної реалізації прийнятих ними зобовязань відповідно до права ЄС.

Адаптація правових норм українського законодавства до законодавства ЄС у галузі стандартизації та сертифікації дозволяє дійти висновку, що вона виступає важливою основою та рушійною силою завершення правової реформи в Україні.

Приведення системи технічного регулювання України до норм та стандартів, чинних у ЄС, забезпечується шляхом поетапного вирішення трьох стратегічних завдань: адаптації законодавства України до вимог законодавства ЄС; гармонізації нормативно-правової бази з міжнародними і європейськими; модернізації інфраструктури якості.

Виникнення терміна в юриспруденції «адаптація законодавства» безпосередньо повязано з якісно новим етапом державно-правового розвитку, внаслідок якого створюються різноманітні міждержавні об'єднання, однією з традиційних умов членства в яких є приведення національного законодавства у відповідність із їх правовими стандартами.

ЄС виробив власні інструменти і побудував свою унікальну дворівневу систему технічного регулювання на європейському рівні. Вона ґрунтується на введених з середини 80-х років так званому Новому ( щодо стандартизації) і глобальному (щодо оцінки відповідності) підходах, спрямованими на забезпечення вільного переміщення товарів у середині ЄС, недопущення нових барєрів торгівлі, взаємне визнання і технічну гармонізацію.

Важливим чинником виходу українського суспільства із кризи є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Нова система державного управління в Україні має бути створена шляхом проведення адміністративної реформи. Система стандартизації та сертифікації в Україні ґрунтувалася на принципах централізованої планової економіки і значним чином дублювала ту, яка існувала в Радянському Союзі, тому декілька разів намагалися розпочати процес реформування система стандартизації та сертифікації України.

Структурно-функціональні зміни Держспоживстандарту України (Державної служби технічного регулювання України) є одним із напрямків адміністративної реформи. Децентралізований підхід до побудови системи технічного регулювання став усталеною практикою розвинених держав, він передбачає втручання держави в ті елементи системи, де ситуацію було б складно вирішити без участі органів влади, але не охоплює інші субєкти системи, які можуть повною мірою належати комерційним структурам.

Реформа поділила функції стандартизації, сертифікації (контролю відповідності) й ринкового нагляду між різними ЦОВВ, а саме: Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України та Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів.

Як і у більшості держав ЄС в Україні функції стандартизації, сертифікації, ринкового нагляду, акредитації, захисту прав споживачів розмежовано. Ринковий нагляд нехарчової продукції здійснюється Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів, ринковий нагляд харчової продукції здійснює Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України.

Адміністративно-правове забезпечення стандартизації та сертифікації є досить складною системою, оскільки включає в себе взаємоповязані складові. Це система впорядкованих законодавчих актів, постанов, указів та інших правових актів органів публічного управління. Це система субєктів, наділених повноваженнями у галузі стандартизації та сертифікації, у якій наявні субєкти вищого, центрального та місцевого рівня, що забезпечують адміністративно-правове регулювання та управлінський вплив у галузі стандартизації та сертифікації [9].

Висновки

Отже, у роботі проаналізовані міри відповідальності, що застосовуються в галузі стандартизації та сертифікації, - адміністративні стягнення, штрафні санкції, які різняться за своєю юридичною природою, але одночасно застосовуються в адміністративному порядку, мають ознаки адміністративного примусу, Ці міри є мірами однієї групи заходів адміністративного примусу, зокрема заходів відповідальності.

Дано визначення адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі стандартизації та сертифікації, як: різновиду юридичної відповідальності, що є специфічною формою реагування держави в особі уповноважених, компетентних органів на адміністративні правопорушення, і полягає в застосуванні до правопорушників особливих санкцій - адміністративних стягнень, які тягнуть за собою обтяжливі наслідки матеріального характеру на засадах чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення та окремих мір юридичної відповідальності в галузі стандартизації та сертифікації.

Слід закріпити в Кодексі України про адміністративні правопорушення всі склади адміністративних правопорушень, що вчиняються в галузі стандартизації та сертифікації.

Метрологічні норми і правила, встановлені чинним законодавством України, на сьогоднішній день ще не в повною мірою відповідають міжнародним вимогам. Зокрема, нечітко визначена та невиправдано розширена законодавчо-регульована сфера. Процедури з підтвердження компетентності калібрувальних лабораторій не відповідають прийнятим у світовій практиці, а сама нормативна база недостатньо гармонізована з відповідними документами міжнародних та європейських організацій, що, в свою чергу потребує внесення змін до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також розроблення технічних регламентів відповідно до європейських та міжнародних стандартів.

Основними напрямами вдосконалення системи стандартизації, якості товарів, метрології та стандартизації нині є визначення пріоритетів та ролі держави у сфері стандартизації, удосконалення форм і методів роботи зі стандартизації, якості товарів, метрології та стандартизації, а також окреслення меж участі бізнесу в її процесах, визначення ролі і місця стандартів у системі технічного регулювання, інвентаризація існуючих державних стандартів з метою приведення у відповідність до чинного законодавства України та гармонізації вітчизняних стандартів з міжнародними вимогами та стандартами, серед яких обовязковість виконання стандарту ISO 22000, посилення економічної мотивації розробників та споживачів національних стандартів, а також приведення у відповідність структури та функцій національних технічних комітетів до аналогічних міжнародних [10, с. 257-265].

Список використаних джерел

1. Програми економічних реформ України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», схваленої Указом Президента України від. 02.06.2010 р.

. Кодекс України про адміністративні правопорушеня: постанова від 07.12.1984 р. № 8074-10 // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - № 51. - Ст. 1122.

. Про стандартизацію: Закон України від 17.05.2001 р. № 2408 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 31. - Ст. 145.

. Про метрологію та метрологічну діяльність: Закон України від 11.02.1998 р. № 113\98 // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 30-31. - Ст. 194.

. Про підтвердження відповідності: Закон України від 17.05.2001 р. № 2406 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 32. - Ст. 169.

. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: Закон України від 19.12.1995 р. № 481 // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 46. - Ст. 345.

. Лаврентьєва М. С. Адміністративно-правове регулювання в сфері стандартизації та сертифікації: дис.. кандидата юрид. наук : 12.00.14 / Лаврентьєва Марія Сергіївна. - М., 2006. - 218 с.

. Кримінальний кодекс України: постанова від 01.09.2001 р. № 314 // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

. Починок К. Б. Стандартизація та сертифікація в контексті адміністративної реформи України / К. Б. Починок // Держава і право: збірник наукових праць. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. - Випуск 53. - 357 С.