Дослідження поведінки споживачів на ринку

Дослідження поведінки споживачів на ринку

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту та маркетингу в фармації

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни «Маркетинг»

На тему: «Дослідження поведінки споживачів на ринку»

Студентки 3 курсу 1 групи

напряму підготовки 6.030507

спеціальності «Маркетинг»

Сушкової А.С.

Керівник

доц. кафедри, канд. фармацевт. наук

Жадько С.В.

Харків 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І

.1 СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

.2 МЕТОДИ ЗБОРУ ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ

.3 АНАЛІЗ ДАНИХ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

.4 СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ

РОЗДІЛ ІІ

.1 ЛІКУВАЛЬНА КОСМЕТИКА

.2 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Вивчення споживачів - один із найбільш пріоритетних напрямів досліджень в діяльності підприємства, саме споживачі, що купують товари компанії, приносять їй прибуток. Досліджуючи своїх клієнтів, їх побажання, мотиви процеси здійснення купівлі підприємство може запропонувати споживачам саме те, що чого вони прагнуть. При цьому компанія зможе задовольнити потреби своїх клієнтів, краще ніж конкуренти. Ось чому основна ціль багатьох фірм, які прагнуть успіху на ринку - орієнтація на споживача, на його потреби, бажання, запити.

Основна задача в дослідженні споживачів - виявити фактори, які впливають на поведінку споживача. Дослідження поведінки кінцевих споживачів це основа для прийняття ефективних маркетингових рішень.

Метою вивчення покупця є виявлення і детальне дослідження тих категорій осіб (покупців і споживачів), котрим адресована продукція магазину (фірми), а також їхніх звичок і мотивів, якими вони керуються у своїй поведінці на ринку. Дослідження такого типу передбачають аналіз основних суб'єктивних і об'єктивних чинників, що формують смак і надання покупцем переваги тому чи іншому товару. Вивченню підлягають демографічна характеристика покупців, розподіл прибутку, соціальні чинники, що впливають на поведінку даної групи населення, психологію. Ці напрямки аналізу звичайно об'єднуються в поняття "дослідження мотивацій". Таким чином, вивчення споживача припускає досить широке коло досліджень. Це вивчення покупців продукції фірми (реальних і потенційних), і дослідження чинників, що формують попит на даний товар.

Підприємство в сучасному світі може домогтися успіху лише в тому випадку, коли воно враховує і прагне задовольнити запити споживачів. Для підвищення ефективності потрібно дослідження постійно зростаючих вимог покупця.

Метою даної курсової роботи є : дослідження поведінки споживачів, визначення факторів, що впливають на поведінку споживачів.

В якості об'єктів дослідження виступають споживачі лікувально-профілактичної косметики таких торгових марок: VICHY (Франція), Avene (Франція), RoC (Франція), Ducray (Франція), SVR (Франція), Lierac (Франція, URIAGE (Франція), Guam (Італія), Біокон (Україна).

Завдання полягає у вивченні особливостей поведінки споживачів шляхом анкетування, для цього завчасно була розроблена анкета (див. додаток 1).

Опитування - один із самих розповсюджених методів збору інформації шляхом встановлення контактів з об'єктами дослідження. Знаряддям даного методу являється анкета, яка являє собою комплекс взаємозалежних запитань, на які опитуваний дає відповідь. Цей метод дозволяє отримати дані не лише про поточну поведінку об'єкта, але й про його поведінку в минулому та наміри у майбутньому. Опитування практично не мають альтернативи в тих випадках, коли фірма має потребу в інформації про знання, переконання та переваги споживачів, про ступінь їхньої задоволеності, про імідж фірми тощо.

РОЗДІЛ І

.1 СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідницька (аналітична) функція маркетингу являє собою фундамент усієї маркетингової діяльності підприємства та охоплює всю підготовку, що передує прийняттю будь-якого рішення щодо кожного елементу комплексу маркетингу. Без ґрунтовного дослідження стану та перспектив розвитку зовнішнього середовища, без аналізу внутрішнього середовища підприємства практично неможливо провадити господарську та комерційну діяльність, змінювати на користь підприємства контрольовані чинники зовнішнього середовища. Маркетингові дослідження - це систематичний збір та аналіз, пов'язаних з наявною ситуацією даних щодо маркетингової діяльності підприємства чи організації.

Мета маркетингових досліджень - виявити можливості підприємства для оволодіння конкурентними позиціями на конкретному ринку, знизити рівень невизначеності та комерційного ризику, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності підприємства на ринку. Результатом маркетингових досліджень є обґрунтоване планування маркетингової діяльності підприємства або організації, ідентифікація маркетингових можливостей та загроз, а також формування гнучкої системи реагування на зміни чинників зовнішнього середовища. Потреба у маркетингових дослідженнях зумовлена також тим, що керівництво будь-якої організації чи підприємства, ухвалюючи маркетингові рішення, повинно обрати найефективніші з них з погляду прибутковості та рівня ризику. Одержуючи достовірну інформацію, можна уникнути помилок, здатних призвести до збитків, до того, як витрати стануть відчутними, вчасно відреагувати на дії конкурентів, припинити виробництво неперспективного або занадто дорогого товару тощо.

Ухвалюючи маркетингові рішення, доцільно спиратися на результати маркетингових досліджень тільки за умови їхньої достовірності, забезпечуваної кількома складниками. По-перше, систематичністю, або періодичною повторюваністю, процедур дослідження, що дає змогу відстежувати тенденції розвитку процесів, явищ, об'єктів. По-друге, етапністю і логічною послідовністю виконуваних на кожному етапі дій, що сприяє ідентифікації та поступовому пізнанню процесів, явищ, об'єктів. По-третє, використанням арсеналу наукових методів пізнання, що дає змогу методологічно обґрунтувати результати дослідження та аналітично довести потребу в ухваленні маркетингових рішень.

Основними напрямами маркетингових досліджень є:

чинники макросередовища (демографічні, економічні, науково-технічні, природні, політико-правові, культурні);

чинники мікросередовища (конкуренти, постачальники, посередники, споживачі);

комплекс маркетингу (товарна політика, цінова політика, політика розподілу та маркетингових комунікацій);

саме підприємство чи організація (ефективність організаційної структури, виробничі можливості, професійна кваліфікація працівників тощо).

Правильно проведене маркетингове дослідження дає змогу суб'єкту підприємництва ефективніше виконувати завдання свого бізнесу. Методика та техніка маркетингових досліджень суттєво залежать від конкретних цілей та завдань маркетингу, що, своєю чергою, визначається загальною маркетинговою стратегією підприємства, ринковою ситуацією, тиском конкурентів тощо.

1.2 МЕТОДИ ЗБОРУ ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Основними методами збору первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент, рідше використовують імітацію.

Найважливішим з них є опитування. Воно відіграє основну роль у забезпеченні підприємства чи організації відповідною маркетинговою інформацією. Опитування можна проводити особисто, за допомогою телефону чи пошти. Однак кожен з цих способів опитування має свої переваги та недоліки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Переваги та недоліки способів опитування

Для досягнення поставлених цілей опитування слід проводити у відповідній логічній послідовності. Передовсім треба визначити предмет (демографічні, соціально-економічні характеристики, знання, мотиви, орієнтації, поведінка, наміри тощо), тему (кількість предметів) і мету опитування, сформулювати його завдання. Після цього слід ознайомитись із вторинною інформацією, яка є у наявності. Це дає змогу негайно отримати відповіді на деякі запитання, спростивши наступні дії та зменшивши витрати на безпосереднє опитування.

Опитування респондентів проводять за допомогою анкети або, як її ще називають, опитувального листа. Таку анкету готують окремо для кожного опитування, дотримуючись у цьому разі чітких вимог до її створення. Зазвичай анкета складається з 2-3 частин:

. Вступ, у якому визначені мета маркетингового дослідження, інформація про користь для респондента, інтрига тощо.

. Основна частина, яка безпосередньо стосується вирішення поставлених дослідженням питань.

Допускається, що 1 і 2 частини анкети можуть бути об'єднаними.

Під час складання анкети слід дотримуватися певних правил і пам'ятати, що запитання повинні бути:

короткими, зрозумілими, такими, що не допускають різних тлумачень їхньої суті;

сконцентровані на якійсь одній проблемі;

сформульовані з використанням загальноприйнятої, зрозумілої респондентам термінології;

згруповані у блоки згідно з логікою дослідження;

складні запитання, що вимагають особливого зосередження та зусиль, а також запитання з використанням спеціальних шкал, слід розмістити всередині або наприкінці анкети.

Складаючи анкету та проводячи опитування, можна скористатися відкритими, що дають змогу респонденту самостійно формулювати відповідь, або закритими, з передбаченими варіантами відповіді, запитаннями. Конкретні рішення щодо використання певного їхнього виду ухвалюють залежно від завдань дослідження. Однак давно доведено практикою, що опрацьовувати та систематизувати дані анкет із закритими запитаннями набагато легше, оскільки не потрібно тлумачити інтерв'ю кожного з респондентів, який для викладу своїх думок користується індивідуальним набором слів.

Проводячи анкетне опитування, слід уникати можливих помилок. Найбільш типовими помилками є:

. Відмова відповідати. Для заохочення респондентів до відповіді іноді використовують методи стимулювання (подарунки, сувеніри), гарантується анонімність відповідей. Іноді формують вибірки дещо більших розмірів, ніж необхідно, або вводять коефіцієнт, який виправляє похибку.

. Фальсифікація даних респондентом. Їй практично неможливо запобігти. Щоб не стимулювати респондента давати явно помилкові дані, до шкали долучають відповіді типу «немає відповіді», «не знаю» тощо.

. Фальсифікація даних інтерв'юером. У цьому разі здійснюється належний облік і контроль, а також встановлюються контрольні контакти з деякими респондентами.

. Нерозуміння інтерв'юером змісту та структури анкети. Уникнути цього явища можна шляхом ретельної підготовки інтерв'юерів, попереднього аналізу запитань і структури анкети.

Під час проведення маркетингових досліджень також застосовують спостереження, експеримент та імітацію. Ці методи можуть використовувати як окремо, так і паралельно з проведенням опитування, що уможливлює здійснення порівняльного аналізу отриманих даних.

.3 АНАЛІЗ ДАНИХ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз даних - це процес виконання послідовних логічних дій з інтерпретації відповіді респондентів та їх перетворення у статистичні форми, необхідні для ухвалення маркетингових та управлінських рішень. Зазвичай цей процес складається з трьох послідовних етапів (див. додаток 2).

На першому етапі дані, зібрані у процесі опитування, вводять у комп'ютер як матриці (відбувається табуляція даних). Уведення даних і їх табуляція може здійснюватися за допомогою спеціальних комп'ютерних програм, наприклад, Vortex, SPSS, Statistica, або в середовищі MS Excel чи Access. І в першому, і в другому випадку уможливлюється сортування, форматування, відбір та інші операції оброблення даних.

На другому етапі проводять статистичний аналіз даних, пошук взаємозв'язків і відмінностей у масивах. Крім того, статистична обробка передбачає розробку висновків та гіпотез (концептуалізацію даних), одночасно проводять перевірку репрезентативності результатів, їх здатності до перенесення на всю генеральну сукупність. Статистичний аналіз може проводитися по-різному (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Види статистичного аналізу даних

Висновковий аналіз - вид аналізу, що спрямований на загальні припущення щодо сукупності даних на основі вивчення групи одиниць сукупності. Він визначає можливість поширення висновків дослідження на всю сукупність і розмір похибки. Оцінка здійснюється на основі оцінки параметрів, тобто визначення інтервалу, в якому міститься один із параметрів сукупності.

1.4 СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ

Ринок - це, по суті, споживачі, їхні купівельна спроможність і схильність до обміну. Виходячи із цього, службі маркетингу необхідно дослідити потреби споживачів, чому вони поводяться так чи інакше. Вивчення кінцевих споживачів проводять, досліджуючи моделі їхньої поведінки.

Поведінка споживача - це дії, що здійснює окрема особа, купуючи та використовуючи товар чи послугу, це розумові та соціальні процеси, які передують цим діям або є їхнім наслідком(див. додаток 3).

Основним елементом споживчої поведінки в контексті маркетингу є процес прийняття споживачем рішення щодо купівлі. У класичних випадках він складається з п'яти послідовних кроків: усвідомлення потреби, пошук інформації, прийняття рішення про купівлю, здійснення купівлі, оцінка правильності придбання. Однак, існують інші підходи до тлумачення актів купівлі.

У будь-який момент життя людина відчуває безліч потреб. Деякі з них мають біогенну природу, виникають під час певного фізіологічного стану організму - голоду, спраги, диском! форту. Інші мають психогенну природу і є результатом таких станів психологічного напруження, як потреба людини у визнанні, пошані або духовній близькості. Багато потреб не вимагають негайного задоволення. Потреба стає мотивом тоді, коли вона примушує людину діяти, а її задоволення знижує психологічну напругу.

Психологами розроблено кілька основних концепцій мотивації людини. Найвідоміші з них - теорії Зиґмунда Фрейда, Абрахама Маслоу і Фредеріка Герцберга - приводять своїх прихильників до протилежних висновків щодо мотивів споживчої поведінки і стратегії маркетингу.

Теорія мотивації за З. Фрейдом. Визначний психолог вважав, що люди здебільшого не усвідомлюють психологічні сили, що керують їхньою поведінкою, а це означає, що вони не можуть до кінця зрозуміти мотиви своїх дій.

Психологи встановили, що будь-який товар ініціює у споживача унікальний набір мотивів. Наприклад, коньяк привертає увагу того, хто хоче розслабитися в колі друзів, просто розважитися, або в людини, яка, купуючи дорогий напій, вважає, що підвищує свій соціальний статус. Тому закономірно, що різні марки алкогольних напоїв орієнтовані на певний контингент покупців. Учені називають такий підхід «мотиваційним позиціюванням».

Теорія мотивації Ф. Герцберга. Фредерік Герцберг розвинув теорію двох чинників мотивації, один з яких спричинює незадоволеність людини, а інший - її задоволення. Для того, щоб купівля відбулася, потрібна не тільки відсутність чинника незадоволеності, але й активна присутність чинника задоволення.

Теорія мотивації А. Маслоу. Абрахам Маслоу спробував пояснити, чому в різний час індивід відчуває різні потреби. Чому одна людина витрачає багато часу на те, щоб захистити себе від усіляких зовнішніх загроз, а інша прагне до того, щоб заслужити пошану оточуючих? А. Маслоу пояснює це тим, що система людських потреб сформована в ієрархічному порядку відповідно до ступеня значущості її елементів: фізіологічні потреби, потреба у відчутті захищеності, соціальні потреби та потреби в самоствердженні (самореалізації). Індивід, насамперед, прагне задовольнити найважливіші потреби. Коли йому це вдається, задоволена потреба перестає бути мотивуючою - і людина прагне до задоволення наступної за значущістю. Наприклад, голодній людині (незадоволена потреба №1) нецікаво, що відбувається у світі мистецтва (потреба №5), як вона виглядає в очах суспільства (потреба №3 або 4), яким повітрям вона дихає (потреба №2). Але коли вона буде цілком забезпеченою їжею та питтям, на перший план вийдуть наступні за значущістю потреби.

Теорія А. Маслоу (рис. 1.1) допомагає ринковим суб'єктам зрозуміти, яким чином різноманітні товари та послуги відповідають планам, цілям і життєвим цінностям потенційних споживачів. Тому, коли людина купує комп'ютер, - це означає, що фізіологічні, соціальні потреби та потреба в захищеності у неї задоволені. Інтерес до комп'ютера може бути зумовлений сильною потребою людини в ще більшій пошані оточення або більшому самоствердженні.

Рисунок 1.1

У будь-якому товарі чи послузі споживачі хочуть бачити вирішення власних проблем і не хочуть бачити ризику. Через цю обставину кожна купівля супроводжується також оцінкою аргументів «проти» купівлі. Цей етап процесу прийняття рішення про купівлю настає відразу після оцінки підтримки купівлі.

Покупець спочатку оцінює суму користі від володіння товаром, а потім - суму неприємностей, які даний товар може принести. В якості таких неприємностей виступають п'ять видів ризику:

) фінансовий ризик, коли товар зіпсований і необхідна заміна чи ремонт за рахунок покупця. У нього виникає страх перед тим, чи будуть компенсовані затрати;

) втрата часу, коли витрачається багато часу на скарги, повторні звернення до торговця, ремонт, докладання зусиль, втрата зручностей під час купівлі тощо;

) фізичний ризик, зумовлений споживанням або використанням товарів, що несуть потенційну загрозу здоров'ю чи довкіллю;

) психологічний ризик у тому разі, коли невдала купівля призводить до втрати престижу або створює загальне незадоволення;

) ризик виконавця - невпевненість у якості виконаної роботи або функціонуванні товару.

Існують також інші види пересторог зі сторони покупців: порівняння з аналогами; пересторога, що ціна не відповідає якості; невідомість; ненадійна репутація; невідповідність якимось індивідуальним сподіванням покупця тощо.

З метою запобігання виникненню відчуття ризиків і пересторог підприємству слід чітко визначитися з можливими думками споживачів щодо його товарів або послуг (табл. 1.3).

Таблиця 1.3 Типові думки покупців під час купівлі

РОЗДІЛ ІІ

.1 ЛІКУВАЛЬНА КОСМЕТИКА

Лікувальна косметика, насамперед, призначена для людей, що страждають захворюваннями шкіри - вона допомагає прискорити процес одужання. Але лікувальну косметику можуть використовувати й здорові люди - з метою зміцнення природного захисного бар'єра шкіри. Лікувальна косметика, на відміну від звичайної, не руйнує захисну гідроліпідну мантію шкіри, що має слабокисле середовище й поверхня шкіри покрита тонкою плівкою, що запобігає шкірній інфекції, придушує ріст бактерій і грибків, підтримує водно-мінеральний баланс. Лікувальна косметика стабілізує кислотну мантію й захищає її від шкідливих впливів.

Лікувальна декоративна косметика, крім того, що служить для прикраси й камуфляжу, одночасно допомагає вирішувати деякі часто поширені проблеми шкіри, поступово й надовго. Засоби, що ставляться до лікувальної косметики, наприклад, регулюють виділення шкірного сала, зменшують запальні явища, дають антибактеріальний ефект, прискорюють загоєння тканин, зміцнюють судини, відбілюють пігментні плями, захищають шкіру від ультрафіолету. А гарні декоративні властивості лікувальної косметики досягаються введенням, наприклад, світловідштовхуючих пігментів, що створюють ефект гладкої, однотонної шкіри.

2.2 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

маркетинговий поведінка споживач косметика

Лікувальна косметика - це клас косметики, який у своєму складі має активні компоненти, що позитивно впливають на біологічні функції людської шкіри. Лікувальна косметика захищає шкіру від старіння, дерматологічних проблем, шкідливого впливу навколишнього середовища та ін.

В останні роки в Україні ринок лікувальної косметики бурхливо розвивається. Адже вона має достатньо переваг, здатних зацікавити сучасного споживача. Це пов’язано з тим, що лікувальну косметику можна придбати лише в аптеці, що дуже важливо для покупця. В аптеці споживач зможе отримати кваліфіковану консультацію фахівців-провізорів та допомогу в обґрунтованому виборі лікувальних косметичних засобів. Також лікувальна косметика допомагає споживачам вирішувати складні косметичні проблеми.

На сьогоднішній день в Україні майже 90% ринку лікувальної косметики обіймають іноземні фірми, а вітчизняні виробники лише 10%.

Управління поведінкою споживачів лікувальних косметичних засобів є важливою складовою маркетингової діяльності фармацевтичної організації. З’ясування основних мотивів придбання ними товару допомагає фахівцям приймати обґрунтовані управлінські рішення та розробляти модель поведінки споживачів. У зв’язку з цим проаналізована поведінка споживачів лікувальних косметичних засобів. Дослідження проводилися на базі аптечних закладів м. Харкова методом анкетного опитування респондентів.

Опитування проводилось серед споживачів таких торгових марок косметичних засобів : VICHY(Франція), Avene (Франція, RoC (Франція), Ducray (Франція), SVR (Франція), Lierac (Франція),URIAGE (Франція), Guam (Італія), Біокон (Україна).

У ході дослідження було виявлено, що переважною більшістю споживачами лікувальної косметики є жінки. Жінки майже у 4 рази частіше користуються лікувальною косметикою, ніж чоловіки.

Вік покупців косметичних засобів переважно від 35 до 55 років, основна частина працює (65%).

Опитування показало, 50% споживачів відвідують аптеки лише за необхідності, 20% - 2-3 на місяць, 15% - 3-4 рази на тиждень та 15% щодня.

% респондентів відповіли, що купують косметику в аптеках досить часто, 25% - купують лише в аптеках, 20% - іноді та 15% прийшли купувати вперше.

Із перерахованих фірм косметичних засобів, споживачі були знайомі:

-        VICHY 75%;

-        RoC 25%

         Avene 40%;

         Ducray 20%;

         SVR 25%;

         Lierac 30%;

         URIAGE 35%;

         Guam 20%;

         Біокон 35% споживачів.

Та користувались косметичними засобами (85% опитуваних, 15% прийшли обирати косметичні засоби вперше):

-        VICHY 55%;

-        RoC 10%;

         Avene 25%;

         Ducray 20%;

         SVR 10%;

         Lierac 15%;

         URIAGE 40%;

         Guam 10%;

         Біокон 20%.

Важливим аспектом при виборі косметичного засобу є вибір виробника. Це питання також було поставлено перед споживачами. Половина опитуваних віддає перевагу зарубіжним виробникам, 15% - вітчизняним, та для 35% опитуваних виробник не має значення.

Визначивши на скільки давно споживачі користуються лікувально-профілактичною косметикою, було встановлено, що 15% споживачів користуються менше року, 30% від 2 до 5 років, 35% використовують косметичні засоби вже понад 5 років, та 20% респондентів прийшли обирати косметичні засоби вперше.

При виборі косметичних засобів споживачі звертають увагу на велику кількість критеріїв, серед яких: ціна, якість, ефективність, натуральність, різноманітність асортименту, престижність торгової марки.

Для опитуваної групи споживачів важливими є наступні якості товару:

Для половини опитуваних(50%) ціна є важливим фактором, при виборі товару, більшість споживачів надають перевагу якісній(60%), натуральній(60%), ефективній косметиці(85%), звертаючи при цьому увагу на різноманітність асортименту(55% споживачів), на розрекламованість (35%) та престижність (40%).

Щоб обрати той чи інший косметичний, засіб споживач приділяє цьому вибору певний час, то ж у ході нашого дослідження ми намагались з'ясувати і цей аспект споживацької поведінки. Проаналізувавши показники ми можемо зробити висновки, що 50% споживачів завчасно знають, що їм необхідно для задоволення потреби і тому приділяють вибору косметики незначну частину часу. 30% надають вибору косметичного засобу певну частину свого часу. Та 20% покупців надають вибору важливу роль та відводять на це значну кількість часу.

Однією з особливостей косметичних засобів є об'єм ємкості. І як було встановлено значна кількість споживачів звертають на це увагу при виборі косметики. Для 35% об'єм не має значення, пріоритетним для них є якість лікувально-косметичного засобу, з іншого боку 35% споживачів швидше звернуть увагу на товар з більшим об'ємом та 30% покупців купують маленькі ємкості, щоб спробувати товар.

Не менш важливу роль відіграє наявність знижок, акцій на продукцію. Споживачам було запропоновано спробувати товар - новинку зі знижкою, але не відомого їм виробника. 20% споживачів погодились спробувати новинку через цікавість, 35% покупців спробували б новий товар, не дивлячись на виробника, через наявність знижки. Та 45% споживачів на стали б ризикувати, оскільки довіряють перевіреним виробникам і не хотіли б зраджувати своїм смакам.

При виборі пакування продукту, споживачі звертають увагу на яскраві, помітні кольори, такі як - жовтогарячий, червоний, фіолетовий. Та переважна більшість(55%) обирає пакування з комбінацією кольорів.

ВИСНОВКИ

Дослідження поведінки споживачів, зокрема лікувальної косметики стає все більш актуальним, оскільки аптеки стали дедалі частіше включати в звичний асортимент косметичні засоби як вітчизняних, так і зарубіжних виробників. Аналіз поведінки споживачів є важливим як для самих аптек, так і для фірм - виробників. Аптекам ці показники дають змогу більш раціонально формувати асортимент товарів. Для виробників - змога вдосконалити вже наявний асортимент, або розробити нові лінії товарів.

Отже провівши дослідження споживачів шляхом анкетування (анкета додається), можна зробити наступні висновки щодо їх поведінки. Основну частку споживачів склали жінки, віком від 35 до 55 років, більшість з яких працюючі. В середньому вони роблять 2 до 4 відвідувань аптеки за місяць.

Звернувши увагу на те де найчастіше споживачі купують косметичні засоби, було визначено, що більшість досить часто, або виключно купують лише в аптеці.

У ході опитування визначено, що більшість споживачів віддають перевагу зарубіжним виробникам. Покупці при виборі товару звертають увагу на такі показники як ціна, якість, натуральність, ефективність, різноманітність асортименту, престижність трогової марки, розрекламованість товару. Більшість надає вибору косметики значну роль і приділяють цьому певний час. Для споживача важливим показником є об'єм ємності продукту, одні надають перевагу маленьким, а інші навпаки вважають чим більше тим краще.

За наявністю знижок, акцій, вікторин більшість покупців придбали б товар. У пакуванні споживачі обирають яскраві, помітні пакування комбінація таких найбільш привертає увагу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Мнушко З.Н. Теория и практика маркетинговых исследований в фармации / З.Н. Мнушко, И. В. Пестун. - Х.: изд-во НФаУ, 2008. - С. 15-22.

) Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: "Ростинтэр", 1996. -704с.

3) Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 387 с.

) Ліпич Л., Кощій О. Маркетингові дослідження споживачів продовольчих товарів // Маркетинг в Україні. - 2003. - №4. - С. 12-15.

5) Лоскутова Е. Е. Стратегическая оценка рынка лечебной косметики / Е. Е. Лоскутова, Е. В. Турубара, и. в. Косова // ремедиум.- 2007. - №11. - С.21-24.

6) #"603671.files/image008.gif">

ДОДАТОК 3