Заказ дипломной. Заказать реферат. Курсовые на заказ.
Бесплатные рефераты, курсовые и дипломные работы на сайте БИБЛИОФОНД.РУ
Электронная библиотека студента
 

Тема: Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку







1. Економічна характеристика Фондової біржі 2
Таблиця 1 5
2. Котирування цінних паперів 6
Таблиця 2 7
Таблиця 3 8
3. Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення 9
4. Біржова торгівля акціями: проблеми та перспективи 11
Таблиця 4 13
Таблиця 5 15
Таблиця 6 16
Таблиця 7 17
Таблиця 8 18
Висновок 20
Грудневі біржові торги 20
Література 22

1. Економічна характеристика Фондової біржі

Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає фондову біржу як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Відповідно до Закону фондова біржа є акціонерним товариством, що в ньому зосереджується попит і пропонування цінних паперів, яке забезпечує формування їхнього біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, власного статуту і правил.

Фондову біржу можуть створити не менше ніж 20 засновників — торговців цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінних паперів, за умови внесення ними до статутного фонду
10000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Фондова біржа — організація, яка створюється не для отримання прибутку, а тільки для організації укладання угод з купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та з доручення клієнтів, а також виконувати функції депозитарію (ст. 33 згаданого Закону, доповнена частиною 4 згідно із Законом № 523/97-ВР від 10.09.97 р.).

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом.

У статуті фондової біржі визначаються: а) її найменування і місцезнаходження; б) найменування і місцезнаходження її засновників; в) розмір статутного фонду; г) умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі; д) права і обов'язки членів; е) організаційна структура; є) компетенція і порядок створення керівних органів; ж) порядок і умови відвідування фондової біржі; з) порядок і умови застосування санкцій, установлених фондовою біржею; й) порядок припинення діяльності фондової біржі.

Статутом можуть бути передбачені також інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі.

Правила фондової біржі регламентують: а) види угод, що укладаються; б) порядок торгівлі; в) умови допуску цінних паперів; г) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі; д) порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації: е) перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі; є) обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності; ж) систему інформаційного забезпечення; з) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них; й) правила ведення розрахунків; і) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

Згідно зі ст. 35, користуватися найменуванням «фондова біржа», позначенням «фондова біржа» або будь-яким іншим, що в ньому міститься вислів «фондова біржа», може тільки організація, створена в порядку, визначеному у ст. 34 цього Закону.

Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли кількість її членів стала менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Діяльність фондової біржі може також бути припиненою відповідно до законодавства України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств.

Роль держави у формуванні статутного фонду фондової біржі є різною.
Наприклад, у кількох країнах Європи (Франція, Італія, Швейцарія) всі фондові біржі є державними установами. У Німеччині фондові біржі також перебувають під постійним контролем з боку держави. Юридичний статус такого роду бірж можна назвати публічно-правовим: держава не тільки бере участь в опрацюванні правил біржової торгівлі, а й призначає маклерів, забезпечує порядок торгів, стежить за законністю фондових операцій.

Інший режим фондової торгівлі цінними паперами існує в США та Англії, де фондові біржі діють самостійно — як звичайні приватні компанії
(акціонерні товариства). За такого режиму держава не бере на себе гарантій ні щодо стабільності біржової торгівлі, ні щодо зменшення ризику фондових операцій.

В Україні відбувається тільки становлення біржової торгівлі, визначення найефективніших форм діяльності фондової установи. У майбутньому провідну роль у біржовій системі України відіграватиме Національна біржа зі значною часткою державної власності, тобто існуватиме моноцентрична біржова система. Державні органи візьмуть на себе обов'язок призначення керівних посадових осіб, а також контроль за дотриманням ними належних правил і нормативів. Проте нині роль держави в діяльності бірж є досить незначною, а учасники біржових операцій працюють здебільшого на власний страх і ризик.

Членами фондової біржі можуть бути тільки ліцензовані торговці цінними паперами, котрі відповідають вимогам фондової біржі, дотримуються її статутних правил.

Статус фондових бірж характеризується передовсім різними обмеженнями.
Наприклад, у Росії фондовою біржею визнається тільки такий організатор торгівлі цінними паперами, котрий не поєднує цю роботу з іншими видами діяльності, за винятком депозитарної функції або визначення взаємних зобов'язань. Крім того, фондова біржа організує безпосередню торгівлю тільки між членами біржі. Інші учасники ринку цінних паперів можуть здійснювати на біржі операції лише через брокерів і дилерів. Щодо службовців фондової біржі, то вони взагалі не мають права бути її засновниками або учасниками біржових торгів. Ці та інші обмеження мають на меті посилити основні функції фондової біржі.

У будь-якої біржі є дві основні функції у вигляді двох взаємозв'язаних і збалансованих сторін її діяльності. По-перше, фондова біржа мобілізує й концентрує вільні кошти через продаж цінних паперів (точніше, організовує їхній продаж), а по-друге, здійснює кредитування держави й різних організацій через купівлю цінних паперів. Зрозуміло, що такою самою є роль будь-якого посередника фондового ринку, у тім числі в його позабіржовому секторі, але тільки фондова біржа спроможна забезпечити високий рівень ліквідності вкладень в цінні папери і задовільну їхню надійність.

Відповідальна роль фондової біржі породжує й великі до неї вимоги.
Згідно з чинним законодавством України юридичні особи, створені як організаційно оформлені централізовані ринки з фіксованим торговельним майданчиком і електронною торговельно-інфор-маційною мережею, на яких постійно відбувається торгівля цінними паперами, мають право іменуватися фондовою біржею тільки за виконання ними цілої низки вимог. Передовсім біржові угоди (операці'р укладаються лише між засновниками і членами біржі, а послуги клієнтам надаються через посередництво членів біржі. Угоди мають централізовано реєструватися на підставі офіційного біржового курсу. Біржа зобов'язана забезпечити ефективне функціонування системи інформації про цінні папери та умови їх обігу на терені України. Має існувати система нагляду за діяльністю членів біржі та осіб, уповноважених здійснювати торговельні операції, за дотриманням професіональної етики, статуту і правил фондової біржі.

Однією з найвідповідальніших біржових процедур є лістинг (дослівно
«включення до списку»), тобто процедура одбору клієнтів і цінних паперів для наступного допуску до біржових торгів. Ця процедура є досить трудомісткою, забирає багато часу, а тому фондові біржі в деяких країнах обходяться без неї. Така «демократизація» біржової діяльності є дуже зручною для емітентів, але надто небезпечною для інвесторів, котрі змушені купувати кота в мішку. Отже, найпростіше — це не завжди найліпше, і переважна більшість фондових бірж вибирає лістинг.

Для того щоб лістинг справді був ефективним, опрацьовуються жорсткі
(не посоромимося сказати, бюрократичні) правила внесення компаній до біржового списку. До відділу лістингу біржі необхідно подати значну кількість документів, що підтверджують легітимність і фінансовий стан компанії. Наскільки жорсткі вимоги лістингу, можна судити з процедури, яку прийнято на Нью-Йоркській фондовій біржі. Фірма, що проходить цю процедуру, має документально підтвердити: а) що розмір її активів не менший за встановлений мінімум; б) прибуток за останній балансовий рік також не нижчий за визначений розмір, а кожний з трьох останніх років був для компанії прибутковим; в) кількість випущених в обіг акцій (в штуках) не менша за визначену кількість; г) кількість акціонерів, які володіють не менше ніж 100 акціями, теж відповідає встановленим нормативам; д) компанії справді належить помітне місце у своїй галузі (підгалузі); е) компанія є достатньо відомою в масштабі країни, у неї добра репутація, авторитет на ринку і т.д.

У Німеччині підприємство-емітент лише через три роки матиме право клопотатися про допущення своїх цінних паперів до офіційного котирування на фондовій біржі. (Цікаво, що емітенту достатньо пройти процедуру лістингу хоча б в одній фондовій біржі і його акції стануть котируватися на інших німецьких біржах.)

Лістинг зв'язаний не тільки з додатковими витратами, а ще й з малоприємним контролем за діяльністю компанії-емітента. Зате він підвищує престиж емітента, полегшує випуск ліквідних облігацій та оцінку акцій у процесі оподаткування. Лістинг забезпечує так звану мартабельність, тобто високу ліквідність цінних паперів, їх придатність для швидкої реалізації та відносну стабільність цін.

Фондова біржа відповідає лише за операції з такими цінними паперами, що пройшли лістинг. Підприємцеві-початківцю (і не тільки початківцю) слід пам'ятати, що банки і брокери дуже неохоче погоджуються проводити передплату на нові випуски акцій та облігацій тих підприємств, які відмовилися від проходження процедури лістингу хоча б на одній із зареєстрованих фондових бірж. Натомість компанії, які пройшли цю процедуру, стають відомими, їм довіряють банки, вони займають на ринку стійкіші позиції. Фондова біржа також виграє від лістингу. Вона здобуває репутацію організації, котра працює лише зі «справжніми» цінними паперами, за які відповідає разом з емітентом. Довіра до фондової біржі зростає, якщо її наділено правом призупиняти котирування цінних паперів тієї чи іншої компанії і взагалі виключати її з біржового списку у разі фінансової неспроможності компанії або її ухиляння від лістингу (несвоєчасного подання щорічного звіту про свою фінансову діяльність).

Нині у світі налічується близько 200 фондових бірж: у Великобританії
— 22, США - 13, Японії - 9, Франції та Німеччині — по 8, Канаді — 5.
Найбільш відомі Нью-Йоркська фондова біржа, Токійська, Лондонська,
Паризька, Франкфуртська, Копенгагенська, Амстердамська, Міланська,
Торонтська, Австралійська, Цюрихська, Сеульська, Манільська (на
Філіппінах), Бангкокська (в Таїланді), Сингапурська та ін.

Як правило, в економічно розвинутій країні налічується кілька фондових бірж, котрі створюють певну біржову систему. Розрізняють моносистему, в якій головну роль відіграє одна з бірж (наприклад Лондонська біржа у
Великобританії) і полісистему, котрій властива наявність кількох великих бірж (Німеччина, Канада). Є й проміжні форми наприклад біржова система США, де поряд із пануванням Нью-Иоркської фондової біржі досить упевнено почувають себе регіональні фондові біржі.

В Україні першою виникла Українська фондова біржа (УФБ), яка за період
1992—І995рр. обслужила понад 21 млн торгових операцій за середнього річного приросту 200—300%. Конкурентами стали (з 1995 р.): Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ),
Донецька фондова біржа (ДФБ) і Позабіржова фондова торгова система (ПФТС).
Конкурентність відносин між ними підтверджується такими прикладами. 1996 року на УФБ було укладено 40% від загальної кількості угод на біржовому ринку, а на УМВБ — 59%. Однак за обсягом продажу першість іще залишалася за
УФБ (70%). Різка зміна структури біржової торгівлі відбулась у 1997 р., коли обсяг торгів за рік на УМВБ зріс у 29 разів, а на ПФТС — у 112 разів.
Але навіть і без ПФТС ситуація змінилася: за показником обсягу торгів УФБ програла своїй основній суперниці — УМВБ: частка УФБ за обсягом торгів за рік скоротилася з 70% до 6%, а частка УМВБ зросла з 29% до 93%.
ПФТС почала тіснити біржі 1997 року: за темпами зростання ця позабіржова система вийшла на перше місце, хоча за кількістю угод і поступилася ДФБ.
Обсяг торгів на організаційно оформлених ринках торгівлі (структура і зростання) подано в табл. 1.

Таблиця 1

ОБСЯГ ТОРГІВ НА ОРГАНІЗАЦІЙНО ОФОРМЛЕНИХ РИНКАХ
|Назва |Обсяг торгів, млн грн |
|організаційно | |
|оформленого | |
|ринку | |
| |1996р. |1997р. |1998р. |
|ПФТС |3,12 |350,54 |338.54 |
|УМВБ |13,19 |381,44 |76,81 |
|УФБ |31.61 |23,11 |50.14 |
|КМФБ |0.09 |4,71 |27,78 |
|ДФБ |0,17 |2.15 |22.78 |
|УЦСА |— |— |6.87 |
|Усього |48,18 |761,95 |522.92 |

Велика різниця у грошовому обсязі торгів пояснюється значними коливаннями вартості однієї угоди (у середньому) на різних біржах. Так, вартість однієї угоди (у середньому) на УМВБ у 43 рази більша за вартість однієї угоди на ДФБ.

Протягом 1998 р. кількість організаторів торгівлі цінними паперами збільшилась: ліцензію фондової біржі було надано Придніпровській фондовій біржі (ПФБ), а статус торговельно-інформаційних систем отримав Український центр сертифікатних аукціонів (УЦСА).

2. Котирування цінних паперів

Термін «котирування» в основному застосовується на позначення дії або механізму встановлення ціни (ринкової вартості, біржового курсу) цінних паперів, валюти або товару (далі йтиметься про котирування тільки цінних паперів). Крім того, цим терміном позначають можливість обігу цінних паперів (коли цінні папери обертаються на біржі, то кажуть, що вони «котируються»), а також офіційну публікацію про біржові курси в спеціальних бюлетенях.

Термін «котирування» французького походження — «соter». Англійська мова користується словом «quotation», що має таке саме значення.

Котирування здійснюється на фондовій біржі, але біржовим курсом (як орієнтиром) користуються і на позабіржовому ринку цінних паперів.

Котирування цінних паперів відбувається: а) методом реєстрації; б) методом встановлення єдиного курсу.

Метод реєстрації передбачає аналіз даних про фактичні угоди, що зареєстровані на фондовій біржі. У результаті аналізу виявляються найбільш характерні (типові) рівні цін, котрі складаються на біржі і є показовими для ринкової кон'юнктури. Предметом реєстрації є граничні ціни — за верхнім і нижнім рівнем щоденного біржового курсу цінних паперів. При цьому показується біржова ціна, що визначається найвищим курсом покупця цінних паперів даного виду і найнижчим курсом продавця. Фіксується також ціна в перші хвилини біржового дня і ціна, що складається в кінці дня. У світі накопичено вже величезний досвід публікацій біржових курсів облігацій у котирувальних бюлетенях, де вказуються не тільки максимальні й мінімальні рівні цін, а й середній рівень ціни на даний день.

Котирувальний аналіз реєстраційним методом дуже швидко виконується з використанням сучасних біржових автоматизованих систем. Такі самі системи застосовуються і за здійснення іншого методу котирування — встановлення єдиного курсу, про який варто розповісти докладніше.

Єдиний (типовий) курс цінних паперів того чи іншого виду встановлюється на підставі відомостей про кількість паперів, котрі бажає продати продавець, і про кількість паперів, які бажає купити покупець. Але ще важливішими є відомості про ціни, що їх просить продавець і котрі пропонує покупець. На підставі порівнювання цих відомостей складається певний баланс, який розглянемо на прикладі.

Але спочатку візьмімо до уваги, що зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру заінтересованості продавця й покупця у здійсненні купівлі- продажу. За зростання ціни заінтересованість продавця збільшується, а покупця — навпаки. Існують рівні ціни, коли заінтересованість і продавця і покупця дорівнює нулю: це — межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить покупець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц > П, а покупець — купити їх тільки за Ц < І. Операція відбувається в діапазоні П <
Ц < І.

З цієї аксіоми випливають два біржові правила котирування цінних паперів. а) заявки, у котрих є максимальні рівні цін на купівлю й мінімальні — на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх факторів); б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до максимальних на купівлю і мінімальних на продаж, можуть виконуватися частково.

Припустімо, що з кількості всіх заявок (наказів) на продаж цінних паперів певного виду є група заявок на продаж 50 цінних паперів «за будь- якою ціною», тобто за ціною, що може скластися на фондовому ринку певного дня (зрозуміло, за найліпшим курсом). Припустімо також, що друга група заявок містить наказ продати 40 цінних паперів за ціною не нижче 550 грн. за кожний папір (вище можна, оскільки йдеться тільки про граничну ціну).
Постає питання, скільки цінних паперів може бути продано за ціною 550 грн.?
Відповідь очевидна: 50 + 40 = 90 цінних паперів, тому що продавці, котрі були згодні продати свої 50 цінних паперів за будь-якою ціною, тим більше погодяться продати їх за 550 грн.

Якщо третя група заявок міститиме наказ продати, наприклад, 60 цінних паперів за ціною 551 грн., то за цією ж ціною із задоволенням продадуть свої папери і продавці перших двох груп. Отже, всього цінних паперів, що можуть бути продані за ціною 551 грн., буде вже 90+ 60= 150.

Четверта група заявок містить наказ продати 55 цінних паперів за ціною
552 грн. Тоді всього паперів, що можуть бути продані за цією ціною, буде
150 + 55 = 205. І так далі, поки ціна не підніметься, наприклад, до рівня
556 грн. Вище продавці в нашому прикладі ціну не підніматимуть, розуміючи нереальність такого продажу.

Як бачимо, загальна кількість цінних паперів, котрі можуть бути продані за певною ціною, визначається з нарощуванням підсумку (табл. 2).


Таблиця 2


СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ ПА ПРОДАЖ
|№ груп |Пропоновані граничні |Кількість цінних паперів |
|заявок |ціни, грн. | |
| | |за кожною групою|з нарощуванням |
| | | |підсумку |
|8 |556 |20 |325 + 20 = 345 |
| | | | |
|7 | | | |
| | | | |
|6 | | | |
| | | | |
|5 | | | |
| | | | |
|4 | | | |
|3 | | | |
| | | | |
|2 | | | |
| | | | |
|1 | | | |
| |555 |ЗО |295 + ЗО = 325 |
| |554 |40 |255 + 40 = 295 |
| |553 |50 |205 + 50 = 255 |
| |552 |55 |155 + 55 = 210 |
| |551 |60 |90 + 60=150 |
| |550 |40 |50 + 40 = 90 |
| |продати за будь-якою |50 |50 |
| |ціною | | |

Оскільки інтереси продавця й покупця щодо ціни протилежні (продавця цікавить вища ціна, а покупця — нижча), то підсумовування кількості куплених цінних паперів відбуватиметься у зворотному порядку — від найбільшої ціни до найменшої (табл. 3).

Продовжуючи думку (але вже з позиції покупця), зазначимо, що серед заявок на купівлю цінних паперів є група заявок на купівлю 70 цінних паперів «за будь-якою ціною» (за найліпшим курсом, який просять), що може скластися на даній біржі в даний день. Припустімо також, що друга група заявок покупців містить наказ на купівлю 60 цінних паперів за ціною не вище
556 грн. за кожний цінний папір (нижче, зрозуміло, можна). Отже, за ціною
556 грн. можна купити 70 + 60 = 130 цінних паперів, оскільки покупці першої групи з радістю приєднаються до покупців другої групи (так само, як це раніше зробили продавці).


Таблиця 3


СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ НА КУПІВЛЮ
|№ груп |Пропоновані граничні |Кількість цінних паперів |
|заявок |ціни. гри. | |
| | |за кожною групою |з нарощуванням |
| | | |підсумку |
|1 |купити за будь-якою | |70 |
| |ціною | | |
|2 | | | |
| | | | |
|3 | | | |
| | | | |
|4 | | | |
| | | | |
|5 | | | |
| | | | |
|6 | | | |
| | | | |
|7 | | | |
| | | | |
|8 | | | |
| |556 |60 |70 + 60=130 |
| |555 |55 |130+55=185 |
| |554 |40 |185 + 40 = 225 |
| |553 |40 |225 + 40 = 265 |
| |552 |35 |265 + 35 = 300 |
| |551 |ЗО |300 + ЗО = 330 |
| |550 |20 |330 + 20 = 350 |


Примітка: додавання кількості куплених цінних паперів у таблиці здійснюється згори донизу.

3. Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення


ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄБФСУ

1. В ЄБФСУ здійснюється торгівля усіма видами цінних паперів відповідно до чинного законодавства України як на первинному, так і на вторинному ринках, за виключенням купівлі-продажу державних пакетів акцій підприємств, що приватизуються.

2. Кожна з фондових бірж, які входять до ЄБФСУ, має право до початку узгодженого часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити самостійні торги. При цьому організація біржової торгівлі на внутрішньобіржовому ринку може здійснюватися за правилами, які відрізняються від прийнятих у ЄБФСУ. Підсумки внутрішньобіржових торгів направляються до інформаційного відділу Технічного центру ЄБФСУ для оприлюднення.

3. Торгівля цінними паперами в ЄБФСУ організується по секціях
(наприклад, ОВДП, акції, векселі тощо). Торги в секціях можуть здійснюватися одночасно або послідовно. Кожному виду торгів повинні бути присвоєні спеціальні коди для підключення до відповідних каналів.

4. Усі пропозиції щодо купівлі та продажу від торговців цінними паперами - членів Системи повинні подаватися до Технічного центру тільки через посередництво фондових бірж, членами яких вони є. Пропозиції повинні супроводжуватися кодом торговця та відповідної фондової біржі. Самі торговці не можуть мати безпосереднього доступу до Технічного центру ЄБФСУ. б. Торги в ЄБФСУ проходять у фіксинговому або мультифіксинговому режимі. Технічний центр фіксує кожну угоду та передає кодовані відомості
:щодо неї "біржі-покупцю" та "біржі-продавцю".
Оформлення та звіряння біржових контрактів веде "біржа-покупець" в електронній формі. Вона ж вступає у взаємодію з депозитарієм та розрахунковим банком. Торговці - члени біржі, що укладають угоди в ЄБФСУ, несуть відповідальність перед біржами за відмову від укладених угод відповідно до єдиних правил організації торгів у Системі.

6. На завершення кожної торгової сесії Технічний центр оприлюднює зведені підсумки торгів та надає звіт до ДКЦПФР.

7. Кожна з фондових бірж має право публікувати свої приватні підсумкові бюлетені відповідно до встановленого порядку.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ "ЄДИНА БІРЖОВА ФОНДОВА
СИСТЕМА УКРАЇНИ"

1. Асоціація виступає як саморегулівна організація, яка об'єднує всіх учасників ЄБФСУ. Тому її цілі, завдання, повноваження та функції цілком визначаються відповідним Положенням, затвердженим рішенням ДКЦПФР від
11.11.97 р. № 45. За узгодженням учасників, на Асоціацію можуть бути покладені інші цілі, завдання, повноваження та функції, які не суперечать законодавству України та нормативним актам ДКЦПФР. До складу СРО ЄБФСУ її учасники можуть входити як на індивідуальній, так і на колективній основі.
Зареєстровані СРО можуть увійти до складу СРО ЄБФСУ як асоційовані колективні члени.

2. Асоціація є юридичною особою. Органи управління Асоціацією формуються та діють на принципах рівного представництва та врахування інтересів всіх її учасників. Для узгодження позицій учасників з неврегульованих питань створюється Узгоджувальна комісія.

3. Діяльність Асоціації будується на основі добровільної та рівноправної участі П членів у проектах та програмах ЄБФСУ.

4. Асоціація формує відповідні органи регулювання відповідальності її учасників та вирішення спорів між ними.

5. За рішенням учасників ЄБФСУ та за. узгодженням, з ДКЦПФР Асоціація може організовувати зведену звітність торговців цінними паперами перед
Комісією, а також забезпечувати формування зведених фондових індексів ЄБФСУ на базі корпоративних цінних паперів, що постійно обертаються у Системі.

6. Фінансування діяльності Асоціації здійснюється за рахунок членських внесків її учасників, а також за рахунок інших, у тому числі зовнішніх) джерел. Членські внески можуть бути встановлені у вигляді єдиного узгодженого процента відрахувань від доходів членів Асоціації, отриманих від організації торгівлі цінними паперами в межах ЄБФСУ. У зв'язку з труднощами, які сьогодні переживають учасники фондового ринку України, на першому етапі доцільно було б скоротити персонал та обмежити функції
Асоціації з метою скорочення обсягів її фінансування.

7. З урахуванням реального стану фондового ринку України та фінансових можливостей його учасників, робота зі створення ЄБФСУ повинна базуватися на принципі етапності протягом 2001-2005/рр.

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВЗАЄМОДІЇ З ІНСТИТУТАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНИ (НДСУ)

1. Існуюча практика взаємодії з інститутами НДСУ не може задовольняти вимоги ЄБФСУ, перш за все, щодо оперативності процесу переоформлення прав власності на акції, особливо у ланці "зберігач - реєстратор".

2. Необхідно удосконалити законодавчу та нормативну бази у частині врегулювання взаємовідносин між учасниками НДСУ з метою скорочення циклу переоформлення прав власності на акції. Як показує практика, сьогодні переоформлення прав власності на акції замість встановленого нормативами строку від 1 до 5 діб становить від 7 до 30 діб (включаючи етап підготування угоди). Зокрема, є необхідним перехід учасників НДСУ на електронну форму ведення договірної документації та розрахунків між ними з визнанням електронного підпису (ключа, коду).

4. Біржова торгівля акціями: проблеми та перспективи

Для успішного проведення грошової приватизації в Україні необхідний аналіз попередніх (за 1995 - 1999 рр.) результатів усіх грошових видів продажу та орієнтації на тих, які є найбільш ефективними і прозорими. 2000 рік є першим роком виключно грошової приватизації, і тому такий аналіз дасть змогу забезпечити ефективний вибір видів продажу підприємств, що приватизуються, а також виконати завдання з грошових надходжень від приватизації до державного бюджету.

Чільне місце серед грошових способів продажу акцій відкритих акціонерних товариств (ВАТ), що приватизуються, займає їх продаж на фондових біржах. Конкурси, а трохи пізніше продаж на фондових біржах були першими конкурентними грошовими видами продажу.

Фондові торги були започатковані після виходу в лютому 1995 р. Указу
Президента України «Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах». Із самої назви Указу випливає, що на той час єдиним організаційно оформленим ринком цінних паперів була Українська фондова біржа (УФБ). З часом кількість фондових бірж зростала, і на сьогодні Фонд державного майна України пропонує акції ВАТ, що приватизуються, вже на шести фондових біржах (табл.4). Деякі з них мають розвинену мережу філій, як то УФБ та Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ). Як видно з табл. 1, у 1997 р. найбільша кількість акцій була запропонована до продажу на УФБ, хоча за часткою проданих акцій УФБ поступилась УМВБ та Донецькій фондовій біржі (ДФБ): 19,1% проти 32% та 19,4% відповідно. Ця тенденція збереглась і протягом 1998 -1999 рр. з тією лиш різницею, що в 1998 р. найбільша частка проданих акцій порівняно до виставлених на продаж була в
Позабіржовій фондовій торговельній системі (37,7%), ДФБ (18,3) та Київській міжнародній фондовій біржі (КМФБ) (15,1), а в 1999 р. на ДФБ (75,3) та УМВБ
(45,7%). Кращі результати щодо продажу пакетів акцій ВАТ, що приватизуються, на тій чи іншій біржі пояснюються як кількісними, так і якісними характеристиками запропонованих акцій. Результати продажу не залежать від бірж, оскільки рівень їх роботи як торговельних майданчиків є приблизно однаковим. Слід зазначити, що подальший розвиток мережі філій фондових бірж дасть змогу залучити більшу кількість інвесторів у регіонах за місцерозташуван-ням підприємств, що приватизуються.

Відсоток реалізації запропонованих до продажу акцій був найбільшим у
1995 р. - 98,5% (табл. 5). До продажу була запропонована незначна кількість пакетів акцій, оскільки цей напрям приватизації тільки розпочинався і недостатньо була відпрацьована як технологія біржових торгів, так і нормативна база, яка її мала регламентувати. Це був зовсім новий і невідомий спосіб продажу, який виявився достатньо вдалим. За результатами продажу було отримано 1,85 млн грн. Співвідношення середньої ціни продажу однієї акції до її середньої номінальної вартості становило 4,66. Це свідчить про ліквідність виставлених на продаж пакетів акцій. Якщо врахувати, що стартова ціна акції визначалася на рівні її номінальної вартості, то майже всі акції були продані з перевищенням стартової ціни більш як у 4,5 раза.

Найменше було запропоновано пакетів акцій розміром до 1 % від статутного фонду (СФ) - 2, найбільше розміром від 10 до 25% від СФ - 19
(табл.6). Серед галузей виробництва найбільше було запропоновано пакетів акцій будівельних підприємств-12, підприємств машинобудування - 11 та підприємств легкої промисловості - 6 (табл.7). Найбільш вдалими можна вважати біржові, контракти з продажу акцій ВАТ «Українські пухові вироби»
(коефіцієнт перевищення стартової ціни становить 37,7), ВАТ «Чортків-ська кондитерська фабрика» (12,8), ВАТ «Київська швейна фірма «Ластівка» (9),
ВАТ «Укррічфлот» (9).
У 1996 р. кількість пакетів акцій, які були запропоновані до продажу на фондових біржах, збільшилася до 315. Це зразу вплинуло на співвідношення між проданими і запропонованими пакетами. Якщо частка проданих пакетів відносно запропонованих до продажу становила 87,6%, то частка проданих акцій становила лише 33% (див. табл. 5). Тобто найменше було реалізовано пакетів акцій розміром від 25 до 50% та більш як 50% від СФ (табл.5). Серед галузей виробництва лідерство по кількості запропонованих до продажу пакетів акцій знову ж таки утримували підприємства машинобудування і металообробки та будівельні підприємства (табл.8). Це пояснюється тим, що процес корпоратизації, який розпочався в 1993 р., найбільше охопив ці галузі промисловості. Повністю були реалізовані пакети акцій підприємств хімічної, нафтохімічної, харчової промисловості, а також наукової сфери.
Продаж акцій проводився на УФБ та КМФБ. Порівняно до номінальної вартості найдорожче були продані акції ВАТ «Туристичний комплекс «Націоналі»» (у 98 разів), ВАТ «Друкарня ім. Шухевича» (у 80 разів), ВАТ «Луганський електроапаратний завод» (у 40 разів), ВАТ «Хімнафтомашпроект» (у 32 рази),
ВАТ «Київський центральний універмаг» (у 29 разів). Але частка цих пакетів акцій у проданих є незначною і тому за 1996 р. співвідношення вартості укладених біржових контрактів до їх номінальної вартості дорівнює лише
1,37.

1996 рік ще був роком переважно сертифікатної приватизації. Але в регіонах зростала потреба в торговельних майданчиках для проведення грошової приватизації. Значно зросла кількість підприємств, акції яких не були реалізовані на сертифікатних аукціонах і не могли далі продаватися на них, оскільки вичерпали дозволений нормативними документами кількісний ресурс виставлення на сертифікатний аукціон. І в 1997 р. почали функціонувати УМВБ, ДФБ та ПФТС. Кількість запропонованих до продажу пакетів акцій зросла більше ніж у 2 рази, і 64,6% з них були реалізовані.
Оскільки найбільше було продано пакетів акцій розміром менше ніж 1% від СФ
(221), то частка проданих акцій до виставлених до продажу становила лише
21,2% (табл. 7). Найменше було реалізовано пакетів акцій розміром понад 50% від СФ-2, або 22,2%. Менше половини від запропонованих було продано пакетів акцій розміром від 25 до 50% від СФ. Найбільше, як і в попередні роки, було запропоновано акцій підприємств машинобудування і металообробки, але відсоток проданих зменшився з 90 до 63,8% (табл. 8). Повністю реалізовано акції підприємств паливної галузі, найменше (40%) медичної промисловості.
Найбільш вдалі біржові контракти з продажу акцій по ВАТ «НД1 «Кондиціонер»
(коефіцієнт перевищення стартової ціни становив 28,7), ВАТ «Миколаївський річковий порт» (15,7), ВАТ «Індекс» (14,5), ВАТ «Львівська товарно- сировинна фірма «Львівресурси» (12).

На первинному ринку цінних паперів підприємств, що приватизуються, виникала ситуація, коли акції вже не могли продаватися за приватизаційні папери і не користувалися попитом на фондових біржах за грошові кошти.
Приватизація таких підприємств затягувалася, що призводило до різкого погіршення їх стану, а отже і привабливості їх як об'єктів приватизації. У зв'язку з цим в Державній програмі приватизації на 1998 рік була закладена норма, згідно з якою ціна продажу формувалася на підставі попиту пропозиції. Якщо попит перевищував пропозицію, то ціна продажу зростала порівняно з початковою. Навпаки ціна продажу знижувалася і навіть могла бути меншою від номінальної вартості акції. Оскільки із середини 1998 р. згідно з рішенням Верховної Ради України було припинено продаж пакетів акцій на аукціонах за компенсаційні сертифікати, то значно зросла їх кількість на фондових біржах майже втричі порівняно з попереднім роком.
Найбільше було запропоновано до продажу пакетів акцій розміром від 10 до
25% від СФ (758), але реалізовано лише кожен третій (табл. 9). Як і в попередні роки, найбільше продано пакетів акцій розміром до 1% від СФ
(61,1%) та від 1 до 5% від СФ (40,4%). Найменше реалізовано пакетів акцій розміром понад 50% від СФ (12,5%). У зв'язку з цим продано лише 10,2% акцій від запропонованих до продажу. Цей показник найнижчий за всю історію біржових торгів акціями підприємств, що приватизуються. Це пояснюється появою ще одного грошового способу приватизації - продажу акцій на грошових аукціонах через мережу центрів сертифікатних аукціонів.

Таблиця 4

Дані про укладені протягом 1997 - 1999 рр. біржові контракти з купівлі- продажу державних пакетів акцій ВАТ, що приватизуються

| |1997 |1998 |1999 |
|Кількість | | | | | | |
|виставлених | | | | | | |
|на продаж |54,00 |315,00 |731,00 |2 067,00 |1 538,00 |4 705,00 |
|пакетів, шт. | | | | | | |
|Кількість | | | | | | |
|проданих | | | | | | |
|пакетів, шт. |52,00 |276,00 |472,00 |758,00 |633,00 |2 191,00 |
|Частка | | | | | | |
|проданих | | | | | | |
|пакетів у | | | | | | |
|виставлених | | | | | | |
|на продаж, % |96,30 |87,60 |64,60 |36,70 |41,20 |46,60 |
|Кількість | | | | | | |
|запропоно- | | | | | | |
|ваних до | | | | | | |
|продажу | | | | | | |
|акцій, шт. |14 537 |70 963 |347 856 |3 134 781 |3 507 742 |7 075 881 |
| |169,00 |966,00 |178,00 |388,00 |947,00 |648,00 |
|Кількість | | | | | | |
|проданих | | | | | | |
|акцій, шт. |14 312 |23 423 |73 817 |321 042 |1 249 365 |1 681 961 |
| |245,00 |451,00 |897,00 |515,00 |713,00 |821,00 |
|Частка | | | | | | |
|проданих | | | | | | |
|акцій у | | | | | | |
|виставлених | | | | | | |
|на продаж, % |98,50 |33,00 |21,20 |10,20 |35,60 |23,80 |
|Номінальна | | | | | | |
|вартість | | | | | | |
|виставлених на| | | | | | |
|про- | | | | | | |
|даж пакетів, |523,68 |14 |85 |602 267,64|795 511,65|1 498 |
|тис.грн. | |726,42 |568,14 | | |739,10 |
|Номінальна | | | | | | |
|вартість | | | | | | |
|проданих | | | | | | |
|пакетів | | | | | | |
|акцій, |395,82 |5 207,33|16 |107 338,99|265 265,50|394 779,95|
|тис.грн. | | |572,31 | | | |
|Вартість | | | | | | |
|укладених | | | | | | |
|контрактів, |1 846,43|12 |28 |159 764,92|357 054,13|560 523,20|
|тис.грн. | |924,77 |754,75 | | | |
|Співвідношення| | | | | | |
| | | | | | | |
|вартості | | | | | | |
|укладених | | | | | | |
|контрактів до | | | | | | |
|їх | | | | | | |
|номінальної |4,66 |2,48 |1,74 |1,49 |1,35 |1,42 |
|вартості | | | | | | |
|Середня | | | | | | |
|номінальна | | | | | | |
|вартість | | | | | | |
|однієї про- | | | | | | |
|даної акції, |2,77 |22,23 |22,45 |33,43 |21,23 |23,48 |
|коп. | | | | | | |
|Середня ціна | | | | | | |
|продажу | | | | | | |
|однієї акції, |12,90 |55,18 |38,95 |49,76 |28,58 |33,33 |
|коп. | | | | | | |
|Співвідношення| | | | | | |
| | | | | | | |
|середньої ціни| | | | | | |
|про- | | | | | | |
|дажу однієї | | | | | | |
|акції | | | | | | |
|та її | | | | | | |
|середньої но- | | | | | | |
|мінальної |4,66 |2,48 |1,73 |1,49 |1,35 |1,42 |
|вартості | | | | | | |

Таблиця 6

Розподіл пакетів акцій, виставлених на продаж і проданих у 1995 р.
| |Кількість |Частка про даних пакетів |
| | |у виставлених на продаж, |
| | |% |
| | | |
| | | |
| | | |
|Група пакетів |пакетів, шт. | |
| |виставлених |проданих | |
| |на | | |
| |продаж | | |
| | | | |
|Менш як 1% від |2 |2 |100,0 |
|СФ | | | |
|Від 1 до 5% від|14 |14 |100,0 |
|СФ | | | |
|Від 5 до 10% |10 |9 |90,0 |
|від СФ | | | |
|Від 10 до 25% |19 |19 |100,0 |
|від СФ | | | |
|Від 25 до 50% |9 |8 |88,9 |
|від СФ | | | |
|Усього... |54 |52 |96,3 |

Таблиця 7

Розподіл запропонованих і реалізованих у 1995 р. пакетів акцій за галузями виробництва
|Галузь |Кількість пакетів, шт. |Частка проданих |
| | |пакетів у виставлених |
| | |на продаж, % |
| |виставлених на |проданих | |
| |продаж | | |
|Машинобудування| | | |
| | | | |
|і металообробка|11 |10 |90,90 |
| | | | |
|Чорна |2 |2 |100,00 |
|металургія | | | |
|Деревообробна | | | |
|і | | | |
|целюлозно-папер| | | |
|ова | | | |
|промисловість |2 |2 |100,00 |
|Промисловість | | | |
|будівельних | | | |
|матеріалів |5 |5 |100,00 |
|Легка |6 |6 |100,00 |
|промисловість | | | |
|Харчова | | | |
|промисловість |2 |2 |100,00 |
|Переробка | | | |
|сільсько- | | | |
|господарської | | | |
|продукції |2 |2 |100,00 |
|Транспорт і |3 |3 |100,00 |
|зв'язок | | | |
|Будівництво |12 |11 |91,67 |
|Торгівля і | | | |
|громадське | | | |
|харчування |3 |3 |100,00 |
|Матеріально-тех| | | |
|нічне | | | |
|постачання і |1 |1 |100,00 |
|збут | | | |
|Інші |5 |5 |100,00 |
|Усього... |54 |52 |96,30 |


Таблиця 8

Розподіл пакетів акцій, виставлених на продаж і проданих у 1996 р., за розміром
| |Кількість |Частка про- |
|Група пакетів |пакетів, шт. |даних паке- |
| |вистав- | |тів у вистав- |
| |лених на |прода- |лених на |
| |продаж |них |продаж, % |
|Менш як 1% від |43 |39 |90,7 |
|СФ | | | |
|Від 1 до 5% від|57 |52 |91,2 |
|СФ | | | |
|Від 5 до 10% |55 |49 |89,1 |
|від СФ | | | |
|Від 10 до 25% |93 |80 |86,0 |
|відСФ | | | |
|Від 25 до 50% |54 |47 |87,0 |
|від СФ | | | |
|Більш як 50% |ІЗ |9 |69,2 |
|від СФ | | | |
|Усього... |315 |276 |87,6 |

вона могла становити тисячні частки від копійки. Неліквідні пакети акцій після їх пропозиції на біржових торгах виставлялися на продаж на грошовому аукціоні і могли бути куплені навіть однією фізичною особою незалежно від його розміру. Це провокувало покупців на очікування продажу на грошовому аукціоні. Хоча цей вид продажу менш прозорий і більше нагадує лотерею, але його дешевизна багатьох приваблювала.

У 1998 р. дешо змінилася галузева характеристика підприємств, найбільша кількість пакетів акцій яких були запропоновані до продажу: машинобудування і металообробка - 349 (реалізовано 35,5%), харчова промисловість -331 (42,9), транспорт і зв'язок - 260 (29,2), заготівля -
177 (реалізовано 40,1%). Найбільше відносно до запропонованих до продажу
(76,9%) було продано пакетів акцій підприємств медичної промисловості.
Незначна їх пропозиція викликала до них інтерес. Найгірше продавались акції сільськогосподарських підприємств. Реалізація відповідно до Закону України
«Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» контрольного пакета акцій цих підприємств шляхом безоплатної передачі акцій сільськогосподарським товаровиробникам робить придбання решти їх акцій непривабливими для потенційних інвесторів.

У 1999 р. ряди торгових майданчиків поповнили Придніпровська фондова біржа та Кримська фондова біржа. Кількість пакетів акцій, що були запропоновані до продажу на фондових біржах, порівняно з 1998 р. зменшилася, але відсоток проданих збільшився більше ніж у 3 рази. Це зумовлено деякими змінами в нормативних документах щодо грошових способів продажу. По-перше, обмежено розмір пакета акцій, який може бути запропоновано до продажу на грошовому аукціоні, до 10% від СФ. По-друге, встановлено обмеження щодо мінімальної ціни продажу акції, яке діє як на біржових торгах, так і на грошових аукціонах.

Найбільше було запропоновано пакетів акцій розміром від 10 до 25% від
СФ (586). І лише 231 з них знайшов своїх власників. Наступними йдуть пакети акцій розміром від 25 до 50% та від 10 до 25%. Для продажу найбільше було запропоновано пакетів акцій заготівельних підприємств - 299 (реалізовано
141), підприємств машинобудування та металообробки - 223 (69), будівельних підприємств- 138 (53), підприємств харчової промисловості - 139
(реалізовано 70). Найбільший відсоток реалізованих акцій по підприємствах електроенергетики -85,7%. Найнижча заінтересованість у покупців до акцій сільськогосподарських підприємств. Незначна частина була реалізована акцій підприємств транспорту і зв'язку, промисловості будівельних матеріалів.

Висновок


Грудневі біржові торги

Наприкінці року на фондових майданчиках накреслилась стійка тенденція до зменшення пропозиції державних пакетів акцій як у кількісному, так і у вартісному виразі. У грудні на біржовий ринок приватизації ФДМУ було запропоновано в цілому 276 пакетів акцій загальною номінальною вартістю
286,9 млн. грн. Для порівняння: у грудні 2000 року таку саму кількість пакетів отримала лише УФБ.

На біржах не з'явилося жодного нового пакета акцій високоліквідного підприємства, спроможного підняти рівень грошових надходжень. У цьому й немає сенсу, оскільки на біржові торги вже протягом року виставляються і не мають належного попиту близько десятка держпакетів акцій інвестиційно привабливих об'єктів.

Як і у попередні місяці, у грудні основний біржовий товар складали цінні папери підприємств харчової та будівельної промисловості, автотранспортні об'єкти, сільськогосподарські підприємства, а також елеватори, хлібозаводи та хлібокомбінати.

Причому, якщо б на біржі не виставлялися акції об'єктів останніх трьох груп, результати торгів були б ще гіршими. Саме ці підприємства вже другий рік поспіль користуються підвищеним попитом і приносять значну частину надходжень.

У цілому в грудні до нових власників перейшли 22 пакети акцій, або 8% від пропозиції, і було отримано 4,9 млн. грн., що є найбільшим показником за останні місяці. Зокрема, у листопаді на біржовий ринок приватизації було запропоновано 310 пакетів загальною номінальною вартістю 300,3 млн. грн., з яких було продано 21 пакет, або 6,7%, й отримано 3,08 млн. грн.

З перевищенням номінальної вартості акцій у грудні реалізовано три пакети, а в листопаді - два. Незважаючи на це, груднева загальна вартість проданих акцій знову, як і у листопаді, виявилась нижче їх номінальної вартості. Це співвідношення склало 1,4 раза.
У кінці року значно знизились результати торгівлі на Українській фондовій біржі. Однією з головних причин цього є відчутне зменшення пропозиції держпакетів акцій. Так, у грудні на УФБ було виставлено лише 95 пакетів загальною номінальною вартістю 57,7 млн. грн. У попередні місяці цей показник ніколи не був нижчим за 100 пакетів акцій.
У результаті торгів до нових власників перейшло вісім пакетів, або 8,4% запропонованих. При цьому було отримано 0,92 млн. грн.

З перевищенням номінальної вартості на УФБ у грудні не було продано жодного пакета, що також не є характерним для цього майданчика. Слід також зазначити, що на цій біржі не змогли знайти нового власника акції таких підприємств, як ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», «Харківський завод агрегатних верстатів», «Керченський металургійний комбінат» тощо.

Лідером грудневих торгів стала Київська міжнародна фондова біржа.
Майже п'ятимільйонного рівня загальних надходжень в останньому місяці року було досягнуто саме завдяки вдалим торгам на цьому майданчику. Пропозиція
КМФБ дорівнювала 34 пакетам акцій загальною номінальною вартістю 22,2 млн. грн., з яких упродовж місяця було реалізовано п'ять пакетів, або 14,7%.

Вартість проданих акцій на КМФБ у грудні склала 3,4 млн. грн., що дорівнює 69% загальних біржових надходжень. При цьому з перевищенням номінальної вартості було продане два пакети акцій. Слід особливо відзначити реалізацію 26% статутного фонду ВАТ «Комсомольський хлібозавод» за 1,9 млн. грн. з перевищенням номінальної вартості у 34 рази.

Результати торгівлі на інших майданчиках виявилися набагато гіршими.
Ніяк не може повернути лідируючі позиції Українська міжбанківська валютна біржа. яка досить ефективно працювала у попередні роки. Продаж 10% акцій ВАТ
«Миколаївський глиноземний завод» із стартовою ціною 60,5 млн. грн. так і не відбувся.
Груднева пропозиція УМВБ складалась із 42 пакетів загальною номінальною вартістю 75 млн. грн.,- з яких було продано лише два пакети без перевищення номіналу, або 4,7%, й отримано 0,034 млн. грн.

Пропозиція Придніпровської фондової біржі у грудні становила шість пакетів акцій загальною номінальною вартістю 4,1 млн. грн. У ході торгів до нового власника перейшов один пакет, або 16% від пропозиції, що стало найкращим показником торгівлі серед усіх майданчиків. Йдеться про 4,16% СФ
ВАТ «Дніпроважпапірмаш», які продали за 0,1 млн. грн. з перевищенням номінальної вартості в 11 разів.

Кримська фондова біржа у грудні отримала на реалізацію 69 пакетів загальною номінальною вартістю 28,2 млн. грн. Упродовж місяця нових власників знайшли шість пакетів без перевищення номіналу, або 8,7% запропонованих. Сума грошових надходжень КФБ дорівнювала 0,5 млн. грн.

Інші майданчики у графі проданих пакетів у грудні мали нульові показники. При Цьому на торги Першої фондової торговельної системи ФДМУ запропонував 14 держпакетів загальною номінальною вартістю 62,2 млн. грн., серед яких акції ВАТ «Львів-обленерго», «Макіївський металургійний комбінат», «Баглійкокс» та ін., Пропозиція Донецької фондової біржі складалась з 13 пакетів загальною номінальною вартістю 34,2 млн. грн. Проте потенційних покупців не зацікавили акції таких ВАТ, як «Донецький металургійний завод», «Енергомашспецсталь», «Краматорський завод важкого верстатобудування» тощо.

Нова Українська міжнародна фондова біржа у грудні торгувала трьома держпакетами загальною номінальною вартістю 3,1 млн. грн., однак її дебют виявився невдалим.

Література

1. Ринок цінних паперів. Мендрул О.Г.

2. Вондовий ринок. Мозговой О.Н.

3. Инвестиционная газета. Фодові біржі. 2001 №48. с.7-9.

4. Цінні папери України. 1999 №37. с.14.

5. Цінні папери України. 2002 №2. с.8.

6. Цінні папери України. 2001 №1. с.10.

7. Цінні папери України. 2002 №3. с.10.

8. Україна-бізнес. 2001. №2. с.4.


Похожие работы

Анализ эффективности использования основных производственных фондов
Необходимо также различать две формы обновления основных фондов — экстенсивную и интенсивную. Экстенсивное обновление характеризует темпы увеличения объема эксплуатируемых основных фондов .
Статистический анализ основных фондов
Проблема повышения эффективности использования основных фондов и производственных мощностей предприятий занимает центральное место в период перехода России к рыночным отношениям.
Анализ использования основных фондов предприятия
Значительная доля устаревших основных фондов в производстве, например в промышленности, вызывает существенные потери в народном хозяйстве, так как, во – первых, старение оборудования требует увеличения вложения средств в капитальный ремонт для...
Анализ использования основных фондов предприятия.
Значительная доля устаревших основных фондов в производстве, например в промышленности, вызывает существенные потери в народном хозяйстве, так как, во – первых, старение оборудования требует увеличения вложения средств в капитальный ремонт для...
... движения и эффективного использования основных производственных фондов ...
Для оценки их реальной величины необходимо исключить стоимость изношенной части фондов . Денежное выражение потерь объектом физических и технико-экономических качеств называется износом основных фондов .
Применение технического анализа на фондовом рынке
Выполнил студент группы 12523 _ Телегин А.Н. Руководитель к.т.н., доцент _ Орехов А.И.
Фондова біржа в Україні
...Нью-Йоркська фондова біржа, Токійська, Лондонська, Паризька, Франкфуртська, Копенгагенська, Амстердамська, Міланська, Торонтська, Австралійська, Цюрихська, Сеульська, Манільська (на Філіппінах), Бангкокська (в Таїланді), Сингапурська та ін.