Дослідження основ функціонування валютного ринку України

План

Вступ

Валютний ринок України: характеристика та особливості функціонування в сучасних умовах розвитку світової економіки

Висновок

Список літератури

Вступ

Сучасна фінансова криза внесла свої корективи у роботу національного валютного ринку. Починаючи з вересня 2008 року, ситуація на валютному ринку загострилася і зумовила необхідність застосування жорсткішого регулювання валютного ринку. Причиною загострення ситуації було зниження надходження виручки від експорту продукції через падіння світових цін на традиційні товари експорту. Внаслідок цих змін, що супроводжувалися стрімким підвищенням попиту на іноземну валюту, посиленням девальваційних очікувань у суспільстві, відбулося знецінення гривні, девальваційний тренд якої та загальною невизначеністю посилювався через відсутність економічних передумов для ревальваційної динаміки обмінного курсу національної валюти. Так, за вересень 2008 р. девальвація офіційного курсу становила 0,32 %, жовтень - 18,5, листопад - 17,04, грудень - 14,21 % порівняно з попереднім місяцем, а в цілому за рік - 52,48 % [13, с.16].

Валютні відносини є однією з найбільш складних сфер ринкового господарства, оскільки в них зосереджені проблеми національної і світової економіки. В умовах глобалізації постійно збільшуються міжнародні потоки товарів, послуг і особливо капіталів і кредитів. [2, с.102]

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно здійснювати операції по купівлі-продажу валюти. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини - не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов'язань, не могли б перетворити одержану інвалютну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов'язань. Такий ринок заведено називати валютним. Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинуту систему сучасних комунікацій, що забезпечують оперативний зв'язок між усіма суб'єктами ринку не тільки в межах окремих країн, а й у світовому масштабі. [15, с.153]

У світі посилився рух міжнародних капіталів, багато країн усувають національні фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам та інструментам впливати на їхню економіку. Найдинамічнішим та консолідуючим сектором міжнародних економічних відносин стали валютні ринки, які на сьогоднішній день за своїми обсягами, кількістю операцій та колом учасників не мають аналогів у світі.

Отже, на нашу думку дослідження основ функціонування валютного ринку України є досить актуальним в сучасних умовах. Стабільний та динамічний розвиток національного валютного ринку дозволяє ефективно функціонувати та розвивати національну економіку за сучасних умов, що характеризуються посиленням процесів глобалізації та поглибленням інтеграції міжнародних економічних відносин, а також долати наслідки світової фінансової кризи.

Валютний ринок України: характеристика та особливості функціонування в сучасних умовах розвитку світової економіки

Поняття валюти широко застосовується в економічній літературі та практиці. Валюта обслуговує такий широкомасштабний сектор економіки, як зовнішньоекономічні відносини. На її основі функціонує валютний ринок, що є елементом грошового ринку, формуються такі високоефективні регулятивні інструменти, як валютний курс, платіжний баланс, золотовалютні резерви тощо. [6, с.246]

Валютний ринок та його регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. Валютне регулювання може стимулювати економічний розвиток у країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей і підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі, у свою чергу, впливають на розвиток валютних відносин й відповідним чином вносять коригування у валютну політику, що проводиться в державі. Валютний ринок забезпечує своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування від валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютні інтервенції та отримання прибутків його учасниками у вигляді різниці курсів валют. [2, с.102]

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно продати та купити валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини - не мали б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов’язань, не могли б перетворити одержану інвалютну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов’язань. Такий ринок заведено називати валютним. Проте на валютному ринку купують і продають валюту не тільки для здійснення платежів, а й для інших цілей: для спекулятивних операцій, операцій хеджування валютних ризиків тощо. Причому ці операції набувають все ширшого розмаху, що виводить валютний ринок за межі простого придатка до міжнародних розрахунково-платіжних відносин і надає йому статусу відносно самостійної економічної структури.

За своїм економічним змістом валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта. За своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок - це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції. [6, с.252]

Також під валютним ринком розуміють систему економічних відносин між його суб’єктами щодо здійснення операцій з купівлі-продажу валют і валютних цінностей за допомогою сучасних засобів фінансової телекомунікації, де цінами є встановлені під впливом попиту і пропозиції обмінні курси. [8, с.40]

Валютний ринок в Україні - це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземних валют. Шляхом проведення міжбанківських операцій на валютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів). [3]

За суб'єктами, які здійснюють операції з валютою, валютний ринок поділяється на:

а) міжбанківський (прямий та брокерський) - це сегмент валютного ринку, на якому за терміновістю валютних операцій виділяють три основні складові:

спот-ринок - ринок торгівлі з негайним постачанням валюти, на який припадає 65 % від всього обороту валюти;

форвардний - строковий ринок, на якому здійснюється до 10 % валютних операцій;

своп-ринок - на якому поєднуються операції з купівлі-продажу валюти на умовах "спот" та "форвард"; на ньому реалізується до 25 % всіх валютних операцій.

б) біржовий - це сегмент валютного ринку, на якому операції з валютою можуть здійснюватися через валютну біржу або ж у валютних відділах товарних і фондових бірж за допомогою деривативів - похідних фондових інструментів. Валютні біржі є не в усіх країнах світу - наприклад, їх не існує в англосаксонських країнах;

в) клієнтський - це сегмент валютного ринку, на якому операції здійснюються не за рахунок банку, а за рахунок його клієнтів.

Валютний ринок можна класифікувати й за іншими критеріями:

за формою торгівлі валютою (безготівковий, готівковий);

за масштабами операцій (оптовий, роздрібний);

за метою здійснення операцій (одержання валюти, страхування від ризиків, одержання прибутку);

залежно від прав резидентів і нерезидентів (поточний, пов'язаний з рухом капіталу) та ін.

Функціональне призначення валютного ринку полягає в забезпеченні реальної свободи вибору та дій власника валюти. Спільним для всіх суб'єктів валютного ринку є бажання одержати дохід від своїх операцій. Тому валютному ринку притаманні конкуренція, ризик та інші характерні риси будь-якого ринку. [7]

Валютний ринок виконує певні функції, в яких виявляється його призначення й економічна роль. Основними його функціями є:

         забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;

-        створення суб’єктам валютних відносин передумов для своєчасного здійснення міжнародних платежів за поточними і капітальними розрахунками та сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі;

         забезпечення прибутку учасникам валютних відносин;

         формування та урівноваження попиту і пропозиції валюти і регулювання валютного курсу;

         страхування валютних ризиків;

         диверсифікація валютних резервів. [6, с.255-256]

Згідно з чинним законодавством на Національний банк України покладено завдання організації валютного ринку в Україні. У ст.45 Закону України "Про Національний банк України" зазначається, що Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю на ньому валютними цінностями відповідно до законодавства України про валютне регулювання. Національний банк має повноваження щодо визначення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют та проведення валютних інтервенцій з метою стабілізації валютного ринку. [2, с.103]

Зазначимо, що суб’єктами валютного ринку являються Національний банк України, уповноважені комерційні банки, кредитно-фінансові установи, юридичні та фізичні особи. (Рис.1)

Рис.1 Учасники валютного ринку України [1]

Зауважимо, що станом на 01 січня 2013 року банківську ліцензію Національного банку України на здійснення банківської діяльності мали 176 банків України (публічні акціонерні товариства), один із яких має ліцензію санаційного банку. При чому кількість таких банків в останні роки значно коливається. (Табл.1)

Таблиця 1

Кількість банків, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківської діяльності в період 2008-2013 рр. [14]

Об'єктом валютного ринку виступає валюта. Поняття валюти широко застосовується в економічній літературі і на практиці. Валюта обслуговує такий широкомасштабний сектор економіки, як зовнішньоекономічні відносини. На її основі функціонує валютний ринок, що є елементом грошового ринку, формуються такі високоефективні регулятивні інструменти, як валютний курс, платіжний баланс, золотовалютні резерви тощо. Валюта обслуговує функціонування світової економіки та інтеграцію до неї національних економік окремих країн. Для функціонування валютного ринку особливе значення має те, чи є національна валюта конвертованою. Попит на іноземну валюту пов'язаний із залежністю національної економіки від імпорту та обумовлений конвертованістю. Конвертованість - це гарантована можливість грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти. [7]

Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинуту систему сучасних комунікацій, що забезпечують оперативний зв’язок між усіма суб’єктами ринку не тільки в межах окремих країн, а й у світовому масштабі. Ціною на валютному ринку є валютний курс. Він являє собою ціну грошової одиниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти. Залежно від організації торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. На біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному "майданчику", який називається валютною біржею. Хоч біржі звичайно не є комерційними підприємствами, проте за свої послуги вони стягують вагомі комісійні. Тому суб’єкти валютного ринку все менше звертаються до послуг традиційних бірж, і вони поступово згортають свою діяльність.

Розвиток валютного ринку України з часів її незалежності пройшов декілька етапів, а саме:

Перший етап - 1991-1994 роки - характеризувався впровадження національної грошової одиниці, появою українського валютного ринку, становленням регулюючих органів та формуванням законодавчої бази функціонування ринку. Початок цього періоду відмічався значними темпами девальвації національної валюти та наступною фіксацією її курсу зі створенням подвійного ринку.

Другий етап - 1995-1998 роки - характеризувався лібералізацією проведення валютних операцій, стабілізацією інфляційних процесів національної грошової одиниці і як наслідок стабілізацією валютного курсу; значною ревальвацією реального курсу гривні впродовж 1996-1997 років, яка створила підстави для девальвації гривні в 1998р; використанням НБУ ринкових інструментів регулювання валютного ринку. Кінець періоду характеризувався фінансовою кризою та значною девальвацією національної валюти, що висвітлило приховані проблеми та недосконалість механізму функціонування валютного ринку.

Третій етап - 1999 - сьогодні - початок цього етапу розвитку валютного ринку характеризувався впровадженням нових правил функціонування ринку, які обмежили спекулятивні можливості банків та сприяли стабілізації ситуації на валютному ринку України та лібералізували діяльність ринку - Україна офіційно має плаваючий валютний курс. Також цей етап відмічається позитивними тенденціями розвитку ринку - зростанням обсягів ринку та поступовою ревальвацією національною валюти. [12, с.119-120] На нашу думку варто зауважити, що даний етап розвитку валютного ринку України характеризується також і світовою фінансовою кризою, яка розпочалась восени 2008 року та значно вплинула на всесвітню фінансову систему, розкривши всі недоліки фінансової системи країн світу та України в цілому.

У сучасних нестабільних умовах досить гостро постає питання щодо подальшої розробки та удосконалення науково-методичних засад функціонування національного валютного ринку. Інтеграція України до світового співтовариства зумовлює необхідність вдосконалення функціонування її валютного ринку як механізму, що забезпечує взаємозв’язок між вітчизняною та світовою фінансовою системою. Таким чином, у результаті підвищення впливу процесів глобалізації на економіку України та в умовах світової фінансової кризи проблеми підвищення ефективності функціонування вітчизняного валютного ринку набувають особливої актуальності. [9]

Сучасний стан валютного ринку характеризують офіційні обмінні курси, сформовані всередині країни, розмір золотовалютних резервів, валютні інтервенції центробанку, показники доларизації економіки тощо. Розглянемо офіційні обмінні курси за останні роки. (Табл.2)

Таблиця 2

Офіційний курс гривні до іноземної валюти

[розроблено автором на основі 14]

Отже, згідно даних таблиці 2 офіційний курс гривні до іноземних валют на початку 2009 року в порівнянні з даними початку 2008 року значно зріс: по відношенню до долара на 265 грн. за 100 дол. США, до євро на 261,642 грн. за 100 євро, до російського рубля на 0,1568 грн. за 10 російських рублів. Дане зростання курсу національної валюти зумовлене світовою фінансовою кризою, що охопила світову фінансову систему. Останні три роки не характеризуються значними змінами курсу.

Серед чинників, які викликали різкі коливання курсу гривні та її знецінення в умовах світової економічної кризи 2008 року слід виділити:

надмірні обсяги кредитування в іноземній валюті;

бажання банків отримати максимальний прибуток від спекулятивних операцій на міжбанківському ринку;

суттєве перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією на готівковому ринку внаслідок втрати довіри домогосподарств до національної валюти, що девальвує. Готівковий ринок перетворився у джерело купівлі іноземної валюти для погашення кредитів;

підвищення рівня фінансової доларизації та поступова втрата гривнею функції нагромадження;

зростання державного боргу. [1]

Розглядаючи динаміку обсягів міжнародних резервів України варто зазначити, що вони складаються з монетарного золота, авуарів в СПЗ та резервна позиція в МВФ, готівкових коштів у вільно конвертованих валютах, цінних паперів та інших резервів у вільно конвертованих валютах. Загальний їх обсяг за останні роки зазначений у таблиці 3.

Таблиця 3

Обсяг міжнародних резервів України за 2007-2013 роки [14]

На нашу думку, варто зобразити динаміку основних змін обсягів міжнародних резервів НБУ за 2009-2011 роки щомісячно. (Рис.2)

валютний ринок україна торгівля

Рис.2 Міжнародні резерви НБУ, млрд. дол. США у 2009-2011рр. [4]

Золотовалютний резерв забезпечує:

         внутрішню та зовнішню стабільність національної грошової одиниці;

-        покращує суверенну кредитоспроможність України;

         сприятливі умови для здійснення зовнішніх запозичень;

         гарантує виконання Україною зобов`язань перед міжнародними фінансовими організаціями;

         регулювання платіжного балансу;

         підтримання політики обмінного курсу. [11]

Ключовими вимогами, які необхідні для успішного функціонування валютного ринку є:

Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору;

Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.

Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системи платежів, вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того, щоб викликати довіру до системи. [10]

Висновок

У результаті підвищення впливу процесів глобалізації на економіку України та в умовах світової фінансової кризи проблеми підвищення ефективності функціонування вітчизняного валютного ринку набувають особливої актуальності. Валютний ринок займає провідне місце в розвитку економіки країни в цілому та являє собою досить складну та розгалужену систему. На його покладено ряд функцій, що покликані регулювати, збалансовувати та стимулювати національний валютний ринок. Оскільки процеси глобалізації та інтеграції охопили всі сфери міжнародних економічних відносин, то валютний ринок України є досить залежним від процесів та змін на міжнародній арені.

Підводячи підсумок дослідженню валютної системи і валютного ринку, слід зазначити наступне: лібералізація ринку, зокрема валютного, повинна проводитися в умовах досягнутої макроекономічної стабільності, міцного валютно-фінансового положення країни, здорової і ефективно функціонуючої банківської системи. Реформи, що в цьому випадку проводяться, досягають своїх цілей, стають стимулом для розвитку зовнішньоекономічної діяльності і інтеграції національної економіки в систему світового господарства. [10]

Валютний ринок України до початку фінансової світової кризи характеризувався достатньою стабільністю. Наслідками кризи було значне знецінення курсу гривні до іноземних валют, зменшення обсягів операцій як на міжбанківському, так і на готівковому валютних ринках, підвищення волатильності курсів, зростання негативних очікувань у суспільстві. У період кризи валютні інтервенції як основний стабілізувальний захід НБУ досягали до 10 % від міжнародних резервів. Завдяки проведенню активних інтервенцій та впровадженню заходів щодо посилення валютного регулювання й контролю, Національному банку України вдалося стабілізувати валютний ринок країни. Слід відзначити, що внаслідок падіння довіри до долара значно збільшились операції з іншими валютами, особливо з євро. [2, с.113]

Аналіз процесу становлення вітчизняного валютного ринку засвідчує вагомий внесок Національного банку України в розбудову збалансованої та самодостатньої фінансової системи країни, який також є одним з основних суб’єктів валютного ринку, що виконує ряд регулятивних функцій.

Потрібно реалізувати заходи, які сприятимуть розвитку валютного ринку України, зокрема:

         зменшення ролі центрального банку як маркет-мейкера, встановлення ним курсів купівлі та продажу;

-        розробка НБУ політики, яка визначає мету, терміни й обсяги валютних інтервенцій щодо ефективного регулювання попиту та пропозиції на валютному ринку;

         скасування правил, які обмежують ринкову діяльність, таких як податки і додаткові збори з валютних операцій, а також обмеження на міжбанківські угоди тощо. [5]

Офіційні статистичні дані Національного банку України характеризують та зображують вплив кризових явищ на валютний ринок та економіку в цілому. Незважаючи на те, що держава стабілізувала обмінний курс національної валюти, все ж досягти довгострокової стабільності не вдалось. Також зауважимо, що кризові явища призвели до втрати довіри населення до комерційних банків та держави.

Список літератури

1.      Білоцерківець В.В., Завгородня О.О., Лебедева В.К. та ін. М 58 Міжнародна економіка. Підручник. / За ред.А.О. Задої, В.М. Тарасевича - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 416 с. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pidruchniki. ws/14860419/ekonomika/valyutniy_rinok_ukrayini_osoblivosti_yogo_funktsionuvannya

.        Бодрова Н.Е. Валютний ринок України: стан, проблеми й перспективи / Н.Е. Бодрова // Вісник СумДУ. Серія "Економіка”, №1 '2012 с.102-114

.        Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - 5-е вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 583 с. - (Київському національному університету імені Тараса Шевченка - 175 років). - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pidruchniki. ws/15840720/finansi/mizhnarodni_valyutno-finansovi_vidnosini_-_borinets_sya#

.        Валютний ринок. Місячний огляд. Серпень 2011/Інститут еволюційної економіки. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://iee.org.ua/files/overviews/valiutnij_rinok_august_2011. pdf

.        Горобець І.Ю. Розвиток валютного ринку: сучасні тенденції та проблеми в умовах кризи. 2012 р. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://libfor.com/index. php? newsid=1694 <http://libfor.com/index.php?newsid=1694>

.        Гроші та кредит: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. - К.: кнеу, 2002. - 598 с.

7.      Еш С.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури,. 2009. - 528 с. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pidruchniki. ws/12500122/finansi/ponyattya_funktsiyi_subyekti_valyutnogo_rinku#332 <http://pidruchniki.ws/12500122/finansi/ponyattya_funktsiyi_subyekti_valyutnogo_rinku>

.        Журавка, Ф.О. Методологічні підходи до визначення поняття "валютний ринок" [Текст] / Ф.О. Журавка // Вісник науковця. - 2009 р.: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (2 квітня 2009 р.) - Миколаїв: НУК, 2009. - С.40-42.

.        Журавка Ф.О. Проблемні аспекти сучасного розвитку валютного ринку України / Ф.О. Журавка, А.В. Колдовський // 2011. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/6000/1/PPRBS_9. pdf <http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/6000/1/PPRBS_9.pdf>

.        Ковалевський А.О. Проблеми розвитку валютної системи та валютного ринку в Україні, шляхи їх вирішення / Ковалевський А.О., Челишева Т.В. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Economics/77958. doc. htm <http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Economics/77958.doc.htm>

.        Лупін О.Б. Валютне регулювання в умовах фінансової кризи / НБУ - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dok. znaimo.com.ua/docs/index-1118.html

.        Міжнародна економіка: Навч. - метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / А.М. Поручник, Я.М. Столярчук, О.Д. Павловська та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф.А.М. Поручника. - К.: КНЕУ, 2005. - 156 с. - С.119-120

.        Ніздельська І. Валютна політика: основні етапи та особливості її реалізації в Україні // Банківська справа. - 2009. - №4. - С.12-18.

.        Офіційний сайт Національного банку України - [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://www.bank.gov.ua>

15.    Пилипенко В.В. Національний валютний ринок в контексті світового економічного простору / Пилипенко В.В. // Проблемы материальной культуры - Экономические Науки - с.153-155 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/172/knp172_153-155. pdf