Паблік рілейшнз

Паблік рілейшнз

Паблік рілейшнз

паблік рілейшнз опитування

Техніки дослідницької роботи в Паблік рілейшнз

Одна з найважливіших складових частин початкового етапу визначення проблем паблік рілейшнз проведення дослідницької роботи, її організація залежать від конкретних обставин і можливостей установи, рівня готовності менеджерів. Іноді весь обсяг такої роботи останні виконують власноруч. Досить часто керівники ПР-підрозділів звертаються за допомогою у розробці плану дослідження (особливо, якщо потрібно провести соціологічні дослідження), збір інформації й аналізі даних до співробітникам спеціалізованих дослідницьких інститутів Але який би підхід не обирався, ПР-фахівці повинні володіти знанням дослідницького процесу і відповідної методологією. Навіть якщо вони не займаються цією роботою в повному обсязі, все одно вони повинні вміти пояснити представникам інших професій, що їм потрібно виявити проблеми, які їх хвилюють і як їх вивчити.

Наукою давно вже розроблені і перевірені на практиці підходи до організації дослідження. Процес, як правило, починається з чіткої постановки досліджуваної проблеми. Це можна робити різними способами: скажімо, проблему формулюють у вигляді питання; це також може бути гіпотетичне припущення про можливість взаємозв'язку між явищами, яке потрібно перевірити, а потім зробити теоретичні узагальнення і т.д. Потім слід зробити черговий крок, коли необхідно розробити програму дослідження, як саме краще її реалізувати: за допомогою опитування громадської думки, проведення експерименту, глибокого вивчення статистичних даних перепису населення та ін. Будь-який з можливих способів дослідження проблеми має свої специфічні методи збору, аналізу та інтерпретації даних.

Але як би не відрізнялися між собою способи дослідження, всі вони мають загальну мету - розширити розуміння проблемних ситуацій, збагатити знання про суспільство в цілому. Підходи і вибрані методи залежать від проблеми, яку необхідно вирішити, кваліфікації і смаків дослідника, наявних ресурсів, обставин, що виникають у тій або іншій ситуації, і терміновості відповідального управлінського рішення.

Дослідницька робота в сфері паблік рілейшнз охоплює в основному два типи досліджень: формальні і неформальні.

Формальні дослідження передбачають жорсткі методи збору інформації на основі формування науково певних репрезентативних вибірок. Цей тип досліджень вимагає строгого дотримання певних процедур дослідницького процесу, починаючи з постановки завдання і закінчуючи інтерпретацією отриманих даних, подачею заключного звіту про виконану роботу.

Формальні дослідження за своєю методикою діляться на якісні та кількісні. Якісні дослідження (якісний аналіз) - це ті, що базуються на теоретичних ресурсах соціології, індивідуальному досвіді, спостереженнях, аналізі особистих і офіційних документів і т.д. Найпоширенішими спеціальними методами якісного аналізу виступають історіографічний (біографічний) метод дослідження окремих прикладів, вивчення особистих документів (щоденників), поглиблені інтерв'ю, фокус-групи, панельні дослідження.

Кількісні методи дослідження складають сукупність прийомів, процедур і методів опису, перетворення і отримання нового соціологічного знання, формалізованого на підставі досягнень і методів математики та комп'ютерної техніки. Найпоширенішими методами кількісних досліджень вважаються контент-аналіз, опитування громадської думки та інші типи соціологічних досліджень.

В таблиці 1 наведені переваги та недоліки кожного з кількісних і якісних формальних методів досліджень.

Таблиця 1 Переваги і недоліки формальних методів досліджень

Назва методуПеревагиНедоліки123Якісні дослідженняІсторіографічний, дослідження окремих випадків, особисті документи (щоденники)Дозволяють проникнути в ситуаціюВажко зробити узагальнюючі висновки.Передбачають подальші дослідження, щоб дати відповіді на всі виникаючі «чому».Часто не вистачає наукової строгості, скрупульозностіМістять деталі, які можна використовувати у подальших дослідженнях.Вимагають багато часу, обробки великої кількості даних, представлених безсистемно.

Таблица

123Поглиблені інтерв'юДозволяють інтерв'юерів виходити на нові шари проблеми.Важко фіксувати і кодувати для контент-аналізу.Надають респондентам можливість повністю висловитися і тим самим дозволяють зібрати більше інформації.Інтерв'ю іноді тисне на респондента і впливає на зміст відповідей.Дають можливість розширити коло питань, глибше проникнути в проблему.Відповіді часто містять зайву інформацію.Фокус-групиДані можна зібрати швидко, витрати менше, ніж при проведенні інших досліджень.Дані часто сприймаються як остаточний доказ, тоді як фокус-групи - просто метод, який використовується разом з іншими.Гнучкі з точки зору завдань і підбору учасників.Модер. іноді повод. непрофесійно, тому не всі учасники висл. свою думкуДозволяють отримав, більш глибоку інформацію, встановити причини поведінки і напруженості відносин.Часто не репрезентують населення.Панельні дослідженняДивись «фокус-групи».Дивись «фокус-групи».Учасників можна підібрати так, щоб вони репрезентували населенняЗапрош. часто одні і ті ж люди діз. правила гри і перестають бути репрезен.Кількісні дослідженняКонтент-аналізПоказує, що відбувається, як часто, де і за яких обставинДорогий і забирає багато часу.Дозволяє здійснити порівняння з іншими даними, особливо по відношенню до різних груп громадськості.Не може дати інформацію про вплив повідомлень на аудиторії громадськості.Корисний для з'ясування тенденцій і відстеження змінДеяка корисна інформація може виявитися незафіксованою, втраченоюСоціологічні дослідженняГнучкі.Респонденти можуть не говорити правду, якщо чогось не пам'ятають точно або хочуть виглядати краще, ніж є насправді.Відріз. різноман. типів - поштові, телефонні, персональні, групові інтерв'ю.Жорст. інструм. не дозволяє глибоко розібратися в експрес. і силі почуттів.Викликають почуття задоволення людини від висловленної думки.Не ті, що потрібно, питання можуть бути задані не тим, кому потрібно, людям

Неформальні дослідження проводяться без дотримання певних наукових, загальноприйнятих правил і процедур, які вимагають від дослідника всякий раз точно копіювати дослідницький процес. На відміну від формальних досліджень, результати яких можна використовувати для прогнозів і прогнозування, неформальні дослідження використовуються виключно для опису конкретних ситуацій. Часто використовуваними різновидами неформальних досліджень є «ненав'язливі» спостереження, експерименти, досліди, які не передбачають втручання в чиї-то чи якісь справи, журналістські розслідування, комунікаційний аудит, аудит громадської думки, аналіз паблісіті та ін. Переваги і недоліки методів неформальних досліджень представленні в таблиці 2.

Таблиця 2 Переваги і недоліки методів неформальних досліджень

Назва методуПеревагиНедоліки123Непомітні («ненав'язливі»)Відсутнє втручання, яке турбує громадськістьСистематичні помилки дослідника. Помилки спеціаліста, що веде записНаявність матеріальних доказівФіксованість данихМожуть бути менш дорогами і більш зручнимиДеякі речові докази непридатні для психол. і соціологічних дослідженьАудитиНадають можливість з'ясувати «проблеми виконання».Особ. чутливість до ефекту «підд. кролика» - очікування міри покарання. Можуть виявити розриви в комунікаційної ланцюжкуЧутливість до питань конфіденційностіДопомагають розвитку іміджу, властивого різних груп громадськостіЛюди з меншою наукової підготовкою можуть соціально неадекватно прореагувати.Аналіз паблісітіРеакція аудитора (інтерв'юєра) на очевидні реплікиТе ж саме, що і у випадках використання «ненав'язливих» методівВиявляє очевидність докладених зусильНеповна документаціяПідказує інші можливостіНе є заходом впливу на аудиторію

У таких дослідженнях велику роль грають інтуїція і особистий досвід дослідника.Точно також, як і у випадках формальних досліджень, фахівці з паблік рілейшнз повинні добре розбиратися в перевагах і недоліках тих чи інших методів неформальних досліджень.

Дослідницька робота - безперервний процес. Вона стає невід'ємною частиною всієї ПР діятельності, робить паблік рілейшнз не тільки функцією управління, але і керованою системою, керованим процесом.

Громадська думка - складна сукупність суперечливих суджень, на які впливають маса факторів; вона формується під впливом інформації, яка розповсюджується за допомогою певних засобів (акустичних, графічних, друкованих, відеовізуальних, особисто-комунікаційних, неофіційних).

Громадська думка - сукупність поглядів індивідів на визначену проблему. (Е.Бернайз, В.Г.Королько).

Громадська думка - це стан масової свідомості; що виявляється у суспільстві суджень, які оцінюють події і факти (Синява І.М.).

Громадська думка - це сукупність багатьох індивідуальних думок з конкретного питання, яка стосується групи людей. Громадська думка це консенсус (Альошина І.В.).

Зважаючи на ту обставину, що громадська думка змінюється і що на неї можна впливати, відстежування її стану та спрямованості постійно перебуває в полі зору працівників соціальних сфер, вчених, робітників сфери звязків з громадськістю. У більшості випадків вони можуть користуватися даними опитування громадської думки, які постійно друкуються в засобах масової інформації, або при потребі діставати таку інформацію в тих комерційного характеру організаціях, що проводять соціологічні дослідження. В Україні, наприклад, цим професійно займаються Інститут соціології Національної академії наук України, дослідницький центр «СОЦИС», Київський міжнародний інститут соціолога, фонд «Демократичні ініціативи», соціологічні центри ряду провідних університетів тощо. Напевне, кожен чув про такі відомі в світі американські служби опитування громадської думки, як Харріса та Гєллапа. Також існує багато центрів, відомих дослідницьких груп, що проводять маломасштабні дослідження, зокрема маркетингові.

Вивчення та вміле використання результатів дослідження громадської думки, як правило, виводять працівників різних сфер на різноманітні проблеми, що лежать за межами їхнього безпосереднього фаху.

Роль соціології в процесі у вивченні громадської думки надзвичайно значуща. Існує три основних класи методів збору соціологічної <#"justify">Добре відомо, що між громадською думкою та знаннями людей існує велика різниця. Розуміючи це, фахівці з паблик рілейшнз якраз і мають практично з'ясовувати цю різницю, особливо у сфері політики. Хадлі Кентріл - відомий фахівець як із Павлик рілейшнз, так і з дослідження громадської думки, зазначав, що притаманна громадськості думка - це функціональне знання, побудоване на основі досвіду та перевірене практикою. Проте фундаментальні знання, якими володіє громадськість, є переважно результатом інтелектуальних зусиль, і вони істотно не впливають на сприйняття конкретних ситуацій. Кентріл наголошував, що дослідження громадської думки має відстежувати випадки, коли «знання» (у тому числі й політичні) переростають у «розуміння», а також з'ясовувати причини, чому групи з протилежними ідейними поглядами (знаннями) доходять до розуміння спільності мети й необхідності прийняття коаліційного рішення.

Це особливо стосується політичних кампаній, коли знання партійних доктрин і поінформованість громадян не завжди визначають думку та лінію їхньої поведінки, особливо як виборців, де знання рідко коли можуть змінити «клімат громадської думки», який, до речі, надто важко вимірювати. Тому важливим способом відчути напруження цього «клімату» є політологічний аналіз загальних явищ і процесів.

Відповідно до специфіки соціологічних досліджень практичні рекомендації, що висуваються соціологами, стосуються двох груп соціальних факторів: об'єктивних і суб'єктивних. Об'єктивні фактори: умови, ритм, а також конкретні: умови праці, побуту і реальна поведінка суб'єкта в таких умовах. Вивчаючи їх вплив на систему соціальних відносин, соціолог опирається на конкретну інформацію, здобуту в процесі дослідження, і визначає тенденції їх дальшого розвитку.

Суб'єктивні явища, аспекти: мотиви, мета, наміри, установки, інтереси, ціннісні орієнтації, суспільна, громадська думка тощо. Досліджуючи їх взаємозв'язок з нормами і цінностями соціальних спільностей, груп, встановлюється ступінь відхилення і розробляються засоби удосконалення міжособових, міжсуспільнісних відносин.

В процесі демократизації суспільного життя в Україні зростає роль суспільної, громадської думки. Суспільна, громадська думка - своєрідний спосіб існування суспільної свідомості у вигляді неофіційної масової свідомості якоїсь соціальної спільності людей, зв'язаних спільністю інтересів, в яких фіксується їх ставлення до подій або явищ суспільного життя, до діяльності політичних партій, установ і особистостей.

Суспільна думка виражається у формі рекомендацій і вимог, а також проявляється в схваленні або осудженні дій тих або інших соціальних інститутів, вчинків окремої людини або якоїсь групи людей. Суспільна думка складається в результаті цілеспрямованого впливу на маси політичних організації, установ і стихійно - на основі практичного життєвого досвіду, традиції, звичаїв тощо.

Тому-то, в суспільній думці виявляються не лише різні інтереси, але й неоднаковий ступінь їх усвідомлення. При співпаданні корінних інтересів в суспільній думці відображаються найрізноманітніші специфічні інтереси і потреби - національні, професійні, духовні та ін. Знання структури або інші міркування, що визначають ті або інші міркування і оцінки соціальних спільностей, стають об'єктивно необхідною передумовою для вироблення і реалізації різних проектів та планів в процесі прискорення соціально-економічного розвитку і демократизації політичного життя України.

Список використаної літератури

.Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М., "Рефл-бук", К.: "Ваклер" - 2000. - 528 с.

.Методичні матеріали для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей з дисципліни «Паблік рілейшнз. Укладач Дяченко Н. І. - Красноармійськ: КІІ ДонНТУ. - 2009. - 47 с.

.Королько Основи Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник, 2-е вид. доп.». -К., Видавничий дім «Скарби», 2001.-400с.

.Алешина, И.В. Паблик рилейшнз для менеджеров/ И.В. Алешина. - М.: ИКФ "ЭКМОС", 2004

.Калиберда, Е.Г. Связи с общественностью: вводный курс: Учеб. пособие/ Е.Г.Калиберда. - М.: Логос, 2003.

.Социология. Учебник для вузов. Под ред. В.Н. Лавриненко, М., "ЮНИТИ ", 1998.