Факторно-критеріальна модель оцінки рівня соціокультурного розвитку молоді (на етапі вступу до вищого навчального закладу)
Зміст
Вступ
1. Молодь і студентство як об'єкт дослідження з позицій
особистісно-діяльного підходу
Про поняття особистісно-діяльного підходу
Визначення понять "молодь" та "студентство"
2. Макет факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня
соціокультурного розвитку молоді на етапі вступу до вузу (на спеціальність
напрямку "Соціологія")
Опит експертів
Скорочення кількості факторів
Визначення вагомості фактору
Макет факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня
соціокультурного розвитку молоді
Висновки
Література
Вступ
Соціокультурна трансформація, яка зараз
відбувається в Україні, подібно до інших посткомуністичних країн, актуалізує
наукове дослідження ціннісних змін, що відбуваються як на рівні суспільства
загалом, так і в його окремих соціальних групах. Тому проблема соціокультурного
розвитку молоді в сучасному українському суспільстві залишається незмінно
актуальною протягом всього існування педагогіки вищої школи. Увага до життєвих
стратегій молоді, зокрема майбутніх студентів, викликана тим, що студентство є
найбільш мобільним шаром сучасного українського суспільства.
Актуальність роботи полягає також в тому, що за
допомогою кваліметричних методів розроблено факторно-критеріальну модель, за
якою можна оцінювати соціокультурний рівень абітурієнтів, які бажають навчатися
на спеціальностях напряму "Соціологія". За цією моделлю можна також
з’ясувати, чи має абітурієнт необхідні особистісні та діяльнісні якості, щоб
вчитися і працювати за обраною спеціальністю. Отже наша робота має значну
практичну цінність.
Освіта виконує низку соціальних функцій, одна з
яких - соціальний контроль за розподілом індивідів за соціальними шарами,
стратами у відповідності до рівня і якості отриманої освіти (П. Сорокін). Ці
функції мають забезпечувати стабільність соціуму. В умовах трансформації
суспільства, що характеризується проникненням ринкових відносин в усі сфери
його життєдіяльності особливо помітні функції освіти, що покликані задовольняти
запити індивідів: сервісна; соціокультурна; прагматична; структурно-престижна.
Вони сприяють адаптації індивідів до змін у житті, соціальному захисту від
невдач, паралельно впливаючи на їхні життєві стратегії. У основі побудови
життєвих стратегій (у даному випадку у студентської молоді) лежить певна
система цінностей зокрема й найбільш прийнятних шляхів і засобів досягнення
життєвих цілей [11].
Вивчення ціннісних орієнтацій студентської молоді
створює теоретичну базу для ефективного прогнозування різних соціальних
трансформацій, а також до певної міри можливості педагогічного впливу на них.
Поняття ціннісної орієнтації і соціокультурного
розвитку неодноразово ставало в центр численних досліджень видних зарубіжних і
російських учених, таких як В.Б. Ольшанській, А.Г. Здравосмислов, А.І.
Запесоцкий, С.Н. Іконникова, Н.І. Лапін, В.А. Отрут, М.С. Каган, А.А. Козл,
А.Г. Ковалів, І.С. Кон, С.А. Кугель, Н.Д. Никандров, В.Ф. Льовічева, Н.Е.
Смірнова, Е.Г. Слуцкий, І.А. Суріна, С.В. Сикевіч, В.П. Тугарінов, В. І Чупров
і ін. Але питання якісної оцінки соціокультурного рівня майбутніх студентів і оцінки
їх схильності до певної професії не розкривається в працях цих дослідників.
Об'єктом нашого дослідження є рівень
соціокультурного розвитку абітурієнтів.
Предмет дослідження полягає у виділенні значущих
особистісно-діяльних факторів та їх критеріїв, що дозволяють з’ясувати ступінь
відповідності рівня соціокультурного розвитку абітурієнта обраній
спеціальності.
Метою дослідження було: вивчення життєвих і
культурних цінностей сучасних студентів; складання факторно-критеріальної
моделі оцінювання рівня соціокультурного розвитку абітурієнтів, які бажають
навчатися на спеціальностях напряму "Соціологія".
Для досягнення поставленої мети в роботі
розв'язуються наступні задачі:
. Ґрунтуючись на останніх даних монографічної
літератури і періодичних видань з'ясовуються риси, що мають бути притаманні
соціологам і соціальним робітникам.
. Проводиться опит експертів для з’ясування
якостей, за якими буде оцінюватися абітурієнт.
. Вибудовується сама факторно-критеріальна
модель.
Основна частина нашої роботи складається з двох
розділів: перший присвячено питанню особливості молоді, зокрема студентства, як
об’єкту дослідження, з позицій особистісно-діяльного підходу, а другий -
безпосередньо відображає процес побудови факторно-критеріальної моделі
оцінювання рівня соціокультурного розвитку абітурієнтів.
факторна критеріальна модель соціокультурний
1.
Молодь і студентство як об'єкт дослідження з позицій особистісно-діяльного
підходу
Про
поняття особистісно-діяльного підходу
Основи особистісно-діяльного підходу були закладені
в психології роботами Л.С. Виготського, А.Н. Леонтьева, С.Л. Рубінштейна, Б.Г.
Ананьева, де особистість розглядалася як суб'єкт діяльності, яка сама,
формуючись в діяльності і в спілкуванні з іншими людьми, визначає характер цієї
діяльності і спілкування [див.9].
Визначаючи особистісно-діяльний підхід як єдність
його особистісного і діяльного компонентів, відзначимо, що перший
співвідноситься з особистісним або, як останнім часом він визначається,
особистісно-орієнтованим (В.О. Якиманськая. Е.В. Бондаревськая, М.Н. Берулава,
В.В. Сериков і ін.) підходом. Як підкреслював С.Л. Рубінштейн, "в
психічному вигляді особи виділяються різні сфери, або риси, що характеризують
різні сторони особи; але при всьому своєму різноманітті, відмінності і
суперечності основні властивості, взаємодіючи одна з одною в конкретній
діяльності людини і взаємопроникаючи одна до одної, зливаються в єдності
особи" [цит. за 6]. Особистісний підхід, за К.К. Платоновим, це принцип
особової обумовленості всіх психічних явищ людини, його діяльності, його
індивідуально-психологічних особливостей.
Особистісний компонент особистісно-діяльного
підходу припускає, що в процесі оцінювання максимально враховуються
національні, статево-вікові, індивідуально-психологічні, статусні особливості
людини. Це урахування здійснюється через зміст і форму самих завдань, що
ставляться перед абітурієнтом, через характер спілкування з ним. Здійснюється
не тільки урахування індивідуально-психологічних особливостей майбутнього
студента, але і оцінюється перспектива формування, подальшого розвитку психіки,
його пізнавальних процесів, особових якостей, діяльних характеристик і т.д.
Такі основні прояви особового компоненту особистісно-діяльного підходу.
Діяльнісний компонент також має багатобічні
передумови для формування особистісно-діяльного підходу.
Діяльність - це форма активної цілеспрямованої
взаємодії людини із навколишнім світом (включаючи і інших людей), що відповідає
потребі, що викликала цю взаємодію, як "нужді",
"необхідності" в чому-небудь (С.Л. Рубінштейн) [цит. за 12]. Потреба
є передумова, енергетичне джерело діяльності. Однак сама по собі потреба не
визначає діяльність - її визначає те, на що вона спрямована, тобто її предмет.
"Передумовою всякої діяльності є та або інша потреба. Сама по собі потреба,
однак, не може визначити конкретну спрямованість діяльності. Потреба одержує
свою визначеність лише в предметі діяльності: вона повинна ніби знайти себе в
ньому". Іншими словами, діяльність визначає те, на що спрямований потреба,
що викликала її, тобто її предмет. Наочність діяльності відповідно є однією з
основних її характеристик" [12].
Разом із внутрішніми мотивами діяльність спонукає
і зовнішніми - широкими соціальними або вузькоособистісними, за Л.І. Божовіч.
Наприклад, мотиви престижності навчання у даному вузі, мотиви власного
зростання, обов’язку і т.д. - зовнішні по відношенню до самої навчальної
діяльності студента. При цьому вони можуть бути не лише "такими, що
розуміються", але і "реально діючими". Однак, являючись сильними
спонукачами суспільної поведінки загалом, ці зовнішні мотиви самі по собі не
забезпечують включення студента в навчальну діяльність, направлену на засвоєння
учбового матеріалу. Вони не визначають приймання студентом учбової задачі. В
цей процес повинні бути включені внутрішні, пізнавальні мотиви. Зовнішні мотиви
за певних умов, що "розуміються", стають "дієвими",
підкреслював А.Н. Леонтьев [12].
Особистість знаходиться в центрі навчання,
освіти. Відповідно вся освіта, центруючись на тому, хто навчається, на його
особі, стає антропоцентричною за метою, за змістом і формам організації.
Сучасна освіта, що розглядається як соціальний
інститут, система, процес, результат, є єдністю навчання і виховання, які
реалізують основні принципи зміни його парадигми з інформаційної, повідомляючої
на таку, що розвиває самостійну пізнавальну активність студента. Напрями
навчання в освітньому процесі відбивають пошук психолого-педагогічною наукою
того, як оптимізувати цей процес, що і покликаний забезпечити
особистісно-діяльний підхід. Його використання сприяє своєчасному виявленню і
максимально повному вживанню у навчанні і вихованні студентів їх
інтелектуального і особистісного потенціалу, завдатків, здібностей, інтересів і
схильностей.
Визначення
понять "молодь" та "студентство"
Розглянемо питання співвідношення понять
"молодь" та "студентство". По-перше, слід розтлумачити сам
термін "молодь". Отже молодь - це суспільно диференційована
соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні,
психологічні, пізнавальні, культурно-освітні та ін. властивості, які
характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовияву її внутрішніх
сутнісних сил і соціальних якостей. Саме тому молодь є специфічною спільнотою,
суттєві характеристики і риси якої, на відміну від представників старших
поколінь і вікових груп, перебувають у стані формування й становлення. Сутністю
молоді та проявом її головної соціальної якості є міра досягнення нею
соціальної суб’єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин та інноваційної
діяльності [10]. Є ряд визначень молоді, в яких відображається її структура,
наприклад: "молодь - це покоління людей, що проходять стадію соціалізації,
засвоюють (а в більш зрілому віці вже засвоїли) загальноосвітні, професійні і
культурні функції і що готуються (підготовлені) суспільством до засвоєння і
виконання соціальних ролей. Залежно від конкретних історичних умов вікові
критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років" [5].
Термін "студент" латинського
походження, в перекладі українською мовою означає старанно працюючий, той, хто
займається, тобто хто оволодіває знаннями.
Студент як людина певного віку і як особистість
може характеризуватися з трьох боків:
) з психологічного, який є єдністю психологічних
процесів, станів і властивостей особистості. Головне в психологічній стороні -
психічні властивості (спрямованість, темперамент, характер, здібності), від
яких залежить протікання психічних процесів, виникнення психічних станів, прояв
психічних утворень. Проте, вивчаючи конкретного студента, треба враховувати
разом з тим особливості кожного даного індивіда, його психічних процесів і
станів.
) з соціального, в якому утілюються суспільні
відносини, якості, породжувані приналежністю студента до певної соціальної
групи, національності і т.д.
) з біологічного, який включає тип вищої нервової
діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, інстинкти, фізичну силу,
статуру, риси обличчя, колір шкіри, око, зростання і т.д. Ця сторона в
основному приречена спадковістю і природженими завдатками, але у відомих межах
змінюється під впливом умов життя [8].
Вивчення цих боків розкриває якості і можливості
студента, його вікові і особові особливості. Так, якщо підійти до студента як
до особи, то вік 18 - 20 років - це період найактивнішого розвитку етичних і
естетичних відчуттів, становлення і стабілізації характеру і, що особливо
важливе, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини:
громадянських, професійно-трудових і ін. З цим періодом пов'язаний початок
"економічної активності", під якою демографи розуміють включення
людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії і
створення власної сім'ї. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних
орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у
зв'язку з професіоналізацією - з іншою, виділяють цей вік як центральний період
становлення характеру і інтелекту.
Особливо важливим для цього періоду є правильний
вибір майбутньої професії, визначення життєвих пріоритетів і цілей.
2.
Макет факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня соціокультурного розвитку
молоді на етапі вступу до вузу (на спеціальність напрямку
"Соціологія")
Опит
експертів
Для побудови системи кваліметричної оцінки рівня
соціокультурного розвитку молоді, що вступає до вузу за напрямком
"Соціологія" на спеціальність "Соціологія" чи
"Соціальна робота", ми використовували метод групових експертних
оцінок. За його основу прийнято гіпотезу про наявність у експерта вміння
достовірно оцінити досліджувану проблему. Найефективнішими методами проведення
експертиз є такі: метод комісії; метод суду; мозкова атака; метод Дельфи.
Розглянемо ці методи
більш детально.
Метод комісії полягає
у відкритій дискусії з досліджуваного питання для вироблення єдиної експертної
думки. В результаті дискусії підвищується інформованість експерта. Крім того,
під впливом одержаної інформації експерт може змінити свою думку, тобто в
процесі обговорення присутній зворотний зв'язок. Це є безумовним достоїнством
методу. До його недоліків можна віднести відсутність анонімності експертних
думок, різну активність експертів, що не завжди співвідноситься з їх
компетентністю.
Експертиза за методом
суду будується по аналогії з судовим процесом: частина експертів відстоює свою
альтернативу, інші експерти намагаються її спростувати, і, нарешті, третя група
експертів регулює хід дискусії і виносить остаточну ухвалу. Метод суду має ті ж
достоїнства і недоліки, що і метод комісії.
Основою методу мозкової
атаки є висунення нових ідей. Тут необхідне дуже чітке формулювання даної
проблеми і атмосфера всебічної підтримки цих нових ідей. Доброзичливо
обговорюється практично будь-яка висловлена ідея.
Метод Дельфи є нині одним
з основних методів проведення експертиз, якщо є можливість використовувати
декількох експертів. Ця процедура була розроблена RAND Corporation (США) [3].
Особливість процедури
полягає в тому, що особисті контакти між експертами виключаються і рядові
експерти захищені від тиску з боку більш авторитетних, красномовних і більш
чиновних лідерів [2].
Отже для з’ясування
якостей, за якими буде оцінюватися абітурієнт, ми попросили незалежних
експертів - професора та доцентів кафедри соціології та кафедри педагогіки
Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля - письмово відповісти
на таке запитання: "Які особистісно-діяльнісні якості повинен мати
абітурієнт, що вирішив вступати до вузу за напрямком "Соціологія" (на
спеціальності "Соціологія" або "Соціальна робота")?".
У таблиці А представлені
результати узагальнення відповідей експертів.
Таблиця А
ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФАКТОРІВ
|
№
|
Фактор
|
Експерти
|
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
|
Аналітичні
здібності
|
+
|
|
+
|
|
Комунікабельність,
вміння спілкуватися у тому числі у конфліктних ситуаціях
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
+
|
|
+
|
|
Емоційна
та фізична витривалість
|
+
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
+
|
|
Здатність
до співчування (емпатичність)
|
+
|
+
|
+
|
|
|
+
|
|
|
+
|
+
|
|
Наявність
оптимальних мовленнєвих характеристик
|
+
|
|
+
|
+
|
|
|
|
+
|
|
+
|
|
Уміння
самостійно навчатися
|
+
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
Уміння
знаходити нестандартні джерела інформації, загальна інформованість
|
+
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Особиста
чарівність, привабливість (не "красивість" а "внутрішнє
сяйво")
|
+
|
|
|
+
|
|
|
|
+
|
|
+
|
|
Уміння
"бути своїм" у будь-якому середовищі, високий рівень адаптивності
(кмітливість)
|
+
|
|
|
+
|
+
|
|
+
|
|
|
+
|
|
Самокритичність,
здатність дивитися на себе у інше дзеркало
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
Інноваційна
активність, здатність приймати нестандартні рішення
|
+
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Високий
інтелектуальний рівень
|
+
|
|
|
+
|
|
+
|
|
|
|
|
|
Здатність
працювати та вчитися у міждисциплінарному режимі
|
+
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цілеспрямованість
|
|
+
|
+
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
Мобільність
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Доброта
|
|
+
|
+
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
Порядність
|
|
+
|
|
|
|
|
Безкорисливість
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Чесність
(криштальна)
|
|
+
|
|
|
+
|
+
|
|
|
|
|
|
Схильність
до соціальних, гуманітарних а також точних (математика, математична
статистика) наук та педагогічної практики
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
Комп’ютерна
грамотність
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Працьовитість
(усидливість)
|
|
|
+
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
Активна
соціальна позиція
|
|
|
+
|
|
|
+
|
+
|
|
+
|
+
|
|
Почуття
товариськості
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обов’язковість
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Упевненість
у собі
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
Толерантність
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
Компетентність
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
Відчуття
і використання засобів невербальної комунікації
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
Почуття
обов’язку перед Вітчизною
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
Інтелігентність
(вихованість)
|
|
|
|
|
+
|
|
+
|
|
|
+
|
|
Визнання
того, що найвища цінність - це людське життя
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
Екстравертність
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
Самоконтроль
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
+
|
|
Креативність
(творче мислення)
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
+
|
+
|
|
Людяність
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
Тактовність
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
+
|
|
Культурність,
високий рівень культури
|
|
|
|
|
|
|
+
|
+
|
|
+
|
|
Пунктуальність
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
Відповідальність
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
+
|
|
|
Сумлінність
|
|
|
|
|
|
|
+
|
+
|
|
|
|
Доброзичливість
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
Гуманність
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
Справедливість
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
Критичне
мислення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
|
|
Здібності
психолога
|
|
|
|
+
|
|
|
|
|
|
+
|
|
Зацікавленість
у навчанні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+
|
Отже після першого узагальнення даних, наданих
експертами, ми отримали сорок вісім якостей, які у тій чи іншій мірі мають бути
притаманні людині, абітурієнтові, який вирішив вступити до вищого навчального
закладу на спеціалізацію "Соціологія".
Скорочення
кількості факторів
На наступному етапі нашого дослідження ми
зменшимо кількість факторів, щоб уникнути плеоназмів та підвищити коефіцієнт
вагомості фактору.
Найбільш важливим для тих, хто обирає професію
соціолога чи соціального робітника вочевидь, на думку експертів, є комунікабельність
- 9 голосів (№ 2 тут і далі див. табл. А).
У нашій таблиці багато якостей, виділених лише
тільки одним із експертів. Але деякі з них можуть бути об’єднані за смислом,
отже вони утворюють фактор з досить високим показником вагомості. Так,
розглянемо фактор альтруїстичності. Альтруїстичність має на увазі безкорисне
опікування благом інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими
інтересами [4, 26]. Отже, ця якість передбачає безкорисливість (№ 18), а також
почуття товариськості (№ 24). Гуманність (№ 43) (від лат. humanus - людяний) -
людяність, людинолюбство, повага до людської гідності [4, 103]. Не можна також
не зауважити, що людина гуманна та альтруїстична є доброю (№ 16), бо доброта
саме будується на попередніх двох якостях. За визначенням у "Словнику
російської мови" С.І. Ожегова "доброта - отзывчивость, душевное
расположение к людям, стремление делать добро другим" [7, 214]. Очевидно,
що всі названі якості дуже близькі, тому ми об’єднали їх (так зване статистичне
згортання якості) і позначили отриману якість як гуманність, розуміючи
під цим поняттям усю сукупність якостей, про які йшлося. Таким чином, отримана
якість загалом оцінюється у вісім голосів.
Емоційна та фізична витривалість отримала три
голоси, але ми вважаємо можливим об’єднати цю якість із:
) толерантністю - плюс один голос (№ 27),
оскільки толерантність - це "терпимість до чужих думок та вірувань"
[4, 395], що має відношення до емоційної витривалості;
2) упевненістю у собі - один голос (№ 26),
також стосується емоційної сфери;
) самоконтролем - два голоси (№ 34), може
стосуватися як емоційного, так і фізичного стану.
За умов такого об’єднання названий вище фактор
отримує загалом сім балів та стає на третє за значущістю місце у таблиці.
Доволі вагомим фактором є емпатичність,
тобто здатність до співчування. Це відзначили шість експертів (№ 4). Інтелігентності
(вихованості) на першому етапі експертами було віддано лише три голоси (№
31), але вони також відмітили, що для майбутнього фахівця бажано бути
пунктуальним - один голос (№ 39) і тактовним - два голоси (№ 37). Широке
поняття інтелігентності і вихованості, на нашу думку передбачають
пунктуальність і наявність почуття такту, таким чином, фактор інтелігентності
загалом отримує шість голосів.
Однаково важливими - п’ять голосів - виявилися
такі фактори, як наявність оптимальних мовленнєвих характеристик (№ 5), високий
рівень адаптивності (№ 9), активна соціальна позиція (№ 23). Якщо
узагальнити три такі якості, як: уміння знаходити нестандартні джерела
інформації, загальна інформованість (№ 7); інноваційна активність, здатність
приймати нестандартні рішення (№ 11); критичне мислення (№ 46), - то ми
отримаємо якість, яку можна назвати "уміння інноваційно мислити і
працювати". І загальна кількість голосів за цю якість дорівнюватиме
також п’яти. Таку саму кількість голосів отримує і якість "особиста
чарівність, привабливість" (№ 8), якщо ми об’єднаємо її з
доброзичливістю (№ 42). Таке об’єднання ми вважаємо за можливе через те, що, як
відомо, доброзичлива людина приваблює. Експерти відмітили, що бажано, щоб
абітурієнт мав схильність не тільки до гуманітарних наук, але й до точних
(таких як математика) (№ 20), тобто здібності аналітично мислити (№ 1) можна
віднести до цього пункту. Таку якість можна позначити як гуманітарно-аналітичний
склад мислення (п’ять голосів). Чесність (№ 19) і порядність
(№ 17) разом складають також п’ять голосів (семантична структура цих понять
дозволяє об’єднати їх).
Інші фактори навіть після злиття не отримали
більше ніж чотири голоси. Назвемо ті якості, що підлягли об’єднанню (порядкові
номери див. табл. А):
) комп’ютерна грамотність (№ 21) увійшла
до № 12 - високий інтелектуальний рівень, як одна із складових поняття
(чотири голоси);
2) здатність працювати та вчитися у
міждисциплінарному режимі (№ 13) є складовою поняття мобільності (№ 15);
) сумлінний (№ 41) за словником Ожегова
С.І. значить "поступающий по совести, стыдящийся поступать
несправедливо" [7, 969], тобто така якість, як справедливість (№ 45)
входить до поняття сумлінності;
) відчуття і використання засобів невербальної
комунікації (№ 29) є однією з рис людини, яка має здібності психолога (№
47), тому ці якості було об’єднано.
Деякі якості не отримали навіть трьох голосів,
отже вони будуть виключені з таблиці, бо через незначний показник вагомості
фактору вони не будуть суттєво впливати на кінцевий результат оцінювання. Отже,
по-за межами подальшого дослідження залишаються такі якості, як:
самокритичність; працьовитість; обов’язковість; компетентність; почуття
обов’язку перед Вітчизною; визнання людського життя, як найвищої цінності (цей
фактор, на нашу думку, у широкому розумінні входить до поняття гуманності, тому
його вже враховано); екстравертність; відповідальність; зацікавленість у
навчанні.
Таким чином, після скорочення факторів, ми
отримали наступні результати, представлені у таблиці Б
Таблиця Б
ВАГОМІСТЬ ФАКТОРІВ (за кількістю голосів)
|
№ з/п
|
Фактор
(якість)
|
Кількість
голосів
|
|
Комунікабельність
|
9
|
|
Гуманність
|
8
|
|
Емоційна
та фізична витривалість
|
7
|
|
Емпатичність
|
6
|
|
Інтелігентність
(вихованість)
|
6
|
|
Наявність
оптимальних мовленнєвих характеристик
|
5
|
|
Високий
рівень адаптивності
|
5
|
|
Активна
соціальна позиція
|
5
|
|
Уміння
інноваційно мислити і працювати
|
5
|
|
Особиста
чарівність, привабливість
|
5
|
|
Гуманітарно-аналітичний
склад мислення
|
5
|
|
Чесність
і порядність
|
5
|
|
Високий
інтелектуальний рівень
|
4
|
|
Мобільність
|
3
|
|
Сумлінність
|
3
|
|
Здібності
психолога
|
3
|
|
Уміння
самостійно навчатися
|
3
|
|
Цілеспрямованість
|
3
|
|
Креативність
|
|
Високий
рівень загальної культури
|
3
|
|
Загалом
|
96
|
Визначення
вагомості фактору
Тепер, за допомогою таблиці Б і формул ми можемо
обчислити вагомість фактору. Для цього необхідно, по-перше, знайти ціну одного
голосу e:
e = 1/96 = 0,01
Вагомість фактору обчислюватиметься за такою
формулою:
Де ni - кількість голосів, відданих за один
фактор.
Отже, таблиця В відображає вагомість кожного фактору:
Таблиця В
ВАГОМІСТЬ ФАКТОРІВ
|
№ з/п
|
Фактор
(якість)
|
Кількість
голосів
|
Вагомість
фактору
|
|
Комунікабельність
|
9
|
0,09
|
|
Гуманність
|
8
|
0,08
|
|
Емоційна
та фізична витривалість
|
7
|
0,07
|
|
Емпатичність
|
6
|
0,06
|
|
Інтелігентність
(вихованість)
|
6
|
0,06
|
|
Наявність
оптимальних мовленнєвих характеристик
|
5
|
0,05
|
|
Високий
рівень адаптивності
|
5
|
0,05
|
|
Активна
соціальна позиція
|
5
|
0,05
|
|
Уміння
інноваційно мислити і працювати
|
5
|
0,05
|
|
Особиста
чарівність, привабливість
|
5
|
0,05
|
|
Гуманітарно-аналітичний
склад мислення
|
5
|
0,05
|
|
Чесність
і порядність
|
5
|
0,05
|
|
Високий
інтелектуальний рівень
|
4
|
0,04
|
|
Мобільність
|
3
|
0,03
|
|
Сумлінність
|
3
|
0,03
|
|
Здібності
психолога
|
3
|
0,03
|
|
Уміння
самостійно навчатися
|
3
|
0,03
|
|
Цілеспрямованість
|
3
|
0,03
|
3
|
0,03
|
|
Високий
рівень загальної культури
|
3
|
0,03
|
|
Загалом
|
96
|
|
Макет
факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня соціокультурного розвитку молоді
Наступним етапом нашого дослідження було виділення
критеріїв щодо кожного фактору. А також кваліметрична оцінка кожного з
критеріїв. Результати представлені у таблиці Г. Саме за цією моделлю можна
оцінювати абітурієнтів, що вирішили вступити у вуз на спеціальність
"Соціологія" або "Соціальна робота" з позиції їх
відповідності вимогам до представника даної професії.
Таблиця Г
МАКЕТ ФАКТОРНО-КРИТЕРІАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ
РІВНЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДІ НА ЕТАПІ ВСТУПУ ДО ВУЗУ (НА
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ НАПРЯМКУ "СОЦІОЛОГІЯ")
|
№ з/п
|
Фактор
(якість)
|
Вагомість
фактору
|
Факторні
критерії
|
Кваліметрична
оцінка
|
|
Комунікабельність
|
0,09
|
1) може
знайти спільну мову будь з ким, у будь-якій ситуації, незалежно від настрою;
2) може, знайти спільну мову досить легко, якщо захоче або, якщо примусять
обставини; 3) успішність спілкування залежить від сприятливості обставин та
особистого ставлення до співрозмовника; 4) не завжди знаходить спільну мову,
навіть якщо бажає цього; 5) важко сходиться з людьми, не любить спілкуватися
взагалі.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Гуманність
|
0,08
|
1)
завжди готовий швидко безкорисно прийти на допомогу будь-якій людині, навіть
якщо це не в його особистих інтересах; 2) охоче готовий прийти на допомогу,
якщо тільки це не йде всупереч особистим інтересам; 3) готовий прийти на
допомогу, якщо гарно попросять і якщо це не йде всупереч особистим інтересам;
4) допомагає тільки друзям та близьким, якщо це не йде всупереч особистим
інтересам; 5) неохоче надає допомогу.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Емоційна
та фізична витривалість
|
0,07
|
1)
фізично здоровий, з міцною психікою, завжди терпимий до інших, володіє
засобами саморегуляції і самоконтролю; 2) фізично здоровий, психічно
врівноважений, часто терпимий до інших, намагається не втрачати самоконтроль;
3) фізично здоровий, не завжди врівноважений, не завжди признає думки чи
вірування, що розбіжні з його особистими, не завжди вдається себе
контролювати у конфліктних ситуаціях; 4) фізично відносно здоровий, іноді
неврівноважений, не завжди признає думки чи вірування, що розбіжні з його
особистими, не завжди вдається себе контролювати у конфліктних ситуаціях; 5)
має фізичні вади, іноді неврівноважений, не завжди признає думки чи
вірування, що розбіжні з його особистими, не завжди вдається себе
контролювати у конфліктних ситуаціях
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Емпатичність
|
0,06
|
1)
здатен проникати за допомогою відчуттів в душевні переживання інших людей,
співчувати їм, співпереживати, розташовує людей до спілкування, доводячи його
до рівня довірчого, інтимного; 2) майже завжди може розпізнати душевні переживання
інших людей, співчуває їм, вміє розташувати людей до спілкування; 3) не
завжди вміє правильно зрозуміти душевні переживання інших людей,
співпереживає, якщо справа стосується і його особисто, розташовує людей до
спілкування, коли є бажання; 4) часто не в змозі зрозуміти душевні
переживання інших людей, співпереживає тільки зовні, неохоче, не завжди вміє
розташовувати людей до спілкування; 5) не хоче спробувати зрозуміти іншу
людину, не опікується проблемами інших, не співпереживає оточуючим, не розташовує
людей до спілкування.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Інтелігентність
(вихованість)
|
0,06
|
1)
освічений, завжди тактовний, добре вихований, завжди гідно себе поводить; 2)
освічений, має почуття такту, але не завжди йому слідує, вихований, загалом
поводить себе гідно; 3) освічений, іноді нетактовний через обставини,
вихований, допускає, що у складних життєвих ситуаціях може поступити негідно;
4) не дуже високий рівень освіченості, часто дозволяє собі нетактовності,
допускає, що у складних життєвих ситуаціях може поступити негідно; 5)
невисокий рівень освіченості, часто дозволяє собі нетактовні вчинки,
допускає, що у складних життєвих ситуаціях може поступити негідно
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Наявність
оптимальних мовленнєвих характеристик
|
0,05
|
1)
розмовляє і пише грамотно, має приємний тембр голосу, володіє ораторськими
здібностями; 2) розмовляє і пише грамотно, має приємний тембр голосу,
недостатньо володіє ораторськими здібностями; 3) розмовляє і пише не дуже
грамотно, не завжди може застосувати ораторські здібності; 4) розмовляє не
дуже грамотно, пише неграмотно, майже не володіє основами ораторського
мистецтва; 5) розмовляє і пише неграмотно, має неприємний тембр голосу або
фізичні вади, що роблять мовлення незрозумілим, не володіє основами
ораторського мистецтва
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Високий
рівень адаптивності
|
0,05
|
1) може
легко пристосуватися до будь-яких умов і обставин, а також до людей, що
поруч; 2) у більшості випадків легко адаптується до умов і обставин, а також
до людей, що поруч; 3) не завжди легко адаптується до умов і обставин, а
також до людей, що поруч; 4) дуже складно переносить легко адаптацію до умов
і обставин, а також до людей, що поруч; 5) не може адаптуватися.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Активна
соціальна позиція
|
0,05
|
1) має
і завжди проявляє особисту соціальну позицію; 2) має, але не завжди проявляє
особисту соціальну позицію; 3) має особисту соціальну позицію, але легко може
її змінити; 4) не має чітко сформованої особистої соціальної позиції; 5) не
має чітко сформованої особистої соціальної позиції і не має наміру її
формувати;
|
1,0 0,8
0,6 0,4 0,2
|
|
Уміння
інноваційно мислити і працювати
|
0,05
|
1) знає
і вміє використовувати нові сучасні методи пошуку та обробки інформації, не
сторониться нових підходів і поглядів на звичні речі; 2) знає і майже завжди
може використовувати нові сучасні методи пошуку та обробки інформації, але не
завжди здатен сприйняти нові підходи чи погляди на звичні речі; 3) знає, але
не використовувати нові сучасні методи пошуку та обробки інформації, не здатен
сприйняти нові підходи чи погляди на звичні речі; 4) обережно ставиться до
всього нового, як у роботі, так і у навчанні, тримається старих знайомих
шляхів, методів, підходів у всьому; 5) не приймає і не хоче бачити нічого
нового, що може порушити розмірений, привичний ритм.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Особиста
чарівність, привабливість
|
0,05
|
1)
приємна зовнішність, доброзичливе обличчя, зазвичай чарівна посмішка і гарний
настрій; 2) приємна зовнішність, майже завжди доброзичливий і гарний настрій;
3) звичайна зовнішність, не часто добрий настрій, майже завжди серйозний
вираз обличчя, стримана міміка; 4) звичайна зовнішність, майже завжди
серйозний, іноді навіть суворий вираз обличчя, стримана міміка; 5) звичайна
зовнішність, похмуре обличчя, часто поганий настрій.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Гуманітарно-аналітичний
склад мислення
|
0,05
|
1)
гуманітарно-аналітичний склад мислення; 2) більше схильність до гуманітарних
наук; 3) більше схильність до точних наук; 4) невисокий рівень розвитку як
схильності до гуманітарних наук, так і схильності до точних наук; 5)
технічний склад мислення.
|
1,0 0,8
0,6 0,4 0,2
|
|
Чесність
і порядність
|
0,05
|
1)
завжди поступає чесно і порядно; 2) у більшості випадків поступає чесно і
порядно; 3) признає "брехню во спасіння", але намагається не
поступатися принципами порядності і чесності; 4) може достатньо легко
поступитися принципам порядності або чесності, якщо примусять обставини; 5)
не вважає особливим опікуватися про чесність і порядність
|
1,0 0,8
0,6 0,4 0,2
|
|
Високий
інтелектуальний рівень
|
0,04
|
1)
обізнаний майже у будь-якій галузі знань на загальноосвітньому рівні,
орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, володіє більше ніж
двома мовами; 2) обізнаний у багатьох галузях знань на загальноосвітньому
рівні, не дуже добре орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури,
володіє більше ніж двома мовами; 3) обізнаний у вузькому колі знань на
загальноосвітньому рівні, погано орієнтується у поняттях мистецтва, культури,
літератури, має знання з двох мов; 4) має слабкі знання на загальноосвітньому
рівні, погано орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, погано
володіє іноземною мовою; 5) має слабкі знання на загальноосвітньому рівні,
майже не орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, погано
володіє іноземною мовою, або не володіє нею взагалі.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Мобільність
|
0,03
|
1)
відсутність стремління до "висхідної мобільності" [1], тобто до
зміни соціального статусу на більш високий, здатність плідно працювати у
міждисциплінарному режимі; 2) невисоке стремління до "висхідної
мобільності", з урахуванням інтересів інших людей, здатність плідно
працювати і вчитися у міждисциплінарному режимі; 3) стремління до
"висхідної мобільності", здатність плідно працювати і вчитися у
міждисциплінарному режимі; 4) стремління до "висхідної
мобільності", виникнення помітних складностей з деякими дисциплінами за
умов необхідності працювати і вчитися у міждисциплінарному режимі; 5) значне
стремління до "висхідної мобільності", неспроможність працювати і
вчитися у міждисциплінарному режимі.
|
|
Сумлінність
|
0,03
|
1)
завжди чинить по совісті, ніколи не поступається принципами, завжди
намагається досягти справедливості у будь-якій справі; 2) намагається чинити
все по совісті, не поступається принципами, намагається досягти
справедливості, але, якщо зустріне перепону, то не буде далі домагатися
справедливості; 3) допускає іноді такі вчинки, за які мучить совість,
намагається не виходити за рамки справедливості; 4) не завжди вчиняє по
совісті і не вважає за необхідне боротися за справедливість; 5) ніколи не
знає мук совісті, вважає, що справедливості не існує, а як так, то нема за що
і боротися.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Здібності
психолога
|
0,03
|
1)
відчуває настрій людини, вміє вислухати і допомогти, якщо не порадою, то
добрим словом; 2) майже завжди може відчути настрій людини, вміє вислухати і
робить спроби допомогти, якщо це його "зачепило"; 3) відчуває
настрій людини, може вислухати, якщо є настрій і спробувати допомогти; 4)
може зрозуміти іншу людину, але вважає це важким і невдячним ділом, вміє
слухати, але робить це тільки коли сам відчуває зацікавленість; 5) не любить,
коли інші розповідають про свої проблеми і не любить давати поради, коли про
це прохають, не вміє або не хоче слухати.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Уміння
самостійно навчатися
|
0,03
|
1) може
абсолютно самостійно здобувати і засвоювати знання у необхідному обсязі, вміє
працювати з літературою та іншими джерелами інформації і робить це
систематично; 2) уміє самостійно здобувати і засвоювати знання у необхідному
обсязі, вміє працювати з літературою та іншими джерелами інформації, але
робить це несистематично, коли примусять обставини; 3) уміє самостійно
здобувати і засвоювати знання, але робить це несистематично, коли примусять
обставини, робота з літературою та іншими джерелами інформації іноді викликає
проблеми; 4) погано вміє самостійно опрацьовувати навчальну та наукову
інформацію і систематизувати отримані з багатьох джерел відомості; 5) не вміє
самостійно опрацьовувати навчальну та наукову інформацію і не може працювати
з літературою, систематизувати отримані з багатьох джерел відомості.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
|
Цілеспрямованість
|
0,03
|
1)
завжди чітко формулює цілі і наполегливо йде до їх реалізації; 2) знає ціль і
намагається її досягти, але не завжди доводить діло до кінця; 3) не завжди
може чітко сформулювати цілі, отже їх виконання майже кожного разу стає
проблемним; 4) не вміє чітко формулювати цілі, не вистачає наполегливості у
їх реалізації; або ставить нереальні цілі, що неможливо реалізувати; 5)
взагалі не бачить цілей або не може їх сформулювати.
|
1,0 0,8
0,6 0,4 0,2
|
|
Креативність
|
0,03
|
1)
творчо обдарований, здібний до творчості, реалізує свої творчі здібності; 2)
творчо обдарований, здібний до творчості, не знайшов ще, у якому творчому
напрямі себе реалізувати; 3) має творчі ідеї, але не реалізує їх; 4) не
проявляє творчих здібностей, але виявляє цікавість до творчості інших,
розуміє її; 5) не має творчих здібностей і вважає творчість марнуванням часу.
|
1,0 0,8
0,6 0,4 0,2
|
|
Високий
рівень загальної культури
|
0,03
|
1)
достатньо добре обізнаний у різних сферах культури, завжди культурно себе
поводить, знає і додержується моральних норм; 2) поверхово обізнаний у різних
сферах культури, завжди культурно себе поводить, знає і додержується
моральних норм; 3) обізнаний у якій-небудь одній сфері культури, загалом
культурно себе поводить, знає і додержується моральних норм; 4) обізнаний у
якій-небудь одній сфері культури, поводить себе культурно, коли знаходиться у
поважному оточенні, знає моральні норми, але не завжди додержується їх; 5)
обізнаний у якій-небудь одній сфері культури, або взагалі не обізнаний у
культурі, допускає некультурну поведінку, знає основні моральні норми, але не
вважає за потрібне додержуватися їх.
|
1,0
0,8 0,6 0,4 0,2
|
Висновки
У роботі ми розглянули питання рівня
соціокультурного розвитку сучасного студентства, а також за допомогою
кваліметричних методів дослідження розробили факторно-критеріальну модель, за
якою можна оцінювати соціокультурний рівень абітурієнтів, які бажають навчатися
на спеціальностях напряму "Соціологія".
Діяльність працівників соціальних служб,
незалежно від спеціалізації регламентується принципами, які становлять
інваріантний професійний зміст. До цих принципів відносяться:
активний характер соціальної роботи,
зорієнтованої на збереження чи створення умов, які дозволяють залучати до
роботи самих клієнтів як суб'єктів дії;
цільовий характер соціальної роботи, що
проявляється у формуванні принципів і положень, правових норм, які забезпечують
соціальний захист різних груп населення, у здійсненні заходів з підтримки
належних умов життєдіяльності з урахуванням індивідуальних потреб людей;
превентивний характер соціальної роботи, що
передбачає здійснення профілактичних заходів із запобігання девіантної
поведінки [13].
Для того, щоб виконувати майбутні професійні
обов’язки на якісному високому рівні, соціологу, соціальному робітнику (як і
спеціалісту будь-якого іншого напряму) необхідно мати не тільки набір певних
знань та навичок, а й схильність до професії.
Педагоги вищої школи часто зіткаються із питанням
незацікавленості студентів професією. Дослідження причин відсіву студентів
показує, що одним з головних чинників низької успішності і великого відсіву
студентів є відсутність у них бажання вчитися і працювати за обраною ними
спеціальністю. Слабка професійна спрямованість і низький рівень учбової
мотивації посідають друге місце у ряді причин відсіву студентів.
Професійна спрямованість як інтегральна
характеристика внутрішньої активності особи не може не робити впливу на рівень
учбової мотивації студентів [8].
Відсутність у абітурієнтів схильності до своєї
майбутньої професії і необхідних особистісних та діяльних якостей різко
знижуватимуть мотиваційну функцію процесу навчання, а значить і рівень
підготовленості майбутнього спеціаліста. Отже є сенс на самому першому етапі
з’ясувати, чи зможе людина працювати за даною спеціальністю, чи зможе вона
знайти і реалізувати себе у цій галузі. Ці дуже важливі питання можна
розв’язати, використовуючи розроблену нами факторно-критеріальну модель оцінки
соціокультурного рівня абітурієнта.
Література
1. Волков
Ю.Г., Добреньков В.И., Нечипуренко В.Н., Попов А.В. Социология: Учебник / Под ред. проф.
Ю.Г. Волкова. - Изд.2-е, испр. и доп. - М.: Гардарики, 2003. - 512 с.: ил.
2. Гласе
Д., Стенли Д. Статистические методы в педагогике и психологии. - М., 1976.
3. Гершунский
Б.С. Педагогическая
прогностика. Методология. Теория. Практика. - К., 1986.
4. Краткий
словарь
иностранных слов /Под ред. И.В. Лехина и проф. Н.Ф. Петрова, изд.6-е, перераб.
и доп. - М.: гос. издат-во иностранных и нац. словарей, 1951. - 488 с.
5. Лисовский
В.Т. Социология
молодежи: история и современность // Социология и общество. Тезисы докладов
Первого Социологического Конгресса. СПб., 2000. С.166.
6. Никонова
Т.В. История
студенчества в соотнесении со структурой его социального статуса. //
Студенчество как социальный феномен: история и современность. Материалы
студенческой конференции СПбГУ. СПб., 2000. С.14.
7. Ожегов
С.И. Словарь
русского языка: Ок.53000 слов / С.И. Ожегов, под общ. ред. проф.Л.И. Скворцова.
- 24-е изд. испр. - М.: ООО "Издательский дом "ОНИКС 21 век":
ООО "Издательство "Мир и Образование", 2004. - 1200 с.
8. Педагогика
и психология
высшей школы: Учебное пособие/ Отв. ред. М.В. Буланова-Топоркова. - Ростов н/Д:
Феникс, 2002. - 544 с.
9. Смирнов
С.Д. Педагогика
и психология высшего образования: от деятельности к личности.М., 1995.
10. Черниш
Н. Соціологія.
Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2004. - С.234
11. Чумак
Т.Г. Взаємодія
життєвих стратегій студентської Молоді і соціальної функції освіти в Умовах
сучасності // Матеріали регіональної студентської конференції "Проблеми
російського суспільства і світового соціуму очима молоді". - Ставрополь,
2005 // www.ncstu.ru
12. Якиманская
И.С. Личностно-ориентированное
обучение в современной школе.М., 1996, с.36-42
. www.intellect.org.ua
. www.ivn.com.ua