Стан та перспективи сучасного фінансового ринку України (за матеріалами ВАТ 'Ощадбанк')

Стан та перспективи сучасного фінансового ринку України (за матеріалами ВАТ 'Ощадбанк')

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра маркетингу та реклами

Курсова робота

на тему: Стан та перспективи сучасного фінансового ринку України (за матеріалами ВАТ «Ощадбанк»)

Київ 2010

Зміст

Вступ

. Сутність, значення та структура фінансового ринку

. Огляд основних гравців фінансового ринку України

. Аналіз господарсько-економічних показників ВАТ «Ощадбанк»

. Методи та засоби маркетингу, що використовуються ВАТ «Ощадбанк» в конкурентній боротьбі на фінансовому ринку України

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Глобалізація суспільно-економічного життя, перехід до відкритої економіки сприяють приєднанню України до світового господарства, її входженню до світової економічної системи. Поряд з глобалізацією та інтернаціоналізацією світових ринків, першочерговим завданням капіталізму стає інтеграція фінансових ринків країн світу у світовий фінансовий ринок та уніфікація інструментів фінансового ринку.

Фінансовий ринок - це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності.[1, с.15.]

Предметом даної роботи є з’ясування механізму дії фінансового ринку України на прикладі ВАТ «Ощадбанк», яке є одним з головних суб’єктів фінансового ринку України, за допомогою таких методів аналізу, як порівняння та дослідження, визначення сучасного стану українського фінансового ринку і визначення перспектив розвитку, виявлення основних тенденцій розвитку та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності на даному ринку.

Основною метою курсової роботи є дослідження фінансового ринку, виявлення основних тенденцій розвитку та розробка рекомендацій щодо підвищення його ефективності.

В роботі розглянуті питання структури фінансового ринку, дана характеристика окремих його сегментів, основних видів та класифікацій. Основний акцент здійснено на виявленні ролі та значенні інструментів та методів маркетингу, їх питому вагу при функціонуванні суб’єктів на фінансовому ринку та ефективність використання.

Основні завдання які розглядаються в даній роботі можна сформулювати так:

Дослідження сучасного фінансового ринку України.

Визначити роль та місце суб’єкта фінансового ринку ВАТ «Ощадбанк» порівняно з іншими конкурентами.

Проаналізувати господарсько-економічні показники ВАТ «Ощадбанк» .

Дослідити основні інструменти і методи маркетингової політики ВАТ «Ощадбанк» та ефективність їх використання.

Проаналізувати конкурентне становище ВАТ «Ощадбанк» та розробити рекомендації щодо ведення конкурентної політики засобами маркетингу.

Визначити основні тенденції фінансового ринку України та перспективи розвитку ВАТ «Ощадбанк» в умовах глобалізації.

При виконанні курсової роботи використані офіційні матеріали господарської діяльності ВАТ «Ощадбанк», спеціалізовані та періодичні видання, Інтернет ресурси.

1. Сутність, значення та структура фінансового ринку

Фінансовий ринок являє собою систему економічних та правових відносин, пов'язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів, а також сукупність різноманітних інститутів, що зводять покупців та продавців і обслуговують їх фінансові взаємовідносини. Суб'єктами такого ринку виступають держава, а також ті, хто бажає передати в користування вільні фінансові ресурси, ті, які потребують інвестицій, та фінансові посередники, які на стабільній, впорядкованій основі забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів серед учасників ринку.

Під фінансовими ресурсами розуміють власний, позиковий і залучений капітал, який використовується учасниками фінансового ринку для формування своїх активів і здійснення діяльності з метою одержання відповідного прибутку.

Фінансовий ринок забезпечує мобілізацію вільних фінансових ресурсів у інвесторів для найбільш ефективного використання суб’єктами господарювання. Головне значення фінансового ринку у сучасній економічній системі полягає в акумуляції заощаджень економічних агентів і використання цих коштів для створення нового капіталу і розширення масштабів господарської діяльності.

За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяють на:

а) Кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах повернення, строковості, платності і забезпеченості;

б) Ринок цінних паперів (фондовий ринок), на якому об'єктом купівлі-продажу є усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;

в) Валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є іноземна валюта і фінансові інструменти, які обслуговують операції з нею;

г) Ринок золота та інших дорогоцінних металів (срібла, платини тощо), на якому об'єктом купівлі-продажу є дорогоцінні метали. В Україні ринок золоте - найменш розвинутий вид фінансового ринку через відсутність належного правового регламентування;

д) Ринок фінансових послуг як сукупність різноманітних форм мобілізації й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання. Фінансові послуги за своєю структурою є дуже різноманітними, можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди, страхування тощо.

За організаційними формами функціонування фінансовий ринок поділяють на такі види.

.Організований (біржовий) ринок, який представлено системою фондових і валютних бірж

.Неорганізований (позабіржовий, або "вуличний") ринок, на якому здійснюється купівля-продаж фінансових інструментів і послуг, угоди за якими не реєструються.

Фінансові ринки виконують ряд важливих функцій.

По-перше, забезпечують таку взаємодію покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них.

На фінансовому ринку кожен із інвесторів має певні міркування щодо дохідності та ризиковості своїх майбутніх вкладень у фінансові активи. При цьому, звичайно, ним враховується існуюча на фінансовому ринку ситуація: мінімальні процентні ставки та рівні процентних ставок, що відповідають різним рівням ризику. Емітенти фінансових активів, для того щоб бути конкурентоспроможними на фінансовому ринку, прагнуть забезпечити інвесторам необхідний рівень дохідності їх фінансових вкладень. На ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважна ціна на фінансовий актив, яка задовольняє й інвесторів, і емітентів, і фінансових посередників.

По друге, фінансові ринки запроваджують механізм викупу у інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих активів.

Чим ефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому, оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-який момент перетворити фінансові активи на готівку.

Фінансові посередники завжди готові не тільки викупити фінансові активи, а й продати їх інвесторам у разі потреби. Здійснюючи на постійній основі викуп і продаж фінансових активів, фінансові посередники не тільки забезпечують ліквідність фінансових активів, що є в обігу на ринку, а й стабілізують ринок, протидіють значним коливанням цін, які не пов'язані із змінами в реальній вартості фінансових активів та змінами в діяльності емітентів цих активів.

По третє, фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.

Фінансові посередники, здійснюючи великі обсяги операцій по інвестуванню та залученню коштів, зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій із фінансовими активами. Як на ринку акцій та облігацій, так і на кредитному ринку саме посередники відіграють вирішальну роль у переміщенні капіталів. Особливо помітна ця роль при фінансуванні посередниками корпорацій, що мають не найвищий кредитний рейтинг, і кількість яких є значною в усіх країнах світу. Фінансові посередники зменшують витрати через здійснення економії на масштабі операцій і вдосконалення процедур оцінювання цінних паперів, емітентів та позичальників на кредитному ринку.

У країнах з розвиненою ринковою економікою функціонують високоефективні фінансові ринки, які забезпечують механізм перерозподілу фінансових ресурсів серед учасників ринку і сприяють ефективному розміщенню заощаджень серед галузей економіки.

Для того, щоб зрозуміти яким чином фінансовий ринок діє як механізм взаємодії власників заощаджень, фінансових посередників та реальних інвесторів, як відбувається мобілізація заощаджень у фінансові ресурси, необхідно з’ясувати структуру фінансового ринку.

Структура фінансового ринку залежить від критерію, який покладено в її основу. Вона може змінюватись і приймати свої специфічні особливості.

Так, в основу структури фінансового ринку, поданої на Рис.1 покладено класифікацію за суб’єктами господарювання.

Рис. 1 - Структура фінансового ринку за суб’єктами господарювання

Основними суб'єктами фінансового ринку виступають держава, населення, професійні учасники ринку - фінансові інститути та інститути інфраструктури, інститути позафінансової сфери, а також іноземні учасники ринку.

Держава на фінансовому ринку посідає окреме місце. Вона може виступати позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому та внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання та інвестором, здійснюючи фінансову підтримку тих чи інших суб'єктів господарювання. Але держава також на фінансовому ринку виконує специфічну і дуже важливу функцію - регулювання. Головним завданням регулювання є узгодження інтересів всіх суб’єктів ринку шляхом встановлення необхідних обмежень і заборон в їх взаємовідносинах, а також непрямим втручанням в їхню діяльність.

Населення виконує на ринку роль інвестора, купуючи ті чи інші цінні папери або запозичуючи кошти на кредитному ринку. В країнах з розвиненою ринковою економікою до 70% населення вкладає кошти в різноманітні фінансові активи. Значна частина населення отримує довгострокові кредити на придбання житла та на інші цілі. В Україні тільки незначна частина населення займається інвестуванням в цінні папери.

Представниками фінансових інститутів, без яких неможливе функціонування фінансового ринку, є комерційні банки, кредитні спілки, інститути спільного інвестування, інвестиційні банківські фірми, пенсійні фонди, страхові та інвестиційні компанії тощо.

В залежності від сфери фінансування

Всі учасники фінансового ринку виконують відповідні функції, які залежать від специфіки діяльності на ринку.

Рис. 2 - Склад основних груп учасників фінансового ринку

За умовами емісії та механізмом обігу виділяють структуру фінансового ринку зображену на Рис.3.

Рис. 3 - За умовами емісії та механізмом обігу фінансових активів

Ринок резидентів є ринком фінансових активів, емітованих резидентами на національному ринку. Ринок нерезидентів - це ринок, на якому нерезиденти емітують фінансові активи відповідно до законодавства певної країни. Ринки нерезидентів досить розвинені лише в окремих країнах, де державне регулювання сприяє розвитку таких ринків.

На міжнародному фінансовому ринку активи, емітовані поза юрисдикцією будь-якої однієї країни, пропонуються інвесторам багатьох країн. Учасниками міжнародного ринку виступають уряди, центральні банки, фінансові інститути, великі промислові корпорації, а також міжнародні фінансові інститути та організації. Основними фінансовими інструментами, що мають обіг на міжнародному ринку, є єврокредити, єврооблігації, євро акції.

Постійний розвиток міжнародних ринків та інтеграційні процеси сприяють розвитку світової економіки, оскільки дають можливість кращого розподілу фінансових ресурсів у світовому масштабі. Водночас вони роблять більш взаємозалежними економіки різних країн і зменшують можливості урядів країн в регулюванні процесів на національних фінансових ринках. Яким чином відбувається функціонування фінансових ринків інших країн, яким чином держава впливає на їх розвиток, які вади та переваги мають ці ринки ми розглянемо в наступному розділі.

2. Огляд основних гравців фінансового ринку України

Розглянувши інфраструктуру фінансового ринку та визначивши роль фінансових інститутів в економіці, можна сміливо стверджувати, що кожна фінансова структура грає важливу роль в економічному та соціальному розвитку будь-якої країни. Безумовно, необхідно звернути увагу на основних суб’єктів фінансової діяльності в Україні, а особливо звернемо увагу на розвиток та стан банківської сфери.

За даними НБУ на 01.10.2010 у держреєстрі банків було зареєстровано 195 банків. Ліцензії на здійснення банківських операцій, в тому числі валютних, мали 176 банків України, в тому числі 53 банка з іноземним капіталом. В стадії ліквідації знаходяться 18 банків. Загальну інформацію щодо тенденцій розвитку банківського сектору можна прослідкувати в Табл. 1.

Таблиця 1

Дані свідчать, що кількість банків постійно, хоча і повільно, зростає. Більше того, частка іноземного капіталу зростає швидкими темпами, що свідчить не лише про зацікавленість інвесторів в даній сфері діяльності , а й про створення конкуренції на ринку, що має покращити якість банківських послуг. Проте, поглинання вітчизняних банків не завжди є позитивним, оскільки поступово втрачається контроль над банківським сектором та можливість прогнозувати стратегію діяльності. За даними НБУ на 01.10.2010 допустиме збільшення частки іноземного капіталу - до 50%.

Показником, який з іншого боку характеризує розвиток мережі банківських установ у регіоні країни і в країні в цілому, є, співвідношення кількості банківських відділень і кількості населення (кількість банківських відділень на 1 млн. населення регіону). У середньому по Україні цей показник дорівнює 36,6. Найбільші значення цього показника зареєстровані у м. Києві - 81,63, Миколаївській області - 44,82 та Чернігівській областях - 44,89. Слід зазначити, що у м. Києві кількість банківських відділень на душу населення більш, ніж удвічі перевищує середнє по Україні значення, а менші за середнє значення по Україні зареєстровані у 17 регіонах.

Найбільш яскравою характеристикою розподілу банківських відділень по регіонах України є його нерівномірність: всі регіони можна поділити на 4 групи. У групі лідерів (частка банківських відділень регіону більше 6 %), до якої належить лише м. Київ, Донецька та Дніпропетровська області, зосереджено майже 30 % всіх банківських відділень. Другу групу складають 10 регіонів з часткою у загальній кількості банківських відділень від 3 до 6 % - на цю групу припадає майже 42 % всіх банківських відділень. На території 10 областей, що належать до третьої групи (частка від 2 до 3 %), функціонують майже 27 % банківських відділень України. А у четвертій групі (частка до 2%), до якої увійшли З регіони, зосереджено лише 4,5 % всіх банківських відділень.

Суттєвий вплив на структуру і динаміку ринку справляє неоднорідне розміщення комерційних банків по регіонах України. В Криму зареєстровано 3 комерційних банки, в Києві - 97, Харкові - 12, Дніпропетровську - 11 , Одесі - 10, Донецьку - 10, у Львові - 5. В Україні 11 областей не мають зареєстрованих комерційних банків на своїй території.

Тенденція перевищення сукупних витрат банків над доходами зберігається. Так, за останні десять місяців банки отримали негативний фінансовий результат - «мінус» 10 млрд. грн. Доходи банків на минулий місяць склали 100,3 млрд. грн.. і скоротились порівняно з минулим роком на 7,4%, витрати також скоротились на 14,7% і складають 110,3 млрд. грн.. Сукупний статутний капітал банків виріс з початку року на 17,4% до 139,959 млрд. грн..

На сьогоднішній день в Україні діє лише два державні комерційні банки, як повністю належать державі - “Український експортно-імпортний банк” та “Ощадний банк України”. Решта мають статус акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю. Хоча у деяких із них частка держави становить більше 99% (Банк “Київ” , “Родовід банк”), вони не є повністю державними.

Розглянемо деякі основні суб’єкти ринку банківських послуг за фінансовим результатом їх діяльності. Активи та зобов'язання за станом на 01.10.2010 р. (млн. грн.):

Таблиця 2

Виходячи з даних про балансовий капітал банків, можна сказати, що ринок банків достатньо збалансований. Питома вага кожного банку має невелику різницю, що говорить про наявність конкуренції на ринку, оскільки переважна кількість банків збалансовано розподіляють інструменти фінансових операцій.

Аналізуючи вищезазначені дані можна провести сегментування ринку за питомою вагою банків, що характеризує фінансове положення на ринку банківських послуг та оборот наданих фінансових послуг. Отже, на 01.10.2010 маємо такий розподіл фінансового ринку України серед банків:

Рис. 4 - Сегментування фінансового ринку

На мою думку варто також проаналізувати фінансові показники діяльності банків в поточному році, станом на 01.10.2010.

Отже, останні 9 місяців функціонування банківського сектору характеризуються наступними показниками:

Таблиця 3

За даними Національного банку України на 01.10.2010, найбільш прибутковою фінансовою установою країни є ПриватБанк, який збільшив доходи за останні три квартали на третину, майже до одного мільярду гривень. Вдвічі менше за відповідний проміжок часу заробив «Ощадбанк». Серед найприбутковіших традиційно опинились іноземні банків, що спеціалізуються на корпоративних клієнтах - «Сітібанк» та «ІНГБанк». Варто відмітити «ОТП Банк», який збільшив свій дохід в поточному році в 45! разів.

Зупинимо свою увагу також на найбільш збиткових банках.

Варто згадати, що від'ємний фінансовий результат банківської системи на 1 жовтня 2010 року склав 10 мільярдів гривень. Проте, відносно результатів за відповідний проміжок часу минулого року, в 2010-му році банки України змогли скоротити збитки вдвічі, з 20,9 млрд. до 10 млрд.

Таблиця 4

Використовуючи дані НБУ з Табл.4. можна спостерігати тенденцію збитковості найбільш невдалих банків. Безумовно, такі тенденції ведуть до появи недовіри клієнтів та погіршення становища на фінансовому ринку.

Окремо розглянемо деяких основних гравців ринку фінансових послуг:

«Приватбанк». Це один з найбільших банків України. Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку включає близько 3 000 філій і відділень на всій території України. ПриватБанк є найбільшим оператором ринку роздрібних банківських послуг - за станом на 1 травня 2007 року банк обслуговує 13 млн. рахунків фізичних осіб, обсяг залучених банком коштів громадян досяг 16,373 млрд. гривень. ПриватБанк є найбільшим емітентом платіжних карток в Україні. На сьогодні банком емітовано понад 18,52 мільйона карток, у мережі обслуговування карток працює 6 935 банкоматів і 52 702 POS-терміналів.

ПАТ КБ "Приватбанк" - найбільший український універсальний комерційний банк, що здійснює свою діяльність на основі ліцензії Національного Банку України № 22 від 04.12.2001 року, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів всіх форм власності, входить до складу семи системних банків України, має один з найбільших об'ємів капіталу і чистих активів. За оцінкою експертів журналів Euromoney і Global Finanсe в 1999г. ПАТ КБ «Приватбанк» був визнаний кращим українським банком в номінації кращих банків на ринках, що розвиваються. У банківській системі України "Приватбанк" відноситься до групи нових комерційних банків, так званих банків "другої хвилі", на відміну від колишніх державних банків першої хвилі. За восьмилітній період свого існування банк добився лідируючих позицій на ринку банківських послуг України за рахунок збільшення частки ринку, підвищення ефективності діяльності, постійного підвищення надійності, збільшення конкурентоспроможності і комплексності надання банківських продуктів для своїх клієнтів. Досягти цього вдалося спільною роботою згуртованого колективу банку на базі прогресивної системи менеджменту і передових банківських технологій. Заснований в 1992 році, комерційний банк «ПриватБанк» є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом.

«Ощадбанк». ВАТ «Державний ощадний банк України»- державний український банк, що після виходу України зі складу СРСР виокремився із Ощадбанку СРСР. Має найбільшу мережу представництв в Україні - понад 6100 відділень, в яких працює близька четвертини банківського персоналу України. Один з десяти найбільших банків України за активами. Єдиний банк України, що має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян.[2 Закон України «Про банки і банківську діяльність», Стаття 57.]

Разом з іншим державним банком України - Укрексімбанком - Ощадбанк на 100% належить державі.

Свого спеціального статусу Ощадбанк набув 20 березня 1991 року, після прийняття Закону України «Про банки та банківську діяльність». 31 грудня 1991 року НБУ зареєстрував Ощадбанк як самостійну банківську установу під назвою «Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 «Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України» перетворено у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (скорочено - Ощадбанк).

«Укрексімбанк». Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" було створено 3 січня 1992 року згідно з Указом Президента України N29 та 23 січня того ж року банк отримав свою першу ліцензію від Національного банку України.

травня 2009 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2009 року №375, згідно з якою Укрексімбанку змінено його повну назву з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство шляхом внесення відповідних змін до Статуту банку.

Сьогодні АТ "Укрексімбанк" - це відкрите акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі в особі Кабінету Міністрів. Банк незмінно входить до групи найбільших банків в Україні. Структура АТ "Укрексімбанк" складається з Головного банку 29 філій та 93 відділень (станом на 01.01.2010) і охоплює практично всю територію України. Від дня заснування Банк незмінно входить до групи найбільших системних банків України, має найпоширенішу в Україні мережу банків - кореспондентів (понад 800 банківських установ у різних країнах світу).

«Райффайзен банк Аваль» - один з найбільших банків України, публічне акціонерне товариство. На 1 січня 2008 року входили 1180 структурних підрозділів, розташованих у великих містах, обласних та районних центрах, окремих селах у всіх регіонах України.

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 вересня 2006 року - Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). Із жовтня 2005 року банк став частиною банківської холдингової групи «Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ» (станом на 1 січня 2008 року група володіла 95,96% акцій банку).

Послугами банку на початок 2009 року користувалися 4,1 млн. приватних клієнтів, 196 тис. представників малого та середнього бізнесу та понад 9 тисяч великих корпоративних клієнтів.

Розглядаючи суб’єктів фінансового ринку з позицій маркетингу, варто звернути увагу на тенденції розвитку банківських послуг, адже важливо орієнтуватися в сучасних тенденціях та розвитку банківських послуг при побудові маркетингової стратегії. Нижче розглянемо основні показники ринку банківських послуг України. Динаміку депозитів минулого року найбільших банків можна прослідкувати на Рис.5.

Рис. 5 - Динаміка депозитів 105 найбільших банків України (за даними Асоціації українських банків, АУБ)

фінансовий ринок ощадбанк маркетинг

Протягом третього кварталу 2009 року обсяг депозитів фізичних осіб повільно зростав. Вкладники принесли у банки 3,8 мільярда гривень (+1,9%) переважно в іноземній валюті.

Відновлення почалося у червні після піврічного спаду на 16,5 мільярда гривень (-7,7%), проте обсяг залучених депозитів досі не досяг рівня 2008 року. Тенденція пожвавлення депозитного бізнесу виглядає досить непевною з огляду на значну кількість невирішених проблем на банківському ринку.

Вкладників активно зваблюють вигідними депозитними ставками та умовами програм, тоді як рівень довіри населення ніяк не вибереться з глибокої кризи.

У 2009 році громадяни активно знімали строкові депозити і переводили їх у валюту або на поточні рахунки. Обсяг гривневих депозитів за третій квартал упав на 7%.

Рівень фінансової стійкості багатьох банків залишається вкрай незадовільним. Рейтингові агентства та чиновники НБУ заявляють про значну недокапіталізацію системи, що, за різними оцінками, складає від 30 до 100 мільярдів гривень. Це при тому, що за кризовий рік відбулися суттєві інвестиційні вливання з боку власників.

Ситуація загострюється тим, що всі українські банки зазнають масштабних втрат через ріст неплатежів за кредитами. За третій квартал частка прострочених позик невпинно збільшувалася і склала 7,1% порівняно з 5,2% у другому кварталі.

Поповнюючи обов'язкові резерви на вимогу НБУ, банки заганяють у глибокий мінус свої фінансові результати і потерпають від проблем з ліквідністю.

В умовах песимізму зовнішніх інвесторів та вимивання оборотних коштів корпоративних клієнтів, гроші населення - вкрай необхідний ресурс для виснажених кризою українських банків, за який точиться жорстока конкурентна боротьба.

Відтак, банки активно застосовували нецінові методи залучення вкладників, пропонуючи можливість короткострокових депозитів терміном до одного місяця з автоматичним продовженням строку за бажанням клієнта.

Така політика - єдиний спосіб втримати ліквідність, розрахуватися із старими вкладниками і показати хоч якийсь приріст за депозитами. Для відновлення повноцінного кредитування цього недостатньо, оскільки короткі пасиви пов'язані із значними ризиками і будь-коли можуть бути забрані клієнтами.

Про зневіру людей свідчить досвід Родовід Банку, роздрібний депозитний портфель якого, незважаючи на запевнення прем'єр-міністра, схуд на 38,5%, як тільки у вкладників з'явилася можливість забрати заморожені кошти.

Люди, які все ж вирішили вкласти гроші у надійний банк, стикаються із значними розбіжностями у депозитних ставках різних банків. Однак високі ставки, що здатні перекрити інфляцію, зазвичай пропонують установи, що потерпають від проблем з ліквідністю.

Обираючи високу дохідність депозиту, потрібно чітко розуміти, що це плата за можливий ризик. У кризовий час головне завдання вкладника - зберегти, а не примножити кошти. Таким чином, оцінка фінансової стійкості замість оцінки депозитних ставок відіграє пріоритетну роль при виборі надійного банку.

Окремо розглянемо показники діяльності банків за депозитами на 01.10.2010. (млн.грн.)

Таблиця 5

Знову прослідкуємо першу двадцятку лідируючих фінансових установ за депозитами фізичних осіб. Актуальність даних показників для планування маркетингової стратегії полягає у тому, що обсяг депозитів фізичних осіб прямо вказує на репутацію банку, тобто довіру до установи звичайних громадян. Тому дуже важливо звертати увагу саме на цей показник при виборі банку для владників депозитів. Неважко помітити, що лідером за цим показником є «Приватбанк», проте можна звернути увагу на позиції державних банків «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». Вкладники перш за все звертають увагу на гарантії, що надає банк, та відсоткову ставку, що пропонується. Можна виділити цільову аудиторію державних банків - вкладники, що перш за все обирають гарантії.

Серед банків, що пропонують вкладати кошти, найбільш популярні для юридичних осіб ті, відсоткові ставки та умови найбільш привабливі. Загальна сума депозитів юридичних осіб на 01.10.2010 менша за суму депозитів фізичних осіб майже на 50 млрд., що свідчить про те, що підприємці більше коштів зосереджують в реальному секторі економіки, а громадяни, після кризи 2008 року, знову довіряють банкам. Детальна інформація про фінансовий стан діяльності банків по депозитам юридичних осіб міститься в Табл.6 на 01.10.2010 (млн.грн.)

Таблиця 6

Згідно Асоціації Українських Банків (АУБ) приведемо рейтинг надійності вкладів серед основних гравців фінансового ринку України - Табл. 6:

Таблиця 7

Рівень А (4) - "надійний", B (3) - "стабільний", C (2) - "задовільний", D (1) - "поганий", F - "катастрофічний

У ході детального аналізу розвитку банківського ринку експертна рада "Економічної правди" вирішила внести певні корективи у методику розрахунку рейтингу надійності депозитних внесків. На думку аналітиків, такі зміни сприятимуть більш адекватному відображенню фінансового стану банків. Ці індикатори добре відображають динаміку фінансової стійкості банку, довіри до нього на міжбанківському ринку чи підтримки з боку материнських структур у короткостроковому періоді . Такий спосіб обчислення динамічних показників ширше використовується у міжнародній практиці. Рекапіталізовані банки за рівнем підтримки акціонерів потрапили до другої групи, адже, з одного боку, вони вже підпадають під державні гарантії, але з іншого - обсяг наявних проблем робить їх менш стійкими порівняно з групою банків, що входять до складу іноземних фінансово-промислових груп. Варто проаналізувати ще одну структуру діяльності банків, не менш важливу при формуванні та аналізі маркетингового середовища фінансових послуг. Актуальність аналізу кредитно-інвестиційного портфелю послуг очевидна в тому, що надання кредитів як фізичним так і юридичним особам є основною найприбутковішою часиною доходів від діяльності на фінансовому ринку. Тому, станом на 01.10.2010 структура кредитно-інвестиційного портфелю основних гравців фінансового ринку України представлена в Таблиці 8.

Таблиця 8

Загалом, за виданими кредитами знову лідирує Приватбанк, хоча за інвестиціями в цінні папери (516,74 млн.) відстає від інших конкурентів, компенсуючи відставання даного показника перевагами в усіх інших: міжбанківські кредити, кредити юридичним та фізичним особам. Загальна питома вага в даній структурі сягає 13,8%. Щодо кредитування юридичних осіб, то конкуренцію лідеру ринку можуть скласти лише державні банки - «Ощадбанк» та «Укрексімбанк».

3. Аналіз господарсько-економічних показників ВАТ «Ощадбанк»

ВАТ "Ощадбанк" - одна з найбільших в Україні фінансово-банківських установ. Розгалужена мережа установ - понад 6000 по всій країні обслуговує всі категорії населення. Повернення вкладів у повному обсязі закріплено законодавчо.

Основні господарсько-економічні показники діяльності:

Статутний капітал - 13,9 млрд. грн..

Власний капітал - 16,6 млрд. грн..

Обсяг кредитного портфеля - 49 млрд. грн..

Обсяг кредитів, наданих населенню - 4,8 млрд. грн..

Кошти фізичних осіб - 18,2 млрд. грн.

Проведемо порівняльну характеристику фінансових результатів господарської діяльності ВАТ «Ощадбанк» за останній час. Для початку розглянемо тенденції структури активів та пасивів, що прямо відображають стан та розвиток на ринку фінансових послуг.

Рис. 6 - Структура Активів 2009-2010 рр.

Незважаючи на кризовий стан банківського сектора України протягом 2009 року, зусилля установ банку були спрямовані на забезпечення ефективної діяльності, підтримання ліквідності на необхідному рівні, своєчасне та якісне обслуговування клієнтів. За 2009 рік банк забезпечив виконання встановлених фінансових цілей, працював прибутково і досяг таких результатів. Активи банку за 2009 рік збільшились на 3,2%, або на 1,8 млрд. грн. Їх обсяг на 01.01.2010 становив 59,9 млрд. грн. Для структури активів банку на 01.01.2010 характерне зростання частки більш дохідних активів - кредитів, наданих клієнтам (зменшених на суму сформованих резервів та без урахування нарахованих доходів), в 1,2 разу, обсяг яких на кінець звітного року склав 40,8 млрд. грн. Частка цих кредитів склала 68,1% від обсягу активів.

Рис. 7 - Структура Пасивів. 2009-2010 рр.

Структура пасивів банку змінилась у бік зростання часток депозитів клієнтів і балансового капіталу, які склали відповідно 40,2% та 27,3%, та зменшення частки коштів інших банків і Національного банку України з 39,9% до 28,5%. Власний капітал за 2009 рік збільшився на 695,6 млн. грн., або на 4,4%, і становив 16,4 млрд. грн. Його частка в пасивах з початку року склала 27,3%. Найбільшу питому вагу в структурі власного капіталу займає статутний капітал - 86,7%. При цьому частка прибутку звітного року зросла в 2,2 рази (з 1,9% до 4,2%) за рахунок збільшення його обсягу порівняно з минулим роком у 2,3 рази.

Процентні зобов'язання (без урахування нарахованих витрат) склали 41,6 млрд. грн., або 69,4% пасивів банку, в т.ч. кошти фізичних осіб - 14,6 млрд. грн., кошти юридичних осіб - 9,5 млрд. грн. і зобов'язання перед іншими банками та Національним банком України - 17,1 млрд. грн. Крім того, з метою підвищення рівня капіталізації банку у 2007 році були залучені кошти на умовах субординованого боргу, їх залишок (без урахування нарахованих витрат) на 01.01.2010 становив 791 млн. грн. Випереджаючими темпами порівняно з коштами на вимогу зростали строкові депозити клієнтів - в 1,7 разу. За 2009 рік обсяг строкових депозитів збільшився на 6,7 млрд. грн., або в 2 рази, і становив 13,5 млрд. грн., з них фізичних осіб - 7,3 млрд. грн. Залишок депозитів фізичних осіб зріс на 18,5%, або на 2,3 млрд. грн., і склав 14,6 млрд. грн., а їх частка в пасивах збільшилась і становила 24,4 %. Залишок депозитів юридичних осіб зріс у 2,6 рази, або на 5,8 млрд. грн., а його частка в пасивах збільшилась в 2,5 рази і становила 15,8%.

Для забезпечення надійності та стабільності, а також диверсифікації активів з метою зниження ризиків значна частина залучених коштів банком розміщена в боргові цінні папери, що рефінансуються або емітовані Національним банком України. Залишок за такими цінними паперами (без урахування нарахованих доходів) становив 8,3 млрд. грн., або 13,8% активів.

Незважаючи на кризові явища на фінансовому ринку, банк постійно підтримував ліквідність на достатньому рівні для забезпечення своєчасних розрахунків за дорученням клієнтів. Залишок коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України становив 1,1 млрд. грн. Готівкові кошти та банківські метали в касах банку за 2009 рік збільшились на 30 млн.грн. і на кінець звітного року становили 1,3 млрд. грн. Частка коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України та в касах банку в активах склала 3,9%. Установами ВАТ "Ощадбанк" протягом 2009 року надано значні обсяги послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнтам банку - юридичним та фізичним особам, а саме:

прийнято комунальних та інших платежів від населення на користь юридичних осіб на суму 30,9 млрд.грн., що на 4,1 млрд.грн., або на 15,4%, більше, ніж у 2008 році;

виплачено заробітної плати та інших доходів населенню через поточні рахунки фізичних осіб на суму 21,9 млрд. грн., що на 1,9 млрд.грн., або на 9,6%, більше, ніж у 2008 році;

виплачено пенсій та допомоги по безробіттю на суму 40,0 млрд. грн., що на 4,8 млрд. грн., або на 13,8 %, більше, ніж у 2008 році.

Обсяг чистого процентного доходу банку зріс у 2,8 разу і становив 4,2 млрд. грн. Чистий комісійний дохід досягнув 767,6 млн. грн., що на 124,6 млн. грн. більше, ніж за 2008 рік.

Депозитні операції.

Ощадбанк постійно здійснює моніторинг ринку залучення банками України коштів клієнтів. З метою підтримки виваженої політики банку у сфері залучення коштів для розгляду комітетом з питань управліннями активами та пасивами своєчасно готуються пропозиції щодо впровадження нових депозитних продуктів та змін процентних ставок за залученими коштами. Перелік депозитних продуктів приведено у відповідність із рівнем попиту клієнтів. Банк посідає перше місце порівняно з іншими банками за обсягом залучення коштів на поточні рахунки та коштів на вимогу фізичних осіб.

У минулому році банк залучав кошти фізичних осіб на строкові вклади в національній валюті ("Пенсійний+", "Майбутнє дітям"), а також на вклади, які відкриваються як у національній, так і в іноземних валютах ("Авансовий Ощадного банку", "Депозитний Ощадного банку", "Строковий пенсійний Ощадного банку", "Накопичувальний Ощадного банку", "Новий відсоток Ощадного банку", "Дитячий Ощадного банку", "Арсенал Ощадного банку", "Комбінований Ощадного банку", "Особливий Ощадного банку", "Бліц Ощадного банку", "Динамічний Ощадного банку"). Кошти фізичних осіб залучались також на поточні рахунки в національній та іноземних валютах (в т. ч. за вкладом "Пенсійний Ощадного банку" у національній валюті) та на рахунки за вкладом на вимогу "Універсальний Ощадного банку".

Залишки заощаджень фізичних осіб в установах банку зросли за рік на 2 286 612 тис. грн. і на 01.01.2010 становили 14 647 142 тис. грн. При цьому вклади в національній валюті збільшилися на 1 576 711 тис. грн. до рівня 12 434 607 тис. грн., а в іноземних валютах - відповідно на 709 901 тис. грн. до 2 212 534 тис. грн. Залишки коштів на вимогу фізичних осіб збільшились на 1 258 135 тис. грн. і на 01.01.2010 становили 7 380 411 тис. грн., залишки строкових коштів відповідно на 1 028 477 тис. грн. і склали 7 266 730 тис. грн.

Рис. 8 - Депозити фізичних осіб

Кредитні операції. Станом на 01.01.2010 кредитний портфель фізичних осіб становив 5 950 192 тис. грн., сума позабалансових зобов`язань з кредитування фізичних осіб станом на 01.01.2010 склала 261 958 тис. грн..

Протягом 2009 року установами банку ВАТ «Ощадюанк» було надано кредитів фізичним особам на загальну суму 1 734 532 тис. грн., що на 3 265 445 тис. грн., або на 65,3%, менше, ніж у 2008 році (4 999 977тис. грн.). Погашено кредитів фізичними особами на загальну суму 3 120 086 тис. грн., що на 6 420 тис. грн., або на 0,2%, менше, ніж у 2008 році (3 126 506 тис. грн.). У звітному році з фізичними особами укладено 63 153 кредитні договори, що на 189 931, або на 75%, менше, ніж у 2008 році (253 084 договори). Середній розмір виданого кредиту з розрахунку на одного позичальника - фізичну особу у 2009 році склав 17,8 тис. грн., що більше, ніж у 2008 році, на 2,6 тис. грн.

Рис. 9 - Структура кредитного портфеля. 2010 р.

Основним попитом в маркетинговому 2009 році користувалися довгострокові кредити - 86%, в той час як попит на короткострокові склав лише - 2,3%. від усіх послуг банку.

Рис. 10 - Структура КП у розрізі галузей економіки. 2010 р.

Здійснення кредитування юридичних осіб протягом 2009 року в обсягах, що перевищують обмеження максимального розміру кредитного портфеля юридичних осіб, дозволялось виключно за умов погодження рішення про кредитування кредитним комітетом центрального апарату та спрямування кредитних коштів на виконання державних програм і фінансування реального сектору економіки України. Зазначені заходи дали змогу, з одного боку, забезпечити стабільну позицію банку на ринку банківських послуг протягом 2009 року, а з іншого - оптимізувати ризики та уникнути різкого погіршення якості кредитного портфеля юридичних осіб. В умовах кризових явищ на фінансових ринках діяльність банку була спрямована на утримання стійких позицій державного банку та підтримку державних програм фінансування реального сектору економіки країни. Керівництвом банку було ухвалено ряд рішень щодо надання кредитних коштів великим позичальникам.

Картковий портфель. Статус державного банку та гарантії держави щодо збереження коштів клієнтів в умовах сучасної економічної нестабільності і недовіри населення до фінансових інститутів були факторами, які зумовили зростання клієнтської бази та нарощення обсягів операцій за картковими рахунками клієнтів. Станом на кінець 2009 року залишки коштів на картрахунках клієнтів становили понад 670 млн. грн., що в 3 рази перевищує показник 2008 року. Стратегічним напрямом діяльності банку є постійне нарощення мережі банкоматів та пунктів видачі готівки. Впродовж 2009 року мережа АТМ банку зросла на 30% і станом на 01.01.2010 склала 1070 банкоматів, а мережа пунктів видачі готівки зросла на 9% і становить 2973 пос-термінали. Мережа банкоматів Ощадбанку об'єднана з мережами банкоматів Укрсоцбанку, Укргазбанку, Родовідбанку та Укрексімбанку.

Найбільше «Ощадбанк» для клієнтів випускає картки Visa Electron та Maestro - 42,75% та 32,88% відповідно, до загального обсягу випущених карток.

Рис. 11 - Структура карткового портфеля. 2010 р.

У червні 2009 року банк почав надавати нову послугу з поповнення рахунків мобільного зв'язку через банкомати банку за номером телефону. Зручність послуги полягає в тому, що користувачам мобільного зв'язку надано змогу поповнити рахунок на будь>яку суму у зручний для них час. Послуга SMS-банкінгу надає клієнтам банку можливість оперативного контролю за рухом коштів на картковому рахунку та актуальним залишком доступних коштів. Протягом року клієнтам було відправлено понад 1722 тис. повідомлень, а станом на кінець 2009 року до послуги було підключено 28500 клієнтів- держателів платіжних карток банку. Працівники служби надають допомогу в разі втрати/крадіжки платіжної картки, в будь>якій ситуації, що може виникнути у процесі використання картки. Зателефонувавши оператору, клієнт отримує інформацію щодо місця розташування не тільки відділень і банкоматів банку, але й банкоматів, які здійснюють видачу готівки за платіжними картками МПС MasterCard Worldwide і Visa Incorporated по всьому світу. До послуг клієнтів інформація щодо операцій по картці, внесення картки до стоп>списку, зміни лімітів операцій по картці та інших послуг.

Висновки

Фінансовий ринок є життєво важливим фундаментом для зростання, розвитку і стабільності національної ринкової економіки. Становлення і розвиток фінансового ринку має стати ключовим елементом сильного економічного середовища, який підтримуватиме корпоративні ініціативи, забезпечуватиме фінансування реального сектора економіки через залучення інвестицій, здійснення платежів та перерозподілу капіталів. Як каталізатор економічного зростання - фінансовий ринок буде істотно впливати на забезпечення суверенітету держави та реалізацію її національних інтересів в умовах глобалізаційних процесів.

Основним сегментом фінансового ринку є фондовий ринок, який сприяє обігу та раціональному розміщенню фінансових ресурсів, дає можливість самостійно оцінювати ефективність управління підприємством, створює умови для добросовісної конкуренції та обмежує монополізм.

Головна мета фондового ринку України в майбутньому - це створення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку цінних паперів, який буде регульований державою і інтегрований в світові фондові ринки.

На сьогодні існують певні проблеми формування та розвитку українського фондового ринку, серед яких найбільш вагомі такі:

відсутність ефективно діючої інфраструктури, яка забезпечує акумулювання капіталу для інвестицій та не сприяє раціональному розміщенню фінансових ресурсів;

відсутність досвіду використання систем угод і обліку прав власності;

відсутність єдиної платіжної і фондової системи, що призводить до зниження надходжень закордонних портфельних інвестицій;

стагнація ринку цінних паперів внаслідок невисокої рентабельності капіталовкладень у цінні папери українських корпорацій та високі податки;

відсутність в Україні практики формування депозитарного обліку;

наявність великої кількості законодавчих та нормативних документів, які регулюють питання цінних паперів і прав власності, і відсутність порядку їх застосування.

Для підвищення ефективності функціонування фондового ринку в Україні необхідно провести наступні заходи:

провести широкомаштабні реформи для створення прозорого, справедливого і надійного ринку;

створити механізми надійного захисту прав інвесторів та споживачів;

розширити спектр можливостей інвесторів і споживачів фондового ринку;

підвищити якість роботи фінансових установ та стимулювати конкуренцію між ними;

створити законодавчу базу для формування справедливого та прозорого середовища укладення та виконання договорів на фондовому ринку;

провести адаптацію національного фондового ринку до міжнародних стандартів фондових ринків розвинутих країн;

створити умови для адекватного функціонування та взаємодії інформаційної, облікової системи та системи виконання угод шляхом приведення загальних принципів до стандартизації та уніфікації;

знайомити фахівців із світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажирування.

Вирішення проблем фондового ринку за допомогою вище наведених рекомендацій допоможе зробити функціонування ринку більш ефективним та забезпечити гарантії інвестиційної діяльності в економіці України.

Література

1.   Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991, № 1576-12, ВВР.

2.      Закон України ”Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних папері на Україні” від 10.12.1997, №710-97, ВВР.

.        Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 // Голос України,-1996-26лист.

.        Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.1991// ВВР - 1991-№38.

.        Указ Президента “Про стимулювання розвитку фондового ринку в Україні” від 04.06.1999р.№615/99//Уряд. кур’єр.-1999-17черв.

.        Указ Президента України ”Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 14.02.1997 №142/97//Уряд. кур’єр.-1997-1997-22 бер.

.        Постанова КМУ “Про невідкладні заходи стабілізації фінансового ринку України” від 03.12.1997 № 1354// Уряд. кур’єр.-1999-18 груд.

.        Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах: Затв. Наказом ДКЦПФР від 23.12.199 №331//Закон і бізнес. -1997.

.        Барановський О. Ринок цінних паперів в Україні: стан, проблеми, перспективи// Віст. НБУ.-1997.-№9.-С.20-24.

.        Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учебное пособие - М.: Фед. Книготорговая компания, 1998. -352с.

.        Бурмака М.О. Регулювання фондового рину в Україні //Фінанси україни.-1998-№11.-С.78-84.

.        Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту:Пер. З англ.. - К. : Молодь, 1997.

.        Войтов В.О. Особливості українського фондового ринку // Моніторинг інвестиц. діяльності в Україні.-1998.№1.-С.48-51.

.        Галенко О. Класифікація учасників ринку цінних паперів // Вісн. НБУ -1997.-№12.-С.36-42.

.        Головко А.Т. Інфраструктура фондового ринку і тенденції її розвитку // Фінанси України.-1996.-№10. -С.82-86.

.        Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф.. Б.С. Івасіва.- КНЕУ.-1999

.        Давидов О. Питання розвитку фондового ринку // Економіка України.-1996.-№4-С.81-83.

.        Задоя А.О., Ткаченко І.П. Структура та функції сучасного фінансового ринку // Фінанси України.-1999.-№5.

.        Иванов В.М. Финансовый рынок: Конспект лекций. - К., 1999. - 112 с.

.        Корнєєв В.В., Глущенко С.В. Цінні папери в системі фінансового ринку:Фінансовий ринок та ринок цінних паперів. Операції з цінними паперами. -К.: НДФІ, 1999. - 68 с.

.        Концепція фунціоювання та розвитку фондового ринку України // Голос України. -1995.-31 жовт. - С. 8-9.

.        Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні // Фінанси України.-2000.-№2.-С. 30-36.

.        Липилина С. Возникновение и развитие рынка ценных бумаг // Бізнес Информ.-1998.- №2.-С. 57-59.

.        Литвиненко Т.М. Економічна культура фондового ринку - запорука успішного реформування економіки // Фінанси України.-2000.-№2.-С.50-53.

.        Лінніков В., Мізецька О. Становлення ринку цінних паперів в Україні// Банківська справа.-1997.-№3. - С. 35-46.

.        Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - 41с.

.        Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навчальний посібник. - К.:КНЕУ, 1999.-316 с.

.        Оскольський В.В. Ринок цінних паперів України: проблеми функціонування і розвиту.-К.: КСУ, 1996. - 146 с.

.        Токмакова І.В., Краснов В.Г. Сутність і структура фінансового ринку// Фінанси України. - 2001. - №12. - С. 112-120.

.        Учасники фондового ринку: функції, організація діяльності // Довідкове видання. - К.: Вісник фондового ринку, 1998. - 287 с.

.        Януль І.Є., Шелудько В.М. Шляхи розвитку фондового ринку в Україні // Фінанси України.-1998. - №6. - С. 96-100.