Економічна безпека підприємства та шляхи її підвищення (на прикладі TOB 'Острійківське')
ВСТУП
На сьогоднішній день, в умовах капіталізму,
функціонують тисячі підприємств на принципах повної відповідальності за свої
дії. Останнім постійно необхідно приймати важливі рішення, які стосуються
діяльності окремого підприємства, його удосконалення, а також рішень з приводу
створення та забезпечення успішних зв'язків з іншими суб'єктами ринкових
відносин. Така ситуація змушує керівництво швидко адаптуватися до нових умов,
потребує знання законів розвитку та пошуку шляхів виживання в ринковій економіці,
оскільки важливим є ще й врахування того факту, що існує постійна
невизначеність та нестійкість економічного середовища. Саме тому важливим є
розгляд та аналіз питання економічної безпеки підприємства.
До найважливіших факторів, які впливають на
функціонування суб'єктів ринку відносять: ступінь досконалості законодавчої
бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна
привабливість регіону та держави загалом.
Повертаючись до поняття економічної безпеки
підприємства, варто відмітити той факт, що, насамперед, вона залежить від
економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому,
сировинному та виробничому потенціалі, а також перспективах розвитку. Наявність
багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх
рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз
підприємствам.
Повніше економічна безпека підприємства
розглядається у публікаціях західних економістів. До найвідоміших спеціалістів
з даної проблематики можна віднести: Семюелсона П. А., Долана Є, Макконнелла
К., Брю С., Котлера Ф., Піндайка Р., Фішера С.
Серед вітчизняних учених-економістів, які
займаються дослідженням даної проблеми, слід відзначити Реверчука С.,
Островерха П., Крупку М., Гаврилишина О., та ряд інших вчених.
Метою даної роботи є вивчення поняття
економічної безпеки підприємства та шляхи її підвищення.
В роботі були використанні наступні методи
дослідження: теоретичні,емпіричні та методи математичної статистики.
В роботі були також використані показники TOB
«Острійківське», які забезпечили детальний аналіз розвитку досліджуваного
підприємства , а також звіти інших підприємств Білоцерківського та
Кагарлицького районів Київської області.
1. ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
.1 Поняття та функції
економічної безпеки підприємства
У ринкових умовах господарювання важливе
значення набуває економічна безпека всіх суб'єктів підприємницької діяльності.
Економічна безпека підприємства - це такий стан
ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації та технології, техніки та
обладнання, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш
ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного
науково- технічного та соціального розвитку, запобігання внутрішнім та
зовнішнім негативним впливам.
Фактори негативного впливу на економічну безпеку
можуть бути об'єктивними та суб'єктивними. Об'єктивними вважаються такі
негативні впливи, які виникають без участі та мимоволі конкретного підприємства
чи його окремих робітників, а суб'єктивні є наслідком неефективної роботи
підприємства в цілому чи його робітників (перш за все керівників та
функціональних менеджерів).[6]
Основна ціль економічної безпеки підприємства
(ЕБП) - забезпечення стійкого функціонування підприємства в теперішньому часі
та в майбутньому.
Для цілісної оцінки поняття економічної безпеки,
потрібно виділити її функції:
❖ фінансова функція - досягнення
найбільш ефективного використання ресурсів (капіталу, персоналу, прав,
інформації, технології та устаткування);
❖ інтелектуальна та кадрова -
збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, ефективне
управління персоналом;
❖ техніко-технологічна - ступінь
відповідності технологій, ЯКІ використовуються на підприємстві, сучасним
світовим аналогам відносно оптимізації витрат ресурсів;
❖ правова складова - всебічне правове
забезпечення діяльності підприємства, дотримання діючого законодавства;
❖ інформаційна - ефективне
інформаційно-аналітичне забезпечення господарської діяльності підприємства;
❖ екологічна - дотримання екологічних
норм технології та випуску продукції, мінімізація втрат підприємства від
забруднення довкілля;
❖ силова - забезпечення фізичної
безпеки робітників підприємства та збереження його майна.
Серед функціональних складових економічної
безпеки фінансова складова вважається провідною та вирішальною, оскільки за
ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної
системи[9]
Загальна схема процесу охорони фінансової
складової ЕБП полягає в:
· Аналізі загроз негативних дій щодо
політико-правової складової економічної безпеки.
· Оцінці поточного рівня забезпечення
фінансової складової ЕБ.
· Оцінці ефективності запобігання
можливій шкоді від негативних дій щодо фінансової складової ЕБ.
· Плануванні комплексу заходів із
забезпечення фінансової складової ЕБ та розробці рекомендацій щодо його
реалізації.
· Бюджетному плануванні практичної
реалізації пропонованого комплексу заходів
· Плануванні корпоративних ресурсів.
· Оперативній реалізації запланованих
дій у процесі здійснення суб'єктом господарювання фінансово-господарської
діяльності.
Але процесу охорони фінансової складової передує
оцінка загрози економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і
включають:
^ внутрішні негативні дії - неефективне
фінансове планування та управління активами, малоефективна ринкова стратегія,
помилкова цінова та кадрова політика тощо;
^ зовнішні негативні дії - спекулятивні операції
на ринку цінних паперів, цінова та інші форми конкуренції, лобіювання
конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади;
^ форс-мажорні обставини - стихійне лихо,
страйки, військові конфлікти та обставини, наближені до форс-мажорних -
несприятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо.
Інтелектуальна та кадрова складові
Охорона інтелектуальної та кадрової складових
економічної безпеки охоплює взаємопов'язані і водночас самостійні напрямки
діяльності того чи іншого підприємства:
❖перший - зорієнтовано на роботу з
персоналом фірми, на підвищення ефективної діяльності всіх категорій персоналу;
❖ другий - націлено на збереження і
розвиток інтелектуального потенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну
власність або на її використання та на поповнення знань і професійного досвіду
працівників підприємства.
На першій стадії процесу охорони здійснюється
оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних
негативних впливів на економічну безпеку підприємства виділяють недостатню
кваліфікацію структурних підрозділів, їхнє небажання або нездатність приносити
максимальну користь підприємства.
Процес планування та управління персоналом,
спрямований на охорону економічної безпеки, повинен охоплювати організацію
системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників,
включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, забезпечення
соціальними благами тощо.
Процес охорони техніко-технологічної складової
ЕБП. як правило, передбачає здійснення декількох послідовних етапів:
❖ аналіз ринку технологій щодо
виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства,
❖ аналіз технологічних процесів і
пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій,
❖ аналіз товарних ринків за профілем
проду кції та ринків товарів-замінників. оцінка перспектив розвитку ринків
продукції підприємства, прогнозування можливої специфіки необхідних
технологічних процесів для випуску конку рентоздатних товарів,
❖ розробка технологічної стратегії
розвитку підприємства,
❖ реалізація планів технологічного
розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської
діяльності,
❖ аналіз результатів практичної
реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової ЕБП.
Формалізована оцінка рівня техніко-технологічної
складової ЕБП здійснюється на підставі аналізу розрахунку окремого функціонального
коефіцієнту (ОФК)
де Звідв - сумарний відвернений збиток від
реалізації комплексу заходів для охорони техніко-технологічної складової ЕБП;
Вркз - загальна сума витрат підприємства на
реалізацію зазначеного комплексу заходів;
Ззавд - сумарний завданий підприємству збиток за
техніко- технологічною складовою.
Загальний процес охорони політико-правової
складової ЕБП здійснюється за схемою, яка охоплює такі елементи:
· Аналіз загроз негативних впливів.
· Оцінка поточного рівня забезпечення.
· Планування комплексу заходів,
спрямованих на підвищення цього рівня.
· Здійснення ресурсного планування.
· Планування роботи відповідних
функціональних підрозділів підприємства.
· Оперативна реалізація
запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.
Основними причинами виникнення внутрішніх
негативних впливів можуть бути:
· низька кваліфікація працівників юридичної служби
відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;
· недостатнє фінансування юридичного
забезпечення підприємницької або іншої діяльності;
· небажання чи нездатність
підприємства активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його
діяльності.
Причини виникнення зовнішніх негативних впливів:
· зіткнення інтересів суспільних груп населення з
економічних, національних, релігійних мотивів;
· військові конфлікти; ембарго,
блокада;
· фінансові та політичні кризи
міжнародного характеру; зміна положень чинного законодавства з питань
власності, господарського і трудового права, оподаткування тощо. Служби
підприємства виконують функції, які в сукупності характеризують процес
створення та захисту інформаційної складової ЕБП. До таких належать:
· збирання всіх видів інформації, що має
відношення до діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання,
· аналіз одержуваної інформації,
· прогнозування тенденцій розвитку
науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві,
· оцінка рівня економічної безпеки за
всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня
на конкретному суб'єкті господарювання тощо.
На підприємство постійно надходять потоки
інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування. Виділяють
наступні види:
· відкрита офіційна інформація;
· вірогідна нетаємна інформація,
одержана через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої
інформації;
· конфіденційна інформація, одержана
способом несанкціонованого доступу.
Проблему охорони екологічної безпеки суспільства
від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність,
можна вирішити через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних)
норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють в
навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що
виробляється.
Схему організації силової функції економічної
безпеки підприємства доцільно подавати у такій послідовності:
· аналіз загроз негативних впливів за
силовою складовою відповідно до причин виникнення,
· аналіз рівня організації силової
складової ЕБП за напрямками, ресурсами, виконавцями, взаємодією та ефективністю
витрат,
· прогнозування можливих негативних
впливів та очікуваної шкоди від них,
· розробка комплексу заходів для
запобігання можливим негативним впливам,
· планування бюджету на виконання
рекомендованого комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від його
реалізації,
· планування підбору і спеціального
навчання відповідного персоналу,
· оперативне планування реалізації
пропонованих заходів,
· практична робота з організації
силової складової економічної безпеки.
1.2 Фактори економічної
безпеки підприємства АПК
Зміни сучасних умов функціонування економічних
організацій зумовлює потребу у розробці та впровадженні сучасних методів і
способів реалізації цільових настанов економічних організацій із забезпеченням
їх конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. Цим і обумовлена
актуальність аналіз процесу розробки та впровадження інноваційних технологій,
як головного елементу механізму економічної безпеки вітчизняних підприємств в
сучасних умовах.
Питання ролі інновацій в економічній системі
знайшли одне з провідних місць в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних
економістів і учених. До них передусім належать праці: Й. Шумпетера, Г. Менша,
Б. Твіста, Б. Санто, П. Друкера, Бажала, В. Геєця, Л. Безчасного, О. Білоуса,
А. Гальчинського.
Проблемам інноваційного розвитку присвячено
багато робіт, в яких досліджено зміст, фактори, напрями, стратегії і методи
забезпечення такого типу розвитку, визначено його вплив на розвиток держави та
регіонів, окремих галузей і підприємств.
В роботах названих вчених знайшло всебічне
висвітлення проблеми інноваційного розвитку підприємства. Проте зміст
інноваційного розвитку підприємства як головного фактору забезпечення
економічної безпеки підприємтсва в сучасних умовах потребує подальшого
дослідження.
Зміст економічної безпеки підприємств
розкривається через забезпечення реалізації стратегічних інтересів підприємства
на основі використання можливостей зовнішнього середовища із застосуванням
продуктивної взаємодії із суб’єктами зовнішнього середовища.
Отже, під економічною безпекою суб’єкта
господарювання вважається характеристика суб’єкта господарювання, яка
відображає його здатність реалізувати власні стратегічні економічні інтереси
при певних зовнішніх умовах завдяки захисту від існуючих і потенційних загроз
та використанню можливостей, що надає зовнішнє середовище.
На підставі аналізу існуючих підходів до
визначення стратегії розвитку підприємств, можливо сутність стратегії
розглядати як приоритетне стрижневе завдання, яке визначає направлення
перспективного розвитку, має необхідне науково-технічне забезпечення і
являється засобом досягнення мети їх прискореного розвитку. Такою стратегією
для підприємства повинна бути стратегія інноваційного розвитку.
Під інноваційним розвитком розуміється складний
процес прикладного характеру створення та впровадження інновацій з метою
якісних змін об’єкта керування та отримання економічного, соціального,
екологічного, науково технічного чи іншого виду ефекту, який пов’язаний з
необхідною умовою виживання і розвитку підприємств у довгостроковій
перспективі.
Ознаками інноваційного розвитку підприємств є:
) створення, впровадження і комерціалізація
інновацій;
) якісна зміна об’єкта керування;
) отримання соціального, економічного,
екологічного, науково-технічного ефекту;
) стійке зростання прибутковості у
довгостроковій перспективі;
Наявність всіх ознак є обов’язковою для того,
щоб ідентифікувати підприємство з інноваційним типом розвитку.
Особливостями інноваційного типу розвитку є:
) новації пропонуються, відбираються і
впроваджуються свідомо і цілеспрямовано;
) ґрунтується на світових результатах
науково-технічного прогресу, власних інноваційних ідеях, проектах, кадрах .
При цьому ціллю діяльності підприємства є
розширення сфери влади на ринку. Інноваційний процес передбачає зміну у
виробничому, технологічному процесах, освоєння та впровадження прогресивних
ідей у практичну діяльність підприємств та їхня комерціалізація.
Таким чином інноваційний розвиток підприємства
означає створення, впровадження і комерціалізацію інновацій, які забезпечують
якісні зміни об’єкта керування, соціальний, економічний, екологічний ефекти,
стійке зростання прибутковості, інвестиційної привабливості підприємства в
довгостроковій перспективі.
1.3 Економіна безпека
агропромислових підприємств
Необхідність оцінки забезпечення економічної
безпеки агропромислових підприємств регіону можна обґрунтувати через
необхідність дотримання забезпечення продовольчої безпеки області та через
необхідність стабільного функціонування та розвитку сільськогосподарського
підприємства. В даному дослідженні ми обґрунтовуємо необхідність оцінки
забезпечення економічної безпеки агропромислових підприємств регіону доводячи
про наявність зв’язку між продовольчою безпекою регіону та економічною безпекою
підприємств АПК регіону.
Згідно із Законом України "Про продовольчу
безпеку України" продовольча безпека - це захищеність життєво важливих
інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої держава гарантує
фізичну і економічну доступність та якість життєво важливих продуктів
харчування населенню згідно з науково обґрунтованими наборами продуктів
харчування, підтримує стабільність продовольчого забезпечення населення та
забезпечує продовольчу незалежність [1].
Необхідність забезпечення продовольчої безпеки
України вимагає підтримання відповідного рівня продовольчого самозабезпечення,
що передбачає використання державної підтримки вітчизняних виробників
сільськогосподарської продукції та вжиття заходів імпортного контролю з метою
захисту власних виробників від іноземної конкуренції. Надійність забезпечення
продовольчої безпеки полягає як у достатньому самозабезпеченні продуктами
харчування, так і в наявності коштів для їх імпорту в необхідних обсягах за
умов мінімальної потенційної вразливості продовольчого забезпечення населення в
разі виникнення ускладнень з імпортом продовольства (відсутність валюти,
зростання цін, ембарго тощо).
Відновлення та розвиток виробництва
сільськогосподарської продукції та сировини, їх перетворення на готові до
споживання продукти харчування покладається на підприємства АПК, від стану
відносин між якими залежить вирішення самої проблеми продовольчої безпеки.
Таким чином, питання щодо формування ефективної
системи економічної безпеки країни значною мірою пов'язані з необхідністю
формування та вдосконалення організаційно-економічних відносин усіх суб'єктів
агропромислового комплексу. З цих позицій проблема, що розглядається, поєднує й
питання взаємодії інтересів як усіх учасників АПК, так і національних інтересів
держави.
Гарантований рівень продовольчої безпеки
передбачає, що усі громадяни країни мають можливість отримувати харчові
продукти належної якості без зважання на їх соціальний статус чи прошарок. Як важливий
параметр надійності системи продовольчої безпеки використовується показник
виробництва зерна на одну особу населення [2, с. 42].
Сучасний стан споживання основних продуктів
харчування на душу населення як по Україні в цілому, так і по Кіровоградській
області характеризується значним зменшенням його обсягів відповідно до 1990
року, але неможна говорити, що він є критичним та являє собою реальну загрозу
здоров’ю нації, продовольчій та національній безпеці країни. Доцільніше
сказати, що він є задовільним, але не досить збалансованим за структурою
споживання тих чи інших продуктів харчування [3, с. 138].
Треба звернути увагу на той факт, що коливання
обсягів виробництва сільськогосподарської продукції повторюють коливання
показника рівня економічної безпеки (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка обсягів виробництва
сільськогосподарської продукції Кіровоградської обл. та рівня економічної
безпеки агропромислових підприємств регіону, 2005 - 2009 рр. (складено автором)
За даними рис. 1 простежується зв'язок між
продовольчою безпекою та економічною безпекою агропромислових підприємств
регіону. Це особливо стосується таких продуктів як картопля, яйця, овочі,
обсяги яких протягом 2008 року збільшуються повторюючи динаміку рівня економічної
безпеки. І які зреагували на зменшення рівня економічної безпеки в 2009 році
відповідним зменшенням.
економічний безпека агропромисловий підприємство
Рис. 2. Динаміка обсягів виробництва зерна
Кіровоградської області та рівня економічної безпеки агропромислових
підприємств регіону, 2005 - 2009 рр. (складено автором)
Дані рис. 2 свідчать про зменшення обсягів
виробництва зерна із 2005 по 2007 рік. Рівень економічної безпеки також
протягом 2006 року знижується, в 2007 році спостерігається невелике зростання,
яке продовжується до 2008 року. За аналогічний період значно збільшуються і
обсяги виробництва зерна, за результатами 2009 року обидва показника
зменшуються.
Таким чином, результати проведених розрахунків,
дані рис. 1 та рис. 2 дозволяють зробити висновок про існування зв’язку між
рівнем економічної безпеки агропромислових підприємств Кіровоградської області
ті продовольчою безпекою регіону, яка є одним із найбільш вагомих факторів
економічної безпеки країни взагалі.
Результати дослідження та порівняння динаміки
продовольчої безпеки регіону та показника економічної безпеки підприємств
агропромислової галузі дозволяють зробити висновок про існування зв’язку між
цими двома показниками. Таким чином, проблема забезпечення економічної безпеки
сільськогосподарських підприємств набуває стратегічного значення.
Результати розрахунків підтверджують
необхідність розробки та впровадження оцінки економічної безпеки
агропромислових підприємств, що дозволить забезпечити продовольчу безпеку
регіону і країни взагалі.
2. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ її
ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ
2.1 Економічна
характеристика TOB «Острійківське» Білоцерківського р-ну Київської обл
У роботі розглядається товариство з обмеженою
відповідальністю (TOB) „Острійківське". Це означає, що його учасники
роблять певний внесок у статутний капітал, розміри яких визначаються
установчими документами, а також несуть обмежену відповідальність у межах своїх
внесків. Основними рисами товариства з обмеженою відповідальністю є:
Відповідальність підприємства за своїми
зобов'язаннями власним майном (вкладники ж несуть відповідальність тільки в
межах внеску);
статус юридичної особи;
регулювання діяльності з боку держави, як
правило, відповідно до норм чинного законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю як
організаційна форма підприємництва дає можливість обмежити ризик величиною
внеску в статутний капітал. Воно вимагає меншого капіталу для ведення справи,
відрізняється простою системою звітності. Саме тому TOB - це оптимальна форма
організації для сімейних об'єднань.
Даний об'єкт дослідження розміщений у Київській
області Білоцерківського району у с. Острійки по вул. Леніна, 37а. В зв'язку з
тим, що підприємство має добре територіальне розташування, близько знаходиться
до м Києва, це означає, що витрати на транспортування продукції будуть меншими
порівняно з тими підприємствами, які розташовані на більш -віддалених відстанях
від столиці. Це є позитивним фактором для роботи підприємства. Оскільки вид
економічної діяльності яким займається підприємство - змішане сільське
господарство, це означає що підприємство займається як рослинництвом, так і
тваринництвом, а отже повинно мати нормальну галузеву структуру, сприятливу для
сільськогосподарського виробництва.
Пропонуємо більш детально проаналізувати роботу
TOB «Острійківське» та порівняти отримані дані з показниками СВК АФ «Перемога».
Це надасть нам можливість зробити більш точні висновки з приводу роботи
досліджуваного підприємства. Проаналізуємо показники розміру підприємства
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розмір TOB «Острійківське» та СВК АФ «Перемога»
2010 - 2011 роки
|
Показники
|
TOB
|
СВК
АФ
|
Дані
TOB
|
|
«Острійківське»
|
«Перемога»
|
«Острійківське»
у % до СВК АФ
|
|
2010
рік
|
2011
рік
|
204'у
рік
|
«Перемога»
|
|
Площа
с/г угідь, га в т. ч. рілля, га
|
1434
|
992
859
|
3227
|
44,5
|
|
Авансований
капітал, тис грн.
|
7786
|
1511
|
31141
|
25,0
|
|
в
т. ч. власний, тис грн.
|
7058
|
8586,5
|
27863
|
25,4
|
|
Середньооблікова
|
52
|
57
|
224
|
23,3
|
|
чисельність
працівників, чол. в т. ч. в рослинництві в тваринництві
|
14
38
|
19
38
|
353
544
|
|
Із даних таблиці 2.1 видно, що показники по TOB
«Острійківське» за досліджуваний період зросли у всіх випадках, крім площі
земельних угідь, яка зменшилась, та середньооблікової чисельності працівників,
яка зросла. Загалом TOB «Острійківське» має менші показники порівняно з СВК АФ
«Перемога». Вищезазначена інформація свідчить, що розмір досліджуваного
підприємства є меншим порівняно з СВК АФ «Перемога».
Динаміка структури товарної продукції в TOB
«Острійківське» Білоцерківського району Київської області Таблиця 2.2
|
Галузі
|
Виручка
від реалізації, тис грн.
|
Структура
товарної продукції, %
|
Рангований
ряд,місце
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
2009
|
2010
|
2011
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
Зернові
|
4624
|
3050
|
2661
|
39,2
|
25,9
|
22,6
|
1
|
1
|
1
|
|
Соняшник
|
859
|
1983
|
918
|
7,3
|
16,8
|
7,8
|
4
|
2
|
7
|
|
Соя
|
-
|
-
|
1425
|
-
|
-
|
12,1
|
-
|
-
|
6
|
|
Ріпак
|
972
|
-
|
-
|
8,2
|
-
|
-
|
3
|
-
|
-
|
|
Цукровий
буряк
|
-
|
-
|
1921
|
-
|
-
|
16,3
|
-
|
-
|
2
|
|
Ін.прод.рослинництва
|
42
|
5
|
1492
|
0,4
|
0,00
|
12,6
|
6
|
7
|
5
|
|
Рослинництво,
всього
|
|
|
3817
|
-
|
-
|
32,3
|
X
|
X
|
X
|
|
ВРХ
|
729
|
655
|
251
|
6,2
|
5,6
|
2Д
|
5
|
5
|
8
|
|
Свині
|
983
|
1289
|
1721
|
8,3
|
10,9
|
14,6
|
2
|
о
j
|
4
|
|
Птиця
|
-
|
137
|
-
|
-
|
1,2
|
-
|
-
|
6
|
-
|
|
Молоко
|
-
|
864
|
1894
|
-
|
7,3
|
16,1
|
-
|
4
|
о
j
|
|
Ін.прод.тваринництва
|
16
|
0
|
0
|
0,00
|
-
|
-
|
7
|
-
|
-
|
|
Тваринництво,
всього
|
-
|
|
3976
|
-
|
-
|
33,7
|
X
|
X
|
X
|
Аналізуючи дані за 3 роки, можна сказати, що
підприємство має зерно - м'ясо - молочний виробничий напрям з розвинутим
виробництвом олійних культур.
Визначимо коефіцієнт зосередженості галузей з
урахуванням усіх товарних галузей за 2011 рік:
де ПВі - питома вага і-ої галузі в структурі
товарної продукції, Ni - порядковий номер галузгв рангованому ряді.[10]
Оскільки, К3 = 0,16, це свідчить, що на
підприємстві існує низький рівень зосередження галузей.
Визначаємо показники матеріально-речової
складової інтенсивності вкладень розрахунку на одиницю площі. Для цього нам
потрібно знайти авансований капітал на 1 га, в тому числі основний і оборотний
капітал, витрати виробництва на 1 га, в тому числі матеріальні витрати і окремо
витрати на оплату праці, трудозабезпеченість. Для більш точної оцінки стану підприємства
пропонуємо порівняти показники по досліджуваному підприємству з показниками
іншого підприємства, а також проаналізувати с отримані результати.
Таблиця 2.3 Показники матеріально-речової
складової інтенсивності виробництва в TOB «Острійківське», 2010 рік
|
Показники
|
TOB
«Острійківське»
|
СВК
АФ «Перемога»
|
Відношення
показників TOB «Острійківське» до СВК «Перемога», %
|
|
1
.Авансований капітал, тис грн/га
|
5,429
|
9,65
|
56,3
|
|
в
тому числі основний капітал
|
1,56
|
5,47
|
28,5
|
|
оборотний
капітал
|
3,5
|
5,78
|
60,6
|
|
2.Витрати
виробництва, тис грн/га в тому числі
|
7,338
|
5,94
|
123,5
|
|
матеріальні
витрати
|
5,9
|
3,84
|
153,6
|
|
оплата
праці
|
0,665
|
1,03
|
64,6
|
|
Трудозабезпеченість,
чол. на 100 га
|
6,94
|
52,3
|
Із таблиці 2.3 видно, що показники TOB
«Острійківське» по відношенню до СВК АФ «Перемога» є нижчими у всіх випадках,
крім витрат виробництва, в тому числі матеріальних витрат. Оскільки показники
авансованого капіталу є нижчими на досліджуваному підприємстві, це є свідченням
менших можливостей виробництва.
Оскільки величина основного капіталу на ТОВ^
«Острійківське» є меншою, а витрати виробництва більшими, порівняно з СВК АФ
«Перемога.
Надійність економічного стану підприємства
характеризують величиною основного капіталу. За цим показником досліджуване
підприємство має невисокий рівень забезпеченості основним капіталом.
Негативним є й те, що витрати виробництва за
досліджуваний період є вищими на підприємстві.
Оскільки, показники на TOB «Острійківське» не є
досить високими, порівняно з СВК АФ «Перемога», це свідчить, що досліджуване підприємство
є менш надійним суб'єктом ринку порівняно з СВК АФ «Перемога».
Пропонуємо оцінити інтенсивність використання
окремих ресурсів, які мають вплив на ефективність виробництва. (табл. 2,4).
Таблиця 2.4 Показники інтенсивності використання
земельних ресурсів у TOB «Острійківське» та СВК АФ «Перемога»
|
Показник
|
TOB
«Острійківське»
|
СВК
АФ «Перемога» 2010 рік
|
Відношення
показників TOB «Острійківське» до СВК «Перемога», %
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
|
Ступінь
розораності,%
|
95,1
|
95,1
|
86,6
|
95,04
|
100,1
|
|
Землезабезпеченість,
га/чол.
|
27,06
|
27,58
|
19,07
|
14,41
|
191,4
|
|
Питома
вага інтенсивних культур,%
|
10,3
|
24,6
|
15,7
|
18,35
|
134,1
|
З таблиці 2.4 видно, що ступінь розораності на
досліджуваному підприємстві не змінився в період 2009 - 2010 років, але
зменшився в 2011 році; землезабезпеченість спочатку зростала, потім опинилась
на рівні нижчому за 2009 рік, хоча кількість працівників на підприємстві не
змінилась; питома вага інтенсивних культур сягнула рівня вищого 2009, але
нижчого 2010 року. Також видно, що всі показники на TOB «Острійківське» є
досить високими. Ступінь розораності знаходиться майже на одному рівні. Це
свідчить, що досліджуване підприємство має достатньо земельних ресурсів з
розрахунку на 1 особу, проте трохи менше вирощує інтенсивних культур.
Інтенсивність використання основних і оборотних засобів в TOB «Острійківське»
за період 2009-2011 років приведена у «таблиці 2.5»
Таблиця 2.5 Інтенсивність використання основних
засобів в TOB «Острійківське» та на СВК АФ «Перемога»
|
Показник
|
TOB
«Острійківське»
|
СВК
АФ «Перемога» 2010 рік
|
Відношення
показників TOB «Острійківське» до СВК «Перемога», %
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
Коефіцієнт
зростання
|
1,23
|
1,06
|
4,68
|
0,99
|
107,1
|
|
Коефіцієнт
оновлення
|
0,104
|
0,053
|
0,786
|
|
|
|
Коефіцієнт
сукупного відтворення
|
0,128
|
0,056
|
3,679
|
|
|
|
Коефіцієнт
зносу
|
0,36
|
0,414
|
0,088
|
0,46
|
90,0
|
|
Коефіцієнт
придатності
|
0,64
|
0,586
|
0,912
|
0,54
|
108,5
|
|
|
|
|
|
|
|
З таблиці 2.5 видно, що інтенсивність
використання основного капіталу на досліджуваному підприємстві у 2010 році була
нижчою порівняно з показниками 2009 року, крім коефіцієтів зносу. Це є
негативним. В період 2010 - 2011 років відбулось стрімке підвищення показників,
що є позитивним, оскільки свідчить про підвищення швидкості обороту ^ оборотних
засобів підприємства.
Також варто зазначити, що загалом коефіцієнти у
TOB «Острійківське» є вищими порівняно із коефіцієнтами на СВК «Перемога»,
окрім коефіцієнту зносу. Це свідчить про поступове зниження фондооснащеності
виробництва і покращення матеріально-технічної бази підприємства, що є
позитивним.
Оцінимо ефективність використання земельних
ресурсів за натуральними показниками (табл. 2.6)
Таблиця 2.6 Натуральні показники ефективності
виробництва в TOB «Острійківське» та СВК АФ «Перемога»
|
Показник
|
TOB
«Острійківське»
|
СВК
АФ «Перемога» 2010 рік
|
Відношення
показників TOB «Острійківське» до СВК «Перемога», %
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
|
Пшениця
озима ц/га
|
52,3
|
20,78
|
25,84
|
46,1
|
45,1
|
|
Кукурудза
на зерно, ц/га
|
94,37
|
6,75
|
116,6
|
55,3
|
113,47
|
|
Ячмінь
ярий ц/га
|
28,47
|
30,7
|
36,47
|
43,9
|
69,9
|
|
Соняшник
ц/га
|
27,95
|
19,99
|
22,62
|
-
|
-
|
|
Соя
ц/га
|
12,25
|
16,1
|
-
|
30,8
|
52,3
|
|
Ріпак
озимий ц/га
|
26,26
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
ВРХ,
гол/га
|
4,16
|
3,26
|
2,64
|
2,22
|
146,85
|
|
Молоко
л/га
|
-
|
76,2
|
57,07
|
-
|
-
|
З таблиці 2.6 видно, що на TOB «Острійківське»
за період 2009 - 2010 років відбулись наступні зміни: урожайність деяких
культур, а також продуктивність тварин зросла, інших - зменшилась. Так
урожайність пшениці озимої, соняшника, продуктивність ВРХ знизились. При чому
урожайність пшениці озимої знизилась наполовину. Що ж стосується інших культур,
то їх урожайність зросла. Варто також зазначити, що якщо раніше підприємство не
займалось виробництвом молока, то в останній час воно розширило свою діяльність
і повніше почало використовувати свої потужності. В період 2010 - 2011 років
показники підприємства підвищились, а деякі навіть перевищили рівень 2009 року,
що є позитивним.
Загалом показники на досліджуваному підприємстві
є нижчими, але урожайність деяких культур і продуктивність ВРХ є вищою. Це є
позитивним, на мою думку. TOB «Острійківське» має кращу продуктивність тварин
через нові технології, удосконалену технологію утримання тварин і більші для
цього можливості.
Таблиця 2.7 Вартісні показники ефективності
використання земельних ресурсів в TOB «Острійківське» та СВК АФ «Перемога»
|
Показник
|
TOB
«Острійківське»
|
СВК
АФ «Перемога» 2010 рік
|
Відношення
показників TOB «Острійківське» до СВК «Перемога», %
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
|
Грошова
виручка, млн
|
4,72
|
3,26
|
11,99
|
ЗДА
|
101,6
|
|
Прибуток,
млн грн.
|
С
0,66
|
0,29
|
1,33
|
С/Г
|
-
80,6
|
Із таблиці 2.7 видно, що грошова виручка на 1
чол. та прибуток на 1 чол. знижується в період 2009 - 2010 років, що є
негативним. Варто зазначити, що показники на TOB «Острійківське» є вищими
порівняно з СВК АФ «Перемога». Варто зазначити, що у 2010 році досліджуване
підприємство отримало прибуток на противагу СВК АФ «Перемога». Це є позитивним
і свідчить, що TOB «Острійківське» намагається ширше використовувати свої
можливості.
Необхідним є визначення показників ефективності
господарювання.
Розглянемо таблицю 2.8, в якій видно, що на TOB
«Острійківське» маса прибутку за досліджуваний період зросла. Що стосується
показників рентабельності, то рентабельність авансованого капіталу зросла, а
власного капіталу рентабельність продажу спочатку знизились, потім знову
зросли. Це свідчить, що підприємство намагається удосконалювати свою діяльність.
Загалом показники рентабельності на TOB
«Острійківське» є вищими порівняно із СВК АФ «Перемога», окрім рентабельності
операційної та звичайної діяльностей, і рентабельності продажу. Загалом можна
сказати, що це є позитивним, оскільки, свідчить, що досліджуване підприємство
веде свою діяльність досить ефективно. Але для того, що ця ситуація не
змінилася, необхідно постійно покращувати діяльність підприємства.
Таблиця 2.8 Економічна ефективність виробництва
в ТОВ «Острійківське» та СВК АФ «Перемога»
|
Показник
|
TOB
«Острійківське»
|
СВК
АФ «Перемога» 2010 рік
|
Відношення
показників TOB «Острійківське» до СВК «Перемога», %
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
|
Рентабельність
авансованого капіталу,%
|
1,57
|
1,69
|
1,91
|
0,47
|
359,6
|
|
Рентабельність
власного капіталу,%
|
1,37
|
1,32
|
1,23
|
0,82
|
160,98
|
|
Рентабельність
операційної діяльності,%
|
0,29
|
0,18
|
0,23
|
5,09
|
3,54
|
|
Рентабельність
звичайної діяльності,%
|
0,29
|
0,18
|
од
|
1,06
|
160,98
|
|
Рентабельність
продажу, %
|
0,26
|
0,154
|
0,179
|
7,76
|
1,98
|
|
Маса
прибутку, тис грн.
|
0,66
|
0,29
|
1,33
|
-0,36
|
-80,6
|
Визначимо економічний типу розвитку підприємства
TOB «Острійківське». Для цього застосуємо наступну методику [23]:
. Розрахуємо ефективність використання
(продуктивність) авансованого капіталу:
де ТП - товарна продукція, тис. грн,-
авансований капітал, тис. грн
Розрахунки проведемо на основі даних таблиці
(2.9)
Таблиця 2.9 Показники ефективності використання
авансованого капіталу TOB «Острійківське»
|
Показники
|
2010
рік
|
2011
рік
|
|
Товарна
продукція, тис. грн
|
8288
|
8658
|
|
Авансований
капітал, тис. грн
|
7265,5
|
15113
|
|
Ефективність
використання авансованого капіталу
|
1,14
|
0,57
|
. Для безпосереднього визначення економічного
типу розвитку побудуємо індекс
. Розрахуємо абсолютний вплив вказаних факторів
на приріст товарної продукції наступним чином
Отже, з розрахунків можемо зробити висновок, що
TOB «Острійківське» має екстенсивний тип економічного розвитку, оскільки
приріст продукції досягається лише за рахунок приросту авансованого капіталу.
Перш за все, варто зазначити, що TOB
«Острійківське» має зерно - м'ясо - молочний виробничий напрям з розвинутим
виробництвом олійних культур. Це свідчить, що підприємство розвивається 'і має
різну спрямованість своєї діяльності, хоча в той же час рівень зосередження
галузей на підприємстві є досить слабким. Хоча досліджуване підприємство має
менші можливості виробництва порівняно з СВК АФ «Перемога», проте воно є досить
надійним суб'єктом ринку.
Так варто зазначити, що TOB «Острійківське»
ефективно використовує свої земельні ресурси, має удосконалену
матеріально-технічну базу, а також широко використовує свої можливості.
Загалом робота підприємства оцінюється
перспективно, не дивлячись на те, що у його діяльності були як позитивні, так і
негативні результати.
Проте непогано було б провести певні заходи, які
були б спрямовані на покращення роботи підприємства.
2.2 Оцінка економічної
безпеки TOB «Острійківське» Білоцерківського р-ну Київської обл
Фінансовий аспект діяльності будь-якого суб'єкта
господарювання являється одним з головних критеріїв оцінки його
конкурентоспроможності,інвестиційної привабливості та економічної безпеки. За
даними оцінки фінансового стану підприємства робляться остаточні висновки що до
і того або іншого виду діяльності, а також інвестиційної привабливості того або
іншого виду діяльності, а також визначається чи є підприємство
кредитоспроможним. Наукове і прикладене відпрацювання механізмів оцінки
ефективності системи економічної безпеки суб'єктів аграрної сфери створює
можливості для дотримання забезпечення продовольчої безпеки та стабільного
функціонування та розвитку сільськогосподарського підприємства. Забезпечення та
вчасна оцінка ефективності системи економічної безпеки агропромислових
підприємств дозволить забезпечити раціональне господарювання підприємств,
дозволить приймати обґрунтовані з точки зору економічної безпеки управлінські
рішення. Практика господарювання в аграрному секторі потребує глибоких наукових
розробок щодо вирішення питань економічної, продовольчої, фінансової,
екологічної та інших видівбезпеки України, її регіонів, підприємств, фірм та
господарств аграрного сектора економіки.
На думку деяких вчених, найбільш узагальнюючим
показником, що характеризує економічну безпеку підприємства, є показник
економічної дієвості, який характеризує здатність підприємства досягати
поставлених завдань і виконувати власну місію у стратегічному аспекті [5]. Якщо
підприємство здатне виконувати поставлені завдання, то зможе чинити опір
загрозам та небезпекам, що надходять із зовнішніх і внутрішніх джерел. Крім
економічної дієвості, науковці пропонують для характеристики економічної
безпеки використовувати показники продуктивності, фінансової стабільності,
ліквідності, маневреності, коефіцієнт ефективності підприємництва та інші.
З метою оцінки рівня економічної безпеки
підприємства окремі фахівці пропонують використовувати загальновідомі моделі
прогнозування імовірності банкрутства підприємства [13, с.221]. Окрім
розглянутих моделей, для характеристики рівня економічної безпеки, окремі
фахівці рекомендують застосовувати метод аналізу і обробки сценарію, методи
оптимізації, теоретико-ігрові методи, методи теорії нечітких систем,
програмно-цільовий метод та інші, які поки що не отримали ґрунтовного
еоретичного обґрунтування та широкого практичного використання.
Оцінки показників, що характеризують економічну безпеку,
коливаються в діапазоні від 0 до 1, залежно від відхилення від граничної
величини. Виходячи із цього, підприємство, з погляду економічної безпеки можуть
класифікуватися за 4-ма групами: абсолютно безпечні, безпечні, достатньо
безпечні, небезпечні (рис. 1).
Якщо розмір відхилення фактичного значення від
граничного більше 100 %, то даному показнику дається оцінка в 0 балів. У
випадку коливання розміру відхилення від 0 до 100 % для кожних 10 % відхилення
від граничної величини бальна оцінка знижується на 0,1 бала.
Рис 2.1 Класифікація підприємств за економічною
безпекою
|
абсолютно
безпечні
|
0,9-1
|
|
Безпечні
|
0,7-0,9
|
|
достатньо
безпечні
|
0,4
- 0,7
|
|
небезпечні
|
0,4
|
В результаті усереднення бальних оцінок
розраховується комплексний показник економічної безпеки.
КПБ = 
де КПБ - комплексний показник
безпеки;
ЬЗ, - бальне значення і-го показника
економічної безпеки;
п - кількість використаних
показників економічної безпеки.
Забезпеченість фінансовими ресурсами
(а отже і фінансовий стан підприємства) залежить від виконання планів
матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку. Існує і
зворотний зв'язок: відсутність грошових засобів може призвести до перебоїв у
постачанні та виробництві [5, с. 105].
За визначенням, коефіцієнти
показують зв'язки та залежності між різними сторонами бізнесу. Вони висвітлюють
значущі взаємовідносини та необхідність гармонійної співпраці між окремими
підрозділами економічної системи.
Про ослаблення фінансової складової
економічної безпеки свідчать:
· зниження ліквідності підприємства;
· збільшення кредиторської та
дебіторської заборгованості;
· зниження фінансової стійкості.
В якості інформаційної бази для обчислення
показників рівня економічної безпеки була використана річна фінансова звітність
за 2007 - 2011 рр. [23]
Коефіцієнт абсолютної ліквідності досліджуваного
підприємства за результатами 2011 р. у порівнянні з 2007 р. збільшився на 0,31
і становив 0,52. Це свідчить, що підприємство здатне в мінімальний термін
оплатити 52 % короткострокової заборгованості за кошти абсолютно ліквідних
засобів, тобто грошових коштів.
Коефіцієнт швидкої ліквідності в 2011 р.
збільшився в порівнянні з 2007 р. на 2,5 і становив 2,76. Це значить, що 100 %
поточних зобов'язань можуть бути погашені за кошти абсолютно ліквідних та
швидко реалізованих активів.
Коефіцієнт загальної ліквідності в цілому по
підприємству в 2011 р. у порівнянні з 2007 р. збільшився на 1,94 і становив
3,21. Це свідчить про те, що величина обігового капіталу підприємств перевищує
суму його короткострокової заборгованості в 3,21 рази, тобто підприємство
здатне погасити 100 % поточних зобов'язань завдяки обіговим коштам. Такі
показники, як коефіцієнт фінансової незалежності та коефіцієнт фінансування з
2007 по 2011 р. відповідають нормативним значенням, але в динаміці
спостерігається тенденція до їх збільшення, що свідчить профінансову стійкість
і стабільність.
Рівень економічної безпеки ТОВ «Острійківське»
за 2007 - 2011 роки Таблиця 2.11
|
Фінансові
показники
|
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
Відхилення,%
|
|
Оцінка
ліквідності
|
|
|
|
|
|
2007
|
2010
|
|
1
.Коефіцієнт абсолютної ліквідності
|
0,21
|
0,23
|
0,1
|
0,73
|
0,52
|
0,31
|
-0,21
|
|
2.Коефіцієнт
швидкої ліквідності
|
0,26
|
0,7
|
5,68
|
9,16
|
2,76
|
2,5
|
-6,4
|
|
3.Коефіцієнт
загальної ліквідності
|
1,27
|
2,4
|
1,27
|
12,6
|
3,21
|
1,94
|
-9,39
|
|
Оцінка
фінансової стійкості
|
|
4.Коефіцієнт
фінансової незалежності (автономії)
|
0,36
|
0,62
|
0,28
|
0,88
|
0,57
|
0,21
|
-0,31
|
|
5.Коефіцієнт
фінансової залежності
|
2,75
|
1,6
|
3,6
|
1,13
|
1,76
|
-0,99
|
0,63
|
|
6.Коефіцієнт
фінансування
|
1,75
|
0,61
|
0,2
|
0,13
|
0,81
|
-0,94
|
0,68
|
|
7.Коефіцієнт
маневреності власних оборотних активів
|
-0,58
|
0,44
|
0,62
|
0,65
|
-0,12
|
0,46
|
-0,77
|
|
8.Коефіцієнт
обіговості всього капіталу підприємства
|
0,17
|
0,29
|
0,16
|
0,08
|
0,07
|
-0,1
|
-0,01
|
|
9.Коефіцієнт
обіговості оборотних активів
|
0,4
|
0,44
|
0,23
|
0,12
|
0,19
|
-0,21
|
0,07
|
|
ІО.Коефіцієнт
обіговості необоротних активів
|
0,3
|
0,8
|
0,52
|
0,26
|
0,11
|
-0,19
|
-0,15
|
|
11
.Коефіцієнт фінансового ризику
|
0,61
|
0,2
|
0,13
|
0,81
|
-0,94
|
0,68
|
|
Оцінка
рентабельності
|
|
12.
Рентабельність активів
|
9,7
|
28,1
|
28,4
|
18,0
|
10,8
|
1,1
|
-7,2
|
|
13.Рентабельність
власних оборотних активів
|
26,6
|
45,2
|
35,7
|
20,4
|
19,1
|
-7,5
|
-1,3
|
|
14.Рентабельність
продукції
|
15,8
|
28,4
|
26,0
|
15,4
|
15,5
|
-0,3
|
0,01
|
|
15.
Валова рентабельність продажів
|
40,3
|
6,9
|
9,5
|
14,6
|
21,0
|
-19,3
|
6,4
|
|
16.Рентабельність
власного капіталу
|
26,6
|
45,2
|
35,7
|
20,4
|
19,1
|
-7,5
|
-1,3
|
|
Оцінка.майнового
стану підприємства
|
|
17.
Коефіцієнт зношення основних засобів
|
0,47
|
0,39
|
0,4
|
0,4
|
0,16
|
-0,31
|
-0,24
|
|
18
.Коефіцієнт придатності основних засобів
|
0,53
|
0,61
|
0,61
|
0,6
|
0,83
|
0,3
|
0,23
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зниження коефіцієнтів фінансової залежності і
фінансового ризику в динаміці означає зменшення частки позикових засобів у
фінансуванні підприємства, а, отже, й забезпечення своєї фінансової
незалежності.
Коефіцієнт маневрування власних обігових активів
у динаміці з 2007 по 2011 р. збільшився і відповідає нормативному значенню.
Коефіцієнт обіговості всього капіталу
підприємства пна досліджуваному підприємстві зменшився у 2011 р. відносно
значення 2007 р. на 0,1 пункт до рівня 0,07, що не відповідає граничному
значенню (менше 0,5). Тобто, в 2011 р. на одну гривню активів припадало 0,07
коп. реалізованої продукції.
Коефіцієнт обіговості оборотних активів на
досліджуваному підприємстві порівняно з 2007 р. зменшився і на кінець 2011 р.
становив 0,19, тобто на 1 грн. оборотних активів припадало 0,19 грн. виторгу
від реалізації продукції.
Рентабельність активів показує, скільки одиниць
чистого прибутку припадає на кожну гривню майна (активів). У цілому по
підприємстві цей показник в 2011 р. у порівнянні з 2007 р. зріз на 0,1
відсоткових пункти і сягнув значення 10,8 %. Це означає, що на 1 грн. майна
(активів) припадає 10,8 % чистого прибутку.
Такі показники, як рентабельність власних
оборотних активів, рентабельність власного капіталу в динаміці за період з 2007
по 2011 р. знизилися у цілому по підприємстві. Що стосується показників таких
як рентабельність продукції, валова рентабельність продажів, вони теж
зменшилися і становили 15,5 % та 21,0 % відповідно.
Коефіцієнт зношування основних засобів на
підприємстві зменшився і в 2011 р. становив 16 %, що відповідає граничному
значенню (<50 %). Відповідно коефіцієнт придатності, будучи доповненням до
коефіцієнта зношування, також в 2011 р. перебував у межах норми (>50 %) і
становив 83 %.
Результати аналізу фінансових показників економічної
безпеки досліджуваного підприємства за період 2007 - 2011 рр. дозволили
розрахувати показник рівня економічної безпеки досліджуваного підприємства. [7]
Таблиця 2.12 Бальні показники економічної
безпеки TOB «Острійківське» в період 2007-2011 рр
При розрахунку показника рівня економічної
безпеки необхідно враховувати і вірно визначити позитивну динаміку даного
показника. Наприклад, коефіцієнт абсолютної ліквідності має граничне значення
на рівні 0,2, тобто, абсолютно ліквідні активи підприємства повинні перекривати
20 % його поточних зобов'язань, що дасть змогу підприємству негайно погасити
свої короткострокові зобов'язання.
Після визначення всіх бальних оцінок
визначається показник рівня економічної безпеки за період як середнє значення
всіх оцінок. В результаті проведеного обчислення за даними TOB «Острійківське»
визначено наступні показники рівня економічної безпеки за період від 2007 року
до 2011 року:
|
2007р
|
0,56;
|
|
2008
р
|
0,81;
|
|
2009р
|
0,74;
|
|
2010р
|
0,69;
|
|
2011р
|
0,7.
|
Провівши розрахунки можна зробити висновок про
стан економічної безпеки досліджуваного підприємства. Отже, за результатами
діяльності протягом 2007 року підприємство має показник економічної безпеки на
рівні 0,56, що класифікує його як достатньо безпечне підприємство. Протягохм
2008 року значення показника економічної безпеки було підвищене до рівня 0,81.
Протягом наступних періодів з 2009 по 2011 роки підприємству вдалося
підтримувати рівень економічної безпеки у зоні достатньо безпечних підприємств.
Так, станом на кінець 2009 року значення показника досягло рівня 0,74, за
результатами діяльності протягом 2010 року - зменшився до рівня 0,69 і на
кінець 2011 року дорівнює 0,7.
Отже, нами було досліджено можливість
застосування результатів аналізу фінансового стану для оцінки економічної
безпеки агропромислових підприємств. До складу показників, що визначають рівень
економічної безпеки ми віднесли коефіцієнти ліквідності, показники фінансової
стійкості, показники рентабельності та майнового стану.
Враховуючи динаміку показника протягом 2007 -
2011 років, комплексний показник економічної безпеки досліджуваного
сільськогосподарського підприємства визначено на рівні 0,7, тобто
характеризується як безпечне.
2.3 Факторний аналіз
економічної безпеки підприємства
Факторний аналіз - статистичний метод
дослідження впливу окремих факторів на результативний показник, який
використовується для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і
класифікації факторів, які впливають на економічні явища і процеси, а також для
виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну результатів
господарської діяльності, що є важливим для аналізу самого показника.
Зважаючи, що в роботі досліджується економічна
безпека підприємства, результативним показником ми обрали розмір чистого
прибутку з розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь.
На економічну безпеку впливає багато факторів,
але для проведення корелящйно-регресійного аналізу розглянемо наступні фактори:
площу сільськогосподарських угідь (га), трудозабезпеченість (чол/100га),
фондооснащеність (грн/га), матеріаловіддача (коеф.), зношеність основних
засобів (коеф.), частку дебіторської заборгованості в авансованому капіталі
(коеф.), коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), коефіцієнт фінансового
левериджу, коефіцієнт автономії (фінансової незалежності).
Інформація щодо величини визначених факторів
безпеку та результативної.
Ознаки визначаємо на основі даних річних
бухгалтерських звітів, аграрних підприємств Білоцерківського та Кагарлицького
районів Київської області.[23]
Дня визначення величини впливу факторів на
результативну ознаку проведемо аналіз за допомогою статистичних факторних
групувань.
Перший фактор, що аналізується - площа
сільськогосподарських угідь (табл. 2.13). З даних таблиці чітко простежується
тенденція, що зі зростанням концентрації угідь на аграрних підприємствах
зростає розмір чистого прибутку. Так, зі зростанням площі з 645 га у першій
групі до понад 3 тис. га у третій групі середнійчистий прибуток у відповідних
групах зріс з 340 грн/га до 1035 грн/га.
Важливим фактором є трудозабезпеченість, і її
вплив на розмір чистого прибутку наведено в табл. 2.14.
Таблиця 2.13 Залежність розміру чистого прибутку
від площі сільськогосподарських угідь
|
Групи
господарств за трудозабезпеченістю, чол./ІОО га
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середня
у групі трудозабезпеченість, чол. на 100 га
|
Середній
у групі чистий прибуток, грн/га
|
|
1
|
До
1 тис.
|
9
|
644,78
|
340
|
|
2
|
Від
1 тис. до 2 тис
|
11
|
1588,00
|
1271
|
|
3
|
Більше
2 тис.
|
12
|
3055,52
|
1339
|
|
всього
|
32
|
1873,04
|
1034,6
|
Таблиця 2.14
Залежність розміру чистого прибутку від
трудозабезпеченості
|
Групи
господарств за трудозабезпеченістю, чол./ІОО га
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середня
у групі трудозабезпеченість, чол. на 100 га
|
Середній
у групі чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
ДО
2,49
|
8
|
1,36
|
999,31
|
|
II
|
від
2,5 до 4,9
|
15
|
3,38
|
1138,10
|
|
III
|
більше
5,0
|
9
|
8,45
|
893,31
|
|
Всього
|
32
|
4,30
|
1034,55
|
Із таблиці 2.14 видно, найбільший розмір
прибутку отримують господарства другої групи, а найменший -третьої. Отримані
дані засвідчують, що зростання середньорічної чисельності працівників на
підприємствах доцільне лише до певної межі. Групування показало, що найкраща
чисельність працівників - від 3 до 5 осіб на 100 га, в цих умовах підприємство
має на 245 грн/га чистого прибутку більше, ніж якщо буде працівників понад 5
осіб на 100 га (у третій групі) і на 135 грн/га більше - якщо працівників буде
до 3 осіб на 100 га (у першій групі).
Таблиця 2.15
Залежність розміру чистого прибутку від рівня
фондооснащеності
|
Групи
господарств за фондооснащеністю, грн/га
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середня
у групі фондооснащеність, грн/га
|
Середній
у групі чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
до
3000
|
9
|
1532
|
610
|
|
II
|
від
3000 до 9000
|
17
|
5330
|
792
|
|
III
|
більше
9000
|
6
|
18454
|
2359
|
|
Всього
|
32
|
6723
|
1035
|
З таблиці 2.15 видно, що найбільший розмір
прибутку отримують господарства, які входять в третю групу, а найменший - в
першу - різниця в розмірі чистого прибутку між названими групами склала 1750
грн/га. За результатами групування будуємо графік (рис. 2.2):
Рис 2.2 Залежність розміру чистого прибутку від
фондозабезпеченості
Групування показало, що для досліджуваних
аграрних підприємств зростання забезпеченості основними засобами здатне
спричинити зростання чистого прибутку, хоча надмірне зростання розміру
основного капіталу може призвести до зростання питомої ваги постійних витрат у
структурі собівартості продукції, а отже і до зниження прибутку.
На наступному етапі здійснимо групування
підприємств за матеріаломісткістю (табл. 2.16), за зношеністю основних засобів
(табл. 2.17), за часткою дебіторської заборгованості в авансованому капіталі
(табл. 2.18).
Таблиця 2.16
Залежність розміру чистого прибутку від рівня
матеріаловіддачі
|
Групи
господарств за матеріаловіддачею, коеф.
|
Кількість
підприємств У групі
|
Середня
у групі матеріаловіддачі, коеф.
|
Середній
у групі чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
ДО
1,0
|
5
|
0,84
|
2283,27
|
|
II
|
від
1,0 до 2,0
|
18
|
1,57
|
772,17
|
|
III
|
більше
2,0
|
9
|
2,52
|
865,60
|
|
Всього
|
32
|
1,72
|
1034,55
|
|
|
|
|
|
|
Матеріаловіддача показує скільки одна гривня
вартості матеріальних витрат формує гривень товарної продукції. Логічно, що
зростання матеріаловіддачі свідчить про зростання виробництва та реалізації
продукції на підприємстві.
Проведене групування в табл. 2.16 показує, що зі
зростанням матеріаловіддачі у другій групі порівняно з першою прибуток знизився
з 2283 грн/га до 772 грн/га - майже в 3 рази. Тоді як з зростанням
матеріаловіддачі з другої групи до третьої прибуток дещо виріс - на 12%. Така
ситуація засвідчує, що підприємствам необхідно звернути увагу на ефективність
використання оборотних фондів.
Таблиця 2.17 Залежність розміру чистого прибутку
від рівня зношення основних засобів
|
Групи
господарств за коеф.зношення, коеф.
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середній
у групі коефіцієнт зношення, коеф.
|
Середній
чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
ДО
0,4
|
8
|
0,27
|
945,36
|
|
II
|
від
0,4 до 0,6
|
16
|
0,48
|
1249,34
|
|
III
|
більше
0,6
|
8
|
0,69
|
694,19
|
|
Всього
|
32
|
0,48
|
1034,55
|
Зростання коефіцієнту зношення означатиме
погіршення забезпечення підприємств основними засобами, а отже і зниження
ефективності їх функціонування. Цей висновок частково підтверджує групування
(табл. 2.17), оскільки зростання рівня зношення з першої до третьої групи
призводить до зниження рівня чистого прибутку майже на 300 грн/га. Тоді ж
підприємства другої групи з коефіцієнтом зношення від 40 до 60% - мають
найвищий прибуток - 1250 грн/га, це свідчить, що в цих підприємствах
відбувається не лише зношення, але і оновлення основних засобів.
Таблиця 2.18 Залежність розміру чистого прибутку
від рівня дебіторської заборгованості в авансованому капіталі
|
Групи
підприємств за часткою дебіторської заборгованості у авансованому капіталі,
коеф.
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середня
у групі частка дебіторської заборгованості у авансованому капіталі, коеф.
|
Середній
у групі чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
до
0,1
|
20
|
0,053
|
874
|
|
II
|
від
0,1 до 0,29
|
6
|
0,128
|
870
|
|
III
|
більше
0,3
|
6
|
0,490
|
1733
|
|
Всього
|
32
|
0,149
|
1035
|
У більшості підприємств вибірки (першій групі)
частка дебіторської заборгованості низька - до 10 % авансованого капіталу. У
табл. 2.18 та на рис. 2.3 спостерігається цікава ситуація - зростання частки
дебіторської заборгованості в авансованому капіталі призводить до зростання
чистого прибутку, так у підприємствах третьої групи з дебіторською заборгованістю
понад 30% в авансованому капіталі прибуток на 98% більший ніж в підприємствах
першої групи.
Рис 2.3 Залежність розміру чистого прибутку від
частки дебіторської заборгованості в авансованому капіталі
Розглянемо вплив рівня коефіцієнту покриття
(табл. 2.19), коефіцієнту фінансового левериджу (табл. 2.20) та коефіцієнту
автономії (табл. 2.21).
Таблиця 2.19
Залежність розміру чистого прибутку від рівня
коефіцієнту покриття
|
Групи
господарств за коефіцієнтом покриття
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середній
у групі рівень коефіцієнт покриття
|
Середній
чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
ДО
2,0
|
14
|
1,19
|
567,45
|
|
II
|
від
2,0 до 10,0
|
12
|
4,92
|
1422,70
|
|
III
|
більше
10,0
|
6
|
29,34
|
1348,18
|
|
Всього
|
32
|
7,87
|
1034,55
|
|
Із таблиці 2.19 видно, що найбільший прибуток
отримують господарства другої групи, найменший - першої. Прибуток у
підприємствах другої та третьої групи - майже однаковий, тобто можемо казати що
зростання коефіцієнту покриття (загальної ліквідності) позитивно впливає на
розмір чистого прибутку.
Таблиця 2.20
Залежність розміру чистого прибутку від рівня
фінансового лівериджу
|
Групи
підприємств за фінансовим левериджем, коеф.
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середній
у групі показник фінансового левериджу, коеф.
|
Середній
чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
До
0
|
2
|
-1,22
|
529,9
|
|
II
|
від
0 до 0,5
|
19
|
0,13
|
1381,0
|
|
III
|
більше
0,5
|
11
|
1,28
|
527,8
|
|
Всього32
|
0,44
|
1034,6
|
1034,6
|
|
|
|
|
|
|
|
Із таблиці 2.20 видно, що найбільший прибуток
отримують підприємства першої групи, найменший - третьої. В другій групі рівень
фінансового левериджу - від 0 до 0,5, саме за такого рівня даного показника
підприємства мають найвищий чистий прибуток.
Таблиця 2.21
Залежність розміру чистого прибутку від рівня
коефіцієнту автономії
|
Коефіцієнт
атономії, коеф
|
Кількість
підприємств у групі
|
Середній
коефіцієнт автономії, коеф
|
Середній
чистий прибуток, грн/га
|
|
І
|
ДО
0,4
|
8
|
0,09
|
839,6
|
|
II
|
від
0,4 до 0,8
|
13
|
0,62
|
962,5
|
|
III
|
більше
0,8
|
11
|
0,89
|
1261,5
|
|
Всього32
|
0,58
|
1034,6
|
1034,6
|
Із таблиці 2.21 видно, що підприємства третьої
групи отримують всередньому найбільший прибуток - на 422 грн/га більше ніж
середнє підприємство першої групи і на 299 грн/га більше ніж середнє
підприємство другої групи.
За результатами групування будуємо графік: до
0,4 від 0,4 до 0,8 більше 0,8
Так підприємства кожної наступної групи
отримують вищий прибуток порівняно з підприємствами попередніх груп:
підприємства першої групи мають найменший коефіцієнт автономії та отримують
найменший прибуток, підприємства третьої групи мають найбільший коефіцієнт
автономії та отримують найбільший прибуток. Лінія тренда свідчить про те, що в
зі зростанням коефіцієнта автономії буде спричиняти збільшення чистого
прибутку, який отримуватимуть підприємства.
Проаналізувавши усі фактори, які впливають на
розмір чистого прибутку на 1 га, хотілось б зазначити, що загалом всі фактори
по дослідженій сукупності впливають на результативну ознаку.
Для детальнішого вивчення підприємств, перевірки
правильності своїх міркувань проведемо кореляційно-регресійний аналіз, який є
доповненням до методу аналітичних групувань. Даний аналіз допомагає встановити
та оцінити залежність результативного економічного показника (у) від кількох
інших незалежних показників (хь х2,..., хп).
У даному випадку залежною змінною виступає
розмір чистого прибутку з розрахунку на 1 га, який і є результативним
показником. Кореляційно-регресійне рівняння матиме вигляд:
Для побудови кореляційної моделі та знаходження
вище згаданих оцінок параметрів скористаємось методом найменших квадратів
(МНК), зокрема, пакетом аналізу в MS Excel, функцією "РЕГРЕССИЯ"
(Додаток А). Незважаючи на те, що коефіцієнт кореляції 0,74 свідчить про досить
тісний зв язок між факторами та результативною ознакою і на те,-1 що перевірка
за критерієм Фішера засвідчила достовірність моделі, перевірка достовірності за
критерієм Стьюдента виявила, що лише параметри трьох факторів є значущими, отже
модель не є достовірною.
Тому нами було прийнято рішення залишити саме ці
три фактора і здійснити кореляційно-регресійний аналіз з рівнянням наступного
вигляду:
У= а0 + аіхі + а2х2 + а3х3і
де у - чистий прибуток, грн/га
х1 - фондооснащеність, грн/га
х2 - частка дебіторської заборгованості в
авансованому капіталі, коеф.
хз - коефіцієнт автономії
Таблиця 2.22 Результати розрахунку кореляційно-регресійного
аналізу функції «ЛИНЕЙН» в MS Excel
3664,07
|
0,09
|
-904,87
|
|
620,8
|
1322,7
|
0,0
|
600,0
|
|
0,33
|
1255,3
|
#н/д
|
#Н/Д
|
|
4,58
|
28
|
#НУД
|
#н/д
|
|
21665776
|
44123460
|
#Н/Д
|
#Н/Д
|
Оцінки параметрів відображені у першому рядку у
зворотному порядку: а0 - - 904,87; аі = 0,09; а2 = 3664,07; а3 = 1364,12.
У другому рядку таблиці відображаються
стандартні похибки оцінок параметрів моделі: Sao = 600; Sai = 0,0; Sa2 =
1322,7; Sa3 - 620,8.
У третьому рядку відображено коефіцієнт
детермінації R = 0,33 та середнє квадратичне відхилення залишків моделі =
1255,3.
Четвертий рядок містить F - критерій = 4,58 та
кількість ступенів свободи (п-ш) =28.
У п'ятому рядку містяться сума квадратів
регресія: Е(У ~ У)2 = 21665776 та сума квадратів залишків: - у)2 = 44123460.
Відповідно до отриманих результатів отримаємо
наступне кореляційно- регресійне рівняння:= - 904,87+ 0,09*х1 + 3664,07*х? +
1364,12*х3
Маючи розраховані оцінки параметрів та знаючи
значення незалежних змінних, можемо виразити економічний зміст параметрів моделі.
Він є таким:
· А1 ;який дорівнює 0,09, вказує на
те, що збільшення фондооснащеності з розрахунку на 1 га с.-г. угідь на 1 грн/га
призведе до збільшення чистого прибутку на 1 га на 9 коп./га;
· а2, що дорівнює 3664,07, показує
нам, що зі збільшенням на одиницю частки дебіторської заборгованості у
авансованому капіталу, прибуток на 1 га збільшиться на 3664,07 грн/га;
· a3j який дорівнює 1364,12, вказує на
те, що збільшення коефіцієнта автономії на одиницю призведе до збільшення
прибутку на 1 га на 1364,12 грн.
Будь-яка кореляційно-регресійна модель потребує
перевірки на достовірність та адекватність, в тому числі й отримана. Дану
перевірку здійснюються за такими показниками:
1. Коефіцієнт детермінації R2;
2. Коефіцієнт кореляції R;
. Критерій Фішера (F - критерій);
. Критерій Стьюдента (t - критерій).
Коефіцієнт детермінації (її2) у даній моделі
становить 0,33, що свідчить про те, що результативна ознака залежить від
варіації факторів, які входять до моделі, на 33% і на 67% - від варіації інших
факторів.
Коефіцієнт кореляції (II) визначається як корінь
квадратний від коефіцієнту детермінації (К2): який становить Я=0, 57.
Отже варто сказати, що між результативною
ознакою і факторами існує середній зв'язок.
Перевірку якості (достовірності) моделі
здійснюють за двома показниками: критерієм Фішера та критерієм Стьюдента.
За допомогою першого критерія перевіримо модель
на достовірність. Даний критерій зображено у вищезгаданій таблиці, і він
дорівнює 58. Отримане значення порівняємо з табличним при відповідних ступенях
свободи - п-т=28 та рівні значущості а=0,95. Табличне значення критерію
дорівнює 2, 92. Варто зазначити, що РфактиЧие > Рїабличне. Можемо
стверджувати, що гіпотеза про істотність зв'язку між факторами в моделі
приймається, а отже отримана модель є статистично значущою.
За допомогою другого критерія оцінимо значущість
кожного параметра моделі окремо. Таку оцінку будемо здійснювати за формулою:
де a і - оцінка параметрів моделі.а, -
стандартна похибка параметра;критерії для даної моделі будуть наступними:о =
1,508, Х\ = 2,723, \г = 2,77, % =2,197.
Порівняємо отримані значення з табличним
значенням, яке у даному випадку становить 1,701. В даній моделі значення усіх
параметрів є таким, що £фактичле>ї:табличне
. Це свідчить що воно є статистично значущими. Для повного аналізу моделі
розрахуємо коефіцієнти еластичності за наступною формулою:
де - середнє значення по сукупності підприємств
відповідного і-того фактора;
У - середнє значення по сукупності підприємств
результативної ознаки. Для параметра щ дану формулу слід подати у вигляді:
Обчислені коефіцієнти еластичності показують, що
якщо фондооснащеність збільшиться на 1 %, то прибуток на 1 га збільшиться на 0,
59 %;якщо частка дебіторської заборгованості в авансованому капіталі збільшить
на 1%, то чистий прибуток виросте на 0,53%; якщо коефіцієнт автономії
збільшиться на 1%, то прибуток на 1 га збільшиться на 0,76 %.
Оскільки маємо побудовану кореляційно-регресійну
модель, на її основі визначимо у (розрахункове), підставивши в модель фактичні
значення факторів (X) по усій сукупності підприємств.
Після проведення необхідних розрахунків
отримаємо:
у = - 904,87+ 0,09*2506 + 3664,07*0,12 +
1364,12*0,88 = 960,68
Тепер, маючи у-розрахункове, необхідно порівняти
його з у (середнім по сукупності),
у = 1034,6.
у - у = 960,68 - 1034,6 = -73,8.
Оскільки різниця між вказаними показниками має
від'ємне значення, тобто у-середнє більше за у-розрахункове, це свідчить, що
досліджуване підприємство має гірші об'єктивні умови для отримання вищого
розміру прибутку з розрахунку на 1 га, ніж в середньому по підприємствах
вибірки.
Доцільно також порівняти у-фактичного з у.
У ф= 904,5
уф . у = 904,5 - 960,68 = - 56,3.
У даному випадку різниця між вказаними
показниками набуває від'ємне значення. Це свідчить, що дане підприємство гірше
використовує вказані фактори моделі, ніж вони використовуються в середньому по
всій сукупності підприємств.
На основі отриманих даних визначимо ступінь
раціональності використання факторів моделі за такою формулою:
Св.ф. = Уф / у
Св.ф. = 904,5 / 960,68 = 0,94.
Показник ступеня раціональності використання
факторів моделі нижчий від одиниці. Це вказує на те, що фактори моделі
використовуються недостатньо раціонально. Саме тому підприємство повинне
прийняти міри для збільшенням розміру даного показника і раціонального
використання факторів моделі.
3. Шляхи підвищення
економічної безпеки підприємства
.1 Фінансовий стан
агропромислового підприємства в контексті економічної безпеки
Як зазначалося у першому розділі роботи, задля
досягнення економічної безпеки підприємства необхідно, з одного боку,
раціонально використовувати його ресурси, з іншого - забезпечити успішну роботу
підприємства з мінімальним впливом зовнішнього та внутрішнього середовища,
оскільки уникнути цього впливу загалом ніколи не вдасться.
Згадуючи економічну безпеку підприємства варто
визначити ті фактори, які впливають на неї. Будь-які фактори можуть впливати як
з позитивного аспекту, так і з негативної сторони, але в даному випадку нас
цікавить остання група.
Фактори негативного впливу на економічну безпеку
можуть бути об'єктивними та суб'єктивними. Об'єктивними вважаються такі
негативні впливи, які виникають без участі та мимоволі конкретного підприємства
чи його окремих робітників, а суб'єктивні є наслідком неефективної роботи підприємства
в цілому чи його робітників (перш за все керівників та функціональних
менеджерів).
Пропонуємо розглянути найважливіші фактори, які
мають вплив на економічну безпеку підприємства:
ступінь досконалості законодавчої бази,
рівень оподаткування,
доступ на світові ринки збуту,
інвестиційна привабливість регіону, держави.
[12]
Розглянемо кожен із них детальніше. В першу
чергу, повинна бути створена така законодавча база, яка б могла не лише
регулювати правовідносини, а й була підготовлена для реалізації різноманітних
бізнес- процесів, змогла забезпечити чесні існування та взаємовідносини різних
підприємств на ринку.
Що стосується оподаткування, то виділяють його
різні методи, але на мою думку, для аграрних підприємств найоптимальнішим буде
пропорційне оподаткування, оскільки за такого методу встановлюється стабільна
ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподаткування.
Підприємства повинні також мати вільний вихід на
ринок задля не лише купівлі ресурсів, але й для збуту продукції, створеної з
цих ресурсів.
Що стосується останнього з факторів впливу,
поняття інвестиційної привабливості важливе в процесах міжрегіонального та
міждержавного переміщення капіталу, як одного з основних факторів економічного
розвитку. В силу значної територіальної нерівномірності розподілу економічних
факторів взагалі та капіталу зокрема, країни, регіони та й самі підприємства
виступають конкурентами в боротьбі за вільні ресурси. Проте це може бути
позитивним лише в тому випадку, коли на ринку існує «здорова» конкуренція.
Варто зазначити й те, що, насамперед, економічна
безпека підприємства залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже
ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі,
перспективах розвитку. Саме тому наявність багаторівневої концепції економічної
безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити
передбачуваність зовнішніх загроз підприємствам.
У сучасних умовах господарювання надто важливе
значення набуває забезпечення економічної безпеки підприємств АПК. Використання
системи забезпечення економічної безпеки аграрних підприємств дозволить
забезпечити раціональне господарювання підприємств, фірм, господарств, приймати
активні управлінські рішення щодо виведення економіки з кризового стану.
Для розробки та реалізації ефективної системи
економічної безпеки агропромислових підприємств необхідно визначити фактори,
які значно впливають на результативний показник.
В якості критерію рівня впливу або щільності
зв'язку пропонується використовувати показник кореляції (г).
Коефіцієнт кореляції є відносною мірою зв'язку
між двома ознаками, тому він може набувати значення від -1 до +1. Чим ближче
значення г до ±1, тим щільніший зв'язок. Знак "+" вказує на прямий, а
знак "-" - на зворотний зв'язок. При г=0 зв'язок відсутній [4].
Таблиця 3.1 Абсолютні показники діяльності
досліджуваного підприємства (табл. 3.1)
|
Фактор
впливу
|
Умовне
позначення
|
|
1.
Необоротні активи, тис. грн
|
НА
|
|
2.
Оборотні активи, тис. грн
|
OA
|
|
3.
Дебіторська заборгованість, тис. грн
|
ДЗ
|
|
4.
Кошти та їхні еквіваленти, тис. грн
|
к
|
|
5.
Актив балансу, тис. грн
|
А
|
|
6.
Поточні зобов'язання, тис. грн
|
ПЗ
|
|
7.
Власний капітал, тис. грн
|
вк
|
|
8.
Чистий дохід, тис. грн
|
чд
|
|
9.
Чистий прибуток, тис. грн
|
чп
|
|
10.
Валовий прибуток, тис. грн
|
вп
|
|
11.
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн
|
с
|
|
12.
Вартість основних засобів підприємств, тис. грн
|
воз
|
|
13.
Вартість зношення основних засобів, тис. грн
|
ВОЗзнос
|
|
14.
Чисельність робітників за штат, розкладом, осіб
|
Ч
|
|
15.
Довгострокові зобов'язання
|
ДЗ
|
Для обчислення показників кореляції між
абсолютними показниками діяльності підприємств та рівнем його економічної
безпеки (ЕБ) пропонується використовувати Пакет аналізу Microsoft Exsel «Аналіз
даних - Кореляція», де в якості вхідного інтервалу задаємо масив даних щодо
значень абсолютних показників за період 2007 - 2011 pp. (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 Фактори впливу на систему
економічної безпеки TOB «Острійківське» в період 2007-2011 років.
|
Фактори
впливу
|
Роки
|
|
|
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
|
Необоротні
активи, тис. гри
|
2822,5
|
1826
|
1958
|
2242,5
|
|
|
Оборотні
активи, тис. грн
|
2101,5
|
3442,5
|
4458
|
5025
|
5535,5
|
|
Дебіторська
заборгованість, тис. грн
|
81,5
|
13
|
12,5
|
11,5
|
12,5
|
|
Кошти
та їхні еквіваленти, тис. грн
|
173,5
|
329
|
171
|
289,5
|
891
|
|
Актив
балансу, тис. грн
|
4924
|
5268,5
|
6416
|
7267,5
|
15113
|
|
Поточні
зобов'язання, тис. грн
|
1650
|
1433,5
|
521,5
|
399
|
1726
|
|
Власний
капітал, тис. грн
|
1791,5
|
3276
|
5102,5
|
6409,5
|
8586,5
|
|
Чистий
дохід, тис. грн
|
2527
|
5206,5
|
6994
|
8473
|
10541,5
|
|
Чистий
прибуток, тис. грн
|
477
|
1480
|
1820
|
1307
|
1637,5
|
|
Валовий
прибуток, тис. грн
|
192
|
359,5
|
664,5
|
1233
|
2214,5
|
|
Собівартість
реалізованої продукції, тис. грн
|
2335
|
3999
|
6629,5
|
7240
|
8327
|
|
Вартість
основних засобів підприємств, тис. грн
|
5172
|
2890
|
3209,5
|
3498,5
|
10205
|
|
Вартість
зношення основних засобів, тис. грн.
|
2435,5
|
1117
|
1283,5
|
1413,5
|
1666,5
|
|
Чисельність
робітників за штатним розкладом, осіб
|
51
|
52
|
53
|
52
|
57
|
|
Довгострокові
зобов'язання
|
1482,5
|
559
|
520,5
|
459
|
5199,5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.1 Оцінка рівня впливу факторів на
економічну безпеку TOB «Острійківське» (за коефіцієнтом кореляції)
За даними рис. 3.1 можна зробити висновок про
щільність зв'язку між рівнем економічної безпеки та абсолютними показниками
діяльності підприємств. Шкала оцінки тісноти зв'язку за коефіцієнтом кореляції
наведена в таблиці 3.3[11]
Таблиця 3.3
|
Коефіцієнт
кореляції (г)
|
Тіснота
зв'язку
|
|
1,00
|
Зв'язок
функціональний
|
|
0,90-0,99
|
Дуже
сильний
|
|
0,70-0,89
|
Сильний
|
|
0,50-0,69
|
Значний
|
|
0,30-0,49
|
Помірний
|
|
0,10-0,29
|
Слабкий
|
|
0,00
|
Зв'язок
відсутній
|
За даними рис. 3.1 та табл.3.3 визначимо для
досліджуваного підприємства найбільш вагомі фактори (г>= 0,5). Сильні
чинники на рівень економічної безпеки TOB «Острійківське» відсутні. Проте дані
рис. 2.1 свідчать, що значний вплив на рівень економічної безпеки
досліджуваного підприємства спричиняють оборотні активи - 0,43; вплив чистого
доходу обчислюється на рівні 0,37, чистого прибутку на рівні 0,82; собівартості
реалізованої продукції - 0,34.
Варто зазначити, що кожний 1% збільшення
дебіторської0 заборгованості підприємства спричинить зменшення показника
економічної безпеки на 0,85%; поточних зобов'язань - на 0,24%; вартості
зношення основних засобів - на 0,96%.
Отже, отримані результати розрахунків свідчать
про тісний зв'язок економічної безпеки із валовим прибутком, чистим прибутком
та коштами на рахунках. Зазначені фактори прямо впливають на рівень економічної
безпеки, тобто при збільшенні факторної ознаки результативна ознака (економічна
безпека) також буде зростати. Зворотна залежність економічної безпеки
спостерігається від таких чинників як поточні зобов'язання та дебіторська
заборгованість.
3.2 Загрози
підприємства та шляхи їх запобігання
Розгядаючи діяльність будь-якого підприємства
потрібно сказати, що кожне з них у своїй діяльності проходить кілька
економічних циклів: криза - спад - депресія - пожвавлення - піднесення. За весь
період своєї діяльності підприємство може зустрічати різноманітні загрози, і
якщо їх вчасно не попередити або не ліквідувати наслідки, то це може призвести
до появи нової кризи підприємства, а інколи і його збанкрутіння та ліквідації.
Для уникнення такої ситуації керівництво кожного підприємства повинне володіти
інформацією про можливі його загрози.
Ми повинні визначити спектри можливих загроз
(ризиків) та оцінити ймовірність і наслідки їх реалізації. За умов невизначеності
існує суперечність між теоретично досконалим і практично можливим підходами.
Теоретично досконалий підхід полягає в тому, щоб урахувати всі можливі варіанти
сценаріїв руху грошових потоків. Однак практично це здебільшого неможливо
зробити, бо доведеться враховувати надто багато альтернатив.
Суть основного завданння полягає в процедурі
проведення таких розрахунків, котрі навіть у разі їх неповної адекватності
уможливлювали б отримання достатньо надійних результатів, на які можна
спиратися за вибору господарської альтернативи.
Крім цього, слід особливо наголосити, що
механізм створення економічної безпеки має базуватися па внутрішньосистемних
характеристиках підприємства, тобто сама соціально-економічна система має
включати "вбудовані" механізми запобігання зовнішнім і внутрішнім
загрозам. [22]
За джерелом походження загрози безпеці
підприємства можна розподілити па внутрішні та зовнішні. Пропонуємо розглянути
їх більш детально.
До зовнішніх загроз економічної безпеки
підприємства належать:
робота спеціальних служб іноземних держав щодо
здобуття інформації про економічні процеси у сфері підприємництва з метою
здійснення антиконкурентних заходів;
робота служб безпеки суб'єктів підприємницької
діяльності як вітчизняних так і зарубіжних з метою подавлення конкурентів,
заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів;
протиправна діяльність організованих злочинних
формувань та окремих осіб з метою заволодіння майном суб'єктів підприємницької
діяльності.
До внутрішніх загроз протиправні чи інші
негативні дії персоналу суб'єкта підприємницької діяльності, що загрожують
функціонуванню та розвитку підприємництва;
порушення встановленого режиму захисту
інформації з обмеженим доступом для сторонніх осіб;
порушення порядку використання технічних
засобів;
інші порушення правил режиму безпеки,
діловодства тощо, які створюють передумови для реалізації протиправних цілей
злочинних елементів чи інших зацікавлених фігурантів;
низький рівень кадрового,
організаційно-правового, інформаційно- аналітичного забезпечення управління
потенційними ризиками як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз.[З]
Крім вищезазначених загроз, виділяють ще й
наступну класифікацію ризиків:
за сферами виявлення:
економічний - ризик, пов'язаний зі змінами
економічних факторів у ході реалізації інвестиційного проекту;
політичний - ризик виникнення різноманітних
адміністративно- законодавчих обмежень інвестиційної діяльності, які пов'язані
зі зміною інвестиційної політики держави;
соціальний - ризик страйків, здійснених під
тиском робітників незапланованих соціальних програм та інші аналогічні види
ризиків;
екологічний - ризик виникнення екологічних
катастроф і різних стихійних лих (землетруси, лісові пожежі, повені і под.),
котрі негативно впливають на інвестиційний проект тощо.
за формами інвестування:
ризики реального інвестування - ризики,
пов'язані з помилковим вибором місцезнаходження об'єкта будівництва, порушення
графіків поставок необхідних матеріалів, комплектувальних деталей за проектами,
суттєвим зростанням цін на інвестиційні товари, неправильним підбором
підрядчиків та з іншими факторами, що знижують ефективність інвестиційного
проекту;
ризики фінансового інвестування - цю групу
ризиків пов'язано з непродуманим вибором фінансових інструментів для
інвестування, фінансовими труднощами чи банкрутством окремих емітентів,
непередбаченими змінами умов інвестування і т. п.
. за джерелами: системний ризик - на цей вид
ризику наражаються всі учасники інвестиційної діяльності і форм інвестування.
Він значною мірою визначається зміною стадій економічного розвитку країни чи
кон'юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку та іншими аналогічними
факторами, на які інвестор не може вплинути, добираючи об'єкти інвестування;
несистемний ризик - цей вид ризику притаманний
конкретному об'єкту інвестування чи діяльності конкретною інвестора. Він може
бути пов'язаний з некваліфікованим менеджментом проекту, посиленням конкуренції
на певному сегменті інвестиційного ринку, нераціональною структурою
інвестиційних ресурсів та іншими аналогічними факторами, негативним наслідкам,
яких значною мірою можна запобігти за допомогою ефективного управління
інвестиційним процесом.
Проведемо оцінку передбанкрутного стану
досліджуваного підприємства. Для цього використаємо методику Терещенко.
г = 1,5*Х1 + 0,08*Х2 + 10*ХЗ + 5*Х4 + 0,3*Х5 +
0,1*Х6
де XI - відношення грошових надходжень до
зобов'язань;
Х2 - відношення валюти балансу до зобов'язань;
ХЗ - відношення чистого прибутку до середньої
суми активів;
Х4 - відношення прибутку до виручки;
Х5 - відношення виробничих запасів до виручки;
Х6 - відношення виручки до основного капіталу.
Провівши необхідні обрахунки отримали значення
наступне значення показника: (таблиця 3.4)
Таблиця 3.4 Визначення імовірності банкрутства
ТОВ «Острійківське» за моделлю Терещенка, тис грн
|
Показники
|
2011
|
|
1
Сума грошових коштів
|
10541,5
|
|
2Сума
зобов'язань
|
1726
|
|
ЗВартість
валюти балансу
|
15113
|
|
4Сума
чистого прибутку
|
1637,5
|
|
5
Середньорічна сума активів
|
16385,5
|
|
бПрибуток
від реалізації
|
1637,5
|
|
7Виручка
від реалізації
|
19541,5
|
|
8Виробничі
запаси
|
927,5
|
|
9Вартість
основних засобів
|
10205
|
|
Коефіцієнти
|
|
|
х1=р1/р2
|
6Д
|
|
х2=рЗ/р2
|
8,76
|
|
хЗ=
р4/р5
|
од
|
|
х4=р6/р7
|
0,83
|
|
х5=р8/р7
|
0,05
|
|
х6=р7/р9
|
1,91
|
|
Т
|
15,2
|
Розрахунки Z, - показників знаходяться в межах
більше 2, а це означає, що за даною моделлю підприємству банкрутство не
загрожує.
Загалом, діяльність кожного підприємства є
ризиковою, усі вони підлягають загрозам, мають певну ймовірність зазнати ризик
і не існує повної впевненості у їх уникненні. Проте кожне з них прагне мати
певні гарантії якщо не повного уникнення, то хоча б зниження рівня загроз до
мінімального. Підприємства різних галузей мають різний ступінь можливих загроз,
але у аграрних підприємств він є вищим середнього, що є досить негативним. [8]
Одним із шляхів запобігання загрозам економічної
безпеки підприємства, які є актуальними в наш час, може виступати страхування.
Але страхування не завжди є безпечним, саме тому держава повинна проводити ряд
заходів, які б зменшили загрози у діяльності підприємства. Такі заходи
обов'язково повиннібути закріплені у законодавстві економічної
Висновки
В сучасних ринкових умовах важливе місце посідає
безпека підприємства, оскільки на ринку діє велика кількість суб'єктів
господарювання, які взаємодіють між собою. Кожен з них бажає отримувати
прибуток, вести активну діяльність, зайняти більшу частину усього ринкового
середовища. В таких умовах важливу роль відіграє саме економічна безпека
підприємства, яка забезпечує його захист та фінансову незалежність.
Загалом економічна безпека підприємства - це
такий стан ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується
найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та
динамічного науково- технічного та соціального розвитку, запобігання внутрішнім
та зовнішнім негативним впливам.
На економічну безпеку підприємства можуть
впливати різноманітні фактори негативного впливу. Саме тому її основна ціль -
забезпечення стійкого функціонування підприємства в теперішньому часі та в
майбутньому.
Важливо зазначити, що система економічної
безпеки підприємства - це комплекс різноманітних заходів, спрямованих на
кількісну реалізацію захисту інтересів підприємства від зовнішніх та внутрішніх
загроз.
Вивчивши питання економічної безпеки
підприємства, варто зазначити, що існує 2 основних підходів до оцінки рівня
економічної безпеки підприємства: індикаторний та ресурсно-функціональний.
У роботі розглядається товариство з обмеженою
відповідальністю (TOB) „Острійківське", яке має зерно - м'ясо - молочний
виробничий напрям з розвинутим виробництвом олійних культур. Це є позитивним,
оскільки, свідчить, що підприємство розвивається і має різну спрямованість
своєї діяльності. Варто також зазначити, що досліджуване підприємство ефективно
використовує свої земельні ресурси базу, широко використовує свої можливості.
Загалом робота підприємства оцінюється перспективно, не дивлячись на те, що у
його діяльності були як позитивні, так і негативні результати.
Розглянувши і проаналізувавши досягнутий рівень
економічної безпеки підприємства, варто наголосити, що усі фактори мають різний
ступінь впливу на економічну безпеку підприємства. Говорячи загалом, можна
сказати, що отримані результати розрахунків свідчать про тісний зв'язок
економічної безпеки із валовим прибутком, чистим прибутком та коштами на
рахунках. Зворотна ж залежність економічної безпеки спостерігається від таких
чинників як поточні зобов'язання та дебіторська заборгованість.
Що ж стосується отриманої
кореляційно-регресійної моделі, можемо зробити наступні висновки: перевірка
достовірності за критерієм Стьюдента виявила, що лише параметри трьох факторів
є значущими, отже модель не є достовірною; між результативною ознакою і
факторами існує середній зв'язок; обчисливши критерії Фішера і з'ясувавши, що
модель є статистично значущою, можемо сказати, що дану модель можна
використовувати для прогнозування.
Ступінь досконалості законодавчої бази, рівень
оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість
регіону, держави - основні фактори, які мають вирішальний вплив на економічну
безпеку підприємства.
В роботі був проаналізований фінансовий стан для
оцінки економічної безпеки агропромислових підприємств. Для цього були
розраховані коефіцієнти ліквідності, показники фінансової стійкості, показники
рентабельності та майнового стану. На основі отриманих результаті можемо
зробити висновок, що досліджуване підприємство характеризується як безпечне.
Кожне підприємство може потрапити у так звану
зону ризику, в якій на діяльність підприємства можуть мати вплив різні чинники
та фактори.
Існують різноманітні загрози діяльності
підприємства, але його керівництво, а також держава повинні здійснювати заходи
для зменшення їх впливу на підприємство загалом.
Правильно підібрана політика підприємства, а
також забезпечення його економічної безпеки - формула його майбутнього успіху,
має удосконалену матеріально-технічну.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аналіз
прибутків підприємств.//В кн.: Мельник В.М. Основи економічного аналізу./
Мельник Віктор Михайлович - К.: Знання, 2008. - с. 96-104.
2. Бабенко
A.A. Обеспечение продовольственной безопасности Украины в условиях аграрной
реформи: [монография] / A.A. Бабенко. - Луганск: "Книжковий світ",
2005. - 116 с.
. Байцим
В.Ф. Механізм формування стратегічних цілей програм (проектів) розвитку
регіонів та територій / В.Ф. Байцим // Актуальні проблеми економіки. - 2008. -
№ 10 (88). - С.227-237.
. Бобик
О.І., Берегова Г.І., Копитко Б.І. Теорія ймовірностей і математична статистика.
- Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 31 - 40 с.
. Болюх
М.А. Економічний аналіз: Навч.посібник/ М.А.Болюх, В.З. Бурчевський, М.І.
Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. Вид. 2-ге, перероб. і
доп. - К.:КНЕУ, 2003. - 556 с.
. Економіка
аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г.
Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002 - 385 с.
. Зубок
М.І., Зубок P.M. Безпека підприємницької діяльності: Нормативно-правові
документи комерційного підприємства, банку. - К.: Істина, 2004. - 44 - 58 с.
. Коваленко
К.В. Основні загрози економічній безпеці підприємств аграрного сектора регіону
/ Коваленко К.В. // Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії та практики
: матеріали Міжнародної науково - практичної конференції, присвяченої 10 -
річчю факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної
академії, м. Полтава, 24-25 вересня 2008 року. / під ред. 1.1. Шупик, О.С.
Песцової. - Полтава : ЧП Рибалка, 2008. - С. 41- 53.
. Козаченко
A.B. Економічна безпека підприємства. Сутність і механізм забезпечення:
монографія/ A.B. Козаченко, В.П. Пономарьов, А.Н Лещенко. - К. Видавництво
«Лібра»,2003. - 280с.
. Кулішов
В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. - 2-ге
видання, перероблене і доповнене./ Володимир Васильович Кулішов. - Львів:
«Магнолія плюс», 2006. - 208 с.її.
. Купалова
Г.І. Теорія економічного аналізу [Текст] : навч. посібник / Г. І. Купало- ва. -
К. : Знання, 2008.. - 336 - 345 с.
. Лоханова
Н. Система управління станом економічної безпеки підприємства: проблемні
питання, концепція розвитку/ Н. Лоханова// Економіст. - 2005. - №2. - С 52 -
56.
. Новикова
О.Ф. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізм забезпечення./
О.Ф. Новикова, P.B. Потоколенко. Інститут економіки промисловості HAH України -
Донецк Изддательство «Прима»,2006. - 407с.
. Оцінка
рівня економічної безпеки підприємства. Ткаченко A.M., Резніков О.Л. // Вісник
економічної науки України. №1, 2010. С. 101 - 106
. Оцінка
рівня економічної безпеки підприємства: проблемні аспекти. Полозова Т.В.,
Журавель М.Ю. // Вісник економіки транспорту і промисловості, №29, 2010. С.
355-358
. Оцінка
фінансового стану агропромислових підприємств в контексті економічної безпеки.
Іванова Н.С., Череп.В. // Облік і фінанси АПК. -№3,2011. С. 184-190
. Папехин
P.C. Индикаторы финансовой безопасности предприятий./ Р. С. Папехін. -
Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2007 - 16 с.
. Партій
Г.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб./ Партій Т.О., Загородній А.Г. - Львів:
ЛБІ НБУ, 2003. - 265 с.
. Петрович
Й.М. Економіка підприємства: Підручник/ за загальною редакцією Й.М. Петровича/
Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В та ін- Львів: «Магнолія плюс», видавець
В.П. Піча. - 2004. - 446 - 452 с.
. Покропивний
С.Ф. Економіка підприємства: Підручник/ Сергій Федорович Покропивний.-Вид.2-ге,
перероб.та доп.-К.: КНЕУ.-2001.-528 с
. С.
В. Кавун. Концептуальная модель системы экономической безопасности
предприятия.// Науковий журнал "Економіка розвитку". № 3(43). С.
23-26
22. Терехов
И.С. Экономическая безопасность предприятия как успешная составляющая
современного бизнеса.// <http://www.bre.ru/security>
. Фінансова
звітність аграрних підприємств Білоцерківського та Кагарлицького районів
Київської області за 2005 - 2011 роки.