Оцінка інвестиційного клімату України

Оцінка інвестиційного клімату України

Вступ

інвестиційний клімат економіка

Інвестиційна діяльність є основною передумовою для створення ефективної економіки та розвитку ринкових відносин в Україні. Стримування інвестиційної активності внутрішніх і закордонних інвесторів за рахунок сформованого несприятливого інвестиційного середовища веде до зниження загальних макроекономічних показників та зниженню ефективності всіх сфер економіки. Все це зумовлює необхідність аналізу сучасного стану інвестиційного клімату в Україні, виявленню проблем та шляхів їх вирішення задля активізації інвестиційних процесів.

В сучасних умовах досягти сталого економічного розвитку можна лише здійснивши структурні зрушення у господарському комплексі України. Враховуючи, що інвестиції виступають дієвим важелем здійснення структурної перебудови економіки, розв’язання соціальних і економічних проблем, то ключовими завданнями державного управління є покращення інвестиційного клімату, активізація інвестиційної активності, накопичення інвестиційних ресурсів та їх концентрація на пріоритетних напрямах розвитку економіки

Інвестиційний клімат держави - це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має захистити інвестора від інвестиційних ризиків (непередбачених фінансових втрат капіталу та доходів). Сукупність інвестиційних ризиків всебічно характеризує інвестиційний клімат від несприятливого до сприятливого.

Метою роботи є визначення таких понять як інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість, створення ефективних напрямів покращення інвестиційного клімату України.

Актуальність теми полягає в необхідності здійснення суттєвих перетворень, зокрема на законодавчому рівні.

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українська держава намагається створити сприятливі ринкові умови для розвитку інвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціями на базі ринкових відносин. У макроекономічній політиці наголос робиться на створенні передумов зростання інвестицій - послаблення інфляції, забезпечення оптимальних процентів за депозитами і вкладеннями, зниження процентних ставок за кредитами, скорочення заборгованості та зростання споживчого попиту населення.

Можна зазначити, що основними чинниками, які погіршували інвестиційний клімат в Україні в попередні рокибули: 1) нестабільна політична ситуація та відсутність суспільного консенсусу щодо збільшення якості та глибини реформ;

) вузькість внутрішнього ринку, низький платоспроможний попит підприємств і населення;

) низька прибутковість більшості підприємств в усіх сферах господарської діяльності, що робить більш вигідним імпорт у порівнянні з залученням іноземних інвестицій та розширенням виробництва;

) високий рівень та спотворена структура витрат на виробництво;

) недосконале корпоративне та інвестиційне законодавство, незадовільний захист прав дрібних акціонерів;

8) високий рівень корупції та організованої злочинності;

9) низька ділова культура та небажання впровадження сучасних технологій ведення бізнесу;

) нерозвиненість ринкової інфраструктури тощо.

Таким чином, на підставіминулихпомилокнеохіднорозробитинапрями, щобудутьсприятипідвищеннюінвестиційноїпривабливостіУкраїни та покращеннюінвестиційногоклімату.

Напрямки створення інвестиційного клімату в Україні

Загалом під поняттям «інвестиційний клімат» розуміють ступінь сприятливості ситуації, що складається в тій чи іншій країні (регіоні, галузі), для ймовірного надходження інвестицій у цю країну (регіон, галузь). Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки. Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють фондовий ринок, фінансово-кредитна система, залучення іноземного капіталу, інвестиційна активність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки, а також інші чинники.     За оцінками експертів Українсько-європейського консультативного Центру, із 6 груп чинників, що визначають інвестиційний клімат (політичні, правові, економічні, соціальні, екологічні, геополітичні), високу оцінку в Україні мають лише соціальні (професійна підготовка та кваліфікація українського персоналу) та географічне розташування країни. Привабливим для іноземних інвесторів є також місткий внутрішній ринок споживання, потужний науково-технічний потенціал. Інші чинники мають або низьку позитивну або негативну оцінку. На інвестиційну привабливість України та її окремих регіонів для іноземних інвесторів негативно впливає також її імідж як країни з високим рівнем корумпованості.

На рис.1.1 детально розписані чинники, що впливають на стан інвестиційного клімату в державі, інвестиційну привабливість та є вирішальними при прийнятті рішень інвесторів щодо інвестування в Україну.

Рис. 1.1. Чинники, що впливають на формування інвестиційного клімату

Важливим фактором впливу на інвестиційнудіяльність у країні є податкова політика держави. Проведений аналіз показав, щофактичний рівеньо податкування в Українісягає 70-80 % від доходу суб'єктів господарювання (у країнах ЄС він не перевищує 40 %), і це не враховуючи всіх податків на заробітну плату та собівартості продукції. Крім високих відсотків, податкова система України характеризується також нерівномірністю розподілу податкового навантаження, неповнотою та суперечливістю податкового закондавства, надмірною фіскальною активністю, високою тінізацією економіки (50-60 %), безінноваційною спрямованістю тощо.

Вагомим показником економічного розвитку держави є орієнтація країни на побудовустратегії, пріоритетамиякої є досягненнясоціальнихцілей.

Цей індикатор формує уявлення у потенційних інвесторів про рівень життя аселення, а також ідентифікує стан робочої сили.

Рис. 1.2. Механізми покращення інвестиційного клімату України[15]

За 2012 р. в Україні було проведено ряд позитивних кроків щодо поліпшенні інвестиційного клімату:

1)створення правового поля для інвестування та розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство України визначає гарантії діяльності для інвесторів, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні;

) на території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації;

) у випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій;

4) підписано та ратифіковано Верховною Радою України міжурядові угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій з більше ніж 70 країнами світу;

) для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України;

6) з метою сприяння залученню й ефективному використанню вітчизняних та іноземних інвестицій для забезпечення розвитку економіки України, прискорення її інтеграції в європейську і світову економічні системи, забезпечення права приватної власності і права на підприємницьку діяльність утворено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України. Очолив зазначену Раду Президент України;

7) з 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України № 2623 «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна». Цей Закон визначає правові та організаційні засади відносин, пов'язаних з підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна».

8)Кабінетом Міністрів України прийнято наступні нормативно-правові акти, розроблені Міністерством:

а) Постанову Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 389 «Про затвердження програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні».

б)затверджено порядок проведення експертної оцінки інвестиційної пропозиції, Форму інвестиційної пропозиції, Інструкцію щодо її заповнення, Форму бізнес-плану інвестиційного проекту, що виконується за наявності державної підтримки (наказ Міністерства економіки України про їх затвердження № 714 від 22.06.2010, зареєстрований в Міністерстві юстиції від 19.08.2010 №709/18004);

в) Постанову Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 № 384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства», якою затверджені Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності або які належать Автономній Республіці Крим.

г) Постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 232 «Про затвердження Методики виявлення видів ризиків, пов’язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними»;

д) Постанову Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 279 «Про затвердження Порядку надання державної підтримки здійсненню державно-приватного партнерства»;

е) Постанову Кабінету Міністрів України від 09.02.2011 № 81 «Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру інформації про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства».

) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про режим іноземного інвестування» щодо визначення строку подання інвестором документів для державної реєстрації іноземних інвестицій, перереєстрації у випадку зміни власника іноземної інвестиції, ануляції реєстрації іноземної інвестиції у випадку вилучення (репатріації) іноземних інвестицій протягом 30 календарних днів після фактичного внесення, вилучення (репатріації) таких інвестицій або зміни власника іноземних інвестицій (законопроект зареєстровано у Верховної Раді України 11.01.2012 за № 9676).

Рис.1.3. Динаміка обсягу прямих інвестицій в Україну за 2005 − 2011 рр. [17]

Таким чином, за даними рис.1.3. можна зробити висновок про те, що незважаючи на чинники, що негативно впливають на інвестиційний клімат обсяги інвестицій в Україну все ж збільшуються. Зокрема у вже розвинені сфери економічної діяльності. Це видно з даних рис.1.4.

Рис.1.4. Розподіл прямих іноземних інвестицій за основними видами економічної діяльності України станом на 01.01.2011 та 01.01.2012 роки [17]

Отже, за даними рис.1.4. можна зробити висновок про те, що незважаючи на досить нестабільний інвестиційний клімат іноземний капітал все ж вкладається в Україну, і, як правило, у найрозвиненіші галузі виробництва та сфери діяльності. Однією із основних складових формування сприятливого інвестиційного клімату є забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості. Цього можна досягнути шляхом перегляду існуючої системи резервування коштів комерційних бланків у напрямі зниження норми резервування. При цьому важливо створити стимулюючу систему обов'язкового резервування для банків, що активно займаються інвестиційним кредитуванням.

Рис.1.5. Основні напрямки поліпшення інвестиційного клімату в Україні

Таким чином, використовуючи поради з рис.1.2. Механізми та з рис.1.5. Напрями покращення інвестиційного клімату, можна досягти стабілізації інвестиційного ринку України та підвищення привабливості для зовнішніх інвесторів.

Висновки

Отже, не зважаючи на незначне пожвавлення інвестиційної діяльності, інвестиційний клімат залишається несприятливим через політичну та економічну нестабільність, криміногенну ситуацію в державі, недосконалу податкову систему, відсутність належних гарантій інвесторам, корупцію, низький рівень використання новітніх технологій та конкурентоспроможності вітчизняних товарів, який відвертає увагу іноземних інвесторів і значно перевищує значимість багатих природних ресурсів, науково-технологічного потенціалу, кваліфікованої і відносно дешевої робочої сили та інших факторів в очах іноземних інвесторів, які перш за все керуються власними інтересами і ставлять собі за мету отримати максимальний прибуток. Тому Україна має зробити все можливе для того, щоб покращити своє загальне становище і зайняти гідне місце розвиненої європейської держави на ряду з провідними країнами світу.

Основним завданням регулювання інвестиційної діяльності має стати: створення сприятливого інвестиційного середовища шляхом стимулювання національних інвесторів здійснювати інвестиції; концентрація грошових потоків на пріоритетних напрямах розвитку економіки; акумуляція достатнього обсягу фінансових ресурсів у провідних банках країни; забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості; забезпечення пріоритетного виділення кредитних ресурсів на пільгових умовах рефінансування банкам, які кредитують високоефективні інвестиційні проекти тощо. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів важливо, щоб об'єктом підтримки були немісцеві органи влади, а цільові програми вирішення системних проблем: структурної перебудови економіки регіону та максимального використання його внутрішнього потенціалу інноваційного оновлення основних фондів підприємств та створення нових підприємств; реструктуризації існуючих підприємств та диверсифікації виробництва.

Недостатній обсяг інвестицій в українську економіку обертається технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних фондів. В умовах збиткової діяльності і низької рентабельності промислової сфери, значного податкового тиску та відсутності впродовж багатьох років дієвої підтримки реального виробництва підприємства не здатні здійснити модернізацію та інноваційне оновлення основних фондів.

Необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щобдати їм гроші на здійснення інвестицій. Приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхування від некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових інвестицій.

Не менш важливим є й забезпечення реального дотримання міжнародних договорів і виконання рішень іноземних арбітражів. Міжнародна інвестиційна спільнота має бути впевнена в тому, що будь-які угоди відповідають прийня тим міжнародним нормам і правилам, мають силу в Україні.

Отримані результати дослідження свідчать, що Україна не має сформованої чіткої стратегії розвитку держави, що не сприяє зростанню її інвестиційноїп ривабливості. Відповідно, головним завданням державноїп олітики слід вважати: вдосконалення правової бази; здійснення податкової реформи, що передбачає спрощення одаткової системи та зниження фіскального тиску на підприємства; завершення земельної реформи; включення в інвестиційний процесс державних ресурсів та стимулювання приватних інвесторів; активна антикорупційн аполітика тощо. Отже, формування в Україні привабливого для іноземних інвестор і в середовища, насамперед, треба починати з системи активних дій держави, спрямованих на зміну політичного, економічного та правового поля в державі.

Практична частина

Підприємство планує реалізувати проект, для чого необхідно придбати устаткування, вартість якого 500 тис. грн.Відомо, що частка кредитних коштів в інвестиційних ресурсах складає 20%, ставка проценту за кредит 10%, кредит надано на 4 роки (погашення кредиту має здійснюватись за схемою «Основний борг рівними частинами» (табл. 1).

Графік погашення кредиту (схема «Основний борг рівними частинами»).

Таблиця 1

За прогнозними розрахункам аналітиків підприємства:

сума змінних витрат - 10% від щорічного обсягу виробництва;

сума постійних витрат - 50 тис.грн. щорічно;

сума обігового капіталу - 10% від щорічної виручки.

Прогнозні обсяги виробництва та виручки наведені в табл. 2.

Прогнозні обсяги виробництва та виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Таблиця 2

Розрахувати показники оцінки ефективності інвестиційного проекту та зробити висновки щодо доцільності його реалізації. Якщо відомо, що період функціонування проекту 5 років, прогнозний щорічний рівень інфляції 10%. Згідно з амортизаційною політикою підприємства, амортизація буде нараховуватися за прямолінійною схемою.

При розрахунку показників ефективності для приведення майбутніх доходів до їхньої теперішньої вартості значення дисконтної ставки прийняти 20%. Результати розрахунків представити в табл.3.

Розрахунок показників оцінки ефективності інвестиційного проекту

Таблиця 3

Примітка

КВ (див. вихідні дані) (вихідні дані + дані, помножені на номер студента за списком поділені на десять)

Кр (див. вихідні дані)

А = КВ/n (де n - термін реалізації проекту, роки)

∑Аt = Аt+Аt-1

КВ_звt = КВt-∑Аt

і=(1+і)t, где t - номер періоду (року)

Х (див. вихідні дані)(див. вихідні дані)

В_посt (див. вихідні дані)

В_змt = Xt*0,1

Вt = В_посt +В_змt

ОКt = Yt*0,1

П_крt (скласти графік погашення кредиту)

Прt = Yt - Bt - Аt - Пкрt

Пt = Прt*0,25

∆ОКt = ОКt - ОКt-1

ЧДt = ЧПрt + Аt - ∆ОКt

ЧПДt = ЧДt/(1+r)t

визначити за методом послідовних ітерацій.

Визначити наскільки зміняться показники оцінки ефективності інвестиційного проекту за умови, що кредит буде погашатися за схемою «Загальний борг рівними частинами» (табл. 4), та надати рекомендації щодо вибору більш вигідної схеми погашення кредитних ресурсів.

Загальний борг рівними частинами

Таблиця 4

Зміна показників оцінки ефективності інвестиційного проекту за умови, що кредит буде погашатися за схемою «Загальний борг рівними частинами»

Таблиця 5

Висновки

Таким чином, в даній роботі було складено графік погашення кредиту за статями: сума боргу на початок періоду; сума нарахованих відсотків за період; сума погашення основного боргу за період; сума погашення загального боргу за період,що дало змогу більш наглядно показати розрахунок погашення кредиту.

Далі на основі прогнозних даних про обсяги виробництва та виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) були розраховані показники оцінки ефективності інвестиційного проекту, що дали змогу зробити висновки щодо доцільності його реалізації. Це є важливим етапом, оскільки питання економічної ефективності при плануванні проектів розглядаються в різних масштабах та на різних стадіях планування. Відповідно розрізняють і методи, що застосовуються на окремих етапах планування та оцінки:на етапі проведення технічного аналізу та при плануванні фінансування проекту, коли відомі не всі умови підприємницької діяльності, вибір здійснюється на практиці за допомогою спрощеного часткового аналізу; на вирішальній стадії оцінки необхідно розглянути проект у цілому, беручи до уваги результати часткового аналізу, а потім прийняти позитивне або відхиляюче проект-рішення. Це здійснюється за допомогою глобальних моделей. Глобальними вони називаються тому, що дозволяють враховувати всі умови фінансової сфери.

У процесі прийняття інвестиційних рішень щодо реалізації окремих з альтернативних проектів вирішальну роль відіграє оцінка їхньої ефективності. З метою отримання результатів такої оцінки за кожним з проектів, що розглядаються, має бути проведено відповідний фінансовий аналіз. У процесі такого аналізу зіставляють між собою ефект та витрати за кожним проектом, що розглядається, з урахуванням рівня інвестиційних ризиків за ними.

Для зручності інвесторів звичайно додатково розраховують індекс дохідності інвестиційного проекту, який показує, у скільки разів (у частках одиниці) додатково може зрости дохідність інвестиційної альтернативи (тобто зіставного за ризиком інвестиційного активу, що обертається на фондовому ринку, або, якщо не враховувати ризиків проекту, ринкової безризикової ставки відсотка), не перетворюючи цей проект у менш вигідний порівняно з вкладенням обмежених засобів у зазначену альтернативу (або рівно вигідний проект). Економічний зміст цього показника полягає в тому, що проект, навіть якщо він характеризується позитивним значенням NPV, не вважається надійно ефективним і на нього, можливо, недоцільно виділяти кошти, якщо у межах корисного терміну існування проекту ринкова безризикова ставка відсотків у найближчій перспективі суттєво зросте. В іншому випадку проект, що має позитивний NPV, оцінюється як надійно ефективний і можна залучати до його фінансування сторонніх інвесторів.

При першому розрахунку NPV склав 61,04 тис. грн., тобто при здійсненні інвестицій в даний проект інвестор отримає чистого приведеного доходу на відповідну суму, строк окупності проекту за першої ситуації складає 4,77 міс. IRR в даному випадку складає 21,17%. Тож при таку достатньому відсотку IRRпроект можна вважати досить доцільним, адже у 21,17% додатково може зрости дохідність інвестиційної альтернативи.

Розглядаючи другу ситуацію коли кредит буде погашатися за схемою погашення боргу рівними частинами спостерігається інша ситуація, при якій NPV зменшився на 32,72 тис. грн. і склав 28, 32, що свідчить про е, що схема погашення рівними частинами не є для даного проекту високоефективною та не спостерігається її доцільного використання, при цьому зменшилася внутрішня норма дохідності (IRR) склала 20,08%, що свідчить про те, що норма прибутку при інвестиціях складе 20,08%, тому її зменшення є негативною тенденцією.

Висновки

В роботі були розглянуті такі теми як інвестиційний клімат, його роль, ситуація в Україні, а також напрями покращення та напрями. Таким чином можна зробити висновок про те, що поліпшення інвестиційного клімату є одним з найважливіших завдань, які ставить перед собою Україна. Кризові явища, хоч і пішли на спад, все ще продовжують існувати в світовому господарстві.

На сьогоднішній день головними постачальниками інвестиційних коштів в Україну є всі традиційно-розвинуті країни. Наприклад, у першому кварталі 2012 року обсяги капіталу з Російської Федерації зросли на 103,5 млн. дол. США. Для порівняння, обсяги капіталу з Франції виросли на 68,1 млн. дол. США, з Німеччини - на 44,7 млн. дол. США, з Польщі - на 19 , 3 млн. дол. США. Тому поряд з припливом інвестицій з традиційних країн-інвесторів, можна очікувати збільшення інвестицій з країн-молодих гравців інвестиційного ринку, адже в 2012 р. за допомогою прийняття деяких Постанов (що були розглянуті у теоретичній частині) було покращено інвестиційний клімат, що пов’язано з проведенням Євро-2012.

Отже, Україна не стоїть на місці, а проводить активну діяльність із підвищення інвестиційної привабливості та покращення інвестиційного клімату.

В практичній частині індивідуального завдання були розраховані такі важливі показники оцінки доцільності інвестиційних проектів як NPV, IRR, PI, PP, результати розрахунку яких дали змогу вибрати більш ефективну схему погашення боргу. При цьому управління реалізацією інвестиційних проектів здійснюється в розрізі кожного проекту, який включено до інвестиційної програми підприємства і передбачає розробку календарного плану реалізації проекту, а також розробку капітального бюджету.

Список використаних джерел

1. Аназіз інвестиційного клімату в України та перспективи його розвитку [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ecan/2011_8_1/pdf/melnychyk

. Вовчак О.Д. Інвестування: навч. посібник. / О. Д. Вовчак / Л.: Новий Світ-2000, 2008. - 544с.

. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І., Коюда О.П. Інвестування: підручник / В. М. Гриньова, В.О. Коюда, Т. І. Лепейко, О.П. Коюда/ - К.: Знання, 2008. - 452с.

. Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/media/derzhavne-agentstvo-z-investitsii-ta-upravlinnya-natsionalnimi-proektami-derzhinvestproekt

. Державне агентство України з інвестицій та розвитку [Електронний ресурс] Режим доступу: http://in.ukrproject.gov.ua/index.php?get=212

. Закон України Про внесення змiн до Закону України «Про режим іноземного інвестування» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1148.3700.0

. Закон України «Про інвестиційну діяльність» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12

. Закон України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»[Електронний ресурс] Режим доступу:://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/2623-17

. Закон України «Про режим іноземного інвестування» [Електронний ресурс] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/anot/93/96-%D0%B2%D1%80

. Інвестиційний клімат в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://conf-cv.at.ua/forum/41-304-1

. Інвестиційний клімат України та проблеми його формування [Електронний ресурс] Режим доступу: http://intkonf.org/ruda-ol-investitsiyniy-klimat-ukrayini-ta-problemi-yogo-formuvannya/

. Інвестиційний клімат України та проблеми формування [Електронний ресурс] Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=5273

. Концепція управління інвестиційним кліматом [Електронний ресурс] Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/bmnef/2012_1_2/4.pdf

. Мойсеєнко І.П. Інвестування: Навч. Посібник /І. П. Мойсеєнко/ - К.: Знання, 2006. - 490с.

. Напрямки поліпшення інвестиційного клімату в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.rusnauka.com/16_ADEN_2010/Economics/68756.doc.htm

. Оцінка інвестиційного клімату України та напрями його покращення [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2011_1/pdf/11psswti.pdf

. Пехник А.В. Іноземні інвестиції в економіку України: навч. посібник /А. В. Пехик / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Факультет міжнародних відносин. - К.: Знання, 2007. - 335с.

. Постанова Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру інформації про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/81-2011-%D0%BF

. Постанова Про затвердження Порядку надання державної підтримки здійсненню державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/279-2011-%D0%BF

. Постанова Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/384-2011-%D0%BF

. Постанова Про внесеннязмін до перелікуцентральнихорганіввиконавчоївлади, при якихутворюються як консультативно-дорадчі органи ради вітчизняних та іноземнихінвесторів[Електронний ресурс] Режим доступу:http://www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20110614_0.html

. Постанова Про затвердження Методики виявлення ризиків, пов'язаних з державно-приватним партнерством, їхоцінки тавизначення форми управління ними [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/232-2011-%D0%BF

. Постанова Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу:http://document.ua/pro-zatverdzhennja-programi-rozvitku-investiciinoyi-ta-innov-doc53448.html

. Систематизація методів податкового регулювання економічного розвитку регіону [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_14/143_Iwa.pdf

. Указ Президента України «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1093.1267.0

. Якість інвестиційного клімату і рівень інвестиційної активності в Україні [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.rb.com.ua/ukr/marketing/research/8433/

. Яненкова І.Г. Інвестування: навчально-методичний посібник / І. Г. Яненкова / Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". - Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2007. - 124с.