Розміщення продуктивних сил Черкаської області

Розміщення продуктивних сил Черкаської області

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Курсова робота з

Розміщення продуктивних сил

на тему: “Розміщення продуктивних сил Черкаської області”

Київ 2011

План

Вступ

.1 Загальна інформація

.1 Фізико-географічне положення

.2 Економіко-географічне положення

.3 Політичне положення

. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Черкаської області

.1 Історичні передумови

.2 Демографічні передумови

.3  Природні передумови

.4 Рівень розвитку продуктивних сил Черкаської області

. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області

.1 Загальна характеристика господарського комплексу

.2 Характеристика промисловості

.3 Характеристика сільського господарства

.4 Транспорт та сфера послуг

. Територіальна структура і особливості розміщення господарського комплексу області

. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці

. Проблеми і перспективи розвитку території

Висновок

Список використаної літератури

географічне господарське черкаська територіальна

Вступ

В даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона несе в собі великий пізнавальний заряд.

Адже, вивчаючи і аналізуючи розміщення продуктивних сил тієї чи іншої області, ми пізнаємо цілу систему взаємопереплетінь природничо-економічно-політичного характеру.

Ми маємо змогу почерпнути багато корисного безпосередньо для себе, для своєї області. Маємо змогу визначити, які зв¢язки ми можемо мати в галузі торгівлі, чим можемо на взаємовигідній основі обмінюватися з тим щоб покращити життєздатність продуктивних сил тієї чи іншої області.

Розміщення продуктивних сил (РПС) - галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів.

Об’єктом вивчення є продуктивні сили. Продуктивні сили - це система суб’єктивних (людина) і речових (засобів виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління. Головні продуктивні сили - люди, учасники суспільного виробництва, це трудящі. А засоби виробництва (засоби праці та предмети праці)- це вже наслідок людського розуму і праці людей.

Нам не може бути не цікаво, як на даному етапі розвитку державних процесів відбувається розподіл продуктивнх сил в кожній області окремо, бо саме такий розподіл складає в сумі розподіл продуктивних сил в глобальному розумінні.

1. Загальна інформація про досліджувану територію

Черкаська область була утворена пізніше від усіх адміністративних областей України - 7 січня 1954 року - і у 2004 р. святкувала своє 50 - річчя.

Площа Черкаської області становить 20,9 тис. км2, а це 3,5% площі країни або, 18 місце в Україні. Населення - 1386,6 тис. осіб (на 01.01.2008), що складає 2,9% населення України або 15 місце у країні.

Адміністративний центр області - місто Черкаси. Відстань від Черкас до Києва залізницею 240 км, а шосейними дорогами 186 км.

Черкаська область поділяється на 20 адміністративних районів : Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Полянський (Таб.1).

Загальні відомості про адміністративні райони Черкаської області

Таб.1

.1 Фізико-географічне положення

Черкаська область (Рис.1) розташована на Східноєвропейській рівнині, в басейні середньої течії Дніпра, який ділить її майже навпіл. Область лежить у лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області простягнулась із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь - на 150 км.

Крайня північна точка лежить на північ від с.Кононівка Драбівського району (50°13' пн.ш., 32°07' сх.д.), південна - на південь від с.Колодисте Уманського району (48°27' пн.ш., 30°06' сх.д.), західна - на південний захід від с.Коритня Монастирищенського району (49°03' пн.ш., 29°36' сх.д.), східна - на південний схід від с.Стецівка Чигиринського району (49°00' пн.ш., 32°52' сх.д.)

Мал. 1

.2 Економіко-географічне положення

Черкащина межує з тими адміністративними одиницями, з території яких вона була утворена. На півночі - з Київською (межа 340 км), на сході - з Полтавською (212 км), на півдні - з Кіровоградською (388 км), на заході - з Вінницькою (124 км) областями.

Область розташована в центрі України і займає вигідне географічне положення. її територією проходять важливі залізниці та автомагістралі. Область перетинає головна водна артерія України - річка Дніпро. У формуванні економіки придніпровське положення Черкащини відіграє важливу роль. Більшість великих промислових підприємств області, а також ряд міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша) знаходяться недалеко від Дніпра.

Вигідність економіко-географічного положення Черкаської області зумовлюється ще й тим, що її територія розташована у безпосередній близькості до промислового Придніпров'я, добре зв'язана транспортними магістралями з Києвом, Донбасом та причорноморськими областями України.

Черкаська область входить до складу Центрального економічного району (разом із Кіровоградською).

.3 Політичне положення

Власне Центральний субрегіон виступає у складі трьох областей - Київської, Черкаської та Полтавської. Геополітичне значення його таке:

Це найбільш традиційна тереторія української державності. Коли відблося “воз’єднання” України з Росією, вона була в основному саме тією тереторією, що підпадала під військовий протекторат Росії (тому хибною є “думка”, ніби вся Україна “воз’єдналася” у 1654 р. з Росією).

Це тереторія, де найбільше у минулому стикувалися і взаємоборолися російсько-польські інтереси, особливо після Андрусівського миру (1667 р.), коли Україна була поділена на Правобережну і Лівобережну з границею вздовж Дніпра. Володіння нею означало так чи інакше панування над Україною.

Нарешті, це регіон сучасної української літературної мови, значення якої у політичній консолідації українства, його форіванні як єдиної нації від Карпат до Дону, у формуванні Української Самостійної Соборної Держави важко переоцінити. Саме тому колонізатори усіх мастей намагалися знищити передусім українську мову як найважливіший засіб духовного і державницького єднання українства.

Ядро цього субрегіону м. Київ досить відрізняється від його оточення. Це пов’язане з тим, що у Києві на фоні усього сходу України - найбільш демократичний центр, вузол інтенсивної політичної боротьби різних, особливо крайніх сил, - передусім націоналістичних і комуністичних, головний політичний представник України у зовнішньому світі.

2. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Черкаської області

.1 Історичні передумови

З давніх часів на території сучасної Черкащини селилися люди. Сліди найдавніших поселень виявлені у Чорнобаївському, Уманському, Маньківському, Канівському та Смілянському районах області. На території області знайдено понад 100 поселень трипільської культури, багато городищ, поселень і курганних могильників скіфських часів.

Територія Черкащини входила до регіону, де на початку нашої ери сформувалося ядро ранніх східнослов'янських земель, а в часи існування Київської Русі була південною порубіжною частиною Київського князівства. Тоді і виникли тут Воїнь, Канів, Родень, Корсунь та інші міста-укріплення, в яких високого рівня досягли ремесла та землеробство, військова справа та культура. Населення краю відіграло особливу роль у виникненні і розвитку українського козацтва, створенні його військово-політичної організації - Запорозької Січі, а також реєстрового козацтва. Найголовніші козацькі полки формувалися у Черкасах, Корсуні, Чигирині, Каневі, Кропивній, Умані. Тут зародилися державотворчі процеси, які привели до утворення в середині XVII ст. української козацької держави, першою столицею якої став Чигирин. Це місто було і резиденцією гетьмана України Богдана Хмельницького, 400-річчя від дня народження якого у 1995 р. урочисто відзначив народ України.

У різні часи землі Черкащини були ареною боротьби проти поневолення з боку Литви, Польщі, Туреччини, численних селянсько-козацьких повстань, у тому числі під керівництвом К.Косинського, С.Наливайка, Т.Федоровича, Я. Остряниці. 16 травня 1648 р. під Корсунем відбулася одна із визначальних битв Визвольної війни українського народу середини XVII ст. проти шляхетської Польщі під проводом Б.Хмельницького. Разом із ним діяли Іван Богун, Максим Кривоніс, Нестор Морозенко, Філон Джалалій.

Черкащина була одним із основних районів формування гайдамацьких загонів в Україні та розвитку гайдамацького руху, який досяг найбільшого піднесення у 1768 р. під проводом Максима Залізняка і увійшов в історію під назвою «Коліївщина».

Не оминули краю і буремні події XX ст. - Жовтнева революція і громадянська війна. Велика Вітчизняна війна вписала в історію черкаської землі незабутні сторінки. В тилу ворога активно діяли партизанські загони та диверсійні групи, партизанські підпільні організації, їх очолювали Ф.Р.Савченко, П.А.Дубовий, Г.К.Іващенко та інші народні месники. На початку 1944 р. на Черкащині відгриміла Корсунь-Шевченківська битва - одна з найбільших за всю війну. Бесславний кінець знайшли тут дев'ять піхотних дивизій, танкова дивізія СС «Вікінг», інші фашистські з'єднання. В місті Корсунь-Шевченківський, який нагороджений у січні 1983 р. орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня, діє музей Корсунь-Шевченківської битви.

січня 1954 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР створено Черкаську область з обласним центром у місті Черкаси. У 1986 р. було урочисто відзначено 700-річчя міста Черкаси.

.2 Демографічні передумови

Здавна територія сучасної Черкащини була густо заселена. Цьому сприяли рівнинний характер поверхні, гарні кліматичні умови, родючі чорноземні ґрунти, повноводні річки. Понад тисячу років тому на території Черкащини жило слов'янське плем'я полян, яке пізніше стало осердям могутньої та висококультурної держави Київська Русь. Із давніх-давен населення краю є невід'ємною частиною населення всієї України.

Протягом всієї історії краю кількість населення постійно змінювалась. Великий вплив на розміщення та кількість населення мали війни, навали, революції тощо. Останнім часом в області відбувається скорочення кількості населення. Такі ж тенденції характерні й для всіх адміністративних районів області, крім Монастирищенського.

Природний та механічний рух населення. Процеси зменшення кількості населення в області відбуваються, перш за все, за рахунок природного руху населення: в останні роки при порівняно стабільній смертності значно скоротилась народжуваність. Механічний рух населення (міграційні процеси) теж негативно впливає на статистичні дані - за останні роки з Черкаської області більше людей виїжджає, ніж в'їзжає. Додатні показники механічного приросту населення сільських поселень свідчать про тенденцію повернення людей у села.

Міграційні переміщення в межах області не відзначаються на загальній зміні кількості населення. Міграційний приріст за рахунок тих, хто приїхав у Черкаську область з інших регіонів України, додатній і за 2004 р. склав 0,4 тис. осіб. Черкащан, які виїзджають за межі України (емігрують) більше, ніж тих, які приїзджають (імігрують) в область, тому у міждержавній міграції показник міграційного приросту області склав -0,8 тис. осіб. Найбільше жителі області емігрують у Росію, Ізраїль. Більшість вибулих за межі області - особи працездатного віку, понад 50% з них мають вищу освіту. Серед причин переїзду переважаючими залишаються родинні обставини та бажання змінити місце роботи.

Статево-вікова структура. Загалом у Черкаські області в статевій структурі переважають жінки, їх кількість складає близько 748,8 тис. осіб (54%). Чоловіки у статево-віковій структурі переважають до 20 років.

Середня тривалість життя людей в області становить 69 років, причому у чоловіків цей показник складає 63, а у жінок - 74 роки. (Таб.2)

Статево-вікова структура населення Черкаської області 2008р (Таб. 2)

Типи поселень. Давнім типом поселення є село, яке поступово утворювали, розростаючись, декілька окремих осель або груп дворів. Основним заняттям людей таких поселень було землеробство. Виготовлення звичайних побутових речей (посуду, одежі, а головне -знарядь праці для обробітку землі) згодом виділилось в окремі ремесла гончарство, ткацтво, стельмаство, ковальство тощо. Поступово елементарні пристрої, механізми замінюють машини. З того часу ремесла відокремлюються від землеробства, бо виготовляються ужиткові речі вже на промислових підприємствах. Тоді й виникають перші міста.

Найдавнішими містами на території Черкащини були Воїнь, Родень Канів Корсунь (зараз Корсунь-Шевченківський), але Воїнь і Родень після руйнації не відновлялися. Зараз на території Черкаської області 855 населених пунктів, з яких 31 міський та 824 сільських. Кількість населених пунктів постійно змінюється.

Кількість населених пунктів в адміністративних районах області різна. Найбільше поселень у Золотоніському та Канівському районах. Вполовину менше поселень у Городищенському, Кам'янському, Маньківському районах.

До міських поселень Черкаської області належать 16 міст і 15 селищ міського типу. На Черкащині 6 міст мають статус обласного підпорядкування: Черкаси, Ватутіне Звенигородського району, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань.

За кількістю населення міста області поділяються на групи: дуже великі - 1 (Черкаси), середні - 2 (Умань, Сміла), малі - 13 (Городище, Жашків, Звенигородка, Ватутіне Звенигородського району, Золотоноша, Кам'янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Христинівка, Чигирин, Шпола).

Міста Черкащини за функціональною типологією належать до: багатофункціональних (Черкаси), з переважанням промислових функцій (Умань, Ватутіне), з переважанням промислових і транспортних функцій (Сміла), з великим значенням транспортних функцій (Христинівка), організаційно-господарські й культурно-побутові центри місцевого значення, центри агропромислових комплексів (Городище, Жашків, Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Чигирин, Шпола). Канів і Корсунь-Шевченківський є містами важливого історико-архітектурного значення.

Серед 824 сільських поселень Черкаської області переважають села, хоча характерний і хуторський тип розселення.

Сільське та міське населення. Раніше більша кількість населення Черкащини проживала у селах. Міграційні потоки спрямовані із сіл у міста змінили це співвідношення. З 1986 р. кількість городян переважає, але останніми роками співвідношення залишається стабільним. Зараз міське населення Черкаської області становить 54%.

Густота населення. Велика кількість населених пунктів на Черкащині обумовлює загалом рівномірне розселення людей по території області. Середня густота населення Черкаської області становить близько 66 осіб/км2, що нижче такого показника по Україні. Найбільшою середньою густотою вирізняються Черкаський, Смілянський, Уманський райони. Найменша густота населення в Чигиринському, Чорнобаївському, Драбівському районах.

.3 Природні передумови

Мінеральні ресурси. Мінерально-сировинна база Черкащини (таб. 3) представлена різними корисними копалинами. У Черкаській області налічується понад 170 родовищ корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення. В основному розробляються родовища бентонітової глини, каоліну, граніту та будівельного піску. Із 102 кар'єрів і розробок діючих лише 49. Значно знизився видобуток цегельно-черепичної сировини (глина, суглинок). Зовсім припинився видобуток бурого вугілля на шахтах «Козацька» та «Богачівська». В цілому ж корисні копалини області, незважаючи на її центральне положення, вивчені та використовуються ще недостатньо.

Мінерально-сировинна база Черкаської області Таб. 3

Водні ресурси. Води Черкаської області використовуються:

• у побутових цілях (питна вода, прання, миття тощо);

• для промислових потреб (промивання, охолодження, промислова сировина);

• для сільськогосподарських потреб (зрошування, питна вода для тварин);

• при виробництві гідроелектроенергії;

• як транспортні магістралі (перевезення пасажирів і вантажів річками);

• як рідина з лікувальними властивостями (мінеральні води);

• для рекреаційних цілей (купання, спорт, туризм).

В цілому Черкаська область забезпечена водними ресурсами.

Земельні ресурси. Рівнинний, злегка погорбований рельєф області зручний для прокладання шляхів сполучення, для будівництва різних інженерних споруд, для розміщення населених пунктів і ведення сільського господарства. Більшу частину території Черкащини складають сільськогосподарські угіддя (таб. 4).

Земельний фонд Черкаської області Таб. 4

Черкаська область добре забезпечена ґрунтовими ресурсами. В сільськогосподарському виробництві знаходиться близько 750 тис. га особливо цінних орних земель, тобто 56% ріллі розташовано на чорноземних і лучних ґрунтах. Родючість черкаських земель за якісними показниками займає перше місце в Україні.

Рослинні та тваринні ресурси. Площа лісового фонду Черкаської області складає понад 340 тис. га, лісистість становить 14% (при середній по Україні 16%). Загальний стан лісів не відповідає еколого-економічним вимогам. Цінними ресурсами є лікарські рослини. Серед трав'яних видів на Черкащині заготовляють: грицики, деревій, звіробій, кропиву, конвалію, кульбабу, липу, материнку, мати-й-мачуху, омелу, пижму, полин, подорожник, пустирник, спориш, фіалку триколірну, хвощ польовий, цмин пісковий, череду, чебрець, чистотіл, ромашку тощо.

Площа мисливських угідь Черкаської області складає понад 1,7 млн. га. У лісах області зустрічаються лось, кабан, олень плямистий, козуля, а з хижих - борсук, лисиця, куниця. Кількість основних видів диких тварин за останні роки значно змінилась. До рибогосподарського фонду області віднесено понад 100 тис. га площі Кременчуцького водосховища, понад 20 тис. га площі штучних водойм на малих та середніх річках і більше 2 тис. км малих річок, що використовуються державними підприємствами та для любительського рибальства. Основними видами риб є: лящ, судак, сазан, щука, товстолоб, сом, плотва, синець, плоскирка, карась, в'язь, чехоня, окунь, тюлька, верховод тощо.

.4 Рівень розвитку продуктивних сил Черкаської області

Розвиток продуктивних сил області значною мірою залежить від удосконалення територіальної організації виробництва та формування ефективної територіальної структури виробничої діяльності, які мають відповідати природним, соціальним та економічним умовам території та визначатися особливостями суспільного і територіального поділу праці.

Територіальна структура економіки області складається з різних типів територіальних господарських елементів як частин обласної господарської системи - виробничих промислових вузлів, агропромислових комплексів та інших територіально-господарських елементів.

Територіальну структуру всього господарського комплексу і структуру виробництва визначають галузі спеціалізації, а саме: харчова, хімічна промисловість, машинобудування й металообробка, лісова та деревообробна промисловість. Їх розвиток обумовлений наявним природно-ресурсним і трудовим потенціалом, виробничою та соціальною інфраструктурою, які формувалися протягом тривалого часу.

Черкаський промисловий вузол спеціалізується на хімічній і нафтохімічній промисловості, приладобудуванні, машинобудуванні для тваринництва й кормовиробництва, виробництві швейних та електронних машин, легкій і харчовій промисловості.

Звенигородсько-Ватутінський промисловий вузол характеризується спеціалізацією на виробництві вогнетривів, бентонітових глин для чорної металургії, паливній і харчовій промисловості.

Галузями спеціалізації Смілянського, Кам'янського і Уманського багатогалузевих промислових центрів є машинобудування і металообробка.

Система розселення області характеризується наявністю значної кількості міст (16), селищ міського типу (15) і сільських населених пунктів (826). Найбільші міста області - Черкаси (309 тис.), Умань (90 тис.) та Сміла (77 тис. осіб). На розвиток системи розселення області значний вплив має тенденція до зменшення кількості наявного населення, що зберігається протягом останнього десятиріччя.

3.Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області

.1 Загальна характеристика господарського комплексу

Питома вага Черкащини у валовій доданій вартості України становить 2,5%. За структурою господарства Черкаська область індустріально-аграрна. Частка продукції промисловості від загального виробництва області складає понад 25%, сільського господарства - понад 23%, будівництва - 4%. Спеціалізацію Черкаської області у поділі праці визначають виробництво цукру, молочних та овочевих консервів, машин для харчової і легкої промисловості, хімічних волокон, мінеральних добрив, шовкових тканин, а також зерна, м'яса і молока.

За роки незалежності України економіка в області набуває ринкових ознак, активізується робота реформування господарства: відбуваються певні структурні зміни у промисловості, діють товарні біржі, інвестиційні страхові компанії, спільні і малі підприємства, кооперативи, комерційні банки, колгоспи реорганізуються у сільськогосподарські колективні підприємства, агрофірми, з'являються селянські спілки, фермерські господарства, створюються спільні акціонерні товариства тощо.

.2 Характеристика промисловості

За обсягами промислового виробництва Черкаська область займає 13 місце в Україні (близько 2%). В області понад 300 промислових підприємств, серед яких найбільша питома вага виробництв харчової та хімічної галузей (Таб.6). Розвинуті машинобудування та металообробка, електроенергетика, легка промисловість (Рис. 2).

Мал. 2. Структура промислового виробництва Черкаської області

На чотирьох хімічних підприємствах області виробляють аміак синтетичний, мінеральні добрива, синтетичні смоли, хімічні нитки та волокна. В галузі задіяно близько 2% працездатного населення області. В Черкасах знаходяться два найбільші хімічні підприємства України: ВАТ з іноземними інвестиціями «Азот» (виробляє 1/5 мінеральних добрив України) та ВАТ «Черкаське хімволокно» (виробляє 1/2 хімічних ниток України). Основу розвинутого машинобудування та металообробки складають 70 підприємств, які освоїли випуск такої продукції: технологічне обладнання для галузей агропромислового комплексу; машини і обладнання для тваринництва та виробництва комбікормів, верстати, технологічне обладнання для легкої промисловості, хімічне обладнання, медтехніка, обчислювальна техніка, оптичні прилади, телеграфна апаратура, деревообробні верстати, автобуси, парові котли, побутова техніка тощо. Паливна промисловість майже не розвинута в Черкаській області, тим більше, що останнім часом припинили роботу підприємства вугільної промисловості. Ведеться торфорозробка. В структурі палива, яке використовується в області, 2/3 припадає на природний газ, близько 7% - на дизельне паливо, понад 7% - на топковий мазут, близько 6% - на кам'яне вугілля. Електроенергетика представлена Черкаською ТЕЦ, Канівською і двома невеликими (Стеблівська та Корсунь-Шевченківська) ГЕС, а також ВАТ «Черкасиобленерго». В області виробляється до 0,8% від загальнодержавного виробництва електроенергії. Обласні підприємства деревообробної галузі займаються виробництвом меблів, обробкою деревини, лісозаготовками. Криза у галузі викликана застарілими виробничими технологіями. Промисловість будівельних матеріалів виробляє деревостружкові плити, клеєну фанеру, стінові матеріали, пиломатеріали, залізобетонні конструкції, гранітні плити.

Динаміка виробництва основних продуктів харчування в області

Таб. 5

У харчовій промисловості, що є однією з найважливіших у господарстві Черкаської області, працює понад 120 підприємств, на яких зайнято більше 4% працездатного населення. Галузь виробляє в основому на місцевій сировині широкий спектр продуктів харчування (Таб.5) - натуральні і консервовані м'ясні, рибні, молочні продукти, цукор, крупи, спирт і лікеро-горілчані вироби, пиво і безалкогольні напої, мінеральну воду, борошняні і кондитерські вироби, плодоовочеві консерви (Мал. 3)

Мал. 3. Галузева структура харчової промисловості

На 31 підприємстві легкої промисловості області виробляють шовкові тканини, трикотажні, швейні, шкіргалантерейні вироби, взуття та іншу продукцію. Підприємства галузі останнім часом працюють не на повну потужність, головною причиною чого є відсутність сучасних технологій у виробництві.

Чотири підприємства медичної промисловості області повністю або частково займаються виробництвом медичних препаратів, випускаючи майже 80 найменувань. Застосовуються вони в основному для лікування серцево-судинних захворювань, як протиастматичні, гістамінні, знеболюючі та жарознижуючі медпрепарати. Поліграфічна промисловість області представлена підприємствами у Драбові, Золотоноші, Смілі, Умані та інших населених пунктах. За рівнем оснащеності і обсягами виробництва українсько-німецьке закрите акціонерне товариство «Графія Україна» одне з провідних поліграфічних підприємств України і здійснює на власному обладнанні повний комплекс робіт по виконанню замовлень.

Територіальна структура промисловості. Черкаська область (разом із Кіровоградською) належить до Центрального економічного району, в територіальній структурі якого виділяються Черкаський, Смілянський, Звенигородсько-Ватутінський, Уманський промислові вузли та 16 промислових центрів: Ватутіне, Городище, Жашків, Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Сміла, Тальне, Умань, Христинівка, Чигирин, Шпола, Черкаси.

Динаміка виробництва основних видів промислової продукції в області Таблиця 6

Ядром Черкаського промислового вузла є промисловий центр Черкаси; промислові пункти Руська Поляна, Ірдинь, Худяки входять також до його складу. Населення - понад 300 тис. осіб. Основні галузі промисловості: хімічна, машинобудування, легка, харчова, будівельних матеріалів. До складу Смілянського промислового вузла входять Смілянський промисловий центр, Балакліївський, Ташлицький, Сунківський промислові пункти. Населення - 79 тис. осіб. Провідні галузі промисловості: машинобудування та металообробка, харчова, будівельних матеріалів, легка, деревообробна. Звенигородсько-Ватутінський промисловий вузол складається із промислових центрів Ватутіне та Звенигородка. Населення - 40 тис. осіб. Розвинуті промисловість будівельних матеріалів, харчова галузь. Уманський та Христинівський промислові центри є ядром Уманського промислового вузла: промислові пункти Ладижанка та Верхн’ячка також входять до його складу. Населення - 136 тис. осіб. Розміщені підприємства машинобудівної і металообробної, харчової, легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів.

.3 Характеристика сільського господарства

Черкаська область відіграє важливу роль у системі господарства України як регіон із високорозвинутим агропромисловим комплексом. Основу АПК області становить сільське господарство, спеціалізацією якого є зерново-буряковий комплекс із розвинутим тваринництвом (Мал. 4).

Мал.4. Спеціалізація сільського господарства

На Черкащині нараховується близько 1800 сільськогосподарських підприємств, серед яких переважають фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи, приватно-орендні підприємства. Розвиток агропромислового комплексу Черкаської області обумовлений наявністю сприятливих агрокліматичних (переважно рівнинний рельєф, достатня кількість вологи і тепла, чорноземні ґрунти) та водних ресурсів, рівнем господарського освоєння території, потреб населення в продуктах харчування, забезпечення трудовими ресурсами, розвитку ринкової інфраструктури області, впровадженням ринкових механізмів господарювання, науково-технічного прогресу. Черкаська область розташована в центральній частині України і має високопродуктивні земельні ресурси (90% земель оцінюються 70-96 балами за 100 - бальною шкалою). Агропромисловий комплекс області охоплює сировинну, переробну та обслуговуючу ланки. Період економічного спаду в країні позначився і на АПК Черкаської області. Аналіз динаміки виробництва сільськогосподарської продукції за останні 10 років свідчить про значне його скорочення - майже в 2 рази. Збитковою стала абсолютна більшість видів сільськогосподарської продукції суспільного сектора.

Територія Черкащини в господарському відношенні характеризується високим ступенем освоєння. Із загальної площі області 74,5% припадає на сільськогосподарські угіддя (1456,4 тис. га.), в структурі яких 87,9% складає рілля (1279,9 тис. га.). Якщо загалом в Україні у 2010 р. забезпеченість однієї людини сільськогосподарськими угіддями становила 0,85 га, а ріллею - 0,66, то в області - відповідно 1,02 і 0,89 гектарів.

До негативних явищ слід віднести зменшення площі сільськогосподарських угідь, що пов'язане з переведенням ріллі в кормові або непродуктивні угіддя, зменшення питомої ваги гумусу в ґрунтах та робіт з рекультивації земель.

В АПК виділяються спеціалізовані рослинницько-промислові комплекси, найтипомішими з яких є: бурякоцукровий, плодоовоче-консервній, олійно-жировий, конопле-, м'ясо- і молокопромисловий.

Основу зернопромислового комплексу складає зернове господарство. Головними зерновими культурами є озима пшениця, кукурудза, ячмінь, зернобобові, гречка, просо.

Серед технічних культур переважають цукрові буряки, вирощують також соняшник, ефіроолійні культури; серед кормових - кукурудза на силос, кормові буряки, багаторічні трави (люцерна). Традиційними галузями для Черкащини є садівництво (яблуні, груші, сливи, абрикоси, вишні, черешні), овочівництво, зокрема тепличне в Черкасах та Умані. Серед галузей тваринництва важливе місце займає скотарство молочно-м'ясного напряму, а також свинарство, вівчарство, птахівництво.

Багато господарств спеціалізуються на кролівництві, шовківництві, бджільництві та рибництві. Овочівництво поширене повсюдно і у 2010 році отримано 344,2 тис. т. овочів.

Черкащина характеризується досить високою урожайністю (Таб.7) більшості сільськогосподарських культур, які вирощуються на її території. Так, урожайність зернових культур - пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, вівсу, проса - перевищує загальнодержавні показники, зокрема, жита та соняшнику - найвища в Україні (21,1 та 12,7 ц/га. відповідно).

Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в області

Таб. 7

Скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції протягом тривалого періоду дозволяє зробити висновок про необхідність зміни регіональної аграрної політики в країні. Так, 17 листопада 1998 р. була прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про модель стабілізації та розвитку галузей АПК Черкаської області на 2000-2010 pp." за №1819. Дана модель репрезентує одну з перших спроб в Україні на засадах всебічного врахування дії місцевих факторів розвитку забезпечити стале зростання виробництва сільськогосподарської продукції і досягти рентабельності виробництва продукції агропромислового комплексу. Реалізація цієї моделі передбачає створення за участю базових господарств, переробних підприємств інтегрованих формувань з виробництва, переробки та реалізації продукції, створення об'єктів ринкової інфраструктури та умов їх ефективного функціонування в області. Серед них: забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції через біржовий ринок, створення на базі місцевих плодоовочевих баз оптово-продовольчих ринків та відповідного їх інфраструктурного забезпечення.

На основі результатів економічної діяльності підприємств АПК області можна виділити певні позитивні зміни, які полягають в здійсненні подальшого реформування відносин власності (на початок 2011 року в області зареєстровано 554 селянські (фермерські) господарства), створенні інтегрованих сільськогосподарських підприємств (три - по виробництву м'яса та два - по виробництву, переробці, заготівлі та реалізації продукції). Зокрема, на базі Пальмирського цукрозаводу створена асоціація "Цукор", яка забезпечує багато сільськогосподарських підприємств області насінням цукрових буряків, засобами захисту рослин, дизельним мастилом, аміачною селітрою тощо. Особлива увага надавалася розвиткові рослинництва, для чого розроблені цільові та науково-технічні програми, змінена структура посівних площ у напрямі збільшення їх під високоліквідними культурами. Так, площі зернових зросли на 5% проти 2009 року, цукрових буряків - на 15%, сої - у два рази.

.4 Транспорт та сфера послуг

У розвитку економіки регіону важливу роль відіграє транспорт. Наявність розвиненої транспортної мережі впливає на темпи його розвитку, забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних зв'язків, посилює тяжіння периферійних територій до їх економічного ядра.

Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90% загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт.

Область має розвинену транспортну систему. Транспортне обслуговування області багатогалузеве і здійснюється залізничним, річковим, повітряним і автомобільним транспортом. Міський транспорт представлений автобусними та тролейбусними маршрутами, а також таксі.

Залізничним сполученням з'єднані практично всі адміністративні центри області. Перевезення вантажів та пасажирів залізничним транспортом забезпечує Шевченківський відділок Одеської залізниці. Серед вантажів переважають хімічні добрива, зерно, цукор, будівельні та лісоматеріали. За 30 км від Черкас знаходиться вузлова станція імені Т.Г.Шевченка, звідки відправляються поїзди у всі великі міста України, а також у Москву, Санкт-Петербург.

Експлуатаційна довжина залізниць у 2011 році становила 651 км. Основні залізничні лінії проходять по напрямках Миронівка - ім. Т.Шевченка - Знам'янка (двоколійна, електрифікована змінним струмом), та Гребінка - Черкаси - Христинівка (одноколійна, не електрифікована). Найголовнішими залізничними вузлами області, що виділяються найбільшим вантажо- та пасажирообігом, є Черкаси, Христинівка, Цвіткове, Золотоноша.

Нині транспортна мережа області потребує подальшого вдосконалення (електрифікації, оновлення рухомого складу) та приведення її до європейських стандартів (реконструкції усіх вокзалів, посадочних платформ, колійного господарства станцій і перегонів, модернізацію пристроїв автоблокування, електричної централізації та зв'язку).

Велика кількість поселень, рівнинність території, вигідне географічне положення краю обумовили густу мережу автомобільних доріг. Територією Черкаської області проходять дві великих автомагістралі: Київ-Одеса та Київ-Донецьк. Автобусним сполученням з'єднані практично всі населені пункти області. Найбільші обсяги перевезень виконує автомобільний транспорт. Загальна довжина автошляхів становить 6 тис. км., в тому числі 5,8 тис. з твердим покриттям. Щільність автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям складає 277 км на 1000 км2. До найбільших центрів автомобільної мережі Черкащини можна віднести декілька центрів: Черкаси, Сміла, Золотоноша, Умань, Корсунь-Шевченківський. Нагальною проблемою є підвищення якості автошляхів, їх технічне переоснащення до світових стандартів.

Головною воднотранспортною магістраллю є річка Дніпро, що перетинає всю область з північного сходу на південний схід і по якій здійснюється судноплавство. Річковий порт розміщується у Черкасах. За останній час вантажо та пасажирообіг річковим транспортом значно скоротився. В літній період існує річкове сполучення Київ - Черкаси. Численні малі річки області транспортних функцій практично не виконують. Через територію області проходить газопровід "Союз". Річкові вокзали є в Черкасах та Каневі.

Повітряний транспорт у краї розвинутий недостатньо і за останнє десятиріччя практично не розвивається. Є аеропорт у Черкасах. Пасажирські перевезення припинені взагалі. Літаки виконують поштово-вантажні перевезення та авіаційні роботи в сільському господарстві.

Засоби зв'язку. Внутрішньо-обласний, міжміський та міжнародний обмін допомагають здійснювати телефонний, поштовий, телеграфний способи зв'язку. В області працює кілька електронних цифрових телефонних станцій, що відповідають світовим стандартам. Значного поширення набуває електронний зв'язок. Нині забезпеченість населення домашніми телефонами в області складає 36 апаратів на 100 сімей, а кількість незадоволених заяв - 81 тисячу. В 2003 році введено в дію міських автоматичних станцій на 9,4 тис. номерів. Зростає кількість сучасних телефонних мереж і абонентів, які ними користуються. Підвищується значення та кількість користувачів всесвітньої мережі "Інтернет", розвиваються нові види зв'язку - електронна пошта, мобільний зв'язок, пейджинг.

Будівництво. На території області діє понад 140 будівельно-монтажних організацій. У капітальному будівництві працює до 7% всіх зайнятих у господарстві. Житловий фонд області складає понад 30 млн. м2, з якого 47% припадає на міські поселення. В середньому на 1 жителя області припадає 22 м2 загальної площі житла.

Торгівля. В області розвинута гуртова та роздрібна торгівля. У загальному обсязі товарної структури продовольчі товари переважають і складають понад 55%.

Невиробнича сфера, на відміну від виробничої, безпосередньо не створює матеріальні блага, але забезпечує різноманітні побутові та духовні потреби людей. До невиробничої сфери належать заклади охорони здоров'я, освіти, науково-дослідні, культурні та спортивні установи і організації, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, а також органи державного управління та охорони громадського порядку.

Освіта на Черкащині, як і в Україні загалом, складається з дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Позитивні зміни відбуваються у дошкільному вихованні - створюються дитячі заклади нового типу. Загальну середню освіту майже 200 тисяч учнів краю здобувають у більше як 700 школах області. Крім традиційних загальноосвітніх шкіл, в області діють гімназії, ліцеї, колегіуми, школи з ліцейними та гімназійними класами тощо. До вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації належать професійно-технічні ліцеї, коледжі, технікуми, інститути, академії, університети. На території області діє близько 40 науково-дослідних установ, в яких працює понад 2 тис. спеціалістів.

Система охорони здоров'я області - це лікарні, діагностичні центри, спеціалізовані клініки та амбулаторії, станції і відділення «швидкої допомоги» тощо. Медичне забезпечення населення здійснюють близько 30 тис. медичних працівників, у тому числі майже 5 тис. лікарів.

Серед установ культури Черкащини є 2 театри, обласна філармонія, кінотеатри, будинки культури, клуби, бібліотеки, музеї тощо. В них зайнято 10 тис. працівників, з яких понад 80 удостоєні почесних звань. Щорічно на Черкащині проводяться культурно-мистецькі заходи, зокрема кобзарського, вокально-хорового, фольклорного, танцювального мистецтва. Установи фізичного виховання та спорту в області представлені стадіонами, басейнами, футбольними полями, спортивними майданчиками, стрілковими тирами, спортзалами. Черкащани стають призерами і переможцями чемпіонатів України, Європи, світу з різних видів спорту, зокрема волейболу, баскетболу, гандболу, хокею на траві, пауерліфтингу, велоспорту.

Рекреаційними ресурсами вважаються всі умови, явища, об'єкти і території, що використовуються для відпочинку, лікування та оздоровлення, туризму. Унікальні природні комплекси Черкаської області, її багате історичне минуле обумовлюють розвиненість рекреаційних ресурсів регіону, до складу яких належать об'єкти як природного, так і антропогенного походження, зокрема природні, археологічні, історичні, архітектурні, мистецькі пам'ятки тощо.

На території області знайдено археологічні пам'ятки часів палеоліту (стоянка первісної людини в районі с.Межирич), близько 100 поселень трипільської культури (в районі м.Тальне), значна кількість поселень, городищ, могильників різних епох і культур, тисячі курганів епохи бронзи, скіфських часів та ін.

Черкащину по праву називають Шевченковим краєм. Великий поет Т.Г.Шевченко народився у с. Моринці Звенигородського району. На Чернечій горі поблизу м. Канева він знайшов вічний спочинок. Для вшанування пам'яті Великого Кобзаря створено Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» та Шевченківський національний заповідник у м. Канів.

Старовинне місто Чигирин - столиця першої української козацької держави і резиденція Гетьмана України Богдана Хмельницького. Тут він приймав послів із багатьох держав Європи, зокрема Швеції, Туреччини, Франції. До 400-річчя від дня його народження у Чигирині відкрито музей, у с. Суботів Чигиринського району і Черкасах - пам'ятники гетьману, у Корсунь-Шевченківському історичному музеї - діораму Корсунської битви 1648 p., Чигиринський історико-культурний заповідник одержав статус національного.

На Черкаській землі народилося багато відомих усьому світові людей. Тут жили і плідно працювали всесвітньо відомі Г. С Сковорода, І.П.Котляревський, Є.П.Гребінка, М.В.Гоголь, у Кам'янці перебували і писали свої геніальні твори О.С.Пушкін і П.І.Чайковський, у Черкасах - витязь української поезії В.А.Симоненко, у Золотоноші починала свою діяльність народна артистка України Н.М.Ужвій тощо.

Серед найдавніших архітектурних пам'яток краю - Успенський собор (1147 р.) у м. Канів, Бастіон Дорошенка (кінець XVI ст. - початок XVII ст.) у м. Чигирин, Ільїнська церква (1653 р.) у с.Суботів Чигиринського р-ну. В Умані розташований всесвітньо відомий парк «Софіївка» - перлина садово-паркового мистецтва, зразок пейзажно-паркової композиції з каменю, води, зелені, архітектурних споруд та скульптур, який у 1996 р. відзначив своє 200-річчя.

4. Територіальна структура і особливості розміщення господарського комплексу Черкаської області

Промисловість в області характеризується значним переважання галузей обробної (97%) порівняно з галузями видобувної промисловості (3%).

В останні роки відбувалися зміни в галузевій структурі промисловості (Таб.8). За 2000 - 2010 pp. частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7% (у 1995 - 12,0), машинобудування відповідно - 7,6 (26,0). Одночасно за цей період зросла питома вага деревообробної та целюлозо-паперової у 2005 р. - на 6,1% (у 1995 р. - 2,2), електроенергетики - відповідно 7,4 (1,6), харчової промисловості - 41,5 (34,0), хімічної та нафтохімічної - 26,7 (12,0)%.

Зазначимо, що ці тенденції не завжди відображали якісні зміни, а були обумовлені переважно різним рівнем спаду виробництва в галузях промисловості. За кількістю працюючих і вартістю основних виробничих фондів провідні позиції належать харчовій і легкій промисловості, машинобудуванню та хімії.

Електроенергетика представлена Канівською, Кременчуцькою і низкою невеликих ГЕС (Корсунь-Шевченківською, Стеблівською, Тернавською, Краснохутірською), а також Черкаською, Ватутінською, Уманською ТЕЦ.

Основними споживачами електроенергії є хімічна промисловість, житлово-комунальне і сільське господарство, харчова промисловість.

В області розвинений видобуток бурого вугілля в містах Олександрія і Ватутіне та виробництво торфобуровугільних брикетів.

Чорна металургія представлена окремими підприємствами в Черкасах, Смілі, Корсунь-Шевченківському, Звенигородці. Питома вага обсягу продукції галузі (без малих підприємств) у загальному обсязі продукції промисловості області становить 2,1%.

Машинобудування та металообробка в галузевій структурі області займає третє місце за обсягами продукції, що складає 7,6%. Представлена вона Черкаським машинобудівним заводом, що виробляє устаткування для харчової промисловості, Смілянським, Корсунь-Шевченківським механічним та верстатобудівним заводами, Уманським і Монастирищенським ремонтно-механічними заводами, Кам'янським та Золотоношським машинобудівним заводами. В Черкасах та Смілі розміщені також заводи по ремонту вагонів та локомотивів.

Галузева структура промисловості області

Таблиця 8

Машинобудування області спеціалізується на виробництві устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей промисловості, баштових кранів, тракторних причепів, роторно-конвеєрних ліній, металоріжучих верстатів тощо.

Хімічна та нафтохімічна промисловість займає друге місце в області за обсягом продукції (26,7%) і кількістю зайнятих та спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, штучних волокон, хімічних реактивів, фарби. Провідними підприємствами галузі є Черкаські об'єднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно". В Умані функціонує вітамінний завод.

Номенклатура продукції промисловості будівельних матеріалів представлена виробництвом залізобетонних виробів, асфальтобетону, керамзитового графіту, щебеню, цегли в Черкасах, Смілі, Тальному. Працюють комбінати по виробництву вогнетривів (Ватутіне), бентонітових глин та видобутку граніту. В загальному обсязі промислової продукції області її частка становить 1,4 відсотків.

На деревообробну і целюлозно-паперову промисловість припадає 6,1% за обсягами продукції області. Деревообробна промисловість представлена Черкаським меблевим комбінатом, Шполянською меблевою фабрикою. Деревообробні та меблеві підприємства виробляють пиломатеріали, дерев'яну тару, будівельні деталі з деревини та плити на деревній основі, дерев'яні господарчі вироби, меблі.

Черкащина має сприятливі умови для розвитку легкої промисловості. Тут виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні, валяльно-повстяні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Сміла, Золотоноша, Умань, Шпола), взуття (Умань, Черкаси), здійснюють первинну обробку конопель (Золотоноша, Іркліїв). У легкій промисловості області в 2004 р. обсяг виробленої продукції (без малих підприємств) складає 1,7% у загальному обсязі продукції промисловості. В 2004 році вироблено 1,4 млн. м2 шовкових і 1,3 млн. м2 бавовняних тканин, частка яких у загальнодержавному виробництві склала 29,3 і 3,5% відповідно.

Нестабільна економічна ситуація, що супроводжує перехідний період, негативно позначилася на роботі підприємств практично всіх галузей промисловості Черкащини, свідченням чого є скорочення виробництва більшості видів промислової продукції.

За період 2005-2010 pp. відбулося значне скорочення обсягів виробництва за основними видами промислової продукції області. Порівняно з 2005 роком зростання відбулося лише по таких видах продукції, як хімічні волокна та нитки, бавовняні тканини, верхній трикотаж, налагоджене виробництво пральних машин.

Харчова промисловість на сучасному етапі займає провідне місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції (41,5%). Галузями спеціалізації області є цукрова, м'ясна, маслосироробна, молочна, консервна промисловість.

У 2010 році підприємствами області було вироблено 26,7 тис. тонн м'яса, 11,6 тис. тонн ковбасних виробів, що становить відповідно 6,7 і 6,6% у загальному виробництві цих продуктів в країні. Порівняно з 1995 роком виробництво м'яса скоротилося у 5 разів, ковбасних виробів на 40,5%. Незважаючи на спад виробництва, область продовжує займати провідні позиції в Україні по виробництву цих видів продукції. М'ясокомбінати зосереджені в Черкасах та Ватутіному, птахофабрики - в Смілі, Золотоноші, Умані, Катеринополі. Загалом в області у 2010 р. працювало 17 підприємств та 547 виробництв м'ясної та 27 підприємств і 17 виробництв маслоробної і молочної промисловості.

Скоротилося також виробництво продукції з незбираного молока майже у 5 разів, причиною чого є відсутність достатньої кількості сировини, тому потужності молокопереробних підприємств залишаються не завантаженими.

За обсягами виробництва цукру-піску Черкащина знаходиться на третьому місці в Україні і виробляє 5,6% від загальнодержавного об'єму його виробництва (Верхнянський, Цибулівський, Полянський цукрові заводи).

Серед інших галузей харчової промисловості за обсягами виробленої продукції в 2004 році виділяються хлібопекарна (обсяг продукції - 88196,9 тис. грн.), кондитерська (34619,0), спиртова (29071,3), плодоовочева (71402,1), тютюнова (295650,0) та борошномельно-круп'яна (77219,5 тис. грн.).

5. Зовнішньоекономіяні зв’язки Черкаської області та її участь у внутрішньодержавному поділі праці

Зовнішньоекономічні зв'язки, насамперед, зовнішня торгівля, є одним із найбільш динамічних секторів економіки і провідною формою участі Черкаської області у стосунках України з іншими державами. Економічний потенціал області дозволяє їй досить швидко інтегруватись в систему міжнародних економічних зв'язків.

Підприємства Черкащини здійснюють зовнішньо-торгівельні операції з партнерами із 75 країн світу. Більше всього експортується продукції в країни «близького зарубіжжя», а саме: Російську Федерацію, Білорусь, Молдову, Литву. Одержують її також Німеччина, США, Польща, Італія.

У товарній структурі експорту товарів переважають мінеральні добрива, хімічні нитки, продукти неорганічної хімії, одяг, деякі види сільгосппродукції. Найбільшу питому вагу в імпорті мають мінеральне паливо, нафтопродукти, паперова маса з деревини, папір і картон, засоби захисту рослин, медичні препарати тощо.

В області зареєстровано близько 150 іноземних інвестицій. У формуванні інвестиційної бази регіону беруть участь Великобританія, США, Німеччина, Словаччина, Швейцарія, Канада, Ізраїль, Польша. Створено багато спільних з іноземними фірмами підприємств. Загалом, за обсягом залучення іноземних інвестицій Черкащина посідає четверте місце в Україні. Найбільш вигідні контракти укладено з фірмами США, ФРН, Франції, Польщі та інших країн світу.

Поглибленню зовнішньоекономічних, політичних і культурних зв'язків значною мірою сприяють побратимські відносини, які встановились між містами області та ряду зарубіжних країн. Так, Умань дружить із містом Девіс (США) і Румії-сюр-Сен (Франція), Канів - із Сономою (США) і Фірзином (ФРН), Корсунь-Шевченківський - із Ґіфхорном (ФРН), Шпола - з Оскалусою (США). Ця дружба відкриває нові перспективи співробітництва і спілкування народів.

Серед форм зовнішньоекономічної діяльності в Україні найбільш розвинутою є торгівля товарами і послугами. Зовнішньоторговельний оборот складається з експорту та імпорту. Експорт товарів і послуг означає, що їх реалізація відбувається на зовнішньому ринку. Розмір ефективності від експорту залежить від співвідношення національних і світових цін на певний товар і послуги, різниці у валютних курсах, продуктивності праці. Імпорт передбачає купівлю товарів і послуг, виробництво яких відсутнє або є економічно невигідним, тобто витрати на нього вищі, ніж в інших країнах.

На спектр зовнішньоекономічних зв'язків області з іншими країнами світу впливає її експортний потенціал та кількість імпортозалежних підприємств. Із загальної кількості підприємств області експортну діяльність здійснювали 327, а імпортну - 349.

Обсяги зовнішньоторговельного обороту Черкаського регіону в 2010 р. склали: експорт - 224,6, імпорт- 132,2 млн. дол США (Мал.5).

Мал. 5

У загальній питомій вазі зовнішньоекономічної діяльності України область дає 1,5% експорту та 0,9% імпорту. Здійснюється експорт круп'яних культур у Білорусь, Росію, Латвію, Польщу, Словенію, Чехію, Нідерланди, Угорщину, Ізраїль. У зв'язку із масовими захворюваннями великої рогатої худоби в європейських країнах є потенційні можливості для збільшення експорту продукції тваринництва на ринки європейських країн та Близького Сходу.

Крім того, зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма державами світу здійснюються у вигляді вкладання інвестицій в економіку області. Все більше активізуються нові форми економічної співпраці у вигляді створення спільних підприємств, налагодження прямих зв'язків із закордонними підприємствами, які передбачають співробітництво без посередників.

У 2010 році в економіку області надійшло 101,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, в тому числі 93,8 млн. - у спільні підприємства.

Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01.01. 2011 становлять 787,9 тис. осіб або 2,7% до всеукраїнського показника. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 594,7 тис. осіб або 75,5% трудових ресурсів області. Рівень безробіття - 4,5%, тобто дещо вищий, ніж загалом в Україні (4,2%). На кінець 2003 року в області нараховувалося 34 тис. безробітних. На 1000 осіб працездатного віку припадає 818 осіб непрацездатного, серед яких 339 - діти, 479 - особи, старші за працездатний вік.

У містах мешкає 54,9% населення. Найбільші міста - Черкаси, Золотоноша, Сміла, Умань та інші. Середня густота населення становить 69 осіб на 1 км2, що значно менше, ніж у середньому в Україні (82 особи на 1 км2).

На кількість постійного населення області відчутний вплив має міграція, зокрема міждержавна та міжрегіональна. За даними 2010 року, за кордон емігрувало 3,3 тис. осіб, а прибуло 1,5, тобто приріст становив мінус 1,8 тис. осіб. Дещо інша тенденція проявляється в розрізі міжрегіональної міграції, де кількість прибулих - 10,2, а вибулих 9,9 тис. осіб, тобто існує додатний приріст (0,3 тис).

Виробнича діяльність людини окрім корисного ефекту має негативні екологічні наслідки, порушує природу і рівновагу довкілля. Так, розширення природокористування, що зумовлене суспільним розвитком, супроводжується інтенсивним використанням природних ресурсів, накопиченням у природному середовищі відходів виробництва й споживання. Тому на сучасному етапі перед людством стоїть питання забезпечення такої взаємодії компонентів системи виробництва, при якій високі темпи економічного зростання та задоволення потреб населення співпадають із збереженням та відновленням якості довкілля. Ці проблеми вирішуються на глобальному, національному та на регіональному рівнях.

6. Проблеми та перспективи розвитку Черкаської області

Зручне географічне положення, індустріально-аграрна структура економіки з розвиненою харчовою, хімічною, машинобудівною, металообробною, електроенергетичною та легкою промисловістю, сільським господарством, яке характеризується високою культурою землеробства і тваринництва, багата мінерально-сировинна база, мальовничі краєвиди, розвинена соціальна інфраструктура і трудові ресурси створюють широкі можливості для різнобічного розвитку економічного потенціалу, підвищення життєвого рівня населення Черкаської області.

Однак, розрив виробничих зв'язків і втрата традиційного ринку після розпаду Союзу призвели до значного спаду виробництва, старіння основних фондів та скорочення робочих місць. Застаріле обладнання і технологія переробних підприємств агропромислового комплексу, знос парку сільськогосподарської техніки та низька продуктивність стримують зростання сільськогосподарського виробництва.

Негативні процеси в промисловості і сільському господарстві викликали загострення соціальних проблем. Для подолання кризових явищ та досягнення економічного підйому вирішальна роль в області відводиться залученню інвестиційних засобів. З урахуванням специфіки області пріоритетними напрямами залучення іноземних інвестицій є сільське господарство, цукрова промисловість, приладобудування, деревообробна промисловість, молочна та м'ясна промисловість.

Успіх ринкових перетворень і економічного зростання визначатиметься збільшенням продуктивних сил приватного підприємства, зокрема, малого і середнього бізнесу, досягненням оптимального співвідношення і взаємодії великих, середніх і малих підприємств.

Екологічна ситуація в області характеризується як складна і потребує досконалого вивчення та розв'язання існуючих екологічних проблем.

Особливо актуальною є проблема забрудненості атмосферного повітря в найбільших містах шкідливими викидами (оксиди вуглецю, оксиди азоту та сірчаного ангідриду) промислових підприємств. За даними офіційної статистики, протягом останніх років спостерігається деяке зниження викидів у повітря, але пояснюється це не впровадженням екологічних заходів, а зниженням обсягів виробництва та нестабільною роботою більшості підприємств, які характеризуються підвищеним екологічним тиском. Основними забруднювачами повітряного басейну є Черкаські об'єднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно". І їхня частина складає більше половини усіх викидів в області. Значне забруднення атмосфери здійснюється також автотранспортом, промисловими підприємствами, промисловими та побутовими котельнями. Незважаючи на виконання ряду заходів щодо охорони атмосферного повітря, його стан у багатьох населених пунктах, особливо в містах Черкаси, Золотоноша, Сміла, Тальне, залишається незадовільним. Доказом цього є висока частка захворювань органів дихання населення. Великою проблемою є знешкодження відходів виробництва, насамперед промислового.

Постійної уваги потребує й охорона водних ресурсів, а саме: поверхневих і підземних вод та річок.

Основними джерелами забруднення водоймищ є багато підприємств, які скидають забруднені стічні води, концентрація шкідливих речовин в яких значно перевищує допустимі норми. Внаслідок цього знижується вбірна і відновлююча властивість мікрофлори річок, озер, ставків та водосховищ області. Більшість водозаборів потребують переоснащення й ремонту.

Господарська діяльність людей, окремих підприємств і організацій негативно впливає на стан малих річок. Трапляються порушення при застосуванні мінеральних добрив та ядохімікатів, до того ж в окремих господарствах ще з радянських часів накопичилась велика кількість непридатних для застосування отрутохімікатів, які є потенційним джерелом забруднення навколишнього природного середовища.

Отже, аналізуючи екологічну ситуацію в області, не можна заспокоюватися з приводу фактичного зменшення техногенного тиску на довкілля в останні роки, що обумовлене економічною кризою. Необхідна спеціальна довготермінова програма, на основі якої здійснюватиметься комплекс заходів, спрямований на раціональне використання природних ресурсів та екологізацію окремих виробництв області. Адже при зміні економічної ситуації на краще екологічні проблеми стануть найактуальнішими і їх розв'язання буде набагато складнішим.

Основні напрями соціально-економічного розвитку області. Сучасний стан соціально-економічного розвитку Черкаської області можна охарактеризувати як суперечливий та нестабільний з певними тенденціями до покращення.

В процесі трансформаційних перетворень до формування соціально орієнтованої ринкової економіки державна і регіональна політика має спрямовуватись на структурну перебудову промисловості та формування інноваційної моделі економічного зростання.

Нині перед народногосподарським комплексом Черкаської області стоять ряд важливих питань, які потребують якнайшвидшого вирішення. Це поліпшення демографічної ситуації шляхом створення умов для збільшення народжуваності та зменшення смертності населення, розвиток соціальної інфраструктури малих міст та сіл регіону, пом'якшення територіальних диспропорцій в розвитку продуктивних сил, налагодження внутрішньо-регіональних зв'язків у промисловості.

Важливим є забезпечення динамічного розвитку промисловості через раціональне використання виробничих потужностей промислових підприємств та оновлення їх основних фондів.

В екологічній сфері необхідне оновлення природоохоронного обладнання підприємств, відродження деяких малих річок та озер, використання туристичних, рекреаційних, історико-археологічних можливостей.

Важливим є впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективне використання ресурсного та науково-виробничого потенціалу, що в кінцевому рахунку має призвести до позитивних зрушень в соціально-економічній ситуації Черкаської області.

Висновок

Дослідивши Черкаську область, майже з усіх сторін її існування, можна зробити загальний підсумок про те, що область потребує значних інвестицій для поліпшення демографічної ситуації, системи соціального захисту населення.

Важливу роль у розвитку продуктивних сил Черкаської області відіграє науково-технічний потенціал, який є вагомим фактором вирішення різноманітних проблем.

Що ж стосується промисловості досліджуваної області то можна сказати, що в області переважають галузі обробної промисловості (97%) над галузями видобувної промисловості (3%).

Машинобудування області спеціалізується на виробництві устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей промисловості, баштових кранів, тракторних причепів, роторно-конвеєрних ліній, металоріжучих верстатів тощо.

Землі Черкащини характеризуються досить високою родючістю. Так, урожайність зернових культур - пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, вівсу, проса - перевищує загальнодержавні показники, зокрема, жита та соняшнику - найвища в Україні (21,1 та 12,7 ц з га.).

Транспортна мережа області потребує вдосконалення (електрифікації, оновлення рухомого складу) та приведення її до європейських стандартів (реконструкції усіх вокзалів, посадочних платформ, колійного господарства станцій і перегонів, модернізацію пристроїв автоблокування, електричної централізації та зв'язку). Найбільші обсяги перевезень виконує автомобільний транспорт.

Невтішна ситуація склалася в галузі культури. За останні десять років припинили своє існування 159 закладів клубного типу, 145 бібліотек, більше як 100 кіноустановок. Нині в області працює 782 клуби і будинки культури, більшість з яких потребують капітального ремонту, особливо в сільській місцевості. Зменшується також книжковий фонд бібліотек, оскільки при мінімальному фінансуванні поповнення бібліотечних фондів у необхідних обсягах неможливе.

Різке зниження бюджетного фінансування посилило тенденції до зменшення мережі закладів, погіршення загального стану системи охорони здоров’я та якості медичного обслуговування.

Територія Черкаської області характеризується дуже вигідним економіко-географічним, зокрема транспортним положенням, а також близькістю до сировинних баз, основних промислових районів і районів споживання готової продукції. Тісні економічні зв’язки з сусідніми областями інтенсивно впливають на процеси територіального поділу та інтеграції праці, розвитку продуктивних сил і формуванню внутрішньорайонних та міжрайонних територіально-виробничих утворень, розселення населення.

Список використаної літератури

Волинець Л.М. Агроекологічне районування, аграрна політика і концепція розміщення сільського господарства, галузеві проблеми землеробства і тваринництва Концепція розміщення сільського господарства Черкаської області// Сільське господарство і ринок продовольства: проблеми розвитку і розміщення / Наукове видання. - Київ: РВПС України НАН України, 2010. - С. 50-74.

Волинець Л.М. Окремі питання розвитку сільськогосподарського виробництва Черкаської області// Придніпровський науковий вісник, 2010. - № 81 (148). - С. 15-20.

Волинець Л.М. Шляхи поліпшення використання резервів АПК Черкаської області// Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 2010. - ч.3. - С. 35-36.

Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Фащевський М. І. Методологічні засади комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів / НАН України; Рада по вивченню продуктивних силУкраїни. - К., 2009. - 158с.

Дорогунцов С. І., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки : Навч. посібник / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил продуктивних сил; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: СТАФЕД-2, 2006. - 143с.

Дорогунцов С. І., Пітюренко Ю. І., Олійник Я. Б., Заяць Т. А. розміщення продуктивних сил продуктивних сил України: Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2007. - 363 с.
Заставний Ф. Д. Економічна і соціальна географія України. - 2. вид.- К. : Форум, 2008. - 240с.

Качан Є. П. розміщення продуктивних силУкраїни: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Є. П. Качан (ред.). - 2.вид., доп. і перероб. - К.: Видавничий Дім "Юридична книга", 2008. - 550с.

Ковалевський В. В., Михайлюк О. Л., Семенов В. Ф., Єгоров О. П. розміщення продуктивних сил України: Підручник для студентів. - 3. вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 352 с.

Коротун І. М., Коротун Л. К., Коротун С. І. розміщення продуктивних силУкраїни: Навч. посібник. - Рівне, 2006. - 414 с.

Мельник Л.М. Розвиток та спеціалізація сільського господарства Черкаської області// Географія і сучасність. - К.: Міносвіти, 2009. - С.181-185.

Мельник Л.М. Стан та перспективи розвитку зернового господарства в Черкаському регіоні // Регіональні проблеми розвитку продуктивних силАПК / Наукове видання. - Київ: РВПС України НАН України, 2010. - С. 150 - 151.

Новікова К. М. Географія Черкаської області. - Черкаси, 2005. - 76 с.

Паламарчук М.М. Соціально-економічна географія як наука та її значения для сучасної України // Укр. геогр. журн. - 2009. - №4. - С.7-12.

розміщення продуктивних сил України : Навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2008. - 363с.

Сиротенко А. Й. Економічна і соціальна географія України. - К.: Освіта, 2005. - 222с.

Стеченко Д. М. розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посібник.-К. : Вікар, 2009. - 378с.

Шаблій О. І., Білецький М. І., Заставецький Б. І. Соціально- економічна географія України : Навч. посіб. / О. І. Шаблій (ред.). - 2. вид., перероб. та доп. - Л. : Світ, 2008. - 679с.

Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. - 2. вид. - К. : Либідь, 2009. - 414с.